Golosnovinua.com

Позначка: український бізнес

  • Електроенергія дешевша за ринкову: як бізнес може отримати сонячну станцію без інвестицій

    Електроенергія дешевша за ринкову: як бізнес може отримати сонячну станцію без інвестицій

    Українські підприємства отримали можливість встановлювати сонячні електростанції без початкових капітальних вкладень. Енергетична компанія D.Solutions, яка працює під брендом YASNO, пропонує бізнесу модель Power Purchase Agreement (PPA), за якою інвестор фінансує будівництво та обслуговування станції, а підприємство платить лише за електроенергію, яку вона виробляє.

    Про це повідомляє D.Solutions. Компанія вже реалізувала відповідний проєкт для підприємства харчової промисловості, інвестувавши у власну сонячну генерацію клієнта майже дев’ять мільйонів гривень.

    Суть запропонованої моделі полягає в тому, що бізнесу не потрібно самостійно купувати сонячні панелі, інвертори та інше обладнання або витрачати кошти на монтаж електростанції. Усі початкові витрати бере на себе енергетична компанія.

    Натомість підприємство укладає довгостроковий контракт на купівлю електроенергії, виробленої встановленою станцією. Вартість електрики визначають заздалегідь у договорі, що дозволяє компанії прогнозувати майбутні енергетичні витрати.

    За словами представників D.Solutions, такий механізм найбільше підходить підприємствам із високим споживанням електроенергії у денні години. Саме тоді сонячні панелі виробляють найбільше енергії, яку можна безпосередньо використовувати для виробництва, роботи обладнання або забезпечення інших потреб бізнесу.

    Першим прикладом застосування такого підходу став проєкт, реалізований у жовтні 2026 року на підприємстві харчової промисловості.

    Компанія YASNO встановила сонячну електростанцію потужністю 375 кВт за постійним струмом та 350 кВт за змінним. Загальний обсяг інвестицій у будівництво становив майже дев’ять мільйонів гривень, однак підприємство не витрачало власні кошти на придбання та встановлення обладнання.

    За умовами десятирічного договору клієнт купуватиме електроенергію за ціною, нижчою за вартість на ринку «на добу наперед».

    Прогнозується, що станція щороку вироблятиме близько 373 тисяч кВт·год електроенергії та зможе забезпечувати до половини потреб об’єкта за потужністю.

    При цьому YASNO відповідатиме за технічне обслуговування та експлуатацію обладнання. Підприємство також матиме можливість достроково викупити сонячну електростанцію відповідно до умов договору.

    У компанії пояснюють, що модель PPA дозволяє бізнесу уникнути значних одноразових витрат, які зазвичай необхідні для запуску власної генерації.

    Особливо актуальним такий підхід став під час війни, коли українські підприємства стикаються з нестабільним електропостачанням, зростанням витрат на енергоресурси та необхідністю інвестувати у резервні джерела живлення.

    Для багатьох компаній будівництво власної сонячної електростанції залишається фінансово складним завданням. Навіть відносно невеликі промислові установки можуть коштувати мільйони гривень, які бізнес не завжди готовий вилучати з оборотних коштів.

    PPA дозволяє передати витрати на будівництво енергетичному партнеру, зберігши можливість користуватися виробленою електроенергією.

    Водночас важливо розуміти, що встановлення станції без початкових інвестицій не означає безкоштовного електропостачання.

    Підприємство зобов’язується купувати електроенергію за погодженим тарифом протягом визначеного договором періоду. Тому економічна вигода залежатиме від ціни контракту, фактичного виробітку станції та обсягів споживання.

    Крім того, звичайна мережева сонячна електростанція без акумуляторів не гарантує безперервної роботи підприємства під час відключень електроенергії. Для автономного живлення необхідне відповідне технічне рішення, зокрема система накопичення енергії та обладнання, яке підтримує роботу без зовнішньої електромережі.

    У D.Solutions зазначають, що надалі планують розвивати комплексні енергетичні рішення для бізнесу, які поєднуватимуть сонячну генерацію, акумуляторні системи та автоматизоване управління споживанням.

    Зокрема, компанія розвиває платформу YASNO Power, яка допомагає аналізувати виробництво, накопичення та використання електроенергії.

    Раніше в межах платформи представили безкоштовну функцію «Автопілот», яка дозволяє керувати зарядом домашніх акумуляторів з урахуванням тарифів і можливих відключень світла.

    У компанії очікують, що попит на сонячні станції без стартових інвестицій зростатиме, оскільки підприємства прагнуть скоротити витрати та зменшити залежність від коливань цін на електроенергію.

    Водночас кожен такий проєкт потребує індивідуальних розрахунків, адже його ефективність залежить від площі для розміщення обладнання, режиму роботи підприємства та фактичного споживання електроенергії.

    Таким чином, модель PPA відкриває для українського бізнесу можливість запускати власну сонячну генерацію без багатомільйонних початкових витрат. Проте головною умовою залишається довгострокова співпраця з енергетичною компанією та оплата електроенергії за погодженим контрактом.

  • Склади та газова інфраструктура під захистом: ЄБРР розширив страхування воєнних ризиків до €150 м

    Склади та газова інфраструктура під захистом: ЄБРР розширив страхування воєнних ризиків до €150 м

    Європейський банк реконструкції та розвитку спільно з Європейським Союзом і міжнародною страховою компанією Aon збільшив фінансові можливості програми страхування воєнних ризиків для українського бізнесу. Гарантійний ліміт зріс зі €110 млн до €150 млн, а перелік об’єктів, які можуть отримати страховий захист, розширили. Відтепер програма охоплюватиме також товари на складах та активи газової інфраструктури.

    Про це 13 жовтня повідомили ЄБРР та міжнародна компанія Aon.

    Рішення ухвалили на тлі посилення російських атак на українські підприємства, логістичні центри, склади, енергетичну та транспортну інфраструктуру.

    Попередній ліміт програми Ukraine Recovery and Reconstruction Guarantee Facility (URGF) у розмірі €110 млн уже повністю використали українські страховики та їхні клієнти.

    Тому міжнародні партнери вирішили збільшити фінансову місткість механізму ще на €40 млн.

    Додаткове гарантійне забезпечення надасть Європейський Союз у межах Ukraine Investment Framework.

    Які об’єкти тепер можна страхувати

    Спочатку програма передбачала захист від воєнних ризиків для внутрішніх вантажних перевезень, автомобільного транспорту та залізничного рухомого складу.

    Тепер перелік розширюється.

    Зокрема, до страхового покриття включатимуть товари, які тимчасово перебувають на складах, а також активи, пов’язані з транспортуванням і зберіганням природного газу.

    Це особливо важливо для логістичних компаній, торговельних мереж, виробників та підприємств енергетичного сектору.

    Російські війська регулярно атакують склади, транспортні об’єкти й енергетичну інфраструктуру, завдаючи українському бізнесу значних збитків.

