Golosnovinua.com

Позначка: SpaceX

  • Китай відправив астронавтів у річну місію перед висадкою на Місяць у 2030 році

    Китай відправив астронавтів у річну місію перед висадкою на Місяць у 2030 році

    Китай здійснив новий крок у своїй масштабній місячній програмі, відправивши трьох астронавтів на орбітальну станцію “Тяньгун” у межах місії, яка має стати ключовим етапом підготовки до пілотованої висадки на Місяць до 2030 року. Один із членів екіпажу проведе на орбіті цілий рік, що стане однією з найдовших космічних експедицій в історії.

    Про це повідомляє Reuters.

    Космічний корабель Шеньчжоу-23 стартував у неділю о 23:08 за місцевим часом із космодрому Цзюцюань, розташованого в пустельному районі на північному заході Китаю. Запуск відбувся за допомогою ракети-носія Чанчжен-2F Y23, яка є основною пілотованою ракетою китайської космічної програми.

    До складу екіпажу увійшли командир місії Чжу Янчжу, пілот Чжан Юаньчжи та спеціаліст із корисного навантаження Лі Цзяїн. Двоє з них представляють загін астронавтів Народно-визвольної армії Китаю, а Лі Цзяїн став одним із небагатьох цивільних учасників китайської космічної програми.

    Особливу увагу місія привернула через те, що один із астронавтів залишиться на орбітальній станції Тяньгун на цілий рік. Китайська влада поки не повідомляє, хто саме виконуватиме цю довготривалу експедицію. Рішення мають ухвалити пізніше в Управлінні програми пілотованих космічних польотів Китаю.

    Метою річного перебування в космосі є дослідження впливу тривалих місій на організм людини в умовах, максимально наближених до майбутніх польотів на Місяць і Марс. Китайські науковці планують вивчати втрату кісткової маси, атрофію м’язів, наслідки тривалого впливу космічної радіації, зміни у роботі серцево-судинної системи та психологічний стан людини в умовах ізоляції.

    Reuters зазначає, що під час польоту також проведуть низку біомедичних експериментів, включно з дослідженнями штучних людських ембріонів у космосі. Китай називає це першим подібним науковим проєктом у світі. Вчені хочуть оцінити, як умови мікрогравітації та космічної радіації можуть впливати на розвиток людських клітин.

    Експедиція “Шеньчжоу-23” стане однією з найдовших космічних місій в історії. Вона поступатиметься лише рекорду російського космонавта, який у 1995 році провів у космосі приблизно 14,5 місяця безперервно.

    Ще одним важливим завданням місії стане перше для Китаю швидке автономне зближення та стикування з базовим модулем станції “Тяньгун”. У Пекіні вважають цю технологію критично важливою для майбутньої висадки на Місяць, адже аналогічні маневри будуть необхідні під час стикування космічних кораблів на місячній орбіті.

    Китайська місячна програма вважається одним із найамбітніших космічних проєктів сучасності. Влада країни поставила завдання здійснити пілотовану висадку на Місяць до 2030 року, і для цього зараз активно створюється нове покоління космічної техніки.

    Зокрема, Китай проводить випробування важкої ракети Чанчжен-10, яка має доставляти астронавтів до Місяця. Паралельно розробляються новий космічний корабель Менчжоу та місячний посадковий модуль Ланьюе.

    За даними Reuters, Пекін опинився у надзвичайно жорстких часових рамках, оскільки до запланованої висадки на Місяць залишається менше чотирьох років. Китайським інженерам необхідно створити нове апаратне та програмне забезпечення, провести численні випробування і забезпечити безпечну інтеграцію всіх систем.

    Нинішній запуск відбувся на тлі загострення космічного суперництва між Китай та США. Обидві країни прагнуть першими закріпитися на Місяці та отримати доступ до його потенційних ресурсів, зокрема рідкісних металів і покладів гелію-3, який у майбутньому може використовуватися як паливо для термоядерної енергетики.

    NASA планує провести власну пілотовану висадку на Місяць уже у 2028 році в межах програми Artemis. Таким чином США мають намір повернути астронавтів на поверхню Місяця на два роки раніше за Китай.

    У квітні 2026 року NASA вже здійснило перший за останні десятиліття пілотований політ навколо Місяця. У межах місії Artemis II четверо астронавтів облетіли супутник Землі та віддалилися від планети далі, ніж будь-які люди до цього часу.

    Китай також активно демонструє власні успіхи. У 2024 році країна першою у світі змогла доставити на Землю зразки ґрунту зі зворотного боку Місяця за допомогою роботизованої місії, що стало важливим технологічним проривом.

    Окрему роль у сучасних космічних перегонах відіграє приватний сектор. 22 травня компанія SpaceX, заснована Ілон Маск, успішно провела черговий випробувальний політ ракети Starship. Саме її NASA планує використовувати для доставки астронавтів на поверхню Місяця в межах програми Artemis.

    Аналітики зазначають, що новий запуск “Шеньчжоу-23” демонструє прагнення Китаю не лише наздогнати США у космосі, а й перетворитися на одну з головних космічних держав світу. Пекін дедалі активніше інвестує у пілотовані польоти, орбітальні станції, місячні місії та технології далекого космосу, розглядаючи космічну програму як важливий елемент глобального політичного та технологічного впливу.

