Golosnovinua.com

Позначка: Трамп

  • The Guardian пояснив, чому війна в Україні не наближається до завершення

    The Guardian пояснив, чому війна в Україні не наближається до завершення

    Попри зростання кількості дипломатичних контактів і активізацію міжнародних переговорів, кінець повномасштабної війни Росії проти України залишається далеким. Таку оцінку дала директорка Центру східноєвропейських та міжнародних досліджень Гвендолін Сассе у колонці для The Guardian.

    За її словами, регулярні зустрічі між Україною, Сполученими Штатами та європейськими партнерами, а також епізодичні контакти між Вашингтоном і Москвою не змінили базової реальності: припинення вогню немає, механізми безпеки не визначені, а Росія не демонструє готовності завершувати війну.

    Кульмінацією дипломатичних зусиль останніх тижнів стала зустріч у Парижі, де 35 держав об’єдналися в так звану “коаліцію охочих”. Вони обговорювали можливі гарантії безпеки для України у разі припинення вогню. До процесу були залучені США, ключові європейські столиці та ширше коло партнерів Києва.

    Однак, як зазначає Сассе, реальних зрушень ці переговори не принесли. Формальні мирні перемовини не стартували, а навіть режим припинення вогню не був погоджений. При цьому лише Україна, за її оцінкою, публічно демонструє готовність до компромісів, тоді як Росія зберігає жорстку позицію.

    На тлі дипломатичних ініціатив Москва, навпаки, посилила ракетні та дронові удари по Україні, зокрема по енергетичній інфраструктурі. Авторка вважає, що це є частиною свідомої стратегії тиску на цивільне населення в зимовий період, покликаної підірвати стійкість країни як фізично, так і психологічно.

    Підсумкова Паризька декларація, за оцінкою Сассе, має радше символічний характер. Вона передбачає участь коаліції у механізмі моніторингу припинення вогню під керівництвом США, подальшу військову підтримку України, створення багатонаціональних сил під європейським керівництвом, зобов’язання реагувати у разі порушення домовленостей Росією та довгострокову оборонну співпрацю з Києвом. Проте жоден із цих пунктів поки не має чітких механізмів реалізації.

    Велика Британія та Франція знову підтвердили готовність розмістити свої війська в Україні після запровадження припинення вогню як запобіжник у разі його порушення. Водночас залишається невизначеним, які саме дії Росії вважатимуться порушенням і якою буде відповідь Заходу.

    Додатковим сигналом стала заява нового канцлера Німеччини Фрідріха Мерца, який уперше допустив участь німецьких військових у механізмі гарантій безпеки. Втім, він уточнив, що йдеться лише про можливе розміщення в країнах НАТО, які межують з Україною, і лише за згоди Бундестагу.

    Ключовою проблемою, за словами Сассе, залишається позиція Кремля. Володимир Путін, на її думку, не зацікавлений у справжніх переговорах і вважає, що час працює на нього. Його впевненість лише зміцнюється на тлі прямих контактів із Дональдом Трампом та підходу нової американської адміністрації, орієнтованої на короткострокові угоди.

    Термін “коаліція охочих”, який викликає суперечливі історичні асоціації, у цьому випадку відображає нову реальність міжнародної політики — формування ситуативних альянсів поза традиційними інституціями. Саме результат війни в Україні, за словами авторки, стане ключовим тестом для цього нового світового порядку.

  • BBC назвала фактори, які можуть зупинити агресію Путіна проти України

    BBC назвала фактори, які можуть зупинити агресію Путіна проти України

    Російський диктатор Володимир Путін давно сформувався як жорсткий автократ і майстер міжнародних маніпуляцій. Однак, як пише BBC, існують реальні фактори, які здатні вплинути на його рішення продовжувати війну проти України — попри те, що нинішню дипломатичну ситуацію Кремль сприймає як сприятливу для себе.

    Путін переконаний, що позиція Вашингтона змінюється на його користь після перемоги Дональда Трампа на виборах у США. Це, а також локальні успіхи російської армії на полі бою, лише посилює його впевненість у доцільності максималістичних вимог: визнання окупованих територій, відмова України від членства в НАТО та скорочення її армії. На думку деяких аналітиків, поки Кремль не бачить загрози своїм планам, мотивації до переговорів у нього немає.

