Golosnovinua.com

Позначка: ветерани

  • Інформаційні атаки та критика суспільства: Віталій Кім прокоментував відсутність військового досвіду на посаді міністра

    Інформаційні атаки та критика суспільства: Віталій Кім прокоментував відсутність військового досвіду на посаді міністра

    Очільник Міністерства у справах ветеранів України Віталій Кім публічно відреагував на гостру суспільну дискусію щодо своєї професійної відповідності займаній посаді. Під час спеціальної пресконференції, яка була присвячена підбиттю підсумків перших ста днів роботи оновленої команди профільного відомства, урядовець відверто прокоментував постійні закиди щодо відсутності у нього особистого бойового досвіду. Призначення цивільної особи на таку чутливу посаду очікувано викликало хвилю обговорень, проте міністр запевнив, що абсолютно спокійно сприймає конструктивні зауваження та готовий до відкритого діалогу.

    Питання наявності статусу учасника бойових дій у керівника міністерства тривалий час залишається одним із найбільш дискусійних у публічному просторі. Віталій Кім наголосив, що його головним завданням є ефективний адміністративний менеджмент, розбудова дієвої інфраструктури для реабілітації та забезпечення соціальних гарантій для захисників. За його словами, керівник відомства має бути насамперед фаховим управлінцем, здатним налагодити безперебійну роботу державної машини. Урядовець підкреслив, що завжди уважно дослухається до об’єктивної критики з боку справжніх ветеранів, адже саме їхній практичний досвід допомагає коригувати державну політику та виправляти бюрократичні помилки.

    Водночас очільник міністерства звернув особливу увагу на природу походження значної частини негативних коментарів у соціальних мережах, пояснивши, кому саме вигідна масштабна кампанія з дискредитації урядових ініціатив. Він офіційно заявив, що далеко не весь хейт є реальним відображенням настроїв українського суспільства чи військового середовища. За даними аналізу інформаційного поля, левова частка деструктивної критики генерується штучно створеними мережами.

    «Деякі критики – це насправді скоординовані російські боти, які ведуть свою цілеспрямовану підривну діяльність ще з дві тисячі двадцять третього року», – заявив Віталій Кім.

    Головна мета таких інформаційних атак з боку агресора полягає у штучному розпалюванні внутрішньої ворожнечі, підриві довіри до державних інституцій та спробах посіяти тотальну зневіру серед демобілізованих військовослужбовців. Противник чудово розуміє, що ветеранська політика є надзвичайно вразливим нервом для воюючої країни, тому намагається максимально дестабілізувати ситуацію на цьому напрямку, маніпулюючи емоціями людей через анонімні канали.

    Звіт за перші сто днів роботи оновленої команди відомства став своєрідним рубіжем, який мав продемонструвати реальні результати діяльності цивільного керівництва. Міністр переконаний, що оцінювати ефективність роботи установи слід виключно за якістю наданих державних послуг, швидкістю оформлення відповідних статусів, розширенням мережі сучасних реабілітаційних центрів та рівнем успішної інтеграції колишніх військових у мирне цивільне життя. Інформаційні провокації ворога не повинні відвертати увагу від виконання головної місії державного органу, який покликаний стати надійною інституційною опорою для кожного захисника. Міністерство планує й надалі зберігати максимальну прозорість у своїй щоденній роботі, чітко відокремлюючи щирий зворотний зв’язок від небайдужих громадян від ворожих психологічних операцій.

  • Економічний фронт для ветеранів: ексбанкір Андрій Оністрат назвав три причини відкривати бізнес під час війни

    Економічний фронт для ветеранів: ексбанкір Андрій Оністрат назвав три причини відкривати бізнес під час війни

    Незважаючи на високі воєнні та економічні ризики, нинішні умови в Україні створюють унікальне вікно можливостей для запуску власної справи, особливо для військовослужбовців, які повертаються до цивільного життя. Про доцільність відкриття бізнесу в умовах повномасштабного конфлікту та реальні варіанти для ветеранів розповів відомий український ексбанкір і військовий Андрій Оністрат у новому випуску спеціалізованого подкасту «Гроші війни».

    Аналізуючи поточний стан економіки, Оністрат виділив три ключові причини, які роблять старт підприємницької діяльності актуальним і раціональним саме сьогодні:

    • Звільнення ринкових ніш та низька конкуренція: Через релокацію великих підприємств, закриття частини компаній та зміну логістичних ланцюжків на внутрішньому ринку утворився дефіцит товарів і послуг. Це дозволяє новим гравцям швидко зайняти своє місце без жорсткої конкурентної боротьби, яка була характерною для довоєнного часу.
    • Доступність грантового фінансування: В Україні зараз діє безпрецедентна кількість програм фінансової підтримки від держави та міжнародних донорів (зокрема урядові ініціативи «єРобота» та спеціалізовані ветеранські фонди). Це дає змогу отримати стартовий капітал на закупівлю обладнання чи сировини, мінімізуючи власні фінансові ризики.
    • Формування стійкого бізнесу майбутнього: Компанії, створені в умовах війни, від самого початку будуються на принципах максимальної гнучкості, енергонезалежності та стресостійкості. Підприємці, які здатні адаптуватися до відключень світла та кадрового голоду сьогодні, матимуть беззаперечну стратегічну перевагу на етапі масштабного повоєнного відновлення.

