Golosnovinua.com

Позначка: шахед

  • Прицільний удар по пасажирах: росіяни вдарили «Шахедом» по потягу «Харків – Ізюм», серед людей багато постраждалих

    Прицільний удар по пасажирах: росіяни вдарили «Шахедом» по потягу «Харків – Ізюм», серед людей багато постраждалих

    Уранці 9 вересня російські окупаційні війська вчинили черговий цинічний терористичний акт проти цивільного населення України, атакувавши транспортну інфраструктуру в Харківській області. Ворожий ударний безпілотний літальний апарат поцілив безпосередньо в пасажирський потяг, який рухався за регулярним сполученням «Харків – Ізюм». Унаслідок вибуху миттєво спалахнула сильна пожежа, а за попередніми даними травми та поранення різного ступеня тяжкості отримали щонайменше шестеро мирних громадян.

    Удар по залізничній станції та займання вагонів

    Ворожа повітряна атака відбулася близько десятої години ранку, коли приміський пасажирський склад перебував у районі залізничної станції поблизу села Іскра. Російський дрон-камікадзе прямим влучанням поцілив у хвостову частину потяга, де в цей момент перебували пасажири, що спричинило детонацію та руйнування конструкцій вагона. На місце надзвичайної події негайно вирушили оперативні підрозділи екстрених служб.

    «Сьогодні, 9 вересня, о 10:00 ворог завдав удару безпілотним літальним апаратом типу «Шахед». Влучання зафіксовано на залізничній станції поруч із с. Іскра. Ворожий дрон влучив у задню частину потяга, що прямував за маршрутом «Харків – Ізюм». Виникла пожежа», – йдеться в офіційному повідомленні щодо ворожої атаки.

    Рятувальна операція та екстрена допомога потерпілим

    Медичні працівники та бригади швидкої допомоги, які прибули на залізничну станцію, оперативно організували надання невідкладної медичної допомоги всім постраждалим. У травмованих пасажирів зафіксовано осколкові поранення, термічні опіки, баротравми та виражену гостру реакцію на сильний психологічний стрес. Усіх шістьох поранених терміново доправили до найближчих медичних установ для проходження ретельного діагностичного огляду та госпіталізації. Тим часом пожежні розрахунки оперативно ліквідували відкрите полум’я, унеможлививши розповсюдження вогню на інші пасажирські вагони та технічні споруди станції.

    Цілеспрямоване нищення цивільної логістики

    Пряме влучання ворожого безпілотника у звичайний рейсовий потяг є черговим свідченням свідомого терору агресора, спрямованого виключно проти цивільного сектору. Маршрут «Харків – Ізюм» виконує важливу соціальну функцію, поєднуючи обласний центр зі звільненими містами східного напрямку та забезпечуючи пересування тисяч місцевих мешканців, медиків і волонтерів. Окупанти навмисно вистежують і атакують пасажирські сполучення в світлий час доби, маючи на меті спричинити якомога більше жертв та залякати мирне населення регіону.

    Правоохоронні органи та слідчо-оперативні групи вже розпочали роботу на місці події, фіксуючи черговий доказ скоєння воєнного злочину та збираючи уламки застосованого дрона для відкриття кримінального провадження. Залізничні фахівці оцінюють масштаби пошкоджень полотна та рухомого складу, щоб у найкоротші терміни відновити стабільне й безпечне сполучення на цьому стратегічному прифронтовому напрямку.

     

  • Україна замовляє 1000 ракет Patriot, але чекати доведеться роками: Київ просить 300 уже зараз

    Україна замовляє 1000 ракет Patriot, але чекати доведеться роками: Київ просить 300 уже зараз

    Україна укладає контракти приблизно на 1000 ракет для зенітно-ракетних комплексів Patriot, однак більшість цих перехоплювачів не потраплять до українських підрозділів протиповітряної оборони найближчим часом. Саме тому Київ звернувся до партнерів із набагато терміновішим проханням: передати ракети з уже наявних військових запасів зараз, а згодом компенсувати їх новішими боєприпасами, закупленими Україною за довгостроковими контрактами.

    Про це міністр оборони України Євгеній Хмара заявив 8 вересня під час 36-го засідання Контактної групи з питань оборони України у форматі «Рамштайн». За його словами, контракти на приблизно тисячу ракет фінансуються за допомогою партнерів, зокрема коштом кредитної програми Європейського Союзу. Проблема полягає не у відсутності замовлень, а у виробничих термінах: значна частина законтрактованих ракет почне надходити лише протягом наступних років.

    Тому паралельно з довгостроковим замовленням Україна сформулювала конкретну короткострокову потребу — 300 ракет-перехоплювачів Patriot із чинних запасів партнерів. Фактично Київ пропонує союзникам схему обміну: вони передають Україні частину своїх ракет зараз, коли вони критично необхідні для відбиття російських ударів, а в майбутньому отримують натомість новіші ракети з українських контрактів.

    Саме ця деталь є ключовим «нюансом» у повідомленні про тисячу Patriot. Йдеться не про тисячу готових ракет, які вже перебувають на складах і можуть бути оперативно доставлені Україні. Це довгостроковий контрактний портфель, виконання якого залежить від виробничих можливостей оборонної промисловості США та союзників. Українському ж ППО перехоплювачі потрібні зараз — напередодні осінньо-зимового періоду та на тлі нової хвилі масованих російських ударів.

    І потреба не обмежується Patriot. Хмара повідомив партнерам, що Україні також необхідно близько 500 ракет класу «повітря-повітря», здатних використовуватися проти крилатих ракет, додаткові переносні зенітно-ракетні комплекси, а також $2 млрд на безпілотники. Окремий виклик — реактивні версії російських Shahed, проти яких українська оборонна промисловість разом із військовими шукає дешевші способи перехоплення. Частина таких українських рішень уже проходить випробування безпосередньо в бойових умовах.

    Потреба в додаткових перехоплювачах особливо гостро проявилася саме 8 вересня. У ніч проти вівторка Росія атакувала Україну балістичними, крилатими та протикорабельними ракетами, а також 166 ударними та іншими безпілотниками. За даними Повітряних сил, основні удари були спрямовані на Київщину та Одещину. Українська ППО повідомляла про знищення або подавлення 175 повітряних цілей, однак були зафіксовані влучання на десятках локацій.

    Reuters повідомляв, що після короткої паузи Росія відновила удари по Києву, застосувавши, зокрема, балістичні ракети. Саме проти такого типу загроз Patriot залишається однією з найважливіших систем, доступних Україні. Тому проблема запасів ракет до цих комплексів напряму пов’язана не лише з обороною військових об’єктів, а й із захистом великих міст та енергетичної інфраструктури.

    Першою на новий заклик Києва вже відреагувала Німеччина. Міністр оборони Борис Пісторіус оголосив, що Берлін передасть Україні терміново необхідні перехоплювачі PAC-2 із запасів Бундесверу. Він також закликав інші держави-учасниці Контактної групи перевірити власні арсенали та приєднатися до таких поставок.

    Німецька допомога не обмежуватиметься Patriot. Берлін планує передати більше ракет AIM-9 класу «повітря-повітря», а Україна за рахунок коштів європейської кредитної програми має замовити у Німеччини кілька тисяч керованих ракет IRIS-T. Пісторіус наголосив, що ці комплекси вже довели високу ефективність в Україні, а постачання систем та боєприпасів із промислового виробництва триватимуть.

