Golosnovinua.com

Позначка: санкції

  • США звинуватили Кубу у допомозі Росії у війні проти України: у звіті — тисячі можливих бійців

    США звинуватили Кубу у допомозі Росії у війні проти України: у звіті — тисячі можливих бійців

    Адміністрація США офіційно повідомила Конгрес про можливу причетність Куби до підтримки Росії у війні проти України. Йдеться як про участь громадян Куби у бойових діях, так і про політичну та дипломатичну підтримку Москви. Про це повідомило видання Axios з посиланням на несекретний звіт Державний департамент США.

    Згідно з документом, який було передано до ключових комітетів Конгресу 8 квітня, на боці Росії можуть воювати від 1 000 до 5 000 громадян Куби. Американська сторона наголошує, що прямих доказів офіційного направлення військових Гаваною немає, однак існують «суттєві ознаки», що влада Куби могла свідомо толерувати або навіть частково сприяти їхньому залученню до війни.

    У Вашингтоні прямо вказують на те, що кубинські громадяни стали однією з найбільших ідентифікованих груп іноземців, які воюють на боці Росії. За оцінками американських і українських джерел, їхня чисельність може коливатися, але стабільно перебуває в діапазоні кількох тисяч осіб.

    У звіті Держдепартаменту підкреслюється, що навіть якщо кубинський уряд не направляв військових централізовано, він «не зміг захистити своїх громадян від використання як інструменту війни». Таку позицію озвучив і речник відомства, коментуючи ситуацію для Axios.

    Ця заява стала частиною ширшої політики адміністрації президента Дональд Трамп щодо посилення тиску на Гавану. У матеріалі Axios зазначається, що Білий дім одночасно посилює санкційний і економічний тиск, зокрема обмежує постачання нафти до Куби та намагається змінити політичний курс країни.

    Американські політики також активно реагують на ці дані. Сенатор Тед Круз заявив, що кубинський режим «підриває інтереси США по всьому світу» і що його роль у війні проти України є ще одним доказом цього.

    Тема участі кубинців у війні не є новою. Перші повідомлення про їхню присутність на фронті з’явилися ще у 2023 році, коли журналісти та розслідувачі зафіксували факти вербування громадян Куби до російської армії.

    Згодом ці дані підтверджувалися і на міжнародному рівні. Зокрема, у 2025 році у дипломатичних документах США вже згадувалося, що від 1 000 до 5 000 кубинців могли брати участь у бойових діях, що робило їх однією з найбільших груп іноземних бійців після північнокорейських підрозділів.

    Українська розвідка також неодноразово повідомляла про масштабнішу участь. За її оцінками, загальна кількість завербованих громадян Куби могла сягати десятків тисяч, хоча не всі вони одночасно перебувають на фронті.

    За даними різних джерел, вербування відбувалося через фінансові пропозиції або обман. Частині громадян Куби обіцяли високооплачувану роботу, після чого вони підписували контракти з російськими військовими структурами.

    Водночас сама Куба категорично заперечує офіційну участь у війні. Міністерство закордонних справ країни раніше заявляло, що держава не направляє військових за кордон і має «нульову толерантність до найманства». При цьому кубинська влада визнавала, що окремі громадяни могли самостійно брати участь у бойових діях і навіть притягувала деяких із них до кримінальної відповідальності.

    Аналітики зазначають, що ситуація навколо Куби демонструє ширший тренд — інтернаціоналізацію війни Росії проти України. До конфлікту дедалі більше залучаються іноземні громадяни, як через пряме вербування, так і через політичну підтримку союзників Кремля.

    Водночас експерти підкреслюють, що участь кубинців навряд чи є вирішальним фактором на полі бою. Її значення більше політичне та пропагандистське — Росія таким чином демонструє наявність зовнішньої підтримки, тоді як США використовують ці дані для посилення міжнародного тиску на союзників Москви.

    Таким чином, звіт Держдепартаменту США став новим етапом у публічному звинуваченні Куби у сприянні Росії. Однак наразі ці твердження залишаються предметом політичних дискусій: Вашингтон говорить про «ознаки причетності», тоді як Гавана продовжує заперечувати будь-яку державну участь у війні проти України.

