Golosnovinua.com

Позначка: учні

  • Безкоштовні гарячі обіди для всіх: з 1 вересня Україна запускає масштабну реформу шкільного харчування

    Безкоштовні гарячі обіди для всіх: з 1 вересня Україна запускає масштабну реформу шкільного харчування

    Із 1 вересня 2026 року в Україні стартує новий масштабний етап реформи шкільного харчування. Від початку нового навчального року безоплатне гаряче харчування отримуватимуть усі учні комунальних закладів загальної середньої освіти, які навчаються в очному або змішаному форматі. Таким чином державна програма вперше охопить школярів усіх класів – від першого до одинадцятого (дванадцятого), а не лише учнів молодшої школи чи окремі пільгові категорії дітей.

    Про це повідомило Міністерство освіти і науки України.

    Відповідне рішення вже ухвалив Кабінет міністрів України. Для забезпечення реалізації програми уряд спрямує місцевим бюджетам понад 7,4 мільярда гривень державної субвенції лише на період із вересня по листопад 2026 року. Кошти мають надійти до громад завчасно, щоб вони встигли організувати харчування ще до початку нового навчального року.

    За інформацією Міністерства освіти і науки, після розширення програми безкоштовне гаряче харчування отримуватимуть близько трьох мільйонів українських школярів. Це стане одним із найбільших соціальних проєктів у системі освіти за останні роки та важливою складовою державної політики підтримки сімей із дітьми в умовах повномасштабної війни.

    Міністр освіти і науки Оксен Лісовий наголосив, що держава заздалегідь забезпечує громади необхідними фінансовими ресурсами, аби вже з першого дня навчального року кожна школа могла організувати безкоштовне гаряче харчування для всіх дітей, які відвідують заняття очно або навчаються у змішаному форматі.

    За словами міністра, головною метою програми є забезпечення рівного доступу всіх школярів до якісного харчування незалежно від того, у якому регіоні вони проживають, якими є фінансові можливості місцевої громади або соціальний статус родини. Держава прагне, щоб кожна дитина мала можливість щодня отримувати повноцінний гарячий обід, який відповідає сучасним стандартам здорового харчування.

    Фінансування здійснюватиметься за єдиними нормативами по всій країні. Для учнів початкової школи держава компенсуватиме вартість одного гарячого прийому їжі з розрахунку 50 гривень на день. Для учнів базової та старшої школи норматив становитиме 60 гривень на день. Такий підхід застосовуватиметься незалежно від регіону, кількості учнів чи моделі організації харчування у конкретному навчальному закладі.

    Водночас уряд передбачив окремий механізм для територій, де продовжує працювати Всесвітня продовольча програма Організації Об’єднаних Націй. Насамперед це стосується окремих прифронтових областей, які найбільше постраждали від війни. Там фінансування здійснюватиметься за змішаною схемою: 35 гривень на одного учня забезпечуватиме державна субвенція, ще 15 гривень покриватиме міжнародна гуманітарна програма.

    У Міністерстві освіти пояснили, що під час розрахунку обсягів фінансування враховували реальну кількість дітей, які навчаються очно або змішано, кількість навчальних днів, середній рівень відвідуваності закладів освіти, вартість продуктів, а також особливості організації харчування у кожній територіальній громаді.

    Одночасно уряд ухвалив зміни до правил організації харчування в школах під час дії воєнного стану. Вони мають забезпечити безперервне харчування дітей навіть у складних безпекових умовах.

    Відтепер, якщо шкільна їдальня не може одночасно прийняти всіх учнів через обмежену площу або інші причини, адміністрація закладу освіти зможе організовувати прийом їжі в інших безпечних приміщеннях школи. Йдеться про навчальні кабінети, рекреаційні зони, актові зали, а також укриття, якщо під час обіду буде оголошено повітряну тривогу.

    У Міністерстві наголошують, що незалежно від місця прийому їжі всі санітарні та гігієнічні вимоги залишаються обов’язковими. Школи повинні забезпечити можливість миття рук, належне прибирання та провітрювання приміщень, безпечне транспортування готових страв, правильне зберігання продуктів і суворе дотримання графіків харчування.

