Golosnovinua.com

Позначка: Відбудова України

  • Свириденко у Польщі: переговори з Туском про оборону, енергетику і нові правила на кордоні

    Свириденко у Польщі: переговори з Туском про оборону, енергетику і нові правила на кордоні

    Прем’єр-міністр України Юлія Свириденко здійснила робочий візит до польського Жешува, де провела переговори з главою уряду Польщі Дональдом Туском. Сторони обговорили широкий спектр питань — від оборони та енергетики до торгівлі, логістики та розвитку прикордонної інфраструктури. Про це очільниця українського уряду повідомила в Телеграм у понеділок, 27 квітня.

    За підсумками зустрічі українська сторона повідомила, що співпраця між країнами має насичений і практичний порядок денний, орієнтований на вирішення конкретних економічних і безпекових завдань. Основну увагу приділили посиленню оборонної взаємодії, що залишається ключовим напрямом співпраці в умовах війни.

    Окремим блоком переговорів стала енергетика. Україна і Польща домовилися активізувати взаємодію між державними та приватними компаніями, зокрема йдеться про розширення співпраці у сфері постачання енергоресурсів, обміну інфраструктурними можливостями та спільних проєктів. У цьому контексті планується поглиблення партнерства між енергетичними компаніями обох країн, що може зміцнити енергетичну безпеку регіону.

    Важливою темою стала і двостороння торгівля. Україна та Польща працюють над зменшенням бар’єрів для перевізників і спрощенням процедур перетину кордону. Найближчим часом очікується підписання угоди щодо контролю на спільних пунктах пропуску. Це дозволить оптимізувати митні процедури, скоротити час проходження кордону та зменшити навантаження на логістичні маршрути.

    Також сторони обговорили технічні питання, пов’язані з реєстрацією українських перевізників у польських системах контролю, що є важливим для стабільності вантажоперевезень. Врегулювання цих процедур має знизити напругу у транспортній сфері та забезпечити більш передбачувані умови для бізнесу.

    Значну увагу приділили розвитку прикордонної та логістичної інфраструктури. Йдеться про модернізацію пунктів пропуску, розширення їх пропускної спроможності та створення нових транспортних коридорів. Це питання є критично важливим для експорту української продукції та стабільного функціонування економіки в умовах війни.

    Окремо обговорювалася участь польських компаній у приватизаційних процесах в Україні. Польща розглядається як один із ключових партнерів у відбудові економіки, і залучення іноземного бізнесу має стати важливим фактором післявоєнного розвитку.

    У ході переговорів українська сторона подякувала Польщі за підготовку до проведення міжнародної конференції з відновлення України, яка цього року відбудеться у Гданську. Цей захід розглядається як ключова платформа для залучення інвестицій і координації міжнародної допомоги.

    Крім того, польського прем’єра запросили взяти участь у міжнародному саміті міст і регіонів України, який запланований у Києві. Очікується, що цей захід стане майданчиком для розвитку регіонального співробітництва та обговорення конкретних проєктів відбудови.

    Переговори відбулися на тлі активного розвитку українсько-польських відносин, які за останні роки значно поглибилися. Польща залишається одним із ключових партнерів України у сфері безпеки, економіки та гуманітарної підтримки.

    Раніше польська сторона також заявляла про наміри розвивати власні оборонні спроможності із залученням українського досвіду, зокрема у сфері безпілотних технологій. Це свідчить про взаємний обмін знаннями та практиками між країнами.

    Загалом зустріч у Жешуві підтвердила, що Україна і Польща переходять від декларацій до практичної реалізації спільних рішень. Основний акцент робиться на інфраструктурі, енергетиці та безпеці — сферах, які мають визначальне значення як під час війни, так і у період післявоєнного відновлення.

    У підсумку переговори продемонстрували прагнення обох країн до поглиблення стратегічного партнерства, яке охоплює не лише політичний діалог, а й конкретні економічні та безпекові проєкти.

  • Микола Калашник може очолити Мінрегіон замість Олексія Кулеби – джерела

    Микола Калашник може очолити Мінрегіон замість Олексія Кулеби – джерела

    За інформацією наших джерел в Офісі Президента, Олексію Кулебі знайшли заміну: з ймовірністю 99% новим очільником Міністерства розвитку громад та територій стане голова КОДА Микола Калашник.

    Як зазначає джерело, кандидатура Миколи Калашника вперше з’явилася ще на початку березня, коли стало зрозуміло, що брати на себе складнощі з вирішенням  проблем по відновленню не так багато бажаючих, а з урахуванням невизначеності із залученням кредитних коштів це завдання здається “непосильним”.

