Golosnovinua.com

Позначка: Трамп

  • Візит Чарльза III до США: що насправді стоїть за зустріччю з Трампом і чому це більше, ніж дипломатія

    Візит Чарльза III до США: що насправді стоїть за зустріччю з Трампом і чому це більше, ніж дипломатія

    Король Чарльз III разом із королевою Каміллою 27 квітня розпочав чотириденний державний візит до США, який офіційно має церемоніальний характер, але фактично є частиною складної дипломатичної гри між Лондоном і Вашингтоном, повідомляє Politico. Програма візиту охоплює Вашингтон, Білий дім, Конгрес, Нью-Йорк і Вірджинію, а центральною подією стане зустріч із президентом США Дональдом Трампом.

    Попри офіційні заяви про зміцнення «особливих відносин», сам візит відбувається на тлі напруженості між двома країнами. Останніми місяцями Дональд Трамп неодноразово критикував позицію британського уряду, зокрема щодо війни в Ірані, міграційної політики та енергетичних рішень, пов’язаних із видобутком нафти й газу. Це створило додаткові ризики для традиційного партнерства між США та Великою Британією.

    Саме тому, як зазначають західні медіа, Лондон використовує візит монарха як м’який дипломатичний інструмент для зниження напруги. Розрахунок робиться не лише на політичні переговори, а й на особистий фактор — відомо, що Трамп позитивно ставиться до британської монархії і особисто до Чарльза III. У британській столиці розглядають це як можливість налагодити діалог там, де офіційна дипломатія дає збій.

    Візит також проходить у складному безпековому контексті. Напередодні в США сталася стрілянина під час вечері кореспондентів Білого дому, що додало напруження до політичного порядку денного. Очікується, що Чарльз III торкнеться цієї теми під час свого виступу в Конгресі. Його промова запланована на близько 30 хвилин, що значно довше, ніж виступ королеви Єлизавети II під час її візиту до США у 1991 році.

    Окремий акцент робиться на оборонній співпраці. Велика Британія прагне підтвердити свою відданість спільним безпековим зобов’язанням, зокрема в межах НАТО, на тлі заяв Трампа, які ставлять під сумнів майбутнє альянсу. Серед ключових тем — протидія Росії, зокрема в Арктиці, а також питання збільшення оборонних витрат.

    Очікується, що під час переговорів обговорюватиметься питання фінансування оборони. США наполягають на тому, щоб Велика Британія збільшила витрати до 3,5% ВВП до 2035 року. Це питання вже стало одним із маркерів довіри у відносинах між країнами. Експерти вважають, що подальша співпраця значною мірою залежатиме від того, наскільки швидко Лондон продемонструє готовність рухатися в цьому напрямку.

    Ще одним чутливим питанням є статус Фолклендських островів. У політичних колах США обговорюється можливість перегляду позиції щодо їхнього суверенітету, що може стати додатковим джерелом напруги між країнами.

    Паралельно з офіційною частиною візиту відбуваються і менш публічні переговори. Зокрема, представники британського уряду планують окремі зустрічі з американськими посадовцями для обговорення складних політичних питань, які виходять за межі протокольної програми.

    Не менш важливим є і глобальний контекст. Однією з тем, яка, ймовірно, буде порушена під час зустрічей, є війна в Україні. За даними аналітиків, ця тема частково відійшла на другий план у внутрішній політиці США через інші міжнародні конфлікти та внутрішні політичні процеси. Велика Британія, зі свого боку, зацікавлена в тому, щоб повернути її в центр уваги американського керівництва.

    Водночас візит не позбавлений і репутаційних ризиків для британської монархії. У центрі уваги залишається справа, пов’язана з Джеффрі Епштейном, у якій фігурує брат короля, принц Ендрю. Попри заперечення будь-яких правопорушень, ця тема продовжує викликати суспільний резонанс і може впливати на загальне сприйняття візиту.

