Golosnovinua.com

Позначка: санкції

  • Кремлівський режисер видав нову порцію пропаганди: “Це війна не з Україною”

    Кремлівський режисер видав нову порцію пропаганди: “Це війна не з Україною”

    Кремлівський режисер і один із найвідоміших російських пропагандистів Микита Михалков знову опинився в центрі скандалу після нової серії гучних заяв про війну проти України. Під час пропагандистського форуму він фактично повторив ключові наративи Кремля, але цього разу пішов ще далі — заявив, що Росія нібито воює не з Україною, а веде “релігійну війну з дияволом”.

    “Хто не розуміє, що ми воюємо не з Україною? Ми ведемо релігійну війну – з дияволом, з бісівщиною. Цих людей неможливо переконати”, – сказав Михалков, виступаючи перед учасниками форуму.

    Це далеко не єдина резонансна теза, яку озвучив режисер. Він знову повторив давній кремлівський міф про “один народ”, заявивши, що українців нібито “два покоління виховували проти Росії”. На його думку, саме тому вони “ніколи добровільно не зрозуміють”, що є одним народом із росіянами.

    Окрім цього, Михалков традиційно поклав відповідальність за війну на Захід. Він звинуватив західні країни у нібито багаторічному обмані Росії та закликав росіян підтримувати мобілізацію, заявивши, що країна повинна об’єднатися навколо війни.

    Подібна риторика вже давно стала невід’ємною частиною виступів режисера. Після початку повномасштабного вторгнення він регулярно озвучує заяви, які повністю збігаються з офіційною позицією Кремля. Раніше Михалков називав українську мову “катастрофою” для Росії, стверджував, що символ російського вторгнення Z нібито “з’явився у храмі з Божої волі” ще до 2022 року, а також неодноразово виправдовував агресію Росії історичними та релігійними аргументами.

    У 2023 році режисер передав російським військовим, які воюють проти України, близько 700 примірників книги з фронтовими віршами свого батька Сергія Михалкова — автора тексту державного гімну Росії. Цей жест широко висвітлювали російські державні медіа як демонстрацію підтримки окупаційної армії.

    В Україні діяльність Михалкова отримала юридичну оцінку ще після початку повномасштабної війни. У 2022 році суд дозволив його затримання, а Служба безпеки України повідомила про підозру через систематичну підтримку російської агресії. Режисер відкрито схвалював незаконне визнання так званих “ЛНР” і “ДНР”, підтримував вторгнення та виправдовував воєнні злочини Кремля.

    Експерти наголошують, що використання релігійної риторики стало одним із ключових інструментів сучасної російської пропаганди. Кремль дедалі частіше намагається подати війну проти України як “священну місію” або “боротьбу добра зі злом”, аби мобілізувати російське суспільство та виправдати затяжну війну. Аналогічні тези регулярно озвучують російські чиновники, пропагандисти та окремі представники Російської православної церкви.

    Попри подібні заяви, міжнародна спільнота продовжує розглядати дії Росії як неспровоковану агресію проти суверенної держави. Водночас слова Михалкова вкотре демонструють, що кремлівська пропаганда дедалі більше переходить від політичних аргументів до відверто ідеологічних і релігійних образів, намагаючись пояснити росіянам необхідність продовження війни будь-якою ціною.

  • “Країна-бензоколонка” без бензину: росіяни б’ються на заправках, Путін визнав проблему

    “Країна-бензоколонка” без бензину: росіяни б’ються на заправках, Путін визнав проблему

    Паливна криза в Росії стрімко загострюється та дедалі більше виходить за межі економічної проблеми, перетворюючись на соціальну. У різних регіонах країни на автозаправних станціях утворюються довгі черги, водії годинами очікують на можливість заправитися, а суперечки через місце в черзі дедалі частіше завершуються штовханиною та бійками. Водночас Кремль уже змушений відкрито визнавати дефіцит пального, хоча ще донедавна офіційна російська влада заперечувала існування масштабної проблеми.

    У соціальних мережах та місцевих Telegram-каналах поширюються десятки відео із різних куточків Росії. На кадрах, які активно обговорюють користувачі, чоловіки б’ються біля паливних колонок, штовхаються за право першими заправити автомобіль, а жінки влаштовують гучні сварки через місце в багатогодинних чергах. Подібні інциденти фіксували, зокрема, у Рязані, Краснодарі, Москві та низці інших міст.

    Російські пабліки дедалі частіше іронічно називають ситуацію “новою реальністю країни-бензоколонки”. Якщо раніше Росія позиціонувала себе як одного з найбільших експортерів нафтопродуктів у світі, то тепер навіть усередині країни водії не можуть бути впевненими, що знайдуть необхідну марку бензину на найближчій АЗС.

    Причиною погіршення ситуації стали масштабні проблеми з роботою російської нафтопереробної галузі. Після серії ударів українських безпілотників по нафтопереробних заводах та об’єктах паливної інфраструктури виробництво бензину в Росії різко скоротилося. За інформацією Reuters, станом на кінець червня випуск бензину впав приблизно на 25% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року.

