Golosnovinua.com

Позначка: удари по росії

  • Пєсков накинувся на США після слів Трампа

    Пєсков накинувся на США після слів Трампа

    У Кремлі різко відреагували на заяви президента США Дональда Трампа щодо України, ліцензії на виробництво ракет для систем Patriot та українських ударів по об’єктах на території Росії. Після саміту НАТО в Анкарі, де американський лідер провів зустріч із президентом України Володимиром Зеленським і зробив низку важливих заяв на підтримку Києва, Москва традиційно заговорила про «ескалацію», «подвійну позицію» Вашингтона та нібито загрозу прямої участі НАТО у війні.

    Речник російського диктатора Володимира Путіна Дмитро Пєсков заявив, що Кремль вважає «помилковою» позицію Трампа про те, що удари України по території Росії можуть наблизити закінчення війни. За словами представника Кремля, такі дії нібито не сприятимуть мирному процесу. Водночас Пєсков не згадав, що саме Росія щодня атакує українські міста ракетами, дронами й авіабомбами та досі не демонструє готовності припинити агресію проти України.

    Напередодні, під час спільної пресконференції із Зеленським на полях саміту НАТО в Анкарі, Трамп прокоментував українські далекобійні удари по російських нафтопереробних заводах і військових об’єктах. Американський президент визнав, що такі атаки є ескалацією, але водночас припустив, що саме тиск на Росію може допомогти наблизити завершення війни.

    Ці слова викликали помітну нервову реакцію Москви. Пєсков заявив, що адміністрація США нібито помиляється, якщо вважає удари по російській території шляхом до миру. Він також повторив кремлівський наратив про те, що постачання зброї Україні суперечить мирним ініціативам Вашингтона. За його словами, США «одночасно говорять про мир» і передають Києву озброєння.

    Окремо Кремль відреагував на заяву Трампа про готовність надати Україні ліцензію на виробництво ракет-перехоплювачів для систем Patriot. Пєсков заявив, що Москва «не носить рожеві окуляри» і стежить за такими рішеннями. За його словами, у Кремлі розуміють, що йдеться про довгострокове посилення української протиповітряної оборони.

    Сам Трамп 8 липня заявив, що США готові надати Україні право виробляти ракети для Patriot. Це рішення він озвучив під час зустрічі із Зеленським на саміті НАТО. Американський президент наголосив, що йдеться про оборонну зброю, яка потрібна Україні для захисту від російських ракетних ударів. За даними Reuters, ймовірно, виробництво може бути організоване не безпосередньо в Україні, а у Німеччині або іншій європейській країні, щоб знизити ризики російських ударів по виробничих потужностях.

    Associated Press також повідомляло, що ця заява стала одним із ключових сигналів для Києва на саміті НАТО. Йдеться про перехід від регулярних прохань про готові ракети до довгострокової моделі, за якої Україна зможе брати участь у виробництві критично важливих систем ППО. Водночас експерти попереджають: навіть у разі політичного рішення запуск такого виробництва не буде миттєвим через складність технологій, обмеженість компонентів і глобальний дефіцит перехоплювачів.

    Кремль також прокоментував ідею закриття українського неба, яку, за повідомленнями ЗМІ, обговорювали після заяв Трампа. Пєсков заявив, що такий сценарій нібито означатиме присутність військових країн НАТО на території України. Він назвав цю заяву «новою», хоча Москва вже неодноразово використовувала подібні тези, щоб залякувати союзників України та стримувати посилення української ППО.

    На цьому тлі у Кремлі також підтвердили, що анонсованої розмови Трампа з Путіним після саміту НАТО не відбулося. За словами Пєскова, американський президент нібито «був дуже зайнятий» після зустрічей в Анкарі. Водночас він додав, що Путін «завжди радий поспілкуватися».

    Заяви Кремля пролунали на тлі серії потужних українських ударів по російській нафтовій інфраструктурі. 9 липня президент Володимир Зеленський підтвердив ураження об’єктів нафтового комплексу РФ у кількох регіонах. Йшлося про нафтобази у Твері та Ставропольському краї, резервне паливне сховище, нафтоперекачувальну станцію в Уфі та нафтоналивний термінал у Ростовській області. Український президент назвав ці удари частиною плану «далекобійних санкцій», які мають знижувати військово-економічний потенціал Росії.

    За даними AP, українські дрони останніми днями суттєво посилили атаки на російську нафтову інфраструктуру та судна, які перевозять паливо, зокрема в Азовському морі. Такі удари ускладнюють постачання пального до окупованого Криму та створюють додатковий тиск на російську паливну систему, яка вже стикається з дефіцитом бензину в окремих регіонах.

    Реакція Кремля показує, що поєднання двох факторів — українських далекобійних ударів і зміни риторики Трампа щодо підтримки Києва — стало для Москви болючим сигналом. Якщо раніше Кремль робив ставку на втому Заходу й обмеження військової допомоги Україні, то тепер Вашингтон публічно говорить не лише про Patriot, а й про можливість посилення тиску на Росію через удари по її військово-економічній інфраструктурі.

    Попри заяви Пєскова про «мирний процес», Москва продовжує війну, масовані атаки по українських містах і спроби просування на фронті. Саме тому в Києві наполягають: реальний шлях до миру лежить не через поступки агресору, а через посилення української оборони, збільшення можливостей ППО та удари по інфраструктурі, яка забезпечує російську армію.

  • США допомагають Україні бити по НПЗ РФ: FT розкрило нові деталі

    США допомагають Україні бити по НПЗ РФ: FT розкрило нові деталі

    Американська розвідка надає Україні інформацію, яка допомагає ефективніше планувати маршрути польоту далекобійних безпілотників і обходити російські системи протиповітряної оборони під час ударів по нафтопереробних заводах. Саме цей фактор, поряд зі стрімким нарощуванням виробництва українських дронів та вдосконаленням тактики їхнього застосування, став однією з причин рекордного зростання кількості успішних атак на російську енергетичну інфраструктуру. Про це повідомляє Financial Times із посиланням на високопоставлених українських посадовців.

    За даними видання, з початку 2026 року українські далекобійні безпілотники завдали щонайменше 194 успішних ударів по російських нафтопереробних заводах. Це приблизно в 11 разів більше, ніж за аналогічний період минулого року. Аналітики Rochan Consulting зазначають, що лише у травні було зафіксовано рекордні 16 успішних атак на НПЗ, що стало найвищим місячним показником від початку повномасштабної війни.

