Позначка: судове рішення

  • Вода не з Карпат: Антимонопольний комітет оштрафував відомий бренд

    Вода не з Карпат: Антимонопольний комітет оштрафував відомий бренд

    Антимонопольний комітет України оштрафував виробника мінеральної природної столової води «Карпатська Джерельна» на 9 422 082 грн через поширення інформації, яка могла вводити споживачів в оману щодо походження продукції.

    За висновками регулятора, вода не походить з території Українських Карпат, як це могло сприйматися з назви торговельної марки та оформлення етикеток. Підставою для відкриття справи стала заява споживача. У процесі розгляду Комітет залучив експертні висновки низки наукових установ, зокрема фахівців у сфері геології, картографії та регіональних досліджень.

    Згідно з отриманими даними, Південно-Струтинське родовище, з якого видобувають воду цієї торговельної марки, а також село Струтин Львівської області не належать до території Українських Карпат. Таким чином, використання відповідної назви та візуальних елементів могло створювати у споживачів хибне уявлення про географічне походження продукції.

    АМКУ також провів дослідження сприйняття інформації на етикетках. Результати опитування показали, що назва «Карпатська Джерельна» разом із зображеннями гір, ялин та картою з позначкою «Карпати» може формувати враження, що вода видобувається саме в карпатському регіоні. На думку Комітету, це могло надавати виробнику неправомірні конкурентні переваги.

    Під час розгляду справи ТОВ «Карпатські мінеральні води» повідомило про намір змінити оформлення етикеток і чітко зазначати, що «Карпатська Джерельна» є торговельною маркою, а не вказівкою на регіон походження води. Однак нове оформлення продукції станом на момент ухвалення рішення ще не було введене в обіг.

    За результатами перевірки Антимонопольний комітет України визнав дії компанії порушенням статті 15-1 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції» та зобов’язав припинити відповідні порушення.

  • Фонд розвитку інновацій відсудив гроші за грантом на оборонні технології

    Фонд розвитку інновацій відсудив гроші за грантом на оборонні технології

    Господарський суд Київської області 4 серпня 2025 року задовольнив позов Фонду розвитку інновацій до ТОВ «ВНЕБІ-ТЕХ» та постановив стягнути з компанії 555,7 тис. грн заборгованості за грантовою програмою BRAVE1.

    Справа № 911/1255/25 розглядалася у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін. Позивач вимагав повернення 502 тис. грн основного боргу, 53 тис. грн інфляційних втрат та 3% річних.

    Як встановив суд, 9 листопада 2023 року між Фондом розвитку інновацій та ТОВ «ВНЕБІ-ТЕХ» було укладено договір № 79-BRV/11/2023 про надання гранту на участь у програмі BRAVE1, яка спрямована на розвиток оборонних технологій. Загальна сума фінансування становила 901 тис. грн. Кошти були перераховані одним траншем на окремий рахунок підприємства.

    Згідно з умовами договору, компанія зобов’язувалася використовувати кошти виключно відповідно до затвердженого кошторису, подавати фінансову звітність та підтвердні документи через вебпортал фонду. Моніторингова комісія мала право перевіряти витрати та у разі порушень вимагати повернення коштів.

    Після аналізу звітності комісія виявила недопустимі витрати на суму 502 тис. грн — вони не були передбачені кошторисом та не мали належного документального підтвердження. Рішенням, оформленим протоколом № BRV-369 від 28 серпня 2024 року, у затвердженні звіту відмовлено та зобов’язано повернути кошти протягом двох банківських днів.

    У відповіді від 25 вересня 2024 року компанія пояснила зміни у номенклатурі комплектуючих потребами фронту та складним фінансовим становищем, однак кошти не повернула. Повторним рішенням комісії (протокол № BRV-518 від 12 листопада 2024 року) вимогу залишено без змін.

    Суд встановив, що підприємство порушило умови договору, не усунуло виявлені недоліки та не надало доказів правомірності витрат. Розрахунок інфляційних втрат і 3% річних суд визнав обґрунтованим. Залишок гранту у сумі 1514,50 грн компанія повернула 26 листопада 2024 року.

    Водночас у матеріалах справи зазначено, що представники ТОВ «ВНЕБІ-ТЕХ» участі в судовому процесі не брали.

