Позначка: SOCAR

  • Пальне на межі нової хвилі зростання? На АЗС подорожчав автогаз

    Пальне на межі нової хвилі зростання? На АЗС подорожчав автогаз

    Українські автозаправні мережі 6 жовтня знову скоригували цінники, однак цього разу головною новиною стало не подорожчання бензину чи дизельного пального, а помітний стрибок вартості автогазу. Одразу кілька великих мереж підняли ціну LPG, тоді як бензин А-95 і дизель у більшості операторів залишилися на рівні попереднього дня.

    Найвідчутніше автогаз подорожчав у мережі WOG. Вартість зросла одразу на 1,40 грн за літр — до 46,90 грн/л. У KLO ціна піднялася на 50 копійок — до 45,40 грн/л, у SOCAR — на 40 копійок, до 45,90 грн/л. «БРСМ-Нафта» збільшила ціну газу на 15 копійок — до 42,64 грн за літр.

    При цьому основні марки бензину і дизельного пального у більшості великих мереж за добу фактично не змінилися.

    Серед семи мереж, бензин А-95 у середньому коштує близько 90,71 грн за літр, а дизельне пальне — 99,12 грн за літр. Найдорожчими серед великих операторів залишаються заправки SOCAR. Там А-95 продають по 94,90 грн/л, а дизель — по 103 грн/л.

    Де автогаз подорожчав найбільше

    Найпомітніший стрибок зафіксований у WOG.

    Станом на ранок 6 жовтня ціна автогазу в мережі становила 46,90 грн за літр. Для порівняння, ще 5 жовтня вартість становила близько 45,90 грн, а 2 жовтня — 45,50 грн. Дані окремих моніторингів дещо відрізняються в оцінці добової зміни, однак усі вони фіксують чітке зростання ціни LPG у мережі.

    У KLO автогаз коштує 45,40 грн/л, у SOCAR — 45,90 грн/л, в OKKO — 45,50 грн.

    Дешевшим газ залишається в UPG — 43,90 грн/л, в «Укрнафті» — 42,90 грн/л, а найнижча ціна серед наведених великих мереж зафіксована у «БРСМ-Нафті» — 42,64 грн/л.

    Таким чином, різниця між найдорожчим і найдешевшим автогазом у цьому переліку вже перевищує 4 грн на літрі.

    Для автомобіля з газовим балоном на 50 літрів це означає різницю понад 200 грн на одній повній заправці залежно від обраної мережі.

    «Ненька інфо» раніше вже звертала увагу на подібний розрив між операторами. У матеріалі «До 5 гривень на літрі: де в Україні найдешевше купити пальне» йшлося про те, що вибір конкретної мережі може давати водіям помітну економію навіть тоді, коли загальний ринок виглядає стабільним.

    Бензин поки не дорожчає

    На відміну від автогазу, ціни на бензин 6 жовтня переважно залишилися без змін.

    У WOG та OKKO літр звичайного А-95 коштує 92,90 грн, в UPG та «Укрнафті» — 88,90 грн, у KLO — 85,90 грн.

    SOCAR залишається найдорожчим із великих операторів — 94,90 грн за літр А-95.

    «БРСМ-Нафта», навпаки, цього дня трохи знизила вартість бензину. Ціна А-95 там опустилася на 32 копійки — до 85,67 грн/л.

    Різниця між SOCAR та «БРСМ-Нафтою» становить понад 9 грн на кожному літрі.

    Якщо заправити стандартний 50-літровий бак, то лише через вибір мережі різниця може скласти приблизно 460 грн без урахування програм лояльності, акцій та регіональних особливостей цін.

    Для порівняння, ще в липні «Ненька інфо» писала, що А-95 у великих мережах коштував переважно близько 80–83 грн за літр. Зокрема, 24 липня на «Укрнафті» бензин А-95 продавався по 79,90 грн, а в OKKO — по 82,90 грн.

    Отже, за кілька місяців верхня межа роздрібної ціни на звичайний бензин А-95 наблизилася до 95 грн.

    Дизель уже перевищив 100 грн у частині мереж

    Схожа ситуація спостерігається і з дизельним пальним.

    Найдорожче воно коштує в SOCAR — 103 грн за літр.

    На OKKO та WOG стандартний дизель продається по 99,90 грн/л, у KLO — 98,80 грн, в UPG та «Укрнафті» — по 97,90 грн.

    У «БРСМ-Нафті» ціна дизеля 6 жовтня навіть знизилася на 55 копійок — до 96,44 грн за літр.

    Тобто між найдорожчою і найдешевшою пропозицією у великих мережах різниця становить понад 6,5 грн за літр.

    При 50-літровій заправці це понад 320 грн різниці.

    Що відбувалося з цінами останні місяці

    Паливний ринок України у 2026 році кілька разів різко змінював напрямок.

    На початку літа ціни певний час знижувалися. Зокрема, на початку липня «Ненька інфо» фіксувала середню вартість А-95 приблизно на рівні 74,57 грн/л, дизеля — близько 76 грн/л, а автогазу — 40,52 грн/л.

    Однак уже наприкінці липня ситуація почала змінюватися.

    24 липня «Ненька інфо» повідомляла про нове підвищення цін у великих мережах: OKKO підняла вартість бензину на гривню, а дизель у деяких випадках подорожчав на 2 грн за літр. «Укрнафта» тоді одночасно підвищила ціни і на бензин, і на дизель.

    У серпні ринок певний час стабілізувався. 12 серпня А-95 у «Укрнафті» коштував 79,90 грн, у OKKO — 82,90 грн, у WOG — 83,50 грн, у SOCAR — 85,40 грн.

    Тепер, на початку жовтня, ціни вийшли на суттєво вищий рівень.

    Чому ціни на українських АЗС так залежать від зовнішнього ринку

    Україна залишається значною мірою залежною від імпорту готових нафтопродуктів.

    Через це на роздрібну ціну впливають не лише внутрішній попит і конкуренція між АЗС, а й закупівельні котирування у Європі, валютний курс, логістика, вартість транспортування та наявність запасів.

    Саме тому зміна ситуації на європейському ринку не завжди одразу відображається на табло українських заправок.

    Наприклад, гуртові ціни можуть почати знижуватися, однак роздріб ще певний час продаватиме раніше закуплений ресурс.

    І навпаки: якщо гуртовий ринок різко йде вгору, мережі можуть швидше переглядати роздрібні ціни.

    Війна залишається окремим фактором ризику

    Ще один фактор, який неможливо ігнорувати, — російські удари по українській паливній, портовій та транспортній інфраструктурі.

    Пошкодження логістичних об’єктів може змушувати імпортерів перебудовувати маршрути постачання, збільшувати використання автомобільного та залізничного транспорту або перенаправляти вантажі через інші пункти пропуску.

    Усе це потенційно збільшує логістичну складову в кінцевій ціні пального.

    Водночас говорити про загальнонаціональний дефіцит пального наразі підстав немає.

    Це важливе уточнення, оскільки влітку в українському інформаційному просторі вже поширювалися повідомлення про нібито запровадження обмежень на продаж пального. Тоді «Ненька інфо» у матеріалі «Ліміти на пальне чи фейк? ОККО зробила заяву після хвилі чуток про обмеження на АЗС» писала, що компанія офіційно спростувала інформацію про ліміт у 100 літрів дизеля на одного покупця.

    Скільки коштує пальне 6 жовтня

    Серед основних мереж ситуація виглядає так:

    Мережа А-95 Дизель Автогаз
    UPG 88,90 грн 97,90 грн 43,90 грн
    OKKO 92,90 грн 99,90 грн 45,50 грн
    WOG 92,90 грн 99,90 грн 46,90 грн
    KLO 85,90 грн 98,80 грн 45,40 грн
    SOCAR 94,90 грн 103,00 грн 45,90 грн
    Укрнафта 88,90 грн 97,90 грн 42,90 грн
    БРСМ-Нафта 85,67 грн 96,44 грн 42,64 грн

     

    Дані стосуються моніторингу найбільших мереж і не означають, що абсолютно на кожній АЗС ціна буде ідентичною — у різних регіонах і на окремих станціях вона може відрізнятися.

    Головна зміна 6 жовтня при цьому очевидна: бензин і дизель взяли паузу, а автогаз знову рушив угору. Найпомітніше це відчули клієнти WOG, де літр LPG уже наблизився до позначки 47 грн.

