Golosnovinua.com

Позначка: шахед

  • «Циркони», балістика і 282 дрони: Росія влаштувала Україні нову масовану нічну атаку

    «Циркони», балістика і 282 дрони: Росія влаштувала Україні нову масовану нічну атаку

    У ніч проти 24 вересня Росія провела нову масштабну комбіновану атаку по Україні, застосувавши протикорабельні ракети «Циркон», балістичні ракети різних типів та 282 безпілотники. Основними напрямками удару Повітряні сили назвали Київщину та Одещину. Станом на 08:00 українська протиповітряна оборона повідомила про знищення або подавлення 227 повітряних цілей.

    За даними Повітряних сил, російські війська застосували протикорабельні ракети «Циркон» із районів Курської, Ростовської та Орловської областей РФ, а також балістичні ракети «Іскандер-М», ракети комплексів С-400 у режимі удару по наземних цілях та північнокорейські KN-23 із Курської та Брянської областей.

    Окремою складовою атаки стали 282 ударні й допоміжні безпілотники. Йдеться про Shahed, зокрема реактивні модифікації, «Гербери», баражуючі боєприпаси «Бандероль»/«Дань-Т» та дрони-імітатори «Пародія». Запуски здійснювалися з Орла, Міллерового, Шаталового, Курська, Приморсько-Ахтарська, а також з окупованих Донецька, Гвардійського і Чауди в Криму та з акваторії Азовського моря.

    За попередніми результатами бойової роботи ППО, до восьмої ранку вдалося збити або подавити чотири ракети «Циркон», три балістичні ракети типу «Іскандер-М»/С-400/KN-23, одну «Бандероль»/«Дань-Т» та 219 безпілотників різних типів. Водночас зафіксовано влучання засобів повітряного нападу на 13 локаціях, а падіння уламків збитих цілей — ще на десяти.

    Одним із головних напрямків нічного удару став Київ. Близько першої години ночі Повітряні сили попередили про загрозу застосування балістики, після чого в столиці пролунало кілька серій потужних вибухів. Тривога поширилася на більшість областей України. Близько 02:27 у Києві оголосили відбій.

    Станом на ранок відомо щонайменше про одного загиблого та двох поранених у столиці. За даними КМВА, загинув 65-річний чоловік. Двох постраждалих госпіталізували.

    У Дніпровському районі уламки впали у двір приватного будинку, частково зруйнувавши споруду. Також пошкодження фіксували у дворах 16-поверхового житлового будинку та на території адміністративної будівлі. Перші повідомлення міської влади не виключали, що під завалами приватного будинку могли перебувати люди.

    У Подільському районі уламки впали на автомобільну парковку біля медичного закладу — там загорілися автомобілі. Ще одне падіння уламків зафіксували на території нежитлової забудови. У Солом’янському районі уламки також впали в нежитловій зоні.

    Ця атака стала для Києва вже другою важкою за дві доби. Лише днем раніше, 23 вересня, внаслідок російської атаки у столиці загинули двоє людей, ще 22 постраждали. Шістнадцять із них станом на 13:00 перебували у стаціонарах міських лікарень.

    Ще одним основним напрямком удару стала Одеса. У місті внаслідок нічної атаки пошкоджено медичний та освітній заклади, а також житлові будинки. За повідомленням керівника Одеської МВА Сергія Лисака, після ударів у місті почали розгортати оперативні штаби для допомоги мешканцям.

    Зокрема, повідомлялося про пошкодження даху та частини верхнього поверху медичного закладу. Вибуховою хвилею пошкодило вікна в прилеглих житлових будинках та одному з навчальних закладів. Інформація про масштаби руйнувань протягом ранку уточнюється.

    Особливістю нічної атаки стало масоване комбінування різних типів засобів ураження. Росія одночасно використовувала швидкі балістичні цілі, «Циркони», звичайні та реактивні Shahed, інші ударні безпілотники й дрони-імітатори. Така тактика створює для системи ППО одразу кілька різних завдань, оскільки для перехоплення балістичних ракет та повільніших дронів використовуються різні засоби.

    Попередження про підготовку саме такого удару пролунало ще ввечері 23 вересня. Керівник Центру протидії дезінформації Андрій Коваленко заявив, що російські війська готують балістичний обстріл і що відповідні ознаки вже були зафіксовані. Він закликав українців бути особливо уважними найближчими днями.

    Напередодні президент Володимир Зеленський також заявив, що українська розвідка має інформацію про підготовку Росією чергової масованої атаки. Фактично вже за кілька годин ці попередження матеріалізувалися в одну з найпотужніших повітряних атак останнього часу.

    Важливим є і масштаб застосування «Цирконів». Це високошвидкісні ракети, протидія яким є складним завданням для ППО. За ранковим зведенням Повітряних сил, усі чотири «Циркони», які були враховані у звіті, вдалося збити. Так само українські військові заявили про знищення трьох балістичних ракет.

    Разом із тим самі 227 збитих або подавлених цілей не означають повної відсутності наслідків. Повітряні сили прямо повідомляють про влучання на 13 локаціях, а пошкодження у Києві та Одесі показують, що частині засобів ураження або їхнім уламкам вдалося досягти землі.

    Станом на ранок 24 вересня рятувальні та комунальні служби продовжують працювати на місцях ударів. Дані щодо загиблих, постраждалих та остаточного переліку пошкоджених об’єктів можуть змінюватися в міру завершення аварійно-рятувальних робіт.

    Головний підсумок ночі наразі виглядає так: Росія застосувала 282 дрони, «Циркони» та балістичні ракети, українська ППО заявила про 227 знешкоджених цілей, однак у Києві є загиблий і поранені, а в Одесі пошкоджено медичну, освітню та житлову інфраструктуру. Основними напрямками удару були Київщина й Одещина.

    Інформація оперативна та продовжує уточнюватися.

  • «Це буде маленька катастрофа»: Флеш пояснив, чим Україні загрожує російський аналог Starlink

    «Це буде маленька катастрофа»: Флеш пояснив, чим Україні загрожує російський аналог Starlink

    Україні варто вже зараз готувати окрему систему радіоелектронної боротьби проти російського супутникового угруповання «Рассвет», не чекаючи, доки Москва доведе систему до повноцінної роботи. Про це 20 вересня попередив радник президента України з питань розвитку технологічних напрямів оборони Сергій Бескрестнов, відомий під позивним Флеш.

    Бескрестнов заявив, що нинішні технічні проблеми Росії із супутниками не повинні створювати в Україні ілюзію, нібито проєкт провалився остаточно. На його думку, російські розробники продовжать доопрацьовувати апарати й системи їх виведення на робочі орбіти, а в разі успіху Москва потенційно отримає новий канал керування ударними дронами та ракетами.

    «Це буде величезна проблема для нас. Ні, це навіть не проблема, це буде маленька катастрофа», — так Бескрестнов охарактеризував можливий сценарій. Його слова цитують українські медіа та Interfax-Україна.

    Бескрестнов офіційно є позаштатним радником президента України з питань розвитку технологічних напрямів оборони. Володимир Зеленський призначив його на цю посаду указом №621/2026 від 17 липня.

    Суть загрози полягає в тому, що «Рассвет» — це не просто окремі експериментальні апарати. Йдеться про російський проєкт низькоорбітального супутникового зв’язку компанії «Бюро 1440», який має створити власну мережу широкосмугового доступу до інтернету за принципом, схожим на Starlink.

    Сама компанія «Бюро 1440» повідомляє, що ще у 2023 році вивела на орбіту перші три експериментальні апарати місії Rassvet-1, у 2024-му — ще три супутники Rassvet-2. У березні 2026 року компанія перейшла до серійного етапу і запустила перші 16 апаратів нового покоління, а в липні повідомила про другий запуск серійної партії.

