Golosnovinua.com

Позначка: санкції

  • НАБУ оголосило підозри у справі про хабар за санкції РНБО

    НАБУ оголосило підозри у справі про хабар за санкції РНБО

    Національне антикорупційне бюро на початку грудня 2025 року повідомило про підозри народній депутатці Анні Скороход, її помічнику Сергію Капацину та заступнику керівника благодійної організації Osprey Global Solutions Ukraine Андрію Ставенку. За версією слідства, вони діяли у складі організованого злочинного угруповання та підбурювали до передачі коштів посадовцям Ради національної безпеки і оборони за запровадження санкцій проти ТОВ «Транспортна компанія Бласко».

    За даними слідства, фігуранти вимагали хабар у розмірі 250 тисяч доларів. Частину цієї суми, як повідомляє Спеціалізована антикорупційна прокуратура, представник компанії, яка нібито була зацікавлена у введенні санкцій, передав у розмірі 125 тисяч доларів. Кошти були оформлені у вигляді розписки про грошову позику. Попри це, санкції РНБО щодо компанії так і не були запроваджені.

    «Транспортна компанія Бласко», за відкритими реєстраційними даними, була створена у вересні 2014 року та спеціалізується на вантажних автомобільних перевезеннях. Власником підприємства зазначений Олександр Шамбальов.

    Як випливає з матеріалів справи, які озвучувалися під час обрання запобіжного заходу, 18 липня Анна Скороход нібито призначила зустріч у закладі громадського харчування та повідомила про можливість запровадження санкцій проти компанії. При цьому, за версією слідства, вона прямо вказала, що необхідною умовою є передача грошових коштів у сумі 250 тисяч доларів.

    Сергій Капацин, за даними слідства, повідомив, що після передачі коштів свідок Іщук має отримати від «замовника» розписку про позику грошей як гарантію виконання домовленостей. Прокурор у справі Іван Стрельцов зазначив, що 21 липня нардепка надіслала Іщуку повідомлення з проханням передати частину коштів у розмірі 60 тисяч доларів.

    25 липня, за інформацією сторони обвинувачення, Скороход дала вказівку, що подальша комунікація здійснюватиметься через довірену особу — Андрія Ставенка. Після цього у месенджері Signal на номер Іщука надійшло повідомлення про готовність провести зустріч.

    У подальшому листуванні, як стверджує обвинувачення, Ставенко вимагав передати першу частину коштів у сумі 50 тисяч доларів, зазначивши, що решту необхідно надати пізніше. 28 серпня він повідомив, що після передачі повної суми розпочнеться процес введення санкцій.

    4 вересня між народною депутаткою, її помічником, спільником та свідком Іщуком відбулася зустріч, під час якої, за версією слідства, фігуранти знову заявили про необхідність передати повну суму хабаря. Іщук повідомив, що готовий передати лише аванс. У відповідь пролунала вимога хоча б часткової передачі коштів, однак Скороход, за даними НАБУ, висловила незадоволення і заявила, що без повної суми жодних дій щодо санкцій вчиняти не будуть. Після цього Іщук відмовився, і зустріч завершилася без передачі грошей.

  • Колишнього лідера ОПЗЖ Юрія Бойка пов’язують зі схемою виведення капіталу через курортні активи

    Колишнього лідера ОПЗЖ Юрія Бойка пов’язують зі схемою виведення капіталу через курортні активи

    Поки країна воює за виживання, колишній лідер забороненої партії ОПЗЖ Юрій Бойко реалізує масштабну операцію з перерозподілу активів і виведення капіталу за межі України. Ключовим елементом цієї схеми став розпродаж курортної та житлової нерухомості, оформленої через закриті венчурні структури.

    Центральним активом у цьому процесі є готель Mirotel Resort у Трускавці. Його реалізація здійснюється через закритий венчурний фонд «Хантер». Формальне управління зосереджене в руках кіпрської компанії Kotryna Holding LTD та давнього партнера Бойка Павла Якубенка, однак така конструкція має всі ознаки класичної ширми для виведення коштів у безпечні іноземні юрисдикції. Серед потенційних покупців фігурують Олександр Свищов і Томаш Фіала.

