Позначка: США

  • США розробляють нову стратегію підтримки України на 2024 рік

    США розробляють нову стратегію підтримки України на 2024 рік

    Адміністрація президента США Джо Байдена розробляє нову стратегію допомоги Україні, яка відрізняється від попередньої. Замість акценту на відвоюванні вже захоплених територій від Росії, новий план фокусується на відбитті можливих нових російських наступів.

    Рішення розробити нову стратегію було прийнято після “невдалого” торішнього контрнаступу України, коли зусилля з відвоювання територій виявилися марними через укріплені російські лінії оборони.

    Згідно з новим підходом, наголос буде зроблено на допомозі Києву відбити можливі нові атаки Росії, одночасно зорієнтовано на досягнення довгострокових цілей, таких як посилення оборонного потенціалу та економіки України.

    Стаття також вказує на зміну підходу до надання допомоги, порівняно з попереднім роком, коли надавалася сучасна техніка та підготовка військових з метою швидкого відкидання російських сил. Новий підхід спрямований на переорієнтацію України як країни, яка утримує свої позиції на полі бою, але готується до стійкості до кінця 2024 року.

    Уряди США та їх союзників готують конкретні зобов’язання та програми на десятирічний термін, спрямовані на підтримку короткострокових військових операцій та розбудову майбутніх збройних сил України. Вони також враховують заходи для захисту, відновлення та розширення промислової та експортної бази України, а також політичні реформи, необхідні для повної інтеграції в західні інституції.

    Нова стратегія розрахована на те, щоб уникнути демонстрації сили президента РФ Володимира Путіна у разі повторення контрнаступу. Очікується, що адміністрація Байдена оприлюднить свої довгострокові зобов’язання найближчим часом, хоча запит на додаткове фінансування України ще не отримав затвердження Конгресу.

    Важливо відзначити, що успіх цієї стратегії буде в значній мірі залежати від підтримки США, як найбільшого донора грошей та техніки, а також координатора багатосторонніх зусиль.

  • Україна займає четверте місце у списку найсильніших військових сил в Європі

    Україна займає четверте місце у списку найсильніших військових сил в Європі

    У 2024 році Україна зайняла 18-е місце у світовому рейтингу сильних армій Global Firepower з оцінкою 0,2598, робивши її четвертою найпотужнішою армією в Європі.

    У минулому році Україна займала 15-е місце в світі, а в 2022 році була на 22-й позиції серед 145 армій світу. Враховуючи лише європейські армії, ЗСУ займає четверте місце (не враховуючи Туреччину та Росію).

    Перші три місця серед європейських держав посідають Велика Британія з оцінкою 0,1443, Італія – 0,1863 і Франція – 0,1878. Серед сусідніх країн України, які опинилися нижче у загальнопланетарному аналізі, знаходяться армії Ізраїлю (17 місце) та Німеччини (19 місце).

    Згідно з рейтингом від Global Firepower Збройні Сили України (ЗСУ) мають кращі позиції, ніж деякі інші союзники України, зокрема Іспанія (20), Польща (21), Норвегія (41), Чехія (46) та Фінляндія (50). Це стосується як військових потужностей, так і отриманої матеріальної підтримки від західних союзників, зокрема США.

    В пояснювальній записці до рейтингу зазначено, що дослідники центру розглядали понад 60 факторів для комплексної оцінки сили збройних формувань.

    Згідно з розрахунковою формулою, що використовується для класифікації позицій у рейтингу, розроблена команда вчених компанії Global Firepower. Ця формула враховує індекс PowerIndex, який визначається таким чином, що нижчі бали вказують на більш потужну армію країни.

    Ідеальний показник PowerIndex становить “0” балів. У своїх розрахунках аналітики Global Firepower враховують різні фактори, такі як кількість військових підрозділів, фінансовий стан, наявність матеріально-технічних ресурсів та географічне положення країни.

    “Наша унікальна власна методика дозволяє меншим, більш технологічно просунутим, державам конкурувати з більшими, менш розвиненими державами. Також використовуються спеціальні модифікатори у формі бонусів і штрафів для подальшого поліпшення щорічного рейтингу”, – пишуть творці рейтингу.

    Згідно з аналізом Global Firepower, найсильнішою армією світу залишаються США. На другому місці російська армія, а замкнувати трійку лідерів Китай.

    У порівнянні з минулим роком, Південна Корея змогла прорватися до п’ятірки найсильніших армій світу, відштовхнувши Велику Британію на шосте місце. Розповідаючи про найслабші армії у 2024 році, Global Firepower вказав на Сурінам, Молдову та Сомалі.

    У контексті другого місця Росії, аналітики наголосили на «ключових обмеженнях військового потенціалу РФ», окрім чисельного переважання та матеріальної сили над Україною, які стали очевидними під час російсько-української війни. Global Firepower відмітив, що це розкриває проблеми у рівні готовності, командуванні, навчанні та забезпеченні російської армії.

    Результати аналітичної доповіді, проведеної експертами Global Firepower з урахуванням реальної ситуації на театрі війни між Росією та Україною, викликають певні запитання щодо рейтингу армій окупантів та Збройних Сил України.

