Golosnovinua.com

Позначка: ВАКС

  • Будинок у Козині та 6,5 млн грн дружини: ЦПК знайшов нову деталь у справі Кравченка

    Будинок у Козині та 6,5 млн грн дружини: ЦПК знайшов нову деталь у справі Кравченка

    Історія з будинком Руслана Кравченка у престижному Козині отримала нове продовження. Центр протидії корупції звернув увагу на багатомільйонні підприємницькі доходи жінки, яку організація називає новою дружиною генпрокурора, що подав заяву про відставку. У ЦПК припускають, що саме доходами Олександри Кравченко, раніше Шовкопляс, Кравченко може пояснювати фінансову спроможність родини орендувати великий приватний будинок під Києвом. Водночас жодного офіційного висновку НАЗК чи судового рішення про незаконність цих доходів у відкритих джерелах наразі немає — визначення їх як «сумнівних» є оцінкою ЦПК.

    За даними Центру протидії корупції, навесні 2026 року Руслан Кравченко одружився вдруге. Організація ідентифікувала його дружину як Олександру Володимирівну Паровишник, яка у попередньому шлюбі мала прізвище Шовкопляс. ЦПК посилається на дані реєстру юридичних осіб: навесні щодо зареєстрованого ФОП Шовкопляс Олександри Володимирівни було змінено дані на «Кравченко Олександра Володимирівна».

    Увагу антикорупціонерів привернула насамперед історія підприємницьких доходів жінки. ФОП було зареєстровано ще 24 липня 2020 року. За інформацією, яка міститься у деклараціях її колишнього чоловіка — прокурора Максима Шовкопляса, — вже наступного року підприємницький дохід Олександри перевищив 5 млн грн. У 2020 році вона задекларувала 713,65 тис. грн доходу від підприємницької діяльності, у 2021-му — 5 млн грн, у 2022-му — близько 4,65 млн, у 2023-му — 4,76 млн, а у 2024 році — 5,8248 млн грн. Ці цифри містяться безпосередньо у державному Реєстрі декларацій.

    У 2025 році показник став ще вищим. В останній доступній щорічній декларації Максима Шовкопляса зазначено 6 млн 469 тис. грн доходу його тодішньої дружини від діяльності ФОП. Окремо в документі вказана її зарплата у Національному юридичному університеті імені Ярослава Мудрого — 136,23 тис. грн за рік. Сам Шовкопляс задекларував понад 1,147 млн грн зарплати у Харківській обласній прокуратурі.

    Саме різкий вихід ФОП на мільйонні обороти невдовзі після реєстрації став підставою для запитань ЦПК. Виконавча директорка організації Дар’я Каленюк назвала таку динаміку доходів сумнівною і провела паралель зі схемами, які, за версією слідства, фігурують у матеріалах операції «Карфаген». Однак це саме припущення антикорупційної організації. Опубліковані декларації підтверджують розміри задекларованого доходу, але самі по собі не встановлюють його незаконне походження.

    Інтерес до фінансів родини Кравченка виник після появи інформації про будинок у Козині. Сам Кравченко 6 вересня підтвердив, що його сім’я проживає у будинку площею 280 квадратних метрів на праві оренди. За його словами, нерухомість обрали ще взимку, але там необхідно було завершити певні роботи та налаштувати обладнання. Сім’я переїхала до будинку 1 травня 2026 року. Кравченко також заявив, що місце проживання буде відображене у декларації відповідно до вимог законодавства.

    Точна сума, яку сім’я сплачує за будинок, публічно не названа. Це принципова деталь: оцінки у кілька тисяч доларів стосуються ринкової вартості оренди подібної нерухомості, а не підтвердженої ціни договору Кравченка. Bihus.Info оцінював діапазон пропозицій для схожих будинків у Козині приблизно у $3–10 тис. на місяць. «Слідство.Інфо», аналізуючи оголошення, знайшло схожий за площею об’єкт приблизно за $5 тис. на місяць. Орендодавиця журналістам фактичну суму договору не назвала.

    Журналісти встановили й більше деталей про сам об’єкт. За інформацією «Слідства.Інфо», юридично власницею будинку є 73-річна Олександра Лукашкова. Її донька Ярослава розповіла журналістам, що фактично саме вона займається нерухомістю та здавала цей будинок. Жінка також заявила, що бачила Кравченка кілька разів. За її словами, питання офіційного оформлення оренди порушувала дружина Кравченка Олександра.

    Сам будинок опинився в центрі уваги не стільки через площу чи розташування, скільки через матеріали кримінального провадження, які пролунали у Вищому антикорупційному суді. Прокурор САП заявив, що Сергій Кропива — посадовець Офісу генпрокурора та один із фігурантів справи про ймовірне прикриття шахрайських колцентрів — координував ремонтні роботи у будинку, де проживає Кравченко. За словами прокурора, йшлося про контакти з виконробом та вирішення технічних питань.

    Bihus.Info повідомляв, що в записах ішлося, зокрема, про генератор, газовий котел, камін та сигналізацію. Слідство трактує ці контакти як один із доказів близьких неформальних відносин Кропиви з Кравченком. Водночас Руслан Кравченко категорично заперечував причетність до незаконного «кришування» колцентрів. Щодо самого будинку він пояснював, що після вибору житла там справді потрібно було доробити та налаштувати частину обладнання.

    Окрема лінія історії пов’язана з колишнім чоловіком Олександри — Максимом Шовкоплясом. За даними ЦПК, він є прокурором і фігурує у провадженні НАБУ та САП щодо спроби заволодіння зерном Державного резерву. Офіційне повідомлення НАБУ підтверджує, що у липні 2025 року прокурору Спеціалізованої екологічної прокуратури Харківської області повідомили про підозру в пособництві заволодінню понад 1,5 тис. тонн зерна на суму майже 12 млн грн. У січні 2026 року НАБУ повідомило, що обвинувальний акт щодо прокурора скеровано до суду. Вину особи може встановити лише обвинувальний вирок суду, що набрав законної сили.

    Суть тієї справи, за версією НАБУ і САП, полягала у створенні видимості, ніби приватна компанія передала державній «Хлібній базі №76» приблизно 1,5 тис. тонн зерна на зберігання. Насправді зерно, як стверджує слідство, туди не надходило, а згодом учасники схеми планували вивезти державне збіжжя під виглядом повернення приватній фірмі. Детективи НАБУ зупинили вивезення у 2021 році.

    Ще одна деталь, на яку звертає увагу ЦПК, стосується професійної діяльності Олександри Кравченко. На сайті Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого вона значиться асистенткою кафедри адміністративного права та адміністративної діяльності. У листопаді 2025 року Руслан Кравченко відвідував цей університет та вручав працівникам почесні грамоти генерального прокурора. За інформацією ЦПК, серед нагороджених була й Олександра, яка згодом стала його дружиною.

