Golosnovinua.com

Позначка: ВАКС

  • Справа «Карфаген» обростає новим скандалом: комісія прокурорів приховала дані про фігурантів

    Справа «Карфаген» обростає новим скандалом: комісія прокурорів приховала дані про фігурантів

    Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів опинилася в центрі нового скандалу навколо операції «Карфаген», у межах якої НАБУ та САП розслідують імовірне прикриття мережі шахрайських колцентрів посадовцями прокуратури. Центр протидії корупції заявив, що комісія відмовилася розкривати інформацію про дисциплінарні провадження щодо Сергія Кропиви та Айдина Худієва, чиї імена фігурують у матеріалах резонансної справи.

    Про це 29 жовтня повідомляє видання ZN.UA з посиланням на Центр протидії корупції.

    За твердженням антикорупційної організації, КДКП відмовилася повідомити кількість дисциплінарних проваджень щодо Худієва, їхні реєстраційні номери, підстави для відкриття та результати розгляду. Аналогічні запитання активісти поставили щодо Сергія Кропиви, однак необхідної інформації також не отримали.

    Крім того, комісія не надала висновок службового розслідування стосовно Худієва. Раніше виконувач обов’язків генерального прокурора Антон Ковальський повідомляв, що перевірку завершено, а її результати передадуть до дисциплінарного органу.

    У відповіді на запит ЦПК комісія пояснила відмову необхідністю захисту персональних даних прокурорів та недопущення розголошення інформації до ухвалення відповідних рішень.

    Антикорупціонери наполягали, що суспільний інтерес до справи дозволяє розкривати частину таких відомостей, оскільки йдеться про посадовців, діяльність яких стала предметом масштабного корупційного розслідування.

    Однак КДКП відхилила ці аргументи, зазначивши, що статус Худієва не відрізняється від статусу інших прокурорів, а розголошення персональної інформації може створити небажаний прецедент.

    У Центрі протидії корупції розцінили таку позицію як свідчення закритості дисциплінарної системи прокуратури. На думку активістів, відсутність прозорої інформації ускладнює громадський контроль за тим, як розглядають справи посадовців, пов’язаних із резонансними розслідуваннями.

    Скандал розгортається на тлі операції «Карфаген», про яку НАБУ та САП повідомили 4 вересня. За версією слідства, організована група могла забезпечувати незаконне прикриття шахрайських колцентрів, зокрема координувати правоохоронні заходи таким чином, щоб одні офіси уникали перевірок, а проти інших проводили обшуки.

    За інформацією джерел ZN.UA, за таке сприяння організатори схеми могли отримувати від окремих колцентрів від 20 до 24 тисяч доларів щомісяця.

    Одним із ключових підозрюваних у справі став колишній заступник начальника Департаменту міжнародного співробітництва Офісу генерального прокурора Сергій Кропива. У матеріалах розслідування він фігурує під псевдонімом «Канцлер».

    6 вересня Вищий антикорупційний суд обрав йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення застави у 120 мільйонів гривень. Згодом Апеляційна палата ВАКС залишила це рішення без змін.

    Ім’я Айдина Худієва також згадується в матеріалах справи. За повідомленнями ЦПК, у записах, які досліджували під час судового розгляду, йшлося про можливу координацію обшуків у колцентрах із його участю. Водночас згадування посадовця в матеріалах слідства саме по собі не доводить його причетності до злочину.

    Після розголосу розслідування Офіс генерального прокурора повідомив про кадрові та дисциплінарні заходи. Зокрема, було ліквідовано посади, які раніше обіймали Кропива та Худієв, а також завершено службову перевірку щодо останнього.

    Крім того, 7 жовтня КДКП ухвалила рішення про відсторонення Кропиви на час дисциплінарного провадження. Це сталося після звернення Офісу генпрокурора та розгляду матеріалів щодо можливого дисциплінарного проступку.

    9 жовтня Антон Ковальський повідомив, що після операції «Карфаген» із органів прокуратури звільнили вісьмох осіб, а 24 прокурори пройшли перевірку на поліграфі. Водночас ці кадрові рішення не означають завершення кримінального розслідування.

    Нинішня суперечка стосується вже не лише можливих корупційних дій окремих посадовців, а й прозорості органів, які мають оцінювати дисциплінарну відповідальність прокурорів.

    ЦПК наполягає, що суспільство повинно знати, чи відкриті відповідні провадження, на якому етапі вони перебувають та які рішення ухвалює комісія.

    Водночас сама відмова надати документи громадській організації не доводить приховування доказів від НАБУ чи САП. Також наразі немає підтвердження, що слідчі зверталися по ці матеріали та отримали аналогічну відмову.

    Станом на 29 жовтня антикорупціонери продовжують публічно вимагати прозорості дисциплінарних процедур. Остаточну юридичну оцінку діям осіб, які фігурують у справі «Карфаген», має надати суд. До набрання обвинувальним вироком законної сили діє презумпція невинуватості.

