Golosnovinua.com

Позначка: телеграм

  • СБУ оголосила нову підозру Мураєву

    СБУ оголосила нову підозру Мураєву

    Служба безпеки України заочно повідомила про нову підозру колишньому народному депутату та лідеру забороненої проросійської партії «Наші» Євген Мураєв. Українські правоохоронці заявляють, що зібрали додаткові докази його підривної діяльності та системного поширення російської пропаганди, спрямованої на виправдовування війни проти України.

    Про це повідомили Служба безпеки України та Офіс генерального прокурора. За даними слідства, навіть після початку повномасштабного вторгнення Росії Мураєв продовжив публічно транслювати тези Кремля, фактично заперечуючи російську агресію та намагаючись представити війну як «внутрішній конфлікт».

    Ключовим епізодом у новій справі стало інтерв’ю, оприлюднене у січні 2025 року на одному з YouTube-каналів. У ньому колишній депутат заявив, що його «батьківщина — СРСР», а війну Росії проти України назвав «громадянською війною». За словами Мураєва, нібито «воюють громадяни однієї країни», що повністю повторює один із головних російських пропагандистських наративів, який Кремль використовує ще з 2014 року для виправдання агресії проти України.

    Крім цього, під час інтерв’ю Мураєв намагався перекласти відповідальність за початок війни з Росії на Україну та її західних партнерів. Він заявляв, що Росію нібито «втягнули у війну», хоча міжнародно визнаним фактом є те, що саме Російська Федерація окупувала Крим у 2014 році, розпочала бойові дії на Донбасі, а 24 лютого 2022 року здійснила повномасштабне вторгнення на територію України.

    У СБУ зазначають, що аналогічні тези Мураєв систематично поширював і через власні інформаційні ресурси, зокрема Telegram-канал. У своїх дописах він звинувачував у війні «зовнішні сили», уникав будь-якого засудження дій Кремля та фактично просував російську інформаційну повістку.

    За даними правоохоронців, проведена експертиза підтвердила, що висловлювання екснардепа містять ознаки виправдовування, визнання правомірною та заперечення збройної агресії Росії проти України.

    На підставі зібраних доказів слідчі СБУ заочно повідомили Мураєву про підозру за частинами 1 та 3 статті 436-2 Кримінального кодексу України. Йдеться про виправдовування, заперечення та визнання правомірною збройної агресії РФ проти України, а також глорифікацію її учасників. Максимальне покарання за цими статтями передбачає до 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

    У СБУ наголошують, що це вже не перше кримінальне провадження проти Мураєва. Правоохоронці нагадали, що він перебуває у розшуку за підозрою у державній зраді та розпалюванні міжнаціональної ворожнечі.

    Ще восени 2022 року співробітники СБУ провели масштабні обшуки за місцями проживання та в офісах, пов’язаних із Мураєвим. Слідчі дії тоді проводилися в межах справи про державну зраду. За даними джерел українських медіа, політик залишив територію України у травні 2022 року — вже після початку повномасштабної війни.

    У липні 2023 року СБУ вже оголосила Мураєву заочну підозру у державній зраді. За версією слідства, він здійснював інформаційно-підривну діяльність на користь Росії та використовував власні медійні ресурси для поширення антиукраїнських меседжів.

    Ім’я Мураєва неодноразово фігурувало у міжнародних політичних скандалах. Ще на початку 2022 року британські спецслужби заявляли, що Кремль розглядав його як одного з потенційних кандидатів на роль маріонеткового керівника України у разі успішного захоплення Києва. Сам Мураєв тоді заперечував ці звинувачення.

    Після початку великої війни діяльність партії «Наші», яку очолював Мураєв, була заборонена в Україні разом із низкою інших політичних сил, які українська влада вважала проросійськими та такими, що становлять загрозу національній безпеці.

    Додатковий резонанс викликало інтерв’ю Мураєва у січні 2025 року, під час якого він повідомив, що працює у Китаї. При цьому точне місце його перебування офіційно не розкривається. Українські правоохоронці заявляють, що продовжують комплексні заходи для встановлення його місцеперебування та подальшого притягнення до кримінальної відповідальності.