    Запровадження нової програми є лише одним із напрямків комплексної реформи шкільного харчування, яка триває в Україні вже кілька років. За цей час у країні активно модернізують харчоблоки, закуповують сучасне кухонне обладнання, оновлюють меню відповідно до рекомендацій фахівців зі здорового харчування та проводять навчання кухарів за новими стандартами.

    За даними Міністерства освіти і науки, наразі вже модернізовано близько 20% усіх шкільних харчоблоків, які потребували оновлення. Завдяки державній субвенції сучасне обладнання отримали 157 закладів освіти, ще 84 проєкти перебувають на різних етапах реалізації. Крім того, понад півтори тисячі шкільних їдалень вдалося оновити за рахунок коштів місцевих бюджетів та фінансової підтримки міжнародних партнерів.

    У МОН зазначають, що модернізація матеріально-технічної бази залишається одним із ключових завдань реформи. Сучасні харчоблоки повинні відповідати європейським стандартам безпеки, енергоефективності та якості приготування їжі.

    Окрему увагу держава приділяє цифровізації системи харчування. За підтримки Антикорупційної ініціативи Європейського Союзу в Україні (EUACI) створюється спеціальна цифрова платформа, яка дозволить ефективніше контролювати закупівлі продуктів, оптимізувати витрати бюджетних коштів, здійснювати моніторинг якості харчування та прогнозувати реальні потреби навчальних закладів.

    Очікується, що впровадження цифрових інструментів допоможе громадам зменшити вартість продуктів і послуг без погіршення якості харчування, зробить використання бюджетних коштів більш прозорим, а також дозволить оперативніше реагувати на потреби шкіл.

    Уряд також продовжує реалізацію інших складових реформи. Зокрема, триває будівництво сучасних фабрик-кухонь, які забезпечуватимуть централізоване приготування страв для кількох навчальних закладів одночасно, оновлюються технологічні процеси, а кухарі проходять професійну перепідготовку відповідно до сучасних вимог.

    У Міністерстві освіти наголошують, що реформа має не лише соціальне, а й стратегічне значення. Забезпечення дітей повноцінним збалансованим харчуванням позитивно впливає на їхній фізичний розвиток, успішність у навчанні, концентрацію уваги та загальний стан здоров’я. Крім того, безкоштовне гаряче харчування допоможе суттєво зменшити фінансове навантаження на українські родини, які вже кілька років живуть в умовах повномасштабної війни, економічної нестабільності та постійного зростання вартості життя.

    Запуск оновленої програми з 1 вересня 2026 року стане найбільшим розширенням державної системи шкільного харчування за всю історію незалежної України та охопить практично всіх учнів комунальних закладів загальної середньої освіти, які продовжують навчатися у звичному форматі попри воєнні виклики.

  • Школи перевірятимуть військовий облік: що змінилося для 17-річних учнів і чи потрібен паперовий документ

    Школи перевірятимуть військовий облік: що змінилося для 17-річних учнів і чи потрібен паперовий документ

    З українських шкіл почали надходити повідомлення про перевірку військово-облікових документів у старшокласників, що викликало хвилю запитань серед учнів і батьків. У Міністерстві оборони України офіційно роз’яснили: заклади освіти дійсно мають право перевіряти наявність військово-облікових документів у призовників, однак вимагати виключно паперовий варіант — незаконно. Йдеться насамперед про електронний військово-обліковий документ (е-ВОД), який нині має повноцінну юридичну силу.

    Згідно з чинним законодавством, а саме постановою Кабінету Міністрів №1487, школи зобов’язані вести персональний військовий облік учнів призовного віку. Це означає, що адміністрація навчального закладу повинна перевіряти, чи перебуває учень на обліку, і зберігати відповідну інформацію в його особовій справі. Найчастіше такі перевірки проводяться під час зарахування до старших класів або напередодні вступу до закладів вищої освіти.

    У Міністерстві оборони підкреслюють: сучасна система військового обліку передбачає цифровий формат. Електронний військово-обліковий документ, доступний через застосунок Резерв+ або портал Дія, є повноцінною альтернативою паперовому приписному. Ба більше, він має таку ж юридичну силу, як і традиційний документ.

