Golosnovinua.com

Позначка: санкції

  • Росія почала завозити дизель з Азії після ударів по НПЗ: Reuters зафіксував незвичні поставки

    Росія почала завозити дизель з Азії після ударів по НПЗ: Reuters зафіксував незвичні поставки

    Росія, яка традиційно є великим експортером дизельного пального, почала отримувати нафтопродукти з Південної Кореї. Наприкінці липня трейдери відправили до російського Далекого Сходу майже 30 тисяч тонн пального. Така поставка є нетиповою для РФ і відбувається на тлі українських ударів по російській нафтопереробній інфраструктурі та скорочення внутрішнього виробництва. Про це 7 серпня повідомило Reuters із посиланням на дані відстеження суден Kpler і Vortexa та джерела на ринку.

    За даними агентства, щонайменше два танкери малої дальності завантажили нафтопродукти з резервуарів у контейнерному порту Ульсан у Південній Кореї та вирушили до Далекого Сходу Росії. Один із них уже прибув до РФ, хоча на момент публікації ще не розвантажив пальне.

    Два джерела Reuters повідомили, що серед вантажу є дизельне пальне. Одне з них також заявило про постачання авіаційного гасу. Загальний обсяг партії становить майже 30 тисяч тонн.

    Південнокорейське Міністерство торгівлі, промисловості та ресурсів відмовилося коментувати інформацію. Міністерство енергетики Росії на запит Reuters не відповіло.

    Нетипова ситуація для одного з великих експортерів дизеля

    Особливість поставки полягає в тому, що Росія зазвичай не потребує значного імпорту дизельного пального. Навпаки, країна традиційно продає його за кордон.

    Після запровадження західних санкцій основними напрямками російського дизельного експорту стали, зокрема, Бразилія, Туреччина та країни Західної Африки. Тепер ситуація частково розвертається у протилежний бік: РФ сама змушена шукати додаткові обсяги пального на зовнішньому ринку.

    Однією з причин Reuters називає систематичні українські удари по російській енергетичній інфраструктурі. Київ неодноразово пояснював, що атакує об’єкти, які забезпечують ресурсами російську військову машину.

    Наслідки вже відображаються на експортних показниках РФ. У липні морські поставки російських нафтопродуктів за кордон скоротилися приблизно на третину порівняно з червнем — до близько 3,9 млн тонн. Reuters пов’язував падіння з нижчим виробництвом пального після ударів по НПЗ та введеними Москвою експортними обмеженнями.

    Москва обмежує власний експорт

    На тлі проблем із внутрішнім забезпеченням Москва запровадила обмеження на вивезення пального.

    Росія продовжила заборону на експорт бензину й дизеля, намагаючись спрямувати більше продукції на внутрішній ринок. Частину обмежень планують послабити з 1 вересня.

    Таким чином виникла показова ситуація: країна, яка залишається одним із помітних постачальників дизеля на світовий ринок, одночасно обмежує його вивезення та імпортує додаткове пальне з Азії.

    Це не означає, що Росія перетворилася на системного імпортера нафтопродуктів. Обсяг у 30 тисяч тонн залишається невеликим порівняно із загальними масштабами російського паливного ринку. Проте сам напрямок поставок є незвичним.

    Подібних поставок не фіксували понад чотири роки

    За даними Kpler, попередня відома поставка такого типу з Північно-Східної Азії до РФ відбулася ще у лютому 2022 року.

    Тоді з південнокорейського Йосу до Владивостока доставили близько 22 тисяч барелів авіаційного пального. Після початку повномасштабної війни подібні маршрути практично зникли.

    У липні 2026 року Росія також намагалася отримати значно більшу партію авіаційного пального японського походження. Reuters повідомляв про плани поставити щонайменше 200 тисяч барелів із Японії через трейдерів із перевантаженням у Південній Кореї.

    Проте ця операція зрештою не відбулася. Японська влада окремо наголосила, що заборона на експорт авіаційного пального до Росії поширюється і на схеми постачання через треті країни або перевантаження між суднами.

    Українські удари дедалі сильніше впливають на паливний сектор РФ

    Нова поставка з Південної Кореї з’явилася в момент, коли російська нафтопереробка перебуває під системним тиском.

    Україна протягом останніх місяців регулярно атакує НПЗ, нафтобази та інші об’єкти паливної інфраструктури на території РФ. Наслідком стає не тільки фізичне пошкодження обладнання, а й необхідність зупиняти установки на ремонт, змінювати логістику та створювати додаткові запаси.

    Особливо показовими є липневі дані: морський експорт російських нафтопродуктів впав на 33% за місяць. За інформацією Reuters, скорочення відображало зменшення виробництва після українських атак та обмеження експорту через дефіцит пального на внутрішньому ринку.

    Тому майже 30 тисяч тонн із Південної Кореї самі по собі не здатні суттєво змінити баланс російського паливного ринку. Значно важливішим є сам факт появи незвичного маршруту.

    Для країни, яка роками була великим постачальником дизеля за кордон, необхідність шукати окремі партії пального в Північно-Східній Азії може бути сигналом локальних проблем із забезпеченням — особливо на Далекому Сході.

    Reuters прямо пов’язує зростання потреби Росії в імпорті з українськими атаками на її енергетичну інфраструктуру.

  • Кредитна тривога в Росії: у найбільших банків ростуть проблемні борги, а ВТБ ріже витрати

    Кредитна тривога в Росії: у найбільших банків ростуть проблемні борги, а ВТБ ріже витрати

    У російській банківській системі накопичується дедалі більше проблемних кредитів на тлі високих ставок, слабкого економічного зростання та погіршення фінансового стану компаній. Звітність найбільших банків за перше півріччя 2026 року показує неоднозначну картину: «Сбер» поки продовжує заробляти рекордні суми, однак якість частини його кредитного портфеля погіршується, тоді як ВТБ одночасно зіткнувся зі скороченням прибутку, зростанням реструктуризованих кредитів та необхідністю оптимізувати витрати.

    Про проблеми у найбільших російських держбанках повідомила Служба зовнішньої розвідки України. Окремі цифри щодо ВТБ, загального стану кредитного ринку та макроекономічної ситуації підтверджуються звітністю самих банків і російськими фінансовими виданнями.

    Водночас говорити про негайний «крах» усієї банківської системи РФ наразі передчасно. «Сбер», наприклад, за перше півріччя 2026 року отримав понад 1 трлн рублів чистого прибутку за МСФЗ, що на 18,6% більше, ніж роком раніше, а рентабельність капіталу становила 24,2%. Але паралельно з високою прибутковістю зростає інший, значно менш комфортний показник — обсяг позик, за якими клієнтам дедалі складніше виконувати свої зобов’язання.

    У російських компаній уже понад 11 трлн рублів проблемних кредитів

    Проблема виходить далеко за межі двох найбільших банків.

    За даними, сформованими на основі статистики Банку Росії, станом на 1 червня 2026 року частка проблемних кредитів у портфелі російських юридичних осіб досягла 11,7%, або близько 11,3 трлн рублів.

    До цієї категорії відносять не тільки прострочені позики, а й кредити найгірших категорій якості та ризиковані реструктуризації.