  • Знижка для лідерки: ВАКС шокував рішенням зменшити мільйонну заставу для Юлії Тимошенко у 125 разів

    Знижка для лідерки: ВАКС шокував рішенням зменшити мільйонну заставу для Юлії Тимошенко у 125 разів

    Вищий антикорупційний суд України ухвалив безпрецедентне рішення щодо різкого пом’якшення фінансових умов запобіжного заходу для народної депутатки та очільниці парламентської фракції «Батьківщина» Юлії Тимошенко. Про суттєве зниження суми застави стало відомо безпосередньо з офіційної трансляції судового засідання антикорупційного відомства. Судді задовольнили відповідне клопотання самої підозрюваної, радикально переглянувши попередні фінансові зобов’язання, які були встановлені ще на початку поточного року. Це рішення викликало неабиякий резонанс, адже йдеться про колосальну різницю у десятки мільйонів гривень, яку тепер держава змушена буде законно повернути приватним особам.

    Згідно з оновленою ухвалою, відтепер розмір застави для Юлії Тимошенко становить лише 266 240 гривень. Для порівняння, попередня сума фінансового забезпечення сягала 33 280 000 гривень. Математика цього судового вердикту свідчить, що служителі Феміди зменшили фінансовий тягар для очільниці політичної сили приблизно у 125 разів. Ініціатором такого радикального перегляду умов виступила особисто народна обраниця під час публічних слухань. Головним аргументом захисту стала теза про те, що ті гіпотетичні загрози та ризики, на яких так активно наголошували антикорупційні прокурори під час обрання первинного запобіжного заходу, на практиці абсолютно не виправдалися і повністю втратили свою актуальність.

    На підтвердження своєї позиції парламентарка звернула особливу увагу суду на загальну хронологію цього гучного кримінального провадження. Політикиня наголосила, що починаючи з 26 травня – тобто саме з того дня, коли готовий обвинувальний акт був офіційно скерований до суду для розгляду по суті, – щодо неї де-факто не діють жодні процесуальні обов’язки. Як пояснила сторона захисту, відсутність таких обмежень протягом тривалого часу свідчить про належну процесуальну поведінку підозрюваної. Судова колегія Вищого антикорупційного суду, ретельно вислухавши аргументацію та об’єктивно оцінивши поточний стан розгляду матеріалів справи, визнала ці доводи цілком достатніми. У підсумку судді ухвалили резонансне рішення про багатократне зменшення розміру фінансової гарантії.

    Варто нагадати загальний контекст цієї справи: гігантську початкову суму в понад 33 мільйони гривень за лідерку фракції внесли ще у січні 2026 року, аби уникнути більш суворого запобіжного заходу. Згідно з чинним кримінальним процесуальним законодавством, ту величезну фінансову різницю, яка утворилася після нинішнього пом’якшення умов, державне казначейство тепер зобов’язане оперативно повернути на рахунки заставодавців. Юридична процедура передбачає чіткий алгоритм повернення вивільнених коштів тим особам, які свого часу поручилися за підозрювану. Відомо, що серед тих, хто фінансово рятував лідерку партії, є її найближчі політичні соратники. Зокрема, вагому частку загальної суми, а саме 5 мільйонів гривень, тоді особисто вніс чинний народний депутат від фракції «Батьківщина» Костянтин Бондарєв. У політичних колах цього політика відкрито називають одним із головних фінансових донорів та спонсорів усієї політичної сили. Після того, як ухвала набуде повної юридичної сили, ці мільйонні активи мають бути повністю розблоковані та легально перераховані назад їхнім законним власникам.

     

  • Вирок без ув’язнення: ще один топпосадовець «Украероруху» уникнув тюрми за мільйонні збитки через строки давності

    Вирок без ув’язнення: ще один топпосадовець «Украероруху» уникнув тюрми за мільйонні збитки через строки давності

    Вищий антикорупційний суд України 14 жовтня ухвалив черговий обвинувальний вирок у резонансній справі щодо незаконного розміщення державних коштів у проблемному «Платинум Банку». Колишнього заступника директора державного підприємства «Украерорух» Ігоря Касьяненка було визнано винним у службовій недбалості, що спричинила тяжкі наслідки для держави. Проте, незважаючи на доведену провину, суд одразу ж звільнив ексчиновника від відбування реального покарання у зв’язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

    Кримінальний епізод стосується подій кількарічної давнини, коли керівництво стратегічного аеронавігаційного підприємства проігнорувало очевидні фінансові ризики та переказало близько 160 мільйонів гривень на рахунки комерційного банку, який вже балансував на межі банкрутства. Після швидкого визнання «Платинум Банку» неплатоспроможним виведені державні кошти безповоротно згоріли на заблокованих рахунках. Це вже другий подібний фінал у межах одного провадження: у вересні аналогічного обвинувального вироку зі звільненням від тюрми за тією ж причиною дочекався колишній перший заступник директора компанії. Таким чином, хоча антикорупційна система офіційно підтвердила факт посадової недбалості топменеджменту, фігуранти гучної справи уникають ґрат винятково завдяки спливу процесуальних строків.

