Golosnovinua.com

Позначка: Саудівська Аравія

  • Від Еміратів до Маямі: Зеленський розкрив плани США щодо переговорів із Путіним

    Від Еміратів до Маямі: Зеленський розкрив плани США щодо переговорів із Путіним

    Президент України Володимир Зеленський повідомив, що Сполучені Штати та європейські партнери продовжують шукати можливості для організації тристоронніх переговорів за участю України, США та Росії. Серед потенційних майданчиків розглядаються Об’єднані Арабські Емірати, Саудівська Аравія, європейські країни та саміт G20 у Сполучених Штатах. Водночас жодної остаточної домовленості про зустріч президентів Володимира Зеленського, Дональда Трампа та Володимира Путіна наразі немає.

    Про це Зеленський розповів під час спілкування з журналістами 17 жовтня, повідомляє ТСН.

    За словами українського президента, американська сторона вже працює над можливими форматами переговорів і розглядає кілька варіантів місця проведення.

    До організаційної роботи поступово долучаються й європейські партнери, які намагаються створити умови для відновлення дипломатичного діалогу.

    Однак головним невирішеним питанням залишається готовність Росії погодитися на відповідну зустріч.

    Де можуть відбутися переговори Зеленського і Путіна

    За словами президента України, Вашингтон розглядає декілька можливих локацій.

    Одним із варіантів залишаються країни Близького Сходу, насамперед Об’єднані Арабські Емірати та Саудівська Аравія.

    Ці держави вже брали участь у міжнародних дипломатичних ініціативах і контактах, пов’язаних із російсько-українською війною.

    Зокрема, ОАЕ раніше були запропоновані американською стороною як можливий майданчик для тристоронніх переговорів на рівні делегацій.

    Ще одним варіантом є проведення зустрічі у США.

    Особливу увагу привертає саміт «Групи двадцяти» (G20), який запланований на грудень 2026 року в Маямі.

    Такий міжнародний захід міг би створити можливість для особистих контактів між лідерами без необхідності організовувати повністю окремий саміт.

    Водночас Зеленський не виключає і проведення переговорів у Європі.

    Президент повідомив, що європейські партнери вже починають відповідні консультації.

    Таким чином, остаточне рішення щодо місця проведення залежатиме від погодження позицій усіх сторін.

    Що відомо про позицію США

    Вашингтон уже кілька тижнів намагається організувати новий переговорний формат між Україною та Росією.

    Ще 25 вересня Зеленський повідомив, що американські представники запропонували провести тристоронню зустріч на технічному рівні в Об’єднаних Арабських Еміратах.

    Тоді український президент наголосив, що Київ очікує конкретної пропозиції щодо дати.

    За його словами, американська сторона мала провести консультації з Росією, а Україна — поінформувати європейських союзників про обговорювані варіанти.

    4 жовтня Зеленський знову підтвердив готовність України підтримати таку зустріч до кінця місяця.

    Про це повідомляло «Радіо Свобода», а згодом відповідну позицію української сторони підтвердив Укрінформ.

    Водночас переговори представників трьох держав і особиста зустріч президентів залишаються різними варіантами дипломатичного процесу.

    Проведення першого формату автоматично не гарантує погодження другого.

    Чи погодиться Путін приїхати на G20

    Питання особистої участі російського президента у переговорах залишається відкритим.

    Зеленський раніше заявляв про готовність зустрітися з Путіним під час саміту G20 у Маямі, якщо той погодиться приїхати.

    В інтерв’ю Deutsche Welle у вересні український президент зазначав, що головним критерієм такої зустрічі має бути конкретний результат, а не сам факт переговорів.

    Проте Кремль раніше висловлював заперечення щодо окремих запропонованих форматів.

    Станом на 17 жовтня російська сторона не підтвердила готовності до особистого саміту із Зеленським.

    Сам Дональд Трамп також не зміг відповісти, чи відвідає Путін зустріч «Групи двадцяти».

    16 жовтня президент США заявив журналістам, що не знає, чи прибуде російський лідер до Маямі, однак був би радий його присутності.

    Про це повідомило NV із посиланням на відеозаяву американського президента.

    Отже, навіть потенційна участь Путіна в саміті G20 поки не визначена.

    Навіщо до переговорів залучають Близький Схід

    Об’єднані Арабські Емірати та Саудівська Аравія мають досвід посередницьких контактів у питаннях, пов’язаних із війною.

    Зокрема, країни регіону брали участь у гуманітарних ініціативах і процесах обміну утримуваними особами.

    Водночас вони підтримують дипломатичні та економічні відносини як із західними державами, так і з Росією.

    Це робить їх можливими майданчиками для переговорів, хоча саме місце проведення не визначає результату дипломатичних контактів.

    Європейські країни, зі свого боку, зацікавлені в тому, щоб питання безпеки України обговорювалися за безпосередньої участі Києва та його міжнародних партнерів.

    5 жовтня на офіційному сайті президента України повідомлялося, що Зеленський поінформував польського прем’єра Дональда Туска про підготовку можливих тристоронніх форматів переговорів.

    Український президент тоді наголосив, що з боку Києва перешкод для проведення зустрічі немає.

    Водночас, за його словами, США необхідно забезпечити готовність російської сторони до такого формату.

    Ідею тристороннього саміту обговорюють не вперше

    Спроби організувати зустріч Зеленського, Трампа і Путіна тривають уже не перший місяць.

    Ще наприкінці серпня «Ненька інфо» повідомляла про пропозицію директора ЦРУ Джона Реткліффа організувати тристоронній саміт.

    Тоді йшлося про можливість повернення до переговорного процесу на найвищому політичному рівні.

    Однак дипломатичні консультації поки не призвели до офіційного оголошення дати зустрічі.

    Причинами залишаються відмінності позицій сторін щодо умов завершення війни, безпекових гарантій, територіальних питань і механізмів можливого припинення бойових дій.

    Що буде далі

    Україна підтверджує готовність брати участь у переговорах за посередництва США.

    При цьому Київ наголошує, що дипломатичні домовленості повинні забезпечувати реальні гарантії безпеки й не створювати умов для відновлення російської агресії.

    Американська сторона продовжує контакти з учасниками можливого переговорного процесу, а європейські партнери обговорюють власну участь у підготовці зустрічей.

    Наразі не визначені ані остаточне місце проведення президентського саміту, ані його дата, ані склад учасників.

