Golosnovinua.com

Позначка: штрафи

  • Штрафи за російську в сервісі можуть зрости у 10 разів: мовна омбудсменка зробила гучну заяву

    Штрафи за російську в сервісі можуть зрости у 10 разів: мовна омбудсменка зробила гучну заяву

    В Україні можуть суттєво посилити відповідальність за системне порушення мовного законодавства. Уповноважена із захисту державної мови Олена Івановська заявила, що штрафи для порушників варто збільшити, зокрема у 10 разів — але насамперед для тих, хто ігнорує закон неодноразово.

    Про це Івановська сказала в інтерв’ю LB.ua.

    Нині штраф за перше порушення мовного законодавства становить від 3400 до 5100 грн. За повторне порушення передбачено від 8500 до 11 900 грн.

    За словами мовної омбудсменки, для частини бізнесу такі суми не є відчутними, тому деякі компанії фактично готові платити за можливість ігнорувати державну мову.

    «Помножити штрафи на 10 — це цілком робочий варіант для системних порушників. Ми маємо діяти за принципом: не поважаєш державну мову — втрачаєш прибуток, не дотримуєшся закону — втрачаєш право на професійну реалізацію», — заявила Івановська.

    Вона наголосила, що йдеться не про випадкові помилки чи поодинокі ситуації, а саме про системне порушення закону. Насамперед підвищені штрафи можуть стосуватися тих, хто не реагує ні на перше, ні на друге попередження.

    Івановська повідомила, що пропозиції щодо збільшення штрафів уже підготовлені. За її словами, відповідні зміни мають бути внесені до Кодексу України про адміністративні правопорушення.

    Омбудсменка також навела статистику звернень щодо порушень мовного законодавства. Упродовж минулого року до неї надійшло 2888 скарг. Від початку 2026 року станом на 12 травня було отримано вже 1045 звернень, із них 78 стосувалися порушень у сфері освіти.

    За словами Івановської, у 75% випадків скарги були взяті до уваги, а порушення — виправлені.

    Водночас частина звернень свідчить про повторювані проблеми. Найчастіше громадяни скаржаться на сферу обслуговування, інтернет-магазини, сайти, рекламу та публічну комунікацію.

    «Повторні звернення щодо одних і тих самих закладів, особливо у сфері обслуговування й інтернету, вказують на те, що чинний розмір штрафів для певного сегмента бізнесу є нечутливим. Вони готові платити за право ігнорувати державну мову», — зазначила мовна омбудсменка.

    Івановська підкреслила, що державна мова має бути гарантована у сферах, де громадянин отримує послугу, освіту, медичну допомогу, інформацію або офіційну комунікацію. Водночас приватне спілкування громадян мовним законом не регулюється.

    Питання підвищення штрафів за порушення мовного законодавства обговорюється в Україні не вперше. Ще наприкінці 2025 року мовна омбудсменка зверталася до уряду з пропозицією посилити відповідальність за ігнорування закону про державну мову. Тоді вона також наголошувала, що нинішні санкції не завжди зупиняють порушників.

    Нові заяви Івановської можуть знову активізувати дискусію навколо мовної політики, особливо на тлі повномасштабної війни Росії проти України. Мовна омбудсменка наполягає, що українська мова є не лише питанням культури, а й елементом державної безпеки та публічної поваги до громадян.

    Водночас остаточне рішення щодо підвищення штрафів має ухвалювати парламент шляхом внесення змін до законодавства. Наразі йдеться саме про пропозицію, а не про вже запроваджені нові штрафи.

  • В Україні корупціонерів переважно штрафують, а не ув’язнюють

    В Україні корупціонерів переважно штрафують, а не ув’язнюють

    В Україні у період із січня по квітень 2026 року суди ухвалили 814 рішень у справах, пов’язаних із корупційними правопорушеннями. Такі дані оприлюднив Опендатабот із посиланням на Єдиний реєстр корупціонерів. Порівняно з аналогічним періодом 2025 року кількість рішень зменшилася на 27%, однак залишається майже вдвічі більшою, ніж у роки до початку повномасштабної війни, що свідчить про зростання навантаження на антикорупційну систему навіть в умовах воєнного стану.