  • Рух “Жовта стрічка” змінює чат-бот для активістів: залишать лише інструкції з безпеки

    Рух “Жовта стрічка” змінює чат-бот для активістів: залишать лише інструкції з безпеки

    Рух опору “Жовта стрічка” оголосив про суттєве переформатування роботи свого чат-бота “Разом”, який використовується для комунікації з учасниками руху на тимчасово окупованих територіях України. В організації заявили, що найближчим часом функціонал сервісу буде максимально обмежений і в ньому залишаться виключно інструкції з безпеки для людей, які перебувають під окупацією. Надалі чат-бот планують повністю переробити. Про це повідомили представники руху.

    У “Жовтій стрічці” наголосили, що рішення про зміну роботи чат-бота є вимушеним кроком, спрямованим насамперед на зменшення ризиків для людей, які можуть користуватися сервісом у складних умовах окупованих територій.

    Фактично з функціоналу “Разом” вилучають усі елементи, які не стосуються безпосередньо безпеки. Тепер користувачі зможуть отримувати лише базові рекомендації щодо поведінки в умовах ризику, цифрової обережності та захисту особистих даних.

    “Звертаємо вашу увагу, що наразі у функціоналі чат-бота залишаються виключно інструкції з безпеки для людей, які перебувають на тимчасово окупованих територіях. Це необхідний крок для забезпечення максимальної захищеності наших громадян. Найближчим часом чат-бот буде повністю переформатовано”, — йдеться в заяві руху.

    Організатори підкреслили, що в умовах окупації будь-яка цифрова взаємодія може становити потенційну загрозу, тому інструменти комунікації мають бути максимально безпечними та мінімізованими за функціоналом.

    У своїй заяві представники руху також наголосили, що будь-який спротив в умовах російської окупації пов’язаний із серйозними ризиками для цивільного населення. Водночас вони підкреслили, що відповідальність за ці ризики, на їхню думку, несе окупаційна влада.

    “Важливо називати речі своїми іменами. Ризик для українців створює не спротив. Ризик створює російська окупація, репресії та терор проти цивільного населення. Українці на окупованих територіях — не є пасивними жертвами. Це люди, які свідомо обирають зберігати свою ідентичність і чинити опір”, — зазначили в організації.

    У “Жовтій стрічці” також додали, що пріоритетом залишається збереження життя та безпеки активістів, які перебувають у середовищі постійного тиску, спостереження та можливих репресій.

    Рішення про переформатування цифрових інструментів руху з’явилося на тлі журналістських публікацій, які звернули увагу на питання безпеки активістів і технологічні особливості роботи руху.

    Зокрема, видання The Kyiv Independent опублікувало матеріал, у якому йшлося про потенційні ризики, пов’язані з вербуванням до руху через чат-бот у Telegram. У розслідуванні зазначалося, що цей канал комунікації використовує обмежені протоколи безпеки, а ознайомлення з інструкціями не завжди є обов’язковим для користувачів.

    Журналісти також повідомляли, що їм вдалося знайти дані про випадки переслідування активістів на тимчасово окупованих територіях у 2023–2025 роках, включно із затриманнями та насильством. Ці твердження базувалися на зібраних свідченнях та відкритих джерелах, які аналізувалися в межах розслідування.

    Рух “Жовта стрічка” раніше вже заявляв про зміну підходів до роботи з інформацією. Зокрема, 30 березня організація повідомляла журналістам “The Kyiv Independent”, що переглянула методи збору та передачі даних, щоб мінімізувати можливість ідентифікації місць перебування або конкретних осіб.

    Втім, у подальших публікаціях журналісти звертали увагу на те, що деякі матеріали, оприлюднені рухом, потенційно могли містити інформацію, яка дозволяє ідентифікувати локації. Це викликало додаткову дискусію щодо балансу між інформаційною активністю та безпекою учасників руху.

    Жовта стрічка — український рух громадянського спротиву, який діє на тимчасово окупованих територіях України. Його діяльність переважно має ненасильницький характер і спрямована на підтримку української ідентичності, поширення символіки спротиву та інформаційний опір окупаційним адміністраціям.

    Умови роботи таких рухів є особливо складними через високий рівень ризиків, постійний контроль з боку окупаційних структур та обмеження цифрової комунікації. Саме тому питання кібербезпеки та захисту даних учасників є критично важливими для їхньої діяльності.

    На тлі триваючої війни та посилення репресивних практик на окупованих територіях тема безпеки цифрових інструментів спротиву залишається однією з найчутливіших. Оголошене переформатування чат-бота “Разом” є черговим свідченням того, що організація намагається адаптувати свої інструменти до умов підвищених загроз.

