Golosnovinua.com

Позначка: санкції

  • Фіцо заявив про «підірвану довіру» з Україною

    Фіцо заявив про «підірвану довіру» з Україною

    Прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо заявив, що довіра між Україною та Словаччиною «серйозно підірвана» через ситуацію навколо нафтопроводу «Дружба» та політичні процеси в Європейському Союзі щодо фінансової підтримки України. Про це він сказав у відеозверненні, опублікованому на його сторінці у Facebook.

    У своїй заяві Фіцо пов’язав стабільність енергопостачання регіону з політичними домовленостями в ЄС. За його словами, нафтопровід «Дружба» залишається критично важливим маршрутом постачання нафти для Словаччини, і будь-які перебої в його роботі можуть мати прямі економічні наслідки для країни.

    Він припустив, що навіть після можливого розблокування кредиту ЄС для України у розмірі 90 млрд євро ситуація з «Дружбою» може знову змінитися.

    «Я не здивуюся, якщо після розблокування цієї позики через короткий час знову буде припинення поставок», — заявив прем’єр Словаччини.

    Фіцо наголосив, що йдеться не лише про політику, а й про енергетичну стабільність усього регіону Центральної Європи, де ціни на пальне та доступ до нафтопродуктів залишаються чутливим питанням для урядів.

    Глава словацького уряду підтвердив, що Братислава не підтримує кредит для України, однак визнав, що рішення було ухвалене на рівні Європейського Союзу відповідно до встановлених процедур.

    Водночас він підкреслив, що Словаччина, як і Угорщина та Чехія, не бере участі у фінансуванні цієї ініціативи.

    Фіцо також звернув увагу на те, що рішення ЄС щодо фінансової допомоги Україні та санкцій проти Росії ухвалюються паралельно з енергетичними переговорами, що, на його думку, створює додаткову політичну напругу.

    За словами прем’єра Словаччини, технічні служби повідомляють про випробування нафтопроводу під тиском та проведення підготовчих робіт. Це, на його думку, може свідчити про поступове відновлення його функціонування.

    Водночас він не уточнив, коли саме можливе повне відновлення стабільного транзиту.

    Фіцо наголосив, що енергетична інфраструктура такого масштабу є «фактором стабільності або нестабільності» для всієї Центральної Європи, а будь-які перебої можуть впливати на внутрішні ціни на паливо, промисловість та транспорт.

    Окремо словацький прем’єр різко висловився щодо рівня політичної довіри між країнами.

    «Довіра між Словаччиною та Україною дуже порушена, підірвана, що стосується здатності виконувати обіцянки, які хтось дає», — заявив він.

    Фіцо фактично поставив під сумнів стабільність домовленостей у сфері енергетики, натякаючи на ризики повторення ситуацій із перебоями постачання.

    На тлі цих заяв у ЄС триває письмова процедура ухвалення пакета рішень щодо України. Комітет постійних представників ЄС запустив процес погодження змін до багаторічного бюджету ЄС 2021–2027 років, які передбачають кредит на 90 млрд євро для України, а також 20-й пакет санкцій проти Росії.

    Процедура триватиме до 23 квітня, якщо всі 27 держав-членів ЄС не підпишуть документи раніше.

    За даними європейських дипломатичних джерел, політичне схвалення вже отримано на рівні послів, однак формальне затвердження залежить від фінальних підписів держав-членів.

    Президент України Володимир Зеленський привітав просування фінансового та санкційного рішень у ЄС, наголосивши на необхідності швидкої реалізації домовленостей.

    У Європейській комісії підкреслюють, що підтримка України та санкційний тиск на Росію залишаються взаємопов’язаними елементами європейської безпеки.

    Водночас у дипломатичних колах визнають, що питання енергетичних маршрутів, зокрема «Дружби», продовжує залишатися одним із найбільш політично чутливих у відносинах між окремими країнами ЄС, Україною та Росією.

  • ЄС і Латвія загострюють конфлікт через участь Росії у Венеційській бієнале

    ЄС і Латвія загострюють конфлікт через участь Росії у Венеційській бієнале

    Міжнародний культурний скандал навколо Венеційської бієнале загострюється: низка країн ЄС погрожує бойкотом, а Брюссель розглядає скорочення фінансування події через участь Росії. Про це повідомляє Politico.

    Міністерка культури Латвії Агнесе Лаце заявила, що не братиме участі у відкритті Венеційської бієнале, якщо Росія буде представлена на виставці. Вона підкреслила, що йдеться не лише про політичну позицію, а й про принципову відмову легітимізувати державу, яка веде повномасштабну війну проти України.

