Позначка: США

  • «Подивимося»: Меланія Трамп заговорила про візит до України, а чоловік її підтримав

    «Подивимося»: Меланія Трамп заговорила про візит до України, а чоловік її підтримав

    Перша леді Сполучених Штатів Меланія Трамп уперше публічно прокоментувала можливість свого візиту до України. Дружина американського президента не виключила такої поїздки, а Дональд Трамп підтримав її слова, підтвердивши, що візит справді може відбутися. Заява пролунала на тлі активної участі Меланії у гуманітарних переговорах щодо допомоги цивільним жителям окупованих українських територій.

    Про це повідомило агентство Associated Press, журналісти якого висвітлювали спілкування президентського подружжя з пресою 24 жовтня.

    Дональд і Меланія Трамп разом прибули на виборчу дільницю у Вест-Палм-Біч, штат Флорида, щоб достроково проголосувати на проміжних виборах до Конгресу США.

    Перед цим американський президент провів частину ранку на розташованому неподалік полі для гольфу.

    Після голосування подружжя поспілкувалося з журналістами. Одне із запитань стосувалося можливого візиту першої леді до України.

    «Подивимося», — з усмішкою відповіла Меланія Трамп.

    Дональд Трамп одразу підтримав дружину, зазначивши, що така поїздка можлива.

    «Це може статися», — заявив президент США.

    Водночас жодних конкретних дат, маршруту або офіційних домовленостей щодо візиту не оголошували.

    Інтерес до можливої поїздки Меланії Трамп виник після її несподіваного залучення до дипломатичних контактів між Україною та Росією.

    23 жовтня Білий дім повідомив, що перша леді США допомогла досягти домовленості про тимчасове припинення бойових дій у районі окупованого міста Олешки Херсонської області.

    Метою домовленості є доставка гуманітарної допомоги та організація евакуації цивільного населення.

    Згідно з офіційним повідомленням Білого дому, Меланія Трамп та її представник безпосередньо взаємодіяли з українським і російським керівництвом для погодження гуманітарної операції.

    План передбачає створення безпечного маршруту для доставки харчових продуктів, медикаментів та інших необхідних речей, а також допомогу мешканцям, які бажають залишити небезпечну територію.

    Окрему увагу планують приділити людям похилого віку, які залишаються в окупованому місті без належного доступу до медичної допомоги та базових послуг.

    За оцінками, які наводить Білий дім, в Олешках можуть залишатися приблизно 1700–2000 цивільних, серед них близько 50 дітей.

    До повномасштабного російського вторгнення населення міста становило приблизно 24 тисячі осіб.

    Меланія Трамп також заявила про намір залучити незалежних американських журналістів до документування гуманітарної операції.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла, що Організація Об’єднаних Націй привітала домовленість про локальне припинення вогню в Олешках.

    Водночас початок гуманітарної операції потребує узгодження низки безпекових питань. У повідомленнях сторін фігурують дати 27 та 29 жовтня, що можуть стосуватися різних етапів припинення вогню та доставки допомоги.

    Ще до оголошення домовленості «Ненька інфо» писала про заяву Давида Арахамії щодо можливого прориву в переговорах стосовно гуманітарної ситуації в Олешках.

    Окрім цього, Меланія Трамп бере участь у гуманітарних ініціативах, спрямованих на возз’єднання дітей із родинами, розлученими через війну.

    За інформацією її офісу, попередні дипломатичні контакти сприяли возз’єднанню 34 дітей із сім’ями.

    Можливий візит першої леді до України міг би стати продовженням цієї гуманітарної діяльності.

    Проте поки що йдеться виключно про припущення. Ні Білий дім, ні українська сторона не оголосили офіційної підготовки такої поїздки.

    Таким чином, коротка відповідь Меланії Трамп привернула увагу на тлі її участі в гуманітарних переговорах. Чи переросте ця заява в реальний візит до України, наразі невідомо.

  • Газ, зняття санкцій та відмова від НАТО: ЗМІ розкрили контури нового мирного плану США щодо України

    Газ, зняття санкцій та відмова від НАТО: ЗМІ розкрили контури нового мирного плану США щодо України

    Адміністрація президента США Дональда Трампа розглядає суперечливий варіант мирного врегулювання війни в Україні, який передбачає суттєві геополітичні поступки. За інформацією The Economist, неофіційний план базується на створенні демілітаризованої зони на Донбасі, масштабному скасуванні американських санкцій проти РФ та відновленні постачання російського газу до Європи транзитом через українську ГТС і залишки «Північного потоку». Натомість Києву пропонують потужний інвестиційний пакет та перспективу вступу до Євросоюзу за умови повної відмови від членства в Північноатлантичному альянсі.