    Водночас наявність страхового покриття дозволяє підприємствам зменшувати фінансові ризики, пов’язані з такими атаками.

    Як працює програма на €150 млн

    Важливо, що збільшення програми до €150 млн не означає прямого виділення цієї суми підприємцям.

    ЄБРР надає гарантію міжнародному перестраховику MS Amlin, який забезпечує перестрахування воєнних ризиків, прийнятих українськими страховими компаніями.

    Завдяки такому механізму українські страховики можуть пропонувати бізнесу поліси на ризики, які раніше було складно або занадто дорого покривати.

    Програмою управляє міжнародна компанія Aon.

    До чинних учасників — ІНГО, Colonnade та UNIQA — приєдналися ще дві страхові компанії: USG, що належить Vienna Insurance Group, та «Універсальна», яка входить до канадської Fairfax Financial Group.

    Таким чином, кількість українських страхових компаній, залучених до механізму, збільшилася до п’яти.

    Майже 10 тисяч страхових полісів

    За даними ЄБРР, початкова гарантія на €110 млн дозволила забезпечити понад €500 млн перестрахового покриття.

    У межах програми було оформлено майже 10 тисяч страхових полісів, які охоплювали товари та транспортні засоби.

    Фінансову основу початкового механізму забезпечували Франція, Норвегія, Швейцарія, Велика Британія та Фонд технічного співробітництва TaiwanBusiness-EBRD.

    У банку зазначили, що надходження від страхових премій наразі перевищують обсяг заявлених страхових виплат.

    Крім того, міжнародний перестраховик MS Amlin ще не звертався до гарантії ЄБРР для компенсації збитків.

    Це свідчить про можливість функціонування ринку страхування воєнних ризиків навіть в умовах повномасштабної війни.

    Чи зможе бізнес отримати компенсацію після російського удару

    Участь страховиків у програмі відкриває додаткові можливості для українських підприємств, але не гарантує автоматичного відшкодування будь-яких збитків.

    Для отримання страхового захисту бізнесу необхідно укласти відповідний договір зі страховою компанією, яка бере участь у програмі.

    Конкретні об’єкти, страхові ризики, територіальні обмеження, ліміти та порядок виплат визначатимуться умовами полісів.

    Відтак перед укладенням договору підприємцям варто перевіряти, чи поширюється покриття саме на їхнє майно та можливі наслідки російських атак.

    ЄБРР продовжує інвестувати в Україну

    Європейський банк реконструкції та розвитку залишається найбільшим інституційним інвестором України.

    За інформацією банку, з початку повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році він спрямував в українську економіку €11 млрд.

    Лише протягом 2025 року інвестиції ЄБРР досягли рекордних €2,9 млрд.

    Розширення страхування воєнних ризиків має допомогти українським підприємствам продовжувати роботу, підтримувати логістичні ланцюги та залучати інвестиції навіть в умовах російських обстрілів.

    Головна зміна полягає в тому, що бізнес отримає ширші можливості страхувати товари на складах і окремі газові активи. Водночас €150 млн — це гарантійна місткість програми, а не фонд прямих виплат за кожен пошкоджений об’єкт.

  • Мита обнулили: для українського експорту відкрився величезний ринок Туреччини

    Мита обнулили: для українського експорту відкрився величезний ринок Туреччини

    З 1 жовтня 2026 року між Україною та Туреччиною офіційно запрацювала Угода про вільну торгівлю, яку сторони підписали ще у лютому 2022 року. Для українських експортерів новий режим починає діяти одразу: залежно від товару компанії зможуть постачати продукцію до Туреччини без мита, за зниженими ставками або в межах спеціальних тарифних квот. Для турецького імпорту до України пільгові тарифи стартують пізніше — з 1 січня 2027 року.

    Саме ця асиметрія є одним із найважливіших моментів для українського бізнесу: упродовж останніх трьох місяців 2026 року експортери з України вже можуть користуватися преференціями на турецькому ринку, тоді як для частини турецьких товарів імпортний режим в Україні ще не зміниться.

    Державна митна служба уточнює, що угода поширюється на товари з глав 01–97 Гармонізованої системи опису та кодування товарів, якщо вони мають українське або турецьке походження. Залежно від конкретної позиції передбачене повне скасування мит, зниження ставок або застосування тарифних квот. Для українського експорту з 1 жовтня використовуватимуться коди преференцій 429 — скасування експортного мита, та 430 — тарифна квота.

    Щоб скористатися пільгою, недостатньо просто відправити товар із території України. Підприємство має підтвердити його походження відповідно до правил угоди. Основними документами для цього є сертифікат EUR.1 або декларація про походження товару. Саме підтверджене походження дозволяє митниці застосувати нульову чи знижену ставку.

    Для українських компаній це відкриває ринок, який і без нової угоди вже був одним із найбільших напрямків торгівлі. За даними Міністерства економіки, у 2025 році Туреччина посіла друге місце серед ринків українського експорту і третє — за загальним товарообігом. Двостороння торгівля сягнула $7,9 млрд, з яких приблизно $2,7 млрд припадало на український експорт.

    Саме тому ефект угоди потенційно значно більший, ніж у випадку невеликого нового ринку: українські компанії вже мають налагоджені торговельні зв’язки з Туреччиною, а тепер частина цих поставок має стати дешевшою за рахунок зменшення тарифного навантаження.

    Найбільше можливостей відкривається для промислової продукції, металургії та частини аграрного сектору.

    Ще під час підписання угоди Мінекономіки повідомляло, що Туреччина встановлює нульову ставку мита на 10 337 товарних позицій, що тоді оцінювалося як приблизно 95% номенклатури українського експорту. Для ще 1348 позицій передбачалися тарифні квоти або знижені ставки. Водночас у липневому повідомленні 2026 року Мінекономіки формулювало це як повну лібералізацію для 84% українських товарів, а для решти чутливих позицій — квоти та перехідні механізми. Ці показники рахуються за різними підходами до товарної номенклатури, тому їх не варто механічно протиставляти один одному.

    Особливо вигідні умови передбачено для металургії. Туреччина встановлює нульове мито на 510 із 840 металургійних товарних позицій, ще для 130 передбачене часткове зниження ставок. Для 167 металургійних товарів передбачено квоти загальним обсягом щонайменше 411 тисяч тонн. Українська сторона при цьому зберігає право застосовувати експортне мито на металобрухт.

    Для металургійних підприємств це має практичне значення через конкуренцію на турецькому ринку, зокрема з російською продукцією. Нижчі тарифи можуть частково покращити цінову позицію українського металу, хоча реальний результат залежатиме також від логістики, вартості енергії, страхування та світових цін.

    Аграрний блок угоди теж передбачає нові можливості. Туреччина погодила нульові мита на частину зернових, а Україна отримує покращений доступ до турецького ринку для переробленої аграрної продукції. При цьому угода не означає повного скасування всіх аграрних обмежень: для чутливих товарів можуть застосовуватися квоти або спеціальні ставки.

