Golosnovinua.com

Позначка: штрафи

  • До 34 тисяч за гучний вихлоп: Рада взялася за «ревучі» авто та мотоцикли

    До 34 тисяч за гучний вихлоп: Рада взялася за «ревучі» авто та мотоцикли

    В Україні можуть суттєво посилити відповідальність для власників автомобілів і мотоциклів, які створюють надмірний шум. Верховна Рада у першому читанні підтримала законопроєкт №15358, який передбачає окремі великі штрафи за керування транспортом із перевищенням допустимого рівня шуму. Під час воєнного стану максимальна сума стягнення у разі повторного порушення може сягнути 34 тисяч гривень, а водій ризикуватиме ще й тимчасово залишитися без права керування.

    Про підтримку документа повідомив народний депутат Ярослав Железняк. За його словами, за законопроєкт у першому читанні проголосував 261 народний депутат.

    До 34 тисяч за гучний вихлоп: Рада взялася за «ревучі» авто та мотоцикли
    ФОТО: Ярослав Железняк / Facebook

    Сам законопроєкт №15358 був зареєстрований у Верховній Раді 26 червня 2026 року. Його офіційна назва — «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та інших законодавчих актів щодо встановлення відповідальності за керування транспортними засобами із перевищенням допустимого рівня шуму».

    Йдеться не про автоматичне покарання будь-якого автомобіля чи мотоцикла, який здається комусь надто гучним. Основну увагу законодавці приділяють транспортним засобам, технічні характеристики яких були змінені таким чином, що рівень шуму перевищує допустимі показники.

    Насамперед це стосується модифікованих вихлопних систем, демонтованих або перероблених глушників, а також форсованих двигунів, через які автомобіль чи мотоцикл стає значно гучнішим за штатний транспортний засіб.

    Скільки доведеться платити

    Запропонована система штрафів передбачає різний рівень відповідальності залежно від обставин порушення.

    Базовий штраф за керування транспортним засобом із перевищенням допустимого рівня шуму пропонується встановити на рівні 8,5 тисячі гривень.

    Під час дії воєнного стану покарання буде суворішим — 17 тисяч гривень.

    Якщо водій повторно протягом року порушить вимоги щодо рівня шуму, йому також може загрожувати штраф у 17 тисяч гривень та, залежно від остаточної редакції документа, позбавлення права керування транспортними засобами на строк від трьох до шести місяців.

    Найбільше покарання передбачене за повторне порушення під час воєнного стану — 34 тисячі гривень із можливістю позбавлення права керування на три-шість місяців.

    Водночас ці норми ще не є остаточними. Законопроєкт пройшов лише перше читання і має бути доопрацьований перед другим. Саме під час цієї роботи парламентарі планують визначити точні технічні критерії, за якими встановлюватимуть перевищення допустимого рівня шуму.

    На офіційній сторінці законопроєкту Верховної Ради зазначено, що профільний Комітет з питань правоохоронної діяльності рекомендував прийняти документ у першому читанні за основу з подальшим доопрацюванням.

    Як поліція визначатиме, що авто надто гучне

    Саме це питання може стати одним із ключових до другого читання.

    У нинішній редакції ще немає остаточно визначених технічних параметрів та детальної процедури вимірювання шуму безпосередньо на дорозі.

    Це принципово важливо, адже покарання у десятки тисяч гривень потребує чіткої доказової бази: має бути зрозуміло, яким обладнанням поліцейський проводить вимірювання, на якій відстані, за яких погодних умов, який фоновий шум допускається та чи матиме водій можливість оскаржити результат.

    На проблему звертають увагу і громадяни. На сайті Верховної Ради навіть зареєстрована петиція щодо законопроєкту №15358, автор якої закликає запровадити єдину прозору методику вимірювання шуму.

    Серед запропонованих вимог — визначити допустимий фоновий шум, положення вимірювального приладу відносно вихлопної системи, режим роботи двигуна, погодні умови, обов’язкову відеофіксацію процедури та можливість проведення контрольного вимірювання.

    Тому до остаточного ухвалення закону ще мають вирішити не лише питання суми штрафів, а й механізму їх застосування.

    Чому тему шумних авто пов’язують із війною

    Один із головних аргументів авторів законопроєкту — особливі умови воєнного стану.

    Різкі звуки форсованих двигунів та модифікованих вихлопних систем, особливо ввечері та вночі, можуть нагадувати звуки вибухів, польоту безпілотників або іншої повітряної загрози.

    Автори ініціативи звертають увагу й на психологічний фактор. Для військовослужбовців, ветеранів, людей із посттравматичним стресовим розладом та цивільних, які пережили обстріли, несподіваний гучний звук може бути додатковим джерелом стресу.

    Саме тому під час воєнного стану запропоновані санкції удвічі вищі, ніж у мирний час.

    Проблема надмірного шуму від автомобілів і мотоциклів в Україні не нова. Чинне законодавство вже містить норми щодо дотримання тиші, однак застосувати їх безпосередньо до автомобіля, що рухається дорогою, на практиці складно через відсутність детально врегульованого механізму вимірювання.

    У Раді одночасно взялися й за інші порушення водіїв

    Новий законопроєкт щодо шуму є частиною ширшої дискусії про посилення відповідальності на українських дорогах.

    Раніше Nenka.info писала, що у Верховній Раді готували суттєве збільшення штрафів за перевищення швидкості. Ініціатива передбачала відмову від фактично єдиного покарання за різні масштаби перевищення швидкості та запровадження градації відповідальності.

    Втім, 16 вересня парламент не зміг підтримати в першому читанні інший законопроєкт — №15348 щодо нової системи покарань за перевищення швидкості. За нього проголосували 225 депутатів, тобто для ухвалення рішення забракло одного голосу.

    Раніше Nenka.info також розповідала про ще одну норму цього документа, яка могла змінити порядок сплати штрафу, якщо автомобілем керував не його власник.