  • SpaceX запустила найпотужнішу ракету в історії: Starship V3 уже готують до польоту людей на Місяць

    SpaceX запустила найпотужнішу ракету в історії: Starship V3 уже готують до польоту людей на Місяць

    Компанія SpaceX у ніч проти 23 травня провела перший тестовий запуск ракети Starship V3 — нової версії космічного корабля, який у майбутньому має доставити астронавтів NASA на поверхню Місяця. Політ став одним із найважливіших етапів місячної програми Artemis та черговою демонстрацією амбіцій Ілона Маска щодо освоєння космосу.

    Запуск відбувся близько 01:30 за київським часом із космодрому Starbase у Техасі. Це був уже 12-й тестовий політ системи Starship, однак уперше у космос вирушила ракета третього покоління — V3. Саме на цю модифікацію SpaceX покладає найбільші надії у своїй місячній та марсіанській програмах.

    Напередодні старт довелося перенести буквально за кілька десятків секунд до запуску через технічну несправність гідравлічного штифта стартової вежі. Після додаткових перевірок SpaceX усе ж дала «зелене світло» новій спробі, і ракета успішно відірвалася від стартового майданчика.

    Під час тестового польоту Starship V3 провела в космосі приблизно годину. За цей час ракета виконала кілька ключових завдань: вивела на орбіту тестові супутники Starlink та їхні симулятори, перевірила нові системи керування польотом, а також протестувала оновлені двигуни й теплозахист. Після завершення місії корабель успішно приводнився в Індійському океані.

    У SpaceX офіційно підтвердили успішне завершення місії, назвавши запуск «важливим кроком до створення повністю багаторазової міжпланетної транспортної системи».

    Starship V3 вважається найбільш технологічно просунутою версією ракети компанії. Вона отримала вдосконалену систему двигунів Raptor нового покоління, збільшені паливні баки, оновлену систему термозахисту та нові алгоритми автономного керування під час посадки.

    Саме ця версія ракети має взяти участь у програмі Artemis IV — одній із головних місій NASA з повернення людини на Місяць. За поточними планами, у межах цієї місії астронавти повинні висадитися на поверхню супутника Землі наприкінці 2028 року.

    NASA раніше офіційно обрала Starship як місячний посадковий модуль для програми Artemis. Фактично SpaceX має створити систему, здатну доставляти екіпаж із місячної орбіти безпосередньо на поверхню Місяця та назад.

    Водночас амбіції Ілона Маска виходять далеко за межі лише місячних польотів. Бізнесмен неодноразово заявляв, що головною стратегічною метою Starship залишається колонізація Марса та створення «самодостатнього міста» за межами Землі.

    Останніми місяцями Маск також активно просуває ідею будівництва постійної інфраструктури на Місяці. За його словами, SpaceX може створити перше автономне поселення на супутнику Землі менш ніж за десять років. Для цього компанія розраховує використовувати багаторазові Starship як транспортну основу майбутньої місячної логістики.

    Крім космічних польотів, SpaceX паралельно розвиває власну екосистему супутникового інтернету Starlink. Саме тестові супутники Starlink стали одним із корисних навантажень під час нинішнього запуску. Компанія продовжує масштабувати глобальне покриття інтернетом і вже має тисячі супутників на орбіті.

    Аналітики вважають, що SpaceX зараз переживає один із найуспішніших періодів у своїй історії. За оцінками KeyBanc, виручка компанії у 2025 році могла сягнути приблизно $21 млрд, а загальна оцінка бізнесу наближається до $800 млрд.

    На цьому тлі дедалі активніше обговорюється можливе IPO SpaceX. Американські медіа та фінансові аналітики припускають, що потенційний вихід компанії на біржу Nasdaq може стати найбільшим IPO в історії світового ринку капіталу — навіть масштабнішим за розміщення Saudi Aramco у 2019 році.

    Financial Times раніше писала, що одночасний вихід на біржу таких компаній, як SpaceX, OpenAI та Anthropic, може спровокувати рекордний перерозподіл капіталу на Волл-стріт. Інвестори дедалі більше роблять ставку на компанії, які визначатимуть майбутнє космосу та штучного інтелекту.

    Поточний запуск Starship V3 також став важливим сигналом для глобальної космічної гонки. США, Китай та приватні компанії зараз активно конкурують за лідерство у місячних програмах, космічній логістиці та майбутніх міжпланетних місіях.

    Китай уже реалізує власну програму створення місячної бази, а NASA після кількох років затримок намагається прискорити підготовку до місій Artemis. У цій гонці саме SpaceX сьогодні виглядає одним із головних фаворитів завдяки ставці на багаторазові ракети та швидке тестування технологій.

    І хоча попередні випробування Starship неодноразово завершувалися вибухами та аваріями, нинішній політ V3 показав: SpaceX поступово наближається до створення системи, яка може радикально змінити не лише космічну галузь, а й сам підхід людства до освоєння Місяця та Марса.

  • Україна відвоювала 400 км² на тлі обмеження Starlink для РФ

    Україна відвоювала 400 км² на тлі обмеження Starlink для РФ

    Україна змогла повернути під свій контроль близько 400 квадратних кілометрів територій у ході контрнаступальних дій на початку цього року на тлі суттєвого тимчасового ослаблення російських військових можливостей, яке, за оцінками американської розвідки, було пов’язане з обмеженням використання супутникового інтернету Starlink. Про це йдеться в аналітичному звіті Агентства військової розвідки США (DIA), підготовленому для Конгресу США, на який посилається Bloomberg.