    Як пише FT, американська підтримка полягає не у безпосередній участі в ударах, а в наданні розвідувальної інформації, яка дозволяє українським силам визначати найбільш безпечні маршрути польоту дронів, обходити райони щільного прикриття російської ППО та підвищувати ймовірність досягнення цілі. Водночас офіційно Вашингтон таку співпрацю не коментував.

    Окрім американської допомоги, джерела Financial Times називають ще кілька причин підвищення ефективності української кампанії. Йдеться про різке збільшення виробництва далекобійних ударних безпілотників, покращення системи планування операцій, удосконалення програмного забезпечення для навігації та координації ударів, а також накопичений бойовий досвід українських операторів.

    Результати цієї кампанії вже відчутні всередині Росії. За даними FT, регулярні атаки по об’єктах паливної інфраструктури поглибили найбільшу паливну кризу в РФ за останні десятиліття. Понад половина російських регіонів уже запровадила різні обмеження на продаж бензину й дизельного пального, а на окремих автозаправних станціях фіксуються довгі черги через дефіцит.

    Особливу увагу Україна приділяє ударам по великих підприємствах, які мають стратегічне значення для російської економіки та забезпечення армії паливом. У червні під удар кілька разів потрапив Московський нафтопереробний завод — єдиний великий НПЗ, що забезпечує паливом російську столицю. Після атак там виникали масштабні пожежі, а густий дим був помітний у різних районах Москви.

    За інформацією Міністерства оборони України, лише протягом червня українські Сили оборони завдали ударів по 11 російських нафтопереробних заводах, а також низці підприємств оборонно-промислового комплексу, логістичних вузлів, складів пального та об’єктів військового зв’язку. Деякі підприємства були змушені повністю або частково зупинити виробництво через пошкодження технологічного обладнання.

    Аналітики зазначають, що нинішня кампанія вже давно вийшла за межі виключно ударів по нафтопереробці. Українські безпілотники дедалі частіше атакують експортні термінали, резервуарні парки, паливні бази, логістичні центри, підприємства військово-промислового комплексу та транспортну інфраструктуру, що забезпечує російську армію. Мета таких ударів — не лише скорочення доходів Росії від експорту нафтопродуктів, а й ускладнення забезпечення військ паливом і технікою.

    Попри заяви російського Міністерства оборони про тисячі нібито збитих українських безпілотників, статистика успішних ударів свідчить, що українські дрони дедалі частіше досягають стратегічних об’єктів. Саме це, на думку FT, змушує Кремль витрачати дедалі більше ресурсів на захист критичної інфраструктури всередині країни.

    Експерти також наголошують, що удари по енергетичній інфраструктурі мають не лише економічний, а й військовий ефект. Зменшення обсягів переробки нафти, перебої з постачанням пального та необхідність ремонту пошкоджених підприємств створюють додатковий тиск на російську економіку й логістику армії, одночасно змушуючи владу перекидати системи ППО з інших напрямків для захисту об’єктів у глибокому тилу.

    При цьому Росія продовжує масовані ракетні та дронові атаки по території України. Лише в ніч на 6 липня окупанти застосували понад 400 засобів повітряного нападу, а головною ціллю став Київ. На цьому тлі питання посилення української протиповітряної оборони залишається одним із ключових на міжнародному порядку денному напередодні саміту НАТО.

  • ЗСУ завдали серії потужних ударів по тилу РФ: уражено вертоліт, міст і штаби

    ЗСУ завдали серії потужних ударів по тилу РФ: уражено вертоліт, міст і штаби

    Сили оборони України продовжують системну кампанію зі знищення військової інфраструктури Росії як на тимчасово окупованих територіях, так і в глибокому тилу противника. Протягом останньої доби українські військові завдали ударів одразу по низці важливих об’єктів російської армії, серед яких вертоліт в акваторії Азовського моря, стратегічний залізничний міст, два командні пункти, склад безпілотників, ремонтний підрозділ та база зберігання паливно-мастильних матеріалів. У Генеральному штабі Збройних сил України наголошують, що такі операції є частиною комплексної стратегії зі зниження бойового потенціалу армії РФ та руйнування логістичних маршрутів, які забезпечують окупаційні війська озброєнням, технікою і пальним.

    Про це повідомив Генеральний штаб Збройних сил України.

    За даними українського військового командування, одним із результатів проведеної операції стало ураження російського вертольота, який перебував в акваторії Азовського моря.

    Наразі військові уточнюють ступінь його пошкодження та наслідки удару. У Генеральному штабі не уточнюють тип повітряного судна та не розкривають деталей операції з міркувань безпеки, однак наголошують, що результати ще аналізуються.

    Азовське море залишається одним із важливих районів, де Росія активно використовує авіацію для патрулювання, супроводу кораблів, розвідки та підтримки своїх військ на південному напрямку. Саме тому ураження навіть окремих авіаційних засобів противника має суттєве значення для послаблення його можливостей контролювати цей регіон.

    Одним із найважливіших результатів операції стало ураження залізничного мосту через річку Сіверський Донець у районі тимчасово окупованої Станиці Луганської.

    За інформацією Генерального штабу, цей міст мав стратегічне значення для російської армії, адже через нього регулярно здійснювалося перекидання військової техніки, особового складу, артилерійських боєприпасів, ракетного озброєння, пального та інших матеріально-технічних ресурсів, необхідних для забезпечення окупаційних військ.

    Залізничне сполучення традиційно залишається одним із головних інструментів військової логістики Росії. Саме залізницею окупанти транспортують великі обсяги техніки та боєприпасів із внутрішніх регіонів РФ до районів бойових дій.

    Ураження мостів, вузлових станцій та інших логістичних об’єктів значно ускладнює швидке перекидання резервів, збільшує навантаження на автомобільні маршрути та створює додаткові проблеми із забезпеченням російських угруповань на фронті.

    Водночас українські військові продовжують системно завдавати ударів по центрах управління російськими військами.

    За інформацією Генерального штабу, цього разу Сили оборони успішно уразили два командні пункти противника, розташовані в районі Шахтарського Донецької області.

