Golosnovinua.com

Позначка: український бізнес

  • Рейдери проти рейдерів: у Донецьку нові “господарі” захопили супермаркети

    Рейдери проти рейдерів: у Донецьку нові “господарі” захопили супермаркети

    На тимчасово окупованих територіях України почалася нова хвиля рейдерства. Під “перерозподіл” майна потрапляє не лише український бізнес, захоплений ще на початку повномасштабного вторгнення, а й підприємства та нерухомість тих, хто активно співпрацював із російськими окупантами. Колаборантів масово “кидають” — і вже не українці, а свої ж російські “визволителі”.

    У Донецьку 11 квітня до магазинів мереж “Авоська” та “Обжора” увірвалися озброєні люди. Погрожуючи автоматами, вони вигнали працівників і фактично захопили торговельні точки. Надалі, як повідомляють місцеві, до мережі навідалися співробітники Слідчого комітету РФ та ФСБ — формально “для перевірки”, неформально ж — для передачі бізнесу новим “власникам”.

    Власник “ЮгТехЛогістики”, на яку формально оформлені магазини, заявив, що за цим стоять конкуренти. Та як показує практика, конкуренція в окупації вирішується не ринковими методами, а кількістю озброєних прибічників.

    Показовою стала історія з мережею супермаркетів “Зеркальний” (нині “Ілеар”), яка одразу після окупації активно почала працювати під російською адміністрацією. Як повідомив Петро Андрющенко, власника тепер звинувачують у “фінансуванні ЗСУ” — без жодних доказів. Це лише привід, аби забрати бізнес остаточно. Частину магазинів уже “націоналізували”, на черзі решта.

    Особливо цинічним є те, що тиск чинять не просто окупанти, а конкретні “гравці” з Кавказу, пов’язані з російськими спецслужбами. Усе за законами воєнного кримінального клану.

    Проблеми наздоганяють і колаборантів, які встигли осісти в “звільнених” містах. Якщо раніше окупаційна влада масово “націоналізувала” житло українців, які виїхали, то зараз почали вилучати нерухомість навіть у тих, хто живе в ній постійно.

    Мешканці Маріуполя і Мелітополя розповідають, що навіть активні прихильники Росії стали жертвами — їхні квартири вносять до списків “безхазяйних”, після чого людям погрожують виселенням. А відстояти своє можна лише з російським паспортом і при особистій присутності в органах “влади” — що також не гарантує нічого.

    “Зрадників ніде не люблять”, — констатують місцеві. Тепер колаборанти шукають способи “вирішити питання”, але марно — система, яку вони обслуговували, працює проти них.

  • Призов і виїзд за кордон — головний удар по бізнесу під час війни

    Призов і виїзд за кордон — головний удар по бізнесу під час війни

    Поки фронт тримає оборону, тил усе гучніше говорить про нестачу робочих рук. У березні 2025 року 65% українських підприємств знову визнали головною проблемою для ведення бізнесу саме брак кадрів. Про це свідчать результати щомісячного опитування Інституту економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД), оприлюднені «Главкомом».

    «Упродовж останніх місяців і навіть кварталів проблема браку робочої сили — серед лідерів», — пояснив старший науковий співробітник ІЕД Євген Ангел. За його словами, бізнес страждає як від призову працівників до армії, так і від масового виїзду персоналу за кордон.

    На другому місці серед ключових бар’єрів — питання безпеки. У березні 53% компаній заявили, що їм просто «небезпечно працювати». Це знову піднімає тему атак по критичній інфраструктурі, обстрілів у прифронтових регіонах і загальної нестабільності.

    Замикає трійку основних проблем — зростання цін на сировину та матеріали. Цей фактор зазначили 48% респондентів.

    Натомість «страшилка» останніх місяців — перебої з електропостачанням — втрачає свою актуальність. Якщо у лютому на неї скаржились 18% підприємств, то в березні — лише 9%. Проблема опустилася на восьму сходинку в антирейтингу.

    Що думає бізнес про дії уряду? У березні дві третини опитаних (65%) назвали політику держави щодо підтримки підприємців «нейтральною», ще 23% — відверто негативною. Лише кожен десятий підприємець вважає, що уряд допомагає ефективно.

