Golosnovinua.com

Позначка: тендери

  • Колишнього заступника керівника ОП судитимуть за активи на 17 мільйонів гривень

    Колишнього заступника керівника ОП судитимуть за активи на 17 мільйонів гривень

    Прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури 24 лютого скерував до суду обвинувальний акт стосовно колишнього заступника керівника Офісу президента Андрія Смирнова та власника будівельної компанії. Ексчиновника обвинувачують у незаконному збагаченні, легалізації незаконно набутого майна та одержанні неправомірної вигоди.

    За даними слідства, у 2019–2021 роках посадовець легалізував незаконно отримані кошти шляхом фінансування будівництва приватних будинків загальною площею понад 300 квадратних метрів у рекреаційній зоні на Одещині. Слідчі встановили, що він особисто контролював хід робіт, спілкувався з власником будівельної компанії, визначав обсяг і характер будівельних робіт та передав для їх оплати майже 6,5 мільйона гривень.

    Попри те, що збудований будинок фактично належав високопосадовцю, право власності спочатку оформили на товариство. Після повідомлення про підозру нерухомість переоформили на фізичну особу.

    Окремий епізод стосується 2022 року. За версією слідства, власник будівельної компанії звернувся до топпосадовця з проханням вплинути на рішення Антимонопольного комітету України щодо скасування результатів тендеру, у якому перемогло інше товариство, та забезпечити перемогу його компанії. В обмін на це він запропонував виконати будівельні роботи в будинку посадовця на узбережжі моря на суму 100 тисяч доларів.

    Слідство вважає, що ексчиновник погодився на пропозицію та, використовуючи службове становище, виконав обіцяне. Відповідні державні органи згодом ухвалили рішення, які були вигідні будівельній компанії.

    Крім того, у 2020–2022 роках, за даними НАБУ і САП, Смирнов набув активи на загальну суму 17,1 мільйона гривень. Йдеться про автомобілі Mercedes-Benz та Volkswagen, мотоцикли Honda і BMW, три паркомісця в Києві, квартиру у престижному житловому комплексі у Львові та земельну ділянку на Закарпатті.

    Більшу частину цього майна було оформлено на рідного брата посадовця, однак він зберіг за собою можливість повного розпорядження активами. Один із мотоциклів спершу зареєстрували на знайомого, а згодом переоформили на самого Смирнова.

    Слідство встановило, що офіційних доходів і заощаджень було недостатньо для придбання такого майна. Різниця між задекларованими доходами та вартістю активів становить 15,7 мільйона гривень.

    16 квітня 2025 року колишньому заступнику керівника ОП повідомили про підозру за статтями Кримінального кодексу, що передбачають відповідальність за незаконне збагачення, легалізацію доходів та одержання неправомірної вигоди. Власнику будівельної компанії інкримінують надання неправомірної вигоди службовій особі.

    З 6 травня 2025 року сторона захисту ознайомлювалася з матеріалами справи. Через затягування процесу детектив звернувся до суду з клопотанням про встановлення граничного строку. Суд погодився з доводами обвинувачення та визначив кінцеву дату ознайомлення — 23 лютого, після чого обвинувальний акт було направлено до суду.

  • Виробник РЕБ опинився під питанням через використання криптовалютних розрахунків

    Виробник РЕБ опинився під питанням через використання криптовалютних розрахунків

    Український виробник засобів радіоелектронної боротьби під брендом Contra Drone опинився в центрі публічних звинувачень щодо можливого використання криптовалютних інструментів для легалізації коштів. Йдеться про діяльність ФОП Андрія Яковчука та ТОВ «Флай-Груп Україна», які, за даними з відкритих джерел, беруть участь у державних закупівлях обладнання для потреб Сил оборони.

