Golosnovinua.com

Позначка: судове рішення

  • Впізнання тіла більше не підстава: Міноборони уточнило правила виплат родинам зниклих воїнів

    Впізнання тіла більше не підстава: Міноборони уточнило правила виплат родинам зниклих воїнів

    Міністерство оборони України зобов’язало військові частини не припиняти виплату грошового забезпечення родинам військовослужбовців, які зникли безвісти, без визначених законом підстав. Відповідне доручення вже довели до органів військового управління, частин, установ та організацій.

    У Міноборони наголосили: виплати мають тривати доти, доки не набере законної сили рішення суду про визнання військовослужбовця безвісно відсутнім або не буде складено актовий запис про смерть. Саме ці обставини є юридичними підставами для зміни порядку виплат.

    Водночас документ про впізнання тіла сам по собі не дає військовій частині права припиняти виплати. У відомстві пояснюють, що впізнання та офіційна державна реєстрація смерті — це різні юридичні процедури.

    Грошове забезпечення зниклого безвісти військовослужбовця продовжує нараховуватися щомісяця на підставі наказу командира. За чинним порядком право на відповідну частку коштів мають визначені законом члени сім’ї, а частина грошей може накопичуватися на рахунку самого військового.

    Міноборони також окремо пояснювало, що статус зниклого безвісти за особливих обставин є підставою для збереження низки соціальних гарантій родини на весь період пошуку. Йдеться не лише про грошове забезпечення, а й про інші передбачені законом механізми підтримки.

    Крім того, напередодні відомство повідомило, що не оскаржуватиме належно обґрунтовані судові рішення у справах, пов’язаних із загибеллю або зникненням безвісти військовослужбовців, якщо для апеляції немає законних підстав. Це має скоротити час оформлення виплат, пільг та інших гарантій для родин.

    У Міноборони зазначають, що наступним кроком має стати внесення змін до нормативних актів, щоб такий порядок був однаково закріплений для всіх військових частин.

  • Не поставили 1400 дронів вчасно: суд зобов’язав компанію виплатити Міноборони майже 25 млн грн

    Не поставили 1400 дронів вчасно: суд зобов’язав компанію виплатити Міноборони майже 25 млн грн

    Господарський суд Рівненської області зобов’язав ТОВ «Домпромбуд» сплатити державному підприємству Міністерства оборони України «Агенція оборонних закупівель» майже 25 млн грн через порушення строків поставки безпілотних авіаційних комплексів для Збройних сил України.

    Про це свідчить рішення суду від 23 липня, оприлюднене в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

    Йдеться про контракт, який «Агенція оборонних закупівель» уклала з ТОВ «Домпромбуд» 23 грудня 2025 року. За його умовами приватна компанія мала поставити державному підприємству 1400 безпілотних авіаційних комплексів виробництва DJI. Загальна вартість замовлення становила 206,08 млн грн.

    Безпілотні комплекси призначалися для подальшого використання Збройними силами України.

    У договорі сторони визначили конкретний строк виконання зобов’язань. Постачання всієї партії мало відбутися до 12 січня 2026 року. Цей термін становив 20 календарних днів із моменту укладення контракту.

    Однак у визначений договором строк поставка не відбулася. Як зазначили в «Агенції оборонних закупівель», ТОВ «Домпромбуд» передало лише частину замовлення — 270 комплектів. Причому зроблено це було лише 28 січня, тобто вже після завершення передбаченого контрактом строку.

    Таким чином, компанія не виконала свої зобов’язання щодо поставки всієї замовленої партії безпілотників у встановлений термін.

    У березні 2026 року державне підприємство повідомило «Домпромбуд» про одностороннє розірвання контракту через порушення строків поставки.

    У свою чергу, приватна компанія не погодилася з претензіями та пояснила затримку обставинами, пов’язаними з її постачальником. За версією «Домпромбуду», китайська компанія AMGROUP China Co Ltd., яка мала відвантажити безпілотники, повідомила про затримку.

    Серед причин постачальник називав підвищене навантаження на авіалінії напередодні новорічних свят, а також збільшення строків проходження експортних та митних процедур.

    Однак суд не визнав ці обставини підставою для звільнення «Домпромбуду» від відповідальності за невиконання умов договору.

    Суд дійшов висновку, що наведені компанією причини не можуть бути віднесені до обставин непереборної сили. Відповідно, вони не звільняють постачальника від відповідальності за порушення взятих на себе договірних зобов’язань.

    Окремо суд звернув увагу на характер діяльності «Домпромбуду» в межах цього контракту. Підприємство на момент укладення договору не мало у своєму розпорядженні товару, який повинно було поставити, і не здійснювало його виробництво.

