Golosnovinua.com

Позначка: соціальні виплати

  • Програма Національного кешбеку на пальне під загрозою зриву. Джерела

    Програма Національного кешбеку на пальне під загрозою зриву. Джерела

    За інформацією наших джерел, за 6 днів до закінчення терміну дії програми Національного кешбеку, в рамках якої передбачались виплати за бензин та дизель, кошти на рахунки так і не надійшли.

    “Піар-акція уряду може виявитися аферою на 20 мільярдів гривень, так як за 6 днів до закінчення терміну дії програми, в рамках якої передбачались виплати кешбеку за бензин та дизель, кошти на рахунки так і не надійшли.” – зазначає джерело.

    Раніше ми писали, що виплати по програмі Національний кешбек затримують, щоб обмежити можливість оплати населенням комунальних послуг.

  • 3000 євро від держави: хто в Україні зможе отримати нові виплати

    3000 євро від держави: хто в Україні зможе отримати нові виплати

    Українці, які постраждали від сексуального насильства, пов’язаного з війною, зможуть отримати невідкладні репарації у розмірі 3000 євро в межах нового державного механізму підтримки, затвердженого урядом. Про це повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко у своєму Telegram-каналі, наголосивши, що йдеться про один із перших системних кроків держави та міжнародних партнерів у напрямку фінансового відшкодування шкоди постраждалим від воєнних злочинів такого типу.

    За словами глави уряду, програма передбачає одноразову грошову виплату для осіб, які офіційно постраждали від сексуального насильства, пов’язаного з війною, а також для дітей, народжених унаслідок таких злочинів. Механізм розроблено як частину ширшої міжнародної ініціативи з підтримки постраждалих від агресії Росії проти України, і його фінансування здійснюватиметься не з державного бюджету, а за рахунок міжнародних партнерів і донорів, які долучилися до відповідних програм відновлення та компенсацій.

    В уряді підкреслюють, що отримання цієї допомоги не впливатиме на інші соціальні виплати, субсидії чи державну підтримку, щоб постраждалі могли отримати кошти без ризику втрати вже чинних гарантій. Окремо зазначається, що система виплат буде побудована таким чином, щоб мінімізувати бюрократичні бар’єри та забезпечити максимально швидкий доступ до допомоги для тих, хто звернеться.

    Для розгляду заяв планується створення спеціальної комісії при Міністерстві соціальної політики, сім’ї та єдності. Саме цей орган розглядатиме звернення, перевірятиме їх та ухвалюватиме рішення щодо призначення виплат. Уряд наголошує, що процес буде максимально конфіденційним, із дотриманням принципів безпеки, поваги до гідності постраждалих та недопущення повторної психологічної травматизації. Передбачено, що доступ до інформації буде суворо обмежений, а процедура подачі заяви — максимально спрощена.

    Юлія Свириденко підкреслила, що сексуальне насильство, пов’язане з війною, є одним із найтяжчих воєнних злочинів і використовується як інструмент терору проти цивільного населення. За її словами, держава спільно з міжнародними партнерами працює над тим, щоб не лише забезпечити фінансову компенсацію, а й створити дієві механізми документування злочинів та притягнення винних до відповідальності у міжнародних і національних судах.

    Офіційні дані Офісу генерального прокурора свідчать, що з початку повномасштабного вторгнення в Україні зафіксовано сотні випадків сексуального насильства, пов’язаного з війною, серед яких постраждали як жінки, так і чоловіки. Водночас експерти та правозахисні організації наголошують, що реальна кількість випадків може бути значно більшою через недовіру до системи, страх осуду та складність фіксації таких злочинів в умовах бойових дій і окупації.

    Паралельно Україна продовжує залучати міжнародну фінансову допомогу для соціальних програм. Зокрема, нещодавно країна отримала черговий транш від Світового банку в межах проєкту підтримки соціальних видатків, який спрямовується на базові потреби громадян, включно з виплатою пенсій та іншими критично важливими соціальними зобов’язаннями держави. Уряд також продовжує впроваджувати цифрові інструменти для фіксації наслідків війни, зокрема спрощені механізми подання даних про пошкоджене майно та отримання компенсацій через електронні сервіси.

    Новий механізм репарацій, за задумом уряду, має стати частиною ширшої міжнародної архітектури відновлення справедливості для постраждалих від війни та одним із кроків до формування довгострокової системи компенсацій за завдані Росією злочини.

  • Гроші понад оклад: роботодавців зобов’язали провести перерахунок зарплат

    Гроші понад оклад: роботодавців зобов’язали провести перерахунок зарплат

    У червні 2026 року частина українців отримає підвищені виплати завдяки відновленню індексації заробітних плат. Роботодавці вперше з початку року повинні провести відповідний перерахунок для працівників, яким не підвищували оклади або переглядали їх лише на початку року. Відповідні роз’яснення надала Державна служба України з питань праці.