  • Російський експорт нафти знизився до мінімуму за кілька місяців

    Російський експорт нафти знизився до мінімуму за кілька місяців

    Експорт російської нафти у період з 16 березня по 12 квітня 2026 року скоротився до 3,22 млн барелів на добу, що є найнижчим рівнем із серпня 2025 року. Про це повідомляє Bloomberg із посиланням на дані моніторингу морських поставок. Порівняно з попереднім періодом обсяги експорту зменшилися приблизно на 200 тис. барелів на добу.

    Однією з ключових причин падіння стали перебої в роботі російської портової інфраструктури. Зокрема, після атак у ніч проти 5 квітня тимчасово зупиняв роботу нафтоналивний термінал “Шесхаріс” у порту Новоросійськ, який є одним із головних експортних вузлів Росії на Чорному морі. Через це завантаження танкерів було ускладнене, а частину відвантажень перенесено або затримано. Водночас на Балтійському напрямку частково відновлював роботу термінал Усть-Луга, однак це не компенсувало втрат чорноморських поставок.

    Попри скорочення фізичних обсягів експорту, доходи Росії від продажу нафти залишаються відносно високими. За даними Bloomberg, тижневі надходження коливалися в межах 2,07–2,29 млрд доларів. Це пояснюється зростанням світових цін на нафту, які компенсують зменшення обсягів постачання.

    Ціни на російську нафту марки Urals також зросли: до близько 95,83 долара за барель із балтійських портів і до 94,18 долара за барель із чорноморських напрямків. Водночас ціна на вже доставлену нафту для індійських покупців значно вища через логістичні витрати та ризикові надбавки.

    Основними покупцями російської нафти залишаються Китай, Індія та Туреччина. Водночас Bloomberg зазначає, що дедалі частіше танкери не вказують реальні кінцеві пункти призначення або використовують альтернативні маршрути, зокрема через “Порт-Судан” чи “Суец”, що ускладнює відстеження реальних потоків постачання.

    Загалом ситуація свідчить про те, що російський нафтовий експорт залишається чутливим до перебоїв інфраструктури, навіть попри здатність частково компенсувати втрати за рахунок високих світових цін.

  • Як досягти миру: позиція Мелоні щодо Росії

    Як досягти миру: позиція Мелоні щодо Росії

    Прем’єр-міністерка Італії Джорджа Мелоні заявила, що економічний тиск на Росію є найефективнішим інструментом для досягнення миру в Україні. Відповідну позицію вона озвучила під час виступу у Вероні, повідомляє Reuters.

    За словами Мелоні, саме санкції та економічні обмеження, які Захід запроваджував після початку повномасштабної війни, мають найбільший вплив на здатність Росії продовжувати агресію. Вона наголосила, що цей інструмент вже довів свою ефективність, але потребує зваженого і послідовного застосування.

    «Економічний тиск, який ми чинили на Росію протягом цих років, є найефективнішою зброєю для сприяння встановленню миру», — заявила очільниця уряду Італії, додавши, що подальші кроки мають бути ретельно продуманими.

    Заява прозвучала на тлі підготовки Європейського Союзу до нових обмежень у сфері енергетики. Йдеться, зокрема, про поетапну заборону імпорту російського скрапленого природного газу (LNG): короткострокові контракти можуть бути заборонені вже з 25 квітня 2026 року, а довгострокові — з 1 січня 2027 року. Такі заходи є частиною ширшої стратегії ЄС зі скорочення залежності від російських енергоносіїв.

    Водночас усередині Європи тривають дискусії щодо доцільності та темпів таких рішень. Зокрема, генеральний директор італійської енергетичної компанії Eni Клаудіо Дескальці раніше заявляв, що повна відмова від російського LNG може бути складною для Європи через обмежені можливості швидкого заміщення обсягів постачання.

    Ситуацію ускладнює і глобальна енергетична кон’юнктура. Зростання цін на енергоносії пов’язують, зокрема, з нестабільністю на Близькому Сході та ризиками для ключових логістичних маршрутів постачання газу. Це створює додатковий тиск на європейські економіки та підсилює дискусії про баланс між санкціями і енергетичною безпекою.

    Попри це, Мелоні підкреслила, що наразі зарано говорити про можливе повернення до використання російського газу, навіть в умовах зростання цін і потенційного дефіциту. За її словами, стратегічний курс Європи має залишатися незмінним.

    Окремо прем’єрка Італії підтвердила беззастережну підтримку України. Вона зазначила, що під час наступних контактів із президентом Володимир Зеленський Італія знову підтвердить свою позицію щодо допомоги Києву.