    Можливими майданчиками залишаються Близький Схід, США та Європа.

    Водночас головним показником реального просування дипломатичних зусиль стане не оголошення чергової локації, а підтверджена згода всіх сторін на зустріч і погодження її порядку денного.

  • Кривавий удар по Саудівській Аравії: балістична ракета хуситів атакувала міжнародний аеропорт поблизу Ер-Рияда

    Кривавий удар по Саудівській Аравії: балістична ракета хуситів атакувала міжнародний аеропорт поблизу Ер-Рияда

    На Близькому Сході сталася надзвичайна подія: єменське рух хуситів («Ансар Аллах») здійснило черговий ракетний обстріл території Саудовської Аравії. Баллістична ракета влучила по терміналу міжнародного аеропорту імені короля Халида неподалік від столиці країни — Ер-Рияда.

    За офіційними даними Головного управління цивільної авіації Саудовської Аравії, удар спричизив катастрофічні наслідки: загинуло 12 людей, ще 309 осіб отримали поранення різного ступеня тяжкості. На місці події працюють екстрені служби, триває розбір завалів та надання допомоги постраждалим.

    Головні деталі інциденту:

    • Масштаб жертв: Цей обстріл став одним із найкривавіших за останній час, призвівши до масових втрат серед цивільного населення та пасажирів.
    • Повторна загроза: Аеропорт імені короля Халида вже зазнавав ударів з боку хуситів раніше. Унаслідок попередніх атак уже фіксувалися загибелі людей (тоді повідомлялося про трьох жертв) та знищення цивільної авіатехніки, зокрема згорілий літак авіакомпанії Saudia Airlines.
    • Ескалація в регіоні: Чергова успішна балістична атака попри системи ППО демонструє серйозні прогалини в безпеці стратегічних об’єктів Саудівської Аравії та значно підвищує ризики масштабного військового загострення в регіоні на тлі заперечень Іраном своєї причетності до ескалації.

     

  • У Києві під час атаки РФ пошкоджено резиденцію посла Саудівської Аравії

    У Києві під час атаки РФ пошкоджено резиденцію посла Саудівської Аравії

    У Києві внаслідок російських атак було пошкоджено будинок, який використовується як резиденція посла Саудівської Аравії. Про це 27 вересня повідомив президент Володимир Зеленський, підбиваючи підсумки нової хвилі ударів по Україні.

    За його словами, від 26 вересня Росія застосувала 277 ударних безпілотників різних типів, причому 155 із них були реактивними. Президент заявив, що лише в Києві під удари потрапили два дитячі садочки, дві школи, житловий будинок, СТО, складські приміщення та об’єкти зв’язку.

    Окремо Зеленський повідомив про пошкодження резиденції саудівського дипломата. Даних про постраждалих серед працівників дипломатичної місії президент у своєму повідомленні не навів.

    Атаки зачепили й інші регіони. За словами Зеленського, на Дніпропетровщині було пошкоджено спортивну школу, а в Сумській області — будівлю обласного будинку дитини.

    Президент пов’язав масштаб ударів із відсутністю ознак деескалації з боку Москви та заявив, що Київ очікує подальшого посилення міжнародного тиску на Росію. Це є позицією українського президента щодо мотивів і дипломатичної поведінки Кремля.

    Тема масованих атак по цивільній інфраструктурі останніми днями вже неодноразово з’являлася у матеріалах «Ненька інфо». Зокрема, видання сьогодні повідомляло про падіння російського дрона просто на дорогу у Вишневому, де загинула людина, троє постраждали та було пошкоджено п’ять автомобілів.

    Також «Ненька інфо» раніше писала про масовану атаку на Київ 17 вересня, коли наслідки ударів і падіння уламків фіксували на обох берегах столиці, а кількість постраждалих зросла до 18.

    Ще одним епізодом ударів по цивільних і гуманітарних об’єктах стало знищення складу Фундації Олени Зеленської у Києві, де зберігали генератори, ноутбуки, медичне обладнання та іншу допомогу для дітей, лікарень і родин.

    На тлі нової хвилі атак Україна також прискорює роботу над засобами протидії реактивним дронам. Офіс президента повідомляв, що вже є кілька ефективних прототипів перехоплювачів, які застосовуються в бойових умовах.

    Атака 27 вересня стала черговим епізодом ударів не лише по житловій та комерційній інфраструктурі, а й по об’єкту, пов’язаному з іноземною дипломатичною присутністю в Києві.

  • Загострення у Ємені: у Мережі поширюють інформацію про нібито спецоперацію саудівського спецназу в Сані

    Загострення у Ємені: у Мережі поширюють інформацію про нібито спецоперацію саудівського спецназу в Сані

    У соціальних месенджерах та пабликах з’явилися повідомлення про те, що саудівський спецназ за підтримки авіації нібито здійснив зуважену операцію у столиці Ємену — Сані, яка контролюється хуситами. Стверджується, що метою рейду було викрадення або арешт високопоставленого іранського радника, який координує дії руху «Ансар Аллах».

    Основні деталі повідомлень:

    • Суть заявленої операції: Згідно з поширюваними даними, десантники нібито висадилися в тилу ворога, провели точкове захоплення та успішно евакуювалися разом із затриманим іранським куратором.
    • Регіональний контекст: Подібні повідомлення з’явилися на тлі різкого військового загострення між Саудівською Аравією та хуситами, які останнім часом активізували атаки на судноплавство в Червоному морі та об’єкти на території королівства.
    • Офіційна верифікація: Наразі жодні офіційні джерела в Ер-Ріяді, Тегерані чи міжнародні медіа не підтверджують факт проведення подібної силової спецоперації в Сані. Експерти закликають критично ставитися до подібних інсайдерських вкидів на тлі масштабної інформаційної та гібридної війни в регіоні.

     

  • Другий удар по нафтовій артерії світу: хусити вийшли на стратегічний острів Перім

    Другий удар по нафтовій артерії світу: хусити вийшли на стратегічний острів Перім

    Єменські хусити, яких підтримує Іран, вийшли на стратегічний острів Перім у Баб-ель-Мандебській протоці — одному з найважливіших морських «вузьких місць» планети. Це різко підвищує ризики для судноплавства в Червоному морі в момент, коли інший ключовий маршрут Близького Сходу — Ормузька протока — вже серйозно постраждав через війну Ірану зі США.

