Golosnovinua.com

Позначка: SpaceX

  • Україна попросила Starlink для ударів по Росії: Трамп несподівано переадресував питання Маску

    Україна попросила Starlink для ударів по Росії: Трамп несподівано переадресував питання Маску

    Україна знову порушила перед Сполученими Штатами питання розширення можливостей Starlink для операцій проти військових цілей на території Росії. Цього разу тема прозвучала під час переговорів президента Володимира Зеленського з американським лідером Дональдом Трампом у Нью-Йорку на полях Генеральної асамблеї ООН. За даними американських медіа, відповідь Трампа була короткою: Києву необхідно обговорювати це питання з Ілоном Маском.

    Про деталі закритої частини переговорів повідомила кореспондентка Newsmax Нана Саджая, посилаючись на високопоставленого українського чиновника, ім’я якого не називається.

    За словами співрозмовника журналістки, українська сторона підняла питання про використання Starlink для операцій проти цілей у Росії. У відповідь Трамп сказав: «Вам треба поговорити про це з Ілоном», маючи на увазі засновника SpaceX Ілона Маска. Цей переказ розмови опублікували також кілька українських видань.

    Водночас важливо, що ці слова походять саме від анонімного українського джерела Newsmax. У відкритій частині зустрічі Трамп такого оголошення не робив.

    Білий дім офіційно підтвердив проведення двосторонньої зустрічі президентів 22 вересня, однак у публічних матеріалах не наводив деталей розмови щодо Starlink.

    Не згадується ця тема й в офіційному повідомленні Офісу президента України. Там зазначили, що Зеленський і Трамп говорили про можливі кроки з деескалації, дипломатію, підготовку України до зими, посилення протиповітряної оборони та роботу над запуском виробництва ракет-перехоплювачів для Patriot в Україні.

    Україна порушує питання Starlink не вперше

    Нинішня розмова не стала першою спробою Києва домогтися розширення географії використання Starlink.

    Ще наприкінці липня The Atlantic повідомляв, що Зеленський під час попередньої зустрічі з Трампом просив американського президента допомогти з можливістю застосовувати Starlink для операцій проти російських балістичних ракетних установок.

    Ідея полягала в тому, щоб використовувати супутниковий зв’язок під час операцій українських безпілотних систем на території Росії. Особливий інтерес становлять пускові установки, з яких РФ запускає балістичні ракети по українських містах.

    Про такі переговори раніше писала й «Ненька інфо». Starlink може отримати нову роль у війні: Федоров підтвердив переговори з Маском про удари по цілях у РФ

    У матеріалі йшлося про прямі консультації української сторони зі SpaceX та Маском щодо можливого розширення використання системи для операцій проти військових об’єктів на російській території.

    Starlink має для таких операцій принципове значення через можливість забезпечувати стабільний канал передачі даних на великих відстанях. У війні супутникова мережа давно використовується не лише як звичайний інтернет: вона забезпечує зв’язок військових підрозділів та може використовуватися як канал передачі даних для окремих безпілотних систем.

    Саме тому питання роботи мережі на території Росії перетворилося з технічного на політичне.

    Позиція Маска виявилася неоднозначною

    І тут історія стає складнішою.

    На початку серпня The Atlantic повідомляв, що Маск виступав проти використання Starlink українськими системами для ударів безпосередньо на території Росії. За даними джерел видання, він побоювався подальшої ескалації війни та вважав, що сторони мають рухатися до переговорного врегулювання.

    Про це також писала «Ненька інфо»: Маск не хоче дозволяти Україні використовувати Starlink для ударів по РФ

    Тоді повідомлялося, що остаточної домовленості між Києвом і Маском не було, хоча консультації тривали.

    Але наприкінці серпня з’явилася інша інформація.

    Financial Times із посиланням на поінформованих співрозмовників писала, що Маск нібито допускає використання українських дронів зі Starlink за межами України. Водночас він вважав, що дозвіл на операції такого масштабу має бути частиною політичного рішення адміністрації США, а не лише рішення SpaceX.

    Саме цей нюанс робить нову відповідь Трампа особливо цікавою.

    За версією джерела Newsmax, президент США тепер фактично переадресував питання назад Маску: «поговоріть з Ілоном». Водночас попередні повідомлення FT свідчили про протилежну конструкцію — що саме Маск очікував політичного рішення від Білого дому.

    Таким чином, публічно поки незрозуміло, хто саме має ухвалити остаточне рішення та чи змінилися позиції сторін за останні тижні.

    До того ж Kyiv Independent на початку вересня з посиланням на власні джерела повідомляв, що Маск насправді все ще заперечує проти використання Starlink для ударів на території Росії. Видання зазначало, що це суперечить більш оптимістичному трактуванню попередньої публікації Financial Times.

    Тому говорити, що Україна вже отримала дозвіл або що питання практично вирішене, наразі немає підстав.

    Зеленський навіть нагородив Маска

    Додаткового контексту цій історії надав указ Зеленського від 26 серпня. Президент України нагородив Ілона Маска орденом Свободи — однією з найвищих державних нагород.

    У документі йшлося про внесок у захист життя та свободи людей і розвиток відносин між Україною та Сполученими Штатами.

    «Ненька інфо» тоді звертала увагу, що нагородження відбулося саме на тлі переговорів Києва з Маском щодо Starlink. Неочікуваний жест Зеленського: Ілон Маск отримав один із найвищих орденів України

    Попри розбіжності щодо географії використання Starlink, технологія SpaceX залишається важливою частиною української системи військового та цивільного зв’язку. Україна і компанія також взаємодіяли для обмеження незаконного використання терміналів російською армією.

    Чому Україні потрібен Starlink саме для ударів по пускових

    За попередніми повідомленнями західних ЗМІ, однією з головних цілей Києва є російські установки для запуску балістичних ракет.

    Перехоплювати балістичні ракети значно складніше, ніж звичайні ударні безпілотники або частину крилатих ракет. Україна залежить передусім від систем Patriot та запасів дорогих ракет-перехоплювачів.

    Тому паралельно розглядається інший принцип: не лише перехоплювати вже запущену ракету, а й намагатися знищити пускову установку до запуску.

    Саме в цьому контексті The Atlantic і низка інших видань описували прохання Києва щодо Starlink. Система могла б забезпечувати передачу даних українським безпілотникам під час операцій у глибині російської території.

    Питання набуває додаткової актуальності перед зимою. За офіційними підсумками зустрічі 22 вересня, Зеленський і Трамп окремо обговорювали захист України від балістичних атак та зимовий пакет ППО. Київ і Вашингтон також продовжують роботу над можливістю виробництва ракет-перехоплювачів Patriot безпосередньо в Україні.

    Що ще обговорювали Зеленський і Трамп

    Starlink був лише одним із питань закритої частини переговорів, якщо інформація джерела Newsmax правильна.

    За словами співрозмовника журналістки, українська сторона також підтвердила готовність до взаємного припинення ударів по енергетичній інфраструктурі. Після зустрічі Зеленський публічно підтвердив, що Україна готова до такого формату за умови взаємності з боку Росії.

    При цьому український президент наголосив, що не йшлося про односторонню відмову Києва від ударів по російській енергетичній інфраструктурі.