    “Володимир Зеленський коротко переговорив з Миколою Калашником під час робочої поїздки до села Мощун, та залишився задоволений розмовою.  

    Президент високої думки про Калашника – це один із небагатьох представників зеленої команди з практично нульовим негативним рейтингом.

    Після відходу з Дарницької райадміністрації Калашнику  вдалося повністю залишити там свою вертикаль, очікується, що і в Київській області він збереже свій вплив.

    Хто замінить Миколу Калашника на посту глави КОДА, поки невідомо, але за лаштунками обговорюється одна кандидатура.

    Також неясним залишається політичне майбутнє Олексія Кулеби. Щодо останнього розглядаються варіанти відправки за кордон послом чи очолити одне з проблемних держпідприємств, на кшталт “Укрпошти”.

    Водночас, крупні гравці ринку “відбудови країни”, такі як “Автострада”, “Автомагістраль” та “Онур”, через своє лобі тиснуть на Офіс Президента, бо для них зупинка роботи наразі рівнозначна банкрутству банкрутств.

    За оцінками експертів, ці підприємства без нових великих контрактів втратять оборотні кошти і їм доведеться брати значні позики у банків, що рівнозначно втраті прибутку.

    В даному контексті намір власника Автостради Максима Шкіля придбати один із банків-банкрутів – це в першу чергу можливість спробувати мінімізувати втрати в більш прозорих умовах роботи з міжнародними кредитними коштами”, – зазначає джерело.

    Нагадаємо, Микола Калашник є фігурантом ряду корупційних скандалів про незаконне збагачення та роботою з РФ, в результаті якого його уже ексколеги отримали підозри у колабораціонізмі.

  • БЕБ попередило втрату 2,4 млн грн на відбудові медзакладу в Київській області

    БЕБ попередило втрату 2,4 млн грн на відбудові медзакладу в Київській області

    У Київській області вдалося запобігти неефективному використанню 2,4 млн грн, які були передбачені на відновлення медичної інфраструктури. Кошти виділялися в межах державної програми відбудови України за фінансової підтримки Європейського інвестиційного банку.

    Про це повідомили у Бюро економічної безпеки України.

    Фахівці Територіального управління БЕБ у Київській області провели аналітичне дослідження тендерної документації щодо капітального ремонту одного з медичних закладів регіону. Під час перевірки було встановлено ризики завищення вартості будівельних матеріалів, закладених у кошторисі.

    З метою недопущення можливих фінансових втрат БЕБ офіційно поінформувало розпорядника бюджетних коштів і надало рекомендації переглянути рішення про закупівлю послуг.

    У результаті замовник розірвав укладений договір із підрядною організацією. Наразі процедуру закупівлі оголошено повторно. Вона перебуває на фінальному етапі — триває укладення договору з визначеним учасником.

    У БЕБ зазначають, що завдяки оперативному реагуванню аналітиків та за підтримки керівництва Київської обласної державної адміністрації вдалося запобігти неефективному використанню бюджетних коштів, спрямованих на ремонт медичного закладу.

    Нагадаємо, раніше аналітики Територіального управління БЕБ в Одеській області викрили схему мінімізації податку на додану вартість під час імпорту товарів народного споживання. За даними слідства, загальний обсяг операцій перевищив 1,6 млрд грн, з яких 269 млн грн становив ПДВ.

  • Ставлення до біженців у Європі погіршується, і це вплине на повоєнну міграцію українців

    Ставлення до біженців у Європі погіршується, і це вплине на повоєнну міграцію українців

    Після завершення війни і відкриття кордонів Україна може зіткнутися з новим етапом еміграції — але він виглядатиме не так, як перша хвиля 2022 року. Про це розповіла директорка Інституту демографії та соціальних досліджень ім. Птухи НАН України Елла Лібанова в інтерв’ю YouTube-каналу «Орестократія».

    За словами Лібанової, жінки, які хотіли виїхати через війну, переважно вже виїхали — разом із дітьми. Ті, хто лишилися зараз в Україні, як правило, не планують еміграцію, ще й тому, що умови перебування українських біженок у ЄС уже не такі комфортні, як у 2022 році: дедалі менше безкоштовного житла, допомога скорочується, ринок праці в багатьох країнах насичений. Це збиває мотивацію для «нової хвилі» від’їзду жінок.