    Саме на таких пунктах здійснюється управління військовими підрозділами, координація бойових операцій, планування наступальних дій, контроль за артилерією, ударними безпілотниками та іншими засобами ураження.

    Знищення або пошкодження командних центрів безпосередньо впливає на ефективність роботи російських військ, адже порушує систему передачі наказів, координацію між окремими підрозділами та здатність оперативно реагувати на зміну ситуації на полі бою.

    Ще однією важливою ціллю української операції став склад безпілотних літальних апаратів у Титарівці.

    Безпілотники вже давно стали одним із ключових елементів сучасної війни. Російська армія активно використовує їх для ведення повітряної розвідки, коригування артилерійського вогню, виявлення українських позицій, а також для нанесення ударів по військових і цивільних об’єктах.

    Саме тому знищення місць зберігання таких систем дозволяє зменшити можливості противника щодо застосування дронів та ускладнює забезпечення підрозділів безпілотною технікою.

    Окрім цього, українські військові завдали удару по ремонтному підрозділу російської армії у Старобільську.

    Такі об’єкти відіграють важливу роль у підтриманні боєздатності військ, оскільки саме там ремонтується пошкоджена бронетехніка, автомобілі, артилерійські системи та інше озброєння.

    Пошкодження ремонтної інфраструктури означає, що російські війська змушені транспортувати несправну техніку на значно більші відстані або ж залишати її без можливості оперативного відновлення.

    Ще одним об’єктом, який потрапив під удар українських сил, став склад паливно-мастильних матеріалів у тимчасово окупованому Луганську.

    Паливо є критично важливим ресурсом для ведення війни. Воно забезпечує роботу танків, бойових машин піхоти, вантажної техніки, артилерії, авіації та інших видів озброєння.

    Ураження таких складів створює серйозні труднощі для забезпечення військ пальним, що безпосередньо впливає на їхню мобільність та здатність проводити активні бойові дії.

    У Генеральному штабі наголосили, що всі ці удари мають єдину мету – послабити військовий потенціал Російської Федерації та зменшити її можливості для продовження агресії проти України.

    “Сили оборони України й надалі системно здійснюватимуть заходи, спрямовані на припинення збройної агресії Російської Федерації”, – заявили у Генеральному штабі.

    Остання операція стала продовженням серії масштабних ударів по стратегічних об’єктах РФ, які українські сили здійснюють останнім часом.

    Так, у ніч на 4 липня українські далекобійні безпілотники успішно атакували нафтовий термінал у Санкт-Петербурзі, який є одним із найбільших центрів експорту російських нафтопродуктів через Балтійське море.

    За офіційною інформацією Сил спеціальних операцій ЗСУ, після влучання кількох безпілотників на території терміналу спалахнула масштабна пожежа.

    Президент України Володимир Зеленський, коментуючи результати операції, заявив, що українські “далекобійні санкції” продовжують діяти проти об’єктів, які фінансують російську військову машину.

    За його словами, під ударом опинилася саме та портова інфраструктура, яка забезпечує надходження коштів до бюджету Росії та використовується для фінансування війни проти України.

    Крім цього, українські військові також уразили портову інфраструктуру у Кронштадті – одному з ключових центрів базування Балтійського флоту РФ. Відстань до цього військового об’єкта від державного кордону України перевищує 850 кілометрів, що вкотре демонструє здатність українських сил завдавати ударів по цілях далеко в тилу противника.

    Останніми місяцями Україна суттєво наростила інтенсивність ударів по складах боєприпасів, нафтобазах, військових аеродромах, командних пунктах, підприємствах оборонно-промислового комплексу та інших об’єктах, які забезпечують функціонування російської армії.

    У військовому командуванні наголошують, що така стратегія спрямована не лише на знищення окремих військових цілей, а й на системне виснаження логістичних можливостей Росії, руйнування її системи забезпечення та зменшення ресурсів, необхідних для продовження повномасштабної війни проти України.

  • Не випадкова цифра: The Economist розкрив символізм загадкових “40 днів” Зеленського

    Не випадкова цифра: The Economist розкрив символізм загадкових “40 днів” Зеленського

    Президент України Володимир Зеленський, оголошуючи 25 червня про нову 40-денну операцію впливу на Росію, використав не випадковий часовий проміжок. На думку британського журналу The Economist, цифра 40 має глибоке символічне значення у слов’янській культурі й може бути своєрідним психологічним посланням російському керівництву. Водночас видання наголошує, що інформаційний ефект заяви підкріплюється реальними ударами України по стратегічних об’єктах на території РФ.

    25 червня Володимир Зеленський повідомив, що після доповіді голови Служби безпеки України затвердив 40-денну операцію впливу на державу-агресора з метою примусити Росію припинити війну. Президент не розкрив деталей цієї кампанії, однак зазначив, що вона має сприяти завершенню війни та посиленню тиску на Кремль.

    Саме тривалість цієї операції привернула увагу журналістів The Economist. Видання зазначає, що для слов’янської традиції число 40 має особливий символізм. Згідно з православними віруваннями, саме на сороковий день після смерті душа остаточно залишає земний світ. Саме тому журналісти припускають, що Зеленський свідомо використав цю цифру як символічний сигнал особисто Володимиру Путіну та російському керівництву. Водночас журнал не стверджує, що президент України офіційно підтверджував саме таке трактування свого рішення, а подає його як власний аналіз.

    Автори матеріалу звертають увагу, що останніми тижнями український президент дедалі активніше перехоплює інформаційну ініціативу у війні з Кремлем. Якщо раніше інформаційний порядок денний значною мірою формувався російськими заявами та погрозами, то нині Київ дедалі частіше сам задає темп публічної дискусії, поєднуючи гучні політичні заяви з практичними військовими діями.

    The Economist зазначає, що інформаційний ефект від заяв Зеленського підкріплюється серією українських ударів по російській військовій та енергетичній інфраструктурі. Протягом останніх місяців українські далекобійні безпілотники регулярно атакують нафтопереробні заводи, склади пального, електропідстанції та інші об’єкти, які забезпечують функціонування російської військової машини. Це вже має відчутний вплив на окремі регіони Росії, де фіксуються перебої з паливом та електропостачанням.

