Golosnovinua.com

Позначка: Тегеран

  • Переговори США та Ірану під загрозою зриву

    Переговори США та Ірану під загрозою зриву

    Мирний процес між Сполученими Штатами та Іраном опинився під серйозною загрозою після того, як Тегеран відмовився від проведення прямих переговорів із американською делегацією в Катарі. У результаті контакти між сторонами відбувалися не безпосередньо, а через посередників, що фактично поставило під сумнів ефективність нової спроби запустити діалог після нещодавнього загострення у відносинах між двома країнами. Така позиція Ірану, за оцінками аналітиків, може свідчити про глибші розбіжності щодо умов реалізації попередніх домовленостей і ускладнити досягнення довгострокової мирної угоди.

    Про це повідомляє Reuters.

    За даними агентства, до столиці Катару Дохи прибули спеціальний посланник президента США Стів Віткофф та Джаред Кушнер, які мали провести серію переговорів із представниками Ірану щодо подальшої імплементації домовленостей про припинення взаємних атак та стабілізацію ситуації у регіоні. Очікувалося, що сторони перейдуть до більш детального обговорення умов деескалації та можливих політичних і економічних кроків назустріч одна одній, однак формат зустрічей змінився вже на початковому етапі.

    Іранська сторона заявила, що не планує проводити прямі переговори з американськими представниками, у зв’язку з чим усі контакти відбувалися через катарських посередників. Фактично це означало, що сторони не вели діалог безпосередньо, а обмінювалися позиціями опосередковано, що суттєво знижує ефективність переговорного процесу та ускладнює досягнення оперативних домовленостей.

    Речник Міністерства закордонних справ Ірану Есмаїл Багаї публічно підтвердив, що найближчим часом жодних зустрічей із американською стороною не передбачається, наголосивши, що наразі такий формат діалогу не є можливим. За його словами, першочерговим завданням є узгодження механізмів виконання режиму припинення вогню, і лише після цього можуть бути розглянуті більш складні питання, включно з майбутнім іранської ядерної програми та ширшими безпековими гарантіями.

    У Міністерстві закордонних справ Ірану підкреслили, що будь-які подальші переговори можливі лише за умови чіткого дотримання вже досягнутих домовленостей, оскільки, на думку Тегерана, саме їх реалізація є основою для подальшого руху вперед. Така позиція фактично відтерміновує повноцінний діалог і переносить обговорення ключових політичних питань на невизначений термін.

    Як зазначає Reuters, подібний розвиток подій свідчить про те, що між Вашингтоном і Тегераном зберігаються суттєві розбіжності не лише щодо деталей потенційної угоди, а й щодо базових принципів її реалізації. Одними з найбільш чутливих питань залишаються безпека судноплавства в Ормузькій протоці, яка є стратегічно важливим маршрутом для світового експорту нафти, а також обсяг і характер економічних стимулів, які Сполучені Штати готові запропонувати Ірану в обмін на деескалацію.

    Водночас у Білому домі підтвердили, що американська делегація перебуває в Катарі та продовжує консультації з міжнародними посередниками. Представники катарської сторони повідомили, що діалог наразі ведеться виключно через їхнє посередництво, без прямих контактів між делегаціями США та Ірану, що значно ускладнює процес узгодження позицій.

    Катар у цій ситуації фактично виконує роль ключового дипломатичного посередника, намагаючись утримати сторони в переговорному процесі та не допустити остаточного зриву домовленостей. Країна вже неодноразово виступала майданчиком для непрямих переговорів між Вашингтоном і Тегераном у періоди загострення, і нині знову опинилася в центрі складного дипломатичного процесу.

    Аналітики відзначають, що відмова від прямих переговорів суттєво знижує шанси на швидке досягнення компромісу, оскільки опосередкований формат комунікації через посередників уповільнює ухвалення рішень і збільшує ризик непорозумінь. У таких умовах будь-яка затримка або розбіжність у трактуванні позицій сторін може призвести до нового витка напруженості.

    Reuters також нагадує, що лише наприкінці червня сторони заявляли про досягнення домовленості щодо негайного припинення взаємних атак і підготовки до нового раунду переговорів. Тоді очікувалося, що вже наступного дня після оголошення перемир’я розпочнеться діалог, який мав стати основою для більш довгострокової угоди.

    Однак ситуація швидко змінилася на тлі взаємних звинувачень у порушеннях та нових напружених інцидентів у регіоні. Зокрема, сторони обмінювалися ударами по військових об’єктах, а також висловлювали претензії щодо безпеки судноплавства в Ормузькій протоці, що лише посилило недовіру між Вашингтоном і Тегераном.

    Іран у свою чергу заявляв про невдоволення активністю американської військової авіації в регіоні, тоді як Сполучені Штати висловлювали занепокоєння щодо атак на торговельні судна, які проходять через стратегічно важливі морські маршрути. Усе це створило додатковий тиск на переговорний процес і ускладнило можливість швидкого політичного врегулювання.

    Попри нинішню кризу, дипломатичні джерела не виключають, що переговори можуть бути відновлені за умови активнішої ролі посередників, насамперед Катару. Водночас експерти попереджають, що без переходу до прямих контактів між США та Іраном процес врегулювання залишатиметься вразливим і нестабільним, а перспектива укладення повноцінної мирної угоди залишається невизначеною.

