Позначка: транспорт

  • Регулювання ринку перевезень: у Києві обмежать зростання цін на таксі під час повітряних тривог

    Регулювання ринку перевезень: у Києві обмежать зростання цін на таксі під час повітряних тривог

    Кабінет Міністрів України та провідні сервіси пасажирських перевезень (Bolt, Uklon, Uber та OPTI) уклали спеціальний меморандум щодо нових правил тарифоутворення в столиці. Документ покликаний врегулювати вартість поїздок під час зупинки руху громадського транспорту, перекриття столичних мостів та оголошення повітряних тривог.

    Згідно з досягнутими домовленостями, встановлюється чітка межа для динамічного ціноутворення: максимальне підвищення вартості поїздки не зможе перевищувати 75% від розрахункового базового тарифу. Як пояснив прем’єр-міністр Сергій Корецький, якщо за звичайних умов (без тривог та заторів) поїздка коштує 200 гривень, то в період пікового навантаження її максимальна ціна не перевищить 350 гривень. Відповідно, для базового тарифу у 300 гривень встановлено цінову «стелю» у 525 гривень. При цьому пасажири зберігають можливість самостійно коригувати запропоновану вартість у додатку, проте система не дозволить вийти за встановлені граничні межі.

    Важливо зазначити, що такі обмеження застосовуватимуться не лише безпосередньо під час небезпеки. Стеля тарифів діятиме щонайменше протягом двох годин після відбою повітряної тривоги або ж до моменту повного відновлення нормальної роботи міського громадського транспорту і повноцінного руху мостами. В уряді наголосили, що уважно стежитимуть за дотриманням цих правил операторами, та розраховують на приєднання до меморандуму інших учасників ринку перевезень.

  • Ракетний терор столиці: балістичний удар пошкодив Південний міст, рух транспорту та поїздів метрополітену паралізовано

    Ракетний терор столиці: балістичний удар пошкодив Південний міст, рух транспорту та поїздів метрополітену паралізовано

    Нічна атака на столицю мала серйозні наслідки для транспортної інфраструктури міста. У ніч на 27 жовтня російські війська завдали чергового удару по Києву, використавши балістичне озброєння. Однією з головних цілей ворога став Південний міст — стратегічно важлива транспортна артерія, що з’єднує лівий та правий береги Дніпра. Київський міський голова Віталій Кличко офіційно підтвердив факт влучання у споруду. За його словами, внаслідок ворожого обстрілу руйнувань зазнало не лише дорожнє покриття мосту, але й відкрита наземна інфраструктура метрополітену, яка пролягає цією ділянкою. Ситуація вимагала негайного реагування міських служб, Київської міської військової адміністрації (КМВА) та екстреного перекриття руху задля забезпечення безпеки громадян і проведення оперативних відновлювальних робіт.

    Удар по відкритій естакаді метрополітену миттєво позначився на роботі київської підземки, змусивши транспортників терміново змінювати логістику. Спочатку, через загрозу безпеці пасажирів та необхідність негайного обстеження колій, рух поїздів було суттєво обмежено відразу на двох гілках — «червоній» (Святошинсько-Броварській) та «зеленій» (Сирецько-Печерській). Завдяки оперативним діям фахівців, роботу «червоної» лінії вдалося досить швидко стабілізувати та відновити в повному обсязі. Натомість ситуація на «зеленій» гілці залишається значно складнішою. Наразі поїзди там курсують виключно між станціями «Сирець» та «Видубичі». Рух на ділянці від станції «Осокорки» до кінцевої «Червоний хутір» тимчасово призупинено до завершення детальної експертизи пошкоджень та проведення ремонту контактної мережі.

    Наслідки балістичного удару відчули не лише пасажири підземки, а й водії. Зранку Патрульна поліція столиці оприлюднила термінову заяву про повне перекриття руху Південним мостом для всіх видів автомобільного транспорту в обох напрямках. Це рішення було ухвалено задля безперешкодної роботи рятувальників, слідчо-оперативних груп та інженерних бригад, які наразі оцінюють масштаби руйнувань опорних і прогонових конструкцій переправи. Київська міська державна адміністрація (КМДА) спільно з Департаментом транспортної інфраструктури були змушені оперативно переглянути схеми руху наземного громадського транспорту. Для компенсації зупинених ділянок метрополітену та забезпечення перевезення мешканців густонаселених лівобережних масивів запроваджено тимчасові маршрути автобусів, які дублюють закриті відрізки «зеленої» гілки.