    У своїй статті британський журнал також підкреслює, що українська стратегія дедалі більше спрямована не лише на військовий, а й на психологічний тиск. Якщо раніше війна майже не відчувалася більшістю жителів Росії, то тепер регулярні атаки безпілотників, пожежі на промислових підприємствах і проблеми з паливом поступово змінюють ситуацію всередині країни. Саме це, на думку авторів матеріалу, і є однією з головних цілей нової кампанії.

    При цьому видання наголошує, що, попри інформаційні успіхи України, ситуація на фронті залишається складною. Російські війська продовжують наступальні дії на окремих напрямках, а бойові дії тривають із високою інтенсивністю. Саме тому інформаційна кампанія Києва не розглядається як альтернатива військовим діям, а як їхнє доповнення.

    Після заяви президента України експерти звернули увагу й на іншу особливість. Зеленський не назвав операцію військовою чи наступальною, а використав формулювання «операція впливу». Це може свідчити про комплексний характер кампанії, яка може включати не лише удари по військових об’єктах, а й інформаційні, економічні та психологічні заходи, спрямовані на посилення внутрішнього тиску на російське керівництво. Однак офіційно деталі операції українська влада не розголошує.

    Журналісти The Economist також зазначають, що останні успішні операції українських сил демонструють здатність Києва діяти далеко за межами лінії фронту. Удари по енергетичних об’єктах, паливній інфраструктурі та логістичних вузлах Росії дедалі частіше впливають не лише на військові можливості противника, а й на повсякденне життя російського населення. Саме це, на думку авторів, може стати одним із факторів, який змусить Кремль переглянути свою тактику або активніше шукати дипломатичні варіанти завершення війни.

    Попри символізм цифри 40, британське видання не прогнозує конкретного розвитку подій після завершення цього терміну. The Economist лише звертає увагу, що Зеленський дедалі частіше використовує не лише військові, а й символічні та інформаційні інструменти для посилення тиску на Росію. Чи матиме ця стратегія реальний вплив на рішення Кремля, стане зрозуміло лише після завершення оголошеної президентом кампанії.

  • Путін заявив про “відступ України”, але незалежні дані говорять інше

    Путін заявив про “відступ України”, але незалежні дані говорять інше

    Російський диктатор Володимир Путін під час з’їзду партії “Единая Россия” зробив чергову серію пропагандистських заяв про війну проти України, Захід і майбутні вибори до Державної думи РФ. Він стверджував, що ситуація для Росії нібито залишається “під контролем”, а стратегічні цілі так званої “спеціальної воєнної операції” будуть реалізовані. Водночас у своїй промові Путін фактично визнав, що Москва змушена коригувати окремі плани війни з урахуванням поточної ситуації.

    Виступ російського диктатора відбувся на з’їзді правлячої партії “Единая Россия”, де, окрім війни, обговорювали майбутню кампанію до Держдуми. Сам Путін назвав нинішній період “складним” і “доленосним” для Росії, а учасників війни проти України — “справжньою елітою” РФ. Така риторика вкотре демонструє спробу Кремля подати агресію проти України як нібито історичну місію та мобілізувати російське суспільство навколо війни.

    Путін повторив тезу, що Захід нібито “не може перемогти Росію на полі бою” і тому переходить до інших методів тиску. Також він заявив, що Росію нібито намагаються “прибрати як світовий фактор”, а саму країну “пробують на зуб”. Подібні формулювання Кремль використовує вже не вперше, намагаючись перекласти відповідальність за війну на Україну та її союзників.

    Окремо російський диктатор заявив, що Україна нібито “відступає по всій лінії фронту” і через це, за його словами, переходить до “терористичних дій”. Ці твердження не підтверджуються незалежними джерелами. Українські військові та західні аналітики регулярно повідомляють про складну, але динамічну ситуацію на фронті, де російські війська продовжують зазнавати великих втрат, а Україна посилює удари по логістиці, паливній інфраструктурі та військових об’єктах РФ.

    У цьому контексті особливо показовою стала інша частина промови Путіна. Він заявив, що Москва “коригує деякі плани СВО з урахуванням поточної ситуації”, але всі стратегічні цілі нібито однаково будуть реалізовані. Фактично це означає, що Кремль визнає необхідність змінювати свої військові розрахунки, хоча публічно продовжує говорити про повний контроль над ситуацією.

    Заяви Путіна пролунали на тлі дедалі активніших українських ударів по російській військовій та паливній інфраструктурі. Лише в останні дні Україна повідомляла про ураження нафтопереробних заводів, транспортних вузлів, складів боєприпасів і підприємств російського оборонно-промислового комплексу. Такі операції мають на меті послабити можливості Росії вести війну, зменшити постачання пального та боєприпасів на фронт і створити додатковий тиск на російську економіку.

    Reuters раніше повідомляло, що Путін звинувачував Україну в атаках на російську інфраструктуру, називаючи їх спробою “дестабілізувати” ситуацію всередині РФ. Водночас Україна наголошує, що ці удари спрямовані на ослаблення джерел, які забезпечують російську військову машину. За даними Reuters, атаки на російські нафтопереробні заводи вже впливали на паливний ринок РФ, зокрема на ціни та доступність бензину в окремих регіонах.

    Додатковий тиск на Кремль створює й кампанія України проти логістики в окупованому Криму. Британська The Times повідомляла, що Україна посилила удари по об’єктах, які забезпечують сполучення та постачання на півострів, зокрема по паливній інфраструктурі та транспортних маршрутах. Це ускладнює російське військове забезпечення і створює ризик ізоляції окупованого Криму від основних логістичних потоків РФ.

    Попри це Путін у своїй промові намагався демонструвати впевненість. Він заявив, що Росія продовжить реалізовувати свої цілі, а учасники війни проти України мають посісти особливе місце в російському суспільстві. Така теза вписується в загальну політику Кремля з мілітаризації держави, де війна подається як центральний елемент внутрішньої ідеології.

    Окремий блок виступу Путін присвятив виборам до Держдуми. Він заявив, що кампанія має пройти у встановлені строки та “в суворій відповідності до закону”. Також диктатор пообіцяв доручення щодо безпеки виборів і захисту від нібито “зовнішньої маніпуляції”. За його словами, майбутня кампанія стане “перевіркою на міцність політичної системи”, а конкуренція буде “відкритою і чесною”.

