Позначка: США

  • У Європи немає політичної волі надати військову допомогу Україні

    У Європи немає політичної волі надати військову допомогу Україні

    У Європейського союзу є кошти для того, щоб заповнити прогалину, яка виникла за відсутності військової допомоги Україні з боку США, однак політичної волі на це у країн ЄС поки що не видно, пише журналіст CNN Люк Макгі.

    На запитання, чи зможуть вони заповнити залишену Сполученими Штатами в Україні прогалину, лідери ЄС цього тижня спробували відповісти на дводенному саміті в Брюсселі. Блок погодився вивчити нові способи залучення коштів для України, зокрема шляхом залучення позик на фінансових ринках і використання прибутку від заморожених російських активів. Так, прем’єр-міністр Бельгії Александр Де Кроо заявив, що існує “відкритість, принаймні з нашого боку” до нових способів фінансування, і багатозначно додав, що Європа не може “чекати, поки США ухвалять рішення”.

    Однак на саміті лідери країн ЄС утрималися від узгодження будь-яких нових коштів на озброєння для Києва, незважаючи на неодноразові запевнення Володимира Зеленського в тому, що саме ця проблема для ЗСУ зараз стоїть найгостріше.

    Макгі підкреслює, що з $85 млрд, переданих Євросоюзом Україні, лише $5,6 млрд були спеціально виділені на військову допомогу. Причиною тому журналіст називає усталене розуміння ролі ЄС під час конфлікту, яка полягала в наданні фінансової допомоги та прийомі біженців, тоді як саме США займалися питаннями надання озброєння.

    Макгі закликає не забувати, що ЄС складається з 27 суверенних держав, які проводять незалежну зовнішню політику. Деякі є членами НАТО, деякі ні і офіційно нейтральні. Одних влаштовує купівля американської зброї та відправлення її на Україну, інших – ні. Деякі з них географічно близькі до Росії і побоюються, що військові дії перекинуться на їхні кордони, інші захищені кілометрами землі між ними і Росією і десятиліттями підтримували хороші економічні відносини з країною.

  • Примус України до миру: наскільки реальними є гіпотези про переговори з Росією

    Примус України до миру: наскільки реальними є гіпотези про переговори з Росією

    Побоювання, що Україну найближчим часом посадять за стіл переговорів з Росією, ні на чому не ґрунтуються, стверджує блогер Юрій Богданов. І тому, що плани під час війни рідко збуваються, і тому, що деякі союзники планів не мають взагалі.

    Знову нагрібає хвиля про перемовини, примушення до миру і оце усе.

    Тут і Макрон з його розміщенням військ, і проблеми з американською допомогою, і вибори Путіна, і нескінченність російських ресурсів, і Трамп — усе до купи. Тому варто все ж знову нагадати кілька очевидних речей.

    Проблема в тому, що, якщо ми дивимося на події навколо тільки через призму боротьби України і Росії, ми самі собі звужуємо поле для можливостей і маневру. Бо ситуація у світі набагато складніша, не крутиться навколо нас і вимагає думати і діяти складніше.

    Локально наша задача зараз — збереження української держави. Не спалення Москви (навіть якщо дуже хочеться). Не розвал Росії (навіть якщо дуже хочеться). А збереження України і її субʼєктності.

    Глобально ж все набагато масштабніше — Україні треба пережити період світової турбулентності, який тільки починається. Бо великі війни в інших частинах світу ймовірні, великі кризи у великих країнах ще тільки набирають ходу — і про Китай, і про США мова.

    Для вирішення глобальної задачі можна піти на різні маневри — і дипломатичні, і військові. Але головне, чого не треба робити — це робити різкі рухи під впливом емоцій.

    Російські плани мають тенденцію не справджуватися. Перший дедлайн “повного звільнення Донбасу від українців” (якщо не рахувати лютий — березень 2022) був на 9 травня 2022. А досі ні. Навіть близько ні. Про Київ чи Одесу вони можуть хіба мріяти.

    Українські плани теж не завжди реалізуються, але, наприклад, існування “бєлгородського напряму” бойових дій (замість “харківського”) навіть найбільші українські оптимісти 2022 року не могли уявити. Але він об’єктивно існує.