    Дефіцит уже охопив десятки регіонів країни. За даними українських та російських джерел, обмеження на продаж бензину діють більш ніж у півсотні суб’єктів РФ. На багатьох автозаправках введено ліміти на відпуск пального — від 30 до 50 літрів на один автомобіль або не більше одного повного бака. Окремі мережі взагалі припиняють продаж окремих марок бензину до надходження нових поставок.

    Показово, що про проблему вже був змушений публічно заговорити й російський диктатор Володимир Путін. Під час наради щодо забезпечення внутрішнього паливного ринку він уперше визнав очевидне: на автозаправках утворюються черги, а необхідні марки бензину не завжди є в наявності. За його словами, уряд уже використав частину накопичених резервів, а найбільші нафтопереробні заводи працюють на максимальній потужності. Водночас Путін запевнив, що запаси бензину залишаються майже на рівні минулого року, хоча й визнав певне скорочення.

    Кремль уже вдався до надзвичайних заходів. Російська влада тимчасово заборонила експорт бензину та авіаційного гасу, а також розглядає можливість повної заборони експорту дизельного пального. Крім того, уряд РФ дозволив окремим нафтопереробним підприємствам виробляти пальне зі зниженими стандартами якості, щоб хоч частково наситити внутрішній ринок.

    Однак навіть цих кроків виявилося недостатньо. Як повідомило Reuters із посиланням на джерела в енергетичній галузі, Москва звернулася до Казахстану з проханням поставити близько 50 тисяч тонн бензину марки АІ-92. Такий крок є безпрецедентним для держави, яка традиційно входить до числа найбільших світових експортерів нафтопродуктів. Казахстан поки офіційного запиту не підтвердив, але джерела агентства повідомляють, що сторони вже ведуть відповідні консультації. Одночасно Росія вивчає можливість імпорту бензину морським шляхом та збільшення державних субсидій для нафтопереробних підприємств.

    Ситуація настільки загострилася, що в окремих регіонах до контролю за роботою АЗС вже залучають правоохоронців. Наприклад, в Іркутській області місцева влада доручила поліції та Росгвардії контролювати продаж пального, щоб його відпускали виключно в паливні баки автомобілів, а не в каністри чи інші ємності. Одночасно губернатор області Ігор Кобзєв звернувся до силових структур із вимогою припинити спекуляцію пальним, оскільки окремі громадяни скуповують бензин великими партіями для подальшого перепродажу за значно завищеними цінами.

    На цьому тлі експерти зазначають, що проблеми мають системний характер. Вихід із ладу низки великих нафтопереробних заводів, труднощі з логістикою, обмеження експорту та необхідність використання резервів створюють додатковий тиск на внутрішній ринок. Саме тому дедалі більше російських регіонів стикаються з нестачею бензину, а населення — із новими обмеженнями.

    Українські фахівці також звертають увагу, що удари по російській паливній інфраструктурі мають довгостроковий ефект. Колишній міністр палива та енергетики України Іван Плачков раніше зазначав, що Росія вже втратила безпечні маршрути доставки пального до тимчасово окупованого Криму, а подальше поглиблення паливної кризи може ще більше ускладнити забезпечення окупованих територій.

    Таким чином, дефіцит бензину в Росії вже перестав бути локальною економічною проблемою. Він дедалі більше впливає на повсякденне життя населення, провокує соціальну напругу та конфлікти, а також змушує Кремль ухвалювати нетипові для одного з найбільших експортерів нафти рішення — від заборони експорту власного пального до пошуку бензину за кордоном. Відео бійок на автозаправках лише підкреслюють, що паливна криза поступово стає ще одним внутрішнім викликом для російської влади.

  • Трамп на G7 заговорив про перегляд домовленостей із Росією та тиск на Кремль

    Трамп на G7 заговорив про перегляд домовленостей із Росією та тиск на Кремль

    Під час саміту G7 президент США Дональд Трамп, за даними західних медіа, обговорював можливість посилення тиску на Росію та допустив перегляд раніше досягнутих домовленостей із Москвою, відомих як «анкоріджські домовленості». Вони, за інформацією журналістів, нібито містили положення про погодження США з російськими вимогами щодо контролю Росії над частиною Донбасу. Паралельно Трамп, як стверджують джерела, висловлював невдоволення діями російського президента Володимира Путіна та сигналізував про зміну тону у підході до відносин із Кремлем.

    Про це повідомляє Axios із посиланням на двох американських чиновників, які були присутні на закритих зустрічах у межах саміту G7.

    За словами співрозмовників видання, під час неформальних дискусій Трамп неодноразово повертався до теми війни Росії проти України та демонстрував більш критичну оцінку політики Москви, ніж раніше. Він, як зазначається, припускав, що попередні домовленості можуть бути переглянуті або навіть скасовані, однак не оголошував конкретних кроків чи рішень. Джерела підкреслюють, що обговорення мало характер політичних оцінок і не оформлювалося у вигляді офіційних заяв або документів.