    Європейські дипломати сприйняли енергетичні ініціативи Вашингтона з обережністю, оскільки вони суперечать багаторічній стратегії ЄС щодо енергонезалежності від Москви. На тлі цих пропозицій посилюється дипломатичний тиск на Україну: очікується, що Трамп спробує форсувати підписання угоди вже на грудневому саміті G20 у Маямі. Президент Володимир Зеленський наголошує на неприпустимості примусу до капітуляції, допускаючи можливість компромісів лише за умови збереження контролю над більшістю українських територій, тоді як у США критикують Київ за небажання пришвидшити переговорний процес.

  • Битва за 10 мільярдів: американський суд зобов’язав Дональда Трампа свідчити під присягою у справі проти BBC

    Битва за 10 мільярдів: американський суд зобов’язав Дональда Трампа свідчити під присягою у справі проти BBC

    Американський суд зобов’язав президента США Дональда Трампа до 11 грудня дати свідчення під присягою у гучній справі про наклеп проти британської телерадіомовної корпорації BBC. Відповідне рішення ухвалила суддя Енджолік Летт, відхиливши спроби захисту відкласти допит на наступний рік. Приводом для безпрецедентного позову на 10 мільярдів доларів став випуск програми Panorama, де журналісти змонтували фрагменти промови Трампа перед штурмом Капітолія 6 січня 2021 року. З відео прибрали заклик до прихильників діяти «мирно і патріотично», що створило враження прямого підбурювання до насильства.

    Попри те, що корпорація BBC визнала помилку монтажу та офіційно перепросила, мовник категорично відкидає звинувачення в наклепі. Адвокат компанії Чарльз Тобін поскаржився суду, що позивач уникає процесу: Трамп мав дати свідчення ще 16 жовтня, однак в останній момент скасував допит через «справи державної ваги». Того ж дня він брав участь у передвиборчому мітингу в Джорджії та заході зі збору коштів у своїй резиденції Мар-а-Лаго. Тепер суддя встановила жорсткий грудневий дедлайн, відхиливши пропозицію адвокатів президента перенести процедуру на січень 2027 року.

    Окрім політичного підтексту, цей судовий процес має вирішити фундаментальне юридичне питання. Суду належить визначити, чи може іноземна телекомпанія нести юридичну та фінансову відповідальність у Сполучених Штатах за документальний фільм, який навіть не був офіційно доступний для американської аудиторії.

     

  • Парадоксальна заява про безпеку: Зеленський пояснив, чому вступ України до НАТО вигідний для Росії

    Парадоксальна заява про безпеку: Зеленський пояснив, чому вступ України до НАТО вигідний для Росії

    Президент України Володимир Зеленський переконаний, що членство нашої держави в Північноатлантичному альянсі є стратегічно вигідним не лише для Заходу, а й для самої Російської Федерації. На думку українського лідера, приєднання Києва до НАТО забезпечить Москві набагато більшу стабільність та безпеку, ніж збереження міфічного позаблокового статусу. Цю несподівану тезу глава держави озвучив під час спільної пресконференції з прем’єр-міністром Фінляндії Петтері Орпо, яка відбулася в українській столиці.

    Розвиваючи тему стратегічного захисту, президент наголосив, що Збройні сили України потрібні Альянсу так само сильно, як сам блок необхідний для захисту нашої держави. Наразі офіційний Київ розглядає три ключові та взаємодоповнюючі складові майбутнього захисту: повноправне членство в НАТО, прямі двосторонні зобов’язання від Сполучених Штатів за аналогією з п’ятою статтею Североатлантичного договору та масштабну підтримку від європейських країн у межах «коаліції охочих». Фундаментом цієї багаторівневої архітектури має стати сильна українська армія, для належного утримання якої держава розраховує на стабільну фінансову підтримку від міжнародних партнерів.