  • Трамп скасував блокаду Ірану після нової угоди

    Трамп скасував блокаду Ірану після нової угоди

    Президент США Дональд Трамп заявив, що Сполучені Штати готові відмовитися від військово-морської блокади Ірану після того, як Тегеран погодився на масштабні міжнародні перевірки своєї ядерної програми. Відповідну заяву американський лідер опублікував у соціальній мережі Truth Social, назвавши досягнуті домовленості важливим кроком до забезпечення так званої «ядерної чесності» та зниження напруженості на Близькому Сході.

    За словами Трампа, іранська сторона нібито повністю та беззастережно погодилася на ядерні інспекції найвищого рівня, які мають діяти протягом тривалого часу. Президент США наголосив, що саме ця поступка стала однією з головних умов для подальшого діалогу між Вашингтоном і Тегераном. Він підкреслив, що без відповідної згоди Ірану подальші переговори були б неможливими, а дипломатичний процес фактично зайшов би у глухий кут.

    Коментуючи ситуацію, Трамп також поскаржився на американські медіа, які, на його думку, применшують значення досягнутих домовленостей та намагаються дискредитувати результати переговорного процесу. Він заявив, що навколо питання Ірану поширюється велика кількість фейкових новин, покликаних нівелювати те, що він назвав черговою перемогою США на міжнародній арені.

    Американський президент наголосив, що у зв’язку з поступками з боку Ірану погодився залишити відкритою Ормузьку протоку та скасувати військово-морську блокаду, яка розглядалася як один із можливих інструментів тиску на Тегеран. Водночас він підкреслив, що американські військові кораблі не залишають регіон і продовжують перебувати на своїх позиціях.

    За словами Трампа, військове угруповання США залишається в повній готовності до відновлення обмежувальних заходів у разі порушення домовленостей або виникнення нових загроз. Однак наразі такий сценарій глава Білого дому вважає малоймовірним, оскільки переконаний у серйозності намірів іранської сторони виконувати взяті на себе зобов’язання.

    Заяви президента США пролунали на тлі низки дипломатичних кроків, які останніми тижнями свідчать про спробу Вашингтона та Тегерана перейти від конфронтації до переговорного врегулювання. Напередодні американська влада видала тимчасову генеральну ліцензію строком на 60 днів, яка дозволяє виробництво, постачання та продаж іранської нафти на міжнародних ринках. Це рішення стало одним із найбільш помітних сигналів можливого послаблення економічного тиску на Іран.

    Додатковим елементом процесу стало підписання 17 червня меморандуму між США та Іраном щодо припинення війни та забезпечення відкритого судноплавства через Ормузьку протоку. Документ був підписаний дистанційно та став основою для подальших консультацій між сторонами. Очікується, що протягом наступних 60 днів представники двох держав працюватимуть над деталями майбутньої повноцінної угоди, яка має юридично закріпити перемир’я та визначити механізми виконання досягнутих домовленостей.

    Ормузька протока залишається одним із найважливіших стратегічних маршрутів світової торгівлі. Через неї проходить значна частина глобального експорту нафти та скрапленого природного газу. Будь-які загрози судноплавству в цьому районі традиційно викликають занепокоєння на міжнародних ринках та можуть впливати на світові ціни на енергоносії. Саме тому рішення про збереження відкритого доступу до протоки розглядається багатьма експертами як важливий фактор стабілізації ситуації в регіоні.

    Заява Трампа стала ще одним сигналом того, що Вашингтон прагне представити нинішні домовленості як дипломатичний успіх та підтвердження ефективності своєї політики щодо Ірану. Водночас остаточна оцінка цих кроків значною мірою залежатиме від того, чи будуть виконані домовленості про міжнародний контроль над ядерною програмою Ірану та чи вдасться сторонам у найближчі місяці перейти від попередніх меморандумів до повноцінної довгострокової угоди.

  • Іран і США на кроці від великої угоди

    Іран і США на кроці від великої угоди

    Іран і країни-посередники — Катар та Пакистан — заявили про досягнення значного прогресу за підсумками першого раунду переговорів між делегаціями США та Ірану, які відбулися у Швейцарії. Про це повідомляє CNN із посиланням на речника Міністерства закордонних справ Ірану Есмаїла Багаї, іранські державні ЗМІ та спільну заяву посередників, у якій підсумовано результати зустрічі та окреслено подальші кроки дипломатичного процесу.

     

  • Трамп шокував союзників: Ізраїль залишився без доступу до ключової угоди з Тегераном

    Трамп шокував союзників: Ізраїль залишився без доступу до ключової угоди з Тегераном

    США відмовили Ізраїлю в ознайомленні з текстом майбутньої мирної угоди з Іраном напередодні її офіційного підписання. Інформація про це викликала широкий резонанс у міжнародних політичних колах, адже Ізраїль залишається одним із ключових союзників Вашингтона на Близькому Сході та безпосередньо залучений до регіонального конфлікту.

    За даними The Jerusalem Post, ізраїльська сторона зверталася до адміністрації президента США Дональда Трампа з проханням надати текст меморандуму про взаєморозуміння між Вашингтоном і Тегераном, однак отримала відмову. Джерела видання стверджують, що американська сторона вирішила не демонструвати документ до його офіційного підписання, запланованого на 19 червня у Швейцарії.

    Інформацію про напруження навколо документа також поширили американські та ізраїльські медіа. Зокрема, повідомлялося, що у Вашингтоні побоюються можливого дострокового оприлюднення деталей домовленостей через політичні суперечності навколо угоди. При цьому представники адміністрації Трампа офіційно заперечують твердження про розрив координації з Ізраїлем та називають окремі повідомлення «неточними».

