Golosnovinua.com

Позначка: США

  • «Трамп кинув Україну»: Клінтон виступив із різкою критикою політики Білого дому

    «Трамп кинув Україну»: Клінтон виступив із різкою критикою політики Білого дому

    Колишній президент Сполучених Штатів Білл Клінтон виступив із різкою критикою чинного американського лідера Дональда Трампа через його політику щодо України та Росії. На думку Клінтона, адміністрація Білого дому дедалі зневажливіше ставиться до міжнародних союзників, а сам Трамп фактично виконав давню погрозу відмовитися від підтримки Києва та знову зблизився з російським президентом Володимиром Путіним. Заява пролунала на тлі нових переговорів Вашингтона з Москвою, домовленостей щодо російського дизельного пального та закликів американського президента до Володимира Зеленського погодитися на завершення війни.

    Про це повідомив «Главком» 22 жовтня. Виступ Білла Клінтона також оприлюднили американські та українські медіа, зокрема OBOZ.UA.

    Клінтон заявив, що йому набридло ставлення США до союзників

    Колишній американський президент виступив 20 жовтня під час політичного заходу у Флориді, де підтримував представників Демократичної партії.

    У своїй промові він розкритикував зовнішню та внутрішню політику адміністрації Трампа.

    Особливе невдоволення Клінтона викликало ставлення Вашингтона до держав, які протягом десятиліть залишалися партнерами Сполучених Штатів.

    Колишній президент заявив, що американська влада не повинна поводитися із союзниками зневажливо.

    Він також згадав Канаду, наголосивши на неприйнятності риторики, яка ставить під сумнів повагу до суверенітету партнерських держав.

    Однак найбільш гостра частина промови стосувалася України.

    «Трамп кинув Україну»: що саме сказав колишній президент США

    Білл Клінтон стверджує, що Дональд Трамп реалізував свої давні наміри щодо зміни американської політики стосовно Києва та Москви.

    За його словами, нинішні дії Білого дому свідчать про відхід від традиційної підтримки України.

    Клінтон заявив, що Трамп фактично виконав те, про що говорив ще під час першої президентської кампанії: залишив Україну без належної підтримки та знову почав зближуватися з Володимиром Путіним.

    Це різке політичне звинувачення відображає позицію колишнього президента США.

    Водночас його слова не означають, що Сполучені Штати офіційно припинили всі форми співпраці з Україною або повністю згорнули дипломатичні контакти з Києвом.

    Американська адміністрація продовжує брати участь у переговорах щодо завершення російсько-української війни.

    Чому критика прозвучала саме зараз

    Заява Клінтона пролунала після низки рішень і висловлювань Дональда Трампа, що викликали дискусії щодо подальшої політики США.

    Одним із найбільш суперечливих кроків стали домовленості Вашингтона й Москви щодо постачання російського дизельного пального.

    9 жовтня Дональд Трамп і Володимир Путін оголосили про домовленості в енергетичній сфері.

    Згодом американська сторона дозволила певні операції з російським дизельним пальним у межах тимчасових санкційних винятків.

    Рішення викликало критику серед американських політиків, які вважають економічний тиск одним з інструментів стримування російської агресії.

    Українська сторона також висловила невдоволення послабленням окремих обмежень.

    Президент Володимир Зеленський охарактеризував відповідні домовленості як слабке рішення.

    Водночас дозвіл на окремі операції з дизелем не означає повного скасування американських санкцій проти Росії.

    Трамп знову закликав Зеленського укласти угоду

    20 жовтня Дональд Трамп виступив із новими заявами щодо можливого завершення війни.

    Американський президент наголосив, що Україна повинна демонструвати готовність до домовленостей.

    За словами Трампа, Сполучені Штати та європейські країни вже витратили значні ресурси на підтримку України.

    Він також попередив, що без досягнення угоди ситуація може погіршитися.

    Виступаючи перед журналістами, Трамп окремо наголошував на чисельній перевазі Росії та необхідності дипломатичного врегулювання.

    Такі заяви викликали критику через те, що вони акцентують увагу на вимогах до української сторони, тоді як російські війська продовжують атаки на українські міста.

    Однак сам Трамп пояснює свою політику прагненням припинити бойові дії та скоротити витрати Сполучених Штатів.

    Вашингтон одночасно продовжує переговори з Києвом і Москвою

    Попри гострі заяви американського президента, дипломатичні контакти між США та Україною не припинилися.

    20 жовтня в Осло відбулися переговори за участю президента України Володимира Зеленського, спеціального представника президента США Стіва Віткоффа та європейських лідерів.

    Сторони обговорювали можливі шляхи завершення війни, гарантії безпеки та інші питання.

    Уже наступного дня Віткофф відвідав Росію, де провів переговори з Володимиром Путіним.

    Така послідовність дипломатичних зустрічей свідчить, що Вашингтон намагається вести переговори з обома сторонами.

    Проте критики адміністрації Трампа вважають, що економічні поступки Москві та жорсткіші публічні вимоги до Києва створюють небажаний дисбаланс.

    Саме в цьому контексті пролунала заява Білла Клінтона.

    Чому слова Клінтона важливі для американської політики

    Білл Клінтон очолював Сполучені Штати з 1993 до 2001 року.

    Він залишається впливовою фігурою Демократичної партії та бере участь у політичних кампаніях.

    Його виступ у Флориді відбувся на тлі підготовки до проміжних виборів у США.

    Тому критика Трампа стосувалася не лише міжнародних відносин, а й загального політичного курсу чинної адміністрації.

    У промові Клінтон говорив також про внутрішні суперечності американського суспільства, економічні труднощі громадян та політичну поляризацію.

    Він закликав відмовитися від риторики, побудованої на протиставленні різних груп населення.

    Українське питання стало однією з тем ширшої критики адміністрації Трампа.

    Чи означає це, що США залишають Україну без допомоги

    Попри різкі формулювання Клінтона, його оцінка не є офіційним підтвердженням припинення американської підтримки України.

    Для такого висновку необхідно окремо аналізувати рішення щодо постачання озброєння, фінансування оборонних потреб, обміну розвідувальною інформацією та санкційної політики.

    Також важливо відокремлювати політичні заяви американських посадовців від фактично реалізованих рішень.

    Водночас виступ Клінтона демонструє, що політика Трампа щодо війни Росії проти України залишається предметом гострих суперечок усередині Сполучених Штатів.

    Станом на 22 жовтня головним фактом є публічне звинувачення Білла Клінтона на адресу Дональда Трампа: колишній президент вважає, що нинішня адміністрація послаблює підтримку України та зближується з Кремлем.

    Наскільки ці оцінки відповідають реальним змінам американської політики, залежить від конкретних рішень Вашингтона щодо військової допомоги, санкцій та подальших дипломатичних переговорів.