    Додаткові кошти на американські системи ППО оголосила й Велика Британія. Лондон виділяє 100 млн фунтів стерлінгів через програму НАТО PURL. Пакет включатиме ракети для Patriot та інше обладнання протиповітряної оборони, яке планують доставити до початку зими. Британський уряд прямо пов’язує рішення з необхідністю посилити захист критичної інфраструктури, населення та українських військ перед очікуваними новими російськими атаками.

    Водночас значна частина масштабної закупівлі спиратиметься на гроші Європейського Союзу. За даними «Європейської правди», країни ЄС погодили закупівлю для України американських ракет-перехоплювачів Patriot орієнтовною вартістю 3,2 млрд євро у межах кредитного механізму загальним обсягом 90 млрд євро. Фінальне оформлення рішення очікується найближчими днями.

    Це не перший випадок, коли Україна просить партнерів не чекати завершення нового виробничого циклу, а ділитися ракетами зі своїх військових складів. Ще за підсумками одного з попередніх засідань «Рамштайну» Міноборони України повідомляло про домовленості з кількома європейськими партнерами щодо термінових поставок Patriot із наявних запасів. Тоді ж союзники підтвердили значні обсяги фінансування ППО та програми PURL.

    Тепер ця модель фактично стає дворівневою. Перший рівень — негайна допомога зі складів союзників, необхідна для проходження найближчих місяців. Другий — великі багаторічні контракти, які мають поступово створити для України значно більший і прогнозованіший запас ракет.

    Масштаб замовлення приблизно у тисячу перехоплювачів демонструє, що Київ і партнери переходять від ситуативного пошуку кількох десятків ракет до планування ППО на роки вперед. Але саме виробничий лаг залишається головною проблемою: контракт можна профінансувати сьогодні, тоді як фізично ракета з’явиться лише після проходження виробничого циклу.

    Тому для України критичними стають найближчі місяці. На тлі очікуваного посилення російських атак взимку Київ просить партнерів не чекати, доки нові перехоплювачі зійдуть із виробничих ліній. 300 Patriot зі складів союзників потрібні зараз, а приблизно тисяча законтрактованих ракет має вже потім поповнити запаси й, за запропонованою Україною схемою, частково компенсувати партнерам те, що вони передадуть негайно.

  • Два «Шахеди» прицільно атакували поїзд Київ – Суми: пасажирів встигли евакуювати

    Два «Шахеди» прицільно атакували поїзд Київ – Суми: пасажирів встигли евакуювати

    Вранці 8 вересня російські війська двічі атакували ударними безпілотниками пасажирський поїзд Київ – Суми на під’їзді до обласного центру. Завдяки тому, що моніторингова команда «Укрзалізниці» заздалегідь зафіксувала загрозу, потяг встигли зупинити на станції, а пасажирів, поїзну та локомотивну бригади — евакуювати. За попередніми даними, обійшлося без постраждалих.

    Про атаку повідомив голова правління АТ «Укрзалізниця» Олександр Перцовський. За його словами, йшлося саме про два прицільні удари «Шахедами» по потягу, який прямував до Сум.

    Потяг завчасно зупинили

    Ключову роль у тому, що вдалося уникнути жертв, відіграла система моніторингу повітряних загроз, яку використовує «Укрзалізниця».

    Коли фахівці зафіксували небезпеку, потяг встигли зупинити на одній зі станцій. Після цього пасажирів оперативно вивели з вагонів, а також евакуювали працівників поїзної та локомотивної бригад. Уже після цього по залізничному складу було завдано ударів.

    Перцовський наголосив, що внаслідок атаки постраждалих немає. Наразі «Укрзалізниця» уточнює масштаб пошкоджень рухомого складу та залізничної інфраструктури.

    Пасажирів до Сум довозять автобусами

    Після атаки залізничники разом із місцевою владою організували альтернативне перевезення пасажирів.

    Для людей подали автобуси, якими їх доправляють до Сум. Їх вдалося оперативно залучити у взаємодії із Сумською обласною військовою адміністрацією.

    Таким чином, попри атаку на потяг, перевезення пасажирів до пункту призначення не припинили.

    В Укрзалізниці говорять про цілеспрямований удар

    В «Укрзалізниці» наголосили, що не вважають цей епізод випадковим.

    За словами Перцовського, російська армія продовжує намагатися перервати залізничне сполучення з прифронтовими регіонами, зокрема із Сумщиною. Він назвав удари по пасажирських поїздах воєнним злочином.

    Залізничники водночас заявляють, що продовжуватимуть забезпечувати рух до прифронтових громад там, де це дозволятиме безпекова ситуація.

    Це не перша атака на пасажирський потяг

    Удар по поїзду Київ – Суми став уже не першим випадком, коли російські безпілотники атакують пасажирський залізничний транспорт.

    13 серпня в Одеській області російський реактивний безпілотник прицільно вдарив по локомотиву пасажирського потяга. Тоді загинули машиніст і його помічник. У складі перебували сотні пасажирів.

    І в тому випадку моніторингова команда «Укрзалізниці» попередила бригаду про наближення ударного дрона. Потяг почав заходити на станцію для евакуації людей, однак реактивний безпілотник різко змінив напрямок і вдарив по локомотиву.

    Тож атака 8 вересня біля Сум вкотре показала, наскільки важливими стали для залізниці оперативний моніторинг повітряної обстановки та можливість швидко зупиняти потяги у разі загрози.

    Атака відбулася на тлі масованого удару по Україні

    Удар по пасажирському потягу стався вранці після чергової масованої російської атаки на Україну.

    У ніч проти 8 вересня Росія застосувала ударні безпілотники, крилаті та балістичні ракети. Основними напрямками удару були Київщина та Одещина, а в столиці зафіксували руйнування і пожежі одразу в кількох районах.

    Тому рух залізничного транспорту в низці регіонів цього ранку здійснюється з урахуванням безпекової ситуації та повітряних загроз.

    В «Укрзалізниці» наголошують, що у випадку загрози пасажирські поїзди можуть затримувати, зупиняти на безпечніших ділянках або організовувати альтернативні способи перевезення.

    Наразі пасажири поїзда Київ – Суми продовжують шлях автобусами, а компанія встановлює повний обсяг пошкоджень після двох ударів.

  • Росія вдарила по висотці в Одесі: 17 постраждалих, серед них троє дітей

    Росія вдарила по висотці в Одесі: 17 постраждалих, серед них троє дітей

    Російські війська в ніч на 3 вересня знову атакували Одесу ударними безпілотниками. Один із ударів припав на багатоповерховий житловий будинок. Кількість постраждалих унаслідок атаки станом на ранок зросла до 17 людей, серед них троє дітей. Пошкодження отримали квартири одразу на кількох поверхах висотки, автомобілі біля будинку, а на місці продовжують працювати рятувальники, комунальні служби та міська влада.

    Перші повідомлення про наслідки удару з’явилися ще вночі. Спочатку начальник Одеської міської військової адміністрації Сергій Лисак повідомляв про вісьмох постраждалих. Згодом, після роботи медиків і уточнення інформації, кількість потерпілих збільшилася більш ніж удвічі.

    Станом на 07:00 було відомо вже про 17 постраждалих. Серед них — троє дітей. Усім потерпілим надають необхідну медичну допомогу.

    За даними міської військової адміністрації, внаслідок атаки пошкоджені квартири з 10-го по 17-й поверхи 21-поверхового житлового будинку. Також пошкоджено автомобілі, припарковані поруч. Масштаби руйнувань продовжують фіксувати.

    На місці удару розгорнули оперативні штаби. Мешканці пошкодженого будинку можуть звернутися туди по допомогу та консультації. Паралельно триває ліквідація наслідків атаки, працюють комунальні й екстрені служби.