  • Розкрадання мільйонів в Укрзалізниці: як ексрадник Офісу Президента уникнув в’язниці

    Розкрадання мільйонів в Укрзалізниці: як ексрадник Офісу Президента уникнув в’язниці

    Колишній радник Офісу президента України та високопосадовець Служби безпеки Артем Шило, якого обвинувачували в організації корупційної схеми на закупівлях «Укрзалізниці», не відбуватиме призначене судом восьмирічне ув’язнення за умови виконання вимог випробувального строку. 13 жовтня Вищий антикорупційний суд затвердив угоду про визнання винуватості. Натомість ексчиновник має сплатити 204 млн грн штрафу, відшкодувати частину збитків державній компанії, перерахувати кошти на підтримку українських військових та погодитися на конфіскацію активів на сотні мільйонів гривень.

    Про це повідомив Вищий антикорупційний суд. Подробиці угоди також оприлюднили Transparency International Ukraine, «Радіо Свобода» та інші українські медіа.

    Суд визнав колишнього посадовця винним в організації заволодіння майном в особливо великих розмірах та легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом.

    Відповідні дії кваліфікували за частиною 3 статті 27, частиною 5 статті 191 та частиною 3 статті 209 Кримінального кодексу України.

    За сукупністю злочинів Артему Шилу призначили вісім років позбавлення волі.

    Однак на підставі статті 75 Кримінального кодексу суд звільнив його від відбування покарання у вигляді ув’язнення з випробуванням на три роки.

    Вісім років ув’язнення, але без реальної в’язниці

    Затверджена угода передбачає, що Артем Шило не відбуватиме призначений строк позбавлення волі, якщо дотримуватиметься встановлених судом умов випробування.

    Протягом трьох років він повинен періодично з’являтися до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти про зміну місця проживання, роботи або навчання.

    Також йому заборонено виїжджати за межі України без погодження з відповідним органом.

    Окремо суд на три роки позбавив ексчиновника права обіймати посади, пов’язані з організаційно-розпорядчими або адміністративно-господарськими функціями у військових формуваннях та правоохоронних органах.

    Водночас рішення не означає повного звільнення від юридичної відповідальності. Суд установив винуватість Шила та визначив додаткові санкції.

    Штраф, компенсація та конфіскація на сотні мільйонів

    Фінансова частина угоди передбачає одразу кілька окремих зобов’язань.

    Артем Шило має сплатити штраф у розмірі 204 млн грн. За повідомленням Transparency International Ukraine, суд дозволив розстрочити його на один рік — чотирма платежами по 51 млн грн.

    Окремо колишній посадовець зобов’язався відшкодувати 60 млн грн збитків та перерахувати ще 80 млн грн благодійному фонду «Повернись живим».

    Крім цього, суд застосував спеціальну конфіскацію.

    У дохід держави мають стягнути три квартири в Києві загальною площею 388,1 квадратного метра та кошти в розмірі 325,78 млн грн.

    За даними медіа, конфіскація стосується нерухомості у столичному житловому комплексі «Новопечерські Липки».

    Таким чином, сукупний обсяг передбачених вироком штрафу, компенсації, благодійного внеску та грошової конфіскації становить близько 670 млн грн без урахування вартості квартир.

    Водночас ці суми не можна автоматично вважати вже перерахованими до бюджету чи отриманими іншими адресатами. Йдеться про зобов’язання та майнові стягнення, передбачені судовим рішенням.

    За що судили колишнього радника Офісу президента

    Кримінальне провадження стосується закупівель обладнання для «Укрзалізниці», під час яких, за матеріалами слідства, державна компанія зазнала значних збитків.

    НАБУ та Спеціалізована антикорупційна прокуратура розслідували діяльність організованої групи, яка, за версією правоохоронців, створила неформальний механізм впливу на тендери залізничної компанії.

    Слідство називало цей механізм так званим бек-офісом.

    Його учасників підозрювали у сприянні перемозі визначених постачальників, які отримували контракти на вигідних для себе умовах.

    Один з епізодів стосувався закупівлі кабельно-провідникової продукції у 2021–2022 роках.

    За матеріалами провадження, продукцію для «Укрзалізниці» закуповували за завищеними цінами, а частину одержаних коштів згодом легалізували.

    Раніше НАБУ повідомляло про збитки державній компанії на суму понад 140 млн грн у межах відповідних епізодів розслідування.

    Інший напрямок справи стосувався закупівель обладнання, під час яких правоохоронці перевіряли можливе використання службового впливу для усунення конкурентних пропозицій.

    Зокрема, за повідомленням «Радіо Свобода», у матеріалах провадження фігурував лист від СБУ щодо загроз державній безпеці, підписаний Артемом Шилом.

    Слідство вивчало роль цього документа у відхиленні більш вигідних пропозицій інших учасників закупівлі.

