Golosnovinua.com

Позначка: верховна Рада

  • В Україні змінять правила мобілізації: перевірки, облік і скорочення відстрочок

    В Україні змінять правила мобілізації: перевірки, облік і скорочення відстрочок

    У Верховній Раді України готують зміни до законодавства про мобілізацію, які передбачають посилення контролю за військовозобов’язаними та оновлення системи військового обліку. Ключовим завданням нових ініціатив є виявлення громадян, які не оновили свої дані у територіальних центрах комплектування.

    За попередніми оцінками, йдеться приблизно про один мільйон чоловіків, які фактично випали з актуального обліку. Саме ця категорія стане основною ціллю перевірок у найближчий період.

    Для встановлення місцезнаходження таких осіб планується активніше використовувати державні реєстри, зокрема реєстраційний номер облікової картки платника податків. Такий підхід дозволить зіставляти дані між різними базами і точніше ідентифікувати громадян, які підлягають військовому обліку, але не виконали своїх обов’язків.

    У парламенті вважають, що це дасть змогу не лише актуалізувати інформацію, а й зменшити кількість випадків ухилення від мобілізації. Водночас влада намагається зробити систему більш прозорою і керованою, щоб планування потреб Збройних сил було більш точним.

    Ще одним важливим блоком змін стане перегляд системи бронювання працівників. Йдеться про можливе скорочення кількості осіб, які мають відстрочку від призову.

    Ініціатори змін пояснюють це необхідністю більш раціонального розподілу людських ресурсів. Планується провести аналіз галузей економіки, щоб визначити, де нинішній рівень бронювання є критично необхідним, а де його можна скоротити без суттєвих втрат для функціонування підприємств.

    Таким чином, держава намагається знайти баланс між потребами армії та економіки, яка продовжує працювати в умовах війни.

    Запропоновані зміни є частиною ширшої реформи системи мобілізації та військового обліку. Вони спрямовані на підвищення ефективності управління людськими ресурсами, зменшення зловживань і створення більш зрозумілих правил для всіх учасників процесу.

    Водночас експерти наголошують, що реалізація таких ініціатив потребує чіткої координації між державними органами, а також дотримання прав громадян, щоб уникнути надмірного втручання у приватне життя.

  • У Раді хочуть посилити контроль над Telegram і розкрити його власників

    У Раді хочуть посилити контроль над Telegram і розкрити його власників

    Верховна Рада найближчим часом може розглянути законопроєкт №11115, який передбачає нові правила для Telegram та інших платформ спільного доступу до інформації.

    Документ зобов’язує такі сервіси мати офіційного представника в Україні для взаємодії з державними органами. Водночас, якщо платформа вже зареєстрована в Європейському Союзі, окремий представник в Україні не є обов’язковим.

    Один із авторів законопроєкту, народний депутат Микола Княжицький, називає ініціативу «м’якою». Однак не виключає, що до другого читання її можуть суттєво посилити — аж до можливості блокування платформ, які не виконують українське законодавство.

    За його словами, документ покликаний дати державі додаткові інструменти для протидії використанню інформаційних платформ у ворожих цілях. Йдеться не лише про Telegram, а й про інші цифрові сервіси.

    Крім того, законопроєкт передбачає розширення повноважень Національної ради з питань телебачення і радіомовлення. Регулятор зможе вимагати від платформ розкриття структури власності та джерел фінансування.

    Водночас голова парламентського комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв зазначив, що нинішня редакція документа не повністю відповідає європейським нормам. Попри це, його можуть ухвалити у першому читанні з подальшим доопрацюванням.

    Нагадаємо, паралельно у Верховній Раді розглядають ще один резонансний законопроєкт — щодо деанонімізації Telegram-каналів, який також може суттєво змінити правила роботи цифрових платформ в Україні.

  • Люстра у Верховній Раді: історія від минулого сторіччя до сьогодні

    Люстра у Верховній Раді: історія від минулого сторіччя до сьогодні

    У сесійній залі Верховної Ради висить величезна люстра у формі соняшника, виготовлена з білого та кольорового кришталю, вагою 3,5 тонни. Вона кріпиться на чотирьох тросах, і для її опускання потрібно щонайменше три години — за раз люстру опускають лише на 10 см.