    У сегменті споживчого кредитування частка проблемних позик становила вже 13,2%, або близько 1,7 трлн рублів. В іпотеці ситуація поки значно краща — приблизно 1,9%, або близько 400 млрд рублів.

    Особливо показово, що на 1 березня проблемні корпоративні кредити становили близько 10,9 трлн рублів. Тобто лише за кілька місяців їхній обсяг додатково зріс приблизно на 400 млрд.

    Банк Росії при цьому публічно наголошує, що вважає ризики керованими, оскільки частину потенційних втрат банки перекривають резервами та заставами.

    Але покриття далеко не повне.

    За оцінками на середину року, проблемні корпоративні кредити були забезпечені резервами та якісними заставами приблизно на 50%. Непокрита частина ризику становила близько 5,5 трлн рублів, що дорівнює приблизно 60% запасу капіталу російських банків понад нормативи.

    «Сбер» заробляє трильйон, але проблеми позичальників ростуть

    Найбільший банк Росії на перший погляд демонструє дуже сильні результати.

    Чистий прибуток «Сберу» за січень–червень за міжнародними стандартами склав 1,019 трлн рублів. Чистий процентний дохід зріс більш ніж на 22%, кредитний портфель — до 52,6 трлн рублів.

    Саме тому твердження про те, що «Сбер» уже летить у фінансову прірву, не підтверджується його поточною прибутковістю.

    Однак всередині кредитного портфеля формується інша тенденція.

    За даними української розвідки, частка кредитів третьої стадії у «Сбері» за квартал збільшилася з 4,8% до 5,5%. До третьої стадії за стандартом IFRS 9 відносять кредити, які вже вважаються кредитно-знеціненими, тобто ризик неповернення за ними суттєво зріс.

    Також повідомляється про збільшення простроченої заборгованості та проблем у корпоративному і проєктному фінансуванні.

    Ця тенденція не виникла раптово у 2026 році. Ще восени 2025-го фінансовий директор «Сберу» Тарас Скворцов попереджав, що пік прострочень, можливо, ще не пройдений.

    Тобто банк одночасно може залишатися дуже прибутковим і при цьому бачити дедалі більше проблемних позичальників. Для банківської системи саме ця комбінація важлива у довшій перспективі.

    Високі ставки починають бити по бізнесу

    Одна з головних причин погіршення якості кредитів — тривалий період дорогого фінансування.

    Російський Центробанк тримав ключову ставку на надзвичайно високому рівні для боротьби з інфляцією. Навіть після початку її зниження у 2026 році гроші для компаній залишаються дорогими.

    Для бізнесу це означає різке зростання вартості обслуговування старих і нових боргів.

    Найбільш уразливими стають компанії, які набирали кредити у період швидкого економічного зростання та розраховували на дешевше рефінансування.

    Банк Росії ще раніше визнавав збільшення обсягу ризикованих реструктуризацій. За 2025 рік проблемні корпоративні кредити зросли приблизно на 2,2 трлн рублів, або на 25,2%. Основним джерелом погіршення регулятор називав саме нові реструктуризації.

    Простими словами, все більше компаній не можуть обслуговувати борг на початкових умовах і просять банки змінити графік платежів, продовжити строк кредиту або пом’якшити інші умови.

    У ВТБ реструктуровано вже 14,2% корпоративного портфеля

    Особливо помітно ця тенденція проявилася у ВТБ — другому за величиною російському держбанку.

    Ще за результатами 2025 року частка реструктурованих кредитів юридичним особам у його корпоративному портфелі зросла з 10,5% до 14,2%.

    Керівництво ВТБ тоді прямо називало серед найбільш проблемних секторів девелопмент, транспорт та обробну промисловість.

    Важливо не плутати цей показник із часткою непрацюючих кредитів.

    Офіційний NPL-показник ВТБ на кінець 2025 року становив 3,5%. Тобто не всі реструктуризовані кредити вже є дефолтними — частині клієнтів банк просто змінив умови, щоб вони продовжили платити.

    Але збільшення реструктуризацій до 14,2% демонструє, наскільки значна частина корпоративного портфеля вже потребує особливої уваги.

    Прибуток ВТБ впав майже на 20%

    На відміну від «Сберу», у ВТБ проблеми з якістю активів накладаються ще й на слабшу фінансову динаміку.

    За перші шість місяців 2026 року чистий прибуток групи ВТБ за МСФЗ скоротився на 19,8% — до 225,2 млрд рублів.

    У другому кварталі банк заробив 92,6 млрд рублів — приблизно на третину менше, ніж за аналогічний період попереднього року. Результат також виявився нижчим за консенсус-прогноз аналітиків.

    Рентабельність капіталу за пів року впала з 20,7% до 16,1%.

    Водночас витрати на формування резервів під можливі кредитні втрати за півріччя становили 123,3 млрд рублів і зросли на 12,3% рік до року.

    Це вже значно чіткіше свідчить про тиск на фінансовий результат.

    ВТБ скорочує головний офіс

    Наприкінці липня стало відомо ще про один симптом режиму економії.

    ВТБ планує скоротити близько 10% штатних позицій у головному офісі. Банк пояснює це оптимізацією структури витрат і прагненням знизити співвідношення витрат до доходів.

    За перше півріччя цей показник досяг 41,5%.

    При цьому витрати ВТБ на персонал та адміністративне забезпечення за шість місяців зросли на 15,7% — до 285,9 млрд рублів.

    Тобто банк одночасно стикається із падінням прибутку і збільшенням операційних витрат.

    Капітал ВТБ залишається ще одним слабким місцем

    Особлива увага інвесторів прикута до достатності капіталу.

    На кінець першого півріччя норматив сукупної достатності капіталу групи ВТБ становив близько 10,7%.

    Це вище мінімальних регуляторних вимог, однак запас залишається відносно невеликим.

    Ще наприкінці 2025 року цей показник становив 9,8%, а базового капіталу — лише 6,4%.

    Саме тому ВТБ останніми роками регулярно доводиться шукати способи поповнення капіталу.

    Для великого державного банку це не означає неминучого банкрутства — держава за необхідності може його підтримати. Але будь-яка така підтримка фактично переносить частину проблем банку на федеральний бюджет.

    Wildberries перетворюється на додатковий ризик

    Окремим фактором для ВТБ стала його нова угода з Wildberries.

    У травні ВТБ і група RWB домовилися про стратегічне партнерство. ВТБ має отримати 5% WB Банку з можливістю подальшого збільшення частки, а Wildberries — доступ до банківської інфраструктури ВТБ.

    Для ВТБ головною перевагою партнерства називали доступ до величезної клієнтської бази маркетплейсу — близько 80 млн активних покупців.

    Але після серії ударів по логістичних потужностях Wildberries ситуація отримала і зворотний бік.

    У липні «Сбер», наприклад, уже почав приймати заявки на реструктуризацію кредитів продавців, які втратили товари на складах Wildberries у Котовську та Електросталі.

    Якщо фінансові труднощі самого маркетплейсу, його продавців та пов’язаних компаній зростатимуть, вони потенційно можуть створити додаткове навантаження і на банківських партнерів.

    Російська економіка майже перестала рости

    Слабкість позичальників напряму пов’язана з загальним охолодженням російської економіки.

    Ще у квітні «Сбер» погіршив власний прогноз щодо зростання ВВП РФ у 2026 році з 1–1,5% до 0,5–1% і водночас підвищив прогноз інфляції.