    Нічний удар по Одесі був частиною значно масштабнішої повітряної атаки Росії проти України.

    За інформацією Повітряних сил ЗСУ, із 18:00 2 вересня російські війська застосували 163 ударні безпілотники різних типів. Серед них були Shahed, причому, за даними військових, приблизно половину становили реактивні дрони. Також противник використовував безпілотники S8000 «Бандероль», «Гербера» та дрони-імітатори типу «Пародія».

    Запуски здійснювалися з районів Міллерового та Орла на території Росії, а також із тимчасово окупованих Донецька та Гвардійського в Криму.

    Українська протиповітряна оборона станом на 08:30 збила або подавила 135 повітряних цілей. Однак повністю уникнути влучань не вдалося.

    Повітряні сили зафіксували влучання російських засобів повітряного нападу на 15 локаціях. Ще на чотирьох локаціях зафіксували падіння уламків збитих цілей. Одеса стала одним із міст, де атака спричинила серйозні наслідки для цивільного населення.

    Ніч на 3 вересня загалом виявилася неспокійною для багатьох регіонів України. Російські дрони атакували не лише південь, а й Київщину, західні регіони та інші області. Повідомлення про вибухи та роботу протиповітряної оборони надходили протягом кількох годин.

    Для Одеси ця атака стала продовженням серії інтенсивних російських ударів, які відбуваються буквально кілька днів поспіль.

    У ніч на 2 вересня російські війська також завдали масованого удару по місту. Тоді внаслідок атаки були зруйновані квартири на верхніх поверхах 24-поверхового житлового будинку. Також пошкодження отримали два ліцеї та бізнес-центр. Постраждали вісім людей, серед них п’ятирічна дитина.

    Ще раніше російські війська атакували цивільні й енергетичні об’єкти Одещини. Дані українських ЗМІ та місцевої влади свідчать про систематичні удари по житловій, енергетичній, транспортній і комерційній інфраструктурі регіону.

    Одеська область залишається однією з ключових цілей російських повітряних атак через розташування портів, логістичної інфраструктури та об’єктів енергетики. Водночас унаслідок таких ударів регулярно пошкоджуються житлові будинки та інші цивільні об’єкти.

    Лише останнім часом у регіоні фіксували удари по енергетичній інфраструктурі, логістичних об’єктах і підприємствах. За повідомленнями українських джерел, 2 вересня через російські удари без електроенергії залишалися близько 350 тисяч домогосподарств Одещини.

    Черговий удар по житловій висотці демонструє і складність протидії новим типам російських безпілотників. Повітряні сили окремо звернули увагу, що під час атаки в ніч на 3 вересня приблизно половину запущених Shahed становили реактивні дрони. Такі апарати мають вищу швидкість, ніж традиційні ударні безпілотники, що скорочує час реагування української ППО.

    При цьому російська армія одночасно використовує кілька різних типів безпілотників, включно з імітаторами. Їхнє завдання — перевантажувати систему протиповітряної оборони та змушувати українські сили витрачати ресурси на виявлення великої кількості повітряних цілей.

    Попри те, що з 163 російських дронів українська ППО збила або подавила 135, решта змогли досягти своїх цілей або спричинити руйнування. Загалом зафіксовані влучання на 15 локаціях по Україні.

    В Одесі основний удар припав на житлову забудову. На оприлюднених після атаки фото видно пошкодження фасаду багатоповерхового будинку та квартир на верхніх поверхах. Частина вікон вибита, пошкоджені конструкції та майно мешканців.

    Станом на ранок інформації про загиблих унаслідок саме цього удару по Одесі не надходило. Водночас 17 людей отримали поранення або інші ушкодження, а серед постраждалих є троє дітей.

    Міська влада повідомляє, що ліквідація наслідків триває. Фахівці обстежують будинок, визначають рівень пошкоджень конструкцій та фіксують збитки. Паралельно мешканцям надають консультації щодо подальшої допомоги.

    Черговий нічний удар також показує, що Одеса фактично залишається під постійною загрозою повторних атак. Протягом останніх днів російські сили неодноразово застосовували проти регіону ударні дрони та інші засоби ураження, а цивільне населення щоночі змушене реагувати на повітряні тривоги.

    Ситуація в місті після удару 3 вересня залишається під контролем екстрених служб. Остаточні масштаби руйнувань ще встановлюються, тому кількість пошкоджених квартир, автомобілів та інших об’єктів може уточнюватися.

    На цей момент головним наслідком атаки залишається удар по 21-поверховому житловому будинку та 17 постраждалих людей. Троє з них — діти. І все це стало частиною масованої нічної атаки, під час якої Росія запустила по Україні 163 безпілотники, а українська ППО знешкодила 135 із них.

  • Ворожий удар по Дунаю: «Шахед» зупинив роботу поромного пункту пропуску «Орловка» на кордоні з Румунією

    Ворожий удар по Дунаю: «Шахед» зупинив роботу поромного пункту пропуску «Орловка» на кордоні з Румунією

    У ніч на 1 вересня російські окупаційні війська здійснили чергову цілеспрямовану атаку ударними безпілотниками типу Shahed по прикордонній та транспортній інфраструктурі Одеської області. Головною мішенню ворога став міжнародний пункт пропуску для поромного сполучення «Орловка», розташований безпосередньо на державному кордоні з Румунією. Про наслідки ворожого нальоту офіційно повідомила Державна прикордонна служба України (ДПСУ).

    Внаслідок влучання ворожих дронів зафіксовано руйнування безпосередньо в адміністративній будівлі та на прилеглій території пfромного термінала. На місці прильотів спалахнули потужні пожежі, які оперативно локалізували та приборкали бригади рятувальників ДСНС.

    Через масштабні руйнування та забезпечення безпеки пасажирів оформлення громадян і транспортних засобів через пункт пропуску «Орловка» наразі повністю призупинено. Об’єкт тимчасово не працює, про що українська сторона офіційно поінформувала партнерів із Румунії.

    У зв’язку з надзвичайною ситуацією весь потік вантажного та легкового транспорту перенаправляється на інші найближчі пункти пропуску. Прикордонники закликають водіїв і перевізників заздалегідь враховувати цю інформацію під час планування міжнародних поїздок та логістичних маршрутів. У ДПСУ окремо наголосили, що це вже не перша спроба ворога знищити критично важливу паромну переправу на дунайському напрямку.

  • Росія влаштувала нічний наліт на Україну: 121 дрон, ракета Х-59 і влучання на 11 локаціях

    Росія влаштувала нічний наліт на Україну: 121 дрон, ракета Х-59 і влучання на 11 локаціях

    Росія в ніч проти понеділка, 31 серпня, здійснила нову масштабну повітряну атаку на Україну, застосувавши 121 безпілотник різних типів та керовану авіаційну ракету Х-59. Значну частину ударних дронів становили реактивні «Шахеди». Українські сили протиповітряної оборони знешкодили 96 ворожих БпЛА, а запущена з району Чорного моря ракета не досягла своєї цілі. Водночас уникнути наслідків атаки не вдалося — Повітряні сили зафіксували влучання засобів повітряного нападу противника на 11 локаціях.

    Повітряна атака фактично розпочалася ще ввечері 30 серпня. За інформацією Повітряних сил ЗСУ, відлік ведеться від 18:00 неділі.

    Для удару Росія застосувала одну керовану авіаційну ракету Х-59, яку запустили з повітряного простору над акваторією Чорного моря. Одночасно противник направив на територію України 121 безпілотний літальний апарат.