    Окрему увагу ексбанкір приділив розвитку ветеранського підприємництва. Для демобілізованих військових власна справа є не лише інструментом фінансової незалежності, але й важливим етапом соціально-психологічної реабілітації. Робота на себе дозволяє ветеранам самостійно регулювати робоче навантаження, уникати складнощів у корпоративній субординації та створювати комфортні робочі місця для своїх побратимів, формуючи спільноти з високим рівнем взаємодовіри.

    Експерт наголошує, що попри об’єктивні загрози — ракетні обстріли, мобілізацію працівників чи падіння купівельної спроможності — український ринок залишається живим, а суспільство потребує якісних локальних сервісів. Тому для тих, хто має чіткий бізнес-план та готовність до швидких рішень, війна не повинна ставати вироком для підприємницьких амбіцій.

     

  • Мільярди на відновлення бійців: Мінветеранів вибиває рекордну суму з держбюджету на спорт та реабілітацію після замороження програм

    Мільярди на відновлення бійців: Мінветеранів вибиває рекордну суму з держбюджету на спорт та реабілітацію після замороження програм

    Міністерство у справах ветеранів України ініціювало виділення колосальної суми з державного бюджету на 2027 рік для забезпечення системної фізичної культури та повноцінної спортивної реабілітації українських воїнів. Згідно з підготовленим бюджетним планом, на підтримку захисників та розгортання відповідної інфраструктури пропонується закласти 2,4 мільярда гривень. Ці кошти мають стати базовим фінансовим фундаментом для відновлення бійців після важких поранень, контузій та тривалого перебування в зоні бойових дій.

    Процедуру узгодження масштабного фінансування профільне відомство офіційно розпочало восени. Зокрема, 21 вересня міністерство подало уточнений бюджетний запит на трирічний період із 2027 по 2029 роки, спираючись на зареєстрований у Верховній Раді урядовий законопроєкт №16000 про державний бюджет України. За словами представників відомства, заплановані видатки покликані забезпечити безперешкодний доступ військових до якісної спортивної інфраструктури по всій території країни.

    «На 2027 рік за напрямом надання допомоги учасникам бойових дій та особам з інвалідністю внаслідок війни для занять фізичною культурою і спортом запропоновано передбачити 2,4 млрд грн», – розповіла начальник відділу інформаційної політики та взаємодії з громадськістю Людмила Василенко.

    Окрему увагу в уряді зосереджують на реформуванні та перезапуску національної програми «Ветеранський спорт», реалізація якої наразі була вимушено поставлена на паузу. На даному етапі фахівці міністерства напрацьовують новий, дієвий нормативний механізм, який дозволить зняти бюрократичні перепони під час надання реальної допомоги військовим. Ключовими вимогами до оновленої державної ініціативи стануть суттєве поліпшення умов отримання компенсацій і послуг, а також запровадження багаторівневого аудиту та жорсткого контролю за цільовим розподілом кожної бюджетної гривні, аби виключити будь-які корупційні зловживання.

    Паралельно профільне міністерство розгортає активний діалог із комерційним сектором, великими мережевими фітнес-клубами, приватними оздоровчими центрами та керівниками спортивних федерацій. Метою спільних переговорів є створення по-справжньому безбар’єрного середовища для регулярних тренувань, запровадження суттєвих пільг та абонементних знижок для ветеранів у спортивних закладах, а також масова підготовка кваліфікованого тренерського складу. Тренери мають опанувати специфіку роботи з важкими травмами, ампутаціями та психологічними наслідками війни, забезпечуючи стрімкий розвиток адаптивного спорту. Офіційні домовленості, конкретний список партнерських мереж і детальний регламент пільгових програм для українських оборонців влада обіцяє презентувати громадськості згодом.

