Golosnovinua.com

Позначка: студенти

  • Чи послаблює ChatGPT наше мислення: результати експерименту

    Чи послаблює ChatGPT наше мислення: результати експерименту

    Массачусетський технологічний інститут провів дослідження, аби з’ясувати, як використання ChatGPT впливає на роботу мозку студентів. Участь у експерименті взяли 54 студенти з Бостона, яких розподілили на три групи: одна писала есе без допомоги, інша користувалася Google, а третя зверталася до ChatGPT.

    Як працював мозок студентів

    Вчені відстежували активність мозкових хвиль під час виконання завдань. З’ясувалося, що найвищу інтенсивність нейронних зв’язків продемонстрували учасники, які працювали самостійно. Натомість студенти, які покладалися на ChatGPT, демонстрували найнижчу активність: дослідники зазначили, що вони часто діяли «на автопілоті», що пригальмовувало креативність.

    Зміна ролей

    Коли групи помінялися місцями, новачки в роботі з ШІ змогли покращити якість своїх текстів. Однак ті, хто звик покладатися на ChatGPT, без нього зіткнулися з труднощами і не змогли відтворити попередній рівень письма. Викладачі також звернули увагу, що тексти, створені з допомогою ШІ, втрачали індивідуальність та емоційну «глибину».

    Не панікувати, але задуматися

    Автори дослідження підкреслюють: йдеться не про «атрофію мозку», а радше про ризик надмірної залежності від технологій. Масштаб експерименту також обмежений, тому говорити про глобальні висновки зарано.

    Експерти Вільного університету Амстердама додають: найбільша загроза полягає у втраті критичного мислення. Якщо людина беззастережно довіряє штучному інтелекту, вона ризикує втратити власну здатність оцінювати, аналізувати та робити висновки.

    Тож головне питання залишається відкритим: як знайти баланс між корисною підтримкою ШІ та розвитком власного інтелекту? Чи стане ChatGPT надійним партнером у навчанні, чи перетвориться на небезпечну підміну мислення?

  • Голова ОП відповів українським студентам на критику влади

    Голова ОП відповів українським студентам на критику влади

    Нещодавно у Києві пройшла закрита для журналістів зустріч керівника Офісу президента Андрія Єрмака зі студентами провідних університетів України. Подія відбулася на тлі масових протестів молоді, викликаних ухваленням законів, які фактично позбавили НАБУ та САП їхньої незалежності.

    За даними Економічної правди, ініціатива зустрічі належала Офісу президента, який прагнув покращити імідж влади після резонансних голосувань. Водночас в ОП заявили, що подія планувалася заздалегідь і не була пов’язана з протестами.

    Студенти під час розмови наполягали на обговоренні найгостріших тем — від ліквідації незалежності антикорупційних органів до ролі СБУ, призначення Олега Татарова, перспектив перемир’я та планів проведення виборів після завершення війни. Звучали питання і про заборону телеграму, призначення керівника Бюро економічної безпеки та комунікацію влади із суспільством.

    Єрмак нагадав, що формально ОП не є окремою гілкою влади, і назвав твердження про його «паралельні» повноваження спотворенням. Він також розкритикував НАБУ і САП, зазначивши, що ці органи створювалися під тиском західних партнерів, а незалежність вони отримали за президентства Володимира Зеленського.

    Частина запитань стосувалася поліграфних перевірок для посадовців із доступом до держтаємниці. Єрмак визнав, що не вивчав законопроєкт детально, але пояснив, що документ розробляли спільно СБУ, НАБУ, САП і парламент, та запропонував звертатися до СБУ для контролю.

    Питання про призначення Олега Татарова, бізнесмена Вадима Новинського та інформаційні «бульбашки» влади викликали особливий інтерес у студентів. Вони також наголосили на слабкій комунікації під час ухвалення суперечливих законів. У відповідь Єрмак погодився, що цей аспект потребує покращення, і підкреслив важливість збереження єдності в умовах війни.

    За словами учасників, відповіді голови ОП часто були загальними, що викликало розчарування. Один зі студентів прямо зазначив, що конкретики бракувало. Напруга в аудиторії зростала, але особистих образ не було.

    Після публікації Економічної правди Єрмак у своєму телеграм-каналі нагадав про правило Chatham House, яке передбачає довіру і конфіденційність, та пояснив, що не планував робити з цієї події піар. Він визнав, що зустріч була емоційною, але йому бракувало обговорення тем майбутнього України, війни та технологій.