    Для України це особливо важливо, оскільки Туреччина є не лише великим споживчим ринком, а й ключовою ланкою чорноморської логістики. «Ненька інфо» раніше писала, що український агроекспорт у 2026 році може принести державі $23–24 млрд валютної виручки, попри постійні удари РФ по портовій та транспортній інфраструктурі.

    Україна заробить до $24 млрд на агроекспорті у 2026 році

    Окремий і потенційно дуже важливий елемент угоди — правила походження товарів. Мінекономіки наголошує, що новий режим запроваджує оновлені пан-євро-середземноморські правила. Це означає, що українські виробники зможуть використовувати турецькі матеріали та комплектуючі і за виконання необхідних умов зберігати преференційне походження кінцевого товару для подальшого експорту до країн ЄС.

    Простіше кажучи, виробник в Україні може закупити певну сировину чи компоненти у Туреччині, переробити їх в Україні та, якщо правила походження дотримані, отримати можливість експортувати готовий товар на європейський ринок із відповідними тарифними перевагами.

    Для підприємств, які працюють у виробничих ланцюгах між Україною, Туреччиною та ЄС, це може бути не менш важливим, ніж пряме скасування мит.

    Втім, угода не означає, що Україна повністю відкриває внутрішній ринок без захисних механізмів.

    Українська сторона зберегла мита на вживані автомобілі та секонд-хенд, а для окремих категорій транспортних засобів та легкої промисловості встановлено перехідні періоди тривалістю три та п’ять років. Це має дати українським виробникам час адаптуватися до посилення конкуренції з турецькою продукцією.

    Саме турецька легка промисловість, текстиль, одяг, побутові товари та окремі промислові категорії традиційно вважаються потенційно сильними конкурентами для українського виробника. Тому частину тарифів вирішили знижувати поступово, а не одномоментно.

    Угоду Україна та Туреччина підписали 3 лютого 2022 року в Києві після багаторічних переговорів. Верховна Рада ратифікувала документ лише 14 липня 2026 року законом №4932-IX. За закон у цілому проголосували 236 народних депутатів. Документ передбачав набрання чинності після завершення необхідних процедур обома сторонами. Фактично від підписання до запуску угоди минуло понад чотири з половиною роки.

    Попередні економічні розрахунки Міністерство економіки України ще на етапі підготовки угоди передбачали, що в довгостроковій перспективі вона може щороку додавати близько 2,2% до ВВП України та 2,6% до доходів домогосподарств. Це саме модельний прогноз, зроблений на основі очікуваного ефекту лібералізації торгівлі, а не гарантований фактичний приріст економіки.

    Реальний результат залежатиме від війни, стану промисловості, логістики через Чорне море, курсу валют, попиту в Туреччині та здатності українського бізнесу скористатися новими правилами.

    При цьому чорноморська логістика залишається ключовим фактором. «Ненька інфо» повідомляла, що Анкара паралельно намагається просувати механізми безпеки торговельного судноплавства у Чорному морі, зокрема пропонувала Україні та Росії проєкт так званого морського перемир’я для цивільних суден. Остаточної домовленості щодо такого режиму наразі немає.

    Туреччина запропонувала «морське перемир’я»: Києву й Москві передали проєкт угоди

    Ще один показник масштабів торгівлі — митна статистика. За даними, які раніше наводила «Ненька інфо», лише за січень–липень 2026 року Україна експортувала до Туреччини товарів приблизно на $2 млрд, поступаючись за цим показником лише Польщі.

    Митні порушення в Україні різко зросли: за сім місяців виявили майже 6800 випадків на 2,7 млрд грн

    Для експортерів головна зміна з 1 жовтня максимально практична: перед укладенням контракту потрібно перевірити код товару, конкретну ставку за угодою, наявність квоти та правила походження, а потім правильно оформити підтверджувальні документи. Сам факт української реєстрації компанії автоматично пільги не дає.

    Отже, з 1 жовтня ЗВТ із Туреччиною перестала бути документом «на майбутнє» і перетворилася на реальний торговельний режим. Для українського експорту преференції вже працюють, а для турецького імпорту в Україну повноцінний новий тарифний режим стартує з 1 січня 2027 року. Найбільший потенціал отримують металургія, агросектор, промислові виробники та компанії, які можуть поєднати українське виробництво з турецькими компонентами й подальшим виходом на європейський ринок.

  • «Бізнес усе одно платить»: між Readeat і «Новою поштою» спалахнула публічна суперечка

    «Бізнес усе одно платить»: між Readeat і «Новою поштою» спалахнула публічна суперечка

    Між співвласником «Нової пошти» Володимиром Поперешнюком та засновником книгарні Readeat Дмитром Феліксовим виникла публічна суперечка через можливе підвищення податків для фінансування страхування бізнесу від наслідків російських атак. Поштовхом стала заява Поперешнюка проти ідеї збільшити ПДВ із 20% до 21%.

    «Бізнес усе одно платить»: між Readeat і «Новою поштою» спалахнула публічна суперечка

    Бізнесмен заявив, що підвищувати податки заради допомоги підприємцям — це фактично змушувати сам бізнес оплачувати власну підтримку. На його думку, держава мала б діяти навпаки: надавати податкові знижки постраждалим компаніям, проводити дерегуляцію, скорочувати державні витрати та кількість чиновників.

    На допис Поперешнюка відреагував Дмитро Феліксов. Він нагадав про російський удар по терміналу «Нової пошти», де розміщувався склад Readeat із книжками сотень українських видавництв. Після атаки «Нова пошта», за словами підприємця, заявила про готовність компенсувати втрати, однак остаточний механізм виплат досі узгоджується.

    «Бізнес усе одно платить»: між Readeat і «Новою поштою» спалахнула публічна суперечка

    Водночас Феліксов стверджує, що після цього Readeat зіткнувся зі зростанням вартості послуг «Нової пошти» та скасуванням частини знижок, які залежали від обсягів співпраці.

    Саме тут підприємець побачив суперечність із позицією Поперешнюка.

    «І я от читаю цей допис та думаю: а чим економічно така модель відрізняється від описаної вами?» — звернувся Феліксов до співвласника «Нової пошти». За його логікою, Readeat постраждав від російського удару, очікує компенсації, але паралельно змушений більше платити за послуги компанії, яка цю компенсацію обіцяє.

    Феліксов назвав це «певним дисонансом»: частину наслідків війни бізнес зрештою все одно оплачує сам — лише не через податок, а через збільшення своїх операційних витрат. Це оцінка засновника Readeat; у наведеному матеріалі відповіді «Нової пошти» на його конкретні претензії щодо тарифів немає.

    Сам Поперешнюк і раніше закликав уряд не збільшувати податковий та регуляторний тиск на компанії, які потерпають від російських атак. Він пропонував запроваджувати для таких підприємств податкові послаблення та мораторій на підвищення податків.

