Golosnovinua.com

Позначка: Швеція

  • Затримання у Швеції: засуджений екснардеп-втікач Дмитро Святаш опинився під вартою

    Затримання у Швеції: засуджений екснардеп-втікач Дмитро Святаш опинився під вартою

    У Швеції правоохоронні органи затримали колишнього народного депутата України від «Партії регіонів» Дмитра Святаша, якого на батьківщині заочно засуджено до 12 років позбавлення волі. За інформацією шведського видання Expressen, політика-втікача зупинила прикордонна поліція під час проходження паспортного контролю в стокгольмському аеропорту Арланда. Наразі він перебуває під вартою в центрі тимчасового тримання Управління у справах міграції в місті Мьєрста.

    Під час спроби перетнути шведський кордон Святаш, який має як російське, так і українське громадянство, пред’явив саме український паспорт. Офіційною підставою для затримання та заборони на в’їзд стало відповідне рішення Польщі, завчасно внесене до спільної інформаційної бази країн Шенгенської зони. Адвокат затриманого Марк Сафарян озвучив доволі несподівану версію візиту свого клієнта, заявивши, що екснардеп нібито прилетів до Стокгольма виключно заради відвідування концерту американського співака Стіві Вандера. Водночас захист намагається надати справі політичного забарвлення і вже подав апеляційну скаргу, в якій наголошується, що Святаш категорично заперечує проти можливої екстрадиції в Україну.

    Дмитро Святаш, який був депутатом Верховної Ради з 2002 по 2019 рік, покинув територію України ще п’ять років тому і відтоді постійно проживав у Росії. Його кримінальне переслідування має серйозне підґрунтя: влітку 2024 року український суд визнав його винним у виправдовуванні російської збройної агресії та масштабному шахрайстві на суму понад 2,2 мільярда гривень. Крім того, з 2023 року вітчизняні правоохоронні органи офіційно підозрюють колишнього політика у державній зраді.

     

  • Парламентські вибори у Швеції: опозиція виривається вперед із мінімальним відривом, доля коаліції висить на волосині

    Парламентські вибори у Швеції: опозиція виривається вперед із мінімальним відривом, доля коаліції висить на волосині

    За результатами підрахунку 94% виборчих бюлетенів на парламентських виборах у Швеції впевнене лідерство утримують опозиційні політичні сили. Найбільшу кількість голосів виборців отримує Соціал-демократична партія на чолі з колишньою прем’єркою Магдаленою Андерссон, проте мінімальний розрив між блоками залишає відкритим питання щодо майбутньої урядової більшості в Риксдазі.

    Розклад сил за підсумками підрахунку 94% голосів

    Згідно з попередніми підрахунками шведського суспільного мовника SVT, голоси виборців розподілилися наступним чином:

    • Соціал-демократи (Магдалена Андерссон) — 28,1% (перше місце);
    • «Помірні» (чинний прем’єр-міністр Ульф Крістерссон) — 19,9% (друге місце);
    • «Шведські демократи» (правопопулісти) — 17,6% (третє місце);
    • Ліва партія — 8,2%;
    • Партія центру — 7,1%;
    • Християнські демократи — 6,2%;
    • Партія зелених — 6,1%;
    • Ліберали — 5,4%.

    Боротьба за Риксдаг: різниця у три мандати

    За такого співвідношення сил потенційна лівоцентристська коаліція на чолі з Магдаленою Андерссон (соціал-демократи, центристи, зелені та ліві) може розраховувати на 176 депутатських крісел у 349-місному парламенті. Натомість чинна урядова коаліція — так звані партії Тідо (Tidö) у співпраці з правопопулістськими «Шведськими демократами» — попередньо отримує 173 мандати.

    Ще кілька місяців тому соціологічні опитування прогнозували опозиційному блоку значно переконливішу перевагу, проте на фінішній прямій виборчої кампанії розрив між таборами суттєво скоротився.

    Фактор «Шведських демократів» та коаліційні виклики

    Особливістю нинішніх перегонів стала позиція чинного прем’єра Ульфа Крістерссона та його партнерів: у разі перемоги вони були готові офіційно запросити «Шведських демократів» до складу уряду. Раніше ця політсила лише підтримувала урядові ініціативи голосами в парламенті, не маючи міністерських портфелів, тож їхній повноцінний вхід до кабінету став би історичним прецедентом у шведській політиці.

    Наразі остаточні результати залежать від підрахунку залишкових голосів, зокрема поданих за кордоном та поштою, які за такої мінімальної різниці здатні змінити підсумковий розподіл мандатів і визначити конфігурацію нової влади в Стокгольмі.

  • Вісім країн НАТО об’єднуються проти дронів: Європа готується до нової фази гібридних атак

    Вісім країн НАТО об’єднуються проти дронів: Європа готується до нової фази гібридних атак

    Країни Балтійського моря планують створити спільну оперативну групу з протидії безпілотникам, яка дозволить державам значно швидше обмінюватися інформацією та реагувати на потенційні гібридні атаки.

    Про ініціативу заявив міністр внутрішніх справ Німеччини Александер Добріндт напередодні зустрічі з колегами з країн Балтійського регіону у німецькому Фленсбурзі.

    І хоча формально Росію у зв’язку з конкретними останніми інцидентами Берлін не звинувачує, контекст очевидний: після початку повномасштабної війни РФ проти України Балтійське море стало одним із найбільш напружених регіонів Європи.

    Тут фіксували пошкодження підводних кабелів, інциденти навколо газопроводів, підозри у диверсіях, а тепер дедалі більше уваги привертають невідомі безпілотники.