    За інформацією, що поширюється у медіа, компанія з невеликим статутним капіталом — кілька тисяч гривень — регулярно перемагає у тендерах. При цьому частина фінансових операцій, як стверджується, може здійснюватися через пов’язані фізичні особи-підприємці та з використанням криптогаманців. Така модель розрахунків, на думку експертів з фінансового моніторингу, ускладнює простеження кінцевого руху коштів і потребує додаткової перевірки з боку контролюючих органів.

    Окремо звертається увага на структуру власності компанії «Флай-Груп Україна». Її засновниками вказані Юрков Тимофій Олександрович та Андрій Яковчук. Саме ця юридична особа фігурує у публічних закупівлях, пов’язаних із постачанням обладнання РЕБ. При цьому, як зазначається в повідомленнях, розрахунки можуть проходити через низку підконтрольних ФОП, що формує багаторівневу фінансову конструкцію.

    У публічному просторі також згадуються значні витрати, які можуть не відповідати масштабу задекларованого бізнесу. За оприлюдненими даними, родина підрядника нібито витратила близько 1 млн гривень, а окремо на відпочинок у Європі — ще 932 тис. гривень. Ці суми викликають питання щодо джерел походження коштів та відповідності витрат офіційним доходам.

    Наразі офіційних повідомлень про завершені кримінальні провадження щодо зазначених осіб у відкритих джерелах не оприлюднено. У подібних випадках зазвичай ініціюється перевірка з боку правоохоронних органів та фінансового моніторингу, яка має встановити законність походження коштів, коректність податкових зобов’язань та відповідність процедур державних закупівель чинному законодавству.

    Ситуація потребує юридичної оцінки та перевірки документів, адже йдеться про сферу оборонних закупівель, де прозорість фінансових операцій має особливе значення.

  • У 2025 році аудитори КМДА виявили фінансові порушення на 435,8 млн грн

    У 2025 році аудитори КМДА виявили фінансові порушення на 435,8 млн грн

    У 2025 році Департамент внутрішнього фінансового контролю та аудиту КМДА провів 38 планових перевірок комунальних підприємств, структурних підрозділів КМДА та районних у Києві державних адміністрацій. За їх результатами встановлено фінансові порушення на загальну суму 435,8 млн грн, з яких 49,3 млн грн визнано такими, що призвели до втрат бюджету.

    Для порівняння, у 2024 році аудитори зафіксували порушення на 348 млн грн, однак сума остаточних втрат тоді була більшою – 108,2 млн грн.

    Із загальної суми 280,7 млн грн становлять порушення, що не призвели до втрат, 105,8 млн грн – порушення з ризиком втрат, а 49,3 млн грн – прямі втрати. Окремо аудитори зазначили, що через неефективні управлінські рішення бюджет недоотримав 51,8 млн грн, ще 866,3 млн грн перебували у зоні ризику.

    Частину порушень усунуто: відшкодовано або виправлено порушень на 127,9 млн грн, ще 5,9 млн грн – за рахунок усунення неефективного використання коштів.

    Матеріали за 55 об’єктами аудиту передано правоохоронним органам. Станом на кінець 2025 року зареєстровано 273 кримінальні провадження, з них 11 – за результатами саме торішніх перевірок. Підготовлено 108 повідомлень про підозру, а 61 обвинувальний акт передано до суду.

    Попри масштаб порушень, дисциплінарні заходи були мінімальними: до відповідальності притягнули лише 8 посадовців. Чотирьом винесли попередження, двом – догани, ще двох позбавили премій або зменшили надбавки. Звільнень не було.

    Серед найпоширеніших зловживань – завищення вартості та обсягів робіт, дискримінаційні тендерні умови, виплата премій за наявності боргів, недоотримання коштів від оренди комунального майна.

    Зокрема, КНП «Психіатрія» завищило вартість капремонту корпусу з облаштуванням укриття на понад 11,8 млн грн та додатково оплатило роботи, не передбачені проєктом, на 13,3 млн грн. Також аудитори встановили завищення цін на продукти харчування та лікарські засоби.