  • Туреччина готує Стамбул до тристоронніх переговорів України, Росії та США

    Туреччина готує Стамбул до тристоронніх переговорів України, Росії та США

    Турецькі служби безпеки починають підготовку майданчика у Стамбулі для тристоронніх переговорів України, Росії та США. За даними джерела, саме це місто стане місцем проведення наступного раунду переговорів. Наразі турецька сторона опрацьовує організаційні питання та оцінює об’єкти, які можуть прийняти делегації.

    Повернення до тристороннього формату обговорювали 21 жовтня під час зустрічі Володимира Путіна зі спецпосланцем Дональда Трампа Стівом Віткоффом у Костянтинівському палаці. Переговори тривали близько трьох годин, до них дистанційно долучився Джаред Кушнер. Після зустрічі помічник президента РФ Юрій Ушаков повідомив, що сторони загалом домовилися повернутися до тристороннього формату після середини листопада.

    Вибір Стамбула продовжує дипломатичну лінію Анкари, яка зберігає канали зв’язку і з Москвою, і з Києвом. Місто вже було майданчиком для прямих російсько-українських контактів у 2022 році, а згодом приймало переговори в травні та липні 2025-го. Однак тепер ідеться про формат за участю США, що посилює роль Туреччини не лише як сторони, яка приймає делегації, а й як посередника, здатного забезпечити комунікацію між усіма учасниками.

    Раніше серед можливих місць проведення переговорів називали Абу-Дабі, де відбулися перші раунди зустрічей у січні–лютому 2026 року. Підготовка у Стамбулі свідчить про те, що наразі пріоритет віддають турецькому майданчику. Остаточні організаційні деталі, зокрема точну дату зустрічі та рівень представництва делегацій, поки публічно не розкривають.

    Паралельно Анкара продовжує дипломатичну роботу над питаннями безпеки в Чорному морі. Для Туреччини цей напрям пов’язаний не лише з відносинами з Росією та Україною, а й із захистом торговельного судноплавства та стабільністю зернових маршрутів. Проведення переговорів у Стамбулі вписується у прагнення турецької сторони зберегти роль одного з ключових посередників у врегулюванні конфлікту.

    Наразі головна зміна — визначення майданчика для наступного раунду. Якщо підготовка триватиме, наступним етапом стане узгодження дати, складу делегацій і порядку денного переговорів. Саме ці деталі покажуть, чи обмежиться зустріч обговоренням питань безпеки, чи сторони спробують перейти до ширших параметрів майбутньої угоди.

  • Трамп купує дизель у Путіна на дві години споживання США: в ОП розкрили абсурдність угоди

    Трамп купує дизель у Путіна на дві години споживання США: в ОП розкрили абсурдність угоди

    Анонсоване постачання російського дизельного пального до США здатне покрити менш ніж дві години американського споживання. Водночас Сполучені Штати самостійно експортують приблизно 1,5 мільйона барелів дизеля щодоби. На цю суперечність звернув увагу уповноважений президента України з питань санкційної політики Владислав Власюк, коментуючи домовленість Дональда Трампа з Володимиром Путіним. За його підрахунками, поки російський танкер дістанеться американського узбережжя, США встигнуть експортувати приблизно у сто разів більше власного пального, ніж мають отримати від Москви.

    Про це Владислав Власюк повідомив 21 жовтня у Facebook. Його розрахунки наводять УНН та «Главком».

    Заява пролунала після повідомлення російського віцепрем’єра Олександра Новака про підготовку першого танкера з дизельним пальним до Сполучених Штатів.

    Російського дизеля вистачить менш ніж на дві години

    За словами Власюка, анонсований обсяг першого постачання становить 40 тисяч тонн дизельного пального.

    Це приблизно 300 тисяч барелів.

    Посадовець пояснив, що Сполучені Штати споживають близько 4 мільйонів барелів дизеля на добу.

    Якщо порівняти ці показники, отримуємо доволі несподіваний результат.

    Оголошеної партії російського дизеля вистачило б приблизно на 1 годину 48 хвилин американського споживання.

    Тобто навіть повний танкер не забезпечить двох годин потреб країни, якщо виходити з наведених Власюком показників.

    При цьому йдеться про умовне математичне порівняння: фактична роль імпортного пального залежить від конкретного регіону, логістики та структури попиту.

    США експортують набагато більше, ніж купують у Росії

    Власюк звернув увагу на ще один показник.

    За його словами, Сполучені Штати самі постачають на зовнішні ринки приблизно 1,5 мільйона барелів дизельного пального щодня.

    Це означає, що обсяг першої анонсованої російської партії відповідає менш ніж п’яти годинам американського експорту.

    Для порівняння, за добу США експортують приблизно вп’ятеро більше дизеля, ніж має перевезти російський танкер.

    Посадовець наголосив, що наведені ним дані ґрунтуються на статистиці Управління енергетичної інформації США — EIA.

    Американська енергетична статистика справді характеризує країну як великого експортера нафтопродуктів.

    Зокрема, EIA повідомляло, що у 2025 році дистилятне пальне, до якого належить переважно дизель, становило понад половину американського експорту основних транспортних видів пального.

    Поки танкер допливе до Америки, США продадуть мільйони тонн

    Окремо Власюк проаналізував тривалість морського перевезення.

    За його оцінкою, шлях танкера з російського порту Усть-Луга до американських терміналів займає приблизно 2,5–3 тижні.

    За цей час США здатні експортувати близько 4 мільйонів тонн власного дизельного пального.

    Це приблизно у сто разів більше за обсяг анонсованої російської партії.

    Власюк поставив під сумнів економічну доцільність такої операції з погляду загального американського паливного балансу.

    Водночас слід враховувати, що порівняння умовне: маршрути експорту та імпорту можуть обслуговувати різні регіональні ринки, а закупівля певної партії пального не обов’язково пов’язана з нестачею виробництва в усій країні.

    Крім того, конкретний порт відправлення російського судна офіційно не уточнили.

    Росія назвала дату першого постачання

    У середу, 21 жовтня, віцепрем’єр РФ Олександр Новак заявив, що перший танкер із дизельним пальним вирушить до США вже наступного дня — 22 жовтня.

    Про це повідомило міжнародне агентство Reuters.

    За словами російського посадовця, оформлення відповідного контракту перебуває на завершальній стадії.

    Він також заявив, що за першим судном мають вирушити наступні партії.

    Однак на момент повідомлення не було підтверджено, що танкер уже залишив порт.

    Є й важлива деталь: у частині повідомлень російських ЗМІ 40 тисяч тонн називають водотоннажністю судна, тоді як інші видання трактують цей показник як обсяг дизельного вантажу. Точна фактична кількість пального потребує підтвердження транспортними документами.