    Державний візит Чарльза III до США є значно ширшим за традиційний дипломатичний жест. Це спроба Великої Британії зберегти стратегічний баланс у відносинах із ключовим союзником, використовуючи як політичні, так і символічні інструменти впливу. У центрі цього процесу — не лише протокол і зустрічі, а й спроба відновити довіру, яка останнім часом зазнала випробувань.

  • Макрон б’є на сполох: США, Китай і Росія тиснуть на Європу

    Макрон б’є на сполох: США, Китай і Росія тиснуть на Європу

    Президент Франції Емманюель Макрон заявив, що Європа опинилася у критичній точці свого розвитку, коли одразу три глобальні сили — США, Китай та Росія — проводять політику, яка не лише ігнорує інтереси європейців, а подекуди прямо їм суперечить. У цьому контексті він закликав Європейський Союз до “стратегічного пробудження” та переходу до більш самостійної ролі у світовій політиці.

    Заява пролунала під час офіційного візиту французького лідера до Греції, де він провів переговори з прем’єр-міністром Кіріакосом Міцотакісом. Афіни стали майданчиком для обговорення не лише двосторонніх відносин, а й ширшої стратегії Європи на тлі загострення глобальної конкуренції.

    Макрон наголосив, що підхід США до міжнародної політики не варто спрощувати до персоналій, зокрема до постаті Дональда Трампа. За його словами, курс на пріоритет національних інтересів є довготривалим і формується щонайменше останні півтора десятиліття.

    Французький президент підкреслив, що стратегічна увага Вашингтона зосереджена на двох ключових напрямках: внутрішньому розвитку та суперництві з Китаєм. У цій логіці Європа дедалі більше відходить на другий план.

    “Європейські інтереси більше не перебувають у центрі американської стратегії. Ми повинні це усвідомити і діяти відповідно”, — зазначив Макрон.

    Він також натякнув, що навіть традиційні трансатлантичні відносини більше не можуть гарантувати Європі автоматичної підтримки у питаннях безпеки чи економіки.

    Особливо жорсткою була критика на адресу Китаю. Макрон заявив, що економічна модель Китаю створює нерівні умови конкуренції та поступово витісняє європейських виробників із глобальних ринків.

    За його словами, китайська промислова експансія вже призводить до серйозних наслідків для економік ЄС. Серед найбільш вразливих галузей він назвав автомобілебудування, металургію та машинобудування.

    Президент Франції звернув увагу на те, що китайські компанії отримують значну державну підтримку, тоді як європейські виробники змушені діяти в умовах суворого регулювання, екологічних стандартів та конкуренції на відкритому ринку.

    “Китай буквально знищує частину європейської промисловості. І ми надто повільно це усвідомлюємо”, — заявив Макрон.

    Він також згадав про втрати робочих місць у промисловому секторі Німеччини, що стали одним із символів структурних проблем європейської економіки.

    Окремо Макрон розкритикував внутрішню політику ЄС, зазначивши, що надмірна зарегульованість може шкодити конкурентоспроможності.

    За його словами, нинішня модель часто створює додатковий тиск саме на європейські компанії, тоді як іноземні конкуренти користуються перевагами відкритого ринку.

    “Наше регулювання стає тягарем для власних гравців. Ми надто відкриті для зовнішніх впливів і недостатньо захищаємо свої інтереси”, — підкреслив він.

    Макрон фактично повторив свою давню тезу про необхідність “економічного суверенітету” Європи, яка передбачає розвиток власних виробництв, технологій та стратегічних галузей.

    Говорячи про Росію, Макрон включив її до ширшого контексту геополітичного тиску на Європу. Хоча він не деталізував конкретні аспекти, очевидно, що йдеться про безпекові ризики, енергетичну політику та війну проти України.

    Французький президент наголосив, що Європа більше не може покладатися виключно на зовнішніх партнерів у питаннях безпеки й повинна розвивати власні оборонні спроможності.

    Візит до Греції має також практичний вимір. Париж і Афіни останніми роками активно розвивають військову співпрацю, зокрема у сфері військово-морських сил і оборонної промисловості.