    Добріндт попередив: гібридні атаки можуть уже найближчими місяцями вийти на новий рівень.

    Вісім країн НАТО і Росія

    Географія Балтійського моря робить ситуацію особливо цікавою. Після вступу Фінляндії та Швеції до НАТО майже все узбережжя Балтики, за винятком російської території, належить країнам Альянсу.

    До Балтійського моря мають вихід вісім членів НАТО: Німеччина, Данія, Швеція, Фінляндія, Естонія, Латвія, Литва та Польща. Дев’ята прибережна держава — Росія. Саме тому після 2022 року Балтійський регіон набув особливого військово-стратегічного значення.

    Через море проходять критично важливі енергетичні та телекомунікаційні маршрути, а на його берегах розташовані великі порти, військові об’єкти й логістичні вузли НАТО.

    Що саме створюють країни

    Наразі мова не йде про нову армію чи окрему систему протиповітряної оборони.

    Ключове завдання майбутньої оперативної групи — максимально швидкий обмін інформацією. Якщо невідомий безпілотник або інша потенційна загроза з’являється в одній країні, дані про неї мають оперативно отримувати сусіди.

    Це дозволить швидше визначати маршрути польоту, потенційні цілі, характер загрози та координувати відповідь. Саме швидкість обміну інформацією Добріндт назвав однією з основних цілей майбутньої групи.

    Європа боїться не лише дронів

    Безпілотники — лише частина значно ширшої проблеми.

    Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у Балтійському морі відбулася ціла серія підозрілих інцидентів із критичною інфраструктурою. Особливе занепокоєння викликають підводні телекомунікаційні кабелі та газопроводи.

    Reuters зазначає, що протягом останніх років у регіоні сталося багато інцидентів, які розглядалися як можливі акти саботажу. Саме через це країни НАТО дедалі частіше говорять не про класичний військовий напад, а про гібридні операції.

    Їхня особливість полягає у тому, що межа між випадковою аварією, кримінальним злочином, диверсією та діями іншої держави може бути навмисно розмитою. І це ускладнює відповідь.

    Дрон із вибухівкою біля важливого німецького аеропорту

    Додатковим поштовхом для Німеччини став нещодавній інцидент у районі аеропорту Лейпциг/Галле. На початку серпня там виявили безпілотник із вибухівкою.

    Цей аеропорт має особливе значення, оскільки є великим логістичним вузлом і використовується, зокрема, для військової логістики. Німецька влада офіційно не звинуватила жодну іноземну державу в причетності до інциденту.

    Окремі політики вказували на можливий російський слід, але це не встановлений факт, а Москва відкинула такі звинувачення. Саме тому в інформаційному плані Берлін діє обережно. Але паралельно Німеччина нарощує практичні можливості протидії безпілотникам.

    «Загроза всюдисуща»

    Добріндт попередив, що Європа вже зараз стикається з постійним тиском.

    За його словами, іноземні держави щодня намагаються підірвати демократію, безпеку та економічну силу Європейського Союзу. Особливо показове інше його попередження: такі атаки можуть «набути нового виміру в найближчі місяці», а гібридна загроза є «всюдисущою».

    Саме це пояснює, чому країни Балтійського моря хочуть створити механізм постійної координації зараз, а не чекати великого інциденту.

    Україна вже показала Європі, наскільки змінилася війна

    І тут український досвід має для Європи особливе значення.

    Повномасштабна війна продемонструвала, що безпілотники перестали бути допоміжним інструментом і перетворилися на один із ключових елементів сучасних бойових дій.

    Дешеві апарати можуть вести розвідку, коригувати удари, атакувати техніку та інфраструктуру. Значно складніші системи здатні долати сотні кілометрів. Але для європейських держав проблема ще ширша. Безпілотник необов’язково має здійснити атаку, щоб створити кризу.

    Його поява біля військової бази, аеропорту, електростанції, порту чи іншого критичного об’єкта вже змушує владу реагувати, зупиняти роботу, піднімати сили безпеки та встановлювати походження апарата.

    І якщо оператор або держава, яка стоїть за польотом, залишаються невідомими, виникає саме та «сіра зона», яка є характерною для гібридних операцій.

    Балтика перетворюється на одну з найзахищеніших зон Європи

    Після вступу Фінляндії та Швеції до НАТО стратегічна ситуація в регіоні кардинально змінилася.

    Тепер Альянс має значно більше можливостей для координації оборони практично по всьому периметру Балтійського моря. А створення спільної антидронової оперативної групи може стати ще одним елементом цієї нової архітектури.

    Йдеться не про «європейський купол», який автоматично збиватиме все над Балтійським морем. На нинішньому етапі завдання значно практичніше: побачити загрозу раніше, швидше зрозуміти, що відбувається, негайно передати інформацію сусідам і скоординувати реакцію.

    І саме це може стати моделлю для інших регіонів Європи.

    Бо після чотирьох років великої війни в Україні європейські столиці дедалі більше готуються не тільки до класичного військового протистояння.

    Вони готуються до ситуації, коли атака може початися без оголошення війни, без військової форми і навіть без можливості одразу встановити, хто саме її здійснив.

    Саме для такого сценарію країни Балтійського моря тепер і створюють спільний механізм реагування.