    Якщо тенденція пошириться на інші мережі, саме автогаз може стати наступним видом пального, де водії побачать чергове синхронне переписування цінників.

  • Дизель пробив психологічну межу: на окремих АЗС побачили ціну понад 100 грн за літр

    Дизель пробив психологічну межу: на окремих АЗС побачили ціну понад 100 грн за літр

    На українському паливному ринку знову заговорили про психологічну межу у 100 грн за літр. 20 вересня ТСН повідомила, що на окремих заправках мережі WOG звичайне дизельне пальне нібито коштує 101,90 грн за літр, а преміальний Mustang+ — 103,90 грн. Таким чином, за даними видання, дизель уперше перетнув трицифрову позначку.

    Водночас інші відкриті моніторинги ринку на ранок 20 вересня показували дещо іншу картину, тому говорити про встановлення єдиної ціни понад 100 грн у всій мережі чи по Україні поки що не варто.

    Зокрема, за даними моніторингу «Главкома», середня вартість дизельного пального у великих мережах 20 вересня становила близько 99,10 грн за літр. Для WOG, OKKO та SOCAR у таблиці вказувалося 99,90 грн за стандартний дизель. UPG після зниження вартості пропонувала його приблизно по 97,90 грн.

    Дані порталу «Мінфін», який використовує інформацію Консалтингової групи «А-95», також свідчили, що станом на останнє оновлення 18 вересня середня ціна дизеля на WOG становила 99,90 грн за літр, а А-95 — 92,90 грн.

    Тобто повідомлення про 101,90–103,90 грн може стосуватися окремих станцій, регіональних цін або преміального продукту, тоді як загальнонаціональні агреговані дані на цей момент ще показують рівень трохи нижче 100 грн. Цю різницю важливо враховувати: вартість пального навіть усередині однієї мережі може відрізнятися залежно від регіону, конкретної АЗС та класу пального.

    Але загальний тренд заперечити складно. За даними «Мінфіну», середня ціна дизеля в Україні зросла з 91,41 грн за літр 1 вересня до 98,68 грн 18 вересня. За менш ніж три тижні приріст становив понад 7 грн на літрі. Бензин А-95 за цей самий період подорожчав із 80,32 до 88,99 грн, а преміальний А-95+ — із 84,03 до 92,64 грн.

    Для водія з 50-літровим баком така динаміка означає дуже відчутну різницю. Якщо дизель коштує 99,90 грн, повна заправка обходиться приблизно у 4995 грн. За ціни 103,90 грн — уже в 5195 грн. Тобто різниця лише у чотири гривні на літрі додає ще 200 грн до одного повного бака.

    Про те, що дизель наближається до історичної позначки, Nenka.info писала ще у серпні. Тоді преміальні сорти вже підбиралися до 100 грн за літр, а різниця між мережами залишалася дуже великою. Тепер ринок фактично підійшов до межі, про яку ще місяць тому говорили як про ризиковий сценарій.

    Чому дизель дорожчає

    Причина нинішнього стрибка — не один фактор. Національний банк раніше пояснював, що у серпні 2026 року пальне в Україні вже було на 38,7% дорожчим, ніж роком раніше. Серед головних причин регулятор називав різке зростання світових цін на нафту наприкінці липня та дефіцит дизеля, який виникав на початку серпня.

    Однак у вересні ситуацію додатково погіршив глобальний дефіцит дизельного пального. Reuters писав, що перебої в роботі світової нафтопереробки, війна на Близькому Сході, санкції та скорочення доступного російського експорту привели до різкого зростання котирувань. У Європі дизель торгувався на рівнях близько $210 за барель.

    Ситуація помітна і в США. ABC News повідомляло, що середня ціна дизеля там на середину вересня досягала рекордних $6,23 за галон, а за кілька днів окремі моніторинги вже показували близько $6,43.

    Для України це має пряме значення. Значна частина пального імпортується, тому внутрішня ціна залежить не лише від вартості сирої нафти, а й від європейських котирувань готового бензину й дизеля, логістики, курсу гривні, податків та торговельної націнки.

    Ще наприкінці серпня експерти очікували стабілізації, оскільки світова нафта почала дешевшати. Проте вони застерігали: українські АЗС реагують на зовнішні зміни із затримкою. Крім того, вартість готового дизеля може рухатися зовсім не так, як ціна сирої нафти.

    Це вже не перша хвиля різкого підвищення у 2026 році. У липні Nenka.info повідомляла про нове переписування цінників на АЗС, коли дорожчали і бензин, і дизель, а різниця у вартості повного бака між окремими мережами доходила до сотень гривень.

    Не всі АЗС підвищують ціни одночасно

    Попри гучну позначку у 100 грн, 20 вересня на ринку були й зворотні рухи. UPG, наприклад, знизила ціну стандартного дизеля приблизно на 2 грн — до 97,90 грн, а А-95 та А-95+ подешевшали приблизно на гривню. У великих преміальних мережах водночас цінники залишалися значно вищими.

    Це означає, що для автомобіліста вибір АЗС зараз може давати суттєву економію. Різниця навіть у 5 грн на літрі — це 250 грн на 50-літровому баку, а якщо автомобіль використовується щодня або йдеться про комерційний транспорт, сума за місяць стає значно більшою.

    Раніше Nenka.info також порівнювала ціни великих мереж, показуючи, що різниця між найдорожчим і найдешевшим пальним може становити кілька гривень на кожному літрі.

    Найважливіше зараз — не сприймати 100 грн як універсальну ціну для всіх АЗС. Відкриті джерела на 20 вересня дають різні показники: частина повідомляє про локальне перевищення цієї межі, тоді як агрегатори все ще показують середню вартість стандартного дизеля нижче 100 грн.

    Проте сама тенденція вже очевидна: дизель за вересень подорожчав дуже швидко, а психологічна межа, яка ще влітку здавалася крайнім сценарієм, фактично стала реальністю для частини преміальних пропозицій. Якщо високі світові котирування на дизель збережуться, тиск на український роздрібний ринок залишатиметься значним.

  • Дві київські АЗС сьогодні зазнали ударів «Шахедів»

    Дві київські АЗС сьогодні зазнали ударів «Шахедів»

    Уранці 10 вересня мер Києва Віталій Кличко повідомив, що в Голосіївському районі безпілотник упав на територію автозаправки. Пожежу та загоряння однієї машини загасили швидко. Троє людей постраждали, медики працюють на місці. Пізніше мер уточнив: постраждалих четверо, трьох госпіталізували. У соцмережах удар пов’язують із районом ТРЦ Respublika Park — це зона кільцевої дороги.

    Це вже не випадковий уламок над житловим кварталом. Із весни Росія б’є по роздрібних АЗС так само методично, як раніше била по енерговузлах. Think tank і галузеві оцінки сходяться: системна кампанія проти українських АЗС пішла з квітня, і до кінця літа по країні нарахували близько 200–250 ударів і влучань — від верифікованих атак CIR до підрахунку «НафтоРинку» щонайменше по 246 станціях. У липні верифікована цифра Центру інформаційної стійкості зросла до 114 влучань за місяць — проти 66 у червні. Спершу це були прифронтові області. До літа географія пішла вглиб — Полтавщина, Київська область, самі київські траси.

    Державна «Укрнафта» в цій кампанії — не випадкова жертва. 5–6 вересня компанія сама зафіксувала чотири удари за добу: об’єкт у Київській області з пожежею та серйозним пошкодженням обладнання, два АЗК у Запоріжжі, ще один — у Дніпропетровській області. Люди, за словами голови правління Богдана Кукури, не постраждали. «Жодної військової мети в таких ударах немає. Це терор проти мирного населення», — сказав він тоді. За сім місяців 2026-го в мережі вже були десятки зруйнованих станцій, частину відновили, частину ні.

    Сьогодні вже було два удари по заправках із переліку АЗС, які, за інформацією нашого джерела, могли стати цілями російських дронів. Йдеться про станції на Столичному шосе та кільцевій дорозі. За словами джерела, щонайменше ці дві заправки були серед можливих цілей. Водночас офіційно підтвердити влучання у другу АЗС поки неможливо. Міська влада повідомляла про удар по заправці в Голосіївському районі.

