Golosnovinua.com

Позначка: уряд

  • Регулювання ринку перевезень: у Києві обмежать зростання цін на таксі під час повітряних тривог

    Регулювання ринку перевезень: у Києві обмежать зростання цін на таксі під час повітряних тривог

    Кабінет Міністрів України та провідні сервіси пасажирських перевезень (Bolt, Uklon, Uber та OPTI) уклали спеціальний меморандум щодо нових правил тарифоутворення в столиці. Документ покликаний врегулювати вартість поїздок під час зупинки руху громадського транспорту, перекриття столичних мостів та оголошення повітряних тривог.

    Згідно з досягнутими домовленостями, встановлюється чітка межа для динамічного ціноутворення: максимальне підвищення вартості поїздки не зможе перевищувати 75% від розрахункового базового тарифу. Як пояснив прем’єр-міністр Сергій Корецький, якщо за звичайних умов (без тривог та заторів) поїздка коштує 200 гривень, то в період пікового навантаження її максимальна ціна не перевищить 350 гривень. Відповідно, для базового тарифу у 300 гривень встановлено цінову «стелю» у 525 гривень. При цьому пасажири зберігають можливість самостійно коригувати запропоновану вартість у додатку, проте система не дозволить вийти за встановлені граничні межі.

    Важливо зазначити, що такі обмеження застосовуватимуться не лише безпосередньо під час небезпеки. Стеля тарифів діятиме щонайменше протягом двох годин після відбою повітряної тривоги або ж до моменту повного відновлення нормальної роботи міського громадського транспорту і повноцінного руху мостами. В уряді наголосили, що уважно стежитимуть за дотриманням цих правил операторами, та розраховують на приєднання до меморандуму інших учасників ринку перевезень.

  • Історична явка та політична інтрига: в Ізраїлі відбулися перші парламентські вибори після атаки ХАМАС

    Історична явка та політична інтрига: в Ізраїлі відбулися перші парламентські вибори після атаки ХАМАС

    В Ізраїлі завершилося голосування на загальнонаціональних парламентських виборах, які вже відзначилися безпрецедентною активністю виборців. На момент закриття дільниць явка досягла позначки у 77,7%, що стало найвищим показником з 1999 року. Загалом своїм правом голосу скористалися понад 5,69 мільйона ізраїльтян, суттєво перевершивши результати кампанії 2022 року, коли активність громадян склала 70,6%. Доленосний характер цього волевиявлення підкреслив і президент країни Іцхак Герцог, який закликав націю виконати свій громадянський обов’язок та безпосередньо вплинути на майбутнє держави.

    Після публікації перших екзитполів стала очевидною надзвичайно складна політична конфігурація в майбутньому складі Кнесету. Попередні дані свідчать, що жоден із політичних таборів наразі не здобуває абсолютної більшості. Опозиційний блок на чолі з колишнім начальником Генштабу Армії оборони Ізраїлю Гаді Айзенкотом має незначну перевагу: його новостворена партія «Яшар» (у перекладі — «Чесність») разом із союзниками може розраховувати на 52–53 мандати. Водночас коаліція чинного прем’єр-міністра Біньяміна Нетаньягу набирає близько 50 місць. Оскільки для формування стабільного уряду необхідно заручитися підтримкою щонайменше 61 депутата, країна опинилася перед загрозою важкої коаліціади. Якщо жоден із блоків не зможе об’єднати парламент, Ізраїль чекають нові дострокові вибори.

    Нинішня виборча кампанія проходить у вкрай напруженому суспільно-політичному контексті. Це перші вибори після трагічних подій 7 жовтня 2023 року, коли внаслідок масштабного нападу терористичного угруповання ХАМАС загинули близько 1200 осіб, а понад 250 були захоплені в заручники. Цей безпрецедентний провал у системі національної безпеки спровокував шквал гострої критики на адресу уряду Біньяміна Нетаньягу. Значна частина суспільства досі вимагає створення незалежної державної комісії для ретельного розслідування обставин трагедії, яка стала каталізатором тривалої та виснажливої війни в секторі Газа.