    У тіні проблем звучить і обережний оптимізм. Середня зарплата в Україні за рік зросла на 20% — до 24 тисяч гривень. Найбільші прибутки демонструють нетипові професії: фермери (66 500 грн), дерматологи (50 000 грн) та навіть радіотехніки.

    Але як би не зростали зарплати, якщо працювати нікому — зростання бізнесу під питанням. І поки армія тримає фронт, економіка потребує не менше підтримки — і головне, людей.

  • Хто стоїть за брендом “українських” мийних засобів “Укрхімтех”

    Хто стоїть за брендом “українських” мийних засобів “Укрхімтех”

    Поки в країні воєнний стан, а державні закупівлі скорочуються до критичного мінімуму, деякі бізнесмени примудряються не просто виживати — а розквітати. Один із таких – Павло Бартковський, власник компаній, що спеціалізуються на мийних і дезінфікуючих засобах. І водночас — герой публікацій у медіа про “патріотичний бізнес” із присмаком мільйонів.

    За даними видання “Антикор”, Бартковський під час повномасштабної війни встиг придбати елітну нерухомість на понад мільйон доларів. І паралельно — фігурувати у кількох судових справах, тиснучи на колишніх співробітників, яких звинувачує у… псуванні іміджу та крадіжці рецептур мийних засобів.

    Бартковський — не новачок у хімічному бізнесі. Його основна компанія “Хімпроєкт” з 2006 року зайнялась мийними засобами. Потім з’явилася “Укрхімтех ЛТД”, далі — “Барокс” (записана на маму, Валентину Бартковську). У 2018 році він створює ще одну фірму — “Мірекс груп”, цього разу разом із громадянином Польщі Кшиштофом Ткачем. Складна конструкція? Ще б пак. Але насправді все просто: одна екосистема з держтендерами.

    Компанії Бартковського постачають продукцію в “Укрзалізницю”, “Нафтогаз”, школи та дитсадки. Також, згідно з даними з відкритих джерел, продукція потрапляє до “Миронівського хлібопродукту” й “Ятрані”.

    І все б нічого, якби не деталі, які випливають у судових реєстрах та закупівельних контрактах.

    “Погані працівники все зіпсували” — або як змусити платити 7,5 млн грн за пост

    Одна з найяскравіших справ — позов до колишнього працівника Олександра Дзюбана. Бартковський через компанію “Укрхімтех” просить визнати інформацію з його постів такою, що шкодить репутації. І… стягнути з нього 7,5 млн гривень. Мовляв, пост зашкодив іміджу, а отже, й доходам. Суд ще триває.

    Інша справа — “крадіжка формул”. У ній Бартковський звинувачує одразу трьох колишніх співробітників: виконавчого директора, комерційного директора і технолога. Начебто вони винесли рецептури й віддали конкуренту. У листопаді 2022 року суд навіть дозволив обшуки. Але з того часу — жодного слідчого руху. Тобто, або справу “поховали”, або — навмисно “злили”, коли факти не підтвердились.

    “Очевидно, що справа померла або ж слідчі зрозуміли, що були введені в оману наклепом Павла Бартковського”, — пише “Антикор”.

    Українська продукція. А може, ні?

    Фішка компаній Бартковського — патріотичність. Українські продукти, зроблені для українців, з українських компонентів — принаймні, так пише сайт.

    Але за словами незалежних експертів, деякі інгредієнти для дезінфекторів раніше імпортувалися з… Росії. А дешевше їх купувати в Китаї. Хтось перевіряв, що всередині баночки — окреме питання.

    Інфлюенсери у ЗМІ

    Поки юристи Бартковського шукають “змовників”, іміджмейкери малюють картину сучасного підприємця в тилу. Останні пів року — десятки “джинсових” публікацій у медіа: від патріотизму до “етичного бізнесу”. Деякі навіть цитують філософію його управління.

    Схоже, публічний образ — це така ж частина бізнесу, як дезінфектори. І можливо, навіть дорожча.

    То хто такий Павло Бартковський?

    На перший погляд — виробник мийних засобів. На другий — гравець тендерного ринку з серйозною нерухомістю. На третій — людина, яка під час війни будує не лише бізнес, а й власну PR-бульбашку, де злі працівники крадуть формули, суди розглядають 7-мільйонні позови за образу, а нерухомість просто “трапляється” на ринку.