    А от чоловіки можуть поїхати вже після скасування обмежень на виїзд. Лібанова пояснює це дуже прагматично: якщо дружина й діти за два-три роки в Європі встигли влаштуватися — є робота, житло, садок або школа, друзі, зрозумілі правила — а в самого чоловіка в Україні немає до чого повертатися (зруйноване житло, втрачена робота, відсутність сталого доходу), то логіка «я приєднуюся до сім’ї» стає сильною. Тобто ризик другої хвилі міграції після війни стосується насамперед чоловіків призовного віку, які зараз фізично не можуть виїхати, але захочуть возз’єднатися з родиною одразу після відкриття кордонів.

    Це напряму б’є по демографії й ринку праці. Інститут демографії вже давно попереджає: Україні й так бракуватиме робочих рук після війни, а додатковий від’їзд працездатних чоловіків ускладнить відновлення інфраструктури й економіки.

    Паралельно, за межами України, зростає політичний тиск довкола теми українських біженців, особливо чоловіків. У багатьох країнах ЄС суспільне ставлення до українців поступово стало жорсткішим у порівнянні з першим роком повномасштабного вторгнення: допомога більше не сприймається як «безумовний обов’язок», а тема «хай повертаються і воюють» дедалі частіше використовується популістами. Це особливо помітно в Польщі.

    Колишній прем’єр Польщі Лешек Міллер публічно заявив, що «є одна зброя, якою Польща може допомогти Україні» — повернути в Україну українських чоловіків призовного віку, які залишилися в ЄС, і навіть допустити, що польські правоохоронці могли б затримувати таких українців і передавати їх назад. Він стверджує, що «дивно бачити, як мільйони молодих чоловіків не воюють за свою країну». Ці слова вже викликали різку реакцію, зокрема з боку української сторони, яка називає таку риторику провокаційною.

    Тобто маємо дві зустрічні тенденції:
    – усередині України після перемоги може статися цілком раціональний від’їзд частини чоловіків до сімей у ЄС;
    – у самій Європі дедалі голосніше лунають політичні заклики, що ці чоловіки «мають повернутися воювати», а не залишатися за кордоном.

    І це вже не лише емоції, а фактор безпеки й відновлення країни. Бо якщо після війни одночасно відкриваються кордони й частина працездатних чоловіків виїжджає, Україні буде складніше відбудовувати міста, де житло зруйноване, а робочих рук не вистачає. Саме це Лібанова називає ризиком другої міграційної хвилі.

  • ЄБРР знизив прогноз ВВП України через війну та слабкий експорт

    ЄБРР знизив прогноз ВВП України через війну та слабкий експорт

    Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) переглянув свій прогноз для української економіки у 2025 році. Замість очікуваних раніше 3,3% зростання ВВП у банку прогнозують лише 2,5%. Головна причина — невизначеність, яку створює триваюча війна Росії проти України.

    Водночас прогноз для 2026 року залишається оптимістичнішим: ЄБРР очікує зростання на рівні 5% за умови досягнення перемир’я та активного старту післявоєнної відбудови.

    У звіті наголошується, що перший квартал 2025 року показав зростання ВВП на 0,9% завдяки споживчим витратам та інвестиціям у критичну інфраструктуру. Проте реальний потенціал економіки обмежується нестачею робочої сили, пошкодженням енергетичних об’єктів та слабким експортом агропродукції.

    Рівень безробіття знизився до 12% — найнижчого воєнного показника. Але формування кадрового резерву залишається проблемою через мобілізацію та еміграцію.

    Окремо у банку звернули увагу на зовнішньоекономічні показники. Дефіцит поточного рахунку у січні–липні 2025 року зріс майже на 50% через високі витрати на імпорт енергоносіїв і військових товарів, а також слабкий експорт. Дефіцит держбюджету, за прогнозами, становитиме 22% ВВП, а його покриття забезпечуватиметься зовнішнім фінансуванням у розмірі близько 40 млрд доларів. Основні надходження очікуються від ЄС, країн G7 та МВФ, зокрема за рахунок доходів від заморожених російських активів.

    Інфляція поступово сповільнюється: із 15,9% у травні вона знизилася до 13,2% у серпні. Національний банк із березня утримує облікову ставку на рівні 15,5%, щоб стримати інфляційні процеси. При цьому валютні резерви у серпні сягнули 46 млрд доларів, чого достатньо для покриття 5,5 місяців імпорту і стабілізації курсу гривні.