    Головний конкурент чинного очільника уряду, генерал Гаді Айзенкот, побудував свою політичну платформу на вимозі кардинального перезавантаження керівництва країни. Його позиція тісно переплетена з особистою трагедією: під час бойових дій у Газі у 2024 році політик втратив сина та двох племінників. Символічним кроком опозиціонера став його візит у день голосування до громад, які найбільше постраждали від атаки терористів. «Якби хтось в уряді мав хоч краплину відповідальності, він би розпочав ранок тут», — різко заявив Айзенкот, підкреслюючи необхідність змін у підходах до управління державою.

  • Інформаційні атаки та критика суспільства: Віталій Кім прокоментував відсутність військового досвіду на посаді міністра

    Інформаційні атаки та критика суспільства: Віталій Кім прокоментував відсутність військового досвіду на посаді міністра

    Очільник Міністерства у справах ветеранів України Віталій Кім публічно відреагував на гостру суспільну дискусію щодо своєї професійної відповідності займаній посаді. Під час спеціальної пресконференції, яка була присвячена підбиттю підсумків перших ста днів роботи оновленої команди профільного відомства, урядовець відверто прокоментував постійні закиди щодо відсутності у нього особистого бойового досвіду. Призначення цивільної особи на таку чутливу посаду очікувано викликало хвилю обговорень, проте міністр запевнив, що абсолютно спокійно сприймає конструктивні зауваження та готовий до відкритого діалогу.

    Питання наявності статусу учасника бойових дій у керівника міністерства тривалий час залишається одним із найбільш дискусійних у публічному просторі. Віталій Кім наголосив, що його головним завданням є ефективний адміністративний менеджмент, розбудова дієвої інфраструктури для реабілітації та забезпечення соціальних гарантій для захисників. За його словами, керівник відомства має бути насамперед фаховим управлінцем, здатним налагодити безперебійну роботу державної машини. Урядовець підкреслив, що завжди уважно дослухається до об’єктивної критики з боку справжніх ветеранів, адже саме їхній практичний досвід допомагає коригувати державну політику та виправляти бюрократичні помилки.

    Водночас очільник міністерства звернув особливу увагу на природу походження значної частини негативних коментарів у соціальних мережах, пояснивши, кому саме вигідна масштабна кампанія з дискредитації урядових ініціатив. Він офіційно заявив, що далеко не весь хейт є реальним відображенням настроїв українського суспільства чи військового середовища. За даними аналізу інформаційного поля, левова частка деструктивної критики генерується штучно створеними мережами.

    «Деякі критики – це насправді скоординовані російські боти, які ведуть свою цілеспрямовану підривну діяльність ще з дві тисячі двадцять третього року», – заявив Віталій Кім.

    Головна мета таких інформаційних атак з боку агресора полягає у штучному розпалюванні внутрішньої ворожнечі, підриві довіри до державних інституцій та спробах посіяти тотальну зневіру серед демобілізованих військовослужбовців. Противник чудово розуміє, що ветеранська політика є надзвичайно вразливим нервом для воюючої країни, тому намагається максимально дестабілізувати ситуацію на цьому напрямку, маніпулюючи емоціями людей через анонімні канали.

    Звіт за перші сто днів роботи оновленої команди відомства став своєрідним рубіжем, який мав продемонструвати реальні результати діяльності цивільного керівництва. Міністр переконаний, що оцінювати ефективність роботи установи слід виключно за якістю наданих державних послуг, швидкістю оформлення відповідних статусів, розширенням мережі сучасних реабілітаційних центрів та рівнем успішної інтеграції колишніх військових у мирне цивільне життя. Інформаційні провокації ворога не повинні відвертати увагу від виконання головної місії державного органу, який покликаний стати надійною інституційною опорою для кожного захисника. Міністерство планує й надалі зберігати максимальну прозорість у своїй щоденній роботі, чітко відокремлюючи щирий зворотний зв’язок від небайдужих громадян від ворожих психологічних операцій.

