Golosnovinua.com

Позначка: ВАКС

  • Топменеджери харківського КП отримали вироки за привласнення коштів Світового банку

    Топменеджери харківського КП отримали вироки за привласнення коштів Світового банку

    Вищий антикорупційний суд затвердив вироки у справі про масштабне розкрадання коштів у комунальному підприємстві «Харківські теплові мережі», де йшлося про привласнення 128 мільйонів гривень бюджетних коштів та кредитних ресурсів Світового банку. Вироки отримали топменеджер підприємства Сергій Волик та колишній керівник відділу закупівель Валерій Морозов.

    Як встановило слідство, ключові фігуранти організували схему закупівель, у межах якої підконтрольні структури постачали КП товари за завищеними цінами. Йшлося про широкий перелік позицій — від технічної солі до труб, необхідних для ремонту та експлуатації тепломереж. Загальний обсяг контрактів із пов’язаними компаніями сягнув 280 мільйонів гривень.

    Частина цих коштів була надана Харкову у вигляді позики Світового банку на модернізацію інфраструктури, інша — це кошти місцевого бюджету, тобто гроші харків’ян. За оцінками слідства, місто через цю схему втратило понад 100 мільйонів гривень.

    У центрі схеми перебував колишній перший віцепрезидент футбольного клубу «Металіст», який за кілька років до повномасштабного вторгнення неочікувано очолив один із ключових напрямів у «Харківських тепломережах». Саме через його зв’язки з бізнес-структурами, пов’язаними з оточенням бізнесмена Олександра Ярославського, контракти масово отримували «свої» фірми. Організатора цієї схеми, якого в матеріалах слідства ідентифікують ініціалами «К. С. О.», досі не затримали.

    Водночас Сергій Волик і Валерій Морозов уклали з прокуратурою угоди про визнання винуватості. Суд їх затвердив, що дозволило обом уникнути реального тюремного ув’язнення. Після оголошення вироків фігуранти вийшли на свободу.

    Рішення ВАКСу викликало резонанс, оскільки йдеться про кошти, які мали бути спрямовані на відновлення критичної інфраструктури Харкова в умовах війни, але натомість опинилися у приватних кишенях через схеми із завищеними закупівлями.

  • Апеляція ВАКС підтвердила вирок сумському судді-хабарнику

    Апеляція ВАКС підтвердила вирок сумському судді-хабарнику

    Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду залишила без змін вирок судді Зарічного районного суду міста Суми Миколі Шершаку, якого засудили за отримання хабаря. Таким чином рішення суду першої інстанції набрало законної сили.

    Як повідомляється, у вересні 2024 року ВАКС визнав Шершака винним у вимаганні та отриманні неправомірної вигоди за ухвалення потрібних рішень у двох адміністративних справах. Суд призначив йому покарання у вигляді 7 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна та забороною обіймати посади в органах судової влади строком на три роки.

    Згідно з матеріалами справи, у 2019 році суддю затримали під час отримання 2 тисяч доларів США хабаря. Під час обшуків у нього виявили 1700 доларів удома та ще 300 доларів — при особистому огляді. Частину грошей Шершак зберігав у звичайній банці з-під зеленого горошку марки «Господарочка».

    Після викриття суддя намагався уникнути кримінальної відповідальності, подавши у 2021 році заяву про почесну відставку з правом на довічне грошове утримання. Однак розгляд цього питання зупинили через дисциплінарне провадження, а у квітні 2024 року Вища рада правосуддя звільнила Шершака з посади без права на суддівську пенсію.

    Апеляційна палата ВАКС відхилила скарги сторони захисту, залишивши покарання без змін. Таким чином вирок у справі про хабар остаточно набув чинності, а засуджений суддя має відбути семирічний строк ув’язнення з повною конфіскацією майна.

  • Суддю з вироком за корупцію усунули з посади: рішення Вищої ради правосуддя

    Суддю з вироком за корупцію усунули з посади: рішення Вищої ради правосуддя

    Вища рада правосуддя одноголосно ухвалила рішення про звільнення з посади судді Тиврівського районного суду Вінницької області Ігоря Ратушняка, якого раніше було засуджено за отримання неправомірної вигоди. Підставою для розгляду стала дисциплінарна скарга, подана юристами.