    Варто відмітити, що оцінка з посилання на Global Firepower (GF) базується на відкритих джерелах та обчисленнях, а не на фактичних спостереженнях на місцях, де вимірюється реальна військова сила. Global Firepower – це рейтинг загальної військової потужності кожної країни світу.

    Для розрахунку рейтингу країн у групі складачів використовується певна формула, деталі та сутність якої не розголошуються. Однією з особливостей цієї формули є те, що кількість ядерної зброї країни не враховується, хоча її наявність береться до уваги. Рейтинг не має офіційного схвалення або перевірки ні відомими експертами, вченими, військовими, ані жодною владою жодної країни світу.

    Згідно з розслідуванням Bellingcat, сайт Global Firepower належить до мережі сайтів MilitaryFactory.com, яку заснував американський блогер Деніел Пучек. Відомо, що Пучек спеціалізується на веб-сайтах, пов’язаних із весільними сукнями та іншими розважальними порталами.

    Хоча Global Firepower майже не надає деталей про використані джерела та методологію, він не претендує на авторитетну академічну оцінку військової потужності країн.

  • Промінь надії: чи зможе Європа озброїти Україну без США

    Промінь надії: чи зможе Європа озброїти Україну без США

    Президент США Джо Байден погодився на зміцнення імміграційної політики, вживаючи цього кроку для уникнення критики з боку республіканців та забезпечення фінансової підтримки Україні. За інформацією The Wall Street Journal, угода, над якою в даний момент працює Сенат США, включає обмеження можливостей мігрантів звертатися за притулком на південному кордоні США. Однак цей компроміс стикається з труднощами через жорсткі вимоги республіканців у Палаті представників.

    У зв’язку з цим виникає логічне питання, чи зможе український військово-промисловий комплекс забезпечити потреби Сил оборони України в разі затягнення угоди між демократами та республіканцями. При цьому зазначається, що за наявності поставок озброєнь з Британії та країн ЄС українські Збройні Сили можуть розраховувати на альтернативні джерела підтримки.

    Президент Байден, виступаючи з почуттям стриманого оптимізму, провів зустріч із конгресменами, в якій закликав до негайного зняття блокування у справі додаткової підтримки Україні. За словами Білого дому, він висловив важливість негайної допомоги Україні, включаючи надання систем протиповітряної оборони та артилерії. Президент підкреслив, що будь-яка затримка з боку Конгресу може загрожувати національній безпеці США, стабільності НАТО та світовому порядку.

    Лідер республіканців у Сенаті, Мітч Макконелл, висловив можливість обговорення двосторонньої угоди про безпеку на південному кордоні та фінансову підтримку України наступного тижня. З свого боку представник демократів у Сенаті, Чак Шумер, висловив оптимізм стосовно досягнення угоди, що відзначено як певний крок вперед.

    Сильний оптимізм, що проглядає в нових розвитках, має визначуще значення для України з очевидних причин: на сьогоднішній день Сполучені Штати залишаються ключовим військово-технічним донором для України.

    Варто відзначити, що підтримка з боку США складає велику частину військової допомоги, призначеної для України. Починаючи з лютого 2022 року, Вашингтон щорічно виділяє на ці цілі від 24 до 27 мільярдів доларів. У порівнянні, європейські партнери вкладають значно менше коштів. Тим не менше, отримана від них підтримка вистачає для забезпечення обороноздатності, але проведення активних операцій та визволення окупованих територій без важливого внеску США може виявитися надзвичайно складним завданням.

    Останні новини вказують на зростання підтримки від європейських союзників. Канцлер ФРН Олаф Шольц оголосив про намір Берліна надати Україні військове обладнання на суму 7 мільярдів євро в цьому році. У той же день стало відомо, що Франція планує надавати Україні 50 авіаційних бомб щомісяця до кінця 2024 року, а також 40 далекобійних ракет SCALP. Міністр оборони Франції Себастьян Лекорню підтвердив збільшення обсягу постачання артилерійських боєприпасів.

    Такі дії високих представників Європейського союзу є проявом підтримки України в обличчя загостреної геополітичної ситуації. Зазначимо, що президент Франції Еммануель Макрон особисто підтвердив постачання Україні 40 ракет далекого радіусу дії та “кілька сотень бомб”, а також оголосив про свій намір відвідати Київ для узгодження двосторонньої угоди про гарантії безпеки. Ці кроки свідчать про спільне бажання Європейського союзу та Сполучених Штатів забезпечити стабільність та безпеку в регіоні, запобігаючи можливій загрозі з боку Кремля.

    З іншого боку, залишається актуальним питання, чому деталізувати обсяги поставок озброєння, що фактично може стати інформаційним повідомленням для Кремля.

    “Ми не можемо визначати, які дані повідомляти президенту Франції, а які – ні. Впевнений, він розуміє, що говорить і для чого. Ймовірно, висловлене стосується лише видимої частини айсберга, під яким може ховатися більше. Наприклад, 40 ракет Scalp – це вже великий крок для ураження “жирних” цілей росіян на окупованих територіях. Щодо допомоги США, оптимізм залишається, оскільки одним з ключових аргументів Білого дому є те, що значна частина коштів, виділених на допомогу Україні, направляється в американський військово-промисловий комплекс для виробництва озброєнь, які потім надходять на склади Пентагону, замість безпосередньо до Києва”, – відзначає військово-політичний оглядач групи “Інформаційний спротив” Олександр Коваленко.

