Golosnovinua.com

Позначка: США

  • Тотальна торговельна війна: Трамп привласнює озеро Онтаріо, а Канада готує жорстку відповідь

    Тотальна торговельна війна: Трамп привласнює озеро Онтаріо, а Канада готує жорстку відповідь

    Прем’єр-міністр Канади Марк Карні різко відкинув скандальний указ президента Сполучених Штатів Америки Дональда Трампа щодо перейменування озера Онтаріо на «озеро Америка». Глава канадського уряду публічно засудив спробу сусідньої держави змінити географічну ідентичність прикордонного регіону в односторонньому порядку, наголосивши на багатовіковій історичній спадщині оригінальної назви водойми. Цей дипломатичний конфлікт розгортається на тлі безпрецедентного загострення економічних відносин між двома країнами, яке вже призвело до запровадження взаємних жорстких торговельних обмежень.

    У своїй офіційній заяві в соціальній мережі Х очільник канадського уряду звернув увагу на глибоке історичне коріння назви. За його словами, топонім Онтаріо походить від давнього вендатського слова «Ontari’io». У дослівному перекладі ця автентична назва означає «озеро прекрасне, озеро велике». Політик підкреслив, що цьому слову вже понад чотириста років, і воно має величезне значення для національної ідентичності, адже міцно закріпилося в історії всього континенту.

    Для підсилення своєї позиції канадський лідер навів історичні паралелі. Він нагадав американському керівництву, що оригінальна назва з’явилася на географічних картах задовго до створення самої Канадської конфедерації. Більше того, цей топонім активно використовувався ще до історичного ухвалення Декларації незалежності США. Таким чином Оттава демонструє абсолютне неприйняття спроб переписати спільну географію заради тимчасових політичних амбіцій.

    «Ми знаємо, що Америка змінюється. Змінюються її торговельні відносини, зовнішня політика, національні пам’ятки та назви водойм. Канадійці також знають, що називати речі своїми іменами означає називати це озеро Онтаріо – тоді, зараз і завжди», – наголосив Марк Карні.

    Скандал набув офіційного статусу двадцять сьомого серпня, коли Дональд Трамп підписав указ про зміну назви великого прикордонного озера. Цьому безпрецедентному рішенню передував повний провал двосторонніх переговорів між делегаціями обох країн. Після невдалих дипломатичних спроб знайти компроміс Вашингтон вдався до радикальних економічних кроків, запровадивши жорстке п’ятдесятивідсоткове мито на низку важливих канадських товарів.

    Перші публічні розмови про намір змінити назву водойми з боку американського лідера розпочалися після краху економічних консультацій, ставши інструментом політичного тиску. У відповідь на агресивну фінансову політику офіційна Оттава почала діяти рішуче. Ще двадцять п’ятого серпня канадська сторона анонсувала введення нових дзеркальних митних зборів на американський імпорт. Суперечка вийшла за межі виключно економічних інтересів і перетворилася на принципове питання суверенітету та поваги до історичної спадщини.

  • Полювання на досвід: чому візит Федорова до США змусить здригнутися Вашингтон та Пентагон

    Полювання на досвід: чому візит Федорова до США змусить здригнутися Вашингтон та Пентагон

    Плани колишнього віцепрем’єра та ексміністра оборони України Михайла Федорова здійснити візит до Сполучених Штатів викликали чималий резонанс у політичних колах. Народний депутат Олексій Гончаренко в ефірі Radio NV підкреслив, що закордонні партнери надзвичайно високо оцінюють українські напрацювання у сфері оборонних технологій та ведення сучасних бойових дій.

    За словами нардепа, закордонні університети, провідні військові корпорації та представники Пентагону вишиковуються в чергу заради експертизи колишнього очільника відомства. Потужний бекграунд у сфері цифровізації державних послуг та управлінський досвід під час повномасштабної війни роблять його бажаним гостем на найвищому рівні. Водночас експерти припускають, що за океаном політик може шукати додаткову підтримку для просування власних ініціатив після фактичного переходу в новий статус.

    Нагадаємо, що політична криза середини літа завершилася відставкою попереднього уряду та гучними кадровими ротаціями в армії. Після того як колишній міністр відмовився від інших посад у виконавчій владі, окрім керівництва оборонним сектором, а новим очільником міністерства став Євген Хмара, увага суспільства прикута до подальших кроків експосадовця. Поїздка за кордон може стати ключовим етапом у формуванні його нової політичної та експертної траєкторії.

     

  • Енергетичний прорив Вашингтона: США готують угоду про контроль над нафтовими надрами Венесуели

    Енергетичний прорив Вашингтона: США готують угоду про контроль над нафтовими надрами Венесуели

    Сполучені Штати наближаються до підписання стратегічної угоди з Венесуелою, яка забезпечить американським виробникам довгостроковий доступ до багатющих нафтових родовищ країни. Предметом переговорів стали 17 перспективних ділянок у поясі Ориноко та поблизу озера Маракайбо, частина з яких раніше контролювалася китайськими компаніями.

    Умови та механізми майбутньої угоди
    У рамках підготовки до домовленостей венесуельська сторона вже надала американській нафтосервісній компанії SLB доступ до стратегічних геологічних даних щодо видобутку та характеристик пластів. Переговори ведуться на вищому рівні між адміністрацією президента США Дональда Трампа та перехідним керівництвом Венесуели. Як основний юридичний механізм розглядається модель «аренди», після чого родовища розподілять між американськими енергетичними корпораціями через відкриті аукціони чи тендери.

    Головна мета Вашингтона – гарантувати стабільні постачання сирої нафти на американські НПЗ, збільшити загальні обсяги видобутку (наразі країна видобуває близько 1,25 мільйона барелів на добу) та знизити внутрішні ціни на пальне на тлі політичного тиску перед проміжними виборами. Крім того, США активно шукають шляхи поповнення власного Стратегічного нафтового резерву, який виснажився через наслідки повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році та конфлікт з Іраном у лютому 2026-го.