  • Від незнайомців до побратимів: захисники Маріуполя проходять реабілітацію в Карпатах за програмою «Горотерапія»

    Від незнайомців до побратимів: захисники Маріуполя проходять реабілітацію в Карпатах за програмою «Горотерапія»

    Захисники Маріуполя пройшли семиденний відновлювальний ретрит «Горотерапія» в Карпатах, організований у межах проєкту «Серце Азовсталі». Програма реабілітації поєднує інтенсивні фізичні випробування, зокрема гірські походи та рафтинг, із глибокою психологічною підтримкою за принципом «рівний-рівному». Спільне подолання складних маршрутів допомагає ветеранам, особливо тим, хто має серйозні поранення чи фізичні обмеження, на практиці усвідомити власні можливості та подолати відчуття, що вони «списані з рахунків». Лише за тиждень спільної роботи військовослужбовці, які приїхали на ретрит незнайомцями, об’єднуються у згуртовану команду, знаходячи безпечне середовище та розуміння серед людей зі схожим бойовим досвідом.

    Ключовим елементом табору є робота за концепцією посттравматичного зростання. Як зазначають психологи та тренери проєкту, мета терапії полягає не у спробах повернути ветерана до життя, яким воно було до травматичних подій, а у формуванні нових внутрішніх опор. Учасники крок за кроком вчаться заново соціалізуватися, дозволяти собі відпочинок і приймати допомогу, усвідомлюючи, що це не є проявом слабкості. Завершується ретрит символічним вечором біля багаття, де захисники залишають позаду важкі переживання, забираючи із собою відновлене відчуття власної сили та підтримку нових побратимів.

  • Від окопів до оборонки: в Україні запрацював портал працевлаштування ветеранів ZBROYA

    Від окопів до оборонки: в Україні запрацював портал працевлаштування ветеранів ZBROYA

    Демобілізовані українські військовослужбовці отримали новий цифровий інструмент для інтеграції в цивільне життя та продовження роботи на оборону держави. В Україні офіційно запрацював спеціалізований портал ZBROYA, створений для працевлаштування ветеранів на підприємствах оборонно-промислового комплексу. Платформа об’єднує в єдину систему пошук профільних вакансій, можливості для перекваліфікації, а також юридичний та психологічний супровід колишніх бійців.

    Оскільки бойовий досвід часто складно самостійно трансформувати у стандартне цивільне резюме, ключовим напрямом порталу стало професійне кар’єрне консультування. Спеціалісти допомагають захисникам визначити сильні сторони, адаптувати військові навички до специфіки роботи оборонних підприємств та якісно підготуватися до співбесід. Для ветеранів, які вже чітко визначилися з майбутньою спеціалізацією, відкрито прямий доступ до бази актуальних вакансій, інтегрованої з провідними українськими платформами пошуку роботи.

    У разі нестачі цивільних компетенцій для бажаної посади користувачі можуть скористатися низкою освітніх програм. Захисникам доступні державні ваучери на безкоштовне навчання, онлайн-курси з конструювання дронів та спеціальна технічна підготовка з гарантією подальшого працевлаштування. Окремий напрям роботи сфокусовано на підготовці самих роботодавців: для кадрових служб оборонних компаній проводяться тренінги з етичної комунікації, психологічної підтримки та правильної адаптації демобілізованих у робочі колективи.

    Запуск профільного порталу відбувається на тлі підготовки до масштабного реформування системи державної підтримки військових. До кінця поточного року планується реєстрація комплексного законопроєкту, який стане фундаментом для створення уніфікованого ветеранського кодексу та об’єднає всі чинні пільги в єдину правову базу. Водночас готується запровадження жорсткої юридичної відповідальності за неякісне або суто формальне надання послуг захисникам, щоб усі гарантовані державою норми та сервіси мали реальне фінансове підґрунтя і працювали на практиці.

     

  • Від окопів до владних кабінетів: в Одесі відкрили унікальну Школу публічної політики для ветеранів війни

    Від окопів до владних кабінетів: в Одесі відкрили унікальну Школу публічної політики для ветеранів війни

    В Одесі відбулося урочисте відкриття інноваційної Школи публічної політики та управління, створеної спеціально для українських ветеранів, які прагнуть розбудовувати власні громади, втілювати лідерський потенціал та брати безпосередню участь у державотворенні. Ця масштабна ініціатива покликана стати дієвим соціальним ліфтом для захисників, допомагаючи їм трансформувати здобутий у боях авторитет і дисципліну у фахові навички сучасного публічного менеджера. Навчальний процес організовано за гнучким гібридним форматом, що поєднує очні сесії з інтерактивними дистанційними модулями, дозволяючи залучити до програми широке коло вмотивованих учасників із різних куточків країни.

    Комплексна навчальна програма структурована у вісім насичених блоків, які триватимуть протягом жовтня та листопада. Освітній трек зосереджений на розборі реальних прикладних кейсів, активному нетворкінгу, вивченні вітчизняного законодавства, засвоєнні фундаментальних засад державного управління та стратегічного розвитку територіальних громад. Слухачі курсу матимуть змогу перейняти передовий досвід практиків, навчитися ефективно взаємодіяти з громадським сектором, залучати ресурси та вдосконалювати роботу органів влади. На фініші підготовки учасників очікує іспит, успішне складання якого підтверджуватиметься відповідними сертифікатами професійного зразка.

