США запровадили 50-відсоткові мита на канадські товари загальною вартістю близько $20 млрд після того, як Вашингтон і Оттава в останній момент не змогли домовитися про нові умови торгівлі. Під обмеження потрапив широкий перелік продукції — від молочних товарів і алкоголю до деревини, цементу, одягу та хокейного спорядження. Канада вже оголосила, що відповість за принципом «долар за долар»: нові тарифи на американську продукцію мають набути чинності 8 вересня.
Новий етап торговельного протистояння між двома найбільшими партнерами Північної Америки розпочався 22 серпня після провалу останнього раунду переговорів. Адміністрація президента США Дональда Трампа активувала 50% тариф на приблизно $20 млрд канадського експорту. За оцінками американської сторони, це близько 5% усіх товарів, які Канада щороку постачає до США.
Нові мита охоплюють десятки категорій продукції. Associated Press повідомляє, що серед них є хокейні ключки та інше спортивне спорядження, продукти харчування, косметика, меблі та низка інших товарів. Раніше Reuters зазначав, що у списку також перебувають канадські вино, молочна продукція, деревина та інші чутливі для економіки країни групи експорту.
При цьому частина продукції, яка раніше мала пільговий режим відповідно до угоди США–Мексика–Канада, тепер також може потрапляти під додаткове тарифне навантаження. Це робить нинішню ескалацію особливо серйозною, оскільки торговельна угода USMCA протягом багатьох років була основою економічних відносин трьох держав.
Ще 18 серпня ситуація виглядала значно оптимістичніше. Трамп відклав запровадження 50% мит на три дні, заявивши, що сторони наближаються до угоди. Прем’єр-міністр Канади Марк Карні також тоді говорив про «суттєвий прогрес», хоча попереджав, що невирішеними залишаються важливі питання.
Переговори стосувалися автомобільної промисловості, сталі, алюмінію, деревини, канадської системи регулювання молочного ринку, продажу американського алкоголю та інших торговельних бар’єрів.
Проте наприкінці тижня компроміс розвалився.
Торговий представник США Джеймісон Грір заявив, що Канада відмовилася завершити угоду на умовах, які, за версією Вашингтона, сторони вже попередньо погодили. Він також дав зрозуміти, що нових переговорів найближчим часом не заплановано.
Канада покладає відповідальність за провал переговорів на Вашингтон.
Марк Карні заявив, що американська сторона в останній момент змінила запропоновані умови. За його словами, нові вимоги США були несправедливими та економічно невигідними для Канади.
Канадський прем’єр описав позицію Вашингтона фразою: США «просили занадто багато і пропонували занадто мало». Після цього він наказав канадській переговорній команді повернутися до Оттави.
Карні також оголосив про підготовку дзеркальної відповіді.
Вона має набути чинності 8 вересня — у вівторок після американського Дня праці. Канада планує застосувати до американських товарів тарифи на співставну суму, фактично відповідаючи за принципом «долар за долар».
Під канадські мита планують спрямувати американську сталь, молочні продукти, електроніку, побутову техніку, сільськогосподарське обладнання, целюлозу та папір. Остаточний детальний перелік Оттава має оприлюднити окремо.
Канадський уряд паралельно готує програми допомоги підприємствам і працівникам, які найбільше постраждають від американських обмежень.
Карні заявив, що нова тарифна політика США спрямована на те, щоб завдати Канаді економічної шкоди та посилити внутрішні розбіжності. Він назвав цей розрахунок помилковим і пообіцяв захищати канадські галузі.
Жорстку відповідь підтримав і прем’єр найбільш населеної канадської провінції Онтаріо Даг Форд. Він закликав застосовувати до США принцип «тариф за тариф, долар за долар» і заявив, що в нинішній ситуації Канада не повинна виключати жодних варіантів економічної відповіді.
Нинішній конфлікт має особливо великий масштаб через надзвичайну взаємозалежність економік двох країн.