    Виведення з ладу Південного мосту створює колосальне навантаження на інші транспортні артерії столиці, зокрема на Дарницький міст та міст Патона, які тепер змушені приймати на себе весь трафік з південної частини лівобережжя. Південний міст традиційно відіграє ключову роль у логістиці міста, забезпечуючи не лише щоденні пасажирські, але й транзитні вантажні перевезення. Фахівці підкреслюють, що застосування ворожої балістики по таких критичних об’єктах цивільної інфраструктури є цілеспрямованою спробою паралізувати життєдіяльність багатомільйонного мегаполіса. Наразі на місці влучання продовжують працювати експертні комісії, які мають надати остаточний висновок щодо термінів відновлення повноцінного руху. Міська влада закликає киян заздалегідь планувати свої маршрути, враховувати можливі затори на альтернативних переправах та уважно стежити за офіційними повідомленнями щодо змін у роботі транспорту.

     

  • Рятунок на колісах перед зимою: Фінляндія безоплатно передає Україні унікальні локомотиви для боротьби з енергетичним терором

    Рятунок на колісах перед зимою: Фінляндія безоплатно передає Україні унікальні локомотиви для боротьби з енергетичним терором

    Україна отримає від Фінляндії десять потужних локомотивів та повний комплект необхідних запчастин на повністю безоплатній основі задля збереження стабільності залізничних перевезень в умовах ворожих атак. Відповідна міждержавна угода була офіційно підписана двадцять другого жовтня під час проведення представницького Українсько-фінського бізнес-форуму. Про це громадськість поінформував міністр з відновлення, інфраструктури та транспорту України Микола Калашник, зазначивши важливість міжнародної солідарності для збереження транспортної мережі держави.

    Важливий документ було закріплено в ході пленарного засідання форуму, у якому взяли участь лідери та ключові посадовці обох країн. Зокрема, до переговорного процесу та підписання долучилися президент України Володимир Зеленський, прем’єр-міністр Сергій Корецкий, очільник уряду Фінляндії Петтери Орпо, а також впливові представники провідних фінських бізнес-структур. Ця допомога є життєво необхідною, оскільки російські окупаційні війська ведуть прицільний вогонь по транспортній інфраструктурі, намагаючись паралізувати логістику країни. За офіційними даними, від початку повномасштабного вторгнення на українській залізниці було пошкоджено або повністю знищено майже 600 локомотивів «Укрзалізниці», з яких понад 300 одиниць становлять тепловози.

    Головною технологічною перевагою фінських машин є їхня унікальна здатність працювати повністю автономно – без потреби у підключенні до живлення від контактної мережі. В умовах перманентних масованих російських ударів по об’єктах енергетики та постійних перебоїв зі світлом така техніка набуває стратегічного значення. Вона дозволяє підтримувати стабільний рух поїздів, евакуювати людей та доставляти вантажі попри блекаути. Передача локомотивів реалізується в межах формування масштабної міжнародної коаліції, покликаної поповнити знекровлений парк українського залізничного транспорту. Цю роботу розпочали на саміті «Карпатська восьмерка», де кілька європейських партнерів висловили готовність передати Україні техніку, що вже перебувала в експлуатації.

    Окрім залізничної допомоги, новий комплексний пакет підтримки від Гельсінкі передбачає розширення двосторонніх виробничих і технологічних проєктів, а також виділення двох мільйонів євро безпосередньо на гуманітарні потреби України. Уряди обох країн наголошують на продовженні тісної координації дій напередодні складного зимового періоду.

  • Балістичний удар по столиці: атака з С-400 на лівобережжя Києва призвела до жертв та руйнувань

    Балістичний удар по столиці: атака з С-400 на лівобережжя Києва призвела до жертв та руйнувань

    Пізно ввечері 18 жовтня російські окупаційні війська здійснили черговий масований ракетний обстріл Києва, застосувавши балістичне озброєння. За попередньою інформацією моніторингових груп, ворог випустив орієнтовно 8-10 ракет із зенітно-ракетних комплексів С-400, перероблених для ударів по наземних цілях. Запуски здійснювалися з території Брянської області РФ. Головним напрямком атаки стали об’єкти енергетичної інфраструктури на лівому березі столиці, зокрема ракети фіксувалися над Дарницею.