    Е-ВОД містить усі необхідні дані з державного реєстру, включно з персональною інформацією та унікальним QR-кодом для перевірки. Саме цей код використовують у школах для підтвердження дійсності документа. Якщо технічної можливості для сканування немає, допускається роздрукована копія електронного документа, яку підшивають до особової справи учня.

    Важливо, що термін дії електронного документа становить один рік із моменту формування. Після цього його потрібно оновити, щоб дані залишалися актуальними. У Міноборони наголошують: якщо учень уже має е-ВОД, вимога надати паперовий документ є порушенням законодавства.

    Окрему увагу приділяють процедурі взяття на військовий облік. У 2026 році громадяни чоловічої статі, яким виповнюється 17 років, зобов’язані стати на облік у період з 1 січня до 31 липня. Це можна зробити двома способами: або особисто звернувшись до територіального центру комплектування, або дистанційно — через електронні сервіси.

    У більшості випадків, якщо реєстрація здійснюється через цифрові платформи, особиста явка до ТЦК не є обов’язковою. Після внесення даних до реєстру електронний документ автоматично з’являється в системі, і його можна одразу використовувати.

    Водночас ігнорування обов’язку стати на військовий облік може мати правові наслідки. Закон передбачає відповідальність за порушення правил обліку, тому в Міноборони закликають учнів та їхніх батьків не відкладати процедуру.

    Впровадження електронного військового обліку є частиною ширшої цифровізації державних послуг. Україна активно переходить до використання цифрових документів, що дозволяє спростити процедури, зменшити бюрократію та мінімізувати необхідність особистих візитів до державних установ.

    Паралельно змінюється і підхід до військової підготовки молоді. У Міністерство освіти і науки України раніше повідомляли, що у вищих навчальних закладах планують запровадити нову обов’язкову дисципліну — «Основи національного спротиву». Її вивчатимуть усі студенти незалежно від статі, що свідчить про комплексний підхід держави до питань оборони та безпеки.

    Перевірка військово-облікових документів у школах є не нововведенням, а частиною чинної системи обліку. Водночас ключова зміна полягає у переході до електронного формату, який значно спрощує процес як для учнів, так і для навчальних закладів. Головне, що підкреслюють у Міноборони, — жоден учень не зобов’язаний надавати паперовий документ, якщо має чинний електронний аналог.

    Ситуація також демонструє, як війна та безпекові виклики впливають на освітню систему та державні процеси загалом. Україна поступово адаптує свої інституції до нових умов, поєднуючи цифровізацію з посиленням обороноздатності.

  • Депутати пропонують заборонити школярам користуватися телефонами на уроках

    Депутати пропонують заборонити школярам користуватися телефонами на уроках

    У Верховній Раді зареєстрували законопроєкт, який передбачає обмеження використання смартфонів, планшетів і смарт-годинників під час освітнього процесу. Йдеться про документ №15105 від 27 березня 2026 року.

    Ініціатором змін виступив народний депутат Георгій Мазурашу. Законопроєкт пропонує внести поправки до статті 53 закону “Про освіту”, доповнивши перелік обов’язків здобувачів освіти.

    Згідно з ініціативою, учнів планують зобов’язати утримуватися від використання гаджетів під час уроків. Винятки передбачаються лише у випадках, коли пристрої необхідні для навчального процесу або з медичних причин.

    Станом на зараз повний текст документа у відкритому доступі відсутній, тому детальні механізми реалізації цієї норми поки що невідомі.

    Раніше міністр освіти і науки Оксен Лісовий заявляв, що питання повної заборони смартфонів у школах не є пріоритетом державної політики. За його словами, у різних країнах застосовуються різні підходи — зокрема, практика зберігання телефонів у спеціальних боксах або локерах із доступом під час перерв.

    Міністр також наголошував, що українські навчальні заклади вже мають можливість самостійно встановлювати правила користування гаджетами за погодженням із батьками та учнями.

    Наразі в Україні немає єдиного законодавчого обмеження щодо використання смартфонів у школах. Це питання здебільшого регулюється на рівні самих закладів освіти.

