Golosnovinua.com

Позначка: верховна Рада

  • У Раді готують масштабне оновлення програми єОселя

    У Раді готують масштабне оновлення програми єОселя

    Державну програму доступної іпотеки «єОселя» планують суттєво оновити вже у 2026 році. У Верховній Раді визнають, що попри ефективність інструменту, його потенціал використано не повністю, а сам механізм потребує модернізації.

    Про це повідомив голова підкомітету з питань захисту інвестицій в об’єкти будівництва Андрій Стріхарський. За його словами, нинішня модель програми має низку системних недоліків, які стримують її розвиток.

    Зокрема, йдеться про відсутність чітких правил взаємодії між забудовниками та банками, складні процедури акредитації, а також неоднорідність вимог до документів. Крім того, наразі не врегульовано механізм кредитування через девелоперські компанії.

    У парламенті вже працює спеціальна група, яка готує пакет змін. Основна увага приділяється спрощенню процедур, уніфікації документів та скороченню строків погодження. Окремим напрямом стане цифровізація процесів, що має зменшити бюрократичне навантаження на учасників програми.

    За словами Стріхарського, ключова мета оновлення — зробити іпотеку швидшою та доступнішою для громадян. Очікується, що після змін більше українців зможуть отримати житло без затримок і складних процедур.

    Оновлення програми також має позитивно вплинути на ринок нерухомості. В умовах війни «єОселя» залишається одним із небагатьох інструментів, що підтримують будівельну галузь і стимулюють інвестиції у житло.

    Станом на кінець березня 2026 року програмою вже скористалися понад 24 тисячі українських родин. Загальний обсяг інвестицій у житло перевищив 42,8 мільярда гривень.

    У парламенті наголошують, що подальший розвиток «єОселі» має стати одним із ключових факторів відновлення житлового сектору та підвищення доступності власного житла для громадян.

  • У Верховній Раді готують законопроєкт про післявоєнні вибори

    У Верховній Раді готують законопроєкт про післявоєнні вибори

    У Верховній Раді триває підготовка законодавчих змін, які мають врегулювати проведення виборів після завершення воєнного стану або в умовах особливого періоду. Робота над відповідними пропозиціями вже перейшла до практичного етапу.

    Про це повідомив перший заступник голови парламенту Олександр Корнієнко. За його словами, спеціально створена робоча група, до якої входять сім підгруп, уже провела низку засідань і тематичних обговорень.

    Наразі триває підготовка першого технічного драфту законопроєкту. У парламенті розраховують представити його впродовж найближчих місяців, після чого документ буде винесений на ширше обговорення.

    Одним із ключових напрямів роботи є питання безпеки виборчого процесу. Зокрема, обговорюється механізм запобігання втручанню держави-агресора у вибори, а також правила регулювання медіа під час виборчої кампанії. Ці питання розглядаються і в контексті зобов’язань України перед міжнародними партнерами.

    Окремий блок стосується організації голосування за кордоном. За словами Корнієнка, йдеться про мільйони українців, які перебувають поза межами країни. Для них необхідно створити ефективну систему голосування, а також забезпечити механізми оскарження результатів і роботу судової системи.

    Також у робочій групі обговорюють складні політичні питання, зокрема модель виборчої системи для парламенту та технічні аспекти організації виборів в умовах післявоєнної відбудови.

    За основу напрацювань взято пропозиції Центральної виборчої комісії, які стосуються особливостей проведення виборів після завершення воєнного стану.

    Обговорення цих питань триває і на міжнародному рівні. Зокрема, під час заходів у Страсбурзі представники України разом із партнерами обговорюють стандарти демократичного врядування та майбутню модель волевиявлення громадян.

    У парламенті наголошують, що попри відсутність чітких строків ухвалення рішень, підготовка законодавчої бази для післявоєнних виборів є одним із пріоритетів, адже вона має забезпечити прозорість, безпеку та легітимність майбутнього виборчого процесу.