    Унаслідок ворожого обстрілу зафіксовано влучання та руйнування у двох районах міста. За даними міського голови Віталія Кличка та Київської міської військової адміністрації, у Деснянському районі попередньо зафіксовано влучання у будівлю медичного центру. У Дніпровському районі ціллю стала нежитлова споруда, також пошкоджень зазнали місцеві заклади освіти. Жертвами атаки стали цивільні громадяни: одна людина загинула, ще двоє отримали поранення, причому одного з постраждалих довелося госпіталізувати.

    Атака також вплинула на роботу міської транспортної інфраструктури. Через загрозу балістики «Укрзалізниця» була змушена тимчасово призупинити рух поїздів столичної кільцевої електрички Kyiv City Express в обох напрямках, закликавши пасажирів перебувати в укриттях або на безпечній відстані від залізничних об’єктів.

    Військові експерти нагадують, що перехоплення ракет системи С-400, які росіяни використовують у режимі «земля-земля», є надзвичайно складним завданням для сил протиповітряної оборони через їхню високу швидкість та балістичну траєкторію.

     

  • Збій у русі підземки після атаки РФ: у Києві закрили станції метро «Чернігівська» та «Лісова»

    Збій у русі підземки після атаки РФ: у Києві закрили станції метро «Чернігівська» та «Лісова»

    У Києві внаслідок чергового російського обстрілу тимчасово обмежили функціонування «червоної» лінії метрополітену, закривши для пасажирів дві кінцеві наземні станції — «Чернігівська» та «Лісова». Про зміни в організації руху громадського транспорту офіційно повідомило комунальне підприємство «Київський метрополітен» у своїх соціальних мережах.

    Згідно з повідомленням транспортного відомства, поїзди Святошинсько-Броварської лінії зранку курсують лише між станціями «Академмістечко» та «Дарниця» у відповідності до встановленого графіка. Натомість наземний відрізок колій на лівому березі столиці тимчасово виведений з експлуатації:

    «Зранку рух поїздів буде відновлено між станціями “Академмістечко” – “Дарниця” відповідно до розкладу. Наземні станції “Чернігівська” та “Лісова” тимчасово будуть закриті для входу та виходу», — заявили в метрополітені.

    Наразі на місці інциденту розгорнуто відновлювальні роботи. До ліквідації наслідків залучені аварійні бригади, зокрема спеціалісти з ремонту та обслуговування колійного господарства, систем електропостачання та кабельних мереж підземки. Фахівці проводять комплексне обстеження та лагодження пошкодженої інфраструктури, щоб максимально швидко повернути лінію до звичного режиму. Про точний час відновлення повноцінного руху поїздів до кінцевих станцій міська влада обіцяє повідомити додатково.

     

  • «Золоті» бункери без конкуренції: транспортники Києва віддали мільйонний тендер на укриття єдиному учаснику

    «Золоті» бункери без конкуренції: транспортники Києва віддали мільйонний тендер на укриття єдиному учаснику

    Комунальне підприємство «Київпастранс» завершило скандальний тендер на закупівлю перших чотирнадцяти первинних мобільних укриттів для пасажирів столичного громадського транспорту. Торги, які офіційно завершилися 14 жовтня, пройшли за повної відсутності конкуренції: пропозицію подав лише один учасник – харківська будівельна компанія, яка й отримала ексклюзивне право на реалізацію багатомільйонного замовлення. Ця ситуація одразу викликала жорстку критику з боку громадськості та експертних кіл через беззаперечні ознаки штучного обмеження умов закупівлі та ймовірну колосальну переплату з міського бюджету.

    Згідно з жорсткими технічними вимогами замовника, нові захисні споруди виготовлятимуться із надміцних залізобетонних конструкцій і розміщуватимуться переважно біля найбільш завантажених зупинок наземного транспорту. Кожне таке приміщення матиме площу не менше тридцяти квадратних метрів та зможе одночасно вмістити до п’ятдесяти осіб із розрахунку відповідної площі на одну людину. Модулі повинні бути обов’язково обладнані двома входами із захисними тамбурами та металевими дверима, автономним освітленням, системою примусової вентиляції, вогнегасниками, місцями для сидіння, а також спеціальним майданчиком для безбар’єрного доступу людей на кріслах колісних і пасажирів із дитячими візочками.