    «Заключаючи контракт, відповідач не мав у своєму розпорядженні товар, який був зобов’язаний поставити, а також не здійснював його виробництво, а отже він фактично виступив у ролі посередника, який повинен здійснити організаційні дії щодо придбання товару у третіх осіб та поставки цього товару позивачу», — йдеться у судовому рішенні.

    Таким чином, суд не погодився з позицією компанії щодо причин затримки та визнав, що відповідальність за належне виконання умов контракту залишається на постачальнику, який уклав договір із «Агенцією оборонних закупівель».

    За результатами розгляду справи суд постановив стягнути з ТОВ «Домпромбуд» на користь державного підприємства 13,24 млн грн пені за порушення строків поставки.

    Крім того, компанія має сплатити 11,64 млн грн штрафу. Ще близько 298 тис. грн становлять витрати зі сплати судового збору.

    Загальна сума, яку суд постановив стягнути з «Домпромбуду» на користь «Агенції оборонних закупівель», становить близько 24,88 млн грн.

    Справа привертає увагу з огляду на те, що контракт стосувався постачання безпілотних комплексів для потреб української армії. В умовах повномасштабної війни своєчасність постачання такого обладнання має особливе значення, оскільки дрони широко використовуються військовими для розвідки, коригування вогню та виконання інших бойових завдань.

    За даними суду, ТОВ «Домпромбуд» зареєстроване в Рівному. Власником і керівником підприємства є Дмитрій Домський із Житомирської області. Основним видом діяльності компанії є будівництво житлових і нежитлових будівель.

    Це не перший випадок, коли українські суди розглядають спори щодо несвоєчасного постачання безпілотників для потреб оборони. Раніше Господарський суд Дніпропетровської області також ухвалив рішення про стягнення значної суми з компанії за затримку поставок дронів.

    Зокрема, з ТОВ «Кріон-М» на користь Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України суд постановив стягнути 17,4 млн грн пені та 6,88 млн грн штрафу за несвоєчасне постачання безпілотників, призначених для потреб Міністерства оборони.

    Таким чином, судова практика демонструє, що постачальники оборонної продукції несуть фінансову відповідальність за порушення строків, передбачених державними контрактами. Посилання на проблеми третіх компаній, логістичні труднощі чи затримки під час митного оформлення не завжди можуть бути підставою для звільнення від відповідальності, якщо постачальник не доведе наявність обставин непереборної сили.

    У випадку «Домпромбуду» суд встановив, що компанія не виконала своїх зобов’язань у визначений контрактом строк, через що державне підприємство було змушене розірвати договір та звернутися до суду щодо стягнення передбачених договором санкцій.

  • «Без частини черепа, але придатний»: адвокат розповів про шокуючі рішення ВЛК

    «Без частини черепа, але придатний»: адвокат розповів про шокуючі рішення ВЛК

    В Україні необхідно посилити відповідальність за незаконні або помилкові рішення військово-лікарських комісій (ВЛК), адже випадки мобілізації людей із важкими захворюваннями та очевидними медичними протипоказаннями продовжують фіксуватися. Про це заявив адвокат Олег Мицик, навівши низку резонансних прикладів, які, на його думку, свідчать про системні проблеми у роботі військово-лікарських комісій.

    Про це правозахисник розповів в ефірі програми «Ранок.LIVE».

    За словами адвоката, до нього регулярно звертаються громадяни, які вже зіткнулися з наслідками сумнівних рішень ВЛК. Водночас реальна кількість таких випадків може бути значно більшою, оскільки далеко не всі постраждалі готові оскаржувати рішення або звертатися за юридичною допомогою.

    Одним із найрезонансніших випадків, який навів Мицик, стала мобілізація чоловіка з важкою черепно-мозковою травмою.

    «Був випадок, коли мобілізували людину, в якої відсутні 14 квадратних сантиметрів черепа. Ми звільнили його через рік», – заявив адвокат.

    За його словами, навіть за наявності серйозних медичних документів окремі громадяни все одно отримують висновки про придатність до військової служби.

    Правозахисник також розповів про інший випадок, коли мобілізували людину з діагностованою шизофренією. Ще один приклад стосується військовослужбовця, який проходив замісну підтримувальну терапію метадоном.

    За словами адвоката, родичам доводилося передавати необхідні препарати безпосередньо до військової частини, аби не допустити зриву лікування.

    «Уявіть собі, що мати отримувала методон і передавала у військову частину, щоб не перервалася терапія», – зазначив він.