    Йшлося про ударні БпЛА типу Shahed, причому більшість із них, за даними Повітряних сил, були реактивними, а також безпілотники «Гербера» та дрони-імітатори типу «Пародія».

    Для запуску безпілотників Росія використала одразу кілька напрямків. Дрони прямували з районів Курська, Орла, Міллерова та Приморсько-Ахтарська на території РФ. Крім того, запуски здійснювалися з тимчасово окупованого Донецька та району Гвардійського в окупованому Криму.

    Таким чином, російські війська намагалися атакувати Україну одночасно з різних напрямків, змушуючи систему протиповітряної оборони реагувати на значну кількість повітряних цілей.

    Для відбиття нічного нападу були залучені авіація, зенітні ракетні війська, підрозділи радіоелектронної боротьби та безпілотних систем, а також мобільні вогневі групи Сил оборони України.

    За попередньою інформацією Повітряних сил станом на 08:00 31 серпня, українські захисники збили або подавили 96 російських безпілотників типів Shahed, «Гербера» та інших типів.

    Ворожі дрони знешкоджували на півночі, півдні, сході та в центральних областях України.

    Керована авіаційна ракета Х-59, яку російські війська запустили над Чорним морем, своєї цілі не досягла.

    Попри роботу протиповітряної оборони, повністю уникнути влучань не вдалося. За даними Повітряних сил, засоби повітряного нападу противника влучили на 11 локаціях. Ще на восьми локаціях зафіксовано падіння збитих цілей або їхніх уламків.

    На момент оприлюднення ранкового зведення атака ще не була повністю завершена. У повітряному просторі України залишалося близько десяти ворожих безпілотників.

    Наслідки російських ударів фіксували одразу в кількох регіонах країни.

    На Херсонщині російські війська близько 06:40 атакували безпілотником один із закладів охорони здоров’я в Херсоні. За інформацією обласної військової адміністрації, постраждали двоє працівників закладу — 62-річний чоловік та 69-річна жінка. У них діагностували контузії, вибухові та закриті черепно-мозкові травми. Стан постраждалих оцінювали як середньої тяжкості.

    Також близько шостої ранку російський безпілотник атакував жінку в середмісті Херсона. 62-річну постраждалу доправили до лікарні з контузією, вибуховою та закритою черепно-мозковою травмами.

    Неспокійною була ніч і на Харківщині. Ще близько 22:00 30 серпня російські війська завдали ударів по Ізюму, попередньо керованими авіаційними бомбами. Влучання зафіксували в кількох місцях у західній частині міста.

    Один із ударів припав на дорожнє покриття. Унаслідок атаки було пошкоджено понад десять приватних будинків, декілька автомобілів та електромережі. На іншій локації спалахнула господарська споруда. Повідомлялося щонайменше про одного постраждалого.

    Серйозних руйнувань російська атака завдала і на Донеччині. Близько 04:20 ранку 31 серпня російські війська здійснили авіаудар по центральній частині Слов’янська.

    За попередньою інформацією місцевої влади, постраждали четверо людей. У багатоквартирному будинку було зруйновано під’їзд з першого по п’ятий поверхи, також зруйнований приватний будинок.

    Масштаби пошкоджень у місті значні: за даними начальника Слов’янської міської військової адміністрації Вадима Ляха, пошкоджено щонайменше 32 багатоповерхові будинки, готель, дитячий садок та автомобілі.

    Загалом за попередню добу на Донеччині внаслідок російських атак загинули п’ятеро людей: двоє у Билбасівці та по одній людині у Краматорську, Староварварівці й Степанівці. Ще шестеро жителів області були поранені.

    Вкрай інтенсивних ударів зазнала Запорізька область. За даними обласної влади, протягом доби російські війська здійснили 923 удари по 51 населеному пункту регіону. Загинули двоє людей, ще троє дістали поранення.

    Росіяни застосовували авіацію, безпілотники, реактивні системи залпового вогню та артилерію. До місцевої влади надійшли десятки повідомлень про пошкодження житлових будинків, автомобілів та об’єктів інфраструктури.

    Уночі російський безпілотник також влучив у пожежно-рятувальну частину в одному з населених пунктів Запорізької області. Було пошкоджено покрівлю, вікна та двері будівлі, пожежну автоцистерну й легковий автомобіль. Особовий склад на момент удару перебував в укритті, тому серед рятувальників постраждалих не було.

    На Дніпропетровщині російські війська понад десять разів атакували чотири райони області безпілотниками, артилерією та авіабомбами. Внаслідок обстрілів пошкоджено приватні будинки, господарські споруди, автомобіль, зупинку громадського транспорту та сонячну панель. У Павлоградському районі постраждав 38-річний чоловік, якого госпіталізували у стані середньої тяжкості.

    Наслідки зафіксували й на Миколаївщині. За інформацією ОВА, внаслідок російської атаки був поранений чоловік. Також пошкоджено складське приміщення, сім вантажних та два легкові автомобілі. У Куцурубській громаді FPV-дрони пошкодили два приватні будинки.

    Окрему увагу привертає масштаб застосування Росією реактивних ударних безпілотників. Повітряні сили зазначили, що більшість «Шахедів», використаних у нічній атаці 31 серпня, були саме реактивними.

    Раніше українські військові повідомляли, що лише за чотири дні Росія запустила по Україні майже півтори тисячі безпілотників усіх типів, серед яких близько 800 були реактивними.

    Україна паралельно працює над новими засобами протидії таким цілям. Міністр оборони Євгеній Хмара повідомляв про розробку перехоплювачів, здатних боротися з російськими реактивними «Шахедами». За його словами, є чотири потенційні рішення, які вже проходили польові випробування.

    Атака 31 серпня вкотре показала зміну характеру російських повітряних ударів: противник одночасно використовує ударні та реактивні безпілотники, дешевші дрони-імітатори й ракети, запускаючи їх із різних районів Росії та тимчасово окупованих територій.

    Повітряні сили закликають громадян не ігнорувати сигнали повітряної тривоги, оскільки ситуація в повітряному просторі може швидко змінюватися.

  • Кремль відкрито погрожує залишити Україну без світла: РФ готує нові масовані удари по енергетиці

    Кремль відкрито погрожує залишити Україну без світла: РФ готує нові масовані удари по енергетиці

    Росія фактично анонсувала новий етап повітряної кампанії проти України перед початком осінньо-зимового сезону. Міністерство оборони РФ 30 серпня заявило, що російські війська розпочали підготовку до масованих ударів по об’єктах українського енергетичного сектору. Москва називає майбутні атаки «відповіддю» на удари України по російській нафтовій та енергетичній інфраструктурі.

    Заява пролунала в особливо тривожний момент. До початку опалювального сезону залишаються лічені тижні, а Росія вже збільшує інтенсивність ударів по українських містах, енергетиці, портах та промисловості. Лише протягом останніх днів масштабні атаки спричиняли перебої з електропостачанням у кількох регіонах, а в ніч проти 30 серпня під ударом знову опинилася енергетична інфраструктура Миколаївщини.

    Тому нинішня заява російського Міноборони може означати не окрему погрозу, а підготовку до нової системної кампанії, подібної до тих, які Україна вже переживала попередніми зимами.

    Російське відомство стверджує, що рішення пов’язане з українськими атаками на російський паливно-енергетичний комплекс. За заявою Москви, підготовка до ударів уже розпочалася. Водночас Росія традиційно називає українські атаки по своїй нафтопереробній інфраструктурі ударами по «цивільних об’єктах», хоча Київ пояснює такі операції необхідністю зменшувати ресурсну базу російської війни.