    Компанію зареєстровано в серпні 2023 року — незадовго до отримання грантових коштів. Керівником товариства є Прищепчук Геннадій Іванович. Серед засновників вказані Засуха Олег Миколайович, Харченко Олексій Ігорович, Некрасова Ірина Олександрівна та Кравченко Олег Сергійович.

  • Дисциплінарну справу проти прокурорки з інвалідністю закрито

    Дисциплінарну справу проти прокурорки з інвалідністю закрито

    Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів ухвалила рішення про закриття дисциплінарного провадження стосовно прокурорки управління нагляду за додержанням законів Національної поліції України Харківської обласної прокуратури Асріян Лариси Арамівни. Рішення було прийнято 17 лютого та оформлене відповідною постановою.

    Провадження відкрили 30 липня за скаргою керівника прокуратури Омарова А. А. Підставою для перевірки стало встановлення прокурорці другої групи інвалідності рішенням Харківської обласної МСЕК від 27 травня 2024 року зі строком дії до 1 травня 2026 року.

    Під час перевірки Комісія встановила, що інвалідність другої групи була вперше визначена ще у 2008 році, задовго до початку роботи Асріян у прокуратурі. На той момент вона працювала юристом у приватному секторі в Донецькій області. Надалі групу інвалідності неодноразово підтверджували рішеннями МСЕК у 2009, 2012, 2014, 2020 та 2024 роках.

    Комісія також зазначила, що прокурорка не зверталася із запитами щодо спеціального облаштування робочого місця чи зміни умов праці у зв’язку зі станом здоров’я. Пенсію по інвалідності вона отримувала з 2008 року на загальних підставах. У липні 2024 року виплати було переведено на підстави закону «Про прокуратуру», однак після чергового перегляду групи інвалідності у травні 2025 року її змінено на третю групу. Відповідно, пенсійне забезпечення повернули на загальний режим.

    Рішення про зміну групи інвалідності було оскаржене в суді. Харківський окружний адміністративний суд 10 лютого 2026 року задовольнив позов та визнав відповідне рішення протиправним і таким, що підлягає скасуванню.

    Додатково службове розслідування, проведене у серпні 2025 року, а також висновок члена КДКП Віталія Мавроді від 2 лютого 2026 року не встановили складу дисциплінарного проступку в діях прокурорки.

    На підставі частини 5 статті 48 Закону України «Про прокуратуру» дисциплінарне провадження було закрито. Рішення підписали голова Комісії Максим Радзівон та члени КДКП.

    Прокурорка має право оскаржити це рішення в установленому законом порядку протягом місяця з дня отримання копії документа.

  • У Костополі суд визнав в.о. міського голови винною у мобінгу щодо заступників

    У Костополі суд визнав в.о. міського голови винною у мобінгу щодо заступників

    27 січня 2026 року Костопільський районний суд Рівненської області у справі №564/9/26 визнав виконуючу обов’язки міського голови Костополя Лілію Шульжук винною у вчиненні мобінгу стосовно двох її заступників.

    Суд встановив, що посадовиця разом із секретарем міської ради здійснювала систематичний економічний та психологічний тиск на підлеглих. Йдеться про безпідставне позбавлення посадових повноважень та істотне зменшення преміальних виплат через їхню політичну приналежність.

    Перевірка Державної служби з питань праці засвідчила, що протягом 2025 року в міській раді існувала суттєва диспропорція в оплаті праці заступників. Двоє з них щомісяця отримували премії у розмірі 150–200% від посадового окладу. Водночас двоє інших — лише 10% у період із березня по листопад 2025 року.

    До Дня місцевого самоврядування «фаворитам» виплатили по 7 506 гривень премії, тоді як інші заступники не отримали жодних додаткових виплат. Документальних обґрунтувань такої різниці керівництво не надало.

    Окрім цього, у травні 2025 року було затверджено розподіл функціональних обов’язків, у якому двох заступників фактично виключили з управлінських процесів: їх не наділили координаційними повноваженнями та правом заміщення керівництва.

    У судовому засіданні Лілія Шульжук провину не визнала. Вона заявила, що розподіл обов’язків затвердив попередній секретар ради, а вона не стала його змінювати після того, як очолила місто. Також посадовиця пояснила свої рішення політичними мотивами, зазначивши, що не довіряла заступникам через їхню належність до опозиційних партій і тому обмежувала їхні функції та преміювання.

    Захист просив закрити провадження, аргументуючи різницею у продуктивності праці посадовців.