    Індексація заробітної плати є одним із механізмів державного захисту доходів громадян від інфляції. Вона дозволяє частково компенсувати зростання споживчих цін та зберегти купівельну спроможність працівників в умовах подорожчання товарів і послуг.

    У 2026 році порядок проведення індексації змінився. Відповідно до статті 41 Закону України про Державний бюджет на 2026 рік, обчислення індексу споживчих цін для індексації доходів населення здійснюється наростаючим підсумком починаючи із січня 2026 року. Саме січень став новим базовим місяцем для проведення розрахунків. Водночас індексація, яка була сформована станом на грудень 2025 року, з початку нового року більше не виплачується.

    Фактично це означає, що для більшості працівників, оклади яких не змінювалися після січня 2026 року, саме цей місяць є відправною точкою для визначення права на індексацію.

    Право на першу індексацію у 2026 році виникло після того, як накопичений індекс інфляції перевищив встановлений законодавством поріг у 103%. Під час розрахунку враховувалися показники інфляції за лютий, березень та квітень поточного року.

    Згідно з розрахунками, індекс споживчих цін за цей період становив 104,2%, що перевищило необхідний поріг. Через це роботодавці повинні провести індексацію вже у червні. Величина приросту індексу склала 4,2%.

    Експерти зазначають, що червень став першим місяцем реальної індексації після так званого “обнулення” на початку року. Саме тому бухгалтерські служби підприємств зараз активно перевіряють базові місяці працівників та здійснюють необхідні нарахування.

    Яку суму отримають працівники

    Розмір індексації обмежується прожитковим мінімумом для працездатних осіб. У 2026 році він становить 3328 гривень.

    Саме на цю суму застосовується коефіцієнт індексації 4,2%. У результаті максимальний розмір доплати для працівників із базовим місяцем січень 2026 року становить 139,78 гривні.

    Для працівників, оклади яких підвищувалися у лютому 2026 року, сума індексації є меншою та становить 103,17 гривні. Працівники, яким зарплати переглядалися пізніше — у березні, квітні або травні, наразі права на індексацію не мають, оскільки для них базовий місяць змінився і новий розрахунок інфляції ще не досяг необхідного порогу.

    Кого торкнеться перерахунок

    Насамперед індексація стосується працівників бюджетної сфери, державних установ, комунальних підприємств та приватного сектору, якщо роботодавці використовують найману працю та не підвищували оклади співробітникам після початку року.

    Водночас право на індексацію залежить не від дати прийняття працівника на роботу, а від дати останнього підвищення посадового окладу за відповідною посадою. Саме тому навіть новоприйнятий співробітник може отримати індексацію, якщо його посада має відповідний базовий місяць.

    Для працівників із неповною зайнятістю або тих, хто частину місяця перебував у відпустці чи на лікарняному, індексація розраховується пропорційно фактично відпрацьованому часу.

    Чи можуть роботодавці не платити індексацію

    Фахівці наголошують, що індексація є державною гарантією в оплаті праці. Ігнорування цього обов’язку може призвести до штрафів та претензій з боку контролюючих органів.

    Водночас законодавство передбачає механізм, який дозволяє уникнути нарахування індексації. Якщо роботодавець підвищує посадовий оклад працівника на суму, що перевищує можливу індексацію, місяць такого підвищення стає новим базовим місяцем. У такому випадку індексація не нараховується. Для працівників із базовим місяцем січень достатньо було підвищити оклад щонайменше на 140 гривень до червня 2026 року.

    Економісти зазначають, що нинішня сума індексації є доволі символічною та навряд чи суттєво вплине на добробут українців. Проте сам факт відновлення механізму індексації свідчить про поступове повернення до стандартних соціальних гарантій, які були частково переглянуті в попередні роки через складну економічну ситуацію.

    Наразі відомо, що аналогічні суми індексації збережуться також і в липні 2026 року. Якщо рівень інфляції надалі продовжить зростати, розміри доплат можуть бути переглянуті в наступних місяцях.

  • У Дії запустили нову послугу для військових: одна заява замість десятків довідок і кабінетів

    У Дії запустили нову послугу для військових: одна заява замість десятків довідок і кабінетів

    Українські військовослужбовці, ветерани та родини загиблих Захисників отримали новий цифровий інструмент, який може суттєво спростити доступ до державної підтримки. У застосунку та на порталі «Дія» офіційно запрацювала комплексна послуга, що дозволяє оформити одразу кілька важливих державних сервісів через одну електронну заяву. Про запуск повідомили в команді Дія та підтвердили на сторінці Міністерства у справах ветеранів України.

    Новий сервіс орієнтований на чинних військовослужбовців, звільнених із військової служби, а також членів сімей загиблих або померлих Захисників і Захисниць України. Його головна мета — позбавити людей необхідності відвідувати численні державні установи, збирати довідки та подавати кілька окремих пакетів документів для отримання різних видів допомоги.

