Позначка: тендери

  • Федоров окреслив три головні зміни в Міноборони

    Федоров окреслив три головні зміни в Міноборони

    Міністр оборони України Михайло Федоров окреслив три ключові пріоритети роботи Міністерства оборони на найближчі місяці, заявивши про масштабні зміни у системі рекрутингу, оборонних закупівлях та забезпеченні підрозділів безпілотними системами. За його словами, ці напрямки мають стати основою трансформації оборонного відомства в умовах затяжної війни та технологічного переоснащення армії.

    Про це Федоров повідомив під час зустрічі з журналістами, присвяченої підсумкам роботи міністерства та подальшим планам.

    Першим пріоритетом, за словами міністра, стане реформа системи рекрутингу та проходження військової служби. Йдеться про комплексне оновлення підходів до комплектування Сил оборони, яке має зробити службу більш прогнозованою, структурованою та ефективною. У Міністерстві оборони вже готують перші проєкти змін, які стосуються нової моделі грошового забезпечення військовослужбовців, перегляду умов контрактної служби та запровадження чітко визначених термінів служби.

    Окрему увагу планують приділити логіці ротацій, щоб забезпечити більш системне оновлення особового складу у підрозділах та зменшити навантаження на військових, які тривалий час перебувають на передовій. Також у межах реформи розглядаються нові підходи до комплектування бригад, включно з більш гнучкими механізмами набору особового складу та адаптацією системи до реальних потреб фронту.

    Ще одним важливим завданням Федоров назвав зниження рівня самовільного залишення частин (СЗЧ), що є однією з проблем у військовій системі під час тривалої війни. У Міноборони вважають, що комплекс змін у мотивації, умовах служби та управлінні підрозділами має сприяти покращенню дисципліни та стабільності особового складу.

    Другим стратегічним напрямом визначено реформу оборонних закупівель. За словами міністра, Міністерство оборони планує поступовий перехід до більш прозорої та конкурентної системи закупівель із використанням тендерних процедур навіть у чутливих оборонних сегментах.

    Федоров нагадав, що відомство вже реалізувало одну з найбільших конкурентних закупівель 155-мм артилерійських боєприпасів, у межах якої вдалося досягти економії понад 16%. Це, за його словами, демонструє потенціал нової моделі закупівель, яка поєднує швидкість, прозорість і економічну ефективність.

    Наступним кроком стане переведення закупівель безпілотних систем на тендерну основу. У міністерстві вважають, що це дозволить не лише знизити витрати, але й стимулювати конкуренцію серед виробників, що в перспективі має підвищити якість техніки, яка постачається на фронт.

    “Ми вже провели найбільшу конкурентну процедуру закупівлі дальніх артилерійських пострілів 155 мм і досягли економії понад 16%. Наступний крок — переведення закупівель дронів на тендери. Наше завдання — побудувати прозору, конкурентну й швидку систему закупівель без корупційних ризиків”, — наголосив Федоров.

    Окремим блоком реформи стане оновлення підходів до дослідно-конструкторських робіт у сфері оборони, а також удосконалення системи державного гарантування якості продукції військового призначення. Це має забезпечити швидше впровадження нових технологій та зменшити ризики постачання неякісного озброєння.

    Третім ключовим пріоритетом Міністерства оборони стане масштабне забезпечення підрозділів безпілотними системами. Федоров повідомив, що відомство працює над запровадженням базового гарантованого мінімуму дронів для бойових бригад.

    Ідея полягає у створенні системи, за якої кожна бригада щомісяця отримуватиме гарантований обсяг безпілотних засобів. Це дозволить підрозділам краще планувати бойові операції, розвідку, коригування вогню та логістичні процеси, а також зменшить залежність від нерегулярних поставок.

    У Міністерстві оборони підкреслюють, що безпілотні системи стали одним із ключових елементів сучасної війни, і їх системне постачання напряму впливає на ефективність бойових дій.

    Окремо Федоров наголосив, що всі три напрямки — рекрутинг, закупівлі та дрони — є взаємопов’язаними елементами однієї великої трансформації оборонного сектору. Її мета полягає у створенні більш гнучкої, технологічної та стійкої армії, здатної швидко адаптуватися до умов сучасної війни.