    Таким чином, нова законодавча ініціатива може змінити підхід до використання цифрових пристроїв у навчальному процесі та встановити єдині правила для всіх учнів.

  • У столичних школах масово порушують мовний закон — результати моніторингу

    У столичних школах масово порушують мовний закон — результати моніторингу

    У столичних школах зафіксовано суттєве зниження рівня використання української мови під час навчального процесу. Про це заявив заступник керівника Секретаріату Уповноваженого із захисту державної мови Сергій Сиротенко.

    За його словами, спільне моніторингове дослідження Державної служби якості освіти України та Уповноваженого із захисту державної мови показало тривожні результати: у Києві 24% учителів під час уроків і 40% під час перерв порушують мовний закон, використовуючи недержавну мову. Для порівняння, середній показник по Україні — 14% на уроках і 21% на перервах.

    Не краща ситуація і серед самих школярів. Згідно з результатами опитування, 66% київських учнів зізналися, що розмовляють недержавною мовою під час уроків, а 82% — на перервах. Тільки 18% столичних школярів заявили, що спілкуються виключно українською.

    «Київ можна віднести до зросійщених регіонів України. Всі показники нижчі, ніж по країні. Молоде покоління застосовує російську мову навіть частіше, ніж їхні батьки. Це результат інформаційного впливу країни-агресора через інтернет і соцмережі», — зазначив Сиротенко.

    Він наголосив, що ситуація потребує системного підходу та контролю: необхідно посилити правову й ціннісну просвіту серед учителів та учнів, а також забезпечити дієвий внутрішній моніторинг у школах.

    Представник мовного омбудсмена підкреслив, що саме Київ, як культурна столиця, має бути прикладом у дотриманні мовного законодавства, а не навпаки.

  • Кабмін України готує безкоштовні обіди для учнів 1–11 класів

    Кабмін України готує безкоштовні обіди для учнів 1–11 класів

    Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко пообіцяла, що з 2026 року харчування у школах стане безкоштовним для всіх учнів від 1 до 11 класу. Про це вона заявила 21 серпня під час освітньої конференції «Серпнева-2025».

    За словами прем’єрки, для реалізації цієї ініціативи необхідно не лише передбачити фінансування, а й забезпечити інфраструктурну готовність шкіл у містах по всій Україні, не обмежуючись прифронтовими територіями. Відповідальними за виконання завдання призначено міністра освіти та міністра фінансів.

    Наразі безкоштовне харчування вже запроваджене з вересня 2025 року для учнів початкових класів у всіх регіонах та для школярів 5–11 класів у школах прифронтових громад. На ці цілі Кабінет Міністрів перерозподілив 779,8 млн грн з державного бюджету.

    Проте на 2026 рік фінансування для повного впровадження безкоштовного харчування усіх школярів поки не передбачено, що ставить під сумнів своєчасну реалізацію обіцянки.

  • Кількість учнів в Україні стрімко скорочується

    Кількість учнів в Україні стрімко скорочується

    Україна стоїть перед серйозними викликами у сфері освіти. За прогнозами Міністерства освіти і науки, кількість першокласників до 2029 року може зменшитися на третину. Заступниця міністра освіти і науки Галина Кузьмичова зазначила, що ця тенденція вже є помітною: теперішні першокласники на 30% менш численні порівняно з учнями сьомого класу.

    Причини скорочення
    Основними факторами такого спаду є низька народжуваність останніх років і міграція. Війна та соціально-економічні труднощі змусили багатьох батьків виїхати за кордон разом із дітьми. За словами директора дистанційної школи Unicorn School Володимира Страшка, деякі школи втратили до 90% учнів, і ця проблема торкнулася як хлопців, так і дівчат.

    Показники свідчать, що більше половини українських шкіл мають наповненість менше 200 дітей. Галина Кузьмичова підкреслила, що громади повинні переглянути свої підходи до освітньої інфраструктури. “Ілюзія, що всі 13 тисяч шкіл мають майбутнє, більше не працює. Оптимізація мережі шкіл стає необхідною реальністю”, — наголосила вона.