    Мицик переконаний, що такі випадки не можна пояснювати лише окремими помилками чи людським фактором. На його думку, йдеться про системну проблему, яка потребує законодавчого врегулювання.

    Адвокат повідомив, що у Верховній Раді вже зареєстровано законопроєкт, який передбачає кримінальну відповідальність за очевидно незаконні висновки військово-лікарських комісій, якщо такі рішення призвели до незаконної мобілізації громадян.

    Окрему увагу правозахисник звернув на проблеми з обміном інформацією між територіальними центрами комплектування.

    За його словами, трапляються ситуації, коли одна ВЛК визнає людину непридатною до військової служби, але через помилки в документації або відсутність належної комунікації інший ТЦК ухвалює рішення про мобілізацію.

    «В одному ТЦК людину визнали повністю непридатною, але через бардак у документах інший ТЦК мобілізував», – заявив адвокат.

    Питання роботи військово-лікарських комісій залишається одним із найбільш дискусійних у суспільстві з початку повномасштабної війни. Останніми роками Міністерство оборони неодноразово заявляло про реформування системи ВЛК, цифровізацію процесів та посилення контролю за ухваленням медичних рішень.

    Разом із тим періодично виникають резонансні історії, які викликають суспільний резонанс і стають предметом судових розглядів.

    Одним із таких випадків стала справа жителя Тернополя, якого мобілізували попри інвалідність II групи та судове рішення про недієздатність через психічне захворювання.

    Чоловіка визнали придатним до військової служби та призвали без згоди офіційного опікуна. Після звернення до суду мобілізацію було визнано незаконною.

    Суд скасував рішення військово-лікарської комісії та зобов’язав звільнити чоловіка зі служби. У рішенні окремо наголошувалося, що люди з інвалідністю не підлягають обов’язковій мобілізації та можуть проходити службу лише добровільно.

    На тлі суспільних дискусій дедалі частіше лунають заклики до створення незалежних механізмів контролю за діяльністю ВЛК, а також до автоматизації процесів перевірки медичних документів через державні електронні реєстри.

    Експерти вважають, що цифровізація медичних даних та запровадження персональної відповідальності членів комісій можуть знизити кількість помилок і мінімізувати ризики незаконної мобілізації громадян із тяжкими захворюваннями.

    Водночас Міністерство оборони неодноразово наголошувало, що більшість військово-лікарських комісій працюють у штатному режимі, а окремі резонансні випадки потребують індивідуального розгляду та правової оцінки.

    Проте історії, які озвучують адвокати та правозахисники, свідчать про те, що питання справедливості та якості роботи ВЛК залишається одним із найболючіших для українського суспільства в умовах триваючої мобілізації.

  • Арбітраж ООН підтвердив права України в Чорному та Азовському морях

    Арбітраж ООН підтвердив права України в Чорному та Азовському морях

    Арбітражний трибунал під егідою Організації Об’єднаних Націй ухвалив рішення у справі щодо прав України в Чорному та Азовському морях, яке Київ називає важливим підтвердженням чинності міжнародного морського права та спростуванням російських претензій на одноосібний контроль над частиною цих акваторій. Про це повідомило Міністерство закордонних справ України, наголосивши, що суд фактично відхилив ключові аргументи Російської Федерації, зокрема тезу про нібито «виключний» статус Азовського моря та Керченської протоки.

    У рішенні трибуналу прямо зазначено, що Азовське море та Керченська протока не можуть розглядатися як так зване «російське озеро», як це неодноразово стверджувала російська сторона у своїх юридичних та політичних аргументах. Суд підтвердив, що ці водні простори мають статус внутрішніх вод двох держав — України та Російської Федерації, що означає спільний характер їх правового режиму та відсутність права будь-якої сторони на виключне володіння або одноосібне регулювання.

    Окремо арбітраж наголосив, що Україна залишається прибережною державою у Чорному та Азовському морях, а також у Керченській протоці, і повністю зберігає свої суверенні права відповідно до норм Конвенції ООН з морського права. У рішенні підкреслюється, що односторонні дії Російської Федерації, зокрема після 2022 року, не мають юридичної сили для зміни статусу цих вод і не впливають на міжнародно визнані права України як прибережної держави.

    Суд також розглянув питання масштабних інфраструктурних проєктів Росії в регіоні, серед яких будівництво Кримського мосту через Керченську протоку, прокладання підводних енергетичних кабелів і газопроводів. Трибунал дійшов висновку, що під час реалізації цих проєктів російська сторона допустила порушення міжнародних норм, зокрема у сфері охорони морського середовища. Було встановлено, що Росія не провела належної екологічної оцінки впливу зазначених робіт і не забезпечила належного оприлюднення відповідних даних, що суперечить міжнародним вимогам щодо прозорості та захисту довкілля.

