Позначка: САП

  • Ексдепутат і його сім’я можуть втратити майно через підозру в незаконному збагаченні

    Ексдепутат і його сім’я можуть втратити майно через підозру в незаконному збагаченні

    Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) звернулася до Вищого антикорупційного суду (ВАКС) із позовом щодо конфіскації майна колишнього депутата Глухівської міської ради Сумської області Володимира Гриба, а також його дружини Ірини та сина Артема.

    Загальна сума активів, які прокуратура вважає необґрунтованими, становить 4,27 мільйона гривень. Серед них — квартира у Києві площею 53,8 кв. м вартістю 2,77 млн грн, машиномісце на 12,5 кв. м (вартістю 225 тис. грн), а також автомобіль Toyota RAV4 2022 року випуску (вартістю 1,28 млн грн), що оформлений на сина ексдепутата.

    За даними прокурора, родина Гриба не мала достатніх офіційних доходів для придбання цього майна. Тому в САП вважають такі активи необґрунтованими і вимагають їхньої конфіскації на користь держави. На згадане майно вже накладено арешт.

    ВАКС прийняв позов до розгляду та призначив підготовче засідання у справі на 14 серпня 2025 року о 10:30. Засідання відбудеться у приміщенні Вищого антикорупційного суду.

  • У США зростає тиск на припинення допомоги Україні: Зеленського звинувачують у спробах узурпації антикорупційних органів

    У США зростає тиск на припинення допомоги Україні: Зеленського звинувачують у спробах узурпації антикорупційних органів

    У Сполучених Штатах Америки розгорівся політичний скандал навколо президента України Володимира Зеленського. Причиною стали як повідомлення про спроби взяти під контроль антикорупційні органи в Україні, так і масові акції протесту в українських містах. Американські політики й експерти, зокрема з табору Дональда Трампа, почали використовувати ці події як аргумент для припинення військової та фінансової підтримки Києва.

    Колишній радник Дональда Трампа Стів Кортес, який раніше працював політичним коментатором для телеканалів Fox News і CNN, опублікував колонку в журналі Newsweek. У ній він відкрито закликає уряд США згорнути допомогу Україні та зосередитися на примушенні сторін до мирних переговорів.

    «Корупція глибоко вкоренилася в українській політиці, починаючи з найвищих ешелонів влади в Києві. Американцям давно стало зрозуміло, хто насправді керує в Україні. Навіть якби ці лідери були ангелами, американці мають вимагати припинення війни через розумні переговори. Наше терпіння на межі, а бюджет — у дефіциті», — написав Кортес.

    Він згадав останній скандал довкола Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) як чергове свідчення того, що адміністрація Зеленського не зацікавлена в незалежній боротьбі з корупцією, а натомість прагне контролювати ключові інституції.

    Хоча Дональд Трамп та Державний департамент США наразі не висловилися щодо ситуації навколо НАБУ, інші представники республіканського крила вже роблять гучні заяви. Зокрема, конгресвумен Марджорі Тейлор Грін, відома своєю прихильністю до Трампа, назвала Зеленського «диктатором» і закликала український народ «вигнати його».

    Ці заяви вкладаються у загальну стратегію частини республіканців, які виступають проти подальшого фінансування України. Вони посилаються на внутрішні американські проблеми — зростання дефіциту бюджету, інфляцію та втому суспільства від затяжного конфлікту за океаном.

    На цьому тлі українська влада опинилася під подвійним тиском: як із боку опозиції всередині країни, так і з боку західних партнерів, для яких питання прозорості та доброчесності залишаються ключовими умовами подальшої підтримки.

  • Схему “наїзду” на антикорупційні структури НАБУ та САП запропонував Татаров

    Схему “наїзду” на антикорупційні структури НАБУ та САП запропонував Татаров

    Як повідомляють наші джерела, конфлікт між ОП та антикорупційними структурами лежить значно глибше чим “вручення підозри Чернишову”. Справа у розмірі відсотка за “легалізацію коштів отриманих корупційним шляхом в Європі та США”, а саму “схему наїзду” на НАБУ і САП запропонував Олег Татаров.