    І саме тут з’являється важливий контекст.

    Протягом останніх місяців Україна значно активізувала удари по російських нафтопереробних заводах. Наслідки вже помітні на внутрішньому паливному ринку РФ. За даними Reuters, наприкінці серпня виробництво бензину в Росії впало приблизно до 70% внутрішнього попиту після атак на низку великих НПЗ. Добове виробництво скоротилося приблизно до 80 тисяч тонн за потреби близько 115 тисяч тонн.

    Росії довелося нарощувати імпорт пального та вводити додаткові обмеження. 29 серпня Москва продовжила заборону на експорт дизельного пального до 30 вересня. Обмеження стали частиною ширшої спроби стабілізувати внутрішній ринок на тлі пошкоджень НПЗ та дефіциту пального.

    Тобто між двома сторонами фактично формується дедалі жорсткіше енергетичне протистояння.

    Україна намагається бити по російській нафтовій промисловості — одному з ключових джерел доходів Кремля та важливій частині військової логістики.

    Росія у відповідь погрожує посилити атаки на українську електроенергетику.

    А наближення холодів робить таку ескалацію особливо небезпечною.

    Росія вже почала бити по енергетиці

    Певні ознаки нового етапу кампанії видно вже зараз.

    У ніч проти 30 серпня росіяни атакували Миколаївську область ударними безпілотниками Shahed і крилатими ракетами «Бандероль». Серед цілей був об’єкт енергетичної інфраструктури. Після удару виникли проблеми з електропостачанням у Миколаєві, а також у громадах Миколаївського та Баштанського районів. Енергетикам вдалося оперативно відновити подачу електрики.

    Під ударом тієї ж доби була і портова інфраструктура Миколаєва.

    Це продовжує тенденцію останніх тижнів. 24 серпня після російських атак нові знеструмлення фіксували у Донецькій, Харківській, Чернігівській, Запорізькій, Одеській та Миколаївській областях.

    Ще масштабніші атаки Україна пережила взимку 2025–2026 років.

    24 січня Росія завдала потужного удару по українській енергосистемі, після якого без електрики залишилися близько 1,2 млн споживачів по всій країні. Частина Києва одночасно мала проблеми з теплопостачанням у період сильних морозів.

    7 лютого РФ знову провела масштабну атаку на енергетичні об’єкти, використовуючи ракети та безпілотники.

    Ці атаки показали логіку російської кампанії: Москва намагається одночасно пошкоджувати генерацію, підстанції, газову інфраструктуру та інші вузлові елементи системи, змушуючи Україну витрачати ресурси на аварійні ремонти.

    Тому нинішнє формулювання російського Міноборони про «масовані удари» сприймається особливо серйозно.

    Чому саме зараз

    Є кілька факторів, які роблять кінець літа — початок осені логічним моментом для нової російської кампанії.

    По-перше, наближається опалювальний сезон.

    Енергетична система в холодний період працює під значно більшим навантаженням, а тривалі пошкодження електростанцій або підстанцій можуть одночасно впливати на електро-, тепло- та водопостачання.

    По-друге, Росія останніми днями суттєво наростила інтенсивність повітряних ударів.

    ISW зазначає, що 28–29 серпня російські сили провели тривалу серію комбінованих ракетно-дронових атак, яка тривала понад 28 годин і була значною мірою сконцентрована на Києві та Київській області. Аналітики вважають, що подібні тривалі удари покликані виснажувати українську ППО та порушувати повсякденне життя.

    По-третє, Україна дедалі сильніше тисне на російську нафтопереробку.

    Удари по НПЗ вже змусили Кремль переходити до нестандартних заходів — від імпорту бензину до експортних заборон і адміністративного контролю над інфраструктурою. 24 серпня Володимир Путін навіть дозволив державі тимчасово перебирати контроль над стратегічними об’єктами, які влада визнає недостатньо захищеними від атак безпілотників.

    Отже, російська погроза може мати й елемент тиску: Москва намагається підняти для України ціну ударів по своїй нафтовій інфраструктурі.

    Чи готова Україна до зими

    Водночас ситуація перед зимою 2026–2027 років має одну важливу відмінність: Україна заздалегідь створила значні запаси газу.

    28 серпня перший віцепрем’єр-міністр — міністр енергетики Денис Шмигаль повідомив, що в українських підземних сховищах уже накопичено 14,6 млрд кубометрів газу. Це обсяг, необхідний для базового сценарію проходження осінньо-зимового періоду. Причому цільового показника вдалося досягти на місяць раніше від плану.

    Раніше уряд називав 13,2 млрд кубометрів критично необхідним мінімумом, який має дозволити пройти зиму навіть за низьких температур і масованих російських атак.

    Це означає, що з точки зору запасів газу Україна входить у сезон у кращій позиції.

    Але газ у сховищах сам по собі не гарантує безперебійного тепла.

    Як показали попередні зими, Росія може бити не лише по газовидобувних і газотранспортних об’єктах, а й по електростанціях, високовольтних підстанціях, трансформаторах та мережах, без яких нормальна робота міст також стає складною.

    Саме тому ключовим фактором цієї зими знову може стати не стільки кількість енергоресурсів, скільки здатність захистити та швидко ремонтувати інфраструктуру.

    Головна проблема — ППО

    Для України питання протиповітряної оборони залишається критичним.

    Останні російські атаки демонструють зміну тактики. Москва використовує не тільки звичайні Shahed, а й значно швидші реактивні безпілотники, балістичні ракети та комбінує різні типи засобів ураження.

    Масовані хвилі змушують ППО одночасно реагувати на десятки чи навіть сотні цілей.

    А якщо головними мішенями стануть трансформаторні підстанції, ТЕС, ГЕС чи газова інфраструктура, навіть кілька проривів можуть мати значні наслідки.

    Саме тому Володимир Зеленський протягом року неодноразово закликав партнерів збільшити поставки систем Patriot та боєприпасів до них. Під час масштабної атаки 27 серпня Україна вже використовувала нещодавно отримані американські комплекси Patriot для перехоплення російських балістичних ракет.

    «Битва за зиму» вже фактично почалася

    Говорити, що нова кампанія гарантовано призведе до масштабних блекаутів, зараз немає підстав.

    Українська енергосистема має досвід чотирьох років війни, створені запаси обладнання, розподілені ремонтні бригади та значно кращу підготовку до російських ударів, ніж у 2022 році.

    Але російська заява 30 серпня принципово змінює інформаційний фон.

    Москва вже не просто завдає ударів по окремих енергетичних об’єктах, а публічно заявляє про підготовку масштабної кампанії.

    І саме тому поняття «битва за зиму» цього року може знову стати буквальним.

    З одного боку — Росія, яка намагається використовувати ракети та дрони для руйнування української енергетики.

    З іншого — Україна, яка накопичує газ, відновлює генерацію, посилює ППО і одночасно завдає ударів по російських НПЗ, створюючи проблеми вже для паливної системи противника.

    До того ж дипломатичного прориву, який міг би швидко завершити війну до холодів, поки не видно. Один із високопоставлених українських чиновників цього тижня заявив Reuters, що майбутні контакти з Росією, найімовірніше, спочатку матимуть лише технічний характер, а швидкого завершення війни до зими очікувати не варто.

    Таким чином осінь 2026 року може розпочатися відразу двома взаємопов’язаними кампаніями: Україна продовжуватиме тиснути на російську нафтову інфраструктуру, а Москва намагатиметься завдати максимальної шкоди українській енергосистемі.

    І якщо російська заява про підготовку «масованих ударів» справді переросте у нову масштабну кампанію, питання світла, тепла та захисту енергетичних об’єктів знову стане одним із ключових фронтів війни.

