Позначка: туризм

  • ЄС збільшив видачу віз росіянам: Франція стала лідером попри війну і санкції

    ЄС збільшив видачу віз росіянам: Франція стала лідером попри війну і санкції

    У 2025 році країни Європейського Союзу зафіксували зростання кількості виданих шенгенських віз громадянам Росії більш ніж на 10%, попри чинні санкції проти Москви та триваючу повномасштабну війну Росії проти України. Про це повідомляє Euractiv із посиланням на конфіденційні дані Європейської комісії та дипломатичні джерела в ЄС, які знайомі з внутрішньою статистикою так званого «Шенгенського барометра».

    Згідно з оприлюдненими даними, росіяни у 2025 році подали понад 670 тисяч заяв на отримання шенгенських віз, що майже на 8% більше порівняно з попереднім роком. Європейські консульства розглянули та задовольнили приблизно 620 тисяч заяв, що означає зростання приблизно на 10,2% у річному вимірі. Абсолютна більшість виданих дозволів припала на туристичні поїздки — близько 77% усіх віз, тоді як решта стосувалася відвідування родичів і друзів, а також ділових поїздок до країн ЄС.

    Географічний розподіл видачі віз демонструє суттєву нерівномірність політики всередині Євросоюзу. Майже три чверті всіх шенгенських віз для громадян Росії були видані трьома країнами — Францією, Італією та Іспанією. Саме ці держави, які мають потужний туристичний сектор і значну залежність від міжнародного туризму, залишаються ключовими напрямками для російських заявників навіть після різкого погіршення відносин між Москвою та Брюсселем.

    Найбільше уваги викликала ситуація у Франції, яка, за даними дипломатичних джерел, не лише стала лідером за кількістю виданих дозволів, але й продемонструвала найшвидше зростання. У 2025 році кількість шенгенських віз, виданих росіянам французькими консульствами, збільшилася більш ніж на 23%. Це зробило Францію головним центром видачі дозволів для громадян РФ у межах ЄС, що вже спричинило політичні дискусії всередині блоку.

    Оприлюднені дані оголили глибокі розбіжності між державами-членами ЄС щодо політики стосовно російських громадян. Країни Балтії, а також держави Північної Європи, вже тривалий час наполягають на максимальному обмеженні або повній забороні туристичних поїздок росіян до Євросоюзу. Їхня позиція базується на тому, що війна проти України триває, а отже, громадяни Росії не повинні мати можливість вільно подорожувати до країн ЄС з метою відпочинку чи шопінгу.

    Водночас низка країн Західної та Південної Європи, зокрема Франція, Італія та Іспанія, дотримуються більш стриманої позиції. Вони формально підтримують санкційний тиск на Росію, але не вводять повної заборони на видачу віз, аргументуючи це необхідністю дотримання чинних правил Шенгенської системи, а також економічною важливістю туристичного потоку. Саме ця суперечність між політичними заявами та практикою стала одним із головних предметів критики всередині ЄС.

    Інформація про масштабну видачу віз громадянам Росії вже неодноразово ставала предметом закритих консультацій між європейськими столицями. За даними дипломатів, на початку 2026 року статистика щодо російських заявників навіть зникла з оновленої версії «Шенгенського барометра», що викликало додаткову напругу між країнами-членами. Лише після втручання кількох держав, які вимагали прозорості, дані були повернуті в окремий технічний звіт у травні 2026 року.

    Європейські дипломати, яких цитує видання, зазначають, що Франція висловлювала невдоволення публікацією цих даних і виступала проти їх включення до загальнодоступних звітів. У Брюсселі офіційно утримуються від коментарів щодо можливого політичного тиску на статистичні структури, однак підтверджують, що питання візової політики щодо Росії залишається одним із найбільш чутливих у внутрішніх дискусіях Євросоюзу.