    Початкова очікувана вартість цієї закупівлі була встановлена підприємством на рівні 54,2 мільйона гривень. Єдиний учасник торгів, товариство з обмеженою відповідальністю «Сітірейл технолоджі», запропонував виконати замовлення за 44,8 мільйона гривень. Незважаючи на це формальне зниження ціни, столичні активісти наголошують на тому, що підсумкова вартість залишається завищеною щонайменше на тридцять відсотків порівняно з ринковими реаліями. За одне укриття на п’ятдесят людей столиця фактично заплатить близько 3,2 мільйона гривень із доставкою та монтажем. Водночас інші державні структури та регіональні муніципалітети купували абсолютно аналогічні за місткістю споруди значно дешевше – у середньому за 2,4 або 2,5 мільйона гривень.

    Відсутність інших великих постачальників на торгах експерти пояснюють надто специфічними вимогами комунальників. Ще на етапі підготовки тендера потенційні учасники масово скаржилися на прописані розміри конструкцій. Зокрема, замовник вимагав суворих габаритів – вісімнадцять на чотири метри. Виробники офіційно просили дозволити трохи більшу довжину, аби безперешкодно адаптувати замовлення під власні готові серійні блоки, проте керівництво столичного підприємства категорично відхилило ці обґрунтовані прохання.

    Варто нагадати, що процес закупівлі розпочався на тлі тривалого судового тиску: нещодавно столична прокуратура через суд вимагала зобов’язати міську владу вжити реальних заходів для облаштування мобільних укриттів на вулицях міста. Проте внаслідок сумнівної тендерної політики ринок був штучно відрізаний від участі, а стратегічно важливе замовлення безальтернативно відійшло одній компанії. Поки перша подібна споруда монтується на Берестейському проспекті, практика підлаштування тендерної документації під конкретного виконавця продовжує спустошувати скарбницю столиці, залишаючи киян заручниками корупційних ризиків під час щоденних повітряних атак.

  • Стратегічне з’єднання з Європою: «Автострада» завершує ключовий етап зведення мосту через Дністер між Україною та Молдовою

    Стратегічне з’єднання з Європою: «Автострада» завершує ключовий етап зведення мосту через Дністер між Україною та Молдовою

    Група компаній «Автострада» успішно завершує один із найскладніших етапів будівництва стратегічно важливого мостового переходу через річку Дністер, який з’єднає Україну та Молдову. Згідно з останніми повідомленнями, українські будівельники закінчують масштабні роботи безпосередньо в молдовській частині річища та виводять конструкції тимчасового технологічного мосту просто на протилежний берег. Цей інженерний крок є критично важливим для подальшого зведення основних опор та прогонових будов, адже тимчасова естакада забезпечить безперебійний рух важкої будівельної техніки, підвезення матеріалів та безпечну роботу фахівців над акваторією незалежно від погодних умов та сезонних коливань рівня води у річці.

    Реалізація цього масштабного інфраструктурного проєкту, відомого як прикордонний перехід «Ямпіль – Косеуць», має колосальне значення для обох держав у контексті повномасштабної війни та постійних загроз традиційним логістичним шляхам. Нова транспортна артерія дозволить суттєво розвантажити наявні пункти пропуску, скоротити час доставки критично важливих вантажів та створити надійний альтернативний маршрут для українського експорту. Особлива стратегічна цінність мосту полягає в тому, що він забезпечить пряме транспортне сполучення між Києвом та Кишиневом в абсолютний обхід території самопроголошеного Придністров’я, де досі зберігається військова присутність російського контингенту та існують постійні ризики силових провокацій і диверсій.

    Умови, в яких сьогодні відбувається будівництво, вимагають від підрядників надзвичайної оперативності. З огляду на регулярні російські повітряні удари по об’єктах транспортної інфраструктури, диверсифікація міжнародних логістичних маршрутів стає питанням національного виживання. Інтеграція української транспортної мережі з європейською через територію дружньої Молдови сприятиме не лише посиленню економічної стійкості, але й розширенню можливостей для гуманітарного забезпечення військових та цивільних потреб. Крім того, проєкт цілком відповідає стратегічному курсу Києва та Кишинева на євроінтеграцію, фізично «зшиваючи» два регіони сучасними транспортними коридорами за європейськими стандартами.