    Фінансова архітектура фонду «Хантер» вибудовувалася роками. Протягом близько десяти років він інвестував понад 70 мільйонів доларів у будівництво елітних житлових комплексів у Києві, зокрема «Французького кварталу 2», Welcome Home, «Камертона» та LaLaLand. При цьому на початкових етапах проєктів продажі квартир практично не здійснювалися, що унеможливлювало класичне реінвестування прибутків і вказувало на масштабні вливання коштів невстановленого походження — щонайменше 47 мільйонів доларів.

    У результаті через цю модель було акумульовано понад 1100 квартир. Активи, оформлені на членів родини Бойка — дружину Віру та синів Миколу й Анатолія, — зросли до тисяч квадратних метрів житла і сотень тисяч квадратних метрів землі.

    Особливий цинізм ситуації полягає в тому, що запроваджені державою санкції фактично не зачепили економічне ядро цієї імперії. Вони обмежилися позбавленням нагород і декларативними обмеженнями, не завадивши Бойку зберегти контроль над стратегічним активом «Волиньобленерго» через АТ «Онікс Інвест».

    Спроби домогтися правової оцінки цих фактів довгий час наштовхувалися на глуху стіну. Суддя Печерського суду Вовк відмовився зобов’язати прокуратуру розпочати розслідування за наведеними обставинами можливого відмивання доходів. Проте повністю зупинити процес не вдалося.

  • BBC назвала фактори, які можуть зупинити агресію Путіна проти України

    BBC назвала фактори, які можуть зупинити агресію Путіна проти України

    Російський диктатор Володимир Путін давно сформувався як жорсткий автократ і майстер міжнародних маніпуляцій. Однак, як пише BBC, існують реальні фактори, які здатні вплинути на його рішення продовжувати війну проти України — попри те, що нинішню дипломатичну ситуацію Кремль сприймає як сприятливу для себе.

    Путін переконаний, що позиція Вашингтона змінюється на його користь після перемоги Дональда Трампа на виборах у США. Це, а також локальні успіхи російської армії на полі бою, лише посилює його впевненість у доцільності максималістичних вимог: визнання окупованих територій, відмова України від членства в НАТО та скорочення її армії. На думку деяких аналітиків, поки Кремль не бачить загрози своїм планам, мотивації до переговорів у нього немає.

    Один з можливих сценаріїв, на який звертає увагу BBC, полягає в тому, що Трамп може спробувати змусити Україну погодитися на перемир’я на невигідних умовах. Йдеться про потенційні територіальні поступки та відсутність гарантій безпеки. У разі відмови він натякав, що може скоротити підтримку Києва, зокрема й доступ до критично важливої американської розвідки, яка допомагає виявляти російські безпілотники та планувати удари по військових об’єктах РФ.

    Паралельно Європа шукає власні варіанти впливу на ситуацію. Під егідою так званої «коаліції охочих» там обговорюють ідею створення міжнародних військових сил для стримування можливих нових наступів Росії, а також ширші фінансові зобов’язання щодо відновлення України. Ряд західних експертів вважає, що Європа могла б активніше долучатися до захисту українського повітряного простору, зокрема через розширення «Європейського повітряного щита», щоб захистити західні регіони країни.

    Деякі пропозиції — наприклад, розміщення європейських військових підрозділів на заході України для зняття навантаження з української армії — поки що не знаходять підтримки урядів ЄС. Причина традиційна: побоювання прямого зіткнення з Росією або ескалації конфлікту. Попри це, як наголошує старший науковий співробітник Chatham House Кейр Джайлз, Захід має перестати керуватися логікою страху:

    «Єдине, що напевно зупинить російську агресію, — це присутність достатньо сильних західних сил там, де Росія планує наступ».

    Не менш помітним фактором залишаються санкції. Російська економіка працює під значним тиском: інфляція сягає 8%, ключова ставка тримається на рівні 16%, реальні доходи падають. Аналітики зазначають: ресурсів для тривалої війни у Кремля менше, ніж у 2022 році. Однак саме санкційні обмеження РФ вдається частково компенсувати — зокрема, за допомогою «тіньового» експорту нафти через незареєстровані танкери.

    Важливим інструментом стало б рішення Європейського Союзу використати заморожені російські активи. Йдеться приблизно про 200 мільярдів євро, які можуть стати підґрунтям «репараційного кредиту» Україні. Єврокомісія вже пропонувала план залучення 90 мільярдів протягом двох років, однак остаточного рішення немає — ЄС усе ще вагатиметься.