    Офіс президента описав переговори ширше: сторони говорили про можливі деескалаційні кроки, які могли б відкрити шлях до дипломатії, та про зміцнення української ППО перед зимою.

    Після переговорів українські представники також мали продовжити консультації з Францією, Німеччиною та Великою Британією щодо можливих подальших кроків. За інформацією джерела Newsmax, напрацьовані пропозиції планували передати американським представникам для подальших контактів із російською стороною.

    Тож ситуація зі Starlink залишається невизначеною. Офіційного повідомлення про дозвіл Україні використовувати систему для ударів по території Росії станом на ранок 23 вересня немає.

    Є лише повідомлення Newsmax із посиланням на анонімного українського посадовця про те, що Київ знову порушив це питання, а Трамп запропонував говорити безпосередньо з Маском.

    На тлі попередніх суперечливих повідомлень про позицію власника SpaceX це означає, що переговори фактично тривають. І поки ні Білий дім, ні SpaceX, ні українська влада публічно не оголосили про зміну правил роботи Starlink для операцій на території Росії.

  • У Венеції покажуть майже чотиригодинний фільм про Ілона Маска: режисер обіцяє зруйнувати головний міф

    У Венеції покажуть майже чотиригодинний фільм про Ілона Маска: режисер обіцяє зруйнувати головний міф

    На Венеційському кінофестивалі готуються до світової прем’єри одного з найпомітніших документальних проєктів року — фільму Musk американського режисера Алекса Гібні. Стрічка присвячена Ілону Маску, однак автор відразу попереджає: це не традиційна біографія засновника SpaceX і керівника Tesla, а масштабне дослідження того, як в однієї людини може концентруватися надзвичайний економічний, технологічний і політичний вплив.

    За офіційною програмою Венеційського кінофестивалю, хронометраж картини становить 225 хвилин — 3 години 45 хвилин, а під час показу передбачена ще й 10-хвилинна перерва. Тож поширене визначення «чотиригодинний фільм» є лише округленням. Публічні покази заплановані на 9 вересня 2026 року, а картину представлено в програмі Venice Open поза конкурсом.

    У фільмі з’являються колишня дружина підприємця Джастін Маск, журналістка Кара Свішер, співзасновник Tesla Мартін Ебергард, дослідник штучного інтелекту та нобелівський лауреат Джеффрі Гінтон, журналістка Зої Шиффер, а також Ешлі Сент-Клер. Сам Ілон Маск участі в проєкті не взяв.

    Для Гібні ця тема стала черговою спробою дослідити не просто відому особистість, а механізми великої влади. Режисер раніше працював із історіями корпорації Enron, засновниці Theranos Елізабет Голмс, саєнтології та інших героїв і структур, навколо яких формувалися масштабні суспільні міфи.

    В інтерв’ю Associated Press він розповів, що погодився взятися за фільм на початку 2023 року. Спершу режисер не був упевнений, що хоче знімати ще одну картину про надзвичайно відому людину. Проте його зацікавила інша перспектива: поглянути на Маска як на своєрідний портрет влади у XXI столітті.

    У результаті фільм вийшов далеко за межі історії Tesla, SpaceX або соціальної мережі X. Гібні досліджує, як Маск формує уявлення про майбутнє, впливає на інвесторів і політичний дискурс та перетворює власну публічну особистість на частину бізнес-моделі.

    Одним із головних висновків режисера стало те, що силу Маска він бачить не стільки у власноручному винахідництві, скільки у його здатності переконувати інших у масштабності майбутніх проєктів.

    Гібні фактично описує підприємця як надзвичайно сильного продавця майбутнього: людину, яка може сформулювати амбітну картину того, що станеться через роки, й переконати інвесторів вкладати гроші в реалізацію цього бачення. За словами режисера, саме ця здатність стала одним із джерел величезного впливу Маска.

    Від «зеленого героя» до союзника Трампа

    Окремий великий блок стрічки присвячений політичній трансформації Маска та його зближенню з Дональдом Трампом.

    Гібні звертає увагу на парадокс: багато років Маск асоціювався з електромобілями, переходом на відновлювану енергетику й технологічним баченням боротьби зі зміною клімату. Значна частина його ранньої аудиторії складалася з ліберально налаштованих американців і прихильників екологічних технологій.

    Однак із часом його політична позиція різко змінилася.

    У розмові з AP режисер запропонував власне пояснення цієї трансформації. Він вважає, що вона могла бути пов’язана не лише з ідеологічними суперечками навколо так званої woke-культури, а й із бізнесовими інтересами, державними контрактами та проблемами компаній Маска з федеральними регуляторами. Це інтерпретація самого Гібні, а не встановлений незалежно факт.

    Саме тому політика у Musk стає частиною ширшого питання: що відбувається, коли людина, яка контролює стратегічні технології, супутникову інфраструктуру, великі промислові компанії та одну з найбільших соціальних платформ світу, одночасно отримує значний політичний вплив.

    Гібні називає масштаб цієї влади винятковим навіть у порівнянні з героями його попередніх документальних робіт.

    Гібні порівнює історію Маска з Enron і Theranos

    У стрічці режисер проводить паралелі з героями інших корпоративних скандалів, які він досліджував раніше.

    Однак Гібні визнає принципову відмінність. На відміну від компаній, у яких за гучними обіцянками врешті виявлялася порожнеча або масштабний обман, за імперією Маска стоять реальні технологічні результати.

    Tesla стала одним із ключових виробників електромобілів, а SpaceX радикально змінила ринок космічних запусків. У цих компаніях працюють тисячі висококваліфікованих інженерів, які створили технології, що справді функціонують.

    Саме ця комбінація, на думку Гібні, робить історію Маска складнішою.

    Документаліст використовує поняття «корупція заради благородної мети»: ситуацію, коли людина переконує себе, що масштабність кінцевої цілі — наприклад, колонізація Марса чи перехід людства на чистішу енергетику — може виправдати маніпуляції, перебільшення або нехтування правилами.

    Таким чином режисер не заперечує технологічні досягнення компаній Маска, а ставить інше запитання: чи повинна віра у виняткову місію давати надзвичайно впливовій людині більше свободи від традиційних обмежень.

    Частина співрозмовників відмовлялася говорити

    Однією з найбільш показових деталей роботи над фільмом Гібні назвав труднощі з пошуком людей, готових публічно розповідати про Маска.

    За словами режисера, деякі представники близького кола підприємця відмовлялися від інтерв’ю або хотіли отримати його дозвіл перед розмовою. Гібні інтерпретував таку поведінку як прояв страху перед можливою реакцією мільярдера.

    Сам Маск до режисера не приєднався.

    Ще раніше, коли про документальний проєкт стало відомо публічно, підприємець різко розкритикував майбутній фільм. Гібні у відповідь наполягав, що не починав роботу з наперед визначеним висновком і намагався будувати картину на документах, свідченнях та перевірених подіях.

    За словами документаліста, саме зібрані факти зрештою змусили його поставити під сумнів образ Маска як універсального генія на кшталт сучасного Леонардо да Вінчі.

    Один із найочікуваніших фільмів фестивалю

    Associated Press називає Musk одним із найбільш очікуваних документальних фільмів цьогорічної Венеції. Після фестивальної прем’єри стрічка не залишиться винятково фестивальним проєктом — американський прокатник Bleecker Street планує випустити її в кінотеатрах у жовтні.