    Такі заяви різко контрастують із реальним станом російської політичної системи, де опозиція фактично знищена, незалежні медіа заблоковані або витіснені за кордон, а вибори проходять під повним контролем адміністративного ресурсу. На тлі війни Кремль також посилив репресії проти критиків, активістів, незалежних журналістів і громадян, які виступають проти вторгнення в Україну.

    Українські та західні аналітики розглядають подібні виступи Путіна як спробу одночасно заспокоїти внутрішню аудиторію, мобілізувати прихильників влади перед виборами та продемонструвати зовнішньому світу, що Кремль не відмовляється від своїх цілей у війні проти України.

    Водночас сам факт заяв про “коригування планів” свідчить, що війна розвивається не за тим сценарієм, який Москва намагається показати росіянам. Росія продовжує нести величезні втрати, її інфраструктура дедалі частіше опиняється під ударами, а економіка відчуває тиск санкцій, військових витрат і проблем у паливному секторі.

    Нові заяви Путіна стали не стільки демонстрацією сили, скільки черговою спробою приховати реальні проблеми Кремля за звичною пропагандистською риторикою. Публічно диктатор говорить про “контроль” і “стратегічні цілі”, але водночас визнає необхідність змінювати плани війни — а це саме по собі свідчить, що ситуація для Росії далека від тієї впевненості, яку намагається показати Кремль.

  • Новий удар по військовій машині Кремля: ЗСУ дісталися Криму, Волгограда та двох російських НПЗ

    Новий удар по військовій машині Кремля: ЗСУ дісталися Криму, Волгограда та двох російських НПЗ

    У ніч проти 28 червня Сили оборони України провели чергову масштабну операцію проти військової інфраструктури Росії та окупаційних військ. Під удар потрапили стратегічно важливі об’єкти у тимчасово окупованому Криму, на окупованій частині Донецької області та безпосередньо на території Росії. Генеральний штаб Збройних сил України офіційно підтвердив ураження залізничного мосту, складу боєприпасів, двох великих нафтопереробних заводів, а також повідомив нові подробиці успішної атаки на оборонний завод «Титан-Барикади» у Волгограді.

    Однією з головних цілей операції став залізничний міст у районі Ічок на тимчасово окупованій території Криму. За даними Генштабу, саме цей об’єкт російські війська активно використовували для перекидання особового складу, озброєння, боєприпасів та матеріально-технічного забезпечення своїх підрозділів на півдні України. Результати ураження наразі уточнюються, однак українські військові наголошують, що удари по логістичних маршрутах залишаються одним із пріоритетних напрямків роботи Сил оборони.

    Паралельно українські військові завдали удару по складу боєприпасів російських військ у районі Амвросіївки на тимчасово окупованій території Донецької області. Цей склад забезпечував окупаційне угруповання на східному напрямку, тому його ураження може вплинути на можливості противника щодо ведення бойових дій. Остаточні масштаби завданих збитків наразі встановлюються.

    Окремо Генеральний штаб повідомив подробиці нічної атаки на два російські нафтопереробні заводи. Першою ціллю став НПЗ «Слов’янський» у місті Слов’янськ-на-Кубані Краснодарського краю. За офіційною інформацією, на території підприємства зафіксовано влучання та подальшу масштабну пожежу. Підприємство належить компанії «Славянск ЭКО» і входить до числа найбільших незалежних нафтопереробних заводів півдня Росії, забезпечуючи виробництво пального як для цивільного сектору, так і для потреб російської військової логістики.

    Другим об’єктом став Ярославський нафтопереробний завод «Славнефть-ЯНОС» у Ярославлі. За інформацією Генштабу, на підприємстві також зафіксовано влучання з подальшим задимленням території. Остаточні результати атаки ще уточнюються. Ярославський НПЗ є одним із найбільших нафтопереробних підприємств Росії, здатним переробляти близько 15 мільйонів тонн нафти щороку. Завод виробляє автомобільні бензини, дизельне пальне, авіаційний гас та інші нафтопродукти, що використовуються для забезпечення російської армії та військової логістики.

    Під час брифінгу Генеральний штаб також оприлюднив нові деталі удару, завданого 27 червня по стратегічному підприємству «Титан-Барикади» у Волгограді. За результатами аналізу підтверджено, що українські ракети влучили одразу у три виробничі цехи оборонного комплексу. Унаслідок атаки виникла пожежа, а два цехи зазнали часткових руйнувань.

    Завод «Титан-Барикади» є одним із ключових підприємств російського оборонно-промислового комплексу. Він спеціалізується на виробництві артилерійських систем, пускових установок для оперативно-тактичних ракетних комплексів, компонентів для ракетного озброєння та іншої військової техніки. Саме тому цей об’єкт входить до переліку стратегічних цілей українських Сил оборони.

    Президент України Володимир Зеленський раніше підтвердив успішне ураження двох російських НПЗ, зазначивши, що «далекобійні санкції» України продовжують системно послаблювати воєнно-економічний потенціал Росії. За словами глави держави, удари по підприємствах паливно-енергетичного комплексу спрямовані на зменшення ресурсів, які працюють на забезпечення російської військової машини.

    У Генеральному штабі підкреслили, що Сили оборони й надалі продовжуватимуть системні удари по військовій, транспортній та паливній інфраструктурі держави-агресора. Основною метою таких операцій залишається зниження бойових можливостей російської армії, порушення логістики окупаційних військ та ускладнення забезпечення фронту технікою, боєприпасами й паливом.

    Останні удари демонструють комплексний підхід українських військових: одночасне ураження транспортної інфраструктури, складів боєприпасів, паливних підприємств та оборонних заводів дозволяє послідовно послаблювати військовий потенціал Росії далеко за межами лінії фронту. Саме така стратегія, за оцінками експертів, дедалі більше впливає на здатність окупаційних військ підтримувати інтенсивність бойових дій.

  • Зеленський розкрив слабке місце Кремля: Росія терміново стягує ППО до Москви та Керченського мосту

    Зеленський розкрив слабке місце Кремля: Росія терміново стягує ППО до Москви та Керченського мосту

    Російське керівництво після серії успішних ударів Сил оборони України було змушене терміново перекидати додаткові системи протиповітряної оборони до Москви та району Керченського мосту. Такі дії фактично послабили захист інших регіонів Росії та тимчасово окупованих територій України.

    Про це повідомив президент України Володимир Зеленський після отримання доповіді від керівника Головного управління розвідки Міністерства оборони України.