    З технічного погляду вихід будівельних бригад «Автостради» на молдовський берег свідчить про дотримання високих темпів робіт, попри складні гідрологічні умови та виклики воєнного стану. Фахівці компанії використовують передові технології зведення опор у руслі річки, що мінімізує негативний вплив на екосистему Дністра та гарантує довговічність споруди. Після завершення облаштування тимчасової естакади розпочнеться найактивніша фаза бетонування капітальних елементів та монтажу надводних прогонів. Запуск повноцінного автомобільного руху цим маршрутом стане потужним сигналом для міжнародних партнерів щодо безперечної спроможності України реалізовувати фундаментальні макрорегіональні проєкти навіть під час найінтенсивнішої фази збройного протистояння з агресором.

  • Ціни знову пішли в розгін: інфляція в Україні сягнула 10%

    Ціни знову пішли в розгін: інфляція в Україні сягнула 10%

    В Україні знову прискорилося зростання споживчих цін. У вересні 2026 року річна інфляція досягла 10%, тоді як у серпні становила 8,1%. Лише за місяць товари та послуги в середньому подорожчали на 2,1%. Найбільш відчутним стало зростання цін на яйця, пальне, транспорт та освітні послуги.

    Про це 9 жовтня повідомила Державна служба статистики України, дані якої оприлюднило Forbes Ukraine.

    За підсумками січня–вересня споживчі ціни зросли на 8,1% порівняно з аналогічним періодом минулого року. Водночас базова інфляція, яка відображає стійкіші цінові тенденції, прискорилася до 8,8% у річному вимірі.

    Найбільший стрибок серед продуктів продемонстрували яйця — лише за вересень вони подорожчали на 43,6%. Також зросли ціни на цукор, сало, молоко, рибу, м’ясо, соняшникову олію та продукти переробки зернових. Для окремих категорій місячне подорожчання становило від 1,7% до 8,3%.

    Водночас деякі сезонні продукти стали доступнішими. Фрукти подешевшали на 5,7%, а овочі — на 2,3%.

    Суттєво зросли витрати українців на транспорт. За рік відповідні послуги та товари подорожчали на 26,9%. Особливо різко зросли ціни на пальне та мастила — на 46,2% у річному вимірі та на 5,2% лише за вересень.

    Автодорожні пасажирські перевезення за рік подорожчали на 41,7%, що створює додаткове фінансове навантаження для людей, які щодня користуються громадським транспортом.

    Не оминула інфляція й освітню сферу. У вересні вартість освітніх послуг зросла одразу на 17,4%. Найпомітніше подорожчала вища освіта — на 23,3% за місяць.

    Комунальні послуги також продовжили дорожчати. У категорії житла, водопостачання, електроенергії, газу та інших видів палива ціни збільшилися на 6,3% за рік. У вересні головними чинниками стали підвищення вартості водопостачання та каналізації.

    Національний банк раніше погіршив прогноз інфляції на 2026 рік до 10%. Регулятор також попереджав, що нові російські атаки на логістичну інфраструктуру можуть додатково посилити ціновий тиск.

    Таким чином, вересневі показники свідчать про відчутне прискорення інфляції в Україні. Найбільше зростання цін позначається на повсякденних витратах громадян — харчуванні, транспорті, навчанні та оплаті послуг.

  • Путін хоче паралізувати Київ і змусити людей виїхати — Зеленський

    Путін хоче паралізувати Київ і змусити людей виїхати — Зеленський

    Президент Володимир Зеленський заявив, що нинішня хвиля російських атак на Київ, на його думку, має не лише військову, а й психологічну та соціальну мету — максимально ускладнити життя у столиці та змусити частину мешканців покинути місто. Про це він розповів в інтерв’ю іспанському виданню El País, опублікованому 2 жовтня.

    За словами Зеленського, Москва намагається створити в Києві хаос, порушити нормальну роботу транспорту, шкіл, дитячих садків і систем постачання. Саме цим він пояснює останні удари по транспортній та цивільній інфраструктурі столиці.

    «Вони хочуть, щоб українці — особливо ті, хто перебуває в столиці, — покинули столицю», — заявив Зеленський. Він провів паралель із початком повномасштабного вторгнення у 2022 році, коли російські війська намагалися швидко захопити Київ і, за його оцінкою, розраховували на падіння української державності після втрати столиці.

    Зеленський наголосив, що цей задум тоді не спрацював і, за його словами, не спрацює зараз. Він зазначив, що Україна — це не лише Київ, хоча столиця має величезне символічне, політичне та логістичне значення.

    Нинішні слова президента пролунали на тлі різкого посилення російських ударів по Києву протягом останніх днів.