    Окрему увагу Зеленський приділив формату майбутніх американських безпекових зобов’язань, чітко давши зрозуміти, що Україна більше не погодиться на пусті декларації. «Ми обговорюємо не Будапештський меморандум, не папірець – за всієї поваги до тих, хто його підписував, – а гарантії безпеки з боку Америки, детально прописані гарантії від Сполучених Штатів Америки, підкріплені підтримкою, тобто голосуванням Конгресу Сполучених Штатів Америки», – заявив він, відкинувши можливість кулуарних домовленостей без юридичної ваги.

    Подібна риторика свідчить про те, що Київ остаточно прощається з ілюзіями минулого та прагне вибудувати жорстку, юридично зобов’язуючу систему захисту. Комплексний підхід до формування нової архітектури безпеки демонструє перехід до прагматичного діалогу із західними союзниками, де головним аргументом залишається потужність українського війська та готовність інтегруватися в євроатлантичний простір на повноправних засадах.

     

  • Кінець міфів про новий переділ світу: Павло Клімкін пояснив, чому не вірить у сценарій «Ялти-2» на тлі можливих переговорів лідерів США, Китаю та РФ

    Кінець міфів про новий переділ світу: Павло Клімкін пояснив, чому не вірить у сценарій «Ялти-2» на тлі можливих переговорів лідерів США, Китаю та РФ

    Колишній міністр закордонних справ України Павло Клімкін скептично оцінює ідею можливого проведення нової «Ялти» на тлі дискусій про ймовірну зустріч президента Сполучених Штатів Дональда Трампа, очільника Китаю Сі Цзиньпина та російського диктатора Володимира Путіна. На думку українського дипломата, сучасна світова архітектура та характер глобальних протистоянь унеможливлюють кулуарний поділ сфер впливу у стилі ХХ століття, а реальні цілі американського лідера у такому форматі мають зовсім іншу мотивацію. Про це колишній очільник українського МЗС детально розповів у своєму авторському проєкті «Климкін пояснює».

    Аналізуючи інтереси ключових гравців, дипломат зазначив, що Сполучені Штати на чолі з Дональдом Трампом прагнуть передусім перехопити ініціативу у глобальній конкуренції та вибудувати власну стратегію стримування Пекіна і Москви. Водночас розмови про уявну «Ялту-2» найчастіше підживлюються російською пропагандою, яка намагається нав’язати світу міф про нібито вирішення долі України та Європи за лаштунками великих геополітичних домовленостей. Клімкін наголосив, що глобальний контекст сьогодні є настільки складним і багатополярним, що жодні закриті угоди між супердержавами не здатні забезпечити стабільність чи скасувати об’єктивні правила сучасного міжнародного права.

  • Енергетичний шантаж чи політична гра: Трамп звинуватив Іран у штучному розгоні цін на нафту напередодні виборів

    Енергетичний шантаж чи політична гра: Трамп звинуватив Іран у штучному розгоні цін на нафту напередодні виборів

    Президент Сполучених Штатів Дональд Трамп різко розкритикував дії керівництва Ірану, звинувативши Тегеран у цілеспрямованих спробах підвищити світові ціни на нафту напередодні наближення ключових проміжних виборів до Конгресу, призначених на третє листопада. Про це американський лідер написав на своїй сторінці в соціальній мережі Truth Social, привернувши увагу до загострення ситуації навколо стратегічних морських шляхів та нафтовидобувного регіону. За словами глави Білого дому, іранська сторона вдається до маніпуляцій та провокацій, намагаючись створити штучний дефіцит енергоносіїв.

    Трамп заявив, що Іран «робить усе можливе, щоб підняти ціни на нафту», зокрема шляхом поширення вигадок про нібито нові збройні інциденти, загрози мінування та «фейкові напади» в акваторії Ормузької протоки. Президент США підкреслив абсурдність подібних маневрів на тлі реальних обсягів транспортування сировини, зазначивши, що наразі через стратегічну протоку проходить навіть більша кількість нафти, аніж транспортувалося до початку масштабного конфлікту. Окрім економічних звинувачень, американський лідер жорстко засудив внутрішню політику іранського режиму, нагадуючи про жорстоке придушення мирних протестів та переслідування громадян.