    Варто зазначити, що після 2022 року Європейський Союз суттєво скоротив залежність від російських енергоносіїв, диверсифікуючи постачання та нарощуючи імпорт LNG з інших регіонів. Водночас повна відмова від російського газу залишається складним процесом, який потребує часу та інвестицій.

    На цьому тлі заява Мелоні відображає загальний підхід європейських партнерів: економічні санкції та енергетичні обмеження розглядаються як ключовий важіль впливу на Росію та один із головних інструментів для досягнення миру в Україні.

  • США вимагали 20-річної заборони на збагачення урану в Ірані — переговори зірвалися

    США вимагали 20-річної заборони на збагачення урану в Ірані — переговори зірвалися

    Під час нещодавнього раунду переговорів між США та Іраном Вашингтон висунув вимогу щодо запровадження тривалого, орієнтовно 20-річного мораторію на збагачення урану, а також вивезення вже накопичених запасів ядерного матеріалу з території Ірану. Про це повідомляє Axios із посиланням на джерела, обізнані з перебігом перемовин.

    За даними видання, саме ця позиція стала ключовою точкою розбіжностей, яка фактично заблокувала досягнення попередньої домовленості.

    Американська сторона, за інформацією джерел, наполягала на довгостроковому заморожуванні програм зі збагачення урану в Ірані, а також на повному вивезенні вже збагаченого урану за межі країни. Такий підхід, як зазначається, мав на меті мінімізувати будь-які потенційні ризики військового використання ядерної програми.

    Іран, своєю чергою, відмовився від ідеї повного вивезення матеріалів і запропонував альтернативний варіант — зниження рівня збагачення під міжнародним контролем. Тегеран також заявив про готовність до обмежень, але лише на значно коротший термін, який джерела описують як «однозначний» (тобто менш ніж 10 років).

    Саме різниця в підходах до тривалості обмежень і контролю за ядерними матеріалами стала головним каменем спотикання.

    Іранська ядерна програма протягом останніх десятиліть залишається одним із ключових факторів напруженості у відносинах між Тегераном і Заходом.

    У 2015 році було укладено Спільний всеосяжний план дій (JCPOA) між Іраном та групою світових держав (США, Великобританія, Франція, Німеччина, Китай і Росія), який передбачав обмеження ядерної програми Ірану в обмін на зняття санкцій.

    Однак у 2018 році США в односторонньому порядку вийшли з угоди та відновили санкції проти Ірану. Після цього Тегеран поступово почав скорочувати свої зобов’язання за домовленістю, зокрема збільшуючи рівень збагачення урану та обсяги накопичених матеріалів.

    Міжнародне агентство з атомної енергії (МАГАТЕ) неодноразово повідомляло про зростання рівня збагачення урану в Ірані, що викликало занепокоєння щодо можливого наближення до потенційного військового використання ядерної програми, хоча Іран офіційно заперечує такі наміри.

    За оцінками експертів з нерозповсюдження ядерної зброї, вимога про довгостроковий мораторій на збагачення урану фактично означала б суттєве обмеження стратегічних можливостей Ірану у ядерній сфері.

    Водночас вимога про вивезення вже накопиченого збагаченого урану є ще більш жорсткою, оскільки позбавляє країну потенційного «ядерного резерву» навіть у цивільних програмах.

    Іранська позиція про «розведення» матеріалів під міжнародним контролем відповідає логіці часткового збереження ядерної інфраструктури, але зі зниженим ризиком військового використання.

    Після зриву домовленостей подальші перспективи відновлення угоди залишаються невизначеними. Подібні переговори вже неодноразово проходили цикли загострення та пауз, однак ключові суперечності — рівень збагачення, контроль і санкційний режим — досі не вдалося вирішити.

    Раніше подібні дипломатичні кризи вже впливали на ринки енергоресурсів і загальну геополітичну напругу в регіоні Близького Сходу.

  • Посередники намагаються повернути США та Іран за стіл переговорів до 21 квітня — Axios

    Посередники намагаються повернути США та Іран за стіл переговорів до 21 квітня — Axios

    Міжнародні посередники продовжують дипломатичні зусилля, щоб організувати новий раунд переговорів між США та Іраном до 21 квітня — дати, коли спливає чинний режим припинення вогню. Про це повідомляє Axios із посиланням на регіональні джерела та американських посадовців.