    Це відбувається на тлі зростання напруженості у стратегічно важливих регіонах, включно з Близьким Сходом та Перською затокою, де питання свободи судноплавства набуває дедалі більшого значення.

    Прем’єр-міністр Кіріакос Міцотакіс, своєю чергою, підтвердив відданість принципу європейської солідарності.

    “Країни ЄС повинні підтримувати одна одну у випадку загроз. Це основа наших договорів і нашої безпеки”, — наголосив він.

    Підсумовуючи, Макрон закликав Європу скористатися поточним моментом як шансом для переосмислення своєї ролі у світі.

    Він вважає, що одночасний тиск з боку США, Китаю та Росії створює унікальні умови, які можуть або послабити ЄС, або, навпаки, стимулювати його до зміцнення.

    “Це не просто складний період — це унікальний момент. Саме зараз Європа повинна прокинутися і почати діяти як самостійний глобальний гравець”, — підсумував президент Франції.

    Експерти відзначають, що такі заяви вписуються у ширшу стратегію Макрона щодо посилення “стратегічної автономії” Європи — ідеї, яка останніми роками набуває дедалі більшої підтримки серед країн ЄС на тлі змін у світовому порядку.

  • Зеленський про «Донніленд»: що насправді вирішується щодо Донбасу

    Зеленський про «Донніленд»: що насправді вирішується щодо Донбасу

    Президент України Володимир Зеленський публічно відреагував на інформацію про нібито використання під час переговорів неформальної назви «Донніленд» щодо частини Донбасу. Глава держави наголосив: у всіх офіційних контактах Україна використовує виключно юридично визначені формулювання — Донецька область, Луганська область, Донбас і територія України.

     

  • Переговори на паузі: наступний контакт українців з американцями планується не раніше 22 квітня. Джерела

    Переговори на паузі: наступний контакт українців з американцями планується не раніше 22 квітня. Джерела

    За інформацією наших джерел, переговорний трек “став на паузу”, через провал переговорів США з Іраном.

    “Цього тижня Україна не проводитиме переговорів із США.

    Спочатку планувалося, що під час візиту Зеленського до ЄС відбудеться зустріч із представниками США, але провал переговорів з Іраном зірвав усі плани.

    Питання України в США відклали на другий, чи навіть третій план.

    Наступний контакт українців з американцями планується не раніше 22 квітня, американці хочуть, щоб під час зустрічі Зеленського з лідерами ЄС він виступив з миротворчим посланням.

    Можливо, американці перенесуть офіційну зустріч навіть на 27-28 квітня, щоб перебити інформаційно європейські повідомлення.

    Однак головне — завершення війни поки що для українців не видно” – повідомляє джерело.

    Нагадаємо, під час пресконференції з прем’єр-міністром Норвегії в Осло Володимир Зеленський зазначив, що незабаром до Києва прибудуть представники Дональда Трампа, Кушнер і Віткофф, хоча точна дата їх візиту поки невідома.

  • Трамп прокоментував ШІ-зображення в образі Ісуса Христа після хвилі критики

    Трамп прокоментував ШІ-зображення в образі Ісуса Христа після хвилі критики

    Президент США Дональд Трамп підтвердив, що особисто опублікував у соцмережі Truth Social згенероване штучним інтелектом зображення, на якому він зображений у вигляді Ісуса Христа, який зцілює людину. Після хвилі критики він видалив допис і заявив, що його неправильно зрозуміли. Про це повідомляє Associated Press.

    Під час розмови з журналістами Трамп визнав авторство публікації, але заперечив, що мав намір асоціювати себе з релігійною фігурою. За його словами, ідея зображення полягала в тому, щоб показати його “як лікаря, який допомагає людям одужувати”.

    “Я це опублікував. Це має бути я як лікар, який робить людей кращими”, — заявив він.

