Golosnovinua.com

Позначка: студенти

  • Уряд іде на поступки, але вулиця не здається: французькі студенти відкидають компроміс і готують нову хвилю національних страйків

    Уряд іде на поступки, але вулиця не здається: французькі студенти відкидають компроміс і готують нову хвилю національних страйків

    Французька Республіка готується до чергового витка масштабного соціального напруження. Попри офіційні спроби уряду піти на компроміс та задовольнити частину вимог протестувальників, об’єднана міжпрофспілкова група молоді категорично відмовилася припиняти акції непокори. Лідери студентських та учнівських рухів закликали своїх прихильників до продовження так званої загальнонаціональної мобілізації, яка вже охопила освітні заклади. Наступна велика хвиля масових демонстрацій, до якої долучаться випускники шкіл та студенти університетів по всій країні, офіційно запланована на 5 листопада.

    Спроба влади загасити соціальну пожежу та знайти точки дотику з молоддю відбулася під час спеціальної зустрічі на найвищому рівні. Представники ключових об’єднань, зокрема Студентського союзу та Профспілки старшокласників, сіли за стіл переговорів із прем’єр-міністром Себастьяном Лекорню. Очільник французького уряду представив пакет заходів, спеціально розроблених для врегулювання гострої кризової ситуації в старших класах та вищій школі. Урядовці сподівалися, що анонсовані реформи дозволять знизити градус невдоволення і повернути молодь в аудиторії.

    Головною поступкою з боку держави, яку прем’єр-міністр озвучив під час переговорів, стала обіцянка поступово замінити програму вступу до вищих навчальних закладів під назвою Parcoursup. Ця система тривалий час викликала найжорсткішу критику та відверте обурення серед французьких старшокласників, проти якої вони масово виступали. Крім поступової відмови від скандальної платформи, представники уряду також гарантували створення додаткових місць у вищих навчальних закладах, щоб полегшити доступ до здобуття вищої освіти для ширшого кола абітурієнтів.

    Однак такі дипломатичні кроки та обіцянки поступових реформ зовсім не вразили лідерів протестного руху. Молодіжні організації розцінили пропозиції кабінету міністрів як абсолютно недостатні. У профспілках вважають, що влада намагається відбутися мінімальними змінами, уникаючи швидкої трансформації системи, якої вимагають вуличні акції. Прессекретарка Студентського союзу Сабріна Харбах чітко окреслила безкомпромісну позицію активістів, наголосивши, що зупиняти боротьбу зарано, оскільки поточні здобутки є надто мізерними.

    «Нам вдається досягти певних успіхів завдяки «мобілізації», але це все ще крихти. І старшокласники, і студенти продовжуватимуть «мобілізацію»», – заявила Сабріна Харбах.

    Наразі молодіжні лідери активно розгортають підготовку до листопадових протестів, гуртуючи прихильників безпосередньо у навчальних закладах. Вони планують посилити тиск на урядові структури, аби змусити владу піти на більш відчутні поступки. Кабінет міністрів зі свого боку опинився у складній ситуації: ігнорування вимог загрожує подальшою ескалацією вуличних заворушень, а часткові рішення більше не задовольняють учасників страйку. Подальший розвиток подій залежатиме від масовості анонсованих акцій та формату подальшого діалогу між чиновниками та студентами.

  • Після сьогоднішніх ударів університети Києва можуть продовжити дистанційне навчання до 15 жовтня

    Після сьогоднішніх ударів університети Києва можуть продовжити дистанційне навчання до 15 жовтня

    Масована атака безпілотників на Київ вранці 23 вересня залишила в місті двох загиблих, понад двадцять поранених і стовпи диму біля Центрального вокзалу, на АЗС у Голосіївському районі та поблизу складських приміщень. Потяги затримувалися десятками, у частини містян зник інтернет через пошкодження дата-центрів. Того ж дня у столичних університетах, які ще в серпні оголошували очне навчання базовим форматом із 1 жовтня, знову заговорили про продовження дистанційного навчання — щонайменше до 15 жовтня.

    Це не перше таке рішення у вересні. Навчальний рік в українських вишах розпочався 1 вересня в умовах, які ректорати описували як «змішані з пріоритетом очного навчання». Київський національний університет імені Тараса Шевченка в наказі від серпня прямо зафіксував, що заняття за денною формою — очно, з урахуванням безпекової ситуації та можливих перебоїв з електроенергією і теплом. КПІ, КНУБА, НУБіП та низка інших київських закладів планували лабораторні та практичні заняття в аудиторіях, лекції — у гнучкому форматі. На початку другого тижня вересня більшість великих столичних вишів уже перейшли в онлайн.

    Частота і тривалість повітряних тривог у столиці у вересні не залишала стабільного вікна для одночасної присутності тисяч студентів. Ректор КПІ Анатолій Мельниченко ще на початку місяця говорив, що за постійних тривог «тимчасово більша частина занять проводиться онлайн». Тактика російських ударів — хвилі дронів уночі та вранці, удари по логістиці та об’єктах у житлових районах — зробила очний розклад нестабільним.

    2 вересня, на другий день навчання, безпілотник влучив у корпуси Національного університету харчових технологій у центрі Києва під час занять. Студенти на той момент уже перебували в укритті, постраждалих серед них не було. Міністр освіти Андрій Бутенко тоді наголосив, що універсального рішення для всієї країни немає, формат визначає сам заклад з огляду на рівень місцевої загрози. Через три тижні та сама логіка працює у зворотному напрямку. Після ударів 23 вересня, за інформацією, отриманою редакцією, у столичних вишах розглядають ще два тижні повністю або майже повністю дистанційного режиму — щонайменше до середини жовтня. На момент публікації офіційних наказів ще не було. Остаточне рішення залишається за ректоратами.

    За цим стоїть не лише безпека студентів. Осінньо-зимовий період для українських університетів уже заздалегідь вважали ризикованим. Міністерство освіти ще в серпні рекомендувало ущільнювати розклад заняттями по суботах, заздалегідь переводити лекції в асинхронний формат і готувати резервні канали на випадок відключень. КНУ переніс десять навчальних днів із кінця листопада — початку грудня на суботи вересня–жовтня саме з огляду на можливі перебої з електроенергією. Удари по енергосистемі та інфраструктурі зв’язку 23 вересня лише посилили ці ризики. Якщо дистанційне навчання продовжать до 15 жовтня, частина суботніх занять, закладених як компенсація, знову опиниться онлайн.