    «Готовий до нових зустрічей. Сподіваюсь, поговоримо і про це», — підсумував керівник Офісу президента.

  • Контракт за 99 тисяч: вартість навчання в українських університетах стрімко зросла

    Контракт за 99 тисяч: вартість навчання в українських університетах стрімко зросла

    З 2025 року українські університети зобов’язані дотримуватися нових правил формування вартості контрактного навчання. Урядова постанова, ухвалена ще у 2020 році, набула чинності й призвела до різкого підвищення цін — для окремих спеціальностей до 99 тис. грн на рік.

    Постанова Кабінету Міністрів від 3 березня 2020 року запровадила поняття “індикативної собівартості” — мінімальної вартості навчання, нижче якої університети не мають права встановлювати ціни на контракті. Від 2025 року цей механізм став обов’язковим для всіх закладів вищої освіти.

    Індикативна собівартість розраховується для кожної спеціальності окремо й базується на середніх витратах держави на підготовку одного студента-бюджетника.

    За інформацією видання Економічна правда, у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка ціни на контрактне навчання у 2025 році коливаються від 31 тис. грн до 99 тис. грн на рік. Для порівняння, витрати держави на одного студента-бюджетника в тому ж виші становлять 117 тис. грн.

    Найдорожчими залишаються такі спеціальності, як стоматологія, право, економіка, журналістика, туризм. У деяких випадках ціна підвищилася на 25%.

    Нові правила охоплюють 38 з 110 освітніх напрямів, але фактично зачеплять щонайменше 290 тис. студентів уже в 2025–2026 навчальному році.

    Таке підвищення може стати перешкодою для багатьох абітурієнтів, які не мають змоги вступити на бюджет і не готові оплачувати зрослі контракти.

    Запровадження індикативної собівартості, за словами урядовців, мало б сприяти підвищенню якості освіти та економічній доцільності фінансування. Однак експерти попереджають про ризики зменшення доступу до освіти, особливо для студентів із регіонів або малозабезпечених сімей.

    ЗВО більше не можуть знижувати ціни на спеціальності, щоби привабити абітурієнтів. Це означає нові правила гри на освітньому ринку — менш гнучкі й більш дорогі.

  • Плюси й мінуси швидкого споживання контенту: що каже наука

    Плюси й мінуси швидкого споживання контенту: що каже наука

    У світі, де час — найцінніший ресурс, усе більше людей звикають слухати подкасти, аудіокниги чи навчальні відео на прискореній швидкості. Особливо активно цю практику використовує молодь. Та чи дійсно швидке споживання контенту допомагає краще засвоїти інформацію, чи, навпаки, шкодить пам’яті й концентрації? Відповідь на це запитання спробували дати вчені з Канади та США.

    У чому переваги?

    Швидке відтворення — це зручно. Воно дає змогу встигнути більше за той самий час або переглянути матеріал повторно. Для студентів це може означати додаткові години на практику або підготовку. Ба більше, прослуховування у темпі 1,5х навіть допомагає краще зосереджуватись — немає часу на відволікання.

    Але є й зворотний бік

    Людський мозок працює з новою інформацією у кілька етапів: спершу він її «кодує», потім зберігає, а згодом відтворює. І саме на першому етапі — коли ми намагаємось зрозуміти сенс почутого — виникають труднощі при високій швидкості. Адже навантаження на робочу пам’ять різко зростає.

    Наш мозок може технічно сприймати до 450 слів на хвилину (вдвічі більше за нормальну швидкість мовлення). Але якщо інформація надходить занадто швидко, частина її не встигає пройти повноцінну обробку — і просто «зникає».

    Що кажуть дослідження

    Нещодавній метааналіз охопив 24 експерименти, в яких порівнювали сприйняття навчального відео на різних швидкостях. Результати такі:

    • При швидкості 1,25х або 1,5х — рівень засвоєння майже не змінюється.

    • При швидкості 2х — знижується помітно.

    • При 2,5х — втрачається до 17% інформації.

    Тобто легке прискорення є цілком прийнятним, але за умови, що слухач не втрачає задоволення від процесу.

    Вік має значення

    Особливо цікаве спостереження: старші люди гірше справляються зі швидким контентом. У віковій групі 61–94 роки погіршення результатів на прискорених швидкостях було помітно сильнішим, ніж у групі 18–36 років. Це, ймовірно, пов’язано зі зниженням когнітивних функцій, зокрема оперативної пам’яті.