  • Росія всю ніч била по Україні «Іскандерами» і реактивними дронами: 125 цілей знешкоджено, є влучання

    Росія всю ніч била по Україні «Іскандерами» і реактивними дронами: 125 цілей знешкоджено, є влучання

    Росія в ніч проти неділі, 30 серпня, продовжила масштабну повітряну атаку на Україну, яка фактично не припинялася протягом попереднього дня. Після сотень безпілотників, запущених 29 серпня переважно в напрямку Києва, ввечері окупанти розпочали нову хвилю: застосували дві балістичні ракети «Іскандер-М» і ще 130 безпілотників різних типів. Більшість ударних дронів цієї хвилі, за даними Повітряних сил, були реактивними. Українська ППО знешкодила 125 БпЛА, однак повністю уникнути влучань не вдалося — їх зафіксували одразу на 13 локаціях.

    Повітряний напад нової хвилі почався приблизно о 18:00 29 серпня. Дві балістичні ракети «Іскандер-М» російські війська запустили з Курської області. Одночасно противник застосував 130 безпілотних літальних апаратів. Повітряні сили назвали серед них Shahed, «Гербера», S8000 «Бандероль», а також дрони-імітатори «Пародія». Запуски відбувалися з Курська, Орла, Міллерового та Приморсько-Ахтарська на території Росії, а також із тимчасово окупованого Донецька і Гвардійського в окупованому Криму.

    До відбиття удару залучили авіацію, зенітні ракетні війська, мобільні вогневі групи, підрозділи радіоелектронної боротьби та Сил безпілотних систем. За попередньою інформацією Повітряних сил станом на 08:30, було збито або подавлено 125 із 130 російських безпілотників на півночі, півдні, сході та в центрі України. Це понад 96% заявленої кількості дронів цієї хвилі, однак офіційне формулювання саме «збито/подавлено» означає, що не всі з них були фізично знищені вогнем ППО — частину могли нейтралізувати засобами РЕБ.

    Попри високу результативність протиповітряної оборони, російську атаку повністю відбити не вдалося. Повітряні сили зафіксували влучання засобів повітряного нападу на 13 локаціях, ще на чотирьох місцях впали уламки збитих цілей. Частина російських засобів ураження, за попередньою оцінкою військових, не досягла своїх цілей, а остаточну інформацію продовжували уточнювати. На момент ранкового зведення атака ще не була остаточно завершена — в повітряному просторі залишалися окремі російські БпЛА.

    Однією з головних цілей цієї атаки знову став Київ. У столиці російські безпілотники спричинили наслідки щонайменше у чотирьох районах — Оболонському, Подільському, Голосіївському та Деснянському. Найсерйозніша ситуація виникла на Оболоні, де після влучання загорілася 12-поверхова житлова будівля. Вогонь охопив приміщення від другого до п’ятого поверху. Рятувальникам вдалося локалізувати й ліквідувати пожежу на площі близько 80 квадратних метрів. Троє людей постраждали, їх передали медикам.

    У Подільському районі російський засіб ураження влучив у нежитлову споруду, після чого виникла пожежа. У Голосіївському районі спочатку загорілася адміністративна будівля — цю пожежу рятувальники ліквідували. Але вже під час ранкової хвилі атаки там було зафіксоване нове влучання у двоповерхову нежитлову будівлю. Через падіння уламків загорівся дах ще одного нежитлового об’єкта. У Деснянському районі виникла масштабна пожежа сухої трави на відкритій території площею близько двох гектарів.

    Станом на ранкові повідомлення офіційно було відомо щонайменше про трьох постраждалих саме внаслідок нічної атаки на столицю. Всі вони постраждали в Оболонському районі. Даних про загиблих саме під час нічної хвилі 29–30 серпня у перевірених ранкових повідомленнях не було.

    Однак важливо розуміти масштаб подій: нічний удар був фактично продовженням надзвичайно інтенсивної атаки, яку Росія розпочала ще вранці 29 серпня. За даними Повітряних сил, лише з 06:30 до 18:00 суботи противник застосував 224 ударні БпЛА, причому більшість із них також були реактивними. Переважну кількість російських безпілотників тоді спрямували саме на Київ. Українська ППО повідомляла про знищення або подавлення 199 із 224 цілей.

    Якщо скласти дві офіційно розділені хвилі — 224 дрони, запущені з 06:30 до 18:00 29 серпня, та 130 дронів, якими Росія атакувала від 18:00 і впродовж ночі, — виходить щонайменше 354 безпілотники менш ніж за добу, не враховуючи ракет. Це не окрема офіційна цифра Повітряних сил, а арифметичний підсумок двох оприлюднених ними зведень. Особливо показово, що в обох випадках військові підкреслювали значну частку реактивних БпЛА.

    Денна атака 29 серпня вже мала трагічні наслідки для столиці. В Оболонському районі після падіння російського безпілотника смертельних поранень зазнала дворічна дівчинка. Протягом дня кількість постраждалих у Києві зросла до восьми. У місті фіксували пошкодження та пожежі в різних районах, а російські дрони продовжували заходити на столицю малими групами. Тому для Києва події ночі на 30 серпня фактично стали продовженням майже безперервної атаки попереднього дня.

    Серйозні наслідки російських ударів протягом ночі фіксували й на Дніпропетровщині. За даними обласної влади, російська армія атакувала Нікопольський, Криворізький, Павлоградський та Синельниківський райони. Загалом за ніч регіон пережив понад 20 ударів безпілотниками та артилерією. Виникла пожежа, пошкоджена цивільна інфраструктура. Сили ППО над областю знищили 17 російських безпілотників.

    Під інтенсивними російськими ударами залишалася і Запорізька область, хоча не всі атаки там належали безпосередньо до загальноукраїнської нічної повітряної хвилі. За зведенням Запорізької ОВА на ранок 30 серпня, протягом попередньої доби російські війська завдали 942 удари по 47 населених пунктах області. Загинула одна людина, ще п’ятеро були поранені в Запоріжжі та Запорізькому районі. Влада отримала 36 повідомлень про пошкодження житла, автомобілів та інфраструктури.

    При цьому важливо не змішувати статистику загальноукраїнської нічної атаки з щоденними ударами по прифронтових областях. Наприклад, значна частина сотень атак на Запоріжжі — це FPV-дрони, артилерійські обстріли, авіаудари та удари РСЗВ. Так само ранкові повідомлення про загиблих на Херсонщині й поранених на Донеччині охоплюють наслідки російських атак за попередню добу, а не лише 130 дронів і два «Іскандери», які увійшли до статистики Повітряних сил за ніч проти 30 серпня.

    Нічна атака також демонструє помітну особливість російської тактики останніх днів — масове використання реактивних безпілотників. Повітряні сили окремо наголошували, що більшість із 224 БпЛА, застосованих удень 29 серпня, були реактивними. Те саме військові повідомили і щодо наступної партії зі 130 безпілотників у ніч проти 30 серпня.

    На відміну від класичних гвинтових Shahed, реактивні ударні БпЛА здатні рухатися значно швидше, що скорочує час на їх виявлення, супровід і перехоплення. Водночас Повітряні сили у своєму ранковому повідомленні не оприлюднювали детальної розбивки, скільки саме з 130 апаратів становили Shahed, «Гербери», S8000 «Бандероль» або «Пародії», тому називати конкретну кількість кожного типу наразі було б спекуляцією. Офіційно відомо лише, що ці типи були серед засобів повітряного нападу і що більшість ударних БпЛА була реактивною.