    Американські плани не факт, що взагалі існують, щодо характеру і перебігу цієї війни. Вони все ще набагато більше дивляться на Близький Схід і на Далекий Схід. Ну, такі вже пріоритети.

    Тому, коли вам вчергове напишуть, що “є план завершення війни літом 2024”, “восени 2024” чи 2025 року — вам напишуть свідому неправду. Навіть якщо хтось справді думає, що в нього є план. Будь то Байден, Сі, Ердоган чи Путiн. Війна може тривати ще багато років, може завершитися в умовне “завтра”. І напевно, майже кожний сценарій завершення буде неочікуваним для більшості спостерігачів, а ті, хто “спрогнозують правильно” — просто попадуть пальцем у небо. Рідко буває так, як у Другій світовій, це скоріше виключення для війн.

    Ми живемо — усі ми, від Байдена і Сі до нас з вами — у світі, де майбутнє є продуктом малопрогнозованих і малопрорахованих рішень, тенденцій і наслідків. Тому найкраще, що можна робити — @башити невпинно. Все інше, в тому числі спроби надовго планувати майбутнє, нічого, крім неврозу, не дасть. Той саме випадок, коли “роби, що можеш, а буде, як буде” — єдиний справді надійний план на майбутнє.

  • США будуть передавати військову допомогу Україні, але не знають коли

    США будуть передавати військову допомогу Україні, але не знають коли

    Помічник президента США з нацбезпеки Салліван учора відвідав Київ, де зустрівся з головою офісу президента України Єрмаком.

    Про це повідомляє Reuters.

    Washington Post пише, що Салліван приїхав до Києва, щоб переконати в підтримці Вашингтоном України на тлі пробуксовок із затвердженням конгресом США нового запиту на військову допомогу.

    “Ми впевнені, що забезпечимо цю допомогу Україні”, – цитує Саллівана Washington Post.

    Водночас, як пише Радіо Свобода, він не зміг назвати конкретних термінів, коли це станеться.

    “Ми працюємо над тим, щоб це зробити так швидко, як тільки можливо. Президент Байден працює над цим щодня, щоб проштовхнути цей пакет у Палаті представників, але я не можу зробити конкретних прогнозів”, – сказав радник.

    Адміністрація президента США поки не готова оголосити про постачання ракет ATACMS, але продовжить зусилля з підтримки України.

    Про це в Києві заявив радник Байдена з нацбезпеки Джейк Салліван.

    Також він не зміг відповісти, коли США оголосять про продовження військової підтримки.

    “Я не буду робити прогнози про те, коли саме це буде зроблено, але ми працюємо над тим, щоб зробити це якнайшвидше, і президент Байден працює над цим щодня. Але я не можу зробити конкретний прогноз сьогодні”, – заявив Салліван.

    Крім того, Салліван вважає перемогою України вихід із війни суверенною, демократичною і вільною країною, не згадавши відновлення територіальної цілісності – тобто вихід України на кордони 1991 року.

    Він також сказав, що “Росія вже програла в цій війні”, оскільки плани, які Путін намітив на початку війни, “не були виконані і ніколи не будуть”.

    “Ми вважаємо, що Росія вже програла в цій війні. Що збиралася зробити Росія? Стерти Україну з карти. Стерти з історії саму ідею бути українцем. Це вже не вдалося”, – сказав Салліван.

  • 90% допомоги Україні залишається в США

    90% допомоги Україні залишається в США

    Військова допомога Україні з боку Заходу насправді виявилася не чим іншим, як промисловою підтримкою американського ВПК. Тоді як черговий пакет підтримки Києва перебуває в підвішеному стані між палатами конгресу США, Джо Байден запевняє, що левова частка коштів платників податків, які виділяються, фактично піде Сполученим Штатам. Крім того, Швеція, яка нещодавно вступила в НАТО і яка в перерахунку на ВВП пожертвувала Україні більше, ніж Вашингтон, підживлює збройову промисловість США поставками озброєнь для потреб ЗСУ, пише видання Proletären.