    Попри відносно значну кількість розглянутих справ, структура покарань демонструє чітку тенденцію до переважання фінансових санкцій. У переважній більшості випадків суди обмежуються штрафами, тоді як реальні строки позбавлення волі у справах цієї категорії залишаються поодинокими або взагалі не застосовуються в межах основного масиву рішень за поточний період. Це формує ситуацію, коли юридична відповідальність за корупційні правопорушення найчастіше має адміністративний, а не кримінальний характер.

    Статистика також показує, що 93% усіх судових рішень у 2026 році стосуються саме адміністративних правопорушень. Із 814 справ лише 52 були кримінальними, тоді як 762 — адміністративними. Такий дисбаланс пояснюється як особливостями кваліфікації корупційних діянь, так і тривалістю кримінальних проваджень, які зазвичай потребують значно більше часу для розслідування та судового розгляду. У Національному агентстві з питань запобігання корупції зазначають, що подібна структура є типовою, адже адміністративні справи, пов’язані з порушеннями фінансового контролю, розглядаються швидше і становлять основу поточного масиву рішень.

    Найбільша частка корупційних справ у 2026 році — близько 91% — стосується саме фінансового контролю. Йдеться про порушення, пов’язані з електронним декларуванням, несвоєчасним поданням звітності або помилками в деклараціях. У числовому вимірі це 742 справи з 814, розглянутих за перші чотири місяці року. Значно меншою є частка справ про хабарництво, яка становить приблизно 6%, тоді як конфлікт інтересів займає близько 3% від загальної кількості.

    Аналітики звертають увагу, що така структура правопорушень свідчить про домінування формальних порушень над класичними корупційними злочинами, такими як отримання неправомірної вигоди. Це може пояснюватися як ефективністю виявлення деклараційних порушень завдяки цифровим інструментам контролю, так і складністю доведення фактів хабарництва у кримінальних провадженнях.

    Для порівняння, 2025 рік став рекордним за кількістю судових рішень у корупційних справах: тоді суди винесли 4 086 рішень, що у 2,2 раза більше, ніж у 2024 році. Водночас і тоді переважна більшість покарань — близько 97% — обмежувалася штрафами, що вказує на сталість тенденції до фінансової, а не кримінальної відповідальності. Попри це, у 2025 році все ж фіксувалися окремі випадки суворіших вироків, включно з позбавленням волі, громадськими роботами та іспитовими строками.

    Серед резонансних прикладів минулого року називають справу київського адвоката, якому призначили штраф понад 1,24 млн грн за організацію схем ухилення від мобілізації. За даними слідства, він за 15 тисяч доларів пропонував допомогу в оновленні даних у територіальних центрах комплектування та фіктивне працевлаштування для отримання бронювання. Попри значний масштаб діяльності, суд обмежився фінансовим покаранням і зняв арешт із майна, включно з автомобілем Chevrolet Camaro, квартирою та комерційною нерухомістю.

    Водночас найсуворішим вироком 2025 року стало 10-річне позбавлення волі для військовослужбовця на Сумщині, який викрадав і продавав військову оптику, зокрема тепловізори та прилади нічного бачення. Загальна сума збитків у цій справі перевищила 4,5 млн грн, а частину викраденого обладнання вдалося повернути для потреб Збройних сил України.

    Окремо варто згадати законодавчі зміни, які вплинули на облік корупційних правопорушень. З липня 2025 року набрав чинності закон №4496, який суттєво обмежив строки зберігання даних у Реєстрі корупціонерів. Відтепер інформація про адміністративні правопорушення зберігається лише один рік, дані щодо кримінальних справ — до погашення або зняття судимості, а записи про юридичних осіб — протягом п’яти років. Національне агентство вже розпочало процес вилучення записів, строк дії яких сплив.

    У підсумку експерти відзначають, що сучасна система реагування на корупційні правопорушення в Україні характеризується переважанням адміністративних санкцій і штрафів, тоді як частка реальних кримінальних вироків залишається обмеженою. Це формує тривалу дискусію щодо ефективності антикорупційної політики, її здатності стримувати системні порушення та впливати на рівень корупції в державі загалом.