    КО «Київзеленбуд» допустило завищення вартості робіт під час ремонту парку в Дарницькому районі на 4,6 млн грн, а також оплатило роботи, не передбачені договором.

    КП «Київбудреконструкція» під час реконструкції дамб мулових полів Бортницької станції аерації створило ризики завищення вартості робіт на 102,7 млн грн та ризики неефективного використання 28,6 млн грн.

    За даними аудиторів, у 2017–2024 роках у столиці провели 482 перевірки та зафіксували порушення на 5,7 млрд грн. Попри це, до дисциплінарної відповідальності за вісім років притягнули лише 136 посадовців.

    Департамент внутрішнього фінансового контролю та аудиту КМДА з 2016 року очолює Оксана Колтик. Діяльність департаменту курує міський голова Києва Віталій Кличко.

  • Конфлікти інтересів та сумнівні закупівлі: НАЗК перевірило роботу Чернівецької міськради

    Конфлікти інтересів та сумнівні закупівлі: НАЗК перевірило роботу Чернівецької міськради

    Національне агентство з питань запобігання корупції завершило планову перевірку організації роботи із запобігання та виявлення корупції в діяльності Чернівецької міської ради. За її результатами аудитори зафіксували низку системних порушень — від відсутності спеціалізованого антикорупційного підрозділу до можливих бюджетних втрат на десятки мільйонів гривень.

    Одним із ключових зауважень стала відсутність уповноваженого підрозділу з питань запобігання та виявлення корупції. Як зазначає НАЗК, депутатський корпус міськради не підтримав створення такого органу ані у 2021 році, ані повторно у 2024-му. Внаслідок цього контроль за конфліктами інтересів та перевіркою контрагентів фактично не здійснювався належним чином.

    Під час перевірки агентство виявило щонайменше шість випадків потенційного конфлікту інтересів у керівників освітніх закладів, підпорядкованих управлінню освіти міськради. Йдеться про працевлаштування родичів у підпорядкованих установах. НАЗК видало шість приписів начальнику управління освіти з вимогою провести службові розслідування за кожним із цих фактів.

    Окремий блок порушень стосується діяльності департаменту урбаністики та архітектури. За даними агентства, посадовці могли створювати умови для задоволення приватних інтересів під час стягнення коштів пайової участі із забудовників на розвиток міської інфраструктури. Через необґрунтоване зменшення розміру таких нарахувань бюджет Чернівців, за оцінками НАЗК, недоотримав понад 100 мільйонів гривень. Матеріали перевірки направлено до Чернівецької обласної прокуратури для вжиття заходів у судовому порядку.

    Ще одним напрямом, де зафіксовано проблеми, стали публічні закупівлі. Через відсутність належної перевірки постачальників мерія закуповувала товари за завищеними цінами у заздалегідь визначеного контрагента. При цьому цей постачальник фактично купував продукцію в компаній, чиї тендерні пропозиції раніше були відхилені як невідповідні, хоча їхня ціна була значно нижчою. У НАЗК вважають, що це могло свідчити про створення штучних умов для переплати бюджетних коштів.

    Крім того, агентство підготувало обґрунтований висновок щодо можливого зловживання службовим становищем посадовцями міськради за ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України. Документ передано до окружної прокуратури Чернівців. У межах досудового розслідування викладені висновки вже підтверджені експертизою.

    За підсумками перевірки НАЗК внесло міському голові Роману Клічуку припис із вимогою усунути виявлені порушення та привести роботу органів місцевого самоврядування у відповідність до антикорупційного законодавства.

  • Директора комунального підприємства у Черкасах підозрюють у розтраті понад 2 млн грн на тендерах

    Директора комунального підприємства у Черкасах підозрюють у розтраті понад 2 млн грн на тендерах

    За даними системи державних закупівель, у Черкасах найбільшу кількість тендерів департаменту інфраструктури виграло МКП «Міськсвітло». Підприємство належить Чернівецькій міській раді та перебуває під управлінням міського голови Романа Клічука, який і призначив чинного директора.