    Одночасно держава посилює контроль за дотриманням уже чинних правил. Наприкінці серпня у Києві та Київській області знову запрацювали автомобілі прихованого контролю «Фантом». Як писала Nenka.info, вони можуть фіксувати перевищення швидкості без зупинки порушника поліцією, після чого постанова надходить власнику транспортного засобу.

    Також Nenka.info повідомляла про заплановане розширення використання поліцейських «Фантомів» на інші регіони України.

    Усе це свідчить про ширший перегляд державою підходу до безпеки дорожнього руху — від швидкості та автоматичної фіксації до технічного стану й шумності автомобілів.

    Штрафи ще не почали діяти

    Водіям важливо враховувати: 34 тисячі гривень за гучний вихлоп наразі не є чинним штрафом.

    Підтримка законопроєкту №15358 у першому читанні означає лише продовження його проходження у Верховній Раді. Попереду підготовка до другого читання, можливі поправки, голосування за документ у цілому, підпис голови Верховної Ради та президента, а також офіційне опублікування.

    Причому саме до другого читання можуть змінитися як розміри покарань, так і порядок їх застосування.

    Окремо законодавцям доведеться визначитися з головним практичним питанням — що саме вважати перевищенням допустимого рівня шуму і як поліцейські доводитимуть порушення на місці.

    До цього моменту твердження, що водіям уже почали масово виписувати по 17 чи 34 тисячі гривень за гучний автомобіль, буде передчасним.

    Проте політична підтримка документа в першому читанні означає, що питання «ревучих» автомобілів та мотоциклів уже перейшло від обговорень до конкретної законодавчої процедури.

  • Митниця виявила порушень на 2,9 млрд грн: що найчастіше намагалися провезти через кордон

    Митниця виявила порушень на 2,9 млрд грн: що найчастіше намагалися провезти через кордон

    За перші вісім місяців 2026 року українські митники виявили 7 524 порушення митних правил на загальну суму 2,9 млрд гривень. Кількість зафіксованих правопорушень зросла на 17% порівняно з аналогічним періодом минулого року. Найбільше серед тимчасово вилученого майна — промислових товарів, вартість яких оцінюють у сотні мільйонів гривень.

    Такі результати роботи за січень-серпень оприлюднила Державна митна служба України 7 вересня.

    Загальна вартість предметів правопорушень, які митники тимчасово вилучили в межах 3 104 справ, сягнула 509 млн гривень.

    Найбільша частка припала на промислові товари — 354 млн гривень. Продовольчих товарів вилучили на 91 млн гривень, транспортних засобів — більш ніж на 59 млн, а валюти — на 6 млн гривень.

    Таким чином, промислова продукція становить близько 70% вартості всього майна, тимчасово вилученого митницями за вісім місяців.

    Кількість порушень помітно зросла

    Усього від початку року митні органи оформили 7 524 порушення митних правил. Порівняно із січнем-серпнем 2025 року їхня кількість збільшилася на 17%.

    Водночас показник у 2,9 млрд гривень означає сумарну вартість предметів у виявлених порушеннях митних правил. Це не означає, що держава вже отримала таку суму у вигляді штрафів або конфіскувала майно саме на 2,9 млрд гривень.

    Вартість фактично тимчасово вилучених предметів у 3 104 справах значно менша — 509 млн гривень.

    Варто також уточнити, що йдеться саме про роботу митних органів, а не прикордонників. У повідомленні Державної митної служби зазначено, що справи виявляли та передавали до суду митниці.

    Що вилучали найчастіше

    За вартістю перше місце серед тимчасово вилученого майна посідають промислові товари — 354 млн гривень.

    На другій позиції — продовольчі товари. Їхня загальна вартість становила 91 млн гривень.

    Третя велика категорія — транспортні засоби. За вісім місяців митники тимчасово вилучили їх на суму понад 59 млн гривень.

    Найменшу суму серед окремо названих Держмитслужбою категорій становить валюта — 6 млн гривень.

    При цьому офіційна статистика не деталізує у цьому зведенні конкретні найменування промислових чи продовольчих товарів і не стверджує, що всі вони переміщувалися через кордон за однаковими схемами.

    Тому з наведених даних не можна робити висновок, наприклад, що певний конкретний вид контрабанди став найпоширенішим. Статистика показує передусім вартісну структуру тимчасово вилученого майна.

    Тисячі справ уже передали до суду

    Значна частина виявлених порушень перейшла у судову площину.

    За січень-серпень митні органи передали на розгляд судів 4 651 справу про порушення митних правил. Загальна сума у цих справах перевищує 2 млрд гривень.

    За результатами судового розгляду справ було накладено стягнення у вигляді штрафів та конфіскації товарів на загальну суму 10 млрд гривень.

    Однак тут є важливий нюанс: ці 10 млрд гривень не можна безпосередньо порівнювати з 2,9 млрд гривень порушень, виявлених лише протягом перших восьми місяців цього року.

    Держмитслужба пояснює, що до статистики судових рішень входять також справи, заведені у попередні періоди.

    Тобто частина 10-мільярдної суми стосується правопорушень, які митники виявили раніше, а суди розглянули вже у 2026 році.

    Скільки штрафів призначила сама митниця

    Окремо Державна митна служба навела статистику адміністративних стягнень.

    У 732 справах митниці застосували штрафи на загальну суму 31 млн гривень.

    До державного бюджету фактично стягнули 39 млн гривень. І тут також враховуються платежі у справах, які розглядалися у попередні періоди.

    Таким чином, оприлюднена статистика містить одразу декілька різних фінансових показників: 2,9 млрд гривень — вартість предметів у виявлених порушеннях; 509 млн — вартість тимчасово вилученого майна; 31 млн — сума накладених митницями штрафів; 39 млн — фактично стягнуті до бюджету кошти з урахуванням попередніх періодів; 10 млрд — штрафи та конфіскації, призначені судами, також з урахуванням раніше відкритих справ.