  • РФ готувала теракти у школах: СБУ викрила підлітків, завербованих через TikTok і Telegram

    РФ готувала теракти у школах: СБУ викрила підлітків, завербованих через TikTok і Telegram

    Служба безпеки України спільно з Національною поліцією України запобігли спробам терактів у школах Кіровоградській області та Одеській області. За даними слідства, злочини готувалися за координації російських спецслужб, які дистанційно завербували неповнолітніх виконавців через соціальні мережі.

    У СБУ повідомили, що для вербування використовували популярні платформи, зокрема Telegram та TikTok. Російські куратори застосовували психологічний тиск, маніпуляції та навіть погрози родичам, щоб змусити підлітків виконати злочинні накази. Окрім цього, їм нав’язували ідею самогубства після вчинення теракту, щоб знищити докази.

    На Кіровоградщині правоохоронці затримали 15-річного учня ліцею, який отримав інструкції щодо виготовлення саморобного вибухового пристрою. За планом кураторів із РФ, він мав підірвати вибухівку в школі під час перерви, а після цього застосувати вогнепальну та холодну зброю проти учнів і працівників закладу.

    Під час обшуків у підозрюваного вилучили компоненти для виготовлення вибухівки, готовий пристрій, рушницю, а також техніку з доказами комунікації з російським куратором. Йому вже повідомлено про підозру за статтями, що передбачають підготовку до теракту. Санкція — до 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

    Паралельно на Одещині було викрито ще одного підлітка, якого також намагалися залучити до злочину. За даними слідства, російські спецслужби планували передати йому посилку зі зброєю — вогнепальним озброєнням і ножем. Його завданням було здійснити напад на учнів ліцею.

    Завдяки оперативним діям правоохоронців цей злочин вдалося попередити ще на етапі підготовки.

    У СБУ наголошують, що подібні випадки є частиною ширшої стратегії російських спецслужб, спрямованої на дестабілізацію ситуації в Україні. Використання неповнолітніх є особливо цинічним елементом таких операцій.

    Експерти зазначають, що ворог активно використовує соціальні мережі для пошуку вразливих підлітків, які можуть піддатися маніпуляціям. Особливу небезпеку становить психологічний тиск, шантаж та обіцянки винагороди або «захисту».

    Правоохоронці закликають батьків та педагогів бути уважними до поведінки дітей, звертати увагу на підозрілі контакти в соцмережах і негайно повідомляти про них відповідні органи.

    Цей випадок також підкреслює нові виклики безпеки в умовах війни, коли загрози можуть виникати не лише на фронті, а й у тилу, зокрема в освітніх закладах.

    Таким чином, завдяки злагодженій роботі СБУ та поліції вдалося запобігти потенційно масштабним трагедіям і врятувати життя людей.

  • Кремль занепокоєний падінням рейтингів через обмеження інтернету — Bloomberg

    Кремль занепокоєний падінням рейтингів через обмеження інтернету — Bloomberg

    У Кремлі зростає занепокоєння через можливе падіння рівня підтримки влади на тлі обмежень інтернету та перебоїв у роботі цифрових сервісів. Через це російська влада може сповільнити посилення контролю над онлайн-простором, зокрема щодо популярних платформ, таких як Telegram. Про це повідомляє Bloomberg із посиланням на обізнані джерела.

    За даними агентства, ініціативи Федеральної служби безпеки РФ щодо посилення контролю над інтернетом викликали внутрішні дискусії серед російських посадовців. Частина з них попереджає про політичні та економічні ризики надмірних обмежень, зокрема можливе зростання невдоволення серед населення, уповільнення бізнес-активності та негативний вплив на цифрову економіку.

    Окрему увагу приділяють питанню доступу до Telegram, який залишається одним із найпопулярніших каналів комунікації в Росії — як для приватного спілкування, так і для отримання новин. Обмеження його роботи можуть викликати широку негативну реакцію користувачів, що змушує владу діяти обережніше.

    Bloomberg зазначає, що перебої з мобільним інтернетом і доступом до онлайн-сервісів уже викликають роздратування серед громадян. Це створює додаткові політичні ризики для Кремля, особливо напередодні парламентських виборів, запланованих на вересень. У таких умовах навіть технічні або тимчасові обмеження можуть мати непропорційний вплив на суспільні настрої.