    Чому Трамп домовився з Путіним про дизель

    9 жовтня президент США Дональд Трамп оголосив про домовленість із Володимиром Путіним щодо збільшення постачання російського дизельного пального на міжнародні ринки.

    За оголошеним планом, Росія має забезпечити понад 300 тисяч тонн дизеля на початковому етапі.

    У листопаді постачання планують збільшити ще на 500 тисяч тонн, а згодом — на додатковий мільйон тонн.

    Вашингтон пояснює домовленості необхідністю стабілізувати паливний ринок і стримати зростання цін.

    Водночас Міністерство фінансів США тимчасово дозволило визначені операції з російським дизелем, які раніше підпадали під санкційні обмеження.

    Для Росії це означає можливість розширити експорт нафтопродуктів та отримати додаткову валютну виручку.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла про домовленість Трампа з Путіним та розбіжності з Україною щодо ударів по російських НПЗ.

    Чому угоду критикують у США та Україні

    Рішення американської адміністрації викликало заперечення як в Україні, так і серед американських законодавців.

    Критики наголошують, що послаблення санкцій проти російського паливного сектору може збільшити доходи Кремля, який продовжує повномасштабну війну проти України.

    Особливе занепокоєння викликає той факт, що енергетична домовленість не супроводжувалася підтвердженим припиненням бойових дій.

    У Конгресі США також зареєстрували ініціативу, спрямовану на блокування дизельної угоди з Москвою.

    Водночас прихильники збільшення постачання пального вважають, що додаткові обсяги на ринку можуть допомогти зменшити ціновий тиск.

    Проте економічна ефективність цього рішення залишається предметом дискусії.

    За аналізом Reuters, оголошених російських постачань може виявитися недостатньо для помітного зниження світових цін на дизель.

    Економічна користь чи політична поступка Кремлю

    Розрахунки Владислава Власюка порушують питання про співвідношення економічної користі та політичної ціни американсько-російських домовленостей.

    З одного боку, окрема партія у 40 тисяч тонн справді є незначною на тлі загального споживання дизеля у США.

    З іншого — ціновий ефект міжнародних поставок залежить не лише від обсягу першого танкера, а й від усієї пропозиції пального на світовому ринку.

    Тому розрахунки Власюка показують насамперед обмежений масштаб першої анонсованої партії, але не є повною економічною оцінкою всієї домовленості.

    Головна суперечність, на яку звертає увагу український посадовець: США залишаються одним із найбільших експортерів дизельного пального, але водночас послаблюють санкційні обмеження, щоб отримати додаткові поставки з Росії.

    Для України принциповим залишається питання, чи не принесе така політика Москві додаткових доходів без реальних поступок щодо припинення війни.

  • «Нам потрібні ці люди»: Зеленський назвав мільйони українців, яких хоче повернути додому

    «Нам потрібні ці люди»: Зеленський назвав мільйони українців, яких хоче повернути додому

    Президент України Володимир Зеленський заявив, що за кордоном перебувають 9,5 мільйона українців, які, за його словами, втратили житло. Глава держави наголосив, що Україні необхідно створити умови для повернення громадян, оскільки саме люди мають стати основою повоєнної відбудови та економічного розвитку. Водночас міжнародна статистика свідчить про меншу кількість українських біженців за кордоном, тому озвучена президентом цифра потребує уточнення.

    Про це Зеленський заявив в інтерв’ю американському телеканалу Fox News, повідомляє ТСН 21 жовтня.

    Президент підкреслив, що відновлення України після завершення війни залежатиме не лише від міжнародної фінансової допомоги, а й від повернення людей, які були змушені залишити країну.

    «Нам потрібно, щоб 9,5 мільйона людей, які втратили житло і зараз перебувають за кордоном, повернулися в Україну — просто щоб жити тут і будувати свою країну», — заявив Зеленський.

    За його словами, повернення громадян має стати одним із ключових завдань держави.

    Скільки українців насправді перебувають за кордоном

    Озвучена Зеленським цифра у 9,5 мільйона людей привертає увагу, адже вона суттєво перевищує показники міжнародних гуманітарних організацій.

    За даними Управління Верховного комісара ООН у справах біженців, наприкінці 2025 року у світі перебували приблизно 5,9 мільйона біженців та шукачів притулку з України.

    Більшість із них знайшли прихисток у європейських країнах.

    Водночас ще близько 3,7 мільйона людей були внутрішньо переміщеними особами, тобто залишили власні домівки, але продовжили проживати на території України.

    Разом ці дві категорії становили приблизно 9,6 мільйона людей.

    Таким чином, озвучена президентом кількість близька до загального масштабу внутрішнього та зовнішнього переміщення, але не відповідає окремому показнику біженців за кордоном.

    Чи мав Зеленський на увазі саме всіх вимушено переміщених українців, наразі невідомо.

    Чому українці не поспішають повертатися

    Однією з головних причин залишається безпекова ситуація.

    Російські війська продовжують атакувати українські міста, житлові будинки та об’єкти критичної інфраструктури.

    Для родин із дітьми важливими залишаються доступ до безпечної освіти, медичної допомоги та стабільного житла.

    Не менш суттєвим чинником є працевлаштування.

    За роки повномасштабної війни багато українців адаптувалися до життя в інших державах, знайшли роботу та облаштували побут.

    Діти відвідують місцеві школи, вивчають іноземні мови та поступово інтегруються в нове середовище.

    Тому рішення про повернення залежить не лише від бажання жити в Україні, а й від можливостей забезпечити родині безпечне та стабільне майбутнє.

    Раніше «Ненька інфо» аналізувала, що може спонукати мільйони українців повернутися додому.

    Серед ключових умов — безпека, доступне житло, гідна оплата праці та перспективи для дітей.

    Зруйноване житло залишається серйозною перешкодою

    Повернення українців ускладнюється масштабними руйнуваннями житлового фонду.

    Особливо гострою проблема залишається у прифронтових регіонах та населених пунктах, які тривалий час перебували під російською окупацією.

    Частина людей втратила житло повністю, інші не можуть повернутися через пошкодження будинків, відсутність комунальних послуг або небезпеку повторних обстрілів.

    За даними Міжнародної організації з міграції, оприлюдненими 16 жовтня, навіть українці, які вже повернулися додому, знову ризикують бути змушеними виїхати.

    Причинами залишаються пошкоджене житло, повторні удари по енергетиці та високі витрати на опалення.

    Організація попереджає, що наближення зими може ще більше ускладнити становище вразливих родин.

    Чому повернення мільйонів людей важливе для економіки

    Вимушена міграція має довгострокові наслідки для української економіки.