    За словами глави держави, українська розвідка отримала внутрішні документи російської влади, які містять реальну оцінку наслідків українських далекобійних ударів по військовій та стратегічній інфраструктурі РФ.

    Зеленський наголосив, що Кремль змушений переглядати власну систему безпеки через дедалі більшу кількість успішних атак українських сил по об’єктах у глибокому тилу Росії.

    “Зафіксовані й заходи реагування російського керівництва на ситуацію, що склалася. Одним із таких заходів є переміщення систем ППО з російських регіонів у Москву та до Керченського мосту. Фактично саме ці два периметри росіяни отримали команди захищати за рахунок послаблення інших напрямків на своїй території та на тимчасово окупованій території України. Зробимо висновки”, – заявив президент.

    За оцінками експертів, Керченський міст залишається одним із найважливіших логістичних об’єктів для російської армії. Через нього здійснюється перекидання військової техніки, боєприпасів, пального та особового складу до окупованого Криму та південних напрямків фронту.

    Водночас Москва традиційно залишається головним політичним центром Росії, тому її захист має для Кремля не лише військове, а й символічне значення.

    Президент також розповів про результати останніх українських ударів по військових об’єктах країни-агресора. Одним із найбільш болючих для РФ ударів стало знищення великого арсеналу Балтійського флоту поблизу Санкт-Петербурга.

    За словами Зеленського, внаслідок атаки було ліквідовано понад 60 тисяч тонн боєприпасів.

    Крім того, українські сили продовжують завдавати ударів по підприємствах російського військово-промислового комплексу, які виробляють радіоелектроніку, системи зв’язку та інші критично важливі компоненти для армії РФ.

    Останніми тижнями українські безпілотники та далекобійні засоби ураження дедалі частіше досягають об’єктів у центральних та західних регіонах Росії. Зокрема, 16 червня українські дрони атакували Московський нафтопереробний завод компанії “Газпром нафта”, після чого підприємство було змушене призупинити роботу.

    Також Сили оборони України завдали удару по Центру космічного зв’язку у Московській області, який забезпечує роботу супутникових систем та використовується в інтересах російських силових структур.

    Паралельно триває кампанія зі знищення російської військової інфраструктури в тимчасово окупованому Криму. За останні дні українські сили уразили об’єкти протиповітряної оборони, військові аеродроми та енергетичну інфраструктуру півострова.

    На цьому тлі російське командування змушене перерозподіляти обмежені ресурси ППО між різними напрямками, що створює додаткові вразливості в оборонній системі РФ.

    Зеленський також заслухав окрему доповідь щодо стану російського ракетного виробництва та стратегічної авіації. За його словами, Україна продовжує готувати нові рішення у відповідь на затягування війни з боку Кремля та постійні удари по українських містах.

    Президент підкреслив, що Росія досі відмовляється від реальних дипломатичних кроків і продовжує робити ставку на військову ескалацію.

    “Важливо, щоб до якнайбільшої кількості росіян дійшло розуміння, що війну затягує саме відмова російського керівництва від дипломатії”, – зазначив Зеленський.

    На думку аналітиків, перекидання систем ППО до Москви та Керченського мосту може свідчити про зростаючу стурбованість Кремля безпекою стратегічно важливих об’єктів. Водночас таке рішення неминуче знижує рівень захисту інших регіонів, що потенційно відкриває нові можливості для українських ударів по військовій інфраструктурі противника.

    Останні події демонструють, що війна дедалі більше переноситься на територію самої Росії, а українські сили поступово розширюють можливості ураження цілей на значній відстані від лінії фронту. Саме це, за оцінками експертів, змушує Кремль переглядати пріоритети оборони та концентрувати ресурси навколо найбільш чутливих об’єктів.

  • Після серії вибухів у РФ Кремль перейшов до прямих погроз: що заявив Лавров

    Після серії вибухів у РФ Кремль перейшов до прямих погроз: що заявив Лавров

    Російське керівництво продовжує посилювати агресивну риторику на тлі серії успішних українських ударів по військових та паливно-енергетичних об’єктах на території РФ. У новому звіті американського Інституту вивчення війни (ISW) аналітики звернули увагу на заяви міністра закордонних справ Росії Сергія Лаврова, які можуть свідчити про підготовку Кремлем інформаційного підґрунтя для нових масованих атак по Україні.

    За оцінкою експертів ISW, російська влада дедалі частіше використовує погрози масштабними ударами як елемент тиску на Україну та її західних партнерів. Особливу увагу аналітики звернули на повторну заяву Лаврова щодо рекомендацій іноземним дипломатичним представництвам залишити Київ.

    Під час одного з останніх виступів глава російського МЗС заявив, що попередження Москви про необхідність евакуації іноземних посольств зі столиці України нібито залишається чинним. Хоча Лавров прямо не оголосив про підготовку нового удару, в ISW вважають такі заяви непрямим сигналом про можливі подальші атаки Росії по українських містах.

    Американські аналітики наголошують, що Кремль фактично продовжує політику відкритого залякування. На їхню думку, нинішня риторика російських чиновників свідчить про нервову реакцію Москви на події останніх тижнів.

    «Кремль продовжує погрожувати ударами у відповідь проти України, які, ймовірно, будуть потужними на тлі зростаючих проблем із внутрішнім забезпеченням паливом», – зазначають в Інституті вивчення війни.

    Особливе занепокоєння у Москві викликали українські удари по російській нафтопереробній інфраструктурі. Останніми місяцями українські безпілотники регулярно атакують стратегічні об’єкти паливно-енергетичного комплексу РФ, що призводить до перебоїв у роботі нафтопереробних заводів та створює додатковий тиск на російську економіку.

    Одним із найбільш резонансних став удар по нафтопереробному підприємству поблизу Москви 18 червня. За повідомленнями російських та міжнародних джерел, внаслідок атаки виникла пожежа, а роботу окремих виробничих потужностей довелося тимчасово обмежити.

    Саме після цих подій російські посадовці значно посилили агресивну риторику. Одним із найгучніших став виступ заступника голови Ради безпеки РФ Дмитра Медведєва. Колишній президент Росії заявив, що щодо України «більше не існує жодних правил» і натякнув на можливе посилення інтенсивності ударів.