    За допомогою нового механізму можна одночасно подати документи на:

    • отримання статусу особи з інвалідністю внаслідок війни;
    • отримання статусу члена сім’ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці;
    • оформлення одноразової грошової допомоги від Міністерства у справах ветеранів;
    • отримання соціальних послуг, серед яких психологічна підтримка, соціальний супровід, консультування, допомога у догляді та інші сервіси.

    У Міністерстві у справах ветеранів наголошують, що запуск такої комплексної послуги є частиною масштабної цифровізації ветеранських сервісів. Ще раніше відомство разом із Міністерством цифрової трансформації проводило бета-тестування нового механізму та залучало до нього ветеранів, військовослужбовців і членів родин загиблих військових для перевірки роботи сервісу.

    Як працює нова послуга

    Щоб скористатися новим сервісом, користувачу необхідно авторизуватися у кабінеті громадянина на порталі «Дія», визначити свою категорію заявника та обрати необхідні послуги. Після цього система автоматично формує пакет документів, який потрібно перевірити та підписати за допомогою Дія.Підпису або кваліфікованого електронного підпису.

    Особливістю нової моделі є те, що значна частина інформації автоматично підтягуватиметься з державних реєстрів. Завдяки цьому заявникам не доведеться вручну вносити велику кількість даних або збирати документи, які вже є у розпорядженні держави.

    Після подання заяви користувач може відстежувати її статус у власному кабінеті на порталі. Також повідомлення про результати надходитимуть на електронну пошту та в особистий кабінет громадянина.

    Скільки чекати на результат

    У Дії пояснили, що строки розгляду залежать від типу обраної послуги.

    Зокрема:

    • статус особи з інвалідністю внаслідок війни або статус члена сім’ї загиблого Захисника може бути оформлений протягом п’яти робочих днів;
    • заяви на одноразову грошову допомогу можуть розглядатися до 30 календарних днів;
    • заявки на соціальні послуги зазвичай опрацьовуються до п’яти робочих днів після підтвердження відповідного статусу.

    Якщо статус буде успішно підтверджено та внесено до Єдиного державного реєстру ветеранів війни, подальші процедури запускатимуться автоматично. У разі призначення одноразової допомоги кошти перерахують на рахунок, зазначений заявником. Якщо людина замовила соціальні послуги, з нею зв’яжуться відповідні соціальні фахівці для формування індивідуального плану підтримки.

    Чому це важливо

    За оцінками уряду, в Україні продовжує зростати кількість ветеранів та родин, які потребують державної підтримки. Тому переведення максимальної кількості процедур у цифровий формат є одним із пріоритетів державної політики щодо ветеранів.

    Крім того, нова послуга є лише першим етапом великої системи цифрової підтримки. У Міністерстві ветеранів раніше повідомляли, що в майбутньому через одну заяву планують надавати ще більше сервісів — від пенсійних виплат та пільг до засобів реабілітації, компенсацій і додаткових соціальних гарантій. Загалом у перспективі система може об’єднати до 12 різних послуг для ветеранів та їхніх родин.

    Експерти зазначають, що такий підхід дозволяє скоротити бюрократичні процедури, прискорити надання допомоги та зробити державні сервіси доступнішими для людей, які через службу, поранення або втрату близьких часто не мають можливості витрачати час на відвідування численних установ.

    Фактично Україна продовжує курс на створення цифрової екосистеми підтримки ветеранів, де більшість державних послуг можна буде отримати дистанційно. І запуск нової комплексної послуги в «Дії» став одним із наймасштабніших кроків у цьому напрямку за останній рік.

  • Кабмін показав фінансовий прогноз на 2027–2029 роки: Долар за 50 грн, а «мінімалка» — 11 тисяч

    Кабмін показав фінансовий прогноз на 2027–2029 роки: Долар за 50 грн, а «мінімалка» — 11 тисяч

    Кабінет Міністрів України презентував Бюджетну декларацію на 2027–2029 роки — середньостроковий фінансовий документ, який має стати основою для підготовки державного бюджету на 2027 рік. У ньому уряд закладає два сценарії розвитку країни: базовий — із припущенням про завершення війни, та альтернативний — у разі продовження бойових дій.

    Про ключові показники документа повідомила членкиня парламентського Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Ольга Василевська-Смаглюк. За її словами, Бюджетну декларацію представив міністр фінансів Сергій Марченко під час Ради коаліції за участі прем’єр-міністерки Юлії Свириденко та членів уряду.

    Бюджетна декларація є не остаточним бюджетом, а прогнозним документом. Вона визначає орієнтири для державних фінансів, соціальних стандартів, боргової політики, видатків і потреби у міжнародному фінансуванні на кілька років уперед. Міністерство фінансів ще в лютому розпочало підготовку цього документа як основи для формування бюджету-2027.