    Організатори школи акцентують увагу на безпрецедентно високому рівні суспільної довіри, яким сьогодні користуються військові та ветерани в українському суспільстві. Проте для того, щоб виправдати ці колосальні очікування та ефективно закривати потреби місцевого самоврядування, критично необхідні системні знання та практичні інструменти публічного менеджменту. Проєкт реалізується за всебічної підтримки Фонду Конрада Аденауера в Україні спільно з громадською організацією «Інститут психології політики і суспільства» у тісній взаємодії з одеським муніципалітетом.

    Важливість такої трансформації відзначають і представники сектору безпеки. Зокрема, представник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Андрій Юсов переконаний, що унікальний управлінський гарт, набутий на передовій, має стати фундаментом для нової хвилі українського державотворення. «На фронті від кожного рішення буквально залежить доля людей. Від такого рівня відповідальності волосся сивіє швидше, але ти вчишся дивитися на речі набагато тверезіше, оцінювати ризики і приймати ефективні рішення. Це унікальний досвід, який неможливо отримати в жодному університеті. А окремі підрозділи щодня демонструють чудеса ефективності в управлінні. Уміння досягати результату всупереч обмеженням і застарілим протоколам – саме те, що сьогодні вкрай необхідно цивільному сектору та органам влади», – підкреслив він. Завдяки подібним ініціативам держава залучає до управління загартованих та принципових лідерів, здатних вивести розвиток громад на якісно новий рівень.

  • Військовим можуть пробачити весь кредит: у Раді зробили важливий крок до списання боргів

    Військовим можуть пробачити весь кредит: у Раді зробили важливий крок до списання боргів

    В Україні наблизилися до створення нового механізму списання кредитів військовослужбовців та їхніх сімей. Комітет Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики 10 вересня рекомендував парламенту прийняти за основу законопроєкт №15458, який дозволяє кредиторам добровільно пробачати до 100% заборгованості окремих захищених категорій громадян без податкових наслідків для боржника та додаткових податкових втрат для банку. Однак ключове уточнення: закон ще не ухвалений, а навіть після його прийняття банк не буде зобов’язаний автоматично списати кредит.

    Законопроєкт зареєстрували ще 30 липня, а 1 вересня його включили до порядку денного Верховної Ради. Тепер профільний комітет запропонував депутатам підтримати документ у першому читанні та вдвічі скоротити строк подання поправок до другого читання. Станом на 11 вересня картка законопроєкту на сайті парламенту має статус «очікує розгляду». Тобто жодного права вимагати від банку негайного списання боргу у позичальників наразі не виникло.

    Йдеться не просто про чергові «кредитні канікули». Механізм має дозволити банку ухвалити рішення про повне або часткове прощення основного боргу, а не лише припинити нарахування процентів чи штрафів.

    Законопроєкт передусім стосується військовослужбовців, які загинули, померли, зникли безвісти, перебувають у полоні або отримали інвалідність унаслідок війни, а також їхніх сімей та представників. Окремі норми поширюються на цивільних, позбавлених особистої свободи внаслідок збройної агресії або зниклих безвісти за особливих обставин. Представники чи родичі таких людей зможуть самостійно звернутися до кредитора із проханням врегулювати або списати заборгованість.

    Формулювання «списати до 100%» тут принципове. Це означає, що кредитор зможе пробачити як увесь залишок боргу, так і певну його частину. Автоматичного списання всіх кредитів усім військовим законопроєкт не передбачає. Рішення в кожному випадку залишатиметься за банком або іншим кредитодавцем.

    Саме тому заголовки про те, що «Рада спише кредити військовим», були б некоректними. Держава не бере на себе погашення цих позик із бюджету. Вона фактично прибирає юридичні та податкові перешкоди, через які банку зараз може бути невигідно добровільно пробачити проблемний борг.

    Проблема виявилася масштабною. За даними, використаними під час підготовки законопроєкту, лише на балансах опитаних банків перебуває понад 13,75 млрд грн кредитної заборгованості військовослужбовців, військових-ФОП та членів їхніх сімей. І це не загальна цифра по всій банківській системі, а лише дані установ, які були опитані під час підготовки документа.

    Національна асоціація банків України наводила ще одну цифру: від початку повномасштабного вторгнення банки вже самостійно списали понад 11 млн грн боргів за кредитами військовослужбовців, які загинули, зникли безвісти, перебувають у полоні або втратили працездатність через отриману внаслідок війни інвалідність.

    Однак парадокс нинішньої системи полягає в тому, що добровільне прощення кредиту може створити новий податковий обов’язок.