    Конституційні перешкоди та політичний контекст
    Експерти застерігають, що майбутня угода може зіткнутися з серйозними юридичними перешкодами. Чинне законодавство та Конституція Венесуели закріплюють ключові сектори нафтової галузі за державою і прямо не передбачають оренди нафтових ділянок іноземцями, що загрожує перерости в судові суперечки.

    Ситуація загострюється наслідками силової спецоперації США в січні 2026 року, в результаті якої було усунуто від влади колишнього лідера Ніколаса Мадуро. Попри те, що міністр енергетики США Крис Райт готується до нових візитів до Каракаса для реалізації енергетичної стратегії адміністрації Трампа, спроби Вашингтона повністю переформатувати ринок викликають чимало дискусій щодо правомірності й довгострокової стабільності таких домовленостей.

  • Таємний візит до Москви: чому приїжджав директор ЦРУ та що каже Буданов

    Таємний візит до Москви: чому приїжджав директор ЦРУ та що каже Буданов

    Директор Центрального розвідувального управління США Джон Реткліфф здійснив несподіваний та вперше за кілька років неоголошений візит до столиці Росії. Поїздка відбулася на тлі застояного переговорного процесу щодо припинення повномасштабної війни, яку РФ розв’язала проти України, а також на тлі тривожних попереджень західних розвідок про можливу ескалацію з боку Кремля проти східного флангу НАТО.

    Керівник Офісу Президента України Кирило Буданов закликав громадськість та медіа «бути здержаними» у своїх оцінках і коментарях щодо цієї події. За його словами, російсько-українська війна дійсно обговорювалася під час переговорів у Москві, проте вона не була ключовою чи центральною темою зустрічі американського посадовця з російськими представниками.

    «Давайте дождемся официальных комментариев. Насколько мне известно, этот визит планировался в другом месте, был перенесен – и вот он состоялся. Там основные темы – взаимоотношения, скажем так, между двумя странами», – зазначив він, додавши, що фокус уваги був зосереджений на двосторонніх відносинах Вашингтона та Москви.

    Водночас західні медіа, зокрема видання Politico з посиланням на власні джерела, зазначають, що під час закритих переговорів Реткліфф окреслив російському керівництву «червоні лінії». Зокрема, він застеріг Кремль від будь-яких агресивних дій чи нападів на союзників по Північноатлантичному альянсу, а також висунув вимогу щодо скорочення підтримки Ірану.

    Цей візит є першим відомим приїздом очільника американської розвідки до Москви за часів президентства Дональда Трампа. Попередній аналогічний резонансний візит відбувся наприкінці 2021 року, коли тодішній директор ЦРУ у команді Джо Байдена Білл Бернс приїздив до російської столиці, аби спробувати відмовити Володимира Путіна від масштабного вторгнення в Україну.

     

  • Європа залишилась без захисту: дефіцит ракет для Patriot загрожує безпеці НАТО через війну на Близькому Сході

    Європа залишилась без захисту: дефіцит ракет для Patriot загрожує безпеці НАТО через війну на Близькому Сході

    У країнах Європи склалася критична ситуація із запасами американських ракет-перехватчиків для зенітно-ракетних комплексів Patriot, які наразі оцінюються як «більш ніж критичні». Про це у середу, 26 серпня 2026 року, повідомило інформаційне агентство Associated Press із посиланням на високопоставлених представників міністерства оборони США в Європі та Північноатлантичного альянсу.

    За даними джерел, гострий дефіцит боєприпасів виник через масштабне перекидання американських військових ресурсів на Близький Схід. Під час військового протистояння США проти Ірану значну частину ракет перенаправили для захисту регіональних баз та союзників, де системи Patriot масово використовувалися для знищення іранських балістичних ракет і дронів. Представник НАТО офіційно підтвердив суттєве виснаження арсеналів на європейському континенті.

    Експерти та військові посадовці попереджають, що у разі потенційного ракетного удару з боку Росії – наприклад, по стратегічних військових штабах чи об’єктах енергетичної інфраструктури – європейські сили та американський контингент можуть опинитися в ситуації України, змушені «приймати удар за ударом». Поточних запасів ледь вистачить для захисту від поодиноких загроз.

    «У нас будуть дуже обмежені можливості для захисту навіть від одиночного ракетного удару», – зазначив представник оборонного відомства США.

    Ситуація з дефіцитом ракет створює додаткові виклики для безпеки регіону, оскільки виробничі потужності американського ВПК не встигають швидко компенсувати виснажені арсенали, залишаючи східний фланг НАТО вразливим перед сучасними засобами повітряного нападу.

  • Міносвіти США випадково порівняло Трампа з Гітлером і терміново видалило відео

    Міносвіти США випадково порівняло Трампа з Гітлером і терміново видалило відео

    Міністерство освіти США опинилося в центрі гучного і доволі курйозного скандалу після спроби похвалити президента Дональда Трампа ефектним роликом у соцмережах. Урядове відомство використало сцену з фільму про Вінстона Черчилля, додало після неї добірку кадрів із Трампом та емодзі тигра. Однак користувачі майже миттєво помітили незручну деталь: у використаній сцені «тигром» Черчилль називає не сильного політичного лідера загалом, а конкретно Адольфа Гітлера. Після хвилі насмішок і пояснень історичного контексту відео поспішно видалили.

    Про цей інцидент пише Forbes.

    Інцидент стався 26 серпня. Офіційний акаунт Міністерства освіти США в X опублікував 19-секундний ролик, який починався уривком із британської історичної драми «Темні часи» (Darkest Hour) 2017 року. У фільмі Гері Олдмен, який виконує роль Вінстона Черчилля, емоційно відкидає ідею переговорів із нацистською Німеччиною та промовляє фразу: «Не можна домовлятися з тигром, коли твоя голова в його пащі». Після цих слів відео різко переходило до монтажу з кадрами Дональда Трампа.

    Публікацію супроводжував підпис «No one does it like us» — «Ніхто не робить цього так, як ми», а також емодзі тигра. Судячи з монтажу, автори ролика хотіли представити Трампа як жорсткого політика, з яким противникам небезпечно вступати у конфронтацію.