    Експерт також наголошує, що, незважаючи на політичні турбулентності в США, цього року ймовірно не виникнуть проблеми з поставками ракет для систем ППО Patriot і HIMARS в Україну. Відповідні запаси вже є на складах країн Євросоюзу, і аналогічні ракети також є в арсеналі Південної Кореї та Японії.

    Важливим аспектом є ініціатива України та її партнерів з адаптації західних ракет до радянських пускових установок. Одним з прикладів є гібридний комплекс під загальною назвою FrankenSAM, де західні ракети поєднуються з радянськими ЗРК, зокрема “Бук”. Такі гібридні системи перевершують свої “батьківські” аналоги з ряду причин, забезпечуючи ефективніше поразживання противника.

    “Використовуючи ці системи, російським літакам стає надзвичайно важко наближатися до лінії бойового зіткнення, оскільки вони не можуть точно визначити, яка саме ракета буде запущена в їхню сторону. Таким чином, українські ППО стають більш ефективними, а росіянам – важче адаптуватися до ситуації в бою та шукати слабкі місця”, – відзначив військовий експерт, полковник запасу ЗСУ Роман Світан.

    Поступово наростає напруга в Польщі, Литві, Латвії та Естонії, оскільки ці країни стають більш обережними у справах оборони через загострення конфлікту в Україні. Зрозуміло, що саме ці нації можуть стати метою агресії з боку Кремля, якщо західні союзники не здійснять стратегічний прорахунок та не зможуть захистити Україну від поразки.

    У своїх заходах по підготовці до можливих конфліктів, європейські країни не лише посилюють свої власні військові зусилля, але також використовують свої військово-промислові комплекси у комерційних цілях. За останніми повідомленнями, більша частина зброї, виготовленої в Болгарії, призначена саме для України, як повідомив міністр оборони Тодор Тагарьов.

    Основний акцент робиться на виробництві боєприпасів, стрілецької та легкої зброї, напрямок, що існує в Болгарії ще з часів СРСР і зараз активно функціонує, працюючи цілодобово. Міністр оборони зазначає, що значна частина цих виробів направляється в Україну, іноді через посередників.

    Він також вказав на плани розширення виробництва, включаючи стандарти НАТО для боєприпасів. У цьому контексті болгарські компанії звернулися за інвестиціями до Єврокомісії в рамках програми ASAP для підтримки виробництва боєприпасів у Європейському союзі.

    Крім того, Болгарія виявила інтерес до участі в коаліції F-16 та надає політичну, дипломатичну та гуманітарну підтримку Україні. Країна також продовжила програму допомоги українським біженцям до кінця квітня 2024 року.

    Проте, міністр Тагарьов визнає, що з логістичних причин Болгарія поки що не передала Україні 100 БТР зі складів поліції, зазначаючи, що робота в цьому напрямі триває.

    “У стратегічному плані наша мета полягає в досягненні певного рівня автономності в забезпеченні себе боєприпасами та озброєнням. Цей рівень визначається не як повна автономність, яка часто характерна для авторитарних режимів, але як здатність до самостійності в демократичних державах, де співіснує державний та приватний сектори. Держави, які керують державними оборонними компаніями, постійно вступають в компроміс з ефективністю та управлінням. Тому нашою стратегічною метою є досягнення хоча б закритого циклу виробництва певних видів боєприпасів, щоб мінімізувати залежність від зовнішньополітичних обставин”, – зазначає Олексій Мельник, співдиректор програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки Центру Разумкова.

    У минулому році Україна запропонувала створити міжнародний Альянс оборонних індустрій, який об’єднує світових виробників озброєння та військової техніки. Президент України Володимир Зеленський виступив із цією ініціативою на Міжнародному форумі оборонних індустрій у Києві у вересні минулого року. На той момент до Альянсу приєдналися представники понад 30 країн та 252 оборонних компаній.

    За словами Зеленського, Україна вже виробляє артилерійські гармати та снаряди калібру 155 мм за стандартами НАТО і розробила власні протитанкові системи. Головною метою Альянсу є підтримка міжнародного правопорядку та захист від будь-якої агресії.

    На момент завершення форуму до Альянсу вже приєдналися 38 компаній з 19 країн. Україна уклала 20 угод з іноземними партнерами, включаючи виробництво дронів, ремонт та створення бронетехніки та боєприпасів. Зазначено, що співпраця передбачає обмін технологіями, спільне виробництво та постачання компонентів.

    Валентин Бадрак, голова Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння, вказує, що основні пріоритети для України включають виробництво ракет, безпілотників та боєприпасів. Зазначається, що Україна має можливість виробляти значну кількість ракет типу “Нептун”, і проекти, такі як FrankenSAM, свідчать про високий рівень технічного розвитку ракетних підприємств. Фахівці визнають, що із сприянням європейських партнерів у 2023 році можна досягти достатньої ефективності для стримування російських окупантів, але наголошують на необхідності підтримки від Сполучених Штатів у випадку масової мобілізації чи великомасштабних військових операцій.