    Пізніше російський уряд також різко переглянув свої очікування і допускав зростання економіки лише приблизно на 0,4%.

    Фактично це означає перехід від перегрітої військовими видатками економіки 2023–2024 років до стагнації.

    Для банків це особливо небезпечне поєднання: економіка майже не росте, але підприємства все ще змушені обслуговувати кредити, взяті за значно оптимістичніших умов.

    Санкції — не єдина причина

    Було б спрощенням пояснювати проблеми російських банків лише міжнародними санкціями.

    На кредитну якість одночасно впливають висока ставка, подорожчання праці, падіння цивільного попиту, дефіцит кадрів, зростання податків та нерівномірність економіки, де військове виробництво отримує величезні бюджетні ресурси, а частина цивільних секторів переживає стагнацію.

    Санкції посилюють цей ефект: вони обмежують доступ до зовнішнього фінансування, обладнання та низки експортних ринків.

    Але навіть сам Банк Росії більше уваги приділяє внутрішньому борговому навантаженню компаній.

    Регулятор уже вводив додаткові надбавки на кредитування великих підприємств із високою заборгованістю, щоб банки формували більший запас капіталу на випадок погіршення ситуації.

    Чи справді Росії загрожує банківська криза

    Поки що фінансова статистика не показує класичної банківської паніки з масовим відтоком депозитів, неплатоспроможністю найбільших банків або необхідністю негайного державного порятунку всієї системи.

    Навпаки, «Сбер» залишається надзвичайно прибутковим, а Банк Росії наполягає, що кредитні ризики поки контрольовані.

    Саме тому називати нинішній стан повноцінним «кредитним апокаліпсисом» було б перебільшенням.

    Але сама тенденція вже очевидна.

    Проблемні корпоративні кредити перевищили 11 трлн рублів, їх частка зростає, ВТБ реструктурував понад 14% корпоративного портфеля, а його прибуток за пів року впав майже на п’яту частину. Російські підприємства дедалі частіше потребують зміни умов погашення боргів, а банки змушені збільшувати резерви та скорочувати витрати.

    І саме це може стати головним ризиком наступного етапу.

    Якщо економічне зростання залишатиметься біля нуля, ставки — високими, а фінансові проблеми цивільного бізнесу поглиблюватимуться, сьогоднішні реструктуризації можуть поступово перетворюватися на реальні дефолти.

    Для Кремля це створює ще одну проблему війни на виснаження: ресурси потрібні не лише армії та оборонній промисловості. Дедалі більше грошей може знадобитися ще й для підтримки компаній та банків, які не витримують вартості кредитів у російській військовій економіці.

  • Британія вдарила по банках і «тіньовому флоту» РФ: під санкції потрапили 19 нових цілей

    Британія вдарила по банках і «тіньовому флоту» РФ: під санкції потрапили 19 нових цілей

    Велика Британія оголосила новий пакет санкцій проти Росії, спрямований одночасно на фінансовий сектор, нафтові та газові доходи Кремля, «тіньовий флот» і компанії, пов’язані з постачанням сировини для російської військової промисловості. До нового переліку потрапили шість російських банків, шість суден, низка промислових компаній, індійський судноплавний оператор та російський бізнесмен.

    Офіційно британський уряд повідомив про 19 нових санкційних цілей. Лондон пояснює, що нові обмеження мають ще більше ускладнити Росії отримання доходів від експорту енергоносіїв і доступ до товарів та фінансової інфраструктури, які підтримують її війну проти України.

    Новий пакет став першим великим пакетом санкцій проти РФ, оголошеним міністром закордонних справ Великої Британії Едом Мілібендом. Він заявив, що Лондон продовжуватиме посилювати тиск на Москву доти, доки не буде досягнуто справедливого і стійкого миру.

    Які російські банки потрапили під санкції

    Однією з головних цілей нового пакета став фінансовий сектор РФ.

    Британія внесла до санкційного списку шість банків:

    Ozon Bank, Realist Bank, Teleport Bank, банк «Ставр», банк «Центр-інвест» та Росексімбанк. Останній офіційно має назву Державний спеціалізований російський експортно-імпортний банк.

    За оцінкою британського уряду, ці установи так чи інакше підтримують російську воєнну економіку.

    Фінансові санкції зазвичай передбачають заморожування активів у британській юрисдикції та суттєве обмеження можливостей проводити операції з британськими компаніями та банками. Для російських установ це також створює додаткові ризики при роботі з міжнародними контрагентами, які прагнуть уникати вторинних юридичних і репутаційних проблем.

    Лондон уже не вперше використовує банки як одну з головних цілей санкційної політики. У лютому 2026 року в одному з найбільших пакетів від початку вторгнення Велика Британія санкціонувала ще дев’ять російських банків.

    Під ударом ще шість суден «тіньового флоту»

    Другою ключовою частиною пакета стали шість танкерів, які британська влада пов’язує зі схемами обходу західних санкцій.

    До списку внесли:

    Asteras, Perseas, Torvian, Visund, Zenturo та Arctic Express.

    Перші п’ять — нафтові танкери. Arctic Express використовується для перевезення зрідженого природного газу.

    Британський уряд окремо наголошує, що йдеться про новопридбані судна «тіньового флоту», які допомагають Росії продовжувати експорт енергоносіїв в обхід західних обмежень.

    Проблема такого флоту давно вийшла за межі звичайних санкційних списків. Росія використовує сотні танкерів зі складними схемами власності, прапорами третіх країн, непрозорим страхуванням і частими змінами операторів.

    Мета — продовжувати продавати нафту та інші енергоносії навіть після введення західних цінових обмежень.

    Росія тепер будує ще й «тіньовий LNG-флот»

    Окрему увагу привертає включення до списку Arctic Express.

    Росія останнім часом активно розширює не лише нафтовий, а й газовий «тіньовий флот».

    За даними Financial Times, за останні пів року Москва додала до такої мережі вісім уживаних LNG-танкерів. Загалом російський «тіньовий» флот для перевезення зрідженого газу вже налічує близько 25 суден.

    Це особливо важливо через майбутню заборону ЄС на імпорт російського LNG, яка має запрацювати з 2027 року.

    Москва намагається підготувати альтернативну логістику заздалегідь, використовуючи старі судна, компанії-прокладки та непрозорі схеми власності.

    На відміну від нафти, LNG значно складніше перевозити через «тіньову» інфраструктуру. Такі танкери дорогі, технологічно складні і потребують спеціальних систем зберігання та портового обладнання. Саме тому санкції проти кожного конкретного LNG-судна можуть мати відчутніший ефект.

    У санкціях з’явилася й індійська компанія

    До нового пакета увійшла Frion Ship Management LLP, зареєстрована в Індії.

    Британська влада пов’язує її з продажем Росії танкера Arctic Express.

    Це показує ще одну тенденцію санкційної політики: західні держави дедалі частіше карають не лише російські компанії, а й структури третіх країн, які допомагають Москві обходити обмеження.

    Подібний підхід уже використовується проти компаній у Китаї, Центральній Азії, на Близькому Сході та в інших регіонах, якщо вони постачають Росії підсанкційні технології, фінансові послуги або допомагають із транспортуванням енергоносіїв.