    У документі зазначається, що ця операція стала першим суттєвим територіальним просуванням України з 2023 року та відбулася на тлі низки технологічних і комунікаційних змін, які вплинули на ефективність російських підрозділів на окремих ділянках фронту. Зокрема, йдеться про втрату доступу до тисяч портативних терміналів Starlink, які російські військові, за даними розвідки, використовували для оперативного зв’язку, координації пересувань та управління ударами безпілотників.

    Американська розвідка вказує, що російські підрозділи активно застосовували супутниковий інтернет, розроблений компанією SpaceX, для забезпечення стабільного зв’язку в умовах, коли традиційні канали комунікації були або зруйновані, або перебували під постійним впливом радіоелектронної боротьби. Використання Starlink дозволяло російським силам швидше передавати дані між підрозділами, координувати дії артилерії та безпілотних систем, а також підтримувати зв’язок у важкодоступних районах.

    За даними DIA, після того як українська сторона вжила заходів для виведення з ладу або блокування частини терміналів, які використовувалися без належної авторизації, російські війська тимчасово зіткнулися зі значними труднощами у координації бойових дій. У звіті підкреслюється, що це призвело до «тимчасового, але суттєвого ослаблення» їхніх оперативних можливостей, особливо на рівні тактичного управління підрозділами.

    Окремо у документі наголошується, що цей фактор збігся з іншими змінами в інформаційно-комунікаційному середовищі російської армії. Зокрема, згадується посилення обмежень щодо використання месенджера Telegram всередині російських військових структур, що додатково ускладнило швидкий обмін інформацією між підрозділами. Аналітики зазначають, що сукупний ефект від цих змін створив короткочасне «вікно вразливості» у системі управління російськими силами.

    У звіті також підкреслюється, що хоча вплив цих факторів був відчутним, він мав тимчасовий характер. За оцінками американської розвідки, станом на березень російська армія загалом зберігала перевагу у більшості ключових бойових функцій, включно з ресурсним забезпеченням, щільністю присутності на окремих ділянках фронту та можливостями ведення наступальних дій.

    Водночас у документі звертається увага на те, що сучасна війна дедалі більше залежить від технологічних рішень, зокрема супутникового зв’язку, дронів та систем швидкої передачі даних. Саме ці елементи, за оцінками американських військових аналітиків, стають критично важливими для оперативної переваги на полі бою, іноді не менше, ніж традиційні види озброєння.

    Окремо зазначається, що паралельно з подіями на фронті українська сторона посилила контроль за використанням терміналів Starlink на своїй території. Йдеться про впровадження системи авторизації обладнання та створення так званого «білого списку», який дозволяє працювати лише перевіреним пристроям. Такі заходи були спрямовані на запобігання несанкціонованому використанню супутникового інтернету в зоні бойових дій.

    Раніше повідомлялося, що Україна та компанія SpaceX домовлялися про посилення контролю над терміналами, а також про блокування незареєстрованих пристроїв, які могли використовуватися у військових цілях. Ці кроки, за даними різних джерел, уже впливали на інтенсивність бойових дій та характер штурмових операцій на окремих напрямках.

    Американська розвідка підсумовує, що досвід цієї операції демонструє зростаючу роль технологічної складової у війні та те, як навіть обмежені зміни в системах зв’язку можуть тимчасово впливати на баланс сил на окремих ділянках фронту.

  • Україна вивела на орбіту перші власні супутники

    Україна вивела на орбіту перші власні супутники

    Україна розпочала практичне розгортання власної супутникової мережі та вже має на орбіті два перші супутники. Це стало одним із найамбітніших технологічних і оборонних проєктів країни за час повномасштабної війни. Про це в інтерв’ю Financial Times повідомив співзасновник та головний конструктор української компанії Fire Point Денис Штіліерман.

    За його словами, Україна планує суттєво розширити власне супутникове угруповання вже найближчими роками. До 2027 року розробники мають намір вивести на орбіту ще десятки супутників, які використовуватимуться для зв’язку, збору розвідувальної інформації, навігації, координації дронів та забезпечення роботи військової інфраструктури.

    У Financial Times зазначають, що українська космічна програма значно активізувалася після серії політичних та військових подій, які продемонстрували критичну залежність Києва від західної технологічної підтримки. Одним із ключових моментів став конфлікт у Білому домі між президентом США Дональдом Трампом та президентом України Володимиром Зеленським, після якого Вашингтон тимчасово призупинив передачу розвідувальних даних Україні.

    За інформацією видання, це стало серйозним сигналом для української влади та оборонного сектору, оскільки продемонструвало, наскільки сильно сучасна війна залежить від доступу до супутникової розвідки, цифрових каналів зв’язку та західних технологічних систем.

    Ще одним фактором, який прискорив створення власної супутникової інфраструктури, стала ситуація із системою Starlink компанії SpaceX. Хоча Starlink став критично важливим елементом української системи зв’язку під час війни, українські розробники та військові дійшли висновку, що повна залежність від приватної іноземної інфраструктури створює серйозні ризики для національної безпеки.

    За словами Штіліермана, російські війська навчилися використовувати мережу Starlink для навігації власних безпілотників та координації атак по українських цілях. Це, як зазначається, змусило українську сторону активніше шукати альтернативні технологічні рішення та інвестувати у створення власних космічних систем.

