Golosnovinua.com

Позначка: учні

  • Учні 10-11 класів, особливо хлопці, активно виїжджають за кордон

    Учні 10-11 класів, особливо хлопці, активно виїжджають за кордон

    Під час виступу в Верховній Раді України міністр освіти Оксен Лісовий привернув увагу до тривожної тенденції: все більше учнів 10-11 класів, зокрема хлопців, залишають країну. Ця ситуація викликана низкою факторів, які потребують термінового обговорення та вирішення.

    «Що стосується виїзду. Я поділяю вашу тривогу. Ми спостерігаємо за тим, як у 10-11 класах багато дітей, особливо хлопчики, виїжджають за кордон. Ми спонукаємо їх залишатися в Україні різними способами», – сказав Лісовий.

    Міністр вважає, що змусити дітей залишитися в воюючій Україні може якісна освіта.

    Він каже, що західні виші, до яких вступають українці, не кращі за вітчизняні, і взагалі західна освіта багато в чому «міфологізована».

    Нагадаємо, що хлопці з 17 років мають ставати на військовий облік. Кабмін пропонує їх ще й штрафувати, якщо вони цього не роблять. А з 18 років хлопці вже не можуть виїхати за кордон.

    Тому багато батьків намагаються відправити своїх синів за кордон до того моменту, як їм виповнилося 18 або навіть 17 років. Звідси – і великий відтік хлопчиків зі старших класів, про який говорить міністр освіти.

  • Рада розгляне законопроєкт про мовну політику у школах

    Рада розгляне законопроєкт про мовну політику у школах

    У Верховній Раді зареєстровано законопроєкт, що може зобов’язати учнів та вчителів спілкуватися виключно українською мовою не лише під час занять, але й на всій території школи, включаючи перерви, шкільне подвір’я та стадіон. Ініціатором цього законопроєкту виступила народна депутатка Наталія Піпа, яка вважає, що це важливий крок до створення українськомовного середовища в навчальних закладах.

    Незважаючи на те, що з 2021 року всі школи України зобов’язані надавати освітні послуги українською мовою, за словами Піпи, чимало учнів і навіть вчителів продовжують використовувати російську мову поза уроками. Новий законопроєкт має на меті усунути цю проблему, поширивши мовні вимоги на всі сфери шкільного життя.

    За результатами моніторингу 2023-2024 років, лише 41% учнів спілкуються між собою виключно українською мовою під час перерв. Це створює певні конфлікти та тиск на україномовних дітей, а також ускладнює навчання для тих, хто недостатньо добре володіє українською мовою.

    «Діти, які не говорять українською з початкової школи, стикаються з труднощами у навчанні, особливо в читанні та засвоєнні матеріалу», — підкреслила Піпа, звертаючи увагу на важливість підтримки батьків у формуванні україномовного середовища.

    Законопроєкт передбачає кілька ключових змін:

    • Введення поняття «українськомовного середовища» в Закон «Про освіту».
    • Обов’язкове спілкування українською мовою на перервах, у їдальні та інших публічних місцях школи.
    • Заборона вчителям переходити на російську мову під час приватних розмов на території школи.

    Також планується активне залучення батьків до процесу створення та підтримки українськомовного середовища в закладах освіти. Вчителі та адміністрація школи зможуть проводити просвітницькі заходи та робити зауваження, якщо учні використовують російську мову.

    Окрім того, Кабінет Міністрів України та інші державні органи будуть зобов’язані розробити ефективну систему вимірювання мовленнєвих компетенцій учнів, що допоможе відстежувати успіхи у володінні українською мовою.

  • В Україні учні з 2027 року самостійно формуватимуть профіль навчання

    В Україні учні з 2027 року самостійно формуватимуть профіль навчання

    В Україні стартує масштабна реформа старшої школи, відповідно до якої з 2027 року учні матимуть змогу самостійно обирати профіль навчання та предмети. Це нововведення стане значним кроком у модернізації освітньої системи, надаючи старшокласникам більшу свободу у формуванні власної освітньої траєкторії.

    Про це розповів віцепрем’єр-міністр з інновацій, розвитку освіти, науки та технологій – міністр цифрової трансформації Михайло Федоров у Telegram.

    Продовжуємо трансформацію шкільної освіти, спільно з МОН упроваджуємо “Профільну” — реформу старшої школи. Із 2027 року учні 10–12 класів самостійно формуватимуть освітню траєкторію — обиратимуть профіль навчання та предмети залежно від інтересів. Основний фокус — на особистих навичках дитини та свободі у виборі предметів

    – зазначив Федоров.

    За його словами, запит на подібну на реформу був надзвичайно великим. Опитування показало, що 91% старшокласників і 83% студентів професійних закладів бажають мати можливість самостійно обирати частину предметів для навчання.

    Навчання після 9 класу поділиться на 2 напрями: академічний і професійний

    – сказав Федоров.