    Але історичний і сюжетний контекст сцени повністю перевертав цей задум.

    У «Темних часах» Черчилль виголошує ці слова, обговорюючи можливість переговорів Британії з нацистським режимом під час критичного моменту Другої світової війни. «Тигр» у цій метафорі — Адольф Гітлер, а не сам Черчилль і не образ сильного західного лідера. Тобто після монтажної склейки виходило, що Міністерство освіти США фактично поставило Трампа на місце Гітлера в знаменитій метафорі.

    Користувачам X знадобилося зовсім небагато часу, щоб це помітити.

    Представник Демократичного національного комітету Метт Рейн звернув увагу, що «тигр», про якого йдеться у сцені, — саме Гітлер. Інші користувачі почали масово поширювати довшу версію фрагмента з фільму, де контекст уже неможливо було трактувати двозначно.

    До публікації навіть додали Community Note — примітку спільноти X, у якій пояснювалося походження сцени та прямо зазначалося, кого саме Черчилль називає «тигром». Незабаром після цього Міністерство освіти видалило ролик.

    Особливого сарказму ситуації додав той факт, що помилку допустило саме відомство, відповідальне за освіту.

    У соцмережах жартували, що працівники Міністерства освіти, очевидно, мали б краще знати історичний контекст уривків, які використовують у своїх публікаціях. Один із популярних коментарів стосувався кадрових скорочень у відомстві: користувачі іронізували, що уряд звільнив співробітників, які допомагали фінансувати вчителів та учнів, але залишив на зарплаті «редактора фанкамів».

    Згодом з’явилося й офіційне пояснення того, як такий ролик взагалі потрапив на державний акаунт.

    Представник Міністерства освіти США повідомив, що відео ґрунтувалося на популярному звуковому тренді з TikTok. За словами відомства, його створив і опублікував співробітник, який не розумів контексту оригінального відеофрагмента. Після того як помилку виявили, ролик прибрали з усіх соцмереж Міністерства.

    Це пояснення фактично підтвердило припущення користувачів: випадкове порівняння Трампа з Гітлером не було задумом команди міністерства, а стало результатом невдалого використання популярного інтернет-шаблону без перевірки його першоджерела.

    У повнішому варіанті сцени Черчилль говорить про неприпустимість умиротворення диктатора. Сенс його виступу полягає в тому, що британський уряд не повинен домовлятися з Гітлером у ситуації, коли нацистська Німеччина вже загрожує існуванню країни.

    Саме через це монтаж із Трампом виглядав настільки невдалим: якщо слідувати логіці самої сцени, американський президент опинявся не на місці Черчилля, а на місці того самого «тигра», з яким британський прем’єр застерігав домовлятися.

    Водночас немає жодних підстав стверджувати, що Міністерство освіти навмисно прирівнювало Дональда Трампа до Адольфа Гітлера. Доступні дані, навпаки, свідчать про редакційну помилку. Відомство хотіло створити позитивний ролик про президента, але автор публікації не перевірив контекст фільму.

    Саме ця деталь і зробила історію особливо вірусною.

    До критики долучилися не тільки прихильники Демократичної партії. Консервативне американське видання Daily Caller також написало про хвилю негативної реакції на ролик, зазначивши, що публікація створила враження порівняння Трампа з нацистським диктатором.

    Інцидент став черговою суперечкою довкола дедалі активнішого використання Білим домом та федеральними відомствами мемів, вірусних роликів і стилістики соцмереж для політичної комунікації.

    Forbes нагадує, що протягом останніх місяців сам Трамп кілька разів опинявся у скандалах через незвичайні або провокаційні публікації в соцмережах, зокрема згенеровані штучним інтелектом зображення.

    На початку року президента критикували після появи расистського ролика із зображеннями Барака та Мішель Обами у вигляді мавп. Публікацію зрештою видалили.

    Ще один резонансний випадок стався навесні, коли Трамп поширив згенероване ШІ зображення, на якому він був представлений в образі Ісуса Христа. Публікація викликала негативну реакцію релігійних груп та навіть частини республіканців і також була видалена. Пізніше президент опублікував інше AI-зображення, де Ісус обіймає його на тлі американського прапора.

    Нинішній випадок, однак, дещо відрізняється. Скандальне відео з’явилося не в особистому акаунті Трампа, а на офіційному ресурсі федерального міністерства, а отже, відразу виникли запитання щодо того, як саме державні структури перевіряють контент перед його публікацією.

    Критики також запитували, яким взагалі є зв’язок подібних фан-відео з основною діяльністю Міністерства освіти. IBTimes цитує одного з користувачів, який поцікавився, яке відношення такий ролик має безпосередньо до освіти.

    Ситуація стала ще одним прикладом того, наскільки ризикованим може бути використання популярних мемів і кінофрагментів державними структурами без розуміння їхнього контексту. Вірусний контент часто базується на коротких цитатах, які без повної сцени можуть мати зовсім інший сенс.

    У цьому випадку Міністерство освіти США, очевидно, побачило у словах про «тигра» образ сили та безкомпромісності. Однак оригінальний сюжет «Темних часів» робить значення цитати абсолютно однозначним: Черчилль говорить про Гітлера і пояснює, чому з диктатором не можна укладати угоду, коли той уже становить смертельну загрозу.

    Тому спроба створити ефектний ролик на підтримку Трампа обернулася прямо протилежним результатом. Замість образу сильного президента Міносвіти США ненавмисно створило монтаж, який виглядав як позитивне порівняння Трампа з Гітлером.

    Відомство швидко виправило помилку й видалило матеріал, однак інтернет, як часто буває у таких випадках, уже встиг зберегти відео. Копії ролика та скриншоти продовжили поширюватися в X навіть після його зникнення з офіційного акаунта.

    У підсумку історія, яка мала стати черговим коротким промороликом на підтримку президента, перетворилася на один із найпомітніших комунікаційних конфузів американської адміністрації цього тижня. І причина виявилася дуже простою: перш ніж використовувати історичну цитату як мем, варто перевірити, кого саме в оригіналі називали «тигром».