    Тобто попри проблеми окремих супутників Росія вже перейшла від кількох тестових апаратів до спроби створити повноцінне орбітальне угруповання.

    Не всі російські супутники дісталися потрібних орбіт

    Водночас саме тут у проєкту виникли серйозні труднощі.

    Незалежний Ukrainian Institute for Security and Cooperation, який аналізував орбітальні дані на початку вересня, встановив, що після двох виробничих запусків прогрес був нерівномірним. Станом на 6 вересня лише 13 із 32 запущених у 2026 році серійних супутників перебували в кластері приблизно на висоті 509–514 км. Жоден із 16 апаратів другої партії на той момент не піднявся вище приблизно 426 км.

    Ще детальніше ситуацію показують дані незалежного трекера azmth, який використовує інформацію CelesTrak. Станом на 14 вересня 13 супутників першої серійної партії перебували приблизно на висоті 508–513 км, два інші — значно нижче, на 350–370 км. Один апарат, RASSVET-3 №4, ще 6 червня зійшов з орбіти та згорів у атмосфері.

    Факт втрати одного із супутників підтверджувала й сама компанія «Бюро 1440». У червні вона повідомляла російському «Коммерсанту», що один із 16 серійних апаратів було втрачено, а решта продовжують перебувати на низькій навколоземній орбіті.

    Другий запуск також пройшов неідеально. За даними Russian Space Web, частина апаратів почала підіймати орбіту, але багато з них залишалися на висотах близько 300–330 км, де атмосферне гальмування значно сильніше. До кінця серпня окремі супутники вже припинили помітний набір висоти, а два апарати опускалися нижче 300 км.

    Саме ці невдачі й могли створити враження, що російський аналог Starlink опинився у глухому куті. Бескрестнов із цим не погоджується.

    Він наголошує, що Росія має власну космічну промисловість, ракети-носії та можливість продовжувати запускати нові партії апаратів. На його думку, Москва може доопрацювати двигуни супутників або змінити спосіб їх виведення на орбіту.

    Радник президента навіть припустив, що в майбутньому один запуск важкої ракети «Ангара» теоретично може доставити значну частину угруповання одразу. Це його оцінка, а не оголошений Росією план конкретного запуску.

    Чому супутники можуть бути небезпечними саме для війни

    У цивільному варіанті «Рассвет» позиціонується як система широкосмугового супутникового інтернету. Однак технологія низькоорбітального зв’язку має очевидне військове застосування.

    Ключова перевага полягає у можливості підтримувати зв’язок із рухомими платформами далеко за межами традиційної радіолінії.

    Якщо ударний дрон керується лише наземним каналом, цей зв’язок обмежений дальністю, рельєфом, потужністю передавачів і протидією РЕБ. Супутниковий канал потенційно дозволяє підтримувати двосторонню передачу даних на значно більшій відстані.

    Саме цього побоюється Флеш. За його оцінкою, після створення достатньо щільного угруповання Росія може використовувати його для передачі телеметрії та команд на далекобійні безпілотники або окремі види ракет.

    Це не означає, що така можливість уже існує. Нинішня кількість і стан супутників не забезпечують суцільного безперервного покриття території України.

    За оцінкою Бескрестнова, яку він озвучував ще навесні, для стабільного цілодобового зв’язку потрібні щонайменше 200–250 супутників. На той момент Росія планувала розгорнути близько 300 апаратів протягом найближчих років, а пізніше — збільшити систему приблизно до тисячі.

    Незалежні оцінки також показують, що нинішнє угруповання ще далеке від повноцінного аналога Starlink. Аналіз орбітального розгортання свідчить, що Росія зараз перебуває лише на ранній стадії створення системи.

    Але Москва вже витрачає на проєкт великі гроші

    Проєкт має суттєве державне фінансування.

    За даними, які наводила Meduza з посиланням на російський «Коммерсант», російська програма передбачає близько 102 млрд рублів державних коштів і ще приблизно 329 млрд рублів інвестицій самої компанії. До кінця 2030 року планувалося мати 292 супутники, а загальна кількість запланованих запусків могла сягнути 383 апаратів.

    Це означає, що нинішні технічні проблеми не обов’язково зупинять програму.

    Навпаки, компанія офіційно продовжує називати запуски 2026 року переходом від експериментальної стадії до побудови повноцінного сервісу.

    Крім того, сама супутникова мережа має міжнародну частотну реєстрацію. База Міжнародного союзу електрозв’язку містить заявки Росії на негеостаціонарні мережі RASSVET, RASSVET-2 та RASSVET-3.

    Україна вже намагається діяти через міжнародні механізми

    Наприкінці серпня українська сторона повідомляла про звернення до Міжнародного союзу електрозв’язку щодо російської супутникової системи.

    За даними українських медіа, Київ вимагає не допустити використання російської мережі над територією України, зокрема через виключення української території із зони її обслуговування.

    Однак дипломатичне або регуляторне обмеження — лише одна частина проблеми.

    Флеш вважає, що Україні необхідно паралельно створювати технічний засіб протидії.

    Його головний заклик зараз полягає в тому, щоб не чекати моменту, коли «Рассвет» стане реальною бойовою системою.

    За словами Бескрестнова, Україна вже мала схожу проблему з mesh-мережами — децентралізованими мережами зв’язку, які російські сили використовують для передачі даних між пристроями. Він стверджує, що ще рік тому питання створення ефективної РЕБ-протидії таким системам недооцінювали, а тепер доводиться наздоганяти.

    Саме такого сценарію він боїться і щодо «Рассвета».

    Потрібно буде захищати не фронт, а критичну інфраструктуру

    Бескрестнов звернув увагу ще на одну важливу деталь: система протидії може знадобитися не лише безпосередньо на фронті.

    На його думку, якщо російські ударні безпілотники отримають супутниковий зв’язок, Україна повинна буде створити РЕБ-захист навколо основних об’єктів критичної інфраструктури.

    Це означає енергетичні об’єкти, великі промислові підприємства, військові вузли, логістичні центри та інші потенційні цілі далекобійних атак.

    Флеш одразу попереджає, що така система не буде ані дешевою, ані швидкою в розробці.

    І саме тому він закликає починати роботу зараз, поки російське угруповання ще не досягло необхідної чисельності.

    Раніше Nenka.info вже писала про спроби Росії розвивати альтернативні канали управління далекобійними безпілотниками та про дедалі складніші системи зв’язку, які застосовуються у Shahed. Для України це означає, що класичної боротьби лише з навігацією або окремими частотами дедалі частіше буде недостатньо.

    Головна проблема «Рассвета» для України полягає не в тому, що система вже готова до бойового використання. Навпаки — на сьогодні її орбітальна частина має очевидні технічні проблеми, а кількість супутників недостатня для постійного покриття.

    Але саме це, за логікою Бескрестнова, і створює вікно можливостей.

    Якщо Україна почне будувати протидію тоді, коли сотні російських супутників уже працюватимуть на орбіті, може бути пізно.

    «Я не мовчу. Я буквально кричу про загрозу», — резюмував радник президента.

  • Майже 140 дронів за одну ніч: Росія влаштувала масовану атаку, половина «Шахедів» була реактивною

    Майже 140 дронів за одну ніч: Росія влаштувала масовану атаку, половина «Шахедів» була реактивною

    Російські війська в ніч проти 20 вересня здійснили нову масштабну повітряну атаку на Україну, запустивши 138 безпілотників різних типів. Особливістю цього удару стала велика кількість реактивних ударних дронів: за даними Повітряних сил ЗСУ, приблизно половину використаних противником «Шахедів» становили саме реактивні модифікації, боротьба з якими є складнішою через їхню значно більшу швидкість.