    Що знаходять на кордоні

    Практично одночасно зі статистикою за вісім місяців Держмитслужба повідомила про ще один випадок на українсько-польському кордоні.

    Через пункт пропуску «Шегині — Медика» в Україну їхав Mercedes-Benz Sprinter із причепом, який перевозив два пошкоджені в ДТП автомобілі — Alfa Romeo та Volkswagen. Останній, за документами, прямував на адресу одного з благодійних фондів Харківщини.

    Під час сканування мікроавтобуса митники помітили аномалії та провели поглиблений огляд. У транспортному засобі виявили 390 незадекларованих електронних сигарет RIFBAR.

    Товар вилучили, а щодо 41-річного водія з Києва склали протокол за частиною 3 статті 471 Митного кодексу України.

    Це лише один із конкретних епізодів і його не варто ототожнювати із загальною статистикою 7,5 тисячі порушень, однак він демонструє, які випадки митники фіксують під час перевірок на пунктах пропуску.

    Митницю очікують масштабні зміни

    Статистику Держмитслужба оприлюднила на тлі подальшого реформування митної системи та підготовки нового Митного кодексу.

    На офіційному порталі відомства зазначається, що ухвалення нового кодексу є одним з етапів приведення українського митного законодавства у відповідність до правил Європейського Союзу.

    Паралельно в Україні обговорюють зміну правил оподаткування міжнародних посилок. Зокрема, влада повернулася до питання скасування ПДВ-пільги для комерційних відправлень вартістю до 150 євро.

    Таким чином, результати перших восьми місяців 2026 року демонструють не лише масштаб порушень, а й значний обсяг справ, які переходять із митниці до судів. Понад 7,5 тисячі виявлених порушень на 2,9 млрд гривень і зростання їхньої кількості на 17% свідчать, що контроль за переміщенням товарів через кордон залишається одним із ключових напрямів роботи митних органів.

  • Шалений улов на дорогах: «фантомні патрулі» за один день зафіксували понад 800 порушень швидкості під Києвом

    Шалений улов на дорогах: «фантомні патрулі» за один день зафіксували понад 800 порушень швидкості під Києвом

    У Києві та Київській області на маршрути повернулися спеціальні поліцейські автомобілі для прихованого контролю за дотриманням правил дорожнього руху. За перший день повноцінної роботи три сучасні «фантоми» зафіксували 810 випадків небезпечного перевищення швидкості на дорогах столичного регіону.

    Оновлені патрулі оснащені високотехнологічними комплексними системами, які здатні автоматично вимірювати швидкість транспортних потоків як під час руху самого екіпажу, так і в стаціонарному положенні. Спеціальна апаратура фіксує порушників одразу у двох напрямках — у попутному та зустрічному. Після зчитування номерних знаків система миттєво здійснює звірку з базою даних та автоматично формує постанови про адміністративні стягнення без потреби зупиняти автомобіль правопорушника на дорозі.

    З огляду на те, що мінімальна сума штрафу за подібне порушення в Україні становить 340 гривень, загальний обсяг виписаних за один день санкцій сягнув щонайменше 275 тисяч гривень. Для порівняння, під час першого виїзду спеціальних екіпажів у 2022 році чотири «фантоми» зафіксували 990 аналогічних інцидентів, що свідчить про стабільно високий рівень порушень серед водіїв. У патрульній поліції зазначають, що географія роботи прихованих екіпажів поступово розширюватиметься на інші регіони країни, а кількість таких машин на українських автошляхах зростатиме.

     

  • Штраф може прийти без зупинки поліцією: у Києві та області відновили роботу «фантомів»

    Штраф може прийти без зупинки поліцією: у Києві та області відновили роботу «фантомів»

    На дорогах Києва та Київської області з 31 серпня знову працюють так звані «фантомні патрулі» — спеціальні автомобілі поліції без звичної зовнішньої символіки, обладнані комплексами автоматичної фіксації порушень швидкісного режиму. На першому етапі на маршрути виїхали три такі автомобілі, а надалі систему планують розширити як за кількістю машин, так і географічно — на інші області України. Про відновлення роботи «Фантому» повідомив начальник Департаменту патрульної поліції Олексій Білошицький.

    Головна особливість цих машин полягає в тому, що зовні вони майже не відрізняються від звичайних цивільних автомобілів у транспортному потоці. На них немає традиційного поліцейського оформлення, яке дозволяло б водієві здалеку зрозуміти, що поруч рухається патруль. Саме тому система має не лише каральний, а й превентивний ефект: водій не може знати, де саме в конкретний момент працює «фантом», а отже повинен дотримуватися дозволеної швидкості постійно, а не лише перед стаціонарними камерами.

    «Фантоми» обладнані системами контролю швидкості, які можуть працювати не лише тоді, коли спеціальне авто стоїть на місці, а й безпосередньо під час його руху. Система здатна визначати швидкість інших автомобілів як у попутному, так і в зустрічному напрямку. Після фіксації перевищення камера зчитує державний номер транспортного засобу, інформація передається до системи автоматичної фіксації, де дані обробляються і формується постанова про адміністративне правопорушення.

    Для більшості водіїв це означає принципову річ: поліцейські не повинні обов’язково зупиняти автомобіль після перевищення швидкості. Порушення фіксується автоматично, тому водій може навіть не знати, що його машину зафіксував «фантом», доки не отримає інформацію про постанову. Такий принцип нагадує роботу стаціонарних камер автофіксації, однак мобільний комплекс має очевидну перевагу — його місцезнаходження постійно змінюється разом із патрульною машиною.

    Крім автоматичного комплексу, автомобілі мають дві відеокамери, що дозволяють поліцейським контролювати ситуацію і попереду, і позаду службової машини. У неавтоматичному режимі екіпаж може фіксувати й інші порушення Правил дорожнього руху. А якщо інспектори побачать небезпечне або особливо грубе порушення, вони можуть безпосередньо втрутитися та зупинити транспортний засіб у випадках, передбачених законодавством.