    Про появу хуситів на Перімі Reuters повідомили чотири джерела в міжнародно визнаному уряді Ємену. Раніше два урядові співрозмовники агентства заявили, що сили, лояльні уряду, залишили острів. Одночасно хусити захопили прибережне місто Дубаб навпроти Періма.

    Саме поєднання контролю над Дубабом та Перімом є особливо небезпечним. Острів лежить безпосередньо в Баб-ель-Мандебській протоці, яка з’єднує Червоне море з Аденською затокою та далі з Індійським океаном. Через цей маршрут судна прямують до Суецького каналу і Середземного моря, тому будь-яке серйозне порушення навігації може вдарити одночасно по енергетичних поставках, контейнерній торгівлі та вартості перевезень між Азією і Європою.

    Водночас говорити, що хусити вже повністю «закрили» Баб-ель-Мандеб, наразі зарано. Reuters повідомляє про їхній вихід на Перім та захоплення Дубаба, однак повний контроль над усією протокою не підтверджений. Самі хусити заявляють, що не мають наміру блокувати все міжнародне судноплавство і що їхні обмеження стосуються передусім суден Саудівської Аравії.

    Проте навіть можливість встановлення вогневого контролю над частиною протоки здатна змінити ситуацію на енергетичному ринку.

    Ще напередодні наступу на Перім хусити захопили портове місто Моха та острови Ханіш у Червоному морі. Reuters називає просування вздовж узбережжя різкою зміною в єменській війні: угруповання, яке роками контролювало переважно північ та найбільш населені райони країни, тепер намагається зміцнити позиції вздовж берегової лінії.

    Значення Мохи важко переоцінити. Захоплення міста дало хуситам безпосередню присутність на підступах до Баб-ель-Мандебу. Спецпосланник ООН з Ємену Ганс Грундберг попередив Раду Безпеки ООН, що країна вступила в «нову і небезпечнішу фазу війни», а наслідки ескалації можуть вийти далеко за межі самого Ємену. За його словами, бойові дії поширилися одразу на кілька провінцій, а з початку вересня були вимушені залишити домівки понад 11 тисяч домогосподарств.

    Для світового ринку момент особливо небезпечний через ситуацію в іншій частині регіону.

    До початку нинішньої війни через Ормузьку протоку проходила приблизно п’ята частина світових поставок нафти. Після початку бойових дій потоки різко скоротилися. За оцінкою Управління енергетичної інформації США, у другому кварталі 2026 року через Ормуз проходило в середньому лише 4,9 млн барелів нафти та інших рідких вуглеводнів на добу проти 21,6 млн барелів наприкінці 2025 року.

    Через це різко зросло значення Червоного моря.

    Саудівська Аравія почала активніше перекачувати нафту зі сходу країни трубопроводом East-West до порту Янбу на Червоному морі, обходячи Ормузьку протоку. Внаслідок цього у другому кварталі через Баб-ель-Мандеб проходило в середньому близько 8,1 млн барелів нафти та нафтопродуктів на добу, тоді як наприкінці 2025 року показник становив приблизно 5,4 млн.

    Тобто Баб-ель-Мандеб став фактично одним із головних запасних маршрутів після проблем з Ормузом. І тепер під загрозою опинилася вже ця обхідна артерія.

    Станом на вересень ситуація вже відбилася на саудівських поставках. Оновлений прогноз EIA від 9 вересня вказує, що атаки на маршрути через Баб-ель-Мандеб скоротили експорт із Янбу: у серпні він був приблизно вдвічі нижчим, ніж у липні. Саудівська Аравія почала активніше використовувати альтернативні й дорожчі логістичні схеми.

    Просування хуситів тепер робить проблему ще гострішою.

    Нафтові ринки вже реагують. У четвер Brent під час торгів піднімалася до $107,08 за барель, а американська WTI — до $101,62. Обидві марки подорожчали приблизно на 6% за день через нову хвилю атак на судноплавство та побоювання щодо постачання. Це був найвищий рівень Brent із середини травня, а WTI вперше з травня перевищила психологічну межу $100.

    У п’ятницю ціни дещо відступили на повідомленнях про спробу дипломатичного врегулювання ситуації навколо Ормузької протоки, однак Brent і WTI залишилися поблизу надзвичайно високих рівнів. Reuters зазначає, що нафтовий ринок прямував до першого з травня завершення тижня з Brent вище $100 за барель.

    Саме тому Перім має значення далеко за межами Ємену.

    Якщо одночасно залишатимуться обмеженими Ормузька протока на сході Аравійського півострова та Баб-ель-Мандеб на заході, можливості швидко перенаправляти нафтові потоки різко скорочуються. Суднам доведеться шукати довші маршрути, а це означає додаткове пальне, страхові платежі, довший оборот танкерів і, зрештою, дорожчу нафту для покупців.

    Потенційний контроль хуситів над протокою також посилить позиції Ірану в його протистоянні зі США. Reuters раніше повідомляв із посиланням на єменські, іранські та регіональні джерела, що нинішній наступ хуситів уздовж Червоного моря відбувався за прямого сприяння представників Корпусу вартових ісламської революції. Тегеран публічно заперечує, що керує операціями хуситів, і називає їх союзниками, а не своїми проксі.

    Ескалація вже зачепила і саму Саудівську Аравію. Цього тижня хусити здійснили удари по південних містах королівства та енергетичній інфраструктурі. За інформацією саудівської коаліції, внаслідок однієї з хвиль атак постраждали 73 людини.

    Саудівська авіація у відповідь атакувала об’єкти хуситів у Ємені, однак, за даними Reuters, поки не завдавала ударів саме по стратегічних районах, які угруповання захопило під час нинішнього наступу. Водночас Axios повідомив, що спадкоємний принц Мухаммед бін Салман двічі телефонував президенту США Дональду Трампу та закликав Вашингтон атакувати хуситів. За інформацією видання, Трамп не погодився, а його адміністрація поки не планує прямого військового втручання.

    Міжнародно визнаний уряд Ємену тим часом заявляє, що намагатиметься повернути втрачені території. Урядові сили оголосили про перекидання озброєння та авіації й попередили цивільних не використовувати дорогу між Таїзом і Мохою через можливі удари по позиціях хуситів.

    Таким чином, ключове питання найближчих днів — чи зможуть хусити закріпитися на Перімі та в районі Дубаба і перетворити територіальні здобутки на реальний контроль над судноплавством.