  • Європа готується до епохи королев: армія, Гарвард, винищувачі та секретний чат майбутніх монархинь

    Європа готується до епохи королев: армія, Гарвард, винищувачі та секретний чат майбутніх монархинь

    Одразу кілька європейських монархій готують до престолу жінок, і образ «принцеси з казки» у їхньому випадку працює дедалі менше. Майбутні королеви проходять військову службу, навчаються у Гарварді та Оксфорді, літають на військових літаках, стрибають із парашутом, освоюють бронетехніку і паралельно готуються до ролі глав держав. А три молоді спадкоємиці — Бельгії, Нідерландів і Норвегії — навіть підтримують окремий приватний чат, у якому можуть обговорювати життя в ситуації, зрозумілій буквально кільком людям у світі.

    Найближчою до корони серед них залишається кронпринцеса Швеції Вікторія. Вона народилася 14 липня 1977 року і є старшою дитиною короля Карла XVI Густава та королеви Сільвії. Вікторія не була спадкоємицею від народження: на той момент шведські правила надавали перевагу чоловікам. Після ухвалення нового закону про престолонаслідування старша дитина монарха отримала право на трон незалежно від статі. Закон набув чинності 1 січня 1980 року, і Вікторія стала кронпринцесою, обійшовши молодшого брата Карла Філіпа.

    Вікторія вже десятиліттями фактично живе життям майбутньої глави держави: виконує королівські обов’язки, представляє Швецію за кордоном і може тимчасово виконувати функції регента, коли король не може здійснювати свої обов’язки. Її чоловік Даніель Вестлінг до шлюбу не належав до аристократії — працював персональним тренером і займався фітнес-бізнесом. У пари двоє дітей. Їхня старша донька, принцеса Естель, народжена 23 лютого 2012 року, вже посідає друге місце в черзі на престол після матері. Отже, якщо порядок спадкування не зміниться, Швеція потенційно може отримати двох королев поспіль — спочатку Вікторію, а після неї Естель.

    Ще одна майбутня королева — бельгійська принцеса Єлизавета, герцогиня Брабантська. Вона народилася 25 жовтня 2001 року і є старшою дитиною короля Філіпа та королеви Матильди. Саме Єлизавета зараз перша в черзі на бельгійський престол і в майбутньому може стати першою жінкою, яка правитиме Бельгією як монарх за власним правом.

    Її освіта більше нагадує цілеспрямовану підготовку державного керівника, ніж традиційне виховання принцеси. Єлизавета навчалася в UWC Atlantic College в Уельсі, пройшла підготовку із соціальних та військових наук у Королівській військовій академії Бельгії, а 2024 року завершила трирічну програму з історії та політики в Оксфордському університеті. Після цього вона продовжила освіту в Harvard Kennedy School, де вивчала державну політику.

    Саме Єлизавета нещодавно розкрила одну з найцікавіших деталей життя нового покоління європейських монархів. У розмові з бельгійськими медіа вона підтвердила, що підтримує близькі стосунки з нідерландською принцесою Катаріною-Амалією та норвезькою принцесою Інгрід Олександрою. Три майбутні королеви мають власну групу в WhatsApp. За словами Єлизавети, їх зближує те, що всі троє опинилися в дуже незвичайному становищі: вони ще молоді жінки, але наперед знають, яку величезну державну відповідальність можуть отримати в майбутньому.

    Ще серйознішу військову підготовку проходить іспанська принцеса Леонор. Старша донька короля Феліпе VI та королеви Летисії народилася 31 жовтня 2005 року і є першою в черзі на іспанський престол. Оскільки глава держави в Іспанії має також конституційну роль у сфері Збройних сил, спадкоємицю послідовно готують у військових академіях.

    Леонор уже пройшла етапи навчання у сухопутних військах і військово-морських силах, а третій етап присвятила Військово-повітряним та космічним силам. Вона навчалася керувати навчально-тренувальним літаком Pilatus PC-21, виконувала самостійні польоти, проходила тренування з виживання та у червні 2026 року завершила базовий курс парашутної підготовки. Разом із приблизно пів сотнею курсантів Леонор пройшла програму автоматичних парашутних стрибків і отримала відповідну кваліфікацію.

    Іспанський королівський двір уже повідомив і про наступні етапи її підготовки. У липні 2027 року Леонор має отримати офіцерські звання сухопутних та повітряних сил, а також ВМС. Після завершення трирічної військової підготовки вона планує навчатися політології в Університеті Карлоса III у Мадриді.

    У Нідерландах майбутнім монархом є Катаріна-Амалія, принцеса Оранська. Вона народилася 7 грудня 2003 року і є старшою з трьох дочок короля Віллема-Олександра та королеви Максими. Після сходження батька на престол у 2013 році Амалія стала першою в черзі на корону. У Нідерландах престол успадковує старша дитина монарха незалежно від статі.

    У 2021 році Амалія привернула міжнародну увагу незвичайним фінансовим рішенням. Після досягнення повноліття вона отримала право на державне утримання приблизно у €1,6 млн на рік, але заявила, що не хоче отримувати особисту виплату, поки навчається і ще не виконує повноцінних королівських функцій. Тоді принцеса пояснювала, що їй було б некомфортно отримувати таку суму, не маючи достатніх обов’язків.

    Згодом обставини змінилися: через розширення її офіційних функцій та витрат, пов’язаних із ними, вона вирішила користуватися частиною коштів на персонал і забезпечення діяльності. Тому твердження, що Амалія повністю відмовилася від державного фінансування «до самого сходження на престол», уже не зовсім точне.

    Амалія також долучилася до військової підготовки. Нідерландський королівський двір повідомляє, що паралельно з навчанням права в Амстердамському університеті вона бере участь у дворічній програмі Defensity College, яка поєднує університетську освіту з роботою та підготовкою у структурах Міністерства оборони.