    Як Шило опинився у центрі розслідування

    Артем Шило раніше працював у Службі безпеки України, а також був радником Офісу президента.

    У квітні 2024 року правоохоронці повідомили про його затримання в межах корупційного провадження щодо закупівель «Укрзалізниці».

    Тоді ВАКС обрав йому запобіжний захід із можливістю внесення застави.

    Під час перших судових засідань Шило заперечував свою причетність до інкримінованих йому дій.

    Зокрема, він не погоджувався з позицією обвинувачення щодо значення підписаного ним документа, який стосувався можливих загроз державній безпеці.

    Однак згодом позиція сторін змінилася, і в межах кримінального провадження було укладено угоду про визнання винуватості.

    13 жовтня 2026 року її затвердив Вищий антикорупційний суд.

    В обмін на угоду Шило має дати показання проти інших осіб

    Окремою умовою домовленості з обвинуваченням стало зобов’язання колишнього посадовця співпрацювати зі слідством.

    Відповідно до інформації ВАКС, він повинен надати викривальні показання щодо інших осіб у цьому та пов’язаних кримінальних провадженнях.

    Це означає, що затвердження угоди з Артемом Шилом не завершує автоматично всі розслідування, пов’язані з можливими корупційними схемами на «Укрзалізниці».

    Правоохоронці продовжують роботу щодо інших фігурантів.

    Раніше в межах цієї справи суд уже затверджував інші угоди про визнання винуватості.

    Зокрема, 1 жовтня ВАКС ухвалив вирок щодо рієлтора, якого визнали винним у пособництві в легалізації коштів, одержаних злочинним шляхом.

    Йому призначили п’ять років позбавлення волі, але також звільнили від відбування покарання з трирічним іспитовим строком. Крім того, він зобов’язався перерахувати 2 млн грн на допомогу Збройним силам України.

    Чи остаточне рішення ВАКС

    У Вищому антикорупційному суді зазначили, що вирок щодо ексрадника Офісу президента може бути оскаржений протягом 30 днів із дня його проголошення.

    Апеляцію можна подати до Апеляційної палати ВАКС через суд першої інстанції.

    Тому станом на 13 жовтня говорити про остаточне завершення всіх можливих судових процедур передчасно.

    Водночас уже відомо, що суд затвердив угоду, якою передбачено звільнення Артема Шила від реального відбування восьмирічного строку позбавлення волі за умови дотримання випробування.

    Таким чином, резонансна справа про корупцію на закупівлях «Укрзалізниці» завершилася для одного з її ключових фігурантів угодою зі слідством: замість перебування за ґратами — трирічний іспитовий строк, значні фінансові стягнення, конфіскація майна та обов’язок дати показання щодо інших учасників провадження.

  • Суддя, який послабив обмеження Тимошенко, може звільнитися

    Суддя, який послабив обмеження Тимошенко, може звільнитися

    Суддя Вищого антикорупційного суду Олег Ткаченко, який розглядає резонансну справу лідерки «Батьківщини» Юлії Тимошенко щодо ймовірного підкупу народних депутатів, може залишити посаду. Інформація про можливе звільнення з’явилася після реєстрації нового матеріалу у Вищій раді правосуддя. Ситуація привернула увагу на тлі дисциплінарної скарги антикорупційних прокурорів та заяви самого судді про втручання у здійснення правосуддя.

    Про це 9 жовтня повідомили УНІАН та ТСН із посиланням на Bankova Mail.

    За інформацією журналістів, Вища рада правосуддя зареєструвала матеріал №3038/0/6-26, пов’язаний із суддею ВАКС Олегом Ткаченком.

    Адвокат Ростислав Кравець заявив, що, за його неофіційними відомостями, документ може стосуватися звільнення судді за власним бажанням.

    Водночас офіційного підтвердження того, що Ткаченко подав заяву про звільнення, наразі немає. Не оприлюднено й рішення Вищої ради правосуддя про припинення його повноважень.

    Поява інформації про можливі кадрові зміни збіглася з новим етапом розгляду справи Юлії Тимошенко, яка перебуває в центрі уваги антикорупційних органів.

    У серпні Спеціалізована антикорупційна прокуратура подала дисциплінарну скаргу на суддю Ткаченка. За повідомленнями ЗМІ, її перевірку продовжили у вересні.

    Водночас 1 вересня сам суддя звернувся до Вищої ради правосуддя із заявою про можливе втручання в його професійну діяльність.

    Таким чином, навколо судді виникла ситуація, в якій одночасно розглядаються питання дисциплінарної відповідальності та захисту незалежності правосуддя.

    Однак сам факт подання дисциплінарної скарги не доводить порушень з боку судді, так само як повідомлення про можливий тиск потребує належної перевірки.

    Особливу увагу до діяльності Ткаченка привернуло його рішення від 7 липня 2026 року.

    Тоді суддя відмовив прокурору САП у продовженні процесуальних обов’язків Юлії Тимошенко.