    Таким чином, на ранок 30 серпня підтверджена картина виглядає так: два «Іскандери-М», 130 безпілотників у нічній хвилі, 125 збитих або подавлених БпЛА, влучання на 13 локаціях і падіння уламків ще на чотирьох. У Києві — щонайменше троє постраждалих та пожежі у чотирьох районах. На Дніпропетровщині ППО знищила ще 17 БпЛА, є пошкодження цивільної інфраструктури. А якщо враховувати денну хвилю 29 серпня, Росія менш ніж за добу застосувала проти України щонайменше 354 безпілотники.

    Остаточні наслідки атаки ще можуть змінитися: сама Повітряна сила в ранковому зведенні зазначала, що дані щодо частини засобів ураження уточнюються. Тому цифри влучань, пошкоджень і постраждалих можуть бути оновлені після завершення роботи рятувальників та обстеження місць ударів.

  • Росія накрила Україну балістикою й реактивними Shahed: горять склади, без світла сім населених пунктів

    Росія накрила Україну балістикою й реактивними Shahed: горять склади, без світла сім населених пунктів

    Росія в ніч проти 27 серпня здійснила масштабну комбіновану атаку на Україну, застосувавши одразу кілька типів ракет і сотні безпілотників. Вибухи протягом ночі лунали у Києві, Одесі, Запоріжжі, Кривому Розі, на Полтавщині, Сумщині та в інших регіонах. Під ударами опинилися житлові будинки, навчальні заклади, промислові підприємства, склади та енергетична інфраструктура. Є загиблі та поранені.

    Повітряні сили ЗСУ вранці розкрили масштаб російського удару. За офіційними даними, атака розпочалася ще близько 18:00 26 серпня.

    Російські війська застосували дві протикорабельні ракети «Онікс», запущені з тимчасово окупованого Криму, балістичні ракети «Іскандер-М»/KN-23 з території Брянської та Курської областей Росії, а також 258 безпілотників різних типів.

    Серед них були Shahed, «Гербера», S8000 «Бандероль» та дрони-імітатори «Пародія».

    Особливу увагу привертає ще одна деталь: за інформацією Повітряних сил, приблизно третина запущених Shahed була реактивною. Це означає, що Росія дедалі активніше застосовує швидкісні модифікації ударних безпілотників, які залишають українській ППО значно менше часу на реагування.

    Загалом українська протиповітряна оборона збила або подавила 233 повітряні цілі.

    Серед них — одна з двох ракет «Онікс», сім балістичних ракет «Іскандер-М»/KN-23, три безпілотні літальні апарати S8000 «Бандероль» та 222 ударні й імітаційні дрони.

    Водночас Повітряні сили повідомили про влучання російських засобів повітряного нападу на 15 локаціях. Ще на 11 локаціях зафіксували падіння уламків збитих цілей. Частина російських засобів ураження не досягла своїх цілей.

    Одним із напрямків удару знову став Київ.

    У столиці протягом ночі кілька разів оголошували повітряну тривогу. Спочатку місто перебувало під загрозою безпілотників, а згодом Повітряні сили окремо попередили про небезпеку застосування балістичного озброєння.

    Близько третьої години ночі у Києві пролунала серія потужних вибухів. Їх чув і кореспондент Reuters, який перебував у столиці. Міжнародне агентство підтвердило, що Росія в цей час здійснювала комбіновану ракетно-дронову атаку на Україну.

    Унаслідок роботи ППО уламки російських цілей впали в Подільському районі Києва, у дворі між житловими будинками.

    Ще серйозніші пошкодження зафіксували у Шевченківському районі. За словами мера Віталія Кличка, там значно пошкоджено приміщення однієї з гімназій.

    Вибуховою хвилею також вибило вікна у комунальному медичному закладі. За попередньою інформацією, у столиці обійшлося без потерпілих.

    Серйозні наслідки атаки зафіксували і в Київській області.

    У Бориспільському районі внаслідок російського удару виникла пожежа у складських приміщеннях. Пошкоджені складські об’єкти також у Фастівському районі, а у Броварському та Вишгородському районах — приватні житлові будинки.

    Під ударами опинилася й Полтавщина, причому однією з цілей стала енергетична інфраструктура.

    Начальник Полтавської ОВА Віталій Дяківнич повідомив, що російські сили атакували промислові підприємства у Кременчуцькому районі.

    Одночасно ворог ударив по одному з об’єктів енергетики у Миргородському районі.

    Після удару сталося аварійне відключення електроенергії. Без світла тимчасово залишилися споживачі одразу семи населених пунктів. На місцях працювали аварійні служби. Інформації про травмованих на момент ранкового повідомлення не надходило.

    Ще однією з основних цілей нічної атаки стала Одещина.

    Область перебувала під масованим комбінованим ударом понад сім годин. Російські військові застосовували ракети та безпілотники.

    Начальник Одеської ОВА Олег Кіпер повідомив про пошкодження 16-поверхового житлового будинку, двох навчальних закладів та приватної оселі.

    Також пошкоджені об’єкти інфраструктури, територія елеватора, гаражі та автомобілі місцевих жителів.

    Унаслідок ударів у кількох місцях виникли пожежі. Пошкодження отримали фасад, дах та скління багатоповерхівки.

    Попри масштаби руйнувань, станом на ранкові повідомлення інформації про постраждалих на Одещині не надходило.

    Під потужним ударом опинилося і Запоріжжя.

    У місті протягом ночі неодноразово лунали вибухи. Внаслідок російської атаки постраждали щонайменше троє людей — двоє чоловіків та жінка.

    За інформацією начальника Запорізької ОВА Івана Федорова, пошкоджені автомобіль і кілька будівель, виникла пожежа. Потерпілим надали медичну допомогу.

    Факт вибухів у Запоріжжі та поранення трьох людей також підтверджував Reuters.

    Балістичними ракетами Росія атакувала Кривий Ріг.

    За інформацією місцевої влади, ракети влучили у промислове підприємство. Поранення отримали двоє чоловіків віком 46 та 58 років. Їх госпіталізували у стані середньої тяжкості.

    Окрім промислового об’єкта, пошкоджено центр медико-санітарної допомоги та інші об’єкти цивільної інфраструктури.

    Reuters також повідомив про удар ракетами по промисловому об’єкту Кривого Рогу і підтвердив інформацію про двох постраждалих.

    Трагічні наслідки нічного удару зафіксували на Сумщині.

    Близько опівночі російські військові масовано атакували Роменську громаду. За даними місцевої влади, ворог спрямував по ній дев’ять безпілотників.

    Один із дронів уразив житловий будинок.

    Внаслідок атаки загинула 66-річна жінка. Ще четверо людей — три жінки віком 63, 69 і 75 років та 69-річний чоловік — постраждали.

    Поліція повідомляє, що в Роменській громаді також пошкоджені об’єкти критичної інфраструктури, приватний будинок, адміністративна будівля та десять вантажних автомобілів.

    У Харкові російський безпілотник влучив у балкон четвертого поверху багатоповерхового житлового будинку в Індустріальному районі.

    Пошкоджені фасад і скління будівлі. 30-річний чоловік зазнав гострої реакції на стрес та отримав допомогу медиків.

    Повідомлялося про наслідки російських атак і в Херсоні, де внаслідок влучань виникли пожежі, зокрема загорілася двоповерхова будівля магазину. За даними місцевої влади, є загиблий та поранені.

    На Черкащині, за інформацією начальника ОВА Ігоря Табурця, українські захисники знищили чотири російські безпілотники. Інформації про травмованих або руйнування інфраструктури не надходило.