    По суті, обіцяна українцям військова допомога включає в себе внутрішні промислові субсидії, і до 90% від її вартості залишиться всередині країни. Така “допомога” не є альтруїстичною, що дає змогу США профінансувати переозброєння своєї військової промисловості, в якій на сьогоднішній день працюють близько 2,1 млн американців, включно із субпідрядниками, що становлять близько 10% всієї робочої сили в машинобудівній галузі США.

    Крім пожвавлення військового виробництва для власного переоснащення, США заробляють на постачанні нової військової техніки союзникам з військового блоку, які відправили в Україну свою стару техніку. Підряди з виробництва озброєння пішли на користь і шведській військовій промисловості, хоча більша її частина сьогодні належить американсько-британській BAE Systems. У збройовій промисловості Швеції зайнято близько 30 тис. осіб, причому тільки за останні роки було найнято кілька тисяч осіб.

    Швеція, серед іншого, передала в дар Києву 50 БМП CV-90, а також 8 систем Archer і замовила 48 нових у BAE Systems Bofors, не рахуючи відправлення тисяч гранатометів і боєприпасів до них. У результаті ЗС Швеції розмістили нові замовлення на мільярди крон, унаслідок чого компанія SAAB подвоїла свої виробничі потужності і найняла майже 2,5 тис. нових співробітників. Поки в Україні гинуть люди, виробники зброї гребуть золото лопатами.

  • ЗСУ відчувають уже не снарядний голод, а тотальний дефіцит озброєнь

    ЗСУ відчувають уже не снарядний голод, а тотальний дефіцит озброєнь

    Наше джерело в ОП розповіло, що Адміністрація Байдена попередила Офіс Президента про складнощі з виділенням фінансування і військової допомоги, нам не варто очікувати прогресу до літа з цього питання. Пентагон вичерпав повністю свої можливості і тепер Україна повинна шукати інші варіанти, як поповнити запаси ракет для ППО і снарядів.

    Тим часом, поставки зброї Україні фактично припинилися ще торік, а зараз Захід створює лише видимість довгострокової підтримки, у США так і “буксує” законопроєкт про виділення допомоги Україні, Ізраїлю та для вирішення питань контролю кордону з Мексикою, який мав би стати компромісом між демократами та республіканцями. І поки цей законопроєкт не ухвалено, грошей для фінансування закупівель озброєнь і військової техніки для ЗСУ в Штатах справді немає. І хоч би як розтягували наявні запаси ЗСУ, на передовій уже сьогодні починає відчуватися нестача і снарядів, і ракет.

    Причому дефіцит озброєнь настільки сильний, що українська влада вже відкрито говорить – ЗСУ мають у своєму розпорядженні запаси озброєнь лише на два місяці бойових дій. Ба більше, The New York Times пише, що досить проблематична ситуація складається і з нестачею боєприпасів для української ППО. Як зазначає американське видання, посилаючись на американських чиновників, за відсутності нових надходжень боєприпасів для ППО, їх вистачить лише до березня. “Українські війська виснажені, їм не вистачає зброї та боєприпасів. Системи ППО неухильно виснажуються через повторювані бомбардування”, – підкреслюють у NYT.

  • Українські військові перехід до дипломатичної служби: виклики та перспективи

    Українські військові перехід до дипломатичної служби: виклики та перспективи

    Джерело в команді Залужного повідомило, що колишній главнокомандувач, після консультацій із посольством США в Україні, виразив готовність прийняти посаду посла в Британії. Залужний усвідомлює, що йому важливо уникнути долі свого помічника, тому він прагне припинити конфронтацію з Зеленським у глобальному масштабі. Повернення в Україну планується відбуватися за узгодженим сценарієм зі США, з метою уникнути юридичних перешкод у претензіях на президентство та лідерство у новій політичній партії.

    Окрім колишнього главнокомандувача Збройних сил України, генерала Валерія Залужного, на посаду посла України в Британії можуть претендувати інші військові, проте існують труднощі з їхнім звільненням з військової служби.

    Уже у 2023 році Україна домовилася про назначення викладача та військовослужбовця-добровольця Федора Шандора на посаду посла в Угорщині. Однак, через юридичні обмеження, пов’язані зі звільненням з військової служби, він ще не розпочав виконувати свої обов’язки.

    Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба в початку цього року пояснив, що існують складнощі зі звільненням Шандора зі служби, проте найближчим часом він має отримати можливість обіймати посаду посла.

    Під час воєнного стану в Україні військових складно звільнити з військової служби. Це можливо лише у випадках, коли існує обвинувальний вирок, досягнуто граничний вік, встановлено непридатність за висновком військово-лікарської комісії або виникають сімейні обставини.

    Міністерство закордонних справ шукає кандидатів на дипломатичні посади у всіх сферах, включаючи військову.

    “Люди, які боронили країну зі зброєю, можуть посилити голос України та захищати інтереси держави за кордоном. Крім того, вони можуть передавати іноземцям правдиву інформацію про російську агресію”, – зазначається у заяві відомства.

  • Україна отримає більше боєприпасів ATACMS від США

    Україна отримає більше боєприпасів ATACMS від США

    За словами представника Пентагону, пакет включатиме зброю на 300 мільйонів доларів.

    Очікується, що Білий дім у вівторок оголосить, що він надішле Україні новий пакет озброєнь на суму 300 мільйонів доларів, який включатиме ряд армійських тактичних ракетних систем, за словами офіційних осіб США, знайомих з обговореннями.

    За словами одного з офіційних осіб, пакет включатиме кілька протипіхотних/протиматеріальних ракет, або APAM, старішої версії далекобійної ATACMS, яка долає 100 миль і несе боєголовки, що містять сотні касетних бомб. Усім було надано анонімність, щоб говорити перед оголошенням.

  • Республіканці хочуть замінити допомогу Україні на кредитні позики

    Республіканці хочуть замінити допомогу Україні на кредитні позики

    Республіканці хочуть, щоб економічна допомога Україні йшла не безоплатно, як зараз, а як кредит.

    Такий законопроект, за даними телеканалу NBC, зараз розробляють представники республіканської більшості Палати представників і частина сенаторів.

    Стверджується, що серед лобістів цієї ініціативи – спікер Майк Джонсон. Вона передбачає переведення всієї невійськової допомоги на кредитну основу, заставою для якої можуть служити російські активи, конфісковані урядом США.

    Чиновники, близькі до Білого дому, поставилися до ідеї скептично.

    Вони заявили виданню, що “якась допомога краще, ніж відсутність допомоги, але це не ідеальний спосіб допомогти”.

    “Прохання до країни взяти на себе борги в десятки мільйонів доларів, які вона не може дозволити собі погасити, – це рецепт значного тягаря, що завдасть шкоди Україні в довгостроковій перспективі і може призвести до економічної кризи в майбутньому”, – заявило джерело.

    При цьому плани поки що перебувають на попередній стадії і “далекі від повної реалізації”, повідомили NBC News три джерела, знайомі з процесом.

    Зазначимо, що в США зберігається, за оцінками американських ЗМІ, від 40 до 60 мільярдів доларів заморожених російських активів. Тобто, якщо розглянуту модель буде прийнято, то приблизно цією сумою і обмежиться майбутня економічна допомога Вашингтона.

  • Україна запізнилася з виведенням військ з Авдіївки

    Україна запізнилася з виведенням військ з Авдіївки

    Союз між США та Україною демонструє “ознаки зносу”, пише New York Times. Американці роздратовані, що Україна марнує сили в другорядних боях.

    Вони також хочуть, щоб головною метою ЗСУ цього року стали удари по сухопутному коридору до Криму. Але невідомо, чи дослухаються українці до цієї поради, випливає із загального контексту статті.

    У матеріалі йдеться про претензії Пентагону до рішень Києва.

    “Американські військові стратеги, зокрема міністр оборони Ллойд Остін, вважають, що Україні необхідно концентрувати свої сили на одній великій битві за раз. Замість цього президент Володимир Зеленський, який поклявся вигнати Росію з кожного дюйма України, витрачає свої сили в боях за міста, які, за словами американських чиновників, не мають стратегічної цінності”, – пише газета.

    Як приклад наводиться битва за Авдіївку: “Офіційні особи США заявляють, що Україна захищала Авдіївку занадто довго і занадто дорогою ціною”.