    Один з можливих сценаріїв, на який звертає увагу BBC, полягає в тому, що Трамп може спробувати змусити Україну погодитися на перемир’я на невигідних умовах. Йдеться про потенційні територіальні поступки та відсутність гарантій безпеки. У разі відмови він натякав, що може скоротити підтримку Києва, зокрема й доступ до критично важливої американської розвідки, яка допомагає виявляти російські безпілотники та планувати удари по військових об’єктах РФ.

    Паралельно Європа шукає власні варіанти впливу на ситуацію. Під егідою так званої «коаліції охочих» там обговорюють ідею створення міжнародних військових сил для стримування можливих нових наступів Росії, а також ширші фінансові зобов’язання щодо відновлення України. Ряд західних експертів вважає, що Європа могла б активніше долучатися до захисту українського повітряного простору, зокрема через розширення «Європейського повітряного щита», щоб захистити західні регіони країни.

    Деякі пропозиції — наприклад, розміщення європейських військових підрозділів на заході України для зняття навантаження з української армії — поки що не знаходять підтримки урядів ЄС. Причина традиційна: побоювання прямого зіткнення з Росією або ескалації конфлікту. Попри це, як наголошує старший науковий співробітник Chatham House Кейр Джайлз, Захід має перестати керуватися логікою страху:

    «Єдине, що напевно зупинить російську агресію, — це присутність достатньо сильних західних сил там, де Росія планує наступ».

    Не менш помітним фактором залишаються санкції. Російська економіка працює під значним тиском: інфляція сягає 8%, ключова ставка тримається на рівні 16%, реальні доходи падають. Аналітики зазначають: ресурсів для тривалої війни у Кремля менше, ніж у 2022 році. Однак саме санкційні обмеження РФ вдається частково компенсувати — зокрема, за допомогою «тіньового» експорту нафти через незареєстровані танкери.

    Важливим інструментом стало б рішення Європейського Союзу використати заморожені російські активи. Йдеться приблизно про 200 мільярдів євро, які можуть стати підґрунтям «репараційного кредиту» Україні. Єврокомісія вже пропонувала план залучення 90 мільярдів протягом двох років, однак остаточного рішення немає — ЄС усе ще вагатиметься.

    Що стосується самої України, то, за даними BBC, країна могла б реалізувати більший мобілізаційний потенціал. Українська армія залишається однією з найсильніших і найтехнологічніших у Європі, але майже чотири роки війни призвели до виснаження особового складу та збільшення випадків самовільного залишення частин. Додатковим фактором стримування Росії стало б нарощування виробництва або імпорт ракет великої дальності — тим більше, що Україна вже помітно активізувала удари по цілях у глибокому тилу РФ.

    Втім, як наголошує аналітик Центру стратегічних і міжнародних досліджень Мік Райан, навіть це не є вирішальним:

    «Глибокі удари надзвичайно важливі, але самі по собі вони не змусять Путіна сісти за стіл переговорів».

    Окремою змінною лишається Китай. Кремль суттєво залежить від постачання китайських товарів подвійного призначення, а Сі Цзіньпін — один із небагатьох світових лідерів, думку яких Путін реально враховує. Якщо Пекін вирішить, що війна більше не відповідає його стратегічним інтересам, це може стати одним із найпотужніших впливів на поведінку Кремля.

    Таким чином, BBC підсумовує: рішення Путіна продовжувати війну формуються під впливом багатьох чинників — від позиції США й європейської рішучості до економічного тиску та ролі Китаю. Але жоден з цих елементів поки не став критичним для змін у Кремлі, що й дозволяє Росії вести війну далі.

  • В ЦВК пояснили чому зараз неможливо провести вибори

    В ЦВК пояснили чому зараз неможливо провести вибори

    Україна потребує щонайменше шести місяців для підготовки до проведення вільних та чесних виборів. Про це заявив заступник голови ЦВК Сергій Дубовик в коментарі телеканалу CNN, наголосивши, що нинішні умови не дозволяють організувати голосування відповідно до міжнародних стандартів.