    Повітряний напад розпочався ще близько 18:00 19 вересня і тривав протягом ночі та ранку. Росія застосувала ударні БпЛА типу Shahed, «Гербера», а також дрони-імітатори типу «Пародія». Запуски здійснювалися з районів Орла та Міллерового на території РФ, а також із тимчасово окупованих Донецька та Криму, зокрема району Гвардійського.

    Для відбиття атаки були залучені різні компоненти української протиповітряної оборони. За попередньою інформацією Повітряних сил, станом на 08:00 20 вересня було збито або подавлено 101 ворожий безпілотник типу Shahed, «Гербера» та інших типів. Таким чином, українська ППО змогла нейтралізувати більшу частину засобів повітряного нападу.

    Водночас уникнути влучань повністю не вдалося. Повітряні сили повідомили про ураження цілей противника на 17 локаціях, ще на п’яти місцях зафіксували падіння уламків збитих дронів. На момент публікації ранкового зведення атака ще не була завершена — у повітряному просторі залишалися російські безпілотники, тому громадян закликали не ігнорувати сигнали повітряної тривоги.

    Особливо важкі наслідки російської атаки зафіксували на Київщині. У Фастівському районі ввечері 19 вересня внаслідок удару безпілотника загинули 39-річна жінка та двоє трирічних дітей — хлопчик і дівчинка. За даними Київської обласної прокуратури, жінка вкладала дітей спати, коли поруч пролунав вибух. Тип безпілотника, яким було завдано удару, правоохоронці встановлюють.

    Також у Фастівському районі російський дрон уразив п’ятиповерховий житловий будинок — виникла пожежа на покрівлі. Крім того, пошкоджень зазнало одне з підприємств, де також спалахнула пожежа. За попередніми повідомленнями щодо останнього об’єкта, інформації про постраждалих не надходило.

    Атаки на Київську область фактично тривали протягом значної частини попередньої доби. Ще до нічної хвилі в області повідомляли про пошкодження дев’яти цивільних об’єктів у чотирьох районах — Обухівському, Вишгородському, Бориспільському та Бучанському.

    Саме поява великої кількості реактивних «Шахедів» стає одним із головних викликів для української системи ППО. Такі безпілотники летять значно швидше за звичайні поршневі Shahed, через що час на їх виявлення та перехоплення скорочується.

    Україна останніми тижнями активно випробовує нові засоби боротьби з цими дронами. Напередодні масованого удару, 19 вересня, президент Володимир Зеленський вперше оприлюднив кадри роботи нового українського дрона-перехоплювача проти реактивного російського БпЛА. Розробку створила військова контррозвідка СБУ, і її вже застосували у бойових умовах. Того самого дня повідомлялося щонайменше про два успішні перехоплення реактивних дронів новою системою.

    Робота над такими засобами почалася раніше. Ще 3 вересня Зеленський повідомляв після засідання Ставки, що українські виробники вже мають прототипи швидкісних перехоплювачів і що головним завданням є доведення їх до необхідної ефективності та масштабування виробництва.

    Nenka.info раніше детально писала про ці розробки та завдання українським виробникам прискорити створення засобів протидії реактивним безпілотникам. Прототипи вже є: Зеленський наказав прискорити нову зброю проти реактивних «Шахедів»

    Крім того, реактивні російські дрони вже демонстрували нестандартні маршрути під час атак на Київ. Наприкінці серпня фахівець із радіотехнологій Сергій «Флеш» Бескрестнов звертав увагу, що частина таких безпілотників рухалася вздовж українсько-білоруського кордону, хоча такий маршрут не був найкоротшим до столиці.

    Масований наліт 20 вересня відбувся лише через кілька днів після іншої масштабної комбінованої атаки. У ніч проти 17 вересня Росія застосувала проти України ракети різних типів та 157 безпілотників, а в Києві кількість постраждалих зросла до 20 осіб. Пошкодження тоді зафіксували в кількох районах столиці, зокрема у житлових будинках та на об’єктах інфраструктури.

    Про наслідки того удару Nenka.info також повідомляла окремо: Ракети, дрони та руйнування на обох берегах: у Києві вже 18 постраждалих після нічної атаки РФ.

    Нічний удар 20 вересня ще раз показав зміну характеру російських повітряних атак. Москва продовжує комбінувати ударні безпілотники з імітаторами, намагаючись перевантажити українську протиповітряну оборону, а паралельно збільшує використання швидкісних реактивних апаратів. Для України відповіддю стає не лише застосування традиційної ППО та РЕБ, а й розвиток окремого класу дешевших і швидких дронів-перехоплювачів.

    Станом на ранок 20 вересня Повітряні сили наголошували, що дані щодо наслідків атаки залишаються попередніми. Інформація про конкретні об’єкти, які були уражені на всіх 17 локаціях, а також остаточні дані щодо постраждалих і руйнувань уточнюються.

  • Ракети, дрони та руйнування на обох берегах: у Києві вже 18 постраждалих після нічної атаки РФ

    Ракети, дрони та руйнування на обох берегах: у Києві вже 18 постраждалих після нічної атаки РФ

    Кількість постраждалих унаслідок масованої російської атаки на Київ у ніч проти четверга, 17 вересня, продовжила зростати вже після завершення основної фази удару. Станом на 09:30 відомо про 18 поранених, серед них двоє дітей — 10-річна дівчинка та 12-річний хлопчик. Дев’ятьох постраждалих госпіталізували, зокрема одну дитину. Наслідки ударів та падіння уламків зафіксували на обох берегах столиці, а пошкодження виявили більш ніж на десяти локаціях.

    Масштаб наслідків ставав зрозумілим поступово. Перші повідомлення після ударів свідчили лише про кількох поранених. Близько 03:27 Київська міська військова адміністрація повідомляла про чотирьох постраждалих, серед яких була 10-річна дівчинка. Уже станом на 04:00 кількість потерпілих зросла до десяти. Згодом міський голова Віталій Кличко повідомив про 12 постраждалих, дев’ять із яких перебували в лікарнях.

    На цьому уточнення не завершилися. Станом на 08:00 КМВА повідомляла вже про 16 постраждалих, у тому числі двох дітей. А приблизно за півтори години кількість поранених зросла ще на двох — до 18. Таким чином, дані про наслідки атаки фактично змінювалися протягом усього ранку, оскільки люди продовжували звертатися по медичну допомогу, а екстрені служби обстежували нові місця пошкоджень.

    Одним із районів, що найбільше фігурує в оперативних повідомленнях, став Дніпровський район. Там уламки впали одразу на кількох локаціях. За даними міської влади, пошкоджень зазнали житлові та офісні будівлі, складські приміщення й автомобілі. В одній із триповерхових офісних будівель вибуховою хвилею пошкодило фасад та скління, а в кількох житлових будинках повибивало вікна. Уламки також фіксували на території складів та поблизу автозаправної станції.

    Дніпровська районна адміністрація окремо повідомила, що вибуховою хвилею пошкоджено житлові будинки, нежитлові приміщення та заклади освіти. Рятувальники й комунальні служби зранку продовжували обстежувати територію, ліквідовувати наслідки та допомагати мешканцям пошкоджених осель.

    Для жителів району також розгорнули оперативний штаб допомоги. За даними КМВА, він працює у гімназії №258 на вулиці Міста Шалетт, 1-А. Там люди, чиї помешкання постраждали від атаки, можуть отримати консультації, інформацію та необхідну допомогу.

    Серйозні пошкодження зафіксували й у Солом’янському районі. За попередніми даними міського голови, там була зруйнована складська будівля. При цьому пожежі на об’єкті спочатку не фіксували.