    Аналітики звертають увагу, що подібні заяви дедалі частіше лунають на тлі внутрішніх проблем Росії. У низці регіонів РФ фіксуються труднощі із забезпеченням паливом, а атаки на нафтопереробні заводи впливають на виробництво бензину та дизельного пального.

    Крім того, Лавров останніми днями активно коментував ситуацію навколо Білорусі. Російський дипломат різко відреагував на заяви президента України Володимира Зеленського щодо можливого використання білоруської території для нових атак проти України.

    Глава МЗС РФ стверджує, що будь-які дії, які можуть бути спрямовані проти Білорусі, Москва розглядатиме як загрозу власним інтересам. За словами Лаврова, Росія та Білорусь залишаються союзниками в межах Союзної держави, а тому питання безпеки Мінська безпосередньо стосуються Кремля.

    У ISW зазначають, що російська влада традиційно використовує тему Білорусі для виправдання власних дій та створення інформаційного фону навколо можливих ескалацій. При цьому експерти не бачать ознак того, що Україна готує будь-які наступальні дії проти білоруської території.

    На думку аналітиків, Кремль може намагатися представити будь-які удари України по військових об’єктах, які використовуються Росією, як загрозу для Білорусі, щоб отримати додаткові аргументи для подальшої ескалації.

    Водночас в ISW наголошують, що нинішня хвиля російських погроз значною мірою пов’язана із зростанням ефективності українських далекобійних ударів. Українські безпілотники дедалі частіше досягають важливих об’єктів у глибокому тилу РФ, включаючи військові аеродроми, склади боєприпасів та підприємства паливної галузі.

    Попри погрози Кремля, українська влада неодноразово заявляла, що удари по військовій та енергетичній інфраструктурі Росії є законною відповіддю на російську агресію та спрямовані на зниження військового потенціалу країни-агресора.

    Експерти нагадують, що Росія регулярно використовує риторику про «удари у відповідь» після успішних операцій України. Подібні заяви вже лунали після атак на Кримський міст, Чорноморський флот, військові аеродроми та нафтопереробні підприємства.

    Наразі офіційних підтверджень щодо підготовки конкретного нового масованого удару по Україні немає. Однак українські військові та сили протиповітряної оборони продовжують перебувати у стані підвищеної готовності через збереження загрози ракетних та дронових атак з боку Росії.

    У свою чергу Інститут вивчення війни вважає, що нинішні заяви Лаврова та інших представників Кремля слід розглядати як частину ширшої інформаційної кампанії, покликаної продемонструвати силу та приховати зростаючі проблеми Росії, які виникають через успішні українські удари по стратегічній інфраструктурі країни-агресора.

  • У Британії випробували три ракети для України: одна здатна летіти майже 900 км

    У Британії випробували три ракети для України: одна здатна летіти майже 900 км

    Велика Британія наблизилася до створення нового покоління далекобійного озброєння для України. Лондон уже провів перші успішні випробування трьох перспективних ракетних систем, здатних вражати цілі на відстані понад 500 кілометрів. Частина з них потенційно дозволить українським Силам оборони завдавати ударів по стратегічних об’єктах далеко в тилу Росії, включно з районами навколо Москви. При цьому нові ракети матимуть принципову особливість — вони не міститимуть американських компонентів, що дозволить Великій Британії самостійно ухвалювати рішення щодо їх передачі та застосування.

    Про це повідомляють The Telegraph, Financial Times, Bloomberg, The Independent та британське Міністерство оборони.

    Йдеться про програму Project Brakestop, яку британське оборонне відомство запустило наприкінці 2024 року спеціально з урахуванням потреб України у далекобійних засобах ураження. Головна мета проєкту — створити дешевшу та швидшу у виробництві альтернативу крилатим ракетам Storm Shadow, які вже довели свою ефективність під час війни проти Росії.

    За умовами конкурсу британські компанії мали розробити зброю, здатну нести бойову частину масою щонайменше 225 кілограмів, вражати цілі на дальності понад 500 кілометрів та розвивати швидкість понад 600 км/год. Крім того, вартість одного виробу повинна була становити близько 400 тисяч фунтів стерлінгів, а виробничі лінії — забезпечувати випуск не менше 20 ракет щомісяця.

    Спочатку до участі у проєкті подали заявки 27 компаній. Після технічного відбору та так званих «Dragons’ Den-style» презентацій у фінальну стадію потрапили шість виробників. Згодом лише три компанії отримали право перейти до льотних випробувань своїх систем: MBDA UK, яка виробляє знамениті Storm Shadow, інженерна компанія MGI Engineering та Rotron Aerospace.

    Випробування відбулися на полігоні Міноборони Великої Британії на Гебридських островах у Шотландії. Усі три системи успішно здійснили пуски, хоча розробники визнали наявність окремих технічних недоліків, які тепер мають усунути перед наступним етапом тестування. Британські чиновники назвали результати надзвичайно успішними, враховуючи, що від старту програми до реальних запусків минуло лише сім місяців.

    Одним із фаворитів проєкту вважається ракета Crossbow від MBDA UK. Вона використовує власні системи навігації та не залежить від американських технологій або картографічних даних. За попередніми даними, дальність її польоту може сягати близько 800 кілометрів.

    Не менш амбітною є система TigerShark від MGI Engineering. Компанія, яка раніше працювала переважно у сфері технологій Формули-1, створила високошвидкісну автономну платформу для глибоких ударів по важливих військових цілях. TigerShark здатна нести бойове навантаження до 300 кілограмів, розвивати швидкість до 750 км/год і долати до 900 кілометрів. У компанії вже заявили про готовність масштабувати виробництво наприкінці 2026 року.

    Третім учасником стала компанія Rotron Aerospace зі своєю системою SkyLance. Вона використовує гвинтову схему та орієнтована на максимальне збільшення дальності польоту при відносно низькій вартості виробництва. За оцінками британських фахівців, окремі конфігурації SkyLance можуть перевищувати дальність у 1000 кілометрів.

    Особливу увагу Лондон приділяє тому, що нові системи повністю позбавлені американських компонентів. Після дискусій навколо використання ракет Storm Shadow британська влада прагне отримати повний контроль над майбутніми поставками без необхідності погодження з Вашингтоном. Саме тому однією з ключових вимог програми стала повна незалежність від американських експортних обмежень та правил ITAR.