    Документальна програма Венеційського фестивалю цього року загалом має виразний політичний характер. Reuters зазначає, що у програмі 2026 року значне місце посіли картини про війну, міграцію, демократичні інституції, клімат і концентрацію політичного та медійного впливу. Фільм Гібні про Маска органічно вписується саме в цю тенденцію.

    Офіційний сайт Венеційського кінофестивалю підтверджує, що Musk демонструватимуть поза основним конкурсом. Режисером і сценаристом виступив Алекс Гібні, оператором — Бенджамін Бладвелл, монтажером — Майкл Дж. Палмер, а музику написав британський композитор Деніел Пембертон.

    Для самого Гібні стрічка зрештою стала не стільки відповіддю на запитання, ким є Ілон Маск, скільки дослідженням значно ширшої проблеми — наскільки далеко може поширитися вплив приватної особи в епоху, коли технологічні компанії контролюють інфраструктуру, інформацію, космічні системи, транспорт і дедалі активніше втручаються в політичні процеси.

    Сам режисер називає тему похмурою й небезпечною, хоча обіцяє, що майже чотири години екранного часу не перетворяться на суху лекцію.

    А вже після прем’єри стане зрозуміло, чи вдалося Гібні виконати головне завдання, яке він перед собою поставив: не створити ще один портрет найбагатшої та найобговорюванішої людини світу, а розібрати механізм її влади.

  • «Дрони в обмін на Patriot»: Федоров запропонував США угоду, яка може допомогти Україні пережити зиму

    «Дрони в обмін на Patriot»: Федоров запропонував США угоду, яка може допомогти Україні пережити зиму

    Колишній міністр оборони України Михайло Федоров заявив про готовність допомогти Сполученим Штатам створити власну «армію дронів», запропонувавши фактично обмін українського бойового досвіду та технологічних напрацювань на критично необхідні Україні ракети-перехоплювачі для систем протиповітряної оборони Patriot. За словами Федорова, додаткові перехоплювачі потрібні Україні, щоб протистояти російським повітряним атакам майбутньої зими.

    Про це Федоров розповів в інтерв’ю британській газеті Financial Times.

    «Я був би дуже радий допомогти Америці створити армію дронів — особливо в обмін на [перехоплювачі] Patriot, щоб ми вижили цієї зими», — заявив колишній міністр.

    Федоров прямо зазначив, що готовий піти на такий обмін.

    Йдеться не про вже укладену угоду між Києвом і Вашингтоном, а про пропозицію, яку колишній очільник українського оборонного відомства публічно озвучив американській стороні.

    Україна за роки повномасштабної війни накопичила унікальний досвід застосування безпілотних систем у бойових умовах. Дрони використовуються практично на всіх рівнях — від тактичної розвідки та FPV-ударів безпосередньо на лінії фронту до далекобійних операцій проти об’єктів російської військової та промислової інфраструктури.

    Саме цей досвід потенційно може становити значний інтерес для США та інших західних союзників.

    Натомість для України одним із найбільш критичних питань залишається посилення протиповітряної оборони, зокрема забезпечення комплексів Patriot ракетами-перехоплювачами.

    Росія регулярно застосовує проти українських міст балістичні та крилаті ракети, ударні безпілотники та комбінує різні типи засобів ураження під час масштабних повітряних атак. На цьому тлі питання запасів ракет для ППО набуває особливого значення напередодні холодного сезону.

    Однак пропозиція щодо Patriot виявилася не єдиною резонансною частиною інтерв’ю Федорова.

    Financial Times із посиланням на поінформовані джерела повідомила про деталі його контактів із засновником SpaceX Ілоном Маском.

    За даними видання, Маск раніше нібито говорив Федорову, що готовий дозволити Україні використовувати безпілотники із супутниковою системою Starlink за межами українських кордонів для ударів по цілях на території Росії.

    Водночас мільярдер, за словами співрозмовників FT, наголосив, що відповідне рішення має політичний характер і його повинен ухвалити Білий дім.

    Сам Михайло Федоров коментувати зміст своїх розмов з Ілоном Маском відмовився.

    Так само він не став повідомляти, чи планує під час перебування у Вашингтоні зустрічатися з представниками адміністрації президента США Дональда Трампа.

    Ця частина історії особливо важлива з огляду на роль Starlink у сучасній війні. Супутниковий зв’язок став одним із ключових технологічних інструментів для українських військових, а можливості його використання безпілотними платформами можуть мати значення для розвитку далекобійних систем.

    Паралельно Федоров планує значно активніше працювати із західними країнами у сфері оборонних технологій.

    Нещодавно він погодився стати радником міністра оборони Італії Гвідо Крозетто. Водночас в інтерв’ю FT Федоров повідомив, що прагнутиме отримати подібні консультативні ролі й в інших країнах-партнерах України.

    Серед потенційних держав він назвав Францію та Сполучені Штати.

    У прес-офісі Федорова раніше пояснювали, що його колишня посада міністра оборони України не створює обмежень для роботи радником урядів інших держав. При цьому він планує й надалі жити та працювати в Україні.

    Ще один великий напрям його подальшої діяльності — створення фонду оборонних технологій.

    Федоров хоче залучити до нього американський капітал і використати накопичений Україною досвід для створення нових військових технологій.

    За інформацією Financial Times, він уже шукає підтримки серед венчурних фондів, приватних інвесторів та американських технологічних компаній.

    Сам Федоров заявив, що переговори ведуться з «великою кількістю» потенційних інвесторів, які зацікавлені в українських технологічних розробках.

    Його задум полягає не просто у фінансуванні окремих стартапів. Фонд має створювати та управляти компаніями, які займатимуться розробкою нових видів озброєнь і технологічних рішень для поля бою.

    При цьому Федоров не розкрив деталей своєї майбутньої ролі в управлінні структурою та не уточнив, чи передбачає вона для нього особисту фінансову вигоду.

    За оцінкою колишнього міністра, Росія може намагатися затягувати війну.

    Якщо бойові дії триватимуть ще два-три роки, новий фонд, за задумом Федорова, повинен створювати найсучасніші рішення для поля бою, одночасно надаючи інвесторам доступ до унікального досвіду, який Україна отримала протягом повномасштабної війни.

    Ще 22 серпня Федоров повідомляв, що після завершення роботи в уряді планує зосередитися одразу на кількох напрямах. Серед них — венчурний фонд для інвестування в українські оборонні стартапи, аналітичний центр, громадська діяльність та викладання в університетах.

    Тоді він також категорично заперечував повідомлення про нібито намір під час поїздки до США заручитися політичною підтримкою Дональда Трампа. Водночас Федоров не виключав можливості зустрічі з Ілоном Маском.

    Уже 28 серпня стало відомо, що колишній український міністр прийняв пропозицію очільника Міноборони Італії Гвідо Крозетто стати його радником.

    Тепер пропозиція допомогти США зі створенням «армії дронів» показує ще один напрям можливої співпраці.

    Для України головним питанням у такій моделі залишається практична віддача: Федоров прямо пов’язує передачу українського досвіду та допомогу американцям у розвитку безпілотних сил із можливістю отримати додаткові перехоплювачі Patriot.