    Для Readeat суперечка відбувається на тлі непростого року. У 2026-му Феліксов відмовився від масштабування мережі та намагався продати книгарні біля «Арсенальної» та у ЖК «Комфорт Таун». Покупців не знайшли, тому обидві точки у вересні закрили. За словами підприємця, вони давали лише 3% і 2% загального виторгу та працювали на межі збитковості.

    Таким чином, дискусія про один додатковий відсоток ПДВ переросла у значно ширше питання: хто зрештою має оплачувати ризики війни для бізнесу — держава, споживачі чи самі підприємці через податки й тарифи.

  • Батарея сама вирішує, коли купувати електроенергію: як Sigenergy використовує ШІ в Україні

    Батарея сама вирішує, коли купувати електроенергію: як Sigenergy використовує ШІ в Україні

    Китайська технологічна компанія Sigenergy розвиває в Україні системи накопичення електроенергії для бізнесу, однією з головних особливостей яких називає автоматизоване керування за допомогою штучного інтелекту. Алгоритми аналізують споживання об’єкта, прогноз сонячної генерації та вартість електроенергії, після чого самостійно визначають, коли вигідніше заряджати батареї, а коли використовувати накопичену енергію.

    Sigenergy, заснована у Шанхаї у 2022 році, працює у сегментах сонячної генерації, систем зберігання енергії та зарядної інфраструктури для електромобілів. Компанія активно просуває глобальну стратегію AI in All, у межах якої штучний інтелект інтегрується не лише в програмні сервіси, а й безпосередньо у логіку управління енергетичним обладнанням.

    На українському ринку компанія робить ставку насамперед на бізнес, для якого одночасно важливі вартість електроенергії та резервне живлення під час можливих відключень. За словами представника Sigenergy в Україні Артема Лі, користувачу не потрібно вручну постійно визначати оптимальні години заряджання і розряджання накопичувача — значну частину цих рішень система може приймати автоматично.

    Батарея сама вирішує, коли купувати електроенергію: як Sigenergy використовує ШІ в Україні
    ФОТО: Артем Лі, County Manager Sigenergy в Україні.

    Алгоритм враховує одразу кілька факторів. Серед них — прогноз виробництва електроенергії сонячними панелями залежно від розташування об’єкта та погоди, історія і прогноз споживання, а також ціни на ринку електроенергії. У матеріалі Forbes BrandVoice компанія стверджує, що для українських користувачів система може враховувати дані ринку «на добу наперед» та індивідуальні складові тарифу конкретного клієнта.

    Після запуску система певний час накопичує інформацію про об’єкт і його типові навантаження. У Sigenergy пояснюють, що перший тиждень фактично використовується для первинного енергоаудиту, а зі збільшенням обсягу даних алгоритм може точніше прогнозувати майбутнє споживання.

    Батарея сама вирішує, коли купувати електроенергію: як Sigenergy використовує ШІ в Україні

    Наприклад, накопичувач може не заряджатися від мережі навіть у години дешевшої електроенергії, якщо алгоритм очікує, що найближчим часом сонячна електростанція виробить достатньо надлишкової енергії. І навпаки, система може накопичувати електроенергію заздалегідь, якщо прогнозує дорожчу електроенергію або майбутнє пікове навантаження.

    У Sigenergy заявляють, що точність таких прогнозів може сягати 90–91%. Однак цей показник, як і заявлені економічні результати окремих проєктів, наразі походить від самої компанії, тому його варто сприймати саме як дані виробника, а не як результат незалежного аудиту.

    Компанія наводить приклади трьох комерційно-промислових майданчиків у китайських провінціях Шаньдун, Гуандун і Чжецзян. За даними Sigenergy, використання ШІ-режиму на них забезпечило відповідно на 13%, 35% та 30% вищий дохід порівняно зі стандартною автоматикою. Водночас результати залежали від конкретного об’єкта, погодних умов, структури обладнання і режиму споживання, а тому ці цифри не можна автоматично переносити на будь-яке українське підприємство.

    Для України до звичайної економічної оптимізації додається ще один фактор — ризик аварійних або планових відключень електроенергії. Власник системи може залишати певну частину ємності батареї недоторканною як резерв. Наприклад, 30% накопиченої енергії зберігатимуться на випадок зникнення живлення, а решта може використовуватися алгоритмом для скорочення витрат.

    Якщо ж для підприємства безперервність роботи важливіша за ціну електроенергії, систему можна перевести у режим максимального резервування. У такому разі пріоритетом стає підтримання заряду батарей навіть тоді, коли електроенергія в мережі коштує дорожче.

    Це особливо актуально для підприємств із серверним обладнанням, автоматикою, виробничими контролерами, холодильними установками чи іншими системами, для яких навіть короткочасне зникнення живлення може спричинити зупинку процесів.

    Окремою особливістю комерційної системи SigenStack є модульна побудова. Офіційна специфікація виробника передбачає батарейні модулі приблизно по 12 кВт·год. Система може складатися щонайменше з чотирьох таких модулів, тобто стартувати приблизно з 48 кВт·год, а надалі розширюватися відповідно до потреб об’єкта. Офіційний український партнер SOTACELL також вказує для SigenStack діапазон ємності від 48 до 253 кВт·год для однієї конфігурації.

    Модульність має практичне значення для бізнесу. Компанії не обов’язково одразу купувати надлишкову ємність із розрахунком на майбутнє. Систему можна збільшувати разом зі зростанням споживання, появою нових виробничих ліній або розширенням сонячної електростанції.

    Виробник також наголошує, що модульний формат полегшує монтаж порівняно з великими контейнерними накопичувачами. На офіційній сторінці SigenStack зазначається, що встановлення не потребує кранів чи іншої спеціальної вантажопідіймальної техніки, а самі модулі можна комбінувати залежно від параметрів конкретного проєкту. Система використовує літій-залізо-фосфатні акумулятори LiFePO4 та має захист корпусу IP66.

    Водночас Sigenergy вже розширює лінійку й за межі модульних рішень. У червні компанія представила, зокрема, систему SigenCube — інтегроване комерційне рішення кабінетного типу, яке об’єднує силову електроніку та акумулятори в одному корпусі й орієнтоване на більші промислові об’єкти.

    Суттєво розширює компанія й сам напрям штучного інтелекту. 29 травня 2026 року Sigenergy презентувала SigenAgent — набір ШІ-інструментів для управління енергетичними системами. Компанія позиціонує його як систему, здатну не лише відповідати на запити користувача, а й самостійно виконувати завдання відповідно до заданої мети. Зокрема, у структурі SigenAgent заявлені інструменти для енергоменеджменту, діагностики обладнання, торгівлі електроенергією та управління бізнес-процесами.

    Sigenergy паралельно швидко розширює міжнародний бізнес. Компанія вийшла на Гонконгську фондову біржу під кодом 06656.HK. Тут варто уточнити деталь із початкового матеріалу Forbes: лістинг відбувся 16 квітня 2026 року, а не у червні. Серед інституційних інвесторів, які підтримали IPO, компанія називала Temasek, Goldman Sachs Asset Management, UBS Asset Management та інших великих міжнародних інвесторів.