    Міністерка у справах Збройних сил Великої Британії Луїза Сандер-Джонс заявила, що Project Brakestop демонструє здатність британської промисловості швидко реагувати на виклики сучасної війни. За її словами, нові системи мають доповнити існуючий арсенал України та створити додаткові можливості для далекобійних ударів.

    Наразі програма перейшла до другої фази розвитку. Учасники вже отримали нові контракти на суму близько 15 мільйонів фунтів стерлінгів для доопрацювання своїх систем, створення пускових установок та проведення додаткових випробувань. Частина тестів має пройти не лише у Великій Британії, а й безпосередньо в Україні.

    За оцінками британських урядовців, хоча нові ракети будуть менш потужними та менш точними за Storm Shadow, вони коштуватимуть майже удвічі дешевше і можуть вироблятися значно швидше. Саме масовість і доступність вважаються головною перевагою нової зброї в умовах війни на виснаження.

    Якщо програма розвиватиметься за планом, перші серійні зразки можуть надійти Україні вже до кінця 2026 року. У такому випадку Київ отримає ще один інструмент для ураження військових аеродромів, логістичних центрів, складів боєприпасів і стратегічної інфраструктури Росії на значній відстані від лінії фронту.

  • ЗСУ дісталися серця російської нафтової галузі та влаштували пожежу в порту “Кавказ”

    ЗСУ дісталися серця російської нафтової галузі та влаштували пожежу в порту “Кавказ”

    Сили оборони України продовжують нарощувати кампанію далекобійних ударів по критично важливій військовій та логістичній інфраструктурі Російської Федерації. Цього разу під удар потрапили одразу кілька стратегічних об’єктів: один із найбільших нафтопереробних заводів Західного Сибіру, морський порт “Кавказ” у Краснодарському краї, а також низка залізничних мостів, які використовуються для забезпечення російських військ на тимчасово окупованих територіях України.

    Про це повідомив Генеральний штаб Збройних сил України.

    За офіційною інформацією, 20 червня підрозділи Сил оборони завдали успішного ураження нафтопереробному заводу “Антипінський” у Тюменській області РФ. Особливу увагу привертає відстань до цілі — понад 2000 кілометрів від державного кордону України.

    Антипінський нафтопереробний завод є одним із найбільших підприємств нафтової галузі Західного Сибіру. Його виробничі потужності дозволяють переробляти від 7,5 до 9 мільйонів тонн нафти щороку. Завод виробляє широкий спектр нафтопродуктів, серед яких бензин, дизельне пальне та інші види пального, що використовуються як цивільним сектором, так і російським військово-промисловим комплексом.

    Експерти наголошують, що удари по великих нафтопереробних підприємствах дедалі сильніше впливають на паливний баланс Росії. Протягом останніх місяців українські безпілотники неодноразово атакували нафтопереробні заводи та нафтобази на території РФ, що вже призвело до зниження обсягів переробки нафти та виникнення проблем із забезпеченням окремих регіонів паливом.

    Не менш важливим став удар по порту “Кавказ” у Краснодарському краї РФ. За даними Генштабу, в ніч на 21 червня українські сили уразили об’єкт, після чого на його території виникла пожежа.

    Порт “Кавказ” є одним із ключових логістичних вузлів Росії на Чорному морі та відіграє важливу роль у транспортному забезпеченні окупованого Криму. Через нього здійснюється перевезення вантажів, пального та різноманітного обладнання. Крім того, після початку повномасштабної війни цей об’єкт неодноразово згадувався як один із важливих елементів логістичного ланцюга, що забезпечує потреби російських військ на південному напрямку.

    Окрім ударів по нафтовій та портовій інфраструктурі, українські військові продовжують системно виводити з ладу транспортні маршрути противника.

    За повідомленням Генерального штабу, українські підрозділи завдали ураження одразу кільком важливим залізничним мостам. Зокрема, пошкоджено міст через Північнокримський канал у районі Роздольного в окупованому Криму. Також під удар потрапив залізничний міст у районі Петерсгагена Запорізької області та міст через Сиваш поблизу Чонгара.

    Саме через ці транспортні артерії російські війська здійснюють перекидання особового складу, озброєння, боєприпасів і паливно-мастильних матеріалів до угруповань, які воюють на південному напрямку.

    Військові аналітики відзначають, що знищення або пошкодження мостів залишається одним із найефективніших способів ускладнення логістики противника. Навіть тимчасове припинення руху змушує російське командування шукати альтернативні маршрути постачання, що збільшує час доставки вантажів і створює додаткове навантаження на транспортну систему окупантів.

    Напередодні президент України Володимир Зеленський також повідомив про успішні удари по об’єктах у Краснодарському краї та окупованій Керчі. За словами глави держави, українські сили продовжують нарощувати можливості далекобійного ураження та завдавати ударів по військовій інфраструктурі противника далеко за межами фронту.

    Останніми тижнями Сили оборони значно активізували кампанію глибоких ударів по території Росії. Серед уражених цілей — Московський нафтопереробний завод, об’єкти паливної інфраструктури в Ростовській області, газові компресорні станції в окупованому Криму, а також численні логістичні вузли, склади та військові об’єкти.

    На думку експертів, стратегія України спрямована на поступове виснаження ресурсної бази Росії. Ураження нафтопереробних заводів, портів, мостів та транспортної інфраструктури змушує Кремль витрачати дедалі більше ресурсів на захист тилових об’єктів, перекидати системи протиповітряної оборони з фронту та витрачати значні кошти на відновлення пошкоджених підприємств.

    Особливо показовим є удар по Тюменському НПЗ, адже він демонструє здатність українських безпілотних систем досягати цілей на рекордних відстанях. Якщо раніше найбільш віддаленими цілями вважалися об’єкти у Центральній Росії, то тепер під ударом опиняються стратегічні підприємства за тисячі кілометрів від українського кордону.

    У Генштабі наголосили, що операції із завдання ударів по критично важливих об’єктах противника триватимуть і надалі. Основною метою залишається послаблення спроможностей Росії забезпечувати свої війська паливом, технікою та боєприпасами, а також зниження потенціалу для продовження агресії проти України.

    Остання серія ударів по Тюменському НПЗ, порту “Кавказ” та залізничних мостах стала черговим етапом масштабної кампанії Сил оборони України, спрямованої на руйнування військової логістики та економічної бази російської воєнної машини.