    Латвія вже раніше ініціювала спільну заяву із закликом виключити Росію з бієнале. Документ підписали 25 країн, які наголошують, що участь РФ у події може створити «культурне прикриття» для держави-агресора та суперечить цінностям європейських інституцій.

    Паралельно позиція Європейського Союзу стає жорсткішою. Верховна представниця ЄС із закордонних справ Кая Каллас заявила після зустрічі міністрів у Люксембурзі, що ЄС розглядає можливість скорочення фінансування Венеційської бієнале через допуск Росії до участі.

    За її словами, культурна платформа не може залишатися нейтральною в умовах війни, коли Росія руйнує українські музеї, театри та церкви.

    «Поки Росія знищує культурну спадщину України, її присутність на міжнародних мистецьких майданчиках є морально неприйнятною», — заявила Каллас.

    Європейська комісія раніше встановила для керівництва бієнале 30-денний термін для перегляду рішення щодо відкриття російського павільйону. У разі невиконання вимог організатори можуть втратити близько 2 мільйонів євро фінансування.

    Окремо представники Єврокомісії з питань культури засудили рішення про участь РФ ще в березні, наголосивши на ризиках політичної та символічної легітимізації російської держави через мистецтво.

    Організатори Венеційської бієнале підтвердили участь Росії та заявили, що виставка має залишатися «простором діалогу, відкритості та художньої свободи». Вони наголошують, що не порушили процедурних правил, дозволивши відкриття російського павільйону.

    Цьогоріч Росія вперше після початку повномасштабного вторгнення була офіційно включена до списку учасників бієнале. У її національному павільйоні планують представити мистецький проєкт за участі понад 50 авторів із різних країн, зокрема Росії, Бразилії, Аргентини та Малі.

    Рішення викликало різку реакцію в європейських країнах. Окрім Латвії, про політичний бойкот заявили окремі представники Фінляндії — частина фінських посадовців не планує відвідувати відкриття виставки у разі присутності російського павільйону.

    Водночас інші представники культури країн ЄС можуть відвідати подію, щоб підтримати національні мистецькі проєкти.

    Україна офіційно закликала організаторів переглянути рішення щодо участі РФ. Міністерство закордонних справ звернулося до Італії із закликом не видавати візи російським учасникам бієнале.

    До дискусії долучилися й культурні інституції. Зокрема PinchukArtCentre виступив із заявою проти участі Росії, а понад 70 митців підписали відкритий лист із вимогою виключити з бієнале також Росію, Ізраїль та США, аргументуючи це необхідністю етичної відповідальності міжнародних культурних платформ.

    Суперечка навколо бієнале стала частиною ширшої дискусії в Європі про межі «культурної нейтральності» під час війни. З одного боку, організатори наполягають на автономії мистецтва, з іншого — держави та інституції ЄС вважають, що культура не може бути відокремлена від політичної реальності, коли триває збройна агресія проти України.

    Очікується, що остаточні рішення щодо участі Росії та фінансування бієнале можуть бути ухвалені найближчими тижнями, після завершення консультацій між ЄС, організаторами та державами-учасницями.

  • ЄС наближається до рішення щодо 90 млрд для України та санкцій проти РФ

    ЄС наближається до рішення щодо 90 млрд для України та санкцій проти РФ

    У Європейському Союзі розпочався фінальний етап ухвалення рішень щодо масштабного фінансового пакета для України та нового санкційного тиску на Росію. Йдеться про зміну багаторічного бюджету ЄС на 2021–2027 роки, яка передбачає кредит у розмірі 90 млрд євро для України, а також про погодження 20-го пакета санкцій проти РФ.

    Процедура ухвалення запущена в межах Комітет постійних представників ЄС за письмовим механізмом, який дозволяє затвердити рішення без додаткових засідань міністрів. Після політичного погодження послами 27 держав-членів ЄС стартував процес фінального підписання документів.

    За словами трьох європейських дипломатів, обидва рішення вже отримали одноголосну підтримку на рівні постійних представників. Це означає, що жодна з країн не заблокувала пакет на політичному етапі, що є критично важливим для його подальшого затвердження.

    Письмова процедура передбачає, що кожна з 27 держав-членів ЄС має або підтвердити згоду своїм підписом, або офіційно висловити заперечення із поясненням причин. У разі відсутності заперечень документ автоматично вважається ухваленим.