    У Дарницькому районі пошкоджені складські приміщення та транспортні засоби. У Подільському районі уламками пошкодило покрівлю нежитлової споруди. Окремо повідомлялося про Святошинський район, де було зафіксовано влучання в нежитлову будівлю.

    Наслідки виявили і в Голосіївському районі. За повідомленнями з місця подій, там були пошкоджені фасад і скління чотириповерхової будівлі закладу вищої освіти. Виникло незначне займання площею близько п’яти квадратних метрів. За попередньою інформацією, на цій конкретній локації обійшлося без постраждалих.

    Російська атака позначилася і на міській інфраструктурі. Пошкоджень зазнала станція Київської кільцевої електрички «Микільська Слобідка». Через це зранку рух електрички організували за обмеженою схемою — потяги оминали ділянку між Дарницею та Почайною. На відновлення інфраструктури, за попередньою оцінкою, може знадобитися день.

    Нічна атака на столицю була частиною значно масштабнішого удару Росії по Україні. Повітряні сили повідомили, що основними напрямками російської атаки цієї ночі були Київщина, Запоріжжя та Одещина. Російські війська застосували одразу кілька типів засобів повітряного нападу.

    За даними Повітряних сил, із вечора 16 вересня ворог використовував протикорабельні ракети «Онікс», балістичні ракети типів «Іскандер-М», С-400 та KN-23, чотири крилаті ракети морського базування «Калібр», десять засобів типу «Бандероль»/«Дань-Т», а також 157 ударних БпЛА типу Shahed та дронів-імітаторів, причому, за інформацією військових, більш як половина «Шахедів» були реактивними.

    Протиповітряна оборона, за попередніми підрахунками станом на 08:00, знищила або подавила 131 повітряну ціль. Серед них сім засобів типу «Бандероль»/«Дань-Т» та 124 безпілотники різних типів. Водночас по Україні зафіксували влучання ракет і ударних дронів на 36 локаціях, а падіння уламків збитих цілей — ще на п’яти.

    Ще вночі Повітряні сили попереджали про загрозу застосування балістичного озброєння, зокрема з території Курської області РФ. Пізніше військові повідомляли про рух ракет у напрямку Києва, Дніпра та Запоріжжя. Через ракетну небезпеку масштабну повітряну тривогу оголошували по всій території України.

    Після завершення ракетної загрози небезпека для столиці не зникла: у Києві повторно оголошували повітряну тривогу через загрозу безпілотників. Тому оперативні служби продовжували працювати на пошкоджених локаціях в умовах ризику повторних атак.

    Станом на ранок 17 вересня рятувальники, медики, поліцейські, комунальні служби та представники районних адміністрацій продовжують працювати на місцях ударів. У Дніпровському районі тривають аварійно-відновлювальні роботи в пошкоджених будівлях та поруч із ними. Остаточний масштаб руйнувань ще встановлюється.

    Таким чином, лише за кілька годин офіційна кількість постраждалих у Києві зросла спочатку з чотирьох до десяти, потім до 12, 16 і зрештою до 18 людей станом на 09:30. Дані можуть і надалі уточнюватися, оскільки служби продовжують обстежувати місця пошкоджень та приймати звернення мешканців столиці.

  • Генератори, ноутбуки й медобладнання згоріли вщент: РФ знищила склад Фундації Олени Зеленської

    Генератори, ноутбуки й медобладнання згоріли вщент: РФ знищила склад Фундації Олени Зеленської

    У Києві внаслідок російської дронової атаки вранці 16 вересня повністю знищено склад Фундації Олени Зеленської. У приміщенні зберігалася гуманітарна допомога, яку мали передати дітям, прийомним родинам, школам, лікарням та іншим установам у різних регіонах України. Люди безпосередньо на об’єкті не постраждали, однак будівля та значна кількість майна вигоріли вщент.

    Серед втраченого — генератори, побутова техніка, ноутбуки, планшети, електронні книги, медичне обладнання та інші речі, які Фундація закуповувала або отримувала від міжнародних партнерів.

    У самій організації наголосили, що все знищене майно вже мало конкретних майбутніх отримувачів.

    «Уся ця допомога мала конкретне призначення: підтримати навчання дітей, роботу закладів освіти та лікарень, допомогти родинам у різних регіонах України», — повідомили у Фундації.

    Склад вигорів повністю

    Фундація оприлюднила фотографії наслідків пожежі. На них видно фактично знищену складську будівлю, обгорілі металеві конструкції, залишки коробок та майна.

    За даними організації, під час атаки на складі ніхто з людей не постраждав.

    На місці працювали рятувальники ДСНС, які ліквідовували наслідки пожежі.

    У Фундації назвали саме відсутність загиблих і травмованих найважливішою обставиною цієї історії. Водночас матеріальні втрати можуть безпосередньо вплинути на строки реалізації частини гуманітарних проєктів.

    Що саме згоріло

    Повної грошової оцінки втраченого майна наразі немає.

    Проте перелік речей показує масштаб наслідків.

    На складі були:

    • генератори та інше обладнання для резервного електроживлення;
    • побутова техніка;
    • ноутбуки та планшети;
    • електронні книги;
    • медичне обладнання;
    • інша гуманітарна допомога для родин та установ.

    Саме такі категорії допомоги Фундація системно передає великим прийомним родинам. На офіційному сайті організації серед типових запитів названі генератори, обігрівачі, побутова техніка, зарядні станції, меблі та гаджети для навчання.

    Окремий напрям роботи — забезпечення українських школярів і вчителів технікою.

    За даними самої Фундації, за підтримки міжнародних партнерів вона вже передала понад 65 тисяч навчальних пристроїв — ноутбуків і планшетів — передусім у регіони, де через безпекову ситуацію діти змушені навчатися дистанційно.

    Тож знищені цього ранку пристрої були не просто складським запасом: частина техніки мала надалі потрапити до конкретних отримувачів.

    Постачання частини допомоги затримається

    Фундація вже попередила, що знищення складу може вплинути на терміни передачі допомоги.

    Деякі родини, школи, медичні та соціальні заклади можуть отримати заплановане обладнання пізніше.

    Водночас команда заявила, що вже перебудовує логістичну систему і шукає можливості якнайшвидше відновити поставки.

    У Фундації перепросили людей та установи, які очікували гуманітарну допомогу, але наголосили, що програми не припиняються.

    Генератори особливо важливі напередодні зими

    Окреме значення має втрата генераторів.

    Фундація Олени Зеленської регулярно передає їх медичним, освітнім і соціальним установам, а також прийомним родинам.

    Лише в лютому 2026 року організація передала 28 генераторів різної потужності майже на 10,5 млн грн, а також близько 120 портативних зарядних станцій і 30 газових обігрівачів.

    Потреба в такому обладнанні особливо зростає напередодні опалювального сезону на тлі постійних російських атак на українську енергосистему.

    Раніше Nenka.info писала, що протягом літа українські енергетичні компанії отримали від партнерів сотні трансформаторів, комплектні підстанції, кабелі, спеціальну техніку та три газотурбінні електростанції.

    Сотні трансформаторів і три електростанції: чим Україна посилила енергосистему перед зимою — Nenka.info

    Тому знищення навіть частини резервного енергетичного обладнання безпосередньо напередодні холодного сезону створює додаткове навантаження на гуманітарні програми.

    Що відомо про ранкову атаку на Київ

    Склад був знищений під час російської дронової атаки на столицю вранці 16 вересня.

    У Святошинському районі Києва через атаку загорілися складські приміщення. Перші повідомлення про пожежу з’явилися близько 05:50.

    Пізніше міський голова Києва Віталій Кличко повідомив, що внаслідок падіння уламків російського БпЛА на складські приміщення у Святошинському районі постраждала одна людина, яку госпіталізували.