За 2025 рік США та Канада обмінялися товарами та послугами приблизно на $880 млрд. Близько 72% канадського товарного експорту припадає саме на американський ринок.
Тому навіть якщо нові 50% мита безпосередньо зачіпають близько 5% канадського експорту до США, їхній ефект може бути значно ширшим.
Американські компанії, які імпортують канадські товари, формально сплачують тариф під час ввезення продукції. Частину цих додаткових витрат вони можуть перекласти на американських споживачів через підвищення цін.
Для Канади ризик інший: якщо її товари стануть суттєво дорожчими на американському ринку, виробники можуть втрачати замовлення, скорочувати виробництво та робочі місця.
Особливо вразливими є галузі, які десятиліттями будували ланцюги поставок без урахування серйозних торговельних бар’єрів між двома країнами.
AP зазначає, що нинішнє протистояння вже виходить далеко за межі звичайної тарифної суперечки та поступово змінює сам характер канадсько-американських відносин. Карні прямо заявив, що традиційна модель відносин зі США змінилася, а Оттава дедалі активніше намагається диверсифікувати торгівлю та залучати інвестиції з інших держав.
Окремою проблемою є майбутнє USMCA — угоди про вільну торгівлю між США, Канадою та Мексикою, яка замінила NAFTA і була укладена ще під час першої президентської каденції Трампа.
У 2026 році сторони почали черговий перегляд домовленостей. Канада пропонувала продовжити угоду ще на 16 років, але адміністрація Трампа не погодилася, через що механізм перейшов до щорічних переглядів. Водночас сама угода формально залишається чинною до 2036 року.
Трамп у липні взагалі заявляв, що не надто зацікавлений у перегляді USMCA і не вважає її критично необхідною для Сполучених Штатів.
Нинішні 50-відсоткові мита Вашингтон запровадив із використанням розділу 338 Закону США про тарифи 1930 року. Ця норма дозволяє президенту встановлювати додаткові тарифи проти держав, які, на думку американської влади, дискримінують торгівлю США.
Цей механізм вважається надзвичайно рідкісним. Reuters раніше називав рішення Трампа першим відомим використанням Section 338 для такого масштабного тарифного удару по торговельному партнеру.
Нова ескалація відбувається після тривалого періоду суперечок між адміністрацією Трампа та Канадою. Після повернення до Білого дому у 2025 році президент США неодноразово вводив або погрожував запровадити тарифи на канадські товари. Суперечки стосувалися сталі, алюмінію, автомобілів, деревини та інших галузей.
Відносини додатково погіршувалися через політичні заяви Трампа про можливість перетворення Канади на «51-й штат США», суперечки навколо оборонних витрат НАТО та інших двосторонніх питань.
Тепер протистояння переходить у нову фазу.
Якщо Канада 8 вересня реалізує обіцяну дзеркальну відповідь, американський бізнес також зіткнеться з дорожчим доступом до одного зі своїх найбільших зовнішніх ринків. Це може створити новий виток взаємних обмежень.
При цьому жодного нового раунду переговорів між Вашингтоном та Оттавою наразі не заплановано.
У результаті дві країни, які десятиліттями мали один із найбільш інтегрованих торговельних просторів у світі, опинилися перед перспективою затяжної тарифної війни. Її наслідки можуть відчути не лише канадські виробники, а й американські споживачі та компанії, чиї виробничі ланцюги тісно пов’язані з Канадою.
Для Оттави ця криза також стає сигналом щодо необхідності зменшувати критичну залежність від ринку США. Для Трампа ж 50-відсоткові тарифи є частиною ширшої політики використання торговельних бар’єрів як інструменту тиску на партнерів і захисту американського виробництва.
Поки ж компромісу між двома урядами немає, а наступною важливою датою стане 8 вересня, коли канадські тарифи у відповідь мають набути чинності.