    Мова не про випадкові колонки на околиці. Це точки державної мережі на основних в’їздах і кільці столиці. Частина з них роками працювала ще й як «пункти незламності»: генератор, вода, зв’язок, коли місто сидить без світла. Ударити по такій площадці — означає бити не лише по пальному, а й по запасній цивільній інфраструктурі.

    Ринок поки тримається. 10 вересня «Укрнафта» й надалі в нижньому ціновому поясі: А-95 близько 81,9 грн/л проти 86–87 у ОККО, WOG і SOCAR. Великі мережі ремонтують станції, частина ємностей під землею. Але кожна вибита точка на в’їзді в Київ — це черга на сусідній, ризик локального ажіотажу і ще один аргумент для тих, хто торгує з каністр біля узбіччя після великої нічної атаки. На початку липня мережа WOG на ніч закрила заправки в Києві та області — з 23:00 1 липня до 07:00 2 липня — через ризик масованого обстрілу.

    Після сьогоднішніх ударів питання вже не в тому, чи можуть київські АЗС опинитися серед цілей. За словами джерела, окремі станції вже фігурують у відповідному переліку, а дві з них сьогодні зазнали ударів. Тепер ключове питання — наскільки довго ця географія залишатиметься обмеженою окремими точками і чи пошириться атака на інші АЗС столиці.

  • Бензин знову рвонув угору: великі АЗС переписали ціни після вихідних

    Бензин знову рвонув угору: великі АЗС переписали ціни після вихідних

    Українські водії зустрічають останній день літа з оновленими цінниками на автозаправних станціях. Після вихідних одразу кілька великих мереж підвищили вартість бензину, а подекуди дорожчим став і автогаз. Найбільш помітне зростання становить одну гривню на літрі. Водночас дизельне пальне у більшості найбільших мереж поки залишилося на попередньому рівні, а частина операторів, навпаки, знизила окремі ціни.

    Станом на ранок понеділка, 31 серпня, зміни зафіксовані насамперед у преміальному сегменті та серед популярних марок бензину.

    Одним із операторів, який переписав стели після вихідних, стала мережа OKKO. Тут преміальний бензин Pulls 100 подорожчав на одну гривню — з 92,90 до 93,90 грн за літр. Такий самий крок зробили щодо Pulls 95: його ціна зросла з 85,90 до 86,90 грн за літр.

    Стандартний А-95 Євро на OKKO тепер коштує 83,90 грн за літр проти 82,90 грн раніше.

    Таким чином, за одну заправку 50-літрового бака водій, який користується одним із бензинів, що подорожчали на гривню, тепер витратить приблизно на 50 гривень більше, ніж до зміни цін.

    На дизельному сегменті OKKO різких змін за вихідні не відбулося. ДП Євро коштує 93,90 грн за літр, преміальний Pulls — 96,90 грн. Автогаз продають по 44,90 грн за літр.

    Свій прайс змінила і мережа WOG, хоча підвищення торкнулося не всіх позицій.

    Бензин із октановим числом 100 подорожчав із 92,90 до 93,90 грн за літр. Водночас Mustang 95 залишився на рівні 85,90 грн, а звичайний А-95 Євро — 82,90 грн за літр.

    Дизель Mustang у мережі коштує 96,90 грн за літр, звичайне дизельне пальне Євро-5 — 93,90 грн. Ціна автомобільного газу становить 44,50 грн за літр.

    Ще масштабніше бензинові цінники переглянула SOCAR.

    Преміальний NANO 100 тут також подорожчав на гривню — до 93,90 грн за літр. NANO 95 тепер коштує 86,90 грн, а звичайний А-95 — 83,90 грн за літр.

    Крім бензину, в SOCAR на одну гривню подорожчав автогаз, ціна якого досягла 44,90 грн за літр.

    Дизель NANO Extro продають по 97,90 грн за літр, а NANO — по 94,90 грн. Саме преміальні дизельні позиції залишаються одними з найдорожчих серед великих мереж.

    На цьому тлі державна «Укрнафта» за вихідні свої ціни не змінювала.

    Бензин А-95 у мережі коштує 78,90 грн за літр, А-92 — 76,90 грн. Брендований бензин 95 Energy пропонують по 81,90 грн.

    Звичайне дизельне пальне коштує 89,90 грн за літр, Energy — 91,90 грн. Автогаз — 42,90 грн.

    При цьому бензин А-98 Energy, який раніше продавався по 85,90 грн за літр, у мережі наразі відсутній.

    Водночас говорити про суцільне підвищення вартості пального по всій Україні було б некоректно. Інші ранкові моніторинги показують, що ринок рухається різноспрямовано.

    Так, станом на 31 серпня у мережі KLO окремі види пального подешевшали приблизно на 1–2 гривні за літр, а на «БРСМ-Нафта» незначно знизилися ціни на А-95 та автомобільний газ.

    За одним із моніторингів великих мереж, середня вартість А-95 серед представлених операторів становить близько 80,62 грн за літр, а дизельного пального — 91,91 грн.

    Тобто нинішній рух цін не можна описати просто як загальноукраїнське подорожчання. Найпомітніше підвищення після вихідних відбулося саме у частини великих преміальних мереж.

    Розрив між різними операторами при цьому залишається значним.

    Наприклад, стандартний А-95 в «Укрнафті» коштує 78,90 грн, тоді як в OKKO та SOCAR — 83,90 грн. Різниця становить п’ять гривень на одному літрі.

    Для стандартного 50-літрового бака це вже близько 250 гривень різниці залежно від того, на якій заправці водій купує пальне.

    Ще більшим може бути розрив між звичайними та преміальними марками. Найдорожчий бензин у великих мережах уже наблизився до 94 гривень за літр.

    Цінова ситуація на українському паливному ринку протягом літа була вкрай нестабільною.

    Наприкінці липня бензин і особливо дизель пережили суттєве подорожчання. На ціни одночасно вплинули кілька факторів: загострення на Близькому Сході, дорогі європейські нафтопродукти, проблеми з переробними потужностями, зміни логістики та додатковий сезонний попит.

    У другій половині серпня ситуація дещо змінилася. Світові котирування нафти почали знижуватися, а разом із ними поступово пішли вниз і гуртові ціни на дизель.

    За оцінками учасників ринку, із середини серпня гуртова вартість дизельного пального в Україні знизилася приблизно на три гривні на літрі. Дефіциту ресурсу на загальнонаціональному рівні станом на кінець серпня не фіксували.

    Однак це не означає, що роздрібні ціни повинні автоматично та одночасно знизитися на всіх АЗС.

    Україна значною мірою залежить від імпорту готових нафтопродуктів із європейського ринку. Тому на кінцеву ціну впливає не лише поточна вартість сирої нафти, а й ціна закупленої раніше партії пального, вартість його переробки, доставка, курс валют, податки та операційні витрати мереж.

    До цього додається ще один фактор, який став особливо відчутним під час війни, — безпека логістики.

    Російські війська регулярно атакують українську паливну інфраструктуру, автозаправні комплекси, нафтобази та транспорт, який перевозить пальне.

    За даними Міністерства енергетики, які наводили українські медіа наприкінці серпня, Росія від початку повномасштабної війни пошкодила або повністю знищила близько 300 заправок.

    Особливо складною залишається ситуація у прифронтових та прикордонних областях. Там вартість пального значно вища за середню по країні через ризики для логістики та самих АЗС.

    Наприклад, на Донеччині ціна дизельного пального вже перевищувала 103 грн за літр, тоді як у середньому по країні воно коштує близько 92 грн. Автогаз у регіоні також істотно дорожчий.

    Проблемою може бути не стільки відсутність пального в Україні загалом, скільки можливість доставити його до конкретного населеного пункту, особливо поблизу лінії фронту.

    На цьому тлі паливний ринок входить у вересень із неоднозначними сигналами.

    З одного боку, здешевлення нафти та гуртового дизелю створює передумови для поступового зниження цін. Наприкінці серпня експерти вже говорили, що ринок почав «розвертатися» після літнього піку.

    З іншого боку, будь-яке нове загострення на Близькому Сході або проблеми з Ормузькою протокою можуть швидко змінити ситуацію. Саме через цей маршрут проходять величезні обсяги світової торгівлі нафтою, тому військова ескалація одразу відбивається на котируваннях.

    Ще наприкінці минулого тижня Brent торгувалася приблизно біля 86 доларів за барель після падіння приблизно на 7% за тиждень. Експерти оцінювали рівень близько 80 доларів як значно комфортніший для подальшої стабілізації цін на пальне.