    Уся ця історія розгортається на тлі операції «Карфаген» та кадрової кризи в Офісі генпрокурора. 6 вересня у ВАКС під час обрання запобіжного заходу Сергію Кропиві прокурори САП оприлюднили частину матеріалів, де згадувалися контакти навколо будинку Кравченка. ВАКС взяв Кропиву під варту з альтернативою застави у 120 млн грн. Кравченко відкинув свою причетність до ймовірного прикриття колцентрів.

    Спочатку, 7 вересня, Кравченко публічно говорив журналістам, що не бачить підстав самостійно залишати посаду. Але того ж вечора позиція змінилася: він повідомив, що подав заяву про відставку, назвавши це політичним рішенням, і попросив президента та Верховну Раду прийняти його звільнення. Свою позицію щодо висунутих у публічному просторі звинувачень він при цьому не змінив.

    Тож наразі підтвердженими документами є кілька речей: родина Кравченка справді орендує будинок у Козині, сам Кравченко це визнав; задекларований підприємницький дохід Олександри Шовкопляс упродовж кількох років справді становив приблизно 4,6–6,5 млн грн на рік; у суді прокурор САП заявив про участь Кропиви в організації робіт у цьому будинку. Водночас точна вартість оренди, джерела конкретних надходжень ФОП і твердження про можливе незаконне походження коштів наразі публічно не встановлені компетентним органом чи судом. Саме ці питання тепер можуть стати наступною точкою уваги для журналістів та антикорупційних органів.

  • На кону €1,45 млрд допомоги: уряд передав Раді чотири законопроєкти

    На кону €1,45 млрд допомоги: уряд передав Раді чотири законопроєкти

    Кабінет Міністрів схвалив і направив до Верховної Ради чотири законопроєкти, від ухвалення яких залежить отримання Україною третього траншу макрофінансової допомоги Європейського Союзу в розмірі €1,45 млрд. Пакет стосується податкового адміністрування, трансфертного ціноутворення, ринків капіталу та роботи Вищого антикорупційного суду.

    Прем’єр-міністр Сергій Корецький заявив, що ці законодавчі зміни є частиною міжнародних зобов’язань України перед ЄС та Міжнародним валютним фондом. За його словами, від результативної співпраці уряду і парламенту залежить надходження до державного бюджету значної частини із $29,5 млрд міжнародної допомоги, на яку Україна розраховує від партнерів.

    Перший законопроєкт стосується адміністрування податку на додану вартість. Уряд пропонує спростити окремі процедури для фізичних осіб-підприємців, а також суттєво підняти поріг, після перевищення якого можуть проводитися позапланові перевірки щодо бюджетного відшкодування та від’ємного значення ПДВ.

    Зараз цей поріг становить 100 тисяч гривень, а Кабмін пропонує збільшити його до 1 млн гривень. Тобто йдеться про десятикратне підвищення показника, яке, за задумом уряду, має зменшити адміністративне навантаження на бізнес.

    Другий законопроєкт стосується трансфертного ціноутворення — правил, за якими контролюються операції між пов’язаними компаніями, особливо міжнародними. Уряд хоче наблизити українські норми до стандартів Організації економічного співробітництва та розвитку та законодавства Європейського Союзу.

    Цей напрям має особливе значення для боротьби з переміщенням прибутків між юрисдикціями та мінімізацією податків через операції всередині міжнародних корпоративних груп.

    Третій законопроєкт передбачає зміни на ринках капіталу. Кабмін пропонує об’єднати ключові інституції у холдингову структуру, а також передбачити можливість залучення міжнародного стратегічного інвестора через відкритий конкурс.

    Фактично йдеться про перебудову частини інфраструктури українського фондового ринку. Для України це важливо не лише в контексті отримання конкретного траншу, а й з огляду на довгострокову мету — створення більш зрозумілого та прозорого ринку капіталу, здатного залучати приватні інвестиції.

    Четвертий законопроєкт стосується Вищого антикорупційного суду. Уряд пропонує змінити порядок розгляду окремих категорій справ, щоб підвищити ефективність роботи ВАКС.

    Зокрема, цивільні справи про визнання активів необґрунтованими та їх стягнення в дохід держави пропонується дозволити розглядати одному судді. Аналогічний одноосібний розгляд передбачається і для адміністративних справ щодо застосування санкцій.

    У Кабміні наголошують, що всі чотири законопроєкти мають бути підтримані парламентом, оскільки вони пов’язані не лише з виконанням реформ, а й безпосередньо з фінансовою стійкістю держави та можливістю фінансувати оборонні й інші бюджетні потреби.

    Новий транш є частиною масштабнішої програми Ukraine Support Loan. У квітні 2026 року Рада ЄС завершила формування правової основи для кредиту Україні обсягом до €90 млрд на 2026–2027 роки. Із цієї суми €45 млрд передбачено зробити доступними Україні у 2026 році: €8,35 млрд у формі макрофінансової допомоги, ще €8,35 млрд через Ukraine Facility та €28,3 млрд — для підтримки українських оборонно-промислових спроможностей.

    Загалом Ukraine Support Loan передбачає близько €30 млрд економічної підтримки та €60 млрд допомоги, пов’язаної з оборонними потребами. Фінансування залучається Євросоюзом на ринках капіталу під гарантії бюджету ЄС.

    Однак гроші не надходять автоматично. Для бюджетної частини програми Україна повинна виконувати погоджені з ЄС умови, серед яких — дотримання верховенства права, боротьба з корупцією, забезпечення економічної стійкості та проведення структурних реформ. Конкретні зобов’язання закріплені у меморандумі між Україною та Єврокомісією.

    За даними Ради ЄС, станом на серпень у межах Ukraine Support Loan Україні вже було виплачено €11,6 млрд, з яких €3,2 млрд становила макрофінансова допомога, а €8,4 млрд було спрямовано на оборонні закупівлі.

    Саме тому голосування за чотири нові урядові законопроєкти має не лише внутрішньополітичне значення. Їх ухвалення є частиною механізму, за яким міжнародні партнери перевіряють виконання Україною погоджених реформ перед черговим виділенням коштів.

    При цьому схвалення законопроєктів Кабінетом ще не означає автоматичного отримання €1,45 млрд. Документи тепер має розглянути Верховна Рада, а Україна повинна підтвердити виконання відповідних умов програми.

    Корецький наголосив, що уряд розраховує на підтримку депутатів, оскільки від цих рішень залежить фінансування державного бюджету в умовах війни.

    Отже, найближчі голосування у Верховній Раді матимуть цілком конкретну фінансову ціну — €1,45 млрд третього траншу макрофінансової допомоги Євросоюзу. Паралельно ці рішення стануть тестом на здатність України виконувати погоджені з партнерами реформи, від яких залежить значно більший обсяг міжнародного фінансування впродовж 2026–2027 років.

  • За Мудру вже почали вносити 20-мільйонну заставу: адвокат приховав імена заставодавців

    За Мудру вже почали вносити 20-мільйонну заставу: адвокат приховав імена заставодавців

    За колишню заступницю керівника Офісу президента Ірину Мудру, яку Вищий антикорупційний суд напередодні відправив під варту з альтернативою застави у 20 мільйонів гривень, уже внесли частину необхідної суми. Водночас ані розмір уже сплачених коштів, ані особи заставодавців поки не розкриваються.