    Жовтень у київських вишах мав стати моментом часткового повернення до аудиторій. Після сьогоднішніх ударів цей момент знову відкладається. Наскільки — вирішуватимуть не міністерство і не міська адміністрація, а кожен ректорат окремо, зважаючи на карту тривог наступного тижня.

  • Учителям додадуть ще 20%, студентам подвоять стипендії: що зміниться з 1 вересня

    Учителям додадуть ще 20%, студентам подвоять стипендії: що зміниться з 1 вересня

    Український уряд завершує підготовку системи освіти до нового навчального року і анонсує одразу кілька великих змін із 1 вересня 2026 року. Педагогічним і науково-педагогічним працівникам мають підвищити оплату праці ще на 20%, студентські стипендії планують збільшити вдвічі, а близько трьох мільйонів школярів отримуватимуть безоплатне гаряче харчування. Паралельно держава фінансує укриття, шкільні автобуси, друк підручників та продовжує програму «Пакунок школяра» для першокласників.

    Про підготовку до старту навчального року заявив прем’єр-міністр Сергій Корецький під час засідання Кабінету Міністрів. Він наголосив, що всі невирішені питання мають бути закриті до 1 вересня.

    Одним із головних рішень стане другий етап підвищення зарплат педагогів у 2026 році.

    І тут є важлива деталь: вересневі 20% — це не перше підвищення цього року.

    Із 1 січня 2026 року посадові оклади педагогічних та науково-педагогічних працівників уже зросли на 30%. З 1 вересня держава реалізує наступний запланований етап — ще плюс 20%. На фінансування цього підвищення у державному бюджеті передбачено 64,6 млрд грн.

    Зарплати педагогів підвищують другий раз за рік

    Міністерство освіти і науки ще на етапі формування бюджету-2026 повідомляло, що зростання оплати праці відбуватиметься у два етапи.

    Перший — на 30% із січня.

    Другий — ще на 20% із вересня.

    У МОН називають це найбільшим комплексним підвищенням зарплат педагогів за останні роки.

    При цьому варто уточнити: формулювання «зростання на 50% за рік» не означає, що до грудневої зарплати 2025 року просто додають рівно половину в кожному окремому випадку. Конкретна виплата залежить від посадового окладу, навантаження, педагогічного стажу, категорії, надбавок, доплат та інших складових.

    Саме тому МОН навіть запустило окремий калькулятор для розрахунку зарплати вчителя після першого етапу підвищення. Міністерство підтверджує, що наступний етап — ще 20% — припадає на вересень.

    Підвищення стосується не тільки шкільних учителів

    Зміни охоплюють ширше коло працівників освіти.

    Урядові бюджетні рішення передбачають підвищення для педагогічних і науково-педагогічних працівників, тобто йдеться не лише про вчителів загальноосвітніх шкіл.

    МОН окремо повідомляло про фінансування підвищених зарплат для викладачів закладів вищої освіти та працівників фахової передвищої освіти. На один із етапів перерозподілу відомство спрямувало понад 2,5 млрд грн для ЗВО та ще 605 млн грн для фахової передвищої освіти.

    Водночас МОН продовжує працювати над новою системою оплати праці педагогів, яку планують запровадити з 2027 року.

    Одна з ідей — зробити більшу частину виплат гарантованою і менше залежною від рішень конкретної громади щодо надбавок.

    Зокрема, міністерство обговорювало інтеграцію надбавки за престижність праці у посадовий оклад.

    Студентські стипендії планують збільшити вдвічі

    Ще одна велика зміна стосується студентів.

    За заявою уряду, із початком нового навчального року стипендіальні виплати мають зрости у два рази.

    Це особливо помітне рішення на тлі того, що розміри академічних стипендій тривалий час суттєво відставали від зростання цін і вартості життя.

    Водночас станом на ранок 7 серпня у відкритих офіційних матеріалах ще немає повної деталізації нових сум для кожної категорії студентів.

    Тому називати конкретні нові розміри звичайної, підвищеної чи соціальної стипендії без окремої урядової постанови поки передчасно.

    Прем’єр оголосив політичне рішення про дворазове збільшення, однак детальний механізм і таблиця виплат мають бути затверджені відповідними нормативними актами.

    Близько трьох мільйонів школярів годуватимуть безкоштовно

    Одночасно з підвищенням виплат уряд суттєво розширює програму безоплатного шкільного харчування.

    Із 1 вересня 2026 року всі учні 1–11 (12) класів комунальних шкіл, які навчаються очно або у змішаному форматі, повинні отримувати безоплатне гаряче харчування.

    Програма охопить приблизно 3 млн дітей по всій Україні.

    На її реалізацію лише у вересні–листопаді 2026 року держава додатково спрямовує понад 7,4 млрд грн субвенції місцевим бюджетам.

    Фактично йдеться про масштабування програми на всі класи.

    Для шкіл це означає значне додаткове навантаження на їдальні, персонал та логістику.

    Через воєнні умови парламент уже дозволив закладам освіти за певних умов організовувати харчування не тільки у класичних їдальнях, а й в інших приміщеннях, якщо школа працює у кілька змін або учням доводиться тривалий час перебувати в укриттях.

    Підручники обіцяють усім класам

    Окремим викликом нового навчального року залишається забезпечення шкіл підручниками.

    Уряд заявляє, що необхідну навчальну літературу мають отримати учні всіх класів.

    Це завдання ускладнене війною: російські війська систематично атакують українську видавничу та логістичну інфраструктуру, включно з друкарнями й складами.

    Попри це Кабмін наполягає, що забезпечення дітей підручниками має бути завершене до початку навчального року.

    Укриття залишаються одним із головних пріоритетів

    Безпека шкіл у 2026 році фактично визначає саму можливість очного навчання.

    У громадах продовжують будівництво та модернізацію укриттів, особливо у тих регіонах, де школи планують працювати офлайн або у змішаному форматі.