    Однак нова ескалація між США та Іраном наприкінці серпня знову створила ризик для нафтового ринку, тому прогноз на початок осені залишається невизначеним.

    Таким чином, останній день літа український ринок пального зустрічає без єдиного тренду: у частині найбільших мереж бензин подорожчав на гривню, деінде ціни залишилися стабільними, а окремі оператори навіть почали знижувати їх.

    Для водіїв це означає, що різниця між АЗС зараз особливо помітна. За один і той самий тип пального залежно від мережі можна заплатити на кілька гривень більше або менше за літр, а при повному баку різниця вже обчислюється сотнями гривень.

  • З шоколаду — в енергетику: топменеджерка Roshen очолила маркетинг SOCAR в Україні

    З шоколаду — в енергетику: топменеджерка Roshen очолила маркетинг SOCAR в Україні

    В українському великому бізнесі відбулося помітне кадрове призначення. Олена Єгорова, яка працювала заступницею директора з маркетингу кондитерської корпорації Roshen та відповідала за глобальний торговий маркетинг, перейшла до SOCAR Energy Ukraine. В азербайджанській енергетичній компанії вона обійняла посаду директорки з маркетингу — CMO.

    Про початок нового етапу кар’єри Єгорова повідомила у своєму LinkedIn. Інформацію про призначення також оприлюднив Forbes Ukraine.

    «Рада розпочати новий професійний розділ як директор з маркетингу Socar Energy Ukraine», — повідомила Єгорова.

    Призначення цікаве не лише переходом топменеджерки між двома великими брендами. Єгорова має понад десять років досвіду у маркетингу, trade marketing, продажах та управлінні категоріями, а її професійний шлях пов’язаний із низкою великих міжнародних та українських компаній.

    Від Nestlé та МХП до Roshen

    До SOCAR Єгорова прийшла з кондитерської корпорації Roshen, де пропрацювала понад два роки. За даними Forbes, спочатку вона очолювала маркетинговий напрям у Східній Європі, а згодом стала заступницею директора з маркетингу та директоркою з глобального торгового маркетингу.

    Доступні професійні дані дозволяють детальніше простежити її кар’єру. До Roshen Єгорова була CMO в Aricol Group. Раніше працювала в МХП, де займалася напрямом trade та shopper marketing.

    Значну частину кар’єри Єгорова провела у Nestlé. За відкритими професійними даними, вона працювала там приблизно десять років, починаючи з напряму Purina та поступово переходячи на керівні позиції у сфері розвитку категорій і продажів. Зокрема, в різні роки обіймала посади Key Account Manager, Category Development Manager та Head of Category Sales Development. Ще раніше працювала в Energizer Holdings.

    Таким чином, SOCAR отримала керівницю маркетингового напряму з досвідом одразу у кількох секторах FMCG та великого споживчого бізнесу.

    На сторінці Єгорової у LinkedIn її професійна спеціалізація описується як маркетинг, торговий маркетинг та управління категоріями продажів. Там же вказано освіту в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка.

    Що являє собою SOCAR в Україні

    Перехід від виробника кондитерських виробів до енергетичної компанії означає для Єгорової зміну галузі, однак її новий роботодавець також активно працює безпосередньо зі споживачами.

    SOCAR Energy Ukraine входить до групи Державної нафтової компанії Азербайджанської Республіки. Представництво SOCAR почало працювати в Україні у 2008 році, після чого компанія розвинула тут роздрібний та гуртовий бізнес. За даними Forbes, зараз українська мережа бренду налічує близько 50 автозаправних комплексів в 11 областях. На АЗК також працюють магазини Buta market та заклади Buta Café.

    Юридична особа ТОВ «Сокар Енерджі Україна» була зареєстрована у грудні 2009 року. Її основним видом діяльності є оптова торгівля твердим, рідким і газоподібним паливом та подібними продуктами. Статутний капітал компанії наближається до 5 млрд грн.

    Компанія займається не лише роздрібною реалізацією пального. На офіційному сайті SOCAR окремо представлені напрямки гуртового продажу нафтопродуктів, талонів і транспортних карт.

    Мільярдні доходи, але збитковий рік

    Єгорова приходить до SOCAR Energy Ukraine у цікавий для компанії період.

    За підсумками 2025 року дохід української компанії становив 4,616 млрд грн, тоді як у 2024-му — близько 3,184 млрд грн. Тобто за рік він зріс приблизно на 45%.

    Водночас зростання доходів не перетворилося на чистий прибуток. 2025 рік SOCAR Energy Ukraine завершила зі збитком майже 178 млн грн проти збитку приблизно 37,3 млн грн роком раніше. Активи компанії на кінець 2025 року становили близько 4,85 млрд грн.

    У першому півріччі 2026 року, згідно з оприлюдненими фінансовими даними, компанія отримала близько 2,21 млрд грн доходу, а чистий фінансовий результат залишався негативним — приблизно 112,6 млн грн збитку. Активи водночас перевищили 5,18 млрд грн. Станом на середину 2026 року в юридичній особі працювали 115 співробітників.

    Саме на такому тлі компанія отримує нову керівницю маркетингового напряму.

    SOCAR стала важливішою і для енергетичної безпеки України

    Останніми роками присутність азербайджанської SOCAR в Україні виходить далеко за межі звичного для водіїв бренду автозаправних комплексів.

    У липні 2025 року Група Нафтогаз уклала першу угоду із SOCAR Energy Ukraine щодо закупівлі азербайджанського природного газу. Тестову партію вперше почали постачати Трансбалканським маршрутом через Болгарію та Румунію до українського кордону.

    Тодішній очільник Нафтогазу Сергій Корецький називав обсяг тестової поставки невеликим, але сам крок — стратегічно важливим, оскільки він відкривав можливості для довгострокової співпраці та диверсифікації джерел постачання газу для України.

    Тож SOCAR Energy Ukraine сьогодні поєднує одразу кілька напрямів: традиційний паливний бізнес, роздрібну мережу АЗК із супутнім ритейлом і ресторанним сегментом, гуртові операції та участь у постачанні енергоресурсів.

    Навіщо SOCAR досвід топменеджерки FMCG

    Сама компанія поки публічно не деталізувала конкретні завдання, які стоятимуть перед Єгоровою на посаді CMO. Тому стверджувати, що її призначення пов’язане з конкретною маркетинговою реформою або ребрендингом SOCAR, підстав немає.

    Проте її попередня кар’єра показує значний досвід саме в напрямах, які можуть бути актуальними для великої роздрібної мережі: розвиток брендів, управління категоріями, trade marketing, робота з продажами та поведінкою споживачів.

    Особливо показовим є багаторічний досвід у Nestlé та подальша робота в МХП і Roshen — компаніях, для яких впізнаваність бренду, представленість продукту в точках продажу та взаємодія зі споживачами безпосередньо впливають на бізнес.

    Тепер цей досвід Єгорова переносить у паливно-енергетичний сектор.

    Саме тому кадровий перехід можна вважати помітним для українського маркетингового ринку: після багаторічної кар’єри у FMCG та роботи з одним із найвідоміших українських кондитерських брендів Єгорова переходить до міжнародної енергетичної групи, яка продовжує працювати й розвивати бізнес в Україні під час повномасштабної війни.

    Якою буде маркетингова стратегія SOCAR Energy Ukraine під керівництвом нової CMO, компанія наразі не повідомляла. Сама Єгорова у повідомленні про призначення обмежилася короткою заявою про початок нового професійного етапу та готовність очолити напрям.

  • Дизель уже майже по 100 грн: скільки коштує заправити авто 23 серпня і де пальне найдешевше

    Дизель уже майже по 100 грн: скільки коштує заправити авто 23 серпня і де пальне найдешевше

    Українські АЗС станом на 23 серпня зберігають високі ціни на пальне. На окремих заправках преміальний дизель наблизився до психологічної позначки 100 грн за літр, тоді як звичайний А-95 у великих мережах коштує понад 80 грн. Водночас між різними операторами залишається величезний ціновий розрив: на одному літрі бензину водій може заощадити майже 18 грн. Розповідаємо, де найдорожче та найдешевше заправлятися і що зараз відбувається на паливному ринку.