    Скорочення чисельності населення означає зменшення кількості працівників, споживачів і платників податків.

    Особливо відчутною є нестача людей працездатного віку.

    Для повоєнного відновлення Україні знадобляться фахівці у будівництві, промисловості, медицині, освіті, транспорті та сфері послуг.

    Водночас зменшення кількості молодих родин і дітей створює додаткові демографічні ризики.

    Саме тому питання повернення громадян виходить далеко за межі соціальної політики.

    Йдеться про майбутній економічний потенціал держави та можливість відновлення територій, які найбільше постраждали від російської агресії.

    Що Україна робить для повернення громадян

    Українська влада поступово розробляє інструменти, покликані полегшити повернення людей.

    Серед таких ініціатив — цифрова платформа «Додому», запущена в тестовому режимі у 2026 році.

    Вона має допомагати громадянам отримувати інформацію про житло, працевлаштування, оформлення документів та навчання дітей.

    Про запуск відповідного сервісу раніше повідомляла «Ненька інфо».

    Водночас наявність інформаційної платформи сама по собі не вирішує основних проблем, із якими стикаються люди.

    Для масштабного повернення необхідні відновлення житлової інфраструктури, створення робочих місць, доступні державні послуги та стабільна безпекова ситуація.

    Чи повернуться українці після завершення війни

    Міжнародні дослідження свідчать, що значна частина українців, які залишили країну, зберігають бажання повернутися.

    Водночас намір повернутися не завжди означає готовність зробити це найближчим часом.

    На рішення впливають тривалість війни, становище родини, умови проживання за кордоном та перспективи працевлаштування в Україні.

    Додаткове значення має той факт, що протягом кількох років люди формують соціальні зв’язки в країнах перебування.

    Тому навіть після припинення бойових дій процес повернення може бути поступовим.

    Головний висновок із заяви Зеленського полягає в тому, що Україна розглядає повернення громадян як одну з найважливіших умов свого майбутнього.

    Водночас для досягнення цієї мети недостатньо лише закликати людей приїхати додому. Державі необхідно забезпечити реальні умови, за яких повернення буде безпечним, добровільним та економічно виправданим.

  • Катування, російська колонія та майже сім років вироку: США повертають учителя, якого викрали в Ізюмі

    Катування, російська колонія та майже сім років вироку: США повертають учителя, якого викрали в Ізюмі

    Росія 21 жовтня звільнила 74-річного громадянина США Стівена Габбарда, якого російські військові затримали у квітні 2022 року в окупованому Ізюмі Харківської області. Американець провів у російському ув’язненні понад чотири роки та отримав вирок у шість років і десять місяців колонії за звинуваченням у нібито участі в бойових діях на боці України. Його родина й адвокат відкидали обвинувачення, а близькі повідомляли про катування та голодування під час ув’язнення. Звільнення відбулося після особистого звернення Дональда Трампа до Володимира Путіна та збіглося з новим раундом американсько-російських переговорів.

    Про звільнення повідомили Reuters та Associated Press.

    Російський президент Володимир Путін оголосив про рішення під час зустрічі зі спеціальним представником президента США Стівом Віткоффом у Санкт-Петербурзі.

    За словами Путіна, звільнений американець уже перебував в аеропорту Пулково та готувався повернутися додому.

    Трамп особисто попросив Путіна звільнити американця

    Як повідомляють американські ЗМІ, президент Дональд Трамп порушив питання звільнення Габбарда під час попередньої телефонної розмови з Путіним.

    20 жовтня Трамп підтвердив журналістам, що тривалий час обговорював цю справу з російським керівником.

    Він натякнув, що найближчим часом можуть з’явитися важливі новини щодо долі американського громадянина.

    Наступного дня Москва оголосила про його звільнення.

    Трамп підтвердив, що Габбард повертається додому, і наголосив, що Сполучені Штати не передавали Росії інших ув’язнених у відповідь.

    За повідомленням Reuters, американський президент заявив, що для звільнення не знадобився обмін.

    Водночас повних деталей переговорів, які передували цьому рішенню, сторони не оприлюднили.

    Ким є Стівен Габбард і чому він жив в Україні

    Стівен Габбард — колишній викладач англійської мови зі штату Мічиган.

    Він народився у США, здобув магістерський ступінь з англійської мови, а також свого часу служив у Військово-повітряних силах та Національній гвардії Сполучених Штатів.

    Значну частину життя Габбард прожив за межами батьківщини.

    Близько 25 років він працював викладачем англійської мови в Японії, пізніше мешкав на Кіпрі.

    У 2014 році американець переїхав до Ізюма на Харківщині разом зі своєю українською партнеркою.

    За словами його сестри Патрісії Габбард Фокс, чоловік жив досить скромно, отримував невелику пенсію та не мав широкого кола знайомих.

    Коли Росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну, він залишався в Ізюмі.

    Як російські військові затримали американського вчителя

    У квітні 2022 року російські війська окупували Ізюм.

    Саме в цей період Габбард опинився в російському полоні.

    Москва згодом стверджувала, що американець нібито вступив до підрозділу територіальної оборони України.

    За версією російської прокуратури, він отримав військову підготовку, зброю та погодився брати участь у бойових діях за грошову винагороду.

    Російська сторона також заявляла, що американець нібито чергував на українському військовому блокпості.

    Однак адвокат Габбарда Мартін Де Лука повідомляв Reuters, що його клієнт заперечував участь у будь-якому військовому підрозділі.

    Родичі також ставили під сумнів звинувачення.

    За словами сестри, Габбард не був людиною, яка прагнула брати участь у бойових діях.

    Reuters окремо зазначало, що не змогло незалежно встановити всі обставини його захоплення.

    Російський суд засудив Габбарда майже на сім років

    У жовтні 2024 року Московський міський суд визнав американця винним за звинуваченням у найманстві.

    Судове засідання відбувалося в закритому режимі.

    Габбарду призначили покарання у вигляді шести років і десяти місяців позбавлення волі.

    Російські державні медіа повідомляли, що американець визнав провину.

    Однак його адвокат і сім’я ставили під сумнів достовірність таких повідомлень.

    Захист наполягав, що Габбард не служив у Збройних силах України та не брав участі в бойових діях.

    У січні 2025 року Державний департамент США офіційно визнав американця неправомірно затриманим.

    Такий статус означав, що Вашингтон розглядав його ув’язнення не як звичайну кримінальну справу, а як випадок, який потребував спеціальних дипломатичних зусиль.

    Родичі повідомляли про побиття та голодування

    Особливе занепокоєння викликали умови утримання літнього американця в російських місцях позбавлення волі.