    Проблема посилюється тим, що інтернет у сучасній Росії відіграє ключову роль не лише як джерело інформації, а й як інфраструктура для повсякденного життя — від банківських операцій і державних сервісів до роботи бізнесу та логістики. Будь-які збої або обмеження одразу відчуваються широкими верствами населення.

    Речник Кремля Дмитро Пєсков не відповів на запит Bloomberg щодо коментаря. Водночас на брифінгу 14 квітня він заявив, що обмеження роботи інтернету мають тимчасовий характер і пов’язані з необхідністю забезпечення безпеки. За його словами, повноцінну роботу мережі буде відновлено після зникнення відповідних загроз.

    На цьому тлі фіксується і зниження рівня підтримки влади. За даними державного Всеросійського центру вивчення громадської думки (ВЦИОМ), рівень схвалення діяльності Володимира Путіна у період з 30 березня по 5 квітня становив 67,8%, що на 2,3 відсоткового пункту менше порівняно з попереднім опитуванням. Це найнижчий показник із початку повномасштабного вторгнення в Україну у 2022 році.

    Водночас у довшій динаміці цей показник залишається відносно високим, однак навіть незначні коливання розглядаються російською владою як сигнал до потенційних ризиків, особливо в умовах війни та зростаючого економічного тиску.

    Обмеження інтернету в Росії мають системний характер і тривають із 2025 року. За підрахунками сервісу Top10VPN, країна стала світовим лідером за кількістю інтернет-шатдаунів: їх загальна тривалість сягнула понад 37 тисяч годин і торкнулася практично всього населення країни.

    Зокрема, у березні 2026 року мешканці Підмосков’я, Санкт-Петербурга та Москви отримували повідомлення про «тимчасові складнощі» з мобільним інтернетом. Подібні обмеження пояснювалися заходами безпеки, однак їх регулярність викликає дедалі більше запитань у користувачів.

    Експерти зазначають, що посилення контролю над інтернетом є частиною ширшої політики Кремля, спрямованої на контроль інформаційного простору, особливо в умовах війни. Водночас влада змушена балансувати між прагненням до цього контролю та необхідністю зберігати лояльність населення.

    У підсумку, за оцінками джерел Bloomberg, Кремль опинився перед складним вибором: або посилювати контроль над інтернетом із ризиком зростання невдоволення, або пом’якшувати обмеження, знижуючи рівень контролю над інформаційним середовищем. Саме цей баланс, ймовірно, визначатиме подальшу політику РФ у цифровій сфері найближчим часом.

  • Прокуратура передала до суду справу подружжя з Херсона за співпрацю з РФ

    Прокуратура передала до суду справу подружжя з Херсона за співпрацю з РФ

    Херсонські прокурори скерували до суду обвинувальний акт стосовно місцевого подружжя, яких підозрюють у співпраці з Росією та поширенні інформації про українських військових.

    Як повідомили в обласній прокуратурі, слідство встановило, що жінка систематично поширювала проросійський контент у месенджері Telegram. У коментарях вона відкрито підтримувала дії Росії, виправдовувала збройну агресію проти України, закликала до захоплення території держави та прославляла російських військових.

    Окрім цього, за даними правоохоронців, вона передавала інформацію про розташування підрозділів Збройних сил України. Для збору даних жінка використовувала прикриття — під виглядом прогулянок із собакою обходила місцевість, фіксувала позиції військових і передавала ці відомості через месенджер.

    Слідство вважає, що вона усвідомлювала можливі наслідки своїх дій для обороноздатності країни.

    Водночас її чоловік, за даними прокуратури, також займався поширенням матеріалів, у яких виправдовував збройну агресію Росії проти України, підтримував окупацію та прославляв її учасників.

    Подружжя викрили у лютому цього року в Херсоні. Жінці інкримінують одразу кілька статей Кримінального кодексу України, зокрема пов’язані з поширенням інформації про ЗСУ та виправдовуванням агресії. Чоловіка обвинувачують за статтею щодо виправдовування та визнання правомірною збройної агресії РФ.

    Наразі справу передано до суду, де вирішуватиметься питання про їхню вину та покарання.

  • Суд визнав винною мешканку Миргорода за перешкоджання мобілізації

    Суд визнав винною мешканку Миргорода за перешкоджання мобілізації

    Миргородський міськрайонний суд Полтавської області визнав жінку винною у перешкоджанні законній діяльності Збройних Сил України під час воєнного стану. Суд призначив їй покарання у вигляді п’яти років позбавлення волі з іспитовим строком два роки.