    Водночас серед європейських учасників саміту, за даними Axios, зберігається обережність щодо реальних намірів Вашингтона. Один із чиновників, коментуючи дискусії, зазначив, що Трамп говорив про необхідність посилення тиску на Росію, однак частина партнерів сумнівається, що ці заяви обов’язково перетворяться на практичні дії. Європейські дипломати, за їхніми словами, очікують на більш чітку та послідовну політику США у питанні санкцій і підтримки України.

    Під час саміту G7 Трамп також провів окрему зустріч із президентом України Володимиром Зеленським. За інформацією медіа, до цього він мав телефонну розмову з Володимиром Путіним, що додатково привернуло увагу учасників переговорів. Після завершення саміту Трамп заявляв, що Україна «досить добре справляється» у війні, що було сприйнято як більш стримана оцінка ситуації порівняно з попередніми заявами.

    Окремо у публікаціях західних ЗМІ зазначається, що в межах G7 обговорювалися можливі нові кроки щодо посилення санкцій проти російського енергетичного сектору. За даними джерел, частина учасників наполягала на більш жорсткому економічному тиску на Москву, зокрема в частині обмеження доходів від експорту енергоносіїв, які продовжують фінансувати російську війну проти України. При цьому остаточних рішень на рівні саміту ухвалено не було.

    Паралельно у медійному просторі з’являється інформація про можливу еволюцію позиції Трампа щодо війни. Зокрема, Financial Times із посиланням на джерела писала, що американський президент був вражений результатами українських далекобійних ударів по об’єктах на території Росії, включно з атаками на нафтопереробну інфраструктуру поблизу Москви. Ці події, за оцінками співрозмовників видання, могли вплинути на загальне сприйняття Трампом ситуації на фронті.

    Також повідомляється, що на саміті G7 обговорювалися питання посилення санкційного тиску на Росію, зокрема в енергетичній сфері. Деякі учасники зустрічі, за даними джерел, вважають, що саме цей напрямок може стати ключовим інструментом економічного впливу на Кремль у найближчій перспективі.

    Окрему увагу в медіа привернули заяви президента Франції Еммануеля Макрона, який зазначив, що на початку президентства Трамп був переконаний у можливій поразці України, однак згодом переглянув свою оцінку після отримання додаткової інформації від союзників. Також повідомлялося, що США вперше підтримали формулювання, згідно з яким Вашингтон розглядається не як нейтральний посередник, а як партнер України у війні.

    Таким чином, за оцінками західних журналістів і дипломатичних джерел, позиція США щодо війни Росії проти України може перебувати у стадії поступового перегляду, однак остаточні політичні рішення залишаються невизначеними.

    Теги: США, Дональд Трамп, G7, Росія, Україна, Володимир Путін, Володимир Зеленський, Анкориджські домовленості, війна в Україні, санкції, міжнародна політика, Axios, Financial Times, дипломатія, ЄС

  • США більше не “нейтральні”: Макрон зробив заяву, яка може змінити хід війни в Україні

    США більше не “нейтральні”: Макрон зробив заяву, яка може змінити хід війни в Україні

    Президент Франції Еммануель Макрон заявив про суттєву зміну формулювань і політичних підходів у межах координації західних союзників щодо війни Росії проти України, наголосивши, що Сполучені Штати вперше прямо зафіксували в офіційному тексті відхід від ролі нейтрального посередника та фактичне приєднання до спільної позиції партнерів у підтримці України.

    Про це Макрон сказав під час брифінгу на саміті Франція–Італія в місті Антіб, коментуючи підсумки останніх міжнародних переговорів, які відбулися за участі ключових країн G7 та їхніх союзників. За словами французького президента, нові домовленості стали результатом тривалого дипломатичного процесу, спрямованого на посилення узгодженості дій Заходу щодо російської агресії та довгострокової підтримки України.

    Макрон підкреслив, що в ході зустрічей у межах Великої сімки вдалося досягти помітного зближення позицій між учасниками, зокрема між європейськими країнами та Сполученими Штатами. Він звернув увагу, що вперше у спільних формулюваннях США не лише підтвердили підтримку територіальної цілісності України, але й чітко окреслили свою участь у координації військової, енергетичної допомоги та санкційного тиску на Росію.

    Французький президент окремо наголосив, що така зміна риторики має не лише символічне, а й практичне значення, оскільки демонструє консолідацію позицій ключових західних партнерів у питанні подальшого тиску на Москву та довгострокової підтримки Києва. На його думку, це також свідчить про перехід до більш узгодженої стратегії, в якій США і Європа діють не паралельно, а як частина спільного політичного та безпекового курсу.

    Макрон також нагадав, що відповідні домовленості формувалися на тлі активних дипломатичних контактів між лідерами держав. Зокрема, він згадав тристоронню зустріч президентів України Володимира Зеленського, США Дональда Трампа та Франції Еммануеля Макрона, яка відбулася у кулуарах саміту G7 у Франції 16 червня. За його словами, саме такі переговори дозволяють поступово синхронізувати позиції союзників і формувати єдину лінію реагування на війну.