    Розробники вважають, що власне супутникове угруповання дозволить Україні значно підвищити незалежність у сфері безпеки та зменшити вразливість до політичних рішень союзників або обмежень з боку приватних корпорацій.

    Штіліерман також повідомив, що європейські уряди та оборонні компанії вже активно цікавляться українськими технологіями. За його словами, партнери в Європі розглядають можливість закупівлі або спільного виробництва українських дронів, ракет та інших оборонних систем, які виявилися значно дешевшими за багато західних аналогів, але водночас продемонстрували ефективність у реальних бойових умовах.

    “Ідея, що лежить в основі нашої зброї, полягає в тому, що ми продаємо не лише зброю і не лише безпеку, а й незалежність у сфері безпеки”, — заявив він.

    На тлі розвитку приватних космічних і військових проєктів Україна також активізує державну політику у сфері космосу. У березні під час міжнародного форуму Space For Ukraine заступниця міністра оборони України з питань цифровізації Катерина Черногоренко повідомила про створення в Міністерстві оборони нового Управління космічної політики.

    За її словами, ця структура має стати центром координації всіх космічних програм для потреб Сил оборони України. Міноборони прагне перетворитися на головного державного замовника супутникової техніки, програмного забезпечення, систем космічного моніторингу та технологій зв’язку.

    Управління працюватиме одразу за кількома напрямками. Перший — створення законодавчої та нормативної бази для розвитку військових космічних можливостей України. Другий — технологічна експертиза та співпраця з українськими й міжнародними розробниками, науковими центрами та оборонними компаніями. Третій — формування партнерств із міжнародними урядами та приватними структурами для укладення контрактів на постачання супутникових технологій, даних та обладнання.

    Черногоренко також раніше заявляла, що у перспективі в Україні може з’явитися окремий напрям або навіть новий вид військ, пов’язаний із космічними технологіями, супутниковими системами та цифровою обороною.

    Експерти наголошують, що сучасна війна дедалі більше переходить у сферу високих технологій, а супутники стають критично важливими для розвідки, наведення озброєння, роботи дронів, зв’язку та координації військових операцій. Саме тому створення власної супутникової інфраструктури розглядається не лише як технологічний прорив, а і як елемент стратегічної незалежності України у сфері безпеки.

    На думку аналітиків, якщо Україні вдасться реалізувати плани зі створення повноцінного супутникового угруповання, це може суттєво змінити її оборонні можливості та зробити країну одним із нових технологічних центрів військових інновацій у Європі.

  • WSJ: Google і SpaceX планують дата-центри в космосі

    WSJ: Google і SpaceX планують дата-центри в космосі

    Google і SpaceX ведуть попередні переговори щодо запуску дата-центрів у космосі на навколоземній орбіті, які можуть використовуватися для обробки великих масивів даних та розвитку систем штучного інтелекту. Про це повідомляє The Wall Street Journal із посиланням на джерела, знайомі з перебігом обговорень.

    За даними видання, потенційна співпраця між двома технологічними гігантами розглядається як частина ширшої гонки за інфраструктуру для ШІ, де ключовим фактором стає доступ до дешевих і масштабованих обчислювальних потужностей. Орбітальні дата-центри в цьому контексті подаються як довгострокова альтернатива наземним об’єктам, які потребують значних земельних ресурсів, електроенергії та часто стикаються з локальним спротивом громад.

    Ідея розміщення серверних потужностей у космосі не є новою, однак останніми роками вона отримала новий імпульс через стрімкий розвиток штучного інтелекту і різке зростання попиту на обчислювальні ресурси. За задумом, орбітальні дата-центри могли б використовувати сонячну енергію без атмосферних втрат, а також уникати обмежень, пов’язаних із охолодженням обладнання на Землі. Водночас аналітики зазначають, що ці переваги наразі значною мірою теоретичні, тоді як витрати на запуск і обслуговування обладнання в космосі залишаються надзвичайно високими.

    Переговори між Google і SpaceX відбуваються на тлі активного розширення космічного бізнесу компанії Ілона Маска. За даними WSJ, SpaceX готується до потенційного первинного розміщення акцій (IPO) з оцінкою близько 1,75 трлн доларів, і концепція орбітальних дата-центрів може стати однією з ключових частин інвестиційної історії компанії. У цій моделі космос розглядається не лише як транспортна інфраструктура, а як майбутня платформа для обчислювальних технологій.

    Додатковим контекстом є нещодавня активність у сфері ШІ-інфраструктури. Повідомляється, що минулого тижня компанія Anthropic уклала угоду зі SpaceXAI (раніше пов’язаною з xAI) щодо використання обчислювальних ресурсів дата-центру в Мемфісі, штат Теннессі. У перспективі це може стати основою для розширення співпраці у напрямку космічних обчислювальних систем, де частина навантаження буде перенесена за межі Землі.

    Google, у свою чергу, паралельно веде консультації з іншими гравцями космічного ринку, оцінюючи технічну та економічну доцільність створення орбітальної інфраструктури. Компанія також розвиває власну ініціативу Project Suncatcher, в рамках якої планується запуск експериментальних супутників до 2027 року. Цей проєкт розглядається як перший крок до перевірки можливості розміщення обчислювальних систем у космосі.