    Нагадаємо, раніше Міністерство оборони повідомляло про розширення систем захисту логістичних маршрутів у прифронтових регіонах, а також про розвиток нових типів озброєння, які поступово наближаються за своїми характеристиками до сучасних зразків далекобійної високоточної зброї.

  • Керівник Укроборонпрому Герман Сметанін злітав на весілля колеги до США за рахунок підприємства

    Керівник Укроборонпрому Герман Сметанін злітав на весілля колеги до США за рахунок підприємства

    Керівник Укроборонпрому Герман Сметанін черговий раз скористався ресурсами підприємства в особистих цілях.

    На цей раз журналісти розслідувачі проекту Тендерний Троль дізнались, що “робоча поїздка” Германа Сметаніна до США фактично виявилась відвідинами весілля його колеги Лінди Сміт коштами Укроборонпрому.

    Нагадаємо, 9-го квітня голова АТ “Укроборонпром” Герман Сметанін опублікував пост на своєму Facebook про “робочий візит делегації УОП до штату Арізона, США” – з фотографією поряд з клерками Northrop Grumman та “натяком” на ділові перемовини.

    Скріншот Фейсбук-сторінки голови АТ "Укроборонпром" Германа Сметаніна
    Скріншот Фейсбук-сторінки голови АТ “Укроборонпром” Германа Сметаніна

    Водночас, як вияснили журналісти вияснила, що поїздка Германа Сметаніна до США носила приватний характер коштом Укроборонпрому.

    “Ось пост Сметаніна, де молодий казнокрад пише про робочий візит делегації АТ «УОП» до штату Арізона, США. Виклав фотку з якимись клерками Northrop Grumman.

    Реальна причина дорогої поїздки до США – не робота, всім відома політика Трампа щодо зброї Україні.

    11 квітня (субота) було весілля членкині Наглядової Ради «Укроборонпрому» Лінді Сміт. І вони смачно поїли стейків на сімейному ранчо родини Сміт у штаті Арізона. А оплатив цю подорож «Укроборонпром» та його працівники.” – зазначають журналісти.

    Джерело - ТГ канал Тендерний Троль
    Джерело – ТГ канал Тендерний Троль

    Нагадаємо, раніше Герман Сметанін уже попадав у скандали з використанням службового становища в особистих цілях.

    Так, Герман Сметанін замовив собі розкішний мінівен за 2,1 млн за рахунок “Укроборонпрому”.

    Комфортний мінівен Hyundai Staria придбали за рахунок концерну та передали у користування чиновнику.

    Характеристики були прописані саме під конкретну модель, навіть очікувана вартість «збіглася» з кінцевою. Щоб привернути менше уваги, оголосили суму без ПДВ — 1,77 млн гривень, а в угоді ціна становить 2,1 млн гривень.

    Герман Сметанін отримав в особисте користування розкішний мінівен за 2,1 млн за рахунок “Укроборонпрому”
    Герман Сметанін отримав в особисте користування розкішний мінівен за 2,1 млн за рахунок “Укроборонпрому”

    Водночас, крім перевищення службових повноважень та використання ресурсів Укроборонпрому в особистих інтересах, Герман Сметанін засвітився в корупційних схемах на оборонних контрактах.

    Так, за інформацією екс-нардепа Ігоря Мосійчука, Сметанін встиг попрацювати на Львівському бронетанковому заводі, директором з виробництва на заводі імені Малишева, а згодом у 28 років став директором Харківського бронетанкового заводу, де і “провертав” свої схеми.

    Зокрема, за інформацією Мосійчука, Сметанін під час війни встиг непогано заробити на ремонті танків, але при цьому “тягнув” кошти з бюджету Міноборони.

    Через “фірми-прокладки” Герман Сметанін займався постачанням старих запчастин, але брехав про їхній стан.

    Ігор Мосійчук тоді назвав усіх, хто брав участь у розкраданні держкоштів: “Це були не нові запчастини, а старі, що знімали з інших танків, розукомплектовували. У схемі взяли участь заступник керівника “Укроборонпрому” з прокурорським досвідом Забарчук та Сметанін. А політичний дах Сметаніну забезпечував голова фракції “Слуга народу” Давид Арахамія”.

    Загалом на ремонт танків було виділено 1 млрд гривень, який ділили всі учасники. “Вони на 30% завищували вартість ремонту техніки та продавали вживані запчастини, уклали контракт з Польщею, щоб замести сліди, з танковим заводом. Платили за годину ремонту танка 350 євро”, — зазначив Мосійчук.