    Французький лідер також звернув увагу, що нинішній етап війни вимагає не лише військової та фінансової підтримки України, а й довгострокових політичних гарантій та стабільності міжнародних рішень. Він дав зрозуміти, що консолідація Заходу у форматі G7 залишається ключовим елементом стримування Росії та підтримки України у війні, яка триває.

    Таким чином, заява Макрона стала ще одним сигналом про поглиблення координації між США та європейськими союзниками, а також про поступове формування більш жорсткої та узгодженої позиції щодо війни Росії проти України.

  • Росія шукає бензин за кордоном: після атак ЗСУ ключовий завод зупинився щонайменше на пів року

    Росія шукає бензин за кордоном: після атак ЗСУ ключовий завод зупинився щонайменше на пів року

    Московський нафтопереробний завод, який є одним із ключових об’єктів паливної інфраструктури Росії, може залишатися виведеним з експлуатації щонайменше шість місяців після серії українських ударів безпілотниками. За оцінками джерел агентства Reuters, підприємство навряд чи відновить повноцінну роботу до кінця 2026 року, що може суттєво поглибити паливну кризу в Російській Федерації.

    Про це Reuters повідомило 24 червня з посиланням на двох співрозмовників у російській нафтогазовій галузі. За їхніми словами, пошкодження після атак українських безпілотників виявилися настільки серйозними, що ремонт вимагатиме не менше пів року.

    Московський НПЗ, який належить компанії «Газпром нафта», є найбільшим постачальником пального для російської столиці та Московської області. Саме цей завод забезпечує близько 40% потреб регіону в бензині та приблизно половину потреб у дизельному паливі. Крім того, підприємство відіграє важливу роль у забезпеченні пальним аеропортів московського авіавузла.

    Завод двічі потрапляв під удари українських безпілотників у червні. Першу атаку було здійснено 16 червня. Тоді, за інформацією Reuters, було пошкоджено одну з основних установок первинної переробки нафти, яка забезпечувала понад половину виробничих потужностей підприємства. Через два дні, 18 червня, відбулася ще одна масштабна атака, під час якої було уражено сучасний комплекс Euro+, введений в експлуатацію лише у 2020 році. Саме цей об’єкт забезпечував майже половину загальної потужності заводу.

    У результаті двох ударів фактично були виведені з ладу обидві ключові технологічні лінії підприємства. За оцінками галузевих експертів, без їх відновлення завод не може здійснювати повноцінну переробку сирої нафти.

    За підсумками 2024 року Московський НПЗ переробив близько 11,6 мільйона тонн нафти. Підприємство виробило 2,9 мільйона тонн бензину та понад 3,2 мільйона тонн дизельного пального. Через це його зупинка створює додатковий тиск на внутрішній паливний ринок Росії.

    На тлі масштабних атак по російській енергетичній інфраструктурі Москва вже зіткнулася з проблемами у паливному секторі. Reuters повідомляє, що українські удари по нафтопереробних заводах призвели до скорочення виробництва бензину приблизно на чверть у порівнянні з минулим роком. У багатьох регіонах фіксуються черги на автозаправних станціях та зростання цін на пальне.

    Ситуація настільки загострилася, що російська влада вже розглядає низку надзвичайних заходів. Зокрема, обговорюється можливість повної заборони експорту дизельного пального, а також імпорту бензину з інших країн для стабілізації внутрішнього ринку. За даними Reuters, Росія навіть звернулася до Казахстану з проханням про постачання бензину через дефіцит на внутрішньому ринку.

    Крім того, Державна дума РФ уже схвалила зміни до податкового законодавства, які мають допомогти російським нафтопереробникам пережити кризу. Серед запропонованих кроків — використання пального нижчої якості, відтермінування модернізації заводів та додаткові компенсації для виробників.

    Аналітики зазначають, що удари по Московському НПЗ мають не лише економічне, а й символічне значення. Завод розташований приблизно за 15 кілометрів від Кремля і вважається одним із найбільш захищених промислових об’єктів Росії. Його ураження стало черговим свідченням того, що українські далекобійні безпілотники здатні досягати стратегічних цілей у самому серці РФ.

    Водночас російська влада офіційно не коментує масштаби пошкоджень на підприємстві. Компанія «Газпром нафта» також не надала Reuters офіційної відповіді щодо термінів відновлення роботи заводу.

    Якщо прогнози щодо шестимісячного ремонту підтвердяться, Москва може зіткнутися з найсерйознішими проблемами із забезпеченням паливом за весь період повномасштабної війни. Експерти не виключають, що наслідки ударів по нафтопереробній інфраструктурі Росії відчуватимуться ще протягом багатьох місяців і матимуть прямий вплив як на цивільний сектор, так і на військову логістику країни-агресора.