    У звичайних умовах анульована кредитором основна сума боргу за певних умов розглядається як додаткове благо позичальника. Податкова служба ще на початку 2026 року роз’яснювала, що прощена банком основна сума кредиту може входити до оподатковуваного доходу фізичної особи.

    У випадку родини загиблого військового це створює очевидну проблему: банк може пробачити кредит, але в людини виникає податковий тягар через сам факт цього списання.

    Законопроєкт №15458 пропонує прибрати цей ефект. Якщо кредит захищеної категорії буде списаний у передбаченому законом порядку, до оподатковуваного доходу позичальника не входитимуть ані основна сума боргу, ані проценти, ані комісії.

    Для розуміння масштабу авторка законопроєкту Ольга Василевська-Смаглюк наводила показову статистику. З 24 лютого 2022 року банки власним коштом сплатили понад 4,9 млн грн податків, пов’язаних із добровільним прощенням проблемної заборгованості. Із них понад 2,5 млн грн припали на списання 523 кредитів загиблих, зниклих безвісти, полонених та військових з інвалідністю, а ще близько 2,4 млн грн — на 1704 випадки списання за власними програмами банків.

    Тобто нові правила мають працювати одразу в обидва боки: родина не отримує податковий рахунок після прощення кредиту, а банк не зазнає додаткового фіскального навантаження лише через те, що погодився списати безнадійну заборгованість.

    Окремий блок документа стосується вже відкритих виконавчих проваджень. Якщо кредитор і боржник врегулювали заборгованість або банк її пробачив за запропонованим механізмом, примусове стягнення має припинятися, навіть якщо воно було розпочате на підставі судового рішення. Для відповідних захищених категорій також пропонується вирішити питання виконавчого збору.

    Це важливо для сімей, щодо яких банк уже отримав рішення суду про стягнення. Самого списання боргу недостатньо, якщо паралельно продовжує існувати активне виконавче провадження, арешт рахунків або інші заходи примусового виконання.

    При цьому військовослужбовці вже мають низку кредитних пільг, але вони принципово відрізняються від запропонованого механізму.

    Чинний Закон «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачає для визначених категорій військових та їхніх чоловіків або дружин ненарахування штрафів, пені та процентів за кредитами. Водночас закон містить винятки, зокрема щодо кредитів на придбання житла та автомобілів.

    Головна різниця полягає в тому, що ненарахування процентів не прибирає тіло кредиту. Якщо людина заборгувала банку, наприклад, 300 тисяч гривень, пільга може зупинити появу нових процентів і штрафів, але сама сума боргу нікуди не зникає.

    Саме цю проблему і намагається вирішити №15458 для найбільш вразливих випадків.

    Національна асоціація банків України звертала увагу, що в нинішній системі борг загиблого чи зниклого безвісти військовослужбовця може залишатися проблемою для спадкоємців і родини. Особливо гостро це відчувають сім’ї, які втратили годувальника, або родини військових, які внаслідок поранення отримали інвалідність і втратили частину доходу.

    Законопроєкт також містить зміну, яка стосується не лише військових. Для інших позичальників депутати пропонують збільшити неоподатковуваний поріг прощеного основного боргу: із нинішньої прив’язки до 25% мінімальної заробітної плати — до розміру однієї мінімальної зарплати у річному розрахунку.

    Водночас проєкт ще може суттєво змінитися. Головне науково-експертне управління Верховної Ради вже висловило до документа зауваження, а між першим і другим читанням депутати можуть переписати окремі положення. Профільний комітет саме тому рекомендував скоротити строк подання поправок, але не відмовлятися від доопрацювання.

    Тому військовим і членам їхніх сімей зараз не потрібно масово звертатися до банків із вимогою «списати кредит за новим законом» — такого закону поки немає.

    Подальша процедура передбачає голосування Верховної Ради у першому читанні, підготовку тексту до другого читання, ще одне голосування, підпис голови парламенту та президента і офіційне опублікування. Лише після набрання законом чинності можна буде говорити про практичне застосування нового механізму.

    Якщо ж парламент збереже ключову конструкцію законопроєкту, зміна може стати однією з найбільш помітних кредитних пільг для військових за час повномасштабної війни. Банки отримають законний і податково нейтральний шлях списувати безнадійні кредити, а сім’ї загиблих, полонених, зниклих безвісти та військові з інвалідністю — можливість позбутися не лише процентів і штрафів, а в окремих випадках і всього залишку кредиту.

    Головне ж обмеження залишається незмінним: це буде право банку, а не його обов’язок. Тому навіть після ухвалення закону фраза «військовим автоматично спишуть усі кредити» залишатиметься неправильною.