    Про це 26 серпня повідомив адвокат Мудрої Артем Крикун-Труш у коментарі Суспільному. За словами захисника, гроші внесли кілька заставодавців, однак хто саме погодився профінансувати звільнення колишньої високопосадовиці з-під варти, він не уточнив. Також адвокат не назвав суму, якої зараз бракує до визначених судом 20 мільйонів гривень.

    Напередодні, 25 серпня, Вищий антикорупційний суд обрав Мудрій запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб. Суд водночас передбачив можливість внесення 20 мільйонів гривень застави. Після внесення повної суми підозрювана може бути звільнена з-під варти з покладенням на неї визначених судом процесуальних обов’язків.

    Сторона обвинувачення просила значно жорсткіші умови. Прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури наполягав на заставі у 150 мільйонів гривень. Під час засідання він заявляв, що Мудра нібито може мати активи загальною вартістю понад 250 мільйонів гривень. Суд, однак, визначив заставу у понад сім разів меншому розмірі — 20 мільйонів.

    Гучна справа стала частиною операції, яку в публічному просторі називають «Форест Гамп». НАБУ і САП заявляють про викриття злочинної організації, до діяльності якої, за версією слідства, могли бути причетні посадовці, бізнесмени та інші особи.

    Правоохоронці підозрюють Мудру в участі у злочинній організації, яка, за матеріалами слідства, могла встановити контроль над державним Sense Bank та використовувати його у приватних інтересах. Серед іншого НАБУ та САП досліджують схему легалізації приблизно 150 мільйонів гривень готівки. Слідство вважає, що кошти могли бути отримані злочинним шляхом, проведені через рахунки підконтрольних компаній та надалі використані, зокрема, для внесення застави за одного з фігурантів іншої резонансної справи — «Мідас».

    Саме ця деталь надає нинішній ситуації із заставою за Мудру додаткового резонансу: одна з ліній слідства стосується ймовірної легалізації грошей для внесення застави, тоді як тепер уже за саму ексзаступницю керівника Офісу президента кілька осіб почали вносити визначені судом 20 мільйонів гривень.

    Втім, сам по собі факт внесення застави сторонньою особою не свідчить про порушення закону. Українське кримінальне процесуальне законодавство дозволяє внести заставу як самому підозрюваному чи обвинуваченому, так і іншій фізичній або юридичній особі. Питання походження коштів може окремо перевірятися правоохоронцями, якщо для цього виникають відповідні підстави.

    Під час розгляду запобіжного заходу за Мудру також пропонували особисту поруку. Головний рабин Києва Йонатан Бін’ямін Маркович повідомляв про готовність поручитися за неї. За його словами, вони знайомі протягом кількох років, а Мудра відвідувала громаду. Загалом, за даними медіа, готовність узяти колишню посадовицю на поруки висловлювали двоє людей.

    Події навколо Мудрої розгорнулися стрімко. Вранці 19 серпня НАБУ та САП провели серію обшуків у межах масштабної спецоперації. Слідчі дії, зокрема, відбувалися у Мудрої та народного депутата Вадима Столара. Правоохоронці заявили про викриття організації, яка, за їхньою версією, діяла за участі високопосадовців і бізнесменів.

    Того самого дня президент Володимир Зеленський звільнив Мудру з посади заступниці керівника Офісу президента.

    Згодом стало відомо, що під час приходу детективів до помешкання Мудрої там перебував бізнесмен та колишній народний депутат Максим Микитась, який також фігурує у матеріалах справи. ВАКС окремо відправив його під варту з можливістю внесення 30 мільйонів гривень застави.

    За версією НАБУ, до структури ймовірної злочинної організації могли входити люди, пов’язані з великим бізнесом і державними структурами. У матеріалах слідства фігурує, зокрема, народний депутат Вадим Столар. Сам Столар після обшуків заявляв, що співпрацює зі слідством.

    Мудра, зі свого боку, публічно заперечує протиправну діяльність. Усі твердження НАБУ та САП щодо її можливої участі в злочинній організації наразі є позицією слідства і мають бути доведені в суді. Відповідно до принципу презумпції невинуватості, особа вважається невинуватою, доки її провину не встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.

    Президент Зеленський, коментуючи антикорупційні справи щодо колишніх представників ОП, заявляв, що не має додаткової інформації поза тією, яка вже є у публічному просторі. Він також наголошував, що антикорупційні органи мають самостійно виконувати свою роботу.

    Тепер головне питання полягає у тому, чи буде найближчим часом внесена решта застави.

    Зі слів адвоката відомо лише, що процес уже почався і кошти надходять від кількох осіб. Імена заставодавців та розподіл внесків між ними наразі не оприлюднені.

    Якщо загальна сума досягне визначених ВАКС 20 мільйонів гривень і будуть виконані необхідні формальності, Мудра зможе залишити слідчий ізолятор. Проте це не означатиме закриття справи або скасування підозри — розслідування триватиме, а на колишню чиновницю діятимуть процесуальні обмеження, визначені судом.

    Уже через добу після рішення ВАКС справа отримала новий поворот: необхідну для звільнення Мудрої суму почали збирати, однак головна інтрига — хто саме платить 20 мільйонів гривень за її вихід із СІЗО — поки залишається без відповіді.

  • «Корупцію треба контролювати, а не очолювати»: у суді над ексзаступницею голови ОП Мудрою спалахнув скандал через $4 мільйони та плівки НАБУ

    «Корупцію треба контролювати, а не очолювати»: у суді над ексзаступницею голови ОП Мудрою спалахнув скандал через $4 мільйони та плівки НАБУ

    У Вищому антикорупційному суді під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу для колишньої заступниці керівника Офісу Президента України Ірини Мудрої захист підозрюваної звинуватив сторону обвинувачення у свідомому вириванні слів із контексту. Йдеться про резонансне кримінальне провадження під кодовою назвою «Форест Гамп», яке стосується масштабного відмивання 150 мільйонів гривень для внесення застави.

    Адвокат колишньої посадовиці заявив, що у повному аудіозаписі розмови, яку Спеціалізована антикорупційна прокуратура використала як доказ причетності його клієнтки до злочинної організації, Мудра насправді говорила про щире бажання робити «правильні речі» та зосереджуватися на реальній боротьбі з корупційними проявами. Захисник окремо підкреслив, що слово «очолити», яке правоохоронні органи винесли у публічну площину, підозрювана взагалі не озвучувала. За словами сторони захисту, це формулювання у записаному діалозі п’ять разів вимовляє саме колишній народний депутат Максим Микитась, тоді як експосадовиця лише реагувала на слова співрозмовника.

    «Моя підзахисна жодного разу не вимовляє це слово», – заявив адвокат.