    Наразі процедура триватиме до 12:00 23 квітня (13:00 за київським часом), однак її можуть завершити раніше, якщо всі держави-члени поставлять свої підписи без зауважень. У такому разі рішення набудуть чинності одразу після завершення формальної перевірки.

    Фінансовий блок передбачає кредит для України в обсязі 90 млрд євро, який є частиною довгострокової підтримки ЄС у межах стабілізації української економіки в умовах війни.

    Паралельно ухвалюється 20-й пакет санкцій проти Росії, спрямований на посилення економічного та індивідуального тиску. Хоча деталі санкцій офіційно не розкриваються до завершення процедури, попередні пакети ЄС зазвичай включали обмеження щодо енергетичного сектору, фінансових установ, логістики та експорту технологій.

    Окремі держави ЄС пов’язують фінальне погодження з енергетичними питаннями, зокрема постачанням російської нафти через нафтопровід Дружба (нафтопровід). Йдеться про Угорщину та Словаччину, які очікують стабілізації поставок перед остаточним підписанням документів.

    Раніше міністр закордонних справ Словаччини заявляв, що Братислава готова підтримати санкційний пакет лише після відновлення постачання нафти. Угорщина також неодноразово пов’язувала свою позицію щодо фінансової допомоги Україні з енергетичними гарантіями.

    За даними дипломатів, ці технічні та політичні нюанси можуть вплинути на швидкість завершення процедури, але не змінюють загального результату — пакет має широку підтримку всіх країн ЄС.

    Попри можливі затримки, у Брюсселі зберігається оптимізм щодо швидкого фінального ухвалення. Глава європейської дипломатії Кая Каллас раніше заявляла, що рішення щодо фінансової допомоги Україні може бути затверджене протягом 24 годин.

    Після завершення письмової процедури рішення вважаються остаточно ухваленими без додаткових політичних раундів узгодження. Це дозволить ЄС перейти до практичної імплементації як кредитної програми для України, так і нового санкційного пакета проти Росії.

    Таким чином, найближчі дні можуть стати ключовими для одночасного просування двох стратегічних напрямків політики ЄС — довгострокової фінансової підтримки України та подальшого посилення санкційного тиску на Росію.

  • Трамп формує “чорний список” НАТО

    Трамп формує “чорний список” НАТО

    Адміністрація президента США Дональда Трампа сформувала неформальний перелік країн-членів НАТО, поділивши їх на “зразкових” і “неслухняних” союзників, та обговорює можливі кроки впливу на тих, хто не підтримав дії Вашингтона під час конфлікту з Іраном. Про це повідомляє Politico із посиланням на трьох європейських дипломатів і представника Міністерства оборони США.

    За інформацією джерел, робота над таким “рейтингом” активізувалася напередодні візиту генерального секретаря Альянсу Марк Рютте до Вашингтона. Ідея полягає у системній оцінці внеску кожної країни у колективну безпеку, включно з рівнем військових витрат, участю в операціях США та готовністю підтримувати ініціативи Вашингтона у кризових ситуаціях.

    За словами дипломатів, у Білому домі фактично створюється система градації союзників, яка нагадує поділ на “надійних” і “проблемних”. Такий підхід, за оцінками співрозмовників Politico, відображає загальну логіку адміністрації Трампа, яка прагне більш прагматичних і транзакційних відносин із партнерами.

    У центрі уваги — не лише виконання базових зобов’язань у межах НАТО, а й рівень політичної лояльності до зовнішньополітичного курсу США, зокрема щодо Близького Сходу.

    Серед “зразкових союзників” називають Польщу, Румунію та країни Балтії. Зокрема, Румунія надала США можливість використовувати авіабазу імені Михайла Когелнічану під час операцій, пов’язаних з Іраном, що значно спростило логістику.

    Польща, за даними джерел, бере на себе значну частину витрат на розміщення американських військових — йдеться приблизно про 10 тисяч осіб. Це робить її одним із ключових партнерів США у Східній Європі.

    Країни Балтії — Литва, Латвія та Естонія — отримали високу оцінку за стабільно високий рівень оборонних витрат і активну участь у спільних ініціативах Альянсу.

    Також у позитивному контексті згадуються держави, які забезпечували логістичну або непряму підтримку операцій США на Близькому Сході.

    Водночас низка ключових європейських союзників, за інформацією Politico, або відмовилися підтримати дії США, або зробили це із затримкою. Серед них — Іспанія, Франція та Велика Британія.