    Для багатьох закладів наявність сертифікованого укриття залишається ключовою умовою повернення дітей за парти.

    Уряд також продовжує фінансувати закупівлю шкільних автобусів, оскільки частину дітей необхідно підвозити до опорних шкіл із безпечнішими умовами навчання.

    Це особливо актуально на тлі оптимізації мережі малокомплектних шкіл.

    Із 1 вересня 2026 року освітня субвенція не фінансуватиме зарплати педагогів у школах, де навчається менш як 60 учнів, за винятком окремих початкових шкіл.

    Тому підвезення дітей між населеними пунктами для частини громад стає ще важливішим.

    Першокласникам залишили «Пакунок школяра»

    Батькам дітей, які у вересні вперше підуть до школи, також доступна окрема державна допомога.

    Програма «Пакунок школяра» передбачає одноразову виплату 5000 грн на кожного першокласника.

    Допомогу може оформити один із батьків або законних представників дитини.

    Гроші мають цільове призначення — їх можна використати на підготовку першокласника до школи, зокрема на канцелярське приладдя, дитячий одяг і взуття.

    Починаючи з 2026 року виплата продовжується як постійна програма, а заяву можна подати через «Дію» або сервісний центр Пенсійного фонду. Звернутися за виплатою можна до 1 листопада.

    Якщо в родині двоє чи більше першокласників, допомогу нараховують окремо на кожну дитину.

    Освіта отримала майже 299 млрд грн у бюджеті

    Масштаб нинішніх рішень значною мірою став можливим завдяки збільшенню фінансування освіти у держбюджеті.

    На освіту і науку у 2026 році передбачили 298,8 млрд грн, що МОН називало рекордним показником.

    Значна частина додаткових коштів іде саме на оплату праці педагогів.

    Підвищення зарплат є критично важливим через кадрову ситуацію в освіті. Низькі доходи, війна, міграція, велике навантаження та вигорання роками підштовхували частину вчителів залишати професію.

    Уряд намагається змінити цю тенденцію не разовими доплатами, а збільшенням гарантованої частини оплати праці.

    Але +20% не означає однакову суму для кожного вчителя

    Це важливий момент для освітян.

    З 1 вересня йдеться про 20-відсоткове підвищення посадового окладу, а не автоматичну виплату однакової фіксованої суми всім педагогам.

    Тому конкретна надбавка в гривнях відрізнятиметься.

    На зарплату впливають тарифний розряд, кваліфікаційна категорія, педагогічне звання, стаж, кількість годин, класне керівництво, перевірка письмових робіт, робота в інклюзивних класах, місцеві доплати та інші чинники.

    Саме через це два вчителі навіть в одній школі можуть отримати різне збільшення зарплати.

    Підвищення вже закладене у бюджет, а не лише анонсоване

    На відміну від деяких попередніх обіцянок щодо оплати праці освітян, вересневе підвищення не з’явилося раптово у серпні.

    Воно було закладене у державний бюджет ще наприкінці 2025 року.

    МОН протягом року неодноразово підтверджувало, що після січневого зростання на 30% другий етап відбудеться 1 вересня.

    Тому головне завдання уряду зараз — забезпечити, щоб кошти реально дійшли до всіх закладів та громад і підвищення не було нівельоване зменшенням інших надбавок.

    Саме цей ризик раніше окремо обговорювало МОН із профспілками та місцевою владою.

    1 вересня стане одним із найбільших пакетів змін в освіті за останні роки

    У підсумку новий навчальний рік починається одразу з кількох масштабних державних програм.

    Для педагогів — друге за рік підвищення оплати праці на 20%.

    Для студентів — заявлене дворазове збільшення стипендій.

    Для приблизно трьох мільйонів школярів — безоплатне гаряче харчування.

    Для першокласників — 5000 грн у межах «Пакунка школяра».

    Паралельно держава витрачає кошти на укриття, автобуси та підручники.

    І хоча частина деталей — передусім конкретні нові розміри студентських стипендій — ще має бути нормативно оформлена, підвищення посадових окладів педагогів уже передбачене бюджетом і неодноразово офіційно підтверджене Міністерством освіти.

    Тож для освітян головна дата зараз — 1 вересня 2026 року, коли має стартувати другий етап найбільшого за останні роки перегляду оплати їхньої праці.

  • Хто має право на відстрочку від мобілізації у 2026 році

    Хто має право на відстрочку від мобілізації у 2026 році

    В Україні у 2026 році право на відстрочку від мобілізації мають різні категорії військовозобов’язаних. Законодавство визначає перелік підстав, за яких громадяни можуть тимчасово не підлягати призову під час мобілізації, а також порядок оформлення такого права. При цьому відстрочка не звільняє від військового обов’язку, а лише відкладає призов на визначений термін.

    Про це повідомляє офіційний портал Сил оборони України.

    У роз’ясненні наголошується, що право на відстрочку виникає лише у випадках, прямо передбачених законодавством. Для її отримання військовозобов’язаний повинен підтвердити відповідну підставу документами та подати заяву. Автоматично відстрочка не надається.

    Однією з найбільших категорій є відстрочка за сімейними обставинами. Вона може бути надана військовозобов’язаним, які утримують трьох і більше дітей віком до 18 років за умови відсутності заборгованості зі сплати аліментів, самостійно виховують неповнолітню дитину або виховують дитину з інвалідністю чи тяжким захворюванням.

    Також право на відстрочку мають особи, які утримують повнолітню дитину з інвалідністю І або ІІ групи, є усиновлювачами чи опікунами дітей-сиріт або дітей, позбавлених батьківського піклування, здійснюють постійний догляд за близькими родичами з інвалідністю І чи ІІ групи за відсутності інших працездатних осіб, які можуть забезпечити такий догляд.

    Крім цього, відстрочка передбачена для громадян, які мають неповнолітню дитину, якщо їхній чоловік або дружина проходить військову службу, а також для осіб, чиї близькі родичі загинули або зникли безвісти під час захисту України.