  • У Херсонській області викрили схему розкрадання на розмінуванні земель

    У Херсонській області викрили схему розкрадання на розмінуванні земель

    У Херсонській області правоохоронці викрили схему привласнення бюджетних коштів під час проведення робіт із гуманітарного розмінування. За даними слідства, йдеться про щонайменше 6,3 мільйона гривень, які були отримані за фактично не виконані роботи.

    Як повідомили у Київській міській прокуратурі, у справі підозрюються директор столичного оператора протимінної діяльності та керівниця групи саперів. Їм уже повідомлено про підозру за статтями Кримінального кодексу України щодо привласнення майна в особливо великих розмірах та службового підроблення.

    Слідство встановило, що група осіб створила мережу підконтрольних підприємств, які брали участь у тендерах на розмінування сільськогосподарських земель. Після перемоги у конкурсах компанія укладала договори з Центром гуманітарного розмінування та отримувала фінансування з державного бюджету.

    Однак фактичні роботи, як з’ясували правоохоронці, не проводилися. Для створення видимості небезпеки учасники схеми розкопували ґрунт і закладали предмети, схожі на боєприпаси, які згодом «виявляли» під час обстеження. У документації при цьому зазначали неправдиві обсяги виконаних робіт.

    Насправді ж ділянки, за які було отримано кошти, вже були розміновані у 2023–2024 роках і використовувалися фермерами для ведення господарства. Попри це, оператор протимінної діяльності отримав понад 6 мільйонів гривень за фіктивні послуги.

    До суду вже скеровано обвинувальні акти щодо фермерів, чиї землі фігурують у справі. Вони надали викривальні свідчення проти підозрюваних.

    Правоохоронці також перевіряють можливу причетність фігурантів до аналогічних схем у Миколаївській та Чернігівській областях. Йдеться про понад 600 гектарів земель і потенційні збитки на суму понад 53 мільйони гривень.

    Фінансування робіт здійснювалося в межах державної програми компенсації витрат на гуманітарне розмінування та відповідно до міжнародної підтримки в рамках інструменту Ukraine Facility.

    У разі доведення вини підозрюваним загрожує до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

  • У Кам’янці-Подільському викрили схему розкрадання майже 3 млн гривень на ремонтах

    У Кам’янці-Подільському викрили схему розкрадання майже 3 млн гривень на ремонтах

    У Кам’янці-Подільському правоохоронці викрили масштабну схему розкрадання бюджетних коштів, пов’язану з ремонтом тротуарів та укладанням бруківки. За даними слідства, збитки для міського бюджету становлять близько 2,8 млн гривень.

    Як встановили слідчі, організатором схеми був директор одного з департаментів міської ради, який одночасно є депутатом. До реалізації оборудки він залучив свого заступника, старшого інспектора профільного відділу, ще одного депутата — власника бізнесу з виробництва тротуарної плитки, виконроба та інших осіб.

    Слідство вважає, що протягом березня–грудня 2023 року учасники схеми організовували фіктивні закупівлі для проведення капітальних ремонтів. Тендерні процедури фактично не проводилися — переможців визначали заздалегідь, а до офіційних документів вносили неправдиві дані.

    Окрім цього, правоохоронці зафіксували випадки, коли роботи виконувалися не в повному обсязі або з порушенням якості, що також вплинуло на розмір завданих збитків.

    Наразі у справі вже оголошено підозри дев’ятьом особам. Ще п’ятьох фігурантів визнано причетними до схеми. Тривають експертизи, які мають остаточно встановити обсяг збитків та роль кожного з учасників.

    Справу розглядають як один із прикладів системних зловживань у сфері місцевих закупівель, де бюджетні кошти освоюються через підконтрольні структури без реальної конкуренції.

    Правоохоронці зазначають, що розслідування триває, а коло підозрюваних може розширитися.

  • Схеми через комунальні підприємства: що відомо про діяльність Підгайного

    Схеми через комунальні підприємства: що відомо про діяльність Підгайного

    Сергій Підгайний, який нині очолює Департамент транспортної інфраструктури Київської міської державної адміністрації, опинився у центрі уваги через можливі схеми освоєння бюджетних коштів через підпорядковані комунальні підприємства.