    Потерпілі ж заявили про системний характер тиску: за їхніми словами, їм надавали усні доручення без належного документування, позбавляли повноважень та стабільного доходу.

    Суддя Роман Снітчук дійшов висновку, що в діях Лілії Шульжук наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-5 Кодексу України про адміністративні правопорушення — мобінг, вчинений групою осіб.

    У рішенні зазначено, що керівниця мала всі повноваження для справедливого розподілу функцій і навантаження між заступниками, однак не скористалася ними. У матеріалах справи відсутні докази неналежного виконання службових обов’язків потерпілими.

    Суд постановив:

    Визнати Лілію Шульжук винною у вчиненні мобінгу.
    Накласти штраф у розмірі 6 800 гривень.
    Стягнути судовий збір у сумі 665,60 гривень.

    Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів. У разі несплати штрафу добровільно його сума підлягатиме подвоєнню.

  • Novus виграв суд проти Київміськбуду на півтора мільйона доларів

    Novus виграв суд проти Київміськбуду на півтора мільйона доларів

    Господарський суд міста Києва задовольнив позов ТОВ «Новус Україна» до ПрАТ ХК «Київміськбуд» та зобов’язав комунального забудовника сплатити 1 мільйон 550 тисяч 828 доларів США 80 центів. Відповідне рішення ухвалила суддя Марина Литвинова 22 грудня 2025 року.

    Як випливає з рішення суду, між компаніями 1 лютого 2019 року був укладений договір купівлі-продажу майнових прав №20350/РН-Н. Згідно з угодою, «Київміськбуд» зобов’язувався у визначені строки завершити будівництво об’єкта та передати майнові права замовнику — ТОВ «Новус Україна».

    Втім, як встановив суд, комунальна компанія свої зобов’язання вчасно не виконала і не передала майнові права покупцю. Це стало підставою для звернення «Новус Україна» до суду з вимогою стягнути з «Київміськбуду» сплачені кошти.

    Суд погодився з аргументами позивача та визнав вимоги обґрунтованими, ухваливши рішення про повне задоволення позову.

    Варто зазначити, що «Київміськбуд» у період з лютого 2024 року по травень 2025 року очолював Василь Олійник, якого на ринку пов’язують із бізнес-орбітою девелоперки Владислави Молчанової. Раніше він керував компаніями «Моноліт стройсервіс» та «Спецстрой-моноліт», які будували житлові масиви, де девелопером виступала Stolitsa Group.

    Саме до орбіти цієї девелоперської групи, за даними журналістських розслідувань, також відносять компанію «Новус Україна», що посилює суспільний інтерес до цього судового рішення.

  • Прикордонники двічі відмовили чоловіку у виїзді: Верховний Суд визнав порушення процедур

    Прикордонники двічі відмовили чоловіку у виїзді: Верховний Суд визнав порушення процедур

    Верховний Суд скасував рішення двох попередніх інстанцій та задовольнив касаційну скаргу громадянина, який оскаржував дві відмови прикордонників у перетині кордону. Тепер його справу знову розглядатиме Закарпатський окружний адміністративний суд.

    У чому суть конфлікту

    Позивачу двічі – 16 і 20 липня 2024 року – відмовили у виїзді з України. Він наполягав, що мав право перетнути кордон, адже доглядає матір дружини та має оформлений виїзд на постійне проживання до Канади.

    У позові чоловік просив визнати дії прикордонників незаконними, скасувати рішення про відмову у перетині кордону, а також стягнути з держави 3051 грн матеріальної шкоди та понад 300,7 млрд грн моральної.

    Що вирішили попередні суди

    Суд першої інстанції та апеляційний суд повернули його позов, аргументуючи це тим, що:

    • заявник пропустив місячний строк оскарження, передбачений Законом «Про прикордонний контроль»;

    • його клопотання про поновлення строку не містило поважних причин;

    • він уже подавав аналогічні позови.

    Позиція Верховного Суду

    ВС погодився, що саме місячний строк є спеціальним і застосовується у спорах щодо рішень прикордонної служби. Але суд встановив низку суттєвих процесуальних порушень попередніх інстанцій.

    Ключові помилки, які виявив Верховний Суд:

    • суд першої інстанції мав залишити позов без руху та надати час для усунення недоліків, а не одразу повертати;

    • позивач подав клопотання про поновлення строку, але суди фактично не розглянули його по суті;

    • апеляційний суд не виправив ці порушення, хоча був зобов’язаний це зробити.