  • НБУ наклав штрафів на 1,5 млрд грн: фінансовий сектор готують до жорсткіших правил

    НБУ наклав штрафів на 1,5 млрд грн: фінансовий сектор готують до жорсткіших правил

    У 2025 році Національний банк України застосував до банків і небанківських фінансових установ штрафні санкції на загальну суму близько 1,5 млрд гривень за порушення вимог фінансового моніторингу. Про це під час Business Wisdom Summit? який проводить Delo.ua, повідомила народна депутатка Ольга Василевська-Смаглюк, наголосивши, що регулятор і надалі посилюватиме контроль у цій сфері.

    Йдеться насамперед про порушення законодавства у сфері протидії відмиванню коштів (AML), фінансуванню тероризму та іншим фінансовим злочинам. За словами депутатки, така сума штрафів — сигнал для ринку, що вимоги до прозорості фінансових операцій стають жорсткішими, а недотримання правил більше не залишатиметься без наслідків.

    Фінансовий моніторинг є одним із ключових інструментів держави для контролю за рухом коштів і запобігання незаконним операціям. Типові порушення, за які НБУ застосовує санкції, включають неналежну ідентифікацію клієнтів, відсутність належної перевірки ризиків, несвоєчасне повідомлення про підозрілі транзакції та слабкий внутрішній контроль.

    Останні роки показують системну тенденцію до посилення регуляції. Зокрема, НБУ регулярно застосовує штрафи навіть за відносно невеликі порушення. Наприклад, лише у березні 2026 року регулятор оштрафував один банк і п’ять фінансових компаній за недоліки у фінмоніторингу та валютному контролі, що свідчить про постійний нагляд і перевірки на ринку.

    Контекст посилення контролю пов’язаний як із внутрішніми реформами, так і з міжнародними зобов’язаннями України. Країна адаптує своє фінансове законодавство до стандартів ЄС і рекомендацій FATF, що передбачає жорсткі правила для банків і фінансових установ.

    Паралельно з посиленням контролю зростає і напруження у взаєминах бізнесу та держави. За даними, озвученими на тому ж форумі, за 2015–2025 роки український бізнес подав понад 14 тисяч скарг до органів влади. При цьому завдяки роботі Ради бізнес-омбудсмена вдалося зекономити для підприємців понад 31,9 млрд грн, а понад 9 тисяч справ було закрито. Це свідчить про значну кількість конфліктів між бізнесом і регуляторами, зокрема у сфері податкового та фінансового контролю.

    Важливим елементом нової політики НБУ стали також оновлені вимоги до внутрішнього аудиту фінансових установ, які були затверджені наприкінці 2025 року. Вони передбачають імплементацію міжнародних стандартів і зобов’язують компанії створювати ефективні системи внутрішнього контролю.

    Зокрема, небанківські фінансові установи — страхові компанії, кредитні спілки та платіжні організації — мають забезпечити незалежність внутрішнього аудиту, регулярно оцінювати його ефективність і інвестувати у професійний розвиток аудиторів. Також запроваджено вимоги до документування процедур, оцінки ризиків і гнучкого перегляду планів перевірок у разі змін у діяльності компаній.

    Окремі обмеження стосуються платіжного сектору: комплаєнс-офіцери не можуть суміщати свою посаду з іншими функціями, що має зменшити конфлікти інтересів. Для страхових компаній уточнено вимоги до технічних резервів і захисту даних.

    Для впровадження цих змін передбачено перехідний період: до травня 2026 року — для адаптації комплаєнс-функцій, і до вересня 2026 року — для повноцінного запуску внутрішнього аудиту за новими стандартами.

    Експерти ринку зазначають, що посилення фінансового моніторингу є необхідним кроком для стабільності фінансової системи, особливо в умовах війни та підвищених ризиків незаконного руху коштів. Водночас бізнес очікує, що регулятор збереже баланс між контролем і створенням сприятливих умов для ведення діяльності.

    Таким чином, штрафи НБУ на 1,5 млрд грн за рік є не лише показником масштабів порушень, а й індикатором нового етапу регуляторної політики — більш жорсткої, системної та орієнтованої на міжнародні стандарти. У найближчі роки фінансові установи будуть змушені суттєво посилити внутрішній контроль, щоб відповідати новим вимогам і уникати значних санкцій.