    Кар’єра Підгайного тривалий час була пов’язана з Одесою. До 2005 року його діяльність пов’язували зі структурами бізнесмена Руслана Тарпана. У період, коли містом керував Едуард Гурвіц, Підгайного також асоціювали з віцемером Михайлом Кучуком, який відповідав за будівельний напрям. Уже тоді його ім’я фігурувало у контексті впливу на інфраструктурні проєкти.

    У 2020 році, під час його призначення на посаду віцемера Одеси, громадські організації виходили на акції протесту. Активісти заявляли про ризики створення корупційних механізмів у сфері будівництва та використання бюджетних ресурсів.

    Фінансові декларації посадовця також викликають запитання. Перед звільненням з районної адміністрації Підгайний задекларував продаж рухомого майна на суму понад 1,8 млн грн. Водночас вже у вересні 2025 року він придбав автомобіль Audi A5 Sportback 2023 року випуску. Серед активів — квартира в Одесі площею 40,4 м², користування житлом понад 130 м², а також значні грошові заощадження: 25 тисяч доларів готівкою, 430 тисяч гривень і понад 1,1 млн грн на банківських рахунках.

    На посаді в КМДА Підгайний відповідає за формування політики розвитку транспортної інфраструктури столиці та координує роботу комунальних підприємств, які виступають замовниками робіт за бюджетні кошти. Саме ця вертикаль управління дозволяє концентрувати вплив на розподіл фінансування.

    Показовим прикладом стала діяльність КП «Київавтошляхміст», підпорядкованого департаменту. Під час реалізації проєкту протиаварійних робіт на шляхопроводі через трамвайні колії на Окружній дорозі було освоєно 95 млн грн. Водночас аналіз кошторисів свідчить про можливе завищення вартості матеріалів і робіт приблизно на 32%, що може означати переплату понад 30 млн грн.

    Фактично йдеться про модель, за якої ключові рішення щодо бюджетних витрат приймаються в межах однієї управлінської вертикалі. Через підконтрольні комунальні підприємства реалізуються масштабні інфраструктурні проєкти, що створює ризики непрозорого розподілу коштів і потенційних зловживань.

  • Київавтодор замовив коригування проєкту ремонту мосту Метро за 10,7 млн гривень

    Київавтодор замовив коригування проєкту ремонту мосту Метро за 10,7 млн гривень

    Комунальна корпорація «Київавтодор» уклала новий контракт на коригування проєктно-кошторисної документації протиаварійних робіт на столичному мосту Метро. Вартість договору становить 10,72 млн гривень.

    Про це пише видання КВ.

    Угоду 2 березня 2026 року підписали з ТОВ «Сінкс Плюс міжнародна інжинірингова і консалтингова компанія». Ця ж фірма раніше розробляла первинний проєкт протиаварійних робіт для мосту.

    За умовами договору, компанія має до вересня 2026 року внести зміни до проєктної документації та пройти її експертизу.

    У «Київавтодорі» пояснюють необхідність коригування складністю об’єкта. Під час підготовки первинного проєкту, за даними корпорації, не вдалося врахувати всі геологічні та конструктивні особливості споруди. Тепер у документації планують уточнити розташування пальового фундаменту, будівельного майданчика, кранового шляху та пірсу, а також передбачити нові рішення для антикорозійного захисту металевих конструкцій і укріплення опор мосту від розмиву.

    Первинний проєкт протиаварійних робіт ця ж компанія підготувала у 2023 році за контрактом на 22,5 млн гривень.

    Самі роботи на мосту Метро «Київавтодор» замовив у 2024 році. Генпідрядником стала турецька компанія Onur Taahhut Tasimacilik Insaat Ticaret Ve Sanayi A.S. Контракт на виконання робіт становить майже 1,99 млрд гривень.

    Частину робіт генпідрядник передав українським субпідрядникам. Серед них — «Київська мостобудівельна компанія» та «Мостобудівельний загін №112».

    Протиаварійні роботи стартували у серпні 2024 року. Під час першого етапу в русло Дніпра занурили 160 паль на глибину близько 30 метрів, які мають стати основою для майбутніх металевих підтримувальних конструкцій.