    У межах кримінального провадження директору підприємства Андрію Шалєєву, колишньому директору приватної компанії, бухгалтеру цієї ж фірми та ексспівробітнику повідомлено про підозру. За версією слідства, під час закупівлі освітлювального обладнання ціни були завищені, що призвело до розтрати бюджетних коштів. Загальна сума збитків оцінюється приблизно у 2,2 мільйона гривень.

    Суд першої інстанції ухвалив рішення продовжити відсторонення Андрія Шалєєва з посади до 14 січня 2026 року. Водночас апеляційний суд скасував це рішення та відмовив у продовженні відсторонення, що дозволило посадовцю фактично повернутися до виконання обов’язків.

    Окрему увагу привернуло майнове становище керівника комунального підприємства. У 2024 році Шалєєв користувався автомобілем Toyota Land Cruiser, який у декларації був записаний на іншу особу — Петра Трунова. Разом із тим, за даними розслідування, з 18 червня 2025 року цей автомобіль перебуває у власності самого Шалєєва.

    Про зміну майнового стану не було повідомлено, декларацію про суттєві зміни не подано. Середня ринкова вартість такого автомобіля становить близько 50 тисяч доларів, або понад 2 мільйони гривень. Для порівняння, офіційна річна заробітна плата посадовця, згідно з декларацією, складає близько 825 тисяч гривень.

    Саме цей автомобіль журналісти помітили біля підприємства «Міськсвітло». Юрисконсульт установи тоді пояснив, що керівника немає на місці, а машина стоїть, бо директор поїхав до міської ради на службовому авто.

    Також у декларації зазначено, що у 2024 році Ірина Новікова подарувала Андрію Шалєєву земельну ділянку в Чернівцях та понад 190 тисяч гривень готівкою.

    Крім того, у матеріалах розслідування фігурує інформація про нерухомість, яка, ймовірно, належить сину посадовця. Йдеться про квартиру та паркомісце у житловому комплексі, введеному в експлуатацію у 2023 році. На запитання журналістів щодо походження цієї нерухомості Андрій Шалєєв відповів, що радить звертатися безпосередньо до його сина.

    Розслідування триває. Правоохоронці перевіряють як обставини проведення тендерів, так і відповідність задекларованого майна реальним доходам посадовця.

  • БЕБ розслідує схему привласнення 20 млн грн на закупівлях світлофорів в Одесі

    БЕБ розслідує схему привласнення 20 млн грн на закупівлях світлофорів в Одесі

    Бюро економічної безпеки України розслідує обставини закупівель комунального підприємства «СМЕП» в Одесі, проведених у період із серпня по грудень 2024 року. Слідство вважає, що під час тендерів на постачання джерел безперебійного живлення для міських світлофорів могла діяти схема із завищенням цін через пов’язаних посередників.

    За версією детективів, компанії-переможці закуповували обладнання у афілійованих структур, після чого через ланцюжок перепродажів вартість товару зростала майже вдвічі порівняно з ринковою або початковою імпортною ціною. Унаслідок цього, за попередніми оцінками слідства, було привласнено близько 20 мільйонів гривень. Кримінальне провадження відкрито за статтями про службове підроблення та заволодіння бюджетними коштами в особливо великих розмірах.

    Перші підозрілі епізоди стосуються тендеру, в якому за право постачання змагалися компанії «Грінпіс» та «Інаут». Найнижчу ціну запропонувала компанія «Грінпіс» — 191,5 тисячі гривень за одиницю. Однак замовник скасував закупівлю, посилаючись на «відсутність потреби в товарі». При цьому «Грінпіс» є реальною одеською компанією, що виробляє та імпортує електротехнічне обладнання під брендами LogicFox і LogicPower.