    Подібні гучні заяви лунають на тлі серйозного напруження у військово-політичній сфері та публікацій у провідних західних медіа. Зокрема, нещодавно стало відомо, що американські та ізраильські військові відомства розробили детальні плани на випадок відновлення масштабних ударів по іранській ядерній інфраструктурі та військових об’єктах. Джерела у Вашингтоні зазначають, що реалізація силового сценарію відкладена на період після завершення проміжних виборів, проте адміністрація Трампа тримає ситуацію під жорстким контролем, поєднуючи економічний тиск на Тегеран із превентивними дипломатичними та безпековими заходами.

     

  • Прорив у зв’язку на передовій: Дональд Трамп підтвердив зняття обмежень швидкості для Starlink в Україні

    Прорив у зв’язку на передовій: Дональд Трамп підтвердив зняття обмежень швидкості для Starlink в Україні

    Президент США Дональд Трамп офіційно підтвердив, що засновник компанії SpaceX Ілон Маск скасував раніше введені обмеження швидкості для військової модифікації супутникового зв’язку Starlink, яка активно використовується Силами оборони України. Про це американський лідер заявив під час спілкування з представниками ЗМІ, коментуючи резонансну ситуацію навколо функціонування критичної військової інфраструктури на фронті. Водночас глава Білого дому утримався від прямих відповідей на запитання журналістів щодо того, чи особисто він телефонував мільярдеру з вимогою розблокувати систему, наголосивши, що конкретні деталі та закулісні комунікації наразі не мають вирішального значення. Головним підсумком він назвав відновлення повноцінної працездатності мережі для українських захисників.

    Цьому публічному підтвердженню передувала хвиля обговорень у західних медіа. Зокрема, впливове видання The Wall Street Journal із посиланням на інформовані джерела серед американських та українських посадовців раніше повідомляло, що Дональд Трамп провів телефонну розмову з Ілоном Маском, під час якої висловив занепокоєння та пряме роздратування через те, що швидкісні ліміти для українських терміналів залишалися на рівні близько 160 кілометрів на годину. Нагадаємо, що наявність таких технічних бар’єрів створювала критичні проблеми на передовій: обмеження швидкості унеможливлювало ефективне застосування українських далекобійних ударних дронів, зривало виконання завдань армійською авіацією та суттєво ускладнювало перехоплення нових високошвидкісних реактивних безпілотників супротивника.

    Коментуючи ситуацію навколо розблокування, президент США у своєму фірмовому стилі ухилився від присвоєння особистих заслуг, проте дав зрозуміти, що процес перебуває під контролем. «Я не хочу коментувати, чи дзвожив я, чи хтось інший — це не має жодного значення. Думаю, головний підсумок полягає в тому, що він повернув усе назад», — підкреслив Трамп. Експерти у сфері оборонних технологій зазначають, що скасування лімітів дозволить українським підрозділам оперативно відновити повний цикл координації розвідувальних даних, ударних операцій та логістики на середній дистанції. Повернення повної пропускної спроможності супутникових каналів є життєво необхідним для стабілізації ситуації на передовій в умовах інтенсивних бойових дій.

  • Зеленський анонсував новий раунд консультацій зі США

    Зеленський анонсував новий раунд консультацій зі США

    Президент України Володимир Зеленський анонсував новий етап дипломатичних консультацій зі Сполученими Штатами та європейськими партнерами щодо можливого завершення війни. Уже в п’ятницю, 23 жовтня, глава держави очікує доповідь спеціального представника президента США Дональда Трампа Стіва Віткоффа. Після цього заплановане спільне обговорення результатів переговорів за участю української, американської та європейської команд.

    Про це Зеленський заявив 22 жовтня під час спільної пресконференції з прем’єр-міністром Фінляндії Петтері Орпо у Києві, повідомляє «Інтерфакс-Україна».

    За словами президента, точний час майбутньої розмови ще узгоджують представники відповідних команд.

    «Передусім, завтра у мене буде бриф від Віткоффа, час узгодять наші команди. Я отримую бриф, потім буде спільний бриф, я думаю, наші команди з американцями, з європейцями», — повідомив Зеленський.

    Нова розмова відбудеться після інтенсивних дипломатичних контактів, які протягом останніх днів провели представники США, України, європейських держав та Росії.

    Зокрема, 20 жовтня в Осло відбулися переговори за участю Зеленського, Віткоффа, прем’єр-міністра Норвегії Йонаса Гара Стере та президента Фінляндії Александера Стубба.

    До обговорень також дистанційно долучився Джаред Кушнер, представник американської переговорної команди.