    У грудні 2023 року Вищий антикорупційний суд визнав Ратушняка винним у корупційному злочині. Суд встановив, що він вимагав 120 тисяч гривень за ухвалення «потрібного» рішення у земельній справі. За результатами розгляду йому призначили покарання у вигляді семи років позбавлення волі з конфіскацією майна та забороною обіймати державні посади строком на три роки. Під час обшуків у помешканні судді правоохоронці також виявили понад 50 тисяч доларів готівкою.

    Попри обвинувальний вирок, Ігор Ратушняк оскаржує рішення ВАКС в апеляційному порядку. До моменту остаточного розгляду справи це дозволяло йому залишатися на посаді, отримувати суддівську винагороду та навіть бути переобраним головою суду, що викликало значний резонанс у професійному середовищі.

    Окремо Дисциплінарна палата ВРП відкрила ще одну справу щодо можливого конфлікту інтересів. Було встановлено, що Ратушняк розглядав судові провадження, у яких адвокатом сторін виступав його власний представник В’ячеслав Когутницький. За даними дисциплінарного провадження, рішення у цих справах ухвалювалися на користь пов’язаних осіб.

    У Вищій раді правосуддя наголосили, що суддя, стосовно якого є обвинувальний вирок за корупційний злочин, не може залишатися носієм суддівських повноважень. Ухвалене рішення стало логічним завершенням дисциплінарного процесу та важливим сигналом щодо неприпустимості збереження посад у судовій системі за наявності доведених фактів хабарництва.

  • ВАКС виніс вирок судді Кропивницького апеляційного суду за хабар у $10 тис

    ВАКС виніс вирок судді Кропивницького апеляційного суду за хабар у $10 тис

    Вищий антикорупційний суд України (ВАКС) 12 січня 2026 року оголосив обвинувальний вирок судді Кропивницького апеляційного суду Володимиру Гончару. Його визнано винним у проханні та одержанні неправомірної вигоди у розмірі 10 тисяч доларів США за ухвалення пом’якшувального вироку у справі про смертельне ДТП.

    Суд визнав, що Гончар за пособництва іншої особи запропонував надати хабар за призначення покарання, що не передбачає реального позбавлення волі, винуватцю ДТП. Водночас апеляційна колегія Кропивницького апеляційного суду залишила вирок суду першої інстанції без змін, призначивши реальне позбавлення волі винуватцю аварії, через що більшу частину коштів повернули. Під час обшуку у посередника правоохоронці вилучили 450 доларів США з незаконно одержаних грошей.

    Гончару призначено покарання у вигляді 6 років 6 місяців позбавлення волі та конфіскації всього належного йому майна. Крім того, його позбавлено права обіймати посади судді, прокурора та адвоката строком на три роки. Вирок набирає чинності через 30 днів, якщо його не буде оскаржено в апеляційному порядку.

    Розслідування здійснювалось детективами НАБУ спільно з УСБУ та ДСР Нацполіції за процесуального керівництва прокурорів САП.

  • Суд-привид: як ОАСК продовжує отримувати мільйони після ліквідації

    Суд-привид: як ОАСК продовжує отримувати мільйони після ліквідації

    За останні три роки після ліквідації Окружного адміністративного суду Києва український держбюджет витратив близько 157 мільйонів гривень на виплати його суддям. Суд, який формально припинив існування у грудні 2022 року, продовжує коштувати платникам податків десятки мільйонів гривень, попри свій скандальний спадок і численні кримінальні провадження.

    ОАСК тривалий час вважався одним із ключових символів системної корупції в судовій владі. Його судді ухвалювали рішення, що напряму впливали на політичні процеси в країні: забороняли мирні зібрання під час Революції гідності, блокували судову реформу, скасовували декомунізацію, поновлювали на службі неатестованих правоохоронців та, за даними слідства, готували сценарії повернення Віктора Януковича до влади вже під час повномасштабної війни.

    Переломним моментом стали так звані “плівки Вовка”, оприлюднені НАБУ. З них стало відомо, як тодішній голова суду Павло Вовк та його оточення координували рішення, тиснули на суддівські органи та намагалися взяти під контроль систему суддівського врядування. Остаточною краплею стало викриття брата Вовка на отриманні хабаря у 100 тисяч доларів для передачі суддям ОАСК.