    Тобто назва «фантом» не означає, що всередині машини немає поліцейських або що автомобіль використовується винятково як пересувна камера. Це повноцінний патрульний екіпаж, але його основне завдання — непомітно контролювати транспортний потік і автоматично виявляти порушення швидкості. За словами Білошицького, після фіксації «найбільш зухвалих» порушень інспектори можуть зупиняти водія, однак у більшості випадків перевищення швидкості опрацьовуватиметься системою без такої зупинки.

    У поліції пояснюють повернення системи ситуацією з аварійністю та необхідністю посилити контроль на дорогах. Логіка «фантомних» патрулів полягає не стільки в тому, щоб приховано зібрати якомога більше штрафів, скільки в тому, щоб позбавити водіїв можливості пригальмовувати лише перед відомими точками контролю. Якщо стаціонарну камеру можна побачити на карті або запам’ятати її розташування, то передбачити появу звичайного на вигляд автомобіля з комплексом автофіксації значно складніше. Саме цей фактор поліція називає одним із головних елементів превентивного впливу.

    «Фантоми» не є абсолютно новою технологією для України. Система запрацювала ще у січні 2022 року, незадовго до початку повномасштабного російського вторгнення. За даними, які наводить OBOZ.UA, лише протягом першого місяця роботи таких автомобілів до відповідальності за перевищення швидкості притягнули понад 26 тисяч водіїв. Після тривалої перерви МВС вирішило відновити цей формат патрулювання вже з урахуванням нових технічних параметрів та умов, у яких нині працює поліція.

    Поки що масштаб системи залишається невеликим: на Київ та область припадають лише три екіпажі. Водночас у поліції вже підтвердили, що це лише перший етап. Надалі кількість автомобілів мають збільшувати, а «фантомні патрулі» з’являтимуться й у інших регіонах країни.

    Для водіїв фактично змінюється не саме правило відповідальності за перевищення швидкості, а спосіб, у який порушення може бути виявлене. Камера тепер може рухатися в тому самому транспортному потоці, що й автомобіль порушника, одночасно контролюючи транспорт у різних напрямках. Тому орієнтація лише на відомі стаціонарні комплекси автофіксації вже не гарантує, що перевищення залишиться непоміченим.

  • В Україні повертають поліцейські «Фантоми»: як вони ловитимуть порушників на дорогах

    В Україні повертають поліцейські «Фантоми»: як вони ловитимуть порушників на дорогах

    На українські дороги планують повернути спеціальні поліцейські автомобілі «Фантом», які здатні фіксувати порушення швидкісного режиму просто під час руху. Перед відновленням роботи машини та встановлене в них обладнання мають пройти налаштування, перевірку та повірку. Паралельно вже з 20 серпня в Україні запрацюють 50 нових комплексів автоматичної фіксації порушень ПДР.

    Міністерство внутрішніх справ посилює контроль за дотриманням правил дорожнього руху через високий рівень аварійності в Україні. Одним із ключових нововведень стане повернення на дороги так званих автомобілів-«Фантомів».

    Про відповідні плани заявили у МВС та Департаменті патрульної поліції. За словами очільника МВС Івана Вигівського, швидкість залишається однією з головних причин дорожньо-транспортних пригод, тому правоохоронці планують розширювати засоби контролю за водіями.

    Що таке автомобіль – «Фантом»

    «Фантом» — це спеціальний автомобіль патрульної поліції, який зовні практично не відрізняється від звичайної машини у транспортному потоці. Водночас він обладнаний комплексом, здатним фіксувати порушення швидкісного режиму.

    Головна особливість таких автомобілів полягає в тому, що контроль може здійснюватися безпосередньо під час руху. Таким чином, водій не завжди може заздалегідь зрозуміти, що поруч із ним їде поліцейський автомобіль із системою фіксації порушень.

    «Фантоми» вже використовувалися в Україні до початку повномасштабного російського вторгнення. За даними МВС, вони пропрацювали близько місяця, і за цей період до відповідальності за перевищення швидкості притягнули понад 26 тисяч водіїв.

    Після початку повномасштабної війни їхню роботу припинили.

    Коли «Фантоми» повернуться на дороги

    Точної дати повноцінного відновлення роботи автомобілів-«Фантомів» наразі не названо.

    Начальник Департаменту патрульної поліції Олексій Білошицький повідомив, що перед запуском автомобілі необхідно технічно підготувати. Йдеться про налаштування машин, перевірку та повірку встановленого обладнання.

    Лише після завершення цих процедур системи зможуть використовувати для фіксації порушень відповідно до вимог законодавства.

    Тому повідомлення про те, що «Фантоми» вже масово працюють на українських дорогах, наразі було б передчасним: МВС оголосило саме про їх повернення та підготовку до відновлення роботи.

    З 20 серпня запрацюють 50 нових камер

    Водночас інший елемент посиленого контролю запускають уже 20 серпня 2026 року.

    За даними патрульної поліції, на дорогах України почнуть працювати 50 нових комплексів автоматичної фіксації порушень ПДР. Після їхнього запуску загальна кількість таких комплексів у країні становитиме 426.

    Розташування всіх комплексів можна переглянути тут:🔗

    Нові прилади з’являться на дорогах Івано-Франківської, Львівської, Закарпатської, Тернопільської, Волинської, Чернівецької, Рівненської, Житомирської, Вінницької, Київської, Дніпропетровської, Кіровоградської та Черкаської областей.

    Нові комплекси також встановлюють у низці міст, зокрема Рівному, Житомирі, Смілі, Чернівцях, Миколаєві та Стрию.

    Для систематичних порушників хочуть посилити покарання

    Повернення «Фантомів» та розширення мережі камер — лише частина запланованих змін.

    У МВС також пропонують посилити відповідальність за систематичні порушення правил дорожнього руху.