  • Москва нервує через заяви Трампа про Україну та санкції — Financial Times

    Москва нервує через заяви Трампа про Україну та санкції — Financial Times

    Президент США Дональд Трамп, за даними Financial Times, висловив значне враження останніми військовими успіхами України, зокрема результатами далекобійних ударів по об’єктах на території Росії, що, за оцінками західних дипломатів, стало одним із факторів помітного посилення напруженості у відносинах між Вашингтоном і Москвою та викликало нервову реакцію в Кремлі, який почав публічно сигналізувати про зміну американського підходу до війни.

    Як зазначає видання з посиланням на джерела, ситуація загострилася після низки заяв і рішень американської адміністрації, які в Росії сприйняли як поступовий відхід від попередньої позиції, де США намагалися балансувати між підтримкою України та роллю потенційного посередника у переговорах із Москвою. У Кремлі вважають, що Вашингтон дедалі більше зміщується у бік прямішої підтримки Києва, що, на думку російської сторони, зменшує шанси на будь-який нейтральний формат дипломатичного врегулювання.

    Окреме занепокоєння російського керівництва викликала реакція Дональда Трампа на українські удари по стратегічних цілях у глибині російської території. За інформацією Financial Times, під час саміту G7 президент США був “надзвичайно вражений і захоплений” тим, як Україна змогла реалізувати серію високоточних операцій, які продемонстрували, на думку американських і європейських посадовців, зростаючу технологічну спроможність українських сил оборони та їх здатність діяти далеко за межами лінії фронту. Саме ця реакція, як стверджують співрозмовники FT, стала додатковим фактором роздратування Москви, яка розцінює подібні оцінки як політичне схвалення ескалаційних дій.

    Паралельно на тому ж саміті, за даними видання, Трамп підтримав ідею посилення санкційного тиску на російський енергетичний сектор, що є критично важливим джерелом доходів для бюджету РФ. Це рішення у Кремлі сприйняли як сигнал про можливе подальше посилення економічного тиску Заходу, що в умовах тривалої війни та санкційної ізоляції може мати додаткові наслідки для російської економіки.

    На тлі цих подій міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров публічно заявив, що Сполучені Штати нібито відходять від ролі “об’єктивного посередника” і більше не можуть розглядатися як сторона, яка прагне збалансованого підходу до конфлікту. Він також фактично визнав, що Москва знижує очікування щодо можливості американського посередництва у завершенні війни, що є помітною зміною риторики порівняно з попередніми заявами російського керівництва, де Вашингтон часто розглядався як потенційний канал впливу на Київ.

    Financial Times також повідомляє, що у Вашингтоні поступово змінюється загальна оцінка військової ситуації. Якщо раніше частина американських чиновників схилялася до думки, що Росія має перевагу у війні та здатна поступово виснажити Україну, то тепер усе частіше звучать оцінки про обмеженість російських можливостей досягти заявлених стратегічних цілей. Це, за даними джерел, впливає на дискусії всередині адміністрації США щодо подальших обсягів і форм підтримки України, включно з військовими поставками та санкційною політикою.

    Українська сторона, у свою чергу, повідомляє про ознаки більшої готовності Дональда Трампа до поглиблення співпраці з Києвом. Після серії переговорів між керівництвом України та США, за словами українських посадовців, у Києві з’явився обережний оптимізм щодо можливого розширення постачань систем протиповітряної оборони Patriot, а також перспектив запуску ліцензійного виробництва окремих типів озброєння на території Європи та України, що могло б суттєво змінити баланс у сфері оборонного забезпечення.

    Окремо джерела FT описують епізод під час неформальної зустрічі в Евіан-ле-Бен, де Трамп нібито особисто сказав президенту України Володимиру Зеленському, що його вразили останні “військові результати” України, що стало важливим сигналом для української дипломатії щодо можливого посилення підтримки з боку США. Після цього Зеленський заявив, що американська сторона вперше позитивно відреагувала на ідею ліцензування виробництва ракет для систем Patriot, що може стати одним із ключових напрямків оборонної співпраці у майбутньому.

    Європейські союзники України, як зазначає Financial Times, розглядають зміну риторики Вашингтона як потенційне вікно можливостей для посилення спільного тиску на Росію, координації санкційної політики та розширення військово-технічної підтримки Києва. Водночас експерти застерігають, що така еволюція позиції США може призвести до подальшого загострення протистояння між Москвою та Заходом, оскільки Кремль дедалі частіше демонструє готовність відповідати на кожен новий крок санкційною та інформаційною ескалацією.

    Нагадаємо, Дональд Трамп останнім часом неодноразово публічно відзначав ефективність дій українських сил оборони, заявляючи, що вони демонструють здатність утримувати фронт і завдавати відчутних ударів російським військам навіть попри чисельну та ресурсну перевагу Російської Федерації.

  • Іран і США на кроці від великої угоди

    Іран і США на кроці від великої угоди

    Іран і країни-посередники — Катар та Пакистан — заявили про досягнення значного прогресу за підсумками першого раунду переговорів між делегаціями США та Ірану, які відбулися у Швейцарії. Про це повідомляє CNN із посиланням на речника Міністерства закордонних справ Ірану Есмаїла Багаї, іранські державні ЗМІ та спільну заяву посередників, у якій підсумовано результати зустрічі та окреслено подальші кроки дипломатичного процесу.