  • Кадровий колапс за кордоном: десятки посольств України роками працюють без офіційних керівників

    Кадровий колапс за кордоном: десятки посольств України роками працюють без офіційних керівників

    В умовах безпрецедентних зовнішньополітичних викликів українська дипломатична служба стикається із серйозним кадровим дефіцитом на найвищому рівні. Станом на кінець жовтня поточного року керівні посади залишаються вакантними у трьох десятках закордонних дипломатичних установ. Відповідні офіційні дані оприлюднило Міністерство закордонних справ України, реагуючи на запит щодо стану укомплектованості дипломатичного корпусу. Така масштабна відсутність повноважних представників безпосередньо впливає на ефективність просування державних інтересів на міжнародній арені.

    Найбільш критичною виглядає ситуація з тривалими вакансіями. За офіційною інформацією зовнішньополітичного відомства, майже двадцять українських посольств, які розташовані на різних континентах світу, функціонують без призначеного посла вже понад рік. Ця тенденція свідчить про глибокі процедурні труднощі у процесі підбору та затвердження кандидатів, які здатні гідно представляти державу у складних геополітичних умовах. Офіційний Київ наразі змушений шукати нові підходи до формування кадрового резерву, аби якнайшвидше закрити ці стратегічні прогалини.

    Згідно з усталеною міжнародною дипломатичною практикою, у разі тривалої відсутності надзвичайного і повноважного посла його обов’язки тимчасово виконує старший за рангом дипломат. Він автоматично отримує статус тимчасового повіреного у справах. Хоча такий механізм дозволяє підтримувати базову життєдіяльність установи, організовувати роботу персоналу та забезпечувати необхідне консульське обслуговування громадян за кордоном, він має суттєві інституційні обмеження. Тимчасовий повірений об’єктивно не має того рівня політичної ваги та прямого, безперешкодного доступу до вищого керівництва країни перебування, який гарантується виключно офіційним статусом посла, врученням вірчих грамот та особистими контактами на найвищому рівні.

    Процедура призначення нового очільника дипломатичної місії традиційно є багатоетапною та вкрай складною. Вона вимагає не лише ретельного внутрішнього відбору компетентного кандидата профільним міністерством та фінального політичного затвердження указом глави держави, але й обов’язкового отримання агреману – офіційної згоди від уряду приймаючої сторони. У період глобальних безпекових криз кожен такий крок потребує максимальної вивіреності та дипломатичного такту. Проте затягування цих процедур на роки несе прямі ризики для просування національних інтересів, укладання вигідних економічних контрактів та забезпечення гуманітарної чи військової підтримки.

    Повноцінна дипломатична присутність є критично необхідним інструментом для безперервного формування міжнародних союзів, протидії ворожій пропаганді та ведення складних двосторонніх переговорів. Відсутність постійних керівників дипустанов у ключових регіонах суттєво уповільнює реалізацію державних ініціатив. Кадрове голодування у системі Міністерства закордонних справ вимагає оперативних, але виважених рішень для відновлення активного політичного діалогу з іноземними урядами, залучення інвестицій та забезпечення безперебійної роботи всього українського дипломатичного фронту у світі.

  • Уряд іде на поступки, але вулиця не здається: французькі студенти відкидають компроміс і готують нову хвилю національних страйків

    Уряд іде на поступки, але вулиця не здається: французькі студенти відкидають компроміс і готують нову хвилю національних страйків

    Французька Республіка готується до чергового витка масштабного соціального напруження. Попри офіційні спроби уряду піти на компроміс та задовольнити частину вимог протестувальників, об’єднана міжпрофспілкова група молоді категорично відмовилася припиняти акції непокори. Лідери студентських та учнівських рухів закликали своїх прихильників до продовження так званої загальнонаціональної мобілізації, яка вже охопила освітні заклади. Наступна велика хвиля масових демонстрацій, до якої долучаться випускники шкіл та студенти університетів по всій країні, офіційно запланована на 5 листопада.