    Також Трамп припустив, що зображення могло бути пов’язане з гуманітарною тематикою, зокрема з діяльністю Червоного Хреста, однак не уточнив, чи дійсно мав на увазі конкретну організацію або кампанію.

    Сама публікація швидко привернула увагу користувачів і викликала гостру реакцію. У коментарях під дописом Трампа в Truth Social багато користувачів розкритикували зображення, вказуючи на недоречність використання образу Ісуса Христа. Деякі називали це богохульством, інші — прикладом політичного самовихваляння або спробою маніпуляції релігійними символами. Серед найпоширеніших реакцій були звинувачення у “перетині меж” та використанні віри в політичних цілях.

    Після цього пост було видалено без окремого пояснення в самій соцмережі, а коментар щодо ситуації Трамп надав уже пізніше журналістам.

    Як зазначає Associated Press, інцидент відбувається на тлі ширшої тенденції використання штучного інтелекту в політичній комунікації. Останніми роками політики та їхні команди дедалі частіше використовують згенеровані зображення для привернення уваги, однак такі матеріали нерідко стають причиною скандалів через можливі маніпуляції або етичні порушення.

    Експерти з медіа та цифрових технологій застерігають, що використання ШІ-контенту, особливо коли він пов’язаний із чутливими темами — такими як релігія, війна або здоров’я — може мати серйозні наслідки. Зокрема, це може посилювати поляризацію в суспільстві, вводити аудиторію в оману або створювати викривлене сприйняття політичних діячів.

    Цей випадок також підживив дискусію про межі допустимого в політичному піарі, зокрема щодо використання релігійних образів. У США тема релігії традиційно залишається чутливою, а будь-які паралелі між політичними лідерами та сакральними фігурами часто викликають різку реакцію як у суспільстві, так і серед релігійних спільнот.

    Наразі Трамп прямо не відповів на хвилю критики по суті, обмежившись поясненням власного задуму. Водночас історія з видаленим дописом стала ще одним прикладом того, як використання штучного інтелекту в публічній комунікації може швидко перерости у репутаційний скандал.

  • Трамп заявив про дзвінок з Ірану та можливу готовність Тегерана до угоди

    Трамп заявив про дзвінок з Ірану та можливу готовність Тегерана до угоди

    Президент США Дональд Трамп заявив, що отримав телефонний дзвінок від представників Ірану, які нібито висловили зацікавленість у досягненні угоди. Про це повідомляє Sky News із посиланням на заяву американського президента.

    За словами Трампа, контакт відбувся на тлі нещодавніх переговорів між сторонами, що проходили за участі американських високопосадовців. Зокрема, у процесі були залучені віцепрезидент США Джей Ді Венс, а також спецпосланці Стів Віткофф і Джаред Кушнер, які, як зазначив президент, “проробили хорошу роботу”. Трамп наголосив, що саме американська сторона активно веде дипломатичні зусилля, однак отримала сигнал від іранської сторони про готовність до подальшого діалогу.

    Він також заявив, що ключовим питанням переговорів залишається ядерна програма Ірану. За його словами, позиція Вашингтона є незмінною — Іран не повинен отримати ядерну зброю. “У Ірану не буде ядерної зброї. Ми погодилися на багато що, але вони не погодилися на це. І я думаю, що вони погодяться”, — сказав Трамп, коментуючи перспективи домовленостей.

    Водночас у США визнають, що попередні раунди переговорів не завершилися успіхом. Віцепрезидент Джей Ді Венс раніше повідомляв, що перемовини тривали тривалий час і включали складні дискусії, однак остаточної угоди досягти не вдалося.

    Дипломатичні контакти відбуваються на тлі тривалого протистояння навколо ядерної програми Ірану. Після виходу США з ядерної угоди 2015 року у 2018-му та відновлення санкцій Тегеран поступово скоротив виконання своїх зобов’язань. Це призвело до загострення напруги між сторонами та зростання занепокоєння щодо рівня збагачення урану в Ірані.