    Станом на неділю, 23 серпня 2026 року, провідні українські мережі АЗС не здійснили різких змін роздрібних цін порівняно з попередніми днями. Водночас пальне залишається значно дорожчим, ніж ще на початку літа.

    За даними, оприлюдненими «Главкомом», середня вартість бензину А-95 у його вибірці становить близько 78,77 грн за літр, а дизельного пального — 92,31 грн.

    Варто враховувати, що різні моніторинги використовують неоднаковий перелік мереж та методики підрахунку, тому середні цифри можуть відрізнятися. Наприклад, профільний «НафтоРинок» станом на 21 серпня оцінював середню ціну А-95 у своїй вибірці в 80,46 грн/л, дизеля — в 91,82 грн/л, а автогазу — у 43,15 грн/л.

    Попри відмінності у середніх показниках, загальна тенденція однакова: найболючішим для українських водіїв залишається дизель, який у частині великих мереж уже коштує 94–95 грн за літр, а преміальні сорти наближаються до 98 грн.

    Скільки коштує пальне 23 серпня

    Серед найбільших операторів одні з найвищих цінників на основні види пального залишаються у SOCAR, OKKO та WOG.

    У мережі SOCAR бензин А-95 коштує 82,90 грн за літр, А-95+ — 85,90 грн, дизель — 94,90 грн, преміальний дизель — уже 97,90 грн. Автогаз продають по 43,90 грн.

    На OKKO літр А-95 оцінюють у 82,90 грн, А-95+ — у 85,90 грн, дизель — у 93,90 грн, а ДП+ — у 96,90 грн. Газ коштує 43,90 грн.

    Практично аналогічні ціни на бензин і дизель встановлені у WOG: А-95 — 82,90 грн, А-95+ — 85,90 грн, звичайне дизпаливо — 93,90 грн, преміальне — 96,90 грн. Автогаз тут дорожчий — 44,50 грн за літр.

    На UPG А-95 продають по 78,90 грн, А-95+ — по 80,90 грн. Дизель коштує 89,90 грн, а його дорожча версія — 91,90 грн. Газ — 42,90 грн.

    У мережі «Укрнафта» бензин А-95 коштує 78,90 грн, А-92 — 76,90 грн, дизельне пальне — 89,90 грн, а газ — 42,90 грн.

    Найнижчі ціни серед наведених великих операторів зберігає «БРСМ-Нафта». А-95 там можна знайти по 64,99 грн за літр, дизель — по 89,79 грн, автогаз — по 41,39 грн.

    Таким чином, розрив у ціні А-95 між окремими мережами сягає майже 18 грн на одному літрі.

    Для автомобіля з 50-літровим баком це вже приблизно 900 грн різниці за одну повну заправку.

    Дизель став головним ударом по гаманцю

    Особливо помітним залишається подорожчання дизельного пального.

    Для порівняння: ще 23 липня UPG продавав звичайний дизель по 81,90 грн/л, OKKO і SOCAR — по 84,90 грн, WOG — по 85,90 грн.

    Тепер дизель у UPG коштує 89,90 грн, у OKKO та WOG — 93,90 грн, а у SOCAR — 94,90 грн.

    Тобто менш ніж за місяць у частині мереж ціна збільшилася приблизно на 8–10 грн за літр.

    Особливо показовою є ситуація з преміальним дизелем: у SOCAR він коштує 97,90 грн. Таким чином, до символічного рівня 100 грн за літр залишилося трохи більше двох гривень.

    Наприкінці липня експерти вже попереджали, що за несприятливого розвитку ситуації ціни можуть наблизитися до 100 грн. Різкий ціновий стрибок пов’язували насамперед із зовнішніми ринками, війною на Близькому Сході та дорожчанням імпортних нафтопродуктів.

    Після різкого стрибка ціни почали повільно відступати

    Водночас останні дані показують і певну позитивну тенденцію.

    На початку серпня середня ціна А-95 в Україні становила 81,25 грн/л, а дизельного пального — 92,59 грн/л.

    За статистикою Консалтингової групи А-95, яку публікує Мінфін, 20 серпня середня вартість А-95 уже становила 80,15 грн, дизеля — 92,06 грн. Для порівняння, 3 серпня А-95 коштував у середньому 81,25 грн, а 5 серпня середня ціна дизеля сягала 92,84 грн.

    Тобто після різкого літнього подорожчання бензин поступово дешевшає, а дизель принаймні перестав демонструвати настільки стрімке зростання.

    21 серпня профільні аналітики також фіксували зниження цін майже по всій Україні, причому найбільш помітною була корекція саме дизельного сегмента.

    Це означає, що нинішні високі цінники ще не обов’язково свідчать про початок нового витка подорожчання.

    Чому пальне стало таким дорогим

    Головна особливість українського паливного ринку полягає в його критичній залежності від імпорту.

    Голова Антимонопольного комітету Павло Кириленко раніше пояснював, що після фактичної втрати власної великої нафтопереробної бази понад 85% світлих нафтопродуктів Україна змушена отримувати з-за кордону.

    Через це українські ціни дуже швидко реагують на зміни європейських котирувань.

    До собівартості додаються курс валют, логістика, страхування, акцизи, ПДВ, витрати на зберігання та торговельна маржа АЗС.

    Особливо сильний удар по ринку завдала нестабільність на Близькому Сході. Вона спричинила подорожчання нафти та готових нафтопродуктів на європейському ринку, звідки Україна імпортує значні обсяги бензину й дизеля.

    За наведеними АМКУ даними Platts, із 26 лютого по 31 березня європейські котирування дизеля зросли на 86%, а ціни імпорту — на 58%. При цьому роздрібний дизель в Україні за той самий період подорожчав приблизно на 39%.

    Тому в АМКУ заявляли, що за результатами аналізу не виявили ознак монопольного ціноутворення, яке могло б повністю пояснити стрибок.

    Чи буде дефіцит дизеля

    Попри високі ціни, експерти поки не говорять про фізичну нестачу пального на українських АЗС.

    Директор Консалтингової групи А-95 Сергій Куюн раніше зазначав, що дефіциту дизельного пального на ринку немає, а постачання продовжуються.

    Ситуація для України принципово відрізняється від перших місяців повномасштабної війни, коли країні довелося практично з нуля перебудовувати всю логістику пального.

    Зараз поставки диверсифіковані між різними європейськими напрямками, що зменшує ризик повного зникнення пального з АЗС.

    Разом із тим загроза залишається в іншій площині — ціні поставок. Навіть якщо фізично пального достатньо, подорожчання на європейському ринку досить швидко переноситься на український роздріб.

    Газ залишається найдешевшим автомобільним пальним

    На тлі бензину та дизеля автогаз усе ще виглядає значно доступнішим.

    У великих мережах 23 серпня його продають переважно за 41–44,50 грн за літр.

    За даними «НафтоРинку», станом на 21 серпня середній показник становив 43,15 грн/л, а ціновий діапазон у досліджуваній вибірці — від 40,99 до 44,50 грн.

    Таким чином, літр LPG зараз приблизно удвічі дешевший за дизельне пальне.

    Скільки коштуватиме повний бак

    За нинішніх цін заправити стандартний 50-літровий бак бензином А-95 у дорогих мережах по 82,90 грн обійдеться приблизно у 4 145 грн.

    Якщо заправити 50 літрів дизеля по 94,90 грн, доведеться заплатити вже 4 745 грн.

    Преміальне дизельне пальне по 97,90 грн обійдеться майже у 4 895 грн за 50 літрів.

    Для порівняння, 50 літрів автогазу по 43,90 грн коштуватимуть приблизно 2 195 грн.

    Тож хоча після різкого літнього стрибка паливний ринок почав демонструвати перші ознаки стабілізації, для українських водіїв ситуація залишається складною. Особливо це стосується власників дизельних автомобілів: ціна пального в окремих мережах уже впритул підійшла до рівня, який ще кілька місяців тому здавався майже неймовірним.

  • Ціни на пальне в Україні 12 серпня: де найдешевші бензин, дизель та автогаз

    Ціни на пальне в Україні 12 серпня: де найдешевші бензин, дизель та автогаз

    Вартість пального на найбільших українських автозаправних мережах станом на середу, 12 серпня, залишається відносно стабільною. Водночас різниця між цінами операторів може бути суттєвою, тому залежно від обраної АЗС водії можуть заощадити кілька гривень на кожному літрі.