    Ситуація привернула особливу увагу через те, що текст меморандуму досі не оприлюднений. Попри це, окремі медіа вже повідомляють про можливі положення документа.

    За інформацією The Jerusalem Post, угода може містити 14 окремих пунктів. Серед них називаються відкриття Ормузької протоки для міжнародного судноплавства, питання присутності ізраїльських військ у Південному Лівані, а також розблокування значної частини заморожених іранських коштів.

    Офіційно підтверджено, що церемонія підписання документа має відбутися 19 червня на курорті Бюргеншток у Швейцарії. Саме цю локацію запропонували посередники переговорного процесу — Пакистан і Катар. Швейцарська влада підтвердила підготовку до проведення заходу та заявила про готовність забезпечити необхідні дипломатичні й безпекові умови.

    Переговорний процес між США та Іраном став одним із найгучніших дипломатичних сюжетів останніх місяців. Після початку масштабного конфлікту навесні 2026 року сторони кілька разів заявляли про готовність до деескалації, однак досягнення остаточних домовленостей постійно відкладалося через суперечки щодо санкцій, ядерної програми Ірану та контролю над Ормузькою протокою.

    Президент США Дональд Трамп останніми днями неодноразово заявляв, що домовленості між Вашингтоном і Тегераном фактично погоджені. За його словами, угода повинна гарантувати, що Іран не отримає ядерної зброї, а також забезпечити відновлення безпечного судноплавства в Ормузькій протоці, через яку проходить значна частина світового експорту нафти.

    Водночас навколо змісту документа продовжують виникати суперечки. Раніше в інформаційному просторі з’явилися нібито витоки окремих пунктів майбутньої угоди. Іранські джерела стверджували, що документ передбачає пом’якшення санкцій, доступ до частини заморожених активів та економічні стимули для Тегерана. Проте Трамп публічно заявив, що поширені версії не відповідають реальному змісту домовленостей і містять неправдиву інформацію. Він наголосив, що будь-які економічні переваги для Ірану матимуть виключно поетапний характер і залежатимуть від виконання взятих зобов’язань.

    Окремим джерелом напруги залишається позиція Ізраїлю. За даними Reuters та Associated Press, Тегеран наполягає на врегулюванні ситуації навколо присутності ізраїльських військ у Південному Лівані. Представники угруповання «Хезболла» навіть заявили, що Іран розглядатиме це питання під час наступного раунду переговорів із США. Водночас Вашингтон стверджує, що такі вимоги не є безпосередньою частиною нинішнього меморандуму.

    Ізраїльський прем’єр-міністр Беньямін Нетаньягу раніше публічно визнав, що його уряд не володіє повною інформацією про остаточний зміст домовленостей між США та Іраном. Це стало додатковим підтвердженням повідомлень про те, що Єрусалим фактично залишився поза фінальним етапом погодження документа.

    Аналітики зазначають, що потенційна угода може стати найбільшою дипломатичною подією на Близькому Сході за останні роки. Якщо документ буде підписано і реалізовано, це може призвести до часткового зняття економічного тиску на Іран, відновлення нафтового експорту, стабілізації ситуації в Ормузькій протоці та зниження ризику подальшої ескалації конфлікту в регіоні. Водночас критики угоди в США та Ізраїлі побоюються, що окремі поступки Тегерану можуть посилити позиції Ірану в майбутньому.

    Поки що остаточний текст меморандуму залишається засекреченим. Саме тому головна інтрига зберігається до 19 червня, коли світ має вперше побачити документ, який може визначити новий баланс сил на Близькому Сході.

  • Світ на порозі змін: Трамп повідомив про домовленість з Іраном

    Світ на порозі змін: Трамп повідомив про домовленість з Іраном

    Президент США Дональд Трамп заявив про досягнення мирної угоди між Сполученими Штатами Америки та Іраном, а також анонсував відкриття Ормузької протоки — одного з найважливіших стратегічних морських шляхів у світі, через який проходить значна частина глобальних поставок нафти.

    Про це американський президент повідомив у власній соціальній мережі Truth Social, наголосивши, що домовленості нібито вже фіналізовані, а їх реалізація має розпочатися найближчим часом.

    У своєму дописі Дональд Трамп заявив, що США нібито переходять до етапу практичної реалізації домовленостей, які передбачають зняття морських обмежень у регіоні та відновлення вільного судноплавства через Ормузьку протоку.

    «Цим я надаю повне дозвіл на безперешкодне відкриття Ормузької протоки та, одночасно, санкціоную негайне зняття морської блокади з боку Сполучених Штатів. Судна всього світу, запускайте двигуни. Нехай нафта тече!» — заявив Трамп.

    Він також уточнив, що формальне відкриття протоки має відбутися у п’ятницю, 19 червня, після підписання відповідної мирної угоди.

    Попри гучну заяву, жодних офіційних деталей щодо змісту домовленостей наразі не оприлюднено. Зокрема, невідомо, які саме умови містить угода, чи передбачає вона поступки сторін у сфері санкційної політики, а також які механізми контролю за її виконанням будуть застосовані.

    Також відсутня офіційна реакція Тегерана. Іранська влада станом на момент публікації не підтвердила і не прокоментувала заяву американського президента щодо досягнення мирної угоди та відкриття Ормузької протоки.