    Родичі Габбарда неодноразово заявляли про жорстоке поводження з ним.

    Його сестра Патрісія Габбард Фокс у відкритому зверненні до Дональда Трампа стверджувала, що брат зазнавав побиття, катувань і тривалого обмеження харчування.

    Правозахисні організації також висловлювали занепокоєння його станом здоров’я та умовами утримання.

    За даними Reuters, сестра впізнала брата на відеозаписах допитів, один з яких демонстрував фізичне насильство щодо чоловіка зі зв’язаними руками.

    Агентство водночас зазначало, що не змогло незалежно перевірити час і місце запису цих відео.

    Повного незалежного медичного висновку щодо наслідків перебування Габбарда в ув’язненні станом на момент звільнення оприлюднено не було.

    Звільнення відбулося під час переговорів Путіна з Віткоффом

    Повернення Габбарда збіглося з черговим візитом спеціального представника президента США Стіва Віткоффа до Росії.

    21 жовтня він прибув до Санкт-Петербурга для зустрічі з Путіним.

    Однією з головних тем залишалися можливості дипломатичного врегулювання російсько-української війни.

    Напередодні Віткофф взяв участь у переговорах з українськими та європейськими представниками в Осло.

    За повідомленнями ЗМІ, американська сторона підготувала пропозиції щодо можливого припинення вогню.

    На зустрічі в Санкт-Петербурзі Віткофф подякував Путіну за звільнення Габбарда.

    Втім, факт повернення американського громадянина не означає досягнення домовленості про завершення війни.

    Росія продовжує бойові дії проти України, а ключові питання можливого мирного врегулювання залишаються невирішеними.

    Чи був це обмін ув’язненими між США та Росією

    Американська адміністрація наголошує, що звільнення Габбарда не було частиною класичного обміну полоненими.

    Трамп заявив, що Сполучені Штати нічого не передавали Росії натомість.

    Однак це не дозволяє встановити, чи обговорювали сторони інші дипломатичні питання під час переговорів.

    Звільнення відбулося на тлі поступового зближення Вашингтона й Москви з окремих економічних питань.

    Зокрема, адміністрація Трампа тимчасово послабила визначені санкційні обмеження на операції з російським дизельним пальним.

    Кремль також заявив про намір відновити постачання дизеля до американського ринку.

    Водночас публічних доказів того, що звільнення Габбарда було безпосередньою умовою будь-якої паливної угоди, немає.

    Що відомо про повернення Габбарда додому

    Станом на 21 жовтня Росія підтвердила звільнення Стівена Габбарда.

    За словами Путіна, після виходу з місця ув’язнення американець перебував в аеропорту Пулково в Санкт-Петербурзі.

    Президент США Дональд Трамп повідомив, що він прямує додому та незабаром зможе возз’єднатися з родиною.

    Таким чином, після понад чотирьох років російського ув’язнення 74-річний американський вчитель отримав можливість повернутися до США.

    Його історія знову привернула увагу до долі цивільних іноземних громадян, яких російські військові затримували на окупованих територіях України, та до питання дотримання прав людини в російській пенітенціарній системі.

  • Путін відправляє Трампу перший танкер із дизелем: Росія готує нові поставки до США

    Путін відправляє Трампу перший танкер із дизелем: Росія готує нові поставки до США

    Росія готується відправити перший танкер із дизельним пальним до Сполучених Штатів уже 22 жовтня 2026 року. Партія становитиме близько 40 тисяч тонн, а за нею Москва обіцяє нові поставки. Відновлення експорту стало можливим після домовленостей Дональда Трампа з Володимиром Путіним та тимчасового послаблення американських санкцій. Рішення викликало критику України й частини американських політиків, які побоюються, що доходи від продажу пального допоможуть Кремлю продовжувати війну.

    Про підготовку першого рейсу заявив віцепрем’єр-міністр Росії Олександр Новак 21 жовтня. Його слова передає міжнародне агентство Reuters.

    За твердженням російського посадовця, судно має вирушити з порту наступного дня — у четвер, 22 жовтня.

    Контракт із американськими партнерами, за словами Новака, перебуває на завершальній стадії оформлення.

    Перший танкер повезе 40 тисяч тонн дизеля

    Новак повідомив, що початкова партія становитиме приблизно 40 тисяч тонн дизельного пального.

    Він також запевнив, що після першого танкера Росія планує відправляти наступні партії.

    Москва розраховує поступово нарощувати експорт, зважаючи на потреби американського ринку та власні виробничі можливості.

    Однак конкретна вартість контракту, покупці пального, маршрут судна та точна дата прибуття до США публічно не названі.

    Також немає незалежного підтвердження, що перше судно вже залишило російський порт.

    Трамп домовився з Путіним про повернення російського дизеля

    Передумовою нових поставок стала розмова президента США Дональда Трампа з Володимиром Путіним 9 жовтня.

    Після неї американський лідер оголосив про домовленість щодо збільшення експорту російського дизеля на американський і світові ринки.

    Згідно з озвученими планами, Росія мала забезпечити понад 300 тисяч тонн пального найближчим часом.

    Ще 500 тисяч тонн планували поставити в листопаді, а згодом — додатковий мільйон тонн.

    Ці обсяги залишаються заявленими планами. Реальні поставки залежатимуть від підписання контрактів, наявності продукції та транспортних можливостей.

    Для Москви домовленість відкриває перспективу збільшення продажів нафтопродуктів після періоду експортних обмежень.

    США тимчасово послабили санкції проти російського пального

    9 жовтня Управління з контролю за іноземними активами Міністерства фінансів США — OFAC — оприлюднило генеральну ліцензію №135.

    Вона дозволяє визначені операції, пов’язані з продажем, доставкою, розвантаженням та імпортом дизельного пального російського походження.

    Це створило правовий механізм для відновлення частини торговельних операцій, які раніше підпадали під американські обмеження.

    Водночас йдеться не про повне скасування санкцій США проти Росії, а про спеціальний дозвіл на конкретні операції.

    У Білому домі зацікавлені у збільшенні пропозиції дизеля через високі ціни на пальне.

    Дизель використовується у вантажних перевезеннях, сільському господарстві та промисловості, тому його вартість впливає на ціни багатьох товарів.

    Росія хоче збільшити експорт до кінця року

    Олександр Новак визнав, що Москва поки не може миттєво відновити експорт дизеля до попередніх обсягів.

    За його словами, темпи постачання залежатимуть від роботи російських нафтопереробних заводів.

    В останні місяці Росія обмежувала продаж дизельного пального за кордон через проблеми з виробництвом і забезпеченням внутрішнього ринку.

    Серед чинників, які впливали на ситуацію, — українські удари по російських НПЗ.