    Спроба влади загасити соціальну пожежу та знайти точки дотику з молоддю відбулася під час спеціальної зустрічі на найвищому рівні. Представники ключових об’єднань, зокрема Студентського союзу та Профспілки старшокласників, сіли за стіл переговорів із прем’єр-міністром Себастьяном Лекорню. Очільник французького уряду представив пакет заходів, спеціально розроблених для врегулювання гострої кризової ситуації в старших класах та вищій школі. Урядовці сподівалися, що анонсовані реформи дозволять знизити градус невдоволення і повернути молодь в аудиторії.

    Головною поступкою з боку держави, яку прем’єр-міністр озвучив під час переговорів, стала обіцянка поступово замінити програму вступу до вищих навчальних закладів під назвою Parcoursup. Ця система тривалий час викликала найжорсткішу критику та відверте обурення серед французьких старшокласників, проти якої вони масово виступали. Крім поступової відмови від скандальної платформи, представники уряду також гарантували створення додаткових місць у вищих навчальних закладах, щоб полегшити доступ до здобуття вищої освіти для ширшого кола абітурієнтів.

    Однак такі дипломатичні кроки та обіцянки поступових реформ зовсім не вразили лідерів протестного руху. Молодіжні організації розцінили пропозиції кабінету міністрів як абсолютно недостатні. У профспілках вважають, що влада намагається відбутися мінімальними змінами, уникаючи швидкої трансформації системи, якої вимагають вуличні акції. Прессекретарка Студентського союзу Сабріна Харбах чітко окреслила безкомпромісну позицію активістів, наголосивши, що зупиняти боротьбу зарано, оскільки поточні здобутки є надто мізерними.

    «Нам вдається досягти певних успіхів завдяки «мобілізації», але це все ще крихти. І старшокласники, і студенти продовжуватимуть «мобілізацію»», – заявила Сабріна Харбах.

    Наразі молодіжні лідери активно розгортають підготовку до листопадових протестів, гуртуючи прихильників безпосередньо у навчальних закладах. Вони планують посилити тиск на урядові структури, аби змусити владу піти на більш відчутні поступки. Кабінет міністрів зі свого боку опинився у складній ситуації: ігнорування вимог загрожує подальшою ескалацією вуличних заворушень, а часткові рішення більше не задовольняють учасників страйку. Подальший розвиток подій залежатиме від масовості анонсованих акцій та формату подальшого діалогу між чиновниками та студентами.

  • Кадровий струс для бізнесу: уряд радикально посилює правила бронювання працівників та запускає новий орган контролю

    Кадровий струс для бізнесу: уряд радикально посилює правила бронювання працівників та запускає новий орган контролю

    Кабінет Міністрів України ухвалив резонансне рішення, яке суттєво переписує правила захисту військовозобов’язаних працівників від мобілізації. Згідно з урядовою постановою № 1328 від 23 жовтня 2026 року, держава не лише запроваджує жорсткіші квоти для стратегічних галузей, а й створює спеціальний Координаційний центр з питань бронювання. Ця нова структура візьме на себе повноваження погоджувати критерії критичності підприємств та розглядатиме індивідуальні звернення компаній щодо збільшення лімітів понад стандартні 50%. Відтепер бізнесу доведеться значно ретельніше доводити свою незамінність для держави, а порушники військового обліку взагалі ризикують втратити будь-які кадрові привілеї.

    Кардинальні зміни торкнуться насамперед оборонно-промислового комплексу та енергетичної галузі. Для визначених критично важливих підприємств цих сфер, а також для їхніх прямих підрядників і виробників спеціалізованого обладнання, встановлено граничний обсяг бронювання на рівні 95% від загальної кількості військовозобов’язаних. Важливий нюанс полягає в тому, що всі фахівці, які безпосередньо задіяні у безперервних виробничих процесах таких компаній, підлягають обов’язковому захисту. Якщо ж завод має об’єктивну потребу залишити на робочих місцях понад 95% персоналу, це стане можливим виключно за окремим рішенням Міністерства оборони або Міністерства енергетики з обов’язковим урахуванням рекомендацій новоствореного Координаційного центру.