    Її життя при цьому вже показало, що статус спадкоємиці — це не лише церемонії та палаци. Через серйозні погрози безпеці Амалія свого часу була змушена залишити студентське житло в Амстердамі й суттєво обмежити пересування. Король Віллем-Олександр пізніше підтверджував, що певний час донька жила в Мадриді, звідки продовжувала навчання в Амстердамському університеті.

    У Норвегії майбутньою королевою має стати Інгрід Олександра. Вона народилася 21 січня 2004 року і зараз є другою в черзі на престол — після свого батька, кронпринца Хокона. Якщо нинішній порядок збережеться, після Хокона саме вона стане главою держави.

    Норвезька принцеса вже має досвід, який зовсім не асоціюється з традиційним уявленням про королівське життя. Вона пройшла 15 місяців військової служби в інженерному батальйоні Brigade Nord. Королівський двір уточнює, що Інгрід Олександра служила інженерним солдатом і виконувала функції стрільця на броньованій інженерній машині CV90 STING. Службу вона завершила у квітні 2025 року.

    У серпні 2025 року принцеса вступила до Сіднейського університету на трирічну програму Bachelor of Arts із фокусом на міжнародних відносинах і політичній економіці. А восени 2026 року, за інформацією норвезького королівського двору, вона проходитиме семестр за програмою обміну на факультеті соціальних наук Університету Осло.

    Паралельно Інгрід поступово отримує більше офіційних функцій. Вона вже брала участь у державному візиті президента Ісландії та самостійно проводила аудієнцію в Королівському палаці.

    Ще один символічний сигнал щодо зміни європейських монархій надійшов цього серпня з Ліхтенштейну. 15 серпня наслідний принц Алоїс оголосив про історичну реформу престолонаслідування, яка дозволить жінкам успадковувати трон на рівних умовах із чоловіками. Рішення підтримали дві третини членів князівської родини, які мали право голосу. Водночас нові правила не змінюють нинішню чергу спадкування: вони застосовуватимуться до майбутніх поколінь династії.

    Тенденція очевидна: європейські монархії дедалі далі відходять від старої моделі, за якою син автоматично мав перевагу перед старшою донькою. Швеція перейшла до абсолютної первородності ще наприкінці ХХ століття, такі правила давно діють у Бельгії, Нідерландах, Норвегії та багатьох інших монархіях. В Іспанії ситуація складніша: Конституція досі формально надає перевагу чоловікові перед жінкою в одній лінії та ступені спорідненості, але оскільки у Феліпе VI немає синів, Леонор залишається безпосередньою спадкоємицею.

    У результаті політична карта Європи в найближчі десятиліття справді може виглядати незвично. Швецію потенційно очолюватиме Вікторія, а згодом Естель, у Бельгії на трон готується Єлизавета, в Іспанії — Леонор, у Нідерландах — Амалія, у Норвегії після кронпринца Хокона — Інгрід Олександра.

    І хоча сучасні європейські монархи переважно не керують урядами та мають конституційні, представницькі й церемоніальні повноваження, майбутнє покоління королев уже помітно відрізняється від своїх попередників. Їх готують не тільки до парадів, дипломатичних прийомів і державних банкетів. Вони отримують серйозну академічну освіту, проходять армію, вивчають міжнародну політику, працюють із державними структурами та ще до сходження на престол опиняються під пильною увагою суспільства.

    А приватна WhatsApp-група трьох майбутніх королев, мабуть, найкраще демонструє, наскільки змінилася сама монархія: за пишними титулами стоять молоді жінки, яким іноді просто потрібні люди, здатні зрозуміти, як це — у двадцять із невеликим років уже знати, що одного дня ти можеш стати главою держави.

  • Російські Су-30 знову з’явилися біля навчань НАТО

    Російські Су-30 знову з’явилися біля навчань НАТО

    Польща була змушена підняти в повітря чергову пару винищувачів після того, як два російські багатоцільові винищувачі Су-30СМ2 наблизилися до району проведення польських навчань протиповітряної оборони над Балтійським морем. У Варшаві наголосили, що дії російської авіації не були випадковими, а мали ознаки навмисної провокації та спостереження за військовими маневрами країн НАТО.

    Про це повідомив міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш.

    За словами очільника польського оборонного відомства, два російські винищувачі Су-30СМ2 вилетіли з Калінінградської області та здійснювали політ поблизу району, де польські військові проводили навчання із злагодження сил і засобів протиповітряної оборони.

    Міністр зазначив, що російська авіація вкотре здійснювала агресивне спостереження за діяльністю польських військових. Саме тому командування ухвалило рішення негайно підняти в небо чергову пару польських винищувачів із авіабази в Мальборку для контролю ситуації та перехоплення російських літаків.

    За словами Косіняка-Камиша, польські винищувачі оперативно вийшли на супровід двох Су-30СМ2. При цьому російські літаки не порушували повітряного простору Польщі, однак їхня активність поблизу місця проведення навчань викликала реакцію польських військових та союзників по НАТО.

    Очільник Міністерства оборони Польщі наголосив, що присутність російських літаків саме в районі проведення навчань систем ППО не може розглядатися як збіг обставин. За його словами, подібні польоти є частиною систематичних дій Росії зі збору інформації про військову активність країн Альянсу.

    До операції також долучилися союзники Польщі. Над Балтійським морем діяла пара шведських винищувачів, які також супроводжували російські літаки та контролювали їхні маневри. Таким чином реагування здійснювалося спільними силами держав регіону, що беруть участь у забезпеченні безпеки повітряного простору Балтійського моря.