    Ілон Маск уже неодноразово публічно підтримував концепцію орбітальних дата-центрів, стверджуючи, що вони можуть у перспективі стати дешевшими за наземні рішення. Серед потенційних переваг називають відсутність потреби у великих земельних ділянках, мінімізацію бюрократичних обмежень і доступ до стабільного сонячного живлення. Водночас критики підкреслюють, що навіть із урахуванням технологічного прогресу наземні дата-центри наразі залишаються значно дешевшими та практичнішими, особливо з огляду на складність запуску, ремонту та модернізації обладнання на орбіті.

    Окремо зазначається, що Google ще у 2015 році інвестувала близько 900 мільйонів доларів у SpaceX, що стало одним із перших стратегічних кроків у напрямку співпраці між компаніями. Нові переговори можуть свідчити про поглиблення цього партнерства та формування нового ринку — космічної обчислювальної інфраструктури.

    Аналітики наголошують, що навіть якщо проєкт залишиться на рівні концепції або експериментів, сама поява таких ініціатив свідчить про фундаментальну зміну підходів до розвитку цифрової інфраструктури. У майбутньому конкуренція між технологічними компаніями може переміститися не лише між країнами чи дата-центрами на Землі, а й у навколоземний простір, де формуватиметься новий сегмент глобальної економіки даних.

  • SpaceX виходить на біржу: Маск збереже повний контроль

    SpaceX виходить на біржу: Маск збереже повний контроль

    Майбутній вихід компанії SpaceX на біржу може стати одним із наймасштабніших і водночас найбільш суперечливих первинних публічних розміщень акцій в історії світового фінансового ринку. Як повідомляє Reuters, журналісти агентства ознайомилися з проєктними документами майбутнього IPO, які розкривають надзвичайно жорстку модель корпоративного управління, що фактично закріплює одноосібний контроль засновника компанії Ілон Маск навіть після залучення публічних інвесторів.

    Згідно з матеріалами, які аналізує Reuters, структура IPO SpaceX побудована таким чином, щоб максимально обмежити вплив нових акціонерів на ухвалення рішень. Йдеться про систему акцій із різним обсягом голосів, жорсткі юридичні обмеження для інвесторів та фактичне усунення класичних механізмів корпоративного контролю, які зазвичай супроводжують публічні компанії. Така модель, як зазначається, створює унікальний випадок навіть для технологічного сектору США, де контроль засновників часто зберігається, але не в настільки концентрованій формі.

    Ключовим елементом майбутньої структури є поділ акцій на два класи. Акції класу A отримають звичайні інвестори, однак вони матимуть лише один голос на акцію. Водночас акції класу B, які залишаться у Маска та обмеженого кола інсайдерів, забезпечуватимуть десять голосів на одну акцію. Це дозволяє сформувати ситуацію, за якої навіть після виходу на біржу контроль над компанією залишиться у вузької групи осіб, а сам Маск збереже вирішальний вплив на стратегічні рішення.

    За даними документів, Маск нині володіє приблизно 42,5% акцій SpaceX, однак через систему суперголосів контролює близько 83,8% голосів у компанії. Після IPO цей показник, як очікується, залишиться вище 50%, що означає збереження фактичного контролю над радою директорів, ключовими призначеннями та стратегічними напрямками розвитку компанії. Фактично саме Маск визначатиме склад ради директорів, матиме право призначати або звільняти її членів і контролюватиме ухвалення рішень щодо великих угод, включно зі злиттями та поглинаннями.

    У документах також зазначається, що акції класу B будуть автоматично конвертовані в звичайні акції у разі їх продажу, що унеможливлює передачу розширених прав голосу зовнішнім інвесторам. Доступ до таких акцій буде суттєво обмежений і фактично залишиться за Маском, його родиною та окремими визначеними структурами. Це додатково посилює концентрацію контролю всередині компанії та мінімізує ризики розмивання впливу засновника.

    Окремий резонанс викликали юридичні положення, які регулюють права майбутніх акціонерів. У проєкті статуту передбачено, що інвестори автоматично відмовляються від права на суд присяжних у будь-яких спорах із компанією. Крім того, їм забороняється ініціювати колективні позови проти SpaceX, її керівництва, директорів або фінансових консультантів, залучених до IPO. Усі потенційні конфлікти мають вирішуватися через обов’язковий арбітраж, що суттєво звужує можливості судового захисту для акціонерів.

    Фахівці з корпоративного права зазначають, що подібна конструкція практично виключає класичні механізми акціонерного впливу. Юристи наголошують, що поєднання суперголосів, обмеження судових позовів та жорсткого контролю інсайдерів формує модель, яка мінімізує підзвітність керівництва перед ринком. Саме тому частина експертів уже називає запропоновану систему однією з найзакритіших серед великих публічних компаній.

    Показовим є й те, що SpaceX реєструється у штаті Техас, який останніми роками активно конкурує з іншими юрисдикціями США за лояльність великих корпорацій. Техаське корпоративне право дозволяє значно обмежувати можливості активних інвесторів впливати на управління компаніями, ускладнює процедури ініціювання акціонерних резолюцій та захищає керівництво від так званих ворожих поглинань. Саме після юридичних суперечок у Делавер, де суд скасував компенсаційний пакет Маска в 55,8 млрд доларів для Tesla, низка компаній, пов’язаних із Маском, почала переходити до техаської юрисдикції.