    Як пояснює наше джерело, в НАБУ та САП сидять люди, що працюють на американців та на рівні особистих контактів “зливають” своїм кураторам 99% інформації по всім справам, якщо раптом самі структури “забувають” повідомити.

    Для американців, в контексті роботи НАБУ та САП, ключовим завданням є контроль за “брудними грошима” українських чиновників. За інформацією джерела, “у них є сотні способів відбору частини корупційних і легалізованих грошей”.

    Як повідомляє джерело, тільки по Україні на рік вони примудряються “витягати” кілька мільярдів доларів для своїх компаній. Так, вимивання коштів на банки, охорону, аудит, нерухомість, інформпослуги – це все “методи відбору грошей у наших корупціонерів”.

    Для розуміння масштабів ситуації – легалізація в США корупційних грошей тільки однієї української чиновниці обійшлася їй у 800 мільйонів.

    Цим, власне кажучи, і пояснюється низька ефективність НАБУ, про яку згадував Володимир Зеленський –  замість боротися з корупцією, українських корупціонерів просто “обілечують” на етапі легалізації кврадених коштів.

    Тож втрачати таку “дійну корову” під вивіскою НАБУ та САП ніхто не хоче і, за інформацією джерела, “найбільше американці бояться повальної чистки в цих органах за нового підпорядкування непідконтрольного їм Офісу Генпрокурора”.

    Також, що важливо, Директор НАБУ Семен Кривонос ходить зі звітами в посольство США, але так само звітується  і в Офісі Президента. Тому ОП у курсі, що на них є у США.

    Згортання фінансування, яким пригрозило G7 у разі блокування роботи антикорупційних структур, за інформацією джерела,  не лякає ОП –  “вони різними способами крадуть до 10 відсотків та ще й діляться з міжнародними кураторами. Водночас, без цього фінансування, вони не зможуть красти 50 відсотків з місцевих бюджетів”.

    Також варто відзначити, що за інформацією джерела, під час приїзду Кіта Келлога відбулась зустріч на рівні “бухгалтерів” де ОП попередили: “Не міняйте схеми виведення і легалізації ваших грошей, ми бачимо всі потоки і готуємо вам пропозиції. Якщо потоки почнуть “всихати”, ми зрозуміємо, що ви намагаєтеся нас кинути”.

    Нагадаємо, раніше в лобістських колах Вашингтона обговорювалась ситуація, коли Андрій Єрмак прилетів до США “домовлявся про особисті гарантії”. За інформацією джерел, “йому ще тоді сказали умови, але він  разом з Зеленським порахувавали і лишились дуже незадоволені порядком цифр.

    Підсумовуючи, зазначимо, що ймовірною причиною різкого включення США в ситуацію навколо НАБУ і САП являється “боязнь втратити своїх людей у структурах після чисток”. Водночас, за інформацією джерела” із частини обвинувачених СБУ детективів НАБУ найближчим часом буде знято підозри.

  • Чому насправді вирішили “реорганізувати” антикорупційні органи

    Чому насправді вирішили “реорганізувати” антикорупційні органи

    Наше джерело в Офісі Президента повідомляє, що Андрій Єрмак узгодив із генерал-лейтенантом Кітом Келлогом реорганізацію антикорупційних структур України, яка передбачає де-факто ліквідацію незалежного НАБУ і переформатування САП.

    Цей крок має глибоко політичну природу. За словами інсайдера, НАБУ та САП були “інструментами тиску” на оточення Президента Зеленського, які унеможливлювали реалізацію т. зв. “мирного треку” адміністрації Дональда Трампа, зокрема формату, який мав би зняти частину санкційного і військового тиску з РФ в обмін на фіктивне “замороження” конфлікту.