    Сам факт появи їхніх сил на острові ще не дорівнює повній блокаді Баб-ель-Мандебу. Але після захоплення Мохи, виходу на Ханіш і відступу урядових військ із Періма ризик уже перестав бути теоретичним.

    Світова енергетична система фактично отримує одразу дві точки напруги: Ормузьку протоку, де поставки різко скоротилися через війну США та Ірану, і Баб-ель-Мандеб, до якого тепер безпосередньо вийшли підтримувані Тегераном хусити.

    Якщо обидві артерії одночасно працюватимуть із серйозними перебоями, наслідки можуть вийти далеко за межі Близького Сходу — від нового стрибка вартості нафти й пального до подорожчання морської логістики та нового інфляційного тиску у світовій економіці.

  • Хусити атакували Саудівську Аравію ракетами й дронами: понад 70 поранених, горять енергооб’єкти

    Хусити атакували Саудівську Аравію ракетами й дронами: понад 70 поранених, горять енергооб’єкти

    Єменські хусити, яких підтримує Іран, здійснили масштабну атаку на південь Саудівської Аравії, завдавши ударів по енергетичній та іншій інфраструктурі одразу в кількох містах. Унаслідок атак постраждали щонайменше 73 людини, серед них є жінки та діти. На частині енергетичних об’єктів спалахнули пожежі, а окремі операції довелося тимчасово зупинити. Про це пише Reuters.

    За даними очолюваної Саудівською Аравією коаліції, під ударами опинилися цивільні та економічні об’єкти в містах Абха, Хаміс-Мушайт, Джизан і Наджран на півдні королівства. Представник коаліції Туркі аль-Малікі заявив, що внаслідок атак поранення отримали 73 цивільні.

    Міністерство енергетики Саудівської Аравії підтвердило, що удари спричинили пожежі на кількох об’єктах енергетичного сектору. Через пошкодження роботу частини інфраструктури довелося тимчасово призупинити, поки аварійні служби ліквідовували наслідки та оцінювали масштаби руйнувань.

    Самі хусити заявили про проведення «широкої військової операції» на території Саудівської Аравії. За словами їхнього військового речника Ях’ї Саріа, угруповання застосувало балістичні ракети та ударні безпілотники. Серед заявлених цілей — об’єкти нафтової компанії Saudi Aramco в Абсі, Джизані та Наджрані, а також авіабаза короля Халіда в районі Хаміс-Мушайта. Саудівська сторона не підтвердила всі заявлені хуситами цілі та масштаби їхнього ураження.

    Угруповання пояснило атаку відповіддю на удари по території Ємену. Хусити стверджують, що останніми днями саудівські сили атакували об’єкти у провінціях Ель-Бейда, Ходейда, Ель-Джауф, Маріб і Таїз. Водночас Reuters зазначає, що саудівська коаліція публічно не підтверджувала деякі з цих операцій, тому твердження хуситів про причини нинішнього удару залишаються позицією самого угруповання.

    Представники хуситів також погрожують продовжити атаки, якщо удари по підконтрольних їм районах Ємену триватимуть. У Саудівській Аравії, своєю чергою, назвали нинішню атаку небезпечною ескалацією та заявили про готовність вжити заходів для захисту своєї території.

    МЗС Саудівської Аравії засудило удари по цивільній та економічній інфраструктурі, а також повторні атаки на комерційне судноплавство в Червоному морі. Ер-Ріяд закликав міжнародну спільноту відреагувати на дії хуситів. Атаки також засудили Катар, Кувейт, Бахрейн, Єгипет, Йорданія та Рада співробітництва арабських держав Перської затоки.

    Нинішній удар став одним із найсерйозніших загострень між хуситами та Саудівською Аравією за останні роки. Після перемир’я 2022 року інтенсивність бойових дій між сторонами суттєво знизилася, однак у 2026 році протистояння знову почало набирати обертів.

    У липні напруження різко зросло після взаємних ударів. Хусити заявили про запровадження морської блокади Саудівської Аравії, а згодом повідомляли про атаки на саудівські нафтові танкери у Червоному морі. Відтоді вони дедалі частіше атакують як судноплавство, так і об’єкти на території самого королівства.

    На початку серпня внаслідок ще однієї атаки хуситів у провінції Наджран, за даними саудівської коаліції, постраждали 11 цивільних. Серед них була чотирирічна дитина, яка отримала опіки. Новий удар із понад 70 постраждалими свідчить про значне розширення масштабів атак.

    Ситуація ускладнюється ширшим протистоянням у регіоні. Нинішні атаки відбулися на тлі загострення відносин між Іраном і США та нових погроз щодо енергетичної інфраструктури в Перській затоці. Тегеран заявляв, що нафтові та газові об’єкти, зокрема пов’язані зі США, можуть опинитися під загрозою на тлі конфлікту навколо Ормузької протоки.

    Це вже позначилося і на світових ринках. Після повідомлень про удари по саудівських енергетичних об’єктах ціни на нафту різко зросли. Reuters повідомляв, що Brent піднялася приблизно до $98 за барель, а американська WTI — до $93,65. Посилення ризиків для постачання нафти через Червоне море та Ормузьку протоку додатково підтримує ціни.

    Саудівська Аравія є одним із найбільших виробників та експортерів нафти у світі, тому навіть тимчасові перебої на її енергетичних об’єктах можуть впливати не лише на регіональну безпеку, а й на глобальний ринок енергоносіїв.

    Поки що влада королівства не повідомила про тривалі зупинки видобутку чи експорту нафти. Міністерство енергетики заявляє про тимчасове припинення окремих операцій і продовжує оцінювати пошкодження. Тому говорити про масштабний зрив постачання саудівської нафти наразі передчасно.

    Паралельно погіршується ситуація всередині Ємену. За даними Міжнародної організації з міграції та місцевої влади, нові бойові дії у районах Таїза та Ходейди вже змусили залишити домівки близько 18,5 тисячі людей. Гуманітарні організації повідомляють про нестачу продовольства, тимчасового житла та інших ресурсів для нових переміщених осіб.

    Атака 8 вересня стала не просто черговим епізодом протистояння між хуситами та Саудівською Аравією. Удар одразу по кількох містах, енергетичних об’єктах і військовій інфраструктурі, десятки постраждалих та реакція нафтового ринку свідчать про ризик значно ширшої ескалації на Близькому Сході.