    Пізніше під мостом почали встановлювати аркові металеві конструкції, які мають підсилити прогони споруди з дефектами. За оцінками міської влади, ці елементи дозволять експлуатувати міст без його повного закриття до проведення капітальної реконструкції.

    Водночас звертає на себе увагу зв’язок між проєктантом і підрядником робіт. Нинішній власник «Сінкс Плюс міжнародна інжинірингова і консалтингова компанія» — громадянин Туреччини Ертан Матараджи, який раніше працював керівником проєктних і вишукувальних робіт у структурі групи «Онур».

    Ця компанія вже неодноразово готувала проєктну документацію для об’єктів, де згодом підрядниками ставали підприємства з групи «Онур». Подібна ситуація, зокрема, була під час реконструкції вулиці Стеценка та ремонту ділянки Київського півкільця.

    Міст Метро був відкритий у Києві у 1965 році. Це двоярусна споруда для руху автотранспорту і поїздів метро. Його довжина становить понад 680 метрів, а сама конструкція має статус пам’ятки архітектури та інженерної думки.

    Експерти неодноразово заявляли про критичний стан споруди. За оцінками фахівців, повна реконструкція мосту може коштувати щонайменше 500 млн євро.

  • Шкільне харчування на мільярди: як компанії литовського бізнесмена закріпилися на бюджетному ринку України

    Шкільне харчування на мільярди: як компанії литовського бізнесмена закріпилися на бюджетному ринку України

    Ринок шкільного харчування в Україні вже багато років залишається джерелом великих бюджетних контрактів і водночас постійних скандалів. За останнє десятиліття одними з найбільш помітних гравців у цій сфері стали компанії, пов’язані з громадянином Литви Норкусом Ірмантасом.

    Про це пише видання Сomments.ua

    Йдеться насамперед про ТОВ «Понтем.УА», яке спеціалізується на постачанні готових страв та організації харчування у навчальних закладах. Компанія була створена у 2016 році, а вже за кілька місяців після реєстрації почала отримувати перші бюджетні підряди.

    За роки роботи підприємство виграло державних тендерів на суму понад 1,79 млрд гривень. При цьому, як свідчать дані системи державних закупівель, значна частина контрактів була укладена без реальної конкуренції.

    Історія компанії бере початок у Литві. Там бізнес, пов’язаний із брендом Pontem, працює ще з 1960-х років і спеціалізувався на постачанні продуктів для дитячих садків, лікарень та інших соціальних установ. Згодом підприємство увійшло до групи ZIA Valda литовського бізнесмена Гедімінаса Жемяліса.

    На український ринок компанія зайшла у середині 2010-х років. Уже восени 2016 року новостворене ТОВ «Понтем.УА» виграло тендер управління освіти Дарницької районної адміністрації Києва на понад 5 млн гривень.

    З того часу компанія стала одним із постійних постачальників послуг шкільного харчування у столиці та низці інших міст. Зокрема, значну частину контрактів укладали управління освіти Дарницького, Дніпровського, Святошинського та Солом’янського районів Києва.

    Наприклад, лише у 2025 році управління освіти Дніпровської райдержадміністрації уклало з компанією договорів на організацію харчування школярів на суму понад 72 млн гривень. Дарницьке управління освіти за роки співпраці заплатило компанії понад пів мільярда гривень.

    Ще однією компанією, яка працює на тих самих тендерах, є ТОВ «СНС Кейтеринг». За даними відкритих реєстрів і сервісів аналізу тендерів, вона також регулярно отримує підряди на організацію харчування у школах і дитячих закладах. Загалом із 2025 року ця компанія виграла закупівель приблизно на 414 млн гривень.

    Окремі розслідування звертали увагу на те, що обидві компанії працюють на одних і тих самих ринках і беруть участь у тих самих закупівлях.

    При цьому значна частина тендерів, у яких брала участь «Понтем.УА», проходила без конкуренції. Із понад 400 закупівель лише невелика частина відбувалася за повноцінною конкурентною процедурою. Решта контрактів укладалася в умовах відсутності інших учасників або після дискваліфікації конкурентів.

    Діяльність компанії також неодноразово ставала предметом уваги правоохоронних органів. Зокрема, у 2021 році Національна поліція відкрила кримінальне провадження щодо можливого розкрадання бюджетних коштів під час організації харчування у школах Києва.