  • Українським роботодавцям нарахували 2,76 млрд грн штрафів за невиконання квоти для людей з інвалідністю

    Українським роботодавцям нарахували 2,76 млрд грн штрафів за невиконання квоти для людей з інвалідністю

    У 2025 році 8 697 українських роботодавців отримали штрафи за невиконання нормативу щодо працевлаштування людей з інвалідністю. Загальна сума санкцій склала 2,76 млрд грн. Про це йдеться в дослідженні Опендатабот.

    За даними аналітики, такі компанії становлять близько 10% від усіх роботодавців, які були зобов’язані забезпечити відповідну квоту. Для порівняння, у 2023 році цей показник сягав 17,5%, а до початку повномасштабної війни — лише 2,5%.

    Загалом під дію нормативу у 2025 році підпадали 88 705 компаній із чисельністю від восьми працівників. Це на 2% менше, ніж роком раніше.

    У середньому один роботодавець має сплатити 317 тисяч гривень штрафу. За рік цей показник зріс на 20%.

    Відповідно до законодавства, підприємства зобов’язані забезпечувати працевлаштування людей з інвалідністю на рівні не менше 4% від загальної чисельності працівників. Для колективів до 25 осіб передбачено щонайменше одне робоче місце для такої категорії працівників, тоді як для компаній із менш ніж вісьмома співробітниками ця норма не застосовується.

  • Суд в Одесі змусив модель OnlyFans сплатити понад 400 тисяч гривень податків

    Суд в Одесі змусив модель OnlyFans сплатити понад 400 тисяч гривень податків

    Одеський окружний адміністративний суд ухвалив резонансне рішення у справі щодо оподаткування доходів з платформи OnlyFans. Місцева мешканка Ірина Фабрика програла судовий спір проти Державної податкової служби, яка донарахувала їй понад 400 тисяч гривень податків і штрафів за незадекларовані іноземні доходи.

    Як випливає з матеріалів справи, підставою для перевірки стала інформація, отримана українською податковою службою від колег із Великої Британії. Саме там зареєстрована компанія Fenix International Ltd, яка володіє платформою OnlyFans.

    За даними британської сторони, протягом 2021–2022 років українка заробила на створенні контенту понад 54 тисячі доларів. У переданих документах містилися детальні відомості, включно з ідентифікаційними даними користувачки, електронними адресами та інформацією про транзакції. Зокрема, лише за один рік було зафіксовано сотні фінансових операцій.

    Податкова служба надіслала запити з вимогою пояснити походження коштів та подати декларації, однак відповіді по суті не отримала. Після цього була проведена документальна перевірка, за результатами якої нараховано податкові зобов’язання.

    Загальна сума боргу склала понад 427 тисяч гривень. Із них близько 385 тисяч — податок на доходи фізичних осіб разом зі штрафами, понад 32 тисячі — військовий збір і ще близько 10 тисяч гривень — додаткові санкції за неподання документів.

    Позивачка намагалася оскаржити ці нарахування в суді. Її захист наполягав, що інформація з Великої Британії не може вважатися достатнім доказом без банківських виписок або підтвердження надходження коштів на рахунки в Україні.

    Втім суд став на бік податкової. У рішенні зазначено, що Україна бере участь у міжнародному обміні податковою інформацією, а тому офіційні дані, отримані від іноземних органів, мають належну юридичну силу. Надана британською стороною деталізація доходів була визнана достатнім доказом для нарахування податків.

    Єдиною частковою перемогою позивачки стало незначне зменшення одного зі штрафів через технічну помилку в розрахунках. Водночас основна сума податкових зобов’язань залишилася без змін — понад 418 тисяч гривень.

    Ця справа стала показовою для українського ринку цифрових доходів. Вона демонструє, що завдяки міжнародному автоматичному обміну фінансовою інформацією приховати заробітки на іноземних платформах стає дедалі складніше, а податкові органи отримують дедалі більше інструментів для контролю таких доходів.