    Окрема категорія стосується стану здоров’я. Право на відстрочку мають особи з інвалідністю І, ІІ або ІІІ групи, а також громадяни, яких військово-лікарська комісія визнала тимчасово непридатними до військової служби.

    Закон також передбачає відстрочку для окремих категорій здобувачів освіти та науковців. Скористатися нею можуть студенти, які вперше здобувають вищий рівень освіти, докторанти, лікарі-інтерни та окремі категорії педагогічних працівників за умови, що вони працюють за основним місцем роботи не менш ніж на 0,75 ставки. Для частини студентів також діють визначені законом вікові обмеження.

    Право на відстрочку мають і представники окремих професій. Серед них — керівники міністерств та їхні заступники, керівники державних органів, народні депутати України, судді, Уповноважений Верховної Ради з прав людини, голова та члени Рахункової палати, окремі категорії дипломатичних працівників, працівники органів військового управління, військових частин, а також державні службовці, які забезпечують діяльність президента України, Верховної Ради та Кабінету Міністрів у визначених законодавством сферах.

    Ще однією підставою є бронювання працівників. Відстрочка надається співробітникам органів державної влади та підприємств, які офіційно визнані критично важливими для функціонування держави. Процедуру бронювання в цьому випадку здійснює роботодавець.

    Крім того, закон передбачає окремі підстави для цивільних осіб, які перебували в російському полоні, а також для деяких спеціалістів у сферах кібербезпеки, оборонно-промислового комплексу та критичної інфраструктури.

    Для оформлення відстрочки необхідно зібрати документи, що підтверджують відповідне право. Залежно від підстави це можуть бути свідоцтва про народження дітей, рішення суду, медичні висновки ЛКК або МСЕК, документи про інвалідність, довідки з місця роботи чи навчання, а також документи про бронювання.

    Подати заяву можна через застосунок “Резерв+”. Для цього необхідно оновити військово-облікові дані, обрати відповідну підставу для відстрочки, завантажити необхідні документи або підтвердити їх через державні реєстри. Після перевірки користувач отримує електронну довідку з QR-кодом, яка підтверджує надання відстрочки.

    Якщо відповідна підстава ще не інтегрована до електронної системи або людина не користується смартфоном, документи можна подати через будь-який Центр надання адміністративних послуг. Для цього необхідно мати паспорт, реєстраційний номер облікової картки платника податків та документи, що підтверджують право на відстрочку. Після прийняття документів ЦНАП передає їх до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, який ухвалює рішення.

    У випадку оформлення відстрочки за станом здоров’я обов’язковою є військово-лікарська комісія. Саме її висновок або документи МСЕК у разі встановлення інвалідності є юридичною підставою для надання відстрочки.

    У Силах оборони також нагадали, що частина відстрочок продовжується автоматично. Це стосується випадків, коли відповідна інформація підтверджується державними реєстрами або має постійний характер, зокрема відстрочки через інвалідність. Водночас відстрочки, надані через тимчасову непридатність, окремі види бронювання чи інші строкові підстави, після завершення терміну дії необхідно оформлювати повторно. Про необхідність поновлення документів користувачам заздалегідь нагадує застосунок “Резерв+”.

    У Силах оборони окремо наголосили, що навіть за наявності законних підстав право на відстрочку не реалізується автоматично. Якщо військовозобов’язаний не звернувся із заявою та не надав підтвердні документи, територіальний центр комплектування має право здійснювати призов відповідно до вимог чинного законодавства.

    Раніше Міністерство оборони України повідомило про оновлення механізму автоматичного продовження відстрочок для батьків дітей з інвалідністю віком до 18 років через застосунок “Резерв+”. Відтепер система автоматично звіряє інформацію за останнім виданим свідоцтвом про народження дитини та, за наявності, за її реєстраційним номером облікової картки платника податків, що дозволяє спростити процедуру підтвердження права на відстрочку.

  • Проїзд у Києві злетить до 30 грн: названо дату та нові ціни

    Проїзд у Києві злетить до 30 грн: названо дату та нові ціни

    У Києві остаточно затвердили різке підвищення вартості проїзду в комунальному громадському транспорті. Від середи, 15 липня 2026 року, одна разова поїздка в метро, автобусі, трамваї, тролейбусі або фунікулері коштуватиме 30 гривень замість нинішніх восьми. Таким чином, базовий тариф зросте одразу у 3,75 раза.

    Відповідне розпорядження №145 від 7 липня оприлюднили на офіційному порталі Києва. У КМДА заявили, що документ пройшов передбачені законодавством процедури, включно з консультаціями з громадськістю та профспілками. Нові правила поширюватимуться на комунальний транспорт столиці, який працює у звичайному режимі руху.

    Найбільше подорожчання відчують пасажири, які купують разові квитки або поповнюють транспортну картку лише на кілька поїздок. За одну поїздку доведеться віддати 30 гривень. Для людей, які регулярно користуються столичним транспортом і завантажують на картку більше поїздок, запроваджують систему поступових знижок.

    Вартість однієї поїздки залежатиме від розміру придбаного пакета:

    • від 1 до 9 поїздок — 30 гривень;
    • від 10 до 19 — 28,90 гривні;
    • від 20 до 29 — 27,80 гривні;
    • від 30 до 39 — 26,60 гривні;
    • від 40 до 49 — 25,50 гривні;
    • 50 поїздок — 25 гривень.

    Отже, навіть за максимальної знижки поїздка коштуватиме більш ніж утричі дорожче за чинний тариф. Максимально на транспортну картку можна буде одночасно завантажити 50 поїздок, а загальний ліміт поповнення становитиме 100 поїздок.

    Скільки коштуватимуть місячні проїзні

    Для пасажирів, які щодня їздять на роботу або навчання, залишають місячні проїзні з фіксованою кількістю поїздок. У такому разі фактична ціна однієї поїздки буде нижчою, ніж при звичайному поповненні транспортної картки.

    Проїзні коштуватимуть:

    • 46 поїздок — 1088 гривень, або близько 23,65 гривні за одну;
    • 62 поїздки — 1463 гривні, або близько 23,60 гривні;
    • 92 поїздки — 2156 гривень, або близько 23,43 гривні;
    • 124 поїздки — 2888 гривень, або близько 23,29 гривні.