  • «Напад на одного — напад на всіх»: Саудівська Аравія, Туреччина і Пакистан створили новий оборонний блок

    «Напад на одного — напад на всіх»: Саудівська Аравія, Туреччина і Пакистан створили новий оборонний блок

    Саудівська Аравія, Туреччина та Пакистан 7 серпня підписали у Мецці масштабну угоду про взаємну оборону, яка може суттєво змінити архітектуру безпеки на Близькому Сході та в ширшому мусульманському світі. Головний принцип документа нагадує статтю 5 Північноатлантичного договору: збройний напад на одну з трьох держав розглядатиметься як напад на всіх учасників пакту.

    Так звана Мекканська спільна оборонна угода була підписана за участі саудівського кронпринца і прем’єр-міністра Мохаммеда бін Салмана, президента Туреччини Реджепа Таїпа Ердогана та прем’єр-міністра Пакистану Шехбаза Шаріфа. Сторони заявили, що її мета — посилення спільного стримування, поглиблення оборонної співпраці та зміцнення стабільності в регіоні.

    Саме формула колективної оборони робить домовленість значно важливішою за звичайний меморандум про військове співробітництво. Водночас повний текст пакту поки не оприлюднений, а тому невідомо, які конкретно військові дії буде зобов’язана здійснити кожна зі сторін у разі нападу на одного з партнерів.

    Турецький посадовець, якого цитує Reuters, наголосив, що угода має виключно оборонний характер і не спрямована проти конкретної країни. За його словами, вона також не скасовує чинних двосторонніх чи багатосторонніх зобов’язань її учасників і залишається відкритою для приєднання інших держав регіону.

    Чому ця угода настільки важлива

    Склад учасників сам по собі робить новий формат безпрецедентним.

    Туреччина має одну з найбільших армій НАТО — за чисельністю вона поступається в Альянсі лише Сполученим Штатам. Анкара також володіє потужною оборонною промисловістю, виробляючи безпілотники, ракети, бронетехніку, кораблі та інші види озброєння.

    Пакистан є єдиною мусульманською державою, яка офіційно володіє ядерною зброєю. Країна має одну з найбільших армій світу та розвинену ракетну програму.

    Саудівська Аравія, своєю чергою, є найбільшою політичною та економічною силою Перської затоки, одним із провідних експортерів нафти у світі й державою, на території якої розташовані Мекка і Медина — два найсвятіші міста ісламу.

    Об’єднання саме цих трьох держав означає появу формату, який поєднує фінансові ресурси Ер-Ріяда, військово-промислові можливості Анкари та ядерний статус Ісламабада.

    При цьому Reuters окремо наголошує: у тексті та офіційних поясненнях немає положень про створення спільного ядерного механізму чи поширення пакистанської ядерної парасольки на партнерів. Тому говорити про «ядерний союз» наразі немає підстав.

    Пакт з’явився не на порожньому місці

    Нова тристороння угода стала результатом майже року переговорів і фактично розширила вже існуючу систему військових домовленостей.

    Ще 17 вересня 2025 року Саудівська Аравія та Пакистан уклали двосторонню Strategic Mutual Defence Agreement. Вона вже містила принцип, за яким агресія проти однієї держави вважається агресією проти обох.

    Навесні 2026 року ця домовленість перейшла у практичну площину. У квітні пакистанські військові прибули на авіабазу короля Абдулазіза в Саудівській Аравії в межах двосторонньої угоди. До складу сил входили винищувачі та літаки забезпечення ВПС Пакистану, а офіційною метою називалося підвищення оперативної готовності та координації двох армій.

    Паралельно Саудівська Аравія різко активізувала оборонний діалог із Туреччиною.

    Після візиту Ердогана до Ер-Ріяда у лютому 2026 року сторони домовилися активізувати наявні угоди у сфері оборони та посилити військову співпрацю.

    Таким чином, Мекканський пакт фактично зв’язав між собою вже наявні двосторонні механізми.

    Війна з Іраном прискорила процес

    Головним каталізатором домовленості стала різка ескалація на Близькому Сході.

    Reuters пов’язує укладення пакту з війною, яка почалася після американсько-ізраїльських ударів по Ірану та подальших ударів Тегерана і його союзників по державам Перської затоки. Саудівська Аравія та інші країни регіону зіткнулися з атаками на інфраструктуру, судноплавство та енергетичні маршрути.

    У квітні лідери країн Ради співробітництва арабських держав Перської затоки окремо обговорювали іранські атаки на країни GCC та Йорданію й необхідність створення довгострокової системи регіональної безпеки.

    Додатковим фактором стали єменські хусити. У день підписання угоди Associated Press повідомляло про нове загострення: удари хуситів зачепили єменську провінцію Маріб і саудівський регіон Наджран, де були поранені люди.

    Для Ер-Ріяда це особливо болісне питання. Саудівська економічна модель значною мірою залежить від стабільного експорту нафти, безпеки портів, танкерних маршрутів і великих інфраструктурних проєктів.

    Будь-яка тривала війна в Перській затоці безпосередньо загрожує цим планам.

    Це «мусульманське НАТО»?

    Після появи угоди в міжнародних медіа та експертному середовищі вже з’явилися порівняння з «ісламським НАТО».

    Таке визначення виглядає ефектно, але поки є передчасним.

    НАТО має постійні військові структури, інтегроване командування, спільне оборонне планування, визначені процедури консультацій та десятиліттями відпрацьовані механізми взаємодії.

    Щодо нової тристоронньої угоди таких деталей поки немає.

    Відомо лише, що вона містить принцип колективної оборони та передбачає поглиблення військового співробітництва. Чи з’явиться постійний секретаріат, спільне командування, інтегрована система ППО або регулярні об’єднані сили — офіційно не повідомлялося.

    Тому наразі правильніше говорити про новий регіональний оборонний пакт, а не про повноцінний аналог НАТО.

    Туреччина опинилася в особливій позиції

    Участь Анкари робить домовленість ще цікавішою.

    Туреччина залишається членом НАТО і юридично вже має колективні гарантії безпеки за статтею 5 Вашингтонського договору.

    Одночасно Анкара створює додатковий оборонний механізм із двома державами, які до НАТО не входять.

    Турецька сторона саме тому окремо підкреслює, що нова угода не замінює і не скасовує чинних міжнародних зобов’язань.