  • Несприятливі тенденції: Шанси на додаткове фінансування для України у Конгресі США зменшуються

    Несприятливі тенденції: Шанси на додаткове фінансування для України у Конгресі США зменшуються

    Цілком імовірно, що законопроект про додаткові бюджетні витрати на підтримку України так і не буде ухвалено. У Конгресі США немає консенсусу на цю тему, а республіканці все активніше тиснуть на необхідність переведення витрат на Європу.

    Так, переговори між конгресменами-республіканцями та американською адміністрацією щодо посилення безпеки південного кордону та виділення додаткового фінансування для України поки що виявилися безрезультатними. Нині жодного рішення щодо фінансування України ще не ухвалено.Раніше координатор зі стратегічних комунікацій Ради національної безпеки Білого дому Джон Кірбі взагалі повідомив, що США нині не опрацьовують і не планують жодних нових пакетів військової допомоги Україні. За його словами, попередній пакет, про який оголосили 27 грудня, був останнім.

    А тут ще так невдало для України на виборах на Тайвані переміг проамериканськіший кандидат, тож США продовжать накачувати острів зброєю. Та й республіканці набагато охочіше підтримають фінансування “тайванського кейсу”, ніж продовження допомоги Україні, мотивуючи це тим, що Китай становить найбільшу загрозу для США.Конгрес не розгляне законопроект про надання допомоги Україні без вирішення проблеми кордону.

    Спікер Палати представників виклав скріншот посту президента США Байдена у Х, викреслив рядок про допомогу Україні та дописав «забезпечення безпеки кордону».

    “Якщо тільки президент спочатку зосередиться на нашому суверенітеті”, – написав Джонсон.

    Республіканці заявили, що будь-який законопроект, який не вирішує проблему та не забезпечує безпеку кордону, є неприйнятним для Палати представників.

  • Економіст Рубіні пропонує Україні розглянути можливість припинення вогню з поточною лінієюї фронту

    Економіст Рубіні пропонує Україні розглянути можливість припинення вогню з поточною лінієюї фронту

    Сценарій припинення вогню за поточної лінії фронту, в якому президента Росії Володимира Путіна змусять погодитися на нього Китай і країни Глобального Півдня, а ЄС і НАТО дадуть Києву гарантії безпеки та реальні перспективи вступу, є оптимальним для України за умов її поточної міжнародної фінансової та військової підтримки і реальної оцінки її перспектив, вважає відомий економіст Нуріель Рубіні.

    “І тоді ви зможете почати відновлювати свою країну, станете частиною Європи, в кінцевому підсумку станете частиною НАТО. І, зрештою, ви знаєте, Росія є країною, яка перебуває в занепаді – в економічному, соціальному та політичному плані. Усе вибухне. Це може тривати п’ять років, може тривати 10 років, і, можливо, десь у майбутньому ви зможете повернути собі решту своєї землі”, – таку думку висловив він під час дискусії “Глобальні загрози від війни Росії і Формула миру президента Зеленського”, організованої Фондом Віктора Пінчука на полях Всесвітнього економічного форуму в Давосі.

    Рубіні вважає, що нинішня політична ситуація в США, а також обмеження в ЄС, як-от, наприклад, Угорщина, не дають змоги Україні розраховувати, що їй буде надано додаткову економічну й військову допомогу в необхідних розмірах.

    “Але навіть якби були гроші, є ще одне вузьке місце. Нині у світі недостатньо зброї для всіх конфліктів, з якими доводиться боротися. Це не лише Росія та Україна. Це те, що відбувається на Близькому Сході. США мають передати її Тайваню, відновити свої сили на Гуамі та Окінаві. У буквальному сенсі не вистачає боєприпасів, щоб дати всім можливість битися й захищати все, що ви хочете”, – додав він.

    На думку економіста, з огляду на результати контрнаступу 2023 року й вибудувану Росією оборону ймовірність успіху майбутнього контрнаступу, що буде пов’язаний із новими жертвами, руйнуванням інфраструктури та втратами економіки, невелика, а скоріше навіть можливе просування російських військ з урахуванням побудованої ними військової економіки.

    Водночас Рубіні зазначив, що неможливість розв’язати нині ситуацію військовим шляхом не повинна змусити Україну відмовитися від своїх цілей щодо відновлення територіальної цілісності в довгостроковій перспективі.

    Він наголосив, що хороша новина полягає в початку переговорів про членство України в ЄС, що означає значні інвестиції в разі припинення війни, зокрема і зі США, реструктуризацію боргу, а згодом до коштів на відновлення можуть додатися і $300 млрд заморожених російських активів.

    Економіст визнав, що Путін є перешкодою для того, щоб домогтися припинення вогню.

    “Але, я думаю, що в цей момент Глобальний Південь і Китай скажуть йому, що ці конфлікти завдають такої великої шкоди Глобальному Півдню з погляду цін на продовольство, енергію тощо, що доведеться прийняти таку угоду. На мій погляд, це найкраще, чого ви можете реально досягти просто зараз”, – підсумував Рубіні.

    Він наголосив, що навіть якщо буде припинення вогню, то це однаково означає, що Путін програв війну, оскільки він думав, що за два тижні візьме Україну й поставить маріонетковий уряд, а за весь час зміг збільшити контрольовану територію з 14% до 18%, не досягнувши поставлених цілей.

    “Україна ніколи не буде частиною Росії, вона буде частиною Європи і НАТО. І те, скільки це коштує Росії, – це жах, катастрофа“, – заявив економіст.