    Під час громадського обговорення міська влада також переглянула ціну безлімітного місячного квитка. Спочатку його пропонували продавати за 4875 гривень, однак остаточну вартість зменшили на 25% — до 3656 гривень. Цей квиток діятиме в метро, автобусах, трамваях, тролейбусах і фунікулері без обмеження кількості поїздок.

    Для гостей Києва запровадять окремі короткострокові безлімітні квитки. Проїзний на 24 години коштуватиме 375 гривень, на 48 годин — 563 гривні, а на 72 години — 750 гривень.

    Що буде зі старими поїздками по 8 гривень

    Кияни ще мають можливість придбати поїздки за старою ціною. Усі поїздки, завантажені на транспортну картку до 14 липня включно, можна буде використовувати до 14 вересня 2026 року.

    Після цієї дати невикористані поїздки не згорять. Їхню вартість автоматично переведуть у грошовий еквівалент і зарахують на баланс транспортної картки. Надалі ці кошти можна буде витрачати на оплату проїзду вже за новими тарифами.

    Це означає, що пасажири можуть завчасно поповнити картку за чинною ціною, однак фактично скористатися такими поїздками зможуть лише протягом двох місяців після запровадження нового тарифу.

    Коли з’явиться пересадковий квиток

    Ще одним нововведенням стане єдиний пересадковий квиток. Його планують запровадити орієнтовно з 1 серпня. Він коштуватиме 60 гривень і дозволятиме протягом 90 хвилин необмежену кількість разів пересідати між різними видами комунального громадського транспорту.

    Наприклад, пасажир зможе скористатися автобусом, потім метро, а далі трамваєм, не купуючи окремий квиток на кожну пересадку. Головна умова — вкластися у 90 хвилин після першої валідації.

    Водночас для людей, які роблять лише одну або дві короткі поїздки, такий квиток може виявитися невигідним, адже його ціна дорівнює вартості двох разових поїздок.

    Які пільги залишаться

    У КМДА запевняють, що право на пільговий проїзд для визначених категорій населення збережеться. Безкоштовно продовжать їздити, зокрема, пенсіонери, учасники бойових дій, люди з інвалідністю та інші категорії, передбачені законодавством і міськими програмами.

    Студенти оплачуватимуть 50% вартості місячних проїзних. Для школярів безкоштовний проїзд діятиме протягом навчального року. Під час літніх канікул учні сплачуватимуть 25% повної вартості. За даними міської влади, пільговим проїздом у столиці можуть користуватися близько 1,1 мільйона жителів.

    Чому проїзд дорожчає так різко

    У КМДА пояснюють підвищення тим, що тариф у Києві не переглядали з 2018 року. За цей період суттєво зросли витрати транспортних підприємств на електроенергію, дизельне пальне, заробітні плати, запчастини, ремонт рухомого складу та обслуговування інфраструктури.

    За даними міської влади, витрати метрополітену на оплату праці зросли на 61,7%, а на електроенергію — на 66,9%. У «Київпастрансу» витрати на паливо збільшилися на 74,8%, а на ремонт і технічне обслуговування — на 63,3%. Одночасно пасажиропотік комунального транспорту зменшився приблизно на 42% порівняно з показниками, які враховувалися під час попереднього перегляду тарифів.

    У КМДА стверджують, що економічно обґрунтована вартість поїздки у 2026 році є ще вищою: 64,60 гривні в метро та 44,14 гривні в наземному транспорті. Тариф у 30 гривень міська влада називає компромісним і таким, що лише частково покриває реальні витрати транспортних підприємств.

    Посадовці попереджають, що збереження ціни на рівні восьми гривень вимагало б значного збільшення бюджетних дотацій. За версією КМДА, це могло б зменшити фінансування відновлення енергетичної інфраструктури, підготовки міста до опалювального сезону, ремонту транспорту та підвищення зарплат працівникам галузі.

    Рішення вже викликало обурення

    Плани підвищити тариф спричинили гостру реакцію частини містян, активістів і депутатів Київради. Петиція проти подорожчання швидко зібрала необхідні для розгляду шість тисяч підписів. Критики рішення заявляють, що настільки різке зростання ціни стане серйозним навантаженням для родин, які щодня користуються кількома видами транспорту.

    Для пасажира, який здійснює дві разові поїздки щодня протягом 22 робочих днів, місячні витрати зростуть із 352 до 1320 гривень. За умови купівлі проїзного на 46 поїздок витрати становитимуть 1088 гривень. Тобто навіть найдоступніший регулярний варіант обійдеться приблизно утричі дорожче, ніж за старого тарифу.

    Попри критику, рішення вже оприлюднене, а нова вартість проїзду має почати діяти з 15 липня. Тож у киян залишилося лише кілька днів, щоб поповнити транспортні картки за старою ціною та переглянути, який із нових пакетів або проїзних буде найвигіднішим.

  • Сутичка з ТЦК сталася в окрузі Піпи, побічниці “жорсткої мобілізації”

    Сутичка з ТЦК сталася в окрузі Піпи, побічниці “жорсткої мобілізації”

    Конфлікт між місцевими мешканцями та військовослужбовцями ТЦК у Львові отримав не лише суспільний, а й політичний підтекст. Інцидент стався ввечері 8 липня у Сихівському районі міста — саме ця частина Львова входить до одномандатного виборчого округу №115, від якого у 2019 році до Верховної Ради була обрана Наталія Піпа від партії «Голос». За даними Верховної Ради, Піпа є народною депутаткою дев’ятого скликання, членкинею фракції «Голос» та секретаркою парламентського Комітету з питань освіти, науки та інновацій.

    За інформацією Центральної виборчої комісії, округ №115 охоплює частину Львова, зокрема території, до яких належить Сихів. Саме там 8 липня стався резонансний конфлікт із ТЦК, під час якого натовп заблокував, пошкодив і перекинув службовий автомобіль військовослужбовців. На виборах 2019 року Наталія Піпа перемогла в цьому окрузі як кандидатка від партії «Голос».