     

  • Трамп зірвав тишу одним постом: Іран демонстративно залишив переговори

    Трамп зірвав тишу одним постом: Іран демонстративно залишив переговори

    Перший раунд переговорів між США та Іраном у швейцарському Бюргенштоку завершився гучним дипломатичним скандалом. Іранська делегація, за повідомленнями медіа, демонстративно залишила переговорний майданчик після різких заяв президента США Дональда Трампа, який пригрозив Тегерану новими ударами у разі подальшої підтримки «Хезболли» та загострення навколо Ормузької протоки. Докладніше про перебіг подій повідомляє Al Jazeera.

    Переговори у Швейцарії мали стати першим серйозним кроком до довгострокової угоди між Вашингтоном і Тегераном після майже чотирьох місяців війни на Близькому Сході. Однак уже стартовий раунд показав: мирний процес залишається надзвичайно крихким, а одна публічна заява може перекреслити години закритих консультацій.

    Зустріч проходила на курорті Бюргеншток за посередництва Катару та Пакистану. Американську сторону представляли віцепрезидент США Джей Ді Венс, спецпредставник Стів Віткофф та Джаред Кушнер. Іранську делегацію очолили спікер парламенту Мохаммад Багер Галібаф і міністр закордонних справ Аббас Арагчі.

    Порядок денний переговорів складався з трьох великих блоків: припинення вогню в Лівані, ситуація навколо Ормузької протоки та майбутнє іранської ядерної програми разом із санкційним режимом.

    За даними західних медіа, перша частина консультацій проходила напружено, але конструктивно. Іранська сторона відмовилася від спільного фото та рукостискань з американськими представниками, однак делегації все ж розпочали предметну розмову.

    Головним пріоритетом Тегерана стало питання Лівану. Іран наполягає, що без реального припинення ізраїльських ударів по ліванській території та без гарантій для «Хезболли» подальший прогрес у переговорах буде неможливим.

    Саме на цьому тлі ситуацію різко загострив Дональд Трамп. Під час переговорів він опублікував у соцмережах заяву, в якій пригрозив Ірану новими ударами, якщо Тегеран не зупинить підтримувані ним сили в Лівані.

    Окремо американський президент жорстко висловився щодо Ормузької протоки. Він заявив, що у разі її блокування США можуть вдатися до силового сценарію, а Іран зіткнеться з наслідками, значно серйознішими за попередні удари.

    Саме після цих слів іранська делегація, за повідомленнями джерел, залишила залу переговорів. У Тегерані такі заяви назвали проявом тиску та спробою вести переговори мовою ультиматумів.

    Попри скандал, сторони формально не оголосили про остаточний зрив процесу. Посередники з Катару та Пакистану намагаються зберегти переговорний канал і повернути делегації до технічних консультацій.

    Перед зустріччю у Бюргенштоку США та Іран домовилися про 60-денне вікно для напрацювання ширшої мирної угоди. Йшлося не лише про ядерну програму, а й про зниження регіональної напруги, санкції, заморожені іранські активи та припинення бойових дій у Лівані.

    Однак ще до старту переговорів процес опинився під тиском. Іран заявив про закриття Ормузької протоки після нових ізраїльських ударів у Лівані, хоча американські військові стверджували, що комерційне судноплавство фактично триває.

    Ормузька протока є одним із найважливіших енергетичних маршрутів світу. Через неї проходить значна частина глобальних поставок нафти та зрідженого газу. Будь-яке реальне блокування цього маршруту може спричинити різке зростання цін на нафту та нову хвилю економічної нестабільності.

    Для США переговори у Швейцарії мають одразу кілька цілей. Вашингтон хоче домогтися повернення міжнародних інспекторів на іранські ядерні об’єкти, стримати ескалацію в Лівані та не допустити повного розриву домовленостей, досягнутих за посередництва Катару й Пакистану.

    Для Ірану головними питаннями залишаються зняття санкцій, доступ до заморожених активів та гарантії, що США зможуть вплинути на Ізраїль. Саме останній пункт став одним із найслабших місць переговорного процесу, адже Ізраїль фактично не є повноцінним учасником швейцарських консультацій і продовжує діяти у Лівані за власною логікою безпеки.

    Аналітики зазначають, що скандал у Бюргенштоку став серйозним ударом по довірі між сторонами. Іранські представники вже неодноразово звинувачували Вашингтон у нездатності контролювати союзників, тоді як американська сторона вимагає від Тегерана реальних кроків щодо обмеження впливу своїх проксі-структур у регіоні.

    Наразі майбутнє переговорів залишається під питанням. Формально 60-денне вікно для укладення угоди ще не закрите, однак після демонстративного виходу іранської делегації будь-який наступний раунд стане значно складнішим.

