Golosnovinua.com

Позначка: САП

  • НАБУ викрило схему з землею в Луцьку: підозрюваному депутату визначили заставу

    НАБУ викрило схему з землею в Луцьку: підозрюваному депутату визначили заставу

    Вищий антикорупційний суд обрав запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 10 млн грн депутату Волинської обласної ради, якого підозрюють в одержанні неправомірної вигоди за сприяння у вирішенні земельного питання в центрі Луцька. Про це повідомили в Національному антикорупційному бюро України.

    За версією слідства, депутат діяв у змові зі спільником і за винагороду обіцяв забезпечити позитивне голосування депутатів за рішення, необхідні для забудови земельної ділянки багатоквартирним житловим комплексом. Йдеться про зміну цільового призначення землі та погодження містобудівної документації.

    Як раніше повідомляли НАБУ та Спеціалізована антикорупційна прокуратура, правоохоронці викрили депутатів обласної та міської рад Волинської області на одержанні неправомірної вигоди. За даними місцевих ЗМІ, фігурантами справи є депутат Волинської обласної ради від ВО «Свобода» Анатолій Вітив та депутат Луцької міської ради від тієї ж партії Микола Федік.

    У НАБУ уточнюють, що голова однієї з депутатських фракцій Волинської обласної ради, який раніше був народним депутатом України, у змові з головою цієї ж фракції у Луцькій міській раді звернувся до користувача земельної ділянки в Луцьку з вимогою надати неправомірну вигоду. Загальна сума, за даними слідства, становила 30 тисяч доларів США.

    За ці кошти депутати обіцяли забезпечити позитивне голосування членів своєї фракції та ухвалення необхідних рішень Волинською обласною і Луцькою міською радами. Це мало дозволити будівництво багатоквартирного житлового будинку на відповідній ділянці в центрі міста.

    Власник земельної ділянки погодився на запропоновані умови. Після того як Луцька міська рада ухвалила рішення про затвердження детального плану території, він передав депутатам частину обумовленої суми — 15 тисяч доларів США. Згодом Волинська обласна рада ухвалила рішення про зміну цільового призначення ділянки, що фактично відкрило шлях до її забудови.

    Наразі депутатам повідомлено про підозру за ч. 4 ст. 368 Кримінального кодексу України — одержання неправомірної вигоди службовою особою в особливо великому розмірі або за попередньою змовою групою осіб. Хабародавцю інкримінують ч. 1 ст. 369 КК України — надання неправомірної вигоди службовій особі. Досудове розслідування триває.

  • Єрмак продовжує контактувати з президентом після відставки

    Єрмак продовжує контактувати з президентом після відставки

    Після корупційного скандалу з «плівками Міндіча» Андрій Єрмак подав у відставку з посади керівника Офісу президента, однак продовжує регулярно спілкуватися з Володимиром Зеленським у Конча-Заспі. Журналістка Інна Ведернікова у матеріалі «Ілюзія влади. Якої фатальної помилки може припуститися Зеленський» зазначає, що відставка Єрмака стала радше вимушеним актом самозбереження, а не реальним перезавантаженням влади.

    За її словами, президент міг би очистити систему влади від людей Єрмака та Тимура Міндіча, але поки цього не зробив. Єрмак залишився активним у політичних процесах, перебуваючи на телефонному зв’язку та відвідуючи Зеленського вечорами. Ведернікова зазначає, що розрив між Зеленським і Єрмаком можливий лише через співпрацю зі слідством або свідчення одне проти одного.

    Зараз, ймовірно, Зеленський планує залишити керування Офісом президента у технічному форматі, передавши аналітичні функції іншим структурам. Потенційними кандидатами на тимчасове очолювання ОПУ називають заступника керівника Ігора Брусила та керівницю апарату Марію Вітушок.

    Ведернікова також звертає увагу на затягування зміни низки голів обласних державних адміністрацій та на те, що на посаді залишається голова Фінмоніторингу Філіп Пронін, який, за даними джерел, блокує розслідування НАБУ. Основним аргументом Зеленського, за інформацією ЗМІ, є відсутність підозри проти людей із оточення Єрмака: «Нехай спочатку НАБУ та САП доведуть, що всі навколо – корупціонери».