    Люстру миють лише раз на рік, коли депутати перебувають на канікулах, а також раз на півроку змінюють лампочки. Вона спроектована разом із будівлею парламенту наприкінці 1930-х років, виготовлена в Росії та встановлена в сесійній залі у 1957 році. Тоді її вартість становила 500 тисяч радянських рублів. За різними даними, люстру передали як подарунок.

    Попри сучасні технології, процес догляду за цією історичною та важкою конструкцією залишається трудомістким і потребує точного планування, щоб не заважати роботі парламенту.

  • МВФ занепокоєний: Рада затягує рішення, від яких залежать мільярди для України

    МВФ занепокоєний: Рада затягує рішення, від яких залежать мільярди для України

    Міжнародний валютний фонд висловив занепокоєння щодо здатності України й надалі отримувати фінансування в межах кредитної програми обсягом 8,1 млрд доларів. Причиною стали затримки з ухваленням необхідних законодавчих змін у Верховній Раді.

    Про це повідомляє агентство Bloomberg.

    Згідно з умовами нової чотирирічної програми фінансування, український парламент до кінця березня має ухвалити низку законодавчих змін, які передбачають підвищення податків для бізнесу та домогосподарств.

    Ці рішення є частиною домовленостей з міжнародними кредиторами та необхідні для подальшого отримання коштів.

    Однак кілька ключових законодавчих ініціатив досі не винесені на розгляд парламенту. Це створює ризик затримки наступних траншів фінансування.

    Наразі Україна вже отримала 1,5 млрд доларів першого траншу в межах нової програми.

    Постійна представниця МВФ в Україні Прішила Тофано прямо заявила про стурбованість ситуацією.

    «Можу сказати, що я стурбована», — сказала вона агентству Bloomberg.

    За словами джерел, місія МВФ на чолі з Гевіном Греєм планує розпочати зустрічі з українськими депутатами 18 березня, щоб обговорити подальші кроки щодо виконання умов програми.

    Конфлікти у парламенті ускладнюють голосування

    Політична ситуація в парламенті також впливає на процес ухвалення рішень. За даними джерел, частина депутатів не поспішає підтримувати урядові ініціативи, що створює додаткові труднощі для просування реформ.

    Раніше Верховна Рада вже провалила голосування за частину законопроєктів, пов’язаних із вимогами МВФ, зокрема щодо оподаткування цифрових платформ та реформи соціальної допомоги.

    Крім того, ситуація ускладнюється внутрішніми проблемами в парламентській більшості. Як раніше повідомляло наше видання, у фракції «Слуга народу» дедалі частіше говорять про кризу керованості та втрату ядра фракції.

    Також парламент раніше не підтримав частину ініціатив, пов’язаних із вимогами МВФ щодо податкових змін і реформ соціальної допомоги.

    Ризик фінансового тиску на бюджет

    Ситуація з міжнародним фінансуванням залишається складною. Раніше Угорщина та Словаччина заблокували кредитний пакет Європейського Союзу на понад 90 млрд євро.

    У разі затримки зовнішньої допомоги Національний банк України може бути змушений знову застосувати механізм прямого кредитування уряду для покриття дефіциту бюджету.

    Голова НБУ Андрій Пишний раніше зазначав, що такий сценарій уже застосовувався у перший рік повномасштабного вторгнення.

    Водночас експерти попереджають, що навіть нова програма співпраці з фондом може мати довгострокові фінансові ризики для України.

    Таким чином, подальша доля фінансування МВФ значною мірою залежить від того, чи зможе Верховна Рада найближчим часом ухвалити необхідні реформи.

  • “Йдіть лісом”: у “Слузі народу” зривають голосування за ініціативи Кабміну

    “Йдіть лісом”: у “Слузі народу” зривають голосування за ініціативи Кабміну

    Якщо ще кілька місяців тому конфлікт між урядом і парламентом виглядав як робоче тертя, то зараз він дедалі більше схожий на системну політичну проблему. У Верховній Раді накопичується роздратування через якість урядових ініціатив, манеру комунікації Кабміну та відчуття, що депутатів ставлять перед уже готовими рішеннями.