    На тлі постійних російських ракетно-дронових атак і наближення холодного сезону саме ракети для систем протиповітряної оборони залишаються одним із найцінніших ресурсів для захисту українських міст.

  • Неочікуваний жест Зеленського: Ілон Маск отримав один із найвищих орденів України

    Неочікуваний жест Зеленського: Ілон Маск отримав один із найвищих орденів України

    Президент України Володимир Зеленський нагородив американського підприємця та керівника SpaceX і Tesla Ілона Маска орденом Свободи — однією з найвищих державних нагород України. Відповідний указ №835/2026 глава держави підписав 26 серпня. Рішення привернуло особливу увагу через складну історію відносин Києва з Маском та триваючі переговори щодо можливостей використання супутникової системи Starlink українськими військовими.

    В офіційному указі зазначено, що Маска відзначили «за визначні особисті заслуги у захисті життя людей та свободи, розвиток відносин між народами України і Сполучених Штатів Америки». У документі він представлений як підприємець, інженер і керівник компаній SpaceX та Tesla.

    Сам факт нагородження є примітним з огляду на роль технологій SpaceX у війні. Starlink став критично важливою частиною української комунікаційної інфраструктури фактично від перших тижнів повномасштабного російського вторгнення у 2022 році. Супутниковий інтернет використовувався не лише цивільними службами та критичною інфраструктурою, але й Силами оборони для зв’язку, координації підрозділів і роботи безпілотних систем. Reuters називає Starlink одним із ключових елементів українських військових комунікацій.

    SpaceX почала активно постачати термінали в Україну невдовзі після початку великої війни, коли російські удари та бойові дії пошкоджували традиційні системи зв’язку. Згодом мережа стала настільки глибоко інтегрованою у військову інфраструктуру, що рішення самої компанії щодо географії роботи Starlink почали безпосередньо впливати на можливості українських підрозділів.

    Саме це неодноразово ставало причиною суперечок між Києвом і Маском.

    Американський мільярдер дозволяв використання системи на території України, зокрема на окупованих територіях у певних конфігураціях, однак обмежував її роботу безпосередньо на території Росії. Це створило проблему для Києва в контексті далекобійних операцій проти російських військових об’єктів. Associated Press раніше повідомляло, що Зеленський навіть звертався до Дональда Трампа та американських посадовців із проханням сприяти переговорам із Маском щодо розширення можливостей Starlink для українських операцій.

    Особливо важливим для України є питання використання супутникового зв’язку для роботи далекобійних безпілотників та ураження російських пускових установок і військової інфраструктури.

    За даними Reuters, Київ останнім часом намагався домогтися розширення покриття Starlink на російській території. Маск раніше негативно ставився до такого сценарію, побоюючись ескалації війни. Водночас українська сторона останнім часом отримує більш позитивні сигнали щодо можливого пошуку компромісу.

    Раніше The Atlantic, як повідомляла «Українська правда», писав із посиланням на людей із оточення колишнього міністра оборони Михайла Федорова, що Маск не хотів дозволяти Україні використовувати Starlink для ударів по території Росії. За даними видання, підприємець вважав, що Києву варто рухатися до мирної угоди з Москвою.

    Саме тому указ Зеленського виглядає особливо показовим. Попри публічні розбіжності щодо меж використання технологій SpaceX, Київ фактично визнав внесок Маска у стійкість України після початку повномасштабної війни.

    Є й інша важлива частина цієї історії. Україна та SpaceX останнім часом також співпрацювали у протидії використанню Starlink російськими військовими. За даними Reuters, компанія блокувала тисячі несанкціонованих російських терміналів, що негативно вплинуло на можливості російських підрозділів.

    Таким чином, роль Маска у війні не вкладається у просту схему «союзник» або «опонент України». З одного боку, технології його компанії стали критично важливими для української оборони. З іншого — особисті рішення власника SpaceX щодо роботи Starlink неодноразово створювали для Києва політичні та військові труднощі.

    Михайло Федоров, який багато років був одним із головних контактів України з технологічними компаніями США, зокрема SpaceX, продовжує підтримувати комунікацію з Маском щодо Starlink. Reuters повідомляв, що Федоров планував поїздку до США для залучення інвестицій у нові оборонні технології та українські стартапи.

    Окремий інтерес викликає сам статус нагороди.

    Орден Свободи є державною нагородою України, якою відзначають громадян України, іноземців та осіб без громадянства за особливі заслуги у зміцненні суверенітету і незалежності держави, розвитку демократії, захисті прав і свобод людини та розвитку міжнародних відносин.

    Лише за кілька днів до нагородження Маска Зеленський таким самим орденом відзначив прем’єр-міністра Швеції Ульфа Крістерссона — за зміцнення українсько-шведського співробітництва та підтримку суверенітету і територіальної цілісності України.

    Для Маска ж формулювання нагородження дещо інше — акцент зроблено саме на «захисті життя людей та свободи» і розвитку відносин між українським та американським народами.

    Водночас поки немає інформації про те, чи відбулася особиста церемонія вручення ордена і чи прокоментував сам Маск рішення українського президента. Указ лише юридично закріплює факт нагородження.

    Відносини Зеленського і Маска за останні роки переживали різні етапи. Ще у 2022 році президент України під час виступу на DealBook Summit The New York Times публічно запрошував підприємця відвідати Україну, аби той на власні очі побачив наслідки російської агресії.

    Після цього між Києвом і Маском виникало чимало публічних розбіжностей — від його пропозицій щодо можливого завершення війни до обмежень у роботі Starlink. Проте співпраця зі SpaceX не припинилася.

    І це, ймовірно, найважливіший контекст нинішньої нагороди. Для України Starlink залишається не просто комерційним сервісом, а технологією, яка фактично стала частиною сучасної війни. Її доступність впливає на зв’язок, розвідку, безпілотні системи й ефективність окремих бойових операцій.

    Тому рішення Зеленського нагородити Ілона Маска орденом Свободи можна розглядати не тільки як символічне визнання його допомоги Україні з 2022 року, а й як важливий дипломатичний жест у момент, коли Київ продовжує переговори щодо подальшого використання технологій SpaceX.

    Показово, що саме 26 серпня міжнародні агентства звернули увагу на цей контраст: Україна нагороджує людину, від рішень якої значною мірою залежить функціонування одного з найважливіших технологічних інструментів української армії, навіть попри те, що між сторонами залишаються серйозні суперечності щодо меж його використання.

    У підсумку указ №835/2026 став не просто черговим нагородженням іноземця. Він підкреслив складний і водночас стратегічно важливий характер відносин України з Ілоном Маском: від Starlink, який допоміг країні вистояти у перші місяці вторгнення, до суперечок навколо ударів по Росії — і тепер до одного з найвищих державних орденів України.

  • Росія прискорила створення власного Starlink: у ГУР назвали терміни появи сотень супутників

    Росія прискорила створення власного Starlink: у ГУР назвали терміни появи сотень супутників

    Росія прискорює розгортання власної низькоорбітальної системи супутникового зв’язку «Рассвет», яку позиціонують як російську альтернативу Starlink. Москва просувається швидше, ніж передбачали попередні плани, а вже протягом найближчих років має намір вивести на орбіту сотні апаратів. Українська розвідка попереджає: після формування повноцінного угруповання система зможе забезпечувати постійний зв’язок за принципом, подібним до Starlink, а тому питання протидії їй уже обговорюється.