    Крім того, захисник виступив проти трактування фрази про «контроль над корупцією». Як пояснив юрист, Мудра послуговувалася загальноприйнятою міжнародною професійною термінологією, оскільки цей критерій офіційно використовується Світовим банком під час оцінювання ефективності державного управління.

    «Фраза «контроль над корупцією» – це назва критеріїв, що оцінюють результати роботи нашої держави. Чому Світовий банк використовує саме слово «контроль», а не «боротьба»? Тому що слово «боротьба», на жаль, не має одиниці виміру. А слово «контроль» її має», – наголосив адвокат.

    Елітний Range Rover, прикраси Bulgari та навчання в США: деталі обвинувачення САП
    Натомість прокурор САП Віталій Гречишкін під час судового засідання озвучив приголомшливі деталі щодо тіньового фінансового стану колишньої заступниці керівника президентської канцелярії. За даними слідства, підозрювана могла щомісяця отримувати від 20 до 30 тисяч доларів необлікованих доходів на додачу до офіційної заробітної плати.

    Правоохоронці також заявили, що встановили факт передачі Мудрій близько чотирьох мільйонів доларів від Максима Микитася, а загальний обсяг виявлених активів експосадовиці може досягати майже 250 мільйонів гривень.

    Серед конкретного списку незадекларованого майна прокурор назвав елітний позашляховик Range Rover вартістю близько чотирьох мільйонів гривень, а також коштовні ювелірні прикраси всесвітньо відомого бренду Bulgari. Окремо сторона обвинувачення вказала на колосальні витрати на проживання та здобуття освіти доньки Мудрої у Сполучених Штатах Америки, які, за підрахунками слідчих органів, могли становити близько 250 тисяч доларів щороку.

    Прокурор наголосив, що всі ці факти зафіксовані в офіційних протоколах негласних слідчих розшукових дій та свідчать про безпосередню фінансову зацікавленість колишньої посадовиці в оборудках.

  • «Вони розуміють, що я таким не займаюсь»: Зеленський висловився про гучні підозри в Офісі президента

    «Вони розуміють, що я таким не займаюсь»: Зеленський висловився про гучні підозри в Офісі президента

    Президент України Володимир Зеленський уперше детально прокоментував останні антикорупційні розслідування, які зачепили колишніх представників Офісу президента. Глава держави заявив, що керівники антикорупційних органів не мають запитань безпосередньо до нього та, за його словами, розуміють, що він не причетний до корупційних дій.

    Про це Зеленський заявив під час спілкування з журналістами 23 серпня. Слова президента наводить «Суспільне», повідомляє «Українська правда».

    Однією з головних тем стала справа щодо вже колишньої заступниці керівника Офісу президента Ірини Мудрої, яка опинилася серед фігурантів резонансної спецоперації НАБУ і САП «Форест Гамп». 19 серпня антикорупційні органи провели у неї обшуки, після чого Мудрій повідомили про підозру. Того самого дня Зеленський указом №734/2026 звільнив її з посади заступниці керівника ОП. Сама Мудра підтвердила і проведення обшуків, і отримання підозри, наголосивши, що її не затримували та що вона захищатиме свою позицію правовим шляхом.

    Зеленський заявив, що не володіє якоюсь додатковою інформацією про розслідування, якої немає у відкритому доступі. Водночас, за його словами, вже оприлюднених деталей було достатньо для кадрових рішень щодо Мудрої та ще одного співробітника Офісу президента.

    «Було достатньо деталей для того, щоб її звільнити», — сказав президент.

    Зеленський пояснив, що почув оприлюднені розмови фактично одночасно з громадськістю. Він не став оцінювати, чи йдеться про реальні або потенційні протиправні дії, наголосивши, що це має встановлювати слідство. Водночас глава держави вважає почуте достатньою підставою для звільнення посадовців.

    Президент додав, що у разі появи нової інформації влада реагуватиме відповідно до обставин.

    Коментуючи загалом роботу НАБУ і САП, Зеленський наголосив, що антикорупційні органи продовжують діяти незалежно, а влада має реагувати на результати їхньої роботи. Якщо йдеться про урядовця і є достатні підстави для звільнення, кадрове рішення має бути ухвалене. Водночас у ситуаціях, де факти залишаються незрозумілими або не встановленими остаточно, президент закликав чекати додаткової інформації та рішення суду.

    Окремо Зеленського запитали про можливі подальші кадрові перестановки в Офісі президента на тлі резонансних справ. Глава держави відповів, що ротації не повинні перетворюватися на самоціль. За його словами, кадрові зміни необхідно проводити тоді, коли для цього існують підстави, а не просто заради демонстрації реакції.

    Водночас найбільшу увагу привернула відповідь президента на запитання про те, чи виникають у керівників антикорупційних органів питання безпосередньо до нього.

    «Вони прекрасно розуміють, що я нічим таким не займаюсь. І для мене це важливо», — заявив Зеленський.

    Таким чином президент публічно дистанціював себе від дій посадовців Офісу президента, які стали предметом антикорупційного розслідування, водночас заявивши про готовність реагувати на нові матеріали НАБУ і САП.

    Справа, про яку йдеться, стала однією з найгучніших антикорупційних історій останніх тижнів. 19 серпня НАБУ і САП проводили слідчі дії, зокрема щодо Ірини Мудрої та народного депутата Вадима Столара. Після обшуків Мудра повідомила, що отримала підозру та клопотання щодо обрання запобіжного заходу.

    У центрі операції «Форест Гамп» перебуває ймовірна схема, пов’язана зі збором та легалізацією близько 150 млн грн. За версією слідства, кошти могли збирати для внесення застави за одного з високопосадовців. У матеріалах справи фігурують представники політичних кіл, бізнесу та державних структур. Водночас вина кожного конкретного підозрюваного має бути встановлена судом.

    Після появи інформації про слідчі дії Зеленський оперативно звільнив Мудру. В указі президента офіційна причина кадрового рішення не зазначалася — документ лише передбачав її звільнення з посади заступниці керівника Офісу президента.

    Сама Мудра після отримання підозри заявила, що співпрацювала зі слідством і готова відповідати на запитання правоохоронців. Вона також наголосила, що не ставить під сумнів право антикорупційних органів проводити розслідування та планує доводити свою позицію юридичними методами. За її словами, оприлюднені записи розмов потребують оцінки в повному контексті.

    21 серпня Вищий антикорупційний суд розглядав питання запобіжного заходу для колишньої заступниці керівника ОП. Сторона обвинувачення просила взяти її під варту з альтернативою застави у 150 млн грн, однак того дня суд запобіжний захід не обрав.

    Тепер Зеленський фактично дав зрозуміти, що подальші рішення Банкової залежатимуть від нових фактів, які з’являтимуться у розслідуванні. Водночас він окремо наголосив, що керівництво антикорупційних органів, за його твердженням, не має претензій до нього особисто.

