Позначка: Швеція

  • Після вильоту з відбору ЧС Сабо розкритикував Реброва і запропонував нового тренера для збірної Україну

    Після вильоту з відбору ЧС Сабо розкритикував Реброва і запропонував нового тренера для збірної Україну

    Колишній головний тренер збірної України Йожеф Сабо різко висловився щодо роботи нинішнього наставника національної команди Сергія Реброва та запропонував кандидатуру можливого наступника.

    У коментарі він зазначив, що, попри успішну кар’єру футболіста, тренерський досвід Реброва на високому рівні є недостатнім. На його думку, на чолі збірної має стояти більш досвідчений фахівець.

    Сабо заявив, що бачить лише одного кандидата, який може очолити національну команду — Мирона Маркевича. Він нагадав про досягнення тренера, зокрема вихід «Дніпра» до фіналу Ліги Європи.

    Приводом для таких заяв стала поразка збірної України від Швеції з рахунком 1:3 у півфіналі плей-оф відбору до чемпіонату світу 2026 року. Після цього результату команда втратила шанси на участь у мундіалі, що викликало хвилю критики з боку експертів та вболівальників.

    Статистика Сергія Реброва на посаді головного тренера також залишається предметом дискусій. За час роботи він провів із командою 33 матчі, у яких здобув 15 перемог, 8 разів зіграв унічию та зазнав 10 поразок. Відсоток перемог становить трохи більше 45%, що є одним із найнижчих показників серед тренерів, які тривалий час очолювали збірну.

    Водночас, за інформацією з футбольних кіл, сам Ребров не має наміру залишати посаду, хоча нібито готовий піти на зменшення заробітної плати. Його річний дохід на посаді головного тренера оцінюється приблизно у 1,25 мільйона євро.

    Наразі офіційних заяв щодо можливих кадрових змін у тренерському штабі збірної України не було, однак дискусії навколо майбутнього команди продовжуються.

  • 36-річний прокурор отримує 156 тисяч пенсії і живе в Європі за рахунок українців

    36-річний прокурор отримує 156 тисяч пенсії і живе в Європі за рахунок українців

    Один із наймолодших українських пенсіонерів-прокурорів, 36-річний Дмитро Казак, уже восьмий рік отримує виплати від Пенсійного фонду, розмір яких сьогодні сягає 156,7 тисячі гривень на місяць. Така сума стала можливою після судового рішення, яке він виграв у 2022 році, обіймаючи посаду Миколаївського обласного прокурора.

    Ключ до різкого зростання пенсії — довідки про заробітну плату, які Казак отримав у підпорядкованій йому ж обласній прокуратурі та подав до суду. Згідно з цими документами, його місячний дохід нібито становив 195,8 тисячі гривень, що дозволило розрахувати пенсію на рівні 80% від цієї суми — понад 156 тисяч гривень.

    Однак фактичні дані з декларацій за попередні роки свідчать про інше. Середня зарплата Казака за п’ять років до виходу на пенсію становила приблизно 52,5 тисячі гривень. За таких умов його пенсія мала б бути в межах 42 тисяч гривень, тобто майже вчетверо меншою.

    Ба більше, навіть керівники найвищого рівня в прокуратурі отримували менше. Для порівняння, зарплата генерального прокурора у 2023 році складала близько 127,8 тисячі гривень — менше, ніж пенсія Казака.

    Формально все було оформлено в межах закону. Дмитро Казак отримав інвалідність ще у 28 років, що дало йому право на дострокову прокурорську пенсію після 10 років стажу. У 2022 році, досягнувши необхідного стажу, він звернувся до суду та домігся застосування старої норми закону, яка передбачала пенсію у розмірі 80% від зарплати замість 60%.

    Однак ще більш показовою є роль Пенсійного фонду у цій історії. Рішення суду про підвищення пенсії було ухвалено 21 лютого 2023 року. У ПФУ мали 30 днів на подання апеляції, але звернулися лише через 51 день. Крім того, у поданих документах не було квитанції про сплату судового збору.

    Суд надав додатковий час для виправлення помилок, однак і цей строк чиновники пропустили. В результаті апеляційне провадження так і не було відкрито. Спроби оскаржити рішення у касаційній інстанції також завершилися провалом через ті самі процесуальні порушення.

    У 2026 році Пенсійний фонд повторно спробував оскаржити рішення, однак суд відмовив через сплив усіх можливих строків. Таким чином, пенсія Казака фактично стала незворотною.