    Бюрократична процедура розгляду документів тепер отримала чіткі часові рамки. Звичайний термін опрацювання звернень Координаційним центром становитиме до одного календарного місяця. Зі свого боку, профільний державний орган має розглянути заявку підприємства протягом 7 робочих днів, після чого направляє її до центру для отримання фахового висновку. Отримавши рекомендації, чиновники матимуть лише 3 робочі дні на ухвалення остаточного вердикту. Змінився і механізм фіксації розширених квот. Після того, як державний орган через портал «Дія» подасть повідомлення про зміну ліміту в Єдиному переліку, бізнес матиме рівно 10 робочих днів для фактичного оформлення своїх працівників. Якщо компанія змарнує цей час, рішення про збільшення обсягів автоматично втратить юридичну силу. Термін дії таких розширених лімітів обмежено одним роком.

    Нова урядова постанова зобов’язує центральні органи виконавчої влади та місцеві адміністрації протягом 10 днів з моменту її набуття чинності переглянути діючі критерії критичності. Якщо певний критерій, на підставі якого компанія раніше отримала свій статус, буде скасовано, відповідне рішення про бронювання колективу також підлягатиме анулюванню. Проте тотального автоматичного скасування статусів для всього ринку не буде. Рішення, які відповідають оновленим нормам, діятимуть до завершення свого початкового терміну. Документ також чітко окреслює сфери економіки, представники яких мають право претендувати на захист персоналу. До цього списку увійшли оборонний та паливно-енергетичний сектори, житлово-комунальне господарство, видобувна, переробна та агропромислова галузі, ритейл, будівництво, транспортна логістика, банківська діяльність, зв’язок, ІТ-індустрія, медицина, рятувальні служби та критичні гуманітарні організації. Компанії з інших сфер зможуть отримати рятівний статус лише через індивідуальне погодження з Координаційним центром.

    Водночас документ впроваджує жорсткі санкції для недобросовісних керівників. Координаційний центр має законне право відмовляти у розгляді запитів на збільшення квот, якщо очільник компанії систематично ігнорував правила ведення військового обліку. Підставою для санкцій стануть два або більше документально підтверджених порушення протягом останніх 12 місяців чи притягнення директора до адміністративної відповідальності. Окремі ліміти прописані для представництв міжнародних донорських організацій: не більше 50% фахівців на один проєкт, але з жорстким обмеженням – максимум 7 осіб на одну структуру. Перевищити цю цифру дозволять лише за рішенням державного секретаря Кабінету Міністрів. Разом з тим, уряд пішов на поступки бізнесу у питанні фінансових боргів. Відтепер заборгованість, яка виникла через затримку бюджетних платежів з боку самої держави, не вважатиметься перешкодою для отримання критичного статусу, якщо компанія зможе підтвердити цей факт довідкою від Казначейства.

     

  • Оптимізація видатків: уряд скасує частину неефективних програм підтримки та «кешбеків» у 2027 році

    Оптимізація видатків: уряд скасує частину неефективних програм підтримки та «кешбеків» у 2027 році

    Прем’єр-міністр України Сергій Корецький анонсував суттєвий перегляд державних ініціатив із підтримки бізнесу та населення на 2027 рік. За словами очільника уряду, далеко не всі програми, запроваджені попереднім складом Кабінету Міністрів, виправдали покладені на них макроекономічні та соціальні очікування. Зокрема, йдеться про різноманітні ініціативи державного «кешбеку» та інші формати прямого стимулювання споживчого попиту, які потребували значних фінансових вливань. Хоча серед урядових програм є дійсно корисні та дієві інструменти, частина проєктів, як відверто зазначив прем’єр, «пішла не найкращим чином» і не дала бажаного ефекту для економічного зростання. Відтак фінансування таких неефективних ініціатив буде суттєво скорочено або ж їх повністю скасують.