    У Вашингтоні це розцінюють як небажання брати на себе частину відповідальності за спільну безпеку, особливо у ситуації, коли США очікували більшої солідарності від провідних держав Європи.

    Джерела зазначають, що саме позиція цих країн стала одним із факторів, які підштовхнули адміністрацію до ідеї створення “рейтингу союзників”.

    Хоча остаточні рішення ще не ухвалені, у Вашингтоні розглядають кілька можливих сценаріїв реагування на “недостатню підтримку”:

    • передислокація американських військ із країн, які не виконують очікувань США, до більш лояльних партнерів;
    • скорочення або скасування спільних навчань у межах НАТО;
    • перегляд або припинення контрактів на постачання американського озброєння;
    • зміна пріоритетів у сфері безпекової співпраці.

    Водночас деякі європейські чиновники скептично оцінюють ефективність таких заходів. Один із дипломатів зазначив, що, наприклад, виведення військ може мати стратегічні наслідки і для самих США, зменшуючи їхню присутність у Європі.

    Офіційна риторика Вашингтона вже свідчить про жорсткіший підхід. Речниця Білого дому Анна Келлі заявила, що Сполучені Штати “пам’ятатимуть”, які союзники не підтримали їхні дії.

    Сам Дональд Трамп неодноразово критикував країни НАТО за недостатні витрати на оборону та вимагав підвищення внесків. Раніше він також називав Альянс “застарілим” і допускав можливість перегляду ролі США у ньому.

    Ідея створення “рейтингу союзників” виникла на тлі загострення відносин між США та європейськими партнерами після операцій, пов’язаних із Іраном. Частина союзників утрималася від прямої підтримки, що підкреслило розбіжності у підходах до міжнародної безпеки.

    Аналітики вважають, що подібна ініціатива може мати довгострокові наслідки для єдності НАТО. З одного боку, вона може стимулювати окремі країни до збільшення оборонних витрат і активнішої участі у спільних операціях. З іншого — ризикує поглибити розкол між США та частиною європейських союзників.

    На цьому тлі візит Марк Рютте до Вашингтона розглядається як важливий етап у спробах зберегти баланс інтересів усередині Альянсу та уникнути подальшого загострення відносин.

    Наразі офіційних рішень щодо запровадження конкретних заходів проти “неслухняних” країн не оголошено, однак сам факт підготовки подібних списків свідчить про зміну підходів США до союзницьких відносин у сфері безпеки.

  • Трамп: відкриття Ормузької протоки зірве угоду з Іраном

    Трамп: відкриття Ормузької протоки зірве угоду з Іраном

    Президент США Дональд Трамп заявив, що укладення будь-якої домовленості з Іраном стане неможливим у разі розблокування Ормузької протоки. Відповідну заяву він оприлюднив у своїй соцмережі Truth Social.

    За словами американського лідера, Тегеран зацікавлений у відкритті протоки передусім з економічних причин. Трамп стверджує, що Іран прагне заробляти до 500 мільйонів доларів щодня завдяки відновленню повноцінного морського транзиту нафти та інших енергоресурсів, а також намагається таким чином “зберегти обличчя” на міжнародній арені.

    Водночас президент США наголосив, що раніше Вашингтон фактично заблокував Ормузьку протоку — один із ключових світових маршрутів постачання нафти, через який проходить значна частина глобального експорту енергоносіїв із регіону Перської затоки. За його словами, після цього іранська сторона нібито зверталася до США із закликами негайно відновити судноплавство.

    “Якщо ми це зробимо, угоди з Іраном ніколи не буде”, — заявив Трамп, додавши різке застереження про можливу ескалацію у разі провалу переговорів.

    Заяви Трампа пролунали на тлі завершення двотижневого режиму припинення вогню між США та Іраном, який спливає 22 квітня. Раніше американський президент сигналізував, що продовження перемир’я є малоймовірним, хоча й не виключав можливості досягнення ширшої мирної угоди у майбутньому.

    Попри це, Трамп повідомив про рішення продовжити режим припинення вогню, що викликало неоднозначну реакцію з боку Тегерана. Зокрема, радник голови іранського парламенту Махді Мохаммаді назвав такі дії “хитрим ходом”, натякнувши на спробу Вашингтона посилити переговорні позиції.

    Паралельно з цим дипломатичні зусилля США зазнали ускладнень. Запланований візит віцепрезидента Джей Ді Венс до Ісламабад було відкладено. Очікувалося, що під час поїздки він чинитиме тиск на іранських переговорників щодо укладення нової ядерної угоди, однак Тегеран не відповів на пропозиції американської сторони.