  • НБУ оголосив про пом’якшення валютних обмежень для бізнесу

    НБУ оголосив про пом’якшення валютних обмежень для бізнесу

    Національний банк України оголосив про пом’якшення низки валютних обмежень, що набирають чинності з 21 грудня. Як повідомляє пресслужба НБУ, ці зміни не повинні суттєво вплинути на курсову динаміку та рівень міжнародних резервів, але мають на меті підтримати вітчизняних виробників та поліпшити умови ведення бізнесу в Україні.

    Зокрема, пом’якшено заборону на купівлю-продаж банківських металів. Тепер юридичні особи та фізичні особи-підприємці зможуть купувати та продавати банківські метали без фізичної поставки за безготівкові гривні, якщо це пов’язано з їх виробничою діяльністю, зокрема в ювелірній сфері. Для цього компанії повинні мати відповідні документи, що підтверджують їх діяльність у цій галузі до початку повномасштабного вторгнення.

    Цей крок дозволить забезпечити стабільну роботу українських ювелірів, зменшити обсяг імпорту готових ювелірних виробів та знизити виробничі витрати бізнесу завдяки можливості безпосередньо закуповувати сировину.

    Крім того, НБУ розширив дозвіл на купівлю валюти для операторів ядерних установок, що дозволить забезпечити безперебійні поставки ядерного палива для атомних станцій, що є важливим для енергетичної безпеки України.

    Також було продовжено уніфікацію підходів до виплат за єврооблігаціями, що дозволяє українським компаніям оптимізувати витрати на сплату купонів за євробонди нерезидентам.

  • В Україні зросла кількість нових бізнесів попри збільшення податків

    В Україні зросла кількість нових бізнесів попри збільшення податків

    Попри повідомлення в ЗМІ про масове закриття фізичних осіб-підприємців (ФОПів) після введення змін до податкового законодавства, статистика свідчить про зворотній процес – значне збільшення кількості нових ФОПів у 2024 році. Це підтвердив голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев, зазначивши, що за останні 11 місяців кількість новостворених підприємств зросла на 83,6 тисячі, попри певні проблеми, з якими зіштовхуються підприємці.

    За даними Гетманцева, станом на 1 грудня 2024 року в Україні налічується понад 2 мільйони ФОПів, з яких 272,9 тисячі було зареєстровано цього року. За останні два місяці кількість нових реєстрацій перевищила кількість припинених підприємств на 7 тисяч – 47,7 тисяч нових ФОПів проти 40,7 тисяч закритих. Це, на думку Гетманцева, вказує на позитивний баланс і спростовує побоювання щодо масового закриття бізнесів.

    Згідно з даними Опендатабот, значний наплив закритих підприємств спостерігався після підписання закону про підвищення податків, що спровокувало більше ніж 22,5 тисячі закритих ФОПів у перші три тижні після набрання закону чинності. Величезну частину підприємців змусили закритися через підвищення податкових зобов’язань та ускладнення звітності. Статистика показує, що з кожним тижнем відзначаються великі втрати малим бізнесом, зокрема через труднощі з фінансовою оптимізацією.

    Гетманцев, однак, поставив під сумнів драматичні висновки ЗМІ, які стверджують про масові закриття ФОПів. Він наголосив, що спрощена система оподаткування все ще є популярною серед малих підприємців, хоча не завжди для розвитку бізнесу, а часто для оптимізації податків середнього та великого бізнесу.

    Тим не менш, ці зміни стали чутливими для малого бізнесу. Закон про фінансування армії, що передбачав підвищення податків, дещо посилив навантаження на підприємців, змусивши багатьох ухвалити рішення про закриття ФОПів. Однак за словами Гетманцева, це не є індикатором падіння економіки країни, адже зміни також дали імпульс до зростання кількості нових реєстрацій.

    Попри несприятливі обставини, малий бізнес, за словами Гетманцева, залишається важливим фактором підтримки економічного фронту України в умовах війни. Проте існує необхідність у створенні стабільних і прогнозованих умов для розвитку підприємництва, що дозволить уникнути подібних хвилювань у майбутньому.