    Тепер російська влада розраховує поступово збільшувати зовнішні поставки.

    Як повідомляло Reuters, російське дизельне пальне вже почало повертатися на традиційні ринки, зокрема до Туреччини та Бразилії.

    У перспективі Москва прагне відновити експорт до 3–3,5 мільйона тонн на місяць.

    Проте можливість досягнення таких показників залежить від виробництва, логістики та попиту.

    Чому Україна критикує дизельну угоду

    Для України відновлення російського енергетичного експорту є чутливим питанням.

    Київ неодноразово наголошував, що доходи від продажу нафти та нафтопродуктів допомагають Росії фінансувати державні витрати, зокрема воєнні.

    Тому послаблення окремих санкцій викликало занепокоєння українського керівництва.

    Президент Володимир Зеленський також критикував американський тиск щодо припинення українських ударів по російських нафтопереробних заводах.

    Українська сторона наполягає, що відповідні обмеження можуть розглядатися лише за умови взаємності, зокрема припинення російських атак на українську енергетичну інфраструктуру.

    Однак Москва поки не продемонструвала готовності погодитися на повноцінне енергетичне перемир’я.

    Чи допоможе російський дизель знизити ціни у США

    Попри заяви Дональда Трампа про необхідність збільшення пропозиції пального, експерти сумніваються, що нова угода швидко змінить ситуацію на ринку.

    За аналізом Reuters, світовий дефіцит дизеля залишається значним, а запропонованих Росією обсягів може виявитися недостатньо для суттєвого зниження цін.

    Крім того, ситуацію ускладнюють високі витрати на перевезення, обмежені можливості російських НПЗ і ризики для компаній, які працюватимуть із російською продукцією.

    Окремі оператори можуть утримуватися від таких угод через репутаційні та санкційні ризики.

    Тому навіть успішне відправлення першого танкера ще не гарантує помітного здешевлення дизеля для американських споживачів.

    Що відомо станом на 21 жовтня

    Наразі Москва заявила про підготовку першої партії дизельного пального обсягом 40 тисяч тонн для Сполучених Штатів.

    Відправлення танкера заплановане на 22 жовтня, а оформлення контракту, за словами російського віцепрем’єра, наближається до завершення.

    Росія також обіцяє наступні поставки й поступове відновлення експорту.

    Для Кремля це можливість повернутися на додаткові паливні ринки. Для адміністрації Трампа — спроба вплинути на високі ціни дизеля. Для України — новий виклик у питанні санкційного тиску на Росію.

    Чи вийде судно в оголошений термін та чи будуть реалізовані наступні партії, стане зрозуміло після фактичного початку перевезень.

  • Мовчати стало небезпечніше, ніж сваритися: NYT розкрила нову тактику Зеленського щодо Трампа

    Мовчати стало небезпечніше, ніж сваритися: NYT розкрила нову тактику Зеленського щодо Трампа

    Президент України Володимир Зеленський змінив підхід до спілкування з американським лідером Дональдом Трампом і почав відкритіше критикувати рішення Вашингтона, які, на думку української сторони, ставлять під загрозу обороноздатність країни. Після місяців обережної дипломатії Київ вирішив публічно говорити про проблеми з американською військовою допомогою, розвідданими та супутниковим зв’язком. Як пише The New York Times, українське керівництво дійшло висновку, що подальше мовчання може виявитися небезпечнішим за відкриту суперечку з президентом США. Водночас обидві сторони продовжують переговори та демонструють готовність зберігати співпрацю.

    Про це йдеться в матеріалі The New York Times від 20 жовтня, присвяченому загостренню відносин між Києвом і Вашингтоном.

    За оцінкою американського видання, останні рішення адміністрації Дональда Трампа змусили українську владу переглянути звичну тактику дипломатичного спілкування.

    Якщо раніше Київ намагався уникати публічних конфліктів із Білим домом, то тепер Зеленський дедалі частіше відкрито заявляє про розбіжності.

    Чому Зеленський вирішив більше не мовчати

    Один із високопосадовців України порівняв ситуацію з необхідністю попередити людей про наближення цунамі.

    За його словами, навіть до нинішнього дипломатичного загострення Україна перебувала у складному становищі.

    Російські атаки поступово послаблювали енергетичну інфраструктуру, система протиповітряної оборони потребувала додаткових ракет, а попереду залишався складний зимовий період.

    На цьому тлі Київ зіткнувся з новими суперечностями із Вашингтоном.

    Адміністрація Трампа послабила окремі санкційні обмеження на російський дизель, вимагала скорочення українських ударів по нафтопереробних заводах РФ та продовжувала наполягати на швидкому дипломатичному врегулюванні війни.

    Водночас українська сторона повідомляла про проблеми з постачанням американських ракет-перехоплювачів, передачею розвідувальної інформації та роботою військових супутникових сервісів.

    Саме сукупність цих обставин, за оцінкою NYT, спонукала українське керівництво до відкритішої позиції.

    Розвіддані, ракети Patriot і Starshield стали причинами напруження

    Одним із найгостріших питань у відносинах двох країн стало забезпечення української протиповітряної оборони.

    Зеленський повідомляв, що Україна не отримувала своєчасного попередження про деякі російські ракетні атаки.

    Особливе занепокоєння викликала відсутність інформації про запуски балістичних ракет, оскільки такі попередження можуть допомагати цивільним швидше дістатися укриттів.

    Крім того, українська сторона заявляла про затримки з передачею ракет для систем Patriot.

    Окремою проблемою стали обмеження в роботі Starshield — військового супутникового сервісу компанії SpaceX.

    За повідомленнями українських посадовців, перебої вплинули на виконання окремих військових завдань.

    Водночас американські представники заперечували, що адміністрація Трампа цілеспрямовано припинила допомогу Україні.

    Держсекретар США Марко Рубіо також не погодився зі звинуваченнями в навмисному блокуванні важливої військової підтримки.

    За інформацією Associated Press, Зеленський згодом підтвердив відновлення передачі попереджень про російські ракетні удари.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла про відновлення обміну американськими розвідданими.

    Попри це, питання стабільності постачання американського озброєння та супутникового зв’язку залишаються важливими для української оборони.

    Угода Трампа з Путіним щодо дизеля поглибила суперечності

    Ще однією причиною дипломатичного загострення стала домовленість США та Росії щодо постачання дизельного пального.

    Вашингтон тимчасово послабив визначені санкційні обмеження на операції з російським дизелем.

    Американська адміністрація пояснювала це прагненням стабілізувати міжнародний паливний ринок і стримати зростання цін.

    Однак Київ розкритикував таке рішення, оскільки додаткові енергетичні доходи можуть посилити фінансові можливості Росії.