  • В Україні можуть позбавляти водійських прав за накопичення штрафних балів

    В Україні можуть позбавляти водійських прав за накопичення штрафних балів

    В Україні планують змінити підхід до покарання водіїв за порушення правил дорожнього руху. Йдеться про запровадження системи штрафних балів, яка передбачає більш жорсткі наслідки для системних порушників.

    Про це повідомив народний депутат Володимир Крейденко. За його словами, чинна система грошових штрафів не забезпечує належного ефекту, адже багато водіїв продовжують регулярно порушувати правила, не змінюючи своєї поведінки.

    Як зазначив парламентар, окремі водії можуть десятки разів на день перевищувати швидкість, сплачувати штрафи і надалі ігнорувати вимоги безпеки. Така ситуація, на його думку, свідчить про необхідність запровадження додаткових механізмів впливу.

    У межах нової моделі за кожне порушення нараховуватимуться штрафні бали. Якщо протягом року водій набере визначений ліміт, наприклад 15 балів, його можуть позбавити права керування транспортними засобами.

    Для відновлення посвідчення водієві доведеться повторно пройти навчання та скласти іспити. Такий підхід, як вважають ініціатори, має стимулювати більш відповідальне ставлення до правил дорожнього руху.

    Крейденко наголосив, що подібні системи вже діють у низці країн, зокрема в Німеччині, Франції, США та Польщі, і довели свою ефективність у зменшенні кількості порушень.

    Очікується, що відповідний законопроєкт можуть розглянути та ухвалити вже цього року. Водночас деталі механізму, зокрема кількість балів та перелік порушень, які впливатимуть на їх нарахування, ще будуть доопрацьовуватися.

  • Одеситка скасувала штрафи на 900 тисяч за доходи з OnlyFans через суд

    Одеситка скасувала штрафи на 900 тисяч за доходи з OnlyFans через суд

    П’ятий апеляційний адміністративний суд ухвалив рішення у справі мешканки Одеси Катерини Бурдейної, яка змогла через суд скасувати податкові донарахування та штрафи на суму близько 900 тисяч гривень. Йдеться про доходи, отримані на платформі OnlyFans.

    Згідно з матеріалами справи, у жовтні 2024 року податкова служба отримала інформацію від уповноважених органів Великої Британії про доходи українки. За цими даними, протягом 2021–2022 років вона отримала 117 427 доларів США від компанії Fenix International, яка володіє платформою OnlyFans. У гривневому еквіваленті це становило понад 3,6 мільйона гривень.

    На підставі цих даних у січні 2025 року Головне управління ДПС в Одеській області провело документальну позапланову невиїзну перевірку. За її результатами податківці нарахували податок на доходи фізичних осіб разом зі штрафами на суму понад 826 тисяч гривень, військовий збір із санкціями — майже 69 тисяч гривень, а також додаткові штрафи за неподання декларацій.

    Втім, жінка оскаржила ці рішення у суді. Ключовим аргументом стало те, що податкова служба порушила процедуру проведення перевірки і фактично не повідомила її належним чином.

    Як встановив суд, інспектори надсилали всі документи — запити, наказ про перевірку та повідомлення — на адресу, за якою позивачка не проживала ще з 2019 року. Листи поверталися без вручення, однак це не зупинило податківців: перевірку вони розпочали, не дочекавшись навіть повернення кореспонденції.

    Суд наголосив, що платник податків має право бути поінформованим про перевірку та брати у ній участь. Недотримання цієї процедури є підставою для визнання перевірки незаконною.

    Враховуючи ці обставини, суд першої інстанції скасував податкові повідомлення-рішення, а апеляційний суд 17 березня 2026 року залишив це рішення без змін. Таким чином, усі штрафи та донарахування були повністю анульовані.

    Податкова служба ще може оскаржити це рішення у Верховному Суді, однак наразі справа завершилася на користь позивачки.

    Цей випадок демонструє, що навіть за наявності інформації про доходи платника податків, недотримання процедурних норм може призвести до скасування всіх фінансових санкцій.

    Раніше ми писали, що засновник платформи OnlyFans Леонід Радвінський — американський бізнесмен українського походження — помер 23 березня 2026 року у віці 43 років.