    Нагадаємо, 28 листопада НАБУ провело обшуки у помешканні Єрмака в межах іншого кримінального провадження. Його пов’язують із «плівками Міндіча», де фігурує під прізвиськом «Алі-Баба», нібито даючи вказівки правоохоронцям щодо тиску на антикорупційні органи.

  • Понад 100 мільйонів збитків: екскерівника оборонного заводу відправили під варту

    Понад 100 мільйонів збитків: екскерівника оборонного заводу відправили під варту

    Вищий антикорупційний суд обрав запобіжний захід колишньому генеральному директору Павлоградського хімічного заводу у справі про заволодіння понад 102 мільйонами гривень під час закупівлі динамічного захисту для танків Збройних сил України.

    Як повідомили у пресслужбах Спеціалізованої антикорупційної прокуратури та ВАКС, суд ухвалив рішення про тримання підозрюваного під вартою з альтернативою внесення застави у розмірі 30,28 мільйона гривень. Також на нього покладено низку процесуальних обов’язків. Строк дії запобіжного заходу встановлено до 15 лютого 2026 року.

    За інформацією джерел, мова йде про Леоніда Шимана — багаторічного керівника Павлоградського хімічного заводу, який очолював підприємство з 1999 року. Він є головним конструктором ракетних двигунів твердого палива, членом-кореспондентом НАН України та має звання Героя України. У липні 2025 року його було звільнено з посади, яку обійняв Дмитро Вашневський. Леонід Шиман також фігурує у кількох кримінальних провадженнях, які розслідує НАБУ.

    За версією слідства, у квітні 2022 року, після початку повномасштабного вторгнення Російської Федерації, Міністерство оборони України уклало з Павлоградським хімічним заводом контракт на термінове постачання динамічного захисту для танків. Однак підприємство, за даними правоохоронців, закуповувало цю продукцію через фіктивні компанії за цінами, майже втричі вищими за ринкові. Таким чином, різниця між реальною вартістю товару та сумою контракту легалізовувалася, що призвело до заволодіння понад 102 мільйонами гривень бюджетних коштів.

    Окрім цього, у квітні 2025 року Служба безпеки України затримала Шимана, його заступника та колишнього керівника одного з військових представництв Міноборони у справі про постачання бракованих 120-мм мін для ЗСУ. Також ексдиректора підозрюють у зловживанні службовим становищем, унаслідок чого Павлоградський хімічний завод, за оцінками слідства, недоотримав щонайменше 43 мільйони гривень.

    Розслідування триває. Правоохоронні органи встановлюють усіх осіб, які могли бути причетними до реалізації корупційних схем у сфері оборонних закупівель.

  • Фірташа, Чернишова та Калину пов’язують зі спробою захоплення управління «Газорозподільчими мережами України»

    Фірташа, Чернишова та Калину пов’язують зі спробою захоплення управління «Газорозподільчими мережами України»

    Стало відомо про можливе створення організованої групи, яка фактично перебрала контроль над управлінням ТОВ «Газорозподільчі мережі України». За даними джерел, до цієї групи входять підсанкційний олігарх Дмитро Фірташ, колишній віцепрем’єр-міністр та ексголова правління НАК «Нафтогаз України» Олексій Чернишов, а також член правління ТОВ «Газорозподільчі мережі України» Олег Калина. Для реалізації схеми, за наявною інформацією, залучалися підконтрольні фізичні особи.

    За твердженням джерел, метою цієї групи був повний контроль над підприємством, вплив на кадрові рішення та ключові структурні підрозділи, зокрема юридичний департамент і департамент безпеки. Окремо зазначається прагнення створити умови для систематичного привласнення коштів через механізми закупівель і тендерів.

    Ключову роль у реалізації ймовірної схеми, за інформацією співрозмовників, відігравав Олег Калина. Саме він, за домовленістю з Олексієм Чернишовим, нібито отримав фактичний контроль над фінансовими потоками, договорами, кадровими призначеннями та управлінськими повноваженнями в компанії.

    Джерела також повідомляють, що через підконтрольні юридичні особи учасники групи могли виводити бюджетні кошти, ухилятися від сплати податків і легалізовувати доходи. Замість прозорого управління підприємством, за цими даними, йшлося про встановлення монопольного контролю над ресурсами та реалізацію схем із привласнення фінансів.