    У Міністерстві закордонних справ України заявили, що це рішення є черговим свідченням системного нехтування Російською Федерацією нормами міжнародного права. У відомстві наголосили, що спроби Москви закріпити наслідки своєї агресії та окупації як нібито нову реальність не отримують і не отримають міжнародно-правового визнання, а позиція трибуналу ще раз підтверджує фундаментальні принципи міжнародного морського права, які залишаються чинними незалежно від політичних обставин.

    Україна ініціювала цей міжнародний арбітраж ще 14 вересня 2016 року, посилаючись на системні порушення Росією Конвенції ООН з морського права в акваторіях Чорного та Азовського морів, а також Керченської протоки. У позові Київ зазначав, що ці порушення розпочалися після окупації Кримського півострова у 2014 році та поступово набули системного характеру, включно з обмеженням судноплавства, контролем над ресурсами та односторонніми інфраструктурними проєктами.

    Рішення трибуналу в Україні розглядають як важливий юридичний прецедент, який має значення не лише для двостороннього спору з Росією, а й для ширшої міжнародної практики застосування Конвенції ООН з морського права. Воно також підкреслює принцип неприпустимості силового перегляду морських кордонів і прав прибережних держав, навіть у разі тривалих конфліктів.

    У Києві очікують, що це рішення посилить позиції України в подальших міжнародних процесах і стане додатковим аргументом у дискусіях щодо відповідальності Росії за порушення міжнародного права в Чорноморському регіоні.

  • Ім’я Трампа прибрали з Кеннеді-центру за рішенням суду

    Ім’я Трампа прибрали з Кеннеді-центру за рішенням суду

    Ім’я Дональда Трампа було остаточно демонтовано з фасаду Центру виконавських мистецтв імені Джона Кеннеді у Вашингтоні після рішення американського суду, яке зобов’язало усунути відповідні написи з будівлі та фактично поставило крапку в тривалому юридичному й політичному спорі навколо статусу однієї з найвідоміших культурних установ США. Про це повідомляє Associated Press.

    Роботи з демонтажу завершилися у суботу після серії судових слухань, під час яких керівництво Кеннеді-центру намагалося відтермінувати виконання рішення, посилаючись на технічні складнощі та погодні умови. Початковий дедлайн для виконання припису спливав опівночі п’ятниці, однак суд погодився продовжити його до полудня суботи, врахувавши ризики для безпеки працівників та несприятливу погоду. Після завершення робіт адміністрація установи офіційно підтвердила, що рішення суду виконано у повному обсязі, а всі написи з іменем чинного президента США з фасаду будівлі знято.

    Напередодні апеляційний суд відхилив чергову спробу керівництва культурного центру зберегти ім’я Трампа на будівлі до завершення остаточного розгляду справи по суті. Після цього на території комплексу були встановлені будівельні риштування, а частину фасаду закрили захисними матеріалами, що дозволило провести демонтажні роботи без значного резонансу для відвідувачів і мінімізувати публічний доступ до процесу.

    Юридичний конфлікт довкола назви Кеннеді-центру розпочався після позову конгресвумен Джойс Бітті, яка оскаржила рішення про зміну оформлення та фактичне перейменування частини елементів будівлі, а також вимагала зупинити плани масштабної реконструкції установи. Федеральний суддя підтримав позов, постановивши, що розміщення імені чинного президента на фасаді культурної інституції є неправомірним, і зобов’язав негайно його прибрати.

    Після ухвалення цього рішення Джойс Бітті заявила, що воно є «перемогою верховенства права» та важливим кроком до відновлення традиційного статусу Кеннеді-центру як незалежної культурної установи, створеної на честь 35-го президента США Джона Кеннеді. За її словами, культурні інституції не повинні ставати інструментом політичної персоналізації, а їхня символіка має залишатися поза межами політичних змін влади.

    Сам конфлікт навколо Кеннеді-центру загострився після повернення Дональда Трампа до Білого дому у 2025 році, коли було ініційовано кадрові зміни в керівництві установи та сформовано нову раду піклувальників. Ця рада згодом обрала Трампа своїм головою, що стало безпрецедентним кроком в історії культурного закладу. Після цього його ім’я з’явилося не лише на фасаді будівлі, але й на офіційних інформаційних ресурсах центру, що викликало суспільну дискусію та низку юридичних викликів.