    Інцидент стався лише через добу після аналогічного випадку. Напередодні польські винищувачі вже здійснювали перехоплення російського літака радіоелектронної розвідки Іл-20, який перебував над Балтійським морем приблизно за 30 кілометрів від міста Устка. Тоді польська сторона також оперативно відреагувала на появу російської військової авіації поблизу своїх кордонів.

    Останнім часом активність російських військових літаків поблизу країн НАТО помітно зросла. На цьому тлі Альянс ухвалив рішення змінити формат місії Baltic Air Policing. Якщо раніше вона була спрямована переважно на патрулювання повітряного простору країн Балтії та супровід російських літаків, то тепер місія офіційно отримала статус повітряної оборони, що передбачає ширші можливості реагування на потенційні загрози.

    Подібні інциденти регулярно фіксуються і в інших регіонах Європи. Зокрема, у квітні цього року два російські винищувачі здійснили небезпечне перехоплення британського розвідувального літака Rivet Joint над Чорним морем. Літак Королівських військово-повітряних сил Великої Британії виконував планову місію зі спостереження та був неозброєним.

    На тлі зростання напруженості в регіоні Польща та її союзники продовжують посилювати контроль над повітряним простором, а також проводити регулярні навчання, спрямовані на відпрацювання взаємодії сил протиповітряної оборони та швидкого реагування на можливі загрози.

  • Фарба і муляж вибухівки: посольство РФ у Швеції заявило про нічну “атаку” дронів

    Фарба і муляж вибухівки: посольство РФ у Швеції заявило про нічну “атаку” дронів

    Посольство Росії у Швеції заявило, що в ніч на 2 липня його територія у Стокгольмі нібито зазнала чергового інциденту із використанням безпілотників. У російській дипломатичній місії стверджують, що два квадрокоптери залетіли над територією посольства: один скинув контейнер із червоною фарбою, а інший, до якого була прикріплена імітація саморобного вибухового пристрою, впав поблизу будівлі. На момент публікації офіційного підтвердження цих тверджень від шведської влади не було.

    За заявою російського посольства, інцидент стався близько другої години ночі. У дипмісії повідомили, що один із безпілотників скинув на територію контейнер із червоною фарбою, тоді як другий нібито мав прикріплений муляж саморобного вибухового пристрою та впав у безпосередній близькості від будівлі посольства. Російська сторона оприлюднила фотографії, на яких видно квадрокоптер, сліди червоної фарби та предмет, який, за її словами, є імітацією вибухового пристрою.

    У заяві дипломатичної місії цей випадок назвали «не просто провокацією, а явною спробою залякати персонал». Також посольство заявило, що подібні інциденти у Стокгольмі стали систематичними й відбуваються вже понад два роки. Російські дипломати стверджують, що правоохоронні органи Швеції лише документують події, але розслідування десятків попередніх випадків нібито не дали результатів.

    Крім того, у посольстві РФ звинуватили шведську владу у недостатньому забезпеченні безпеки дипломатичної місії. Російська сторона нагадала про положення Віденської конвенції про дипломатичні зносини 1961 року, відповідно до яких держава перебування повинна забезпечувати охорону іноземних дипломатичних представництв. У заяві також зазначено, що відповідальність за можливі наслідки подібних інцидентів покладається на шведську сторону.

    Це не перший випадок, про який заявляє російська дипломатична місія у Швеції. Упродовж 2024–2025 років повідомлялося про кілька схожих інцидентів, коли над територією російських дипломатичних об’єктів у Стокгольмі або біля торговельного представництва пролітали безпілотники, що скидали фарбу чи інші предмети. Тоді шведська поліція відкривала розслідування за фактами можливого пошкодження майна, однак про встановлення винних офіційно не повідомлялося.

    Станом на момент публікації Міністерство закордонних справ Швеції та поліція країни не оприлюднили офіційної заяви щодо нового інциденту біля російського посольства. Також не було незалежного підтвердження інформації про використання муляжа вибухового пристрою чи інших деталей, озвучених російською стороною. Тому наразі більшість відомостей про подію ґрунтується саме на заяві дипломатичного представництва РФ.

  • Україна підписала угоду зі Швецією про закупівлю винищувачів Gripen E

    Україна підписала угоду зі Швецією про закупівлю винищувачів Gripen E

    Україна та Швеція офіційно вийшли на новий рівень оборонної співпраці, підписавши угоду про закупівлю сучасних багатоцільових винищувачів Gripen E, які мають суттєво посилити українську бойову авіацію та змінити баланс можливостей у повітрі в довгостроковій перспективі. Йдеться про постачання 16 літаків, а також повний пакет супровідного обладнання, технічної підтримки, логістичних рішень і сервісного забезпечення, що дозволить не лише отримати техніку, а й інтегрувати її у структуру Повітряних сил України на системному рівні.

    Про підписання угоди повідомили президент України Володимир Зеленський та міністр Михайло Федоров, наголосивши, що домовленість із Швецією є одним із ключових елементів модернізації української авіації в умовах повномасштабної війни. За їхніми словами, ця угода не є одноразовим контрактом на постачання озброєння, а частиною ширшої довгострокової програми переходу Повітряних сил України на сучасні західні стандарти.

    Винищувачі Saab JAS 39 Gripen у версії Gripen E вважаються одними з найбільш сучасних у своєму класі, оскільки поєднують високу маневровість, розвинені системи радіоелектронної боротьби та здатність ефективно працювати в умовах насиченого повітряного протиборства. Саме ця платформа, за задумом сторін, має стати одним із ключових елементів посилення української авіації в середньо- та довгостроковій перспективі.