    11 грудня 2025 року Вищий антикорупційний суд ухвалою № 991/12733/25 зобов’язав уповноважених осіб Спеціалізованої антикорупційної прокуратури внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

    Окремо джерела повідомляють про іншу масштабну корупційну схему — вже в АТ «НАЕК «Енергоатом». За їхньою інформацією, до неї були залучені посадовці компанії на чолі з колишнім міністром енергетики України, нині відстороненим міністром юстиції Германом Галущенком, чинним міністром енергетики Світланою Гринчук, т.в.о. голови правління Петром Ковтонюком, віцепрезидентом Якобом Хартмутом, а також керівниками ключових філій — Ігорем Половичем, Михайлом Божком, Володимиром Стояновим і колишнім генеральним директором Олександром Ковальчуком.

    За даними джерел, у межах цієї схеми використовувалися підконтрольні юридичні та фізичні особи для організації фіктивних постачань, завищення цін і укладення удаваних договорів на реконструкцію атомних електростанцій. Через попереднє узгодження підрядників, фіктивні тендери та подальшу легалізацію коштів, за цими твердженнями, систематично виводилися бюджетні гроші, що завдавало значної шкоди державі.

    Крім того, співрозмовники стверджують, що окремі посадові особи мали вплив на територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, сприяючи ухиленню від мобілізації працівників підприємств, задіяних у реалізації ймовірних корупційних схем.

  • САП вимагає конфіскації майна військовослужбовця на 2,9 млн грн: подано позов до ВАКС

    САП вимагає конфіскації майна військовослужбовця на 2,9 млн грн: подано позов до ВАКС

    Спеціалізована антикорупційна прокуратура звернулася до Вищого антикорупційного суду з позовом про стягнення в дохід держави майна, яке слідство вважає необґрунтованими активами начальника складу пального та мастильних матеріалів Центру забезпечення тилу Командування Сил логістики ЗСУ та його близьких осіб. Про це повідомляє «Закон і Бізнес» із посиланням на Державне бюро розслідувань.

    За даними ДБР, у 2024 році дружина військовослужбовця придбала за його дорученням житловий будинок та земельну ділянку у Львівській області загальною площею 180,8 квадратних метрів. Вартість угоди становила 2,9 мільйона гривень. Слідство встановило, що подружжя не мало достатніх офіційних доходів або заощаджень, які могли б пояснити походження коштів на це майно.

    У 2025 році будинок був проданий за 2,7 мільйона гривень. ДБР кваліфікувало ці обставини як такі, що містять ознаки необґрунтованого збагачення. Після аналізу матеріалів прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури подав до ВАКС позов про стягнення активів у дохід держави на суму понад 2,9 мільйона гривень.

    У суді розглядатимуть, чи могли кошти, використані для придбання нерухомості, бути забезпечені законними доходами військовослужбовця та членів його сім’ї. ВАКС має визначити, чи відповідають активи критеріям обґрунтованості, визначеним законодавством.

  • Учасникам схеми Ізмаїльського порту оголосили підозри за розкрадання

    Учасникам схеми Ізмаїльського порту оголосили підозри за розкрадання

    Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура викрили масштабну корупційну схему, що діяла в державному підприємстві «Ізмаїльський морський торговельний порт» у 2022–2023 роках. Організована група, до якої входили директор порту та представники приватних компаній, заволоділа понад 24 млн грн державних коштів під виглядом закупівель портового обладнання.

    Слідство встановило, що ключову роль у схемі відігравав організатор, який фактично виконував функції неофіційного «генерального директора» порту. Він координував дії інших учасників, а підконтрольні йому особи відповідали за технічний супровід оборудок та фінансові операції.

    Учасники групи мали доступ до службової, конфіденційної інформації про плани закупівель. Це дозволяло їм заздалегідь визначати «переможців» тендерів. Провідних виробників і офіційних дилерів системно не допускали до торгів, натомість укладали угоди з підконтрольними компаніями. Вартість обладнання в цих контрактах суттєво завищувалася.

    Після отримання коштів на рахунки комерційних структур та ФОПів, пов’язаних із учасниками схеми, гроші швидко знімалися готівкою. Надалі їх розподіляли між організаторами та виконавцями.

    НАБУ та САП повідомили всім учасникам схеми про підозру. Тривають подальші процесуальні дії.