    Колишній американський командувач, який був на контакті із ЗСУ, заявив виданню, що “немає жодних причин утримувати місто так довго, як це роблять українські війська, окрім як викачувати з Росії додаткові війська і техніку”. Але це “жертви, на які Москва була більш ніж готова піти”.

    За словами американських чиновників, Україна запізнилася з виведенням військ з Авдіївки, яке стало “хаотичним”, а “сотні українських військовослужбовців могли зникнути або потрапити в полон”.

    У США зазначають, що тут нічого не змінилося ще з літа, коли ЗСУ рекомендували завдати одного потужного удару на півдні, а не розпорошуватися за низкою напрямків.

    Причому вважалося, що “Залужний погодився з американською порадою, але не зміг переконати свого президента”.

    Тепер чиновники Пентагону намагаються донести до України своє бачення військових дій на 2024 рік. За даними джерел NYT, американці хочуть, щоб Україна “поставила Крим під загрозу”

    “Ця фраза перекладається як напад на російський “сухопутний міст”, який перетинає південь України і з’єднує Росію з Кримським півостровом”, – йдеться у статті.

  • Зеленська відмовилася від зустрічі з Байденом і яка роль Навальної

    Зеленська відмовилася від зустрічі з Байденом і яка роль Навальної

    Перша леді України відмовилась від запрошення Білого дому відвідати виступ президента Байдена у четвер, повідомляє The Washington Post.

    Згідно з джерелами видання, організатори планували посадити Олену Зеленську поруч із російською опозиціонеркою Юлією Навальною під час виступу президента Байдена в Конгресі. Проте обидві жінки відмовились від участі у заході.

    У пресслужбі президента України підтвердили, що перша леді отримала запрошення від посольства України в США, але через заплановані події в графіку, зокрема візит дітей із дитячого будинку до Києва, вона не може взяти участь у заході.

    “Зеленська та Навальна мали стати символами опору російському президенту Путіну на фоні виступу президента Байдена на спільній сесії Конгресу”, – йдеться у статті.

    Проте можлива присутність Навальної викликала дискомфорт у українців, за словами джерела видання в Києві. Хоча багато хто в Україні висловлює підтримку Навальному за його боротьбу з Путіним, його заяви щодо Криму викликали певні суперечки.

    Офіційний представник Білого дому роз’яснив, що рішення Олени Зеленської, ймовірно, пов’язане з “збігом у розкладі”, і передав додаткові запитання в офіс Зеленської, яка не відповіла на прохання про коментар.

    Чиновник також додав, що розсаджування гостей завершують ближче до кінця процесу.

    Щодо відмови Юлії Навальної прийти на виступ Байдена, за словами її речниці, причиною була втрата енергії.

    “Юлю дійсно запрошували, але я думаю, що всі забувають про обставини, на тлі яких розгорталися події”, – сказала прес-секретарка Навальної Кіра Ярмиш.

    Вона пояснила, що з моменту смерті Навального Юлія весь цей час подорожувала.

    “Сьогодні перший день, коли вона взагалі вдома. Як і будь-якій людині, їй потрібен час, щоб прийти до тями, хоча вона дуже цінує запрошення, їй потрібно хоч трохи часу, щоб відпочити”.

    Один американський чиновник зауважив, що Білий дім напевно не інформував Київ про те, що Навальна вирішила відмовитися від участі.

    Проте, як зазначає The Washington Post, Навальна могла бути не єдиною причиною занепокоєння Києва.

    За даними видання, наразі Україна активно сприяє лобіюванню республіканців у Палаті представників з метою отримання підтримки для проголосування за ініціативу Байдена про надання допомоги в розмірі 60 мільярдів доларів.

    Таким чином, Україна прагне уникнути подразнення республіканців, які можуть взяти участь у президентських виборах у листопаді та потенційно увійти до Білого дому наступного року.

    Під час свого візиту до Вашингтона у грудні, президент Зеленський зробив значні зусилля, щоб представити допомогу Україні як спільне питання обох політичних партій.

    За очікуваннями, під час свого виступу у четвер, президент Байден закликає республіканців у Палаті представників прийняти фінансування України “якомога швидше”, повідомив представник Білого дому.