    Інститути, створені під патронатом США і ЄС, виявились незручними бар’єрами для Офісу Президента. Антикорупційні справи проти близьких до Банкової осіб, включно з кейсами в “Укрзалізниці”, “Укрнафті”, справами по розкраданням на ремонті доріг та в оборонному секторі, дратували Єрмака і його найближче оточення.

    Зі слів джерела, НАБУ/САП прямо погрожували кримінальними справами, які могли похитнути не лише президентську вертикаль, а й зірвати особисті дипломатичні домовленості Єрмака з американськими впливовими колами. Саме тому він ініціював перемовини з Келлогом, якого вважають каналом зв’язку з трампістською командою.

    За інформацією, яку нам передано, Єрмак переконував Келлога, що антикорупційна система — це “надбудова глобалістів”, яка була нав’язана Україні попередніми адміністраціями. Замість того, аби боротись із корупцією, вона стала важелем для шантажу з боку західних дипломатів та опозиції. У приватних розмовах Єрмак нібито стверджував, що “глобалістська інфраструктура” гальмує стабілізацію влади і заважає реалізації “стратегічних домовленостей” із США.

    У результаті, за домовленістю, в Україні запущено реорганізаційний процес, який має на меті:

    • перезапуск НАБУ з підконтрольним керівництвом;

    • обмеження повноважень САП;

    • передачу окремих функцій до нової “наглядової” структури;

    • паралельне “вичищення” небажаних кадрів, які не співпрацюють із Банковою.

    В обмін на “зачистку” Єрмак гарантує певну поступливість у військових і геополітичних питаннях, зокрема щодо участі України в переговорах із РФ у вигляді “технічного діалогу”, що відповідає інтересам частини американських політичних еліт.

    Інформація про ці домовленості поки не вийшла у публічну площину, однак низка останніх кадрових рішень у антикорупційних структурах, а також гальмування резонансних справ, які зачіпають фігурантів з ОП, — побічно підтверджують ці процеси.

  • Ексвіцепрем’єрка Стефанішина стала фігуранткою кримінального провадження від САП

    Ексвіцепрем’єрка Стефанішина стала фігуранткою кримінального провадження від САП

    Спеціалізована антикорупційна прокуратура розпочала кримінальне провадження проти колишньої віцепрем’єрки з питань євроінтеграції Ольги Стефанішиної. Її підозрюють у зловживанні владою або службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки — саме так кваліфіковано справу згідно з Кримінальним кодексом.

    Але це — не перша згадка імені Стефанішиної у гучних розслідуваннях. Протягом останніх років журналісти, активісти та окремі правоохоронці неодноразово вказували на її причетність до корупційних схем та зловживань владою.

    Сумнівне минуле — від 2010 року

    •  Розтрата бюджетних коштів. Ще у 2010 році було зафіксовано схему з розкраданням 2,5 млн грн через фіктивні тендери. Справа дійшла до Вищого антикорупційного суду, проте розгляд постійно гальмується, ймовірно, через політичний вплив колишньої чиновниці.
    •  Рейдерське захоплення ГО «НОН-СТОП». Стефанішина фігурує у справі про незаконну зміну керівництва громадської організації за підробленими документами. Попри підтверджені факти, прокурори уникають активних дій, а слідство зависло у бюрократичних лабіринтах.
    •  АРМА як приватний інструмент. Через тісні зв’язки з представниками АРМА (Агентства з розшуку та менеджменту активів) наближені до Стефанішиної особи отримали контроль над елітною нерухомістю, яка мала б перейти у державну власність.
    •  3 мільйони доларів на іноземних адвокатів. Замість того, щоб залучити штатних юристів Мін’юсту, у справі про надрокористування було витрачено $3 млн з держбюджету на іноземні адвокатські компанії. Це рішення досі не має переконливого обґрунтування.

    Політична фігура, яку важко зрушити

    Ольга Стефанішина довгий час залишалась недоторканною фігурою у владному істеблішменті. Її активна діяльність на міжнародному рівні, участь у перемовинах з ЄС і членство в уряді забезпечували політичну “парасольку”, під якою справи роками залишались у тіні.