    Ударили й по постачальниках рідкісних металів

    Новий пакет спрямований не лише на нафту та банки.

    Британія внесла до санкційного списку чотири російські компанії — Metallkomplekt, Nikom, Technolux та Proms iz.

    За даними уряду Великої Британії, вони займаються імпортом танталу та ніобію — рідкісних металів, які мають важливе значення для виробництва військової техніки та електроніки.

    Тантал широко використовується в конденсаторах, електроніці, авіаційних і ракетних системах.

    Ніобій застосовують у спеціальних сплавах, здатних витримувати високі температури та навантаження.

    Саме тому обмеження доступу Росії до таких матеріалів є частиною ширшої стратегії Заходу — не лише скорочувати доходи Кремля, а й ускладнювати виробництво ракет, дронів, літаків та інших озброєнь.

    Під санкціями опинилася компанія, пов’язана з «Новатеком»

    Ще одна важлива ціль — компанія Northern Engineering, або «Северный Инжиниринг».

    Її пов’язують із російським енергетичним сектором і «Новатеком».

    Британський уряд вважає, що компанія отримує вигоду від російської влади або підтримує її через діяльність у стратегічно важливому енергетичному секторі.

    «Новатек» є одним із найбільших виробників природного газу в Росії та оператором ключових LNG-проєктів, включно з «Ямал LNG» і «Арктик LNG 2».

    Західні санкції вже суттєво ускладнили реалізацію частини арктичних газових проєктів РФ, передусім через нестачу спеціалізованого обладнання, танкерів і західних технологій.

    Під обмеження потрапив і російський бізнесмен

    Окремо санкції запроваджено проти російського підприємця Олександра Жданова.

    Він пов’язаний із компанією «Сильтрон», яка працює в хімічному секторі.

    Жданову заборонено в’їзд до Великої Британії, а його активи у британській юрисдикції підлягають заморожуванню.

    Таким чином, пакет охоплює практично весь ланцюг підтримки російської воєнної економіки — фінансування, енергетичний експорт, судноплавство, промислову сировину та персональні активи.

    Лондон уже санкціонував понад 3400 цілей

    Після нового пакета загальна кількість фізичних осіб, компаній і суден, які Велика Британія внесла до санкційних списків у рамках російського режиму, перевищила 3400.

    Тільки у 2026 році Лондон уже запровадив санкції проти більш ніж 500 осіб, компаній і суден.

    Це показує, що санкційна стратегія Британії поступово змінюється: замість кількох великих пакетів на рік Лондон дедалі частіше додає нові цілі невеликими, але регулярними хвилями.

    Особливий акцент робиться на схемах обходу обмежень.

    Британія вже може фізично зупиняти судна

    Ще одна важлива зміна відбулася у березні 2026 року.

    Британія розширила правові можливості для боротьби з «тіньовим флотом», дозволивши перехоплювати підсанкційні судна, які проходять через британські води.

    Це означає, що санкції щодо танкерів перестали бути лише фінансовим обмеженням.

    У червні британські сили вже провели резонансну операцію проти судна Smyrtos, яке вважали частиною російського «тіньового флоту». До операції залучали Королівську морську піхоту, Національне агентство боротьби зі злочинністю та авіацію. Судно було взято під контроль біля британського узбережжя.

    Тому включення ще шести танкерів до списку має значно серйозніші наслідки, ніж раніше: якщо вони потраплять у британські територіальні води або в іншу юридично доступну зону, ризик фізичного перехоплення зростає.

    Скільки Росія вже втратила через санкції

    Британський уряд оцінює, що міжнародні санкції позбавили Росію щонайменше 450 млрд доларів ресурсів, які могли б бути використані для фінансування війни.

    До цієї оцінки входить близько 154 млрд доларів недоотриманих нафтових податкових доходів та приблизно 285 млрд доларів заморожених валютних резервів Центробанку РФ.

    У Лондоні також заявляють, що російські нафтові доходи впали до найнижчого рівня з 2020 року.

    При цьому британський уряд прямо пов’язує падіння доходів із необхідністю Кремля компенсувати втрати підвищенням податкового навантаження всередині країни.

    Росія традиційно відкидає західні санкції як політично мотивовані та заявляє, що адаптувалася до них. На новий пакет російське посольство у Лондоні на момент повідомлення Reuters оперативно не відреагувало.

    Це продовження лютневого удару по російській нафті

    Серпневий пакет значно менший за обсягом, ніж санкції, оголошені 24 лютого 2026 року.

    Тоді Велика Британія запровадила майже 300 нових обмежень — найбільший пакет із перших місяців повномасштабного вторгнення.

    Під удар потрапила зокрема «Транснефть», через яку проходить понад 80% російського нафтового експорту, а також 175 компаній, пов’язаних із мережею 2Rivers — одним із найбільших операторів «тіньового флоту».

    Серпневі санкції фактично продовжують ту саму логіку — бити не тільки по великих державних компаніях, а по конкретних інструментах обходу обмежень.

    Чому «тіньовий флот» став головною мішенню

    Російський нафтовий експорт залишається одним із головних джерел валютних доходів держави.

    Після введення цінової стелі та санкцій Москва створила складну мережу танкерів, трейдерів, страхових компаній і посередників, які дозволяють їй продавати нафту за межами традиційної західної системи.

    Саме тому сьогодні санкційна боротьба дедалі менше нагадує просте внесення «Роснефти» чи великого банку до чорного списку.

    Західні держави намагаються розбивати всю мережу — від судна та його власника до оператора, страховика, банку й компанії у третій країні, яка допомогла перепродати танкер.

    Новий британський пакет добре демонструє цю модель: одночасно санкціоновано російські банки, судна, промислові імпортери та індійську компанію, пов’язану з передачею Росії LNG-танкера.

    Саме тому 19 нових цілей можуть виявитися важливішими, ніж виглядає сама цифра. Лондон фактично намагається перекривати одразу кілька каналів, через які Росія отримує гроші, сировину та логістику для продовження війни.

  • «Нарешті придбала санкціонку»: українка замовила дітям російські підручники й нарвалася на скандал

    «Нарешті придбала санкціонку»: українка замовила дітям російські підручники й нарвалася на скандал

    В українському сегменті соцмереж спалахнув скандал після того, як користувачка Instagram оприлюднила відео з російськими шкільними підручниками, які, за її словами, замовила для своїх дітей через посередників. Жінка сама назвала отриману літературу «санкціонкою», розповіла, що хвилювалася через можливі проблеми під час перетину кордону, та пояснила покупку бажанням навчати дітей російської мови.

    На відео, яке згодом почало активно поширюватися в інших соціальних мережах, зокрема Threads, можна побачити підручники «Русский язык» та «Литературное чтение». На обкладинках є позначка російської освітньої програми «Школа России».

    Саме ця деталь разом із формулюваннями авторки про «рідну мову» та «санкціонку» спричинила особливо гостру реакцію користувачів.

    У Мережі почали вимагати перевірити, яким шляхом книжки російського виробництва потрапили в Україну, чи не порушувалося під час їх ввезення українське законодавство та чи не здійснювалася оплата безпосередньо російському видавництву або пов’язаним із РФ структурам.