    За даними ООН, нині за кордоном перебуває понад 5,9 млн українських біженців. Ще 4,4 млн є внутрішньо переміщеними особами. Така масштабна міграція населення робить оновлення й перевірку виборчих списків надзвичайно складним завданням і ставить під питання точність майбутнього волевиявлення.

    Війна суттєво вплинула й на виборчу інфраструктуру. Заступник голови ЦВК зазначив, що в Україні працює лише 75% виборчих дільниць, адже частина з них зруйнована, перебуває у зоні бойових дій або на тимчасово окупованих територіях. Це створює додаткові перешкоди для організації процесу голосування.

    Одним із ключових факторів Дубовик назвав ситуацію на фронті: майже один мільйон українців служить у Збройних силах, значна частина — безпосередньо на лінії бойових дій. «Важко уявити, як вони зможуть проголосувати без гарантії припинення бойових дій», — підкреслив він.

    За його словами, для того щоб забезпечити вільні та чесні вибори, Україні необхідно щонайменше шість місяців підготовки. Якщо ж голосування провести раніше, «повністю гарантувати відповідність усім міжнародним стандартам буде неможливо».

    Напередодні Президент Володимир Зеленський повідомив, що обговорював із народними депутатами можливість виборів під час воєнного стану. Глава держави наголосив, що політичні та юридичні виклики мають отримати відповіді всередині країни, тоді як безпекові значною мірою залежать від міжнародних партнерів.

    Президент США Дональд Трамп своєю чергою закликав Київ провести вибори навіть попри війну. Він заявив, що українцям слід дати можливість обрати свого лідера та звинуватив українську владу у використанні воєнного стану для відтермінування виборів.

    Дискусія щодо можливості виборів у період повномасштабної війни триває, однак у ЦВК наголошують: без підготовки і гарантій безпеки провести чесне голосування неможливо.

  • Бої за Покровськ і тиск на Київ: як Росія використовує ситуацію у війні та дипломатії

    Бої за Покровськ і тиск на Київ: як Росія використовує ситуацію у війні та дипломатії

    Взяття Покровська Росією є питанням часу, а не ймовірності, і його можливе падіння може послабити позиції Києва у чутливий момент переговорів про припинення війни під егідою США. Про це йдеться в аналітичному матеріалі Reuters, де наголошується: навіть якщо оборона України на цьому напрямку не зазнає раптового краху, інформаційно-політичний ефект битви за місто працює на користь Москви.

    1 грудня російська сторона заявила про повний контроль над Покровськом — за два дні до того, як зять президента США Дональда Трампа разом зі спецпосланцем відвідали Москву для переговорів із Володимиром Путіним. Американська сторона повідомила, що узгодження мирного плану близьке до завершення. Київ ці заяви заперечує і стверджує, що українські сили утримують позиції на півночі Покровська — колишнього міста-вузла на 60 тисяч мешканців, яке мало значення для логістики ЗСУ до підходу фронту.

    За словами старшого аналітика фонду «Повернись живим» Миколи Бєлєскова, Москва виграє від поєднання бойового тиску та політичних переговорів: «Новий виток тиску на Україну з метою врегулювання конфлікту на невигідних умовах відбувається паралельно з важкими боями на цьому напрямку, що впливає на сприйняття ситуації Трампом», — зазначає експерт.

    За інформацією Reuters, Україна опинилася в складному становищі: з одного боку, вона змушена підтримувати конструктивні відносини зі США, які постачають критично важливу зброю та розвіддані, з іншого — Київ не може погодитися на мир, який передбачає виведення ЗСУ з усієї території Донбасу, як наполягає Росія. Українська влада наголошує: після десяти років війни за Донбас Україна не має права поступатися суверенними землями.

    Тим часом риторика Дональда Трампа стає гострішою. У нещодавньому інтерв’ю він заявив, що «Росія бере гору», а українському президентові «час приймати реальність». Це створює додатковий тиск на Київ у момент, коли бойові дії на сході України залишаються інтенсивними.