    При цьому Фундація окремо зазначила, що на її складі постраждалих не було. Тому немає підстав автоматично вважати госпіталізовану людину співробітником організації.

    По Україні запустили 80 безпілотників

    Київ був лише одним із напрямків масштабної нічної атаки.

    За даними Повітряних сил ЗСУ, з вечора 15 вересня Росія застосувала 80 безпілотників типів Shahed, «Гербера» та «Пародія», включно з реактивними ударними дронами.

    Запуски здійснювалися з Орла, Курська, Міллерового, а також із тимчасово окупованого Криму.

    Станом на 08:00 сили ППО знешкодили 63 дрони. Водночас були зафіксовані влучання на семи локаціях і падіння уламків ще на двох.

    Чим займається Фундація

    Фундація Олени Зеленської була створена у 2022 році.

    На офіційному сайті організації зазначено, що її основним фокусом є підтримка дітей та молоді, сімейних форм виховання, доступу до освіти та психосоціальна допомога.

    Фундація заявляє, що працює з більш ніж 100 партнерами з понад 35 країн і залучає допомогу від іноземних урядів, благодійних організацій, бізнесу та меценатів.

    Саме через такі партнерства на українські склади надходять генератори, комп’ютерна техніка, медичне та інше обладнання, яке потім розподіляють відповідно до потреб.

    Найважливіше — допомогу обіцяють відновити

    Попри масштаб втрат, Фундація заявляє, що не припинятиме свої програми.

    Головним завданням зараз стане відновлення ланцюгів постачання та пошук заміни знищеному обладнанню.

    Коли саме вдасться повністю компенсувати втрати, наразі невідомо. Організація також поки не назвала загальну вартість майна, яке було знищено.

    Однак наслідки атаки вже відчують не лише працівники благодійної організації.

    За кожним згорілим генератором, ноутбуком чи медичним пристроєм стояв конкретний майбутній отримувач — дитина, родина, школа, лікарня або соціальний заклад.

    Саме тому знищення гуманітарного складу означає не тільки втрату майна, а й затримку допомоги, яка мала працювати в різних регіонах України.

  • Російський дрон знищив 20 років історії «Кварталу 95»: згоріли костюми, декорації та реквізит

    Російський дрон знищив 20 років історії «Кварталу 95»: згоріли костюми, декорації та реквізит

    У Києві внаслідок російської атаки безпілотників знищено складське приміщення, де зберігався реквізит студії «Квартал 95». Разом із будівлею згоріла значна частина декорацій, костюмів та інших речей, які використовувалися у концертах, телевізійних шоу, фільмах і серіалах протягом приблизно 20 років роботи студії. Про втрату майна «Квартал 95» повідомив 16 вересня.

    У самій студії наголосили, що внаслідок пожежі саме на цьому складі людей не було травмовано. На місці після удару працювали підрозділи ДСНС.

    Для колективу йдеться не просто про матеріальні речі. За роки роботи у приміщенні накопичилися предмети, пов’язані з великою кількістю телевізійних та сценічних проєктів.

    «Для когось це просто речі. Для нас — частина великої історії “Кварталу”», — зазначили у студії.

    За словами представників компанії, за кожним костюмом, декорацією чи предметом реквізиту стояли зйомки, репетиції та робота великої команди.

    Що саме було знищено

    Повного переліку втраченого майна студія поки не оприлюднила.

    Відомо, що на складі зберігалися декорації, сценічні костюми та інший реквізит, який використовувався приблизно два десятиліття. Йдеться про предмети з концертних програм, телешоу, кіно та серіалів виробництва студії.

    У медіапродакшні такі склади зазвичай виконують одразу кілька функцій. Там можуть зберігатися не лише костюми та великі декорації, а й дрібний реквізит, який повторно використовують у нових сценах, архівні предмети з уже завершених проєктів та елементи оформлення для концертних номерів.

    У випадку «Кварталу 95» особливість втрати полягає саме у часовому масштабі: частина речей накопичувалася впродовж практично всієї історії студії.

    Студія не скасовує концерти

    Попри втрату складу, «Квартал 95» заявив, що не планує зупиняти роботу.

    Заплановані концерти мають відбутися.

    Більше того, вже 17 жовтня студія планує провести телезйомку нового благодійного концерту. У компанії заявили, що виступи відбудуться «з реквізитом або без нього».

    Таким чином, атака може вплинути насамперед на технічну та постановочну частину майбутніх проєктів: частину декорацій і костюмів доведеться відновлювати або створювати заново.

    Проте про скасування творчих проєктів наразі не йдеться.

    Склад загорівся після ранкової атаки на Святошинський район

    Атака, внаслідок якої згорів склад, сталася вранці 16 вересня.

    У Києві повітряну тривогу оголосили близько 05:05 через наближення російського реактивного безпілотника.

    Невдовзі міська влада повідомила про загоряння складської будівлі у Святошинському районі.

    Згодом стало відомо, що внаслідок падіння уламків БпЛА на складські приміщення у цьому районі постраждала одна людина — її госпіталізували.

    При цьому «Квартал 95» окремо зазначив, що серед людей, пов’язаних із їхнім складом, постраждалих не було. Тому інформацію про пораненого у Святошинському районі не слід автоматично пов’язувати саме зі співробітниками студії.

    Росія запустила по Україні 80 дронів

    Удар по Києву був частиною масштабної нічної атаки по Україні.

    За даними Повітряних сил, із вечора 15 вересня Росія запустила 80 безпілотників різних типів.

    Серед них були Shahed, зокрема реактивні модифікації, «Гербера» та дрони-імітатори типу «Пародія». Запуски здійснювалися з території РФ та тимчасово окупованого Криму.

    Станом на 08:00 українська протиповітряна оборона збила або подавила 63 російські безпілотники.

    Водночас було зафіксовано влучання на семи локаціях та падіння уламків збитих цілей ще на двох.

    Повітряну атаку відбивали авіація, зенітні ракетні війська, підрозділи радіоелектронної боротьби, мобільні вогневі групи та підрозділи безпілотних систем.

    Київ атакують уже кілька днів поспіль

    Святошинський район напередодні також опинявся під ударом.

    15 вересня внаслідок російської атаки там були поранені двоє чоловіків. 20-річного мешканця з осколковими пораненнями госпіталізували, ще одному чоловіку, 63 років, допомогу надали на місці.

    Тоді також загорілися гараж та п’ять автомобілів. Уламки безпілотників падали й в інших районах столиці.

    Тож пожежа на складі «Кварталу 95» стала одним із наслідків уже серії російських дронових атак по Києву.

    Nenka.info писала про людей «Кварталу 95» під час війни

    Раніше Nenka.info розповідала про актора та автора студії Олександра Пікалова, який після початку повномасштабного вторгнення служить у Національній гвардії України.

    У серпні його помітили серед членів журі військового музичного конкурсу «Голос Нацгвардії». При цьому публічно підтверджено, що Пікалова мобілізували ще 28 лютого 2022 року, а згодом він продовжив службу в одному з підрозділів НГУ. Детальніше — у матеріалі «Пікалова з “Кварталу 95” помітили в журі військового конкурсу: чим артист займається у Нацгвардії».

    Що відомо про «Квартал 95»

    Студія «Квартал 95» виросла з однойменного творчого колективу та протягом багатьох років створювала концертні програми, гумористичні телешоу, серіали й фільми.

    Одним із її співзасновників та ключових учасників до початку політичної кар’єри був Володимир Зеленський.

    Через довгу історію компанії склад із реквізитом фактично виконував роль виробничого архіву: в ньому зберігалися речі з різних періодів роботи студії.

    Саме тому втрата вимірюється не лише вартістю знищеного майна.