    Станом на 12 серпня найдешевший бензин А-95 серед найбільших мереж пропонує «Укрнафта» — 79,90 грн за літр. На OKKO стандартний А-95 коштує 82,90 грн/л, на WOG — 83,50 грн/л, тоді як на SOCAR ціна становить 85,40 грн/л.

    Таким чином, різниця між найнижчою та найвищою ціною стандартного А-95 сягає 5,50 грн за літр. Для водія, який заправляє, наприклад, 40 літрів, вибір мережі може означати різницю у 220 грн за одну заправку.

    Преміальні види бензину коштують дорожче. На OKKO та WOG бензин із октановим числом 100 продається по 92,90 грн/л. На SOCAR аналогічний NANO 100 коштує 95,40 грн/л. Водночас «Укрнафта» пропонує бензин 98 Energy за 86,90 грн/л.

    Ситуація з дизельним пальним також демонструє помітний розрив між мережами. Звичайний дизель на «Укрнафті» коштує 89,90 грн/л, тоді як на OKKO його ціна становить 93,90 грн/л, на WOG — 93,80 грн/л, а на SOCAR — 95,90 грн/л.

    Преміальні марки дизельного пального коштують ще дорожче. На «Укрнафті» дизель Energy продається по 91,90 грн/л. На WOG Mustang коштує 96,80 грн/л, на OKKO Pulls — 96,90 грн/л, а найдорожчий варіант серед наведених мереж — SOCAR NANO Extro за 98,90 грн/л.

    Автогаз залишається найбільш доступним видом пального за ціною. Найдешевше скраплений газ можна придбати на «Укрнафті» — 42,90 грн/л. На OKKO та SOCAR його вартість становить 43,90 грн/л, а на WOG — 44,50 грн/л.

    Отже, різниця між найдешевшим і найдорожчим автогазом становить 1,60 грн за літр. Для заправки 40-літрового балона різниця складе 64 грн.

    Загалом станом на 12 серпня найбільший розрив у вартості спостерігається серед бензину та дизельного пального. Водночас ціни на автогаз у великих мережах відрізняються значно менше.

    На OKKO 100-й бензин Pulls коштує 92,90 грн/л, Pulls 95 — 85,90 грн/л, А-95 Євро — 82,90 грн/л. Дизель Pulls продається по 96,90 грн/л, ДП Євро — 93,90 грн/л, а автогаз — 43,90 грн/л.

    На WOG бензин 100 коштує 92,90 грн/л, Mustang 95 — 85,90 грн/л, а бензин 95 Євро — 83,50 грн/л. Дизель Mustang продається по 96,80 грн/л, ДП Євро-5 — 93,80 грн/л. Автогаз коштує 44,50 грн/л.

    На SOCAR NANO 100 коштує 95,40 грн/л, NANO 95 — 88,40 грн/л, стандартний А-95 — 85,40 грн/л. Дизель NANO Extro продається по 98,90 грн/л, NANO — 95,90 грн/л, а газ — 43,90 грн/л.

    На «Укрнафті» бензин А-92 коштує 77,90 грн/л, А-95 — 79,90 грн/л, Energy 95 — 82,90 грн/л, а бензин 98 Energy — 86,90 грн/л. Звичайний дизель коштує 89,90 грн/л, дизель Energy — 91,90 грн/л, а автогаз — 42,90 грн/л.

    Таким чином, якщо водієві важлива саме мінімальна ціна, серед наведених мереж найвигіднішою за стандартними видами пального залишається «Укрнафта». Водночас остаточна вартість заправки залежить від конкретного виду пального, програми лояльності, знижок та умов конкретної АЗС.

  • Азербайджан готовий дати Україні газ: Київ уже підготував Баку «пакет пропозицій»

    Азербайджан готовий дати Україні газ: Київ уже підготував Баку «пакет пропозицій»

    Азербайджан заявив про готовність розширити енергетичну співпрацю з Україною та за необхідності розпочати постачання природного газу. У Києві у відповідь повідомили, що вже мають для Баку окремий «пакет пропозицій», який передбачає диверсифікацію джерел постачання енергоносіїв та ширше використання української газової інфраструктури.

    Про це 6 серпня під час візиту до Києва заявили міністр закордонних справ Азербайджану Джейхун Байрамов та український колега Андрій Сибіга.

    Байрамов наголосив, що Азербайджан уже постачає природний газ до 16 держав і зацікавлений у подальшому розширенні географії експорту. При цьому сторони розглядають не лише безпосереднє постачання палива для українських споживачів, а й значно ширшу модель — використання величезних українських підземних газосховищ як елементу регіональної торгівлі газом.

    За словами азербайджанського міністра, співпраця у сфері енергетичної безпеки має значний потенціал, зокрема через можливість зберігати газ в Україні та використовувати цю інфраструктуру для поставок у ширшому європейському регіоні.

    Це особливо важливо зараз, коли Україна готується до чергового складного опалювального сезону, а російські удари регулярно пошкоджують об’єкти газовидобутку та енергетичної інфраструктури.

    Україна вже підготувала Баку конкретні пропозиції

    Андрій Сибіга у відповідь заявив, що Київ зацікавлений у подальшому розширенні присутності азербайджанського бізнесу в Україні.

    «У нас є пакет пропозицій для наших азербайджанських друзів. Ми зацікавлені в диверсифікації постачання енергоносіїв в Україну», — наголосив очільник українського МЗС.

    Детального переліку цих пропозицій він не розкрив.

    Тому наразі невідомо, чи містить пакет уже конкретні контракти, обсяги майбутніх поставок, цінові параметри або маршрути транспортування.

    Фактично мова поки йде про політичну готовність обох держав перейти до поглибленої енергетичної співпраці, а не про вже підписаний контракт на певну кількість кубометрів газу.

    Азербайджан уже став одним із ключових постачальників газу до Європи

    Роль Баку на європейському газовому ринку суттєво зросла після початку повномасштабної війни Росії проти України та різкого скорочення російських поставок до ЄС.

    Азербайджан експортує газ через Південний газовий коридор, який включає Південнокавказький трубопровід, TANAP через Туреччину та TAP у напрямку Греції, Албанії та Італії.

    На червневій зустрічі глав МЗС Азербайджану, Грузії та Туреччини Байрамов повідомляв, що азербайджанський природний газ уже експортується до 16 держав. Він також наголошував, що стратегічні трубопровідні проєкти через Південний Кавказ стали одним із ключових елементів регіональної енергетичної безпеки.

    Тобто потенційна угода з Україною не вимагатиме створення експортного сектору з нуля. Азербайджан уже має виробництво, міжнародну систему поставок та державну компанію SOCAR, яка працює на багатьох європейських ринках, включно з Україною. OECD зазначає, що SOCAR веде діяльність, зокрема, в Туреччині, Румунії, Австрії, Швейцарії та Україні.

    Але як фізично доставити азербайджанський газ до України

    Це одне з ключових питань, яке ще потребує деталізації.

    Прямого газопроводу між Азербайджаном та Україною немає.

    Теоретично газ може надходити через Туреччину та балканську газотранспортну систему, далі через Болгарію і Румунію до українського кордону.

    Саме реверсний напрямок Трансбалканського газопроводу після скорочення російських поставок отримав значно більшу роль для енергетичної безпеки України та Молдови.

    У звіті Секретаріату Енергетичного співтовариства зазначається, що після припинення російського транзиту через Україну з 1 січня 2025 року альтернативні маршрути, зокрема реверс Трансбалканського газопроводу, стали важливим елементом диверсифікації постачання. У документі окремо згадується Азербайджан як одне з джерел газу, яким Європа заміщувала російський ресурс.

    Це означає, що технічно концепція постачання азербайджанського газу до України не є фантастичною.

    Проте її реальна економіка залежатиме від доступності транзитних потужностей, вартості транспортування та контрактів між операторами.

    Українські газосховища можуть стати головною частиною угоди

    Заява Байрамова цікава ще й тим, що він окремо згадав українські підземні газосховища.

    Україна має одну з найбільших систем зберігання природного газу у світі та найбільші доступні потужності такого типу в Європі.

    За різними оцінками, сумарна робоча місткість українських ПСГ перевищує 30 млрд кубометрів.