    Як зазначається у вироку від 19 червня 2025 року, обвинувачена у 2024 році систематично публікувала в одному з Telegram-чатів інформацію про місця та час проведення мобілізаційних заходів у Миргороді.

    Зокрема, вона повідомляла про роботу територіальних центрів комплектування поблизу залізничної станції, а також про пересування службового транспорту військових. За даними слідства, такі повідомлення дозволяли військовозобов’язаним уникати зустрічей із представниками ТЦК та знижували ефективність мобілізації.

    У суді наголосили, що ці дії створювали загрозу виконанню завдань із комплектування Збройних Сил України в умовах особливого періоду.

    Під час розгляду справи обвинувачена повністю визнала свою провину та уклала угоду зі стороною обвинувачення. Суд врахував щире каяття, сприяння слідству, а також наявність у неї на утриманні неповнолітньої дитини.

    Обтяжуючою обставиною суд визнав вчинення злочину в умовах воєнного стану.

    Окрім основного покарання, суд постановив конфіскувати мобільний телефон, з якого здійснювалося поширення інформації, а також зобов’язав засуджену сплатити 2000 гривень процесуальних витрат.

    Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду протягом 30 днів.

  • У Раді хочуть посилити контроль над Telegram і розкрити його власників

    У Раді хочуть посилити контроль над Telegram і розкрити його власників

    Верховна Рада найближчим часом може розглянути законопроєкт №11115, який передбачає нові правила для Telegram та інших платформ спільного доступу до інформації.

    Документ зобов’язує такі сервіси мати офіційного представника в Україні для взаємодії з державними органами. Водночас, якщо платформа вже зареєстрована в Європейському Союзі, окремий представник в Україні не є обов’язковим.

    Один із авторів законопроєкту, народний депутат Микола Княжицький, називає ініціативу «м’якою». Однак не виключає, що до другого читання її можуть суттєво посилити — аж до можливості блокування платформ, які не виконують українське законодавство.

    За його словами, документ покликаний дати державі додаткові інструменти для протидії використанню інформаційних платформ у ворожих цілях. Йдеться не лише про Telegram, а й про інші цифрові сервіси.

    Крім того, законопроєкт передбачає розширення повноважень Національної ради з питань телебачення і радіомовлення. Регулятор зможе вимагати від платформ розкриття структури власності та джерел фінансування.

    Водночас голова парламентського комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв зазначив, що нинішня редакція документа не повністю відповідає європейським нормам. Попри це, його можуть ухвалити у першому читанні з подальшим доопрацюванням.

    Нагадаємо, паралельно у Верховній Раді розглядають ще один резонансний законопроєкт — щодо деанонімізації Telegram-каналів, який також може суттєво змінити правила роботи цифрових платформ в Україні.

  • В Офісі президента пропонують запровадити державну реєстрацію Telegram-каналів

    В Офісі президента пропонують запровадити державну реєстрацію Telegram-каналів

    В Офісі президента України ініціюють обговорення можливості запровадження державної реєстрації Telegram-каналів, зокрема тих, що виконують функції медіа або мають значний інформаційний вплив. Про це заявив керівник Офісу президента Кирило Буданов, підкресливши, що мова йде про прозорість та відповідальність за контент.

    Буданов зазначив: «Я не проти Telegram-каналів, але, вибачте — зареєструй свій канал, покажи, хто за ним стоїть, і неси відповідальність за той контент, який ти на ньому розміщуєш. Якщо ти хочеш анонімний канал, який за всіма ознаками є класичним ЗМІ і через нього ведеться підривна діяльність або вербування, — це вже зовсім інше питання».

    Ініціатива щодо реєстрації месенджер-каналів виникла на тлі загострення безпекової ситуації в Україні та серії нападів на правоохоронців. У публічному просторі вже лунали пропозиції щодо обмеження діяльності Telegram чи посилення контролю над платформою.

    Зокрема, схильність до жорсткіших заходів висловлювала заступниця керівника ОП Ірина Верещук, яка наголошувала на ризиках використання анонімних каналів для координації ворожої діяльності та дестабілізації.

    Під держреєстрацію пропонують потрапити ті канали, які за ознаками є класичними засобами масової інформації — тобто систематично публікують новини, аналітику та інший інформаційний контент, що має широкий суспільний резонанс. Йдеться не про заборону Telegram як платформи, а про введення механізму прозорості та ідентифікації авторів та адміністрацій таких ресурсів.