    Уже за місяць КП «СМЕП» оголосило новий тендер на 25 джерел безперебійного живлення. Єдиним учасником і переможцем стала компанія «Лайт енерджі плюс», засновником і власником якої є Геннадій Сандул. Першу партію обладнання підприємство поставило за ціною 194 тисячі гривень за одиницю.

    Надалі «Лайт енерджі плюс» виграла ще кілька тендерів, оголошених у грудні. У цих закупівлях ціна одного безперебійника зросла майже до 300 тисяч гривень. Загалом компанія отримала понад 23 мільйони гривень за п’ятьма контрактами.

    Ще одним переможцем стала компанія «Грейт Селлер», власником і керівником якої є Сергій Дмитрієв. Підприємство було зареєстроване у вересні 2024 року і вже в жовтні отримало перший контракт на постачання безперебійників для світлофорів. За цим договором було поставлено 13 одиниць обладнання за ціною 292,3 тисячі гривень за штуку. До кінця року компанія уклала ще два договори, продавши загалом 19 безперебійників. Сумарна вартість контрактів склала майже 9 мільйонів гривень.

    Суд надав детективам БЕБ дозвіл на доступ до даних мобільних операторів щодо десяти ключових фігурантів справи. Йдеться про посадових осіб, відповідальних за проведення закупівель, а також керівників приватних компаній, які перемагали в торгах. Слідчі отримали доступ до історії дзвінків, SMS, даних базових станцій для визначення можливих місць зустрічей, а також до листування в месенджерах і електронній пошті.

    Під час аналізу структури власності переможців слідство звернуло увагу на те, що первинним засновником і бенефіціаром компанії «Лайт енерджі плюс» був Олександр Мухаметін. Раніше він був співзасновником щонайменше трьох компаній, які потрапили під санкції РНБО, а також фігурує в низці журналістських розслідувань, пов’язаних із масовим переоформленням компаній на іноземних громадян.

    Зокрема, журналісти встановлювали, що Мухаметін отримував нотаріальні довіреності для придбання десятків українських компаній, частина з яких раніше належала колишньому народному депутату Вадиму Рабіновичу. Сам Мухаметін, за відкритими даними, був засновником або співзасновником понад сотні юридичних осіб, з яких згодом виходив або продавав частки.

    Досудове розслідування триває. Правоохоронні органи перевіряють усі обставини закупівель, зв’язки між фігурантами та можливу причетність посадовців комунального підприємства до реалізації схеми.

  • Як дешевших постачальників труб «відсікає» «Укргазвидобування»

    Як дешевших постачальників труб «відсікає» «Укргазвидобування»

    З 25 по 31 січня в системі «Прозорро» оприлюднено 95 тис. повідомлень про закупівлі на загальну суму 35,99 млрд грн. Лідером серед великих контрактів минулого тижня стало ТОВ «Інтерпайп Україна», яке уклало угоду на 2,60 млрд грн на постачання труб для «Укргазвидобування».

    З моменту появи «Прозорро» у 2025 році «Інтерпайп» отримав трубні підряди «Укргазвидобування» на суму 40,21 млрд грн, що становить близько 80% від загальної суми закупівель труб державної компанії.

    Особливу увагу викликає відсутність китайських конкурентів на великих тендерах. Востаннє «УГВ» уклало контракт з китайським постачальником «Vorex» на 21 млн грн улітку минулого року. Після цього значні замовлення на суму понад 5 млрд грн отримав «Інтерпайп».

    На останньому тендері дешевших конкурентів відхилили з різних причин. ТОВ «Нафтосервіс» не надало забезпечення тендерної пропозиції. Американська компанія «Liberty Tool International», яка пропонувала китайські труби, вказала ставку ввізного мита 0%, тоді як насправді застосовується антидемпінгове мито 51,52%. «Укргазвидобування» визнало цю інформацію неправдивою і відхилило пропозицію, залишивши переможцем вітчизняного виробника.