    1 жовтня російський безпілотник влучив у школу в столиці. У будівлі на момент атаки перебували понад сто дітей, але вони встигли перейти до укриття й не постраждали. Того ж дня дрони кілька разів атакували Південний міст через Дніпро, що призвело до порушень руху метро та наземного транспорту.

    «Ненька інфо» окремо писала про нове влучання по Південному мосту ввечері 1 жовтня. Тоді удар припав уже безпосередньо на дорожнє полотно, після чого фахівці знову почали оцінювати стан конструкції. Нове влучання по Південному мосту: дрон пробив дорожнє полотно

    У ніч на 2 жовтня атаки продовжилися. Внаслідок російського удару по Києву загинула одна людина, ще двоє були поранені. Під удар знову потрапила транспортна інфраструктура, а Південний міст тимчасово закривали для руху. Reuters зазначає, що удари суттєво ускладнили ранкове сполучення між лівим і правим берегами столиці.

    За словами Зеленського, саме такі наслідки і є частиною російського розрахунку: не лише завдати фізичних руйнувань, а й зробити повсякденне життя максимально складним.

    Президент окремо назвав серед цілей логістику — маршрути, якими люди їдуть на роботу, дітей везуть до школи, а магазини, аптеки та лікарні отримують продукти й медикаменти.

    В інтерв’ю El País він наголосив, що удари по мостах або школах відбуваються далеко від лінії фронту і безпосередньо впливають на цивільне життя. На його думку, Кремль прагне паралізувати місто, змусити людей відчути постійну небезпеку і поступово виснажити населення психологічно.

    Саме так Зеленський пояснює і удари по транспортних переправах через Дніпро. Для Києва вони мають критичне значення: значна частина мешканців столиці щодня переміщується між берегами, а пошкодження мостів одразу створює транспортні затори та перевантажує альтернативні маршрути. Reuters оцінює населення лівобережної частини столиці приблизно у 35% від близько трьох мільйонів мешканців Києва.

    На цьому тлі повна або часткова зупинка окремих переправ швидко створює ланцюгову реакцію — затори, затримки громадського транспорту, проблеми з роботою підприємств і складніший доступ до соціальної інфраструктури.

    Зеленський також заявив, що російська сторона буде й надалі нарощувати ескалацію. Він пов’язав це, зокрема, з наближенням проміжних виборів у США, які мають відбутися 3 листопада 2026 року. На його думку, Путін може намагатися демонструвати максимальний військовий тиск саме в період, коли внутрішньополітична увага Вашингтона буде прикута до виборів. Це оцінка українського президента, а не встановлений факт щодо мотивів Кремля.

    За словами Зеленського, російський лідер прагне «ескалувати конфлікт настільки, наскільки це можливо». Президент України вважає, що Москва не відчуває достатнього стримувального ефекту від європейських санкцій і тому продовжує підвищувати інтенсивність атак.

    Ці слова перегукуються з іншою заявою Зеленського, оприлюдненою того ж дня. В інтерв’ю Financial Times він стверджував, що українська розвідка перехопила інформацію про нібито наказ Путіна російському військовому керівництву «зняти обмеження» під час повітряних атак. За словами Зеленського, фраза звучала як «тепер правил немає». Сам перехоплений запис українська сторона публічно не оприлюднила, тому незалежно перевірити це твердження неможливо.

    Водночас факт різкого посилення атак по Києву підтверджується відкритими даними.

    Крім школи та Південного мосту, останніми днями удари зачепили житлову забудову, складські об’єкти, Інститут ядерних досліджень та іншу інфраструктуру. 1 жовтня вночі в Солом’янському районі після атаки загорілося приміщення у житловій багатоповерхівці та автомобілі, а на Оболоні — складська будівля. Київ знову атакували дрони: горіла висотка і склад, є постраждалий

    Росія зі свого боку продовжує заявляти, що її цілями є лише об’єкти, пов’язані з військовою інфраструктурою. Українська влада заперечує цю версію, вказуючи на удари по житлових будинках, школах та іншій цивільній інфраструктурі. Для юридичної оцінки навмисності кожного конкретного удару необхідне окреме розслідування.

    Показово, що 1 жовтня сам Путін під час виступу на «Валдаї» знову говорив про продовження війни і підтвердив, що Росія не відмовляється від своїх вимог щодо України. El País зазначало, що він також відкинув частину пропозицій щодо деескалації у Чорному морі та продовжує наполягати на власному баченні майбутнього України.