     

  • ВАКС відправив під варту посадовця Офісу президента Віктора Дубовика із заставою 7 млн грн

    ВАКС відправив під варту посадовця Офісу президента Віктора Дубовика із заставою 7 млн грн

    ВАКС обрав запобіжний захід генеральному директору з правових питань Офісу президента України Віктору Дубовику у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення застави у розмірі 7 мільйонів гривень. Рішення ухвалене в межах масштабної антикорупційної спецоперації під кодовою назвою «Форест Гамп».

    Ключові деталі підозри та ролі у схемі

    • Арешт із заставою: Суд ухвалив тримання під вартою з можливістю внесення застави у 7 млн грн (сторона обвинувачення наполягала на заставі у 50 млн грн).
    • Масштаб справи: спецоперація «Форест Гамп» розслідує діяльність злочинної організації, причетної до легалізації (відмивання) коштів на суму 150 млн грн, рейдерства та маніпуляцій з реєстрами.
    • Юридичне забезпечення: Слідство вважає, що Дубовик використовував посаду та досвід для розробки схем захоплення чужого майна, інструктував спільників щодо підробки судових рішень про зняття арештів та курував важелі впливу на Міністерство юстиції.

    З повідомлення аналітиків:

    «За версією слідства, Дубовик був залучений до злочинної організації, яка, ймовірно, вчиняла рейдерство, підробку документів та втручання в інформаційні системи. Використовуючи свою посаду та попередній досвід, він розробляв юридичні механізми заволодіння чужим майном, інструктував спільників щодо підробки судових ухвал про зняття арештів та їх приховування в реєстрах від нотаріусів. Також він курував альтернативні важелі впливу на Мін’юст через підконтрольних працівників».

     

  • Судове рішення: ВАКС залишив без змін 6 млн грн застави для Ольги Стефанішиної

    Судове рішення: ВАКС залишив без змін 6 млн грн застави для Ольги Стефанішиної

    Вищий антикорупційний суд (ВАКС) підтвердив запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 6 мільйонів гривень для Ольги Стефанішиної, залишивши скаргу сторони захисту без задоволення.

    Ключові деталі та суть обвинувачення

    • Залишення запобіжного заходу: Суд визнав розмір застави у 6 млн грн обґрунтованим та пропорційним ризикам у межах кримінального провадження.
    • Статті підозри: Фігурантці інкримінують незаконне збагачення, а також внесення завідомо недостовірних відомостей до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави.
    • Процесуальні обмеження: Покладені судом обов’язки, серед яких прибувати за викликом слідчого, не залишати населений пункт без дозволу та здати закордонні паспорти, залишаються чинними.
    • Органи розслідування: Досудове розслідування здійснюють детективи Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) за процесуального керівництва Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП).

    З рішення Вищого антикорупційного суду:

    «ВАКС залишив без змін заставу Ользі Стефанішиній у 6 млн грн. Її підозрюють у незаконному збагаченні та недостовірному декларуванні».

     

  • Прокурор розкрив імена фігурантів «плівок НАБУ»: Микитасю просять арешт із заставою

    Прокурор розкрив імена фігурантів «плівок НАБУ»: Микитасю просять арешт із заставою

    У Вищому антикорупційному суді під час розгляду питання про запобіжний захід колишньому народному депутату Максиму Микитасю прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури назвав імена осіб, які, за версією сторони обвинувачення, фігурують у матеріалах гучних операцій НАБУ та САП «Форест Гамп» і «Феміда». Для самого Микитася нова підозра стала вже п’ятою, а прокурор просить суд відправити його під варту з можливістю внесення застави.

    Про це стало відомо 20 серпня під час засідання ВАКС у справі Микитася. Інформацію із засідання оприлюднило РБК-Україна.

    Серед осіб, яких прокурор назвав у контексті матеріалів справ, — колишня заступниця керівника Офісу президента Ірина Мудра, генеральний директор Директорату з питань правової політики ОП Віктор Дубовик, заступниця міністра юстиції Олена Ференс, колишній народний депутат Максим Микитась, народний депутат Вадим Столар та бізнесмен, колишній депутат Дніпропетровської обласної ради Василь Астіон.

    Також у переліку прозвучали імена людей, пов’язаних із державним «Сенс Банком»: колишніх голів правління Миколи Гладищенка й Олега Ступака та начальниці одного з департаментів банку Людмили Снігур.

    Окремо прокурор назвав Валентина Єлізарова, якого РБК-Україна характеризує як підлеглого Микитася та керівника ТОВ «Метробуд», пов’язаного з Микитасем Микиту Тарковського, а також Єгора Меркулова та Олександра Остапенка. За інформацією видання, Меркулов був водієм Микитася та номінально очолював ТОВ «Монтаж Сервіс», а Остапенко працював його охоронцем і номінально був директором ТОВ «Філософія Девелопмент».

    Важливо, що згадування особи в матеріалах розслідування саме по собі не означає доведення її вини. Остаточні висновки щодо кримінальної відповідальності може зробити лише суд.

    Для Микитася це вже п’ята підозра

    За інформацією РБК-Україна, нова підозра від НАБУ та САП стала для Максима Микитася вже п’ятою. Три справи, в яких йому раніше повідомляли про підозру, вже розглядаються у Вищому антикорупційному суді.

    Нинішній епізод пов’язаний із походженням та легалізацією коштів, які, за версією слідства, використовувалися для внесення застави за одного з фігурантів іншого великого антикорупційного розслідування.

    НАБУ раніше повідомляло, що в межах операції «Форест Гамп» розслідується схема легалізації 150 млн гривень готівки. За версією слідства, кошти через рахунки підконтрольних компаній вводилися в легальний обіг для сплати застави за одного з учасників злочинної організації у справі «Мідас».

    РБК-Україна припускало, що йдеться про колишнього міністра енергетики Германа Галущенка: у записах згадувалося ім’я Герман, а заставу в розмірі 150 млн гривень за Галущенка вносили у червні. Водночас це саме висновок ЗМІ з оприлюднених матеріалів, а не встановлений судом факт щодо конкретного епізоду.

    «Форест Гамп»: що розслідують НАБУ та САП

    Масштабна спецоперація «Форест Гамп» стала публічною вранці 19 серпня. НАБУ та САП заявили про викриття злочинної організації, яка, за версією слідства, діяла під керівництвом чинного та колишнього народних депутатів, а серед її учасників були високопосадовці Офісу президента та інші особи.

    Антикорупційне бюро почало публікувати записи розмов ймовірних учасників схеми. На них обговорювалися гроші, Офіс президента та інші питання, які стали предметом розслідування.

    За версією НАБУ, у справі про 150 млн гривень використовували рахунки підконтрольних підприємств та державний «Сенс Банк». Слідство стверджує, що схема мала дозволити провести значну суму готівки через фінансову систему та використати її для внесення застави.

    Ще 19 серпня РБК-Україна з посиланням на власні джерела повідомляло, що серед фігурантів розслідування можуть бути Ірина Мудра, Вадим Столар та Максим Микитась. На той момент правоохоронні органи офіційно не підтверджували причетність конкретно цих осіб до описаних епізодів.