  • Пережив окупацію і повернувся в Україну: медбрат із Харківщини допомагає ветеранам відновлюватися

    Пережив окупацію і повернувся в Україну: медбрат із Харківщини допомагає ветеранам відновлюватися

    Валентин Чучук понад 30 років працює у медицині. Після початку повномасштабного вторгнення чоловік майже три місяці провів в окупації у рідному селі Стрілеча на Харківщині, а потім разом із родиною виїхав через росію та кілька європейських країн. Попри можливість залишитися за кордоном, він повернувся в Україну і сьогодні допомагає цивільним та ветеранам проходити реабілітацію в Івано-Франківську.

    До 2022 року Чучук працював медичним братом у Харківській обласній психіатричній лікарні у Стрілечій. Село розташоване неподалік українсько-російського кордону. Після початку вторгнення медики продовжили працювати, хоча в лікарні поступово зникли світло, вода та газ.

    «Ми не могли кинути пацієнтів. Холоднеча така була — ну, лютий місяць, нуль градусів у відділеннях. І їсти не було чого їм», – згадує Валентин.

    Працівникам доводилося самостійно шукати способи забезпечити людей їжею та теплом. Спочатку готували вдома, поки ще був газ, а згодом використовували вогнища. Пацієнтів не залишали навіть тоді, коли ситуація навколо ставала дедалі небезпечнішою.

    Майже три місяці Валентин разом із родиною перебував в окупації. Російські військові приходили до його будинку з обшуками, перевіряли приміщення та шукали зброю й українських військових. Для родини залишатися там ставало дедалі небезпечніше.

    Виїхати безпосередньо на підконтрольну Україні територію не було можливості, тому Валентин, його дружина та мати вирушили через росію. На російському кордоні чоловіка затримали майже на вісім годин.

    Після цього родина проїхала через Латвію, Литву, Польщу та Словаччину, а в Україну повернулася через Закарпаття.

    «Багато людей залишилися. А ми вирішили повернутися сюди. І я жодного разу не жалкую, що повернувся», – каже Валентин.

    У липні 2022 року він приїхав до Івано-Франківська. Спочатку чоловік сподівався повернутися додому, однак згодом дізнався, що будинок, який він разом із родиною будував майже п’ять років, був зруйнований.

    В Івано-Франківську Валентин продовжив працювати за фахом. Спочатку долучився до команди Прикарпатського обласного клінічного центру психічного здоров’я, а згодом почав працювати у Центрі фізичної та реабілітаційної медицини Івано-Франківської обласної клінічної лікарні.

    Реабілітаційна медицина стала для нього новим професійним напрямом. Щоб працювати з пацієнтами після важких травм, ампутацій та інших наслідків війни, медбрат проходив навчання, курси й тренінги та переймав досвід українських і закордонних фахівців.

    Сьогодні його робочі обов’язки охоплюють не лише медичні процедури. Валентин допомагає людям із порушеннями опорно-рухового апарату, проводить необхідні маніпуляції, стежить за станом пацієнтів, але особливе значення надає спілкуванню.

    На його переконання, під час тривалої реабілітації людині потрібна не лише фізична допомога. Важливо також підтримати її морально, заспокоїти та знайти правильні слова. Особливо це стосується ветеранів та їхніх родин, життя яких після важких поранень змінюється повністю.

    «Дуже часто більше підтримки потребують родичі, ніж самі пацієнти», – зазначає Валентин.

    Він також наголошує, що допомога не повинна перетворюватися на надмірну опіку. Якщо людина пересувається на кріслі колісному, спочатку варто запитати, чи потрібна їй допомога, а не робити це автоматично.

    Для Валентина Івано-Франківськ поступово став новим домом. Попри втрату власного житла та пережиті місяці окупації, він продовжує працювати за професією і допомагати людям, які відновлюються після наслідків війни.

  • Кім почав збирати власну команду, у Мінветеранів розподілили ключові напрями

    Кім почав збирати власну команду, у Мінветеранів розподілили ключові напрями

    У команді нового міністра у справах ветеранів Віталія Кіма з’явилися перші заступники з чітко прописаними мандатами. Кабінет Міністрів затвердив Сергія Рекуна першим заступником, Ігоря Піскуна — заступником, а Руслана Приходька та Олега Шиманського перепризначив із уточненими портфелями європейської інтеграції та цифрового розвитку. Водночас Фархада Фархадова звільнили з посади.

    Ці рішення з’явилися рівно через місяць після того, як Верховна Рада затвердила уряд Сергія Корецького, а Кіма, який до цього п’ять із половиною років очолював Миколаївську обласну військову адміністрацію, поставили на чолі міністерства. Ветеранське середовище вказувало, що людина без фронтового досвіду очолила відомство, яке відповідає за мільйони людей із бойовим минулим.