  • Детективи НАБУ зняли «жучки» з будинку нардепа Кісєля: що стало відомо

    Детективи НАБУ зняли «жучки» з будинку нардепа Кісєля: що стало відомо

    Інформація про те, що Національне антикорупційне бюро України понад два роки прослуховувало народного депутата від «Слуги народу» Юрія Кісєля, відкриває нову сторінку у внутрішніх відносинах владних груп. За даними джерел у правоохоронних органах, прихована апаратура була демонтована лише нещодавно, а сам нардеп не мав жодного уявлення про її існування. Цей епізод викликав значне напруження у колі найближчих осіб Кісєля, зокрема у його давнього друга Сергія Шефіра.

    Джерела зазначають, що за час роботи техніки між Кісєлем та Шефіром відбулося десятки зустрічей і розмов, у тому числі з іншими представниками владних кіл. Значна частина цих контактів мала конфіденційний та політично чутливий характер, що робить результати прослуховування потенційно важливими для кількох розслідувань, які веде НАБУ. Водночас підкреслюється, що спостереження за нардепом не було частиною операції «Мідас», але також стосувалося корупції на рівні вищих ешелонів влади.

    Контекст близькості Кісєля до оточення президента добре відомий. Його помічником є Микита Шефір — син Сергія Шефіра, багаторічного соратника Володимира Зеленського. Родина Кісєля також пов’язана з резонансною історією продажу нерухомості в Іванковичах, де раніше мав маєток сам президент. Зеленський публічно наголошував, що не може передати цю нерухомість випадковим людям, адже поруч живуть його найближчі друзі. Це непрямо підтверджує особливий статус Кісєля в колі довіри колишнього першого помічника президента.

    Сергій Шефір останні роки сам перебуває у фокусі антикорупційних розслідувань. Він фігурує в справі щодо схем в енергетичному секторі, відомій як «плівки Міндіча». САП у суді оприлюднила записи його розмов з бізнесменом Тимуром Міндічем щодо збору коштів для застави підозрюваного ексвіцепрем’єра Олексія Чернишова та можливих «відкатів» з держконтрактів. Окремі епізоди пов’язують його і з ймовірними зловживаннями на Одеському припортовому заводі.

    Прослуховування Юрія Кісєля у такому контексті створює нову інтригу. Невідомо, яку саме інформацію зібрали детективи та як вона може бути використана у поточних провадженнях. Наразі жодних коментарів від НАБУ або САП не надходило.

    Очевидно, що виявлені факти стають серйозним викликом для кількох впливових груп у владі, а можливий зміст зафіксованих розмов може суттєво змінити розклади у внутрішньополітичних процесах.

  • Розслідування земельних операцій у столиці: НАБУ повідомило про нові підозри

    Розслідування земельних операцій у столиці: НАБУ повідомило про нові підозри

    Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура повідомили про нові підозри у межах операції «Чисте місто», яка спрямована на виявлення корупційних схем у сфері розпорядження землею та бюджетними ресурсами Києва. Йдеться про колишнього заступника голови Київської міської державної адміністрації та його спільника.

    За даними слідства, у 2023–2024 роках вони організували реєстрацію низки «будівель» на підставних осіб. У документах зазначалося, що ці конструкції нібито були зведені ще на початку 1990-х років. Після реєстрації об’єкти придбали підконтрольні підприємства, які звернулися до Київської міськради з заявами про формування земельних ділянок для їх обслуговування та передачу цих ділянок у користування.

    Як зазначають детективи, для фіксації права на землю учасники схеми спільно з депутатом Київради, головою земельної комісії, ініціювали зведення на територіях примітивних конструкцій — так званих «туалетів». Після цього виготовлялися технічні паспорти та реєструвалося право власності на ці споруди.

    У НАБУ повідомляють, що підозрювані також передавали кошти невстановленим представникам правоохоронних і контролюючих органів, аби ті не реагували на незаконне будівництво та не перешкоджали процедурі реєстрації.

    За оцінками слідства, потенційні збитки територіальній громаді Києва від таких дій перевищують 19,5 млн грн. Загалом у справі щодо земельних рішень у столиці вже дев’ять осіб отримали статус підозрюваних. Двоє фігурантів перебувають на лаві підсудних, а щодо ще одного учасника вже винесено обвинувальний вирок.