    Перед оголошенням Трампа про нібито досягнуті домовленості прем’єр-міністр Пакистану Шехбаз Шаріф повідомив у соціальних мережах, що «мирна угода між США та Іраном досягнута». Його заява стала одним із перших сигналів про можливий прорив у багаторічному протистоянні між Вашингтоном і Тегераном.

    Ормузька протока є одним із ключових глобальних транспортних коридорів для постачання енергоносіїв. Через неї проходить значна частина світового експорту нафти та зрідженого природного газу з країн Перської затоки.

    Будь-які обмеження або загрози судноплавству в цьому регіоні традиційно викликають різкі коливання на світових енергетичних ринках, впливають на ціни на нафту та газ і можуть створювати ризики для глобальної економічної стабільності.

    Саме тому будь-які заяви про відкриття або блокування протоки мають стратегічне значення для міжнародної торгівлі та енергетичної безпеки.

    Якщо слова Трампа підтвердяться на офіційному рівні, це може означати суттєве зниження напруженості між США та Іраном, яка тривала протягом багатьох років і неодноразово призводила до криз у Перській затоці.

    Аналітики зазначають, що стабілізація ситуації в регіоні потенційно може вплинути на зниження ризикової премії на ринку нафти, а також покращити умови міжнародної торгівлі через один із найважливіших морських шляхів світу.

    Водночас експерти наголошують, що без офіційного тексту угоди та підтвердження з боку Ірану оцінювати реальність і масштаб домовленостей передчасно.

    Поки що міжнародні уряди та організації утримуються від коментарів щодо заяви американського президента. Очікується, що у разі підтвердження інформації реакція світових лідерів та фінансових ринків може бути швидкою та суттєвою.

    Подальший розвиток ситуації залежатиме від того, чи буде оприлюднено текст мирної угоди, а також чи підтвердять її сторони — США та Іран. Важливим стане також виконання заявлених кроків, зокрема відкриття Ормузької протоки у визначений Трампом термін — 19 червня.

    Поки що ж заява залишається однією з найбільш резонансних міжнародних новин останнього часу, яка може мати значний вплив на геополітичну ситуацію, якщо отримає офіційне підтвердження.

  • Трамп анонсував історичну угоду з Іраном: підписання може відбутися вже за кілька годин

    Трамп анонсував історичну угоду з Іраном: підписання може відбутися вже за кілька годин

    Президент США Дональд Трамп заявив, що Сполучені Штати та Іран можуть підписати меморандум про взаєморозуміння вже найближчими двома-трьома годинами. За словами американського лідера, сторони перебувають на фінальній стадії погодження рамкової угоди, яка має стати основою для подальших переговорів щодо припинення конфлікту та нормалізації відносин між Вашингтоном і Тегераном.

    Про це Трамп повідомив під час телефонних інтерв’ю журналісту Axios Бараку Равіду та кореспонденту Fox News Трею Інгсту. Попри нове загострення ситуації на Близькому Сході, президент США висловив упевненість, що домовленість між двома країнами все ще може бути досягнута вже сьогодні.

    За словами Трампа, він був украй незадоволений нещодавнім ударом Ізраїлю по Бейруту, який, на його думку, міг поставити під загрозу переговорний процес із Тегераном. Американський президент заявив, що особисто доніс свою позицію до прем’єр-міністра Ізраїлю Біньяміна Нетаньягу.

    «Навіщо Бібі потрібно було влаштовувати цю атаку? Я був дуже злий. Я дав йому це зрозуміти. У нього немає ні краплі здорового глузду», – цитують Трампа американські журналісти.

    Глава Білого дому наголосив, що нинішній момент є надзвичайно важливим для дипломатичних зусиль. На його переконання, сторони наблизилися до історичної домовленості, яка може знизити напруження на Близькому Сході та створити передумови для довгострокового врегулювання багаторічного протистояння між США та Іраном.

    Водночас Трамп повідомив, що планує закликати Тегеран утриматися від будь-яких ударів у відповідь по Ізраїлю. На його думку, нова ескалація може поставити під сумнів досягнення компромісу та зірвати підготовлений меморандум.

    За словами президента США, підписання документа відбудеться в онлайн-форматі. Водночас уже через тиждень сторони можуть провести окрему урочисту церемонію в Європі за особистої участі представників Вашингтона та Тегерана.

    Трамп також заявив, що після підписання меморандуму готовий негайно розпочати процедуру зняття блокади іранських портів. Цей крок може стати одним із перших практичних результатів майбутньої угоди та сигналом про початок поступового відновлення економічних відносин між країнами.

    Очікується, що меморандум стане проміжною рамковою угодою, яка дозволить продовжити режим перемир’я на 60 днів. Саме цей період сторони планують використати для узгодження повноцінної мирної угоди та врегулювання найскладніших суперечок.

    Одним із ключових елементів домовленостей може стати відкриття Ормузької протоки для міжнародного судноплавства. Цей маршрут є критично важливим для світового енергетичного ринку, адже через нього проходить значна частина глобального експорту нафти.

    Крім того, за даними міжнародних ЗМІ, майбутня угода може передбачати поступове послаблення санкційного режиму щодо Ірану. Зокрема, США можуть відмовитися від запровадження нових санкцій на період переговорів, а після підписання фінального документа — розпочати процес скасування частини чинних обмежень.

    Також обговорюється можливість розблокування значної частини іранських активів, які були заморожені через міжнародні санкції. За попередніми даними, мова може йти про десятки мільярдів доларів, які Тегеран зможе використати для стабілізації економіки та фінансування відновлювальних програм.