    Попри ліквідацію суду, більшість його суддів зберегли статус і продовжують отримувати винагороду. Павла Вовка звільнили лише у 2025 році, однак він оскаржує це рішення у Верховному Суді й має шанси на поновлення. Понад 40 інших суддів ОАСК досі перебувають у системі: частина з них очікує вигідного моменту для повернення, інші — готуються до почесної відставки з довічними виплатами.

    Матеріали “плівок Вовка” стали основою щонайменше двох кримінальних проваджень. Перше, ключове, слухається у Вищому антикорупційному суді й стосується створення злочинної організації для впливу на державні рішення. Його розгляд затягується роками через системні відводи, заміни адвокатів та неявки сторони захисту. Друге провадження, щодо блокування роботи Вищої кваліфікаційної комісії суддів, фактично не має перспектив через сплив строків давності.

    Паралельно буксують і дисциплінарні механізми. За два роки Вища рада правосуддя остаточно звільнила лише трьох суддів ОАСК. Частина справ зависла через відсутність кворуму, інші — навіть не були відкриті. Кваліфікаційне оцінювання також масово саботується: судді роками не з’являються на іспити, використовуючи формальні підстави.

    Додаткову загрозу створює Верховний Суд. Якщо він стане на бік Павла Вовка та визнає незаконним використання матеріалів негласних слідчих дій у дисциплінарних справах, це може призвести до повернення мантій не лише йому, а й десяткам інших недоброчесних суддів, фактично нівелювавши спроби очищення системи.

    На цьому тлі держава готується створити нові спеціалізовані адміністративні суди замість ОАСК — це одна з ключових вимог ЄС і МВФ. Відбір суддів до них відбуватиметься за участі міжнародних експертів. Саме від цього процесу залежить, чи стане нова інституція розривом із минулим, чи черговим реваншем старої системи.

    Поки ж історія ОАСК триває у вигляді мільйонних виплат, заблокованих справ і ризику повернення одіозних суддів. І лише тиск суспільства та принципова позиція органів суддівського врядування можуть не дозволити цій історії завершитися поразкою реформи.

  • ВАКС зобов’язав НАБУ розслідувати конкурс АРМА щодо “Моршинської”

    ВАКС зобов’язав НАБУ розслідувати конкурс АРМА щодо “Моршинської”

    Вищий антикорупційний суд зобов’язав НАБУ розпочати кримінальне провадження через можливі зловживання посадовців Агентства з розшуку та менеджменту активів (АРМА) у зв’язку з оголошеним конкурсом на управління активами IDS Ukraine, до яких належать відомі українські бренди “Моршинська” та “Миргородська”.

    Адвокат компанії New World Value Fund Limited подав до НАБУ заяву про можливе вчинення службовими особами АРМА кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 14 та ч. 2 ст. 364 Кримінального кодексу. У заяві адвокат наголошував, що дії АРМА під час оголошення відкритих торгів можуть містити ознаки злочину. Водночас, станом на початок розгляду НАБУ не внесло відомості про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР), мотивуючи відсутністю підстав.

    Суддя ВАКС під час розгляду скарги визнав, що у поданій заяві містяться достатні дані для перевірки органом досудового розслідування. Відтак, НАБУ зобов’язали почати розслідування щодо можливих зловживань службових осіб АРМА.

    Згідно із заявою, 28 листопада 2025 року АРМА оголосила конкурс на управління корпоративними правами компаній IDS Ukraine у системі Prozorro. До активів входять:

    • 100% статутного капіталу ПрАТ “Моршинський завод мінеральних вод “Оскар”;

    • акції ПрАТ “Індустріальні та дистрибуційні системи” та ПрАТ “Миргородський завод мінеральних вод”;

    • частки в інших компаніях групи, таких як ТОВ “ІДС Аква сервіс”, ПП “ІВА”, ДП “Нова.ком” та ТОВ “Потужність”.

    Загальна вартість активів сягає десятків мільйонів гривень. Заявник підкреслює, що проведення закупівлі могло містити ознаки кримінального правопорушення та впливати на законність конкурсу.

    Окрім цього, Антимонопольний комітет України прийняв до розгляду три скарги щодо конкурсу АРМА стосовно управління активами IDS Ukraine. Уряд виставив на публічні торги активи виробника популярних брендів мінеральної води.

    Таким чином, справа перебуває на контролі ВАКС та НАБУ, а розслідування має визначити законність дій посадовців АРМА та можливі порушення кримінального законодавства.