    Аналітики зазначають, що цей крок має стратегічний характер і спрямований на зменшення регуляторних ризиків та судового тиску на керівництво компанії. Водночас така модель викликає дискусії у фінансовій спільноті, оскільки вона суттєво змінює баланс між інтересами засновників і публічних інвесторів.

    Попри жорсткі умови, інтерес до IPO SpaceX залишається надзвичайно високим. За оцінками, компанія може залучити до 75 мільярдів доларів і отримати ринкову оцінку на рівні приблизно 1,75 трильйона доларів. Це може зробити розміщення найбільшим в історії фондового ринку, випередивши всі попередні технологічні IPO.

    Експерти пояснюють високий інтерес інвесторів масштабом впливу SpaceX на глобальну індустрію. Компанія є ключовим гравцем у космічних запусках, розвиває супутниковий інтернет Starlink і активно працює над програмою надважкої ракети Starship, яка має стати основою майбутніх міжпланетних місій, зокрема до Марс. Саме потенціал цих проєктів змушує інвесторів розглядати участь в IPO навіть попри суттєве обмеження їхніх корпоративних прав.

    Водночас частина експертів попереджає, що така модель може створити прецедент для інших технологічних гігантів, які також можуть прагнути залучати капітал, зберігаючи при цьому максимальний контроль засновників. У цьому контексті SpaceX може стати прикладом нового типу публічних компаній, де інвестори отримують доступ до капіталізації зростання, але мінімальний вплив на управління.

    Аналітики підкреслюють, що попри всі юридичні та корпоративні обмеження, саме очікування стрімкого зростання SpaceX і її домінування у стратегічних секторах економіки робить компанію однією з найпривабливіших для глобальних інвесторів, навіть за умов безпрецедентного рівня концентрації влади в руках засновника.

  • ШІ заходить у війну: Пентагон відкриває доступ Big Tech до засекречених військових мереж

    ШІ заходить у війну: Пентагон відкриває доступ Big Tech до засекречених військових мереж

    Сполучені Штати роблять новий стратегічний крок у розвитку військових технологій, суттєво розширюючи роль штучного інтелекту у сфері оборони. Міністерство оборони США уклало низку домовленостей із провідними технологічними компаніями, що відкривають можливість використання передових ШІ-рішень навіть у засекречених військових мережах. Йдеться про партнерство з такими гігантами, як Amazon Web Services, Microsoft, NVIDIA, Oracle та стартапом Reflection AI.

    Ці угоди фактично означають новий етап у трансформації американської армії — перехід до моделі, де штучний інтелект стає невід’ємною частиною як аналітичних, так і оперативних процесів. За даними західних медіа, включно з Bloomberg, нові правила дозволяють так зване «законне оперативне використання» ШІ — формулювання, яке значно розширює попередні обмеження на застосування таких технологій у військовій сфері.

    Йдеться не лише про допоміжні функції. Штучний інтелект планують інтегрувати у системи аналізу великих масивів даних, управління логістикою, прогнозування ризиків і навіть у процеси ухвалення рішень під час бойових операцій. Таким чином, технології, які ще кілька років тому використовувалися переважно в цивільному секторі — від хмарних обчислень до машинного навчання — тепер стають ключовим елементом сучасної війни.

    Розширення співпраці з Big Tech стало частково наслідком попередніх суперечностей між Пентагоном і компанією Anthropic. Раніше ця компанія пропонувала жорсткі обмеження щодо використання її моделей у військових цілях, що фактично заблокувало повноцінне партнерство. У відповідь оборонне відомство США активізувало пошук альтернативних постачальників, щоб уникнути залежності від одного розробника.

    У результаті сформувалася нова стратегія — диверсифікація технологічних партнерів. До неї вже входять не лише класичні ІТ-корпорації, а й компанії з різних сегментів інноваційного ринку, включно з OpenAI, Google та навіть SpaceX, які раніше також укладали окремі угоди з Пентагоном.

    Представники оборонного відомства наголошують, що ключовою метою цих домовленостей є підвищення ефективності військових операцій і забезпечення технологічної переваги США в умовах глобальної конкуренції. У сучасному світі, де конфлікти дедалі більше переходять у гібридну та цифрову площину, швидкість обробки інформації та точність аналітики стають критичними факторами.

    Водночас така трансформація викликає серйозні дискусії. Експерти звертають увагу на ризики, пов’язані з використанням штучного інтелекту у військових рішеннях. Серед ключових питань — можливі помилки алгоритмів, недостатня прозорість роботи моделей та небезпека надмірної довіри до автоматизованих систем у критичних ситуаціях.

    Особливо гостро стоїть питання автономності. Чим більше функцій передається ШІ, тим складніше контролювати процес ухвалення рішень. У військовому контексті це може мати прямі наслідки для життя людей, тому міжнародна спільнота вже кілька років обговорює необхідність регулювання використання штучного інтелекту в оборонній сфері.

    Однак у США підхід залишається прагматичним: технологічна перевага розглядається як ключовий фактор стримування потенційних противників. У Пентагоні прямо заявляють, що інтеграція ШІ — це не просто модернізація, а фундаментальна зміна характеру війни. Саме тому нові угоди з Big Tech мають стратегічне значення.

    Контекст цих рішень також пов’язаний із глобальною безпековою ситуацією. Зокрема, наприкінці березня президент США Дональд Трамп заявляв про можливість звернення до Конгресу з проханням виділити додаткові 200 мільярдів доларів на фінансування військових операцій, зокрема на Близькому Сході. Частина цих коштів може бути спрямована на розвиток оборонної промисловості та впровадження нових технологій, включно зі штучним інтелектом.