    Після виходу на біржу компанія продовжила просувати модель, за якої акумулятор має бути не просто резервним джерелом електроенергії. Ідея полягає у перетворенні накопичувача на активний елемент енергоменеджменту: він аналізує, коли електроенергію варто накопичити, коли використати, скільки залишити в резерві та як поєднати мережу із власною сонячною генерацією.

    Для українського бізнесу такий підхід може бути особливо актуальним через поєднання двох завдань — забезпечення резервного живлення та контролю витрат на електроенергію. Проте реальна економія залежатиме від профілю споживання підприємства, тарифу, цін на ринку, наявності власної генерації, вартості системи та сценарію її використання. Тому заявлені виробником показники ефективності окремих закордонних проєктів не є гарантованою економією для кожного клієнта в Україні.

  • Росія вдарила по складах COMFY і «Будинку Іграшок»: ще дві великі мережі втратили ключову логістику

    Росія вдарила по складах COMFY і «Будинку Іграшок»: ще дві великі мережі втратили ключову логістику

    Російська атака 27 серпня знову вдарила по цивільній логістиці українського бізнесу. Цього разу під ударом опинилися розподільчий центр мережі COMFY на Київщині та логістичний центр «Будинку Іграшок». Працівники обох компаній не постраждали, однак наслідки для складської інфраструктури серйозні: у «Будинку Іграшок» центр знищено, а COMFY повідомляє про пошкодження свого розподільчого об’єкта. Обидві мережі заявляють, що продовжують роботу.

    Про атаку на COMFY повідомив генеральний директор компанії Геннадій Вербиленко. За його словами, російський дрон влучив у розподільчий центр мережі в Київській області. При цьому всі співробітники залишилися живими та неушкодженими — під час небезпеки вони перебували у заздалегідь підготовлених укриттях.

    «Ранок важкий, але, здається, цілком передбачуваний для українського бізнесу в останні тижні», — написав Вербиленко, наголосивши, що компанія продовжує роботу в посиленому режимі.

    За його словами, COMFY зараз намагається забезпечити безперебійну роботу магазинів, онлайн-каналів і виконання замовлень. Контакт-центр мережі також залишається на зв’язку з клієнтами.

    Компанія не повідомила точний масштаб матеріальних збитків і не назвала обсяг товарів, які могли бути пошкоджені або знищені. Тому робити висновки про потенційний дефіцит техніки чи масштабні перебої в роботі мережі наразі передчасно.

    На офіційному сайті COMFY станом на 27 серпня магазини продовжують працювати за звичними або скоригованими графіками, а клієнти можуть перевіряти статус своїх замовлень через особистий кабінет. Якщо товар відсутній у конкретному магазині, компанія доставляє його зі складу й повідомляє покупця після надходження.

    Окремо Вербиленко повідомив, що після удару компанія не відмовилася від запланованої допомоги Силам оборони. COMFY переказала 2 млн грн «Спільноті Стерненка» та ще 2,5 млн грн Фонду Сергія Притули на підтримку українських військових і захист неба.

    Ще серйознішими виявилися наслідки для мережі «Будинок Іграшок».

    CEO компанії Марія Назаренко повідомила, що внаслідок російської атаки було повністю знищено розподільчий центр мережі — великий логістичний вузол, через який товари надходили до магазинів по всій Україні. Саме там зберігалася частина асортименту компанії.

    У момент атаки працівники перебували в укритті, тому ніхто з команди не постраждав. Це, як і у випадку з COMFY, ще раз підкреслює критичну роль укриттів для великих логістичних об’єктів під час російських повітряних атак.

    У «Будинку Іграшок» попередили клієнтів, що частина вже оформлених замовлень може приїхати пізніше, ніж планувалося. Якщо виконати попередньо оплачене замовлення буде неможливо, покупцям обіцяють повернути кошти.

    При цьому офлайн-магазини мережі продовжують працювати, а інтернет-магазин приймає нові замовлення. Це видно й із офіційного сайту мережі, де станом на 27 серпня активні акційні пропозиції та онлайн-продажі.

    Таким чином, обидві компанії намагаються уникнути зупинки бізнесу навіть після втрати або пошкодження критичної логістичної інфраструктури.

    І це вже не перший подібний випадок у серпні.

    Наймасштабнішою стала атака 5 серпня, коли російські ракети й дрони вдарили одразу по низці великих логістичних об’єктів у Києві та Київській області. Тоді були повністю або частково знищені склади та розподільчі центри Rozetka, «Нової пошти», Fozzy Group, «Сільпо», Novus, «Епіцентру», INTERTOP, Puma, Toyota, Bosch, LIQUI MOLY Ukraine та інших компаній.

    За даними DW, лише внаслідок тієї атаки руйнувань і пожеж зазнали об’єкти щонайменше 14 великих українських та міжнародних компаній. Найбільший розподільчий центр Rozetka у Броварах, який до удару міг обробляти понад 100 тисяч замовлень на добу, був знищений. Також постраждали ключові логістичні потужності Fozzy Group, Novus та інших ритейлерів.

    У INTERTOP тоді повідомляли про втрату головного логістичного складу разом із значною частиною товарних запасів та обладнання. Компанії довелося терміново перебудовувати логістику, а клієнтів попереджали про можливе збільшення строків доставки. Аналогічні проблеми виникли й у Puma.

    Саме тому сьогоднішній удар по COMFY та «Будинку Іграшок» уже важко сприймати як окремий епізод.

    За даними українських ЗМІ та самих компаній, упродовж лише кількох тижнів серпня російські атаки охопили значну частину великих ритейлерів, логістичних операторів і дистриб’юторів, які забезпечують український ринок продуктами, технікою, одягом, товарами для дому, дитячою продукцією та іншими категоріями товарів.

    Фактично мова йде про системний тиск на одну з ключових ланок економіки — складську та логістичну інфраструктуру.

    Водночас експерти поки не прогнозують масштабного дефіциту товарів.

    Голова Української ради торгових центрів Максим Гаврюшин раніше пояснював, що український ритейл за роки повномасштабної війни став значно гнучкішим. Великі мережі мають альтернативні склади, можуть швидко перенаправляти потоки та частково перерозподіляти товар між регіонами.

    Тому навіть після руйнування великих логістичних центрів магазини зазвичай продовжують працювати.

    Втім, такі удари все одно мають серйозні наслідки.

    По-перше, компанії втрачають значні товарні запаси та обладнання. По-друге, зростають логістичні витрати, оскільки маршрути доводиться терміново перебудовувати. По-третє, збільшується термін доставки замовлень. А для бізнесів із централізованими складами втрата одного великого розподільчого центру може означати необхідність фактично заново будувати частину логістичної системи.

    Ще один ризик — страхування.

    Через постійні російські атаки на цивільну інфраструктуру страхування великих складів і товарних запасів залишається складним і дорогим, тому частину збитків бізнеси змушені покривати власним коштом.