  • В Україні через підвищення податків щодня закриваються понад 1000 ФОП

    В Україні через підвищення податків щодня закриваються понад 1000 ФОП

    В Україні, після підписання президентом Володимиром Зеленським закону про податки, процес закриття фізичних осіб-підприємців (ФОП) набув значного масштабу. За перші дні після підписання документа, кількість закритих ФОПів сягала понад 1 000 щодня. Загалом, від початку року в Україні припинили свою діяльність 254 288 ФОПів. Цей процес стає одним з важливих індикаторів впливу нових податкових ініціатив на український бізнес.

    Аналітики Опендатабот зазначили, що в перші дні кількість закриттів сягала більше ніж 1 000 щодня, хоча зазвичай на день закривають приблизно 700 ФОПів. Водночас не наводять даних про те, скільки за цей період було відкрито ФОПів.

    В Україні після підвищення податків масово почали закриватися ФОПи, але є нюанс

    Загалом від початку року в Україні загалом 254 288 ФОП припинили свою діяльність. При цьому найбільше закриттів відбулося в березні – 28 690, але сплески активності спостерігалися також наприкінці звітних періодів. Зазначається, що така тенденція пояснюється бажанням підприємців уникнути зайвих податкових зобов’язань і спростити бухгалтерську звітність.

    Водночас зазначено, що значну роль у сплеску закриття ФОПів восени зіграло ухвалення закону про підвищення податків. Деякі підприємці вважають нові податки несправедливими, водночас чиновники наголошують на низьких ставках порівняно з ЄС.

    Варто звернути увагу, що достовірних причин масового закриття ФОП в Україні не названо.

    Робота ФОП в Україні – останні новини

    Раніше аналітики “Опендатабот” повідомили, що майже 194 тисячі нових ФОПів відкрили українці за 8 місяців 2024 року. За цей же період закрилося трохи більше 120 тисяч ФОПів. Понад третина нових справ закриваються в перший рік роботи.

    Найбільше нових справ відкрили підприємці в Києві – 26 303 або 13,6% від загальної кількості. Активно реєструють новий бізнес у Дніпропетровській (18 025), Львівській (14 459), Київській (14 428) та Харківській областях (12 954).

    Третина нових справ відкривається у сфері торгівлі, а ІТ-сектор приваблює 7,6% нових підприємців. При цьому рекордною стала частка жінок серед новоспечених бізнесменів – 60%, а 2023 року цей показник становив 55,6%.

  • Український бізнес стикається з проблемами бронювання співробітників

    Український бізнес стикається з проблемами бронювання співробітників

    Український бізнес останніми тижнями зіткнувся з труднощами у процесі бронювання співробітників для проходження військової служби. Цю інформацію підтвердила Європейська бізнес-асоціація, зазначаючи, що ситуація може вплинути на діяльність підприємств в Україні.

    «Проблема набуває системного характеру. По суті, рішення про повторне підтвердження статусу критично важливого підприємства просто «зависає» у відповідних органах», – йдеться у зверненні ЄБА.

    Як ідеться в повідомленні, станом на середину 2024 року співробітники в лавах ЗСУ є у 86% опитаних членських компаній Асоціації.

    У половини, а саме у 52% компаній, кількість мобілізованих сягає до 10% від загальної кількості військовозобов’язаних. У 28% кількість мобілізованих сягає 10-20%, у 6% – 20-40%.

    У близько половини компаній, а саме 46%, серед мобілізованих або добровольців є критичні для роботи підприємства фахівці.

    Раніше повідомлялося, що з ініціативи Зеленського бронювання було призупинено на час аудиту критичних підприємств. Потім Міноборони спростувало це.

    Але, як бачимо, проблеми з бронюванням усе ж таки почалися.

  • Підвищення податків замало: в.о. заступника голови Податкової Євген Сокур вимагає “відступні” з бізнесу

    Підвищення податків замало: в.о. заступника голови Податкової Євген Сокур вимагає “відступні” з бізнесу

    Очікуване найближчим часом підвищення податків, для “закриття бюджетної діри в 500 млрд грн” не знайшло розуміння на рівні спецпредставника США з питань економічного відновлення України Пенні Пріцкер. Замість збільшувати податкове навантаження на бізнес, Пріцкер рекомендувала “зосередитися на реформі митниці та боротьбі із сірими ринками”.