    Фактично Туреччина отримує можливість бути містком між євроатлантичною системою безпеки та новою мережею регіональних союзів.

    Чому Саудівська Аравія шукає нових партнерів

    Окремий підтекст угоди — дедалі більші сумніви країн Перської затоки щодо того, чи може їхня безпека й надалі майже повністю спиратися на США.

    Протягом десятиліть основою оборони Саудівської Аравії були американські системи озброєння, військові бази та стратегічне партнерство з Вашингтоном.

    Але затяжні кризи в регіоні та нові удари змушують Ер-Ріяд диверсифікувати свої гарантії.

    Reuters прямо вказує на прагнення трьох держав зміцнити власну регіональну безпекову конструкцію в умовах напружених відносин і перевантаженості традиційної американської системи союзів.

    Це не означає розриву із США. Усі три держави мають важливі відносини з Вашингтоном, а Туреччина взагалі є членом НАТО.

    Але новий пакт показує: регіональні столиці більше не хочуть залежати лише від одного зовнішнього гаранта.

    Пакистан отримує нову роль далеко за межами Південної Азії

    Для Ісламабада угода відкриває можливість значно посилити геополітичний вплив.

    Традиційно пакистанська безпекова політика була зосереджена насамперед на Індії та Афганістані.

    Тепер країна дедалі активніше вбудовується у систему безпеки Близького Сходу.

    Водночас це створює чутливе питання для Індії, яка має стратегічні відносини і з Саудівською Аравією, і з ОАЕ.

    Саме положення «напад на одного — напад на всіх» неминуче викликає питання, як воно застосовуватиметься у випадку можливої нової індійсько-пакистанської військової кризи.

    Офіційні пояснення поки не дають відповіді на це питання. Турецька сторона лише наголошує, що пакт спрямований на оборону та не створений проти конкретної держави.

    Угода відкрита для інших держав

    Ще одна принципова деталь — новий формат не обмежується трьома засновниками.

    За словами турецького посадовця, до угоди можуть приєднатися інші країни регіону.

    Якщо це станеться, нинішній трикутник Анкара–Ер-Ріяд–Ісламабад може перетворитися на значно ширший безпековий блок.

    Саме тому найбільше значення матимуть наступні місяці: чи залишиться Мекканська угода політичним сигналом, чи отримає постійні військові механізми, спільні навчання, обмін розвідданими, координацію ППО та реальне оборонне планування.

    Голова саудівського Gulf Research Center Абдулазіз Сагер, якого цитує Reuters, звернув увагу саме на це: символізм зустрічі трьох великих мусульманських держав уже є значним, але справжній геополітичний ефект залежатиме від того, чи буде формат інституціоналізований і наповнений конкретною співпрацею.

    Поки ж факт залишається безпрецедентним: країна з ядерною зброєю, друга за чисельністю армія НАТО та найбільша держава Перської затоки формально домовилися вважати напад на будь-яку з них нападом на всіх. На тлі найбільшої за десятиліття нестабільності на Близькому Сході це може стати початком значно глибшого переформатування регіональної системи безпеки.

  • Хусити фактично паралізували Баб-ель-Мандеб: судноплавство через ключову протоку обвалилося у 20 разів

    Хусити фактично паралізували Баб-ель-Мандеб: судноплавство через ключову протоку обвалилося у 20 разів

    Судноплавство через дві ключові морські артерії Близького Сходу різко скоротилося на тлі нового загострення навколо Ірану та його союзників. Найдраматичніша ситуація склалася у Баб-ель-Мандебській протоці, де 5 серпня за добу пройшло лише одне торговельне судно, тоді як днем раніше їх було двадцять.

    Паралельно різко впав рух і через Ормузьку протоку — головний морський вихід із Перської затоки. За даними аналітичної компанії Kpler, які наводить Reuters, у середу там зафіксували всього два торговельні судна проти восьми днем раніше. До нинішнього конфлікту через Ормуз щодня проходило приблизно 130–140 суден.

    Таке падіння відбулося після заяв єменських хуситів, яких підтримує Іран, про ракетні удари по двох саудівських нафтових танкерах. Один із них, за твердженням угруповання, атакували біля саудівського Янбу на Червоному морі, інший — в Аденській затоці. Саудівська Аравія станом на 6 серпня не підтвердила жодного з цих ударів.

    Через Баб-ель-Мандеб за добу пройшов лише один корабель

    Найбільш показовою стала ситуація у Баб-ель-Мандебській протоці.

    5 серпня через неї пройшло лише одне торговельне судно — суховантаж під прапором Багамських островів. За день до цього було зафіксовано 20 проходів.

    Таким чином, за одну добу інтенсивність комерційного руху впала приблизно у 20 разів.

    Баб-ель-Мандеб має критичне значення для світової торгівлі, адже з’єднує Червоне море з Аденською затокою та далі з Індійським океаном. Через нього проходить маршрут до Суецького каналу, яким користуються судна між Азією, Близьким Сходом та Європою.

    Якщо цей шлях стає небезпечним, судноплавні компанії змушені відправляти кораблі в обхід Африки через мис Доброї Надії. Такий маршрут довший, дорожчий і збільшує витрати на паливо, страхування та екіпажі.

    Хусити раніше оголосили «морську блокаду» Саудівської Аравії

    Нинішнє скорочення руху відбулося не раптово.

    Ще у липні єменські хусити заявили про запровадження морської блокади Саудівської Аравії у Червоному морі. Вони звинуватили Ер-Ріяд у блокаді Ємену — Саудівська Аравія ці твердження відкидає.

    Хусити також попереджали міжнародні судноплавні компанії, щоб ті не заходили до саудівських портів і не здійснювали там навантаження чи розвантаження. За даними Reuters, відповідні попередження надсилалися безпосередньо компаніям.

    Фактично це створило ситуацію, коли навіть без фізичного перекриття протоки сама загроза атак почала змушувати судновласників змінювати маршрути.

    Для морської торгівлі такого ефекту іноді достатньо: компанії оцінюють не тільки ймовірність прямого удару, а й можливу втрату судна, життя екіпажу та різке зростання страхових премій.

    Ормузька протока теж майже спорожніла

    Паралельно критично низьким залишається судноплавство через Ормузьку протоку.