    Рішення суду про демонтаж стало кульмінацією багатомісячного протистояння між адміністративним керівництвом центру, політичними структурами та позивачами, які наполягали на незаконності персоналізації державної культурної інституції. Сам процес супроводжувався кількома апеляціями, спробами відтермінування виконання рішень та обговоренням майбутнього статусу установи.

    Попри судову поразку в цьому епізоді, Дональд Трамп продовжує реалізовувати низку масштабних проєктів, пов’язаних із архітектурними та інфраструктурними змінами у Вашингтоні. Серед них ініціативи щодо перебудови окремих частин Білого дому, реконструкції меморіальних зон та оновлення міської інфраструктури, які викликають дискусії серед політиків і громадськості щодо масштабів і доцільності таких змін.

    Водночас майбутнє самого Кеннеді-центру залишається невизначеним. Судові рішення також заблокували плани його тимчасового закриття на масштабну реконструкцію, а скорочення персоналу ускладнило нормальне функціонування установи. Експерти відзначають, що подальша доля центру залежатиме як від нових судових рішень, так і від політичних рішень у Вашингтоні, що можуть визначити формат управління та статус однієї з найважливіших культурних інституцій країни.

  • Гучне рішення суду: компанію зобов’язали повернути Міноборони 6,6 млн грн за гуртожиток

    Гучне рішення суду: компанію зобов’язали повернути Міноборони 6,6 млн грн за гуртожиток

    Господарський суд міста Києва ухвалив рішення, яким зобов’язав ТОВ «Будівельна виробнича компанія Форвард Плюс» повернути кошти та додатково доплатити Міністерству оборони України 6,63 млн грн у межах справи, що стосується виконання договору на будівництво військового гуртожитку у Львівській області. Рішення суду було ухвалене 26 травня і стосується фінансових розрахунків за державним контрактом, укладеним ще у 2019 році, який передбачав зведення об’єкта для потреб військової інфраструктури у місті Золочів.

    Як встановлено в матеріалах справи, у 2019 році Західне територіальне квартирно-експлуатаційне управління, правонаступником якого згодом стало Міністерство оборони України, уклало договір із ТОВ «Будівельна виробнича компанія Форвард Плюс» на виконання будівельних робіт із спорудження гуртожитку у військовому містечку №6. Первинна договірна вартість проєкту становила 39,9 млн грн, у яку було включено податок на додану вартість у розмірі 6,65 млн грн. Надалі сторони неодноразово вносили зміни до договору через додаткові угоди, коригуючи вартість та обсяги робіт, що є типовою практикою для довготривалих будівельних контрактів у державному секторі, однак у цьому випадку саме ці зміни стали предметом судового аналізу.

    Згідно з матеріалами справи, наприкінці 2022 року між замовником та підрядною організацією було підписано довідку про вартість виконаних будівельних робіт і витрат, відповідно до якої сума до оплати становила 26,5 млн грн, з яких 4,42 млн грн були визначені як ПДВ. Саме ця частина платежів і стала ключовою у подальшому судовому спорі, оскільки прокуратура вказала на ознаки безпідставного отримання бюджетних коштів у частині податку на додану вартість.

    Під час розгляду справи суд дослідив умови договору та дійшов висновку, що положення пункту 3.1, яким передбачалося включення ПДВ до загальної вартості робіт, суперечать нормам Податкового кодексу України. Суд також зазначив, що така конструкція договору не відповідає вимогам законодавства і фактично призвела до неправомірного завищення бюджетних витрат. Окремо суд наголосив, що відповідні положення суперечать інтересам держави та суспільства, а також порушують принципи добросовісного використання бюджетних коштів, що стало підставою для визнання цього пункту недійсним.

    На підставі встановлених обставин суд погодився з позицією прокурора про те, що отримані кошти у вигляді ПДВ не мали належного правового підґрунтя, а отже підлягають поверненню як безпідставно набуті. Крім основної суми у розмірі 4,42 млн грн, суд додатково застосував фінансову відповідальність у вигляді інфляційних втрат у розмірі 1,76 млн грн та 3% річних, які склали ще 450,5 тис. грн. У сукупності загальний обсяг стягнення становить 6,63 млн грн, які підлягають поверненню на користь Міністерства оборони України.

    Рішення ухвалила суддя Наталія Ягічева, яка погодилася з доводами сторін обвинувачення щодо необхідності відновлення порушеного балансу у фінансових взаємовідносинах між державним замовником і приватним підрядником. Суд також фактично підтвердив позицію, що бюджетні кошти, використані з порушенням податкового законодавства або договірних умов, не можуть залишатися у розпорядженні підрядника навіть у випадках часткового виконання робіт.