    Що стосується самої України, то, за даними BBC, країна могла б реалізувати більший мобілізаційний потенціал. Українська армія залишається однією з найсильніших і найтехнологічніших у Європі, але майже чотири роки війни призвели до виснаження особового складу та збільшення випадків самовільного залишення частин. Додатковим фактором стримування Росії стало б нарощування виробництва або імпорт ракет великої дальності — тим більше, що Україна вже помітно активізувала удари по цілях у глибокому тилу РФ.

    Втім, як наголошує аналітик Центру стратегічних і міжнародних досліджень Мік Райан, навіть це не є вирішальним:

    «Глибокі удари надзвичайно важливі, але самі по собі вони не змусять Путіна сісти за стіл переговорів».

    Окремою змінною лишається Китай. Кремль суттєво залежить від постачання китайських товарів подвійного призначення, а Сі Цзіньпін — один із небагатьох світових лідерів, думку яких Путін реально враховує. Якщо Пекін вирішить, що війна більше не відповідає його стратегічним інтересам, це може стати одним із найпотужніших впливів на поведінку Кремля.

    Таким чином, BBC підсумовує: рішення Путіна продовжувати війну формуються під впливом багатьох чинників — від позиції США й європейської рішучості до економічного тиску та ролі Китаю. Але жоден з цих елементів поки не став критичним для змін у Кремлі, що й дозволяє Росії вести війну далі.

  • Управителем арештованого бізнес-центру Жеваго стала структура з орбіти iBox Bank і Міндіча

    Управителем арештованого бізнес-центру Жеваго стала структура з орбіти iBox Bank і Міндіча

    Агентство з розшуку та менеджменту активів (АРМА) визначило управителя арештованого майнового комплексу на вул. Іоанна Павла ІІ, 4/6 у Києві — одного з найбільших бізнес-центрів у центральній частині міста, який пов’язують із підсанкційним олігархом Костянтином Жеваго. За результатами конкурсу переможцем стало ТОВ «Енвіл», засноване Володимиром Дроботом.

    Як зазначає блогер Володимир Бондаренко, Дробот є співвласником iBox Bank разом з Ігорем Хмельовим. З 2023 року банк перебуває у стані ліквідації за рішенням Нацбанку — регулятор встановив, що фінансова установа сприяла окремим операторам грального ринку в ухиленні від сплати податків на десятки мільярдів гривень. Також iBox Bank здійснював процесинг однойменної платіжної мережі, яку журналістські розслідування пов’язували з підприємцем Тимуром Міндічем.

    Ігор Хмельов, відомий у матеріалах слідства як «Шмель», разом із Міндічем фігурує у низці спільних бізнес-структур: Tanden Group, Eventus Management, Atlet Bud, Brand Style, TIM&TIM s.r.o. (Словаччина). За інформацією, озвученою в медіа, через Хмельова оформлювалися окремі активи, пов’язані з дружиною Міндіча.

    Не менш показовим є зв’язок ще однієї фігурантки — Альони Шевцової (Дегрік), партнерки Дробота та Хмельова по iBox Bank. Вона перебуває під санкціями у зв’язку зі справою про відмивання коштів сервісу LeoGaming.

    У результаті управління арештованою нерухомістю, що перебуває у сфері санкцій щодо Жеваго, отримала структура, пов’язана з особами, які фігурують у справах про ухилення від податків у гральному бізнесі, банківських розслідуваннях і санкційних рішеннях.

    Таким чином, контроль над бізнес-центром на Печерську тепер матиме коло осіб, яке об’єднують спільні інтереси у фінансових і процесингових структурах, а також наявність фігурування у низці резонансних справ.

  • Антикорупційні органи взялися за схеми навколо санкцій РНБО

    Антикорупційні органи взялися за схеми навколо санкцій РНБО

    Наші джерела повідомляють, що Національне антикорупційне бюро активно опрацьовує один із найчутливіших напрямків останніх років — корупційні механізми формування санкційних списків РНБО. Саме ці схеми, за інформацією співрозмовників, дозволили Банковій зібрати з великого бізнесу сотні мільйонів доларів «платежів за вирішення питання».