  • Єврокомісія висунула умови для отримання Україною 4 млрд євро

    Єврокомісія висунула умови для отримання Україною 4 млрд євро

    Європейська комісія визначила перелік із 11 законопроєктів, ухвалення яких відкриє для України можливість отримати близько 4 млрд євро фінансової допомоги. Відповідний сигнал був переданий до Верховної Ради у листі єврокомісара Марти Кос на ім’я спікера парламенту Руслана Стефанчука.

    У документі окрему увагу приділено реформам у сфері правосуддя. Зокрема, йдеться про законодавчі ініціативи щодо виконання та цифровізації судових рішень, а також запровадження декларацій доброчесності суддів. У Єврокомісії вважають, що ці кроки мають посилити довіру до судової системи в Україні.

    Крім того, серед ключових вимог — зміни до законодавства про державну службу, а також реформи в енергетичному секторі та сфері залізничного транспорту. У Брюсселі наголошують, що ці перетворення є необхідними для подальшої інтеграції України до європейського ринку та стандартів управління.

    Водночас частина законопроєктів передбачає посилення ролі міжнародних партнерів у процесах відбору керівників правоохоронних органів і контролюючих структур, а також у нагляді за державними підприємствами. Саме ці положення викликають дискусії всередині країни та зустрічають опір з боку окремих представників влади.

    Фактично йдеться про продовження курсу на глибокі інституційні зміни, які є умовою не лише фінансової підтримки, а й подальшого просування України на шляху до членства в Європейському Союзі.

    Очікується, що Верховна Рада розглядатиме відповідні законопроєкти найближчим часом, оскільки від їхнього ухвалення залежить доступ до значного обсягу європейського фінансування.

  • В Україні можуть позбавляти водійських прав за накопичення штрафних балів

    В Україні можуть позбавляти водійських прав за накопичення штрафних балів

    В Україні планують змінити підхід до покарання водіїв за порушення правил дорожнього руху. Йдеться про запровадження системи штрафних балів, яка передбачає більш жорсткі наслідки для системних порушників.

    Про це повідомив народний депутат Володимир Крейденко. За його словами, чинна система грошових штрафів не забезпечує належного ефекту, адже багато водіїв продовжують регулярно порушувати правила, не змінюючи своєї поведінки.

    Як зазначив парламентар, окремі водії можуть десятки разів на день перевищувати швидкість, сплачувати штрафи і надалі ігнорувати вимоги безпеки. Така ситуація, на його думку, свідчить про необхідність запровадження додаткових механізмів впливу.

    У межах нової моделі за кожне порушення нараховуватимуться штрафні бали. Якщо протягом року водій набере визначений ліміт, наприклад 15 балів, його можуть позбавити права керування транспортними засобами.

    Для відновлення посвідчення водієві доведеться повторно пройти навчання та скласти іспити. Такий підхід, як вважають ініціатори, має стимулювати більш відповідальне ставлення до правил дорожнього руху.

    Крейденко наголосив, що подібні системи вже діють у низці країн, зокрема в Німеччині, Франції, США та Польщі, і довели свою ефективність у зменшенні кількості порушень.

    Очікується, що відповідний законопроєкт можуть розглянути та ухвалити вже цього року. Водночас деталі механізму, зокрема кількість балів та перелік порушень, які впливатимуть на їх нарахування, ще будуть доопрацьовуватися.

  • Депутати пропонують заборонити школярам користуватися телефонами на уроках

    Депутати пропонують заборонити школярам користуватися телефонами на уроках

    У Верховній Раді зареєстрували законопроєкт, який передбачає обмеження використання смартфонів, планшетів і смарт-годинників під час освітнього процесу. Йдеться про документ №15105 від 27 березня 2026 року.

    Ініціатором змін виступив народний депутат Георгій Мазурашу. Законопроєкт пропонує внести поправки до статті 53 закону “Про освіту”, доповнивши перелік обов’язків здобувачів освіти.

    Згідно з ініціативою, учнів планують зобов’язати утримуватися від використання гаджетів під час уроків. Винятки передбачаються лише у випадках, коли пристрої необхідні для навчального процесу або з медичних причин.