  • ВАКС конфіскував BMW і Toyota родини ексголови Харківського обласного ТЦК

    ВАКС конфіскував BMW і Toyota родини ексголови Харківського обласного ТЦК

    Вищий антикорупційний суд визнав необґрунтованими активи родини колишнього виконувача обов’язків начальника Харківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Артема Требесова та ухвалив рішення про їх конфіскацію в дохід держави.

    Йдеться про два елітні автомобілі — BMW X6 2023 року випуску та Toyota Camry Hybrid 2022 року, загальна вартість яких перевищує 4,85 мільйона гривень. За рішенням суду один із транспортних засобів підлягає безпосередній конфіскації, а з іншого буде стягнуто грошовий еквівалент вартості. Загальна сума стягнення становить понад 4 мільйони гривень.

    Відповідне рішення ухвалила колегія суддів ВАКС у складі Тимура Хамзіна, Сергія Мойсака та Віри Михайленко.

    Як встановив суд, у 2023–2024 роках, коли Артем Требесов очолював районний ТЦК та паралельно виконував обов’язки начальника Харківського обласного ТЦК, його близькі особи оформили на себе два дорогі автомобілі. Водночас офіційні доходи родини не дозволяли здійснити такі придбання законним шляхом.

    Національне агентство з питань запобігання корупції провело моніторинг способу життя посадовця та дійшло висновку, що джерела походження коштів на купівлю BMW та Toyota не підтверджені. Зібрані матеріали стали підставою для звернення до суду та подальшого визнання активів необґрунтованими.

    У ВАКС наголосили, що рішення ухвалено в межах цивільної процедури конфіскації необґрунтованих активів, яка не потребує обвинувального вироку у кримінальній справі. Таким чином, елітні автомобілі родини ексочільника Харківського обласного ТЦК перейдуть у власність держави.

  • За двох нардепів від «Слуги народу» внесли майже 37 млн грн застави у справі про хабарі

    За двох нардепів від «Слуги народу» внесли майже 37 млн грн застави у справі про хабарі

    За двох народних депутатів від парламентської фракції партії «Слуга народу» — Ольгу Савченко та Євгена Пивоварова, яких підозрюють в отриманні хабарів за голосування у Верховній Раді, внесли майже 36,7 мільйона гривень застави. Кошти були сплачені адвокатом та кількома фізичними особами.

    Як повідомляють журналісти «Схем» (проєкт «Радіо Свобода») з посиланням на джерела у правоохоронних органах, 8 січня 16,6 мільйона гривень застави за народну депутатку Ольгу Савченко вніс один з її адвокатів Ігор Фомін. Цю суму було визначено Вищим антикорупційним судом як запобіжний захід.

    У коментарі журналістам адвокат зазначив, що частина внесених коштів є його особистими, а ще частину довелося позичити через значний розмір застави. За його словами, після цього сторони обвинувачення та захисту продовжать роботу в межах досудового розслідування.

    Того ж дня заставу за народного депутата Євгена Пивоварова внесли семеро фізичних осіб. Суми окремих платежів коливалися від 150 тисяч до 5 мільйонів гривень, а загальний розмір застави склав майже 20 мільйонів гривень.

    Нагадаємо, 27 грудня 2025 року НАБУ та САП заявили про викриття корупційної мережі у Верховній Раді. За даними слідства, правоохоронці діяли під прикриттям, а учасники схеми отримували від 2 до 20 тисяч доларів США за підтримку або блокування окремих законопроєктів. Уже 29 грудня підозри у отриманні хабарів було вручено п’ятьом народним депутатам.

    У САП повідомляли, що лише за листопад–грудень 2025 року один з учасників групи отримав понад 145 тисяч доларів для подальшого розподілу між колегами. Передача коштів, за версією слідства, відбувалася регулярно — кожного першого четверга нового місяця за підсумками роботи у попередньому.

    1 січня 2026 року Спеціалізована антикорупційна прокуратура поінформувала, що Вищий антикорупційний суд обрав запобіжні заходи у вигляді застав для всіх п’ятьох підозрюваних депутатів. Зокрема, Юрію Кісєлю та Ігорю Негулевському було призначено застави у 40 та 30 мільйонів гривень відповідно. Євгену Пивоварову та Михайлу Лабі визначили застави по 20 мільйонів гривень, а Ользі Савченко — 16,6 мільйона.