    Таким чином, «Інтерпайп» під керівництвом Віктора Пінчука продовжує домінувати на ринку трубних закупівель державної компанії, а конкуренти з-за кордону майже не мають шансів на великі контракти.

  • «Укргідроенерго» віддало 5,6 млрд без тендерів компанії з Житомира

    «Укргідроенерго» віддало 5,6 млрд без тендерів компанії з Житомира

    Державне підприємство «Укргідроенерго» за керівництва Ігоря Сироти уклало контракти на понад 5,6 млрд грн з маловідомою житомирською компанією ТОВ «Елітбуд-1» для виконання робіт із захисту Деснянської ГАЕС. Основний договір на 4,2 млрд грн має бути реалізований до кінця 2026 року. Тендери не проводилися, умови угод приховані від громадськості, а підстави вибору підрядника залишилися невідомими.

    До цього «Елітбуд-1» майже два десятиліття працювала лише на місцевих замовленнях: ремонтувала лікарні, пожежні частини та виконувала проєкти на суми в десятки мільйонів гривень. Досвіду реалізації стратегічних енергооб’єктів компанія не мала. Засновники фірми — Денис Болейко та Володимир Бойко — раніше не брали участі у великих державних закупівлях.

    Навколо Болейка існують підозрілі зв’язки: його телефон у сервісах позначений як «від Цимбалюка» та «кум Паші Цимбалюка», що вказує на можливу близькість до родини колишньої в.о. мера Житомира Любові Цимбалюк. Також Болейко має зв’язки з помічниками депутатів та орендою квартир у Києві у високопосадовців.

    Контактною особою від «Укргідроенерго» за цими контрактами була Зоряна Даниленко, підлегла Сироти, яка вже фігурувала у розслідуваннях НАБУ щодо закупівлі автотрансформаторів за завищеними цінами. Після звільнення Сироти Даниленко зареєструвала ФОП і придбала автомобіль Lexus RX 2024 року вартістю до 90 тис. доларів.

    Навіть після відходу Сироти «Елітбуд-1» продовжує отримувати багатомільярдні контракти без відкритих торгів під приводом воєнного стану та формулювання «антидроновий захист».

    Особисті зв’язки колишнього керівника також викликають запитання: Сирота є сватом народного депутата від ОПЗЖ Юрія Бойка, а його донька одружена з сином політика. Родина ексдиректора володіє будинком у Вишеньках площею близько 400 кв. м, вартістю приблизно 800 тис. доларів.

    У підсумку, історія з «Елітбуд-1» демонструє, як стратегічний об’єкт і понад 5 млрд грн державних коштів переходять до компанії без тендерів і прозорості, підрядник без досвіду отримує багатомільярдні контракти, а чиновники мають широкі політичні та ділові зв’язки, що ставить під сумнів реальну ефективність захисту енергетичних об’єктів.

  • Нерухомість, Tesla і фірми: що приховав у декларації старший слідчий ДБР

    Нерухомість, Tesla і фірми: що приховав у декларації старший слідчий ДБР

    Старший слідчий Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань Ігор Гончарук міг не повністю відобразити у своїй декларації активи та бізнеси членів родини. Про це повідомляє антишахрайський проєкт «190», який проаналізував майновий стан посадовця та його дружини.

    У ДБР Гончарук працює з 2020 року, до цього обіймав посади в органах прокуратури Одеської області. Однак саме його останні декларації викликали запитання через невідповідності щодо складу родини, майна та корпоративних прав.

    Зокрема, журналісти звернули увагу на те, що пасинок слідчого – син дружини від першого шлюбу – з’явився в документах лише у 2024 році, хоча подружжя одружене з 2018-го. Протягом кількох років ця інформація не зазначалася в деклараціях.