    Фактично мирний процес опинився в ситуації, коли дипломатія триває, але кожна нова заява, удар або загроза можуть остаточно зірвати переговори.

    Якщо сторонам не вдасться повернутися до конструктивного діалогу, Близький Схід ризикує знову опинитися на межі великої війни — цього разу з прямим залученням США, Ірану, Ізраїлю та їхніх регіональних союзників.

  • Мінус €77 мільйонів: світовий гігант погодився на величезні втрати заради виходу з РФ

    Мінус €77 мільйонів: світовий гігант погодився на величезні втрати заради виходу з РФ

    Один із найбільших світових виробників побутової техніки Whirlpool остаточно завершує вихід із російського ринку. Турецька компанія Arçelik, яка ще у 2022 році придбала російський бізнес американського виробника, домовилася про дострокове врегулювання фінансових зобов’язань перед Whirlpool Holdings LLC. В результаті Whirlpool отримає одноразову виплату у розмірі 40 млн євро та повністю відмовиться від будь-яких майбутніх претензій і платежів, пов’язаних із проданими активами в Росії.

    Про це в офіційному повідомленні турецької компанії Arçelik, оприлюднене через систему розкриття корпоративної інформації.

    Таким чином завершується одна з найбільших угод із виходу західних виробників побутової техніки з російського ринку після початку повномасштабної війни Росії проти України.

    Що передбачає нова угода

    Згідно з новими домовленостями, Arçelik здійснить Whirlpool одноразовий платіж у розмірі 40 млн євро. Після отримання цих коштів американська корпорація повністю відмовиться від усіх чинних та потенційних майбутніх фінансових вимог щодо російського бізнесу.

    Фактично сторони погодилися достроково закрити складну фінансову конструкцію, яка діяла після продажу активів у Росії.

    Первинна угода, укладена у 2022 році, передбачала, що кінцева вартість придбаного бізнесу буде залежати від фінансових результатів підприємства протягом десяти років після завершення продажу. Частина платежів мала здійснюватися поступово, залежно від прибутковості компанії та виконання низки фінансових умов.

    Однак тепер сторони вирішили не чекати завершення десятирічного періоду та остаточно врегулювати всі взаємні зобов’язання.

    Втрати для Whirlpool можуть бути значно більшими

    Станом на 31 березня 2026 року Arçelik обліковувала довгострокові фінансові зобов’язання за цією угодою на суму близько 6 млрд турецьких лір. За тодішнім валютним курсом це становило приблизно 117 млн євро.

    Таким чином, погодившись на виплату лише 40 млн євро, Whirlpool фактично відмовляється від потенційних майбутніх надходжень на десятки мільйонів євро.

    Аналітики зазначають, що таке рішення може свідчити про бажання компанії остаточно закрити будь-які фінансові та юридичні зв’язки з російським ринком, який після початку повномасштабної війни став токсичним для багатьох міжнародних брендів.

    Що саме продали у Росії

    У межах угоди Arçelik отримала контроль над російськими структурами Whirlpool, зокрема над компаніями Indesit International JSC та Whirlpool RUS LLC.

    Після завершення угоди ці активи були об’єднані в єдину структуру — IHP Appliances LLC.

    До війни російський ринок був одним із важливих для Whirlpool у Східній Європі. Компанія виробляла та продавала пральні машини, холодильники, кухонну техніку та іншу побутову продукцію під брендами Whirlpool, Indesit, Hotpoint та іншими.

    Однак після початку російського вторгнення в Україну корпорація оголосила про припинення інвестицій та пошук варіантів виходу з країни.

    Світові компанії продовжують згортати присутність у РФ

    Вихід Whirlpool є частиною масштабного процесу, який триває вже понад чотири роки. Після початку повномасштабної війни сотні міжнародних компаній оголосили про скорочення діяльності або повний вихід із російського ринку.

    Серед них — виробники автомобілів, технологічні корпорації, банки, логістичні оператори, енергетичні компанії та торговельні мережі.

    Частина компаній змушена була продавати активи зі значними дисконтом через обмеження, запроваджені російською владою для іноземних інвесторів. У багатьох випадках бізнес продавався за ціною, яка була суттєво нижчою за його реальну ринкову вартість.

    Попри заяви Кремля про адаптацію економіки до санкцій, відтік міжнародних брендів продовжує впливати на російський ринок. Особливо це стосується високотехнологічних виробництв та секторів, які залежать від міжнародних ланцюгів постачання.

    Завершення операції очікується вже найближчим часом

    У повідомленні Arçelik зазначається, що фінальне закриття угоди очікується до кінця червня 2026 року після виконання всіх необхідних процедур та формальних умов.

    Після цього Whirlpool остаточно припинить будь-яку фінансову участь у діяльності свого колишнього бізнесу в Росії.

    На тлі цього рішення компанія приєднується до переліку міжнародних брендів, які не лише залишили російський ринок після початку війни, а й остаточно розірвали економічні зв’язки з активами в РФ.