    Окрім фінансових зобов’язань, на всіх підозрюваних покладено низку процесуальних обов’язків, зокрема носіння електронних браслетів. Судові засідання у справі проходили у закритому режимі, а самі народні депутати та їхні захисники публічних коментарів не надавали.

  • Ексдиректор держпідприємства заволодів 7,3 млн грн на бронетехніку ЗСУ – вирок підтверджено

    Ексдиректор держпідприємства заволодів 7,3 млн грн на бронетехніку ЗСУ – вирок підтверджено

    Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду 8 січня 2026 року залишила без змін вирок ВАКС від 25 вересня 2025 року щодо ексдиректора державного підприємства Сергія Швидкого, який заволодів державними коштами під час закупівлі елементів динамічного захисту для броньованої техніки Збройних сил України.

    Суд визнав Швидкого винним у злочинах, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 28 та ч. 1 ст. 366 КК України. Йому призначено покарання у вигляді 10 років позбавлення волі, конфіскацію всього належного майна та штраф у розмірі 59 500 грн. Крім того, Швидкий позбавлений права обіймати керівні посади на державних та комунальних підприємствах строком на 3 роки.

    Досудове розслідування встановило, що у квітні 2022 року між Міністерством оборони України та підприємством укладено договір на постачання елементів динамічного захисту. Попри наявність частини компонентів на складі, директор оформлював їх «придбання» через приватну компанію, після чого кошти на суму 7,3 млн грн були заволоділи особи.

    Оскільки Швидкий з жовтня 2022 року переховувався від слідства, судове провадження велося у спеціальному порядку – in absentia. Обвинувальний акт направлено до суду в липні 2025 року.

    Рішення Апеляційної палати ВАКС набирає чинності з моменту проголошення та може бути оскаржене до Верховного Суду.

  • Підозрювані у розкраданні 100 млн доларів Енергоатому вийшли з-під варти

    Підозрювані у розкраданні 100 млн доларів Енергоатому вийшли з-під варти

    Вищий антикорупційний суд у листопаді 2025 року обрав запобіжні заходи сімом підозрюваним у справі про розкрадання близько 100 млн доларів та отримання неправомірної вигоди від контрактів «Енергоатому». Йдеться про колишнього радника міністра енергетики Ігоря Миронюка, виконавчого директора з безпеки Дмитра Басова, трьох працівників бек-офісу Ігоря Фурсенка, Людмилу Зоріну та Лесю Устименко, а також бізнесменів і співзасновників студії «Квартал 95» Тимура Міндіча та Олександра Цукермана.

    Слідство НАБУ стверджує, що підозрювані організували схему отримання 10–15% від вартості контрактів контрагентів Енергоатому. Фігуранти нібито контролювали кадрові призначення, процеси закупівель та рух фінансів підприємства. Миндіч і Цукерман виступали організаторами групи, а Миронюк і Басов координували дії «бек-офісу» та взаємодіяли з представниками прокуратури.

    За даними слідства, група використовувала кодовані назви для готівки та криптоактивів, а також спеціальні місця для зустрічей, щоб приховати незаконні операції. «Бек-офіс» функціонував у квартирі колишнього нардепа Андрія Деркача. Легалізація коштів відбувалася через три механізми: доставку та змішування готівки, переведення на рахунки компаній та передача третім особам.

    Суд ухвалив такі запобіжні заходи: Миронюк — тримання під вартою із заставою 126 млн грн, Басов — 40 млн грн, Фурсенко — 95 млн грн, Устименко — 25 млн грн, Зоріна — 12 млн грн. Усі вони були згодом відпущені під заставу з покладенням обов’язків прибувати до суду та обмежень на пересування.

    У справі також фігурує колишній віцепрем’єр-міністр Олексій Чернишов. За даними прокурора, він нібито отримав у своєму інтересу значні суми через «бек-офіс». Чернишов заявляє, що не брав участі в схемі Енергоатому, а відвідував приміщення як «інтелектуальний клуб». Суд обрав для нього тримання під вартою із заставою 51,6 млн грн, яку внесли фізичні особи.

    Сторона захисту наполягає на відсутності достатніх доказів, відзначаючи, що епізоди отримання коштів не доведені та не можна стверджувати про складання злочинної організації. У свою чергу, прокурори наголошують на системності дій фігурантів, легалізації коштів та ризиках втечі.