    Частина предметів могла бути унікальною для конкретних проєктів і зберігати історію українського телевізійного та концертного виробництва останніх двох десятиліть.

    Наслідки ще оцінюють

    У студії не повідомили, скільки може коштувати відновлення знищеного майна.

    Також поки немає оцінки загальної площі пошкодженого приміщення чи повного списку реквізиту, який вдалося або не вдалося врятувати.

    Відомо лише, що втрати значні.

    Водночас компанія дала зрозуміти, що збирається продовжувати роботу та не переносити заплановані виступи.

    Таким чином, ранкова атака 16 вересня знищила склад, де протягом років накопичувалися декорації, костюми та інші речі з проєктів «Кварталу 95». Люди саме на об’єкті студії не постраждали, але значна частина матеріальної історії команди була втрачена у вогні.

  • Уламок пройшов крізь авто й печінку: в «Охматдиті» врятували 12-річну дівчинку після атаки РФ

    Уламок пройшов крізь авто й печінку: в «Охматдиті» врятували 12-річну дівчинку після атаки РФ

    Лікарі Національної дитячої спеціалізованої лікарні «Охматдит» врятували життя 12-річної Ясміни, яка дістала тяжке уламкове поранення під час російської атаки на Київ 3 вересня. Невеликий фрагмент дрона пройшов крізь автомобіль, пробив печінку дитини, пошкодив одну з великих вен черевної порожнини і зупинився лише біля хребта. Через внутрішню кровотечу стан дівчинки потребував термінового хірургічного втручання. Операція тривала близько чотирьох годин. Зараз Ясміна вже вдома і продовжує відновлення.

    Того дня дівчинка разом із подругою збиралася на заняття із сучасних танців. Через майже безперервні тривоги в Києві діти чекали моменту, коли ситуація здаватиметься безпечнішою. Коли загроза начебто минула, батько подруги повіз їх на гурток.

    Але дорогою повітряна небезпека виникла знову.

    За даними «Охматдиту», просто перед автомобілем упав і вибухнув російський ударний безпілотник. Уламки влучили в машину. Один із них, розміром лише близько сантиметра, пробив лобове скло, пройшов крізь переднє сидіння і влучив у Ясміну.

    Спочатку дитина навіть не усвідомила масштаб свого поранення. Після вибуху вона змогла самостійно вийти з автомобіля разом з іншими людьми та відійти від дороги. Лише через деякий час дівчинка відчула запаморочення, присіла й побачила кров у ділянці живота.

    Допомога надійшла практично одразу. Перехожі викликали швидку, а військові, які перебували неподалік, надали Ясміні першу допомогу до приїзду медиків. Після цього бригада екстреної медичної допомоги доставила дитину до «Охматдиту».

    У лікарні Ясміна пройшла УЗД та комп’ютерну томографію. Результати показали тяжке проникаюче поранення живота. Уламок спричинив наскрізне ушкодження печінки та травму великої вени в черевній порожнині.

    Саме пошкодження судини стало одним із найнебезпечніших наслідків поранення. У дитини почалася масивна внутрішня кровотеча, а за очеревиною сформувалася велика гематома. Медикам необхідно було спочатку стабілізувати пацієнтку, а потім негайно переходити до операції.

    Хірургічне втручання тривало приблизно чотири години.

    У лікарні не деталізували всі етапи операції, тому говорити, зокрема, про конкретний спосіб відновлення пошкодженої судини або видалення уламка без додаткових даних не варто. Відомо головне: кровотечу вдалося взяти під контроль, стан дитини стабілізували, а після лікування вона змогла повернутися додому.

    Історія Ясміни, судячи з обставин, пов’язана з одним із епізодів масштабної атаки на столицю 3 вересня. Тоді поліція Києва офіційно повідомляла, що в Дарницькому районі уламки російських БпЛА пошкодили два автомобілі, які рухалися дорогою. Серед постраждалих була саме 12-річна дівчинка. Також поранення отримали 40-річний водій, 35-річна пасажирка, 23-річний чоловік і двоє поліцейських.

    Дарницька районна адміністрація того дня також повідомляла про падіння уламків БпЛА безпосередньо на проїжджу частину та про поранену дитину.

    Втім, атака 3 вересня не обмежилася одним епізодом.

    Протягом доби російські безпілотники атакували Київ багаторазово. За офіційними даними міста, повітряну тривогу того дня оголошували сім разів, а її загальна тривалість перевищила 15 годин. До пізнього вечора кількість постраждалих у столиці зросла до 13, шестеро з них залишалися у стаціонарах. Серед госпіталізованих була й дитина.

    Уламки та влучання фіксували в Дарницькому, Голосіївському, Солом’янському та Святошинському районах.

    Увечері ситуація ще більше погіршилася: російський дрон влучив у дев’ятиповерховий житловий будинок у Голосіївському районі. Там спалахнула пожежа на кількох поверхах. ДСНС евакуювала десятки мешканців, були поранені. Первинна інформація про загиблу людину згодом не підтвердилася.

    Reuters того дня повідомляв щонайменше про десять поранених унаслідок різних епізодів атаки на Київ, серед яких була дитина. Видання також звертало увагу, що столиця на той момент переживала вже понад тиждень практично безперервних ударів.

    Для Ясміни ця статистика перетворилася на кілька секунд, які могли коштувати життя.

    Особливо показовим є сам розмір уламка — близько одного сантиметра. Невеликий фрагмент металу після вибуху отримав достатню енергію, щоб пройти через лобове скло автомобіля, сидіння та тканини тіла, наскрізь пошкодити печінку й травмувати велику судину.

    Це також пояснює, чому зовнішній вигляд поранення після вибуху може не відповідати реальній тяжкості внутрішніх травм. У випадку Ясміни спочатку вона могла рухатися і вийшла з автомобіля самостійно, однак уже невдовзі через крововтрату з’явилося запаморочення.

    Для столичних медиків вересень став особливо важким через різке посилення російських повітряних атак. Reuters повідомляв, що використання Росією швидкісних, зокрема реактивних, ударних дронів суттєво змінило повсякденне життя Києва: тривоги стали тривалішими, атаки відбуваються не лише вночі, а й серед дня, а уламки та самі безпілотники дедалі частіше вражають дороги, житлові будинки та іншу цивільну інфраструктуру.

    Саме денна атака стала критичною для Ясміни. Родина не їхала містом під час очевидно активного масованого удару — поїздку на заняття розпочали після того, як ситуація здавалася безпечнішою. Однак нова хвиля небезпеки виникла вже в дорозі.

    Зараз історія має значно кращий фінал, ніж могли прогнозувати в перші хвилини після поранення.

    За повідомленням «Охматдиту», дівчинка почувається значно краще і вже виписана додому. Попереду в неї амбулаторне лікування та медичне спостереження за процесом загоєння.

    А сама Ясміна вже думає не про операційну. Вона хоче знову повернутися до школи, побачити друзів і продовжити заняття сучасними танцями.

    І саме ця деталь особливо контрастує з тим, що сталося 3 вересня: дитина просто їхала на звичайне заняття, коли уламок російського дрона за секунди перетворив буденну поїздку на боротьбу за життя. Цього разу завдяки швидкій першій допомозі, роботі екстреної медичної служби та чотиригодинній операції лікарям вдалося її виграти.

  • У найближчі дні київські АЗС можуть стати новою ціллю російських дронів

    У найближчі дні київські АЗС можуть стати новою ціллю російських дронів

    На широких проспектах Києва заправки залишаються одними з найбільш відкритих точок у міській тканині. Саме такі об’єкти — без щільної забудови навколо, з довгими під’їзними шляхами і резервуарами на видноті — називають найбільш уразливими найближчими днями. За відомостями, отриманими редакцією від джерела, російські дрони можуть націлитися на столичні АЗС уже найближчими днями. Точні адреси не називаються. Йдеться про станції на відкритому просторі вздовж широких доріг.