    РБК-Україна після попередньої хвилі атак зазначало, що для ритейлу найбільш критичною потребою зараз є не стільки фінансова допомога, скільки посилення протиповітряного захисту великих логістичних та виробничих об’єктів.

    І саме на цьому акцентував CEO COMFY після сьогоднішнього удару.

    Компанія не лише повідомила про пошкодження складу, а й відразу переказала кошти організаціям, які займаються закупівлею засобів для українських військових і протиповітряної оборони.

    Станом на другу половину дня 27 серпня COMFY та «Будинок Іграшок» продовжують працювати. Даних про постраждалих співробітників немає. Клієнтів «Будинку Іграшок» попередили про можливі затримки доставки, а COMFY працює над виконанням чинних замовлень.

    Точні масштаби збитків обох компаній наразі не оприлюднені.

    Однак сьогоднішня атака поповнила список великих українських бізнесів, чиї склади та розподільчі центри були уражені Росією лише протягом одного серпня. Після Rozetka, «Нової пошти», Fozzy Group, Novus, «Епіцентру», INTERTOP, Puma, Toyota та Bosch до нього додалися ще дві відомі мережі — COMFY та «Будинок Іграшок».

  • Морозиво, техніка і машини — все знищено: РФ розбила великий склад «Файних льодів» у Києві

    Морозиво, техніка і машини — все знищено: РФ розбила великий склад «Файних льодів» у Києві

    Масована російська атака на Київ у ніч проти 20 серпня завдала чергового удару по українському бізнесу. Повністю зруйнований розподільчий склад мережі «Файні льоди», через який морозиво постачалося до Києва та ще 12 міст України. Компанія втратила запаси продукції, обладнання і транспорт, однак усі працівники залишилися живими. Тепер виробник терміново перебудовує логістику та попереджає покупців про можливі перебої з частиною асортименту.

    Унаслідок російського масованого обстрілу Києва в ніч проти 20 серпня було знищено розподільчий склад українського виробника морозива «Файні льоди». Саме цей об’єкт забезпечував продукцією торговельні точки у столиці та ще 12 українських містах.

    Про втрату складу повідомила сама компанія, а інформацію також оприлюднив Forbes Ukraine.

    За даними виробника, внаслідок удару були знищені запаси морозива, складське обладнання та транспорт, який використовувався для логістики. Водночас серед працівників компанії загиблих чи поранених немає.

    «Найголовніше — люди цілі. Отже, і ми вистоїмо та все відновимо», — заявили у «Файних льодах».

    Компанія вже шукає альтернативні варіанти зберігання товару, доставки та організації логістичних процесів. Водночас клієнтів попередили, що найближчим часом на окремих локаціях можуть виникнути тимчасові перебої з наявністю деяких смаків та загальним асортиментом морозива.

    Причина — роль знищеного складу у логістичній системі мережі. Він був не просто місцем зберігання товару, а фактично одним із ключових розподільчих вузлів, через який готова продукція прямувала одразу до 13 міст.

    Сама бізнес-модель «Файних льодів» передбачає централізовану логістику. На офіційному сайті компанія прямо зазначає, що її система включає власне виробництво джелато, розподільчий центр і морозильні камери для зберігання продукції, власну логістику та мережу торговельних точок.

    Тож знищення такого об’єкта потенційно значно складніше для бізнесу, ніж втрата окремого магазину або сезонної торговельної точки. Компанії необхідно не лише поповнити знищені запаси, а й знайти нові холодильні потужності, транспорт і перебудувати маршрути доставки, не перериваючи роботу великої мережі.

    При цьому «Файні льоди» за останні роки встигли вирости з локального львівського бренду у помітну всеукраїнську мережу.

    Компанія працює на ринку з 2018 року. На власній сторінці франшизи виробник зазначає, що має 180 торговельних точок у 50 українських містах. На актуальній сторінці локацій уже вказано понад 200 локацій більш ніж у 50 містах, що свідчить про подальше розширення мережі.

    Мережа працює у кількох форматах — від сезонних вуличних вітрин і невеликих МАФів до торговельних острівців у ТРЦ та стаціонарних закладів. Зокрема, в Києві точки «Файних льодів» працюють у великих торговельних центрах Ocean Plaza, Respublika Park, Blockbuster Mall, River Mall, Retroville, Lavina Mall та інших локаціях.

    Компанія спеціалізується на крафтовому морозиві, джелато та сорбетах. За інформацією самого бренду, його асортимент за весь час роботи налічує понад 120 різних смаків, а виробник робить акцент на натуральних інгредієнтах і власному технологічному виробництві.

    Юридично ТОВ «Файні Льоди» було зареєстровано у травні 2022 року. Його директором та стовідсотковим власником є львівський підприємець Богдан Аренович, а основним видом діяльності підприємства є виробництво морозива. Це підтверджують відкриті реєстраційні дані.

    За останній повний фінансовий рік бізнес демонстрував досить швидке зростання.

    У 2025 році дохід ТОВ «Файні Льоди» становив майже 63 млн грн, тоді як роком раніше — близько 34,3 млн грн. Таким чином, виторг підприємства зріс приблизно на 84% за рік. Чистий прибуток за 2025 рік становив приблизно 1,37 млн грн проти трохи більше ніж 1 млн грн у 2024-му.

    Це означає, що удар припав на бізнес, який перебував у фазі активного масштабування. Крім власних точок, бренд активно розвивається через франчайзинг. Наприклад, у лютому стало відомо про першу спільну локацію «Файних льодів» та Lviv Croissants біля Буковелю. Франчайзі цього проєкту вже керував приблизно 30 точками бренду в різних українських містах.

    Однак знищення складу «Файних льодів» стало лише одним з епізодів масштабної атаки на Київ та область 20 серпня.

    Російські війська застосували проти столиці та регіону ракети різних типів і ударні безпілотники. За даними Financial Times, унаслідок нічного обстрілу Києва загинули щонайменше 16 людей, понад 40 отримали поранення. Удари пошкодили житлові будинки, промислові об’єкти, склади, школу та дитячу лікарню.

    Президент Володимир Зеленський заявив, що Росія тривалий час готувала цю атаку, комбінуючи балістичні й крилаті ракети та безпілотники, щоб завдати максимального удару по цивільній інфраструктурі.

    Російське Міністерство оборони своєю чергою заявило, що серед цілей були підприємства, нібито пов’язані з виробництвом компонентів для безпілотників, військовий склад та логістичний вузол. Незалежно підтвердити всі заявлені російською стороною цілі неможливо. Водночас фактичні наслідки удару свідчать про значні руйнування цивільної та комерційної інфраструктури.

    Паралельно стало відомо про пошкодження низки інших бізнес-об’єктів у Києві та області.

    Зокрема, тієї ж ночі російська атака пошкодила розподільчий склад мережі «Фора» у Мартусівці на Київщині, де зберігалася свіжа продукція. Працівників вдалося завчасно евакуювати, тому серед персоналу також не було постраждалих.