    Окремий блок переговорів стосується ядерної програми Ірану. За інформацією джерел, Тегеран готовий офіційно підтвердити відмову від розробки та придбання ядерної зброї. Натомість питання мирного використання ядерних технологій та подальшого контролю за іранськими ядерними об’єктами мають бути остаточно врегульовані протягом наступних двох місяців.

    Попри оптимістичні заяви Трампа, офіційний Тегеран поки не підтверджує готовність підписати меморандум саме 14 червня. Напередодні Міністерство закордонних справ Ірану заявило, що переговори тривають, а конкретна дата укладення угоди ще не визначена.

    Додатковим фактором ризику залишається ситуація в регіоні. Останні удари Ізраїлю по Лівану та можливість відповіді з боку проіранських сил можуть вплинути на переговорний процес і змінити політичні розрахунки сторін.

    Втім, якщо меморандум буде підписаний найближчими годинами, це стане однією з найгучніших дипломатичних подій року. Аналітики вже називають потенційну угоду першим реальним кроком до масштабного перезавантаження відносин між США та Іраном після багатьох років конфронтації, санкційного тиску та взаємних звинувачень.

  • Трамп віддав наказ: США обрушили масовані авіаудари по Ірану

    Трамп віддав наказ: США обрушили масовані авіаудари по Ірану

    Сполучені Штати Америки розпочали одну з наймасштабніших військових операцій проти Ірану за останні роки. За наказом президента США Дональда Трампа американські війська завдали серії масованих ударів по військових об’єктах на території Ісламської Республіки. У Вашингтоні заявляють, що операція стала відповіддю на “безпідставну та триваючу агресію” з боку Тегерана і має на меті змусити іранське керівництво повернутися до переговорів та погодитися на мирну угоду зі Сполученими Штатами.

    Про початок операції повідомило Центральне командування Збройних сил США (CENTCOM), яке відповідає за військові дії американських сил на Близькому Сході. Інформацію також підтвердили американські посадовці, на яких посилається видання Axios.

    У заяві CENTCOM зазначається, що військова операція стартувала о 17:15 за східним часом США після відповідного наказу головнокомандувача – президента Дональда Трампа. Американські військові наголосили, що удари здійснювалися в рамках самооборони та стали реакцією на дії Ірану, які Вашингтон вважає загрозою для американських військових, союзників США та міжнародного судноплавства в регіоні.

    У командуванні підкреслили, що атаки були спрямовані на об’єкти, які використовувалися для координації військових операцій, ведення спостереження, управління безпілотними системами та забезпечення протиповітряної оборони.

    За інформацією джерел Axios, усі цілі першої хвилі ударів були розташовані переважно на півдні Ірану. Серед них – радіолокаційні комплекси, системи протиповітряної оборони, командні центри, вузли зв’язку та пункти управління безпілотниками.

    Американська сторона вважає, що саме ці об’єкти використовувалися для здійснення атак на американські інтереси та створювали загрозу для міжнародного судноплавства у Перській затоці та прилеглих водах.

    Президент США Дональд Трамп напередодні операції відкрито заявляв про готовність застосувати військову силу проти Ірану. Під час спілкування з журналістами в Овальному кабінеті він різко розкритикував поведінку Тегерана на переговорах та звинуватив іранське керівництво у свідомому затягуванні дипломатичного процесу.

    За словами американського президента, Іран протягом тривалого часу використовував переговори як спосіб виграти час та уникнути виконання вимог міжнародної спільноти.

    “Ми будемо атакувати їх, атакувати їх дуже сильно”, – заявив Трамп, коментуючи можливі дії США щодо Ірану.

    Не менш жорстку позицію продемонстрував і міністр оборони США Піт Гегсет. Під час візиту до штаб-квартири CENTCOM у Флориді він фактично анонсував масштабну операцію ще до її початку.

    Глава Пентагону заявив, що Сполучені Штати готові застосовувати військову силу доти, доки Іран не погодиться на політичну угоду, яку Вашингтон вважає прийнятною.

    За словами Гегсета, американські бомби мали вразити ключові військові об’єкти Ірану один за одним, щоб змусити керівництво країни змінити свою позицію.

    “Сьогодні ввечері CENTCOM матиме багато роботи, оскільки ми маємо намір завдати потужного удару по Ірану. Іран має шанс укласти чудову угоду. Проте вони не виявили такого бажання. Американські бомби падатимуть на ключові об’єкти в Ірані одна за одною. Це робиться не для того, щоб відновити війну, а щоб встановити умови для укладення угоди. Якщо нам доведеться вести переговори за допомогою бомб, ми вестимемо переговори за допомогою бомб”, – заявив глава Пентагону.

    Після початку операції американські військові продовжили завдавати ударів протягом усієї ночі. Близько четвертої години ранку за київським часом CENTCOM повідомило про нову фазу військової кампанії.

    У командуванні заявили, що американська авіація та сили флоту атакували об’єкти спостереження, центри управління, комунікаційні вузли та системи протиповітряної оборони по всій території Ірану.

    Для проведення операції були залучені підрозділи Військово-повітряних сил США, Корпусу морської піхоти та Військово-морських сил. За словами представників CENTCOM, усі удари завдавалися високоточними боєприпасами, що дозволяло мінімізувати супутні втрати та концентруватися виключно на військових цілях.