    Іван Вигівський заявив, що відповідальність для водіїв, які регулярно порушують правила, повинна бути «відчутною та невідворотною». МВС разом із народними депутатами вже напрацювало низку відповідних ініціатив і розраховує на підтримку Верховної Ради.

    Окремими напрямами називають безпеку пасажирських перевезень та врегулювання питання керування легким електротранспортом.

    Чому поліція посилює контроль

    У МВС пояснюють нові заходи ситуацією з аварійністю.

    Лише за перші тижні серпня 2026 року в Україні було зафіксовано понад 1300 ДТП із постраждалими людьми. Одним із ключових факторів ризику правоохоронці називають перевищення дозволеної швидкості.

    Саме тому система контролю має складатися одразу з кількох елементів: стаціонарних камер автоматичної фіксації, контролю патрульними та автомобілів-«Фантомів», здатних виявляти порушників безпосередньо у транспортному потоці.

    Водночас у МВС наголошують, що метою змін є не лише збільшення кількості штрафів. Йдеться про комплекс заходів, спрямованих на зменшення аварійності та зміну поведінки водіїв на дорогах.

  • Митні порушення в Україні різко зросли: за сім місяців виявили майже 6800 випадків на 2,7 млрд грн

    Митні порушення в Україні різко зросли: за сім місяців виявили майже 6800 випадків на 2,7 млрд грн

    Українські митники за перші сім місяців 2026 року зафіксували 6797 порушень митних правил на суму понад 2,7 млрд грн. Кількість виявлених випадків зросла одразу на 20% порівняно з аналогічним періодом минулого року. Значну частину справ уже передали до судів, а в тисячах проваджень товари, транспортні засоби, продукти та валюта були тимчасово вилучені. Про це 10 серпня повідомила Державна митна служба України.

    Масштаби виявлених порушень продовжують зростати протягом усього року. Для порівняння, за перші п’ять місяців 2026-го митники зафіксували 4986 порушень приблизно на 2 млрд грн, а за пів року їхня кількість уже досягла 6009 випадків на понад 2,5 млрд грн. Таким чином, лише протягом липня до статистики додалося ще майже 800 нових справ.

    Загалом у 2803 справах митні органи тимчасово вилучили предмети правопорушень на суму 443 млн грн. Найбільшу частину становили промислові товари — приблизно 308 млн грн.

    Ще близько 88 млн грн припало на продовольчі товари, понад 42 млн грн — на транспортні засоби. Окремо митники вилучили валюту приблизно на 5 млн грн.

    Ці цифри помітно зросли лише за один місяць. За підсумками першого півріччя вартість тимчасово вилучених предметів становила 352 млн грн, з яких 254 млн грн припадали на промислову продукцію, 58 млн грн — на продукти, понад 35 млн грн — на транспортні засоби. Отже, у липні загальна оцінка вилучених товарів збільшилася ще приблизно на 91 млн грн.

    Водночас виявлення порушення не означає автоматичної конфіскації майна. Частина справ розглядається безпосередньо митними органами, інша передається до суду, який уже визначає остаточне покарання залежно від конкретного складу правопорушення.

    За сім місяців митниці застосували адміністративні стягнення у вигляді штрафів у 629 справах. Загальна сума таких штрафів становила близько 19 млн грн. До державного бюджету фактично стягнули приблизно 33 млн грн, однак ця цифра враховує також платежі за справами, які були розглянуті у попередні періоди.

    Набагато більші суми фігурують у судових провадженнях. До судів митниці за січень–липень передали 4132 справи про порушення митних правил на суму майже 2 млрд грн.

    За результатами розгляду судами справ, включно з провадженнями, відкритими раніше, було накладено стягнення у вигляді штрафів та конфіскації товарів на загальну суму 5,9 млрд грн.

    Те, що сума судових стягнень значно перевищує вартість порушень, виявлених саме у 2026 році, пояснюється тим, що до цієї статистики входять рішення за справами попередніх періодів. Тобто ці показники не можна безпосередньо порівнювати як 2,7 млрд грн виявлених порушень проти 5,9 млрд грн стягнень лише за поточний рік.

    Зростання кількості митних порушень відбувається одночасно зі значним товарообігом України. За даними Держмитслужби, протягом січня–липня 2026 року зовнішній товарообіг країни становив $82,2 млрд. Україна імпортувала товарів на $58,1 млрд, тоді як експорт склав $24,1 млрд.

    Найбільшим джерелом імпорту залишається Китай — звідти за сім місяців ввезли товарів на $16,8 млрд. Далі йдуть Польща з $5,5 млрд та Німеччина з $3,8 млрд.

    Найбільшим ринком збуту українських товарів стала Польща — експорт до неї становив $2,8 млрд. До Туреччини Україна поставила продукції на $2 млрд, до Німеччини — на $1,5 млрд.

    Основними категоріями імпорту були машини, обладнання та транспорт на $25,7 млрд, паливно-енергетичні товари на $8,5 млрд та продукція хімічної промисловості на $8 млрд.

    Саме ці великі товарні потоки створюють величезний обсяг роботи для митних органів і водночас залишають простір для спроб незаконного переміщення продукції, неправдивого декларування або приховування товарів від контролю.

    Наприклад, лише на початку серпня Держмитслужба повідомляла про кілька випадків спроб незаконного переміщення тютюнових виробів через польський кордон. В одному з епізодів сигарети заховали у паливному баку Volkswagen Golf, в іншому аналогічну схему виявили в автомобілі Skoda Octavia. За цими фактами були складені протоколи за частиною 1 статті 483 Митного кодексу.

    При цьому статистика митних правопорушень не тотожна статистиці кримінальної контрабанди. Значна частина справ, які веде Держмитслужба, є адміністративними провадженнями відповідно до Митного кодексу.

    Окремим механізмом залишається так званий компроміс у митних справах. За підсумками 2025 року митниці зафіксували 9507 фактів порушення митних правил, із яких 2316, тобто майже кожну четверту справу, вдалося врегулювати через мирову угоду.