    За даними джерел, ідея монетизувати санкційний інструмент виникла ще тоді, коли Олексій Данилов очолював РНБО. Він був архітектором підходу, що дозволяв вибудувати систему ручного управління санкційними списками, де кожен підприємець або компанія, що потрапляли під загрозу блокування активів, могли вирішити питання «певним чином».

    Водночас, як встановили детективи НАБУ, реальний контроль над цим треком здійснював керівник Офісу президента Андрій Єрмак. За інформацією джерел, саме він особисто отримував фінальну інформацію щодо рішень, узгоджував включення чи невключення окремих бізнес-структур до санкційних пакетів та координував комунікацію з окремими політичними і бізнес-групами.

    За словами співрозмовників, детективи вже зібрали достатньо матеріалів, що вказують на структуру поборів, канали передачі коштів та коло відповідальних осіб. Йдеться про механізм, який за кілька років міг забезпечити Банковій додаткові сотні мільйонів доларів неофіційних надходжень.

    Проте подальший рух справи фактично поставлено на паузу. Причина — політичні переговори з американським бізнесменом та посередником Трампівської команди Віткоффом. За словами джерел, саме через цей канал Банковій передано ультиматум: або українська влада погоджується на мирний план Дональда Трампа, або американська сторона дає зелене світло на публічне розкриття всієї корупційної схеми навколо санкцій.

    Переговорний трек із Віткоффом, за словами джерел, став центральним елементом цієї кулуарної гри. Фактично Офіс президента опинився перед вибором між двома кризами:

    • політичною — у разі погодження на вимоги Трампа;
    • корупційною — у разі публікації всієї схеми, яку НАБУ уже частково задокументувало.

    Джерела зазначають, що ситуація набуває гостроти: матеріали, якими володіє НАБУ, можуть суттєво вплинути як на українську політичну систему, так і на міжнародні переговори щодо завершення війни.

    Станом на зараз, за словами співрозмовників, розслідування формально триває, але жодних рішень не ухвалюється через «очікування зовнішнього сигналу».

  • Понад 5,8 тис. компаній в Україні пов’язані з російськими юрособами: що показало дослідження

    Понад 5,8 тис. компаній в Україні пов’язані з російськими юрособами: що показало дослідження

    В Україні понад 6,5 тисячі компаній і фізичних осіб-підприємців можуть мати зв’язки з російськими юридичними особами станом на листопад 2025 року. Про це йдеться у новому дослідженні сервісу YouControl, яке базується на даних українського Єдиного держреєстру та російського реєстру юросіб.

    Аналітики виявили 5 817 українських компаній та 686 ФОПів, чиї керівники або власники мають збіги з учасниками понад 12 тисяч російських юридичних осіб. У деяких випадках українські суб’єкти пов’язані одночасно з кількома російськими структурами.

    Найбільша кількість таких компаній зареєстрована у Донецькій області, Києві та на Луганщині. Серед підприємців столиця також залишається лідером. Попри війну та санкції, виторг компаній з можливими російськими зв’язками у 2024 році зріс на 38% порівняно з попереднім роком.

    Серед 5 817 компаній лише 792 показали прибутковий результат. Їхня сукупна виручка становила 150,3 млрд грн. Найбільший дохід продемонструвало ТОВ «АДМ ЮКРЕЙН» — 43,5 млрд грн. Компанія входить до міжнародної аграрної групи Archer Daniels Midland і має понад 10% частки у структурі власності російських юросіб.

    У структурі бізнесів, що мають можливі зв’язки з росією, найбільше представлена сфера торгівлі — 1 271 компанія. Майже тисяча працює на ринку нерухомості, понад 670 — у переробній промисловості, 625 — в агросекторі. Ще понад 400 компаній виявлено у будівельній галузі.

    Дослідження також виявило 14 політичних організацій із можливими зв’язками з рф. Зокрема, «Русь Єдина» має збіг за прізвищем та ім’ям керівника з особою, яка є учасником двох російських компаній у Криму. Аналітики також помітили збіги між українськими політиками та учасниками російських юросіб, включно з бізнесами великих корпоративних груп.

    Водночас YouControl фіксує тенденцію до поступового зменшення актуальних зв’язків. У період із 2024 року до жовтня 2025-го у 755 компаній та 84 ФОПів такі зв’язки перейшли до архівних. Найчастіше це пов’язано з ліквідацією російських юридичних осіб або зміною складу учасників в українських компаніях.