    А як щодо довгострокового впливу?

    Науковці поки не можуть сказати напевне, чи тренування на високій швидкості здатне зменшити негативні ефекти. Є припущення, що звикання до швидкого темпу може навіть тренувати когнітивну витривалість. Але чи не призводить це до зростання психічної втоми — питання відкрите.

    І, зрештою, задоволення

    Дослідження також показують: навіть якщо пам’ять не страждає при швидкості 1,5х, людям це може просто не подобатись. Зменшення задоволення від процесу знижує мотивацію, а це вже безпосередньо впливає на якість навчання.

    Тож поки вчені продовжують дослідження, найкраща порада — прислухатися до себе. Якщо темп не шкодить ані засвоєнню, ані вашому комфорту — використовуйте його. Але якщо швидкість перетворює навчання на стрес — можливо, варто пригальмувати.

  • За яких умов ТЦК може не дати відстрочку студенту

    За яких умов ТЦК може не дати відстрочку студенту

    Українські студенти, які повертаються з іноземних університетів і переводяться до вітчизняних вишів, можуть розраховувати на відстрочку від мобілізації. Однак, як попереджають юристи, це право не завжди гарантує автоматичний захист — рішення може залежати від територіального центру комплектування.

    Про це написав правник Ярослав Турчин у колонці на порталі “Юристи.UA”.

    Згідно з чинним законодавством, студенти українських закладів вищої освіти мають право на відстрочку від мобілізації. Це стосується і тих, хто повертається з-за кордону — наприклад, з Польщі — і офіційно оформлює переведення до українського університету.

    “Якщо все зроблено правильно, то, звісно, у вас буде відстрочка, починаючи з 25 років”, — зазначив Ярослав Турчин.

    Юрист наголосив, що навіть за умови дотримання формальностей, територіальний центр комплектування (ТЦК) має право не визнати відстрочку. “Такі випадки, на жаль, вже були — і формально ТЦК правий у цій ситуації”, — пояснив він.

    Також обов’язковою умовою для студента є зняття з обліку призовника та постановка на облік військовозобов’язаних.

  • Австрія стала головним напрямком для українських студентів

    Австрія стала головним напрямком для українських студентів

    Повномасштабна війна не лише зруйнувала школи й університети, а й змінила долі тисяч абітурієнтів. Через загибель учнів та вчителів, руйнування інфраструктури, повітряні тривоги, окупацію частини територій та відключення електрики, дедалі більше українських школярів та студентів обирають навчання за кордоном. І найпопулярнішим напрямком стала Австрія.

    Замість вибухів — стипендії

    Згідно з даними освітньої компанії “Дивись ширше”, у 2024 році кількість звернень українців щодо вступу до закордонних вишів зросла на 30% порівняно з попереднім роком. Особливо активно цікавляться австрійськими університетами — там попит зріс аж на 45%.

    “У 2023 році ми отримали 6600 запитів, а у 2024 вже 8500”, — каже CEO компанії Олександра Ковальська.

    Австрія стала освітнім магнітом не випадково: безоплатне навчання в державних вишах, нижчі витрати на проживання порівняно з іншими країнами ЄС, а також відносна близькість до України роблять цю країну привабливою для студентів.

    Статистика зростання

    За даними Статистичного управління Австрії, з 2021 по 2024 рік кількість українських студентів у цій країні зросла з 2077 до 3324 осіб — на 60%.

    Рік за роком:

    • 2021/2022 — 2077 студентів

    • 2022/2023 — 2652 студенти

    • 2023/2024 — 3324 студенти

    Це чіткий індикатор того, наскільки сильно війна вплинула на вибір молоді.

    Англомовні програми для українців

    Австрійські виші швидко адаптувалися до нових реалій. Багато з них запустили англомовні програми, спеціально орієнтовані на українських вступників. Серед найпопулярніших — Віденський університет, Технічний університет Граца, Віденський економічний, Університет Інсбрука, Вебстер та інші.

    Чи повернуться випускники?

    Питання, яке хвилює багатьох, — чи повернуться студенти після завершення навчання? Дмитро Виговський, засновник “Дивись ширше”, стверджує, що його команда вже працює над програмою повернення молодих фахівців в Україну. Йдеться про співпрацю з українським бізнесом для створення реальних робочих місць.