    У дослідженні, оприлюдненому в липні 2026 року, наводиться показник близько 32 млрд кубометрів. Там також зазначається, що Україна може запропонувати європейським трейдерам приблизно до 10 млрд кубометрів вільних потужностей.

    До повномасштабної війни та навіть у її перші роки європейські трейдери активно використовували українські сховища через низьку вартість зберігання та вигідне розташування.

    У 2023 році іноземні компанії закачали до українських ПСГ приблизно 2,5 млрд кубометрів газу.

    Тому одна з потенційних моделей співпраці виглядає так: азербайджанський газ транспортується до України, закачується у сховища, а згодом використовується або українськими споживачами, або продається в ЄС у періоди високого попиту.

    Для Баку це шанс розширити присутність у Європі

    Така схема вигідна не лише Україні.

    Азербайджан прагне збільшувати роль як постачальника енергоресурсів до Європи.

    Але його експортні можливості обмежуються не тільки обсягами видобутку, а й маршрутами та сезонністю попиту.

    Українські газосховища можуть дати Баку додаткову гнучкість.

    Газ можна закуповувати й зберігати у періоди нижчого попиту, а потім відбирати взимку або під час різких цінових стрибків.

    Це потенційно перетворює Україну з просто ще одного покупця азербайджанського газу на частину його європейської логістичної системи.

    Україні потрібно накопичити 14,6 млрд кубометрів до зими

    Заява Азербайджану прозвучала у стратегічно важливий момент.

    За прогнозним балансом газу на сезон 2026/2027 років Україна планує накопичити до початку зими приблизно 14,6 млрд кубометрів природного газу.

    Це необхідно для забезпечення стабільної роботи енергосистеми та проходження опалювального сезону.

    Обсяг запасів залежить від трьох основних складових: власного видобутку, імпорту та темпів споживання.

    Проблема полягає в тому, що Росія протягом війни системно атакує українські газовидобувні та енергетичні об’єкти, через що країні доводиться тримати більший резерв і розширювати джерела імпорту.

    Саме тому будь-яка можливість отримати додатковий ресурс із нового напрямку має стратегічне значення.

    Україна вже кілька років будує альтернативу російському газу

    Після початку війни Київ поступово перебудував газову логістику.

    Україна значною мірою покриває внутрішнє споживання власним видобутком, а необхідний імпорт отримує через західний кордон.

    Після завершення контракту на транзит російського газу наприкінці 2024 року модель газового ринку змінилася ще більше.

    З 1 січня 2025 року транзит російського трубопровідного газу через територію України припинився.

    Енергетичне співтовариство зазначає, що Україна натомість збільшила можливості приймання газу із заходу, а реверсний Трансбалканський маршрут став одним із додаткових інструментів безпеки постачання.

    На цьому тлі азербайджанський напрямок логічно вписується в загальну стратегію диверсифікації.

    SOCAR уже давно присутня в Україні

    Важливо й те, що азербайджанський енергетичний бізнес не є новачком на українському ринку.

    Державна SOCAR вже багато років працює в Україні у сфері роздрібної торгівлі пальним та інших сегментах енергетичного бізнесу.

    Тому базова корпоративна й логістична інфраструктура для розширення співпраці вже частково існує.

    Сибіга саме на цьому акцентував увагу, коли заявив, що азербайджанський бізнес традиційно активно представлений в Україні та Київ зацікавлений у подальшому збільшенні його присутності.

    Угода може мати і політичне значення

    Енергетичне партнерство Києва та Баку має не лише комерційний вимір.

    Азербайджан традиційно намагається проводити багатовекторну зовнішню політику, підтримуючи зв’язки одночасно з Туреччиною, ЄС, Росією та іншими центрами сили.

    Водночас Баку послідовно визнає територіальну цілісність України, а Київ аналогічно підтримує територіальну цілісність Азербайджану.

    Поглиблення енергетичної співпраці в умовах війни посилює і політичний вимір двосторонніх відносин.

    Особливо з огляду на те, що енергетика залишається одним із головних інструментів геополітичного впливу в регіоні.

    Поки що головне питання — обсяги і маршрут

    Попри оптимістичні заяви міністрів, до реальних поставок ще потрібно пройти кілька етапів.

    Сторони мають визначити, який обсяг Азербайджан реально здатний виділити Україні без порушення чинних контрактів з іншими покупцями.

    Також потрібно домовитися про маршрут, тариф на транспортування, доступ до міждержавних потужностей і ціну газу.

    Не менш важливе питання — чи йтиметься лише про ресурс для України, чи Баку дійсно використовуватиме українські ПСГ для подальших поставок до європейських країн.

    Саме останній варіант може зробити проєкт значно масштабнішим.

    Поки ж найважливіший результат переговорів полягає в політичному сигналі: Азербайджан прямо заявив про готовність постачати природний газ Україні, а Київ уже підготував власний пакет пропозицій.

    Якщо сторони зможуть перевести ці заяви у контракти, Україна отримає ще одне джерело імпорту перед складними зимовими сезонами, а її величезні газосховища можуть остаточно закріпитися в ролі одного з важливих елементів нової енергетичної архітектури Європи.

  • Азербайджан готовий дати Україні газ: глава МЗС Байрамов прибув до Києва з важливими домовленостями

    Азербайджан готовий дати Україні газ: глава МЗС Байрамов прибув до Києва з важливими домовленостями

    Міністр закордонних справ Азербайджану Джейхун Байрамов 6 серпня прибув з офіційним візитом до Києва, де провів переговори з українським колегою Андрієм Сибігою. Центральними темами зустрічі стали енергетична безпека України перед новим опалювальним сезоном, можливі поставки азербайджанського газу, нарощування двосторонньої торгівлі, інвестиції та подальша участь Баку у відновленні української інфраструктури.

    Візит відбувається на тлі системних ударів Росії по українській енергетиці та спроб Києва диверсифікувати джерела постачання енергоресурсів. Сам Байрамов під час перебування у столиці зробив одну з найважливіших заяв: Азербайджан готовий у разі потреби постачати природний газ Україні. За його словами, зараз країна експортує газ до 16 держав, 12 із яких є європейськими.

    Це робить енергетичну частину переговорів потенційно значно важливішою, ніж звичайний дипломатичний візит.

    Азербайджан заявив про готовність постачати газ Україні

    Байрамов прямо підтвердив, що Баку готовий розглядати Україну як ще один напрямок експорту природного газу.

    «Азербайджан постачає газ до 16 країн світу, з яких 12 – європейські. Ми будемо раді за необхідності постачати газ і в Україну», — заявив міністр під час візиту.

    Поки що не йдеться про оголошення конкретного контракту, обсягів постачання чи дати початку поставок. Тому говорити, що Україна вже домовилася про певну кількість азербайджанського газу, було б передчасно.

    Однак сама готовність Баку має значення через ситуацію в українській енергетиці та необхідність накопичувати ресурс перед опалювальним сезоном.

    Азербайджан уже є одним із помітних постачальників газу до Європи, а його роль у європейській енергетичній безпеці значно зросла після скорочення залежності ЄС від російських енергоносіїв.

    Київ готується до складної зими

    Енергетика стала однією з центральних тем переговорів не випадково.

    Українська енергосистема протягом років повномасштабної війни регулярно зазнає російських атак. Москва б’є по генерації, підстанціях, трансформаторах, газовій інфраструктурі та інших об’єктах.

    Через це питання достатніх запасів природного газу, резервного обладнання та альтернативних каналів постачання залишається стратегічним.

    Ще у лютому 2026 року Володимир Зеленський під час зустрічі з Ільхамом Алієвим дякував Азербайджану за черговий пакет енергетичної допомоги, до якого входили генератори та трансформатори. Тоді президенти також домовилися опрацьовувати нові спільні енергетичні проєкти.

    Тож серпневі переговори Байрамова і Сибіги фактично продовжують уже започатковану на президентському рівні роботу.

    Товарообіг хочуть повернути до довоєнного рівня

    Окремим блоком переговорів стала економіка.

    Сибіга повідомив, що нинішній двосторонній товарообіг між Україною та Азербайджаном становить приблизно 600 млн доларів.

    Київ і Баку поставили перед собою мету повернути цей показник до довоєнного рівня.

    Для цього сторони домовилися працювати над проведенням в Україні чергового засідання міжурядової українсько-азербайджанської комісії з питань економічного співробітництва.

    Йдеться не лише про торгівлю товарами.