    Ситуація на фронті навколо Покровська демонструє, наскільки складно Росії просуватися навіть за умов переваги в артилерії та чисельності. Після початку повномасштабного вторгнення війна перетворилася на боротьбу на виснаження. За даними Reuters, Росія контролює близько 19,2% території України — лише на один відсоток більше, ніж наприкінці 2022 року. Покровськ може стати першим містом, яке Москва повністю захопить від часу падіння Авдіївки у 2024 році. Місто фактично зруйноване, а кількість жителів скоротилася до 1200 осіб.

    Українські військові підтверджують, що росіяни ведуть наступ малими групами, по шість або менше солдатів, намагаючись просочитися у проміжки оборони та закріпитися в окремих будівлях. Оператор БПЛА з позивним «Ламбада» розповів агентству, що нестача піхоти значно ускладнює оборону: «Вони просочуються навколо наших позицій, використовуючи численні штурмові групи. У нас критична нестача піхоти».

    Питання мобілізаційного резерву України, зазначає агентство, періодично непокоїть союзників. США неодноразово закликали Київ до розширення призову, однак уряд уникає зниження призовного віку нижче 25 років, щоб не зашкодити молодому поколінню.

    Мирний план, запропонований США, на початковому етапі передбачав вихід України з усієї Донецької області. Цього тижня Володимир Зеленський повідомив, що разом із європейськими лідерами напрацював оновлений 20-пунктовий план, однак принципового узгодження щодо питання територій немає.

    За даними Reuters, Росія може спробувати охопити Слов’янськ і Краматорськ — міста, які Україна перетворила на «фортеці» на підступах до Донбасу, — а також використовувати панівні висоти для запуску дронів на великі відстані. Окупаційні війська просунулися також у Запорізькій та Дніпропетровській областях, але швидких проривів аналітики не прогнозують.

    Україна продовжує робити ставку на стратегічний тиск: із серпня українські сили атакують російську нафтову промисловість, намагаючись зменшити доходи Кремля та спричинити дефіцит палива. Останніми тижнями українські дрони переслідують судна з російською нафтою в Чорному морі, що може вплинути на логістику та страхові витрати для флоту постачальників.

    Київ наполягає, що готовий до «справедливого» миру, однак поступки територіями виключає. Українська влада розраховує, що навіть у разі зниження американської підтримки Європа зможе компенсувати частину військових і фінансових ресурсів.

  • Європа не знає, як захистити Україну без американської підтримки — The New York Times

    Європа не знає, як захистити Україну без американської підтримки — The New York Times

    Європейські держави публічно демонструють рішучу підтримку України, однак у них немає власної стратегії щодо припинення війни без економічного та політичного тиску США на Росію. Це створює ризики, оскільки позиція президента США Дональда Трампа щодо українського питання залишається непередбачуваною. Про це пише The New York Times.

    За даними видання, європейські чиновники наголошують, що ключовим фактором майбутніх мирних переговорів мають стати гарантії безпеки для України. Вони вважають, що саме надійні гарантії можуть стати аргументом, який спонукає Київ погоджуватися на складні компроміси, включно з передачею частини територій Росії. Водночас США поки що не готові давати чіткі зобов’язання щодо підтримки України чи участі у створенні спільних європейських сил.

    Дискусії ускладнює й позиція російського президента Володимира Путіна, який категорично відкидає можливість присутності військ НАТО в Україні навіть у післявоєнному періоді. Це робить багато європейських планів майже нереалістичними.

    На тлі цього європейські лідери намагаються знайти підхід до Трампа і схилити його до більш зваженої лінії щодо Києва. Видання зазначає, що в ЄС обговорюють ідею зустрічі представників України, Європи та США, аби виробити спільну мирну пропозицію, яку в майбутньому буде представлено Москві. Президент України Володимир Зеленський раніше заявляв, що Київ може передати свій оновлений план миру Вашингтону вже 10 грудня.

    Попри дипломатичні зусилля, в Європі визнають: союзники мають готуватися до сценарію, за якого їм доведеться воювати й стримувати Росію самостійно. Високопоставлені чиновники НАТО уважно спостерігають за поступовим виведенням американських військових із Європи. Хоча у регіоні залишається близько 79 тисяч солдатів США, європейські армії не можуть швидко замінити ключові можливості американського війська — від супутникової розвідки до систем управління та дальньої високоточної зброї.