    Попри це, обидві сторони періодично заявляють про готовність до відновлення переговорів. Наразі ключовими залишаються питання контролю за ядерною програмою Ірану, зняття санкцій та гарантії безпеки. Офіційного підтвердження нового раунду домовленостей поки немає, однак заяви сторін свідчать про можливість подальших дипломатичних контактів.

  • Трамп пригрозив знищенням іранських кораблів на тлі заяв про морську блокаду

    Трамп пригрозив знищенням іранських кораблів на тлі заяв про морську блокаду

    Президент США Дональд Трамп заявив, що американські військові готові знищувати іранські кораблі у разі їх наближення до зони морської блокади, яку, за його словами, Сполучені Штати запровадили в районі іранських портів. Про це він написав у соціальній мережі Truth Social.

    За словами Трампа, будь-які іранські військові судна, що становитимуть потенційну загрозу або спробують наблизитися до району блокади, будуть знищені. Він наголосив, що США готові застосувати силу за аналогією до операцій проти морських цілей, пов’язаних із наркоторгівлею.

    Трамп також заявив, що військово-морські сили Ірану зазнали значних втрат, а їхній бойовий потенціал нібито суттєво обмежений. Водночас він визнав, що частина швидкісних ударних катерів залишається у строю, але не розглядається США як серйозна загроза.

    Раніше Центральне командування Збройних сил США оголосило про запровадження морських обмежень, які передбачають контроль над рухом суден у напрямку і з іранських портів. Початок дії цих заходів було заплановано на 10:00 за східноамериканським часом.

    Окремо Трамп заявив, що під обмеження можуть потрапити судна, які, за його словами, сплачували Тегерану за прохід через Ормузьку протоку. За його твердженням, такі платежі могли сягати до 2 мільйонів доларів за один танкер. Ормузька протока є одним із ключових світових маршрутів постачання нафти, через який проходить значна частина глобального експорту енергоресурсів із Перської затоки.

    У своїх заявах президент США також припустив можливу участь інших країн у забезпеченні операцій, зокрема союзників по НАТО. Серед можливих напрямів співпраці він згадав розмінування Ормузької протоки, однак конкретних держав не назвав.

    За словами Трампа, перед цим відбулися тривалі переговори між США та Іраном, які, як він стверджує, тривали близько 21 години в Пакистані. Перемовини, за його оцінкою, завершилися безрезультатно через відмову Тегерана згортати ядерну програму.

    Водночас він заявив, що очікує повернення Ірану до переговорного процесу, але попередив про можливість подальшої ескалації, включно з ударами по території Ірану.

    Контекстом для цих заяв залишається тривала напруга між Вашингтоном і Тегераном, яка останніми роками періодично загострюється через іранську ядерну програму, санкції США та ситуацію в Перській затоці, де регулярно фіксуються інциденти за участю військово-морських сил обох країн.

  • Трамп різко завершив брифінг після питання про Угорщину

    Трамп різко завершив брифінг після питання про Угорщину

    Президент США Дональд Трамп достроково завершив спілкування з журналістами після запитання щодо парламентських виборів в Угорщині та політичної ситуації навколо прем’єр-міністра Віктора Орбана.

    Як повідомляється, відповідне відео оприлюднив журналіст RMF FM у США у соціальній мережі X. На кадрах видно, як після короткого брифінгу представники медіа намагаються поставити низку запитань, зокрема щодо реакції Трампа на політичні події в Угорщині.

    Під час спілкування журналісти звернулися до президента США із запитанням про результати парламентських виборів в Угорщині та можливу поразку або зміну політичних позицій Віктора Орбана, якого Трамп раніше відкрито підтримував.

    Однак американський президент не став коментувати тему. Після паузи він обмежився короткою формальною подякою журналістам, розвернувся та попрямував у бік літака, фактично завершивши брифінг.

    Журналісти, які були присутні під час події, зазначили, що це виглядало як швидке припинення розмови після запитання, яке могло бути політично чутливим.