  • Статус окупованих територій визначить, хто заплатить за відновлення України – Reuters

    Статус окупованих територій визначить, хто заплатить за відновлення України – Reuters

    «Мирний план» для України, який передбачає відсутність деокупації й фактичне закріплення окупованих Росією територій, може дорого обійтися Європейському Союзу та створити тривалий період невизначеності. Про це пише оглядач Reuters П’єр Бріансон, оцінюючи можливі наслідки такого сценарію для регіону.

    За словами Бріансона, головний виклик полягає в тому, чи погодиться Кремль коли-небудь віддати Україні заморожені російські резерви — близько 300 мільярдів доларів, розміщених у США, Великій Британії, Японії та Європі. Саме ці кошти, на думку багатьох урядів ЄС, мали б стати ключовим джерелом фінансування відновлення.

    Проте якщо Москва на це не піде, основний тягар ляже на Європу. «Замість того, щоб Росія взяла на себе половину витрат, відмовившись від своїх заморожених резервів, союзникам України, можливо, доведеться взяти на себе більшу частину тягаря», — зазначає оглядач.

    Світовий банк нагадує, що відновлення України потребує участі іноземних урядів, міжнародних інституцій і приватних інвесторів. Але саме приватний сектор не братиме участі в інвестиціях, поки статус територій лишається невизначеним, а ризик повторної війни — занадто високим. Це означає, що фінансовий тягар ще довго залишатиметься на плечах партнерів.

    До війни на Донеччину і Луганщину припадало близько 15% ВВП України. Втрата цих регіонів і невизначеність щодо їхнього статусу робить відновлення економіки довгим і складним процесом.

    Крім того, ЄС доведеться фінансувати повернення й адаптацію українських біженців, забезпечувати їхнє навчання та соціальну підтримку, а також допомагати тисячам військових, які повернуться до цивільного життя.

    Порушення територіальної цілісності ускладнює і можливий вступ України до ЄС. Поки міжнародний статус окупованих регіонів «підвішений», шлях до членства матиме суттєві політичні й юридичні перешкоди.

    Бріансон попереджає, що навіть умовний «мир» не означатиме зниження ризиків для Заходу. Навпаки — європейські країни можуть бути змушені збільшити оборонні витрати швидше, ніж планують.

    «Інвестори, чиї акції європейських оборонних компаній впали на 5% після оголошення першого “мирного” плану Трампа, схоже, не розуміють, що Україна — не єдиний пункт призначення європейської зброї. Зростання оборонних бюджетів у регіоні має витрачатися на підготовку до потенційного конфлікту з Росією», — пише він.

    Окреме занепокоєння — можливе зняття частини американських санкцій проти РФ у разі перемир’я. Це дозволить російській економіці відновитися і направити ресурси на подальше переозброєння.

    Видання The Atlantic припускає, що «мирний план» Вашингтона може бути тактичним ходом для зниження вимог Москви. Утім у Європі ставляться до цієї ідеї з помітним скепсисом, побоюючись довготривалої нестабільності.

    Водночас глава Офісу президента Андрій Єрмак наголосив: Україна не відмовиться від своїх територій в обмін на мир.

  • КВБЗ отримує мільярдні держзамовлення попри російських бенефіціарів

    КВБЗ отримує мільярдні держзамовлення попри російських бенефіціарів

    Крюківський вагонобудівний завод (КВБЗ) і надалі залишається головним отримувачем державних замовлень у сфері вагонобудування, незважаючи на те, що його кінцевими бенефіціарами є громадяни Росії, частина яких перебуває у санкційних списках РНБО та внесена до бази «Миротворець». Попри воєнний стан і ризики національної безпеки, підприємство фактично зберегло статус монополіста й продовжує вигравати тендери з одним учасником, отримуючи мільярди гривень бюджетних коштів.

    На підприємстві офіційно працює близько 4,5 тисячі осіб, серед яких приблизно тисяча — керівники. Зарплата управлінців коливається від 30 до 200 тисяч гривень, не враховуючи премій, надбавок і додаткових компенсацій. Це означає, що лише утримання керівного складу обходиться підприємству у 100–200 мільйонів гривень щомісяця. Такий фінансовий тягар завод перекладає на державу, регулярно вимагаючи нових замовлень та дотацій як від бюджету, так і від «Укрзалізниці».