    Столар того ж дня підтвердив проведення слідчих дій у нього вдома та заявив, що співпрацює з представниками НАБУ і не перешкоджає їхній роботі.

    У справі з’явився ще один напрям — «Феміда»

    Паралельно 20 серпня НАБУ та САП розкрили подробиці ще однієї операції під назвою «Феміда».

    Цей напрям стосується вже не походження грошей для застави, а ймовірної масштабної рейдерської схеми.

    За інформацією НАБУ, учасники злочинної організації могли незаконно заволодівати нерухомістю та іншими активами юридичних осіб. Серед механізмів, які досліджують правоохоронці, — несанкціоноване втручання в інформаційні системи Міністерства юстиції.

    Повідомлялося, що до схеми могли бути залучені чинний і колишній народні депутати, посадовці Офісу президента та Міністерства юстиції, судді й хакери.

    Таким чином, оприлюднені в суді прізвища суттєво розширюють публічне уявлення про коло осіб, яких слідство згадує у матеріалах двох операцій.

    Справа зачепила й Офіс президента

    Операція «Форест Гамп» уже спричинила політичні наслідки.

    19 серпня стало відомо про звільнення Ірини Мудрої з посади заступниці керівника Офісу президента. До цього ЗМІ повідомляли про проведення у неї слідчих дій.

    Окремий резонанс викликали оприлюднені НАБУ записи, які, за даними РБК-Україна, можуть свідчити про наміри окремих посадовців ОП вплинути на майбутній конкурс на посаду керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. У розмовах фігурантів ішлося про перспективу того, що нинішній керівник САП Олександр Клименко може залишитися на посаді ще на один термін.

    Ще один наслідок скандалу стосується «Сенс Банку». Через інформацію про можливе використання державного банку у схемі Верховна Рада викликала голову Національного банку Андрія Пишного для пояснень.

    Розслідування «Форест Гамп» та «Феміда» тривають, а оприлюднення прокурором прізвищ у ВАКС не означає автоматичного встановлення вини всіх названих осіб. Ключовими тепер стануть процесуальні рішення суду, зміст повідомлених підозр та докази, які НАБУ і САП представлять під час подальшого розгляду справ.

  • 150 млн, «пральня» і обхід фінмоніторингу: НАБУ розкрило нові деталі гучної справи «Форест Гамп»

    150 млн, «пральня» і обхід фінмоніторингу: НАБУ розкрило нові деталі гучної справи «Форест Гамп»

    Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура оприлюднили деталі масштабної спецоперації «Форест Гамп», яка стосується легалізації 150 млн грн готівки для внесення застави за одного з фігурантів резонансної справи «Мідас». За версією слідства, гроші передавали кількома траншами, частину спрямовували до так званої «пральні», а для введення коштів у легальний обіг використовували рахунки підконтрольних компаній та можливості державного Sense Bank.

    У матеріалах розслідування фігурують високопосадовець Офісу президента, чинний і колишній народні депутати, довірені особи та представники керівництва банку. Детективи оприлюднили записи розмов, під час яких, як стверджує НАБУ, обговорювали рух коштів, проведення платежів та питання фінансового моніторингу.

    Після слідчих дій справа вже спричинила політичні наслідки. Ірина Мудра 19 серпня була звільнена з посади заступниці керівника Офісу президента, а згодом сама підтвердила, що в неї відбулися обшуки, після яких їй повідомили про підозру та вручили клопотання про обрання запобіжного заходу. Водночас Мудра наголосила, що її не затримували і вона разом із захистом готується до суду.

    Що таке операція «Форест Гамп»

    Про масштабні слідчі дії НАБУ та САП стало відомо вранці 19 серпня 2026 року. Антикорупційні органи повідомили про проведення спецоперації з викриття ймовірної злочинної організації, до якої, за даними слідства, могли бути причетні представники високого політичного та державного рівня.

    Пізніше НАБУ розкрило ключову частину справи. За версією детективів, група осіб організувала та забезпечила легалізацію 150 млн грн, отриманих злочинним шляхом.

    Це була готівка, яку через низку рахунків підконтрольних компаній нібито ввели в легальний фінансовий обіг. Кінцевою метою операції, стверджує слідство, було внесення застави за одного з учасників злочинної організації, що проходить у справі «Мідас».

    Саме рух цих 150 млн грн став центральним епізодом «Форест Гамп».

    50 млн: перший транш і «конвертаційний центр»

    НАБУ детально відтворило маршрут грошей. За даними слідства, спочатку до офісу колишнього народного депутата доставили 50 млн грн готівкою. Після цього гроші розділили. 15 млн грн, як стверджують правоохоронці, отримала довірена особа колишнього парламентаря. Ще 35 млн грн спрямували до так званого конвертаційного центру.

    Після отримання першої партії готівки учасники схеми, за даними НАБУ, почали обговорювати подальший розподіл коштів і механізм їхнього проведення через фінансову систему.

    Фактично слідство описує багатоступеневу операцію: готівка мала змінити форму, пройти через юридичних осіб і зрештою опинитися на рахунку, з якого її вже можна було офіційно використати для застави.

    Ще 10 млн того самого дня

    На першому транші схема, за версією НАБУ, не завершилася. Того ж дня до того самого офісу нібито привезли ще 10 млн грн. Учасники операції підтверджували отримання коштів та обговорювали подальші дії. Таким чином, після перших двох передач загальна сума готівки вже становила 60 млн грн.

    Однак найбільша одноразова партія була ще попереду.

    70 млн і «пральня»

    Наступний транш становив одразу 70 млн грн.

    За матеріалами НАБУ, його також доставили до офісу колишнього народного депутата. Після цього гроші знову розділили.

    20 млн грн отримала довірена особа. Ще 50 млн грн, за формулюванням, наведеним у матеріалах слідства, передали до «пральні».

    Цей епізод став одним із найрезонансніших у всій історії, оскільки йдеться вже не просто про передачу великих сум готівки, а про ймовірно організований механізм їх легалізації.

    Останній транш становив ще 20 млн грн і, за даними слідства, був проведений за аналогічною схемою.

    У підсумку чотири партії — 50 млн + 10 млн + 70 млн + 20 млн = 150 млн грн.

    Саме така сума згодом була використана для внесення застави.

    Чому у справі з’явився Sense Bank

    Окремий і потенційно найбільш небезпечний для держави епізод розслідування стосується Sense Bank.

    Це принципово важливо, адже банк перебуває у державній власності.

    За версією НАБУ, для проведення операцій використовувалися рахунки підконтрольних підприємств і банківська інфраструктура. На оприлюднених записах фігуранти, як повідомляють медіа з посиланням на матеріали Бюро, обговорюють фінансовий моніторинг, проведення платежів та погодження операцій.

    Саме тому «Форест Гамп» виходить далеко за межі історії про походження застави.

    Слідство фактично перевіряє, чи могла інфраструктура державного банку використовуватися для введення великої суми готівки сумнівного походження в легальний фінансовий обіг.