    За даними Львівського обласного ТЦК та СП, інцидент розпочався близько 21:30 на проспекті Червоної Калини. Військовослужбовці разом із поліцейськими зупинили чоловіка для перевірки військово-облікових документів. У ТЦК заявили, що під час перевірки з’ясувалося: чоловік із 12 червня перебував у розшуку за порушення правил військового обліку. Його доставили до ТЦК та направили на проходження військово-лікарської комісії.

    Після цього, за версією ТЦК, на місці залишилася інша група оповіщення, яку заблокувала група невідомих осіб. Люди оточили службовий автомобіль, поводилися агресивно, суттєво пошкодили транспортний засіб, а згодом перекинули його. У ТЦК заявили, що всім подіям буде надана правова оцінка, а винні понесуть відповідальність згідно із законом.

    Пізніше на брифінгу представники влади, поліції та військкомату пояснили, що відео, яке поширилося в соцмережах і на якому військовослужбовець ТЦК б’є чоловіка, є неповним. За словами начальника Сихівського районного ТЦК та СП, конфлікт почався раніше, але цей момент не потрапив у кадр. Він також заявив, що не має інформації про те, нібито група оповіщення затримала ще одного чоловіка.

    На тлі цього інциденту увага частини медіа та користувачів соцмереж перемкнулася на Наталію Піпу, адже саме вона представляє округ, де сталася сутичка. Додаткового резонансу ситуації надало те, що депутатка раніше неодноразово висловлювалася щодо мобілізаційної політики та відстрочок для студентів.

    Зокрема, Піпа коментувала тему масових перевірок відвідуваності у закладах освіти через різке збільшення кількості студентів мобілізаційного віку. За її словами, студентів можуть відраховувати навіть через кілька пропусків, а разом із цим вони можуть втратити право на відстрочку від мобілізації. Вона пояснювала, що у вишах перевіряють присутність студентів через «великий наплив» чоловіків призовного віку.

    Також нардепка раніше заявляла, що чоловіки призовного віку, які здобувають не першу вищу освіту, можуть втратити право на відстрочку. За її словами, контрактна форма навчання сама по собі не гарантує відстрочки, а ключовим має бути саме здобуття першої освіти відповідного рівня.

    У публічному просторі ці заяви Піпи часто трактували як підтримку жорсткішого підходу до використання освіти як підстави для відстрочки від мобілізації. Водночас сама депутатка у своїх коментарях наголошувала на необхідності прибрати зловживання, коли статус студента використовують не для навчання, а для уникнення призову.

    Окремий суспільний резонанс раніше викликала інформація про чоловіка Наталії Піпи. За даними українських медіа з посиланням на декларацію депутатки, її чоловік Андрій Рущак у 2023 році працевлаштувався у львівський ліцей №93. Українські Новини писали, що за 2023 рік він отримав 35,2 тис. грн зарплати у цьому закладі, а робота в ліцеї зазначена як основна.

    Згодом інші видання повідомляли, що Рущак має відстрочку від мобілізації через роботу в освіті, хоча ці твердження потребують офіційного підтвердження від компетентних органів. У публічних джерелах також згадувалося, що він пов’язаний із ІТ-сферою та бізнесом.

    Станом на момент появи перших публікацій про політичний контекст інциденту на Сихові Наталія Піпа публічно не коментувала сам конфлікт із ТЦК у своєму окрузі. Водночас події у Львові вже отримали реакцію міської влади, військового командування та правоохоронців.

    Мер Львова Андрій Садовий назвав інцидент «дуже поганим симптомом» і заявив, що всі, хто порушив закон, мають понести відповідальність. Начальник ГУР Кирило Буданов також різко відреагував на події, закликавши українців подумати, хто захищатиме їх завтра, якщо сьогодні вони б’ють військовослужбовців власної армії.

    Конфлікт на Сихові став одним із найгучніших інцидентів навколо мобілізації за останні місяці. Він поєднав одразу кілька чутливих тем: дії ТЦК, ставлення суспільства до мобілізації, роботу правоохоронців, відповідальність місцевих політиків та питання справедливості відстрочок.

    Наразі правоохоронці встановлюють усіх учасників події та аналізують відео з місця конфлікту. Дії військовослужбовців ТЦК також мають перевірити в межах службового розслідування. Водночас політична складова скандалу лише набирає обертів, адже інцидент стався в окрузі депутатки, яка раніше активно висловлювалася щодо обмеження можливостей для ухилення від мобілізації через освіту.

  • Уряд терміново виділив 2,3 млрд грн освіті: школи, коледжі та виші готують до нової зими

    Уряд терміново виділив 2,3 млрд грн освіті: школи, коледжі та виші готують до нової зими

    Кабінет Міністрів України ухвалив рішення про виділення 2,3 млрд грн на підтримку шкіл, коледжів та університетів. Кошти спрямують на підготовку закладів освіти до опалювального сезону 2026/2027 років, забезпечення енергонезалежності, оплату комунальних послуг, відновлення пошкодженої інфраструктури та облаштування укриттів.

    Про це повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко. За її словами, головна мета рішення — гарантувати безперервний освітній процес навіть в умовах можливих атак на енергетичну інфраструктуру та зберегти стабільну роботу навчальних закладів протягом зимового періоду.

    Найбільшу увагу уряд приділяє підвищенню енергетичної стійкості закладів освіти. Російські атаки на енергетичну систему України у попередні роки показали необхідність створення резервних джерел живлення для шкіл та університетів. Саме тому значна частина фінансування буде спрямована на закупівлю генераторів, акумуляторів, сонячних електростанцій та систем накопичення електроенергії.

    Загалом майже 500 млн грн передбачено для шкіл. За ці кошти планують придбати системи резервного живлення, сонячні панелі, акумуляторні станції та інше обладнання, яке дозволить продовжувати навчальний процес навіть під час аварійних відключень електроенергії.

    Окремий пакет підтримки отримають заклади фахової передвищої освіти. Для коледжів уряд виділив 417 млн грн. Із цієї суми 217 млн грн буде використано для оплати комунальних послуг, а ще 200 млн грн спрямують на підготовку понад 80 найбільших коледжів країни до нового опалювального сезону та посилення їхньої енергетичної автономності.