    Найбільше претензій у частини «Слуги народу» накопичилося до уряду Юлії Свириденко. У фракції все частіше говорять, що міністри приходять у парламент не для справжньої розмови, а для формального супроводу вже ухвалених на Банковій або в Кабміні рішень. У результаті депутати мають голосувати не за політично погоджені документи, а за пакети, які їм фактично нав’язують постфактум.

    Саме тому історія з урядовими ініціативами під МВФ стала не просто технічним провалом, а симптомом значно глибшої проблеми. Раніше наше видання вже писало, як Верховна Рада не підтримала вимоги МВФ і провалила голосування за податок на цифрові платформи та реформу соцдопомоги.

    При цьому окремі джерела ще раніше ставили під сумнів саму подачу історії про «обов’язковість» частини цих рішень для МВФ.

    У фракції дедалі більше депутатів реагують на такі ситуації не просто скепсисом, а внутрішнім протестом. Один із співрозмовників у парламенті описує настрої значно жорсткіше: «Коли уряд приносить у залу вже готові рішення без обговорення з депутатами, реакція проста — йдіть лісом і домовляйтесь спочатку з парламентом», — каже джерело у фракції.

    Логіка проста: якщо уряд не вважає за потрібне обговорювати з парламентом червоні лінії до перемовин із міжнародними партнерами, то чому Рада має автоматично узаконювати все, що потім приносять у залу.

    Додатково по Кабміну б’є й інша проблема — втрата політичної суб’єктності. Для частини депутатів уряд Свириденко виглядає не окремим центром відповідальності, а продовженням Банкової, яка хоче зберегти всі важелі, але розділити політичні ризики з парламентом. Саме звідси й дедалі гучніші розмови про те, що Верховна Рада більше не хоче бути «крайньою» за непопулярні або сирі рішення.

    На цьому тлі навіть проста урядова комунікація починає сприйматися як порожній ритуал. Депутати все частіше ігнорують години запитань до уряду, а важливі законопроєкти зависають не через брак формальної більшості, а через відсутність довіри до тих, хто ці ініціативи приносить.

    Нагадаємо, що загальну картину розпаду керованості у фракції ми вже розібрали тут.

  • Будинки без ОСББ змінять систему управління: Мінрегіон підготував новий закон

    Будинки без ОСББ змінять систему управління: Мінрегіон підготував новий закон

    Міністерство розвитку громад та територій підготувало законопроєкт, який передбачає створення юридичної особи — простого товариства співвласників — у кожному багатоквартирному будинку, де не створено ОСББ. Документ має на меті модернізувати систему управління житловим фондом і зробити її більш прозорою для мешканців.

    Йдеться про законопроєкт «Про внесення змін до деяких законів України щодо управління житловим фондом». Однією з ключових новацій стане запуск у 2026 році єдиного реєстру управління будинками, який стане частиною Єдиної інформаційно-аналітичної житлової системи.

    У цьому реєстрі міститиметься інформація про житловий фонд громад: форма управління будинком, договори з управителями, фінансові звіти та дані про проведені ремонти. Передбачається, що мешканці зможуть отримувати доступ до цих даних онлайн.

    Законопроєкт пропонує ліквідувати інститут балансоутримувачів і зобов’язати співвласників обрати одну з трьох форм управління будинком:

    • створення ОСББ,
    • просте товариство співвласників,
    • управління через управляючу компанію.

    Якщо мешканці не визначаться самостійно, місцева влада зможе призначити управителя примусово.

    Уповноважена особа товариства співвласників відповідатиме за ведення обліку, укладання договорів та управління фінансовими рахунками будинку.

    Ініціатива Мінрегіону є частиною більш широкої реформи житлової політики в Україні. Раніше Верховна Рада вже підтримала закон про нову житлову політику, який має змінити підходи до управління житловим фондом і забезпечення громадян житлом.

    Крім того, парламент також готує законодавчі зміни, які дозволять громадам здавати соціальне житло в оренду. Це має створити нові механізми забезпечення житлом людей, які його потребують.

    Що зміниться для мешканців

    Новий законопроєкт також уточнює статус ОСББ і управителів як споживачів комунальних послуг. Це дозволить оплачувати електроенергію та газ за тарифами для населення, а не для підприємств.