    Графік вступу

    Для охочих вступати до австрійських вишів діють чіткі дедлайни:

    Зимовий семестр

    • Подання документів: березень – липень

    • Іспити: червень – серпень

    • Зарахування: до 5 вересня

    Літній семестр

    • Подання документів: листопад – січень

    • Зарахування: до 5 лютого

    Вступні іспити проводяться лише влітку.

    Освітня еміграція стала ще однією формою порятунку української молоді. І водночас — новим викликом для країни, яка має не лише втримати таланти, а й створити умови, щоб вони захотіли повернутися.

  • Бюджетне навчання в Польщі доступне майже кожному українцю

    Бюджетне навчання в Польщі доступне майже кожному українцю

    Вищі навчальні заклади за кордоном все частіше стають мрією українських старшокласників. Престижні дипломи, новітні підходи до освіти й перспективи працевлаштування — усе це приваблює молодь. Однак навчання у Великій Британії чи США часто недосяжне через високу вартість та складний вступ. Натомість Польща стала доступнішою альтернативою, особливо після початку повномасштабної війни, коли країна прийняла тисячі українських біженців.

    Де навчатись: приватні чи державні ВНЗ?

    Перед вступом до польського ВНЗ варто знати: університети там поділяються на приватні та державні.
    У приватних вишах усе навчання платне — як денне, так і заочне. Вартість коливається:

    • Денна форма — від 5 до 6 тис. злотих на рік;

    • Заочна — від 2500 до 30 000 злотих, залежно від престижності вишу та програми.

    У державних університетах ситуація інша. Бюджетні місця доступні лише на денній формі. Навчання заочно завжди платне. Наприклад, у Варшавському університеті рік коштує від 2 до 9 тис. злотих, а в Політехніці — до 10 тис. злотих. Медичні, технічні та інженерні спеціальності — ще дорожчі.

    Хто з українців має право на бюджет?

    Безкоштовне навчання у державних ВНЗ Польщі для українців можливе за певних умов. Відповідно до даних офіційного порталу Study in Poland, право на безоплатну освіту мають ті, хто:

    • має карту сталого побиту;

    • є громадянином Польщі або має Карту поляка;

    • має документи, що підтверджують польське походження;

    • оформив статус біженця або тимчасового захисту;

    • склав іспит з польської мови на рівень C1 і отримав державний сертифікат;

    • є родичем або подружжям громадянина Польщі;

    • має дозвіл на тимчасове перебування з метою возз’єднання сім’ї.

    Найреальніший варіант — іспит з мови

    Для багатьох українців, які не мають статусу біженця чи карти побиту, найреальнішим шляхом до безкоштовного навчання залишається сертифікат знання мови рівня С1. Його наявність відкриває шлях до державних вишів на рівні з громадянами Польщі.

    Також вступ на бюджет можливий за наявності PESEL зі статусом UKR. Для цього потрібно:

    • мати шкільний атестат;

    • надати документ про в’їзд до Польщі після 24 лютого 2022 року;

    • пред’явити сертифікат знання мови на рівні B1–B2.

    PESEL не гарантує зарахування автоматично — потрібно пройти конкурс атестатів або вступні іспити, як усі польські абітурієнти.

    Без знання мови — жодного шансу

    Навчання в Польщі після 11 класу неможливе без знання польської мови, особливо якщо йдеться про бюджетні місця. Дитині доведеться опанувати польську щонайменше на рівні B1, а краще — B2 або C1. В іншому разі доведеться розглядати лише платні програми або мовні курси з подальшим вступом.

  • Мобілізації вчителів не буде: уряд пояснив, хто має право на відстрочку

    Мобілізації вчителів не буде: уряд пояснив, хто має право на відстрочку

    Педагогічні працівники, які перебувають на військовому обліку, не підлягатимуть мобілізації — як і в попередні роки. Про це заявив прем’єр-міністр України Денис Шмигаль під час Години запитань до уряду у Верховній Раді.

    Питання щодо мобілізації освітян порушили народні депутати, звернувши увагу на те, що в різних територіальних центрах комплектування (ТЦК) бронювання педагогів здійснюється на різні терміни — у когось на шість місяців, у когось лише на три. Через це серед вчителів виникла тривога, що під час літніх канікул вони можуть втратити відстрочку й бути мобілізованими.