    Про це розповів заступник начальника Головного управління розвідки Міністерства оборони України генерал-майор Вадим Скібіцький.

    За даними ГУР, Росія планує створити угруповання із 292 супутників уже у 2027 році, а до 2035-го збільшити його до 924 апаратів.

    «Москва впроваджує “Рассвет” — фактично російський аналог системи Starlink. І вони почали її запускати значно швидше, ніж це передбачалося їхніми планами», — повідомив Скібіцький.

    Незалежні дані підтверджують, що проєкт перейшов від випробувань до розгортання робочого угруповання. 23 березня 2026 року компанія «Бюро 1440» здійснила перший пакетний запуск одразу 16 супутників «Рассвет». Апарати вивела ракета «Союз-2.1Б», після чого їх взяв під контроль центр управління польотами компанії.

    Це був важливий рубіж: попередні запуски «Рассвет-1» та «Рассвет-2» мали переважно експериментальний характер, тоді як апарати 2026 року вже є частиною майбутнього робочого угруповання.

    У самій компанії «Бюро 1440» підтверджують, що після березневого запуску розпочався етап безпосереднього розгортання системи. 20 липня компанія повідомила про успішне виведення на орбіту супутників другого пакетного запуску.

    Таким чином, Росія вже перейшла до серійних запусків.

    Що відомо про російський «Рассвет»

    «Рассвет» створює російська аерокосмічна компанія «Бюро 1440», що входить до «ИКС Холдинга». Концептуально система справді нагадує Starlink: замість кількох великих геостаціонарних супутників використовується значна кількість відносно невеликих апаратів на низькій навколоземній орбіті.

    Це дозволяє зменшити затримку сигналу та забезпечувати широкосмуговий доступ до мережі навіть там, де відсутня звичайна наземна телекомунікаційна інфраструктура.

    За даними Janes, російська система має використовувати технологію 5G NTN та міжсупутникові лазерні канали зв’язку. Заявлена швидкість доступу може сягати 1 Гбіт/с, а затримка сигналу — до 70 мілісекунд.

    Саме лазерні міжсупутникові канали є особливо важливими. Вони дозволяють апаратам передавати інформацію один одному без необхідності кожного разу спрямовувати весь трафік через наземну станцію.

    Березневі супутники отримали оновлену систему електроживлення, плазмові двигуни та нове покоління терміналів лазерного зв’язку.

    Поки система працює лише «вікнами»

    Наразі порівнювати можливості «Рассвета» зі сформованою мережею Starlink зарано. Російське угруповання ще занадто мале, щоб забезпечувати безперервне покриття.

    Це підтверджує і українська розвідка.

    За словами Скібіцького, зараз система може працювати лише фрагментарно — у моменти, коли відповідний російський супутник проходить над територією України.

    Тобто на цьому етапі постійного супутникового покриття немає. Але ситуація принципово змінюватиметься зі збільшенням кількості апаратів.

    Після розгортання повноцінного угруповання супутники зможуть послідовно змінювати один одного над певною територією. Саме цей принцип лежить в основі роботи великих низькоорбітальних мереж.

    «Коли вони виведуть на орбіту повноцінне угруповання супутників, система запрацює за принципом, аналогічним Starlink», — пояснив представник ГУР.

    За його словами, в Україні вже обговорюють можливі способи протидії новій системі.

    «Вже йде дискусія, як з цим боротися», — зазначив Скібіцький.

    Чому це важливо саме для війни

    Російський проєкт має цивільне призначення, але супутникові комунікаційні мережі за своєю природою є технологією подвійного використання.

    Досвід російсько-української війни продемонстрував, наскільки важливим може бути стабільний супутниковий інтернет для сучасних бойових дій — від зв’язку між підрозділами до роботи цифрових систем управління.

    WIRED у травні звертав увагу, що запуск першої серійної партії «Рассвета» здійснили саме з космодрому Плесецьк, який тісно пов’язаний із російською військовою космічною програмою. Видання також зазначало, що проєкт отримує значну державну підтримку і потенційно має як цивільне, так і військове застосування.

    Janes також характеризує «Рассвет» як російську альтернативу низькоорбітальній мережі Starlink.

    Водночас називати «Рассвет» повноцінним конкурентом Starlink уже сьогодні було б перебільшенням. Масштаби систем поки непорівнянні, а Росії ще необхідно налагодити серійне виробництво апаратів та забезпечити високу частоту космічних запусків.

    До 292 супутників уже наступного року

    Саме темпи розгортання стають головним питанням.

    Російський план передбачає вихід на сотні апаратів протягом дуже короткого часу. За інформацією, яку наводять профільні джерела, до кінця 2027 року Москва розраховує сформувати угруповання приблизно з 292 супутників. Ця цифра збігається з даними, які зараз наводить українська військова розвідка.

    Але реалізувати такий графік буде непросто. Якщо запускати по 16 апаратів за один раз, Росії знадобиться багато пакетних запусків протягом 2026–2027 років, не враховуючи можливих аварій, технічних несправностей та необхідності заміни апаратів.

    Проєкт вимагає не лише самих супутників. Потрібні ракети-носії, наземні термінали, центри управління, виробничі лінії, електроніка та велика мережа наземної інфраструктури.

    Саме спроможність російської промисловості підтримувати необхідний темп серійного виробництва може стати одним із головних обмежень програми.

    Росія засвоює уроки війни

    Прискорення «Рассвета» вписується у ширшу тенденцію, про яку останнім часом говорить українська розвідка: Москва намагається максимально швидко масштабувати технології, ефективність яких стала очевидною під час війни.

    Йдеться про безпілотні системи, захищений цифровий зв’язок, супутникову розвідку, навігацію та незалежні канали передачі даних.

    Власне низькоорбітальне угруповання потенційно дасть Росії значно більшу автономність у сфері комунікацій та зменшить залежність від наземної телекомунікаційної інфраструктури.

    При цьому перші результати вже є: у березні на орбіту вийшли 16 серійних апаратів, а в липні «Бюро 1440» повідомило про другий пакетний запуск.

    Тож для України проблема «Рассвета» поки не полягає в тому, що Росія вже отримала власний повноцінний Starlink. Такої системи у Москви наразі немає.

    Набагато важливіше те, що Росія вже перейшла від експериментів до системного розгортання супутникового угруповання, а строки реалізації програми, за оцінкою ГУР, прискорюються. Якщо Москва зможе підтримати нинішній темп і справді вивести сотні апаратів, «Рассвет» перетвориться з експериментальної технології на постійно доступну мережу зв’язку — з потенційно серйозними наслідками і для російських військових можливостей.

  • Маск не хоче дозволяти Україні використовувати Starlink для ударів по РФ

    Маск не хоче дозволяти Україні використовувати Starlink для ударів по РФ

    Як пише The Atlantic, українська влада намагається домогтися від Маска дозволу на використання можливостей Starlink для операцій, спрямованих проти російських ракетних установок. Ідеться, зокрема, про комплекси, які Росія використовує для запуску балістичних ракет по Києву та інших українських містах.

