Golosnovinua.com

Позначка: уряд

  • Європейські лідери розглядають можливість відправлення військ до України

    Європейські лідери розглядають можливість відправлення військ до України

    За інформацією, яку надало наше джерело в Офісі Президента, відзначається сумнів у тому, що країни Європейського Союзу мають намір відправляти військових до України. Навіть при розгляді можливості надання техніки та фінансування, вони не виявили готовності. За словами джерела, якщо європейські військові почнуть гинути, це може стати новим стимулом для ЄС, що може призвести до зміни ставлення.

    Протягом минулого року велися переговори з Польщею щодо можливості її втручання на Західній Україні та контролю північного кордону з Білоруссю, проте навіть на цей крок Варшава не пішла.

    У зустрічі, яку скликав президент Франції Емманюель Макрон для обговорення підтримки України, європейські лідери висловлювали можливість відправлення сухопутних військ НАТО в Україну.

    Сам Макрон зазначив, що “не слід виключати нічого” у контексті відправлення сухопутних військ НАТО в Україну.

    “Хоча не досягнуте консенсусу щодо відправлення західних сухопутних військ до України, не слід виключати нічого. Ми зробимо все можливе, щоб гарантувати, що Росія не переможе у цій війні”, – заявив він.

    Президент Польщі  Дуда назвав дискусію “найгарячішою” і підкреслив, що “рішення відсутнє, а ентузіазму дещо недостатньо”. Проте союзники відкриті до допомоги у розмінуванні та охороні кордону, додав він.

    Прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо повідомив, що є країни, які готові відправити свої війська в Україну.

    “Я можу підтвердити, що є країни, які готові відправити своїх солдатів в Україну, є країни, які відмовляються, серед них Словаччина, і є країни, які вважають, що цю пропозицію слід розглянути”, – зазначив він.

    Прем’єр-міністр Нідерландів і кандидат на посаду генерального секретаря НАТО Марк Рютте заявив журналістам, що питання можливого відправлення військ не було в центрі уваги переговорів.

  • Уряд України запускає національну програму “Зроблено в Україні” для підтримки вітчизняного виробництва

    Уряд України запускає національну програму “Зроблено в Україні” для підтримки вітчизняного виробництва

    Кабінет Міністрів прийняв рішення щодо поширення свідомості про продукцію вітчизняного виробництва, затвердивши безкоштовне використання торговельної марки “Зроблено в Україні” для підприємств. Цю ініціативу підтверджує Урядова постанова № 197.

    Уряд також ухвалив зображення торговельної марки “Зроблено в Україні” і доручив Міністерству економіки подати заявку на державну реєстрацію цієї марки та розробити технічний стандарт (брендбук) на його основі.Торговельна марка "Зроблено в Україні". Джерело: Кабмін

    Постанова рекомендує використовувати зображення торговельної марки всім державним органам, органам місцевого самоврядування, підприємствам та організаціям незалежно від форми власності відповідно до затвердженого технічного стандарту (брендбуку).

    “Використання зображення торговельної марки, затвердженого цією постановою, державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності здійснюється на безоплатній основі”, — зазначено в документі.

    Попередньо Президент України Володимир Зеленський, виступаючи на презентації платформи “Зроблено в Україні”, заявив про майбутню можливість отримання українцями часткової компенсації за покупку товарів та послуг, виготовлених в Україні. За словами Президента, ця програма знаходиться в розробці і планується запустити її ще цього року.

    Уряд також оголосив про запуск національної платформи «Зроблено в Україні», прийняв постанову щодо популяризації товарів українського виробництва та затвердив знак маркування «Зроблено в Україні». Очікується, що ці дії призведуть до зростання споживчого попиту на 0,14% ВВП, створення понад 22 тис. нових робочих місць та додаткових надходжень до бюджету на суму 4 млрд грн.

    Про це повідомив прем’єр-міністр України Денис Шмигаль під час презентації національної платформи «Зроблено в Україні». Шмигаль підкреслив, що відновлення та розвиток підприємництва є пріоритетом для уряду, і програма «Зроблено в Україні» є новим засобом взаємодії держави і бізнесу.