    Під час зустрічі сторони розглядали можливі механізми завершення війни, гарантії безпеки для України, територіальні питання та перспективи післявоєнного відновлення держави.

    Зеленський раніше повідомляв, що Київ запропонував кілька варіантів припинення бойових дій, зокрема енергетичне перемир’я.

    Українська сторона наполягає, що будь-які домовленості мають супроводжуватися надійними гарантіями безпеки, які унеможливлять повторення російської агресії.

    Уже 21 жовтня Стів Віткофф вирушив до Санкт-Петербурга, де провів переговори з російським президентом Володимиром Путіним.

    За підсумками зустрічі американський спецпредставник заявив, що сторони обговорили можливі рамки мирного врегулювання та домовилися продовжити дипломатичні контакти.

    Віткофф також повідомив про перспективу відновлення тристоронніх переговорів між Україною, США та Росією на технічному рівні.

    Зеленський підтвердив, що Київ отримав від американських партнерів сигнал про готовність Москви до такого формату.

    За його словами, Вашингтон пропонує провести наступну зустріч якомога швидше, і Україна підтримує цю ініціативу.

    Попередньо переговори можуть відбутися на початку листопада, однак остаточну дату та склад делегацій поки не погоджено.

    Серед можливих питань майбутніх консультацій — припинення вогню, енергетичне перемир’я, повернення військовополонених, гарантії безпеки та підготовка зустрічі на найвищому політичному рівні.

    Окрему увагу приділяють участі європейських партнерів, оскільки майбутні безпекові домовленості стосуватимуться не лише України, а й ширшої системи європейської безпеки.

    Водночас дипломатична активність відбувається на тлі продовження російських ракетних і дронових атак проти українських міст.

    Попри заяви про готовність до переговорів, конкретних домовленостей про припинення бойових дій наразі не досягнуто.

    Очікується, що доповідь Віткоффа 23 жовтня дозволить українській стороні отримати додаткову інформацію про позицію Росії та визначити подальші кроки у взаємодії з Вашингтоном і європейськими союзниками.

    Водночас сам факт запланованого брифінгу не означає досягнення мирної угоди або погодження остаточних умов завершення війни.

  • «Дайте зброю, поки не пізно»: Зеленський розкрив подробиці розмови з Байденом перед вторгненням

    Президент України Володимир Зеленський розкрив подробиці звернень Києва до адміністрації колишнього президента США Джо Байдена напередодні повномасштабного російського вторгнення у лютому 2022 року. За словами українського лідера, Україна просила Вашингтон терміново надати озброєння та запровадити превентивні санкції проти Росії, однак американська сторона не погодилася на запропоновані кроки.

    Про це Зеленський розповів в інтерв’ю, фрагменти якого поширив Clash Report. 

    Глава держави пригадав, що напередодні вторгнення Сполучені Штати попереджали про високу ймовірність масштабного нападу Росії. Українська сторона, своєю чергою, наполягала на негайному посиленні обороноздатності країни.

    «Ми запитали американців: якщо ви вважаєте, що це війна, тоді терміново дайте нам зброю — усе, що можете надати. Але ніхто нічого не дав», — заявив Зеленський.

    За словами президента, Київ також пропонував Вашингтону завчасно застосувати економічний тиск на Кремль, щоб спробувати вплинути на рішення російського керівництва ще до початку бойових дій.

    Однак тодішній президент США Джо Байден, як стверджує Зеленський, відповів, що санкції будуть запроваджені лише у випадку фактичного вторгнення російських військ.

    «Санкції постфактум, а не превентивні. Я не Бог, щоб судити президента, але вважаю, що це була помилка», — наголосив український лідер.

    Таким чином, Зеленський фактично розкритикував підхід адміністрації Байдена до стримування російської агресії. На його думку, міжнародні партнери мали можливість застосувати жорсткіші інструменти тиску ще до 24 лютого 2022 року.

    Водночас заява президента не означає, що превентивні санкції гарантовано могли б зупинити вторгнення. Йдеться про його оцінку рішень, ухвалених Вашингтоном напередодні повномасштабної війни.

    Зеленський також згадав переговори європейських лідерів із Володимиром Путіним безпосередньо перед російським нападом.

    За словами президента, європейські політики продовжували контактувати з очільником Кремля навіть за день до вторгнення, хоча мали менше розвідувальної інформації про підготовку Росії, ніж Сполучені Штати.