    Кампанія проти українських заправок триває з весни. До серпня, за даними галузевих аналітиків і міжнародних розслідувань, кількість уражених об’єктів перевищила двісті. Удари почалися в прифронтових областях — Сумській, Харківській, Запорізькій, Дніпропетровській — і поступово зміщувалися на захід. У червні–липні фіксували по кілька атак на добу. Серед постраждалих — мережі «Укрнафти», WOG, OKKO та регіональні оператори. Мотив очевидний обом сторонам. Українські дальні дрони з початку 2026 року системно били по російських НПЗ.

    Наприкінці літа в Росії виник найсерйозніший паливний дефіцит від часів розпаду СРСР: експортні обмеження, імпорт бензину з Індії, черги і нормування в десятках регіонів. Відповідь Москви змістилася на українську роздрібну мережу — місця, куди щодня приїжджають цивільні. Російські джерела говорять про «логістику ЗСУ». Українські офіційні особи та оператори мереж називають це терором проти мирного населення: заправка — одна з небагатьох точок, де людина змушена зупинитися на відкритому місці. У самому Києві донедавна станції страждали рідше, ніж в області чи на сході.

    Але ніч із 7 на 8 вересня вже включила АЗС до списку пошкоджених об’єктів столиці разом із житловими будинками, складами, школою і супермаркетом. У той самий період Київська область ввела нові обов’язкові вимоги: протоколи дій під час тривоги, ревізія оповіщення і укриттів, жорсткий порядок паркування. Мета — не допустити скупчення машин біля резервуарів і зберегти проїзд для рятувальників і спецтехніки. Рішення ухвалили після серії ударів по інфраструктурі регіону. Тактика змінилася і за часом доби. З кінця серпня Росія перейшла до майже безперервних хвиль реактивних «Шахедів» та їхніх модифікацій по Києву — не лише вночі.

    Денні атаки 8 і 9 вересня вже зачепили житлові висотки в Дарницькому та Дніпровському районах, склади, склади біля житлових комплексів. Відкрита заправка на широкій магістралі в таких умовах стає ціллю з доброю оптикою і меншою ймовірністю наштовхнутися на міські перешкоди для наведення. Паливний ринок Києва поки тримається. Ціни на А-95 і дизель коливються у звичному діапазоні, великі мережі продовжують роботу. Але оператори вже адаптуються: частина станцій у прифронтових зонах закривається на ніч, ставить сітки, вимикає зовнішнє освітлення. У столиці такі заходи ще не стали масовими. Якщо попередження нашого джерела підтвердиться, першим ризиком стане не дефіцит як такий, а локальні зупинки продажів і зростання навантаження на станції, що лишилися.

    Російська сторона не коментує конкретні плани щодо київських АЗС. Українська влада публічно не підтверджує і не спростовує інформацію про найближчі цілі. Відкриті дані показують лише те, що вже сталося: розширення географії ударів по паливній роздрібній мережі та посилення правил безпеки саме тоді, коли денні дрони стали буденністю над столицею. Наступні дні покажуть, чи залишиться це попередження оцінкою ризику, чи перейде в нову серію ударів по найпомітніших об’єктах на головних дорогах міста.

  • «Літак Зеленського ледь не збив дрон»: у Норвегії різко уточнили гучну заяву — що насправді сталося в Молдові

    «Літак Зеленського ледь не збив дрон»: у Норвегії різко уточнили гучну заяву — що насправді сталося в Молдові

    Гучна заява прем’єр-міністра Норвегії Йонаса Гар Стьоре про те, що літак президента України Володимира Зеленського нібито ледь не був уражений дроном під час вильоту з Молдови, отримала суттєве уточнення. Підтверджені на цей момент дані свідчать: російський безпілотник справді порушив повітряний простір Молдови, через загрозу влада тимчасово обмежувала польоти, а виліт українського президента до Осло затримали. Водночас доказів того, що дрон справді перебував безпосередньо біля президентського літака або що зіткнення було неминучим, оприлюднено не було. У канцелярії норвезького прем’єра пізніше визнали, що невідомо, наскільки близько безпілотники перебували до борту Зеленського.

    Спочатку Стьоре, коментуючи поїздку українського президента до Норвегії, заявив державному мовнику NRK, що літак Зеленського «майже був уражений дроном», коли мав вилітати з Молдови. Прем’єр використав цей епізод як приклад небезпеки, з якою постійно стикається глава держави, що перебуває у війні з Росією. Проте Стьоре не пояснив, звідки отримав інформацію про настільки близьке зближення дрона з літаком, а також не назвав відстань між ними. Саме відсутність цих деталей згодом стала принциповою, коли почала з’являтися точніша хронологія подій.

    Після резонансу канцелярія прем’єр-міністра Норвегії надала NRK значно обережніше пояснення. Там зазначили, що 8 вересня в повітряному просторі Молдови справді існувала загроза через безпілотники, і саме вона призвела до затримки літака Зеленського, який прямував до Осло. Водночас у канцелярії прямо вказали: невідомо, наскільки близько дрони перебували до президентського борту. Отже, підтверджений епізод стосується передусім закриття повітряного простору та затримки рейсу, а не доведеного «майже зіткнення».

    Ще обережнішою виявилася реакція української сторони. Джерело в Офісі президента України, на яке посилається AFP, назвало твердження про безпосередню небезпеку для Зеленського «перебільшеним». За його словами, у Молдові була оголошена тривога після того, як російський дрон увійшов до повітряного простору Молдови, а згодом — Румунії. Тобто сам факт небезпечного польоту російського безпілотника не заперечується, однак твердження, що саме літак українського президента опинився за крок від зіткнення, українська сторона не підтвердила.

    Молдовська влада тим часом оприлюднила детальну хронологію. Системи спостереження Національної армії Молдови 8 вересня о 16:20 зафіксували безпілотний апарат, який увійшов у повітряний простір країни з боку України. Попередньо його ідентифікували як дрон типу Shahed. Апарат рухався через придністровський сектор у напрямку Бендер, а о 16:32 — уже в напрямку Кишинева. О 16:36 його зафіксували біля населеного пункту Бєленешть у Ніспоренському районі, після чого він продовжив рух на захід. О 16:37 дрон залишив молдовський повітряний простір поблизу Загаранчі та попрямував у бік румунського повіту Ясси.

    Через небезпеку приблизно о 16:30 влада Молдови обмежила використання повітряного простору в центральній частині країни. Речник уряду Думітру Чоріч повідомив, що рішення ухвалили саме для захисту цивільних літаків, які перебували в небі або мали здійснити рейси. Через обмеження затримали три вильоти та чотири прибуття. Одним із затриманих рейсів був літак президента України. Таким чином, Зеленський не був єдиним пасажиром, чий рейс змінив графік через дронову загрозу.

    На цьому маршрут безпілотника не завершився. Румунське Міністерство національної оборони підтвердило, що о 16:33 його радари бачили повітряну ціль на захід від Кишинева, яка рухалася в напрямку Румунії. О 16:37 вона увійшла до румунського повітряного простору приблизно за 30 кілометрів на південний схід від Ясс. Уже о 16:39 для контролю ситуації в повітря підняли два винищувачі F-18 Повітряно-космічних сил Іспанії, які виконували місію посиленої повітряної поліції НАТО з авіабази Міхаїл Когелнічану.