    Це свідчить про збереження глухого кута у переговорах, попри заяви Вашингтона про готовність до компромісу.

    Ормузька протока є стратегічно важливим вузлом світової енергетики. Через неї проходить значна частина експорту нафти з країн Близького Сходу, включаючи Саудівську Аравію, ОАЕ та сам Іран. Будь-які обмеження судноплавства в цьому регіоні безпосередньо впливають на світові ціни на нафту та стабільність енергетичних ринків.

    Контроль над протокою фактично став одним із ключових інструментів тиску у протистоянні між США та Іраном. Блокада або її зняття може суттєво змінити баланс сил у переговорах і вплинути на економічну ситуацію в регіоні.

    Попри жорстку риторику, Трамп заявив, що США зрештою можуть досягти “хорошої” мирної угоди з Іраном. Водночас він дав зрозуміти, що ключовою умовою для цього залишається збереження тиску на Тегеран, зокрема через обмеження доступу до стратегічних транспортних маршрутів.

    Наразі ситуація залишається напруженою: завершення перемир’я, невизначеність щодо подальших переговорів і стратегічне значення Ормузької протоки створюють ризики нової ескалації у відносинах між Вашингтоном і Тегераном.

  • Переговори США та Ірану під загрозою зриву через заяви Трампа

    Переговори США та Ірану під загрозою зриву через заяви Трампа

  • Зеленський: нафтопровід «Дружба» відновили

    Зеленський: нафтопровід «Дружба» відновили

  • США перехопили танкер Tifani з іранською нафтою

    США перехопили танкер Tifani з іранською нафтою

    США провели морську операцію з перехоплення підсанкційного танкера Tifani, який, за даними американської сторони, перевозив іранську нафту та намагався обходити міжнародні обмеження. Інцидент стався у зоні відповідальності Індо-Тихоокеанського командування США та пройшов без інцидентів.

    Про операцію повідомило Міністерство оборони США через офіційну сторінку в соцмережі X, наголосивши, що Вашингтон продовжує політику жорсткого морського контролю для протидії незаконним схемам транспортування енергоресурсів, які, за оцінками США, можуть використовуватися для підтримки Ірану в умовах санкційного тиску.

    У Пентагоні заявили, що Сполучені Штати й надалі будуть здійснювати глобальні заходи морського моніторингу та перехоплення суден, які порушують санкційні режими. У відомстві підкреслили, що міжнародні води не можуть використовуватися як «притулок» для суден, які перебувають під обмеженнями.

    Під час операції американські сили застосували процедуру right-of-visit та здійснили maritime interdiction and boarding — тобто зупинили судно, провели перевірку та піднялися на борт танкера для контролю його діяльності. У Міністерстві оборони США зазначили, що всі дії були проведені без застосування сили та не призвели до жодних інцидентів.

    Йдеться про танкер M/T Tifani, який, за даними американських структур, перебував під санкціями та діяв без чіткої державної приналежності. У деяких повідомленнях зазначається, що судно могло ходити під прапором Ботсвани, однак у США його класифікують як таке, що порушує санкційні обмеження. Раніше, 30 липня 2025 року, Сполучені Штати вже запровадили санкції проти цього танкера через підозри у перевезенні іранської нафти.

    Операція відбулася в межах зони відповідальності Індо-Тихоокеанське командування США, яке координує військову присутність США у великому стратегічному регіоні, що охоплює значну частину Світового океану. Саме цей регіон останніми роками залишається одним із ключових у контексті глобальної безпеки та контролю морських торговельних маршрутів.

    У Міністерство оборони США наголошують, що подібні дії є частиною ширшої кампанії зі стримування незаконної торгівлі нафтою та фінансових потоків, які можуть підтримувати держави, що перебувають під санкціями. Вашингтон підкреслює, що надалі планує посилювати контроль за морськими перевезеннями, аби унеможливити використання міжнародних вод для обходу обмежень.

    Операція з перехоплення Tifani стала черговим прикладом активізації США у сфері морського правозастосування та санкційного контролю, який дедалі частіше виходить за межі суто економічних заходів і переходить у площину оперативних дій у відкритому морі.