    Тепер структура навколо нього набуває обрисів. Приходько, учасник бойових дій, який працював у міністерстві з 2021 року і вже обіймав посаду заступника, отримав окремий напрям європейської інтеграції. Шиманський, який прийшов з Офісу підтримки реформ при Міністерстві оборони, де запускав «Армія+», «Резерв+» і донорську раду з 35 країн, закріплений за цифровими трансформаціями. Його попередня робота безпосередньо відповідає завданню зробити ветеранські сервіси такими ж безшовними, якими стали деякі військові цифрові продукти.

    Піскун до червня 2024 року був заступником начальника Управління державної охорони. Його перехід до цивільного відомства, яке відповідає за реінтеграцію, виглядає як спроба посилити управлінську дисципліну. Про біографію Рекуна у відкритих джерелах поки менше деталей — саме ця прогалина і робить його призначення одним із найменш прозорих у сьогоднішньому пакеті.

    Паралельно Кабінет Міністрів закривав кадрові питання в інших ключових точках. У Міністерстві відновлення, інфраструктури та транспорту, яке очолює колишній голова Київської ОВА Микола Калашник, заступниками стали Руслан Олійник та Кирило Фесик. Олійник до цього був першим заступником голови Київської обласної адміністрації, підполковником запасу, відповідав за захист критичної інфраструктури та взаємодію із силовиками. Фесик шість років очолював Оболонську районну адміністрацію Києва і вважався одним із найтриваліших за часом перебування на посаді районних керівників столиці.

    У Міністерстві аграрної політики державним секретарем призначено Інну Острадчук, яка до цього працювала всередині самого відомства. У Пенсійному фонді Тетяну Король та Олександра Малецького перепризначили на попередні посади — останньому залишили цифровий напрям. Ці рішення виглядають радше як фіксація статус-кво, ніж як перезавантаження.

    Загальна картина кадрових рішень серпня 2026 року показує, як новий уряд закриває управлінські контури після липневого переформатування. Ветеранське міністерство отримує спеціалізованих заступників під європейський порядок денний та цифровізацію. Відновлення посилюється людьми, які вже працювали з регіональною безпекою та інфраструктурою в умовах війни. Пенсійний фонд зберігає наступність у цифровому блоці.

    Залишається відкритим питання, наскільки швидко нова конструкція навколо Кіма зможе відповісти на головне очікування — перетворити декларації про системну підтримку ветеранів на дієві механізми житла, реабілітації та зайнятості. Перший місяць показав, що міністр воліє спочатку зібрати команду з чіткими зонами відповідальності. Наступні кроки покажуть, наскільки ця команда здатна змінити швидкість та якість рішень, від яких залежить реальне життя сотень тисяч людей.

  • NovaPay отримала нового керівника: компанію очолив ветеран ЗСУ Ігор Приходько

    NovaPay отримала нового керівника: компанію очолив ветеран ЗСУ Ігор Приходько

    Українська фінтех-компанія NovaPay, що входить до групи NOVA, отримала нового генерального директора. З 11 серпня 2026 року компанію офіційно очолив Ігор Приходько — управлінець із понад 23-річним досвідом у банківському та небанківському фінансовому секторі, який працює в NovaPay майже десять років. У 2022 році Приходько добровільно вступив до лав Збройних сил України, брав участь у бойових діях, а після завершення служби повернувся до компанії.

    Призначення фактично завершує перехідний період у керівництві NovaPay, який розпочався навесні. Ще наприкінці березня компанія повідомила про завершення роботи попереднього CEO Ігоря Сироватка. Тоді саме Приходька, який обіймав посаду фінансового директора, призначили виконувачем обов’язків генерального директора. Відтоді він фактично керував компанією, а тепер отримав повноцінний статус CEO.

    Кар’єра нового керівника NovaPay у фінансовому секторі налічує понад 23 роки. Керівні посади він обіймає з 2005 року. У різні періоди Приходько працював у низці українських банків та фінансових установ, серед яких Надра Банк і ТАСкомбанк. За цей час він отримав досвід у фінансовому управлінні, управлінні ризиками, розвитку бізнесу та комерційних напрямах.

    До NovaPay Приходько приєднався в листопаді 2016 року як фінансовий директор. Таким чином, на момент призначення генеральним директором він уже майже десять років працював усередині компанії та безпосередньо брав участь у її трансформації.

    У NovaPay зазначають, що за цей період Приходько став одним із ключових учасників розвитку бізнесу, зокрема був залучений до створення та запуску фінансових продуктів і сервісів, які зараз становлять частину екосистеми компанії.

    Співзасновник групи NOVA Вячеслав Климов, коментуючи кадрове рішення, наголосив саме на досвіді нового CEO всередині компанії. За його словами, Приходько пройшов разом із NovaPay десятирічний період розвитку та був безпосередньо залучений до ключових трансформацій бізнесу. У NOVA розраховують, що його досвід та розуміння внутрішніх процесів допоможуть компанії перейти до наступного етапу розвитку.