    За даними видання, у посередницькому процесі беруть участь представники Пакистану, Єгипту та Туреччини. Вони підтримують паралельні контакти з Вашингтоном і Тегераном, намагаючись зблизити позиції сторін і відновити переговорний формат після останнього раунду, який не привів до прориву.

    Джерела Axios підкреслюють, що, попри публічні заяви про жорсткі позиції, дипломатичні канали між сторонами не повністю розірвані. Обидві сторони, за оцінками посередників, продовжують обмін сигналами через непрямі канали та регіональних посередників.

    Один із регіональних співрозмовників видання описав ситуацію як “відкриту”, зазначивши, що переговорний процес нагадує складну багаторівневу дипломатичну гру, де сторони одночасно демонструють жорсткість і залишають простір для компромісу.

    Основною перешкодою в переговорах залишається іранська ядерна програма. За даними Axios, США наполягають на жорсткому обмеженні або повному припиненні збагачення урану, а також на скороченні запасів високозбагаченого урану.

    Іран, у свою чергу, наполягає на збереженні права на мирну ядерну програму та вимагає послаблення санкцій, включно з розблокуванням частини заморожених активів. Саме питання фінансових активів і санкційного тиску залишається одним із ключових у торзі між сторонами.

    Пакистан, Єгипет і Туреччина, за інформацією Axios, відіграють роль каналів комунікації, допомагаючи передавати пропозиції та оцінювати можливі поступки. Посередники сподіваються, що скорочення розбіжностей дозволить організувати нову зустріч до завершення поточного режиму припинення вогню 21 квітня.

    У дипломатичних колах ситуацію описують як обмежену в часі: сторони перебувають під тиском дедлайну, що може або стимулювати компроміс, або, навпаки, призвести до нового загострення.

    За даними Axios, американська сторона розглядає різні сценарії розвитку подій, включно з посиленням тиску у разі провалу переговорів. Йдеться про політичні та військово-економічні інструменти впливу, які можуть бути застосовані для примусу Ірану до поступок.

    Водночас у дипломатичних колах підкреслюють, що пріоритетом залишається спроба повернути сторони до переговорного процесу, оскільки повний розрив діалогу може різко підвищити ризики регіональної ескалації.

    Раніше повідомлялося, що попередні переговори між США та Іраном проходили у форматі тривалих консультацій, однак не завершилися конкретною угодою. Попри це, обидві сторони продовжують заявляти про готовність до подальшого діалогу за умови зміни умов або додаткових гарантій.

    Дипломати зазначають, що нинішня фаза переговорів є однією з найбільш напружених за останній період, оскільки поєднує ядерне питання, санкційну політику та безпекові ризики у Перській затоці.

  • Єврокомісія може заморозити €2 млн для Венеційської бієнале через участь Росії

    Єврокомісія може заморозити €2 млн для Венеційської бієнале через участь Росії

    Європейська комісія ініціювала процедуру перегляду фінансування Венеційської бієнале та попередила про можливе замороження або повне скасування гранту обсягом 2 мільйони євро. Причиною такого кроку стало рішення організаторів допустити участь російського павільйону в цьогорічній мистецькій виставці. Про це повідомляє Euronews.

    За інформацією видання, 10 квітня президент Венеційської бієнале П’єтранджело Буттафуоко отримав офіційного листа від Виконавчого агентства Європейського Союзу з питань освіти та культури. У документі йдеться про запуск процедури перегляду фінансування у зв’язку з присутністю Росії на одному з найвідоміших культурних майданчиків світу.

    Європейська комісія надала організаторам 30 днів для надання пояснень і аргументації рішення щодо допуску російського павільйону. Після завершення цього терміну Брюссель оцінить отриману відповідь і ухвалить подальше рішення щодо збереження або припинення фінансування.

    Йдеться про грантову підтримку, яка, за даними Euronews, передбачена для Венеційської бієнале до 2028 року. У разі якщо пояснення організаторів не будуть визнані переконливими або позиція щодо участі Росії залишиться незмінною, фінансування може бути повністю зупинене.

    Питання участі Росії у бієнале викликало широку дискусію в європейських політичних колах. За даними ЗМІ, протягом останніх тижнів низка депутатів Європарламенту закликала Єврокомісію зайняти більш жорстку позицію та переглянути підтримку заходу у випадку збереження російської участі.

    У Брюсселі раніше також заявляли, що можливість позбавлення бієнале грантового фінансування розглядається як один із інструментів реагування на рішення щодо участі держави-агресора у міжнародному культурному проєкті.