    Водночас до остаточних судових рішень твердження НАБУ залишаються версією сторони обвинувачення, а причетність конкретних осіб має бути доведена в суді.

    Фінмоніторинг став одним із центральних питань

    Окрему увагу привернули розмови про фінансовий моніторинг.

    Для банків операції на десятки мільйонів гривень не є звичайними побутовими транзакціями. Фінансові установи мають перевіряти ризикові операції, джерела походження коштів та низку інших обставин.

    У матеріалах «Форест Гамп» питання фінмоніторингу, за даними оприлюднених НАБУ записів, обговорюється безпосередньо учасниками операцій. Саме цей фрагмент породив гостру політичну дискусію щодо того, хто і на якому рівні міг знати про рух грошей.

    Утім, на цьому етапі важливо не ототожнювати саме проведення платежу з доведеною участю банку як установи у злочині. Предметом розслідування є дії конкретних людей та механізм операцій, а остаточні юридичні висновки має зробити суд.

    Застава веде до справи «Мідас»

    НАБУ офіційно не назвало у своєму первинному повідомленні ім’я людини, для якої були призначені 150 млн грн, зазначивши лише, що йдеться про одного з учасників злочинної організації у справі «Мідас».

    Водночас сума практично одразу привернула увагу журналістів.

    У червні Вищий антикорупційний суд зменшив альтернативну заставу для колишнього міністра енергетики Германа Галущенка з 200 млн до 150 млн грн. Згодом журналісти повідомили, що всю суму за нього внесли.

    За інформацією «Схем», повні 150 млн грн застави за Галущенка були внесені коштами від чотирьох компаній.

    Апеляційна палата ВАКС наприкінці липня залишила розмір застави без змін.

    Низка українських медіа та політиків прямо пов’язали гроші з «Форест Гамп» саме із заставою Галущенка. Однак для юридичної точності слід розмежовувати ці дані: НАБУ говорить про заставу за фігуранта «Мідаса», тоді як ідентифікація Галущенка спочатку з’явилася в медіа та заявах політиків.

    Обшуки дійшли до Офісу президента

    Особливого політичного резонансу операція набула через появу в матеріалах високопосадовця Офісу президента.

    19 серпня стало відомо про слідчі дії у тодішньої заступниці керівника ОП Ірини Мудрої.

    Того самого дня президент Володимир Зеленський звільнив її з посади.

    ФОТО: Ірина Мудра

    Пізніше ситуацію прокоментувала сама Мудра.

    За її словами, вранці у неї провели обшуки, після чого повідомили про підозру та вручили клопотання про обрання запобіжного заходу.

    При цьому вона окремо спростувала інформацію про затримання.

    Ексзаступниця керівника ОП заявила, що разом з адвокатами готується до судового засідання та має намір захищати свою позицію у правовий спосіб.

    Це важливе уточнення: обшуки та повідомлення про підозру не означають доведення вини. Відповідно до презумпції невинуватості, особа вважається невинуватою, доки її провину не встановить обвинувальний вирок суду.

    У фігурантів знайшли план «антикризової комунікації»

    Але на 150 млн грн історія не закінчилася.

    Під час обшуків детективи НАБУ та прокурори САП виявили ще один документ, який може стати окремим напрямом розслідування.

    Йдеться про план антикризової комунікації щодо діяльності Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради.

    НАБУ повідомило про знахідку окремо.

    Сам факт існування такого документа не доводить злочину. Однак для слідства він може мати значення у встановленні того, як фігуранти реагували на парламентський контроль та чи координували інформаційні дії навколо ситуації.

    Цей епізод додав «Форест Гамп» ще один вимір: справа тепер стосується не лише походження грошей і банківських операцій, але й можливого політичного та комунікаційного супроводу подій.

    Хто ще фігурує в інформації про справу

    НАБУ спочатку не розкрило повного переліку прізвищ.

    У повідомленнях Бюро йшлося про групу, до якої входили або могли бути причетними чинний та колишній народні депутати, високопосадовець Офісу президента, довірені особи та представники банківського менеджменту.

    У медіа серед можливих фігурантів називали народного депутата Вадима Столара, а також колишнього народного депутата та забудовника Максима Микитася.

    ФОТО: з ліва на право народний депутат Вадим Столар, колишній народний депутат та забудовник Максим Микитась, Ірина Мудра.

    Проте тут також принципово важливо відокремлювати офіційні повідомлення правоохоронців від журналістських даних і політичних заяв. Сам факт згадування людини в медіа або проведення обшуку не є доказом її вини.

    Що відбувається навколо керівництва Sense Bank

    Після появи матеріалів НАБУ справа отримала й управлінське продовження.

    Увечері 19 серпня з’явилася інформація про рішення влади щодо відсторонення представників керівництва державного Sense Bank на тлі спецоперації.

    Пізно ввечері 19 серпня Кабмін відсторонив від виконання обов’язків голову наглядової ради державного Sense Bank Миколу Гладишенка та ініціював відсторонення голови правління Олексія Ступака

    Це особливо чутливий момент, оскільки банк належить державі, а будь-які підозри щодо можливого використання його інфраструктури у схемі легалізації коштів створюють не тільки кримінально-правові, а й репутаційні ризики.

    Водночас сама поява банку у матеріалах слідства не означає проблем із коштами клієнтів чи автоматичного встановлення порушень усією фінансовою установою. Розслідування стосується конкретних операцій і дій конкретних посадових осіб.

    Чому справа може стати однією з найгучніших у 2026 році

    «Форест Гамп» об’єднала одразу кілька надзвичайно чутливих для української політики тем.

    По-перше, це 150 млн грн готівки, походження якої НАБУ вважає злочинним.

    По-друге, гроші пов’язують із заставою за фігуранта іншого масштабного антикорупційного розслідування — «Мідас».

    По-третє, у матеріалах з’являється державний банк.

    По-четверте, слідчі дії торкнулися Офісу президента.

    По-п’яте, серед згаданих у контексті справи людей є чинні та колишні народні депутати.

    Нарешті, детективи отримали документ щодо антикризової комунікації навколо парламентської ТСК.

    Саме поєднання цих факторів перетворює «Форест Гамп» із чергового кримінального провадження на потенційно велику політичну справу.

    Що буде далі

    Найближчим важливим етапом стане розгляд клопотань про запобіжні заходи підозрюваним. Зокрема, Мудра вже підтвердила отримання відповідного клопотання та підготовку до судового засідання.

    Не менш важливо, чи оприлюднять НАБУ та САП нові фрагменти записів, повний перелік підозрюваних і докладнішу інформацію про роль посадовців державного банку.

    Також залишається питання, яким саме був механізм перетворення готівкових 150 млн грн на кошти чотирьох компаній, якими в червні була сплачена застава, і чи доведе слідство прямий зв’язок між цими операціями.

    Якщо версія НАБУ отримає достатню доказову базу в суді, «Форест Гамп» може стати однією з найбільш резонансних антикорупційних справ року — через масштаб суми, рівень можливих фігурантів та використання державної фінансової інфраструктури.