    Після цього політикиня більше не була зобов’язана виконувати частину встановлених раніше обмежень, зокрема повідомляти про зміну місця проживання та пересування.

    Водночас запобіжний захід у вигляді застави розміром 33 мільйони гривень залишився чинним.

    Рішення стало одним із важливих етапів провадження щодо можливої пропозиції неправомірної вигоди народним депутатам.

    За версією НАБУ та САП, Юлія Тимошенко могла пропонувати представникам інших парламентських фракцій регулярну грошову винагороду за певне голосування у Верховній Раді.

    Слідство вважає, що йшлося не лише про підтримку окремих законопроєктів, а й про можливий систематичний вплив на парламентські рішення.

    У матеріалах провадження згадуються переговори щодо регулярної винагороди депутатам та узгодження їхньої позиції під час голосувань.

    Однак ці твердження є позицією сторони обвинувачення. Остаточне встановлення вини або невинуватості належить до повноважень суду.

    Юлія Тимошенко має право на презумпцію невинуватості, а висунуті їй обвинувачення повинні бути доведені у встановленому законом порядку.

    Справу розглядають у Вищому антикорупційному суді, а інформацію про її перебіг, процесуальні рішення та судові засідання публікує проєкт Transparency International Ukraine «ВАКС вирішив».

    Тим часом 9 жовтня з’явилися нові подробиці щодо подальшого судового розгляду.

    Як повідомив «Укрінформ», ВАКС переніс підготовче засідання у справі Тимошенко на 26 жовтня.

    За словами адвоката політикині Олександра Готіна, під час засідання сторона захисту подала клопотання про тимчасовий доступ до комп’ютерів Національного антикорупційного бюро.

    Суд наразі не побачив підстав для задоволення цього клопотання, хоча можливість повернення до відповідного питання в подальшому не виключена.

    Інформації про те, що перенесення засідання пов’язане саме з можливою відставкою Ткаченка, немає.

    Якщо суддя справді подасть заяву та його повноваження будуть припинені, може виникнути необхідність визначення іншого судді для подальшого розгляду провадження.

    Проте конкретні процесуальні наслідки залежатимуть від офіційного рішення та стадії судового розгляду.

    Наразі Ткаченко залишається суддею, який здійснює розгляд справи, а відомості про його майбутнє звільнення не отримали документального підтвердження.

    Таким чином, резонансне провадження щодо Юлії Тимошенко опинилося в центрі уваги не лише через обвинувачення в можливому підкупі народних депутатів, а й через ситуацію навколо судді, який розглядає справу.

    Подальший розвиток подій залежатиме від рішень Вищої ради правосуддя та наступних засідань ВАКС, найближче з яких призначене на 26 жовтня.

  • Справа «слуг народу»: ВАКС продовжив строк розслідування щодо п’ятьох нардепів про хабарництво за голосування

    Справа «слуг народу»: ВАКС продовжив строк розслідування щодо п’ятьох нардепів про хабарництво за голосування

    Вищий антикорупційний суд ухвалив рішення про продовження строку досудового розслідування у резонансному кримінальному провадженні щодо п’ятьох народних депутатів від фракції «Слуга народу». Слідство триватиме до кінця поточного року.

    Відповідне рішення ВАКС ухвалив 6 жовтня, продовживши термін розслідування до 27 грудня 2026 року включно.

    Головні деталі справи:

    • Фігуранти розслідування: Підозрюваними у справі є народні депутати Євген Пивоваров, Ігор Негулевський, Ольга Савченко, Юрій Кісєль та Михайло Лаба. Їх інкримінують одержання неправомірної вигоди, вчинене організованою групою (ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 368 КК України).
    • Суть корупційної схеми: За даними НАБУ та САП, парламентарі отримували кошти за підтримку або блокування певних законопроєктів і постанов.
    • «Показник ефективності»: Розмір хабарів розраховувався за спеціальною системою залежно від кількості підтриманих проєктів та присутності депутатів на пленарних засіданнях. Суми неправомірної вигоди коливалися від 2 000 до 20 000 доларів США.
  • Судове засідання у справі голови АМКУ знову відклали: справу затягують?

    Судове засідання у справі голови АМКУ знову відклали: справу затягують?

    Вищий антикорупційний суд укотре не зміг перейти до безпосереднього допиту обвинувачених у справі очільника Антимонопольного комітету України (АМКУ) Павла Кириленка. Під час засідання суд розглянув клопотання прокурора САП і продовжив дію процесуальних обов’язків для посадовця та його дружини.

    Зокрема, подружжя Кириленків зобов’язане й надалі утримуватися від спілкування зі свідками та не залишати межі України без дозволу суду. Водночас колегія суддів у складі Наталії Мовчан, Катерини Сікори та Тетяни Литвинко відхилила клопотання адвокатів про зменшення суми застави на 10 мільйонів гривень.