    5 серпня Kpler зафіксував лише два торговельні судна: одне панамське вантажне судно з вугіллям заходило до протоки, а інше, під прапором Маршаллових островів, виходило з неї.

    Днем раніше було вісім проходів. Тобто лише за добу трафік скоротився ще приблизно вчетверо.

    Контраст із довоєнними показниками ще разючіший. За даними Reuters, до нинішньої близькосхідної кризи через Ормузьку протоку щодня проходило приблизно 130–140 суден.

    Це одна з найважливіших транспортних артерій світу для нафтового ринку. Через протоку проходить експорт енергоносіїв із Саудівської Аравії, Іраку, Кувейту, Катару, ОАЕ та інших виробників Перської затоки.

    Тому будь-яке значне порушення руху через Ормуз швидко перетворюється з регіональної військової проблеми на глобальну економічну.

    Чому одночасна проблема з двома протоками особливо небезпечна

    Головна загроза нинішньої ситуації полягає в тому, що проблеми виникли одночасно на двох стратегічних напрямках.

    У разі перебоїв в Ормузькій протоці частина саудівської нафти може транспортуватися трубопроводом East-West Pipeline до порту Янбу на Червоному морі. Звідти танкери можуть іти на світові ринки, частково оминаючи Ормуз.

    Але тепер саме Янбу та маршрути через Червоне море опинилися під загрозою хуситських атак.

    У березні Lloyd’s List уже відзначав різке зростання кількості танкерів, які прямували до Янбу через проблеми в Ормузі. Саме цей порт почав виконувати роль одного з головних альтернативних каналів експорту саудівської нафти.

    Якщо одночасно небезпечними стають і Ормуз, і Баб-ель-Мандеб, можливості для швидкого перенаправлення потоків значно скорочуються.

    Атаки на танкери можуть підняти ціни навіть без повної блокади

    Для того щоб вплинути на світові ціни на нафту, хуситам необов’язково фізично перекривати протоку.

    Reuters раніше зазначав, що навіть загроза ефективної блокади Баб-ель-Мандеба здатна підштовхнути нафтові котирування вгору. Основний механізм — збільшення транспортних і страхових витрат та відмова частини компаній від небезпечних маршрутів.

    Судновласники можуть бути змушені:

    • переорієнтовувати судна навколо Африки;
    • сплачувати підвищені страхові премії;
    • збільшувати запаси палива;
    • закладати додаткові дні на доставку;
    • відмовлятися від заходу до портів, пов’язаних із підвищеним ризиком.

    Усі ці витрати зрештою можуть впливати на ціни енергоносіїв, вантажних перевезень і товарів у різних країнах.

    Для Саудівської Аравії ситуація особливо складна

    Нинішня ескалація ставить Ер-Ріяд у непросте становище.

    З одного боку, Ормузька протока залишається одним із головних маршрутів для експорту нафти з Перської затоки. З іншого — альтернативний західний напрямок через Янбу та Червоне море тепер опинився під тиском хуситів.

    Саме тому заявлений напад біля Янбу має особливе стратегічне значення, навіть якщо Саудівська Аравія поки його не підтвердила.

    Якщо судноплавні компанії почнуть вважати і цей маршрут небезпечним, одна з основних альтернатив Ормузу може втратити частину своєї привабливості.

    Поки що це не означає повної фізичної блокади

    Водночас нинішню ситуацію важливо описувати точно.

    Хусити заявили про блокаду Саудівської Аравії та атаки на її танкери, але Баб-ель-Мандебська протока не була фізично перекрита. Через неї все ще можуть проходити судна.

    Те, що 5 серпня пройшло лише одне торговельне судно, радше свідчить про де-факто параліч комерційного трафіку через різке зростання ризиків, ніж про формально закритий морський шлях.

    Так само Саудівська Аравія не підтвердила заявлених хуситами атак на два танкери.

    Це важливе уточнення, оскільки хусити регулярно заявляють про результати власних операцій, які не завжди незалежно підтверджуються.

    Світова торгівля отримала ще один небезпечний сигнал

    Однак самі дані про рух суден уже демонструють реальний ефект ескалації.

    Один корабель через Баб-ель-Мандеб замість двадцяти за день і лише два через Ормуз — це не просто військова статистика. Це показник того, наскільки швидко геополітичний конфлікт може змінювати поведінку міжнародного бізнесу.

    Судноплавні компанії не чекають офіційного оголошення закриття протоки. Якщо ризик удару стає надто високим, вони просто перестають туди заходити.

    Саме це, схоже, зараз і відбувається.

    Якщо тенденція збережеться протягом наступних днів, наслідки можуть поширитися далеко за межі Близького Сходу — від нафтових котирувань і вартості морських перевезень до цін на паливо, промислову сировину та товари в Європі й Азії.

    Поки ж головним показником залишається надзвичайно різке падіння трафіку: після заявлених атак хуситів через Баб-ель-Мандеб за цілу добу пройшов фактично один торговельний корабель, а рух через Ормузьку протоку скоротився до рівня, який у десятки разів нижчий за звичайний довоєнний.

  • Нафта несподівано подешевшала попри нове загострення на Близькому Сході

    Нафта несподівано подешевшала попри нове загострення на Близькому Сході

    Світові ціни на нафту 30 липня продемонстрували зниження, попри різке загострення ситуації на Близькому Сході та нові військові удари в регіоні. Інвестори дедалі більше зосереджуються не на політичних заявах чи ескалації конфлікту, а на тому, чи впливають бойові дії на реальні поставки нафти через ключові транспортні маршрути.

    Про це повідомляє Reuters.

    Під час торгів ф’ючерси на нафту марки Brent подешевшали на 96 центів, або 1,06%, до 89,78 долара за барель. Водночас американська нафта West Texas Intermediate (WTI) втратила 64 центи, або 0,76%, опустившись до 83,82 долара за барель.

    Зниження котирувань відбулося після різкого стрибка цін напередодні. У середу, 29 липня, нафтовий ринок відреагував зростанням на заяву президента США Дональда Трампа, який пригрозив Ірану “дуже сильним” ударом після ракетної атаки, здійсненої Тегераном по американській військовій базі в Йорданії.

    Додатковим фактором напруженості стали спільні авіаудари США та Саудівської Аравії по підтримуваних Іраном воєнізованих формуваннях в Іраку. За інформацією Reuters, це стало першим випадком, коли Ер-Ріяд відкрито приєднався до американської військової операції у відповідь на атаки безпілотників, які, за даними Вашингтона, були спрямовані проти саудівської нафтової інфраструктури.