    Водночас станом на ранок 6 серпня офіційних повідомлень Служби безпеки України, Держкомтелерадіо або поштового оператора щодо конкретно цього випадку у відкритих джерелах знайти не вдалося. Тому твердження користувачів соцмереж про вже встановлене правопорушення наразі залишаються припущеннями.

    Що саме показала українка

    За інформацією ТСН, користувачка Instagram під ніком katia_saygin опублікувала розпакування посилки, отриманої через українського поштового оператора.

    Всередині були навчальні видання з російської мови та літературного читання, розраховані на дітей і створені в межах російської шкільної програми.

    Авторка відео заявила, що замовляла їх через посередників у Туреччині.

    При цьому вона нібито зізналася, що переживала, чи зможе посилка перетнути український кордон, а самі книги назвала «санкціонкою».

    Публікація швидко вийшла за межі сторінки авторки. Скриншоти й уривки відео почали розповсюджувати в Threads та інших соцмережах, після чого історія отримала значний суспільний резонанс.

    Особливо користувачів обурило те, що йдеться не просто про книжки російською мовою, а про навчальні матеріали, виготовлені для російської системи освіти.

    Російськомовна книжка і російська книжка — не одне й те саме

    Юридично в цій історії є принципово важливий нюанс.

    Українське законодавство не встановлює загальної заборони на будь-яку книжку лише тому, що вона надрукована російською мовою.

    Обмеження передусім стосуються походження продукції, видавця, країни виготовлення, способу ввезення та змісту.

    У червні 2022 року Верховна Рада ухвалила закон №2309-IX, спрямований на обмеження ввезення та розповсюдження видавничої продукції, пов’язаної з державою-агресором, Білоруссю та тимчасово окупованими територіями.

    Законодавство передбачає заборону ввезення і розповсюдження в Україні видавничої продукції, виготовленої або випущеної видавництвами держави-агресора та Білорусі, а для окремої продукції російською мовою з інших країн встановлює спеціальні правила.

    Тому сам факт того, що книга написана російською, ще не дозволяє автоматично стверджувати, що вона ввезена незаконно.

    Ключове питання у цьому конкретному випадку — хто видавець книжок, де вони були виготовлені та яким був юридичний механізм їх ввезення в Україну.

    Ввезення російської видавничої продукції суттєво обмежене

    Ще після початку повномасштабного вторгнення Держкомтелерадіо припинило видачу нових дозволів та зупинило дію дозволів на ввезення видавничої продукції з території держави-агресора.

    Відповідний наказ №94 було ухвалено 6 березня 2022 року.

    У документі прямо зазначалося, що рішення прийняли через російське повномасштабне вторгнення та необхідність протидії культурному й інформаційному впливу держави-агресора.

    Надалі обмеження було посилено законом.

    Станом на 2026 рік Держкомтелерадіо регулярно виявляє російські та білоруські книги, які намагаються продавати через українські маркетплейси.

    Лише у червні 2026 року відомство повідомило про припинення онлайн-продажу понад 150 найменувань книжок, випущених видавництвами Росії та Білорусі. Такі пропозиції знаходили на Prom.ua та ROZETKA.

    Подібна ситуація була і в лютому. Тоді Держкомтелерадіо також виявило понад 150 найменувань забороненої видавничої продукції на українських маркетплейсах та домоглося видалення відповідних товарних позицій.

    Понад 10 тисяч російських книжок уже прибрали з онлайн-продажу

    Масштаб проблеми значно більший за один скандальний допис.

    За даними Держкомтелерадіо, лише від травня 2024 року до початку 2026-го з українських онлайн-майданчиків припинили розповсюдження понад 10,2 тисячі найменувань видавничої продукції Росії та Білорусі, яку продавці розміщували всупереч чинним обмеженням.

    У березні 2026 року відомство також повідомляло, що працює над виявленням таких видань спільно зі Службою безпеки України.

    Йдеться про постійний моніторинг українського сегменту інтернету та пошук ресурсів, через які продається видавнича продукція держави-агресора.

    Саме тому заклики користувачів соцмереж звернути увагу правоохоронців на історію з підручниками не виникли на порожньому місці.

    Проте лише компетентні державні органи можуть встановити, чи було конкретне ввезення незаконним.

    Чи можна обійти заборону через Туреччину

    Особливу увагу в історії привернула заява про те, що книги нібито замовлялися через турецьких посередників.

    Сам по собі транзит через третю країну не змінює країну походження товару.

    Якщо книжка виготовлена російським видавництвом у Росії, її фізичне відправлення з Туреччини саме по собі не перетворює її на турецьку видавничу продукцію.

    Водночас для юридичного висновку потрібно знати видавничі дані конкретних підручників, продавця, митне оформлення, кількість примірників та обставини покупки.

    Саме цих даних у відкритому доступі зараз бракує.

    Тому коректніше говорити про підстави для перевірки, а не про вже доведений факт контрабанди чи іншого злочину.

    Найбільше обурила фраза про «рідну мову»

    Дискусія у соцмережах швидко вийшла далеко за межі юридичного питання.

    Користувачі звернули увагу на те, що авторка публікації нібито пояснювала покупку прагненням навчити дітей грамотно володіти «рідною» російською мовою.

    Одна частина коментаторів наголошувала, що використання російської мови в побуті саме по собі не є предметом кримінальної відповідальності.

    Інша — ставила питання про доцільність придбання саме російських державних шкільних підручників у країни, яка веде проти України повномасштабну війну.

    Ще одна претензія стосувалася грошей.

    Користувачі зауважували, що в разі придбання нових книжок російського виробництва частина коштів зрештою може надходити компаніям, які працюють і сплачують податки в Росії.

    Однак без інформації про продавця та схему придбання стверджувати, кому саме надійшли кошти в цьому випадку, неможливо.

    «Школа России» має власний контекст

    Окремий резонанс спричинила позначка «Школа России» на підручниках.

    Це не просто загальний напис про країну походження. «Школа России» — російський навчально-методичний комплекс для початкової школи.

    Таким чином, користувачка фактично показала матеріали, створені для навчання дітей у російській освітній системі.

    Саме тому реакція в соцмережах виявилася значно гострішою, ніж могла б бути у випадку звичайної художньої книжки російською мовою.

    Під час повномасштабної війни освітня політика Росії сама стала одним із важливих інструментів впливу на окупованих українських територіях, де Москва переводить школи на російські програми та витісняє українські навчальні матеріали.

    На цьому тлі демонстрація російського шкільного комплекту в Україні стала для багатьох користувачів символічно особливо чутливою.

    СБУ вже співпрацює з Держкомтелерадіо щодо російських видань

    Вимоги у соцмережах «звернутися до СБУ» також мають певний контекст.

    У березні Держкомтелерадіо прямо повідомляло, що спільно з СБУ вживає заходів для очищення українського інформаційного простору від заборонених російських видань.

    Проте не кожен випадок придбання книги автоматично стає справою Служби безпеки.

    Можлива правова оцінка залежить від того, чи було порушено правила ввезення або розповсюдження, який зміст мають матеріали та хто організував їх постачання.

    Станом на момент підготовки матеріалу публічної інформації про відкриття провадження або офіційну перевірку саме щодо користувачки katia_saygin немає.