    Представники європейських країн визнають, що слабкість оборонної промисловості також залишається критичним викликом. Для масштабного нарощування виробництва зброї знадобляться роки. Аналітики Кільського інституту світової економіки підрахували, що Росія щомісяця виробляє близько 150 танків, 550 бойових машин піхоти, понад сотню дронів Lancet та десятки артилерійських систем. Жодна європейська держава сьогодні не наблизилась до таких темпів.

    У коментарі NYT директорка з Північної Європи Атлантичної ради Анна Вісландер наголосила, що Україна є ключовим бар’єром, який стримує Росію від подальшої агресії. Вона зазначила, що Європа має або піти на більші ризики зараз, або заплатити значно вищу ціну в майбутньому.

    Видання підсумовує: Європейський союз сьогодні стоїть перед стратегічним викликом — як захищати Україну і власну безпеку, якщо США зменшать свою роль у війні.

  • США пропонують Києву поступитися Донбасом для миру, але військові можуть не виконати наказ

    США пропонують Києву поступитися Донбасом для миру, але військові можуть не виконати наказ

    Донбас став головним об’єктом геополітичного торгу після того, як президент США Дональд Трамп розпочав спробу швидкого укладання мирної угоди з Росією. За інформацією The Times, Вашингтон намагається переконати Київ погодитися на передачу Москві всієї території Донбасу, щоб до Різдва оголосити припинення вогню.

    Регіон зазнав найбільших руйнувань і людських втрат після вторгнення Росії у 2014 році та подальшого масштабного наступу 2022-го. Особливо трагічною стала доля Маріуполя, де, за словами президента Володимира Зеленського, російські бомбардування вбили щонайменше 20 тисяч мирних жителів.

    За даними ЗМІ, Кремль не розглядає можливість припинення бойових дій без повного виведення українських військ із Донбасу, включно з укріпленими містами Краматорськ і Слов’янськ. Трамп, зі свого боку, розраховує завершити війну до Різдва і дає Києву лічені дні для відповіді щодо територіальних поступок.

    Конституція України не дозволяє передавати території без загальнонаціонального референдуму, який провести під час війни практично неможливо. Однак формально референдум не знадобився б, якби влада просто наказала військам відійти з регіону. Саме цей сценарій, як зазначає видання, викликає найбільше занепокоєння серед українських експертів.

    Аналітик фонду “Повернись живим” Микола Бєлєсков вважає, що частина військових могла б не виконати наказ про відступ, що створює ризики внутрішньої дестабілізації. Він наголошує, що вимога піти без бою для багатьох захисників буде сприйматися як національне приниження. За його словами, бої за Краматорськ і Слов’янськ можуть коштувати Росії десятків тисяч життів, і відступ без спротиву матиме серйозні наслідки для оборони України у майбутньому.

    Бєлєсков також попереджає, що навіть передача Донбасу навряд чи зупинить агресію Кремля. На думку експерта, Москва прагне не лише територій, а й зміни політичного курсу Києва, недопущення вступу України до НАТО та обмеження її армії. Тому будь-які “мирні плани”, що передбачають поступки, можуть бути використані Росією для подальшого наступу.

    Позиції Зеленського у переговорах ускладнені внутрішньою ситуацією. Після корупційного скандалу, що призвів до відставки керівника Офісу президента Андрія Єрмака, західні партнери уважно стежать за стабільністю в українській владі. Попри це, як пишуть ЗМІ, жодних сигналів про зміну переговорної позиції Києва не надходило. Політолог Володимир Фесенко зазначає, що політичний вплив Єрмака був значно меншим, ніж вважали.

    Окремим пунктом американського плану є проведення в Україні президентських виборів протягом 100 днів. Трамп заявив, що затримка з виборами означає “відсутність демократії”, але Зеленський наполягає, що голосування можливе протягом 60–90 днів за умови належної безпеки та підтримки партнерів.