    Слідство перевіряло обставини виконання договорів, укладених із переможцем тендерів — ТОВ «Понтем.УА». За версією правоохоронців, у документації могли вказуватися недостовірні дані про обсяги продуктів харчування.

    Окрім фінансових питань, компанія фігурувала і в окремих скандалах, пов’язаних із роботою персоналу. Так, у 2019 році співробітник їдальні дитячого табору при київській школі подав підроблену медичну книжку про проходження медичного огляду.

    Попри ці історії компанія продовжує отримувати нові бюджетні контракти на організацію харчування у школах, а останнім часом — і в медичних закладах.

  • Схема на мільйони: підрядників Трипільської ТЕС перевіряють через завищені ціни

    Схема на мільйони: підрядників Трипільської ТЕС перевіряють через завищені ціни

    Правоохоронці розслідують можливе розкрадання десятків мільйонів гривень під час відновлення Трипільська ТЕС, яка була пошкоджена внаслідок російської атаки. За даними слідства, на ремонт енергетичного об’єкта могли незаконно вивести щонайменше 50 млн грн.

    Кілька днів тому в Офіс Генерального прокурора повідомили, що підрядні компанії закуповували будівельні матеріали у пов’язаних фірм з націнкою приблизно 30%, а різницю переводили у готівку. Під час обшуків правоохоронці вилучили понад 19 млн грн.

    Назви компаній та імена підприємців офіційно не розкривалися. Однак журналісти проаналізували судові ухвали у справі та з’ясували, хто може бути причетним до схеми.

    За інформацією слідства, підряд на відбудову станції могли контролювати структури, пов’язані з підприємцем Андрієм Тесленком — заступником директора компанії Інвентум Україна. У матеріалах досудового розслідування зазначається, що він нібито фактично контролює низку підприємств, серед яких ЗТЕП, ДЕМЗ-інжинірінг та ДЕМЗ.

    Обшуки у справі провели 14 січня 2026 року, зокрема в будинку на Київщині, який належить Тесленку. Там правоохоронці вилучили майже 3 млн грн і 100 тис. доларів готівкою, на які суд наклав арешт. Ще 120 тис. доларів і 115 тис. євро повернули, оскільки адвокати заявили, що ці кошти належать співмешканці підприємця.

    За даними слідства, компанія ЗТЕП отримала від Трипільської ТЕС підряди на суму понад 488 млн грн. Офіційно підприємство належить мешканцям Запоріжжя — Геннадію Білоусу та Євгенії Леонтьєвій. Директор компанії фігурує у кримінальному провадженні як підозрюваний.

    Слідчі вважають, що частина тендерів могла бути проведена з порушеннями, а вартість матеріалів значно завищували. Подібні підозри раніше виникали і щодо інших проєктів компанії, зокрема реконструкції школи у Кам’янському, де журналісти виявили суттєве завищення цін на будівельні матеріали.

    Ще одна компанія, яка опинилася у фокусі слідства, — Інвентум Україна. У квітні 2025 року вона виграла тендер на ремонт поверхонь одного з блоків Трипільської ТЕС на суму понад 160 млн грн.

    Слідчі встановили, що в актах виконаних робіт могла зазначатися штучно завищена вартість матеріалів і обсягів робіт. За версією правоохоронців, схема могла діяти за участі тодішньої директорки компанії Жанни Талац. Наразі суд обрав їй запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.

    Обидві компанії працювали в одному офісі на вулиці Лейпцизькій у Києві, де також проводили обшуки. Саме там слідчі знайшли частину вилучених коштів.

    Слідство також перевіряє інші державні підряди цих підприємств. Зокрема, ЗТЕП отримувала контракти на понад 511 млн грн від компанії Євро-Реконструкція, яка є власником Дарницька ТЕЦ.

    Крім того, фірма виграла тендер Державна митна служба України на створення проєкту інфраструктури для скануючої системи на суму понад 6 млн грн.

    Водночас Інвентум Україна у попередні роки активно співпрацювала з комунальним підприємством Київтеплоенерго, отримавши від нього підряди приблизно на 1 млрд грн. Підприємство входить до числа найбільших підрядників цього комунального оператора.

    Наразі правоохоронці перевіряють обставини укладання контрактів та можливі зловживання під час виконання робіт з відновлення енергетичної інфраструктури.