    Так само немає підтвердження того, що «Нова пошта» свідомо перевозила заборонену продукцію. Поштовий оператор виконує доставку відправлень, тоді як законність міжнародного ввезення товару залежить від митних процедур та характеру самого вантажу.

    Скандал показав ширшу проблему

    Історія із російськими підручниками виявила одразу кілька проблем.

    Перша — російська видавнича продукція, попри заборони, все ще потрапляє на український ринок або продається через інтернет. Масштаб регулярних блокувань Держкомтелерадіо показує, що це не поодинокі випадки.

    Друга — глобальна електронна торгівля та посередники у третіх країнах створюють можливості для складніших схем доставки товарів.

    Третя — межа між мовним питанням і питанням фінансування та культурного продукту держави-агресора часто губиться у суспільній дискусії.

    Українське законодавство не забороняє людині розмовляти російською чи навчати її дитину цієї мови. Але походження конкретної видавничої продукції та її легальне ввезення — вже зовсім інше питання.

    Саме його й мають з’ясувати компетентні органи, якщо історія стане предметом офіційної перевірки.

    Поки ж найбільш достовірно можна стверджувати лише те, що відео з російськими підручниками «Школа России» справді спричинило масштабну хвилю обурення в українських соцмережах, а сама авторка, назвавши покупку «санкціонкою» та розповівши про посередників, фактично сама поставила питання про законність шляху, яким ці книги опинилися в Україні.

    Чи було при цьому порушено українське законодавство, має визначатися не коментарями у Threads, а за результатами перевірки походження книжок, документів на їх ввезення та фактичного продавця.

  • ЄС виділить Україні 1,4 млрд євро з російських активів: куди підуть кошти

    ЄС виділить Україні 1,4 млрд євро з російських активів: куди підуть кошти

    Європейський Союз спрямує Україні 1,4 мільярда євро, отриманих із доходів від заморожених російських активів. Кошти використають для посилення обороноздатності та зміцнення стійкості української держави.

    Про це заявили президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн та прем’єр-міністр України Сергій Корецький.

    За словами Урсули фон дер Ляєн, рішення ухвалене на тлі нової хвилі масованих російських ударів по цивільній інфраструктурі України.

    “Ми знову прокидаємося з новинами про жахливі злочини, скоєні Росією через її повітряні атаки на Україну. Росія має заплатити за руйнування, які вона спричинила. І ми використовуємо кошти, отримані від знерухомлених російських активів, щоб переконатися в цьому”, – наголосила очільниця Єврокомісії.

    Прем’єр-міністр України Сергій Корецький підтвердив, що кошти вже спрямовуються Україні та будуть використані для зміцнення оборонних можливостей країни.

    “Кошти будуть використані на посилення оборони та зміцнення стійкості нашої держави. Відповіддю на російський терор має бути посилення України. За кожен новий злочин Росія має платити. Дякуємо всім нашим європейським партнерам за принципову позицію. Це надає сили”, – зазначив глава уряду.

    Рішення про виділення фінансування було оголошене після чергової масованої атаки Росії на Україну в ніч на 5 серпня.

    Тоді російські війська завдали комбінованого удару по Києву та Київській області, застосувавши балістичні ракети й ударні безпілотники. У столиці виникли масштабні пожежі на складах і в житлових будинках, десятки людей зазнали поранень.

    У Київській області наслідки атаки були ще трагічнішими. У Броварському, Бучанському та Фастівському районах загинули 14 людей, ще близько 30 отримали поранення. Через удари по логістичних центрах тимчасово призупиняли рух поїздів на Броварщині.

    Також під час атаки російські війська касетними боєприпасами знищили сортувальний центр “Нової пошти” у Києві. Внаслідок удару загинули троє людей, ще восьмеро отримали поранення. Після цього прем’єр-міністр Сергій Корецький повідомив про проведення термінових зустрічей уряду з представниками бізнесу для оцінки наслідків атаки та координації подальших дій.

  • У Росії різко зросла кількість закриттів бізнесу: аналітики фіксують зміну тривожної тенденції

    У Росії різко зросла кількість закриттів бізнесу: аналітики фіксують зміну тривожної тенденції

    У Росії стрімко зростає кількість компаній, які припиняють діяльність з економічних причин. Якщо раніше більшість ліквідацій була пов’язана з очищенням державного реєстру від неактивних юридичних осіб, то цього року дедалі більше підприємств закриваються за рішенням власників через погіршення економічної ситуації та зростання фінансового навантаження.

    Про це повідомляє The Moscow Times із посиланням на дослідження Центру макроекономічних досліджень Сбербанку РФ.

    За даними аналітиків, у попередні роки кількість ліквідованих компаній також перевищувала кількість новостворених, однак понад 80% таких випадків були пов’язані з виключенням із державного реєстру підприємств, які фактично не працювали або подавали недостовірні відомості. Найактивніше Федеральна податкова служба Росії проводила таке “очищення” у 2018–2020 та 2023–2024 роках завдяки впровадженню нових цифрових інструментів контролю.

    Цього року ситуація суттєво змінилася. Дослідники зафіксували помітне зростання кількості ліквідацій, пов’язаних саме з економічними труднощами. Якщо раніше таких випадків було близько 5 тисяч на місяць, то тепер цей показник зріс до 12–15 тисяч організацій щомісяця.

    Основну частку закриттів становлять добровільна ліквідація компаній малого та середнього бізнесу за рішенням власників, а також реорганізація підприємств і припинення діяльності поза процедурами банкрутства.

    Водночас у країні скорочується й кількість нових компаній. За підсумками січня–травня в Росії було зареєстровано близько 62 тисяч підприємств, тоді як за аналогічний період минулого року цей показник становив 80 тисяч.

    У травні на кожну тисячу діючих компаній припадало лише 4,3 нові реєстрації, тоді як кількість закриттів з економічних причин досягла 5,5 на тисячу підприємств.

    Найбільше скорочення бізнес-активності спостерігається у сферах торгівлі, будівництва та обробної промисловості. Саме ці галузі традиційно є основою малого та середнього підприємництва в Росії.

    Експерти пов’язують погіршення ситуації із загальним уповільненням економіки. Якщо у 2023–2024 роках російський ВВП зростав більш ніж на 4%, то торік темпи знизилися приблизно до 1%, а цього року економічне зростання, за оцінками аналітиків, майже зупинилося. У більшості цивільних галузей промисловості вже тривалий час спостерігається стагнація або спад виробництва.

    Додатковим фактором тиску на бізнес стало скорочення можливостей державної підтримки. Якщо на початку повномасштабної війни влада активно виділяла кошти на підтримку економіки, то нині, за оцінками експертів, фінансові резерви значною мірою вичерпані. Натомість уряд Росії змушений скорочувати витрати та шукати нові джерела наповнення бюджету.

    За підсумками першого півріччя дефіцит федерального бюджету Росії сягнув 5,7 трильйона рублів. На цьому тлі влада вже два роки поспіль посилює податкове навантаження. З 2025 року було підвищено податок на прибуток підприємств і ставки податку на доходи фізичних осіб, а цього року збільшено податковий тиск через зміни у сплаті ПДВ.