    Та тепер ситуація змінилася. САП офіційно вийшла на неї. Якщо слідство дійсно доведе провину — на Стефанішину чекає не лише політична ізоляція, а й кримінальна відповідальність.

  • В Держрезерв зайшла чиновниця Наталія Кічук (Матусевич) з сумнівною репутацією

    В Держрезерв зайшла чиновниця Наталія Кічук (Матусевич) з сумнівною репутацією

    Заступником голови новоствореного Державного агентства з управління резервами України призначена Наталія Кічук (Матусевич) яка, за інформацією джерел в Кабміні, має репутацію людини, що займається фінансовими оборудками.

    Нагадаємо, 2 липня 2025 року уряд призначив Наталію Кічук (Матусевич) заступником голови Державного агентства з управління резервами України (ДАУР). Так як голову новоствореної ДАУР поки не призначено і невідомо коли призначать, фактичне управління структурою наразі покладено на Наталію Кічук (Матусевич).

    За інформацією джерела, призначення Наталії Кічук (Матусевич), яка вважається спеціалістом з різного роду фінансових оборудок, на управління державними резервами України викликає багато питань як в самому Кабміні, так і в фінансово-політичних колах.

    Нагадаємо, Наталія Кічук (Матусевич) до останнього часу працювала заступником гендиректора з фінансових питань держпідприємства “Мультимедійна платформа іномовлення України”, де згідно даних Декларації минулого року заробила 1,56 млн грн.

    Власне кажучи, тільки на основі аналізу усіх декларації Наталії Кічук (Матусевич), можна відзначити ряд закономірностей, які мали б стати предметом детального вивчення НАБУ та САП.

    Зокрема, інтерс для антикорупційних органів можуть мати періоди роботи Наталії Кічук (Матусевич) в таких компаніях як “КОМБІНАТ “ДНІПРО” ДЕРЖАВНОГО АГЕНТСТВА РЕЗЕРВУ УКРАЇНИ та “СМІЛА ГЕНЕРАЦІЯ”,  ймовірно завдяки чому Наталії Кічук являється власником не однієї земельної ділянки.

    В своїй діяльності Наталія Кічук (Матусевич) часто використовувала пов’язаних осіб (Віктор Матусевич, Матусевич Вікторія) та   компанії, накшталт ТОВ “МАТУСЕВИЧ КОНСАЛТИНГ” чи ГО “ІНВЕСТИЦІЙНИЙ РАДНИК”. Такого роду структури часто використовуються для легалізації доходів отриманих не зовсім законним шляхом, що не є секретом ні для журналістів-розслідувачів, ні для детективів НАБУ.

    Нагадаємо, діяльність Держагенства з управління резервами  координується Кабінетом Міністрів України через Першого віце-прем’єр-міністра – Міністра економіки Юлію Свириденко. Водночас, за інформацією джерела, Наталія Кічук (Матусевич) не є протеже Свириденко і, найімовірніше, прийшла за рекомендацією Тімура Міндіча чи екс-міністра культури Олександра Ткаченка.

    Про “чергівський корупційний слід” у діяльності самої Юлії Свириденко у публікації 360UA NEWS Юлія Свириденко – “родичі-корупціонери” та “прем’єрські амбіції” першого віце прем’єра.

  • САП вимагає конфіскувати майно ексначальниці ДПС на 8,4 млн грн

    САП вимагає конфіскувати майно ексначальниці ДПС на 8,4 млн грн

    Спеціалізована антикорупційна прокуратура подала позов до Вищого антикорупційного суду щодо цивільної конфіскації активів, які, на переконання слідства, були набуті без законних джерел доходу. Мова йде про майно колишньої начальниці Головного управління ДПС у Чернігівській області, її матері та сина.

    Загальна сума активів, які прокуратура хоче стягнути в дохід держави, становить понад 8,4 мільйона гривень.