    Цей механізм дозволив збільшити надходження до бюджету від таких справ із 69,8 млн грн у 2024 році до 133,5 млн грн у 2025-му.

    Компроміс можливий лише тоді, коли в діях людини немає ознак кримінального правопорушення. Порушник погоджується виконати визначені законом умови та сплатити штраф, після чого провадження може бути припинене.

    На тлі зростання кількості порушень українська митниця одночасно проходить масштабну реформу напередодні потенційного вступу країни до Європейського Союзу. Міністерство фінансів наприкінці липня затвердило оновлений Стратегічний план цифрового розвитку Держмитслужби до 2030 року. Він передбачає приведення українських цифрових митних систем до стандартів ЄС та їхню сумісність із європейською інфраструктурою.

    Мова йде про автоматизоване митне оформлення, системи управління ризиками, міжнародний транзит, електронний обмін інформацією та розвиток «Єдиного вікна для міжнародної торгівлі».

    Паралельно Верховна Рада готується до розгляду проєкту нового Митного кодексу. Профільний парламентський комітет 5 серпня рекомендував прийняти документ за основу. Його готували близько двох років із врахуванням оцінок Єврокомісії та пропозицій бізнесу. Урядова група провела понад 60 консультацій за участі 15 провідних бізнес-асоціацій.

    Попри масштабні проблеми на кордоні та війну, митниця одночасно демонструє високі показники наповнення бюджету. У липні Держмитслужба перерахувала державі майже 78,3 млрд грн митних платежів — це був найвищий місячний результат за весь період воєнного стану. Загалом від початку 2026 року митні надходження перевищили 498,4 млрд грн.

    Тому 20-відсоткове зростання кількості порушень стає важливим сигналом не лише для правоохоронної системи. На українському кордоні одночасно зростають обсяги імпорту, бюджетні надходження та кількість виявлених спроб порушення митних правил.

    За сім місяців 2026 року митники вже зафіксували майже 72% від усієї кількості порушень, виявлених за весь 2025 рік. Якщо нинішній темп збережеться, річний показник може перевищити минулорічний. Водночас остаточний масштаб залежатиме від активності зовнішньої торгівлі, ефективності систем аналізу ризиків та того, наскільки швидко Україна зможе модернізувати митний контроль відповідно до європейських стандартів.

  • QR-коди у платіжках і нові штрафи: у Раді пропонують змінити правила оплати комунальних послуг

    QR-коди у платіжках і нові штрафи: у Раді пропонують змінити правила оплати комунальних послуг

    У Верховній Раді зареєстрували законопроєкт №15435, який пропонує зробити тарифи на житлово-комунальні послуги більш прозорими для споживачів. Документ передбачає обов’язкове оприлюднення детальної структури тарифів, появу QR-кодів у платіжках для швидкого доступу до інформації про формування вартості послуг, а також запровадження штрафів для постачальників у разі неправильних нарахувань. Наразі це лише законодавча ініціатива, яка ще має пройти розгляд у Верховній Раді.

    Автори законопроєкту пропонують запровадити для кожної житлово-комунальної послуги так звану тарифну декларацію. Це буде офіційний документ, у якому постачальники повинні будуть детально пояснювати, з яких саме складових формується кінцева вартість послуги.

    Зокрема, у тарифній декларації пропонується відображати виробничу собівартість, адміністративні витрати, розмір прибутку підприємства, податки та інші витрати, що враховуються під час встановлення тарифу. Таким чином споживачі зможуть бачити не лише кінцеву суму до оплати, а й зрозуміти, як саме вона була розрахована.

    Для спрощення доступу до цієї інформації законопроєкт передбачає розміщення QR-коду на кожній комунальній квитанції. Після його сканування за допомогою смартфона користувач зможе перейти на відповідний вебресурс та ознайомитися з повною тарифною декларацією конкретної послуги.

    Крім того, документ пропонує встановити правило, за яким нові тарифи не зможуть набирати чинності без попереднього затвердження та публічного оприлюднення тарифної декларації. Таким чином законодавці прагнуть забезпечити відкритість процесу формування цін на житлово-комунальні послуги.

    Окремий блок законопроєкту присвячений захисту прав споживачів у разі неправильних нарахувань у платіжках. Якщо комунальне підприємство або управитель помилково завищить суму до оплати, воно буде зобов’язане не лише повернути надмірно стягнуті кошти, а й виплатити споживачу штраф.

    Згідно із запропонованими нормами, розмір штрафу дорівнюватиме різниці між неправильно нарахованою сумою та фактичною вартістю послуги. Водночас максимальний розмір компенсації не зможе перевищувати десятикратну вартість фактично наданої послуги.

    Автори законодавчої ініціативи вважають, що такі зміни сприятимуть підвищенню прозорості роботи підприємств житлово-комунального господарства, дадуть громадянам більше можливостей контролювати правильність розрахунків і стимулюватимуть постачальників уважніше ставитися до нарахування платежів.

    Водночас варто зазначити, що законопроєкт №15435 поки що лише зареєстрований у Верховній Раді. Для того щоб запропоновані зміни набули чинності, документ має пройти розгляд у парламентських комітетах, бути підтриманий народними депутатами у сесійній залі, підписаний Президентом України та офіційно опублікований. До цього моменту порядок формування тарифів і оформлення платіжок залишається незмінним.

  • Штрафи для водіїв зростуть: у Раді готують нові покарання за швидкість

    Штрафи для водіїв зростуть: у Раді готують нові покарання за швидкість

    У Верховній Раді України готують законопроєкт, який передбачає суттєве посилення адміністративної відповідальності для водіїв за перевищення швидкості та значне підвищення штрафів. Про це повідомила народна депутатка Ольга Василевська-Смаглюк, зазначивши, що над документом працюють спільно з Міністерством внутрішніх справ та Національною поліцією.