    Він пояснив, що “академічний напрямок” орієнтований на підготовку до вступу у заклади вищої освіти. Навчання проходитиме у великих ліцеях, де учні зможуть обирати основний профіль та додаткові предмети, незалежно від напрямку. Наприклад, учень фізичного профілю зможе вивчати музику або мистецтво, а учень філологічного — фізику в житті або теорію виникнення всесвіту.

    Школярі продовжать вивчати базові предмети, але реформа дасть гнучкість у виборі додаткових дисциплін та окремих курсів. В учнів буде час підготуватися до вступу в ЗВО й дізнатися більше про майбутню професію

    – зауважив віцепрем’єр.

    Федоров також розповів, “професійний напрямок” дозволить учням розвивати необхідні навички для швидкого виходу на ринок праці. Під час навчання у профтеху студенти будуть практично освоювати професію та вивчати предмети, тісно пов’язані з обраною спеціальністю. Після завершення навчання вони матимуть можливість одразу розпочати роботу з набутою кваліфікацією або продовжити освіту у вищому навчальному закладі.

    Він додав, що у 2025 році реформа стартує в пілотних ліцеях, а далі її масштабуватимуть її на інші заклади освіти.

    Міністр освіти Оксен Лісовий виступає за скасування дрескоду в школах, вважаючи це кроком до вільного суспільства. Він зазначив, що вільний вибір одягу зробить учнів більш вмотивованими та продуктивними.

  • Школярі на тимчасово окупованих територіях України виготовлятимуть безпілотники на уроках праці

    Школярі на тимчасово окупованих територіях України виготовлятимуть безпілотники на уроках праці

    В Росії був випущений новий шкільний посібник, що присвячений вивченню безпілотників, який планують завезти на тимчасово окуповані території України. Згідно з інформацією, на уроках праці учні цих територій виготовлятимуть дрони, а також вивчатимуть їхню будову та застосування, включаючи військові аспекти.

    Про це повідомляє Центр національного спротиву.

    Зазначається, що вже до кінця першої навчальної чверті підручники з “безпілотних авіаційних систем”  будуть завезені на тимчасово окуповані території України.

    Випустила їх на росії компанія-виробник дронів “Геоскан” і видавництво “Просвєщєніє”. Підкреслюється, що посібник створено для реалізації федерального проекту “Кадри для БАС”. Федеральний проєкт “Кадри для БАС” входить до складу кремлівського проєкту з розвитку безпілотних авіаційних систем,,

    – йдеться у повідомленні.

    До книжки включено глави про класифікацію та будову дронів, основи ручного пілотування, конструювання та сфери застосування БПЛА – зокрема й військові. Передбачається, що на практичних заняттях учні будуть виготовляти безпілотники.

    Кожен регіон рф, зокрема і так звані “нові” (окуповані), за планом кремля отримає близько 301 млн рублів на закупівлю обладнання для уроків з розробки, виробництва та експлуатації FPV,

    – підкреслили у ЦНС.

    На окупованих територіях планують змінити навчальну програму, додавши пропагандистські вірші про “спецоперацію”. Це частина політики зміни самоідентифікації українців, що є ознакою геноциду.

  • Міносвіти рекомендує нову систему оцінювання учнів у школах

    Міносвіти рекомендує нову систему оцінювання учнів у школах

    Міністерство освіти і науки України (МОН) представило нові рекомендації щодо оцінювання результатів навчання учнів 5-9 класів. Зміни стосуються не лише системи оцінок, але й введення нових документів, які відображатимуть досягнення учнів.

    Зазначається, якщо потрібно, школи можуть вносити в нього зміни, аби воно якнайліпше відповідало освітній програмі закладу освіти та потребам учнівства. Свідоцтво досягнень складається з двох частин:

    1. Характеристика навчальної діяльності. Тут учителі оцінюють рівень сформованості наскрізних умінь в учня / учениці наприкінці навчального року. Йдеться про розуміння прочитаного, висловлення власної думки, критичне і системне мислення, ініціативність тощо. Оцінок у цьому розділі нема. Учитель лише визначає один із рівнів сформованості того чи того уміння: «Має значні успіхи», «Демонструє помітний прогрес», «Потребує уваги і допомоги». Заповнювати цю частину свідоцтва вчителі можуть колегіально або це може робити класний керівник.
    2. Характеристика результатів навчання. У цьому розділі виставляють бали за навчальні предмети / інтегровані курси щосеместрово й за рік. Спочатку вчитель виставляє бал за окремі групи результатів навчання, які визначено в Державному стандарті базової освіти. Після цього виводить загальну оцінку за семестр. За кожну з цих груп результатів навчання вчитель виставляє оцінку. Загальна оцінка за семестр формується на підставі чотирьох оцінок за групами результатів, а річна — на основі семестрових.

    “З огляду на різні освітні потреби учнів / учениць і поглиблення освітніх втрат і розривів рекомендуємо вчительству гнучко проводити оцінювання результатів навчання учнів. Підходи до оцінювання в різних класах закладу загальної середньої освіти можуть мати відмінності, спрямовані на реалізацію освітньої програми закладу освіти та автономії вчителя”, – вважають у МОН.