    Масштаб нічної атаки показує, як Росія продовжує змінювати тактику повітряних ударів по Україні.

    Йдеться вже не лише про великі хвилі звичайних Shahed. Москва одночасно комбінує балістичні ракети, протикорабельні «Онікси», безпілотники різних типів, дрони-імітатори та все більшу кількість швидкісних реактивних БпЛА.

    Саме поєднання різних типів цілей створює особливо складне навантаження на українську протиповітряну оборону. Балістичні ракети мають надзвичайно малий час підльоту та потребують спеціалізованих комплексів перехоплення, тоді як сотні безпілотників одночасно змушують розосереджувати засоби ППО по великій території.

    За даними Міністерства оборони України, лише протягом липня українська ППО перехопила понад 5300 повітряних цілей, тоді як Росія протягом місяця застосувала понад дев’ять тисяч ударних дронів і ракет. У відомстві прямо зазначали, що протиповітряна оборона працює в умовах дефіциту засобів для перехоплення балістики.

    Ніч на 27 серпня показала цю проблему особливо виразно.

    З одного боку, українській ППО вдалося збити або подавити абсолютну більшість із 258 безпілотників та перехопити сім балістичних ракет. З іншого — навіть ті цілі, які прорвали оборону, призвели до загибелі людей, поранень, масштабних пожеж та пошкоджень критично важливої інфраструктури.

    Удари цієї ночі були розтягнуті від Сумщини і Харкова до Одеси, від Київщини до Полтавщини та Запоріжжя.

    Горіли склади, були пошкоджені житлові багатоповерхівки та школи, ракети влучили у промислові підприємства, а удар по енергетичному об’єкту залишив без електрики сім населених пунктів.

    І найпоказовіша цифра всієї атаки — близько третини російських ударних дронів були реактивними. Це може свідчити про подальше нарощування Росією використання швидкісних безпілотників під час комбінованих ударів — нового виклику, до якого Україні доводиться адаптувати систему ППО просто під час війни.

  • «Полювали» на пасажирський потяг двічі: РФ атакувала поїзд із майже 600 людьми на Одещині

    «Полювали» на пасажирський потяг двічі: РФ атакувала поїзд із майже 600 людьми на Одещині

    Російські війська вранці 23 серпня двічі атакували пасажирський поїзд №147 сполученням Житомир — Одеса в Одеській області. Під ударом опинилися 593 пасажири, серед яких 15 дітей. Реактивний безпілотник поцілив у локомотив, однак завдяки своєчасній зупинці потяга та евакуації людей вдалося уникнути жертв і поранених. Після першого удару, коли на місці вже працювали рятувальники та інші екстрені служби, російські війська завдали повторного удару.

    Про нові подробиці атаки повідомив голова Одеської обласної військової адміністрації Олег Кіпер. За його словами, удар по пасажирському складу був навмисним. Потяг терміново зупинили на перегоні, після чого пасажирів, локомотивну та поїзну бригади вивели на безпечну відстань.

    Найнебезпечнішим епізодом став повторний російський удар. Він відбувся вже після першого влучання, коли до місця атаки прибули екстрені служби й почали допомагати людям.

    «А після першого удару, коли на місці вже працювали рятувальники та екстрені служби, допомагаючи людям, завдав повторного удару», — повідомив Кіпер.

    Попри це, за офіційними даними, ніхто не постраждав.

    Усього в поїзді перебували 593 пасажири, з них 15 дітей. Інформацію про кількість людей раніше повідомив голова правління «Укрзалізниці» Олександр Перцовський. За його словами, реактивний ударний безпілотник поцілив безпосередньо в локомотив пасажирського поїзда №147 Житомир — Одеса.

    Загрозу вдалося виявити завчасно. Моніторингова команда залізниці отримала інформацію про небезпеку, після чого поїзд екстрено зупинили. Людей почали евакуйовувати ще до того, як ситуація могла призвести до масових жертв. За даними, які наводять українські ЗМІ з посиланням на посадовців, усю поїзну та локомотивну бригади також вдалося вивести із небезпечної зони.

    Одеська ОВА разом із відповідними службами організувала транспорт для пасажирів. Людей вивезли з місця атаки та доправили далі за маршрутом. На шляху евакуації також чергували медики. Згодом місцева влада повідомила про завершення евакуації.

    ДСНС опублікувала кадри рятувальної операції. На них видно, як пасажирів після атаки виводять із небезпечної зони. Правоохоронці тим часом розпочали документування наслідків російського удару.

    Голова Одеської ОВА назвав атаку черговим воєнним злочином Росії проти цивільного населення. Особливу увагу українська сторона звертає саме на повторний удар після прибуття рятувальників. Така тактика створює додаткову небезпеку не лише для людей, які перебували на місці першого влучання, а й для медиків, рятувальників та поліцейських, які прибувають їм на допомогу.

    Атака 23 серпня стала вже не першим за останній час російським ударом по пасажирському залізничному транспорту на Одещині.

    Лише десятьма днями раніше, 13 серпня, російський безпілотник атакував інший пасажирський поїзд в Одеській області. Тоді наслідки були трагічними — загинули машиніст і його помічник. У складі перебували близько 340 пасажирів.

    Попри смертельне ураження локомотивної бригади, після атаки вдалося евакуювати пасажирів і членів поїзної бригади, серед яких, за даними «Укрзалізниці», постраждалих не було. Трагедія сталася в Березівському районі Одеської області.

    Таким чином, лише за десять днів російські війська щонайменше двічі атакували пасажирські поїзди в регіоні.

    Удар 23 серпня відрізнявся ще й застосуванням так званого реактивного «Шахеда». Йдеться про швидкісні ударні безпілотники, які завдяки реактивній силовій установці здатні рухатися значно швидше за звичні версії Shahed. Це скорочує час між виявленням дрона та його підльотом до цілі й ускладнює реагування.

    Саме швидкість атаки робить завчасне попередження особливо важливим. У випадку з поїздом Житомир — Одеса своєчасні дії залізничників фактично дозволили уникнути трагедії з великою кількістю жертв. За повідомленнями українських медіа, потяг вдалося екстрено зупинити, а людей відвести на безпечну відстань.

    Російська армія систематично атакує українську залізничну інфраструктуру від початку повномасштабного вторгнення. Під ударами опиняються вокзали, депо, тягові підстанції, локомотиви, колії та інші об’єкти. Водночас українська залізниця залишається одним із ключових видів транспорту в умовах війни, забезпечуючи пасажирські перевезення, евакуацію населення та сполучення між регіонами.

    Особливого значення залізниця набула для прифронтових та південних областей. Саме тому кожен удар по рухомому складу чи інфраструктурі створює ризики не лише для роботи транспортної системи, а безпосередньо для цивільних.

    Після атаки 23 серпня роботу на місці продовжили правоохоронці. Вони фіксують пошкодження та інші обставини обстрілу. Остаточний обсяг руйнувань локомотива та залізничної інфраструктури на момент перших офіційних повідомлень не уточнювався.

    При цьому головний результат рятувальної операції вже відомий: усіх 593 пасажирів, включно з 15 дітьми, вдалося вивести із зони небезпеки. Жодна людина внаслідок двох ударів не загинула і не була поранена.

    Атака сталася 23 серпня, у День Державного Прапора України та напередодні 35-ї річниці Незалежності. На тлі посилених російських ударів по цивільній та транспортній інфраструктурі українські служби закликають громадян не ігнорувати сигнали повітряної тривоги та виконувати вказівки персоналу й рятувальників у разі небезпеки.