    Такі дії, за висновком ВС, перешкодили розгляду справи по суті.

    Рішення суду касаційної інстанції

    Верховний Суд:

    • задовольнив касаційну скаргу позивача;

    • скасував рішення судів першої та апеляційної інстанцій;

    • направив справу назад до окружного адмінсуду для продовження розгляду.

    Постанова вже набула законної сили та оскарженню не підлягає.

  • Суд зобов’язав ЖК «Park Land» і «Crystal» сплатити 6,3 млн грн пайового внеску в Ужгороді

    Суд зобов’язав ЖК «Park Land» і «Crystal» сплатити 6,3 млн грн пайового внеску в Ужгороді

    Ужгородський суд задовольнив позов прокуратури та зобов’язав ЖБК «Нікос» і замовницю Любов Готру сплатити до місцевого бюджету 6,3 млн грн пайового внеску, який має спрямовуватися на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста.

    Йдеться про два багатоповерхові житлові комплекси: Park Land на вул. Тиводара Легоцького та Crystal на вул. Миколи Баб’яка, 1Б, введені в експлуатацію у 2021–2022 роках. Жоден із них не сплатив кошти пайової участі до бюджету.

    Площа ЖК Park Land становить понад 8,5 тис. м², з яких майже 6,5 тис. м² — житлова, інша частина — комерційна. Вартість квартир коливається від 3 до 18 млн грн. Замовницею будівництва є ужгородка Любов Готра. Справу про повернення місту 3,3 млн грн розглядав Ужгородський міськрайонний суд.

    ЖК Crystal має площу понад 14,4 тис. м² і є однією з найбільших новобудов міста. Замовник — ЖБК «Нікос», керівником якого є Мирослав Пересоляк. Справу про стягнення з кооперативу 3 млн грн розглядав Закарпатський господарський суд.

    У прокуратурі повідомили, що сума стягнення включає інфляційні втрати та відсотки за несвоєчасну сплату. Також зазначається, що правоохоронці звернулися до суду проти семи забудовників Ужгорода, які не сплатили пайові внески. У вересні 2025 року підозру за махінації з пайовими внесками отримала колишня посадовиця Ужгородської міськради.

  • Студент виграв справу проти МОН: повторним здобуттям освіти навчання не визнали

    Студент виграв справу проти МОН: повторним здобуттям освіти навчання не визнали

    Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалив прецедентне рішення щодо тлумачення послідовності здобуття вищої освіти. Суд дійшов висновку, що студент, який не завершив бакалаврат і не отримав диплома, має право продовжити навчання на тому самому рівні та спеціальності в іншому університеті — і це не вважається повторним здобуттям вищої освіти.

    Постанова винесена у справі № 200/5372/24 та є остаточною.

    Що сталося

    Студент із 2012 року навчався за спеціальністю «Менеджмент» у Донецькому державному університеті управління, але 1 квітня 2015 року був відрахований з третього курсу. Документа про вищу освіту він не отримав.

    У 2022 році його зарахували на третій курс тієї ж спеціальності вже в іншому виші — Донбаському державному педагогічному університеті. Однак у червні 2024 року в довідці ЄДЕБО для відстрочки від призову зазначили, що студент нібито порушує «послідовність здобуття освіти».

    Це дало підстави МОН вважати навчання повторним бакалавратом.

    Правова позиція Верховного Суду

    ВС встановив:

    • здобуття першого (бакалаврського) рівня освіти починається з моменту зарахування і завершується лише після вручення диплома;

    • якщо диплом не отримано, студент не вважається таким, що вже здобув вищу освіту;

    • поновлення або повторний вступ на той самий курс і спеціальність в іншому закладі не є повторним здобуттям освіти, навіть якщо минуло багато років;

    • така ситуація не порушує послідовність здобуття освіти у розумінні статті 10 Закону «Про освіту».

    Що постановив суд

    Верховний Суд:

    • визнав дії МОН протиправними;

    • зобов’язав сформувати нову довідку ЄДЕБО зі статусом: «Так, не порушує»;

    • стягнув зі Міністерства освіти і науки 4 360,32 грн судових витрат на користь студента.

    Постанова остаточна і не підлягає оскарженню.