    Таким чином, нинішня теза Зеленського звучить максимально конкретно: він вважає, що новий етап атак РФ спрямований не лише на військові чи енергетичні об’єкти, а на саму можливість нормального життя у Києві.

    Школи, мости, транспорт, житлові будинки та логістика, за його оцінкою, стають інструментами тиску на населення.

    Однак президент підкреслює, що стратегічна мета, яку він приписує Кремлю, залишається тією самою, що й у лютому 2022 року: створити відчуття, що столиця не може функціонувати, і змусити людей залишити місто.

    Понад чотири роки після початку повномасштабного вторгнення Київ залишається під контролем України, а транспортна та міська інфраструктура продовжує працювати навіть після повторних ударів. Саме тому нинішня боротьба, за логікою Зеленського, дедалі більше переходить у площину виснаження — чи зможе Москва зробити життя в столиці настільки складним, щоб це вплинуло на стійкість суспільства.

  • Мости перекриті, але електричка їде: Kyiv City Express з’єднує два береги Києва

    Мости перекриті, але електричка їде: Kyiv City Express з’єднує два береги Києва

    Київська кільцева електричка Kyiv City Express 2 жовтня продовжує курсувати між правим і лівим берегами столиці за повним маршрутом і графіком, попри нічну російську атаку та серйозні обмеження руху на мостах через Дніпро. Оператор перевезень повідомив, що залізничне сполучення не скорочували, хоча окремі поїзди можуть іти з невеликими затримками.

    Для Києва це особливо важливо вранці 2 жовтня, адже після нових ударів ситуація з автомобільним і частково громадським транспортом між берегами суттєво ускладнилася.

    За даними КМДА, Південний міст повністю перекрили в обох напрямках. На мосту Метро рух з лівого на правий берег частково обмежили однією смугою. Після ранкового обстеження автобуси №51, 55, 115 і 118-Д змогли відновити рух мостом Патона у напрямку правого берега, тоді як транспорт на лівий берег перенаправляли через Дарницький міст.

    Саме на цьому тлі кільцева електричка фактично залишилася одним із найстабільніших способів перетнути Дніпро громадським транспортом без необхідності шукати об’їзди через частково перекриті мости.

    У Kyiv City Express наголосили, що продовжують працювати попри нічну атаку. Пасажирів лише попередили, що деякі рейси можуть відхилятися від графіка на кілька хвилин. Актуальний розклад доступний на офіційному сайті міської електрички.

    Складна транспортна ситуація у столиці пов’язана насамперед із повторними ударами по Південному мосту. Ще 1 жовтня російські безпілотники влучили поблизу його опорної частини. Через це тимчасово змінили рух зеленої гілки метро: поїзди курсували лише між станціями «Сирець» – «Видубичі» та «Осокорки» – «Червоний хутір». Під час одного з вибухів через вентиляцію до вагона метро потрапив пил, однак пасажири та машиніст не постраждали.

    Після першого огляду 1 жовтня фахівці «Київавтошляхмосту» не виявили критичних пошкоджень Південного мосту, і наземний громадський транспорт частково повернули на звичайні маршрути.

    Однак у ніч проти 2 жовтня міст знову опинився під ударом. Після нової атаки влада вирішила повністю перекрити його для руху в обох напрямках до завершення додаткового обстеження.

    Через це навантаження на альтернативні маршрути між берегами Києва зросло. Частину автобусів перенаправили, рух на інших мостах також обмежили, а пасажири почали шукати залізничні маршрути, які не залежать від стану автомобільних переправ.

    Kyiv City Express у таких умовах має окрему перевагу: кільцевий маршрут проходить через залізничні мости та охоплює велику частину міста, дозволяючи пересідати на метро, автобуси та інший наземний транспорт уже на потрібному березі.

    Сама електричка працює за кільцевою схемою і сполучає, зокрема, Дарницю, Видубичі, Центральний вокзал, Святошин, Почайну та інші райони столиці. Саме тому під час великих транспортних обмежень вона часто стає резервною ланкою міської системи.

    Водночас міська влада просить пасажирів враховувати можливі затримки та оперативно перевіряти зміни перед поїздкою, оскільки транспортна ситуація після атак може змінюватися протягом дня.

    Kyiv City Express продовжує ходити по повному кільцю між двома берегами Києва, тоді як Південний міст закритий, а на інших переправах діють обмеження.