    Окремо підкреслюється, що угода включає не лише самі літаки, а й комплекс супутніх рішень, серед яких технічне обслуговування, підготовка персоналу, постачання запасних частин, а також формування необхідної інфраструктури для експлуатації нової авіаційної техніки. Такий підхід, як зазначають у військово-політичному керівництві, дозволяє уникнути ситуації, коли сучасне озброєння постачається без достатньої підтримки для його повноцінного використання.

    Згідно з озвученими домовленостями, Україна також отримає перші 16 винищувачів Gripen у версії C/D уже на початку 2027 року. Цей етап розглядається як перехідний і має дозволити швидше інтегрувати шведську авіаційну платформу у бойову систему Повітряних сил, підготувати пілотів і наземний персонал, а також адаптувати інфраструктуру для подальшої експлуатації більш сучасної модифікації.

    Паралельно зі стартовим етапом постачання літаків C/D, стратегічний компонент угоди передбачає закупівлю 16 винищувачів Gripen E, які мають почати надходити з 2029 року. Фінансування цієї частини проєкту здійснюватиметься за підтримки Європейського Союзу та за участі Великої Британії, що підкреслює багатосторонній характер домовленостей і високий рівень міжнародної залученості до посилення української обороноздатності.

    У Києві наголошують, що така двоетапна модель постачання дозволяє одночасно вирішувати поточні оперативні завдання та формувати стратегічний фундамент для розвитку бойової авіації на роки вперед. У межах цієї концепції перший етап спрямований на швидке нарощування спроможностей і навчання особового складу, тоді як другий — на повноцінне переозброєння авіації сучасними платформами.

    Важливим елементом угоди є також підготовка українських пілотів і технічного персоналу, яка вже триває у Швеції. Це дозволяє значно скоротити час, необхідний для введення нової техніки в експлуатацію, та забезпечує поступову інтеграцію українських фахівців у роботу з новим типом винищувачів ще до їхнього фактичного надходження в Україну.

    Окремо підкреслюється, що ця угода стала результатом тривалих переговорів між сторонами та багаторівневої технічної підготовки із залученням шведської оборонної адміністрації та профільних структур обох країн. У Стокгольмі неодноразово наголошували, що підтримка України є складовою безпеки всієї Європи, а посилення української авіації розглядається як елемент стримування подальшої ескалації в регіоні.

    Таким чином, підписана угода не лише закріплює конкретні параметри постачання бойових літаків, а й формує довгострокову модель співпраці між Україною та Швецією у сфері оборони, яка передбачає поступовий перехід до нового покоління авіаційних можливостей і суттєве посилення повітряної компоненти української оборони.

  • Шведська розвідка: Росія залишиться загрозою Європі навіть після Путіна

    Шведська розвідка: Росія залишиться загрозою Європі навіть після Путіна

    У військовій розвідці Швеції вважають, що Росія залишатиметься довгостроковою загрозою для своїх сусідів і європейської безпеки навіть після завершення правління Володимира Путіна. На думку шведських аналітиків, йдеться не про тимчасову кризу, а про глибокі системні зміни в характері російської держави, які формують тривале стратегічне протистояння із Заходом.

    Про це заявив голова військової розвідки Швеції Томас Нільссон, коментарі якого наводить Bloomberg. Його оцінки стали черговим свідченням того, що в оборонних структурах Північної Європи домінує доволі песимістичний погляд на перспективи відносин із Москвою, навіть у довгостроковій перспективі після можливої зміни політичного керівництва в Кремлі.

    Нільссон наголосив, що нинішня конфронтація між Росією та Заходом має структурний характер і не може бути розв’язана швидко або автоматично через зміну політичних еліт. За його словами, Росія “обрала свій шлях” і повернення до попередньої моделі взаємодії з Європою вже не є реалістичним сценарієм. Він підкреслив, що йдеться про тривалий період стратегічного протистояння, який не зникне сам по собі і не завершиться без глибоких внутрішніх трансформацій у самій Росії.

    У своїх коментарях очільник шведської військової розвідки прямо зазначив, що “ми не вважаємо цю кризу тимчасовою”, підкресливши, що Захід перебуває у стані довготривалого протистояння, яке не можна ігнорувати або сприймати як короткострокове загострення. Він додав, що ілюзії швидкого повернення до стабільних відносин можуть лише ускладнити підготовку європейських країн до реальних безпекових викликів.

    Окрему увагу Нільссон приділив внутрішній ситуації в Росії. Він заявив, що російська економіка продовжує відчувати значний тиск через наслідки багаторічної повномасштабної війни проти України, а офіційна статистика, за його словами, може не відображати реального стану справ. Він припустив, що російські посадовці застосовують різні методи для маскування проблем із економічним зростанням та рівнем інфляції, намагаючись підтримувати зовнішню стабільність.

    Водночас, як підкреслив керівник розвідки, у найближчій перспективі немає ознак того, що режим у Москві перебуває під реальною загрозою внутрішнього колапсу. На його думку, ключовим фактором стабільності нинішньої системи є фактична відсутність політичної опозиції, яка була б здатна організувати та спрямувати суспільне невдоволення в політичне русло. Нільссон зазначив, що опозиційні сили були значною мірою знищені або витіснені через арешти, еміграцію чи фізичне усунення, що створює вакуум альтернативи всередині політичної системи Росії.

    Він також звернув увагу на соціальний аспект ситуації, зазначивши, що частина російського населення, згідно з опитуваннями, може підтримувати не стільки саму війну, скільки ідею Росії як “великої держави” з особливим міжнародним статусом. Це, за його словами, свідчить про наявність певного рівня суспільної легітимності для нинішнього курсу, що додатково зменшує ймовірність швидких політичних змін.