    Окремо документ визначає правовий статус прибудинкових територій і земельних ділянок. Вони будуть юридично пов’язані з будинком і належатимуть його співвласникам.

    За словами заступниці міністра розвитку громад та територій Наталії Козловської, товариство співвласників фактично стане офіційним представником будинку, який опікуватиметься спільними питаннями мешканців — від обліку комунальних послуг до укладання договорів з управителями.

    Документ також має вирішити проблему новобудов, які іноді вводять в експлуатацію без повного підключення до інженерних мереж. Законопроєкт встановлює чіткі строки передачі будинків після введення в експлуатацію.

  • Слуга народу втратила ядро фракції: у парламенті заговорили про кризу більшості

    Слуга народу втратила ядро фракції: у парламенті заговорили про кризу більшості

    Фраза про те, що реальне ядро фракції «Слуга народу» звузилося до 111 депутатів, стала не просто черговою гучною заявою з парламентських кулуарів. Вона фактично підтвердила те, про що в Раді давно говорили пошепки: монобільшість існує на папері, але все гірше працює в залі.

    Проблема вже давно не зводиться до одного проваленого голосування чи кількох образ усередині фракції. Йдеться про накопичену кризу довіри, дисципліни і мотивації. Частина депутатів втомилася від формату, в якому парламенту відводиться роль механічного виконавця чужих рішень. Частина боїться антикорупційних розслідувань. Частина демонстративно дистанціюється від уряду. А ще частина просто більше не бачить сенсу витрачати політичний ресурс на голосування, результат яких ніхто не пояснює і не проговорює.

    Останні тижні показали, що навіть питання, які раніше вважались технічними, тепер можуть розсипатися прямо в сесійній залі. Показовою стала історія з провалом голосування за пакет, пов’язаний із вимогами МВФ.

    Для самої влади це стало сигналом, що стара модель більше не працює. Формально у фракції залишається понад дві сотні депутатів, але фактично щоразу доводиться окремо шукати, умовляти і зшивати голоси під конкретне рішення. Це вже не монобільшість у класичному розумінні, а ситуативна конструкція, яка тримається на залишках інерції, страху перед хаосом і спробах втримати зовнішню картинку керованості.

    Окрема проблема — розрив між керівництвом фракції та рядовими депутатами. У самій «Слузі народу» дедалі частіше звучить думка, що з людьми перестали по-справжньому говорити, а фракційна комунікація звелася до команд без політичного пояснення. У такій атмосфері навіть лояльні раніше депутати починають або випадати з процесу, або тихо саботувати потрібні голосування.

    До цього додається і зовнішній фактор — послаблення вертикалі ручного управління парламентом. Після перестановок на Банковій, про які ми вже писали раніше, баланс впливів у владі почав змінюватися.

    У підсумку парламент дедалі більше нагадує механізм, який ще формально працює, але вже не здатний забезпечувати прогнозований результат. Саме тому розмови про кризу Ради перестали бути перебільшенням опозиції і стали внутрішнім діагнозом самої влади.

  • У Раді очікують нову концепцію мобілізації від Міноборони — джерела

    У Раді очікують нову концепцію мобілізації від Міноборони — джерела

    Міністр оборони Михайло Федоров звернувся до Верховної Ради з проханням поки не виносити на розгляд законопроєкти щодо мобілізації та контрактної служби у Збройних силах України, які раніше були підготовлені попереднім керівництвом Міністерства оборони.

    Про це повідомляють джерела у фракції «Слуга народу».

    Один із народних депутатів фракції на умовах анонімності заявив, що Федоров попросив парламент тимчасово не розглядати відповідні законодавчі ініціативи.

    «Федоров наразі попросив парламент не виносити законопроєкти щодо мобілізації і контрактів із ЗСУ, які були запропоновані його попередником», — повідомив співрозмовник.

    За словами джерела, у Міністерстві оборони зараз працюють над новою концепцією мобілізації. Саме тому парламенту пропонують зачекати з розглядом попередніх документів.

    «Ми чекаємо, яку концепцію запропонує Федоров. Дуже цікаво буде на неї подивитися», — зазначив депутат.

    Водночас співрозмовник редакції додав, що деякі положення попередніх законопроєктів могли викликати складнощі під час голосування в парламенті.