    Крім того, суттєво зменшено поріг річної виручки, до якого компанії можуть працювати без сплати ПДВ. Якщо раніше він становив 450 мільйонів рублів, то торік його скоротили до 60 мільйонів, а цього року — до 20 мільйонів рублів. За оцінками аналітиків, саме через погіршення умов ведення бізнесу майже третина представників малого підприємництва вже розглядає можливість закриття або продажу своїх компаній.

    Економічні труднощі посилюються й проблемами в інших секторах. Зокрема, останнім часом у Росії загострюється ситуація з постачанням пального після серії ударів по нафтопереробній інфраструктурі. У Волгоградській області нещодавно знову запровадили обмеження на продаж пального після атаки безпілотників на один із найбільших нафтопереробних заводів регіону.

  • Росія перекинула бронетехніку до Малі через підсанкційне судно

    Росія перекинула бронетехніку до Малі через підсанкційне судно

    Росія продовжує зміцнювати свою військову присутність в Африці, використовуючи для цього підсанкційні судна. За даними журналістського розслідування BBC, Москва переправила до Малі партію бронетехніки та іншого військового обладнання на вантажному судні “Михайло Бритнєв”, яке перебуває під міжнародними санкціями.

    Про це повідомляє BBC.

    Підставою для розслідування стали кадри, які 25 липня показало державне телебачення Малі. На відео було зафіксовано масштабну колону військової техніки, що рухалася вулицями столиці країни — Бамако. Серед техніки були бронетранспортери, бойові машини піхоти та військові вантажівки.

    За інформацією BBC Verify, ця техніка була доставлена до Західної Африки на російському вантажному судні “Михайло Бритнєв”. Судно пришвартувалося в порту Ломе (Того) 9 липня, після чого вантаж було доставлено до Малі.

    Журналісти проаналізували маршрути судноплавства та встановили, що “Михайло Бритнєв” вийшов із російського порту Балтійськ 18 червня. Далі судно пройшло через Північне море, Ла-Манш і попрямувало до узбережжя Західної Африки.

    За даними систем відстеження морського транспорту, під час проходження Ла-Маншу вантажне судно супроводжував російський великий десантний корабель класу “Ропуча”. Такий супровід може свідчити про особливу важливість вантажу та прагнення Росії забезпечити його безпечне транспортування.

    Аналітики BBC Verify також зазначають, що Балтійськ останнім часом став одним із ключових логістичних вузлів, через який Росія здійснює постачання військових матеріалів до країн Західної Африки. За їхніми даними, саме цей порт використовувався як перевалочний пункт і для інших суден, що перевозили військові вантажі до регіону.

    Останніми роками Росія активно розширює військово-політичний вплив у країнах Африки, зокрема в Малі, де після скорочення західної військової присутності влада країни дедалі активніше співпрацює з Москвою у сфері безпеки. Постачання бронетехніки та військового обладнання є частиною цієї співпраці.

    Нагадаємо, раніше повідомлялося, що під час одного з боїв у Малі російські військові залишили своїх союзників без підтримки, що призвело до значних втрат. Також ЗМІ повідомляли, що адміністрація президента США Дональда Трампа розглядає можливість проведення військової операції в Малі проти угруповання JNIM, яке пов’язане з міжнародною терористичною організацією “Аль-Каїда”. Це потенційно може створити нові точки зіткнення інтересів США та Росії в регіоні.

  • У Росії загострюється аграрна криза

    У Росії загострюється аграрна криза

    Російський аграрний сектор опинився під дедалі більшим тиском через поєднання одразу кількох кризових факторів. Скорочення державної підтримки, дефіцит дизельного пального, проблеми з експортом зерна та пріоритетне забезпечення армії паливом уже негативно впливають на проведення жнив. За оцінкою української розвідки, ситуація продовжує погіршуватися, а російські фермери дедалі частіше працюють на межі збитковості.

    Про це повідомляє Служба зовнішньої розвідки України (СЗР).

    У розвідці зазначають, що російська влада скоротила програми пільгового кредитування аграрного сектору саме в той момент, коли значна частина сільськогосподарських підприємств уже переживає фінансові труднощі. Попри очікування Кремля отримати високий врожай, виробники не отримали додаткової підтримки, а навпаки зіткнулися зі зменшенням обсягів державного фінансування.

    За інформацією СЗР, багато господарств уже працюють із мінімальною рентабельністю або взагалі зазнають збитків. Це створює додаткові ризики для проведення збиральної кампанії, адже аграрії мають обмежені можливості для закупівлі пального, техніки та інших необхідних ресурсів.

    Особливо гострою проблемою став дефіцит дизельного пального. За оцінкою української розвідки, на внутрішньому ринку Росії нестача дизеля вже становить близько 20% від загальної потреби. Якщо раніше проблеми стосувалися переважно високооктанового бензину, то тепер вони поширилися й на паливо, без якого неможливо забезпечити повноцінну роботу сільськогосподарської техніки під час жнив.

    У СЗР пояснюють, що однією з головних причин дефіциту стали пошкодження майже десяти найбільших російських нафтопереробних заводів. Через скорочення виробництва уряд РФ був змушений запровадити тимчасову заборону на експорт дизельного пального до кінця липня. Водночас у розвідці припускають, що це обмеження можуть продовжити, оскільки потреба у пальному для внутрішнього ринку лише зростає.

    Найскладніша ситуація, за даними СЗР, спостерігається в Іркутській області та Алтайському краї. Про перебої з постачанням дизеля також повідомляють аграрії Ростовської області, Краснодарського краю, Поволжя та Ставропілля. Найбільше страждають невеликі фермерські господарства, які не мають фінансової можливості створювати великі запаси пального або закуповувати його заздалегідь.

    Ще одним серйозним викликом для російського аграрного сектору стали труднощі з експортом зерна. За даними української розвідки, суттєво ускладнилася робота логістичних маршрутів через Азовське море, якими раніше здійснювалася приблизно чверть усього російського зернового експорту. Це призвело до перегляду прогнозів експорту: аналітики вже скоротили очікувані обсяги приблизно на 20%.

    Додатковий тиск на аграріїв чинить і падіння світових цін на зернові культури. У СЗР повідомляють, що лише за останній тиждень пшениця подешевшала на 2,8%, ячмінь — на 6,5%, а в порівнянні з аналогічним періодом минулого року середня вартість зерна знизилася на 12,6%. Це означає, що навіть за умови успішного збору врожаю доходи аграріїв можуть бути значно нижчими від очікуваних.

    Російська влада намагається частково компенсувати проблеми із морською логістикою, переорієнтовуючи перевезення зерна на залізничний транспорт. Проте, як зазначає СЗР, залізниця не здатна швидко замінити морські маршрути, а така схема лише збільшує витрати виробників і перевізників.

    Не принесли бажаного результату й спроби знайти дизельне пальне за кордоном. За інформацією української розвідки, Білорусь і Казахстан не мають достатніх запасів для експорту, а три найбільші державні нафтопереробні компанії Індії повідомили про відсутність надлишкових обсягів готового дизеля. У результаті Росія опинилася в ситуації, коли експортує до Індії сиру нафту, але не може закупити у відповідь необхідну кількість готового пального.

    Окремо у СЗР наголошують, що в умовах дефіциту пріоритет у забезпеченні паливом має російська армія. За оцінкою відомства, військові вже споживають на 3–5% більше пального, ніж планувалося раніше, і ця потреба продовжує зростати. Саме тому аграрний сектор отримує залишкові обсяги пального, що ще більше ускладнює проведення польових робіт.