    ЄБРР підкреслює: подальші перспективи економіки України повністю залежать від перебігу війни, енергетичної безпеки та збереження підтримки міжнародних партнерів.

  • Скільки коштуватиме відновлення та зміцнення оборони України

    Скільки коштуватиме відновлення та зміцнення оборони України

    Відбудова України після війни та зміцнення її армії обійдеться у 205 мільярдів доларів протягом наступного десятиліття, а загальні витрати на підвищення обороноздатності Європи можуть сягнути трильйонів доларів. Витрати на зміцнення армії України, зокрема, оцінюються в 175 мільярдів доларів. Ці кошти будуть витрачені на модернізацію збройних сил, підготовку до миротворчих операцій та поповнення стратегічних запасів.

    Сума витрат на відновлення та зміцнення армії залежатиме від різних факторів, зокрема, від того, скільки територій буде необхідно захищати після завершення бойових дій, а також чи буде розгорнуто миротворчий контингент чисельністю 40 тисяч військових. Це обійдеться додатково в 30 мільярдів доларів. Однак українська влада вважає, що для належного захисту країни необхідно більше військових сил.

    Окрім України, значну частину витрат понесе Європа, яка повинна зміцнити свою оборону. Витрати на оборону країн-членів ЄС зростуть до 3,5% від їхнього ВВП, і основні кошти підуть на поповнення запасів артилерії, будівництво протиповітряної оборони, створення ракетних систем і зміцнення східних кордонів ЄС. Це не лише зміцнить обороноздатність України, але й підготує Європу до можливих загроз з боку Росії.

    Якщо Європа фінансуватиме ці витрати за рахунок боргових зобов’язань, це може призвести до додаткових 2,7 трильйона доларів боргу для п’яти найбільших європейських членів НАТО впродовж наступного десятиліття. Це викликає занепокоєння щодо економічних наслідків, і Європа стоїть перед важливим вибором.

    Зміцнення оборонного сектору потребуватиме значного перегляду бюджетних стратегій, що може вплинути на інші сфери економіки, такі як охорона здоров’я, освіта та соціальне забезпечення. Крім того, ЄС стикається з політичними викликами, зокрема, щодо використання заморожених російських активів на суму 300 мільярдів доларів для фінансування відбудови України.

    На фоні зростаючих фінансових зобов’язань Європи, президент США Дональд Трамп висловив свою позицію, заявивши, що Європа повинна взяти на себе основний тягар допомоги Україні. “Дивіться, між нами є океан. Вони цього не мають”, – підкреслив Трамп, зазначивши, що для Європи ця війна має набагато важливіше значення, ніж для США.

  • Відновлення під обстрілами: Найєму та Кубракову знов виділяють мільярди

    Відновлення під обстрілами: Найєму та Кубракову знов виділяють мільярди

    Нещодавно відбулась конференція “Відбудова України: чому не слід відкладати до перемоги”. Організаторами заходу виступило міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури та видання “Українська правда”.

    Як зазначають організатори конференції, Україну потрібно відновлювати уже зараз, не чекаючи на Перемогу. Розмір інвестицій у відновлення був оцінений на рівні 148 млрд доларів США.

    По інформації наших джерел, кошти у розмірі 148 млрд доларів США можуть бути виділені уже найближчим часом, а проведення даної конференції “спроба пояснити суспільству чому мільярди підуть не на фронт, а на відбудову того, що кожну хвилину може бути знищеним ворогом під час чергового обстрілу, за прикладом Трипільської ТЕС”.

    Нагадаємо, 11 квітня 2024 року, коли росіяни ракетним ударом знищили Трипільську ТЕС на Київщині, в соціальних мережах дорікали Олександру Кубракову та Мустафі Найєму, що в 2023 році підпорядковані їм установи витратили 45,7 млрд грн на фізичний захист електростанцій та підстанцій. Зокрема, на захист “Укренерго” було спрямовано 36 млрд грн, додатково 9,7 млрд грн витратили на захист енергетичної інфраструктури.

    Зокрема на заході “Діалоги про відновлення України”, голова Агентства інфраструктури Мустафа Найєм розповідав про історичний проект захисту: “В світі не буде існувати аналогів таких споруд, які ми робимо у нас в Україні. Я кажу про підстанції, які будуть захищені від потрапляння ракет”.

    Раніше в соцмережах здійнялася хвиля хейту, щодо недоцільності витрачати бюджетні кошти на відновлення інфраструктури, яка знаходиться під обстрілами росіян.