    “Ми не очікуємо жодних кардинальних змін”, – підсумував Нільссон, описуючи загальну логіку розвитку ситуації в Росії та її взаємин із Заходом.

    На тлі цих оцінок інші європейські країни також посилюють увагу до російського напрямку. У планах оборонного відомства Нідерландів Росія визначається як ключова довгострокова загроза для безпеки Європи, що потребує системної модернізації збройних сил. У Польщі, своєю чергою, політичне керівництво попереджає про ризики можливих провокацій і сценаріїв дестабілізації, включно з так званими операціями “під чужим прапором”, які можуть бути використані для виправдання подальшої ескалації проти країн НАТО.

    Таким чином, у європейському безпековому середовищі дедалі чіткіше формується консенсус щодо того, що загроза з боку Росії не є короткостроковою або ситуативною, а має довготривалий характер, який визначатиме архітектуру безпеки континенту на роки вперед.

  • Естонія збільшила допомогу Україні для енергосектору

    Естонія збільшила допомогу Україні для енергосектору

    Естонія ухвалила рішення про додатковий внесок у розмірі 125 тисяч євро до Фонду підтримки енергетики України, що збільшило загальний обсяг допомоги від цієї країни в межах відповідного механізму до 2,75 мільйона євро. Про це повідомило Міністерство закордонних справ Естонії, наголосивши, що підтримка українського енергетичного сектору залишається одним із ключових напрямів естонської зовнішньої політики на тлі триваючих російських атак на критичну інфраструктуру України.

    У відомстві зазначили, що рішення про новий внесок ухвалене з урахуванням потреб України у зміцненні енергетичної стійкості, особливо в умовах систематичних ударів РФ по об’єктах генерації, передачі та розподілу електроенергії. В естонському МЗС підкреслили, що стабільна робота енергосистеми України є критично важливою не лише для забезпечення життєдіяльності цивільного населення, а й для підтримки економіки та функціонування державних інституцій у воєнний час.

    Також у міністерстві нагадали, що загалом Естонія вже надала Україні понад 3 мільйони євро допомоги, яка включає як прямі фінансові внески до Фонду підтримки енергетики, так і постачання необхідного обладнання та технічної допомоги для відновлення та захисту енергетичної інфраструктури. У Таллінні наголосили, що така підтримка має практичний характер і дозволяє українським енергетикам швидше ліквідовувати наслідки атак, відновлювати пошкоджені об’єкти та забезпечувати безперебійне постачання електроенергії і тепла.

    Естонська сторона також підкреслила, що міжнародна координація допомоги у сфері енергетики набуває дедалі більшого значення, оскільки російські атаки на українську енергетичну інфраструктуру залишаються системними та спрямованими на виснаження енергосистеми перед опалювальними сезонами. Саме тому внески до профільних фондів дозволяють швидше акумулювати ресурси для відновлення та модернізації пошкоджених об’єктів.

    У цьому контексті в естонському МЗС також нагадали про ширшу міжнародну підтримку України в енергетичному секторі. Зокрема, уряд Швеції нещодавно ухвалив рішення про виділення нового пакета допомоги на суму майже 1,5 мільярда шведських крон, що еквівалентно близько 140 мільйонам євро, для посилення енергетичної стійкості України напередодні зимового періоду.

    Крім того, під час четвертого засідання енергетичного формату G7+ у Гданську міжнародні партнери оголосили про нові внески на загальну суму близько 375 мільйонів євро, які будуть спрямовані на підтримку українського енергетичного сектору. Також раніше повідомлялося про додаткові внески до Фонду підтримки енергетики України в обсязі близько 100 мільйонів євро, що свідчить про системне розширення міжнародної фінансової підтримки у цій сфері.

    Таким чином, новий внесок Естонії став черговим елементом комплексної міжнародної допомоги, спрямованої на зміцнення енергетичної безпеки України, відновлення пошкодженої інфраструктури та підготовку до стабільного проходження опалювальних сезонів в умовах триваючої війни.

  • 115 тисяч військових біля кордонів НАТО

    115 тисяч військових біля кордонів НАТО

    Росія продовжує масштабне нарощування військової інфраструктури поблизу кордонів країн НАТО та готує об’єкти, які потенційно зможуть прийняти понад 100 тисяч військовослужбовців. Такого висновку дійшли журналісти кількох провідних медіа Північної Європи та Балтії після аналізу супутникових знімків російських військових баз і консультацій із представниками оборонних структур та військовими експертами.

    Про це йдеться у спільному розслідуванні шведського телеканалу SVT, норвезької телерадіокомпанії NRK, данського мовника DR та естонського видання Delfi.

    Розслідування показало, що Росія активно модернізує та розширює військові об’єкти вздовж своїх західних і північно-західних кордонів. На супутникових знімках зафіксоване будівництво нових казарм, складів боєприпасів, ангарів для військової техніки, логістичних центрів, ремонтних майстерень та інших об’єктів військової інфраструктури. Аналітики наголошують, що масштаби робіт свідчать не про локальне оновлення існуючих баз, а про підготовку до розміщення значно більшої кількості особового складу та техніки.

    Особливу увагу журналісти приділили району Печенги, або Петсамо, який розташований у Мурманській області всього за десять кілометрів від кордону з Норвегією. Цей регіон має стратегічне значення для Росії, оскільки контролює вихід до Баренцевого моря та арктичний напрямок. Супутникові знімки демонструють появу нових казарм, розширення місць дислокації техніки та активне будівництво інфраструктури для розміщення додаткових підрозділів.