    Одним із найбільш обговорюваних показників став прогноз курсу долара. Навіть за базового сценарію уряд очікує поступове послаблення гривні. Середньорічний курс долара, за оприлюдненими даними, може зрости з 44,4 грн у 2026 році до 50,7 грн у 2029 році. На кінець 2029 року прогнозується курс близько 51,5 грн за долар.

    Для українців це означає, що імпортні товари, пальне, техніка, ліки та частина продуктів можуть залишатися під тиском валютного фактора. Водночас урядові прогнози не є гарантією саме такого курсу, адже фактична ситуація залежатиме від війни, міжнародної допомоги, експорту, дій НБУ та стану економіки.

    Ще один важливий блок декларації — соціальні стандарти. Уряд закладає поетапне зростання мінімальної заробітної плати: у 2027 році — на 10,4%, у 2028 році — на 8,7%, у 2029 році — на 7,1%. Якщо застосувати ці темпи до нинішнього рівня мінімальної зарплати у 8647 грн, то за три роки вона може зрости приблизно до 11 155 грн.

    Також прогнозується підвищення прожиткового мінімуму: у 2027 році — на 10,9%, у 2028 році — на 8,9%, у 2029 році — на 7,1%. Нині прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3328 грн.

    Уряд пояснює, що серед пріоритетів залишаються соціальна підтримка населення, підвищення соціальних стандартів, фінансування базових державних програм і підготовка до післявоєнного відновлення. У декларації передбачено збереження низки видатків, закладених у бюджеті 2026 року, зокрема на скринінг здоров’я, шкільне харчування, оплату праці педагогів і демографічні ініціативи.

    Окремо обговорюється реформа системи оплати праці. За словами Юлії Свириденко, для повноцінного запуску такої реформи необхідно близько 320 млрд грн. Водночас перші рішення можуть бути ухвалені раніше, залежно від ресурсів бюджету та міжнародної підтримки.

    Бюджетна декларація також передбачає значну потребу України у зовнішньому фінансуванні. На 2027 рік вона оцінюється у 2 трлн 134,5 млрд грн. Йдеться про підтримку з боку країн G7, Європейського Союзу, Світового банку, Великої Британії, МВФ, а також про механізми, пов’язані із замороженими російськими активами.

    За урядовими оцінками, державний борг на кінець 2026 року може становити 106,1% ВВП, а у 2027 році — зрости до 113% ВВП. Це пов’язано з необхідністю фінансувати оборону, соціальні видатки, відновлення та покриття дефіциту бюджету.

    Якщо активні бойові дії завершаться, уряд очікує поступове зменшення дефіциту бюджету: з 18,5% ВВП у 2026 році до 17,7% у 2027-му, 11,1% у 2028-му та 5,5% у 2029 році.

    Видатки бюджету, за прогнозом, можуть досягти піку у 2027 році. Очікується, що вони становитимуть 4,77 трлн грн у 2026 році, 5,05 трлн грн у 2027-му, 4,87 трлн грн у 2028-му та 4,55 трлн грн у 2029 році.

    Окрема увага приділена військовим. Уряд планує продовжити наступного року виплату доплати у 10 тис. грн для тилових фахівців у війську. Це має стати частиною ширшої політики підтримки сектору безпеки та оборони.

    У разі завершення війни у 2026 році Кабмін очікує прискорення економічного зростання. Реальний ВВП, згідно з прогнозом, може зрости на 2,6% у 2026 році, на 4,5% у 2027 році, на 5,3% у 2028 році та на 6,7% у 2029 році. Номінальний ВВП за цей період може збільшитися з 10,1 трлн грн до майже 15 трлн грн.

    Водночас головний ризик для всіх цих прогнозів залишається незмінним — війна. Саме від безпекової ситуації залежатимуть курс гривні, темпи інфляції, обсяги міжнародної допомоги, рівень видатків на оборону та можливості для підвищення зарплат і соціальних стандартів.

    Тому Бюджетна декларація на 2027–2029 роки фактично готує українців до кількох фінансових реальностей одночасно: сценарію відновлення після війни та сценарію продовження високих оборонних витрат. Остаточні цифри ще можуть змінюватися під час підготовки державного бюджету на 2027 рік.

  • Не треба чекати дня народження: українцям спростили отримання 2000 гривень

    Не треба чекати дня народження: українцям спростили отримання 2000 гривень

    Українці віком від 40 років тепер можуть значно простіше оформити державну допомогу на проходження профілактичного медичного обстеження. У програмі «Скринінг здоров’я 40+», яка діє з початку 2026 року, змінили правила подання заявок, прибравши одну з головних бюрократичних вимог. Тепер чекати спеціальної дати більше не потрібно.