  • Слідчі перевіряють тендери КП «ГІОЦ» на 168 млн гривень через підозри у розтраті

    Слідчі перевіряють тендери КП «ГІОЦ» на 168 млн гривень через підозри у розтраті

    Столична поліція розслідує можливі фінансові порушення під час виконання контрактів комунального підприємства «Головний інформаційно-обчислювальний центр» (ГІОЦ). Слідство перевіряє шість договорів на загальну суму близько 168 мільйонів гривень, укладених у 2023–2025 роках із приватними підрядниками.

    Кримінальне провадження було відкрито 7 липня 2025 року за ознаками злочину, передбаченого частиною четвертою статті 191 Кримінального кодексу України — привласнення або розтрата майна шляхом зловживання службовим становищем, вчинені в умовах воєнного стану.

    У центрі уваги слідчих — контракти на супровід та технічну підтримку інформаційно-комунікаційних систем міста. Йдеться про обслуговування програмного забезпечення, вебпорталів та цифрових сервісів, які використовуються у роботі столичних структур.

    Три договори на суму близько 104 мільйонів гривень отримало ТОВ «Електронний колл-центр». Ще три угоди на 64 мільйони гривень були укладені з компанією «Епаркград».

    Під час перевірки правоохоронці встановили, що за двома контрактами з «Електронним колл-центром» підприємство отримало оплату, яка перевищувала передбачені договором суми. Зокрема, за одним із договорів було виплачено 28,6 мільйона гривень замість 24,6 мільйона, а за іншим — 41,5 мільйона замість 35 мільйонів.

    Слідчі також звернули увагу на структуру виконання робіт. За даними розслідування, підрядник залучив до виконання договорів субпідрядну компанію, керівником якої є та сама особа, що очолює «Електронний колл-центр». У поліції вважають, що це може свідчити про формальний характер такої співпраці.

    Крім того, слідство встановило, що до виконання робіт залучалася ще одна компанія, яка, за попередніми даними, не мала необхідних ресурсів для надання відповідних послуг. У неї відсутні власні приміщення та обладнання, а юридична адреса виявилася адресою масової реєстрації підприємств.

    Питання у правоохоронців виникли і щодо тендерної конкуренції. За інформацією слідства, у двох тендерах конкурентом «Електронного колл-центру» виступала компанія «Аделіна Аутсорсинг». Однак слідчі встановили низку бізнес-зв’язків між керівництвом цих компаній, що може свідчити про узгоджені дії під час участі у закупівлях.

    Зокрема, йдеться про спільні бізнес-проєкти та фінансові взаємини між керівниками і власниками цих компаній, а також про їхню участь у створенні нової фірми «Аделіна Солюшинз», зареєстрованої у 2024 році.

    Окремо слідство перевіряє контракти з компанією «Епаркград». За даними поліції, ця фірма перемагала у торгах без конкуренції — вона була єдиним учасником закупівель. Крім того, у матеріалах справи зазначається, що у КП «ГІОЦ» відсутні документи, які підтверджують проведення аналізу ринкових цін перед укладанням контрактів.

    Слідчі також встановили, що у компанії відсутні власні виробничі потужності, а її керівниця отримувала невисоку офіційну зарплату, що, на думку правоохоронців, може свідчити про номінальний характер управління підприємством.

    Наразі правоохоронці встановлюють можливий розмір збитків для міського бюджету. Для цього призначаються фінансові експертизи.

    Комунальне підприємство «ГІОЦ» підпорядковується Департаменту інформаційно-комунікаційних технологій Київської міської державної адміністрації. Тимчасово обов’язки директора підприємства з грудня 2024 року виконує Костянтин Воробйов.

    У різні роки підприємство вже опинялося у центрі уваги правоохоронців через підозри у фінансових порушеннях під час впровадження міських цифрових систем та закупівлі IT-послуг.

  • Збитки майже 6 млн грн: правоохоронці розслідують нові схеми у «Київзеленбуді»

    Збитки майже 6 млн грн: правоохоронці розслідують нові схеми у «Київзеленбуді»

    Столична поліція розслідує нові можливі корупційні порушення у комунальному об’єднанні «Київзеленбуд» та серед його підрядників. Наразі відомо про щонайменше чотири кримінальні провадження, у межах яких уже вручено шість підозр.