    Під удар потрапила і нафтобаза KLO у Броварському районі. Компанія повідомила, що її працівники не постраждали, однак сам об’єкт зазнав пошкоджень.

    Така концентрація ударів по складах, логістичних вузлах, паливних об’єктах та підприємствах знову піднімає питання стійкості української цивільної логістики.

    Для продовольчого бізнесу склад — це критично важлива частина ланцюга постачання. У випадку морозива проблема ускладнюється необхідністю дотримуватися безперервного низькотемпературного режиму. Продукцію не можна просто тимчасово перевезти до звичайного складського приміщення: необхідні спеціальні холодильні камери, відповідний транспорт і стабільне електропостачання.

    Саме тому компанія відразу попередила про можливі тимчасові проблеми з асортиментом, але про припинення роботи мережі не повідомляла.

    При цьому масштаби самого бренду означають, що наслідки знищення розподільчого центру можуть відчути покупці далеко за межами Києва.

    Офіційний сайт «Файних льодів» сьогодні показує дуже широку географію мережі — від Львова, Києва, Харкова, Дніпра та Одеси до Луцька, Рівного, Полтави, Черкас, Івано-Франківська, Чернівців, Яремча та інших міст.

    Втім, у повідомленні про атаку компанія говорить саме про 13 міст, які обслуговував знищений київський склад, а не про всю географію мережі. Які саме 12 міст, окрім столиці, отримували продукцію через цей розподільчий центр, наразі публічно не уточнювалося.

    Не називає виробник поки й суму завданих збитків. Тому оцінювати вартість знищених запасів, техніки та транспорту без даних компанії було б некоректно.

    Зараз головне завдання «Файних льодів» — фактично побудувати частину логістичної системи заново: знайти альтернативні холодильні склади, сформувати нові запаси та переналаштувати поставки.

    Компанія при цьому робить акцент на тому, що найбільшого вдалося уникнути — всі працівники залишилися живими.

    І хоча покупці у частині міст можуть тимчасово побачити менший вибір морозива, у «Файних льодах» запевняють, що мають намір відновити зруйноване та продовжити роботу.

    Нічний удар 20 серпня вкотре показав, що російські атаки завдають Україні втрат не лише у житловому фонді та енергетиці. Під руйнування потрапляє інфраструктура, на якій тримаються звичайні щоденні процеси — від зберігання продуктів і доставки товарів до роботи магазинів і сотень малих франчайзингових точок.

    Для «Файних льодів» один такий удар означав одночасну втрату запасів, обладнання, транспорту і ключового логістичного вузла для 13 міст. Тепер компанії доведеться відновлювати всю цю систему фактично під час війни — і робити це так, щоб сотні її торговельних точок продовжували працювати.

  • «Біосфера» скоротить асортимент після знищення складу російським ударом: що може змінитися для покупців

    «Біосфера» скоротить асортимент після знищення складу російським ударом: що може змінитися для покупців

    Корпорація «Біосфера» після знищення частини логістичної інфраструктури внаслідок російської атаки вирішила переглянути асортимент. Компанія планує відмовитися від частини низькооборотних і менш прибуткових товарів та сконцентрувати виробництво на найбільш затребуваних позиціях. Водночас на інших складах виробника залишається запас продукції орієнтовно на три тижні.

    Про зміни розповіла віцепрезидентка «Біосфери» з операційної діяльності Ірина Нестеренко. За її словами, після втрати складу компанія змушена перерозподіляти виробничі та логістичні ресурси, щоб зберегти стабільність постачань.

    Виробничі майданчики корпорації наразі працюють цілодобово. Основним завданням стало забезпечення торговельних мереж товарами, які мають найбільший попит.

    Частину товарів можуть прибрати з асортименту

    Після атаки «Біосфера» вирішила провести фактичну оптимізацію портфеля продукції.

    Найперше йдеться про товари, які продаються повільніше або забезпечують меншу прибутковість. Ресурси, що вивільняться, компанія планує перенаправити на ключові категорії.

    Це не означає повної зупинки виробництва чи масштабного дефіциту продукції компанії. Ще після знищення складу засновник «Біосфери» Андрій Здесенко заявляв, що виробництво продовжується, хоча з окремими позиціями можливі затримки. На знищеному об’єкті зберігалася продукція, зокрема брендів «Фрекен БОК», Smile, PRO service, Novita, Vortex, Eventa та «ЛайKit».

    Запасів залишилося приблизно на три тижні

    За словами Ірини Нестеренко, на інших складських майданчиках «Біосфери» зараз зберігається запас продукції приблизно на три тижні.

    Компанія паралельно шукає додаткові складські приміщення та партнерів, які допоможуть перебудувати логістику.

    Ситуацію ускладнює те, що під час серпневих російських атак постраждала не лише «Біосфера». Удари пошкодили або знищили логістичні потужності низки великих українських компаній, через що частина ритейлерів також змушена перебудовувати систему постачання.

    Деякі торговельні мережі вже зверталися до «Біосфери» з проханням постачати продукцію безпосередньо до магазинів, минаючи традиційні складські ланцюги.

    У компанії заявляють, що розглядають такі запити індивідуально залежно від наявних логістичних можливостей.

    Що сталося зі складом «Біосфери»

    Російська атака сталася в ніч на 4 серпня у Дніпрі.

    Безпілотник влучив у великий складський комплекс, частиною якого були потужності «Біосфери». Загальна площа зруйнованого комплексу становила близько 20 тисяч квадратних метрів. Через масштабну пожежу об’єкт був повністю знищений.

    Завдяки тому, що працівники дотримувалися безпекових протоколів і перебували в укритті, серед персоналу компанії постраждалих не було. Водночас «Біосфера» втратила значну кількість готових товарів та частину логістичних можливостей.

    Попередньо завдані компанії збитки оцінювали приблизно у 150 млн грн.

    Це вже не перший удар по її об’єктах. У квітні 2025 року російська ракета пошкодила виробничий комплекс «Біосфери», однак тоді підприємству вдалося досить швидко відновити роботу.

    Росія посилила удари по українській логістиці

    Проблема значно ширша за одну компанію.

    На початку серпня російські удари пошкодили або знищили логістичні об’єкти Rozetka, «Епіцентру», «Нової пошти» та інших великих українських компаній. Зокрема, один із найбільших розподільчих центрів Rozetka у Броварах був знищений і не підлягає відновленню.

    Для українського бізнесу це створює одразу кілька проблем: необхідність терміново шукати нові складські площі, створювати розподілені запаси, перебудовувати маршрути доставки та вкладати додаткові кошти в захист інфраструктури.

    Тому рішення «Біосфери» скоротити частину асортименту фактично є одним зі способів адаптації бізнесу до втрати логістичних потужностей. Компанія намагається зосередити наявні ресурси на товарах, які користуються найбільшим попитом, і водночас не допустити перебоїв із базовими позиціями.