  • Після таємного візиту ЦРУ до Москви: Буданов анонсував нові переговори

    Після таємного візиту ЦРУ до Москви: Буданов анонсував нові переговори

    Переговорний процес між Україною та Росією, який останнім часом фактично перебуває на паузі, може знову активізуватися вже у вересні. Керівник Офісу президента України Кирило Буданов заявив, що очікує нової безпосередньої зустрічі українських та російських переговорників уже наступного місяця, причому участь Сполучених Штатів він назвав фактично необхідною.

    Заява пролунала 27 серпня на тлі різкого пожвавлення закритих контактів між Вашингтоном і Москвою та лише через кілька днів після неоголошеного візиту директора ЦРУ Джона Реткліффа до російської столиці.

    Коментуючи нинішній стан переговорів, Буданов визнав, що їхня активна фаза поки призупинена. Водночас, за його словами, сам процес не припинився і може перейти у практичну площину вже найближчими тижнями.

    На пряме запитання журналістки Новини.LIVE, чи може у вересні відбутися саме очна зустріч української та російської делегацій, керівник Офісу президента відповів ствердно.

    «Я сподіваюся на це, так. Ну, і з американцями вже. Без них ніяк», — сказав Буданов.

    Тобто Київ фактично розглядає новий раунд не просто як двосторонній контакт із Москвою, а як переговорний процес, у якому Вашингтон має відігравати одну з ключових ролей.

    Цей момент особливо важливий, тому що останні дипломатичні сигнали з боку США вказують на активізацію закритих каналів спілкування з Кремлем.

    25 серпня директор ЦРУ Джон Реткліфф здійснив рідкісний і неанонсований візит до Москви. За даними Reuters, він проводив там зустрічі з представниками російських спецслужб. Це була перша публічно відома поїздка Реткліффа до Росії після того, як він очолив ЦРУ.

    Наступного дня Кремль офіційно підтвердив переговори. Дмитро Пєсков повідомив, що особистої зустрічі директора ЦРУ з Володимиром Путіним не було, однак російського лідера оперативно поінформували про результати контактів.

    Пєсков не розкрив ані конкретних співрозмовників Реткліффа, ані змісту переговорів. Водночас він назвав сам факт контактів між спецслужбами позитивним і зазначив, що такі канали можуть функціонувати навіть у періоди найгірших відносин між державами.

    Дональд Трамп, коментуючи поїздку глави ЦРУ, назвав її «напіврутинною», однак додав значно цікавішу деталь: за його словами, з цієї місії «може щось вийти».

    Одразу після цього президент США заговорив про зусилля своєї адміністрації, спрямовані на завершення війни Росії проти України.

    Тобто прямого підтвердження, що Реткліфф у Москві домовлявся саме про новий раунд українсько-російських переговорів, немає. Але часовий збіг між секретними контактами ЦРУ та заявою Буданова про можливу зустріч у вересні виглядає щонайменше показово.

    Більше того, американські медіа повідомляють, що місія Реткліффа могла мати значно ширший безпековий порядок денний.

    The Wall Street Journal писав, що директор ЦРУ міг особисто попередити Росію не намагатися атакувати країни НАТО. За даними видання, американська розвідка отримала інформацію, яка викликала занепокоєння щодо можливих російських провокацій проти Альянсу — від кібератак до обмежених військових дій проти держав Балтії.

    Водночас адміністрація Трампа продовжує шукати можливості для дипломатичного врегулювання саме російсько-української війни.

    Reuters 25 серпня повідомив, що Володимир Зеленський бачить для американського посередництва певне політичне «вікно», яке може залишатися відкритим приблизно до літа 2027 року.

    Причина полягає, зокрема, у внутрішньополітичному календарі США: чим ближчими ставатимуть президентські вибори 2028 року, тим більше уваги американська адміністрація приділятиме власній виборчій кампанії та внутрішнім питанням.

    Україна вже працює зі Сполученими Штатами та європейськими партнерами над новими пропозиціями щодо можливого завершення війни.

    За даними Reuters, Київ разом з американськими та європейськими представниками підготував короткий документ із базовими принципами потенційного врегулювання.

    Серед них — припинення вогню та запропонована американською стороною концепція спеціальної економічної зони в частині Донбасу, управління якою могло б здійснюватися третьою стороною.

    Однак головна проблема переговорів залишається незмінною — територіальні вимоги Росії.

    Москва продовжує претендувати на повний контроль над Донецькою, Луганською, Запорізькою та Херсонською областями, хоча російська армія не контролює всю територію жодної з них, за винятком майже повністю окупованої Луганщини.

    Саме вимога Росії передати їй території, які вона не змогла захопити військовим шляхом, залишається одним із основних пунктів, через які попередні раунди переговорів заходили у глухий кут.

    Київ публічно відкидає сценарій, за якого українські війська просто залишають контрольовані ними міста та райони.

    Тому навіть якщо зустріч української та російської делегацій у вересні справді відбудеться, це ще не означатиме швидкого прориву.

    Буданов і раніше говорив, що переговори є надзвичайно складними через різницю позицій сторін та глобальні інтереси держав, залучених до процесу. Водночас він не виключав можливості завершення активної фази війни ще у 2026 році за умови реальної деескалації та політичних домовленостей.

    У червні він також заявляв, що завершення активної фази війни до зими 2026 року залишається реалістичною метою, хоча для цього необхідно виконати низку складних умов.

    Тепер уперше прозвучав конкретніший часовий орієнтир саме щодо наступної зустрічі делегацій — вересень.

    І показово, що Буданов окремо наголосив на участі американців.

    Після повернення Дональда Трампа до Білого дому США фактично стали головним зовнішнім посередником у спробах організувати нову рамку переговорів між Києвом і Москвою.

    Протягом останніх місяців контакти відбувалися у різних форматах — через спецпредставників, дипломатичні канали, розвідку та прямі консультації з українським керівництвом.