    Серед фігурантів розслідування – колишній генеральний директор «Київзеленбуду» Юрій Бахмат. За версією слідства, він разом зі спільниками може бути причетний до завдання збитків міському бюджету під час робіт із ліквідації карантинних бур’янів у столиці.

    Йдеться про кримінальні провадження №42023100000000391 від 9 серпня 2023 року, №12024100030002376 від 13 вересня 2024 року, №12025100030003092 від 10 листопада 2025 року та №12026100000000028 від 7 січня 2026 року. Їх розслідують Головне управління Нацполіції Києва та Деснянське управління столичної поліції.

    Фігурантам справ інкримінують, зокрема, розтрату майна шляхом зловживання службовим становищем, службову недбалість та службове підроблення документів.

    Одне з проваджень стосується можливих порушень під час реалізації договору щодо капітального ремонту благоустрою парку на Дніпровській набережній у районі затоки Берковщина в Дарницькому районі.

    Контракт на проведення робіт було укладено 31 березня 2023 року між «Київзеленбудом» і компанією «Альфа Індастріал Констракшн». Загальна вартість угоди становила 14,5 млн гривень, які були перераховані підряднику протягом року.

    За даними слідства, вартість робіт могла бути завищена на понад 551 тис. гривень. Експертиза встановила, що до актів виконаних робіт було включено завищені витрати на опорні елементи типу «геошуруп».

    У грудні 2025 року підозру у службовій недбалості отримав заступник начальника управління капітальних вкладень «Київзеленбуду» Артем Горбенко. Слідство вважає, що він не перевірив ринкову вартість матеріалів під час затвердження кошторисної документації.

    Ще дві кримінальні справи пов’язані з договором від 23 липня 2024 року на послуги з ліквідації карантинних бур’янів хімічним методом на площі понад 168 гектарів.

    Підрядником виступало ТОВ «Гудпрайс», яке мало отримати за роботи близько 9,2 млн гривень. Однак, за даними слідства, фактично оброблена площа могла бути значно меншою, ніж передбачалося договором.

    У результаті місту могли бути завдані збитки на суму майже 4,9 млн гривень.

    У вересні 2025 року в межах цих проваджень підозри отримали троє осіб: директор компанії «Гудпрайс», колишній керівник «Київзеленбуду» Юрій Бахмат та головний агроном Міської станції захисту зелених насаджень.

    Директору підрядної компанії інкримінують пособництво у заволодінні майном в особливо великих розмірах. Йому повідомили підозру заочно, оскільки він переховується від слідства.

    Ще одна справа стосується капітального ремонту підпірної стінки в парку «Позняки» у Дарницькому районі. Контракт на ці роботи уклали у квітні 2024 року між «Київзеленбудом» і компанією «ДСЗ».

    Вартість робіт становила майже 3,4 млн гривень. За результатами експертизи правоохоронці встановили, що до актів виконаних робіт могли бути включені роботи, які фактично не виконувалися.

    Зокрема, йдеться про свердлення отворів у залізобетонних конструкціях та встановлення анкерів. Загальна сума збитків у цій справі становить понад 928 тис. гривень.

    У січні 2026 року підозри у цьому провадженні отримали заступник генерального директора «Київзеленбуду» з питань капітальних вкладень та начальник відділу інженерного супроводження і технічного нагляду.

    Слідство вважає, що посадовці підписували акти виконаних робіт, на підставі яких підрядник отримував кошти з бюджету.

    За даними аналітичних систем, компанії «Альфа Індастріал Констракшн», «Градланд» (колишній «Гудпрайс») та «ДСЗ» активно беруть участь у державних тендерах і укладають контракти з різними органами влади.

    Найбільший обсяг угод має компанія «ДСЗ» — 47 контрактів на суму понад 256 млн гривень, з яких 21 укладено саме з «Київзеленбудом».

    Водночас правоохоронці вже не вперше розслідують можливі порушення у роботі цього комунального об’єднання. Раніше слідчі також перевіряли можливе завищення вартості робіт під час ліквідації амброзії та проведення ремонтів у парках столиці.

    Крім того, Державне бюро розслідувань розслідує справу про можливе отримання відкатів посадовцями «Київзеленбуду» від підрядників. За даними слідства, сума неправомірної вигоди могла становити понад 3,4 млн гривень.

    Наразі справи щодо колишнього керівництва комунального об’єднання вже передані до суду.