    Вартість пасажирських вагонів, які виробляє КВБЗ, за останні роки зросла з 0,63 млн доларів до 2,3 млн доларів за одиницю. Такий стрибок відбувається на тлі відсутності незалежного аудиту витрат і практики проведення тендерів із мінімальною конкуренцією. У результаті держава змушена оплачувати майже вчетверо дорожчі вагони, не маючи жодного інструменту контролю.

    Окреме питання — державний кешбек у розмірі 10%, завдяки якому завод отримує понад 100 мільйонів гривень додатково з кожного мільярда замовлень. Як саме розподіляються ці кошти, невідомо, оскільки перевірки та аудит фактично не проводяться.

    Попри численні зауваження експертів і суспільні ризики, ситуація не змінюється: КВБЗ продовжує отримувати мільярдні державні контракти без реального контролю за фінансовою ефективністю та прозорістю. У результаті маємо замкнене коло: держава виділяє кошти, завод їх освоює, але визначити, як саме вони були витрачені, неможливо.

  • Очільника Держфінмоніторингу підозрюють у зв’язках із компаніями Фірташа

    Очільника Держфінмоніторингу підозрюють у зв’язках із компаніями Фірташа

    Голова Державної служби фінансового моніторингу Філіп Пронін опинився в центрі скандалу через низку звинувачень, що стосуються його можливої бездіяльності у сфері протидії відмиванню коштів, участі у потенційних корупційних схемах та родинних зв’язків із компаніями, пов’язаними з підсанкційним олігархом Дмитром Фірташем.

    Інформація про це з’явилася після публікації у соцмережах журналістських розслідувачів та експертів, які вказують на низку ризикових факторів у діяльності посадовця.

    Мовчання на засіданні FATF у Парижі

    FATF, міжнародна група з протидії відмиванню грошей, минулого року попереджала про загрози, пов’язані з російськими схемами обходу санкцій, фінансуванням військових програм та тіньовими транзакціями.

    Україна традиційно є активним учасником процесу протидії російським фінансовим потокам і була ініціатором відсторонення РФ від FATF.

    Втім, під час пленарного засідання у жовтні 2024 року питання російських схем фактично не було винесене на обговорення.

    Філіп Пронін був присутній на зустрічі особисто, однак результати української участі виявилися «нульовими», стверджують автори публікацій. На їхню думку, Україна не наполягла на включенні до порядку денного тем, які напряму стосуються фінансування російської воєнної машини.

    Підозри у зв’язках з компаніями Дмитра Фірташа

    У центрі уваги опинилися й сімейні зв’язки голови Держфінмоніторингу.

    За даними розслідувачів, дружина Проніна у 2024 році стала співвласницею компанії «Тесоро Менеджмент». Її директорка — Анна Сологуб, яка роками входила до ревізійної комісії підприємства «Рівнеазот», що належить структурі Group DF Дмитра Фірташа.

    При цьому в деклараціях Проніна відсутня будь-яка згадка про бізнес-активи його дружини, що також викликає запитання.

    Додаткову увагу експертів привернули й інші компанії, які пов’язують із родиною та найближчим оточенням Фірташа, включно з фірмами в Україні та нерухомістю у Франції, що належать дочці олігарха.

    Окремо Проніну закидають можливу причетність до розкрадань бюджетних коштів у період, коли він очолював Полтавську ОВА.

    Зокрема йдеться про будівництво фортифікаційних споруд, на яких, за даними журналістських розслідувань, було втрачено понад 200 мільйонів гривень.

    Ключовим учасником робіт було ТОВ «Енкі Констракшн», яке отримало 16 контрактів на суму близько 372 мільйонів гривень. Експерти вказують на завищені кошториси, фіктивні поставки та підконтрольність компанії окремим посадовцям часів Проніна.

    Посадовець у цих провадженнях фігурує не як підозрюваний, але прізвище згадується у зв’язку з організацією робіт, керівництвом і відповідальністю за виконання бюджетних програм.

    Окремі експерти також заявляють, що під керівництвом Проніна Держфінмоніторинг нібито неналежно реагує на схеми обготівковування коштів, роботу нелегальних платіжних сервісів, онлайн-казино та інші майданчики, що можуть бути використані для обходу санкцій чи фінансування проросійських структур.

    У службі ці звинувачення публічно не коментували.