    Наразі колишній прокурор проживає у Швеції разом із дружиною. Виїзд за кордон став можливим завдяки оформленій інвалідності. Водночас перевірити її обґрунтованість вже неможливо, оскільки Казак звільнився з органів прокуратури і не підпадає під внутрішній контроль.

    На тлі цієї історії особливо разючим виглядає контраст із середньою пенсією в Україні, яка становить близько 6,5 тисячі гривень. Виплата у понад 156 тисяч гривень щомісяця для 36-річного ексчиновника піднімає питання не лише про законність окремих рішень, а й про системні прогалини у пенсійному та судовому регулюванні.

    Ситуація з Дмитром Казаком демонструє, як поєднання формально законних норм, сумнівних довідок і процесуальних помилок державних органів може призводити до багатомільйонних витрат бюджету, які фактично неможливо переглянути.

  • Як їсти сюрстремінг і не втратити друзів: гід від експертів

    Як їсти сюрстремінг і не втратити друзів: гід від експертів

    Сюрстремінг — це ферментований балтійський оселедець, який витримується в бочках кілька місяців, набуваючи характерного смаку та аромату. Попри репутацію «сильно пахучої» страви, для шведів це давня кулінарна традиція та святкова подія. Сюрстремінг з’являється у продажу щороку в серпні на так звану «прем’єру», і хоча для багатьох він залишається екзотикою, справжні гурмани цінують його насичений умамі-смак, легку кислинку та м’яку текстуру.

    Чому сюрстремінг має сильний запах? Під час ферментації риби утворюються сірководень та аміни, що забезпечують характерне «амбре». Воно може нагадувати запах тухлих яєць або добре визрілого сиру, але на смак сюрстремінг часто виявляється набагато делікатнішим.

    Відкрити банку з сюрстремінгом можна кількома способами, аби уникнути неприємностей. Наприклад, проколоти дно банки під водою, що зменшить бризки і поширення запаху. Рекомендується робити це на свіжому повітрі, мати рукавички та підтримку друзів, а також відкрити банку з гумором.

    Як їсти сюрстремінг? У Швеції існують різні способи дегустації. Найпопулярніший — на хлібцях або хрусткому хлібі з маслом, картоплею, червоною цибулею та сметаною чи йогуртом. Також його можна їсти як оселедець: з картоплею, цибулею, твердим сиром і келихом пива. Важливо насолоджуватися ритуалом і атмосферою, адже сюрстремінг — це не просто їжа, а досвід.

    Сюрстремінг вчить, що запах не завжди дорівнює смаку, а кулінарна культура — це не лише традиційні страви. Правильне відкриття банки, компанія друзів та свіже повітря допомагають перетворити цю екзотичну рибу на справжню гастрономічну пригоду.

  • Україна вийшла у плей-оф відбору ЧС-2026: суперники та дати матчів

    Україна вийшла у плей-оф відбору ЧС-2026: суперники та дати матчів

    Збірна України з футболу вийшла до плей-оф відбору чемпіонату світу 2026 року, перемігши Ісландію у шостому турі кваліфікації. Під керівництвом Сергія Реброва команда спробує вперше за 20 років пробитися на світову першість через стикові матчі.

    Україна втретє поспіль завершує груповий етап у боротьбі за вихід на мундіаль саме у плей-оф. Востаннє «синьо-жовті» були близькими до успіху у 2022 році, коли у півфіналі перемогли Шотландію, але у фіналі поступилися Вельсу через автогол Андрія Ярмоленка. У попередні спроби відбору на ЧС українській команді також не вдавалося пройти вирішальний бар’єр.

    Суперники у плей-оф та дати матчів

    Під час жеребкування Україна отримала статус сіяної команди. У півфіналі на підопічних Реброва чекає зустріч зі збірною Швеції — одним із найсильніших потенційних суперників.

    Якщо українці здолають шведів, вирішальний матч за путівку на чемпіонат світу відбудеться проти переможця пари Польща – Албанія.

    • Півфінали плей-оф: 26 березня 2026 року

    • Фінальні матчі плей-оф: 31 березня 2026 року

    Україна буде господарем півфінального поєдинку.

    Шанс, на який чекали 20 років

    У разі успіху збірна України вперше з 2006 року зіграє на чемпіонаті світу. Тоді команда Олега Блохіна дебютувала на мундіалі і дійшла до чвертьфіналу, що досі залишається найкращим результатом в історії українського футболу.