    У Європейській комісії заявляють, що продовжують моніторинг ситуації та регулярно оновлюють аналітичні дані щодо видачі віз громадянам Росії. Водночас у відомстві визнають, що остаточні рішення щодо візової політики залишаються у компетенції національних урядів країн-членів, що й створює різноспрямовану практику всередині Шенгенської зони.

    На тлі цього в ЄС продовжуються дискусії щодо можливого посилення обмежень для громадян Росії. Серед обговорюваних варіантів — запровадження додаткових критеріїв перевірки заявників, а також заборона на в’їзд для осіб, які мають безпосередній бойовий досвід участі у війні проти України. Очікується, що відповідні пропозиції можуть бути винесені на рівень офіційного обговорення вже найближчим часом.

    Після початку повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році Євросоюз призупинив дію угоди про спрощений візовий режим із Москвою, а також рекомендував країнам-членам обмежити видачу віз російським громадянам. Окремі держави, зокрема Естонія, Латвія, Литва, Польща та Фінляндія, запровадили додаткові національні обмеження або фактичні заборони на в’їзд росіян через свої кордони, навіть за наявності шенгенських віз, виданих іншими країнами.

    У 2025 році також почали діяти нові загальноєвропейські правила, які скасували можливість отримання багаторазових шенгенських віз для громадян Росії. Відтепер росіяни змушені подавати нову заявку на кожну поїздку до країн ЄС, що значно ускладнило та сповільнило процес подорожей.

    Попри це, остання статистика свідчить, що попит на візи з боку російських громадян залишається стабільно високим, а політика країн ЄС щодо цього питання продовжує залишатися розділеною між прагматичними економічними інтересами та політичними вимогами безпеки й санкційного тиску.

  • Європа на межі авіаколапсу? Лоукости масово скасовують рейси через стрімке зростання цін на пальне

    Європа на межі авіаколапсу? Лоукости масово скасовують рейси через стрімке зростання цін на пальне

    Європейський авіаційний ринок опинився під новим тиском через енергетичну нестабільність, спричинену війною на Близькому Сході. Лоукост-авіакомпанія Transavia оголосила про скасування частини рейсів у травні та червні, приєднавшись до інших перевізників, які вже змушені переглядати свої розклади через різке подорожчання авіаційного пального.

    За даними France24, ситуація на ринку пального загострюється на тлі нестабільності у Перській затоці, зокрема через обмеження руху суден в Ормузькій протоці — одному з ключових маршрутів постачання нафти та нафтопродуктів у світі. Саме цей фактор став одним із головних драйверів зростання цін на гас, який є критично важливим для авіаційної галузі.

    У Transavia пояснюють, що рішення про скасування рейсів продиктоване не лише високою вартістю пального, а й труднощами з його постачанням. Компанія наголошує: ситуація може погіршитися, якщо геополітична напруга не зменшиться найближчим часом.

    Це вже не поодинокий випадок. Раніше про аналогічні кроки заявили такі лоукости, як Ryanair та Volotea, які також змушені оптимізувати свої маршрути через нестабільність на паливному ринку. Найбільше під ударом опиняються саме бюджетні перевізники, чия бізнес-модель базується на мінімальних витратах і високій заповнюваності рейсів.

    Ситуація ускладнюється структурною залежністю Європи від імпорту авіапального. Наприклад, Франція щороку виробляє близько трьох мільйонів тонн гасу, тоді як споживає приблизно п’ять мільйонів. Дефіцит у два мільйони тонн покривається імпортом, значна частина якого надходить саме з Близького Сходу.

    Проблема полягає не лише у сирій нафті, а й у перероблених продуктах, таких як Jet A-1 — стандартне авіаційне пальне. Країни Перської затоки традиційно забезпечують значну частину цих поставок, і будь-які перебої в регіоні одразу відчуваються на глобальному рівні.

    Експерти зазначають, що «енергетичний годинник» для Європи почав відлік ще в середині квітня, коли Міжнародне енергетичне агентство попередило: запасів авіапального може вистачити лише на кілька тижнів у разі поглиблення кризи. Хоча наразі критичного дефіциту не зафіксовано, ризики залишаються високими, особливо напередодні літнього туристичного сезону.