    Після появи інформації у відкритих джерелах лунають заклики до перевірки діяльності Проніна з боку урядових органів та можливого аудитування роботи Держфінмоніторингу у період його керівництва.

  • Тиск на бізнес у Дніпрі: нові дані про роль Вадима Єрмолаєва в гучному рейдерському конфлікті

    Тиск на бізнес у Дніпрі: нові дані про роль Вадима Єрмолаєва в гучному рейдерському конфлікті

    Внесений в санкційний список за роботу на території РФ бізнесмен з Дніпра Вадим Єрмолаєв продовжує отримувати багатомільйонні прибутки від роботи своєї підпільної алкогольної імперії та мережі шахрайських колл-центрів на території України.

    Нагадаємо, Вадим Єрмолаєв – агробарон, спиртозаводчик та один із найбільших забудовників Дніпра. Це що стосується “легальної частини бізнесу”, яку після введення санкцій Єрмолаєв активно намагається переписати на доньку – Софію Кононенко.

    Водночас, хоча Вадим Єрмолаєв веде бізнес в Україні, але формально він не є українським бізнесменом, так як відмовився від українського громадянства ще у 2017 році, відтоді має лише паспорт Кіпру.

    Щодо “українського бізнесу” Вадима Єрмолаєва варто відзначити, що левова частка доходів сім’ї Єрмолаєвих поступає з нелегальних джерел, таких як робота мережі шахрайських колл-центрів та підпільна алкогольна імперія з мільярдними оборотами.

    Щодо мережі шахрайських колл-центрів Вадима Єрмолаєва – керую процесом його син Артур Єрмолаєв.

    ФОТО: Артур Єрмолаєв курує мережу шахрайських колл-центрів

    Артур Єрмолаєв наразі займає пост Президента Федерації кіберспорту України та, використовуючи зв’язки в IT-сфері, створив на території України мережу колл-центрів, що спеціалізуються на шахрайських діях відносно громадян Євросоюзу та Туреччини.

    Хоча тема причетності сім’ї Єрмолаєвих до роботи мережі шахрайських колл-центрів періодично піднімається в ЗМІ, за інформацією джерел, Вадим Єрмолаєв купує мовчання українських правоохоронців, а громадяни євросоюзу кожного дня стають жертвами його “офісників”.

    Другим джерелом нелегальних доходів Вадима Єрмолаєва є робота таємної підпільної алкогольної імперії, яку умовно можна розділити на чотири напрямки, жоден з яких офіційно з ним не пов’язаний.

    Перший – засноване в Дніпрі в серпні 2023 року (через кілька місяців після відкриття СБУ кримінального провадження № 42023000000000610) ТОВ “Аларте”. Його одноосібним власником і директором вказаний маловідомий житель Дніпра Дмитро Апенко, який зовсім не чужа людина для Єрмолаєва — раніше він працював начальником експортного відділу “Алеф-Віналь”, а наразі виконує для Єрмолаєва роль “фунта”.

    “Аларте” не відрізняється високою прибутковістю — у 2023–2024 роках його виручка склала трохи менше 19 млн грн. Це пояснюється тим, що ця компанія є “холдером” — їй належать 273 торгові марки, які раніше належали «Алеф-Вінал» і пов’язаній з нею компанії “Рівергейт” і під якими продається алкоголь.

    Серед них – ТМ Водка Українка, Greenday, Marlin, Helsinki, Kosher Collection, Adjari, Довбуш Карпатський, Luigi Antonio, Жан-Жак, Klinkov та інші.

    Всі згадані бренди (крім скомпрометованих Жан-Жак і Klinkov, які активно просувають в Росії “Алеф-Віналь-Крим”) можна знайти на сайті компанії “Торговий дім АВ” з Синельниково (Дніпропетровська область), яка називає себе “сильним і досвідченим дистриб’ютором алкогольних брендів преміум”.

    Ця компанія — другий напрямок підпільної алкогольної імперії Вадима Єрмолаєва. Її офіційним власником є громадянин США Мейєр Цві Стамблер, відомий як голова Ради Федерації єврейських громад України та член опікунської ради єврейської громади Дніпра.