    Жорстка необхідність оптимізації бюджетних видатків і відмови від популістських чи низькоефективних кроків продиктована суворими фінансовими реаліями. Під час підготовки Державного бюджету на 2027 рік уряд зіткнувся з колосальними викликами: загальна потреба у зовнішньому бюджетному фінансуванні на наступний рік перевищує 52 мільярди доларів. При цьому левова частка власних державних надходжень — 4,88 трильйона гривень, що становить майже 44% ВВП — спрямовується виключно на базові потреби Сил оборони та безпеки. В умовах, коли від залучення міжнародної макрофінансової допомоги та внутрішньої економії безпосередньо залежить військова спроможність країни, стабільність пенсійних виплат та функціонування медичної системи, держава просто не має права розпорошувати дефіцитні ресурси на сумнівні економічні експерименти.

    Водночас Кабінет Міністрів не відмовляється від цільової підтримки реального сектору економіки. Замість неефективних масових виплат уряд зосереджує ресурси на фундаментальних драйверах зростання: у проєкті бюджету-2027 на програми підтримки бізнесу закладено 96 мільярдів гривень, що майже вдвічі перевищує показники поточного року. Ці кошти будуть сфокусовані на перевірених часом та життєво необхідних напрямках: програмах доступного кредитування підприємств, цільовій грантовій підтримці виробників, стимулюванні оборонних інновацій та розширенні механізмів страхування воєнних ризиків. Такий прагматичний підхід покликаний забезпечити максимальну стійкість української економіки в умовах триваючої війни, спрямовуючи кожну гривню туди, де вона створюватиме реальну додану вартість.

  • Додаткові 100 мільйонів на телемарафон: держава уклала нові контракти на фінансування «Єдиних новин» до кінця року

    Додаткові 100 мільйонів на телемарафон: держава уклала нові контракти на фінансування «Єдиних новин» до кінця року

    Державне підприємство «Мультимедійна платформа іномовлення України», що підпорядковане Кабінету Міністрів, уклало низку нових договорів на виробництво телевізійного продукту для загальнонаціонального марафону «Єдині новини UAразом». Шостого жовтня 2026 року було підписано три угоди з приватними та комерційними мовниками щодо створення інформаційного контенту до завершення поточного року на загальну суму 75,02 мільйона гривень. Найближчим часом планується підписання ще одного контракту орієнтовною вартістю 25 мільйонів гривень, унаслідок чого жовтневий транш додаткового фінансування мовлення складе близько 100 мільйонів гривень.

    З урахуванням цих зобов’язань та поточних видатків на російськомовний інформаційний проєкт «Freeдом», сукупний обсяг коштів державного бюджету, спрямований приватним і державним виробникам контенту для обох телемарафонів, досяг майже 3,45 мільярда гривень. Ці цифри базуються на офіційних даних публічних закупівель і свідчать про продовження курсу на централізовану інформаційну політику, започатковану на початку повномасштабного вторгнення.

    Продовження масштабного бюджетного фінансування телевізійного мовлення викликає хвилю дискусій та критики з боку аналітиків, громадських організацій і військових оглядачів. Опоненти таких видатків вказують на гостру нестачу фінансових ресурсів для першочергових оборонних та інфраструктурних потреб країни. Зокрема, сума у майже 3,5 мільярда гривень є еквівалентною закупівлі приблизно 150–200 тисяч ударних FPV-дронів тактичного рівня. Також порушуються питання доцільності таких витрат на тлі дефіциту фінансування програм зведення захисних споруд і пасивного захисту для об’єктів критичної енергетики та будівництва бомбосховищ для цивільного населення у прифронтових і тилових регіонах.

    Окремим предметом суспільної критики залишається питання редакційної політики спільного мовника та зміщення акцентів у висвітленні діяльності органів влади й суспільно-політичних опитувань. Утім, урядові структури традиційно обґрунтовують підтримку марафонів необхідністю забезпечення стабільного інформаційного простору, централізованого оповіщення населення про надзвичайні події та системної протидії ворожим інформаційно-психологічним операціям під час війни.