    Минулого тижня видання повідомляло, що президент України Володимир Зеленський під час зустрічі з президентом США Дональдом Трампом звертався до нього з проханням посприяти отриманню відповідної допомоги від Маска.

    Starlink працює завдяки супутниковій мережі компанії SpaceX і вже тривалий час використовується українськими військовими для забезпечення зв’язку. Однак розширення можливостей системи для наведення ударів по цілях на території Росії може мати значно серйозніші політичні наслідки.

    За даними The Atlantic, Зеленський прагне використовувати Starlink у ситуації, коли Україна стикається з дефіцитом ракет для систем протиповітряної оборони. Одним із запропонованих варіантів є ураження російських пускових установок, які застосовуються для атак балістичними ракетами по українських містах. Знищення таких комплексів могло б, за задумом української сторони, зменшити кількість ракетних ударів.

    Водночас президент США Дональд Трамп, за інформацією видання, не дав однозначної відповіді на українське прохання щодо допомоги Маска.

    Паралельно українська сторона намагається комунікувати з мільярдером безпосередньо. За даними The Atlantic, із Маском через закулісні канали намагається домовитися Михайло Федоров, який раніше обіймав посаду міністра оборони України.

    Проте співрозмовники видання стверджують, що Маск поки не погодився на пропозицію Києва. Один із джерел повідомив, що станом на середу позитивного рішення немає.

    За інформацією The Atlantic, Маск продовжує обговорювати з Федоровим ризики подальшої ескалації війни. Позиція американського мільярдера полягає в тому, що використання Starlink для ударів по цілях у Росії може призвести до небажаного загострення протистояння.

    «Ілон постійно каже, що настав час укладати угоду», — розповів один із соратників Федорова.

    Таким чином, позиція Маска наразі залишається перешкодою для розширення використання Starlink у рамках українських ударних операцій. Україна, зі свого боку, розглядає можливість ураження російських пускових установок як один зі способів зменшити загрозу балістичних атак на українські міста.

    Питання набуває особливої актуальності на тлі дефіциту ракет-перехоплювачів для української ППО. Володимир Зеленський раніше заявляв, що Україна має намір знищувати російські пускові установки, щоб зменшити інтенсивність балістичних ударів.

    Водночас остаточного рішення щодо використання Starlink у такому форматі, за даними The Atlantic, наразі немає. Маск продовжує виступати за припинення війни та виступає проти кроків, які, на його думку, можуть призвести до її подальшого загострення.

  • Starlink може отримати нову роль у війні: Федоров підтвердив переговори з Маском про удари по цілях у РФ

    Starlink може отримати нову роль у війні: Федоров підтвердив переговори з Маском про удари по цілях у РФ

    Україна продовжує прямі консультації з Ілоном Маском і SpaceX щодо можливого розширення використання Starlink для виконання бойових завдань проти військових цілей на території Росії. Йдеться, зокрема, про можливість підтримувати зв’язок під час операцій проти російських балістичних пускових установок. Остаточного рішення поки немає, однак Михайло Федоров підтвердив: контакти тривають, а остання розмова з Маском відбулася лише кілька днів тому.

    Про це Федоров розповів в ефірі YouTube-каналу Сергія Стерненка, відповідаючи на запитання про те, чи може Starlink використовуватися для роботи українських систем безпосередньо по російських засобах балістичного ураження.

    За словами Федорова, завдання є технічно та політично складним, тому деталі переговорів поки не розголошуються. Він лише підтвердив, що українська сторона продовжує працювати над необхідним рішенням.

    Ця тема набула особливої актуальності після різкого збільшення кількості російських балістичних атак. Україна шукає не тільки додаткові перехоплювачі Patriot, а й способи знищувати ракети, пускові установки та пов’язані з ними системи ще до моменту запуску.

    Навіщо Україні Starlink за межами нинішньої зони роботи

    Starlink став одним із найважливіших елементів українського військового зв’язку ще на початку повномасштабного вторгнення.

    Низькоорбітальна супутникова система дозволяє підтримувати інтернет-з’єднання там, де традиційна телекомунікаційна інфраструктура знищена, пошкоджена або пригнічується засобами радіоелектронної боротьби.

    Для військових це означає можливість передавати інформацію між підрозділами, працювати з цифровими системами управління, підтримувати зв’язок із безпілотними системами та оперативно обмінюватися даними.

    Але SpaceX у різні періоди встановлювала географічні й технічні обмеження на використання Starlink у бойових операціях.

    Саме тому потенційне застосування системи для роботи по військових цілях глибше на території Росії неможливо вирішити лише на українському рівні. Для цього необхідна участь самої SpaceX.

    Федоров фактично підтвердив, що саме про такі можливості йдеться у нинішніх консультаціях.

    У центрі уваги — російські балістичні пускові

    Контекст переговорів особливо важливий.

    У серпні Україна гостро потребує додаткового захисту від балістики. Системи Patriot залишаються ключовим засобом перехоплення російських «Іскандерів» та інших складних балістичних цілей, однак запас ракет PAC-3 у партнерів обмежений.

    Тому дедалі більше значення отримує інший підхід — не чекати, поки ракета вже летить на українське місто, а знищувати її носій на землі.

    Для цього необхідні розвіддані, далекобійні засоби ураження та стабільний канал управління.

    Саме тут супутниковий зв’язок може стати критично важливим.

    Однак Федоров не уточнив, яку саме технічну модель використання Starlink обговорюють сторони. Немає також підтвердження, що SpaceX уже погодила будь-які зміни режиму роботи мережі.

    Тож заяви про те, що Україна вже отримала дозвіл використовувати Starlink для ударів углиб РФ, наразі були б передчасними.

    У Києва та SpaceX уже був успішний досвід складних переговорів

    Федоров окремо нагадав про попередній приклад співпраці з компанією Маска.

    На початку 2026 року Україна зіткнулася з новою загрозою: російські війська почали використовувати Starlink на ударних безпілотниках.

    Це суттєво підвищувало їхні можливості.

    Як пояснювало Міністерство оборони, такі дрони могли летіти на низькій висоті, залишатися стійкими до частини засобів РЕБ і керуватися оператором у режимі реального часу навіть на значній відстані.

    29 січня Міноборони заявило, що зв’язалося зі SpaceX буквально через кілька годин після появи інформації про використання росіянами Starlink на БпЛА.

    Федоров тоді окремо подякував президентці SpaceX Гвінн Шотвелл та Ілону Маску за швидку реакцію.

    Україна та SpaceX створили «білий список»

    Результатом цієї співпраці стала система верифікації терміналів Starlink.

    Кабінет Міністрів запровадив так званий whitelist — перелік авторизованих терміналів, яким дозволено працювати в Україні.

    Логіка була простою: українські військові, цивільні, державні органи та бізнес верифікують свої пристрої, після чого невідомі або неавторизовані термінали можуть бути відключені.

    Міноборони прямо пояснювало, що метою системи було позбавити російські війська можливості використовувати Starlink на дронах і водночас не залишити без зв’язку українських користувачів.

    Уже 5 лютого Федоров повідомив, що перші українські термінали з «білого списку» працюють, а російські були заблоковані.

    Списки тоді оновлювалися раз на добу, а команда Міноборони разом зі SpaceX працювала над прискоренням процесу.