    Американська сторона наголосила, що операція була спрямована не проти цивільного населення Ірану, а проти військової інфраструктури, яку США вважають джерелом загроз для своїх сил та міжнародної торгівлі.

    Нинішня операція стала продовженням стрімкої ескалації між Вашингтоном і Тегераном, яка почалася після інциденту зі збиттям американського ударного гелікоптера Apache.

    У відповідь на цей інцидент США раніше вже завдали ударів по іранських радарах та системах протиповітряної оборони. Вашингтон заявив, що ці атаки були обмеженими та мали виключно оборонний характер.

    Однак після цього Іран здійснив ракетні удари та запустив безпілотники в напрямку американських військових баз у регіоні. Саме ці дії стали однією з причин ухвалення рішення про нову масштабну операцію.

    Напередодні початку ударів Дональд Трамп провів закриту нараду з представниками Ради національної безпеки, військовим керівництвом та ключовими членами своєї адміністрації.

    За даними Axios, під час зустрічі розглядалося кілька сценаріїв реагування. Серед них були як обмежені точкові удари, так і короткотривала масштабна операція, яка повинна була продемонструвати рішучість США та змусити Іран переглянути свою позицію.

    Зрештою адміністрація Трампа зупинилася на варіанті масштабного, але обмеженого в часі удару, який має завдати максимальної шкоди військовій інфраструктурі Ірану без переходу до повномасштабної війни.

    Реакція Тегерана не забарилася. Іранське агентство Tasnim із посиланням на військові джерела повідомило, що країна готує “жорстоку відповідь” на дії Сполучених Штатів.

    Іранські військові заявили, що американські атаки не залишаться без наслідків і що всі необхідні заходи у відповідь будуть реалізовані у відповідний момент.

    Ще до початку операції президент Ірану різко відреагував на погрози Дональда Трампа. За його словами, заяви американського лідера є свідченням не сили США, а їхнього відчаю через нездатність досягти своїх цілей дипломатичним шляхом.

    На тлі нових ударів міжнародна спільнота уважно стежить за розвитком подій. Аналітики попереджають, що нинішня ескалація може стати одним із найнебезпечніших загострень між США та Іраном за останнє десятиліття.

    Особливе занепокоєння викликає можливість розширення конфлікту за межі двостороннього протистояння. У регіоні розташовані численні американські військові бази, а також союзники США, які можуть опинитися під загрозою у разі масштабної відповіді з боку Тегерана.

    Крім безпекових ризиків, експерти звертають увагу й на економічні наслідки. Будь-яке серйозне загострення у Перській затоці традиційно впливає на світові ціни на нафту та газ, оскільки через Ормузьку протоку проходить значна частина світового експорту енергоносіїв.

    На тлі військової операції інвестори вже почали оцінювати ризики для глобальних ринків, а трейдери уважно стежать за подальшими діями Ірану та США.

    Попри масштабність ударів, Вашингтон наполягає, що його головною метою залишається не початок нової війни на Близькому Сході, а примушення Ірану до укладення нової політичної угоди. У Білому домі переконані, що демонстрація військової сили може змусити Тегеран повернутися до переговорів на умовах, які влаштовуватимуть американську сторону.

    Водночас жорстка риторика обох держав та обіцянки Ірану відповісти на удари свідчать про те, що ситуація залишається вкрай напруженою. Найближчі дні можуть стати визначальними для подальшого розвитку подій та покажуть, чи призведе нинішня військова кампанія до нових переговорів, чи навпаки – стане початком ще масштабнішого конфлікту на Близькому Сході.

  • США перейшли до дій: Трамп підтвердив удари по Ірану

    США перейшли до дій: Трамп підтвердив удари по Ірану

    Сполучені Штати розпочали військову операцію проти Ірану після того, як Тегеран, за твердженням американської сторони, збив вертоліт Apache армії США, який патрулював район Ормузької протоки. Про початок ударів повідомило Центральне командування США (CENTCOM), заявивши, що операція проводиться у відповідь на дії Ірану та має характер самооборони.

    У повідомленні CENTCOM зазначається, що удари були розпочаті у вівторок о 17:00 за східноамериканським часом, що відповідає опівночі за Києвом. Американські військові наголосили, що діють за наказом Верховного головнокомандувача США та здійснюють «пропорційну відповідь на безпідставну агресію з боку Ірану». Водночас подробиці щодо конкретних цілей операції або масштабу застосованих сил поки не розкриваються.

    Невдовзі після заяви американського командування в Ірані почали надходити повідомлення про вибухи. За інформацією напівофіційного іранського агентства Mehr, серію вибухів було чути в прибережному місті Сірік, розташованому неподалік Ормузької протоки. Місцеві жителі повідомляли про кілька потужних звуків, що пролунали в різних частинах району.

    За даними агентства, вибухи також було чути в Бандар-Аббасі та на острові Кешм. Обидві локації мають стратегічне значення через своє розташування поблизу Ормузької протоки — одного з ключових морських маршрутів світу, через який проходить значна частина міжнародних поставок нафти та скрапленого газу.

    Президент США Дональд Трамп підтвердив, що американські удари є відповіддю на збиття вертольота Apache. У коментарі журналісту ABC News Джонатану Карлу він наголосив, що Вашингтон не міг залишити цей інцидент без реакції.

    «Я вважаю, що дуже важливо відповісти. Вони збили вертоліт, і ми відповідаємо прямо зараз», — заявив американський президент. За його словами, реакція США має бути «дуже рішучою, дуже потужною», і саме такою вона є.