    ТОВ «Будівельна виробнича компанія Форвард Плюс» зареєстроване у селі Грем’яче Рівненської області. Кінцевим бенефіціаром та керівником підприємства є Олександр Клімчук, який проживає у Хмельницькій області. Компанія брала участь у виконанні державних будівельних контрактів, пов’язаних із інфраструктурою оборонного призначення, що є типовим сегментом для підрядників у сфері військового будівництва.

    Ця справа стала черговим прикладом судового перегляду фінансових зобов’язань у сфері оборонних закупівель та будівництва, де держава через прокуратуру та судові органи намагається відновити контроль за використанням бюджетних коштів і повернути суми, які були визнані такими, що сплачені без належних правових підстав. Водночас подібні рішення демонструють посилення уваги до прозорості контрактів у сфері оборонної інфраструктури, особливо на тлі масштабного державного фінансування будівельних проєктів, пов’язаних із потребами армії під час війни.

  • ВАКС закрив “залізничну справу” Дубневича через строки розслідування

    ВАКС закрив “залізничну справу” Дубневича через строки розслідування

    Вищий антикорупційний суд України ВАКС ухвалив рішення про закриття кримінального провадження у так званій “залізничній справі”, в якій фігурує народний депутат Ярослав Дубневич. Підставою для закриття стало завершення строків досудового розслідування після повідомлення про підозру, що унеможливило подальший розгляд справи по суті в межах чинного кримінального процесуального законодавства.

    Відповідно до ухвали суду, клопотання сторони захисту було задоволене, а провадження закрито на підставі пункту 10 частини 1 статті 284 Кримінального процесуального кодексу України. У рішенні зазначається, що строки досудового розслідування були вичерпані після офіційного повідомлення особам про підозру, що є процесуальною підставою для припинення кримінального провадження без ухвалення вироку.

    У цій справі обвинувачення висувалися одразу вісьмом фігурантам, серед яких, окрім Ярослава Дубневича, були також колишній перший заступник начальника філії “Центр забезпечення виробництва” АТ Укрзалізниця, керівники підконтрольних підприємств та посадові особи приватних структур. Слідство вважало, що вони діяли у змові та організували схему закупівель через систему публічних торгів, яка стосувалася постачання стрілочних переводів, запасних частин і комплектуючих для залізничної інфраструктури.

    За версією обвинувачення, схема полягала у штучному формуванні умов тендерів, що дозволяло залучати заздалегідь визначених постачальників та забезпечувати їм перемогу в закупівлях. Унаслідок цього, як стверджували правоохоронні органи, державне підприємство зазнало значних фінансових збитків, які оцінювалися у десятки мільйонів гривень. Саме тому справа отримала неофіційну назву “залізнична”, оскільки була пов’язана з інфраструктурними закупівлями для залізниці.

    САП ще у 2022 році скерувала обвинувальний акт до суду, а справа розглядалася в судовій системі не один рік. У процесі її розгляду неодноразово змінювалися процесуальні рішення. Як зазначають у громадській організації Transparency International Ukraine, провадження вже закривалося раніше з аналогічних підстав, однак згодом Апеляційна палата ВАКС скасовувала це рішення та повертала справу на новий розгляд, що знову відновлювало судовий процес.

    Нинішнє рішення ВАКС може бути оскаржене протягом семи днів з моменту його оголошення. Водночас воно фактично ставить крапку в можливості розгляду справи по суті, оскільки закриття провадження через сплив строків досудового розслідування не передбачає винесення обвинувального вироку або подальшого дослідження доказів у суді.

    Окремо варто зазначити, що за даними слідства, загальні збитки у справі могли перевищувати 90 мільйонів гривень, що стосувалося закупівель для потреб Укрзалізниця. Сам Ярослав Дубневич заперечував звинувачення, а його захист наполягав на порушеннях у процедурі розслідування та недотриманні процесуальних строків, що зрештою і стало ключовим аргументом для закриття провадження.

    Таким чином, одна з найгучніших антикорупційних справ, пов’язаних із закупівлями в транспортній сфері, була закрита не через виправдання або розгляд доказів по суті, а через процесуальні строки, що викликало нову хвилю дискусій у юридичному та антикорупційному середовищі щодо ефективності розслідувань і судових процедур у подібних справах.