    Ця ініціатива спрямована на стимулювання внутрішнього попиту на українську продукцію та розвиток національного виробництва. Важливо відзначити, що це не обмежує доступ до іноземних товарів, а надає підприємцям стимули для виходу на внутрішній і зовнішній ринки. Для досягнення цієї мети уряд планує використовувати різноманітні інструменти підтримки вітчизняних виробників, включаючи розширення переліку товарів для державних закупівель та надання компенсацій за покупку української техніки.

  • Як уряд планує переводити ФОПів на загальну систему оподаткування

    Як уряд планує переводити ФОПів на загальну систему оподаткування

    В кінці минулого року уряд України виступив із презентацією Національної стратегії доходів країни до 2030 року, що стала об’єктом гострої дискусії в суспільстві. Однією з найбільш обговорюваних ініціатив у рамках цієї стратегії виявилася можлива ліквідація спрощеної системи оподаткування та, відповідно, подальша доля українських ФОПів.

    Причини, через які уряд прагне реформувати спрощену систему оподаткування, полягають у тому, що близько 1,7 мільйона платників податків використовують цю систему в Україні, при цьому вона забезпечує відносно стабільні податкові надходження, складаючи близько 0,9% ВВП за період 2020–2022 років. Спрощена система передбачає необов’язковий режим, що дозволяє платникам податків отримувати переваги як від спрощень у виконанні законодавства та адміністративних обов’язків, так і від зменшення податкового навантаження.

    У відповідності з першою або другою групою спрощеного режиму оподаткування, податкове навантаження не залежить від обсягу отриманого доходу і в жодному випадку не враховує величину прибутку. Уряд вважає, що система спрощеного оподаткування, особливо в умовах війни, не є оптимальною для України. З точки зору уряду, ця система під загрозою податкових надходжень до державного бюджету, оскільки її необов’язковість означає, що платники податків з великими прибутками мають стимул обирати цю систему, що призводить до зменшення їхніх податкових зобов’язань.

    Можливості заниження податкових зобов’язань у поєднанні з відсутністю обліку руху товарів, великим обсягом готівкових розрахунків та відсутністю документального підтвердження походження товарів становлять значний стимул для платників податків приховувати обороти або певні види діяльності з метою реалізації нелегально ввезених або вироблених товарів, а також реальні обсяги готівкових розрахунків з кінцевими споживачами.

    Уряд обгрунтовує, що значний обсяг торгівлі контрафактним та контрабандним товаром через розгалужену мережу ФОП вражає добросовісний бізнес, що потрапляє в нерівні конкурентні умови, змушуючи його також звертатися до “спрощенки” або комбінації з загальною системою оподаткування. Це особливо небезпечно в контексті забезпечення державою рівних умов оподаткування праці та неформальної зайнятості. Зокрема, “спрощенка” стає викликом, коли численні юридичні та фізичні особи обирають статус самозайнятої особи в межах спрощеної системи оподаткування замість оформлення стандартних трудових відносин.

    Урядова Національна стратегія доходів до 2030 року передбачає реформування спрощеної системи оподаткування. Протягом трьох років, під час перехідного періоду, ставки єдиного податку для юридичних осіб третьої групи будуть зростати до рівня звичайної ставки податку на прибуток (18%) для заохочення поступового переходу на загальну систему оподаткування. Після цього періоду для юридичних осіб буде встановлено заборону залишатися на спрощеній системі оподаткування.

    Фізичні особи-підприємці будуть об’єднані в одну групу з об’єднаною другою та третьою групами, сплачуючи податок від обсягу отриманого доходу на основі диференційованої шкали ставок. Для “спрощенців” буде обов’язкове застосування реєстраторів розрахункових операцій та поріг реєстрації платником ПДВ буде застосовуватися до всіх.

    Експерти з Київської школи економіки позитивно оцінюють урядові ініціативи, вказуючи на їхню спрямованість на збільшення податкових надходжень. Однак, вони також підкреслюють необхідність покласти край зловживанням, зокрема, використання “спрощенки” для оптимізації податків.