    Йдеться про державну програму раннього виявлення серцево-судинних захворювань, цукрового діабету другого типу та проблем психічного здоров’я. Кожен учасник програми отримує 2000 гривень на проходження комплексного медичного скринінгу у закладах охорони здоров’я, які приєдналися до державної ініціативи.

    Що змінилося

    Головна новація полягає в тому, що людина може подати заявку одразу після досягнення 40-річного віку. Раніше оформлення було прив’язане до дня народження та передбачало очікування спеціального запрошення. Тепер звернутися за допомогою можна будь-якого дня після досягнення необхідного віку.

    Крім того, чітко визначено строки отримання та використання коштів. Після подання заявки гроші надходять на спеціальний рахунок протягом семи днів. Використати їх потрібно впродовж двох місяців. Якщо кошти залишаться невикористаними, вони автоматично повернуться до бюджету.

    На що можна витратити 2000 гривень

    Важливо розуміти, що йдеться не про пряму грошову виплату. Отримані кошти не можна зняти готівкою або використати на інші потреби.

    Держава надає 2000 гривень виключно для оплати медичних послуг у межах програми «Скринінг здоров’я 40+». Гроші працюють як цільова допомога і можуть бути використані лише у медичних закладах, які беруть участь у програмі.

    До переліку обстежень входять:

    • оцінка ризиків серцево-судинних захворювань;
    • перевірка на цукровий діабет другого типу;
    • оцінка психічного здоров’я;
    • вимірювання артеріального тиску;
    • перевірка роботи серця;
    • лабораторні дослідження крові та інших показників;
    • консультація лікаря та рекомендації щодо подальшого лікування або профілактики.

    У Міністерстві охорони здоров’я наголошують, що головна мета програми — виявити небезпечні захворювання на ранніх стадіях, коли лікування є найбільш ефективним і доступним.

    Як оформити допомогу через «Дію»

    Для онлайн-оформлення необхідно мати спеціальну «Дія.Картку». Саме на неї надходять кошти після схвалення заявки. Оформити таку картку можна через банки-партнери програми. Серед них:

    • ПриватБанк;
    • monobank;
    • Sense Bank;
    • А-Банк;
    • Банк Кредит Дніпро.

    Після відкриття картки потрібно подати заявку в застосунку «Дія» у розділі державних послуг. Якщо картка вже оформлена, повторно відкривати її не потрібно.

    Що робити тим, хто не користується «Дією»

    Для українців, які не мають смартфона або не користуються державним застосунком, передбачено альтернативний механізм.

    У такому випадку необхідно звернутися до одного з банків-партнерів, оформити спеціальну картку для участі в програмі та подати заявку через Центр надання адміністративних послуг (ЦНАП). Після перевірки документів кошти також надходять протягом семи днів.

    Скільки українців можуть скористатися програмою

    Програма «Скринінг здоров’я 40+» стартувала 1 січня 2026 року та охоплює всіх громадян України, які досягли 40-річного віку. Обстеження можна проходити незалежно від місця проживання чи реєстрації — як у державних, так і в приватних медичних закладах, що приєдналися до проєкту.

    Уряд розраховує, що завдяки програмі вдасться суттєво знизити смертність від серцево-судинних захворювань та покращити ранню діагностику хронічних хвороб серед українців середнього та старшого віку. На реалізацію ініціативи у державному бюджеті передбачені мільярди гривень фінансування.

    Нові правила фактично спрощують доступ до державної допомоги та дозволяють українцям швидше пройти необхідні обстеження без прив’язки до конкретної дати чи тривалого очікування запрошення.

  • Вперше за роки війни: для прифронтових регіонів готують окремий правовий режим

    Вперше за роки війни: для прифронтових регіонів готують окремий правовий режим

    Україна готується до масштабних змін у підходах до підтримки громад, які щодня живуть під загрозою російських обстрілів. Керівник Офісу президента Кирило Буданов повідомив про початок роботи над окремим законом, який має визначити спеціальний правовий статус прифронтових територій та встановити нові механізми їх функціонування в умовах війни.

    Ініціатива стала результатом координаційної наради за участю прем’єр-міністерки Юлії Свириденко, представників уряду, народних депутатів та профільних відомств. За словами Буданова, нинішні механізми підтримки громад, які перебувають поблизу лінії фронту, вже не відповідають масштабам викликів, із якими стикаються мільйони українців щодня.

    «Сьогодні на лінії вогню у десяти областях живуть понад шість мільйонів громадян України. Це люди, які попри щоденні атаки, руйнування інфраструктури та постійну небезпеку залишаються у своїх громадах, працюють і підтримують життя регіонів», – наголосив Буданов.

    За даними, озвученими під час наради, ситуація на прифронтових територіях суттєво відрізняється від умов життя в тилових областях. Йдеться не лише про безпекові ризики, а й про економічні та соціальні проблеми. У багатьох громадах спостерігається дефіцит місцевих бюджетів, постійні перебої з електроенергією, руйнування інфраструктури та нестача кадрів у критично важливих сферах.