    Офіційних законодавчих ініціатив із цього приводу наразі не внесено, проте очікується, що найближчим часом питання може набути політичного продовження. Експерти зазначають, що основними викликами стануть баланс між свободою слова й інформаційною безпекою, а також визначення чітких критеріїв для реєстрації.

  • Мешканця Полтавщини засудили за перешкоджання роботі ЗСУ

    Мешканця Полтавщини засудили за перешкоджання роботі ЗСУ

    Зіньківський районний суд Полтавської області ухвалив вирок щодо мешканця Полтавського району, який систематично перешкоджав законній діяльності Збройних Сил України в особливий період. Чоловіка визнали винним за ч. 1 ст. 114-1 Кримінального кодексу України.

    Як встановило слідство, у грудні 2024 – липні 2025 року підсудний поширював у відкритій Telegram-спільноті інформацію про місця проведення мобілізаційних заходів, розташування спільних груп територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП), поліції та блокпостів на території Полтавського району.

    Суд визнав, що такі дії створювали загрозу виконанню мобілізаційних завдань, підривали обороноздатність держави та сприяли ухиленню громадян від виконання конституційного обов’язку в умовах воєнного стану.

    Чоловікові призначили покарання у вигляді 5 років позбавлення волі, проте звільнили від його відбування з випробувальним строком, поклавши на нього обов’язки, передбачені законом. Крім того, суд постановив конфіскувати мобільний телефон, який використовувався як знаряддя вчинення злочину.

    У суді наголосили, що поширення інформації про роботу ТЦК, мобілізаційні заходи та пересування військових в умовах воєнного стану є кримінальним правопорушенням і тягне за собою відповідальність згідно з Кримінальним кодексом України.

  • Реклама онлайн-казино масово заполонила Telegram, але штрафують лише «необраних»

    Реклама онлайн-казино масово заполонила Telegram, але штрафують лише «необраних»

    У мережі знову фіксують масову появу рекламних повідомлень онлайн-казино, що активно поширюються через українські Telegram-канали. Автори таких постів обіцяють миттєві виграші за символічні суми та гарантують швидке виведення коштів. За даними користувачів, які надсилали скарги редакції, механіка схеми побудована таким чином, щоб у короткий проміжок часу втягнути якомога більше людей, а після цього — швидко зникнути.

    У рекламних оголошеннях фігурують суми від 100 до 150 гривень, за які нібито можна «протестувати удачу» через безкоштовне колесо фортуни або бонусні обертання. Сайти, на які ведуть лінки, існують лише кілька годин — саме стільки триває «акція», після чого домени змінюють або повністю деактивують. Такий підхід дозволяє шахрайським платформам уникати моніторингу, а зібрані кошти виводити через посередників або платіжні шлюзи, які складно відстежити.

    На тлі цього зростає питання ефективності державного контролю. За нагляд за азартним ринком відповідає агентство «Плейсіті», яке очолює Геннадій Новіков, а регуляторні інструменти посилює Міністерство цифрової трансформації на чолі з Михайлом Федоровим. Однак штрафи, які офіційно оголошують відомства, накладаються лише на окремі компанії та окремі Telegram-канали. Така вибірковість створює підозри у формуванні неофіційного «тарифу лояльності», коли частина платформ залишається недоторканною попри численні порушення.

    Додаткову увагу викликають казино, які самостійно публікують списки майданчиків, де розміщують рекламу. У цих переліках фігурують конкретні Telegram-канали, що може свідчити про системну співпрацю між адміністраторами майданчиків і власниками казино. Формально відповідальність за поширення незаконної реклами несуть обидві сторони, однак притягають до відповідальності зазвичай лише дрібних розповсюджувачів або незначні проєкти.

    У результаті ринок онлайн-казино продовжує існувати у «сірій зоні» — між формальною забороною, частковими санкціями та відсутністю реального контролю. Для гравців це означає високі ризики втрати коштів, для держави — розмивання системи регулювання, а для суспільства — запитання про прозорість і справедливість роботи контролерів.

    Поки вибіркові штрафи не переростуть у системний контроль, онлайн-казино й надалі матимуть можливість працювати поза правовим полем, використовуючи короткоживучі сайти, агресивну рекламу та безкарність як інструменти збагачення.