    Контрольну частку в ТОВ “Торговий дім АВ”, абревіатуру в назві якого можна розшифрувати як “Алеф-Віналь”, у січні 2024 року Стамблеру передав інший член опікунської ради єврейської громади Дніпра — Фелікс Черток, колишній комерційний і генеральний директор “Алеф-Велья”. Це досить цікава людина, яка на власному сайті називає себе «важливою фігурою, яка продовжує впливати на наше розуміння ролі книг і телебачення в сучасному інформаційному суспільстві» і дає приголомшливі життєві поради. Наприклад: «кожна людина повинна мати достатньо грошей, щоб забезпечити себе і свою сім’ю основними потребами і несподіваними витратами».

    Цікаво також, що батько “мислителя” Борис Черток, за даними деяких ЗМІ, свого часу був відомий у Дніпропетровську як кримінальний авторитет на прізвисько “Седой”, судимий за грабежі, розбої та крадіжки, і вважався членом організованої злочинної групи Олександра “Матроса” Мільченка.

    З невідомих причин Черток на власному сайті вказує себе власником ТОВ “Торговий дім АВ”, фактично визнаючи номіналом шанованого голову Ради Федерації єврейських громад України.

    Судячи з того, що Фелікс Черток став фігурантом кримінального провадження № 4202300000000610 разом з Єрмолаєвим, і в його будинку був проведений обшук у жовтні 2023 року, найімовірніше, шановному Мейеру Цві Стамблеру могли просто дати 4 млрд грн у себе в 2022–2024 роках, мінімізувавши ризик його арешту або введення проти нього санкцій.

    Третім напрямком підпільної алкогольної імперії Вадима Єрмолаєва є ТОВ “Віналь”, яке до 2017 року називалося “Алеф-Віналь,. Ця компанія з виручкою 3,95 млрд грн у 2022–2024 роках базується в м. Синельникове і займається виробництвом вина та міцного алкоголю на потужностях колишнього ЛВС “Атлантис”.

    Власником ТОВ “Віналь” є маловідомий 87-річний уродженець Синельникова Дмитро Андрейченко, про якого майже нічого не відомо, крім того, що на нього кілька років тому були переоформлені найбільш “ризиковані” торгові марки “Алеф-Віналь” — такі, як Villa Krim і Старий Крим. Їх зараз активно продає в РФ згадана компанія “Алеф-Віналь-Крим”, активи якої в 2023 році націоналізували росіяни, а потім передали структурі банку “Росія” з пулу друзів  Володимира Путіна.

    Про близькість Андрійченка до групи Єрмолаєва/Чертка свідчить те, що компанією, через яку він володіє ТОВ “Віналь” — ТОВ “Оріана Інвест” — керує Яна Даскіна, відома як головний бухгалтер ТОВ “Торговий дім АВ”.

    Нарешті, четвертий напрямок підпільної алкогольної імперії Вадима Єрмолаєва є ТОВ “Маркетвін”. Це великий імпортер алкоголю, який, якщо вірити його сайту, продає 3200 найменувань алкогольних напоїв. Компанія була заснована в 2017 році, але заявляє про більш ніж 20-річний досвід. І це не помилка, оскільки фактично “Маркетвін” є правонаступником заснованого в 2002 році Торгового дому “Арда”, що входив до “Алеф”, і ТОВ “Арда-Трейдинг”, яке замінило його пізніше і стало відомо тим, що після введення санкцій проти Єрмолаєва його переписали на дрібного злодія.

    Наразі власником “Маркетвіна” записаний Юрій Смирнов — колишній менеджер ТД “Арда” з Синельникового, а сама компанія зареєстрована за однією адресою в Дніпрі (вул. Павла Вирського, 1 — саме тут СБУ провела обшуки у “кримській справі” “Алеф”) разом з торговою групою “Луна” Єрмолаєва Софії Кононенко. Тільки в 2024 році виручка “Маркетвін” перевищила 1,3 млрд грн, а зростання доходу в порівнянні з 2023 роком склало понад 2700%.

    На відміну від Вадима Єрмолаєва, санкції на всі зазначені компанії, які фактично працюють в одному зв’язку, поки не поширюються, а ту частину бізнесу, яку санкції все таки зачепили, Єрмолаєв намагається переоформити на доньку – Софію Кононенко.

    Паралельно, за інформацією джерел, Вадим Єрмолаєв намагається вибудувати хорошу репутаційну історію в Європі, інвестуючи в проекти, пов’язані зеленою енергетикою.