    Власного житла посадовець не декларує. Формально він зареєстрований у будинку матері в Одесі, однак фактично проживає в Києві. При цьому жодного житла в столиці – ані у власності, ані в оренді чи користуванні – у звітності не вказано.

    Натомість його дружина Оксана Гончарук володіє трьома земельними ділянками в селі Мала Олександрівка Київської області загальною площею понад 24 сотки. Там триває будівництво житлового будинку площею 234 кв. м. Витрати на будівництво в декларації не зазначені.

    Сім’я також користується автомобілями, вартість яких викликає сумніви. Сам Гончарук придбав Chevrolet Volt за 250 тис. грн, хоча ринкова ціна подібних авто вища. Його дружина їздить на електрокарі Tesla Model 3, оформленому через лізинг на її ж компанію.

    Оксана Гончарук є власницею та керівницею кількох підприємств – зокрема ТОВ «Тубекс» і ТОВ «Аврора Трейдінг Груп», які брали участь у державних тендерах. Водночас, за даними журналістів, її частка в іншій компанії – ТОВ «АВ-Трейд» – у декларації чоловіка не відображена.

    Окрему увагу викликає створений у 2022 році благодійний фонд «Квітуча нація». У відкритих джерелах відсутня інформація про його діяльність чи звітність.

    За 2024 рік слідчий задекларував 1,4 млн грн зарплати. Готівкові заощадження родини становлять майже 2,4 млн грн. Водночас задекларовані доходи дружини виглядають значно меншими за обсяги активів, що також породжує питання щодо походження коштів.

    Експерти зазначають, що в разі підтвердження неповного декларування йдеться про можливі порушення антикорупційного законодавства, які можуть стати предметом перевірок з боку НАЗК та правоохоронних органів.

  • Дніпровська міськрада замовила 70 сонячних електростанцій для дитсадків майже вдвічі дорожче за ринкову ціну

    Дніпровська міськрада замовила 70 сонячних електростанцій для дитсадків майже вдвічі дорожче за ринкову ціну

    Департамент гуманітарної політики Дніпровської міської ради 28 січня уклав договір із ТОВ «Монтажно-будівельна компанія Сінергія» на постачання та встановлення 70 сонячних електростанцій для дитячих садків міста на загальну суму 108,71 млн грн. Проєкт передбачає поставку та монтаж обладнання до 30 вересня 2026 року, а оплата здійснюватиметься протягом чотирьох місяців після завершення робіт. Гарантійний термін становить п’ять років.

    Серед замовлених станцій – 16 потужністю 30 кВт, вартість кожної з яких становить 1,96 млн грн. Комплект включає два трифазні гібридні інвертори по 15 кВт від «Deye» (Китай), чотири акумуляторні батареї по 200 А-год від «Aokly» (Китай), 60 фотоелементів від «Jinko Solar» (Китай), кабелі та кріплення європейських виробників, монтажний комплект і мідний кабель. Питома вартість станцій із батареями та монтажем склала 1 519 доларів за кВт, що майже не змінилося порівняно з попередніми тендерами.

    При цьому у відкритих джерелах доступні значно дешевші аналоги: наприклад, у Львівській області гібридна станція на 30 кВт «під ключ» коштує близько 757 доларів за кВт із ПДВ, що майже вдвічі дешевше за тендерну ціну Дніпра.

    Конкуренції на тендері не було – на відкриті торги більше ніхто не прийшов. Для участі учасники мали надати аналогічний договір на встановлення сонячних електростанцій і відповідати низці кваліфікаційних вимог до штатних спеціалістів.

    ТОВ «МБК Сінергія» належить Батиру Азімову з Дніпра, Володимиру Кошелю з-під Дніпра та Любові Сердюк із Кам’янського, керує компанією Євгеній Вакуленко. Компанія отримала підрядів на 2,32 млрд грн із 2016 року, зокрема від 2024 року всі підряди по сонячних станціях для закладів освіти Дніпра на суму 308,78 млн грн.