    Водночас Трамп неодноразово закликав Україну припинити удари по російських нафтопереробних заводах.

    Українське керівництво наполягало на взаємності: Київ готовий розглядати припинення атак по російській нафтовій інфраструктурі, якщо Москва зупинить удари по українській енергетиці.

    Раніше «Ненька інфо» розповідала про домовленість Трампа з Путіним та розбіжності щодо українських ударів по НПЗ.

    За оцінкою NYT, саме ці суперечності стали частиною ширшої кризи довіри між Києвом і Вашингтоном.

    Заяви Трампа про Росію викликали нову хвилю критики

    Особливе обурення української сторони спричинили висловлювання американського президента щодо дій Москви.

    20 жовтня Reuters повідомило, що Трамп заявив, нібито Росія загалом поводилася щодо України прийнятно.

    Американський президент також розкритикував Зеленського та висловив думку, що Україні може знадобитися інший представник для переговорів.

    Ці слова пролунали на тлі нових російських атак на українські міста та енергетичні об’єкти.

    За інформацією Reuters, саме загострення відносин із Вашингтоном стало одним із ключових чинників нових дипломатичних контактів в Осло.

    Водночас важливо розуміти, що оцінки Трампа не змінюють факту продовження Росією повномасштабної війни проти України.

    Чому Київ раніше уникав конфліктів із Білим домом

    Після публічної суперечки Зеленського і Трампа в Овальному кабінеті у лютому 2025 року українська сторона намагалася максимально обережно вибудовувати відносини з американською адміністрацією.

    Київ неодноразово наголошував на вдячності США за підтримку та підкреслював необхідність спільних зусиль для завершення війни.

    Така дипломатична стратегія була пов’язана з високою залежністю української оборони від окремих видів американського озброєння та технологій.

    Зокрема, системи Patriot і відповідні ракети-перехоплювачі відіграють важливу роль у захисті від балістичних загроз.

    Однак, за оцінкою The New York Times, нове загострення змусило Україну відкритіше говорити про рішення Вашингтона, з якими вона не погоджується.

    Чому Зеленський не розриває відносин із Трампом

    Попри різку риторику, українська влада продовжує підтримувати контакти з американською адміністрацією.

    19 жовтня Зеленський провів телефонну розмову з державним секретарем США Марко Рубіо.

    Наступного дня в Осло відбулися переговори за участю Зеленського, американського спецпосланця Стіва Віткоффа, президента Фінляндії Александра Стубба та прем’єр-міністра Норвегії Йонаса Гара Стьоре.

    До дипломатичних контактів також долучився Джаред Кушнер.

    За повідомленням Reuters, сторони обговорювали можливі рамки мирного врегулювання, гарантії безпеки та подальшу підтримку України.

    Президент Фінляндії позитивно оцінив результати зустрічі, зазначивши, що переговори допомогли просунутися в обговоренні мирних ініціатив.

    Водночас жодного остаточного мирного договору чи погоджених усіма сторонами умов припинення війни не було оголошено.

    Портников пояснив ризики нової тактики Зеленського

    Український публіцист і політичний оглядач Віталій Портников, позицію якого наводить The New York Times, звернув увагу на складність становища українського президента.

    На його думку, публічне загострення з Вашингтоном створює ризики, однак мовчання щодо проблем із військовою підтримкою також може мати серйозні наслідки.

    Портников відзначив важливість розмови Зеленського з Марко Рубіо.

    На його думку, готовність держсекретаря США продовжувати діалог свідчить про те, що американська адміністрація не відмовилася від співпраці з Україною.

    Крім того, Київ активно контактує з американськими законодавцями обох партій.

    Такі переговори дозволяють українській стороні пояснювати свою позицію не лише Білому дому, а й Конгресу США.

    Що зміниться у відносинах України та США

    The New York Times звертає увагу, що позиція Дональда Трампа щодо України вже неодноразово змінювалася.

    Періоди різких суперечностей чергувалися з відновленням дипломатичних контактів.

    Тому нинішнє загострення не обов’язково означає остаточне погіршення відносин між державами.

    Водночас воно демонструє складність становища Києва, який прагне одночасно відстоювати власні безпекові інтереси та зберігати американську підтримку.

    Головний висновок аналізу NYT полягає в тому, що Зеленський обрав відкритішу й жорсткішу риторику щодо Трампа, але не відмовився від дипломатичного діалогу зі США.

    Українське керівництво намагається поєднати критику окремих рішень Вашингтона з продовженням переговорів про зброю, розвідку, гарантії безпеки та завершення війни.

    Наскільки результативною виявиться ця тактика, залежатиме від наступних рішень американської адміністрації та фактичного виконання домовленостей щодо підтримки України.

  • США та Європа посилили тиск на Київ, Україні, ймовірно, доведеться йти на серйозні поступки

    США та Європа посилили тиск на Київ, Україні, ймовірно, доведеться йти на серйозні поступки

    Переговори з американськими та європейськими партнерами пройшли напружено. Після них українській команді доручили не розкривати подробиць обговорень, не коментувати результати й не робити публічних заяв щодо подальших кроків. За словами джерела, обізнаного із ситуацією, у Києві очікують, що Україні доведеться йти на серйозні поступки. Водночас, за оцінкою співрозмовника, йдеться не про припинення вогню по нинішній лінії бойового зіткнення.

    Що саме обговорювали за зачиненими дверима, джерело не уточнює. Невідомо й те, чи висунули американська та європейська сторони конкретні вимоги, чи поки йдеться про пошук умов, на яких можна укласти угоду. Однак жорсткий тон переговорів і подальша вказівка не виносити їхні результати в публічну площину свідчать про те, що обговорення торкнулося чутливих для Києва питань.

    Досі основний публічно обговорюваний сценарій завершення війни зводився до заморожування бойових дій по лінії фронту. Такий варіант фігурував в описі можливої чотирикомпонентної угоди, яку оглядач The Washington Post Девід Ігнатіус опублікував після контактів у Маямі 9 жовтня. За його версією, пакет передбачав фінансування відновлення України, гарантії безпеки, енергетичну угоду з поверненням російських вуглеводнів на європейський ринок і припинення вогню по нинішній лінії контролю.

    Українська сторона тоді наголошувала, що ця публікація відображає позицію частини американської команди, а не узгоджений план. Тепер головне питання — не в тому, чи вдасться домовитися про припинення вогню, а в тому, які додаткові умови можуть висунути Києву. Якщо оцінка джерела правильна, переговори не обмежуються фіксацією нинішньої лінії фронту.