    Особливу увагу влада планує приділити питанням соціального захисту населення. Серед проблем, які потребують негайного вирішення, називають нерівність у виплатах внутрішньо переміщеним особам, додаткові гарантії для працівників критичної інфраструктури, медиків, освітян та комунальників, які продовжують працювати під постійною загрозою обстрілів.

    Для розробки нового законодавства буде створено міжвідомчу робочу групу. Вона має підготувати комплексний документ, який визначить особливості діяльності органів влади, підприємств, соціальних служб та критичної інфраструктури на територіях, що перебувають поблизу бойових дій.

    Експерти зазначають, що фактично йдеться про створення окремої моделі державного управління для громад, які вже четвертий рік живуть в умовах війни. На відміну від тимчасових рішень та точкових програм підтримки, новий закон може закріпити довгострокові механізми фінансування, оподаткування, соціального захисту та безпеки.

    Важливо, що питання підтримки прифронтових територій останніми місяцями дедалі частіше порушується на рівні уряду. Раніше Кабінет Міністрів уже розширив програму доступного кредитування для бізнесу в таких регіонах та запровадив нові інструменти підтримки підприємств, які працюють поблизу зони бойових дій. За словами Юлії Свириденко, держава також розглядає можливість надання місцевим компаніям спеціального статусу критично важливих підприємств для збереження робочих місць та економічної активності.

    Крім економічних питань, новий закон має врахувати проблеми безпеки. Російські обстріли регулярно завдають ударів по енергетичній інфраструктурі, лікарнях, школах та комунальних об’єктах у прифронтових регіонах. Внаслідок цього місцеві органи влади змушені працювати в умовах постійних кризових ситуацій, а жителі громад стикаються з труднощами, які не характерні для інших регіонів країни.

    Окремим напрямком майбутнього законопроєкту може стати підтримка енергетичної стійкості. Влада розглядає можливість впровадження спеціальних механізмів захисту енергооб’єктів та додаткового фінансування для відновлення критичної інфраструктури після атак.

    На тлі війни значення прифронтових громад для України лише зростає. Саме вони забезпечують роботу підприємств, транспортних вузлів, медичних закладів та логістичних маршрутів поблизу фронту. Попри щоденні загрози, мільйони людей продовжують залишатися у своїх містах і селах, підтримуючи економіку та життєдіяльність регіонів.

    У владі наголошують, що закон має бути підготовлений максимально оперативно. Буданов висловив сподівання на швидку роботу парламенту та уряду, щоб уже найближчим часом запропонувати нові правила функціонування прифронтових територій.

    «Люди, які живуть поруч із лінією фронту, повинні отримати абсолютну підтримку держави», – підкреслив керівник Офісу президента.

    Якщо закон буде ухвалений, це може стати одним із найбільших рішень у сфері державної політики щодо підтримки регіонів, які найбільше постраждали від повномасштабної війни та продовжують залишатися під постійною загрозою російських атак.

  • Виплати по програмі Національний кешбек затримають, щоб обмежити можливість оплати населенням комуналки

    Виплати по програмі Національний кешбек затримають, щоб обмежити можливість оплати населенням комуналки

    За інформацією наших джерел, в Кабміні розглядають можливість маніпуляції з виплатами по програмі “Національний кешбек”, щоб зменшити можливості для населення оплати комунальних послуг в рамках програми.

    “Національний кешбек, який потрібно використати до 30 червня, інакше він пропаде, надійде після 20 червня, щоб населення не розраховувалися ним за комунальні послуги.

    Таким чином хочуть отримати реальні гроші за комунальні послуги та додатково отримати кешбек.

    Крім того, прогнозується, що у разі зарахування кешбеку 21 червня, щонайменше 40% його не буде використано, а більша частина решти піде українським виробникам ліків” – зазначає джерело.

    Нагадаємо, згідно даних Мінекономіки,  за час дії програми “Національний кешбек” майже 4,9 млн українців стали її активними користувачами. Виплачено понад 6,7 млрд грн кешбеку, які громадяни спрямували на оплату комунальних і поштових послуг, придбання ліків, книжок, продуктів харчування українського виробництва, а також на донати для ЗСУ.

  • Пенсії перевернуть з ніг на голову: Кабмін готує реформу, яка змінить виплати для мільйонів українців

    Пенсії перевернуть з ніг на голову: Кабмін готує реформу, яка змінить виплати для мільйонів українців

    Українську пенсійну систему може чекати одна з наймасштабніших реформ за останні роки. Уряд представив концепцію нового підходу до нарахування пенсій, яка передбачає повну зміну структури виплат, перегляд принципів справедливості у системі та поступову відмову від низки спеціальних пенсійних режимів. Якщо запропоновані зміни будуть ухвалені Верховною Радою, вони торкнуться практично кожного нинішнього та майбутнього пенсіонера.