  • Суд стягнув з компанії Ахметова 15 млн грн на користь «Укренерго»

    Суд стягнув з компанії Ахметова 15 млн грн на користь «Укренерго»

    Господарський суд Донецької області ухвалив рішення про стягнення з АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» на користь ПрАТ «НЕК «Укренерго» 15,46 млн грн заборгованості за послуги з передачі електричної енергії. Рішення у справі було прийняте 28 квітня, однак стало відомим лише після оприлюднення матеріалів у судовому реєстрі, що фактично надало йому публічного розголосу.

    Йдеться про господарський спір між двома ключовими учасниками енергетичного ринку України — оператором системи передачі електроенергії НЕК «Укренерго» та розподільною компанією ДТЕК Донецькі електромережі, що входить до структури енергетичного холдингу ДТЕК.

    Як встановлено матеріалами справи, 1 січня 2024 року між сторонами було укладено договір про надання послуг з передачі електроенергії. Згідно з цим договором, ДТЕК Донецькі електромережі зобов’язувалася своєчасно та в повному обсязі оплачувати послуги, які надає оператор системи передачі. Однак, за позицією позивача, компанія систематично порушувала фінансову дисципліну, що призвело до накопичення значної заборгованості.

    Первісно НЕК «Укренерго» оцінювала суму боргу у 19,59 млн грн. Окрім основної заборгованості, компанія також заявила вимогу про стягнення 3% річних у розмірі 84,4 тис. грн, посилаючись на прострочення виконання грошових зобов’язань та систематичні затримки платежів з боку відповідача.

    Під час розгляду справи суд дослідив акти приймання-передачі послуг і фінансові розрахунки сторін та встановив, що при визначенні суми позову позивач не врахував частину коригувань до актів, зокрема за травень 2025 року. Саме ці уточнення, як зазначено в матеріалах суду, вплинули на кінцевий розмір заборгованості та призвели до завищення первісно заявленої суми.

    У результаті перерахунку суд дійшов висновку, що фактичний розмір боргу, який підлягає стягненню, становить 15,46 млн грн. Суддя Оксана Чернова визначила, що саме ця скоригована сума відповідає підтвердженим обсягам наданих послуг за періоди жовтень–листопад 2024 року, а також березень–травень і червень–липень 2025 року з урахуванням уточнених актів звірки.

    Окремо суд переглянув нарахування 3% річних і зменшив їхній розмір із заявлених 84,4 тис. грн до 70,6 тис. грн. Таке коригування було здійснене з урахуванням уточненого основного боргу та фактичних періодів прострочення платежів.

    Водночас суд відхилив частину позовних вимог, що перевищували встановлену суму, визнавши їх необґрунтованими через невраховані коригування у первинних розрахунках.

    Окрему увагу в контексті справи привертає структура власності відповідача: бенефіціаром ДТЕК Донецькі електромережі є бізнесмен Рінат Ахметов, що додає справі резонансу на тлі триваючих фінансових суперечок у енергетичному секторі.

    У матеріалах справи також згадується, що подібні спори між учасниками ринку вже розглядалися раніше. Зокрема, у серпні 2025 року цей самий суд зобов’язав компанію ДТЕК Донецькі електромережі сплатити понад 5 млн грн штрафних санкцій та інфляційних втрат на користь НЕК «Укренерго» за несвоєчасне виконання фінансових зобов’язань.

    Таким чином, нове рішення стало черговим епізодом у тривалій серії господарських спорів між ключовими гравцями енергетичного ринку, які стосуються розрахунків за передачу електроенергії та дотримання фінансової дисципліни в умовах функціонування енергосистеми України.

  • Суд ухвалив нове рішення у справі Порошенків

    Суд ухвалив нове рішення у справі Порошенків

    Вінницький апеляційний суд ухвалив нове рішення у справі про поділ майна між Маріною Порошенко та експрезидентом України Петром Порошенком, скасувавши попередню постанову суду першої інстанції та повністю задовольнивши апеляційну скаргу сторони позивачки. Про це йдеться в ухвалі у цивільній справі №134/470/25.

    Таким чином, апеляційна інстанція фактично змінила підхід до розгляду спору про розподіл активів подружжя та ухвалила новий порядок поділу майна, яке перебуває у спільній сумісній власності.

    Суд скасував рішення Вінницького міського суду від 3 лютого 2026 року та виніс нову постанову, якою визнав за Марією Порошенко право приватної власності на 8190 акцій ПАТ ЗНКІФ «Прайм Ессетс Кепітал».

    У матеріалах справи зазначено, що за оцінкою балансової вартості активів вартість цього пакета акцій становить понад 8,33 млрд грн.

    Загальна вартість майна, яке стало предметом судового розгляду, перевищує 8,5 млрд грн і включає як корпоративні права, так і рухоме та фінансове майно.