    Головні деталі судового засідання:

    • Проблема із затягуванням розгляду: ВАКС уже друге засідання поспіль не може розпочати допит через наполягання сторони захисту на додатковому дослідженні інших матеріалів справи. Суд звернув увагу на можливі ознаки штучного затягування процесу.
    • Ризики впливу на свідків: Під час засідання прокурорка САП наголосила на серйозних ризиках: за її даними, один із уже допитаних раніше свідків виявив бажання змінити свої свідки, дані суду, що може свідчити про неправомірний тиск на нього.
    • Наступна дата: Розгляд справи відкладено на 4 листопада, тобто наступне засідання відбудеться більш ніж через місяць.

    Нагадаємо суть обвинувачень:

    Голову АМКУ Павла Кириленка звинувачують у незаконному збагаченні та недостовірному декларуванні, а його дружину Аллу — у пособництві у незаконному збагаченні. За версією слідства та обвинувачення, посадовець під час перебування на попередніх керівних посадах не задекларував майна та активів на значні суми, зокрема 20 об’єктів нерухомості й елітний автомобіль BMW X3, оформлені на родичів дружини.

     

  • НБУ вже перевіряє банки у справі Мудрої, хоча ухвала ВАКС офіційно не надійшла

    НБУ вже перевіряє банки у справі Мудрої, хоча ухвала ВАКС офіційно не надійшла

    Національний банк України заперечив звинувачення в тому, що нібито ігнорує рішення Вищого антикорупційного суду щодо перевірки банків, які відмовлялися проводити платежі для внесення застави за ексзаступницю керівника Офісу президента Ірину Мудру.

    У НБУ заявили, що офіційно ухвала ВАКС до регулятора досі не надходила. За процедурою документ має направити безпосередньо суд. Водночас Нацбанк уже отримав копію рішення від адвокатів Мудрої та почав перевіряти ситуацію.

    Регулятор надіслав запити до банків, на які вказав захист, і отримав від них пояснення щодо причин проведення або відхилення операцій. Тепер НБУ аналізує ці відповіді та перевіряє, чи дотримувалися фінустанови вимог платіжного законодавства.

    У Нацбанку наголошують, що не давали банкам вказівок автоматично блокувати внесення застави. Кожна фінансова установа, за позицією регулятора, повинна самостійно оцінювати конкретну операцію з урахуванням вимог фінансового моніторингу та ризиків.

    24 вересня ВАКС зобов’язав НБУ перевірити причини відмов банків проводити платежі для внесення застави за Мудру. Після цього її адвокати заявили, що Нацбанк не виконав рішення суду у визначений термін.

    Водночас у НБУ повідомили, що станом на кінець минулого тижня банки вже перерахували на депозитний рахунок ВАКС понад половину визначеної судом суми застави. Тому твердження про повне блокування всіх платежів регулятор називає некоректними.

    Повний текст ухвали ВАКС очікується 29 вересня. Після його офіційного надходження Нацбанк пообіцяв забезпечити виконання рішення в установленому законом порядку.

    Раніше «Ненька інфо» вже писала про конфлікт навколо заставних платежів. 25 вересня видання повідомляло, що НБУ окремо звернув увагу банків на неприпустимість автоматичного блокування платежів для внесення застави на рахунки ВАКС лише через сам характер такої операції. Фінансовий моніторинг проти правосуддя: НБУ заборонив автоматично блокувати заставні платежі для ВАКС — «Ненька інфо»

    Сама Мудра перебуває під вартою з альтернативою внесення 20 млн грн застави. Апеляційна палата ВАКС 15 вересня залишила відповідний запобіжний захід без змін. Водночас суд окремо наголошує на презумпції невинуватості: підозра не означає доведення вини особи.

    Отже, суперечка зараз стосується не лише самої застави, а й того, чи були відмови банків законними та чи не перетворився фінмоніторинг на фактичну перешкоду виконанню судового рішення. Остаточні висновки НБУ очікуються після аналізу відповідей банків і повного тексту ухвали ВАКС.

  • Фінансовий моніторинг проти правосуддя: Національний банк заборонив автоматично блокувати заставні платежі для «ВАКС» – регулятор вимагає змін

    Фінансовий моніторинг проти правосуддя: Національний банк заборонив автоматично блокувати заставні платежі для «ВАКС» – регулятор вимагає змін

    Національний банк України здійснив рішуче втручання у конфліктну ситуацію, що виникла між вітчизняною банківською системою та органами антикорупційної інфраструктури, видавши суворе застереження комерційним фінансовим установам щодо неприпустимості безпідставного блокування судових платежів. Головний фінансовий регулятор країни офіційно попередив банки, що внесення грошової застави в рамках кримінального провадження на спеціальні казначейські рахунки не може автоматично кваліфікуватися як підозріла фінансова операція. Каталізатором для такого жорсткого роз’яснення стала низка системних скарг від адвокатів, підозрюваних та поручителів, які масово стикалися з безапеляційними відмовами банківських установ переказувати визначені суддями кошти на офіційні рахунки Вищого антикорупційного суду. Спрацьовування жорстких алгоритмів внутрішнього контролю призводило до штучного паралічу виконання судових ухвал, створюючи небезпечний прецедент, коли внутрішні інструкції приватних установ ставали вищими за рішення державної судової влади.