    Напередодні Трамп повідомив, що Іран збив американський вертоліт Apache під час нічного патрулювання Ормузької протоки. Водночас глава Білого дому не навів додаткових подробиць щодо обставин інциденту, можливих втрат або технічних деталей події.

    Останнє загострення відбувається на тлі напруженої ситуації на Близькому Сході та триваючого обміну ударами між Іраном та Ізраїлем. Попри новий виток конфронтації, Трамп продовжує заявляти про можливість дипломатичного врегулювання. Раніше у вівторок він висловив переконання, що мирна угода з Тегераном може бути досягнута вже протягом двох-трьох днів.

    Крім того, американський президент заявив, що Сполучені Штати можуть оголосити про «повну перемогу» над Іраном упродовж найближчих двох тижнів. На момент публікації матеріалу інформація про наслідки американських ударів, можливі жертви чи масштаби руйнувань відсутня. Також немає офіційних заяв іранської влади, які б підтверджували характер вибухів у районах поблизу Ормузької протоки та їхній зв’язок із оголошеною США військовою операцією.

  • Трамп обирає угоду замість війни: у Білому домі зробили резонансну заяву про Іран

    Трамп обирає угоду замість війни: у Білому домі зробили резонансну заяву про Іран

    Віцепрезидент США Джей Ді Венс зробив одну з найвідвертіших заяв американської адміністрації щодо конфлікту навколо Ірану, фактично визнавши, що інтереси Вашингтона та Ізраїлю не завжди збігаються. За словами посадовця, головною метою Сполучених Штатів залишається досягнення довгострокової ядерної угоди з Тегераном та недопущення створення Іраном ядерної зброї, навіть якщо такий підхід не повністю відповідає очікуванням ізраїльського керівництва.

    Про це Венс заявив в інтерв’ю телеканалу Fox News на тлі нового загострення між Ізраїлем та Іраном.

    «У США та Ізраїлю є багато спільних інтересів. Але є й ситуації, де наші інтереси розходяться», – наголосив віцепрезидент.

    За його словами, адміністрація Дональда Трампа переконана, що протягом останніх півтора року вдалося створити передумови для врегулювання ядерного питання дипломатичним шляхом. Саме тому Вашингтон продовжує робити ставку на переговорний процес, а не на масштабну військову ескалацію.

    Особливо резонансною стала інша заява Венса, в якій він фактично дав зрозуміти, що США не збираються коригувати свою стратегію під позицію ізраїльського уряду.

    «Ізраїлю це може подобатися, а може й ні, але ми вважаємо, що це в інтересах Сполучених Штатів. І ми продовжуватимемо йти цим шляхом, бо саме для цього президента обрали», – заявив він.

    Заява пролунала на тлі нової хвилі напруженості на Близькому Сході. Увечері 7 червня Іран завдав кількох хвиль ракетних ударів по території Ізраїлю. За даними ізраїльської сторони, більшість ракет були перехоплені системами протиповітряної оборони. Повідомлень про масштабні руйнування чи загиблих не надходило.

    Після атаки президент США Дональд Трамп провів телефонну розмову з прем’єр-міністром Ізраїлю Беньяміном Нетаньяху. За інформацією американських медіа, глава Білого дому закликав ізраїльське керівництво утриматися від негайної відповіді та дати шанс дипломатичним зусиллям.

    У Вашингтоні переконані, що переговори з Тегераном перебувають на фінальній стадії та можуть завершитися новою домовленістю щодо контролю над іранською ядерною програмою.

    Втім, ізраїльська сторона не дослухалася до цих закликів. Уже вранці 8 червня ізраїльські військові завдали серії ударів по військових об’єктах на території Ірану. Під атаку потрапили ракетні пускові установки та інші елементи військової інфраструктури.

    У відповідь Іран заявив про завершення поточної операції проти Ізраїлю, але водночас пригрозив значно жорсткішою реакцією у випадку нових ударів.

    Таким чином ситуація фактично зайшла у нову фазу, коли головні союзники — США та Ізраїль — демонструють різні підходи до врегулювання конфлікту.

    Для адміністрації Трампа ключовим завданням залишається недопущення появи в Ірану ядерної зброї через дипломатичні механізми. Водночас уряд Нетаньяху традиційно займає більш жорстку позицію та вважає військовий тиск одним із головних інструментів стримування Тегерана.

    Аналітики зазначають, що відносини між Вашингтоном та Єрусалимом залишаються стратегічно міцними, однак останні події демонструють наявність серйозних тактичних розбіжностей щодо того, як саме необхідно вирішувати іранське питання.

    Особливу увагу до заяв Венса привертає і внутрішньополітичний контекст у США. Дональд Трамп під час виборчої кампанії неодноразово обіцяв уникати затяжних закордонних воєн і концентруватися на внутрішніх проблемах країни. Саме тому Білий дім зараз зацікавлений у досягненні дипломатичної угоди, яка дозволить уникнути масштабного військового конфлікту на Близькому Сході.

    Подальший розвиток подій значною мірою залежатиме від того, чи вдасться Вашингтону та Тегерану завершити переговорний процес. Якщо домовленостей досягти не вдасться, ризик нового витка ескалації між Іраном та Ізраїлем залишатиметься високим, а США можуть опинитися перед складним вибором між підтримкою союзника та власною стратегією стримування конфлікту.