    Головна ідея, яку просуває МОН, полягає у тому, щоб зробити ставку на якість освіти, навіть якщо це потребує скорочення кількості закладів. Потрібно будувати школи, що відповідають сучасним потребам, а не просто утримувати будівлі радянського періоду.

    За останні чотири роки кількість шкіл в Україні зменшилася на 2 тисячі. Особливо це стосується сільських закладів, де населення стрімко скорочується. У містах ця тенденція проявляється менш помітно, але й там демографічний спад стає очевидним.

    На думку експертів, оптимізація шкільної мережі є неминучою. Але громади повинні підходити до цього питання виважено, забезпечуючи доступ до якісної освіти навіть у найвіддаленіших куточках країни. Можливо, дистанційне навчання стане одним із розв’язань проблеми.

    В умовах війни та кризи реформи у сфері освіти стають питанням національної безпеки. Адже якісна освіта — це ключ до конкурентоспроможності майбутніх поколінь.

  • Вчителі та керівники шкіл озвучили основні проблеми освіти в Україні

    Вчителі та керівники шкіл озвучили основні проблеми освіти в Україні

    Цифрова трансформація освіти є важливим етапом розвитку сучасного навчального процесу. В Україні вже активно впроваджуються цифрові технології, однак, як виявилося, багато шкіл стикаються з проблемами, які значно уповільнюють цей процес. Результати оцінювання цифрової готовності закладів освіти SELFIE, проведеного Міністерством освіти та науки України в 2024 році, показали важливі перешкоди, які потребують вирішення.

    SELFIE – це онлайн-інструмент для оцінювання готовності шкіл до цифрових змін, виявлення напрямів для вдосконалення та впровадження інноваційних підходів. За результатами опитування педагогів та керівників навчальних закладів, найбільшими проблемами для цифровізації виявилися:

    1. Брак фінансування – ця проблема стосується 68,37% керівників закладів освіти та 58,51% вчителів. Без належного фінансування впровадження сучасних технологій в освіту стає надзвичайно складним.
    2. Невідповідне комп’ютерне обладнання – 54,02% керівників та 44,68% вчителів зазначили, що наявні комп’ютери застарілі і не здатні ефективно підтримувати новітні освітні технології.
    3. Ненадійне підʼєднання до інтернету або низька швидкість – 46,78% вчителів і 41,41% керівників повідомили про проблеми з підключенням до інтернету, особливо у віддалених регіонах, що ускладнює доступ до онлайн-ресурсів.
    4. Брак часу для вчителів – багато педагогів зазначають, що для освоєння нових цифрових інструментів їм не вистачає часу, оскільки основний робочий час витрачається на підготовку до уроків і навчання учнів.
    5. Обмежена або відсутня технічна підтримка – для ефективної роботи вчителі та адміністрація шкіл потребують постійної технічної допомоги, особливо в процесі переходу до нових технологій.

    Попри ці проблеми, в Україні все більше шкіл переходять на електронні журнали та інші цифрові інструменти документообігу. Наприклад, на Волині вже 90% шкіл перейшли на е-журнали, що значно спрощує ведення документації та зберігання даних.

    Також учителі та школярі активно використовують штучний інтелект в навчальному процесі. Дослідження МОН показало, що 76% педагогів і 85% школярів хоча б раз використовували технології ШІ для навчання, що свідчить про високий рівень зацікавленості у новітніх освітніх технологіях.

    Таким чином, хоча цифровізація освіти стикається з численними викликами, її впровадження вже намагаються підтримувати на різних рівнях, що дозволяє сподіватися на позитивні зміни в майбутньому.

  • Критика від батьків: нововведення освітнього омбудсмена зустріло опір через війну

    Критика від батьків: нововведення освітнього омбудсмена зустріло опір через війну

    Ідея освітньої омбудсменки Надії Лещик про можливість залишення школярів на другий рік у разі неуспішності викликала обурення серед батьків. Пропозиція стала темою жвавої дискусії в соціальних мережах, де батьки висловили свою стурбованість щодо доцільності таких заходів у нинішній складній ситуації. Зокрема, вони звернули увагу на умови, в яких відбувається навчання в умовах війни та нестабільної енергопостачання.