    Корінь цієї системної проблеми криється у надмірно консервативному трактуванні банками правил фінансового моніторингу та законодавства про запобігання легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом. Сучасні банківські системи налаштовані на автоматичне виявлення ризиків, і великі суми переказів, особливо якщо вони пов’язані з політично значущими особами або фігурантами гучних кримінальних розслідувань, миттєво потрапляють під червоні прапорці комплаєнс-контролю. Однак регулятор чітко наголосив, що сам по собі факт виконання ухвали слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді застави є абсолютно легальною та законодавчо регламентованою дією, яка апріорі не несе терористичних чи відмивальних загроз. Переказ коштів на рахунки Державної казначейської служби України є максимально прозорим процесом, де кінцевим отримувачем виступає держава, тому використання формальних алгоритмів для блокування таких транзакцій є проявом професійної некомпетентності та бюрократичної перестраховки банківського менеджменту.

    Наслідки подібної надмірної пильності фінансових установ мають прямий і вкрай негативний вплив на дотримання базових конституційних прав громадян та загальну ефективність системи кримінальної юстиції. Грошова застава є ключовим альтернативним запобіжним заходом, який дозволяє особі, чия провина ще не доведена в суді, перебувати на волі, продовжувати працювати та готувати повноцінний юридичний захист замість перебування у слідчому ізоляторі. Коли банк безпідставно відмовляється провести платіж у встановлений законом короткий термін, підозрюваний фізично позбавляється можливості виконати рішення суду, що автоматично дає прокурорам формальні підстави вимагати зміни запобіжного заходу на більш жорсткий – тримання під вартою. Таким чином, комерційні банки своїми діями фактично втручалися у здійснення правосуддя, штучно обмежуючи свободу людей та підриваючи авторитет Вищого антикорупційного суду, який не міг вчасно отримати визначені ним же фінансові гарантії.

    Своєю категоричною заявою Національний банк України зобов’язав усі піднаглядні фінансові установи негайно переглянути свої внутрішні протоколи ризик-менеджменту та адаптувати їх до реалій функціонування антикорупційної вертикалі. Відтепер банки повинні забезпечити гнучкий, ручний та оперативний розгляд транзакцій, пов’язаних із внесенням судових застав, уникаючи шаблонних автоматичних відмов, які дискредитують саму ідею справедливого судочинства. Регулятор надіслав чіткий сигнал всьому ринку: боротьба з тіньовими капіталами не повинна перетворюватися на абсурдний інструмент саботажу легальних державних процедур, а банківський комплаєнс зобов’язаний діяти в синергії із законом, гарантуючи безперешкодний рух коштів, коли йдеться про виконання прямих рішень іменем України.

     

  • З Єрмака зняли електронний браслет: ВАКС назвав несподівану причину

    З Єрмака зняли електронний браслет: ВАКС назвав несподівану причину

    Вищий антикорупційний суд не продовжив для колишнього керівника Офісу президента Андрія Єрмака обов’язок носити електронний засіб контролю. Причиною стало медичне застереження: за висновком незалежного спеціаліста, подальше використання браслета могло становити загрозу для його життя та здоров’я.

    Водночас це рішення не означає скасування інших процесуальних обмежень. ВАКС продовжив ще на два місяці низку обов’язків, які діють щодо Єрмака у кримінальному провадженні.

    Про рішення суд повідомила пресслужба ВАКС 15 вересня.

    За інформацією суду, під час розгляду питання про продовження обов’язків стороною захисту були надані пояснення незалежного медичного спеціаліста. Саме вони стали однією з підстав, через які суддя відмовився продовжувати обов’язок носити електронний браслет.

    При цьому ВАКС не повідомляє діагноз Єрмака або конкретний медичний стан, через який пристрій нібито міг бути небезпечним. Тому стверджувати про певне захворювання або характер проблем зі здоров’ям немає підстав.

    Інші обмеження залишилися чинними.

    Єрмак має прибувати за кожною вимогою детектива, прокурора та суду, повідомляти про зміну місця проживання або роботи, не залишати визначені судом населені пункти без відповідного дозволу, а також утримуватися від контактів із конкретними підозрюваними та свідками щодо обставин кримінального провадження.

    Окрім цього, у нього залишаються вилученими документи для виїзду за кордон. Йдеться про закордонні та дипломатичні паспорти й інші документи, які дають право залишати Україну.

    Таким чином, фактично суд прибрав лише одну складову контролю — електронний засіб спостереження.

    Це не перша спроба захисту Єрмака домогтися скасування браслета.

    Ще 29 червня ВАКС розглядав відповідне клопотання адвокатів, однак тоді відмовився його задовольняти. Інформація Transparency International Ukraine у базі рішень ВАКС свідчить, що електронний браслет залишався серед процесуальних обов’язків і після попередніх переглядів запобіжного заходу.