    Старший юрист компанії Arzinger, Денис Ерсой, вважає, що реформи спрощеної системи оподаткування, запропоновані у Нацстратегії доходів, спрямовані на збільшення податкових надходжень в умовах значних видатків на війну та затримок з міжнародною допомогою.

    У цьому контексті, деякі кроки держави здаються логічними, за словами експерта. Наприклад, ініціатива щодо підвищення ставки єдиного податку для сервісних бізнесів, які в більшості випадків не мають значних витрат, може вважатися розумним кроком. Однак, деякі заходи можуть лише збільшити адміністративне навантаження на добросовісних платників податків і підірвати концепцію спрощеної системи оподаткування. Зокрема, мова йде про посилення правил товарного обліку та встановлення єдиного порогу для реєстрації платником ПДВ.

    Неправильна імплементація правил товарного обліку для всіх “спрощенців” може призвести до посилення тиску з боку податкових органів на малі бізнеси та приватних підприємців. Крім того, якщо буде введено низький єдиний поріг для реєстрації платником ПДВ, багатьом “спрощенцям” адміністрування ПДВ може стати новим викликом.

    Радикально негативне ставлення до урядових ініціатив щодо “спрощенців” і ФОП висловлює керуючий партнер юридичної компанії “Winner” Ігор Ясько. За його словами, зміни, запропоновані Стратегією доходів, фактично спрямовані на ліквідацію малого та середнього бізнесу, що може спричинити посилення впливу великих корпорацій. Йдеться про спробу вирішити проблему приховування обсягів оборотів великим бізнесом за рахунок доброчесного бізнесу “спрощенців”. На думку Яська, це може призвести до втрати країною частини підприємців, оскільки робота як ФОП може стати невигідною.

  • Уряд створив єдину структуру для отримання міжнародної військової допомоги

    Уряд створив єдину структуру для отримання міжнародної військової допомоги

    Міністерство оборони України оголосило про запуск «Українського логістичного пункту», який буде функціонувати як у межах країни, так і за її межами. Ця ініціатива відповідає новій постанові уряду, спрямованій на регулювання міжнародної військової допомоги та покращення логістики постачання.

    Заступник Міністра оборони України, Станіслав Гайдер, підкреслив, що «Український логістичний пункт» є українським підрозділом при міжнародному Хабі, який об’єднує логістичну мережу партнерів із України. Цей крок дозволить краще координувати переміщення військових для навчання за кордоном та налагоджувати постачання військової допомоги.

    В складі «Українського логістичного пункту» знаходяться представники Міноборони, Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ та інших державних органів за необхідності. Це сприятиме кращій координації з прийому та транспортування вантажів, а також забезпечить зведення української військової допомоги до єдиного звіту.

    Станіслав Гайдер зауважив, що раніше діяльність українського персоналу на міжнародному Хабі не була адекватно регульована, що призвело до ряду складнощів. Тепер з’являється можливість синхронізувати дані про отриману допомогу на державному рівні, що сприятиме більш ефективному використанню ресурсів.

  • Уряд розглядає можливість бронювання від мобілізації за податкові внески

    Уряд розглядає можливість бронювання від мобілізації за податкові внески

    Уряд розглядає концепцію з введення бронювання від мобілізації для чоловіків, які згідно з планами, мають сплачувати податки у розмірі 6-7 тисяч гривень.

    Про це повідомив Олександр Борняков, заступник директора з цифрової трансформації та розвитку інформаційних технологій. За його словами, уряд активно розглядає цю ідею та прагне втілити її у життя.

    “Ми розробляємо зміни щодо звітності, щоб наша система щомісяця могла автоматично читати дані та виводити підтвердження бронювання чоловіків і оплати їх податків”, – підсумував Борняков.

    Варто відзначити, що раніше висувалися пропозиції щодо запровадження бронювання працівників в обмін на високі податки. Однак голова фінансового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев відзначив, що це несправедливий підхід.