    Однак великого політичного прориву досі не відбулося.

    Росія продовжує наступальні операції та масовані удари по українських містах, а Київ наполягає, що будь-які переговори повинні супроводжуватися реальними гарантіями безпеки і не можуть перетворитися на механізм легалізації російської окупації.

    Саме на цьому тлі можливий вересневий раунд матиме особливе значення.

    Якщо він відбудеться за участю Вашингтона, це може стати першою серйозною перевіркою того, чи змогли останні закриті контакти між США та Росією хоча б частково зблизити позиції сторін.

    З іншого боку, нинішні сигнали поки залишаються дуже обережними.

    Буданов говорить про надію на зустріч, а не про вже погоджену дату. Немає інформації про місце проведення переговорів, склад делегацій або конкретний порядок денний.

    Ні Москва, ні Вашингтон станом на момент публікації також публічно не оголосили про домовленість щодо вересневого раунду.

    Тому говорити, що переговори вже остаточно призначені, передчасно.

    Проте сукупність останніх подій виглядає нетипово активною: директор ЦРУ несподівано прилітає до Москви, проводить закриті переговори з російськими спецслужбами, Путіну одразу доповідають їхні результати, Трамп заявляє, що з поїздки «може щось вийти», а вже за добу керівник Офісу президента України називає вересень можливим часом нової зустрічі з Росією.

    Чи є всі ці події частинами одного дипломатичного процесу, офіційно поки не підтверджено.

    Але принаймні одна річ стала зрозумілішою: переговорний канал не закритий.

    І якщо прогноз Буданова справдиться, уже у вересні українські, російські та американські представники можуть знову опинитися за одним переговорним столом — у момент, коли війна триває з максимальною інтенсивністю, а питання територій, припинення вогню та гарантій безпеки залишаються практично такими ж складними, як і раніше.

  • Путіну одразу доповіли після таємних переговорів директора ЦРУ в Москві: Трамп зробив загадкову заяву

    Путіну одразу доповіли після таємних переговорів директора ЦРУ в Москві: Трамп зробив загадкову заяву

    Несподіваний і неанонсований візит директора Центрального розвідувального управління США Джона Реткліффа до Москви отримав нове продовження. Кремль офіційно підтвердив, що американський розвідник провів переговори з представниками російських спецслужб. Особисто з Володимиром Путіним він не зустрічався, однак російського лідера оперативно поінформували про результати контактів. На тлі максимальної секретності навколо переговорів президент США Дональд Трамп додав інтриги, заявивши, що з поїздки Реткліффа «може щось вийти», і практично одразу згадав про спроби Вашингтона завершити війну в Україні.

    Деталі рідкісного візиту почали з’являтися лише постфактум. Директор ЦРУ прибув до Москви у вівторок, 25 серпня. За даними Axios, це була його перша поїздка до російської столиці після вступу на посаду і найвищий за рівнем візит представника адміністрації Трампа до Росії з січня. Американська сторона заздалегідь офіційно не оголошувала про місію керівника ЦРУ.

    На присутність високопоставленої американської делегації спочатку вказали зовсім не заяви Вашингтона чи Москви, а переміщення американського військового літака. За даними ЗМІ та сервісів відстеження польотів, до московського аеропорту Внуково прибув військово-транспортний Boeing C-17A Globemaster III. Також біля аеропорту помітили американський дипломатичний кортеж. Російські державні агентства згодом повідомили, що літак того самого дня залишив Москву.

    The Washington Post із посиланням на дані Flightradar24 повідомила, що американський урядовий літак залишив російську столицю приблизно через вісім із половиною годин після прибуття. Перед Москвою маршрут Реткліффа пролягав через Латвію: за інформацією Axios, він вилетів із Вашингтона ще в неділю, а до Москви вирушив із Риги на C-17.

    Особливо показово, що спочатку Кремль демонстрував майже повне незнання ситуації. Дмитро Пєсков 25 серпня заявляв, що не має інформації щодо американського військового літака у Внуково, а зустрічі з представниками адміністрації США в Кремлі нібито не планувалися. Вже наступного дня Москва офіційно підтвердила: директор ЦРУ справді перебував у російській столиці та контактував із російськими спецслужбами.

    Сам Пєсков наголосив, що зустрічі Реткліффа з Путіним не було. Водночас із його слів стало зрозуміло, що результати переговорів дійшли до російського лідера практично одразу.

    «Звичайно, президент Путін негайно про все інформується», — заявив речник Кремля, не розкриваючи ані конкретних співрозмовників Реткліффа, ані змісту переговорів. Reuters підтверджує: Кремль визнав контакти директора ЦРУ з російськими розвідниками, але відмовився повідомляти, що саме обговорювали сторони.

    Пєсков при цьому назвав сам факт контактів спецслужб позитивним. За його словами, подібні канали взаємодії можуть продовжувати працювати навіть у найскладніші періоди відносин між державами. Водночас у Кремлі визнали, що поки зарано говорити, чи допоможе цей контакт вивести російсько-американські відносини з того, що Пєсков назвав «глибокою кризою».

    Ще більшої інтриги історії додав Дональд Трамп. Під час інтерв’ю консервативному радіоведучому Гленну Беку президента США прямо запитали, навіщо керівник ЦРУ їздив до Москви.

    Трамп спробував применшити сенсаційність події, назвавши поїздку Реткліффа «майже рутинною». Однак одразу після цього американський президент зробив значно цікавіше зауваження: за його словами, з цієї поїздки «може щось вийти». Далі він перевів розмову безпосередньо на російсько-українську війну, заявивши, що його адміністрація дуже наполегливо працює над її завершенням.

    Трамп також заявив, що хотів би побачити завершення війни в Україні, і висловив думку, що Москва та Київ нібито також зацікавлені в її припиненні. Водночас президент США так і не розкрив, яке саме доручення отримав Реткліфф перед візитом та які питання обговорювали за зачиненими дверима.

    На цьому тлі американські медіа висувають значно серйознішу версію причин настільки незвичного візиту.