    За її словами, ініціатива спрямована на зміну чинної системи покарань за порушення швидкісного режиму, яка, на думку авторів законопроєкту, вже не відповідає сучасним викликам безпеки дорожнього руху. Наразі в Україні діє штраф у розмірі 340 гривень за перевищення швидкості більш ніж на 20 км/год та 1700 гривень за перевищення більш ніж на 50 км/год. Однак, як зазначається, ці суми не завжди мають достатній стримувальний ефект для водіїв, що призводить до збереження високого рівня аварійності на дорогах.

    Новий законопроєкт пропонує запровадити більш диференційовану шкалу штрафів залежно від ступеня перевищення швидкості. Зокрема, за перевищення більш ніж на 20 км/год пропонується штраф у розмірі 680 гривень, більш ніж на 40 км/год — 2040 гривень, більш ніж на 60 км/год — 2720 гривень, а за перевищення більш ніж на 80 км/год — 3400 гривень. Окремо передбачається посилена відповідальність для систематичних порушників: у разі, якщо водій протягом року п’ять і більше разів перевищує швидкість, штраф може становити 17 000 гривень.

    У парламенті наголошують, що ключова мета запропонованих змін полягає не у фіскальному навантаженні, а у зменшенні кількості дорожньо-транспортних пригод, підвищенні дисципліни водіїв та загальному зниженні рівня смертності й травматизму на дорогах. Законодавці підкреслюють, що перевищення швидкості залишається однією з головних причин серйозних аварій в Україні, а тому потребує більш жорсткого регулювання.

    Документ наразі перебуває на стадії опрацювання, а конкретні строки його внесення до Верховної Ради та подальшого розгляду поки що не визначені. Очікується, що під час доопрацювання можуть бути враховані додаткові пропозиції від профільних відомств, зокрема поліції та експертного середовища у сфері безпеки дорожнього руху.

    Обговорення посилення відповідальності водіїв відбувається на тлі підвищеної уваги до проблеми дорожньої безпеки в Україні. Після низки резонансних аварій у великих містах, зокрема смертельної ДТП у Києві на початку червня, уряд анонсував комплекс заходів, спрямованих на посилення контролю за дотриманням правил дорожнього руху та зменшення аварійності.

    Паралельно з державними ініціативами до посилення контролю долучаються й приватні компанії. Зокрема, сервіс Bolt заявив про запровадження більш жорстких внутрішніх правил для водіїв, включно з можливістю довічного блокування тих, на кого надходять повторні скарги щодо небезпечного стилю водіння або систематичного перевищення швидкості. Це, за словами компанії, має підвищити рівень безпеки пасажирських перевезень і стимулювати водіїв дотримуватися правил дорожнього руху.

  • Нові штрафи, камери і правила для самокатів

    Нові штрафи, камери і правила для самокатів

    В Україні може суттєво змінитися підхід до відповідальності за порушення правил дорожнього руху, а також вперше на законодавчому рівні буде комплексно врегульовано використання електросамокатів та іншого легкого персонального транспорту. Уряд спільно з Міністерством внутрішніх справ готує пакет змін, який передбачає запровадження градації штрафів для водіїв, посилення відповідальності для системних порушників і розширення системи автоматичної фіксації порушень.

    Про це повідомила прем’єр-міністр Юлія Свириденко, зазначивши, що відповідні напрацювання вже перебувають на фінальній стадії опрацювання і найближчим часом будуть винесені на обговорення з народними депутатами.

    За словами глави уряду, ключова зміна полягає у переході від однакових штрафів до диференційованої системи покарань, яка враховуватиме ступінь перевищення швидкості. Окремо планується посилити відповідальність для водіїв, які систематично порушують правила дорожнього руху та створюють підвищену небезпеку для інших учасників руху.

    В уряді підкреслюють, що нова модель не спрямована на масове підвищення штрафів для всіх водіїв, а має точковий характер і стосується насамперед тих, хто регулярно порушує правила. За офіційними даними, протягом останніх 12 місяців камери автоматичної фіксації зафіксували близько 2 900 водіїв, які перевищували швидкість понад 50 разів, понад 35 тисяч водіїв — понад 10 разів, а ще майже 12,5 тисячі — понад 20 разів, що, на думку урядовців, свідчить про наявність системної проблеми з дисципліною на дорогах.

    Паралельно уряд планує розширення мережі камер автоматичної фіксації порушень. Наразі на дорогах України працює близько 377 таких комплексів, однак у межах реформи їх кількість планують збільшити до понад 410. У Кабміні вважають, що посилення контролю є одним із ключових факторів зниження аварійності, оскільки постійний нагляд стимулює водіїв дотримуватися правил дорожнього руху.

    Окрему увагу уряд приділяє регулюванню електросамокатів, які за останні роки стали масовим видом міського транспорту. За даними уряду, кількість дорожньо-транспортних пригод за участі електросамокатів та іншого легкого транспорту за перші п’ять місяців 2026 року зросла на 66,8%, що викликало потребу у створенні чіткої нормативної бази для цього сегмента.

    Згідно з пропозиціями, які вже перебувають на розгляді, для користувачів електросамокатів можуть запровадити окремі правила дорожнього руху, систему штрафів і відповідальність за порушення. У парламенті також зареєстровано законодавчі ініціативи, які передбачають штрафи до 17 тисяч гривень, а в окремих випадках — навіть можливість конфіскації транспортного засобу за грубі порушення.

    Водночас у законодавчому полі вже сформувалася позиція, відповідно до якої електросамокати розглядаються як транспорт підвищеної небезпеки. Таку правову оцінку раніше надав Верховний Суд, що додатково посилює аргументацію щодо необхідності чіткого регулювання їх використання.

    У межах загальної реформи також розглядається законопроєкт №13314, який передбачає впровадження градації штрафів за перевищення швидкості та зменшення допустимої похибки вимірювання з 20 до 10 км/год. Документ пропонує систему санкцій від 340 гривень за незначне перевищення швидкості до 3 400 гривень за суттєве порушення, що, за задумом авторів, має зробити систему більш справедливою та ефективною.