    Станом на зараз повний текст документа у відкритому доступі відсутній, тому детальні механізми реалізації цієї норми поки що невідомі.

    Раніше міністр освіти і науки Оксен Лісовий заявляв, що питання повної заборони смартфонів у школах не є пріоритетом державної політики. За його словами, у різних країнах застосовуються різні підходи — зокрема, практика зберігання телефонів у спеціальних боксах або локерах із доступом під час перерв.

    Міністр також наголошував, що українські навчальні заклади вже мають можливість самостійно встановлювати правила користування гаджетами за погодженням із батьками та учнями.

    Наразі в Україні немає єдиного законодавчого обмеження щодо використання смартфонів у школах. Це питання здебільшого регулюється на рівні самих закладів освіти.

    Таким чином, нова законодавча ініціатива може змінити підхід до використання цифрових пристроїв у навчальному процесі та встановити єдині правила для всіх учнів.

  • Арахамія пообіцяв Президенту “голоси за ключові закони” – джерела

    Арахамія пообіцяв Президенту “голоси за ключові закони” – джерела

    За інформацією джерел видання 360ua.news, Верховна Рада має сьогодні зібратись для голосування по всім ключовим для Офісу Президента законопроектам.

    “Верховна Рада сьогодні збереться і проголосує за необхідні закони, принаймні вчора Давид Арахамія пообіцяв це Президенту та провів переговори з групами і фракціями.

    Групи та фракції мають свої вимоги, які необхідно задовольнити для розблокування роботи парламенту, від чого залежатиме подальше голосування.

    Водночас, опоненти також працюють як з групами і фракціями, так і з окремими депутатами, тож можуть бути сюрпризи” – повідомляє джерело.

    Нагадаємо,  голова парламентської фракції “Слуга народу” Давид Арахамія в коментарі агентству “Інтерфакс-Україна” заявив, що ситуація у Верховній Раді перебуває під контролем, йде робота над поверненням до режиму роботи парламенту та закликав не драматизувати ситуацію.

  • Парламент ухвалив закон про скасування платежів для власників зруйнованого житла

    Парламент ухвалив закон про скасування платежів для власників зруйнованого житла

    Верховна Рада ухвалила законопроєкт, який передбачає звільнення мешканців пошкодженого житла від сплати комунальних послуг і податків на період відновлення. Рішення підтримали 308 народних депутатів.

    Йдеться про депутатську ініціативу, яку парламент затвердив у другому читанні. Закон спрямований на підтримку громадян, чиє житло постраждало внаслідок бойових дій або інших руйнувань.

    Згідно з документом, власники та мешканці пошкодженого житла зможуть тимчасово не сплачувати комунальні послуги, а також окремі податки, пов’язані з нерухомістю. Пільга діятиме на період відновлення житла.

    Очікується, що реалізація закону дозволить зменшити фінансове навантаження на постраждалі родини та пришвидшити процес відновлення житлового фонду.

    Деталі механізму застосування пільг мають бути визначені додатково на рівні підзаконних актів.

    Раніше повідомлялося, що українці витрачають до 84% своїх доходів на їжу та комунальні послуги, через що більшість домогосподарств фактично живе у режимі виживання, майже не маючи можливості відкладати кошти або витрачати їх на інші потреби.

  • Зеленський готується до довгої війни: парламенту дали нове завдання

    Зеленський готується до довгої війни: парламенту дали нове завдання

    В Україні почали готувати сценарій роботи парламенту на випадок затяжної війни. Президент доручив розробити відповідний план дій, якщо бойові дії триватимуть ще кілька років.

    Про це повідомляє «Українська правда» з посиланням на джерела у владі.

    За інформацією видання, йдеться про підготовку Верховної Ради до функціонування в умовах можливого продовження війни ще на три роки. Відповідне завдання вже отримали представники парламентської більшості.