    Дональд Трамп раніше неодноразово висловлював підтримку прем’єр-міністру Угорщини Віктору Орбану, підкреслюючи його політичний курс як приклад «сильної національної політики». У публічних заявах Трамп також позитивно оцінював співпрацю зі своїми політичними союзниками в Європі, зокрема з Орбаном.

    Окремі американські посадовці та політики з оточення Трампа також коментували роль угорського прем’єра в європейській політиці. Зокрема, звучали заяви про його вплив на дискусії в ЄС щодо міграційної політики, санкцій проти Росії та війни в Україні.

    Віцепрезидент США Джей Ді Венс раніше відвідував Угорщину та брав участь у передвиборних заходах, пов’язаних із політичною кампанією Орбана. У медіа також повідомлялося про його публічні заяви щодо підтримки угорського прем’єра як політичного лідера.

    Питання про Угорщину та її позицію в ЄС останніми роками залишається предметом дискусій у міжнародній політиці. Будапешт неодноразово займав відмінну від більшості країн ЄС позицію щодо санкційної політики проти Росії, а також щодо підтримки України.

    На цьому тлі будь-які публічні заяви або відсутність коментарів з боку ключових американських політиків, зокрема Дональда Трампа, привертають увагу міжнародних медіа та експертів.

    Журналісти, які були присутні на брифінгу, зазначили, що президент США фактично проігнорував запитання, не надавши жодних пояснень або оцінок. Сам момент був зафіксований на відео, яке швидко поширилося у соцмережах.

    Експерти в галузі політичних комунікацій зазначають, що подібні ситуації є типовими для коротких підходів до преси, коли політики уникають коментарів щодо чутливих міжнародних тем або внутрішньополітичних питань інших країн.

    Інцидент у черговий раз привернув увагу до відносин США та Угорщини, а також до публічної риторики Дональда Трампа щодо Віктора Орбана. Водночас офіційних коментарів від Білого дому щодо цього епізоду наразі не оприлюднено.

  • Трамп дав Ірану 24 години: США готуються до силового сценарію на тлі переговорів у Пакистані

    Трамп дав Ірану 24 години: США готуються до силового сценарію на тлі переговорів у Пакистані

    Президент США Дональд Трамп заявив, що результат переговорів із Іраном стане зрозумілим уже протягом 24 годин. Про це він повідомив у телефонному інтерв’ю на тлі дипломатичної місії США в Ісламабаді, де тривають ключові консультації щодо можливого врегулювання конфлікту.

    За словами Трампа, віцепрезидент США Джей Ді Венс прибув до столиці Пакистану для участі у переговорах, які мають визначити подальшу долю двотижневого перемир’я, досягнутого раніше цього тижня. Пакистан у цьому процесі виступає як посередник — країна підтримує відносини як із Вашингтоном, так і з Тегераном, що дозволяє їй виконувати роль переговорного майданчика.

    «Ми дізнаємось приблизно через 24 години. Скоро дізнаємось», — заявив Трамп, коментуючи перспективи домовленостей.

    Водночас президент США дав чіткий сигнал, що Вашингтон готується до можливого зриву дипломатичних зусиль. За його словами, американські військово-морські сили вже перебувають у стані підвищеної готовності.

    «Ми завантажуємо кораблі найкращою зброєю, яка коли-небудь була виготовлена — навіть на вищому рівні, ніж раніше. І якщо ми не домовимось, ми її використаємо, і використаємо дуже ефективно», — наголосив він.

    Йдеться, зокрема, про посилення присутності США в регіоні Перської затоки, де традиційно зосереджені авіаносні ударні групи, крилаті ракети морського базування типу Tomahawk, а також системи протиракетної оборони. За оцінками військових аналітиків, такі заяви можуть свідчити про готовність США до точкових ударів по іранській інфраструктурі у разі ескалації.