    Водночас великі хаби, такі як паризькі аеропорти Орлі та Шарль-де-Голль, поки що мають достатні резерви для стабільної роботи. Найбільший удар може припасти на менші регіональні аеропорти, які мають обмежені запаси та менш гнучку логістику постачань.

    Попри це, навіть за відсутності фізичного дефіциту пального, авіапасажири вже відчувають наслідки кризи. Ціни на авіаквитки стрімко зростають: за оцінками аналітиків, пальне може становити до 40% вартості перельоту. Через війну на Близькому Сході ціна на гас фактично подвоїлася, що змушує авіакомпанії перекладати витрати на пасажирів.

    На цьому тлі деякі перевізники намагаються зберігати оптимізм. Наприклад, керівництво Wizz Air раніше заявляло, що не очікує критичного дефіциту пального найближчим часом. Додатковим фактором стабілізації може стати відновлення експорту нафтопродуктів із Китаю, який планує збільшити поставки вже з травня.

    Проте аналітики застерігають: навіть якщо ситуація стабілізується влітку, нова хвиля проблем може виникнути восени. У разі затягування конфлікту на Близькому Сході Європа може знову зіткнутися з дефіцитом пального, що призведе до нових обмежень у авіасполученні.

    Криза також оголює стратегічну слабкість європейської енергетичної системи — недостатню диверсифікацію постачань і скорочення власних переробних потужностей у попередні роки. Це робить континент вразливим до зовнішніх шоків, зокрема геополітичних.

    У підсумку, ситуація з авіапальним стає не лише економічною проблемою, а й фактором, який впливає на мобільність, туризм і загальну стабільність європейського ринку. Якщо тенденція збережеться, мандрівникам доведеться готуватися не лише до дорожчих квитків, а й до можливих змін у планах подорожей.

    Європейська авіація входить у літо з серйозними викликами — і поки що головне питання залишається відкритим: чи зможе ринок адаптуватися до нових умов, чи пасажири стануть свідками масштабних перебоїв у польотах.

  • GORO Mountain Resort: інвестиційний проєкт чи схема для офшорів?

    GORO Mountain Resort: інвестиційний проєкт чи схема для офшорів?

    Власник мережі заправок «ОККО» Віталій Антонов будує туристичний курорт GORO Mountain Resort на Львівщині з підтримкою держави, що дозволяє уникнути податкового навантаження. Кабмін Юлії Свириденко погодив перелік товарів для ТОВ «Славскі» на суму понад 46 млн євро, які можна завезти без ввізних мит та ПДВ для будівництва курорту.

    Ідея курорту виникла ще до повномасштабного вторгнення РФ. Улітку 2025 року Кабмін, Славська селищна рада та ТОВ «Славскі» підписали спеціальний інвестиційний договір, який передбачає державну допомогу. Серед товарів, які можна завезти без оподаткування, крани, снігогенератори, системи теплопостачання та інше обладнання для курорту.

    Закон про державну підтримку інвестиційних проєктів передбачає допомогу для проєктів від 12 млн євро, але компанія Антонова, ТОВ «Славскі», належить кіпрській Goro mountain resort limited, а сам Антонов має швейцарське резидентство. Це ставить під сумнів відповідність компанії критеріям закону, а прибуток майбутнього курорту, ймовірно, осідатиме за кордоном, а не в Україні.

    Для будівництва курорту Антонов отримав значну кількість землі через схему, у якій громадяни України оформляли земельні ділянки на себе, а потім майже одночасно продавали їх ТОВ «Славскі». За даними судових матеріалів, у цю схему могли бути залучені депутати та колишні посадові особи Славської селищної ради, включно з братом бізнес-партнера Антонова. Розслідування земельних махінацій триває, але матеріали закриті для загального доступу.