    Позиція США створює для України додаткову невизначеність. Дональд Трамп публічно демонстрував готовність залишати простір для переговорів із Москвою, зокрема в енергетичних питаннях, і критикував українські удари по російських нафтопереробних заводах. Водночас європейські країни, на які після скорочення американської фінансової підтримки лягла значна частина витрат на допомогу Україні, дедалі активніше обговорюють власні варіанти завершення війни.

    У Financial Times 19 жовтня Гідеон Рахман описав можливу зміну європейського підходу. Від спроб переконати Трампа змінити позицію до розгляду прямих контактів із Москвою. Серед можливих сценаріїв він назвав припинення вогню по нинішній лінії фронту без вступу України до НАТО та територіальні поступки в обмін на членство в Альянсі. Це варіанти, викладені оглядачем, а не підтверджені умови нинішніх переговорів. Однак вони показують, наскільки далеко може зайти дискусія про ціну припинення війни.

    Для Києва територіальне питання залишається особливо болючим. За даними Київського міжнародного інституту соціології, в опитуванні, проведеному 8–16 жовтня, 61% респондентів вважали категорично неприйнятним виведення українських військ із контрольованих районів Донбасу в обмін на гарантії безпеки. Будь-яка угода, що передбачатиме подібні поступки, матиме не лише військові й дипломатичні обмеження, а й серйозні внутрішньополітичні наслідки.

    Водночас наразі не можна стверджувати, що українська делегація вже погодилася на передачу територій, обмеження бойових дій або зміну формату гарантій безпеки. Джерело говорить про очікування серйозних поступок, але не розкриває їхнього змісту. Не підтверджено й те, що сторони погодили конкретний пакет. Саме тому відсутність публічних коментарів важлива.

    Для Володимира Зеленського можливі поступки означатимуть не лише складні переговори із західними партнерами, а й необхідність пояснити українцям умови майбутньої угоди. Якщо компроміс передбачатиме болючі рішення без чітких і надійних гарантій безпеки, переконати суспільство в його необхідності буде вкрай складно. Тому навіть за умови тиску з боку партнерів остаточне рішення залежатиме від того, чи зможе українська влада обґрунтувати ціну домовленостей і пояснити, що країна отримає натомість.

  • Умови енергетичного перемир’я: Володимир Зеленський запропонував США два компромісні варіанти припинення ударів по російських НПЗ

    Умови енергетичного перемир’я: Володимир Зеленський запропонував США два компромісні варіанти припинення ударів по російських НПЗ

    Україна офіційно запропонувала Сполученим Штатам два чіткі варіанти припинення вогневого ураження російських нафтопереробних заводів, прив’язавши зупинку своїх далекобійних рейдів до реального захисту української критичної інфраструктури від повітряного терору. Про це президент Володимир Зеленський повідомив під час онлайн-переговорів із двопартійною та двопалатною делегацією Конгресу США. Глава держави нагадав, що Київ уже демонстрував готовність до деескалації, підтримавши раніше ініціативу Дональда Трампа щодо взаємного енергетичного перемир’я, і кілька днів утримувався від атак по російській нафтовій інфраструктурі. Проте російська сторона зі свого боку не припиняла завдавати масованих ударів по українських електростанціях та підстанціях.

    Перший запропонований Києвом варіант базується на принципі прямого паритету: якщо Москва повністю припиняє атаки на об’єкти української електро- та теплогенерації, Збройні сили України негайно зупиняють удари по заводах нафтопереробного сектору РФ. Проте, за наявною в українського керівництва інформацією, Володимир Путін особисто відкинув такий компроміс, продовжуючи спроби знищити вітчизняну енергосистему напередодні зими. Другий сценарій, сформульований за ініціативою американських конгресменів, передбачає запровадження Україною мораторію на удари по російських НПЗ терміном на 30 днів в обмін на пряму допомогу США у захисті українського неба протягом аналогічного періоду, насамперед шляхом екстреного надання зенітних ракет-перехоплювачів для систем Patriot. Президент назвав таку конструкцію справедливою, однак констатував, що позитивної відповіді від адміністрації Білого дому наразі не надійшло.

    Заяви глави держави пролунали на тлі критичного загострення ситуації з українською протиповітряною обороною: запаси ракет для Patriot практично вичерпані, а Пентагон затримує як постачання боєприпасів, уже оплачених європейськими союзниками, так і погодження на передачу комплексів із запасів третіх країн. Зеленський припустив, що за цими зволіканнями може стояти політичне рішення уповільнити оборонну підтримку України. Напругу посилює той факт, що військові вже втретє за короткий проміжок часу не отримали від американських партнерів завчасних розвідувальних сповіщень про запуск російської балістики. Ситуація додатково ускладнюється штучними швидкісними лімітами в роботі супутникових терміналів Starlink і Starshield, які перестають передавати дані на швидкостях понад 160 кілометрів на годину, що блокує бойову роботу армійської авіації, зриває логістику та унеможливлює перехоплення швидкісних реактивних дронів ворога.

     

  • Розкол у санкційній політиці: Європарламент проведе термінові дебати через відмову адміністрації Трампа від нових обмежень проти РФ

    Розкол у санкційній політиці: Європарламент проведе термінові дебати через відмову адміністрації Трампа від нових обмежень проти РФ

    Європейський парламент погодився включити до порядку денного пленарного засідання 20 жовтня спеціальну заяву Європейської комісії щодо рішення адміністрації президента США Дональда Трампа відмовитися від запровадження нових санкцій проти Російської Федерації. Йдеться про пакет жорстких фінансово-енергетичних обмежень, спочатку передбачених резонансною законодавчою ініціативою американського сенатора Ліндсі Грема, застосування яких Білий дім вирішив відтермінувати. З ініціативою провести невідкладні парламентські дебати виступив литовський євродепутат Пятрас Ауштрявічюс, чию пропозицію більшість європарламентарів підтримала під час голосування.

    Виступаючи у сесійній залі, Ауштрявічюс висловив глибоке занепокоєння непослідовністю Вашингтона, наголосивши, що замість очікуваного трансатлантичного тиску спостерігаються абсолютно протилежні кроки американської адміністрації: скасування окремих обмежень та фактичне заохочення Росії до постачання дизельного пального на світовий ринок. За словами євродепутата, такий підхід забезпечує державу-агресора додатковими надприбутками для безперебійного фінансування воєнних дій проти України. Доповідь та відповідну позицію Єврокомісії депутати заслухають останнім пунктом порядку денного.

    Економічний та енергетичний пресинг на доходи Кремля розглядається Європою як фундаментальний важіль впливу на спроможність РФ продовжувати затяжну війну на виснаження. Проте зростаюча прірва в підходах між Сполученими Штатами та Європейським Союзом суттєво ускладнює формування єдиної західної коаліції примусу Москви до завершення війни на справедливих умовах і ставить під удар глобальну ефективність санкційного режиму.