    Тобто у Києва вже є приклад, коли складна технічна домовленість із компанією Маска була реалізована протягом дуже короткого часу.

    Саме на цей досвід Федоров тепер посилається як на доказ того, що переговори можуть дати практичний результат.

    Starlink давно став значно більшим, ніж просто інтернет

    На початку великої війни супутникові термінали насамперед сприймалися як засіб резервного зв’язку.

    Згодом Starlink фактично став частиною цифрової інфраструктури українського поля бою.

    Особливість системи полягає у великій кількості супутників на низькій навколоземній орбіті. Це забезпечує відносно низьку затримку сигналу порівняно з традиційними геостаціонарними супутниковими системами та дозволяє використовувати мережу для задач, де важлива швидка передача даних.

    Саме тому залежність від Starlink одночасно є перевагою та ризиком.

    Перевагою — тому що система дозволила Україні зберегти стійкість зв’язку навіть за умов масованого руйнування телекомунікаційної інфраструктури.

    Ризиком — тому що ключові технічні параметри мережі контролює приватна американська компанія.

    І саме ця обставина змушує Київ постійно підтримувати прямий контакт зі SpaceX.

    Чому переговори з Маском непрості

    Starlink — цивільна комерційна система, яка стала надзвичайно важливим військовим інструментом.

    Для SpaceX будь-яке розширення її використання у наступальних операціях створює політичні, юридичні та репутаційні ризики.

    З іншого боку, Україна наголошує, що йдеться про боротьбу з військовими об’єктами держави, яка щодня запускає ракети та дрони по українських містах.

    Саме тому Федоров і назвав переговори складним завданням.

    Публічно SpaceX наразі не оголошувала про зміну політики щодо використання Starlink для ударних операцій на території РФ.

    Отже, головний результат консультацій ще попереду.

    Росія сама зробила Starlink частиною цієї дискусії

    Окремий парадокс полягає в тому, що російська армія також намагалася отримати переваги від американської супутникової системи.

    За даними українського Міноборони, окупанти використовували нелегально придбані термінали, включно з установленням їх на безпілотні літальні апарати.

    Саме це змусило Україну та SpaceX створити жорсткішу систему контролю.

    Після введення whitelist Міноборони заявило, що російські термінали на окупованих територіях були заблоковані, тоді як верифіковані українські продовжили працювати.

    Таким чином, SpaceX уже фактично стала учасником технологічного протистояння між Україною та Росією, хоча формально компанія залишається приватним постачальником комунікаційних послуг.

    Від оборони — до потенційного полювання на балістику

    Нинішні переговори можуть стати принципово новим етапом.

    Якщо раніше головним завданням було забезпечити зв’язок українських військ і перекрити доступ росіянам, то зараз Київ намагається отримати можливості, які допоможуть знищувати джерела ракетної загрози.

    Саме російські балістичні ракети стали одним із головних викликів для української ППО у 2026 році.

    Перехоплювачів Patriot недостатньо, їх виробництво обмежене, а Росія паралельно нарощує власне ракетне виробництво і отримує боєприпаси та технології від союзників.

    За цих умов Україні необхідно комбінувати два підходи: захищати міста перехоплювачами і водночас бити по пускових установках, складах та виробничій інфраструктурі противника.

    Саме для другого завдання надійний супутниковий канал зв’язку може мати особливу цінність.

    Але рішення ще немає

    Найважливіший момент у заяві Федорова — переговори справді відбуваються, але про готовий результат поки не йдеться.

    Ні він, ні SpaceX не повідомили про досягнення домовленості.

    Не розкриваються також технічні параметри того, що саме просить Україна: зміна географічних обмежень, особливий режим роботи для верифікованих військових терміналів чи інша модель.

    Це логічно, адже деталі подібної системи безпосередньо стосуються бойових можливостей.

    Проте сам факт безпосереднього контакту з Маском лише за кілька днів до публічної заяви свідчить, що тема залишається активною.

    І попередній досвід показує: коли йдеться про Starlink, технічні зміни можуть запроваджуватися дуже швидко.

    У лютому від появи проблеми з російськими дронами до запуску масової системи верифікації минули фактично лічені дні.

    Тепер завдання значно складніше.

    Україна прагне не просто не дозволити Росії користуватися американською технологією, а потенційно розширити власні можливості для ураження військових цілей за межами окупованих територій.

    Якщо Київ і SpaceX знайдуть прийнятну модель, Starlink може отримати ще одну роль у російсько-українській війні — від системи, що забезпечує стійкість зв’язку, до важливого елемента операцій проти російських ракетних сил. Але поки це саме предмет переговорів, а не вже ухвалене рішення.

  • SpaceX успішно запустила Starship після невдалого старту

    SpaceX успішно запустила Starship після невдалого старту

    Компанія SpaceX успішно здійснила 13-й випробувальний запуск надважкої ракети Starship із космодрому Starbase у штаті Техас. Політ відбувся після невдалої спроби минулого тижня, коли старт довелося скасувати через технічні несправності кількох двигунів. Новий запуск став важливим етапом у програмі випробувань ракети, яка в майбутньому має забезпечити польоти людей на Місяць і Марс. Про це повідомляє CNN.

    Випробувальний політ триває близько однієї години. Згідно з планом місії, верхній ступінь Starship має виконати контрольоване приводнення в Індійському океані після завершення основної частини польоту. Водночас надважкий прискорювач Super Heavy успішно відокремився приблизно через дві хвилини після старту та здійснив контрольоване приводнення в Мексиканській затоці.

    Цей запуск став другим випробуванням модернізованої версії Starship V3. Перший політ цієї модифікації, який відбувся у травні, супроводжувався низкою технічних проблем, зокрема відмовою кількох двигунів, що негативно вплинуло на виконання місії та стало підставою для подальшого доопрацювання конструкції.

    Успішний Flight 13 має особливе значення для SpaceX. Компанія перебуває під тиском через необхідність підготувати Starship до ключового випробування в межах програми NASA, яке заплановане на наступний рік. Саме цей політ має стати одним із вирішальних кроків перед використанням Starship у програмі повернення людей на Місяць у рамках місії Artemis.

    Крім технічної складової, нинішній запуск має й важливе фінансове значення для компанії. Це перший політ Starship після виходу SpaceX на фондову біржу. Попередня невдала спроба запуску призвела до розпродажу акцій компанії, які досі торгуються нижче ціни первинного публічного розміщення (IPO). Успішне випробування може позитивно вплинути на довіру інвесторів та подальші перспективи космічної програми компанії.

    Раніше також повідомлялося, що Google уклала масштабну фінансову угоду зі SpaceX, відповідно до якої компанія має виплачувати космічному оператору 920 мільйонів доларів щомісяця в межах співпраці. На тлі розвитку Starship та розширення комерційних проєктів SpaceX продовжує зміцнювати свої позиції як один із ключових гравців світової космічної галузі.

  • Маск пояснив, як Starlink опинився у росіян: проблему вирішили разом з Україною

    Маск пояснив, як Starlink опинився у росіян: проблему вирішили разом з Україною

    Американський мільярдер Ілон Маск заявив, що російські військові ніколи не купували термінали Starlink безпосередньо у компанії. За його словами, обладнання потрапило до армії РФ через контрабандні схеми, а проблему вдалося суттєво обмежити завдяки спільним діям компанії та української влади. Про це Маск розповів в інтерв’ю The Economist.