    Прем’єр-міністр заспокоїв освітян: “Як і минулого та позаминулого року, ми, звісно, не втратимо ні вчителів, ні викладачів. Всі ці речі контролюються урядом. Все буде добре”.

    Хто має право на відстрочку

    Відповідно до чинного законодавства, право на відстрочку мають:

    • студенти денної або дуальної форми навчання, за умови здобуття вищого рівня освіти, ніж уже наявний;

    • педагогічні та наукові працівники, які мають відповідний ступінь і працюють у закладі освіти не менш ніж на 0,75 ставки.

    Відстрочка надається на визначений термін і підлягає поновленню після завершення дії. Кабінет Міністрів наголошує, що ситуація з бронюванням освітян перебуває під постійним контролем, а масової мобілізації вчителів не буде.

  • Базову військову підготовку зробили обов’язковою для студентів-чоловіків

    Базову військову підготовку зробили обов’язковою для студентів-чоловіків

    Базову загальновійськову підготовку проходитимуть усі студенти-чоловіки другого курсу українських вишів — орієнтовно від 75 до 80 тисяч осіб. Жінки зможуть приєднатися добровільно. Про це заявив міністр освіти і науки Оксен Лісовий під час години запитань до уряду у Верховній Раді.

    За словами міністра, для реалізації програми вже розроблено 170 освітніх програм, які подано на погодження Генштабу. Це перший масштабний крок до інтеграції військової підготовки в систему цивільної освіти.

    “Це буде теоретична частина в університетах, до якої ми готуємося. Практична частина – в навчальних центрах”, — пояснив Лісовий.

    Міністр підкреслив, що наразі програму фінансують із внутрішнього резерву Міносвіти. За його словами, потреба на 2025 рік становить 130 мільйонів гривень.

    “Ми очікуємо, що при перегляді бюджету держава закладе необхідне додаткове фінансування”, — додав він.

    Відповідно до постанови уряду, з 1 вересня 2025 року в Україні стартує програма базової загальновійськової підготовки. Вона буде обов’язковою для чоловіків, які навчаються на денній або дуальній формі у вищих навчальних закладах. Для жінок – за бажанням.

    Підготовка складатиметься з двох компонентів:

    • теоретичний курс — на базі університету;

    • практичні заняття — у навчальних військових центрах.

    Також планується, що ветерани бойових дій з відповідною освітою зможуть викладати ці курси у вишах. МОН і Генштаб уже працюють над відповідною програмою сертифікації та залучення таких фахівців.

  • Кабмін скоротив перелік тих, хто має право на відстрочку від служби

    Кабмін скоротив перелік тих, хто має право на відстрочку від служби

    Уряд схвалив законопроєкт, що обмежує перелік громадян, які матимуть право на відстрочку від військової служби. Йдеться, зокрема, про студентів, викладачів і наукових працівників — тепер не всі зможуть залишитися в тилу.

    Як повідомляє ТСН, документ передбачає перегляд правил бронювання, який може суттєво вплинути на освітню сферу. Якщо законопроєкт ухвалить Верховна Рада, він набуде чинності одразу після публікації.

    Хто зберігає право на відстрочку

    Після змін залишаться заброньованими:

    • студенти вишів до 25 років, які здобувають першу вищу освіту (денна або дуальна форма);

    • учні профтехів і коледжів, якщо вступили до 25 років;

    • лікарі-інтерни, резиденти та докторанти;

    • науковці, викладачі та педагоги, що працюють не менше ніж на 0,75 ставки у школах, коледжах, технікумах чи університетах;

    • офіційно працевлаштовані станом на 1 січня 2025 року педагоги гуртків екологічного, технічного або військово-патріотичного спрямування у державних або комунальних закладах позашкільної освіти.

    Хто втратить можливість залишитися в тилу

    Права на відстрочку позбавляються:

    • студенти іноземних вишів, які вступили після 24 лютого 2022 року;

    • громадяни, які навчаються вдруге (отримують другу вищу освіту).

    Інакше кажучи, навчання за кордоном, якщо воно було розпочате вже після початку повномасштабного вторгнення, не буде визнаватися підставою для відстрочки. Те саме стосується повторного здобуття диплома в Україні — ця категорія більше не вважається захищеною.

    Після погодження в Кабміні законопроєкт має пройти реєстрацію у Верховній Раді. Якщо документ підтримають народні депутати і його підпише президент, нові правила набудуть чинності з моменту офіційного оприлюднення.