    Суттєве фінансування передбачене й для закладів вищої освіти. Українські університети отримають 600 млн грн на встановлення когенераційних установок, будівництво сонячних електростанцій та впровадження сучасних систем накопичення енергії. Додатково ще 275 млн грн буде спрямовано на покриття витрат на комунальні послуги.

    Окремим напрямом фінансування стане відновлення освітньої інфраструктури, яка постраждала внаслідок війни. На ці потреби уряд виділив ще 500 млн грн. Кошти підуть на ремонт пошкоджених університетів, облаштування укриттів, закупівлю необхідного обладнання та створення безпечних умов для навчання студентів і викладачів.

    За даними Міністерства освіти і науки, від початку повномасштабного вторгнення Росії тисячі освітніх об’єктів зазнали пошкоджень або були повністю зруйновані. Частина закладів вже відновлена за рахунок державного бюджету та міжнародної допомоги, однак потреба у фінансуванні залишається значною.

    Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко наголосила, що уряд прагне забезпечити стабільну роботу всієї освітньої системи незалежно від безпекових ризиків та можливих проблем в енергосистемі.

    «Усі школи, коледжі та університети мають бути належним чином підготовлені до опалювального сезону 2026/2027 років, щоб забезпечити безперебійний навчальний процес», – зазначила глава уряду.

    Рішення про додаткове фінансування освіти ухвалене на тлі масштабної державної програми посилення енергетичної стійкості соціальної інфраструктури. Останніми роками школи, лікарні та університети активно переходять на альтернативні джерела енергії, що дозволяє зменшувати залежність від централізованих мереж та забезпечувати стабільну роботу навіть під час кризових ситуацій.

    Експерти зазначають, що інвестиції в енергонезалежність освітніх закладів мають довгостроковий ефект. Встановлення сонячних електростанцій і систем накопичення енергії не лише допомагає пережити можливі відключення електроенергії, а й дозволяє скорочувати витрати на комунальні послуги у майбутньому.

    Водночас підтримка коледжів та університетів є важливою складовою державної політики збереження людського капіталу. Саме система освіти забезпечує підготовку майбутніх фахівців для відновлення економіки країни та розвитку ключових галузей після завершення війни.

    Уряд розраховує, що виділені 2,3 млрд грн дозволять суттєво підвищити стійкість освітньої інфраструктури вже до початку опалювального сезону та створити умови для стабільного навчання мільйонів українських школярів і студентів незалежно від викликів воєнного часу.

  • У Києві планують підвищити тариф на проїзд до 30 грн

    У Києві планують підвищити тариф на проїзд до 30 грн

    У Києві з 15 липня 2026 року може суттєво змінитися вартість проїзду в комунальному громадському транспорті. Згідно з проєктом рішення, оприлюдненим пресслужбою Київської міської державної адміністрації, разова поїздка у столиці подорожчає до 30 гривень, що більш ніж утричі перевищує чинний тариф.

    У міській адміністрації наголошують, що чинна вартість проїзду вже давно не відповідає реальним витратам на утримання транспортної системи. За розрахунками КМДА, економічно обґрунтована ціна однієї поїздки у 2026 році становить 64,60 грн у метро та 44,14 грн у наземному транспорті. При цьому запропонований тариф у 30 грн є компромісним і передбачає часткову компенсацію з міського бюджету.

    Востаннє тарифи на проїзд у Києві переглядали у 2018 році. Відтоді, як зазначають у КМДА, суттєво зросли витрати на електроенергію, паливо, технічне обслуговування рухомого складу та оплату праці працівників комунальних підприємств. Одночасно з цим знизився пасажиропотік, що додатково погіршило фінансовий баланс міського транспорту.

    У новій моделі оплати передбачено диференційований підхід до вартості поїздок. Для пасажирів, які купуватимуть невелику кількість поїздок, ціна становитиме 30 грн. Водночас при збільшенні обсягу використання транспорту вартість однієї поїздки поступово зменшуватиметься. Так, при купівлі 50 поїздок ціна може знижуватися до 25 грн.

    Окремо місто запроваджує систему місячних абонементів. За розрахунками, у таких пакетах середня вартість однієї поїздки становитиме приблизно 23–24 грн. Запропоновані варіанти включають проїзні на 46, 62, 92 та 124 поїздки, а також безлімітний місячний квиток на весь комунальний транспорт столиці, який коштуватиме 4 875 грн.

    У КМДА також передбачили окремі умови для пільгових категорій. Студенти оплачуватимуть половину вартості місячного проїзного, а школярі під час навчального року зможуть користуватися транспортом безкоштовно. У літній період для учнів встановлюється 25% від вартості проїзного.

    Серед нововведень — запровадження пересадкового квитка вартістю 60 грн. Він дозволятиме протягом 90 хвилин без додаткової оплати пересідати між метро, автобусами, трамваями та тролейбусами. Для туристів і гостей міста передбачені також короткострокові безлімітні проїзні на 24, 48 та 72 години, які коштуватимуть від 375 до 750 грн.

    У КМДА підкреслюють, що усі поїздки, придбані до 14 липня 2026 року, залишатимуться чинними до 14 вересня 2026 року. Це дозволить пасажирам поступово перейти на нову систему тарифів без втрати вже оплачених поїздок.

    Впровадження нових тарифів планується після завершення регуляторних процедур, громадських консультацій та погодження з профспілками. Обговорення проєкту триватиме до 1 червня 2026 року через платформу громадських консультацій міста.

    Наразі вартість разової поїздки в комунальному транспорті Києва становить 8 гривень. У разі ухвалення рішення це стане одним із наймасштабніших підвищень тарифів у столичному транспорті за останні роки та суттєво змінить систему оплати проїзду для мільйонів пасажирів.

  • Відстрочки під питанням: студентів можуть мобілізувати інакше — у Раді озвучили сценарій змін

    Відстрочки під питанням: студентів можуть мобілізувати інакше — у Раді озвучили сценарій змін

    В Україні можуть переглянути правила надання відстрочок від мобілізації, зокрема для студентів, які здобувають освіту. Йдеться не про вже ухвалені рішення, а про можливі зміни підходів до формування мобілізаційного ресурсу, які наразі обговорюються на рівні державної політики. Про це заявив народний депутат від фракції «Слуга народу» Олександр Федієнко, коментуючи перспективи трансформації системи мобілізації в умовах повномасштабної війни.