    На його думку, економічні втрати РФ зараз і в майбутньому можуть призвести до колапсу режиму, і, можливо, новий режим готовий буде обговорювати з Україною територіальні питання.

    Заступник міністра закордонних справ України Микола Точицький заявив, що припинення вогню – це те, чого хоче Путін, можливо, не сьогодні, але це буде приклад його союзникам, що можна поставити під сумнів міжнародний порядок, розпочати агресію й забирати землю, порушуючи територіальну цілісність.

    “Ми не бачимо можливостей для будь-яких дискусій із режимом Путіна”, – наголосив Точицький.

  • США скасували екс-меру Ірпеня Карплюку всі візи із-за його корумпованості

    США скасували екс-меру Ірпеня Карплюку всі візи із-за його корумпованості

    Якщо ви думаєте, що наші американські партнери не стежать за нашим корупційним болотом і не розбираються в сортах жаб, то, запевняю, ви глибоко помиляєтеся. Мені розповіли історію буквально минулого тижня – колишній мер Ірпеня Володимир Карплюк, на якому антикорупціонерам ніде тавра поставити, виявився фактично нев’їзним до Сполучених Штатів. Він із сім’єю вилетів з Іспанії, але вже в США їм скасували всі візи і розвернули назад.

    А в Карплюка на Штати були плани – він там дуже багато піарився, обіцяючи місцевим інвесторам із Вісконсина заробіток на відновленні України. Багато розповідав, який він великий молодець… Але корупційний шлейф, мабуть, перетнув Атлантичний океан…

    У принципі, американці й так довго терпіли Карплюка, але за останні місяці його фігура стала дуже токсичною.

    Самі посудіть – Карплюк нарешті пішов під суд за махінації 2016 року, коли він, будучи мером Ірпеня, підписав договір із підконтрольним комунальним підприємством “Ірпіньжилінвестбуд” на створення проєктної документації на будівництво парку “Центральний”. При цьому фактичні роботи з будівництва вже були завершені. Це від 5 до 8 років в’язниці за ч. 4 ст. 191 КК.

    Зараз поліція розслідує крадіжку піску з річки Ірпінь для будівництва котеджного селища O.Krasa на землі, яка є доказом у справі про шахрайство – Карплюк там співвласник компанії-забудовника.

    Ну, а вишенька на торті – це викрита участь Карплюка в секті “АллатРа”, яку СБУ викрило на пропутінській діяльності. Ця секта виправдовувала вбивства росіянами людей у Бучі та Ірпені, де Карплюк, як і раніше, на щось сподівається.

    Але, найважливіше, таких випадків, як із Карплюком – так, нехай і досить дрібних – уже багато. Як мені здається, вони досить яскраво ілюструють ставлення США до наших зашкварних персонажів. Там стежать за всіма, все бачать і все розуміють. Історія з Карплюком – ще один показовий кейс – настає момент, коли американці перестають закривати очі, навіть на настільки незначні фігури, як Карплюк.

    Мар’ян Ощановський

  • Європа не взмозі допомагати озброєнням Україні

    Європа не взмозі допомагати озброєнням Україні

    Європа може не впоратися навіть з озброєнням себе, не кажучи вже про Україну. Так вважають у The Economist.

    Результат воєн на виснаження, як правило, визначається тим, у якої зі сторін кращий ОПК. Економіка Росії більша за українську майже в 14 разів, але сукупні ресурси союзників України набагато більші за російські. Здавалося, Україна має бути в змозі перемогти. Однак зараз, коли конфлікт вступає у свій третій рік, саме через оборонну індустрію шальки терезів поступово схиляються на користь РФ.

    Найкраще це помітно по артилерійських боєприпасах. Під час літнього контрнаступу ЗСУ на добу вистрілювали по 7 тисяч на добу – більше, ніж росіяни. Зараз же росіяни випускають по 10 тисяч снарядів на добу, тоді як українці – вп’ятеро менше.

    І Америка, і ЄС відчувають проблеми з наданням фінансової допомоги. У Києві побоюються, що міжпартійні конфлікти і вороже налаштований Дональд Трамп доведуть до того, що Україна стане повністю залежною від Європи. При цьому сукупні військові поставки країн ЄС уже перевершили американські, але картина неоднорідна. Якщо Німеччина надала підтримку на понад 17 млрд євро, то Франція – лише на півмільярда.

    Комісар з питань внутрішнього ринку ЄС Тьєррі Бретон виступає за створення фонду на 100 млрд для підвищення обороноздатності Європи. За його словами, це не тільки допоможе Україні, а й стане страховкою на випадок, якщо Трамп виведе США з НАТО. Щоправда, неясно, чи підтримує ще хто-небудь ідею Бретона в Євросоюзі.

    Так чи інакше, нинішні заходи не відповідають терміновості ситуації. Цього року Росія збільшила військові витрати на 68%, до 6,5% від свого ВВП. Її виробництво артилерійських боєприпасів оцінюється в 4,5 млн одиниць на рік, а далекобійних ракет – у 100 одиниць на місяць (удвічі більше, ніж на початку вторгнення).