    The Wall Street Journal повідомив, що американська розвідка отримала інформацію про ранні приготування Росії до можливої військової мобілізації та побоювання щодо можливих дій Москви для перевірки рішучості НАТО. Саме на цьому тлі Реткліфф вирушив до російської столиці.

    CBS News із посиланням на кількох людей, обізнаних із ситуацією, пізніше повідомив ще конкретніше: метою поїздки директора ЦРУ було попередити Росію не атакувати держави-члени НАТО. За даними телеканалу, американські розвідувальні оцінки вказували на можливість того, що Москва спробує перевірити Альянс.

    The Wall Street Journal також повідомляє, що американські розвіддані викликали занепокоєння можливими російськими провокаціями проти країн НАТО, включно з кібератаками або обмеженими військовими діями, зокрема проти балтійських держав. За цією версією, Реткліфф міг особисто передати Москві жорстке попередження Вашингтона.

    Важливий нюанс: сам Трамп під час інтерв’ю заперечив, що Реткліфф перебував у Москві саме через озвучені ведучим припущення щодо можливої перевірки Росією рішучості НАТО або через питання, пов’язані з Іраном. Тобто публічна версія американського президента наразі не збігається з інформацією джерел американських медіа. Офіційно точний порядок денний переговорів не оприлюднений.

    Є у цій історії й безпосередній український слід. Axios повідомив із посиланням на джерело, що перед поїздкою Реткліффа Сполучені Штати попередили Україну про прибуття високопоставленої американської делегації до Москви та попросили утриматися від ударів, поки вона перебуватиме там.

    ABC News із посиланням на українського посадовця також повідомив, що Київ погодився на американське прохання не здійснювати ракетних або дронових ударів по Москві протягом перебування Реткліффа в російській столиці. Уже через кілька годин після відльоту американської делегації атаки безпілотників на Москву відновилися. Російська влада заявляла про перехоплення дронів, що летіли до столиці, а в кількох московських аеропортах вводили тимчасові обмеження.

    Водночас, за даними Kyiv Independent, станом на вечір 26 серпня Україна ще не отримала обіцяного американською стороною брифінгу щодо змісту та результатів переговорів Реткліффа в Москві.

    Рідкісність нинішньої поїздки додає їй політичної ваги. Попередній відомий візит чинного директора ЦРУ до Росії відбувся ще у листопаді 2021 року. Тодішній керівник ЦРУ Вільям Бернс їздив до Москви за кілька місяців до початку повномасштабного російського вторгнення. Тоді він передавав Кремлю попередження Вашингтона на тлі концентрації російських військ біля кордонів України.

    Тому нинішня поява керівника американської розвідки у Москві закономірно викликала особливу увагу. Реткліфф не є звичайним дипломатичним переговорником, а його візит не був частиною публічно оголошеного дипломатичного графіка. Поїздка відбулася непублічно, її зміст не розкриває жодна зі сторін, а Путіна після контактів американського розвідника оперативно поінформували про результати.

    При цьому існують фактично три рівні інформації про подію. Кремль офіційно говорить лише про контакти спецслужб. Трамп називає поїздку «майже рутинною», але водночас натякає, що з неї «може щось вийти», пов’язуючи свою відповідь із роботою над завершенням війни в Україні. Американські медіа з посиланням на джерела тим часом повідомляють про значно жорсткіший контекст — розвідувальні дані щодо Росії та можливе попередження Москві не намагатися перевірити НАТО на міцність.

    Яка з цих тем була центральною на переговорах Реткліффа з російськими спецслужбами, наразі достеменно невідомо. Ні ЦРУ, ні Білий дім не оприлюднили повного порядку денного зустрічей. Саме тому стверджувати, що директор ЦРУ їздив виключно домовлятися про Україну або виключно передавати попередження щодо НАТО, поки не можна.

    Проте вже підтверджено головне: керівник ЦРУ здійснив один із найрідкісніших американських візитів до Москви за роки повномасштабної війни, провів закриті переговори з російськими спецслужбами, після яких інформація була оперативно передана Путіну. А Трамп, намагаючись назвати місію «майже рутинною», водночас залишив найінтригуючу фразу всієї історії — з цієї поїздки ще «може щось вийти».

  • США поставили імміграційні візи на паузу по всьому світу: що сталося і кого торкнеться рішення Трампа

    США поставили імміграційні візи на паузу по всьому світу: що сталося і кого торкнеться рішення Трампа

    Адміністрація президента США Дональда Трампа призупинила або почала переносити співбесіди для заявників на імміграційні візи в американських дипломатичних представництвах по всьому світу. Зміни відбуваються на тлі масштабного посилення імміграційної політики Вашингтона і вже можуть призвести до затримок для людей, які перебувають на завершальних етапах процедури переїзду до Сполучених Штатів на постійне проживання. Водночас говорити про повну зупинку видачі американських віз некоректно: нововведення стосуються передусім імміграційного процесу та проведення відповідних консульських співбесід.

    Про глобальні зміни в роботі американських консульств 26 серпня повідомило агентство Reuters із посиланням на представника Державного департаменту США. У Вашингтоні пояснюють ситуацію масштабною програмою навчання консульських працівників, яку запустили на початку серпня в американських посольствах і консульствах. Через необхідність провести поглиблену підготовку персоналу дипломатичні установи коригують графіки надання візових послуг, а частина вже призначених співбесід переноситься.

    За інформацією Financial Times, деякі заявники вже почали отримувати електронні повідомлення про скасування або перенесення раніше призначених співбесід. При цьому в окремих випадках нову дату людям одразу не повідомляють, а лише обіцяють призначити її пізніше. Саме невизначеність із термінами зараз стає однією з головних проблем для потенційних іммігрантів. Державний департамент не оголосив єдиної дати, коли звичайний графік проведення співбесід має бути повністю відновлений у всіх дипломатичних представництвах США, а також не повідомив, скількох людей у світі вже торкнулися зміни.