    Україна зацікавлена у залученні азербайджанського бізнесу до нових інвестиційних проєктів, відбудови, енергетики та інших секторів.

    Особливий потенціал має співпраця у сфері енергоресурсів, інфраструктури та логістики.

    Відносини Києва і Баку активізувалися навесні

    Нинішній візит Байрамова не є окремою дипломатичною подією.

    25 квітня 2026 року Володимир Зеленський уперше як президент України відвідав Азербайджан. У Габалі він провів переговори з Ільхамом Алієвим тет-а-тет та у розширеному форматі.

    Тоді сторони підписали шість двосторонніх документів, а серед головних напрямків співпраці назвали безпеку, енергетику, гуманітарну допомогу та оборонну взаємодію.

    Зеленський назвав одним із пріоритетів співпрацю у сфері безпеки та спільного виробництва. Алієв, зі свого боку, говорив про потенціал військово-технічної співпраці між двома державами.

    Після цього контакти продовжилися.

    6 травня Зеленський і Алієв провели телефонну розмову, під час якої обговорювали практичну реалізацію квітневих домовленостей та подальші кроки у двосторонніх відносинах.

    Сибіга також підтримував регулярний контакт із Байрамовим.

    Київ і Баку взаємно підтримують територіальну цілісність

    Однією з політично важливих тем переговорів залишається принцип територіальної цілісності.

    Сибіга подякував Азербайджану за послідовну підтримку суверенітету та територіальної цілісності України.

    Водночас він наголосив, що Україна так само підтримує територіальну цілісність Азербайджану.

    Цей принцип Київ і Баку неодноразово фіксували у двосторонніх контактах.

    Під час квітневого візиту Зеленського до Азербайджану український президент також окремо подякував Алієву за підтримку України та наголосив, що Київ завжди підтримував суверенітет і територіальну цілісність Азербайджану.

    Азербайджан допомагає відновлювати Ірпінь

    Співпраця двох країн давно не обмежується дипломатичними заявами.

    Азербайджан надає Україні гуманітарну та енергетичну допомогу, а одним із найбільш помітних напрямків стало відновлення Ірпеня, який сильно постраждав під час російської окупації та бойових дій навесні 2022 року.

    Ще у 2023 році Байрамов повідомляв, що загальний обсяг гуманітарної допомоги Україні від Азербайджану перевищив тисячу тонн та 20 млн доларів.

    Тоді ж Баку заявляв про подальшу участь у реконструкції об’єктів в Ірпені та постачанні електротехнічного обладнання щонайменше на 10 млн доларів.

    Азербайджан також приймав українських дітей на медичну та соціально-психологічну реабілітацію.

    Саме за цю допомогу Сибіга знову подякував Баку під час нинішнього візиту.

    Енергетична співпраця може стати головним проривом

    Якщо заява про готовність постачати Україні газ перейде у практичний контракт, це може стати одним із найвагоміших результатів нового етапу українсько-азербайджанських відносин.

    Азербайджан має власну видобувну базу та активно розвиває експорт до Європи.

    При цьому для України важлива не лише фізична наявність ресурсу, а й можливість отримати додаткове джерело газу, не пов’язане з Росією.

    Утім, практична схема таких поставок потребуватиме окремих домовленостей щодо маршрутів транспортування, транзитних потужностей, контрактних обсягів і ціни.

    Саме тому нинішню заяву Байрамова слід розглядати як політичну готовність, а не вже підписану угоду.

    У переговорах був і ширший регіональний контекст

    Сибіга та Байрамов обговорювали не лише двосторонню економіку.

    За даними українського МЗС, сторони говорили про безпекову ситуацію на Південному Кавказі, Близькому Сході та ширші міжнародні процеси. Український міністр також поінформував азербайджанського колегу про зусилля Києва щодо досягнення справедливого миру.

    Для України цей напрямок має додаткове значення, адже Азербайджан займає важливе геополітичне положення між Європою, Кавказом, Центральною Азією, Туреччиною та Каспійським регіоном.

    Транспортні й енергетичні коридори через Південний Кавказ можуть ставати дедалі важливішими на тлі перебудови європейської торгівлі та енергетики.

    Ще у квітні Сибіга та Байрамов окремо обговорювали транспортні маршрути та коридори, а також глобальні безпекові виклики.

    Візит Байрамова може стати переходом від заяв до конкретних проєктів

    Головна відмінність нинішньої зустрічі від багатьох дипломатичних контактів полягає у значній кількості практичних питань.

    Київ і Баку говорять про газ, проходження Україною зими, інвестиції, відновлення, товарообіг та засідання міжурядової комісії.

    Крім того, нинішні переговори відбуваються лише через кілька місяців після першого візиту Зеленського до Азербайджану, підписання шести двосторонніх документів та домовленостей президентів про поглиблення енергетичної й безпекової співпраці.

    У підсумку найбільш резонансним результатом візиту поки стала саме готовність Азербайджану постачати Україні природний газ.

    Якщо сторони зможуть перевести цю заяву у конкретні контракти, Баку може стати для України не лише важливим політичним та гуманітарним партнером, а й додатковим елементом енергетичної безпеки у період, коли Росія продовжує систематично атакувати українську енергетичну інфраструктуру.

  • Дизель в Україні знову подорожчав: на деяких АЗС ціна вже наближається до 99 грн за літр

    Дизель в Україні знову подорожчав: на деяких АЗС ціна вже наближається до 99 грн за літр

    На українських автозаправних станціях продовжує дорожчати дизельне пальне. За останню добу найбільші мережі АЗС знову переглянули ціни, тоді як вартість бензину та автомобільного газу залишилася без змін.

    Станом на 4 серпня найвідчутніше подорожчання зафіксували на дизельне пальне, тоді як ціни на бензин усіх марок і автогаз залишилися стабільними.

    Найбільше ціни підвищила мережа OKKO. Преміальний дизель Pulls подорожчав одразу на 1,40 гривні за літр — до 96,90 грн/л. Аналогічно на 1,40 гривні зріс у ціні і звичайний дизель Євро, який тепер коштує 93,90 грн/л.

    Переписала цінники й мережа SOCAR. Дизельне пальне NANO Extro подорожчало на 1 гривню — до 98,90 грн за літр, а дизель NANO тепер коштує 95,90 грн/л. Таким чином преміальний дизель на окремих АЗС вже майже досяг психологічної позначки у 99 гривень за літр.

    Водночас мережі WOG та “Укрнафта” не змінювали вартість пального. Без перегляду залишилися й ціни на бензин та скраплений газ у всіх чотирьох найбільших мережах.

    Найдоступніший бензин марки А-95, як і раніше, пропонує “Укрнафта” — 79,90 грн за літр. Водночас найдорожчий звичайний А-95 продається на АЗС SOCAR, де його вартість становить 85,40 грн за літр.

    Стабільними залишилися й ціни на автомобільний газ. Найнижчу ціну пропонує “Укрнафта” — 42,90 грн за літр, тоді як найдорожче заправити автомобіль газом можна на WOG, де літр коштує 44,50 грн.

    Станом на 4 серпня ціни на пальне у найбільших мережах АЗС виглядають так:

    У мережі OKKO бензин Pulls 100 коштує 92,90 грн/л, Pulls 95 — 85,90 грн/л, А-95 Євро — 82,90 грн/л, дизель Pulls — 96,90 грн/л, дизель Євро — 93,90 грн/л, автогаз — 43,90 грн/л.

    На АЗС WOG бензин Mustang 95 продається по 85,90 грн/л, А-95 Євро — по 83,50 грн/л, бензин 100 — по 92,90 грн/л, дизель Mustang — 96,80 грн/л, дизель Євро-5 — 93,80 грн/л, газ — 44,50 грн/л.

    У мережі SOCAR бензин NANO 100 коштує 95,40 грн/л, NANO 95 — 88,40 грн/л, А-95 — 85,40 грн/л, дизель NANO Extro — 98,90 грн/л, дизель NANO — 95,90 грн/л, газ — 43,90 грн/л.

    На АЗС “Укрнафта” бензин А-95 продають по 79,90 грн/л, бензин Energy 95 — по 82,90 грн/л, бензин 98 Energy — по 86,90 грн/л, А-92 — по 77,90 грн/л, дизель Energy — 91,90 грн/л, звичайний дизель — 89,90 грн/л, автогаз — 42,90 грн/л.