    США і Європа розраховують до 2025 року наростити випуск 155-мм снарядів приблизно до 1,2 млн на рік. Але якщо в Штатах боєприпасами займається уряд, то в Європі – приватні фірми. Наприклад, у норвезько-фінській Nammo кажуть, що їхні замовлення зросли втричі порівняно з березнем 2022 року: збільшення виробничих потужностей настільки величезне, що компанії необхідна урядова підтримка. Але закони про конкуренцію в ЄС перешкоджають інвестиціям у промислову базу.

    Одним зі способів, як прискорити виробництво в Європі, може бути спрощення технічних вимог. Наприклад, якщо передбачається, що снаряди вже незабаром після сходження з конвеєра запускатимуться зі зношених артилерійських знарядь в Україні, то нема чого забезпечувати їм довгострокове зберігання.

    З далекобійними ракетами все дещо складніше: Європа передала до США більшу частину виробництва двигунів для боєприпасів до HIMARS та інших систем. Найбільший у Європі виробник MBDA повідомляє, що навіть якщо інвестиції буде вкладено зараз, то перші ракети, ймовірно, почнуть відвантажуватися тільки до 2026 року.

  • Україна переможе незалежно від партійної приналежності наступного президента США, – Кулеба

    Україна переможе незалежно від партійної приналежності наступного президента США, – Кулеба

    Глава Міністерства закордонних справ України, Дмитро Кулеба, висловив впевненість у тому, що незалежно від партійних зв’язків майбутнього американського президента, Сполучені Штати продовжать підтримувати Україну через врахування стратегічних інтересів.

    Під час відповіді на питання щодо подальшої підтримки України з боку Вашингтона після виборів президента США, Кулеба відзначив, що, хоча історично демократи виявляли менший інтерес до конфлікту з Росією, президент Джо Байден виявив велике розуміння України та активно допомагає країні.

    Водночас, глава МЗС вказав, що республіканці традиційно демонструють більшу готовність боротьби з Росією, і підкреслив, що можливий кандидат-республіканець, Дональд Трамп, має відмінні погляди на відносини з Україною та Росією.

    Дмитро Кулеба заключив, що допомога Україні відповідає стратегічним інтересам Сполучених Штатів, і наголосив, що країна зуміє перемогти незалежно від того, хто очолить американську президенцію.

  • Пентагон належним чином не стежив за постачанням зброї Україні

    Пентагон належним чином не стежив за постачанням зброї Україні

    Генеральний інспектор Міністерства оборони виявив, що американські чиновники з питань оборони та дипломати у Вашингтоні та Європі не змогли швидко або повністю врахувати всі майже 40 тисяч одиниць зброї, надісланих в Україну.

    У новій доповіді Пентагону йдеться про те, що ракети, безпілотники-камікадзе та прилади нічного бачення, які Сполучені Штати надіслали в Україну, на суму понад 1 мільярд доларів належним чином не відслідковувалися, що викликає побоювання, що вони можуть бути викрадені, в той час, коли Конгрес обговорює, чи надсилати Києву більше військової допомоги.

    У звіті генерального інспектора Міністерства оборони, оприлюдненому в четвер, не міститься жодних доказів того, що будь-яка зброя була використана не за призначенням після того, як її відправили до військового матеріально-технічного центру США в Польщі або відправили на поле битв в Україні.

    «Визначення того, чи мало місце перенаправлення такої допомоги, виходить за рамки нашої оцінки», — йдеться у звіті.

    Але було виявлено, що американські чиновники з питань оборони та дипломати у Вашингтоні та Європі не змогли швидко або повністю порахувати майже 40 000 одиниць зброї, за якими згідно із законом слід було ретельно стежити, оскільки їх чутлива технологія та відносно невеликий розмір роблять їх привабливими винагородами для контрабандистів зброї.

    Звіт було надіслано до Конгресу в середу, а його копію надали The New York Times. У четвер генеральний інспектор Пентагону опублікував відредаговану версію .

    Високий рівень зброї, яка була зникла або зникла в урядових базах даних, «може підвищити ризик крадіжки або перенаправлення», – йдеться у звіті.

    За його висновками, навіть без кращих методів відстеження додаткових матеріалів, надісланих в Україну, буде «важко, оскільки інвентар продовжує змінюватися, а точність і повнота, швидше за все, з часом ускладняться».

    Кількість озброєнь, розглянутих у звіті, становить лише невелику частину близько 50 мільярдів доларів військового обладнання, яке Сполучені Штати надіслали Україні з 2014 року, коли Росія захопила Крим і частину східного Донбасу. Більшість озброєнь, які були поставлені на сьогоднішній день, — включаючи танки, системи протиповітряної оборони, артилерійські пускові установки та боєприпаси — були взяті під заставу після повномасштабного вторгнення Росії в лютому 2022 року.

    Тим не менш, розслідування Пентагону пропонує перший проблиск зусиль, щоб пояснити найбільш ризиковані інструменти американської військової могутності, які були поспішно доставлені в Україну за останні два роки. Дедалі більше законодавців, скептично ставлячись до вартості єдиного найбільшого військового благодійника України, опираються надсиланню додаткової допомоги Києву та вимагають нагляду.

    У звіті не вказано, скільки саме з 39 139 одиниць високоризикового обладнання, які були надані Україні за роки до та після вторгнення, вважалися «простроченими», але вказано, що потенційні збитки становлять близько 1 мільярда доларів із загальних 1,69 мільярда доларів на суму надісланої зброї.