    Про деталі концепції повідомила народна депутатка від фракції «Слуга народу» Ольга Василевська-Смаглюк після обговорення реформи на засіданні Ради коаліції. За її словами, уряд планує подати відповідний законопроєкт до парламенту не пізніше осені 2026 року.

    Головна ідея реформи полягає у тому, щоб змінити саму структуру пенсійних виплат. Замість нинішньої системи пропонується запровадити двокомпонентну модель. Пенсія складатиметься з базової та страхової частин.

    Базову частину фінансуватиме держава. Вона має гарантувати мінімальний рівень соціального захисту незалежно від часу виходу людини на пенсію. Саме цей компонент покликаний усунути одну з найбільших проблем сучасної пенсійної системи — стрімке знецінення пенсій через інфляцію та зміну економічних показників.

    Страхова частина пенсії, як і зараз, залежатиме від трудового стажу, розміру офіційної заробітної плати та суми сплачених страхових внесків. Таким чином уряд намагається поєднати принцип соціальної справедливості із заохоченням до офіційного працевлаштування та сплати податків.

    Однією з причин запуску реформи стала ситуація, коли люди, які виходили на пенсію кілька років тому, часто отримують значно менші виплати, ніж нові пенсіонери з аналогічним трудовим стажем та рівнем заробітної плати. За оцінками урядовців, у нинішній системі пенсія може суттєво втрачати свою купівельну спроможність вже через три роки після призначення. Саме тому влада шукає механізм, який дозволить зменшити цей дисбаланс та вирівняти соціальну несправедливість.

    Ще одним важливим напрямком реформи стане скорочення розриву між найменшими та найбільшими пенсіями. Наразі в Україні існує значна різниця між звичайними пенсіями та так званими спеціальними виплатами для окремих категорій громадян. У суспільстві давно точаться дискусії щодо так званих «елітних» пенсій для суддів, прокурорів, окремих державних службовців та інших категорій.

    Саме питання спеціальних пенсій стало одним із ключових під час обговорення концепції в уряді та парламенті. За словами учасників дискусії, Кабмін пропонує поступово переводити такі пенсійні програми до системи професійного пенсійного забезпечення. Це означає, що спеціальні виплати можуть формуватися не за рахунок загального Пенсійного фонду, а через окремі професійні механізми накопичення.

    Паралельно уряд хоче активніше розвивати добровільні пенсійні накопичення. Ідея полягає в тому, щоб українці могли самостійно формувати додаткову пенсію через недержавні пенсійні фонди та інші фінансові інструменти.

    Пенсійна реформа також тісно пов’язана із впровадженням накопичувальної системи, про яку в Україні говорять уже багато років. Раніше Ольга Василевська-Смаглюк повідомляла, що держава працює над запуском другого рівня пенсійної системи, який передбачає формування персональних пенсійних накопичень громадян за участю роботодавців та держави.

    Не менш важливим залишається питання фінансової стійкості Пенсійного фонду. Україна продовжує стикатися з демографічними викликами: кількість працюючих громадян скорочується, а число пенсіонерів залишається значним. Додатковий тиск створює війна, міграція населення та складна ситуація на ринку праці.

    На цьому тлі уряд також аналізує можливі зміни щодо єдиного соціального внеску (ЄСВ), який є основним джерелом наповнення Пенсійного фонду. Остаточні рішення щодо цього питання поки не оприлюднені, однак воно вже винесене на обговорення в рамках майбутньої реформи.

    Паралельно відбуваються й інші зміни у пенсійній сфері. У 2026 році Пенсійний фонд оновив показник середньої заробітної плати для розрахунку пенсій. За перший квартал року він зріс більш ніж на 1300 гривень, що впливає на розмір новопризначених пенсій.

    Також триває процес цифровізації трудових книжок. Пенсійний фонд нагадує, що працівники, які розпочали трудову діяльність до 2004 року, повинні подати електронні копії документів для коректного обліку стажу. У майбутньому саме цифрові дані стануть основою для автоматичного нарахування пенсій.

    Експерти зазначають, що остаточний ефект реформи залежатиме від деталей законопроєкту, який уряд представить восени. Водночас уже зараз зрозуміло, що йдеться не про косметичні зміни, а про спробу перебудувати систему пенсійного забезпечення в умовах війни, старіння населення та хронічного дефіциту Пенсійного фонду.

    Якщо закон буде ухвалений, українці отримають нову модель пенсійного забезпечення, де базова пенсія гарантуватиметься державою, а основний розмір виплат дедалі більше залежатиме від офіційної зайнятості, страхового стажу та власних накопичень. Для мільйонів громадян це може стати найбільшою зміною пенсійних правил за останнє десятиліття.