    Тепер на команду Сергія Реброва чекає найвідповідальніший етап у відборі — два матчі, які визначать, чи побачимо «синьо-жовтих» на ЧС-2026 у США, Мексиці та Канаді.

  • Цистит може стати новим симптомом раку сечостатевої системи – дослідження

    Цистит може стати новим симптомом раку сечостатевої системи – дослідження

    Гострий цистит, який зазвичай сприймають як поширену інфекцію сечових шляхів, може бути раннім сигналом розвитку урологічних видів раку. До такого висновку дійшли вчені Лундського університету у Швеції, проаналізувавши медичні дані понад трьох з половиною мільйонів людей віком від 50 років.

    Протягом 1997–2018 років у Швеції було зафіксовано сотні тисяч випадків циститу. Частина пацієнтів згодом отримала діагнози раку сечового міхура, нирок, а серед чоловіків — також простати, яєчок і статевого члена. Найбільший ризик виникав у перші три місяці після інфекції. Саме в цей період імовірність раку сечового міхура у чоловіків зростала майже у 34 рази, у жінок — у 30 разів. Хоча з часом ризики знижувалися, вони залишалися підвищеними протягом кількох років, імовірність діагнозу залишалася у 3–3,5 раза вищою за середню.

    Схожа картина спостерігалася і з іншими онкологічними захворюваннями. Чоловіки після перенесеного циститу мали значно вищі шанси на рак нирки чи простати, жінки — на рак нирки та деякі гінекологічні пухлини. Дослідники наголошують: такі цифри не означають, що кожен епізод циститу обов’язково завершиться онкологією. Йдеться радше про те, що інфекція може бути першим проявом прихованої хвороби або супутнім фактором, який полегшує її виявлення.

    Науковці пояснюють: пухлини або навіть передракові зміни здатні послаблювати захист сечових шляхів і провокувати інфекції. Крім того, симптоми деяких видів раку можуть бути схожими на прояви циститу, що вводить в оману і пацієнтів, і лікарів.

    Для медиків це дослідження є сигналом: навіть звичайний на перший погляд діагноз може приховувати серйозні ризики. Особливо уважними варто бути до пацієнтів середнього та старшого віку. Автори підкреслюють: гострий цистит має розглядатися не лише як самостійна проблема, а й як можливий клінічний маркер урогенітальних видів раку.

  • У Західній Європі знижується підтримка України «до перемоги»

    У Західній Європі знижується підтримка України «до перемоги»

    У семи країнах Західної Європи зафіксовано різке падіння підтримки України у війні проти російської агресії. Як свідчать опитування, більшість європейців тепер надають перевагу мирним переговорам, навіть якщо це означає поступки росії щодо контролю над частиною українських територій.

    Грудневе опитування YouGov у Франції, Німеччині, Італії, Іспанії, Швеції, Данії та Великій Британії засвідчило, що бажання населення підтримувати Україну до перемоги – навіть якщо це означає  продовження війни – впало у всіх семи країнах за останні 12 місяців.

    Підтримка припинення бойових дій шляхом переговорів, навіть якщо це залишить за росією контроль над частиною України, – зросла в кожній країні. Як показало опитування, в чотирьох країнах цей варіант виявився найбільш бажаним.

    Image

    Опитування показало, що готовність підтримати Україну до перемоги над росією залишається високою у Швеції (50%) і Данії (40%), а у Великій Британії – 36%, але ці показники знизилися на 14 пунктів порівняно з січневими цифрами 57%, 51% і 50%.

    За той самий період відсоток опитаних, які віддають перевагу миру, досягнутому шляхом переговорів, зріс до 55% з 45% в Італії, 46% (38%) в Іспанії, 43% (35%) у Франції та 45% (38%) у Німеччині, що супроводжувалося відповідним падінням готовності підтримувати Україну до перемоги.

    Незрозуміло, чи цей зсув відображає зниження інтересу, чи зростання втоми. У Франції, Німеччині та Швеції частка тих, хто бажає перемоги України і турбується про неї, залишається стабільною з початку 2023 року, хоча в інших країнах вона знизилася.

    ImageImage

    Менш ніж за місяць після повернення Трампа більшість або майже більшість опитаних у всіх країнах, крім однієї, вважають, що обраний президент США, найімовірніше, припинить підтримку України: 62 % німців, 60 % іспанців, 56 % британців, 52 % французів і 48 % італійців.