    За словами депутата, сьогодні в Україні існує близько 17 категорій громадян, які мають право на відстрочку від мобілізації. Водночас він вважає, що ця система потребує перегляду, оскільки не повністю відповідає сучасним викликам і потребам оборони держави. Одним із можливих напрямів змін може стати уточнення критеріїв щодо осіб, які навчаються, особливо тих, хто здобуває не першу освіту.

    Федієнко наголосив, що наразі Міністерство оборони України не представило публічної стратегії чи доктрини, яка б чітко визначала майбутні кроки у сфері мобілізації. Втім, за його оцінкою, логіка дій відомства може полягати у поступовому розширенні мобілізаційного ресурсу. Саме тому перегляд відстрочок, пов’язаних із навчанням, виглядає як один із імовірних інструментів для досягнення цієї мети.

    «Ймовірно, такі підходи можуть бути змінені з метою вивільнення додаткового мобілізаційного ресурсу», — зазначив депутат. Він уточнив, що особлива увага може приділятися випадкам, коли громадяни отримують другу або третю освіту, що потенційно дозволяє їм довше уникати мобілізації.

    Окремо Федієнко звернув увагу на проблему ухилення від мобілізації. За його словами, в Україні є значна кількість громадян, які перебувають у розшуку через невиконання мобілізаційних обов’язків. Йдеться про великі цифри, які можуть обчислюватися мільйонами. Частина цих людей продовжує вести звичайне життя, не з’являючись до територіальних центрів комплектування.

    У цьому контексті депутат запропонував застосовувати більш системний підхід до роботи з такими громадянами. Він провів аналогію з банківською сферою, де щодо боржників діє чіткий алгоритм — від попереджень до примусового стягнення через виконавчу службу. Подібну модель, на його думку, можна адаптувати і до мобілізаційних процесів, забезпечивши поступовий і законний вплив на тих, хто ухиляється.

    Водночас Федієнко підкреслив важливість збереження балансу між оборонними потребами та функціонуванням економіки. За його словами, держава не може дозволити собі повністю зосередитися лише на військовій сфері, ігноруючи інші галузі. Критично важливо забезпечити роботу інфраструктури, бізнесу та соціальної сфери, адже саме вони підтримують економічну стійкість країни під час війни.

    «Якщо рухатися шляхом повної мілітаризації економіки, це може призвести до негативних наслідків і нагадуватиме радянську модель», — зауважив депутат. Він наголосив, що Україна має уникати крайнощів і будувати гнучку систему, яка одночасно дозволяє підтримувати армію та забезпечувати життєздатність держави.

    На тлі цих заяв у суспільстві зростає дискусія щодо справедливості мобілізації. Частина громадян підтримує ідею перегляду відстрочок, вважаючи, що правила мають бути однаковими для всіх. Інші ж наголошують на важливості захисту права на освіту та необхідності враховувати індивідуальні обставини.

    Експерти зазначають, що будь-які зміни у сфері мобілізації мають бути чітко врегульовані законодавчо і супроводжуватися прозорою комунікацією з суспільством. В умовах війни питання мобілізації є не лише військовим, а й соціальним, адже воно безпосередньо впливає на мільйони громадян.

    Варто також враховувати, що паралельно Міністерство оборони України заявляє про намір посилити контроль за діяльністю територіальних центрів комплектування, зокрема щодо дотримання законності та уникнення зловживань. Це свідчить про прагнення влади не лише розширювати мобілізаційний ресурс, а й підвищувати довіру до самої системи.

    Ідея перегляду відстрочок для студентів наразі перебуває на етапі обговорення, але вже стала важливою частиною ширшої дискусії про майбутнє мобілізаційної політики України. Остаточні рішення залежатимуть від позиції Міністерства оборони, парламенту та загальної безпекової ситуації в країні.

  • У Росії формують списки «добровольців» із боржників та студентів через дефіцит контрактників – ГУР

    У Росії формують списки «добровольців» із боржників та студентів через дефіцит контрактників – ГУР

    У Російській Федерації на тлі зростаючого дефіциту охочих підписувати контракти з Міністерством оборони влада почала формувати списки так званих «добровольців» із соціально вразливих категорій населення. Про це повідомило Головне управління розвідки Міністерства оборони України.

    За даними розвідки, у лютому 2026 року регіональні та муніципальні органи влади РФ отримали вказівки формувати такі списки для подальшого залучення людей до війни. До них насамперед включають осіб, які мають заборгованість за житлово-комунальні послуги. У випадках, коли боржником є жінка, до переліків додають її чоловіка або інших повнолітніх родичів — синів, братів чи батьків.

    Зазначається, що ці списки використовуються як інструмент тиску. Людям пропонують підписати контракт із Міністерством оборони в обмін на списання боргів або інші фінансові послаблення. У разі оголошення нової хвилі мобілізації саме ці категорії громадян визначені як пріоритетні для вручення повісток.

    Паралельно російська влада активізувала роботу з молоддю. Міністр науки і вищої освіти РФ Валерій Фальков доручив підготувати щонайменше 2% студентів до укладення контрактів із армією. Особливий акцент робиться на студентів із академічними заборгованостями або проблемами з навчанням.

    Їм пропонують оформити академічну відпустку та підписати контракт строком не менше одного року. В обмін обіцяють грошові виплати, пільги, можливість повернення до навчання після служби, а також додаткові стимули — переведення на бюджетну форму навчання або фінансову підтримку з боку університетів.

    За інформацією розвідки, адміністрації навчальних закладів у деяких випадках можуть ігнорувати академічні порушення або створювати індивідуальні умови для тих студентів, які погоджуються на контрактну службу.

    Такі заходи впроваджуються на тлі системних проблем із комплектуванням армії. Російська влада вже раніше підвищувала розміри одноразових виплат для контрактників, розширювала вікові рамки та спрощувала вимоги до кандидатів. В окремих регіонах також застосовували практику залучення ув’язнених, мігрантів і представників соціально незахищених груп.