    У розвідці підсумували, що навіть у разі подальшого загострення дефіциту першочергово пальне надходитиме військовим підрозділам, тоді як фермери змушені будуть працювати в умовах гострої нестачі ресурсів.

    Нагадаємо, протягом останніх місяців українські далекобійні удари по російських нафтопереробних заводах суттєво скоротили нафтопереробні потужності РФ. За даними української сторони, це вже призвело до дефіциту пального в багатьох російських регіонах та почало впливати на економіку країни. Голова Центрального банку Росії Ельвіра Набіулліна раніше визнавала, що паливна криза вже відображається на зростанні вартості товарів і послуг, а російський диктатор Володимир Путін був змушений публічно коментувати проблему із забезпеченням паливом, хоча й назвав ситуацію “некритичною”.

  • Росія може втратити важливий канал зв’язку із Заходом

    Росія може втратити важливий канал зв’язку із Заходом

    Фінляндія готується припинити обслуговування інфраструктури, через яку до Росії надходить значна частина міжнародного інтернет-трафіку. Йдеться про опори ліній електропередач, на яких розміщені волоконно-оптичні кабелі зв’язку. За інформацією російських ЗМІ, вже з наступного року ці об’єкти планують повністю демонтувати.

    Про це повідомляє російське видання “Комерсант”.

    За даними джерел видання на телекомунікаційному ринку РФ, фінська державна енергетична компанія Fingrid вже повідомила російських операторів зв’язку про припинення обслуговування опор ліній електропередач, через які проходять волоконно-оптичні лінії зв’язку (ВОЛЗ). Після завершення робіт опори планують демонтувати, що фактично унеможливить використання цього маршруту для передачі даних.

    Як пояснюють співрозмовники “Комерсанта”, рішення пов’язане з тим, що після початку повномасштабної війни Росії проти України у 2022 році постачання електроенергії між країнами було припинене. Через це утримання інфраструктури лише заради роботи телекомунікаційних мереж стало економічно невиправданим як для фінської компанії, так і для російських операторів.

    За оцінками джерел видання, після 2022 року саме через Фінляндію проходить близько 60–70% усього закордонного інтернет-трафіку Росії. Інший співрозмовник уточнив, що через лінії електропередач проходить приблизно 30% усіх каналів зв’язку між Росією та Фінляндією, що робить їх одним із ключових маршрутів передачі міжнародних даних.

    Очікується, що демонтаж інфраструктури змусить російських операторів шукати альтернативні маршрути для передачі трафіку. За інформацією “Комерсанта”, найбільші телекомунікаційні компанії вже ведуть переговори з фінськими операторами щодо можливості використання інших каналів зв’язку. Однак поки невідомо, чи вдасться знайти рівноцінну заміну існуючим маршрутам.

    Експерти зазначають, що скорочення кількості міжнародних каналів зв’язку може вплинути на швидкість та стабільність передачі даних між Росією та іншими країнами. Крім того, це потенційно підвищує залежність російського сегмента інтернету від меншої кількості маршрутів, що робить мережу більш вразливою до технічних збоїв або нових обмежень.

    Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну Фінляндія поступово скорочує співпрацю з РФ у різних сферах. Країна припинила імпорт російської електроенергії, закрила сухопутний кордон для більшості категорій громадян Росії, а після вступу до НАТО значно посилила заходи безпеки на східному напрямку.

    На цьому тлі Росія стикається й з іншими проблемами у сфері телекомунікацій та цифрових технологій. Зокрема, останнім часом Європейський Союз запровадив санкції проти російської технологічної компанії VK, а також компанії “Комунікаційна платформа”, яка керує державним застосунком Max. ЄС звинувачує їх у сприянні стеженню за користувачами в інтересах російських спецслужб.

    Крім того, у Росії було висунуто обвинувачення засновнику месенджера Telegram Павлу Дурову за статтею про сприяння тероризму. За повідомленнями російських ЗМІ, його також оголосили у міжнародний розшук.

    Поки що фінська сторона офіційно не коментувала інформацію про майбутній демонтаж опор, однак джерела “Комерсанта” стверджують, що відповідні попередження російські оператори вже отримали.

  • “Орєшнік” майже повністю став російсько-білоруським

    “Орєшнік” майже повністю став російсько-білоруським

    Росія майже повністю відмовилася від використання іноземних компонентів під час виробництва балістичної ракети середньої дальності “Орєшнік”. Наразі основу її елементної бази становлять комплектуючі російського та білоруського виробництва. Про це журналістам повідомив радник президента України з питань санкційної політики Владислав Власюк.

    За його словами, аналіз уламків ракети свідчить про суттєву зміну структури виробництва російського озброєння. Під час демонстрації фрагментів “Орєшніка” та крилатої ракети “Бандероль” Власюк зазначив, що в новій балістичній ракеті вже налічується понад тисячу компонентів, виготовлених у Росії, а ще приблизно сотня деталей має білоруське походження.

    Як пояснив радник президента, більшість виявлених комплектуючих були вироблені у 2023–2025 роках, що свідчить про безперервне функціонування російського військово-промислового комплексу попри санкційний тиск Заходу.

    “Основна частина виготовлена в 2023–24 роках, є 2025 рік. Тобто вони випускають прямо зараз якісь речі свої”, – зазначив Власюк.

    За його словами, такі результати свідчать про те, що Росія практично досягла самодостатності у виробництві “Орєшніка” та вже майже не залежить від імпортних комплектуючих, які раніше були одним із найбільш уразливих місць російської оборонної промисловості.

    Окрему увагу Власюк звернув на бойову частину ракети. Він продемонстрував журналістам елементи кінетичного заряду та зазначив, що ракета містить 36 уражаючих елементів, які, ймовірно, виготовлені з вольфраму. Саме такі елементи призначені для завдання максимальної шкоди після ураження цілі.

    Представник Офісу президента наголосив, що результати дослідження уламків вкотре демонструють необхідність посилення санкцій не лише проти Росії, а й проти підприємств у Білорусі, які продовжують брати участь у виробництві компонентів для російського озброєння.

    Поява значної кількості білоруських деталей у сучасній російській ракеті також свідчить про дедалі тіснішу інтеграцію військово-промислових комплексів Москви та Мінська. Це означає, що санкційний тиск має охоплювати весь виробничий ланцюг, а не лише російські підприємства.

    Раніше українські фахівці повідомляли, що балістичні ракети “Орєшнік” можуть відхилятися від заданої цілі на десятки кілометрів через можливі недоліки систем наведення. Водночас в американському Інституті вивчення війни (ISW) припускали, що регулярні заяви Кремля про можливість нових ударів із застосуванням “Орєшніка” можуть бути частиною інформаційно-психологічної кампанії, спрямованої на залякування України та її партнерів.

    Відомо також, що пуски цих ракет здійснюються з російського полігону “Капустин Яр”, розташованого поблизу кордону з Казахстаном. Саме звідти Росія проводить випробування та бойові запуски новітнього ракетного озброєння. Попри масштабні інвестиції у військову сферу, населені пункти поблизу полігону, за даними журналістів, залишаються депресивними та перебувають у складному соціально-економічному становищі.