    Про це повідомляє редакція сайту 360UA NEWS

    Водночас, крім офіційного збільшення податків, продовжується незаконна практика поборів з крупних підприємств, з боку ставленика Данила Гетманцева в.о. заступника голови Податкової служби Євгена Сокура. Користуючись службовим положенням, Євген Сокур зупиняє роботу підприємств, поки не отримає “відступні”.

    Мультимільйонера Сокура призначили в керівництво податкової в травні 2022 року, але досі на офіційному сайті немає ні інформації про нього, ні фотографії. Підприємці стверджують, що Сокур, прикриваючись “цифровізацією” податкової, у ручному режимі зупиняє роботу підприємств, доки підприємці не дадуть відступні. За час його роботи, за відступні до бізнесу приходили вже вдруге, а до деяких і втретє. А хто не платить – той зупиняється.

    За цією схемою у 2023 році Сокур зупинив ТОВ “Червонослобідський спиртзавод” – анулював ліцензію, причепившись до кількості камер, яка ніде не регламентована. У результаті підприємство відновило роботу через суд, але за час судової тяганини і простою держбюджет недоотримав 500 млн грн акцизного податку.  Раніше за схожою схемою Євген Сокур анулював ліцензію Кременчуцького нафтопереробного заводу.

    Весною 2024 року стало відомо, що ДБР розслідує справу про ймовірне перешкоджання постачанню пального армії в.о заступника голови ДПС Євгеном Сокуром. Як виявилось, Сокур 26 жовтня 2022 року прийняв розпорядження про анулювання ліцензії ПАТ “Укртатнафта” на виробництво пального. Такі його дії ймовірно спричинили тяжкі наслідки компанії, а також державі у вигляді неможливості виконання мобілізаційних завдань Міноборони з виробництва та постачання нафтопродуктів для потреб оборони та обороноздатності держави.

    Таким чином на український бізнес створюється системний тиск з боку окремих представників ДПС, що уже стало предметом розслідування правоохоронців.

    За інформацією наших джерел в середовищі лобістських компаній, що спеціалізуються на роботі з Україною в США, тема корупції, “сірих ринків” та “поборів з бізнесу” віднедавна стала хвилювати наших основних стратегічних партнерів, в контексті стресостійкості української економіки, з урахуванням “нестабільності дотаційної політики в майбутньому”. Також ймовірно, що Річард Верма, який має змінити пані Пріцкер на посту спецпредставника США з питань економічного відновлення України уже в вересні, продовжить її політику та стане на захист крупних платників податків.

  • Нові ініціативи для фінансування оборони та збереження економіки

    Нові ініціативи для фінансування оборони та збереження економіки

    В Комітеті з питань економічного розвитку під керівництвом Голови Дмитра Наталухи активно обговорюються ініціативи з економічного бронювання, які надають роботодавцям можливість самостійно визначати стратегічно важливих для бізнесу працівників та сплачувати 20 000 грн в місяць військового збору за кожного з них, й продовжувати працювати та сплачувати податки необхідні для забезпечення Сил оборони та безпеки.

    “Бізнес має продовжувати працювати, незважаючи на будь-які складнощі, тому економічне бронювання стає необхідним,” – зауважує Наталуха. “Без податків від бізнесу не буде коштів для підтримки наших військових. Це очевидна, хоча може комусь неприємна правда.”

    За його словами, економічне бронювання передбачає новий механізм співпраці між бізнесом та державою, спрямований на збереження економіки країни.

    Однак, разом із концепцією економічного бронювання, частковою альтернативою може слугувати економічна мобілізація, зауважує голова підкомітету з питань взаємодії держави і бізнесу та інвестицій, Ігор Марчук.

    “Економічна мобілізація полягає в тому, що бізнес залучає свої ресурси для надання необхідних послуг та виконання робіт, які можуть бути ефективніше здійснені саме ним,” – пояснює Марчук. “Це може включати такі сфери, як закупівлі, логістика, медичне обслуговування та інші. Такий підхід дозволяє заощадити кошти державного бюджету та забезпечити додаткове фінансування для військових потреб.”

    Він закликає до усвідомлення, що основним джерелом коштів для держави є працююча економіка та платники податків. “Без економіки не буде коштів для фінансування армії,” – підкреслює Марчук.