    Як з’ясували Національне агентство з питань запобігання корупції, Державне бюро розслідувань та САП, у період з 2021 по 2023 роки родина посадовиці придбала:

    • автомобіль Volvo,

    • квартиру в житловому комплексі Києва,

    • чотири паркомісця в тому ж ЖК.

    Однак аналіз офіційних декларацій та джерел доходів показав: жодних підтверджень законного походження коштів на ці покупки не існує. Відтак прокурори звернулися до суду з позовом про визнання цього майна необґрунтованим і таким, що підлягає цивільній конфіскації.

    З метою забезпечення розгляду справи, Вищий антикорупційний суд уже наклав арешт на вказані активи.

    Цивільна конфіскація застосовується в Україні в межах антикорупційної реформи — це правовий механізм, що дозволяє вилучати у дохід держави майно, набуте без підтверджених джерел доходу, навіть без наявності обвинувального вироку, якщо суд визнає активи необґрунтованими.

    Раніше САП неодноразово застосовувала цю норму щодо посадовців податкових, митних та правоохоронних органів. У цьому випадку майно оформлене на родичів, однак закон дозволяє стягувати активи, якщо доведено, що вони були фактично набуті за кошти посадовця чи через пов’язаних осіб.

    Справу наразі розглядає ВАКС. Якщо позов буде задоволено, це стане ще одним прецедентом боротьби з незаконним збагаченням через родинні зв’язки в органах державної влади.

  • САП передала до суду справу про вугільну аферу в «Укрзалізниці»

    САП передала до суду справу про вугільну аферу в «Укрзалізниці»

    САП передала до суду справу про розкрадання понад 11 мільйонів гривень під час закупівлі вугілля для потреб «Укрзалізниці». Серед обвинувачених – колишній посадовець залізничної компанії, а також керівник і власник приватного товариства, яке стало переможцем тендерів.

    Як повідомляє Спеціалізована антикорупційна прокуратура, оборудка була реалізована ще у 2018 році. За версією слідства, група осіб, у тому числі заступник директора філії Центру забезпечення виробництва АТ «Укрзалізниця» (окреме провадження), організувала злочинну схему під час шести тендерів на постачання кам’яного вугілля.

    Механізм розкрадання був класичним: умови конкурсів формувалися під конкретну компанію, яка подавала найвищу ціну. Конкуренти фактично не мали шансів виграти через дискримінаційні вимоги. У результаті перемогу здобуло одне з комерційних товариств, що не могло пояснити економічну обґрунтованість своїх розцінок.

    Після укладання контрактів з переможцем, «Укрзалізниця» переплатила за поставки понад 11,8 мільйона гривень бюджетних коштів. Як показали експертизи, вартість була свідомо завищена, і це не могло бути випадковістю.

    Обвинуваченим інкримінують ч. 5 ст. 191 КК України — розтрату майна в особливо великих розмірах, вчинену за попередньою змовою групою осіб. Санкція статті передбачає до 12 років ув’язнення з конфіскацією майна.

    Особливу увагу у цій справі заслуговує роль громадянського суспільства. Саме громадська організація помітила аномальні ціни в системі Prozorro і подала відповідне звернення до правоохоронних органів. Це й дало старт розслідуванню, яке викрило мільйонні зловживання.

    «Цей кейс — приклад того, як відкритість державних даних і активність громадян можуть виявити корупційні злочини», — зазначають у САП.

  • НАБУ завершило справу ексміністра МОЗ щодо розкрадання 500 млн на голограмах

    НАБУ завершило справу ексміністра МОЗ щодо розкрадання 500 млн на голограмах

    Національне антикорупційне бюро України та Спеціалізована антикорупційна прокуратура завершили розслідування у справі щодо масштабного розкрадання коштів державного підприємства «Поліграфічний комбінат “Україна”». Йдеться про понад 500 мільйонів гривень. За версією слідства, організатором схеми був колишній міністр охорони здоров’я Максим Степанов, який залишив Україну ще у 2023 році.