    Аналітики зазначають, що така політика вписується у ширшу тенденцію мілітаризації інновацій. Якщо раніше технологічні компанії дистанціювалися від військових контрактів, то нині ситуація змінюється: співпраця з оборонними структурами стає дедалі більш поширеною, особливо в умовах зростання глобальних загроз.

    У підсумку, нові угоди між Пентагоном і Big Tech можуть стати переломним моментом у розвитку військових технологій. Вони не лише змінюють підхід до ведення війни, а й формують нову реальність, у якій штучний інтелект відіграє центральну роль — від аналізу даних до потенційної участі у бойових рішеннях.

    Проте разом із технологічним проривом постає і головне питання: чи готове людство до того, що війни майбутнього дедалі більше визначатимуть не люди, а алгоритми.

  • Пентагон виділяє $75 млрд на дрони: рекордне зростання фінансування

    Пентагон виділяє $75 млрд на дрони: рекордне зростання фінансування

    Міністерство оборони США представило рекордний запит на оборонний бюджет у розмірі близько $1,5 трлн, що приблизно на 42% перевищує нинішній рівень витрат. Одним із ключових напрямів стане розвиток безпілотних систем і технологій боротьби з ними — на це планують спрямувати $75 млрд. Про це повідомляє Bloomberg із посиланням на представників Пентагон.

    Найбільша частина цих коштів — $54,6 млрд — передбачена для маловідомого підрозділу Defense Autonomous Working Group (DAWG), який займається інтеграцією автономних систем у військові операції. Для порівняння, у поточному році його фінансування становило лише $225,9 млн, що означає зростання у 241 раз за один рік. За оцінками американських військових, це найбільший одноразовий стрибок фінансування в історії оборонних програм США.

    DAWG працює у тісній взаємодії з US Special Operations Command і фактично виступає платформою для швидкого тестування нових безпілотників у бойових умовах. Спецпідрозділи використовують дрони під час операцій, після чого розробники отримують зворотний зв’язок і вдосконалюють технології перед їх масштабним впровадженням у військах. Підрозділ також координує програму Replicator, спрямовану на створення великої кількості дешевих автономних дронів.

    Серед уже відомих зразків, які проходять оцінку або використовуються в межах цієї ініціативи, — Switchblade 600 від AeroVironment, Ghost-X від Anduril Industries та безпілотник C-100 від Performance Drone Works. Ці системи поєднують розвідувальні та ударні функції і можуть діяти як автономно, так і під управлінням оператора.

    Різке зростання фінансування безпілотних технологій пояснюють змінами у характері сучасних війн. Зокрема, застосування Іраном дронів Shahed показало, що дешеві масові системи здатні створювати серйозні загрози навіть для технологічно сильніших армій. У відповідь США почали розробляти власні недорогі рішення, серед яких, зокрема, LUCAS drone — ударний дрон вартістю близько $35 тисяч.

    Окремий акцент робиться на розвитку технологій роїв дронів і штучного інтелекту. На початку року DAWG оголосила конкурс із бюджетом $100 млн на створення систем, здатних керувати великою кількістю безпілотників одночасно, зокрема за допомогою голосових команд і автономних алгоритмів. До участі в цих проєктах долучилися провідні технологічні компанії США, серед яких SpaceX та xAI, пов’язані з Ілон Маск, а також OpenAI, яку очолює Сем Альтман.

    Попри амбітність планів, їх реалізація залежить від рішення Конгресу США. Значна частина фінансування має бути затверджена через спеціальну бюджетну процедуру, що дозволяє ухвалювати рішення простою більшістю голосів. Це створює політичні ризики, оскільки питання оборонних витрат традиційно викликає дискусії між партіями.

    Експерти також звертають увагу на питання прозорості. Зокрема, аналітики American Enterprise Institute наголошують на необхідності чіткого пояснення, як саме будуть використані десятки мільярдів доларів, особливо з огляду на обмежену публічність результатів попередніх програм.

    Загалом ініціатива Пентагону відображає стратегічний зсув у підходах до ведення війни. У США дедалі більше розглядають безпілотники та автономні системи як ключовий елемент майбутніх конфліктів, що й пояснює безпрецедентний масштаб інвестицій у цей напрям.

  • NASA готує нову місію «Артеміда»

    NASA готує нову місію «Артеміда»

    Після успішного завершення місії Artemis II, яка стала першим за понад 50 років пілотованим польотом людини до Місяця, NASA розпочало активну підготовку до наступного етапу програми — місії Artemis III. Саме вона має стати ключовим кроком у поверненні людства до глибокого космосу та створенні умов для постійної присутності на Місяці.

    Місія Artemis II завершилася 10 квітня 2026 року успішним приводненням капсули Orion після приблизно 10-денної подорожі навколо Місяця. Це був перший пілотований політ у межах програми «Артеміда» та важливий тест систем, необхідних для майбутніх висадок.

    На цьому тлі NASA вже зосередилося на наступному етапі. Artemis III наразі планується до запуску у 2027 році і стане другою пілотованою місією програми.

    Головне завдання цієї місії — відпрацювання критично важливих технологій і маневрів перед майбутньою висадкою людини на поверхню Місяця. Зокрема, астронавти повинні здійснити складну операцію стикування корабля Orion із місячними посадковими модулями на орбіті Землі.