    Станом на червень минулого року, за останніми наявними даними, Сполучені Штати передали Україні понад 10 000 протитанкових ракет Javelin, 2500 ракет «земля-повітря» Stinger і близько 750 безпілотних літальних апаратів Kamikaze Switchblade, 430 ракет середньої дальності «повітря-повітря» і 23 000 приладів нічного бачення.

    За словами представників Пентагону та Державного департаменту, відповідальних за відстеження зброї, через небезпечні бойові умови майже неможливо було виїхати на передову, щоб переконатися, що зброя використовується за призначенням.

    Необхідні процедури обліку «непрактичні в динамічному та ворожому середовищі військового часу», — написала 15 листопада у відповіді на попередній проект звіту Александра Н. Бейкер, виконувач обов’язків заступника міністра оборони з питань політики.

    Вона також сказала, що співробітників Міністерства оборони в посольстві США в Києві недостатньо, щоб легко відстежувати всю найбільш чутливу зброю та обладнання, яких, за її словами, наразі в Україні понад 50 000 одиниць «і вони зростають».

    «Це не в змозі обмежений персонал Міністерства оборони в країні фізично провести інвентаризацію, навіть якщо доступ був би необмеженим», — написала пані Бейкер у своїй відповіді, копію якої було включено до звіту.

  • У той час як підтримка України з боку США слабшає, Європа розколюється щодо заповнення прогалини

    У той час як підтримка України з боку США слабшає, Європа розколюється щодо заповнення прогалини

    В Естонії над головною площею столиці Таллінна висить чотириярусний банер , який поєднує в собі прапори України та Естонії. У Латвії міністр закордонних справ Кріш’яніс Карінс закликає союзників «невідкладно збільшити військову підтримку України».

    А лідер Литви, де президент України Володимир Зеленський розпочав турне країнами Балтії в середу, нещодавно звернувся з різким проханням допомогти Києву утримати лінію проти вторгнення російських військ, оскільки підтримка України у війні в інших країнах Європи загрожує роздробитися.

    «Для всіх тих, хто каже, що втомився від війни в Україні — нагадування терористичній Росії, що немає меж її жорстокості та жадобі крові», — написав президент Литви Гітанас Науседа на платформі соціальних мереж X 29 грудня в годину після того, як російські ракети та безпілотники обрушилися на міста по всій Україні.

    Майже ніде емоційний вклад у військові зусилля України не є таким сильним, як у країнах Балтії, де три колишні радянські держави проголосили незалежність наприкінці холодної війни, щоб уникнути тиску Росії. Поїздка пана Зеленського туди цього тижня, рання дипломатична спроба 2024 року, відбувається, коли він намагається заручитися підтримкою своїх військових зусиль з боку бастіону політичної підтримки, тоді як інші європейські країни демонструють зростаючу втому та фінансові труднощі від війни, яка почалася майже два роки тому.

    У середу пан Зеленський заявив , що його поїздка, під час якої він також відвідає Таллінн в Естонії та Ригу в Латвії, мала на меті показати вдячність України за «безкомпромісну підтримку України з 2014 року і особливо зараз, під час повномасштабної агресії Росії».

    Павло Клімкін, колишній міністр закордонних справ України, сказав, що ця поїздка мала на меті «залучити наших друзів, які близькі до нас у розумінні Росії, домагатися допомоги в DC, у Брюсселі, тому що ця допомога є для нас зараз критичною».

    Оскільки додаткова американська допомога під сумнівом — республіканці в Конгресі продовжують блокувати близько 61 мільярда доларів зброї та іншої допомоги — європейські лідери стикаються з перспективою заповнити прогалину якомога більше, щоб зберегти підтримку України.

    Але фінансовий відступ Сполучених Штатів, які надали Україні більше військової допомоги, ніж будь-яка інша окрема країна, також може стати політичним прикриттям для європейських чиновників, які прагнуть зменшити свою підтримку війни.

    «Особисто я вважаю, що нам потрібно діяти швидше і рішучіше, щоб підтримати Україну, тому що Росія представляє серйозну стратегічну загрозу для Європейського Союзу, навіть якщо я повинен визнати, що не всі країни-члени погоджуються щодо природи цієї загрози», – зазначив він. Головний дипломат Європейського Союзу Жозеп Боррель Фонтеллес написав цього місяця в есе .

    Він додав: «Чи роз’єднаність у цьому екзистенційному питанні загрожує майбутньому Європейського Союзу? На даному етапі це неможливо сказати».

    Експерти кажуть, що більшість європейських урядів залишаються відданими тому, щоб допомогти Україні перемогти Росію — частково, щоб уникнути перспективи того, що президент Володимир В. Путін забереться далі на захід зі своїми імперіалістичними амбіціями. Після повномасштабного вторгнення Росії в лютому 2022 року Європа об’єдналася навколо України з більшою єдністю, ніж вона демонструвала проти Радянського Союзу під час холодної війни, сказав Найджел Гулд-Девіс, старший науковий співробітник з питань Росії та Євразії Міжнародного інституту стратегічних досліджень у Лондон.