    За словами бізнесмена, компанія Starlink не здійснювала жодних продажів своїх терміналів Росії. Він пояснив, що російські військові отримували обладнання, яке спочатку було придбане для використання в Україні, після чого його незаконно переправляли на окуповані території та до районів, де перебували російські війська.

    «Ми ні в який момент не продавали Starlink росіянам. По суті вони отримували термінали Starlink, які були замовлені через Україну, а потім контрабандою переправляли їх на схід України, де знаходяться російські війська. І потім у деяких випадках використовували їх для проведення атак», — заявив Маск.

    Для вирішення цієї проблеми, за словами мільярдера, компанія у співпраці з українським урядом запровадила систему так званого «білого списку». Відтепер працювати можуть лише ті термінали Starlink, які пройшли перевірку та офіційно схвалені для використання. Це дозволило значно ускладнити використання нелегально ввезеного обладнання російськими військовими.

    Водночас Маск визнав, що таке рішення мало і негативні наслідки. За його словами, частина цивільних користувачів, які легально користувалися Starlink для доступу до інтернету, роботи чи навчання, також втратили можливість підключатися до мережі через запроваджені обмеження.

    Проблема використання російськими військами так званих «сірих» терміналів Starlink стала відомою ще у 2023 році. Однак на початку 2026 року ситуація набула нового масштабу, коли окупанти почали активно застосовувати безпілотники, оснащені цими терміналами. Такий зв’язок дозволяв керувати дронами в режимі реального часу та підвищував їхню ефективність під час атак, зокрема для обходу української протиповітряної оборони.

    Після виявлення цієї проблеми тодішній міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров звернувся до Ілона Маска з проханням вжити заходів для блокування нелегально використовуваних терміналів. Уже 5 лютого стало відомо, що в Україні було реалізовано механізм відключення неперевірених пристроїв.

    Невдовзі після запровадження нової системи в Міністерстві оборони України повідомили, що російські війська зіткнулися із серйозними труднощами через втрату зв’язку. За даними відомства, блокування нелегальних терміналів суттєво ускладнило координацію підрозділів окупантів, а також призвело до помітного зменшення кількості штурмових дій на окремих напрямках фронту.

  • SpaceX підірвала Уолл-стріт: Маск за один день став багатшим на $139 млрд

    SpaceX підірвала Уолл-стріт: Маск за один день став багатшим на $139 млрд

    Американський підприємець Ілон Маск встановив безпрецедентний фінансовий рекорд і став першою людиною в історії, чиї статки перевищили позначку в один трильйон доларів. Таких висновків одночасно дійшли аналітики Bloomberg Billionaires Index, Forbes та низки провідних світових фінансових видань після рекордного дебюту компанії SpaceX на фондовому ринку. За оцінками Bloomberg, статки Маска станом на 13 червня перевищили $1,11 трлн, а Forbes також оцінив його капітал приблизно на тому ж рівні. На піку торгів вартість активів бізнесмена могла перевищувати навіть $1,2 трлн.

    Історичний стрибок став можливим після того, як SpaceX провела найбільше IPO в історії світового фондового ринку. Компанія залучила близько $75 млрд, розмістивши понад 555 млн акцій за ціною $135 за папір. Уже в перші хвилини торгів акції відкрилися на рівні $150, а згодом піднімалися до понад $170 за акцію. У результаті ринкова капіталізація компанії перевищила $2,25 трлн, що дозволило SpaceX увійти до числа найдорожчих компаній світу.

    Головним бенефіціаром цього зростання став саме Ілон Маск. За різними оцінками, йому належить близько 39–42% акцій SpaceX, а вартість його пакета після дебюту компанії на біржі оцінюється більш ніж у $700–860 млрд. Разом із частками в Tesla, xAI, Neuralink, The Boring Company та інших активах це дозволило бізнесмену подолати психологічну межу в один трильйон доларів.

    Аналітики наголошують, що ще кілька тижнів тому такий сценарій розглядався лише як теоретичний. Forbes ще на початку червня прогнозував, що IPO SpaceX за заявленою оцінкою компанії може зробити Маска першим трильйонером світу. Однак реальні результати перевершили навіть найоптимістичніші очікування інвесторів. Попит на акції SpaceX виявився рекордним: заявки інвесторів перевищили обсяг пропозиції більш ніж утричі-чотири рази.

    Вихід SpaceX на біржу став не лише особистим тріумфом Маска, а й знаковою подією для всього технологічного сектору. Компанія, яка ще два десятиліття тому була стартапом із амбітними планами освоєння космосу, сьогодні є одним із ключових гравців глобального ринку космічних технологій. Саме SpaceX забезпечує значну частину комерційних запусків у світі, розвиває супутникову мережу Starlink та реалізує програму створення багаторазових космічних кораблів Starship.

    Історія успіху Маска почалася задовго до SpaceX. Наприкінці 1990-х він заробив свої перші великі гроші на продажі компанії Zip2, а згодом став одним із творців PayPal. Отримані кошти бізнесмен інвестував у Tesla та засновану ним у 2002 році SpaceX. Багато експертів тоді вважали його проєкти надто ризикованими, а сам Маск неодноразово опинявся на межі фінансового краху. Проте саме ставка на високотехнологічні галузі зробила його найбагатшою людиною планети.

    Після рекордного IPO відрив Маска від інших мільярдерів став колосальним. Другу позицію в рейтингу найбагатших людей світу посідає співзасновник Google Ларрі Пейдж із капіталом понад $300 млрд. За ним розташовуються Сергій Брін, Джефф Безос, Ларрі Еллісон, Майкл Делл, Марк Цукерберг та інші представники світової технологічної еліти. Навіть найближчий переслідувач Маска має майже вчетверо менші статки.

    Водночас рекорд Маска викликав не лише захоплення, а й хвилю дискусій. Частина економістів вважає, що нинішня оцінка SpaceX значною мірою базується на очікуваннях майбутнього розвитку компанії, а не на поточних фінансових показниках. Критики нагадують, що космічний бізнес залишається надзвичайно капіталомістким і ризикованим, а ринкова ейфорія може виявитися тимчасовою. Інші ж переконані, що успіх SpaceX став результатом революційних змін у космічній галузі, які започаткувала компанія Маска.

    Попри суперечки, факт залишається незаперечним: вперше в історії людства офіційні фінансові рейтинги зафіксували появу трильйонера. Ще кілька років тому така цифра здавалася фантастикою навіть для найбагатших людей світу. Сьогодні ж Ілон Маск не просто очолює список мільярдерів — він відкрив абсолютно нову фінансову епоху, де мова вже йде не про сотні мільярдів, а про трильйони доларів.

    Експерти вважають, що рекорд Маска може залишатися неперевершеним роками. Водночас сам бізнесмен уже заявляв, що головною метою для нього залишаються не гроші, а розвиток технологій, штучного інтелекту та реалізація планів із колонізації Марса. Проте після успіху SpaceX навіть найсміливіші проєкти Маска тепер мають під собою безпрецедентний фінансовий фундамент.