    Окремо Трамп висловив скепсис щодо щирості Ірану в питанні ядерної програми. Він зазначив, що іранська сторона демонструє суперечливу позицію: під час перемовин заявляє про готовність відмовитися від ядерної зброї, але публічно наполягає на праві продовжувати збагачення урану.

    «Нам вони кажуть, що позбуваються всієї ядерної зброї. А потім виходять до преси і заявляють: “Ні, ми хочемо збагачувати”. Тож ми це з’ясуємо», — сказав президент США.

    Питання ядерної програми Ірану залишається центральним у переговорах. Західні країни вимагають повного припинення збагачення урану на рівнях, які можуть бути використані для створення ядерної зброї, тоді як Тегеран наполягає на своєму праві розвивати мирну ядерну енергетику.

    Експерти зазначають, що нинішній раунд переговорів може стати вирішальним. На кону — не лише відновлення або провал перемир’я, а й ризик масштабнішого військового конфлікту на Близькому Сході. Загострення ситуації може вплинути на глобальні ринки, зокрема спричинити зростання цін на нафту через потенційні перебої з постачанням із регіону Перської затоки.

    Аналітики також звертають увагу, що участь Пакистану як посередника є нетиповою, однак логічною з огляду на його стратегічні зв’язки з Іраном і водночас партнерство зі США. Це може свідчити про пошук нових форматів дипломатії поза традиційними майданчиками.

    Очікується, що вже найближчої доби стане зрозуміло, чи вдасться сторонам досягти компромісу. У разі провалу переговорів світ може зіткнутися з новою фазою загострення, яка матиме не лише регіональні, а й глобальні наслідки.

  • У США назвали Україну можливим союзником у новому оборонному альянсі

    У США назвали Україну можливим союзником у новому оборонному альянсі

    У США знову загострилася дискусія щодо майбутнього НАТО. Відставний генерал-лейтенант Кіт Келлог виступив із різкою критикою Альянсу, заявивши, що він продемонстрував слабкість і неефективність під час останніх міжнародних криз.

    За словами Келлога, реакція союзників на ситуацію навколо Ірану виявила серйозні проблеми всередині НАТО. Він вважає, що організація не змогла діяти рішуче і фактично втратила здатність швидко реагувати на виклики безпеці.

    Генерал прямо поставив під сумнів доцільність збереження нинішнього формату Альянсу. На його думку, Сполучені Штати мають розглянути можливість створення нової системи оборонних союзів, яка буде більш гнучкою та ефективною.

    Серед можливих варіантів Келлог назвав формування нового альянсу за участі країн Азійсько-Тихоокеанського регіону, зокрема Японії та Австралії, а також окремих європейських держав, які демонструють готовність до активніших дій у сфері безпеки. У цьому контексті він також згадав Україну як країну, що довела свою спроможність як надійний партнер.

    Окрему увагу він звернув на механізми виходу з НАТО, нагадавши, що країни-члени мають право залишити Альянс після офіційного повідомлення. Таким чином, у Вашингтоні дедалі частіше лунають сигнали про можливість перегляду всієї архітектури безпеки.

    Критичні оцінки НАТО пролунали і з боку колишнього держсекретаря США Майка Помпео. Він заявив, що Альянс переживає складний період і не здатен ефективно пояснити своїм громадянам необхідність спільних дій у сфері безпеки.

    На цьому тлі зростає і політичний тиск. Президент США Дональд Трамп, який раніше неодноразово критикував НАТО, знову заговорив про можливість виходу країни з Альянсу. Його невдоволення пов’язане, зокрема, з небажанням європейських партнерів активніше долучатися до військових операцій разом із США.

    Аналітики зазначають, що подібні заяви можуть свідчити про глибшу кризу довіри всередині НАТО. Якщо тенденція збережеться, це може призвести до трансформації або навіть часткового перегляду існуючої системи колективної безпеки.

    Водночас наразі йдеться лише про політичні сигнали та дискусії. Рішення щодо майбутнього Альянсу залежатимуть від позиції ключових держав-членів і розвитку міжнародної ситуації.