  • Російський удар зруйнував склад Rozetka у Броварах: компанія почала скорочувати працівників

    Російський удар зруйнував склад Rozetka у Броварах: компанія почала скорочувати працівників

    Rozetka розпочала оптимізацію штату після знищення російським ударом автоматизованого складського комплексу в Броварах. Підприємство було одним із ключових логістичних об’єктів компанії та щодня обробляло близько 100 тисяч замовлень.

    Про це повідомила співзасновниця Rozetka Ірина Чечоткіна.

    Російські війська атакували склад 5 серпня. Попри масштабні руйнування, об’єкт відновив роботу вже приблизно через дві години після удару.

    За словами Чечоткіної, під час першої атаки шахеда постраждали шестеро співробітників. Наразі вони завершують лікування. Водночас під час ракетного удару на території об’єкта перебували 92 працівники, і ніхто з них не постраждав.

    Важливу роль у порятунку людей відіграло укриття, яке компанія облаштувала ще у 2022 році. За словами співзасновниці Rozetka, бомбосховище витримало удар балістичної ракети та дозволило людям залишатися всередині й отримувати кисень, поки навколо тривала пожежа.

    Знищення складського комплексу змусило компанію переглянути організацію роботи. На об’єкті в Броварах працювали понад 1000 людей, і тепер Rozetka проводить оптимізацію штату.

    Чечоткіна пояснила, що більшість співробітників планують перевести на інші складські об’єкти. Компанія також намагається знайти для них альтернативні робочі місця.

    Однак забезпечити роботою абсолютно всіх працівників після втрати такого великого об’єкта наразі неможливо.

    Скорочення стосуватимуться окремих підрозділів та відділів компанії.

    «Ми змушені оптимізувати штат», — зазначила співзасновниця Rozetka

    Окрім кадрових рішень, російський удар змушує Rozetka прискорити трансформацію бізнес-моделі.

    Компанія планує суттєво зменшити частку власних продажів та активніше розвивати маркетплейс. Таким чином, після втрати великого автоматизованого центру бізнес намагається перебудувати логістику та структуру операцій.

    Склад у Броварах був одним із найважливіших логістичних об’єктів Rozetka. Його потужності дозволяли обробляти близько 100 тисяч замовлень щодня, тому його знищення стало серйозним ударом по операційній діяльності компанії.

    Раніше співзасновник Rozetka Владислав Чечоткін оцінював збитки від атаки у мільярди гривень. Попри масштаб руйнувань, компанія продовжила роботу та почала перебудовувати логістичні процеси.

    Удар по об’єкту Rozetka стався на тлі серії атак на складську та промислову інфраструктуру в районі Броварів.

    Під час масованої атаки 5 серпня Росія застосувала 28 ракет і 115 ударних безпілотників. Частина ракет, зокрема балістичних, досягла цілей.

    Окрім того, 1 серпня російські дрони атакували складські приміщення на околиці Броварів. Унаслідок того удару загинула людина, були також постраждалі.

    Для українського бізнесу такі атаки означають не лише безпосереднє знищення майна. Руйнування великих логістичних центрів призводить до перебудови ланцюгів постачання, переміщення працівників та додаткових витрат.

    У випадку Rozetka наслідки удару вже позначилися на структурі компанії та зайнятості працівників: бізнес змушений скорочувати частину штату та одночасно шукати нову модель роботи після втрати одного з найбільших складських комплексів.

  • «Фора» попередила про порожні полиці після російської атаки

    «Фора» попередила про порожні полиці після російської атаки

    Мережа супермаркетів «Фора» попередила покупців про тимчасові перебої з асортиментом після російської атаки, внаслідок якої були пошкоджені та знищені розподільчі центри Fozzy Group. Через перебудову логістики в магазинах мережі деякий час може бути обмежений вибір товарів, а окремі позиції можуть повністю зникати з полиць.

    Про це повідомили у самій мережі «Фора».

    У компанії зазначили, що всіх працівників, які на момент атаки перебували на території розподільчих центрів, евакуювали. Наразі «Фора» перебудовує систему постачання, змінює маршрути доставки та залучає додаткових партнерів, щоб максимально швидко стабілізувати забезпечення магазинів необхідними товарами.

    У мережі наголосили, що робота магазинів триває. Водночас через втрату складської інфраструктури логістичні процеси потребують часу для відновлення, тому покупці можуть помічати зміни в асортименті.

    «Через російську атаку було знищено важливі склади з продукцією. Через це вибір товарів у магазинах тимчасово може бути значно меншим, а окремі позиції можуть бути відсутні», — пояснили у «Форі» у відповідь на скаргу одного з покупців.

    У компанії додали, що щодня доставляють до магазинів необхідну продукцію та працюють над тим, щоб компенсувати втрати складських потужностей. Для цього мережа змінює маршрути постачання та співпрацює з додатковими партнерами.

    Проблеми з асортиментом уже помітили покупці. У Threads користувачі почали публікувати фотографії магазинів «Фори», на яких видно частково порожні полиці. Зокрема, покупці повідомляли про відсутність деяких овочів, фруктів та інших товарів.

    У мережі пояснюють, що такі ситуації є тимчасовими та безпосередньо пов’язані з наслідками російської атаки. Через пошкодження розподільчих центрів компанії довелося оперативно перебудовувати логістику, аби доставляти продукцію до магазинів за альтернативними маршрутами.

    Зміни торкнулися не лише звичайних супермаркетів, а й закладів «Фора Cafe». У них тимчасово буде доступний не весь асортимент страв. Крім того, мережа призупинила дію частини акцій на хот-доги, піцу, шаурму, бургери та холодну каву, які мали діяти до 10–16 серпня.

    Таким чином, покупці «Фори» найближчим часом можуть зіткнутися з відсутністю окремих товарів, скороченим асортиментом готових страв та змінами у пропозиціях кафе. Водночас компанія не заявляла про закриття магазинів і продовжує забезпечувати їх продукцією.

    Російська атака завдала серйозного удару по логістичній інфраструктурі Fozzy Group. У ніч на 5 серпня були пошкоджені або знищені чотири розподільчі центри групи, які забезпечували товарами мережі «Сільпо», «Фора» та Thrash! Траш!.

    Унаслідок атаки загинули шестеро працівників. Після удару компанія була змушена оперативно переглядати систему постачання та шукати можливості для продовження роботи торговельних мереж.

    Розподільчі центри відіграють ключову роль у роботі великих супермаркетів, оскільки саме через них товари від виробників і постачальників надходять до магазинів. Тому пошкодження одразу кількох таких об’єктів може впливати на асортимент торговельної мережі навіть у тих магазинах, які безпосередньо не постраждали від атаки.

    Наразі «Фора» закликає покупців поставитися до тимчасових перебоїв із розумінням. Компанія продовжує відновлювати логістичні маршрути та шукає додаткові можливості для забезпечення магазинів товарами. Очікується, що в міру стабілізації постачання асортимент поступово відновлюватиметься.