    При цьому причина масштабного навчання американських консульських офіцерів має значно ширший контекст, ніж просте технічне оновлення процедур. Вашингтон готується до ретельнішого застосування норм, пов’язаних із так званим принципом public charge. Це поняття американського імміграційного законодавства стосується оцінювання того, наскільки ймовірно, що потенційний іммігрант після переїзду до США може стати залежним від певних форм державної допомоги.

    Консульські працівники повинні оцінювати обставини кожної конкретної справи, зокрема фінансове становище заявника та інші передбачені законодавством фактори. Держдепартамент заявляє, що нинішнє навчання має допомогти його співробітникам проводити такі перевірки більш комплексно та послідовно. Таким чином, тимчасове коригування графіків фактично збіглося з підготовкою консульських служб до жорсткішого контролю за тим, хто претендує на право постійно жити у Сполучених Штатах.

    Адміністрація Трампа не приховує, що прагне зменшити ризик потрапляння до країни людей, які, на думку американської влади, після переїзду можуть суттєво залежати від державної підтримки. Водночас повних деталей нових інструкцій для консульських працівників, а також усіх критеріїв, за якими здійснюватимуться перевірки після завершення навчання, публічно не розкрили.

    Для заявників принципово важливо й те, що нинішня ситуація не означає припинення видачі всіх американських віз. Імміграційні та неімміграційні візи — це різні категорії. Імміграційні візи призначені для іноземців, які планують переїхати до США на постійне місце проживання. До них належать, зокрема, різні сімейні та робочі категорії. Натомість туристичні візи B1/B2, студентські та низка інших віз належать до неімміграційних. Тому нинішні повідомлення не варто трактувати як автоматичне припинення оформлення туристичних або студентських віз для всіх заявників.

    Це уточнення особливо важливе для українців. Людина, яка планує туристичну або короткострокову поїздку до Сполучених Штатів, не повинна сприймати новину як оголошення Вашингтоном загальної візової блокади. Окремого рішення про припинення видачі всіх категорій віз громадянам України у зв’язку з нинішніми змінами не оголошували.

    Найскладнішою ситуація може виявитися для тих людей, які вже пройшли значну частину тривалого імміграційного процесу та чекали на особисту співбесіду. Часто така зустріч є одним із фінальних і найважливіших етапів розгляду справи. Заявники заздалегідь збирають документи, проходять необхідні процедури та медичні огляди, планують поїздку до дипломатичної установи, купують квитки, бронюють житло або беруть відпустку на роботі.

    Через це навіть адміністративне перенесення співбесіди може мати для людини цілком реальні фінансові наслідки. Імміграційна юридична компанія Fragomen звернула увагу, що скасування зустрічей в останній момент здатне серйозно порушити особисті та професійні плани заявників, особливо якщо вони вже понесли витрати, готуючись до консульської процедури.

    Водночас саме перенесення співбесіди не означає, що людині відмовили в імміграційній візі. Наразі йдеться про зміну графіків роботи дипломатичних представництв на період навчання співробітників. Тому заявникам, які отримали повідомлення про перенесення, варто орієнтуватися насамперед на інструкції конкретного американського посольства чи консульства та чекати інформації про нову дату.

    Особливу увагу привертає й політичний момент, у який Вашингтон запроваджує зміни. Незадовго до появи інформації про глобальне перенесення співбесід федеральний суд завдав адміністрації Трампа удару в іншій справі, пов’язаній із легальною імміграцією. Reuters повідомляв, що суд заблокував політику, яка передбачала призупинення видачі імміграційних віз заявникам із десятків країн. Суддя дійшов висновку, що такий підхід виходив за межі відповідних повноважень державного секретаря Марко Рубіо.

    Те обмеження також було пов’язане з концепцією public charge та побоюваннями адміністрації щодо потенційної залежності нових іммігрантів від державної допомоги. Однак нинішній механізм суттєво відрізняється: замість прямої заборони для громадян конкретного переліку держав Держдепартамент проводить глобальне навчання консульських працівників, через що й коригуються графіки співбесід.

    У ширшому контексті нововведення вкладається в загальний курс адміністрації Дональда Трампа на різке посилення американської імміграційної політики. Після повернення Трампа до Білого дому Вашингтон посилив контроль не лише за нелегальною міграцією, а й за низкою механізмів легального в’їзду та перебування в країні. Імміграційна політика стала одним із центральних напрямів роботи адміністрації, а Білий дім пояснює жорсткіші заходи питаннями національної безпеки, дотримання американського законодавства та захисту державних ресурсів.

    На цьому тлі навіть формально технічне пояснення нинішньої паузи навчанням консульських працівників набуває значно більшого значення. Фактично йдеться про підготовку дипломатичної системи до того, щоб по-новому або ретельніше оцінювати людей, які хочуть отримати право на постійне проживання у США.

    Для українських заявників ситуація наразі не передбачає якихось окремо оголошених правил. Тому твердження про те, що США нібито «перестали видавати візи українцям», не відповідає змісту оприлюдненої інформації. Якщо громадянин України проходить процедуру отримання саме імміграційної візи і вже має призначену співбесіду, доцільно особливо уважно перевіряти електронну пошту та повідомлення дипломатичної установи, яка розглядає справу. Актуальну інформацію щодо різних категорій американських віз також публікує офіційний візовий портал Державного департаменту США.

    Головне питання станом на 26 серпня залишається відкритим: коли саме американські посольства та консульства по всьому світу повернуться до звичайного графіка проведення імміграційних співбесід. Єдиної глобальної дати Держдепартамент поки не назвав. Через це заявники, чиї справи вже наблизилися до завершальної стадії, можуть опинитися в ситуації очікування без чіткого розуміння, наскільки довго триватиме затримка.

    Таким чином, говорити про повне «закриття Америки» чи припинення видачі всіх американських віз не варто. Але для людей, які планують саме постійну імміграцію до США, зміни можуть бути відчутними: співбесіди переносять, строки стають менш прогнозованими, а консульських офіцерів тим часом готують до ретельнішої перевірки потенційних іммігрантів. І все це відбувається на тлі значно ширшої кампанії адміністрації Трампа, спрямованої на посилення контролю над тим, хто і на яких умовах може отримати право жити у Сполучених Штатах.