    У НАБУ не назвали імен підозрюваних, однак обставини справи вказують саме на Степанова. У 2011–2016 роках він очолював комбінат, згодом був головою Одеської ОДА, а у 2020–2021 роках — міністром охорони здоров’я.

    Слідство встановило, що ще у 2013 році тодішнє керівництво комбінату придбало на підставних осіб естонську компанію. Через неї державне підприємство змушували купувати захисні елементи — голограми — для українських документів. Компанія-прокладка закуповувала голограми у французького виробника і продавала комбінату у 4–6 разів дорожче, фактично наживаючись на державних закупівлях.

    Крім того, дизайн голограм, які використовувались у паспортах, посвідченнях водія та інших офіційних документах, був запатентований на естонську компанію. За версією НАБУ, це був хабар організатору схеми від французького виробника в обмін на збереження монопольного становища.

    Після відходу Степанова з підприємства комбінат перейшов на прямі закупівлі. Але навіть тоді щорічно виплачував естонській компанії роялті — за патент, який, як з’ясувалося, теж належав підозрюваному. Тобто кожен громадянин, оформлюючи документи, сплачував частину коштів на користь автора схеми.

    Лише з 2018 до 2021 року естонська компанія отримала близько 7 мільйонів євро роялті. Частина цих коштів потрапила на рахунки доньки Степанова — зокрема, $124,79 тис. Слідство встановило, що кошти відмивались через мережу офшорів.

    У 2022 році, за ініціативою НАБУ, Кабінет Міністрів змінив технічні вимоги до голограм і почав процедуру скасування патенту, що фактично належав фігурантам справи.

    У липні 2023 року Степанову та ще чотирьом особам повідомили про підозру. Самому ексміністру повідомлення вручили заочно — на момент оголошення він уже перебував за кордоном. У вересні того ж року Вищий антикорупційний суд обрав йому запобіжний захід у вигляді заочного арешту. Попри це, у розшукових базах МВС України його ім’я досі не з’явилося.

    Справу передано стороні захисту для ознайомлення перед скеруванням до суду.

  • НАБУ оголосило підозру колишньому голові Міністерства охорони здоров’я

    НАБУ оголосило підозру колишньому голові Міністерства охорони здоров’я

    НАБУ та САП повідомили про нову підозру колишньому голові Міністерства охорони здоров’я та ексдиректору ДП «Поліграфкомбінат «Україна» Максиму Степанову. Його звинувачують у корупційній схемі з багатомільйонними роялті та відмиванні грошей через офшори.

    За версією слідства, під час керівництва державним поліграфічним комбінатом Степанов організував отримання неправомірної вигоди у вигляді авторських прав на захисні елементи для українських закордонних паспортів та ID-карток. Ці елементи були розроблені французькою компанією, яка погодилася передати права в обмін на можливість стабільно постачати свою продукцію державному підприємству.

    У період з 2018 по 2021 рік на рахунки естонської компанії, яка фігурує у справі як інструмент для отримання роялті, надійшло близько 7 мільйонів євро. Ці кошти, за даними НАБУ і САП, легалізовувалися через офшорні структури, підконтрольні Степанову.

    Слідство також встановило, що частина коштів — зокрема, 124,8 тис. доларів — були переведені на рахунок доньки підозрюваного. Це може свідчити про спроби замаскувати справжнє походження грошей та їх остаточних бенефіціарів.

    Попередня підозра Степанова стосувалася зловживань службовим становищем, а також отримання вигоди у результаті змови. Однак нинішнє обвинувачення суттєво розширює коло можливих злочинів — від комерційного підкупу до повноцінної легалізації кримінальних доходів.

    Ця справа вкотре демонструє, як навіть стратегічні державні функції — на кшталт захисту документів громадян — можуть ставати джерелом особистого збагачення для посадовців, якщо система контролю та підзвітності не працює належним чином.