    Окремо свою позицію висловили представники Європейської комісії, зокрема виконавча віцепрезидентка Хенна Вірккунен та комісар ЄС з питань культури Гленн Мікаллеф. У спільній заяві вони засудили рішення керівництва бієнале про допуск російського павільйону, яке було озвучене ще 10 березня.

    На тлі цього Україна закликала організаторів переглянути рішення, наголошуючи на неприпустимості участі держави, що веде повномасштабну війну, у провідних міжнародних культурних подіях. Подібні заклики також лунали з боку окремих країн Європейського Союзу.

    Водночас керівництво Венеційської бієнале наполягає, що рішення про допуск російського павільйону не порушує правил заходу. Організатори підкреслюють, що бієнале має залишатися «простором для діалогу, відкритості та художньої свободи», а культурні події повинні бути відокремлені від політичних процесів.

    Цьогорічна участь Росії стала першою на Венеційській бієнале з початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну. У межах російської експозиції заплановані мистецькі проєкти за участі художників із різних країн, а сам павільйон позиціонується як міжнародний культурний майданчик поза політичними обмеженнями.

    Подальша доля фінансування Венеційської бієнале буде визначена після завершення 30-денного терміну, який Єврокомісія надала організаторам для офіційної відповіді та роз’яснень.

  • Витрати ЄС на енергоімпорт зросли на 22 млрд євро через кризу на Близькому Сході

    Витрати ЄС на енергоімпорт зросли на 22 млрд євро через кризу на Близькому Сході

    Європейський Союз зіткнувся зі значним зростанням витрат на імпорт енергоносіїв на тлі загострення конфлікту на Близькому Сході. За даними Європейської комісії, за 44 дні після початку війни витрати ЄС на закупівлю викопного палива збільшилися більш ніж на 22 мільярди євро.

    Про це заявила президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, зазначивши, що ситуація на енергетичних ринках залишається вразливою, а перебої з постачанням енергоресурсів із регіону Перської затоки можуть зберігатися навіть у разі швидкого завершення бойових дій.

    У Брюсселі наголошують, що нинішня криза вкотре підкреслила залежність ЄС від глобальних постачань викопного палива та чутливість європейського ринку до геополітичних потрясінь. Саме тому Єврокомісія вже підготувала пакет коротко- та довгострокових заходів для стабілізації енергетичної системи.

    Серед оперативних кроків — координація між державами-членами ЄС щодо закупівлі газу та управління запасами у сховищах, а також можливість скоординованого вивільнення стратегічних запасів нафти у разі різкого дефіциту. Окремо розглядаються механізми підтримки домогосподарств і галузей економіки, найбільш уразливих до стрибків цін на енергоносії.

    Єврокомісія також закликає країни-члени до узгодженого підходу у сфері енергетичної політики, щоб уникнути фрагментації ринку та цінових дисбалансів усередині ЄС. Паралельно обговорюються заходи зі зниження попиту на енергію, які мають бути тимчасовими та не обмежувати свободу вибору споживачів.

    Окремий акцент робиться на структурних змінах енергетичної системи ЄС. Йдеться про прискорення диверсифікації постачань енергоресурсів, розвиток інфраструктури для імпорту скрапленого природного газу (LNG), а також збільшення частки відновлюваних джерел енергії. Ці кроки є частиною довгострокової стратегії ЄС зі зменшення залежності від нестабільних регіонів і викопного палива.

    У Брюсселі також зазначають, що енергетичні ринки Європи залишаються надзвичайно чутливими до зовнішніх факторів. Після новин про ескалацію конфлікту на Близькому Сході ціни на газ у Європі суттєво зросли, що підтверджують і ринкові індикатори. Аналітики пов’язують це з очікуваннями можливих перебоїв у постачанні та загальною невизначеністю на глобальних ринках.

    На цьому тлі ЄС продовжує політику, започатковану після попередніх енергетичних криз, зокрема щодо обов’язкового заповнення газових сховищ до зимового сезону та створення спільних механізмів закупівель, які дозволяють державам-членам координувати свої дії та зменшувати цінову конкуренцію між собою.

    Європейська комісія планує представити оновлений пакет антикризових пропозицій на рівні лідерів ЄС найближчим часом. Очікується, що частина рішень буде винесена на обговорення під час неформального засідання Європейської Ради на Кіпрі.