  • «Нічого нікому не довів»: експерт жорстко оцінив кампанію Трампа проти Ірану

    «Нічого нікому не довів»: експерт жорстко оцінив кампанію Трампа проти Ірану

    Ситуація навколо конфлікту між Сполученими Штатами та Іраном дедалі більше нагадує політичний і військовий глухий кут. Попри гучні заяви президента США Дональда Трампа про успішність американської кампанії, повного завершення протистояння досі не відбулося. Війна не перейшла у масштабну фазу, однак і мирного врегулювання сторони поки не досягли. На цьому тлі американські експерти все частіше говорять про затяжну кризу, яка починає створювати проблеми не лише для зовнішньої політики Вашингтона, а й для внутрішньополітичних позицій самого Трампа.

    Про це заявив директор Центру міжнародних досліджень, доцент кафедри міжнародних відносин Одеського національного університету імені Мечникова Володимир Дубовик в ефірі проєкту «СвітОгляд» з Євгеном Магдою.

    За словами експерта, американська адміністрація розраховувала на швидке завершення конфлікту та укладання угоди, яка дозволила б Дональду Трампу оголосити про чергову зовнішньополітичну перемогу. Однак події розвиваються за іншим сценарієм.

    «Трамп давно хотів би все закінчити, поставити крапку і заявити про перемогу. Але наразі триває період ані війни, ані миру», — зазначив Дубовик.

    Експерт наголосив, що між США та Іраном продовжуються окремі обміни ударами, проте масштабних бойових дій немає. Водночас не спостерігається й активного дипломатичного процесу, який міг би привести сторони до повноцінного мирного врегулювання.

    Конфлікт між Вашингтоном і Тегераном різко загострився після масштабної військової операції США та Ізраїлю наприкінці лютого 2026 року. Тоді американські та ізраїльські сили завдали ударів по об’єктах іранської ядерної, ракетної та військової інфраструктури. Після цього Іран пообіцяв відповісти на атаку та пригрозив наслідками для американських інтересів на Близькому Сході.

    Відтоді сторони періодично обмінюються ударами, але жодна з них не переходить до відкритої широкомасштабної війни. Саме тому нинішню ситуацію багато експертів називають «замороженим конфліктом високої інтенсивності».

    Особливу проблему для Білого дому створює внутрішньополітичний фактор. Уже восени у США відбудуться проміжні вибори до Конгресу, а тема війни традиційно залишається чутливою для американського суспільства.

    За словами Дубовика, затягування конфлікту негативно впливає на рейтинги адміністрації Трампа. Значна частина виборців очікувала швидкого завершення кампанії, а натомість отримала тривалий конфлікт із невизначеним фіналом.

    Крім того, війна почала позначатися на економічній ситуації. Насамперед це стосується нафтового ринку та вартості пального. Будь-яка ескалація на Близькому Сході традиційно викликає нервову реакцію світових ринків через ризики для поставок енергоносіїв.

    Саме тому Білий дім опинився перед складним вибором. З одного боку, Трамп прагне швидко завершити кризу. З іншого — будь-яка угода з Іраном може бути сприйнята політичними опонентами як поступка після масштабних військових витрат.

    Не менш складна ситуація і для Тегерана. Іранська влада також зацікавлена у зниженні напруги, однак не готова погоджуватися на умови, які могли б виглядати як капітуляція перед Сполученими Штатами.

    На цьому тлі дедалі активніше проявляють себе міжнародні посередники. Раніше роль медіаторів намагалися виконувати Пакистан, Катар та низка інших держав. Останнім часом до дипломатичних зусиль активно долучається Туреччина, яка підтримує контакти як із Вашингтоном, так і з Тегераном.

    Окрему увагу експерти приділяють позиції Китаю. Пекін уважно стежить за розвитком подій і не приховує своєї стурбованості ситуацією в Ормузькій протоці — одному з найважливіших транспортних коридорів для світового експорту нафти.

    Через Ормузьку протоку проходить значна частина світових поставок енергоносіїв, а будь-які бойові дії в регіоні можуть призвести до різкого зростання цін на нафту та перебоїв у міжнародній торгівлі.

    Крім того, Китай залишається одним із головних покупців іранської нафти. Саме тому Пекін не зацікавлений у повній поразці Тегерана.

    Водночас китайське керівництво уважно оцінює й ситуацію навколо США. На думку Дубовика, у Китаї позитивно сприймають той факт, що Вашингтон змушений витрачати ресурси на затяжний конфлікт.

    «У Пекіні бачать, що США витрачають зброю, кошти та політичний ресурс. Наразі Трамп застряг в Ірані й нічого нікому не довів», — зазначив експерт.

    За його словами, нинішня ситуація демонструє, що навіть найпотужніша військова машина світу не завжди здатна швидко досягти політичних цілей лише за допомогою сили.

    Тим часом американський Конгрес уже почав реагувати на розвиток подій. На початку червня Палата представників ухвалила резолюцію, яка обмежує можливості президента самостійно розширювати військову операцію проти Ірану без додаткового схвалення законодавців.

    Аналітики зазначають, що найближчі місяці можуть стати визначальними для подальшого розвитку ситуації. Якщо дипломатичний процес не буде активізований, конфлікт ризикує перетворитися на ще одну довготривалу кризу для американської зовнішньої політики.

    Для Дональда Трампа це означає додаткові політичні ризики напередодні важливих виборів. А для світової економіки — збереження невизначеності на енергетичних ринках та подальшу напругу в одному з найнестабільніших регіонів планети.