    У Румунії траєкторію дрона відстежували далі. Системи попередження RO-Alert активували для кількох повітів. О 17:02 румунські радари втратили контакт із ціллю в районі між повітами Ясси та Ботошані, а вже о 17:08 безпілотник знову виявили над територією Молдови. Пізніше румунська влада повідомила, що апарат повернувся до сусідньої країни та зрештою впав приблизно за 25 кілометрів на схід від румунського кордону.

    Молдовські джерела повідомляли, що після повернення з боку Румунії той самий дрон рухався на північ країни. Його сигнал зникав біля Кобані в Глоденському районі, потім апарат знову виявили неподалік Дрокії. Востаннє на радарі його фіксували приблизно о 17:14 у районі Стурзовки. О 17:26 служба 112 отримала повідомлення про падіння невеликого літального апарата біля села Міхейленій-Векь у Ришканському районі. Після падіння зайнялася суха рослинність і виникло кілька осередків пожежі, але людей не було травмовано.

    Саме падіння дрона відбулося далеко від міжнародного аеропорту Кишинева. За даними молдовського уряду, йдеться приблизно про 160 кілометрів. Після отримання підтвердження, що безпілотник упав, обмеження для авіації почали знімати. Уряд Молдови зазначив, що саме через ці заходи безпеки борт Зеленського вилетів пізніше, ніж планувалося.

    Відкриті дані FlightAware підтверджують затримку. Український урядовий Airbus A319 із реєстраційним номером UR-ABA 8 вересня виконував рейс із Кишинева до Oslo Gardermoen. Фактичний виліт зафіксований приблизно о 17:57 за молдовським часом, а посадку в Норвегії — близько 19:43 за місцевим часом. В Осло Зеленський і перша леді Олена Зеленська зійшли саме з цього літака, що також зафіксували норвезькі фотографи.

    Президент України прибув до Норвегії для участі в церемонії прощання з королем Гаральдом V, який помер 28 серпня у віці 89 років після 35 років на престолі. Державний похорон відбувся 9 вересня в кафедральному соборі Осло. Зеленський разом з Оленою Зеленською взяв участь у процесії від Королівського палацу до собору поряд із членами норвезької королівської родини, монархами та керівниками інших держав.

    Поїздка мала не лише церемоніальну частину. У Норвегії Зеленський провів переговори з Йонасом Гар Стьоре, міністром фінансів і колишнім генеральним секретарем НАТО Єнсом Столтенбергом та міністром закордонних справ Еспеном Бартом Ейде. Однією з центральних тем стала потреба України в посиленні протиповітряної оборони. Стьоре наголошував, що Україна має критичну потребу в ППО та іншій військовій підтримці перед складним зимовим періодом. Також українська сторона повідомляла про обговорення проєкту FREYJA, спрямованого на створення європейської системи протиракетної оборони.

    Інцидент над Молдовою водночас виявився значно масштабнішим за історію одного президентського літака. Російський дрон пройшов через повітряний простір одразу двох європейських країн, спричинив обмеження цивільних польотів у Молдові, призупинення операцій в аеропорту Ясс та підняття бойових винищувачів НАТО в Румунії. Молдовська президентка Мая Санду назвала такі вторгнення серйозною загрозою життю людей. Reuters також зазначає, що російські безпілотники вже неодноразово опинялися на молдовській території на тлі масштабних атак РФ проти України.

    До того ж інцидент стався на тлі нового загострення біля українсько-молдовського кордону. У ніч проти 9 вересня безпілотники атакували український пункт пропуску «Старокозаче» навпроти молдовської Тудори. Прикордонна поліція Молдови підтвердила, що один дрон атакував інфраструктуру пункту, ще два безпілотники впали поблизу на українській території, після чого роботу переходу тимчасово зупинили.

    Таким чином, основна частина історії підтверджується: 8 вересня російський безпілотник порушив повітряний простір Молдови та Румунії, через загрозу тимчасово обмежували цивільні польоти, а літак Володимира Зеленського справді вилетів із Кишинева із затримкою. Однак початкове формулювання норвезького прем’єра про те, що дрон «майже влучив» у президентський літак, залишається без оприлюднених доказів щодо дистанції або реальної загрози зіткнення. Канцелярія самого Стьоре згодом уточнила, що достеменно невідомо, наскільки близько дрон перебував до борту, а джерело в українському президентстві назвало твердження про безпосередню небезпеку для Зеленського перебільшеним. Тому наразі коректніше говорити про серйозну дронову загрозу, яка призвела до закриття повітряного простору та затримки президентського рейсу, а не про підтверджену спробу атаки або майже зіткнення літака з безпілотником.

  • Небо у вогні: масований комбінований удар Росії балістикою та двома сотнями дронів прорвав частину оборони

    Небо у вогні: масований комбінований удар Росії балістикою та двома сотнями дронів прорвав частину оборони

    У ніч проти 9 вересня російська окупаційна армія здійснила масштабний комбінований удар по мирних містах та критичній інфраструктурі України, застосувавши балістичні ракети, новітні боєприпаси «Бандероль» та майже дві сотні безпілотників різних типів. Повітряний напад противника тривав понад чотирнадцять годин, розпочавшись ще о вісімнадцятій годині вечора 8 вересня. Попри цілодобову роботу українських захисників неба, які знешкодили переважну більшість ворожих засобів, окремі ракети та дрони змогли пробитися крізь протиповітряний щит.

    Для чергової атаки загарбники залучили значний арсенал ударного озброєння, яке запускали з різних напрямків та тимчасово окупованих територій. Зокрема, з району селища Гвардійське та інших пускових позицій в окупованому Криму росіяни випустили смертоносну балістику комплексу «Іскандер-М». Одночасно з акваторії Азовського моря окупаційні війська спрямували ракети S8000 «Бандероль». Паралельно ворог атакував країну 196 ударними дронами різних модифікацій, серед яких були як важкі апарати «Shahed», так і дешевші «Гербера» разом зі спеціальними приманками та дронами-імітаторами «Пародія». Запуски безпілотних систем фіксувалися з російських Орла та Курська, а також із захоплених районів Донецької області та Криму.

    Відбиття комбінованого нальоту та результати оборони

    До відбиття масованої повітряної навали було залучено всі наявні сили та засоби українського війська. Проти ворожих цілей безперервно працювали авіація, зенітні ракетні війська, підрозділи радіоелектронної боротьби, підрозділи безпілотних систем, а також розрахунки мобільних вогневих груп. Завдяки їхній скоординованій та злагодженій бойовій роботі станом на пів на дев’яту ранку вдалося успішно знешкодити 165 російських безпілотників, більшість із яких ліквідували ще на підльоті або подавили технічними засобами без детонації на землі.

    Масштаби влучань та наслідки падіння уламків

    Попри високу ефективність роботи сил протиповітряної оборони, величезна щільність ворожого залпу призвела до локальних проривів. Офіційно підтверджено влучання ракет та ударних дронів на двадцяти трьох окремих локаціях у різних областях країни. Крім того, падіння уламків збитих повітряних цілей завдало шкоди будівлям та майну ще на чотирьох локаціях. Екстрені рятувальні служби, медичні працівники та поліцейські одразу вирушили на всі місця уражень для ліквідації пожеж, розбору завалів та надання допомоги постраждалим.

    Тактика перевантаження та виснаження ППО

    Подібні комбіновані нальоти свідчать про зміну тактики ворога, який намагається максимально перевантажити українську протиповітряну оборону. Використання дешевих дронів-імітаторів має на меті змусити зенітників розкривати позиції та витрачати коштовні боєприпаси перед основним ударом балістичними ракетами. Росія продовжує системно тероризувати цивільне населення та намагається завдати удару по енергетиці напередодні холодів. Наразі остаточні наслідки ворожої атаки та масштаби руйнувань на місцях прильотів встановлюються профільними службами.