    За оцінками експертів, після завершення модернізації база в Печензі зможе прийняти близько 17 тисяч військовослужбовців. Для порівняння, раніше її можливості оцінювалися приблизно у 7 тисяч осіб. Таким чином, чисельність військового контингенту в районі може зрости більш ніж удвічі.

    Ще одним важливим напрямком стала Карелія. У Петрозаводську, що розташований неподалік кордону з Фінляндією, журналісти також зафіксували активне розширення військових об’єктів. Тут створюються нові місця для розміщення особового складу та техніки, що може свідчити про формування додаткових військових з’єднань після завершення будівельних робіт.

    Значні зміни відбуваються і в інших районах поблизу фінського кордону. У Сапьорному Ленінградської області зводяться нові об’єкти для військових частин, а в Лузі, яка вже давно є одним із ключових центрів підготовки та розміщення російських військ на західному напрямку, фіксується накопичення техніки та розширення інфраструктури.

    Окрему увагу дослідники звернули на населений пункт Кіріловське, розташований приблизно за 70 кілометрів від кордону з Фінляндією. Там споруджується абсолютно новий військовий комплекс, масштаби якого дозволяють говорити про довгострокові плани Кремля щодо посилення своєї присутності на кордонах із державами НАТО.

    Паралельно триває модернізація військових об’єктів у Кандалакші на узбережжі Білого моря. Цей район відіграє важливу роль у забезпеченні безпеки російського Північного флоту та арктичних комунікацій. Згідно з аналізом супутникових знімків, існуюча база суттєво розширюється та отримує нові потужності для розміщення військ.

    Не менш важливим напрямком залишається Калінінградська область, яка фактично є російським військовим анклавом між Польщею та Литвою. У Балтійську журналісти зафіксували значне накопичення техніки та активізацію робіт на військових об’єктах. Експерти зазначають, що цей регіон має ключове значення для контролю над Балтійським морем та може відігравати важливу роль у потенційному конфлікті між Росією та НАТО.

    Командувач армії Фінляндії Пасі Вялімякі заявив журналістам, що після завершення розширення військової інфраструктури Росія може збільшити чисельність своїх військ поблизу фінського кордону приблизно до 80 тисяч осіб. До початку нинішньої модернізації там перебували близько 20 тисяч військових.

    Таким чином, йдеться про чотириразове збільшення угруповання на одному з ключових напрямків. Особливе занепокоєння Гельсінкі викликає те, що після вступу Фінляндії до НАТО у 2023 році спільний кордон між Альянсом і Росією збільшився більш ніж на 1300 кілометрів, що кардинально змінило безпекову ситуацію в регіоні.

    За оцінками авторів розслідування, нові та модернізовані військові об’єкти можуть забезпечити розміщення близько 115 тисяч російських військовослужбовців уздовж кордонів із країнами Північної Європи та Балтії. Така концентрація сил стане найбільшою на цьому напрямку за останні десятиліття.

    Керівник шведської військової розвідки MUST Томас Нільссон заявив, що подібні дії Росії необхідно сприймати максимально серйозно. За його словами, масштаби будівництва свідчать про підготовку не до демонстрації сили, а до створення реальних військових можливостей для потенційного протистояння з НАТО у майбутньому.

    Нільссон підкреслив, що створення інфраструктури такого рівня потребує багаторічного планування та значних фінансових ресурсів, а тому навряд чи може розглядатися як тимчасовий або символічний проєкт.

    Військові експерти вважають, що наразі Росія не має можливості повністю укомплектувати нові бази через війну проти України. Значна частина особового складу, техніки та ресурсів продовжує використовуватися на українському фронті. Проте ситуація може кардинально змінитися після завершення або заморожування бойових дій.

    Командувач сил НАТО у Балтії та Польщі генерал-майор Браян Нільссен зазначив, що поки Росія зосереджена на війні проти України, прямий ризик нападу на держави Альянсу залишається обмеженим. Водночас він наголосив, що будь-яка пауза у війні може дозволити Москві швидко перекинути значні сили на інші напрямки.

    Схожої оцінки дотримується і командувач норвезької армії Ейрік Крістофферсен. За його словами, якщо Росія реалізує плани щодо збільшення чисельності військ та завершить формування нових угруповань, рівень військової загрози для Норвегії та інших країн регіону суттєво зросте.

    На тлі цих процесів країни НАТО вже почали посилювати власну оборону. На початку 2026 року Велика Британія оголосила про подвоєння чисельності своїх військ у Норвегії для зміцнення оборони Арктики та стримування потенційних загроз з боку Росії. Норвезьке військове керівництво також заявляло, що не може повністю виключати сценарій майбутньої агресії Москви проти країн Альянсу.

    Аналітики наголошують, що нинішнє розширення російської військової інфраструктури відбувається на тлі найглибшої безпекової кризи в Європі з часів завершення Холодної війни. Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну НАТО різко збільшило свою присутність на східному фланзі, а вступ Фінляндії та Швеції до Альянсу фактично перетворив Балтійське море на один із ключових театрів потенційного протистояння між Росією та Заходом.

    Саме тому нові дані про розширення російських баз поблизу кордонів НАТО викликали серйозне занепокоєння серед військових і політичних кіл Північної Європи. Там дедалі частіше попереджають, що навіть якщо безпосередня загроза наразі залишається обмеженою через війну в Україні, підготовка Росії до можливих майбутніх конфліктів уже триває повним ходом.