    Таким чином, енергетична політика ЄС знову опинилася в центрі уваги через нову хвилю глобальної нестабільності, яка впливає як на ціни для споживачів, так і на довгострокову стратегію енергетичної безпеки Європи.

  • Мадяр заявив про знищення документів щодо санкцій у МЗС Угорщини

    Мадяр заявив про знищення документів щодо санкцій у МЗС Угорщини

     

     

  • Канада змінює законодавство для передачі доходів від заморожених російських активів Україні

    Канада змінює законодавство для передачі доходів від заморожених російських активів Україні

    Канада внесла зміни до національного законодавства, які дозволяють спрямовувати доходи від заморожених російських активів на підтримку України. Про це повідомив радник президента України з питань санкційної політики Владислав Власюк.

    Йдеться про новий правовий механізм, який дає уряду Канади можливість вилучати прибутки, отримані від активів російської федерації, що перебувають під санкціями, та передавати їх Україні. Таким чином Оттава розширює інструменти фінансової підтримки Києва без прямої конфіскації самих активів.

    За словами Власюка, обсяг заморожених російських коштів у Канаді є відносно невеликим у порівнянні з іншими західними юрисдикціями. Водночас він підкреслив, що ключове значення має саме створення правового прецеденту.

    Новий підхід фактично передбачає використання доходів — зокрема відсотків або інвестиційного прибутку — від заблокованих активів, не торкаючись їхньої основної суми. Така модель наразі вважається компромісною і застосовується низкою західних країн через складні юридичні обмеження щодо прямої конфіскації державної власності.

    Україна, зі свого боку, продовжує наполягати на повному вилученні суверенних російських активів. У Києві вважають, що саме така модель відповідала б принципу відповідальності за завдані збитки. Однак більшість партнерів поки що дотримуються обережнішого підходу, обмежуючись використанням доходів від цих коштів або механізмами кредитування під їх забезпечення.

    На цьому тлі триває робота над створенням міжнародної коаліції для впровадження більш жорстких фінансових рішень. Україна веде переговори з ключовими країнами Європи, зокрема Бельгією, де зосереджена значна частина заморожених російських активів.

    За оцінками, у країнах Європейського Союзу та партнерів загалом заблоковано близько 300 мільярдів доларів російських державних активів. Найбільша їх частина розміщена у бельгійській фінансовій інфраструктурі, тоді як значні обсяги також знаходяться у Великій Британії та Франції.

    Паралельно країни Заходу вже реалізують механізми фінансової підтримки України за рахунок майбутніх доходів від цих активів. Зокрема, у межах міжнародної ініціативи Extraordinary Revenue Acceleration передбачено надання Україні десятків мільярдів доларів у вигляді кредитів, які забезпечуються прибутками від заморожених російських коштів.

    Прийняті Канадою законодавчі зміни розглядаються як черговий крок до розширення таких механізмів та формування більш системного підходу до використання російських активів на користь України.

  • Удари України по нафтовій інфраструктурі РФ позбавили Кремль $1,7 млрд доходів — це називають «кінетичними санкціями»

    Удари України по нафтовій інфраструктурі РФ позбавили Кремль $1,7 млрд доходів — це називають «кінетичними санкціями»

    Удари Сил оборони України по російській нафтогазовій інфраструктурі вже призвели до втрати Росією щонайменше 1,7 млрд доларів потенційних доходів і фактично виконують роль так званих «кінетичних санкцій». Про це 10 квітня заявив уповноважений президента України з питань санкційної політики Владислав Власюк під час спілкування з журналістами.

    За його словами, ці втрати є прямим наслідком пошкодження експортної інфраструктури, що не дозволило Росії скористатися сприятливою кон’юнктурою на світовому нафтовому ринку. «Це незароблені 1,7 мільярда доларів — через неможливість технічно експортувати частину нафти з балтійських портів і Новоросійська», — зазначив Власюк.

    Йдеться про удари по ключових елементах російської експортної логістики — передусім по портах Усть-Луга, Приморськ і Новоросійськ. Саме ці об’єкти є основними «воротами» для постачання російської нафти на зовнішні ринки. Через них проходять значні обсяги сирої нафти та нафтопродуктів, які після 2022 року були переорієнтовані з європейського напрямку на азійський.