    Йдеться про принципово нову архітектуру польоту. На відміну від місій епохи «Аполлон», де всі елементи запускалися разом, у програмі «Артеміда» посадкові модулі доставляються окремо. Саме тому стикування в космосі стає критично важливим етапом.

    Для цього NASA співпрацює з приватними компаніями, серед яких ключову роль відіграють SpaceX та Blue Origin. Обидві компанії розробляють власні місячні посадкові модулі, які мають доставляти астронавтів із орбіти на поверхню супутника.

    Фактично між ними формується новий етап космічної конкуренції, де приватний сектор відіграє ключову роль. NASA застосовує модель «двох постачальників», щоб знизити ризики і пришвидшити розвиток технологій.

    Водночас важливою зміною стало коригування планів місії. Якщо раніше Artemis III розглядалася як місія з висадкою на Місяць, то тепер основний акцент зміщено на тестування систем. За оновленими планами, саме місія Artemis IV, запланована на 2028 рік, має стати першою з реальною висадкою астронавтів.

    Це пов’язано з технічними викликами, зокрема необхідністю довести надійність посадкових модулів, систем життєзабезпечення та процедур стикування. Крім того, складним залишається питання дозаправки кораблів у космосі — технології, яка ще не має достатньої практичної перевірки.

    Програма «Артеміда» є найбільшим космічним проєктом NASA за останні десятиліття. Вона передбачає не лише повернення людини на Місяць, а й створення довгострокової інфраструктури для досліджень. Зокрема, у планах — будівництво бази на південному полюсі супутника, де можуть знаходитися поклади водяного льоду.

    Цей ресурс має стратегічне значення: його можна використовувати для отримання води, кисню та навіть ракетного палива. Саме тому південний полюс Місяця розглядається як ключова зона для майбутніх місій.

    Загалом програма «Артеміда» є частиною ширшої стратегії «Місяць — Марс», яка передбачає використання місячних місій як підготовчого етапу для польотів на Червону планету.

    Попри амбітні цілі, програма стикається з викликами. Серед них — технічні складнощі, затримки у розробці обладнання та бюджетні обмеження. Водночас NASA демонструє намір рухатися вперед і поступово реалізовувати всі етапи.

    Таким чином, підготовка до Artemis III є критично важливим етапом у новій космічній гонці. Вона має визначити, наскільки людство готове не просто повернутися на Місяць, а закріпитися там надовго та зробити наступний крок — до Марса.

  • ЗСУ можуть повернути перевагу у зв’язку після відключення Starlink у РФ

    ЗСУ можуть повернути перевагу у зв’язку після відключення Starlink у РФ

    Російські так звані військові кореспонденти масово повідомляють про втрату супутникового зв’язку Starlink у підрозділах армії РФ на фронті. За їхніми твердженнями, термінали перестали працювати ввечері 4 лютого. Це сталося після спільних дій Міністерства оборони України та компанії SpaceX.

    Радник міністра оборони Сергій Стерненко заявив, що у разі підтвердження цієї інформації українська армія зможе повернути собі перевагу у сфері зв’язку, тоді як російські війська матимуть серйозні проблеми з управлінням на тактичному рівні.

    За словами Стерненка, повідомлення про масове відключення Starlink у російських підрозділах з’явилися практично одночасно в низці пропагандистських ресурсів. Він наголосив, що для ворога це означає ускладнення координації дій, передачі даних і управління бойовими підрозділами.

    Окремі російські джерела намагалися стверджувати, що супутниковий зв’язок нібито не працює і в українських військових. У Збройних силах України це заперечують, хоча визнають, що в окремих районах можливі тимчасові перебої.

    Військовослужбовець ЗСУ Станіслав Бунятов, відомий за позивним «Осман», зазначив, що російські війська самі створили передумови для таких обмежень, коли почали використовувати термінали Starlink для управління дронами, якими завдавали ударів по цивільному населенню. За його словами, окупанти фактично «спиляли гілку, на якій сиділи».

    Сергій Стерненко також звернув увагу українських військових на необхідність реєстрації всіх терміналів Starlink у системі DELTA. Зареєстровані пристрої вносяться до так званого «білого списку» SpaceX, що дозволяє уникнути блокування. У Міністерстві оборони закликають командирів підрозділів проконтролювати цей процес для забезпечення стабільного та безперервного зв’язку на фронті.

    Проблема використання Starlink російськими військами загострилася після того, як РФ почала застосовувати дрони, керовані через супутниковий зв’язок, для здійснення терористичних атак. Після кількох таких випадків Україна звернулася до керівництва SpaceX з вимогою обмежити можливість використання системи ворогом.

    У компанії заявили, що з 1 лютого почали діяти додаткові обмеження. Зокрема, Starlink автоматично вимикається, якщо швидкість носія термінала перевищує 75–90 кілометрів на годину. Це фактично унеможливлює його використання на дронах та швидкісних платформах. Російські пропагандисти відкрито скаржилися, що такі обмеження серйозно вдарили по можливостях армії РФ.

    Крім того, з 2 лютого в Україні триває верифікація терміналів супутникового зв’язку Starlink у межах заходів безпеки. На території країни працюватимуть лише офіційно зареєстровані пристрої, внесені до «білих списків». Термінали, які не пройдуть верифікацію, підлягатимуть блокуванню.