  • Пенсійний фонд зробив важливе попередження для мільйонів українців

    Пенсійний фонд зробив важливе попередження для мільйонів українців

    В Україні завершується важливий етап переходу від паперових трудових книжок до електронного обліку трудової діяльності. Уже 10 червня 2026 року спливає п’ятирічний перехідний період, протягом якого роботодавці та працівники мали передати до Пенсійного фонду відомості з паперових трудових книжок для їхнього внесення до електронного реєстру. Через наближення дедлайну багато українців почали хвилюватися, чи не втратять вони свій страховий стаж і право на пенсію, якщо не встигнуть пройти процедуру оцифрування до зазначеної дати.

    У Пенсійному фонді України наголошують, що найбільше уваги на це питання слід звернути громадянам, які розпочали свою трудову діяльність до 1 січня 2004 року. Саме для цієї категорії працівників паперова трудова книжка залишається основним документом, що підтверджує трудовий стаж за роки роботи до впровадження персоніфікованого обліку в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування. Дані про роботу після 2004 року здебільшого вже містяться в електронних базах Пенсійного фонду завдяки сплаті роботодавцями єдиного соціального внеску, однак інформація про попередні періоди роботи часто існує лише на сторінках паперових трудових книжок.

    Перехід до електронної трудової книжки є частиною масштабної цифровізації державних послуг в Україні. Влада розраховує, що електронний формат дозволить значно спростити призначення пенсій, скоротити бюрократичні процедури та мінімізувати ризики втрати документів. Після внесення даних до реєстру інформація про трудову діяльність працівника зберігається в електронному вигляді та доступна в особистому кабінеті на вебпорталі Пенсійного фонду. Завдяки цьому людина може будь-коли перевірити свій страховий стаж, не звертаючись до державних установ і не шукаючи паперові документи.

    Фахівці пояснюють, що оцифрування трудової книжки може здійснити як сам працівник, так і його роботодавець. Для цього необхідно відсканувати всі заповнені сторінки документа та завантажити їх через вебпортал Пенсійного фонду. Після перевірки наданих матеріалів працівники фонду вносять інформацію до електронного реєстру. Процедура є безкоштовною та доступною дистанційно.

    Перевірити, чи вже оцифровано трудову книжку, також можна через особистий кабінет на порталі Пенсійного фонду. Там відображаються як завантажені скан-копії документів, так і вже опрацьовані записи, які були внесені до електронної трудової книжки. Якщо дані присутні в системі, додаткових дій від громадянина не потрібно.

    Окрему увагу Пенсійний фонд приділяє українцям, які втратили свої трудові книжки внаслідок війни. За роки повномасштабного вторгнення тисячі людей були змушені залишити свої домівки, а багато підприємств опинилися під окупацією або були знищені бойовими діями. У таких випадках підтвердити трудовий стаж можна іншими документами. Зокрема, для цього можуть використовуватися трудові договори, архівні довідки, виписки з наказів про прийняття на роботу чи звільнення, документи про нарахування заробітної плати, довідки від роботодавців та інші офіційні підтвердження трудової діяльності.

    Однак найскладнішими залишаються ситуації, коли підприємство знаходилося на тимчасово окупованій території або в зоні активних бойових дій, а його архіви були повністю знищені чи залишилися недоступними. У таких випадках законодавство передбачає можливість підтвердження стажу за допомогою свідків. Для цього необхідно щонайменше двоє осіб, які працювали разом із заявником на тому самому підприємстві в той самий період. Вони повинні надати власні документи, що підтверджують їхню зайнятість у відповідній організації. На підставі таких свідчень Пенсійний фонд може врахувати відповідний період роботи під час визначення страхового стажу.

    Наближення 10 червня викликало чимало запитань серед українців щодо можливих наслідків пропуску дедлайну. Утім у Пенсійному фонді наголошують, що завершення перехідного періоду не означає втрату стажу або анулювання права на пенсію. Навіть після 10 червня громадяни зможуть подавати скан-копії трудових книжок та інші документи для підтвердження своєї трудової діяльності. Страховий стаж не зникає і не анулюється лише через те, що відомості не були внесені до електронного реєстру до встановленої дати.

    Водночас експерти рекомендують не відкладати процедуру на майбутнє. Наявність усіх даних у цифровій системі дозволяє уникнути додаткових перевірок і тривалого збору документів під час оформлення пенсії. Крім того, завчасна перевірка електронної трудової книжки дає можливість виявити можливі помилки, відсутні записи або неточності в інформації про стаж і своєчасно їх виправити.

    У Пенсійному фонді підкреслюють, що оцифрування трудових книжок є насамперед інструментом спрощення доступу громадян до своїх соціальних прав. Попри наближення дедлайну, українцям не варто панікувати. Однак тим, хто ще не перевіряв свої дані в електронному реєстрі, радять зробити це найближчим часом, щоб у майбутньому уникнути зайвих труднощів під час оформлення пенсії або підтвердження трудового стажу.