  • В Україні посилюють контроль за відвідуванням шкіл: батькам загрожують штрафи за прогули дітей

    В Україні посилюють контроль за відвідуванням шкіл: батькам загрожують штрафи за прогули дітей

    В Україні можуть штрафувати батьків за систематичні прогули школярів без поважних причин. Відповідні зміни передбачені постановою Кабінету Міністрів №241 від 25 лютого, яка зобов’язує працівників навчальних закладів фіксувати факти відсутності учнів та передавати інформацію до правоохоронних органів.

    Згідно з новими правилами, відповідальність за облік відвідування покладається на директорів шкіл, класних керівників і шкільних психологів. У разі виявлення прогулів без поважних причин вони мають повідомляти про це підрозділи ювенальної превенції поліції.

    Підставою для притягнення до відповідальності є стаття 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення, яка передбачає покарання за невиконання батьками обов’язків щодо виховання дітей.

    У разі першого порушення суд може призначити штраф у розмірі від 850 до 1700 гривень. Якщо ж ситуація повторюється протягом року, сума штрафу зростає і може становити від 1700 до 5100 гривень.

    Таким чином, держава посилює контроль за освітнім процесом і відповідальністю батьків за відвідування школи дітьми. Влада наголошує, що регулярна присутність учнів на заняттях є важливою умовою їхнього розвитку та успішного навчання.

  • Майже 10 мільйонів боргів: які зобов’язання накопичують українці

    Майже 10 мільйонів боргів: які зобов’язання накопичують українці

    За останній рік кількість боргів громадян України зросла на 514 тисяч. Про це свідчать дані Єдиного реєстру боржників, відповідно до яких загальна кількість проваджень сягнула близько 9,5 мільйона.

    Найбільшу частку становлять штрафи за порушення правил дорожнього руху — їх уже понад 2 мільйони. На другому місці — інші адміністративні штрафи та обов’язкові платежі на користь держави.

    Значний обсяг займають також борги за комунальні послуги. У реєстрі зафіксовано понад 800 тисяч таких випадків, що становить приблизно 9% від загальної кількості заборгованостей. Це свідчить про те, що значна частина населення має труднощі з регулярною оплатою базових послуг.

    На тлі зростання боргів в Україну прибула місія Міжнародного валютного фонду, яка продовжить співпрацю з українською владою у фінансовій сфері. Раніше також стало відомо, що Європейський союз погодив пакет допомоги для України в розмірі 90 млрд.

    Експерти зазначають, що збільшення рівня заборгованості є відображенням складної економічної ситуації. Через обмежені доходи та зростання витрат частина громадян змушена користуватися позиками або відкладати виконання фінансових зобов’язань.

    У довгостроковій перспективі така динаміка може впливати як на рівень платоспроможності населення, так і на загальну фінансову стабільність країни. Водночас ефективність державної підтримки та міжнародної допомоги відіграватиме ключову роль у стримуванні подальшого зростання боргів.

  • Змова на АЗС? Антимонопольний комітет перевіряє різке зростання цін

    Змова на АЗС? Антимонопольний комітет перевіряє різке зростання цін

    Антимонопольний комітет України розпочав розслідування можливої цінової змови на ринку пального. Йдеться про ймовірні антиконкурентні узгоджені дії між учасниками ринку бензину та дизельного пального.

    Про відкриття справи повідомив народний депутат Данило Гетманцев, посилаючись на інформацію від Антимонопольного комітету України. За його словами, комітет уже зафіксував ознаки можливих порушень конкурентного законодавства.

    Наразі триває офіційне розслідування. Фахівці аналізують поведінку гравців ринку, щоб встановити, чи були ціни на пальне узгоджені штучно. У разі доведення провини компаніям загрожують значні штрафи — до 10% їхнього річного доходу.

    Ринок нафтопродуктів традиційно залишається одним із найбільш чутливих для економіки та споживачів. Будь-які узгоджені дії між великими мережами автозаправок можуть безпосередньо впливати на кінцеву вартість пального для українців.

    У парламенті наголошують, що ситуація перебуває на контролі. Влада очікує, що розслідування дасть відповідь на питання, чи було зловживання ринковим становищем та штучне утримання високих цін.

    У разі підтвердження змови це може стати одним із найгучніших антимонопольних кейсів останніх років на паливному ринку України.