    Менш упевненими виявилися опитані в тому, що Трамп виведе США з оборонного альянсу НАТО: данці, німці, італійці, іспанці та шведи вважають, що цього не станеться, а думки британців і французів розділилися порівну.

    Люди також розділилися в думках щодо того, як вони поставляться до мирного врегулювання, яке залишить за росією контроль хоча б над деякими частинами України, незаконно захопленими нею після вторгнення в лютому 2022 року, як, за деякими даними, планує Трамп.

    Більшість опитаних у Швеції (57%), Данії (53%) і Великій Британії (51%), а також значна меншість (43%) в Іспанії заявили, що поставилися б до такої угоди дуже або доволі негативно, тоді як у Франції таких 37%, а в Німеччині та Італії – 31%.

    Опитування показало, що більшість західноєвропейців вважають, що союзники України не зробили достатньо, як у плані економічних санкцій проти москви, так і в плані військової та іншої допомоги Києву.

    Близько 66 % данців, 63 % шведів та іспанців, 59 % британців, 53 % німців та італійців і 52 % французів заявили, що загальна допомога Україні була або не зовсім, або майже не достатньою. Однак лише деякі вважають, що їхня країна має збільшити підтримку.

    Меншість – від 29 % у Швеції, 21 % у Великій Британії та Німеччині, 14 % у Франції і лише 11 % в Італії – вважають, що їхній уряд повинен збільшити допомогу Україні, при цьому більша частина опитаних у кожній країні заявила, що допомога має бути або збережена, або скорочена.

    Що стосується конкретних заходів, таких як посилення санкцій, постачання більшої кількості зброї, відправлення додаткових військ для підтримки членів НАТО у Східній Європі або координація авіаударів по російських цілях в Україні, то їхня підтримка залишилася незмінною або була нижчою, ніж раніше.

    На запитання про те, якою, на їхню думку, буде ситуація через рік, мало хто із західноєвропейців вважає, що росія або Україна переможуть, більшість вважає, що дві країни або все ще воюватимуть, або вестимуть переговори про мир.

    Закінчення війни вважають вірогіднішим жителі Данії (47 %), Німеччини (40 %), Великої Британії та Франції (38 %) й Італії (36 %), а продовження бойових дій розглядають як дещо вірогідніший сценарій жителі Іспанії (36 %) і Швеції (35 %).

  • Швеція не передасть Україні літаки Gripen 

    Швеція не передасть Україні літаки Gripen 

    Швеція вирішила не передавати Україні винищувачі Gripen, віддавши перевагу поставкам F-16.

    Про це заявив міністр оборони Швеції Пітер Хультквіст, коментуючи останні рішення уряду щодо підтримки України в умовах триваючого конфлікту з Росією.

    «Інші країни коаліції закликали нас почекати з системою Gripen. Це пов’язано з тим, що зараз основна увага приділяється впровадженню системи F-16″, – наводить слова Пола Юнсона Reuters.

    Переговори з Україною про можливість передати Gripen почалися минулого року. Українці навіть починали навчання на них.

  • Україна виражає зацікавленість у спільному виробництві зброї з Швецією – повідомив Зеленський

    Україна виражає зацікавленість у спільному виробництві зброї з Швецією – повідомив Зеленський

    Президент України, Володимир Зеленський, визначив спільне оборонне виробництво з Швецією як пріоритет для країни. Цю заяву він зробив під час конференції “Суспільство та оборона”. Зеленський відзначив, що Україна завжди прагнула бути одним з найбільш вагомих європейських донорів безпеки та наголосив на необхідності мати доступ до найкращої зброї та техніки в світі. Спільне виробництво з Швецією є стратегічним пріоритетом для України.

    Президент також висловив вдячність Швеції за внесок у оборонну підтримку України, зазначивши, що надана техніка та зброя вже допомагають у збереженні життя воїнів.

    Виступаючи про інші ініціативи, Зеленський зазначив, що Україна вже розпочала спільну оборонну діяльність з іншими країнами, такими як Туреччина, Румунія, Польща та Велика Британія. Також були досягнуті домовленості щодо співпраці з Чехією, Сполученими Штатами та Німеччиною.

    У контексті боротьби з російською агресією, Зеленський наголосив на важливості єдиної європейської збройової промисловості. Він також висловив сподівання, що зусилля міжнародних союзників допоможуть Україні в боротьбі з потенційною російською агресією, що може спрямуватися і проти країн НАТО.