    Попри це, в медіа триває активна рекламна кампанія GORO Mountain Resort як «проєкту надії» з екологічними програмами та новою туристичною інфраструктурою. У червні 2025 року прем’єр-міністерка Юлія Свириденко заявила, що проєкт забезпечить 7,3 млрд грн надходжень до бюджетів усіх рівнів протягом 15 років, але не згадала про офшорне управління та ймовірну відсутність більшої частини прибутку в Україні.

  • Сніг і вітер у Карпатах: рятувальники попереджають туристів

    Сніг і вітер у Карпатах: рятувальники попереджають туристів

    29 жовтня на високогір’ї Карпат погода була хмарною та морозною, місцями насипало значну кількість снігу. Про це повідомили гірські рятувальники Прикарпаття.

    За їхніми даними, зранку видимість на горі Піп Іван Чорногірський була надзвичайно низькою — до 30 метрів. Вітер дув південно-західний зі швидкістю 15-17 м/с, а температура повітря опустилася до -3°С. На вершині місцями сформувалися перемети свіжого снігу заввишки до 80 см.

    Гора Піп Іван, відома також як Піп Іван Чорногірський або Чорна Гора, є однією з найвищих вершин Українських Карпат — її висота сягає 2028,5 метрів. Вона розташована на південно-східному кінці головного хребта масиву Чорногора, на межі Івано-Франківської та Закарпатської областей.

    Рятувальники нагадують туристам і альпіністам дотримуватися обережності під час сходження, адже складні погодні умови на вершині підвищують ризик нещасних випадків.

  • Продукти, які варто мати під рукою під час відключень світла

    Продукти, які варто мати під рукою під час відключень світла

    З настанням холодів та у ситуації нестабільного постачання електроенергії підготовка до можливих блекаутів стає життєво важливою. Планування запасів їжі та правильне її зберігання допомагають забезпечити комфорт і безпеку для родини навіть без світла.

    Перш за все, варто правильно організувати зберігання продуктів. Продукти з коротким терміном придатності, такі як свіжі овочі та фрукти, слід споживати першочергово. Крупи та овочі краще зберігати у темному та прохолодному місці. Ультрапастеризоване молоко може зберігатися без холодильника кілька тижнів, тому кілька упаковок про запас будуть корисні. М’ясо можна пересипати сіллю або приготувати консерви, а фрукти та сир загорнути в папір і розмістити у прохолодному місці. Якщо є підвал, частину продуктів варто туди перенести для тривалого зберігання.

    Запаси продуктів тривалого зберігання допоможуть пережити відключення електрики без проблем. До таких продуктів належать консерви різних видів м’яса, риби та овочів, сухофрукти та горіхи, мед, кава та чай (краще розчинні), солодощі, енергетичні батончики, квасоля та сочевиця, засолене сало, олія та арахісова паста, печінка тріски та оливки, жирні сири тривалого зберігання, сухе або згущене молоко.

    Особливу увагу варто приділити продуктам швидкого приготування. Гречка, вермішель, бульйонні кубики, мюслі та вівсянка, сублімовані страви – вони дозволяють швидко приготувати їжу навіть без електрики.

    Приготувати їжу без світла також можливо за допомогою туристичної газової плитки, термоса для гарячої води або автомобільного чайника, що працює від прикурювача. Деякі страви, наприклад гречку, можна просто залити гарячою водою та залишити на ніч, а також готувати салати, бутерброди та лаваші з начинками без використання плити.

    Крім продуктів, важливо мати запас води, ліхтарики, свічки та додаткові батарейки. У холодну пору року утепліть приміщення, щоб зберегти тепло.

    Плануючи запаси та дотримуючись простих порад, ви забезпечите собі та своїй родині безпеку та комфорт навіть під час тривалих відключень електроенергії.