    Колишній прем’єр-міністр Росії Михайло Касьянов, який нині живе в еміграції, вважає, що Путін одержимий ідеєю повного контролю над Донбасом і прагне домогтися міжнародного визнання своїх завоювань. Він переконаний, що для російського президента це питання демонстрації сили та недопущення враження слабкості.

    За оцінками експертів, тиск на Україну з вимогами територіальних поступок не припиняється, проте такі умови несуть в собі ризики як для безпеки держави, так і для єдності суспільства. Москва ж продовжує наполягати на сценарії, який означав би фактичну капітуляцію Києва на сході.

  • Зустріч Зеленського з лідерами ЄС у Лондоні не принесла очікуваних результатів. Джерела

    Зустріч Зеленського з лідерами ЄС у Лондоні не принесла очікуваних результатів. Джерела

    За інформацією наших джерел, незважаючи на гучні заяви про наближення миру, вчорашня зустріч Володимира Зеленського з лідерами ЄС у Лондоні не принесла очікуваних результатів.

    “Щодо вчорашніх переговорів у Європі, уже зрозуміло, що результату немає. Хоча Володимир Зеленський заявив, що з 28 пунктів мирного плану запропонованого Трампом залишилося 20, це більше схоже на маніпуляцію. Адже  частину пунктів просто об’єднали, а суть залишилась та сама. Також є питання територій, яке все ще в процесі обговорення” – заявило джерело.

  • Антикорупційні органи взялися за схеми навколо санкцій РНБО

    Антикорупційні органи взялися за схеми навколо санкцій РНБО

    Наші джерела повідомляють, що Національне антикорупційне бюро активно опрацьовує один із найчутливіших напрямків останніх років — корупційні механізми формування санкційних списків РНБО. Саме ці схеми, за інформацією співрозмовників, дозволили Банковій зібрати з великого бізнесу сотні мільйонів доларів «платежів за вирішення питання».

    За даними джерел, ідея монетизувати санкційний інструмент виникла ще тоді, коли Олексій Данилов очолював РНБО. Він був архітектором підходу, що дозволяв вибудувати систему ручного управління санкційними списками, де кожен підприємець або компанія, що потрапляли під загрозу блокування активів, могли вирішити питання «певним чином».

    Водночас, як встановили детективи НАБУ, реальний контроль над цим треком здійснював керівник Офісу президента Андрій Єрмак. За інформацією джерел, саме він особисто отримував фінальну інформацію щодо рішень, узгоджував включення чи невключення окремих бізнес-структур до санкційних пакетів та координував комунікацію з окремими політичними і бізнес-групами.

    За словами співрозмовників, детективи вже зібрали достатньо матеріалів, що вказують на структуру поборів, канали передачі коштів та коло відповідальних осіб. Йдеться про механізм, який за кілька років міг забезпечити Банковій додаткові сотні мільйонів доларів неофіційних надходжень.

    Проте подальший рух справи фактично поставлено на паузу. Причина — політичні переговори з американським бізнесменом та посередником Трампівської команди Віткоффом. За словами джерел, саме через цей канал Банковій передано ультиматум: або українська влада погоджується на мирний план Дональда Трампа, або американська сторона дає зелене світло на публічне розкриття всієї корупційної схеми навколо санкцій.

    Переговорний трек із Віткоффом, за словами джерел, став центральним елементом цієї кулуарної гри. Фактично Офіс президента опинився перед вибором між двома кризами:

    • політичною — у разі погодження на вимоги Трампа;
    • корупційною — у разі публікації всієї схеми, яку НАБУ уже частково задокументувало.

    Джерела зазначають, що ситуація набуває гостроти: матеріали, якими володіє НАБУ, можуть суттєво вплинути як на українську політичну систему, так і на міжнародні переговори щодо завершення війни.

    Станом на зараз, за словами співрозмовників, розслідування формально триває, але жодних рішень не ухвалюється через «очікування зовнішнього сигналу».