    Антикорупційні органи продовжують процесуальні дії у справі, яка охоплює кілька епізодів та різні рівні посадових осіб.

  • Підозрюваний у корупції суддя Шевченківського райсуду Андрій Анохін залишається на посаді

    Підозрюваний у корупції суддя Шевченківського райсуду Андрій Анохін залишається на посаді

    Фігурант справи про незаконне збагачення суддя Шевченківського районного суду Києва Андрій Анохін залишається на посаді та продовжує “торгувати справами”.

    Нагадаємо, суддя Андрій Анохін давно в поле зору журналістів розслідувачів через звинувачення в системній корупції. Зокрема, видання KYIVOPERATIV, повідомляло, що Андрій Анохін за хабар відпустив серійного злодія – викрадача елітних авто.

    За інформацієї нардепа Олександра Дубінського, сума хабара, який зазвичай бере суддя Андрій Анохін за потрібне рішення у справі починається від 30 тис. доларів США.

    ФОТО: Скріншот ТГ каналу Олександра Дубінського

    Про намагання суддею Андрієм Анохіним приховати свої статки раніше також писали журналісти, звертаючи увагу на той факт, що рівень життя судді ніяк не відповідає офіційний декларації, а нажите в незрозумілий спосіб майно оформлене на родичів.

    Нагадаємо, після серії публікацій в ЗМІ,  незадекларованими статками судді Андрія Анохіна зацікавились правоохоронці.

    Так, влітку 2025 року Спеціалізована антикорупційна прокуратура подала позов до суддів Андрія Анохіна та його дружини Лесі Будзан про визнання необґрунтованими активів на суму понад 7 мільйонів гривень і стягнення їх у дохід держави.

    Зокрема, прокуратура вимагає конфіскувати частину квартири і два машиномісця (гаражі) в елітному Київському ЖК, якими користуються судді.

    Йдеться про квартиру площею 104 кв.м., яка відображена в майнових деклараціях суддів. 50% зареєстровано на суддю Лесю Будзан, а решта 50% — на Сергія Бабушкіна, який є рідним братом чоловіка Будзан судді Андрія Анохіна. Брат судді є лише номінальним власником одного з машиномісць та частки квартири, оскільки не використовує їх і з огляду на законні доходи не мав можливості придбати.

    Крім того, вартість придбаного майна в договорах купівлі-продажу вважається суттєво занижена, а реальна ціна вдвічі більшою. Вартість частки квартири в декларації судді станом на дату набуття в жовтні 2022-го зазначена як 1,64 млн грн. Але в прокуратурі стверджують, що частка квартири коштувала понад 6 млн грн.

  • ВАКС узяв під варту спільника нардепки Ганни Скороход за вимагання $250 тисяч

    ВАКС узяв під варту спільника нардепки Ганни Скороход за вимагання $250 тисяч

    Вищий антикорупційний суд обрав запобіжний захід спільнику народної депутатки Ганни Скороход, підозрюваному у вимаганні хабаря в розмірі 250 тисяч доларів за “допомогу” зняття санкцій Ради національної безпеки та оборони.

    Про це повідомила Спеціалізована антикорупційна прокуратура у своєму Telegram-каналі. За даними слідства, підозрювані нібито гарантували вплив на посадовців, які ухвалюють санкційні рішення.

    Суддя ВАКС задовольнив клопотання детективів НАБУ, погоджене САП, та обрав для підозрюваного тримання під вартою. Альтернативою визначено заставу у 4 млн 542 тисячі гривень.

    У разі внесення застави підозрюваний має виконувати низку обов’язків: прибувати за кожним викликом детективів, прокурорів або суду; не залишати межі Тернополя без дозволу слідства; повідомляти про зміну місця проживання чи роботи; утримуватися від спілкування з особами, зазначеними в ухвалі; здати паспорти для виїзду за кордон; носити електронний засіб контролю.

    Нагадаємо, 5 грудня в помешканні Ганни Скороход проведено обшуки у межах розслідування хабаря у особливо великому розмірі. Сама депутатка заявила, що вважає ці дії політичним тиском на опозицію.

    Ганна Скороход обрана до Верховної Ради у 2019 році від 93-го округу на Київщині. Спочатку входила до фракції “Слуга народу”, але того ж року була виключена та приєдналася до депутатської групи “За майбутнє”, де неодноразово критикувала чинну владу.