    За Петром Порошенком суд визнав право власності на низку активів, зокрема:

    • мотоцикл HONDA CMX 1100D;
    • напівпричіп KING TRAILERS;
    • автомобіль VOLVO S90 2.0 T8 INSCRIPTION;
    • інші транспортні засоби та майнові активи, які фігурують у матеріалах справи.

    Окремо у рішенні згадується фінансовий компонент: нарахований, але невиплачений прибуток структури «Сіквент (Швайц) АҐ» (раніше — «Ротшильд Траст (Швайц) АҐ») у розмірі 20 млн доларів США. У перерахунку за курсом НБУ це понад 832 млн грн. Також у матеріалах справи зазначено грошові кошти у розмірі понад 3,19 млрд грн.

    Загальна оцінка активів, віднесених до сторони Петра Порошенка, також становить понад 8,5 млрд грн.

    Судовий процес щодо поділу майна подружжя триває не перший рік і супроводжується низкою процесуальних рішень різних інстанцій. Раніше Крижопільський районний суд закрив провадження, мотивуючи це відсутністю предмета спору. Однак апеляційний суд скасував це рішення, фактично відновивши розгляд справи по суті.

    Рішення Вінницького апеляційного суду набирає законної сили з моменту ухвалення, але може бути оскаржене до Верховного Суду протягом 30 днів.

    Петро Порошенко є лідером партії «Європейська солідарність» і п’ятим президентом України. Окремо щодо нього у публічному просторі фігурують кримінальні провадження, зокрема у справі про постачання вугілля з тимчасово окупованих територій, де йому було оголошено підозру у державній зраді та сприянні тероризму.

    Також раніше повідомлялося про обмеження щодо інвестиційного фонду «Прайм Ессетс Кепітал», у якому зосереджені значні активи, після рішень регуляторів та запровадження санкцій РНБО.

    Окремо варто зазначити, що справа про поділ майна вже закривалася судом першої інстанції у травні, однак апеляційний перегляд фактично перезапустив юридичний процес і призвів до нового рішення щодо розподілу багатомільярдних активів.

  • Мільйони повз бюджет: у Києві закрили гучну справу про відмивання коштів

    Мільйони повз бюджет: у Києві закрили гучну справу про відмивання коштів

    Святошинський районний суд Києва закрив кримінальне провадження щодо учасників організованої групи, які у 2007–2010 роках створили масштабну схему ухилення від сплати податків та відмивання коштів. Справа №759/6997/14-к розглядалася понад десять років, однак у підсумку обвинувачені уникли кримінальної відповідальності через сплив строків давності та зміни у законодавстві.

    Слідство встановило, що Юрій Владзяновський, Дмитро Василенко та Ігор Пупенко разом зі спільником організували мережу фіктивних підприємств. Серед них — ТОВ «Сучасник Ка», ТОВ «ТК Торглайн», ТОВ «Будмеханізація-СВ» та інші компанії.

    Ці структури використовувалися для оформлення фіктивних документів про нібито виконані роботи або поставлені товари. Завдяки таким схемам реальні підприємства отримували незаконний податковий кредит, а безготівкові кошти переводилися у готівку.

    За даними слідства, у результаті діяльності конвертаційного центру державний бюджет недоотримав понад 12,5 мільйона гривень податків — податку на прибуток і податку на додану вартість. На момент вчинення злочинів така сума вважалася збитками в особливо великих розмірах.

    Підсудним інкримінували одразу кілька статей Кримінального кодексу: ухилення від сплати податків, службове підроблення, фіктивне підприємництво та легалізацію коштів, отриманих злочинним шляхом.

    Однак під час судового розгляду захист заявив клопотання про закриття справи. Суд погодився з аргументами адвокатів з двох ключових причин. По-перше, з моменту вчинення злочинів минуло понад 15 років — це максимальний строк давності для притягнення до кримінальної відповідальності навіть за особливо тяжкі злочини. По-друге, у 2019 році статтю про фіктивне підприємництво було виключено з Кримінального кодексу, що фактично унеможливлює покарання за цією нормою.

    У результаті суд звільнив обвинувачених від відповідальності з нереабілітуючих підстав. Водночас арешти на їхнє майно та банківські рахунки були скасовані.

    Крім того, суд постановив повернути гроші, вилучені під час обшуків ще у 2011 році. Йдеться про понад 160 тисяч гривень, 9 750 доларів США та 2000 євро. Печатки фіктивних компаній та чорнова бухгалтерія залишаться у матеріалах справи як речові докази.