  • Суд зобов’язав помічника депутатки Київради видалити пости у Facebook та виплатити моральну шкоду киянину

    Суд зобов’язав помічника депутатки Київради видалити пости у Facebook та виплатити моральну шкоду киянину

    Верховний Суд України поставив остаточну крапку у гучній справі про захист честі, гідності та ділової репутації між киянином Василем Дідусом та помічником депутатки Київради Ксенії Семенової — Дмитром Перовим. Суд зобов’язав Перова спростувати недостовірну інформацію, яку він поширював на своїй сторінці у Facebook.

    Як повідомляє видання “Факти”, Верховний Суд залишив касаційну скаргу відповідача без задоволення, а рішення Шевченківського районного суду та Київського апеляційного суду — без змін. Таким чином, висновки двох попередніх інстанцій набули остаточного та обов’язкового характеру.

    Предметом спору стали публікації Дмитра Перова, у яких він звинувачував Василя Дідуса у “побитті” та “незаконному будівництві” на вулиці Івана Франка, 26 у Києві. Суди трьох інстанцій встановили, що ці твердження не підтверджені достовірними доказами і були подані як факти, а не як оціночні судження.

    У рішенні Верховного Суду, за повідомленням ЗМІ, вказано, що реконструкція за вказаною адресою здійснювалася на законних підставах: із дотриманням містобудівних умов, проектної документації та погодженнями з Департаментом охорони культурної спадщини. Отже, закиди про “самобуд” та порушення законодавства не відповідають дійсності.

    Суд дійшов висновку, що поширені Перова висловлювання порушують особисті немайнові права позивача і “не можуть вважатися допустимим проявом свободи вираження поглядів” у межах чинного законодавства. Фактично йдеться про визнання цих заяв наклепницькими.

    За даними журналістів, рішенням суду Дмитра Перова зобов’язано видалити відповідні публікації, розмістити спростування на власній сторінці у Facebook, а також сплатити Василю Дідусу 3 000 гривень моральної шкоди та відшкодувати судові витрати.

  • Івано-Франківський суд скасував дискримінаційне звернення міськради щодо абортів

    Івано-Франківський суд скасував дискримінаційне звернення міськради щодо абортів

    Івано-Франківський окружний адміністративний суд 29 жовтня скасував звернення Івано-Франківської міської ради «Про захист життя зачатих дітей і припинення абортів в українському народі», визнавши його таким, що виходить за межі повноважень ради та має дискримінаційний характер. Рішення ухвалено на користь позивачок — громадської організації «Марш Жінок» та інших активісток.

    Івано-Франківський окружний адміністративний суд 29 жовтня скасував звернення Івано-Франківської міської ради, в якому орган місцевого самоврядування просив Верховну Раду, Президента та Кабмін «зупинити аборти» і «захистити життя зачатих дітей». Про рішення суду повідомила громадська організація «Марш Жінок», яка виступала позивачем у справі.

    Суд встановив, що таке звернення виходить за межі повноважень місцевої ради та містить дискримінаційні положення, оскільки фактично втручається у сферу репродуктивних прав і може обмежувати доступ до медичних послуг. У рішенні наголошено: органи місцевого самоврядування не уповноважені регулювати або забороняти медичні послуги, що належать до компетенції законодавця та органів центральної влади.

    Адвокатка позивачок Євгенія Гузь прокоментувала рішення так: «Це рішення — прецедент. Воно підтверджує, що права жінок на власне тіло і вибір захищені законом». У повідомленні «Маршу Жінок» зазначено, що судове рішення юридично фіксує кілька важливих положень: місцева влада не може втручатися у репродуктивні права; право жінки розпоряджатися власним тілом є частиною конституційних свобод; політичні декларації та звернення не можуть обмежувати доступ до медичних послуг.

    Реакція громадськості та експертів свідчить про важливість справи не лише для Івано-Франківська, а й як потенційного прецеденту для інших місцевих рад, що ухвалюють подібні політичні звернення. Активістки вбачають у рішенні суду захист базових прав та підкреслюють, що законодавчі питання стосовно медичного регулювання належать до компетенції центральних органів влади і парламенту.

    Міська рада Івано-Франківська поки що не оприлюднила детальних публічних коментарів щодо рішення суду. Водночас рішення адмінсуду може стати аргументом у майбутніх спорах навколо подібних звернень інших органів місцевого самоврядування.