    “Це порушує основний принцип справедливості та рівності для всіх, який має дотримуватися країна, що перебуває у стані війни. Коли на країну нападає війна, всі громадяни повинні взяти участь у захисті батьківщини, незалежно від рівня доходу чи статусу у суспільстві”, – підкреслив народний депутат.

  • Уряд виділяє додаткові 800 млн гривень для потреб Збройних Сил України: куди підуть гроші?

    Уряд виділяє додаткові 800 млн гривень для потреб Збройних Сил України: куди підуть гроші?

    Уряд України затвердив рішення виділити додаткові 792 мільйони гривень для підтримки обороноздатності країни. За словами прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, ці кошти призначені для “дуже термінових потреб” Збройних Сил України.

    Розподіл виділених коштів передбачає закупівлю боєприпасів, тепловізорів та дронів, що є критично важливим для зміцнення обороноздатності в умовах загострення геополітичної ситуації. Зокрема, ці кошти будуть розподілені між різними військовими підрозділами відповідно до їхніх термінових потреб.

    Очікується, що Міністерство оборони отримає найбільший обсяг коштів – 657 мільйонів гривень. Частина з них буде використана для потреб Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту. Головне управління розвідки Міністерства оборони отримає 10,5 мільйонів гривень.

    Також передбачено фінансування для Міністерства внутрішніх справ, зокрема для Національної гвардії та Адміністрації Державної прикордонної служби. Служба безпеки України отримає 23,8 мільйони гривень.

    Зауважимо, що це рішення входить в ширший контекст змін у фінансуванні, зокрема, вирішення щодо перенаправлення податків на доходи військових з місцевих бюджетів до державного бюджету. Зміни в цьому напрямку були прийняті у вересні та листопаді 2023 року.

  • Кулеба оголосив про контакти “на всіх рівнях” з новим урядом Польщі

    Кулеба оголосив про контакти “на всіх рівнях” з новим урядом Польщі

    Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба оголосив про намір встановити контакти з новим урядом Польщі на різних рівнях з метою вирішення наявних проблем у відносинах між двома країнами. Під час прямого ефіру в Інстаграмі з журналістом Вадимом Карп’яком він зазначив, що історія взаємин складна, але зауважив на налаштованість Польщі вирішувати проблеми.

    Кулеба згадав про візит міністра закордонних справ Польщі Радослава Сікорського до Києва та його зустріч з Президентом України 22 грудня, під час якої передавалися сигнали від нового польського уряду та висловлювалося бачення Варшави щодо розв’язання наявних проблем.

    Міністр підкреслив, що після цього будуть продовжені контакти з новим урядом Польщі на різних рівнях, і хоча він утримався від конкретики, зазначив, що вже заплановані зустрічі. Кулеба висловив впевненість у вирішенні проблем і наголосив, що перемога України є життєвим інтересом для Польщі, яка також визначає питання виживання останньої.

  • Пільгова ціна на електроенергію для населення залишається незмінною: Уряд ухвалив рішення

    Пільгова ціна на електроенергію для населення залишається незмінною: Уряд ухвалив рішення

    Кабінет міністрів України прийняв рішення про продовження дії пільгових тарифів на електроенергію для населення до кінця квітня наступного року. Про це повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль у своєму Telegram-каналі.

    “Уряд продовжує пільгову ціну на електроенергію для населення до кінця квітня наступного року”, – заявив прем’єр-міністр. Для побутових споживачів ціна електроенергії залишиться на рівні 2,64 гривень за кВт/год. Це рішення спрямоване на уникнення збільшення фінансового тягаря для громадян під час опалювального сезону.

    Нагадаємо, що з 1 липня в Україні тарифи на електроенергію для бізнесу були значно підняті. Однак для населення пільгова ціна залишається стабільною.

    Також недавно “Укренерго” оголосило про залучення аварійної допомоги від Словаччини, Румунії та Польщі для збалансування української енергосистеми та уникнення відключень світла. Наразі в Україні не вводяться ліміти споживання, а також не передбачаються графіки відключень.