  • Велика чистка держапарату: в органах влади скоротять понад чотири тисячі вакансій і п’яту частину заступників міністрів

    Велика чистка держапарату: в органах влади скоротять понад чотири тисячі вакансій і п’яту частину заступників міністрів

    В Україні розпочинається масштабна оптимізація системи державного управління, спрямована на зменшення зайвої бюрократії та підвищення ефективності владних інституцій. На першому етапі реформи в центральних органах виконавчої влади ліквідують понад чотири тисячі вакантних посад. Зміни торкнуться не лише скорочення формальних штатів, а й безпосередньо вищої керівної ланки: кількість заступників міністрів планують зменшити орієнтовно на 20%, а кількість заступників керівників інших центральних органів влади скоротять майже на 18%.

    Перед остаточним затвердженням нової структури та чисельності відомств проводиться комплексна функціональна діагностика всього державного апарату. Профільні фахівці перевіряють, які саме повноваження закріплені за кожним окремим органом і наскільки вони відповідають сучасним викликам та стратегічним пріоритетам держави. Розрахунок чисельності заступників керівників відтепер безпосередньо прив’язуватимуть до реального обсягу та складності завдань, щоб усунути дублювання обов’язків і зайве навантаження на державний бюджет.

    Окремим пріоритетом реформи визначено системне оновлення кадрового потенціалу та підвищення кваліфікації держслужбовців. Система підготовки кадрів буде безпосередньо адаптована під конкретні вимоги кожної посади. Для залучення нового покоління фахівців розпочинається кампанія інформування та оплачуваних стажувань для молоді. Водночас формується окрема державна програма для швидкої та безперешкодної інтеграції ветеранів війни на ключові позиції в органах виконавчої влади.

    Для системного контролю над трансформаціями роботу відновила Рада з питань державного управління, до складу якої увійшли урядовці, народні депутати та незалежні профільні експерти. На установчому засіданні координаційний орган уже затвердив покроковий план дій та визначив персональну відповідальність за кожен сектор реорганізації. Кінцевою метою перетворень є створення професійного, мобільного та компактного державного апарату, здатного оперативно реагувати на виклики та результативно виконувати державні завдання.

  • «Шлях до Євросоюзу з урахуванням війни: Брюссель готує для України спеціальну дорожню карту»

    «Шлях до Євросоюзу з урахуванням війни: Брюссель готує для України спеціальну дорожню карту»

    Європейський Союз готує до офіційного представлення орієнтовні дорожні карти для чотирьох держав-кандидаток, які демонструють найбільший прогрес на шляху до євроінтеграції. До цього переліку увійшли Україна, Молдова, Чорногорія та Албанія. Водночас документ, розроблений для Києва, матиме принципові відмінності через безпрецедентні виклики та масштабні руйнування, спричинені повномасштабною російською агресією.

    Як заявила єврокомісар з питань розширення Марта Кос, презентація стратегічних документів запланована на 28 жовтня. Головна мета цих дорожніх карт полягає в тому, щоб допомогти державам-кандидаткам зберегти високий темп реформ, забезпечити більшу передбачуваність переговорного процесу та чітко визначити проміжні завдання і строки. При цьому єврокомісар наголосила, що фундаментальний принцип євроінтеграції залишається незмінним: просування до членства в ЄС і надалі базуватиметься виключно на власних заслугах та індивідуальних досягненнях кожної країни.

    Коментуючи особливості українського кейса, Марта Кос підкреслила, що ситуація в Україні кардинально відрізняється від інших кандидатів через триваючу війну. Саме тому робота над українською дорожньою картою вимагає комплексного підходу та адаптації багатьох процедурних етапів. Наразі технічні переговори проходять у кілька послідовних кроків: відкриття переговорних кластерів, виконання проміжних індикаторів та поступове закриття окремих переговорних розділів. У Брюсселі запевняють, що під час підготовки документа обов’язково враховуватимуть те, як наслідки війни будуть юридично відображені в майбутньому договорі про вступ.

    Єврокомісар висловила щиру надію на те, що бойові дії в Україні завершаться якнайшвидше, а також віддала належне стійкості українського суспільства. На її переконання, нині Україна демонструє унікальний приклад того, як держава змушена працювати одночасно у трьох надскладних напрямках: вести екзистенційну боротьбу за своє виживание, продовжувати глибокі внутрішні реформи та неухильно виконувати всі критерії для повної інтеграції до спільноти європейських націй.