    Але загальна підтримка військових зусиль слабшає. Опитування, проведене Європейською Комісією і оприлюднене минулого місяця, показало, що підтримка європейцями надання Україні додаткової фінансової та військової допомоги дещо впала минулої осені порівняно з літом.

    Навіть якщо політична підтримка Європи збережеться, пан Гулд-Девіс сказав, що урядам може бути важко підтримувати рівень військової та економічної допомоги, який надходить до Києва.

    «На даний момент справжнє занепокоєння полягає не в тому, чи продовжить Захід чи Європа підтримувати Україну», — сказав пан Гулд-Девіс. «Це залежить від того, чи буде він продовжувати практично виділяти необхідний рівень ресурсів, особливо у військовому плані». Він назвав це «частково фактором волі, частково фактором спроможності». Деякі політичні тріщини вже спливли.

    Головний з них – Віктор Орбан, прем’єр-міністр Угорщини, який минулого місяця заблокував план Європейського Союзу надіслати Україні близько 52 мільярдів доларів допомоги. Нещодавно обраний прем’єр-міністр Словаччини та ультраправий голландський політик , який прагне стати наступним прем’єр-міністром Нідерландів, також закликали скоротити допомогу Україні.

    Прем’єр-міністр Італії Джорджія Мелоні описала «велику втому» серед прихильників України під час вересневої телефонної розмови, під час якої вона, як вона вірила, розмовляла з африканськими посланцями. Як виявилося, її заманили в жарт-дзвінок двоє російських коміків, і на записі розмови, опублікованому в листопаді, пані Мелоні заявила: «Ми близькі до моменту, коли всі зрозуміють, що нам потрібен спосіб поза».

    Офіційні особи в країнах Балтії, скандинавських країнах і Східній Європі кажуть, що вони дедалі більше побоюються, що розбіжності можуть призвести до найближчої поразки України, що надихне пана Путіна надіслати війська в колишні радянські республіки та країни-сателіти.

    «У кожного сусіда Росії є вагома причина хвилюватися», — сказав Калев Стойческу, голова Комітету національної оборони в парламенті Естонії. “Росія поводиться буквально як хижак”, – додав він. «Він має смак крові».

    У середу на прес-конференції у Вільнюсі, столиці Литви, пан Зеленський заявив, що «невизначеність партнерів щодо фінансової та військової допомоги Україні» іноді «тільки збільшує мужність і силу Росії». Недавній звіт Міністерства оборони Естонії чітко описує, що воно хоче від НАТО, щоб запобігти цьому та виграти війну в Україні.

    У ньому йдеться про те, що українські сили мають отримати достатню підготовку та вогневу потужність — щомісяця виробляти щонайменше 200 000 снарядів 155-міліметрової артилерії — щоб убивати або важко поранити щонайменше 50 000 російських військових кожні шість місяців. Це набагато більше, ніж зараз можуть забезпечити Європейський Союз і Сполучені Штати разом.

    У Німеччині офіційні особи схвалили плани канцлера Олафа Шольца подвоїти підтримку Україні цього року до приблизно 8,8 мільярда доларів, а нещодавня поставка зброї на фронт включала більше ракет протиповітряної оборони, танкових боєприпасів і артилерійських снарядів.

    Але уряд відмовився відправляти ракети далекого радіусу дії Taurus, які могли б вразити Крим, півострів, анексований Росією в 2014 році, або глибоко в територію, контрольовану Росією. Це небажання спонукало декого «подивитися на наші дії із занепокоєнням і запитати себе, чи достатньо нашої підтримки», як сказав колишній президент Німеччини Йоахім Гаук в інтерв’ю, опублікованому в неділю .  У понеділок пан Шольц заявив, що одних лише внесків Німеччини буде недостатньо, щоб гарантувати безпеку України в довгостроковій перспективі.

    «Поставки зброї для України, заплановані на сьогоднішній день більшістю країн-членів ЄС, у будь-якому випадку є занадто малими», – сказав пан Шольц під час прес-конференції з прем’єр-міністром Люксембургу. Він додав: «Європа має продемонструвати, що вона твердо стоїть на боці України, на боці свободи, міжнародного права та європейських цінностей».

    Одним із майбутніх тестів рішучості Європи, сказав пан Гулд-Девіс, є те, чи погодиться Європейський Союз надати Україні мільярди доларів у вигляді заморожених активів російського центрального банку , які зберігаються в європейських фінансових установах. Сполучені Штати Америки розглядають подібні пропозиції.

    «Це, до речі, зменшить тиск на західних платників податків», — сказав пан Гулд-Девіс. Він сказав, що Європі також необхідно збільшити виробництво оборонної промисловості, щоб озброїти Україну — процес, який може зайняти роки, — але вказав на 12 раундів санкцій , які блок наклав на Росію, як знак продовження підтримки.

    За даними Кільського інституту світової економіки, країни Європейського Союзу та інституції блоку спільно надали Україні близько 145 мільярдів доларів військової, фінансової та гуманітарної допомоги Україні станом на жовтень 2023 року — майже вдвічі більше, ніж Сполучені Штати за той самий період. Очікується, що це триватиме й надалі — навіть у меншій мірі.

    Принаймні наразі підтримка України «залишається головним завданням зовнішньої політики шведського уряду в найближчі роки», заявив цього тижня міністр закордонних справ Швеції Тобіас Більстром .