    Попри це, учасники ринку не поспішили продовжувати скупку нафти. Аналітики пояснюють, що останнім часом інвестори дедалі менше реагують лише на геополітичні заголовки. На їхню думку, короткострокові стрибки цін, викликані військовими подіями чи політичними заявами, швидко згасають, якщо конфлікт не призводить до реального скорочення світових поставок енергоносіїв.

    Експерти зазначають, що головним фактором для нафтового ринку залишається безперервність експорту сировини з країн Перської затоки. Саме тому інвестори уважно стежать за ситуацією навколо Ормузької протоки — одного з найважливіших морських маршрутів для світової торгівлі нафтою.

    За даними Reuters, попри майже повне закриття Ормузької протоки через безпекову ситуацію, постачання сирої нафти з регіону наразі продовжується. Це дозволяє ринку уникнути дефіциту сировини та стримує подальше зростання цін.

    Водночас експерти не виключають, що ситуація може швидко змінитися. Якщо бойові дії або нові атаки призведуть до перебоїв у роботі нафтової інфраструктури чи блокування транспортних маршрутів, ринок може знову відреагувати різким подорожчанням енергоносіїв.

    Чергове загострення на Близькому Сході розпочалося після того, як Корпус вартових ісламської революції завдав удару по американських військових у Йорданії. У відповідь США разом із Саудівською Аравією атакували підтримувані Іраном угруповання в Іраку, які, за твердженням американської сторони, останніми днями здійснювали спроби атакувати нафтові об’єкти королівства.

    Після обстрілу американської бази президент США Дональд Трамп виступив із жорсткою заявою, пообіцявши завдати Ірану потужного удару. Це ще більше посилило побоювання щодо можливої ескалації конфлікту в регіоні, який забезпечує значну частину світового експорту нафти.

    Попри напружену геополітичну ситуацію, ринок поки що демонструє стриману реакцію. Інвестори очікують подальшого розвитку подій і насамперед оцінюють, чи вплине конфлікт на глобальні поставки енергоносіїв, адже саме цей фактор залишається визначальним для формування світових цін на нафту.

  • Трамп схвалив 30-річну ядерну угоду із Саудівською Аравією

    Трамп схвалив 30-річну ядерну угоду із Саудівською Аравією

    Адміністрація президента США Дональда Трампа схвалила масштабну 30-річну ядерну угоду із Саудівською Аравією, яка відкриває для королівства можливість розвивати власну атомну енергетику та збагачувати уран без приєднання до так званого “золотого стандарту” міжнародного контролю Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ). Відповідне рішення вже викликало активні дискусії серед американських політиків та міжнародних експертів, які попереджають про можливі ризики для безпеки Близького Сходу. Про це повідомляють CNN та The Wall Street Journal.

    Згідно з домовленостями, угода діятиме протягом 30 років і передбачає передачу американськими компаніями технологій, інженерного досвіду та технічної підтримки для розвитку цивільної атомної програми Саудівської Аравії. Білий дім планує найближчим часом офіційно направити документ до Конгресу США. За інформацією американських ЗМІ, адміністрація розраховує, що документ без суттєвих труднощів пройде необхідну процедуру схвалення, оскільки противники угоди не мають достатньої кількості голосів для її блокування.

    Раніше команда Трампа відкладала ухвалення остаточного рішення через побоювання щодо можливого загострення ситуації навколо Ірану, а також через ризик політичного спротиву в американському парламенті. Після тривалих переговорів адміністрація все ж вирішила підтримати домовленість, яка є частиною ширшої стратегії Вашингтона щодо зміцнення партнерства із країнами Перської затоки.

    Одним із найбільш суперечливих аспектів угоди стала можливість Саудівської Аравії самостійно збагачувати уран. Хоча технологія використовується для виробництва палива для атомних електростанцій, вона також може бути застосована для створення матеріалів, необхідних для виробництва ядерної зброї. Саме тому експерти з нерозповсюдження ядерної зброї висловлюють занепокоєння, що такий крок може спровокувати нову гонку озброєнь у регіоні.

    Для мінімізації ризиків документ передбачає низку обмежень. Реалізація проєкту відбуватиметься поетапно. На першому етапі спільна американсько-саудівська команда оцінить економічну доцільність будівництва відповідної інфраструктури. Надалі американські спеціалісти самостійно споруджуватимуть необхідні об’єкти, а найбільш чутливі технології не передаватимуться Ер-Ріяду. Крім того, протягом перших десяти років Саудівській Аравії заборонено розробляти власні технології зі збагачення урану, а також закуповувати аналогічні рішення в інших країнах.

    Водночас документ не передбачає приєднання Саудівської Аравії до Додаткового протоколу МАГАТЕ, який вважається міжнародним “золотим стандартом” контролю за мирним використанням атомної енергії. У Ер-Ріяді пояснюють відмову політичними та релігійними міркуваннями. Зокрема, саудівська влада побоюється, що розширені повноваження міжнародних інспекторів можуть призвести до доступу до особливо чутливих об’єктів, включно з королівськими резиденціями чи священним містом Мекка.

    Натомість сторони домовилися про окремий двосторонній механізм контролю, який частково повторює міжнародні процедури, однак не містить положень, неприйнятних для саудівського керівництва. Водночас ці умови ще має розглянути та ратифікувати Рада керівників МАГАТЕ.

    Особливе занепокоєння нова угода викликає в Ізраїлі, який традиційно виступає проти отримання арабськими державами можливостей для здійснення повного ядерного циклу. Побоювання посилюються через нестабільну ситуацію навколо іранської ядерної програми. Раніше кронпринц Саудівської Аравії Мухаммед ібн Салман заявляв, що якщо Іран створить ядерну зброю, королівство також прагнутиме отримати аналогічний потенціал для забезпечення власної безпеки.

    Нова угода стала черговим етапом політики адміністрації Дональда Трампа, спрямованої на поглиблення стратегічного партнерства зі країнами Перської затоки. Раніше президент США вже оголосив про багатомільярдні домовленості з Об’єднаними Арабськими Еміратами, а тепер співпраця із Саудівською Аравією виходить на новий рівень, поєднуючи економічні інтереси, енергетичну співпрацю та питання регіональної безпеки.