    У серпні суд частково пом’якшив обмеження на пересування Єрмака. Захист аргументував необхідність змін його участю у проєкті з надання правової допомоги військовослужбовцям.

    ВАКС тоді дозволив ексочільнику ОП за погодженням із детективом, прокурором або судом їздити до Дніпропетровської, Донецької, Запорізької, Миколаївської, Сумської, Харківської та Херсонської областей, а також транзитом перетинати інші регіони.

    Проте електронний браслет у серпні залишили. Захист просив скасувати й цей обов’язок, але суддя не погодився.

    Тепер ситуація змінилася через медичні аргументи.

    Сам Андрій Єрмак після внесення застави ще у травні заявляв, що виконав усі визначені судом процесуальні вимоги, здав документи для виїзду за кордон та носив електронний браслет.

    Кримінальна справа, у якій він має статус підозрюваного, стосується ймовірної легалізації 460 млн гривень, які, за версією слідства, могли мати злочинне походження.

    Йдеться про будівництво елітного котеджного містечка «Династія» у Козині Київської області.

    НАБУ і САП вважають, що у 2021–2025 роках учасники схеми могли легалізувати понад 460 млн гривень через будівництво чотирьох приватних резиденцій та спільної SPA-зони. У публічних матеріалах справу пов’язують із масштабнішим антикорупційним розслідуванням, відомим як операція «Мідас».

    Сам факт підозри не означає доведення вини. Відповідно до Конституції України, особа вважається невинуватою, доки її провину не встановлено обвинувальним вироком суду, який набрав законної сили.

    Підозру Єрмаку повідомили у травні 2026 року.

    14 травня Вищий антикорупційний суд обрав йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів із можливістю внесення застави у розмірі 140 млн гривень. Прокуратура просила визначити більшу альтернативну заставу — 180 млн гривень.

    Після внесення застави Єрмак мав дотримуватися низки процесуальних обов’язків. Серед них були заборона залишати визначену територію без дозволу, здавання паспортів, обмеження спілкування з іншими фігурантами та носіння електронного браслета.

    Повну суму застави — 140 млн гривень — внесли 18 травня, після чого ексчиновник вийшов із СІЗО. Інформацію про надходження грошей підтверджували безпосередньо у ВАКС.

    Заставу збирали протягом кількох днів окремими платежами. За даними ЗМІ, кошти вносили різні фізичні особи. У перші години після рішення суду було перераховано майже 15 млн гривень, а станом на 15 травня сума сягнула десятків мільйонів.

    Справу супроводжував значний суспільний резонанс ще й через попередню політичну роль Єрмака.

    Він очолював Офіс президента Володимира Зеленського з лютого 2020 року до кінця листопада 2025-го. Наприкінці листопада НАБУ проводило обшуки за місцем його проживання на тлі антикорупційних розслідувань в енергетичній сфері. Того ж дня Єрмак подав у відставку, а президент звільнив його з посади.

    Після повідомлення про підозру у травні 2026 року суд неодноразово повертався до питання його запобіжного заходу.

    Першим суттєвим пом’якшенням стало розширення географії дозволених поїздок. Тепер другим стало скасування електронного контролю.

    Однак рішення від 15 вересня принципово не змінює процесуальний статус Єрмака і не скасовує заставу.

    Так само воно не означає закриття справи або визнання підозри необґрунтованою.

    Суд лише переглянув один із обов’язків, які були покладені на підозрюваного після внесення застави.

    Електронний браслет використовується у кримінальному процесі для контролю за місцезнаходженням людини. Водночас закон дозволяє суду переглядати покладені на особу обов’язки, якщо з’являються нові обставини або втрачається необхідність у конкретному обмеженні.

    У випадку Єрмака суд прямо послався на медичну інформацію.

    Тобто ключовим аргументом стало не завершення строку слідства, не зменшення процесуальних ризиків саме по собі і не рішення прокуратури, а потенційний ризик для здоров’я від подальшого використання пристрою.

    При цьому решта встановленого механізму контролю продовжує працювати.

    Єрмак, зокрема, не отримав назад закордонні паспорти та не може вільно залишати визначені судом території. Також залишається заборона на спілкування з окремими фігурантами та свідками провадження.

    Саме тому рішення ВАКС коректніше називати частковим пом’якшенням процесуальних обов’язків, а не повним скасуванням запобіжного заходу.

    Станом на 15 вересня досудове розслідування у справі триває, а суд не встановлював винуватість Єрмака в інкримінованих йому діях.

    Тепер ключовим питанням буде подальший рух справи — зокрема, чи завершать НАБУ і САП розслідування та чи передадуть матеріали до суду для розгляду по суті.

    А поки головна зміна для колишнього очільника ОП полягає лише в одному: після кількох місяців електронного контролю носити браслет йому більше не потрібно — суд визнав, що за наявними медичними даними це може становити загрозу для його здоров’я.