    «Путін пообіцяв їм, що вторгнення не буде. Він збрехав їм усім. Він знав, що вторгнення відбудеться. Він знав усе», — заявив Зеленський.

    Ці слова пролунали на тлі нових суперечностей між Києвом і Вашингтоном щодо військової допомоги вже за адміністрації Дональда Трампа.

    Зокрема, 19 жовтня Зеленський повідомив американським законодавцям про затримки постачання ракет, за які партнери України вже заплатили в межах програми PURL. Президент також висловив занепокоєння через обмеження в обміні розвідувальною інформацією.

    За даними Reuters, українська сторона вважає окремі рішення Вашингтона щодо військової підтримки складними для пояснення у відносинах між партнерами.

    Водночас Трамп неодноразово критикував попередню адміністрацію за масштаби допомоги Україні та заявляв про необхідність збереження достатніх запасів американського озброєння.

    Нові заяви Зеленського повернули увагу до подій початку 2022 року та питання, чи могли західні партнери раніше посилити військову підтримку України й економічний тиск на Кремль. Президент переконаний, що відмова від превентивних санкцій була помилковим рішенням.

  • В обхід затримок із постачанням Україна зможе купувати озброєння через агенцію НАТО

    В обхід затримок із постачанням Україна зможе купувати озброєння через агенцію НАТО

    Україна отримає можливість закуповувати озброєння, боєприпаси та військову техніку через централізовану закупівельну агенцію НАТО. Новий механізм може суттєво спростити придбання оборонної продукції, скоротити терміни постачання та зменшити витрати на забезпечення української армії.

    Про це повідомляє Reuters із посиланням на Financial Times.

    Йдеться про співпрацю з Агентством НАТО з підтримки та закупівель (NSPA), яке спеціалізується на організації закупівель, матеріально-технічному забезпеченні та підтримці військових потреб країн Альянсу.

    Як працюватиме новий механізм

    Директорка з підтримки операцій NSPA Жаклін Борсбум пояснила, що нова домовленість дозволить Україні використовувати налагоджену систему закупівель НАТО.

    Зокрема, Київ отримає доступ до професійного досвіду фахівців агенції, відповідних сервісів підтримки та сформованої мережі оборонних підприємств.

    Очікується, що централізований механізм допоможе Україні ефективніше організовувати придбання необхідного озброєння та боєприпасів, використовуючи вже наявні закупівельні процедури.

    Важливою перевагою може стати економія завдяки масштабам закупівель. Співпраця з агенцією відкриває можливості для більш вигідних умов придбання військової продукції порівняно з окремими контрактами.

    Водночас конкретні обсяги майбутніх закупівель, їхня вартість та терміни перших постачань поки не оприлюднені.

    Домовленість на тлі напруження між Києвом і Вашингтоном

    Як зазначають західні медіа, рішення про розширення співпраці з НАТО ухвалюється в період ускладнення відносин між Україною та Сполученими Штатами.

    Зокрема, напруження посилилося після повідомлень про домовленість президента США Дональда Трампа з Росією щодо експорту дизельного пального, яка, за його словами, має сприяти зниженню цін на пальне у США.

    Додаткове занепокоєння української сторони викликали перебої в обміні розвідувальною інформацією та використанні супутникової системи Starshield.

    Водночас президент Володимир Зеленський повідомив, що під час зустрічі в Осло сторони домовилися врегулювати проблемні питання співпраці.

    Що відбувається з постачанням ракет Patriot

    На тлі нових домовленостей залишається актуальною проблема затримок із передачею Україні американських ракет-перехоплювачів для систем Patriot.

    Раніше повідомлялося, що адміністрація США затримує погодження окремих постачань цих боєприпасів від партнерських держав.

    Американська сторона пояснює затримки необхідністю забезпечити достатні запаси озброєння для власних збройних сил.

    Президент Зеленський 18 жовтня заявив, що Україна вже оплатила озброєння в межах програми PURL, однак Вашингтон погодив лише частину запланованих постачань.

    За словами глави держави, українська армія наразі отримує приблизно 12 ракет-перехоплювачів Patriot щомісяця, що значно менше від попередніх обсягів.

    Новий механізм співпраці з NSPA може стати додатковим каналом оборонних закупівель для України. Проте він не означає автоматичного скасування американських обмежень на передачу озброєння, для якого потрібен дозвіл Вашингтона.