    Урядовці наголошують, що головна мета змін полягає у зниженні аварійності та підвищенні безпеки на дорогах. Вони підкреслюють, що там, де працюють камери фіксації та контроль, рівень дотримання правил суттєво зростає, а кількість грубих порушень поступово зменшується.

    Очікується, що найближчим часом урядові пропозиції будуть представлені народним депутатам, після чого може розпочатися їхнє доопрацювання та подальший розгляд у парламенті. У разі ухвалення реформи Україна отримає оновлену систему дорожньої безпеки, яка поєднуватиме посилений контроль, диференційовані штрафи та нове правове регулювання сучасних видів міського транспорту.

  • Поставили «жабку» у дворі? Тепер за це можуть оштрафувати й примусово знести бар’єр

    Поставили «жабку» у дворі? Тепер за це можуть оштрафувати й примусово знести бар’єр

    Самовільне встановлення паркувальних бар’єрів у дворах багатоквартирних будинків може завершитися для порушників штрафом, приписом та примусовим демонтажем конструкції. Йдеться про так звані «жабки» — металеві обмежувачі, якими мешканці часто намагаються «застовпити» собі місце для автомобіля біля під’їзду. Однак така практика далеко не завжди є законною, адже прибудинкова територія зазвичай належить до спільного користування всіх співвласників будинку.

    Адвокат Ігор Чудовський у коментарі «Телеграфу» пояснив, що встановлення паркувальних бар’єрів регулюється не бажанням окремого мешканця, а законами, місцевими правилами благоустрою та нормами щодо організації дорожнього руху. Якщо людина самостійно забетонувала або прикріпила «жабку» біля під’їзду, це може вважатися самовільним зайняттям частини території загального користування.

    За словами юриста, у дворі багатоквартирного будинку встановлення таких конструкцій можливе лише за умови належного погодження. Залежно від статусу земельної ділянки рішення можуть ухвалювати ОСББ, управитель будинку, балансоутримувач, орган місцевого самоврядування або відповідний виконавчий орган. Якщо йдеться саме про прибудинкову територію, зазвичай потрібне рішення співвласників будинку та погодження у порядку, передбаченому місцевими правилами благоустрою.

    Це означає, що жоден мешканець не має права одноосібно вирішити, що конкретне місце у дворі належить саме йому. Навіть якщо людина постійно паркує там авто, це не створює для неї права власності чи пріоритетного користування ділянкою. Двір, проїзд, гостьові паркомісця та інші елементи прибудинкової території зазвичай залишаються спільними для всіх мешканців.

    Водночас самостійно демонтувати чужу «жабку» також не варто. Адвокат наголошує, що навіть якщо бар’єр встановлено незаконно, його самовільне пошкодження або зняття може створити проблеми вже для того, хто вирішив боротися з порушенням власноруч. У таких випадках можливі цивільні претензії щодо відшкодування шкоди, адміністративна відповідальність, а за певних обставин — навіть кримінальна відповідальність за умисне пошкодження майна.

    Законний шлях виглядає інакше. Мешканцям, які вважають встановлення паркувального бар’єра незаконним, варто звернутися до інспекції з благоустрою, районної адміністрації, виконавчого комітету міської ради або іншого уповноваженого органу. У зверненні потрібно просити перевірити законність встановлення обмежувача та у разі відсутності дозвільних документів організувати його демонтаж.

    Після цього інспектор благоустрою має перевірити ситуацію на місці. Якщо порушення підтвердиться, власнику або особі, яка встановила конструкцію, видають припис про усунення порушення. Якщо припис не виконується, виконавчий орган місцевої ради може ухвалити рішення або видати наказ про демонтаж. Сам демонтаж зазвичай проводить комунальне підприємство або інша уповноважена організація.

    За порушення правил благоустрою передбачена адміністративна відповідальність за статтею 152 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Вона стосується порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів. Для громадян штраф становить від 340 до 1360 гривень, а для посадових осіб і фізичних осіб-підприємців — від 850 до 1700 гривень.

    Сам факт сплати штрафу не завжди означає, що бар’єр можна залишити на місці. У багатьох громадах порушника також зобов’язують усунути наслідки порушення, тобто прибрати незаконно встановлену конструкцію. Якщо людина цього не робить добровільно, демонтаж можуть провести примусово.

    Поліція у таких ситуаціях не завжди є головним органом реагування. Вона може втрутитися, якщо через бар’єр виник конфлікт, є загроза громадському порядку, пошкодження майна або перешкода дорожньому руху. Проте в більшості випадків питання самовільно встановлених паркувальних обмежувачів належить саме до компетенції інспекторів благоустрою та місцевої влади.

    Юристи радять мешканцям не вступати у конфлікти із сусідами та не зрізати конструкції самостійно. Найбезпечніший варіант — зафіксувати бар’єр на фото, зазначити точну адресу, описати ситуацію та подати письмове звернення до відповідного органу. Якщо є ОСББ, питання також можна винести на збори співвласників, оскільки саме вони можуть ухвалювати рішення щодо порядку користування прибудинковою територією.

    Проблема паркувальних «жабок» особливо гостра у великих містах, де кількість автомобілів значно перевищує кількість вільних місць у дворах. Через це мешканці часто намагаються самостійно «закріпити» за собою місце, однак такі дії лише поглиблюють конфлікти й можуть завершитися штрафами.

    Фактично законна логіка проста: двір багатоквартирного будинку — це не приватна парковка однієї людини. Якщо мешканці хочуть впорядкувати паркування, вони мають зробити це через ОСББ, управителя або місцеву владу, а не через самовільне встановлення металевих обмежувачів. Інакше боротьба за місце біля під’їзду може завершитися не перемогою, а приписом, штрафом і примусовим демонтажем.