  • «Щось із цього може вийти»: Трамп уперше пояснив загадковий візит директора ЦРУ до Москви

    «Щось із цього може вийти»: Трамп уперше пояснив загадковий візит директора ЦРУ до Москви

    Президент США Дональд Трамп уперше прокоментував резонансний неанонсований візит директора ЦРУ Джона Реткліффа до Москви. Американський лідер не розкрив конкретної мети переговорів, однак дав зрозуміти, що поїздка могла бути пов’язана з ширшими зусиллями Вашингтона щодо завершення війни Росії проти України. Трамп назвав візит фактично «напіврутинним» і водночас заявив, що з нього «щось може вийти». Цю оцінку згодом підтвердили й міжнародні агентства, які повідомили, що Реткліфф у Москві проводив переговори з представниками російських спецслужб.

    «Джон Реткліфф — фантастична людина. Він очолює ЦРУ», — заявив Трамп у телефонному інтерв’ю. При цьому президент США відкинув низку версій, які з’явилися після несподіваної поїздки керівника американської розвідки до російської столиці.

    Зокрема, Трамп заперечив припущення, що місія Реткліффа могла бути безпосередньо пов’язана з можливими планами Росії перевірити готовність НАТО до силової відповіді або з передаванням Москві сигналу щодо американської політики стосовно Ірану.

    Водночас президент США залишив простір для значно ширших інтерпретацій.

    «Звісно, щось із цього може вийти. Ми дуже наполегливо працюємо над тим, щоб покласти край цій війні», — сказав він.

    За словами Трампа, зараз і Москва, і Київ нібито зацікавлені у завершенні бойових дій. Президент США вкотре представив свою адміністрацію як посередника, який намагається знайти формат припинення війни.

    При цьому жодних деталей щодо можливих пропозицій, домовленостей або повідомлень, які Реткліфф передавав російській стороні, Трамп не розкрив.

    Реткліфф зустрічався з російськими спецслужбами

    Після появи перших повідомлень про таємничу поїздку ситуацію дещо прояснив Кремль.

    Речник президента РФ Дмитро Пєсков підтвердив, що директор ЦРУ проводив у Москві переговори зі своїми російськими колегами по лінії спецслужб. Водночас зустрічі Реткліффа з Володимиром Путіним, за версією Кремля, не було. Російського президента, утім, поінформували про результати контактів.

    Пєсков відмовився розкривати зміст переговорів. За його словами, контакти між спецслужбами США та Росії можуть продовжуватися навіть у періоди дуже складних двосторонніх відносин.

    Саме тому твердження, що Реткліфф безпосередньо зустрічався з Путіним, наразі не підтверджується. Навпаки, Кремль це заперечує.

    Перший відомий візит глави ЦРУ до Москви за кілька років

    Реткліфф прибув до Москви 25 серпня. Це була його перша публічно відома поїздка до Росії після вступу на посаду директора ЦРУ і перший відомий візит керівника американської розвідки до російської столиці з 2021 року.

    Тоді Москву відвідував директор ЦРУ Вільям Бернс. Це сталося всього за кілька місяців до повномасштабного російського вторгнення в Україну. Бернс передавав російському керівництву попередження Вашингтона про наслідки можливої агресії.

    Цього разу американська сторона діяла ще більш закрито. Офіційного анонсу візиту не було, а сама ЦРУ спочатку відмовлялася коментувати повідомлення про перебування Реткліффа у Росії.

    Його присутність фактично почали відстежувати завдяки переміщенню американського військово-транспортного літака C-17 Globemaster III.

    За даними The Washington Post, борт вилетів із бази Joint Base Andrews поблизу Вашингтона, здійснив проміжну зупинку в Ризі, а потім вирушив до Москви. У російській столиці літак пробув приблизно вісім з половиною годин.

    Україні повідомили про поїздку

    Окремою інтригою стало повідомлення про те, що Вашингтон заздалегідь поінформував Київ про появу американської делегації в Росії.

    Axios повідомляв, що Сполучені Штати попросили Україну утриматися від певних дальніх ударів на час перебування американської делегації у Москві.

    The Guardian із посиланням на Financial Times також писав, що адміністрація Трампа просила Київ призупинити далекобійні удари по великих російських містах на період візиту.

    Це могло бути пов’язано насамперед із безпекою американської делегації. Водночас сама незвичність такого прохання лише посилила припущення щодо важливості переговорів.

    Україна, Іран чи обмін ув’язненими?

    До заяви Трампа в медіа обговорювали щонайменше кілька можливих напрямків переговорів.

    Один із найбільш очевидних — війна Росії проти України та перспективи її припинення. Візит відбувається саме тоді, коли американські спроби домогтися переговорного прориву залишаються без очевидного результату.

    Іншим фактором є Іран. Москва підтримує тісні відносини з Тегераном, тоді як між США та Іраном зберігається гостра конфронтація. The Washington Post зазначає, що Москва і Вашингтон перебувають по різні боки іранського конфлікту, що робить контакти спецслужб особливо важливими.

    Ще один можливий напрямок — питання затриманих громадян та обмінів. Реткліфф раніше був залучений до контактів між США і Росією у справах про звільнення ув’язнених.

    Проте наразі жодна зі сторін офіційно не підтвердила, що саме ці питання були центральними.

    Чому слова Трампа важливі

    Фраза Трампа про те, що «щось із цього може вийти», фактично стала першим сигналом від Білого дому, що поїздка керівника ЦРУ була не просто технічним контактом спецслужб.

    Водночас президент США свідомо не розкриває конкретики. Тому говорити про нові мирні домовленості, підготовку переговорів чи конкретні поступки сторін поки зарано.

    Підтверджено лише кілька фактів: Реткліфф дійсно побував у Москві, зустрівся з представниками російських спецслужб, з Путіним, за даними Кремля, не зустрічався, а Трамп пов’язав поїздку з ширшими зусиллями США щодо завершення війни.