  • Що відомо про єдиний діючий вулкан України

    Що відомо про єдиний діючий вулкан України

    Грязьовий вулкан Старуня — один із найменших у Європі та єдиний діючий такого типу в Україні — розташований у селі Старуня за приблизно 25 км від Івано-Франківська. Хоча за габаритами він скромний, цей природний об’єкт має кілька унікальних властивостей, які роблять його цікавим і для геологів, і для туристів та медиків.

    Сам вулкан — це ділянка «бруду» на вершині пагорба, позбавлена рослинності, де періодично відбуваються викиди суміші глини, нафти, ропи та газів. Діаметр основного кратера становить лише близько 30 см, однак у піки активності викиди могли сягати до трьох метрів висоти. Загалом вулкан має близько восьми постійно активних кратерів і ще дванадцять непостійних.

    Одна з найцікавіших властивостей Старуні — сейсмочутливість: вулкан реагує на землетруси, що відбуваються за тисячі кілометрів. Після сильних поштовхів (у Кавказі, Італії, Німеччині чи навіть у Середній Азії) на поверхні навколо вулкана з’являються тріщини шириною до трьох сантиметрів, які через кілька днів закриваються самостійно. Також спостерігаються провали, поява нових порогів і водоспадів, активне газовиділення та повільне підняття ґрунту — близько одного метра за сім років.

    Геохімію Старуні пояснюють історією інтенсивної розробки нафтових і озокеритних родовищ у ХІХ–ХХ століттях: проникнення кисню в підземні води спричинило окислення нафти й хімічні реакції з виділенням тепла, яке й підтримує активність вулкана. Через це ж тут знаходять лікувальні грязі та мінералізовану воду; у складі речовини є озокерит — природний мінерал, що застосовується в термолікуванні.

    Поруч із кратером горить «вічний вогонь» — джерело природного газу, яке місцеві мешканці підпалили понад 30 років тому, аби знизити загазованість повітря; відтоді воно не згасло. Ще одна важлива складова цінності Старуні — археологія: у довколишніх шарах знаходили добре збережені рештки доісторичних тварин. Найвідоміші знахідки — мамонт зі збереженими залишками трави у шлунку та кістки двох волохатих носорогів; експонати нині зберігаються в музеях Львова та Кракова.

    Старуня — унікальне поєднання геології, лікувальних ресурсів та археології. Для регіону це і науковий інтерес, і туристичний об’єкт, що вимагає уваги з боку екологів і реставраторів. Зважаючи на чутливість вулкану до зовнішніх впливів і його значення для науки й медицини, важливо балансувати між доступністю для відвідувачів, збереженням унікальних ресурсів і охороною території.

  • Українці більше подорожують батьківщиною – туристичний збір зріс на третину

    Українці більше подорожують батьківщиною – туристичний збір зріс на третину

    За перше півріччя 2025 року в місцеві бюджети України надійшло рекордні 142,6 мільйона гривень туристичного збору. Це на третину більше, ніж за аналогічний період 2024-го, і удвічі більше, ніж у 2021 році. Дані оприлюднила Державна податкова служба, повідомляє «Закон і Бізнес» з посиланням на Опендатабот.

    Більшу частину надходжень — 55% — забезпечили великі готелі, санаторії та інші заклади розміщення. Решту 45% сплатили власники квартир, садиб і невеликих туристичних об’єктів. Для порівняння, кілька років тому великі гравці формували 62% усіх надходжень, але нині картина майже вирівнялася.

    Лише у шести регіонах бізнес все ще переважає в сплаті збору: Київ (83%), Сумська область (73%), Хмельницька (61%), Львівська (57%), Рівненська та Полтавська (по 51%).

    Найбільшими донорами місцевих бюджетів стали Київ (33,6 млн грн), Львівщина (26,6 млн грн) та Івано-Франківщина (22,1 млн грн). Разом вони забезпечили 58% усіх надходжень від туристичного збору в Україні.

    Аналітики прогнозують, що 2025 рік може стати рекордним за надходженнями від внутрішнього туризму, адже найбільший обсяг сплати збору традиційно припадає на друге півріччя.