    Особливою частиною біографії нового керівника став 2022 рік. Після початку повномасштабного вторгнення Росії Ігор Приходько добровільно вступив до Збройних сил України. Він брав участь у бойових діях та отримав статус ветерана. Після завершення військової служби Приходько повернувся до NovaPay і продовжив роботу в компанії.

    Що Приходько планує робити з NovaPay

    Новий генеральний директор уже окреслив основні напрями роботи. Серед його пріоритетів — подальший розвиток цифрових продуктів, розширення платіжної інфраструктури в Україні та за кордоном і запуск нових фінансових рішень.

    За словами Приходька, NovaPay зараз перебуває на етапі активного розвитку, а його завданням стане збереження набраного темпу та перетворення стратегії компанії на конкретні щоденні рішення.

    «Моє завдання – зберегти цей темп і зробити так, щоб стратегія компанії не залишалася на папері, а втілювалася в щоденних рішеннях команди», — заявив новий CEO.

    Окремий акцент він зробив на міжнародному напрямі. NovaPay має намір масштабувати свою платіжну інфраструктуру не лише всередині країни, а й за її межами. Компанія також планує продовжувати розробку цифрових фінансових продуктів та працювати над клієнтським досвідом.

    Приходько вже кілька місяців фактично керував компанією

    Хоча офіційне призначення відбулося 11 серпня, для NovaPay це не прихід зовнішнього менеджера. Після відставки Ігоря Сироватка наприкінці березня Приходько став виконувачем обов’язків генерального директора. Офіційні документи компанії за червень також уже містили його ім’я саме в цій ролі.

    Попереднього керівника Ігоря Сироватка NovaPay призначила CEO у вересні 2025 року. У грудні його кандидатуру на посаді генерального директора погодив Національний банк України. Однак уже 23 березня 2026 року NovaPay повідомила, що Сироватко залишає посаду за взаємною згодою сторін після обговорення майбутнього формату управління компанією. До кінця березня він мав передати ключові процеси та зони відповідальності команді.

    Таким чином, Приходько мав кілька місяців для входження в нову роль ще до формального призначення.

    NovaPay активно виходить за межі звичайних грошових переказів

    Призначення нового CEO відбувається на тлі трансформації самого бізнесу NovaPay. Компанія вже давно позиціонує себе не просто як платіжний сервіс, пов’язаний із доставкою «Нової пошти», а як повноцінну фінтех-платформу.

    Серед доступних продуктів компанії — платіжні та карткові сервіси, післяплата, перекази, рахунки для підприємців і бізнесу, інтернет-еквайринг, зарплатні проєкти, кредитні продукти, розстрочка та корпоративні облігації.

    Сам Приходько ще як фінансовий директор був помітно залучений до розвитку інвестиційного напряму. Наприклад, восени 2025 року компанія повідомляла, що понад 6480 інвесторів придбали її облігації, вклавши більш ніж 2,2 млрд грн.

    У 2026 році цей напрям продовжив розвиватися. У квітні рейтингове агентство «Стандарт-Рейтинг» присвоїло облігаціям NovaPay серії М кредитний рейтинг uaAA. Коментував це рішення уже Приходько як виконувач обов’язків генерального директора.

    Компанія також повідомляла про погашення облігацій серії А загальною номінальною вартістю 100 млн грн. Цей випуск був для NovaPay дебютним публічним випуском корпоративних облігацій. За даними компанії, починаючи з 2023 року вона здійснила вже 13 випусків облігацій.

    Тобто Приходько отримує керівництво NovaPay у момент, коли компанія дедалі активніше працює одразу в кількох сегментах фінансового ринку — від повсякденних платежів і обслуговування підприємців до кредитування та інвестиційних продуктів.

    Чому це призначення важливе

    Кадрове рішення NovaPay вирізняється насамперед тим, що компанія не запросила нового керівника ззовні. CEO став менеджер, який майже десять років працював усередині бізнесу, був фінансовим директором, брав участь у створенні продуктів і трансформації компанії, а після відставки попереднього генерального директора вже кілька місяців виконував його обов’язки.

    Саме тому різкої зміни стратегії після призначення наразі не анонсовано. Навпаки, заявлені Приходьком пріоритети передбачають продовження вже розпочатого курсу: цифровізацію сервісів, розширення продуктової лінійки, розвиток платіжної інфраструктури та міжнародне масштабування.

    Для самого Приходька це водночас завершення майже десятирічного кар’єрного шляху всередині NovaPay — від фінансового директора до першої особи компанії. А для NovaPay призначення 11 серпня означає завершення кількамісячного перехідного періоду в керівництві та початок нового етапу під управлінням людини, яка була безпосередньо залучена до попередніх трансформацій фінтех-бізнесу.