    Експерти зазначають, що такий крок є важливим сигналом для міжнародного бізнесу, адже демонструє готовність великих корпорацій фіксувати фінансові втрати заради мінімізації ризиків і виходу з політично токсичних юрисдикцій.

    Водночас російська економіка продовжує втрачати доступ до технологій, інвестицій та глобальних виробничих ланцюгів, які роками забезпечували її інтеграцію у світовий ринок.

  • Ліван і ядерна програма: Венс назвав питання, від яких залежить майбутнє регіону

    Ліван і ядерна програма: Венс назвав питання, від яких залежить майбутнє регіону

    Віцепрезидент США Джей Ді Венс заявив, що під час переговорів з Іраном у Швейцарії американська делегація зосередиться на двох ключових питаннях — майбутньому іранської ядерної програми та припиненні бойових дій у Лівані. Саме ці теми, за словами посадовця, визначатимуть порядок денний зустрічей, які можуть стати одним із найважливіших дипломатичних раундів останніх місяців на Близькому Сході.

    Про це Венс повідомив журналістам перед відльотом до Швейцарії, де мають стартувати прямі переговори між представниками Вашингтона та Тегерана. Американський віцепрезидент наголосив, що його перебування триватиме лише один-два дні, однак технічні та дипломатичні групи залишаться працювати над деталями домовленостей значно довше.

    За словами Венса, головним завданням США є досягнення прогресу у питаннях контролю над іранськими ядерними матеріалами та формування механізму подальших переговорів. Вашингтон прагне перетворити нещодавні рамкові домовленості між США та Іраном на повноцінну довгострокову угоду, яка б врегулювала суперечки навколо ядерної програми Тегерана та знизила ризики нової масштабної ескалації в регіоні.

    «Сподіваюся, ми зможемо досягти прогресу щодо ядерного питання, а також щодо припинення вогню в Лівані», — заявив віцепрезидент США перед початком візиту.

    Переговори відбуваються на тлі надзвичайно напруженої ситуації. Незважаючи на попередні домовленості про деескалацію, бойові дії між Ізраїлем та угрупованням «Хезболла» у Лівані продовжуються. За останні дні сторони неодноразово обмінювалися ударами, що поставило під загрозу раніше оголошені режими припинення вогню. Міжнародні посередники визнають, що саме ситуація в Лівані може стати одним із головних факторів, які визначать успіх або провал переговорного процесу між США та Іраном.

    Американська сторона вважає стабілізацію ситуації на ізраїльсько-ліванському напрямку одним із критично важливих елементів майбутньої регіональної безпеки. Венс прямо визнав, що Сполученим Штатам доведеться постійно контролювати цей процес, оскільки будь-яке нове загострення може перекреслити дипломатичні зусилля останніх місяців.

    Ще однією серйозною проблемою залишається ситуація навколо Ормузької протоки — одного з найважливіших морських маршрутів для світових поставок нафти. Напередодні переговорів Іран заявив про обмеження руху через протоку на тлі конфлікту з Ізраїлем та суперечок навколо виконання попередніх домовленостей. Водночас американські військові наполягають, що судноплавство продовжується, а Сполучені Штати контролюють безпекову ситуацію в регіоні.

    Очікується, що до переговорів у Швейцарії долучаться високопосадовці з обох сторін. Американську делегацію, окрім Венса, представлятимуть спецпосланець Стів Віткофф та інші представники адміністрації Дональда Трампа. Іранську сторону очолять голова парламенту Мохаммад Багер Галібаф та міністр закордонних справ Аббас Арагчі. У процесі також братимуть участь посередники з Пакистану та Катару, які останніми місяцями активно сприяли контактам між Вашингтоном і Тегераном.

    Переговори у Швейцарії фактично відкривають новий етап діалогу після попередніх консультацій, які проходили навесні цього року. Тоді сторони не змогли досягти остаточних домовленостей щодо ядерної програми та режиму безпеки в регіоні. Зараз Вашингтон сподівається використати новий переговорний майданчик для досягнення конкретних результатів у межах 60-денного дипломатичного процесу, який адміністрація Трампа вважає ключовим для стабілізації Близького Сходу.

    Сам Венс раніше заявляв, що шанси на досягнення комплексної угоди залишаються високими, хоча визнавав, що позиції США та їхніх союзників не завжди збігаються. Особливо це стосується підходів до майбутнього іранської ядерної програми та ролі Ірану в регіональних конфліктах.

    Аналітики зазначають, що нинішні переговори можуть стати визначальними не лише для відносин між США та Іраном, а й для всієї системи безпеки на Близькому Сході. Від їхнього результату залежить подальша доля режиму контролю над іранською ядерною програмою, стабільність нафтових ринків, ситуація в Лівані та перспективи нових дипломатичних домовленостей між провідними регіональними гравцями.

    Наразі сторони демонструють обережний оптимізм, однак навіть самі учасники переговорів визнають, що шлях до остаточного компромісу буде складним. Попри це, найближчі дні у Швейцарії можуть визначити напрямок розвитку однієї з найважливіших міжнародних криз сучасності.