    Після ударів 3–4 квітня, за словами Власюка, робота портів Усть-Луга та Новоросійськ фактично зупинилася — жоден танкер не заходив і не виходив. Це означає не лише тимчасову втрату можливості відвантаження, а й порушення контрактних зобов’язань, затримки поставок і додаткові витрати для російських експортерів. Водночас порт Приморськ частково відновив роботу і наразі функціонує в обмеженому режимі — приблизно два танкери на добу, що нижче від звичних показників.

    Морський експорт залишається критично важливим для російської економіки. Після введення ембарго ЄС на морські поставки російської нафти у 2022 році Кремль був змушений швидко перебудувати логістику і переорієнтуватися на нові ринки. Основними покупцями стали Індія та Китай, які значно збільшили імпорт російської сировини, часто зі знижками. У цих умовах стабільна робота портів стала ключовим фактором підтримки доходів російського бюджету.

    Порушення роботи експортних терміналів має комплексний ефект. Окрім безпосередньої втрати обсягів експорту, зростають витрати на транспортування, страхування та обслуговування поставок. Судновласники та трейдери враховують підвищені ризики, що призводить до подорожчання фрахту і ускладнення логістики. Також виникають затори з танкерами, що змушені чекати завантаження або змінювати маршрути.

    Власюк звернув увагу, що частину втрат Росії вдалося компенсувати. Зокрема, мова йде про нафту, яка вже перебувала в морі на момент ударів і була продана пізніше. Крім того, РФ активно використовує так званий «тіньовий флот» — мережу танкерів із непрозорою юрисдикцією та структурою власності, які допомагають обходити санкції, включно з механізмом цінової стелі, запровадженим країнами G7.

    Цінова стеля, яка обмежує вартість російської нафти для перевезення із використанням західних послуг, стала одним із ключових інструментів санкційного тиску. Водночас її ефективність частково знижується саме через використання альтернативних схем перевезення та страхування. У цьому контексті фізичне ураження інфраструктури розглядається як спосіб посилити економічний ефект обмежень.

    Окрім портів, Україна системно атакує й інші елементи паливно-енергетичного комплексу Росії. Йдеться про нафтопереробні заводи, нафтобази, об’єкти зберігання та перевалки пального. У попередні місяці такі удари вже призводили до тимчасового скорочення обсягів переробки нафти в РФ, а також до локальних дефіцитів бензину і дизеля на внутрішньому ринку. У деяких регіонах фіксувалося зростання цін на пальне та обмеження продажу.

    Експерти зазначають, що атаки на НПЗ мають подвійний ефект: з одного боку — зменшують експорт нафтопродуктів, з іншого — створюють тиск усередині країни, змушуючи владу перерозподіляти ресурси для стабілізації внутрішнього ринку. Це може впливати і на соціально-економічну ситуацію в Росії.

    Разом із тим така тактика викликає занепокоєння серед міжнародних партнерів України. 4 квітня керівник Головного управління розвідки Кирило Буданов заявив, що союзники закликали Київ утриматися від ударів по російській енергетичній інфраструктурі. Основна причина — ризик дестабілізації світових ринків нафти, особливо на тлі загострення ситуації на Близькому Сході.

    Президент Володимир Зеленський підтвердив, що подібні сигнали дійсно надходили як на військовому, так і на політичному рівнях. Водночас він не уточнив, які саме країни висловлювали такі побоювання. За інформацією ЗМІ, Україна не припинила удари і продовжує використовувати цей інструмент як частину стратегії тиску на Росію.

    Глобальний контекст залишається напруженим. Будь-які перебої з постачанням нафти з великих експортерів, включно з Росією, можуть впливати на баланс попиту і пропозиції на світовому ринку. Це, у свою чергу, здатне спричиняти коливання цін, що відчутно для економік як імпортерів, так і експортерів енергоресурсів.

    Аналітики наголошують, що поєднання класичних економічних санкцій із військовими ударами по інфраструктурі формує нову реальність економічного протистояння. «Кінетичні санкції» діють швидше, ніж традиційні обмеження, оскільки безпосередньо зменшують фізичну можливість експорту і створюють додаткові ризики для бізнесу.

    Водночас ключовим фактором у найближчій перспективі стане здатність Росії відновлювати пошкоджену інфраструктуру, адаптувати логістику та знаходити нові шляхи експорту. Україна ж, судячи із заяв посадовців, розглядає продовження таких ударів як один із інструментів зменшення фінансових ресурсів Кремля для ведення війни.