  • ЄС на фінальному етапі погодження €90 млрд для України

    ЄС на фінальному етапі погодження €90 млрд для України

  • Франція заходить у Спецтрибунал проти РФ: що це змінює для покарання за війну в Україні

    Франція заходить у Спецтрибунал проти РФ: що це змінює для покарання за війну в Україні

    Франція офіційно заявила про намір приєднатися до Керівного комітету майбутнього Спеціального трибуналу щодо злочину агресії Росії проти України — рішення, яке може суттєво прискорити створення міжнародного механізму притягнення до відповідальності вищого політичного керівництва РФ. Відповідну заяву 20 квітня під час весняної сесії Парламентської асамблеї Ради Європи у Страсбурзі зробив міністр Європи та закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро.

    За його словами, Париж не лише підтримує створення Спеціального трибуналу, але й готовий долучитися до його керівного органу — структури, яка фактично визначатиме архітектуру, юридичну модель і запуск цього міжнародного інструменту. «Франція підтримує створення Спеціального трибуналу для розгляду злочину агресії проти України, який доповнюватиме Міжнародний кримінальний суд. І я заявляю перед вами — Франція приєднається до Керівного комітету», — наголосив Барро під час виступу.

    Ця заява пролунала на тлі активізації міжнародних зусиль щодо формування спеціального судового механізму, який дозволив би притягнути до відповідальності за злочин агресії — один із найскладніших для юридичного переслідування в міжнародному праві. На відміну від воєнних злочинів чи злочинів проти людяності, юрисдикція МКС у питаннях агресії має обмеження, зокрема щодо держав, які не ратифікували відповідні положення. Саме тому створення окремого трибуналу розглядається як ключовий інструмент для юридичної оцінки дій вищого керівництва Росії.

    У своєму виступі Барро також підкреслив роль Рада Європи як інституції, що має залишатися оплотом верховенства права, демократії та прав людини. Французький міністр фактично підтвердив, що Париж бачить Раду Європи як одну з головних платформ для формування міжнародної правової відповіді на агресію РФ.

    За попередніми планами, формування Керівного комітету Спецтрибуналу може бути завершене вже найближчим часом. Барро висловив сподівання, що ключові рішення будуть ухвалені під час зустрічі міністрів у Кишиневі 14–15 травня. Саме тоді очікується узгодження фінальних параметрів майбутнього трибуналу, включаючи його правову основу, склад та механізми роботи.

    Ідея створення Спеціального трибуналу щодо злочину агресії Росії проти України активно просувається українською владою з перших місяців повномасштабного вторгнення. Київ наполягає, що лише такий механізм дозволить притягнути до відповідальності осіб, які ухвалювали рішення про початок війни. Йдеться насамперед про найвище політичне та військове керівництво РФ.

    Як раніше зазначала заступниця керівника Офісу президента України Ірина Мудра, процес створення трибуналу перебуває на активній стадії переговорів із міжнародними партнерами. Україна співпрацює як з європейськими країнами, так і зі США для формування максимально широкої коаліції підтримки.

    Важливим фактором є також те, що Спецтрибунал розглядається як доповнення, а не альтернатива існуючим міжнародним судовим інституціям. Міжнародний кримінальний суд уже веде розслідування щодо воєнних злочинів в Україні та видав ордери на арешт окремих російських посадовців. Проте питання злочину агресії потребує окремого юридичного механізму, який і має забезпечити майбутній трибунал.

    Заява Франції є важливим політичним сигналом, оскільки ця країна є однією з провідних держав Європейського Союзу та постійним членом Ради Безпеки ООН. Її участь у Керівному комітеті може надати додаткової легітимності процесу створення трибуналу та сприяти залученню інших держав.

    Крім того, підтримка Парижа може вплинути на швидкість узгодження позицій серед країн ЄС, де досі тривають дискусії щодо формату трибуналу — зокрема, чи має він бути створений на основі міжнародної угоди, чи в межах національної юрисдикції України за підтримки партнерів.

    Весняна сесія Парламентська асамблея Ради Європи, яка стартувала 20 квітня у Страсбурзі, стала однією з ключових платформ для обговорення цього питання. Серед головних тем — посилення міжнародних зусиль для створення трибуналу, а також координація дій між країнами-членами Ради Європи.

    Загалом, рішення Франції приєднатися до Керівного комітету Спецтрибуналу може стати важливим кроком на шляху до формування повноцінного міжнародного механізму притягнення до відповідальності за злочин агресії. У разі успішного завершення переговорів уже найближчими місяцями світ може отримати новий інструмент міжнародного правосуддя, спрямований на встановлення відповідальності за одну з наймасштабніших війн у Європі з часів Другої світової.