    Наразі ж ключове формулювання залишається незмінним: описана схема є версією НАБУ і САП, а винуватість кожного з підозрюваних може бути встановлена виключно судом.

  • «Кінчик страшного клубка»: справа про $1 млн може вивести НАБУ на масштабні зв’язки у силовому блоці

    «Кінчик страшного клубка»: справа про $1 млн може вивести НАБУ на масштабні зв’язки у силовому блоці

    Розслідування щодо Андрія Осіпова, якого НАБУ та САП підозрюють у вимаганні одного мільйона доларів за нібито вплив на рішення працівників Служби безпеки України, може виявитися значно ширшим, ніж справа одного ймовірного посередника. У матеріалах провадження вже фігурують розмови про високопосадовців СБУ, а журналістські джерела припускають, що подальше розслідування може привести детективів до значно ширшої системи зв’язків у правоохоронному середовищі.

    Водночас важливо розмежовувати встановлені слідством обставини та твердження окремих фігурантів. Зокрема, доказів того, що гроші фактично передавалися тодішньому керівництву СБУ, наразі публічно не представлено.

    Що відомо про справу на $1 млн

    НАБУ та САП підозрюють Андрія Осіпова у вимаганні одного мільйона доларів у громадянина Росії Олександра Кузнєцова. За версією слідства, гроші мали заплатити за допомогу в уникненні його екстрадиції з України до РФ. Події, які розслідують антикорупційні органи, відбувалися ще у 2022 році.

    Як випливає з інформації, озвученої прокурором САП під час судового засідання, після обшуків у Кузнєцова один із працівників СБУ порадив йому звернутися до колишнього заступника голови Луганської ОДА Едуарда Лозовського, який нібито міг допомогти у вирішенні ситуації. Саме після цього історія отримала продовження.

    У матеріалах провадження з’явився Андрій Осіпов. За версією НАБУ та САП, саме він став одним із ключових учасників переговорів щодо грошей.

    Особливу увагу привернули деталі розмов, які були озвучені під час розгляду запобіжного заходу. За даними журналістів, інший фігурант переконував Кузнєцова, що Осіпов нібито узгоджував суму з Василем Малюком, який у 2022 році обіймав посаду першого заступника голови СБУ. Також у розмовах стверджувалося, що 200 тисяч доларів із загального мільйона нібито призначалися особисто Малюку.

    Однак ця обставина має принципове застереження: публічних доказів передачі Малюку цих коштів немає. Сам факт згадування його прізвища іншими особами не доводить причетності колишнього керівника СБУ до ймовірної схеми. За оприлюдненими даними, слідство також не встановило факту передачі грошей співробітникам спецслужби.

    Що знайшли під час обшуків

    Додаткові питання виникли через результати слідчих дій у самого Осіпова.

    За оприлюдненою інформацією, під час обшуку правоохоронці виявили бойовий пістолет, карабін, понад 700 набоїв, кастети, а також автомобіль із незареєстрованими номерними знаками. Повідомлялося також, що водієм Осіпова був позаштатний працівник оперативного підрозділу СБУ.

    Такі обставини самі собою не доводять існування організованої мережі всередині спецслужби, однак можуть бути важливими для слідства під час перевірки реального характеру контактів підозрюваного.

    Ключове питання тепер полягає в тому, чи Осіпов лише користувався знайомствами та гучними прізвищами, переконуючи інших у своїх можливостях, чи справді мав доступ до посадовців, здатних впливати на рішення державних органів.

    Саме відповідь на це питання може визначити подальший масштаб справи.

    Суд залишив Осіпова під вартою

    31 липня Вищий антикорупційний суд обрав Осіпову запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Альтернативи у вигляді застави суд не визначив.

    Захист намагався оскаржити це рішення, однак Апеляційна палата ВАКС залишила запобіжний захід чинним. Таким чином, станом на середину серпня Осіпов продовжує перебувати під вартою.

    Саме під час судових засідань стали публічними деякі подробиці провадження, зокрема інформація про переговори навколо ймовірного мільйонного платежу та згадування представників СБУ.

    Чому справа може виявитися значно більшою

    Найбільш інтригуючою частиною історії стають не самі переговори щодо одного мільйона доларів, а характер зв’язків Осіпова.

    За інформацією джерел у правоохоронному середовищі, яку наводять українські медіа, слідство може перевіряти значно ширше коло контактів підозрюваного. Саме тут виникає версія, що справа здатна стати входом у ширшу систему неформальних зв’язків між людьми із силових структур, посередниками та іншими впливовими особами.

    Проте наразі це саме версія джерел, а не офіційно оголошений НАБУ результат розслідування.

    Відповідно, говорити про доведену «кримінально-кланову систему» передчасно. Детективам необхідно встановити, чи існував реальний механізм впливу на рішення СБУ, хто саме міг бути до нього залучений і чи передавалася хоча б частина грошей посадовцям.

    У справі виникає ще одне принципове питання

    Якщо Осіпов справді лише продавав власну репутацію та вигадані можливості, справа може залишитися історією про вимагання грошей під приводом впливу на посадовців.

    Якщо ж детективи доведуть, що за його словами стояли реальні домовленості з представниками правоохоронних органів, масштаб провадження може суттєво зрости.

    Саме тому важливими стають вилучені під час обшуків документи, контакти підозрюваного, його зустрічі, телефонні переговори, рух коштів та можливі зв’язки з чинними або колишніми працівниками СБУ.

    Окреме питання — чи можуть у справі з’явитися нові підозрювані. НАБУ та САП наразі публічно не оголошували про встановлення факту передачі частини мільйона доларів конкретним високопосадовцям СБУ.

    Тому згадування будь-яких прізвищ у записах або переказах переговорів ще не означає встановлення їхньої причетності.

    Що відбувається навколо керівництва СБУ

    Історія розгортається на тлі змін у керівництві Служби безпеки та дискусій навколо можливого повноцінного призначення Олександра Поклада керівником спецслужби.

    У липні Центр протидії корупції публічно висловлював побоювання щодо можливого призначення Поклада і заявляв про ризики посилення тиску на НАБУ, САП, громадський сектор та незалежні медіа. Це позиція громадської організації, а не встановлений факт.

    Саме в такій політичній і правоохоронній атмосфері розслідування Осіпова набуває значно більшого значення, ніж звичайна справа про вимагання.

    Якщо детективи підтвердять, що підозрюваний справді мав системні зв’язки всередині СБУ та використовував їх для впливу на кримінальні або екстрадиційні процеси, справа може отримати абсолютно інший масштаб.

    Поки ж достеменно відомо інше: НАБУ та САП розслідують вимагання одного мільйона доларів, Осіпов перебуває під вартою, а в матеріалах справи фігурують твердження про його зв’язки з представниками СБУ. Наскільки реальними були ці зв’язки і чи стояли за ними конкретні домовленості з посадовцями, має встановити подальше розслідування.