  • Президент Чехії закликав НАТО діяти жорсткіше та готуватися збивати російські літаки

    Президент Чехії закликав НАТО діяти жорсткіше та готуватися збивати російські літаки

    Президент Чехії, колишній голова Військового комітету НАТО та генерал у відставці Петр Павел заявив, що перемога Росії у війні проти України стала б стратегічною поразкою всього Заходу. Про це він сказав в інтерв’ю The Sunday Times, яке він дав у Празькому замку — місці, де у 1939 році Гітлер проголосив «протекторат Богемії та Моравії». Такий символізм дозволив йому провести історичні паралелі з подіями перед Другою світовою війною.

    Павел порівняв нинішню поведінку деяких західних столиць із політикою умиротворення, яка у 1938 році завершилася Мюнхенською угодою та подальшою окупацією Чехословаччини. Він застеріг, що нинішні розмови про можливі таємні переговори між США та Росією, у тому числі про передачу українських територій, небезпечно нагадують події перед світовою катастрофою.

    «Якщо ми дозволимо Росії вийти з цього конфлікту переможцем, ми всі програємо», — наголосив чеський лідер.

    Павел провів чітку історичну аналогію між тим, як нацистська Німеччина виправдовувала анексію Судет «захистом німецької меншини», та російською пропагандою про «захист російськомовних».

    «Той самий наратив використовує Володимир Путін», — заявив президент Чехії.

    Він упевнений, що Захід не зраджує Україну так, як колись зрадив Чехословаччину, однак демонструє «небажання захищати принципи, які нібито відстоює».

    Павел різко розкритикував реакцію НАТО на систематичні порушення повітряного простору російськими літаками та дронами.

    «Порушення є навмисними й добре спланованими… Росія тестує нашу рішучість», — сказав він.

    На його думку, Альянс має бути готовий до жорсткіших заходів — включно зі збиттям російського літака або безпілотника, якщо це стане необхідним.

    «Настане момент, коли нам доведеться діяти рішучіше. Росія не дозволить повторних порушень свого повітряного простору. І ми повинні зробити те саме», — заявив він.

    Після можливого повернення Дональда Трампа до Білого дому європейські лідери дедалі більше занепокоєні можливою зміною американської політики щодо НАТО. Павел попереджає, що Європа повинна бути здатною компенсувати відхід США у сфері розвідки, логістики та командування.

    Він пропонує створити «європейську опору НАТО» — систему, в якій командні посади розподілялися б між США та європейськими країнами, що дозволило б оперативно передавати командування у разі американської відсутності.

    Павел визнає, що після завершення війни Європа потребуватиме нового безпекового договору з Москвою, подібного до Гельсінкських угод 1975 року. Проте він наголошує: жодних переговорів до того часу, поки Росія не припинить агресію, не визнає територіальний суверенітет усіх держав та не погодиться на обмеження власної військової експансії.

    «Ми просто не можемо дозволити Україні програти», — наголосив він.

    Говорячи про глобальні виклики, Павел охарактеризував Китай як «системного суперника», який прагне стати світовим гегемоном за рахунок зростання військової та економічної сили. Європа, вважає він, повинна створити реальну противагу.

  • Як плівки Міндича впливають на позицію Зеленського в перемовинах із командою Трампа

    Як плівки Міндича впливають на позицію Зеленського в перемовинах із командою Трампа

    Наше джерело в Офісі президента повідомляє, що Національне антикорупційне бюро давно володіє записами голосу Володимира Зеленського у переговорах, де порушується тема схем, пов’язаних із Міндичем. За словами співрозмовника, існують також записи розмов Андрія Єрмака з представниками силових структур, у яких колишній гкерівник ОП нібито дає прямі вказівки щодо резонансних справ.

    Ці матеріали, за інформацією наших джерел, уже кілька місяців використовуються як інструмент політичного тиску на Зеленського у переговорах між Адміністрацією Дональда Трампа та російською стороною щодо “мирного треку”.
    Саме плівки, пов’язані з Міндичем, стали ключовим важелем у грі, яка визначає позицію Вашингтона і форму майбутнього рішення щодо закінчення війни.

    У переговорах із американцями тема плівок використовується як важіль — як спосіб примусити Київ погоджуватися на сценарії, які готуються адміністрацією Трампа та приймаються Москвою.