    Розробкою плану займається заступник голови фракції «Слуга народу» Андрій Мотовиловець. Очікується, що документ передбачатиме адаптацію роботи парламенту до тривалого воєнного періоду.

    Деталі майбутнього плану наразі не розкриваються. Водночас очевидно, що йдеться про організацію законодавчого процесу, стабільність ухвалення рішень та забезпечення роботи державних інституцій в умовах тривалого конфлікту.

    На тлі підготовки сценарію тривалої війни у парламенті паралельно обговорюють і політичні наслідки такого розвитку подій. Раніше ми повідомляли, що у Раді розглядають варіант відкладення виборів ще на кілька років. Це пов’язано як із безпековими ризиками, так і з відсутністю готового законодавства для проведення голосування в умовах війни. При цьому, як зазначають експерти, під час воєнного стану вибори взагалі не можуть проводитися, що фактично змушує владу шукати довгострокові моделі функціонування держави без виборчих кампаній.

  • Давид Арахамія може стати фігурантом кримінального провадження про підкуп нардепів

    Давид Арахамія може стати фігурантом кримінального провадження про підкуп нардепів

    У публічному просторі з’явилася інформація про судове рішення Вищого антикорупційного суду, яке стосується ініціативи громадської організації щодо відкриття кримінального провадження. Ішлося про звернення з вимогою перевірити обставини, пов’язані з можливим підкупом народних депутатів.

    Голова фракції «Слуга народу» Давид Арахамія може бути фігурантом кримінального провадження щодо підкупу народних депутатів. Такий висновок можна зробити з рішення Вищого антикорупційного суду (ВАКС).

    ГО «Межа» вимагала через суд відкрити кримінальне провадження проти Давида Арахамії за статтею про підкуп депутатів в інтересах третіх осіб, зокрема відомого контрабандиста сигарет Бориса Кауфмана. Однак ВАКС відмовив, посилаючись на те, що НАБУ вже розслідує кримінальне провадження №42021000000002568 щодо організованої групи, яка займалася підкупом депутатів.

    Виплати депутатам готівкою у розмірі від 10 до 50 тисяч доларів на місяць, за твердженнями джерел, були основою контролю парламенту з боку президента Зеленського.

    Після ліквідації ОЗГ Міндіча та вручення підозри народному депутату Юрію Киселю — людині з найближчого оточення Володимира Зеленського — ця схема контролю була зруйнована. Монобільшість Зеленського перетворилася на монозменшеність: депутати вже третій місяць відмовляються голосувати за всі закони, необхідні Офісу Президента.

  • У Раді прогнозують: війна може тривати ще до двох років

    У Раді прогнозують: війна може тривати ще до двох років

    У політичних колах дедалі частіше звучать оцінки про те, що війна в Україні може тривати ще один-два роки. Про це повідомляє «РБК-Україна» з посиланням на народних депутатів та джерела у парламенті.

    За інформацією видання, якщо ще кілька місяців тому серед політиків відчувалася атмосфера можливого перемир’я та підготовки до політичних процесів — зокрема потенційного референдуму і виборів — то зараз ці очікування суттєво змінилися. Переговори зайшли у глухий кут, а загострення геополітичної ситуації, зокрема на Близькому Сході, вплинуло на загальний прогноз.

    У таких умовах, зазначають співрозмовники, країні доведеться ще тривалий час жити в режимі воєнного стану. Водночас парламент змушений адаптуватися до довготривалої роботи в цих умовах, адже змінити склад Верховної Ради під час війни неможливо.

    Подібні оцінки раніше озвучували й інші джерела в медіа, які припускали, що війна може затягнутися до двох років. За їхніми даними, такий сценарій також розглядається на міжнародному рівні.

    Ознаки підготовки до затяжного періоду війни, за словами економістів, уже простежуються в діях уряду. Йдеться, зокрема, про бюджетну політику, планування витрат і фокус на довгострокову стійкість економіки.

    Експерти наголошують: хоча точні терміни завершення війни залишаються невизначеними, держава поступово переходить до моделі функціонування, розрахованої на тривале протистояння.