    Одним з основних аргументів батьків стало питання справедливості: вони вимагали впровадження покарань не тільки для учнів, а й для вчителів, щоб обидві сторони були зацікавлені в результатах навчання. “Тоді введіть покарання і для вчителів теж. Нехай обидві сторони будуть зацікавлені в тому, щоб діти гарно вчились”, – написав один з коментаторів. Інші користувачі також висловлювали побоювання, що таке нововведення може стати приводом для корупційних схем і зловживань з боку вчителів та адміністрацій шкіл.

    Нерідко піднімалася тема відсутності належних умов для навчання через відключення електроенергії та постійні тривоги. “Цікаво наскільки доречно зараз питання стосовно залишення дитини на наступний рік через пропуски, враховуючи що зараз війна, безсонні ночі, відключення світла, уроки в темноті?!”, – зазначала одна з матерів, підкреслюючи, що діти і так стикаються з великими труднощами.

    Крім того, деякі батьки вказали на проблему військових дій та нестабільної ситуації на територіях, які постраждали від конфлікту. Вони нагадували, що в умовах війни багато дітей втрачають час на навчання, перебуваючи на тимчасово окупованих територіях або виїжджаючи за кордон. Відсутність стабільного доступу до освіти, на їхню думку, повинна бути врахована при ухваленні таких рішень.

    Надія Лещик, у свою чергу, пояснила, що до Служби освітнього омбудсмена неодноразово зверталися батьки дітей з тимчасово окупованих територій, зокрема з проханням зарахувати їхніх дітей до того класу, в якому вони навчались раніше, оскільки деякі учні мають великі прогалини у знаннях. За її словами, ця норма необхідна для забезпечення доступу до освіти для таких дітей.

    “Якщо дитина не навчалася довгий час, перебувала за кордоном чи на ТОТ? До нас зверталися з цим проханням як батьки, так і педагоги, а законодавство не дозволяє”, – зазначила омбудсменка, підкреслюючи важливість розв’язання цієї проблеми для дітей, що постраждали від війни.

    Загалом, більшість батьків не підтримали ідею залишати школярів на другий рік, вважаючи, що в умовах війни і постійних стресів це може тільки погіршити ситуацію. Вони закликають уряд та Міністерство освіти більше уваги приділяти створенню нормальних умов для навчання, зокрема для дітей, які проживають на прикордонних територіях чи в районах, постраждалих від війни.

  • Освіта під час війни: підлітки в Україні відстають на два роки

    Освіта під час війни: підлітки в Україні відстають на два роки

    В умовах триваючої війни в Україні рівень знань підлітків відстає щонайменше на два роки від необхідного стандарту. Таку тривожну заяву зробила заступниця міністра освіти Надія Кузьмічова, підкресливши серйозність наслідків, які конфлікт має на освітній процес.

    «Освітні втрати не просто позначаються на індивідуальному розвитку дитини – вони в перспективі можуть стримувати економічний і соціальний прогрес цілої країни. Світовий банк прогнозує, що через освітні втрати ці учні сумарно втрачатимуть мільярди доларів доходів за своє життя. Це реальна загроза нашому людському капіталу і розвитку всієї країни», – заявила Кузьмічова.

    Вона розповіла, що в Міносвіти розробляють стратегію повернення дітей в очне навчання, щоб компенсувати ці втрати.

    Нагадаємо, тільки цього року напередодні початку навчання з України виїхали 300 тисяч школярів.

  • 300 тисяч дітей виїхали з України напередодні навчального року — Ніна Южаніна

    300 тисяч дітей виїхали з України напередодні навчального року — Ніна Южаніна

    За даними народного депутата Ніни Южаніної, понад 300 тисяч дітей залишили Україну напередодні нового навчального року. Ця статистика підкреслює наслідки війни, яка триває в країні, та її вплив на освітній процес.

    За її словами, це свідчить про те, що громадяни не отримують чітких сигналів від влади щодо планів на майбутнє – особливо щодо осінньо-зимового періоду та військових можливостей країни.

    Депутатка додала, що багато хто продає своє майно і залишає країну, переважно виїжджаючи до Польщі.

    Раніше міністр освіти Лісовий також говорив про масовий від’їзд школярів 10-11 класів.