    «Насправді викликає сумніви, що дуже непопулярні речі Рада буде так легко голосувати», — сказало джерело.

    Йдеться про законодавчі ініціативи щодо змін у системі мобілізації та умовах контрактної служби у Збройних силах України, які були підготовлені попереднім керівництвом Міністерства оборони.

    Наразі в Міноборони готують оновлену концепцію, після чого її можуть представити народним депутатам.

  • Немає жодного депутата, який би реально був готовий скласти мандат – джерела

    Немає жодного депутата, який би реально був готовий скласти мандат – джерела

    За інформацією наших джерел, у найближчі два тижні Офіс Президента разом з Двидом Арахамією розроблять новий механізм контролю за нардепами, що дозволить проводити через Верховину Раду важливі для Офісу законодавчі ініціативи.

    “На сьогоднішній день практично будь-яке рішення у ВР “приймається з боєм”, а багато хто з нардепів вимагає для себе якихось преференцій за голосування.

    Поки “механізму Єрмака” для контролю за Радою не існує, але він буде напрацьований Офісом та Арахамією у найближчі два тижні.

    Водночас, на сьогоднішній день, немає жодного народного депутата, обраного в одномандатному окрузі, який би реально був готовий скласти мандат: депутати продовжують заробляти на своєму статусі.

    Для розуміння: залежно від регіону депутатський запит (що впливає на чиїсь комерційні інтереси) коштує щонайменше 5 тисяч доларів. Чим депутати активно користуються.

    Тож навіть ті депутати, які раніше були малоактивними, поступово посилюють свою активність і там, де їхні позиції слабкі, починають підігравати головам місцевих військових адміністрацій.

    Що ж стосується заяви, що 40 депутатів готові написати заяви, то самостійних таких ініціатив налічується 5-6 штук, а ось решта груп і поодиноких депутатів – це скоріше “попередження від влади” в особі Зеленського чи Арахамії”, – зазначає джерело.

    Нагадаємо, раніше перший заступник голови фракції Слуга народу Андрій Мотовиловець заявив, що близько 40 нардепів готові скласти мандати. В свою чергу Президент України Володимир Зеленський пригрозив народним обранцям відправкою на фронт.

  • Зеленський пригрозив депутатам фронтом через провали голосувань у Раді

    Зеленський пригрозив депутатам фронтом через провали голосувань у Раді

    Президент України Володимир Зеленський заявив, що народні депутати мають або сумлінно виконувати свої обов’язки у Верховній Раді, або можуть опинитися на фронті. Така заява пролунала на тлі хронічної нестачі голосів у парламенті для ухвалення важливих законопроєктів.

    Глава держави зазначив, що ситуацію з роботою парламенту потрібно виправляти, адже низка необхідних законодавчих ініціатив фактично блокується. Йдеться, зокрема, про документи, пов’язані зі співпрацею з Міжнародним валютним фондом та процесом євроінтеграції України.

    «Депутатам доведеться або служити в парламенті відповідно до українського законодавства, або я готовий обговорити з представниками парламенту закон про внесення змін до мобілізації, щоб депутати могли вирушити на фронт», — заявив Зеленський.

    Останніми місяцями у Верховній Раді дедалі частіше виникають труднощі з необхідною кількістю голосів для ухвалення рішень. За інформацією з політичних кіл, частина депутатів фракції «Слуга народу» не підтримує окремі законопроєкти, що призводить до затримок у їхньому розгляді.

    Крім того, в парламенті обговорюється можливість того, що кілька десятків депутатів можуть скласти мандати. Це ще більше ускладнило б ситуацію з голосуваннями та формуванням більшості.

    На цьому тлі заява президента про можливі зміни до законодавства щодо мобілізації стала своєрідним політичним сигналом для парламенту. Водночас експерти зазначають, що для відправлення народних депутатів на військову службу необхідно змінити закон про мобілізацію.

    Наразі чинне законодавство передбачає, що народні депутати входять до переліку осіб, які мають відстрочку від призову. Тому для скасування такого статусу парламенту довелося б самостійно проголосувати за відповідні зміни.

    Утім, політичні аналітики сумніваються, що депутати підтримають рішення, яке позбавить їх передбаченої законом «броні» від мобілізації.